Економічна ефективність використання аграрного ресурсного потенціалу

Економічний зміст та структура аграрного ресурсного потенціалу, вплив природно-кліматичних умов на ефективність його використання в сільськогосподарських підприємствах різних форм власності. Грошова оцінка земельних та матеріально-технічних ресурсів.

Рубрика Экономика и экономическая теория
Вид автореферат
Язык украинский
Дата добавления 24.06.2014
Размер файла 86,0 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Харківський національний аграрний університет ім. В.В. Докучаєва

УДК 631.16.631.15.658.27

Економічна ефективність використання аграрного ресурсного потенціалу

Спеціальність 08.07.02 - Економіка сільського господарства і АПК

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

Нацюк Ігор Михайлович

Харків 2002

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Харківському національному аграрному університеті ім. В.В. Докучаєва Міністерства аграрної політики України

Науковий керівник:

кандидат економічних наук, професор Македонський Анатолій Васильович, Харківський національний аграрний університет, ім. В.В. Докучаєва професор кафедри організації виробництва і агробізнесу

Офіційні опоненти:

доктор економічних наук, професор Анічин Леонід Михайлович Харківський національний аграрний університет, ім. В.В. Докучаєва професор кафедри економіки сільського господарства

кандидат економічних наук, професор Турченко Михайло Михайлович, Харківський державний технічний університет сільського господарства, професор кафедри організації виробництва та менеджменту

Провідна установа:

Дніпропетровський державний аграрний університет, кафедра аграрного бізнесу, Міністерство аграрної політики України, м. Дніпропетровськ

Захист відбудеться 11.12. 2002 року о 12 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 64.803.01 в Харківському національному аграрному університеті ім. В.В. Докучаєва за адресою: 62483, м. Харків, п/в “Комуніст-1”, учбове містечко ХНАУ, корп. 1, ауд.213-1.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Харківського національного аграрного університету ім. В.В. Докучаєва за адресою: 62483, м. Харків, п/в “Комуніст-1”, учбове містечко ХНАУ, корп. 1.

Автореферат розісланий 05.11.2002 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради М.Ф. Соловйов

аграрний ресурсний потенціал економічний

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Сільське господарство України стоїть на шляху докорінної соціально-економічної перебудови. Становлення ринкових відносин у галузі полягає в основному у зміні відносин власності та розвитку різних форм господарювання, що вимагає структурної збалансованості й ефективного використання наявних ресурсів. Наукові дослідження та практичний досвід, як вітчизняних, так і зарубіжних науковців та виробників стверджують, що розвиток сільського господарства значною мірою залежить від досягнутого рівня використання природних, матеріальних і трудових ресурсів, їх збалансованості, які виражають потужність потенціалу. Останній тим вищий, чим раціональніше організовані виробництво та праця, чим вище рівень науково-технічного прогресу в сільському господарстві.

Проблеми формування й ефективного використання аграрного ресурсного потенціалу в різні часи досліджувалися такими відомими вченими-економістами: В.Г. Андрійчук, Г.А. Андрусенко, Л.М. Анічин, В.Г. Більський, О.А. Бугуцький, Ю.В. Василенко, П.Ф. Веденичев, П.І. Гайдуцький, Н.І.Єрін, А.П. Зінченко, І.І. Лукінов, А.В. Македонський, В.П. Мартьянов, А.М. Онищенко, Б.Й. Пасхавер, С. Муравський, Г.М. Підлесецький, М.Ф.Соловйов, А.М.Стельмащук, В.М. Трегобчук, В.Й. Шиян, А.Е. Юзефович.

Накопичений досвід служить доброю базою для подальших наукових досліджень у цій галузі. Зокрема залишаються не вирішеними питання застосування економічних важелів взаємодії в сільськогосподарських підприємствах. Діючий в аграрному секторі України господарський механізм ще не створив такі економічні умови, які б орієнтували працівників сільськогосподарських підприємств на підвищення технічного рівня та якості продукції, зростання продуктивності праці, впровадження науково-технічних досягнень. У зв'язку з цим виникає необхідність перегляду методологічних підходів у пізнанні, вивченні й узагальненні новітньої сільськогосподарської політики цивілізованих держав, методів регулювання віддачі ресурсних можливостей економіки.

Перехід до ринку та пов'язаний з ним процес децентралізації управління розвитком суспільних систем і деконцентрації виробництва значною мірою актуалізує проблему використання аграрного ресурсного потенціалу та його складових на рівні як району, так і сільськогосподарського підприємства. Але при сьогоднішньому, недостатньому рівні розвитку продуктивних сил, який набагато відстає від розвинених країн і до того ж незмінно знижується, не можна перейти на якісно новий рівень розвитку, тому перетворення, що стосуються зміни виробничих відносин повинні супроводжуватися докорінними змінами у продуктивних силах.

Основні причини вищевказаних негативних тенденцій викликані нестачею наукового забезпечення з проблем економічного захисту земельних ресурсів, високою вартістю основних виробничих фондів, сталим відтоком трудових ресурсів, певною розбалансованістю сукупного аграрного ресурсного потенціалу. Від вирішення цих питань значною мірою залежать шляхи виходу з кризового становища, в якому знаходиться національний агропромисловий комплекс. Тому вважаємо обрану тему актуальною.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження є складовою частиною програми науково-дослідної роботи кафедри організації виробництва та агробізнесу Харківського національного аграрного університету ім. В.В. Докучаєва за темою “Розробити пропозиції по економічному механізму господарювання в реформованих сільськогосподарських підприємствах 2001-2005 рр.” (№ДР 0101U006663).

