Інформаційний потенціал в системі управління підприємств

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ “ЛЬВІВСЬКА ПОЛІТЕХНІКА”

УДК 338.242:330.47

ІНФОРМАЦІЙНИЙ ПОТЕНЦІАЛ

СИСТЕМИ УПРАВЛІННЯ ПІДПРИЄМСТВОМ

Спеціальність 08.06.01 -

економіка, організація і управління підприємствами

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

НОВАКІВСЬКИЙ ІГОР ІВАНОВИЧ

Львів - 2002

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі економіки підприємства і менеджменту Національного університету “Львівська політехніка” Міністерства освіти і науки України.

Науковий керівник - доктор економічних наук, професор Петрович Йосиф Михайлович, Національний університет “Львівська політехніка”, завідувач кафедри економіки підприємства і менеджменту.

Офіційні опоненти - доктор економічних наук, професор Калитич Георгій Ілліч, Український Інститут науково-технічної та економічної інформації, заступник директора.

кандидат економічних наук, доцент Матковський Семен Олексійович, Львівське обласне управління статистики, начальник.

Провідна установа - Інститут економіки промисловості, відділ проблем управління виробництвом, НАН України, м. Донецьк.

Захист відбудеться “08” листопада 2002 року о “15⁰⁰” годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 35.052.03 у Національному університеті “Львівська політехніка” за адресою: 79013, м. Львів, вул. С.Бандери, 12, IV корпус, ауд. 301б.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Національного університету “Львівська політехніка” за адресою: 79013, м. Львів, вул. Професорська, 1.

Автореферат розіслано “07” жовтня 2002 року.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради, к.е.н., доцент Пащенко І.Н.

АНОТАЦІЯ

Новаківський І.І. “Інформаційний потенціал в системі управління підриємств ”. - Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.06.01 - економіка, організація і управління підприємствами. - Національний університет “Львівська політехніка”, Львів, 2002.

В роботі проведено дослідження процесів еволюції системи менеджменту організацій в умовах масового впровадження нових інформаційних технологій з метою забезпечення їх тривалої конкурентоспроможності. Введене поняття “інформаційний потенціал” дозволило окреслити сферу дослідження і явно прослідкувати залежність економічного потенціалу підприємства від задіяних інформаційних технологій, виявити фактори впливу на використання і розвиток інформаційного потенціалу в умовах зростаючих темпів інформатизації. Під інформаційним потенціалом підприємства розуміють її потенційні можливості удосконалення і розширення внутрішніх і зовнішніх інформаційних зв'язків, а також якісного і кількісного покращання оброблення інформаційних ресурсів з метою удосконалення інформаційного забезпечення системи менеджменту, особливо в площині підтримки прийняття ефективних управлінських рішень. В дисертації розкрито сутність впливу процесів інформатизації та природи інформаційних технологій на інформаційний потенціал підприємства, проведено аналіз розвитку інформаційного ринку, сформовано описову модель процесів інформатизації та реально оцінено можливості і перспективи удосконалення інформаційного потенціалу шляхом впровадження нових інформаційних технологій.

Завдання ефективного використання інформаційного потенціалу полягає в оптимізації використання наявних можливостей інформаційної інфраструктури підприємства і лежить в площині тактичного управління. Воно спрямоване на мінімізацію витрат ресурсів підприємства, інтенсифікацію діяльності персоналу шляхом поліпшення внутрішніх і зовнішніх інформаційних зв'язків чи засобів роботи з інформацією через удосконалення предметної складової задіяних інформаційних технологій на основі науково обґрунтованих методів управління. В роботі вперше введено поняття “інформаційний цикл”, що дало змогу ув'язати в динамічній моделі рівень інформаційного забезпечення управління і показники діяльності підприємства. менеджмент інформаційний конкурентоспроможність

В роботі сформовано задачу розвитку інформаційного потенціалу і показано, що вона лежить в сфері стратегічного управління, зусилля по вирішенню якої мають спрямовуватися в такі площини як інформаційна система менеджменту, організаційна структура та персонал підприємства в умовах мінливості і деякої невизначеності розвитку інформаційних технологій і їх потенційного впливу. Суть раціонального управління полягає в мінімізації розриву проекції вектору ймовірних досягнень в сфері інформаційного потенціалу на площину їх можливого застосування і вектором реального використання інформаційного потенціалу в підприємства з врахуванням важливості кожної складової компоненти векторів для підтримання конкурентоспроможності. Для кожного основного фактору впливу на інформаційний потенціал підприємства сформульовані методологічні рекомендації, а також показано необхідність узгодження з умовами зовнішнього середовища в таких площинах як регіональна інформаційна інфраструктура, інформаційний ринок, підготовленість потенційних споживачів інформації. Що виробляється організацією, в галузі застосування інформаційних технологій.

Ключові слова: система менеджменту, інформаційні технології, інформаційна система, інформаційна система менеджменту, інформаційний потенціал, система менеджменту, інформаційні ресурси, інформаційний ринок.

Новаківський І.І. “Інформаційний потенціал в системі управління підриємств ”. - Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.06.01 - економіка, організація і управління підприємствами. - Національний університет “Львівська політехніка”, Львів, 2002.

В диссертационной работе проведено основательное исследование процессов эволюции системы менеджмента в современных условиях ускоренных темпов информатизации, акцент которого было направлено на информационный потенциал системы управление предприятием. Автор исследовал, раскрыл и обосновал взаимосвязи между экономическим потенциалом предприятия, информационным потенциалом системы управление предприятием и задействованными в ней информационными технологиями; определил и описал основные внешние и внутренние факторы влияния на развитие и использование информационного потенциала; из позиции менеджмента провел многосторонний анализ структуры и развития компонентов информационных технологий. В диссертации определены и проанализированы ключевые проблемы оценивания информационного потенциала системы управления предприятием, с позиции логистики разработаны и верифицированы методы оптимизации его использование путем усовершенствования информационных циклов системы управления предприятием. Для обеспечения успешного развития информационного потенциала системы управление предприятием разработана комплексная стратегия его рационального развития, обоснованы приоритеты, предложено и апробировано конкретные мероприятия по соблюдению сформулированных в диссертационной работе правил, которые обеспечивают заданную траекторию развития информационного потенциала.

Новаківський І.І. “Інформаційний потенціал в системі управління підриємств ”. - Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.06.01 - економіка, організація і управління підприємствами. - Національний університет “Львівська політехніка”, Львів, 2002.

In work with the purpose of maintenance of continuous competitiveness of enterprise in conditions of a mass introduction of new information technologies the researches of evolution processes of the management system are conducted. The entered concept “ information potential” has allowed to outline an orb of a research obvious image to trace dependence of the economic potential of enterprise on the involved information technologies, to detect the factors of influence on the information potential, it use and development in modern conditions. In work the circuit of improvement of realisation of an information potential is developed which consists in optimisation of use of being available possibilities of the information infrastructure of enterprise and lies in a plane of tactical management. The mechanism of rational development of the information potential of enterprises is offered which leans on the methodological recommendations concerning his development in such planes as the management information system, organisational structure of management and the staff of enterprise, and also is indicated the recommendations concerning the co-ordination of development with series the external factors.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. В умовах прискореного розвитку масових процесів інформатизації важливим чинником успішного функціонування підприємств є їх постійна адаптація до динамічних змін у суспільстві. В таких умовах характерними рисами сучасного успішно функціонуючого підприємства мають бути глобальність господарської діяльності, гіпергнучкість і адаптивність, безперервні вдосконалення і нововведення, фокусування на інтересах зацікавлених груп, толерантне ставлення до невизначеності. Тому в інформаційній фазі розвитку суспільства стабільно працюватимуть не потужні, а лише ті підприємства, які зможуть динамічно пристосовуватися до змін зовнішнього середовища на основі удосконаленого інформаційного забезпечення системи управління підприємством (СУП). Важливість проблем покращання інформаційного забезпечення СУП визначається широким спектром задач, які можна вирішувати завдяки зростанню і удосконаленню використання інформаційного потенціалу (ІП) підприємств. Основою удосконалення і розвитку ІП є нові інформаційні технології (ІТ), які дають змогу знизити затрати на виробництво продукції, підвищити продуктивність праці менеджерів, організаційно впорядкувати виробничі процеси, покращити якість продукції і послуг, а отже, підняти конкурентоспроможність підприємств і їх продукції.

В другій половині ХХ століття на Україні була створена потужна відома у цілому світі школа в галузі кібернетики, найбільш відомим представником якої можна вважати В.Глушкова. В цій галузі потрібно відзначити вклад таких відомих вітчизняних вчених, як О.О.Бакаєв, В.І.Скуріхін, В.С.Михалевич, І.В.Сергієнко та інші. Технічні та технологічні рішення в галузі ІТ, отримані в рамках цієї школи, широко застосовуються в цілому світі. Паралельно в Україні розвивалися наукові дослідження в галузі інформаційного менеджменту і за останні роки в цьому напрямі слід відзначити напрацювання таких українських вчених, як Є.Бойка, Л.С.Винарика, С.М.Вовканича, В.Голікова, Ю.Канигіна, Г.Калитича, Є.Крикавського, В.І.Єлейка, О.Кузьміна, А.Михнушева, Й.Петровича, Я.Побурка, В.Ф.Ситника, Ф.Хміля, В.Юринця, російських Т.Андріанової, А.Ракитова, Д.Шанявського та інших. Акцент у їх працях спрямований на аналіз зростаючої ролі інформації та ІТ у діяльності організацій, особливостей розвитку інформаційного суспільства в країнах СНД, проблем інформаційної безпеки.

Важливість даних напрацювань безсумнівна, але вони оминули проблему адаптації підприємства як складної відкритої багатокомпонентної системи, результати діяльності якого залежать від ефективності використання інформаційних ресурсів, до функціонування в умовах становлення інформаційного суспільства. Складність вирішення поставленої задачі полягає в тому, що для ефективного використання і розвитку ІП СУП потрібно проводити багатовекторні перетворення на підприємстві. Кожна компонента цього вектора є функцією часу, і сфера її дії розглядається з різним масштабуванням (дні, квартали, роки). В той же час успішне становлення вітчизняних підприємств в умовах зміцнення ринкових відносин, прямування України до відкритої моделі економіки, глобалізації світової економіки можливе лише за умови підтримання їх конкурентоспроможності в сфері інформаційного забезпечення СУП за рахунок ефективного використання і розвитку ІП. Недостатнє дослідження вказаних проблем обумовило вибір теми дисертації, визначило її актуальність, а також мету і задачі дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота за своїм тематичним спрямуванням відповідає науковому напряму кафедри економіки підприємства і менеджменту Національного університету “Львівська політехніка” “Проблеми адаптації та інтенсивного використання виробничого, наукового та організаційно-управлінського потенціалів до ринкових перетворень в умовах структурної перебудови економіки”, а її результати увійшли складовою частиною у виконання науково-дослідної теми “Розробка системи ринкового управління інноваційними процесами на основі моніторингу показників діяльності та конкурентноздатності підприємства” ДБ/54 “ВОК” (номер державної реєстрації 0198U007871), а окремі напрацювання продовжують використовуватися при виконанні науково-дослідної теми "Проблеми управління процесом інтенсифікації використання та оновлення виробничого потенціалу підприємств регіону в сучасних умовах" ДБ/54“Регіон” (номер державної реєстрації 0101U000870).

Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційної роботи є розробка науково-обґрунтованих положень для теоретичного осмислення і обґрунтування економічної сутності ІП, системного визначення вузлових проблемних задач використання і розвитку ІП та вироблення практичних рекомендацій для їх розв'язання в умовах розширення сфери інформатизації з метою удосконалення системи управління підприємством (СУП).