Мета і задачі дослідження. Метою дослідження є визначення механізму ефективного використання аграрного ресурсного потенціалу в сучасних умовах виробництва та пошук шляхів підвищення ефективності його використання на основі збалансованості структурних елементів.

Відповідно до поставленої мети в роботі планується вирішити такі завдання:

- уточнити теоретичні положення щодо економічного змісту аграрного ресурсного потенціалу, його структури;

- дослідити вплив природнокліматичних умов на ефективність використання аграрного ресурсного потенціалу;

- оцінити у грошовому виразі земельні, трудові, матеріально-технічні ресурси;

- вивчити вплив структури аграрного ресурсного потенціалу на ефективність його використання;

- проаналізувати ефективність використання аграрного ресурсного потенціалу в сільськогосподарських підприємствах різних форм власності;

- на основі збалансованості ресурсів побудувати оптимізаційну модель ефективного їх використання.

Об'єктом дослідження є сільськогосподарське виробництво сільськогосподарських підприємств різних форм власності Запорізької області та окремих господарств Запорізького й Оріхівського районів.

Предметом дослідження є формування, розвиток, результативність і окупність виробничих ресурсів сільськогосподарських підприємств, пошук резервів і напрямків вдосконалення структури та підвищення ефективності використання аграрного ресурсного потенціалу.

Методи дослідження. Теоретичною та методологічною основою дослідження є діалектична теорія пізнання і системний підхід до вивчення економічних явищ і процесів, теоретичні положення вітчизняних та зарубіжних учених із обраних питань.

Наукова новизна одержаних результатів дослідження полягає в такому:

- вперше проведено дослідження стану і механізму використання аграрного ресурсного потенціалу в сільськогосподарських підприємствах різних форм власності Запорізької області, визначені резерви підвищення ефективності їх використання;

- набуло подальшого розвитку теоретичне обґрунтування поняття аграрного ресурсного потенціалу з точки зору економічної теорії;

- дістало подальший розвиток обґрунтування необхідності врахування в аграрному ресурсному потенціалі підприємств усіх рівнів якісних співвідношень між основними виробничими фондами, трудовими та земельними ресурсами;

- визначено особливості формування та використання аграрного ресурсного потенціалу в реструктуризованих сільськогосподарських підприємствах області в сучасних умовах виробництва;

- розроблена економіко-математична модель і визначена оптимальна виробнича структура для СЗАТ “Данилівське” Оріхівського району Запорізької області з використання сучасних комп'ютерних технологій.

Практичне значення одержаних результатів. Основні положення та пропозиції дозволяють використовувати отримані результати в практичній діяльності сільськогосподарських підприємств різних форм власності, зокрема для складання бізнес-планів.

Результати досліджень і пропозиції щодо раціонального використання аграрного ресурсного потенціалу схвалені та прийняті до впровадження головним управлінням сільського господарства і продовольства Запорізької обласної державної адміністрації (довідка №04-02/1384 від 27 вересня 2002 р.), управлінням сільського господарства і продовольства Оріхівської районної державної адміністрації Запорізької області (довідка №281 від 23 вересня 2002 р.). Рекомендації з оптимізації використання виробничих ресурсів розглянуті й прийняті до впровадження в СЗАТ “Данилівське” Оріхівського району Запорізької області (акт впровадження №0/48 від 5 вересня 2002 р.).

Матеріали дисертаційного дослідження використовуються у навчальному процесі Гуманітарного університету “Запорізький інститут державного та муніципального управління” при викладанні курсу “Планування в підприємствах і організаціях АПК”(довідка №749 від 2 вересня 2002 р.).

Особистий внесок здобувача. Особистий внесок автора у публікації в співавторстві [1] за списком робіт, який подано в авторефераті полягає у дослідженні ринку продовольчої продукції і математичної обробки статистичних даних. Здобувач самостійно сформулював та обґрунтував наукові положення, висновки та пропозиції щодо шляхів підвищення економічної ефективності використання та формування аграрного ресурсного потенціалу в сільськогосподарських підприємствах Запорізької області, а також:

- теоретично обґрунтована необхідність більш повного врахування та використання інформаційної бази, як важливого важелю для прийняття управлінських рішень;

- визначено вплив організаційно-правової структури сільськогосподарських підприємств різних форм власності на ефективність використання ресурсів;

- побудовано економіко-математичну модель збалансованості ресурсів, яка найбільш повно враховує невикористані резерви для підвищення ефективності їх використання.