Досягнення поставленої мети передбачає вирішення таких завдань:

· обґрунтувати визначення економічної сутності ІП та дослідити його вплив на діяльність підприємства;

· сформувати базові принципи комплексного підходу до використання і розвитку ІП в умовах масової інформатизації і визначити його структуру;

· розробити і обґрунтувати методи оптимізації використання ІП з метою удосконалення інформаційного забезпечення СУП;

· визначити основні положення механізму раціонального розвитку ІП на перспективу, а також обґрунтувати його узгоджене функціонування з урахуванням впливу факторів зовнішнього середовища.

Об'єкт досліджень. Об'єктом дослідження є процес еволюції системи управління підприємством, закономірності і характерні особливості її розвитку в умовах прискорених темпів розширення сфери інформатизації.

Предмет досліджень. Предметом дослідження є розробка ефективних механізмів раціонального розвитку та оптимального використання ІП в системі управління підприємством на основі впровадження нових інформаційних технологій.

Методологічну основу досліджень становили класичні та сучасні економічні теорії, праці визнаних у світовій науці вчених, нормативні акти загальноєвропейського характеру, національні акти законодавчої і виконавчої влади. Дослідження ґрунтуються на використанні основних положень системного підходу, теорії сучасного менеджменту, маркетингу та логістики, створення і застосування систем підтримки і прийняття рішень, економіко-математичних методів аналізу і прогнозування, імітаційного моделювання.

Наукова новизна одержаних результатів дослідження. Удосконалення СУП в умовах інформатизації обумовлює потребу розроблення науково-обґрунтованих концептуальних засад, шляхів і методів оптимального використання і раціонального розвитку ІП СУП. Проведення дослідження в цьому напрямі дало змогу отримати такі наукові результати:

· дістали подальшого розвитку такі теоретичні аспекти удосконалення використання і зростання ІП СУП: вперше теоретично обґрунтовано підхід до розуміння сутності ІП, визначено екзогенні та ендогенні фактори щодо ІП, показано вплив ІТ на ефективність діяльності підприємства через ланцюжок “економічний потенціал (ЕП) - ІП -ІТ”, побудовано оригінальну динамічну функціональну модель взаємозв'язку витрат на інформацію з рівнем обізнаності керівництва підприємства із станом внутрішнього і зовнішнього середовища в межах сфери прийняття рішень;

· з нових позицій сформовано описову модель розвитку та тенденцій застосування ІТ в СУП, основні положення якої підтверджуються відомими законами модернізації основних компонентів опорних ІТ і сфери їх застосування та показують етапність зміщення акцентів змісту процесів інформатизації, додатково окреслюються обмеження та вимоги для ефективного застосування ІТ в СУП;

· сформульовано нове поняття “інформаційний цикл” та обґрунтовано доцільність його введення в науковий оборот у менеджменті з метою удосконалення використання ІП, розкрито організаційні взаємозв'язки між матеріальними потоками “постачання-виробництво-збут” та інформаційними циклами всіх рівнів управління, побудовано модель функціонування підприємства на основі інформаційних циклів, орієнтовану на відображення конкретних переваг покращання використання ІП;

· розроблено нову якісну економіко-математичну модель симулювання розвитку і реалізації ІП СУП на основі орієнтованого графу, яка імітує впровадження ІТ та відображає при допомозі застосування системи якісних та кількісних показників стан підприємства та інформаційного забезпечення СУП, а також запропоновано нову схему оптимального використання ІП в сфері тактичного управління підприємством, мета застосування якої полягає в максимальному задоволенні інформаційних потреб менеджерів з метою прийняття ними ефективних управлінських рішень;

· вперше введено в науковий вжиток поняття раціонального розвитку ІП СУП та розроблено адекватну введеному поняттю економіко-математичну модель, яка відображає траєкторію зростання ІП та визначає базові вимоги щодо формування стратегії його раціонального розвитку; розроблено комплекс заходів формування ІП СУП та обґрунтовано послідовність їх проведення за рахунок покращання інформаційної системи менеджменту (ІСМ) і впровадження нових ІТ, реформування організаційної структури управління (ОСУ) з врахуванням внутрішніх і зовнішніх потреб і можливостей підприємства, а також удосконалення кадрової політики, спрямованої на постійне підтримання процесів інформатизації на підприємстві.

Теоретичне значення результатів дослідження. Основними теоретичними результатами роботи є такі положення: визначено поняття і розкрито сутність ІП як економічної категорії і невід'ємної складової ЕП підприємства, що дало змогу встановити залежність використання ЕП від досконалого управління; комплексно окреслено множину екзогенних факторів впливу на ІП з метою розроблення теоретичних основ управління ним. Результати проведених досліджень дають змогу доповнити теоретичні напрацювання в теорії управління, сприятимуть успішному вирішенню проблем удосконалення СУП в умовах прискорених темпів впровадження ІТ, що в кінцевому підсумку позначиться на підвищенні ефективності діяльності підприємства та зростанні його конкурентоспроможності. Проведені дослідження дають змогу зробити висновок про те, що управління ІП на тактичному рівні полягає в оптимізації механізмів використання інформації та інформаційних ресурсів, а на стратегічному рівні - в раціональному плануванні його розвитку. Теоретичні результати можуть стати важливим етапом для подальшого дослідження процесів інформатизації в Україні, їх впливу на економіку країни в цілому і діяльність підприємств зокрема.

Практичне значення одержаних результатів. Використання результатів у практичній діяльності підприємств дасть змогу організувати ефективне управління формуванням і використанням їх ІП. Напрацювання дисертаційної роботи можуть бути також використані при розробці регіональних програм інформатизації державної підтримки діяльності підприємств і підготовки відповідних законодавчих актів України.

Розроблені положення щодо розвитку та удосконалення використання ІП СУП знайшли практичне застосування на ВАТ “Львівгаз”(довідка № 1265 від 18.10.2001р.) та ВАТ “Львівобленерго”(довідка № 31-42 від 21.10.2001р.).