Апробація роботи. Основні положення та висновки дисертації доповідалися на Міжнародних науково-практичних конференціях: “Сучасні проблеми розвитку економіки агропромислового комплексу: соціально-економічні та правові аспекти” (м. Запоріжжя, ГУ “ЗІДМУ”, 17.11.2000 р.); “Проблеми ефективного функціонування АПК в умовах нових форм власності та господарювання” (м. Харків, ХДТУСГ, 17-18 травня 2001 р.); “Механізми господарювання і економічна динаміка в АПК”, присвячена 185-й річниці заснування Харківського державного аграрного університету ім. В.В. Докучаєва (м. Харків, ХДАУ, 2001 р.); повний зміст дисертації розглядався на розширеному засіданні кафедри організації виробництва та агробізнесу Харківського національного аграрного університету ім. В.В. Докучаєва.

Публікації. Результати досліджень вміщено у 7 наукових роботах, з яких п'ять опубліковані у фахових виданнях. Загальний обсяг робіт становить 2,1 умовних друкованих аркуша.

Обсяг і структура роботи. Загальний обсяг дисертаційної роботи 195 сторінок друкованого тексту і складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаної літератури, додатків. Основний зміст викладений на 157 сторінках. Дисертація містить 32 таблиці, 3 рисунки, список використаних джерел налічує 213 найменувань і розміщується на 19 сторінках, 7 додатків надруковані на 18 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

У першому розділі “Теоретичні основи формування, розвитку та використання аграрного ресурсного потенціалу сільського господарства в сучасних умовах виробництва” проведено всебічний аналіз різних точок зору про економічну сутність поняття “аграрний ресурсний потенціал”, розкрита й обґрунтована сутність ресурсного та виробничого потенціалів, виявлена їх спільність і відмінність. В економічній літературі ці два поняття дуже часто ототожнюють, але встановлено, що ресурсний потенціал не тотожний виробничому, він є його матеріальною базою, матеріальною умовою для розширеного відтворення земельних, трудових і матеріально-технічних ресурсів та розглядається як сукупність збалансованих факторів, які забезпечують ефективне функціонування різноманітних організаційно-правових форм. Це визначення, найбільш повне, тому що його перша частина відбиває таку форму способу виробництва, як виробничі сили, а друга виступає в якості критерію ефективної діяльності підприємства і торкається такої форми способу виробництва, як виробничі відносини. Дещо відмінні трактування ми знайшли в інших економістів.

Найбільш повно розкрив поняття аграрного ресурсного потенціалу С.Муравський. Він зауважує, що “...ресурсний потенціал слід характеризувати як сукупність природних і техногенних матеріальних елементів, які можуть бути використані людиною для своєї життєдіяльності та залучені до процесу праці. Ресурси представляють собою матеріальну основу виробництва, але в статиці, тобто до моменту їх залучення до виробничого процесу, вони є вихідною точкою виробничого процесу і можуть увійти до нього в найрізноманітнішому сполученні. Ресурси являють собою витратну частину процесу виробництва і характеризують лише те, що може бути отримано в результаті здійснення виробничого процесу.”

На відміну від ресурсного потенціалу, як витратної частини виробничого процесу, який характеризується своїми одиницями виміру окремих видів ресурсів і їх сукупності, виробничий потенціал завжди слід розглядати з боку результативної частини процесу виробництва.

Звідси випливають такі важливі методологічні висновки: два однакові ресурсні потенціали, виражені у будь-якому єдиному універсальному еквіваленті (частіше всього в грошовому), ні в якому разі не передбачають досягнення однакових результатів виробництва; ресурсний потенціал не тотожний виробничому, а є лише його обов'язковою умовою, матеріальною базою. Тому, можна зробити висновки, що ресурсний потенціал є поняттям ширшим за виробничий, хоча за формою одиниці виміру як ресурсного потенціалу, так і виробничого є тотожні, внутрішній зміст цих одиниць виміру суттєво різний: у випадку ресурсного потенціалу вони відображають витратну сторону процесу виробництва, його вихідні передумови, а у випадку виробничого потенціалу - його результат, тобто завершальний момент.

У другому розділі “Методика оцінки та аналіз використання аграрного ресурсного потенціалу сільськогосподарських підприємств Запорізької області” здійснено аналіз стану та використання земельних, трудових і матеріально-технічних ресурсів, розглянуті основні методики їх оцінки; обґрунтовано необхідність урахування природно-кліматичних умов регіону при визначенні ефективності використання аграрного ресурсного потенціалу.

Розглядаючи окремі фактори метеоумов, необхідно зауважити, що гідротермічний коефіцієнт (ГТК), який характеризує стан водно-температурного режиму в період вегетації рослин впливає на обсяг врожаю. Гідротермічний коефіцієнт (ГТК) розраховували за формулою:

, (1)

де Р - сума опадів (мм); t - сума температур вище 10° С (t, ?C).

Розрахований середній показник гідротермічного коефіцієнту по області в розрізі агрокліматичних районів становив: у першому районі підрайон 1а має гідротермічний коефіцієнт - 0,8-0,9, підрайон 1б - 0,9; другий характеризується коефіцієнтом 0,7-0,8 і третій - 0,6, що свідчить про недостатній рівень зволоженості ґрунтів даного регіону.

З метою оцінки продуктивності природнокліматичного потенціалу на основі методу кореляційно-регресивного аналізу, нами проведено дослідження впливу на урожайність сільськогосподарських культур комплексу кліматичних факторів. Вихідною інформацією стали показники клімату й урожайності основних культур по області за 20 років (1981-2000 рр.)

У процесі дослідження встановлювалась функціональна залежність рівня урожайності таких сільськогосподарських культур (ц/га): - озима пшениця, - кукурудза на зерно, - соняшник, - картопля, - овочі відкритого ґрунту від показників таких кліматичних факторів: - сума активних температур (вище 10?), - сума опадів протягом вегетаційного періоду, - кількість днів із заморозками, - кількість днів із суховіями.

У результаті вирішення кореляційно-регресивних моделей на ЕОМ виявлено, що між рівнем урожайності та відібраними кліматичними факторами існує досить тісний зв'язок. Так рівняння залежності врожайності озимої пшениці від кліматичних факторів має вигляд:

. (2)

Коефіцієнт множинної кореляції дорівнює 0,88. Від'ємні знаки, які стоять перед кожним коефіцієнтом у рівнянні свідчать про зворотний зв'язок між рівнем урожайності та обраними факторами. Збільшення кількості днів із заморозками у вегетаційний період негативно впливає на врожайність. Так, заморозки, які були восени 2000 року, завдали великої шкоди сільському господарству - повністю знищені посіви озимої пшениці на площі 25 тис. га. Додатний знак перед ще раз підтверджує думку про недостатню кількість опадів в області, яка негативно впливає на урожайність озимої пшениці.

Коефіцієнти множинної кореляції, розраховані для кукурудзи на зерно, соняшнику, овочів, картоплі дорівнюють 0,85, 0,72, 0,76, 0,73 відповідно.

Отже, відхилення кліматичних умов від середньорічних показників мають певний вплив на ефективність сільськогосподарського виробництва. В міру своєї якісної диференціації кліматичні фактори по різному впливають на кінцеві результати виробництва, самі по собі нічого не створюючи, акумулюються в природній родючості землі. Освоєння і найповніше використання умов клімату, подолання несприятливих наслідків, пов'язаних із залежністю від них відтворювального процесу, є складовим елементом підвищення ефективності використання ресурсів сільського господарства.

З метою проведення оцінки земельних ресурсів ми проаналізували наявність та ступінь використання земельних угідь в області. Область займає 27,2тис. км2 і характеризується найбільш родючими ґрунтами. Ступінь використання земель для сільськогосподарського виробництва характеризується високим рівнем освоєності. Так, на 01.01.2001 р. коефіцієнт використання земельного фонду в області склав 83,6%, що на 3,5% більше ніж у 1992 році, з коливанням по зонах від 53,3% (Кам'янсько-Дніпровський район), до 92,0% (Веселівський район). Коефіцієнт використання сільськогосподарських угідь (розораності) - 84,6, у 1992 році 85,4% (найнижчий - 75,8% у Пологівському і найвищий - 94,3% у Веселівському районах).

На сучасному етапі можливість залучення до господарського обігу нових земель надто обмежена: 1,7 тис. га знаходиться під болотами і 5,7 тис. га - під пісками, вкритими камінням. Отож, загальна площа неосвоєних земель становить 27,2% - істотний резерв розширення орних земель. Але за існуючих умов господарювання, нестачі фінансових коштів, перетворення цих земель на продуктивні - завдання не з легких. Тому, питання про раціональне використання наявних земельних ресурсів, поліпшення їх стану дуже актуальне. Отже, щоб в кожному окремому випадку правильно накреслити заходи по використанню землі, необхідно ґрунтовно вивчити місцеві умови виробництва, встановити якість земельних угідь та їх продуктивність і, зокрема, визначити, вплив яких факторів, що зумовлюють урожай, треба посилити. Урожайність є найголовнішим критерієм оцінки рівня використання землі. У таблиці 1 подані дані по природнокліматичних зонах області про урожайність основних видів рослинницької продукції в сільськогосподарських підприємствах за 2000 р. Вони свідчать, що урожайність зернових і овочевих культур в підприємствах степової та сухостепової зон дещо вища на відміну від підприємств степової посушливої, що пояснюється кліматичними відмінностями цих зон, більш сприятливими для виробництва саме названих культур. А от урожайність соняшнику найбільша в степовій зоні.

Виробництво валової продукції у розрахунку на 1 га с.-г. угідь в сільськогосподарських підприємствах степової зони більше, ніж у сухостеповій зоні на 64,52 грн. (22,8%). Цей показник вище також по рослинництву та тваринництву. Але доповнити уяву про використання земельних угідь дозволить показник отримання валового доходу на одиницю площі, який в Сухостеповій зоні на відміну від Степової, на 78,73 грн. вищий.

Важливим показником раціонального використання землі є використання добрив, які в оптимальному співвідношенні покращують стан та підвищують її родючість. Станом на 01.01.2000 р. використання добрив звелося нанівець. Внесення мінеральних добрив знизилось порівняно з 1992 р. на 74,6%, органічних - 90,5%. Такий стан зумовлений, по-перше, високою вартістю мінеральних добрив, по-друге, скороченням поголів'я худоби, основного постачальника органічних добрив.

Отже, вказані основні чинники, що відображають ефективність використання землі, свідчать про нераціональне використання земельних ресурсів та погіршення її стану. В умовах переходу до ринкового механізму господарювання правомірний висновок учених-аграрників про пряму грошову оцінку землі. Така оцінка землі потрібна для економічного контролю з боку держави за більш раціональним використанням землі, переданої трудовим колективам.