Окремі положення дисертації використані в навчальному процесі при підготовці бакалаврів напряму “Менеджмент” та магістрів за спеціальністю “Менеджмент організацій” у Національному університеті “Львівська політехніка” при викладанні таких дисциплін: “економічна інформатика”, “Інформаційні системи в менеджменті”, “Інформаційний менеджмент”, “Проблеми інформаційного забезпечення на підприємствах обробної промисловості”, “Проблеми інформаційного забезпечення в організаціях сфери послуг”, а також у навчальному посібнику “Менеджмент організацій: методи виконання випускних робіт”, рекомендованому Міністерством освіти і науки України як навчальний посібник для студентів вищих закладів освіти (довідка № 68-14-428 від 05.02.2002р.).

Особистий внесок здобувача. Усі наукові результати, викладені в дисертації, отримані автором особисто. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, в дисертації використано лише ті ідеї та положення, які є результатами особистої роботи здобувача.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації, висновки та пропозиції доповідались на ІІ-ій Українській конференції з автоматичного керування "Автоматика-95" (Львів, 1995р.), Науково-практичній конференції “Становлення фінансової системи України та проблеми її стабілізації” (Львів, 1999р.), ІІІ Міжнародній науково-практичній конференції (Львів, 2000 р.) "Маркетинг та логістика в системі менеджменту" (Львів, 2000 р.), VІІІ-ій Міжнародній науково-практичній конференції "Теорія і практика управління організацією з погляду тисячоліть" (Київ, 2001р.), а також на наукових семінарах кафедри економіки підприємства і менеджменту Національного університету “Львівська політехніка”.

Публікації. Основні положення дисертаційної роботи опубліковані в 11 наукових публікаціях загальним обсягом 3.5 др.ар. З них 7 згідно вимог ВАКу в наукових фахових виданнях обсягом 2.9 др.ар., 3 - в матеріалах науково-практичних конференцій обсягом 0.25 др.ар.

Структура і обсяг дисертаційної роботи. Дисертація складається з вступу, трьох розділів, висновків, списку використаної літератури та додатків. Загальний обсяг роботи - 216 сторінок. У роботі приведено 10 рисунків (обсягом 8 сторінок), 12 таблиць (обсягом 9 сторінок) та 5 додатків (обсягом 10 сторінок). Список використаних та опрацьованих літературних джерел містить 232 найменувань.

ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

В дисертації досліджуються питання теорії та методики формування, використання і розвитку ІП СУП. Отримані результати ґрунтуються на фактичних матеріалах, були апробовані та знайшли практичне застосування на підприємствах регіону.

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертації, визначено сутність і стан наукової проблеми та її значущість, сформульовано мету і задачі дослідження, його предмет та об'єкт, висвітлено наукову новизну та практичне значення одержаних результатів, а також вказано форми апробації та оприлюднення результатів дослідження, наведено кількість публікацій по темі дисертації.

У першому розділі “Інформаційний потенціал підприємства і методичні засади його формування та використання в системі менеджменту” розглянуто процеси становлення інформаційного суспільства та вплив інформатизації на діяльність підприємств, отримали подальшого розвитку теоретичні напрацювання в галузі ІП СУП, розкрито основні закономірності розвитку ІТ та їх використання в СУП, проведено дослідження впливу внутрішніх і зовнішніх факторів на ІП СУП.

Аналіз перспектив процесів інформатизації і зростання ролі ІП в діяльності підприємств підтверджується швидкими темпами масового залучення нових ІТ в СУП.

Отримане в дисертації рівняння тренду загальної кількості ЕОМ x=131,8441·1,245189 ^t підтверджує експоненціальне зростання обчислювальної техніки на вітчизняних підприємствах та щорічне ланцюгове зростання її обсягів на 24,5%.

Потреба визначення суті ІП обумовлена необхідністю переосмислення в теоретичній і практичній площинах зростаючого впливу процесів інформатизації на господарську і управлінську діяльність підприємств. Ефективність використання матеріальних, трудових, фінансових й інформаційних ресурсів підприємств у значній мірі залежить від рівня інформаційного забезпечення СУП, яке в умовах інформатизації лише до певної міри обумовлюється технологізованими факторами, вплив яких є необхідною, але не достатньою умовою. Поширене в суспільстві переважно технологізоване трактування впровадження ІТ не враховує не тільки наслідків, а й потенційних можливостей масового розповсюдження інформаційних та телекомунікаційних технологій. В дисертації показано, що діяльність підприємства в ринкових умовах все більше залежить від інформаційного забезпечення всіх рівнів управління підприємства, адже динамічно зростаючий світовий ринок у значній мірі орієнтується на процеси глобалізації, які обумовлюються масовим застосуванням ІТ. Мова йде також про зростання ролі інформаційних ресурсів, які урівнюються з матеріальними, трудовими і фінансовими. В таких умовах підтримання конкурентоспроможності підприємства в значній мірі визначається можливостями удосконалення СУП. Впровадження нових ІТ має спрямовуватися на удосконалення ІСМ у відповідності з прийнятим напрямом інформатизації діяльності всього підприємства, а не на автоматизацію окремих спеціалізованих функцій СУП на вибраних ділянках. Удосконалення ІСМ спрямоване не лише на задоволення внутрішніх потреб підприємств, а й обслуговування його зовнішніх зв'язків, масово охоплюючи персональних споживачів. ІТ не утворюють цілком нові елементи СУП, а опосередковано через основні функціональні складові підприємства розширюють і поглиблюють існуючі інформаційні можливості, які можна охопити ємним поняттям ІП.

Економічний потенціал підприємства найповніше характеризує його можливості й охоплює виробничу, науково-технічну, матеріально-ресурсну, трудову, інформаційну та інші складові компоненти. ІП є невід'ємною складовою економічного потенціалу підприємства. Як економічна категорія ІП характеризує особливості відносин, пов'язаних з організацією управління використанням знарядь праці, предметів праці і самої праці в процесах виробництва та надання послуг. Використання ІП сприяє підвищенню рівня організації виробництва і прискоренню просування товарів чи послуг на ринок. Разом з тим наявний ІП відображає можливості підприємства удосконалювати і розширювати інформаційні зв'язки, а також якісно і кількісно покращувати процеси оброблення інформаційних ресурсів у місцях їх застосування. Реалізація можливостей ІП СУП спрямована на оптимізацію та раціоналізацію використання інформаційних ресурсів, а не на створення нових знань чи збільшення інтелектуальних надбань. Кількісно ефективність реалізації ІП проявляється в покращанні показників виробничої і комерційної діяльності підприємств, зокрема, удосконаленні виробничих процесів та прискоренні просування товарів чи послуг до споживачів, зростанні прибутковості і підвищенні гнучкості та результативності їх функціонування. Сучасний ІП дає змогу удосконалювати СУП з метою інтенсифікації процесів “підготовка-виробництво-збут”.