Згідно з постановами Кабінету Міністрів України №213 від 23 березня 1995 р. та №864 від 31 жовтня 1995 р. “Про методику грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів", грошова оцінка сільськогосподарських угідь області складає: у середньому по області 1 га сільськогосподарських угідь оцінюється у 7706,82 грн.; по районах показник коливається від 5961,6 грн. в Оріхівському до 8776,8 грн. у Михайлівському. Вартість сільськогосподарських угідь сільськогосподарських підприємств області становить 10206,63 млн. грн.

При розрахунку оцінки аграрного ресурсного потенціалу необхідна відповідна оцінка основних виробничих фондів і оборотних засобів. Найбільш доцільно рівень забезпеченості основними виробничими фондами і оборотними засобами визначати за їх середньорічною вартістю, розрахованою за щорічними даними. Так, загальна вартість основних фондів сільського господарства області на кінець 2000 р. складала 5087,1 млн. грн. Від загальної вартості основних фондів виробничі фонди сільськогосподарського призначення становлять 83,7%, виробничі несільськогосподарського призначення - 3,5% і невиробничі - 12,8%.

У структурі основних виробничих фондів сільськогосподарського призначення за період з 1996 р. по 2000 р. відбулися значні зміни, які склалися не на користь активної їх частини, тобто дуже низька питома вага машин і обладнання (13,1% у 2000 р. проти 14,7% у 1996 р.), передавальних пристроїв (2,6% проти 2,7%) і транспортних засобів (3,2% і 3,7% відповідно у 2000 р. і 1996 р.). Зважаючи на особливість функціонування основних засобів та способів перенесення їх вартості на створений продукт, при визначенні їх ролі в формуванні аграрного ресурсного потенціалу слід враховувати не тільки спожиту їх частину.

Розрахований показник фондозабезпеченості не дає уяви про реальне становище в сільському господарстві, тому що у 2000 р. він склав 178,3 тис. грн. проти 166,8 тис. грн. в 1992 році. Тобто показник фондозабезпеченості зростає, а виробництво продукції зменшується, що говорить про сумнівність такого становища.

Аналіз же забезпеченості основними засобами виробництва у динаміці в натуральних показниках свідчить, що їх рівень у 2000 р. порівняно з 1992-1996 роками значно знизився.

За цей період кількісний склад рухомої частини основних виробничих фондів в області зменшився на 25,9% або 12173 одиниць, а порівняно з 1992 р. майже на 40% або 22666 одиниць. Йде постійне вибування з обігу тракторів, комбайнів, культиваторів, а надходження майже не відбувається. Найбільше зменшилась кількість зернозбиральних комбайнів - на 1218 шт. або 32,1%, кукурудзозбиральних комбайнів на 211 шт. (37,2%) і кормозбиральних комбайнів на 753 шт. (38,9%) порівняно з 1996 роком.

У середньому по області на 100 га с.-г. угідь припадає основних виробничих фондів і оборотних засобів на суму 285,8 тис. грн., хоча по районах цей показник помітно коливається. Найменший він у Пологівському та Приазовському районах (108,3 і 136,3 тис. грн.), найбільший - у Кам'янсько-Дніпровському та Василівському районах (557,6 і 470,5 тис. грн.). Із розрахунку на одне сільськогосподарське підприємство основних виробничих фондів і оборотних засобів припадає 79485,5 тис. грн.

За період 1992-1996 рр. працездатне населення Запорізької області зменшилося на 4,5 тис. чол., а чисельність працівників зменшилась на 34,4тис. чол., або на 26%, а за період 1996-2000 рр. на 36 тис. чол., або на 36,9%. За часи переходу до ринкових відносин загальна чисельність працездатного населення зменшилася на 70,4 тис. чол., або більше ніж у два рази (53,3%), що негативно вплинуло на результати сільськогосподарської діяльності.

При грошовій оцінці трудових ресурсів використовували фондовий аналог, який в середньому по області в 2000 р. склав 9125 грн. Таким чином загальна грошова оцінка трудових ресурсів Запорізької області становить 555 млн. грн.

У третьому розділі “Шляхи підвищення ефективності на основі раціонального використання аграрного ресурсного потенціалу в реструктуризованих сільськогосподарських підприємствах Запорізької області” встановлено: в якій мірі структура аграрного ресурсного потенціалу впливає на ефективність його використання; який кількісний вплив кожної зі складових потенціалу на результати виробництва; як впливає співвідношення між основними видами ресурсів на ефективність їх функціонування.

У зв'язку з цим ми визначили сукупну величину аграрного ресурсного потенціалу та його структуру для сільськогосподарських підприємств області станом на перше січня 2001 року.