В дисертації дається визначення ІП СУП як сукупності його потенційних можливостей удосконалення і розширення внутрішніх і зовнішніх інформаційних зв'язків, а також якісного і кількісного покращання оброблення інформаційних ресурсів з метою удосконалення інформаційного забезпечення СУП з метою прийняття ефективних управлінських рішень. Крім того, окреслено основні групи факторів, від яких залежить формування і використання ІП.

Проведений у дисертації системний аналіз наукових праць у галузі ІТ показав, що ІП СУП залежить від таких внутрішніх факторів, які характеризують ступінь розвиненості ІСМ, рівень підготовленості персоналу, відповідність організаційної структури управління можливостям і потребам СУП. Серед зовнішніх факторів відзначено такі: стан ринку, особливості функціонування якого найтісніше пов'язують із зростанням частки галузей, наповнених ІТ; розвиненість регіональної інформаційної інфраструктури; підготовленість у сфері застосування ІТ потенційних споживачів інформації підприємства.

В результаті проведеного дослідження вперше висунуто і обґрунтовано твердження про те, що визначальним фактором зростання ІП СУП в умовах інформатизації є удосконалення ІСМ на основі впровадження нових ІТ. Кожна задіяна ІТ на підприємстві містить предметну та опорну складові. Предметна технологія підтримує виконання певних функцій діяльності підприємства. Сучасна опорна технологія передбачає застосування комп'ютерних технологій, засобів телекомунікації та різноманітного програмного забезпечення в розрізі потреб предметної складової і служить для автоматизації чи спрощення виконання її функцій. Науково-технічний прогрес сприяє удосконаленню насамперед опорних, а згодом предметних ІТ, які через ІСМ впливають на розвиток ІП СУП.

Використання ІП СУП удосконалюється в результаті підвищення ступеня інформованості користувачів ІСМ в сфері прикладних задач і потенційних можливостей покращання параметрів чи навіть структури керованих процесів, зокрема, шляхом підвищення рівня обізнаності управлінського персоналу про його завдання, місію підприємства в цілому та про поточну ситуацію. В результаті аналізу залежності витрат на інформацію й ІТ та рівня обізнаності персоналу побудовано математичну модель і показано сутність процесу удосконалення ІП. Також розглянуто зміну цієї моделі за умови удосконалення ІТ, обумовленого науково-технічним прогресом.

Для досконалого управління розвитком і реалізацією ІП СУП потрібне розуміння сутності впливу інформатизації та природи ІТ. Проте розвиток ІТ можна назвати одним з найбільш непередбачуваних і мінливих. Швидке моральне старіння опорних ІТ та розширення сфери масової інформатизації створює протиріччя між старими і новими ІТ, яке стає двигуном їх постійного оновлення. Саме тому проміжною ціллю формування методологічної основи управління використанням і розвитком ІП стало висвітлення суті змін, викликаних масовими процесами інформатизації. Для вирішення поставленої проблеми в дисертації запропонована концептуальна модель, основними положеннями якої є критичний огляд основних тенденцій інформатизації, аналіз структури процесів інформатизації й характеристика розвитку опорних складових ІТ.

Проведення виваженої стратегічної політики в сфері ІТ в умовах масової інформатизації має опиратися на такі соціально-економічні тенденції розвитку суспільства, як віртуалізація інформаційного продукту, розширення здатності взаємодії ІТ, скорочення проміжних ланок ланцюга обміну інформацією, глобалізація і конвергенція. Проте ідеалістичне розуміння цих тенденцій приводить до завищеного очікування результатів щодо ІТ. Проведений в дисертації аналіз цих тенденцій показав, що ІТ відкривають не тільки нові перспективи діяльності підприємства, а й накладають додаткові вимоги до їх застосування, в зв`язку з чим в роботі окреслено сукупність обмежень та супутніх проблем, що виникають в процесах інформатизації.

В дисертації розкрито ефект поетапного зміщення акценту в процесах інформатизації та показано, що процеси інформатизації охоплюють ряд паралельних напрямів, серед яких основними є: створення електронних інформаційних банків даних, розвиток телекомунікаційних засобів, інтелектуалізація програмних засобів. Якщо в 80-90-их роках увага концентрувалася на гігантських електронних банках даних, то сьогодні це засоби комунікацій, зокрема, глобальна мережа INTERNET. Майбутнє в процесах інформатизації за масовим впровадженням інтелектуальних пристроїв, які зможуть активно вклинюватися в добре відлагоджені і формалізовані процеси управління, щоб звільнити людину від рутинних і повторюваних робіт.

Наведений у роботі аналіз зростання потужностей основних опорних компонент ІТ показав, що засоби комп'ютерної техніки і комунікацій розвиваються інтенсивно, тоді як програмне забезпечення - екстенсивно. Врахування протиріччя розвитку цих складових дає змогу окреслити сферу і можливості зростання ІП.

В дисертації підкреслено важливе значення в цьому аспекті розвитку регіональної інформаційної інфраструктури та національного інформаційного ринку, а також підготовленості до застосування ІТ потенційних споживачів інформації підприємства. Крім цього показано, що розвиненість регіональної інформаційної інфраструктури та національного інформаційного ринку впливає не тільки на розвиток ІП, а й на величину співвідношення показників “собівартість - ефективність”, які обумовлюють масове впровадження ІТ на підприємствах. Разом з тим, зростання ІП в значній мірі залежить від поля діяльності підприємства, тобто сегменту ринку, на якому воно працює. Автором запропоновано оригінальний підхід до структурування інформаційного ринку, який утворюється системою пов`язаних сегментів, що функціонують на основі характерних економічних, правових і організаційних відносин. Можливості ефективного використання і розвитку ІП СУП визначаються масштабами застосування ІТ і тому залежать від таких зовнішніх факторів, як наявність розвиненого правового поля в інформаційній площині, економічної політики, спрямованої на застосування ІТ, зацікавленості центральних і місцевих організацій та органів влади в розвитку національного інформаційного ринку.

В цілому лише ті підприємства, які обґрунтовано управляють розвитком власного ІП, будуть конкурентоспроможними тому, що зможуть вчасно приймати і реалізовувати ефективні рішення з врахуванням динамічної зміни обстановки у внутрішньому та зовнішньому середовищі в ринкових умовах.

У другому розділі “Методи оцінки використання інформаційного потенціалу підприємства” проведено аналіз існуючих методів оцінки ІП СУП та його складових елементів, розроблено модель імітаційного моделювання впливу елементів ІП на діяльність підприємства, представлено нове бачення процесу функціонування підприємства за допомогою моделі, базовими елементами якої є інформаційні цикли, запропоновано нові підходи щодо застосування елементів логістики для удосконалення використання ІП СУП.

Необхідність систематичного удосконалення використання ІП обумовлюється вимогою кращого узгодження процесів виробництва товарів (послуг) і маркетингових операцій з інформаційними потоками, що їх супроводжують, з метою покращання результатів діяльності підприємства На прикладі ВАТ “Львівгаз”, для якого наведено структуру опорних складових ІТ, наводиться аналіз інформації, потрібної для забезпечення двох вибраних напрямів діяльності цього підприємства. В основі цих зусиль лежать заходи щодо удосконалення використання і розвитку ІП, спрямовані на покращання роботи з інформаційними ресурсами. Теоретичною основою цих заходів є методи оцінювання інформації та ІП. Проведений ґрунтовний економічний аналіз інформації, аспектів її виробництва і використання показав, що вона є специфічним товаром. А тому традиційні підходи оцінювання, розроблені для матеріальних товарів, тут не діють. Ефективність функціонування підприємства в залежності від використання ІП можна, наприклад, охарактеризувати такими параметрами, як відношення тривалості чистого часу виготовлення продукції до загальної тривалості виробничого циклу, часу безпосереднього обслуговування запиту споживача до загального часу руху товару до покупця тощо. Такі показники можна використовувати для оцінювання ефективності функціонування підприємства як для окремих етапів його діяльності, так і для повного циклу “підготовка-виробництво-збут”. Проте ці підходи дають гарантовану оцінку лише після їх застосування, а тому ці показники не можна використовувати як базовий критерій планування розвитку ІП СУП. В роботі показано, що прийняття рішення щодо заходів по удосконаленню використання чи розвитку ІТ можна апробувати на імітаційних моделях. Запропонована в роботі якісна економіко-математична модель має достатньо просту структуру у вигляді орієнтованого графу і відображає вплив процесів інформатизації на діяльність підприємства. Основна складність такої моделі полягає в тому, що її опис характеризується неоднорідністю, недостовірністю і неповнотою. Опис стану розглянутих об'єктів та характеристика їх зв'язків лежить у площині неточних суб'єктивних висловлювань, наприклад: “повільно”, “швидко”, “слабко”, “позитивно” тощо. Використання сучасних наукових якісних методів розв'язання таких задач базується на використанні нечітких моделей в смислі Заде. В роботі для побудови математичної моделі розглядаються типові якісні терм-множини, вводяться базові якісні алгебри, з яких на основі законів композиції будуються складніші функціональні алгебри, досліджується множина допустимих відображень. Застосування такої моделі дасть змогу прийняти виважені рішення щодо удосконалення ІП СУП.

Ґрунтовне дослідження ІП дало змогу визначити основні проблеми його оцінювання та запропонувати такі базові напрями їх розв'язання: 1) часткова оцінка компонентів ІП через введення актуальних для СУП спеціалізованих показників задіяних ІТ; 2) оцінка ІП СУП в цілому на заданий момент часу через узагальнені економічні статичні показники діяльності підприємства; 3) оцінювання ІП СУП в динаміці розвитку шляхом програвання діяльності підприємства на імітаційних моделях і відображення його стану комплексом економічних та організаційних показників. Недоліками оцінювання в першому випадку є охоплення вузької ділянки ІП, в другому - значна неточність результатів, зроблених заздалегідь, і певна неактуальність отриманих після покращання ІП СУП; в третьому - велика складність побудови моделі, наближеної до реальності.

Проведений у роботі аналіз показав, що ефективність використання ІП залежить від задіяних методів управління і через призму інформаційних циклів відображає стан організованості наявних засобів праці в часі, ефективність використання предметів праці та інтенсивність праці персоналу. Це дало змогу обґрунтувати доцільність введення поняття “інформаційний цикл”, який означає замкнутий на конкретного менеджера і впорядкований згідно внутрішньоорганізаційних правил чи регламентів ланцюжок інформаційних операцій (дії по виготовленню документів, даних тощо) та трансакцій (дій по передаванню інформації), що супроводжують виконання заданого етапу діяльності підприємства. На основі інформаційних циклів побудовано функціональну модель, яка дає змогу розширити можливості аналізу діяльності підприємства в порівнянні з традиційними підходами. В роботі вперше запропоновано динамічну функціональну модель підприємства у вигляді багатошарових взаємопов'язаних ієрархічно розподілених інформаційних циклів.