Аналіз показує, що в середньому по області найбільшу питому вагу мають земельні ресурси (70,0%), а найменшу - трудові (3,8%). По районах же спостерігаються значні відмінності в структурі аграрного ресурсного потенціалу. Так, найбільшу питому вагу земельних ресурсів у складі аграрного ресурсного потенціалу мають підприємства Пологівського (81,2%), Приазовського (81,1%) і Великобілозерського (78,3%) районів, а найменшу - підприємства Оріхівського (56,5%) та Кам'янсько-Дніпровського (57,8%). Питома вага трудових ресурсів також значно коливається: від 3% в господарствах Михайлівського району до 5,3% у Пологівському районі. Істотні розбіжності спостерігаються і в забезпеченості районів матеріально-технічними ресурсами (капітал). Значний відсоток вони займають у сільськогосподарських підприємствах Оріхівського (40,1%) і Кам'янсько-Дніпровського (39,1%) районів, найбільш низький - в господарствах Пологівського (13,5%) і Приазовського (14,7%) районів.

Істотно різняться райони за рівнем ресурсовіддачі та ресурсомісткості. Найвищий рівень ресурсовіддачі досягнутий в підприємствах Вільнянського (37,93) і Гуляйпільського (32,33 грн. валової продукції на 1000 грн. аграрного ресурсного потенціалу) районів, найнижчий - в підприємствах Василівського і Якимівського районів (13,98 і 14,02 грн. відповідно). Ресурсомісткість найнижча в підприємствах Вільнянського та Гуляйпільського районів (26,37 і 30,93 грн.), а найвища - в підприємствах Якимівського (71,3 грн.) і Василівського (71,52 грн.).

У процесі досліджень підтвердилося, що однакова величина аграрного ресурсного потенціалу забезпечує різні господарські результати залежно від пропорцій між складовими. Наприклад, підприємства Запорізького та Приазовського районів, маючи у розпорядженні аграрний ресурсний потенціал практично в однаковому розмірі, але з різною структурою, виробляли відповідно 19,49 і 25,41 грн. валової продукції на 1000 грн. аграрного ресурсного потенціалу. Це, певною мірою є наслідком структурного фактору, що підтверджується результатами проведених нами досліджень.

Для виявлення впливу різних організаційно-правових форм власності на джерела формування та ефективне використання аграрного ресурсного потенціалу в сучасних умовах виробництва нами обрані сільськогосподарські підприємства різних форм власності Оріхівського та Запорізького районів. На момент проведення дослідження в районах налічувалося п'ять акціонерних товариств (АТ) - чотири відкритого (ВАТ) й одне закритого (СЗАТ) типів, одинадцять сільськогосподарських виробничих кооперативів (СВК), вісімнадцять товариств з обмеженою відповідальністю (ТОВ); всього тридцять чотири сільськогосподарських підприємств, по 17 у кожному районі.

З досліджень ми виключили приватно-орендні підприємства (ПП), дослідні господарства, рибне господарство та птахофабрику через незначну їх кількість і спеціалізацію.

На рис. 1 представлені дані щодо структури аграрного ресурсного потенціалу, яка склалася в обраних господарствах (із розрахунку на одне сільськогосподарське підприємство відповідного типу).

В структурі аграрного ресурсного потенціалу СВК третину займають матеріально-технічні ресурси. На трудові ресурси припадає лише 4,5%, що ще раз вказує на недостатній рівень їх використання. Хоча в АТ доля матеріально-технічних ресурсів практично така ж як і в СВК, виробництво валової продукції із розрахунку на 100 грн. їх вартості більше на 47,6% (табл. 2).

Рис. 1 Структура аграрного ресурсного потенціалу с.-г. підприємств різних форм власності Запорізького й Оріхівського районів Запорізької області у 2000 р

Дані свідчать, що найбільше земельних ресурсів припадає на ТОВ, бо практично всі вони стали правонаступниками колишніх КСП і зберегли у незмінному вигляді землі цих підприємств. Найменшими площами володіють АТ. Хоча коливання у межах обраних груп досить значні. Так, для АТ забезпеченість сільськогосподарськими угіддями коливається в межах від 424 га (ВАТ “Високогірне” Запорізького району) до 3147 га (ВАТ “Нестерянська птахофабрика” Оріхівського району), а для ТОВ - від 1003 га у ТОВ “Розумівське” Запорізького району до 6096 га у ТОВ “Жеребецьке” Оріхівського району. Забезпеченість же цих сільськогосподарських підприємств робочою силою зворотна, у АТ вища, ніж у ТОВ. Найвища вартість основних виробничих фондів і оборотних засобів спостерігається у СВК. Отже, обрані господарства володіють значним аграрним ресурсним потенціалом як у вартісному, так і у натуральному виразі.

Взагалі, на ТОВ припадає 62,4% виробництва валової продукції сільського господарства в обраних районах, а на АТ тільки 13,5%. Більша частина валової продукції - продукція рослинництва 78,9%, і менша - продукція тваринництва (21,1%). Із розрахунку на одне підприємство найбільше вироблено валової продукції у ТОВ, і найменше у СВК. У середньому на одне сільськогосподарське підприємство припадає 571,7 тис. грн. валової продукції.