Информаційний цикл охоплює кожен етап діяльності підприємства від початку проведення робіт і до їх завершення. Менеджер, відповідальний за виконання певної роботи, ініціює постановку завдання, контролює задані проміжні точки виконання робіт та явно чи опосередковано фіксує його завершення за допомогою наявних ІТ. Так як менеджер може одночасно керувати кількома роботами, тому інформаційні цикли можуть накладатися, тобто відображатися шарами. Кожна робота та супроводжуючий її інформаційний цикл забезпечується певною кількістю трудових, фінансових, матеріальних та інформаційних ресурсів. Зміст інформаційного циклу знаходить відображення в предметних складових ІТ, а ефективність його проходження залежить від опорних складових ІТ. Важливість ефективного управління інформаційними потоками підкріплено аналізом конкретних інформаційних циклів, які супроводжують діяльність підприємства ВАТ “Львівгаз”.

В цілому вся діяльність підприємства пов'язується з інформаційними циклами, а тому використання такої моделі, на відміну від традиційної, дозволяє спрямувати процеси інформатизації в конкретні пропозиції на отримання реального кінцевого результату, а не на важко інтерпретоване удосконалення інформаційного забезпечення СУП. Також показано, що в основі оптимального використання ІП повинні лежати сучасні наукові методи оброблювання даних і планування робіт, серед яких насамперед слід виділити інформаційну логістику. Застосування методів інформаційної логістики щодо інформаційних циклів дозволить зосередити зусилля менеджерів на отримання кінцевого реально вимірюваного результату діяльності підприємства. В практичній площині для ВАТ “Львівгаз” запропоновано конкретні методичні пропозиції застосування інструментарію інформаційної логістики.

В дисертації зроблено висновок, що важливою задачею тактичного управління підприємством є підтримання високого рівня використання ІП СУП для узгодженого і оптимального функціонування в часі всіх її складових об'єктів, спрямованих на виконання місії. На основі проведеного системного аналізу діяльності підприємства сформульована вимога оптимізації ІП, яка полягає в удосконаленні організаційних зв'язків, мінімізації витрат виробництва, інтенсифікації праці персоналу шляхом поліпшення інформаційних потоків чи засобів опрацювання інформації через удосконалення предметної складової задіяних ІТ на основі науково обґрунтованих методів управління. Отримані в роботі методичні розробки з питань покращання використання ІП зведені в єдину схему.

Удосконалення використання ІП має ґрунтуватися на таких засадах. По-перше, підприємство повинно бути спроможним гнучко перебудовувати свої процеси переробки інформації на базі існуючої ІСМ, домагатися зменшення її вартості (ефективність переробки підвищиться). По-друге, перебудова ІСМ підприємства доцільна лише в тому випадку, коли розроблені універсальні правила, згідно яких можна переробляти інформацію без застосування додаткових коштів і засобів. Це дасть змогу підприємству ефективно формувати досконалі процеси управління і одержати значні переваги. Особливість заходів по удосконаленню реалізації ІП полягає в тому, що їх впровадження не вимагає значних витрат, оскільки вони не впливають на зміну величини, склад і структуру використовуваних на підприємстві ресурсів, а знаходять своє відображення в реформуванні інформаційних зв'язків і засобів оброблювання і використання інформації для прийняття управлінських рішень.

В третьому розділі “Формування стратегії розвитку інформаційного потенціалу підприємства” розроблено комплекс заходів, спрямованих на зростання ІП СУП та обґрунтовано послідовність їх проведення за рахунок покращання ІСМ і впровадження нових ІТ, реформування ОСУ з врахуванням внутрішніх і зовнішніх потреб і можливостей підприємства, а також удосконалення кадрової політики з урахуванням процесів інформатизації на підприємстві.

Розвиток ІП є стратегічною задачею управління підприємства і залежить від таких внутрішніх факторів, які характеризують її ІСМ, ОСУ і рівень підготовленості персоналу, а також ряду зовнішніх факторів (стан ринку, особливо його інформаційного сегменту, розвиненість регіональної інформаційної інфраструктури, підготовленість в сфері застосування ІТ потенційних споживачів інформації підприємства). Для вітчизняних підприємств особливо важливим завданням є створення гнучкої системи управління, оскільки це є однією з головних стратегічних умов їх функціонування. Підприємство має будувати свою стратегічну лінію поведінки щодо розвитку ІП, виходячи з таких основоположних засад:

· ніхто, крім керівництва підприємства, не може прийняти стратегічні рішення в галузі політики розвитку ІП;

· ніхто, крім спеціалістів цього підприємства, не зможе забезпечити ефективну і надійну реалізацію ІП;

· ніяка зовнішня організація чи група спеціалістів життєво не зацікавлена в забезпеченні довготривалої конкурентоспроможності підприємства.

На прикладі аналізу стану ІП на підприємстві ВАТ “Львівгаз ” підтверджено необхідність практичного застосування цих засад.

Автором дисертації вперше обґрунтовано доцільність і введено в науковий оборот поняття раціонального розвитку ІП СУП, суть якого полягає в дотриманні певного обґрунтованого напряму (траєкторії) розвитку ІП. Для цього потрібно дотримуватися таких правил:

підприємство має відслідковувати можливості використання ІТ у сферах його діяльності й впроваджувати їх у власну ІСМ з метою зростання ІП;

підприємство не повинно допустити критичного відставання у будь-якій сфері його діяльності внаслідок недовикористання певних видів сучасних ІТ;

підприємство має постійно розвивати власний ІП, враховуючи всі фактори впливу на нього з метою підтримання своєї конкурентоспроможності протягом тривалого часу.

Теоретичний рівень викладених правил підкріплено практичними рекомендаціями їх розгортання для підприємства ВАТ “Львівгаз”.

Сукупність цих вимог можна представити такою системою рівнянь:

(1)

де Q - нормована величина нереалізованих можливостей підприємства внаслідок недостатнього рівня застосування ІТ, відн.од.; F - функція, що характеризує ефективність діяльності підприємства в заданий момент часу, грн.; Ф - функціонал, який характеризує інтегровану ефективність діяльності підприємства протягом заданого часу t, грн.; n - кількість ІТ, що можуть бути використані в діяльності підприємства шт.; - n-вимірний одиничний вектор, який вказує доцільність застосування кожного класу ІТ на підприємстві відн.од.; - вектор можливих до застосування класів ІТ, відн.од.; - вектор реального застосування класів ІТ на підприємстві, відн.од.; - вектор критичного рівня розвитку класів ІТ, необхідний для підтримання конкурентоспроможності підприємства, відн.од.; - вектор вагових коефіцієнтів по класах ІТ, відн.од., S(t) - функція, яка характеризує структуру підприємства у відповідності з можливостями ІСМ, відн.од.; L(t) - функція, що характеризує готовність праці персоналу до використання ІТ, відн.од.; I(t) - функція рівня розвитку регіонального інформаційної інфраструктури, відн.од., R(t) - функція рівня розвиненості національного інформаційного ринку, відн.од.; Z(t) - функція, що описує рівень готовності до використання ІТ потенційних споживачів інформації підприємства, відн. од.