Найнижча продуктивність праці спостерігається у СВК, тоді як у ТОВ вона вище на 55% і в АТ - на 19,4%. З розрахунку на 100 га сільськогосподарських угідь найбільше валової продукції вироблено в АТ, а у СВК і ТОВ цей показник на 36,1% і 30,2% менше відповідно. За рівнем виробництва валової продукції на 100 грн. вартості основних виробничих фондів і оборотних засобів найвищий показник у ТОВ і в 3,62 рази менший у СВК. Взагалі, за рівнем виробництва валової продукції сільськогосподарські виробничі кооперативи мають найнижчі показники. Вони найкращі у ТОВ, окрім виробництва валової продукції із розрахунку на 100 га с.-г. угідь, який кращий у АТ.

Таким чином у СВК наявні ресурси використовуються менш раціонально, ніж в інших підприємствах; з найбільшою віддачею у ТОВ.

З метою оптимізації співвідношення між складовими елементами аграрного ресурсного потенціалу і на цій основі підвищення ефективності сільськогосподарського виробництва нами була розроблена і вирішена економіко-математична модель для СЗАТ “Данилівське” Оріхівського району Запорізької області на основі використання симплекс-методу на ЕОМ.

Мету постановки своєї задачі ми сформулювали таким чином: на основі оптимізації виробничих програм рослинництва та тваринництва досліджуваного об'єкту отримати збалансоване, оптимальне співвідношення між складовими елементами аграрного ресурсного потенціалу.

Проведені дослідження показали, що ефективність функціонування аграрного ресурсного потенціалу в умовах збалансованості його елементів істотно зростає (табл. 3).

Аналіз отриманих даних показує, що ефективність використання земельних ресурсів в умовах більш повної їх збалансованості з іншими складовими аграрного ресурсного потенціалу підвищується на 70,2%. Виробництво валової продукції із розрахунку на одного середньорічного робітника також зростає (на 56,6%), що вказує на істотний резерв підвищення продуктивності праці.

За розрахунками на ЕОМ вихід валової продукції із розрахунку на 1000 грн. аграрного ресурсного потенціалу підвищується на 62,9%, що вказує на недостатній рівень ресурсовіддачі в господарстві і можливість її підвищення. Відповідно підвищилися показники виходу товарної продукції, валового доходу і прибутку.

Отримані результати свідчать про те, що цілеспрямоване формування аграрного ресурсного потенціалу разом із встановленням оптимального співвідношення як між його складовими елементами, так і всередині них, є важливим фактором покращення використання аграрного ресурсного потенціалу і збільшення виробництва сільськогосподарської продукції.

ВИСНОВКИ

1. Для збільшення виробництва вітчизняної сільськогосподарської продукції в умовах порушення міжгосподарських зв'язків необхідна, перш за все, стабілізація внутрішньовиробничої діяльності підприємств будь-якої організаційно-правової форми на основі мобілізації і раціонального використання аграрного ресурсного потенціалу.

2. Проблема формування раціональних аграрних ресурсних потенціалів, високоефективного їх використання, а також оптимального забезпечення виробничими ресурсами всіх сфер АПК належить до числа гострих, складних та надзвичайно актуальних як у науковому, так і особливо, в практичному плані. На сучасному етапі розвитку сільського господарства ефективне, раціональне використання аграрного ресурсного потенціалу належить до стратегічних цілей розвитку АПК України.

3. Дослідження теоретичних положень економічного змісту аграрного ресурсного потенціалу сільськогосподарського підприємства дозволяє зазначити, що хоча за формою одиниці виміру як ресурсного, так і виробничого потенціалів є тотожними, внутрішній зміст їх виміру суттєво різний: ресурсний потенціал - витратна частина процесу виробництва, його вихідні передумови; виробничий потенціал - його результат, завершальний момент.

4. Залежність урожайності основних сільськогосподарських культур від природнокліматичних умов, як окремої складової аграрного ресурсного потенціалу, свідчить про значний їх вплив. Коефіцієнти множинної кореляції, розраховані для кукурудзи на зерно, соняшнику, овочів, картоплі дорівнюють 0,85, 0,72, 0,76, 0,73 відповідно. Тому освоєння і найповніше використання умов клімату, подолання несприятливих наслідків, пов'язаних із залежністю від них відтворювального процесу, є складовим елементом підвищення ефективності використання ресурсів сільського господарства, а також свідчить про необхідність врахування їх при плануванні виробництва у будь-якому сільськогосподарському підприємстві

5. Хоча показник фондозабезпеченості і вказує на покращення стану в галузі, це відбулося через непропорційне зменшення земельних угідь і матеріально-технічних ресурсів, а також збільшення вартості матеріально-технічних ресурсів. Показник фондозабезпеченості у 2000 році склав 178,3 тис. грн., на відміну від 1996 року (166,8 тис. грн.).

6. Стан з трудовими ресурсами в сільськогосподарських підприємствах області особливо критичний, про що свідчить зменшення чисельності працівників зайнятих у сільськогосподарському виробництві на 53,3%; продуктивність праці зменшилася на 13,1%.

7. Забезпеченість ресурсами сільськогосподарських підприємств постійно зменшується, як у натуральному, так і вартісному виразі. На 01.01.2001 р. вартість сукупного аграрного ресурсного потенціалу області становила 14577,37 млн. грн., що на 6116,27 млн. грн. або 30% менше порівняно з даними 1997 року. Це, в свою чергу, вимагає шукання шляхів припинення цього процесу, а також налагодження стану в сільському господарстві і перетворення його на високопродуктивну, рентабельну галузь.