Методологічною основою реалізації цього підходу є розроблений в дисертації механізм, в якому представлені основні напрями послідовного здійснення розвитку ІП шляхом управління внутрішніми факторами, а також узгодження планованих заходів з прогнозами впливу зовнішніх факторів.

В роботі зроблено висновок про те, що розвиток ІП тісно пов'язаний з удосконаленням ІСМ, яке вимагає паралельного реформування ОСУ та підготовки персоналу для роботи у нових умовах. При впровадженні нових ІТ важливо уникати впливу гальмуючих факторів. На основі системного підходу в дисертації сформульована кінцева мета управління стратегічним розвитком ІП - забезпечення узгодженого та обґрунтованого в часі і просторі удосконалення ІСМ за рахунок впровадження нових ІТ. Для цього потрібно знати, які ІТ, для чого і як впроваджувати, виходячи із умов про рівень розумності, доцільності, концентрації використання ресурсів в умовах їх динамічного розвитку. Впровадження ІТ має мінімізувати затрати матеріальних, фінансових та трудових ресурсів у ринкових умовах, а також сприяти поширенню інформації, послабленню територіальних обмежень у сфері управління, удосконаленню стосунків з постачальниками і споживачами, прискоренню розвитку існуючих і появі нових видів підприємницької діяльності.

В дисертації показано, що впровадження нових ІТ в ІСМ з метою зростання ІП має базуватися або на їх адаптації до існуючої ОСУ, або ж її раціоналізації в цілому. Для забезпечення найбільш раціонального і послідовного розвитку ІСМ обґрунтовано і запропоновано ряд принципів і методів. Зокрема показано, що методологічною основою формування ІСМ мають стати такі принципи побудови системи, як економічність і її повнота, узгодженість підсистем, відповідність і ортогональність, відкритість. Головними узагальнюючими критеріями в оцінці ІТ повинні бути достовірність, своєчасність, повнота та корисність інформації для прийняття управлінських рішень. Крім того, правильність вибору стратегії удосконалення ІП через впровадження тієї чи іншої ІТ з ряду подібних має обґрунтовуватися такими її якісними характеристиками, як продуктивність, гнучкість, готовність до взаємодії, рівень задоволення потреб користувачів. В роботі наводиться конкретний приклад проведених розрахунків щодо вибору ІТ.

Вагомим фактором зростання ІП є удосконалення ОСУ у відповідності з урахуванням ступеня розвитку ІСМ, що забезпечує умови для колективного і децентралізованого прийняття рішень та сприяє наближенню вершини ієрархічної піраміди управління до її основи і розширенню горизонтів кожного рівня управління. Основними етапами модернізації ІСМ підприємства, які обумовлюють удосконалення його ОСУ і спрямовані на зростання ІП, мають бути:

· формалізація окремих типових завдань СУП та наступне застосування нових ІТ для удосконалення їх вирішення;

· комплексне охоплення безпаперовою технологією документообігу в межах електронного офісу підприємства;

· перехід до застосування методів побудови віртуального підприємства як всередині, так і з зовнішніми партнерами в межах корпоративного об'єднання.

Кожен з цих етапів переводить ІП СУП на якісно вищий рівень, його структура стає двовимірною з ієрархічним та функціональним підпорядкуванням, децентралізованою (в значенні мережної і самоорганізованої, контроль в якій здійснюється через культуру організації і її персоналу) з прозорішими границями, тобто визначається відсутністю внутрішніх границь, розмитими зовнішніми границями, взаємозалежністю між структурою і процесними задачами. В ньому інтенсифікуються інформаційні процеси, що проявляється в розгортанні внутрішньої інформаційної інфраструктури, тісно переплетеної з глобальною, створенні віртуальних утворень, запровадженні офісної автоматизації оброблення інформації, інтеграції всіх видів управління діяльністю підприємства. Для ВАТ “Львівгаз” розкрито першочергові завдання щодо удосконалення організаційної структури управління.

В роботі показано, що ефективність використання ІП також залежить від кадрового потенціалу підприємства і пов`язаними з ним такими факторами, як професійна компетентність керівництва, особливо вищого, середній рівень знань і готовність персоналу до роботи в умовах інформатизації. Заходи в цій сфері мають спрямовуватися на формування нових рис поведінки працівників з метою колективного і децентралізованого використання наявних інформаційних ресурсів, розвитку нової культури організації та персоналу.

ВИСНОВКИ

1. Викладені концептуальні засади еволюції інформаційного забезпечення СУП, в основу яких покладено розробку теоретичних основ ефективної адаптації їх діяльності до умов прискорених темпів впровадження ІТ. Виходячи з цього:

1.1. Вперше теоретично обґрунтовано підхід і дано визначення сутності ІП СУП, що дало змогу глибше зрозуміти роль ІП і окреслити його вплив на основні напрями удосконалення діяльності підприємства; визначити основні складові компоненти ІП СУП, які впливають на ефективність його використання і розвитку; виявити вплив нових ІТ на ефективність функціонування підприємства шляхом встановлення взаємозв'язків “ЕП - ІП - ІТ”; пояснити зв'язок витрат на ІТ та рівнем обізнаності керівництва підприємства при прийнятті управлінських рішень на основі запропонованої математичної моделі і показати напрям зміни цієї залежності з часом; розкрити проблемні сторони тенденцій застосування нових ІТ.