8. За існуючої диспропорції цін на матеріально-технічні ресурси та вартість земельних і трудових ресурсів неможливо однозначно оцінити вплив структури аграрного ресурсного потенціалу на ефективність його використання.

9. Найвища ефективність використання аграрного ресурсного потенціалу у ТОВ, які створилися на базі колишніх КСП. При структурі, яка була на кінець 2001 року, рівень ресурсовіддачі і продуктивність праці у них вище, ніж у АТ і СВК. За виробництвом валової продукції ТОВ займають перше місце в області.

10. Оптимізація структури аграрного ресурсного потенціалу, яку проведено у СЗАТ “Данилівське” Оріхівського району Запорізької області свідчить, що тільки за рахунок збалансованого поєднання складових аграрного ресурсного потенціалу можна досягти рентабельного виробництва сільськогосподарської продукції. За розрахунками рівень рентабельності підвищилась з -0,7% до 18,6%. Одночасно поліпшився показник використання сукупного аграрного ресурсного потенціалу (на 62,9%). Зросли показники виробництва валової продукції із розрахунку на 100 га с.-г. угідь і на 1 середньорічного працівника на 70,2% і 56,6% відповідно.

11. Для подальшого становлення і розвитку сільського господарства слід вжити необхідних заходів з економічної підтримки різних організаційно-правових форм сільськогосподарських підприємств, які мають високий рівень використання аграрного ресурсного потенціалу з урахуванням його збалансованості і природозберігаючих систем землеробства.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Топалов А.Д., Нацюк І.М. Особливості ринкових відносин в індивідуальному секторі // Аграрний вісник Причорномор'я: Сільськогосподарські науки. - 1999. - № 3(6). - Ч.1. - С. 14-16.

2. Нацюк І.М. Економіко-математичне моделювання використання аграрного ресурсного потенціалу Запорізької області // Економіка: проблеми теорії та практики: Зб. наук. праць. - Випуск 49. - Дніпропетровськ: ДНУ, 2000. - С.35-41.

3. Нацюк І.М. Формування аграрного ресурсного потенціалу Запорізької області // Проблеми ефективного функціонування АПК в умовах нових форм власності та господарювання / За ред. П.Т. Саблука, В.Я. Амбросова, Г.Є. Мазнєва. - К.: ІАЕ, 2001. - Т. 1. - С. 132-135.

4. Нацюк І.М. АПК України на порозі докорінних змін // Вісник ХДАУ. - 2001. - №2. - С. 127-130.

5. Нацюк І.М. Вплив природно-кліматичних умов на використання аграрного ресурсного потенціалу Запорізької області // Держава та регіони: Серія “Економіка та підприємництво”. - 2001. - №4. - С. 132-141.

6. Нацюк І.М. Оцінка трудових ресурсів Запорізької області та їх вплив на ефективне використання ресурсного потенціалу // Вісник Сумського НАУ: Серія “Фінанси і кредит”. - 2001. - №2. - С.215-219.

7. Нацюк І.М. Стан забезпечення матеріально-технічними ресурсами і ефективність їх використання в сільськогосподарських підприємствах Запорізької області // Вісник Полтавської ДАА. - 2002. - №4. - С. 107-109.

АНОТАЦІЇ

Нацюк І.М. Економічна ефективність використання аграрного ресурсного потенціалу. - Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.07.02 - економіка сільського господарства і АПК. - Харківський національний аграрний університет ім. В.В. Докучаєва, Харків, 2002.

Дисертація присвячена проблемам ефективного використання аграрного ресурсного потенціалу в сучасних умовах виробництва.

Викладено результати досліджень щодо вивчення впливу природно-кліматичних умов на рівень використання аграрного ресурсного потенціалу. Проведено аналіз забезпеченості земельними, матеріально-технічними та трудовими ресурсами. Визначено ефективність їх використання. Проведено грошову оцінка сукупного аграрного ресурсного потенціалу області в сучасних умовах виробництва. Визначений вплив структури і збалансованості елементів аграрного ресурсного потенціалу с.-г. підприємств різних форм власності на ефективність його використання.

Результати свідчать, що ефективність використання земельних ресурсів в умовах більш повної їх збалансованості з іншими складовими аграрного ресурсного потенціалу можна підвищити на 70,2%. Виробництво валової продукції у розрахунку на одного середньорічного працівника може бути збільшено на 56,6%, а у розрахунку на 1000 грн. аграрного ресурсного потенціалу на 62,9%.

Ключові слова: аграрний ресурсний потенціал, збалансованість ресурсів, оптимізація ресурсного потенціалу.

Нацюк И.М. Экономическая эффективность использования аграрного ресурсного потенциала. - Рукопись. Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.07.02 - экономика сельского хозяйства и АПК. - Харьковский национальный аграрный университет им. В.В. Докучаева, Харьков, 2002.

Диссертация посвящена проблемам эффективного использования аграрного ресурсного потенциала в современных условиях производства.

Изложены результаты исследований по изучению влияния природно-климатических условий на уровень использования аграрного ресурсного потенциала, оценке земельных ресурсов, состоянию обеспеченности материально-техническими ресурсами и эффективности их использования в сельскохозяйственных предприятиях, использованию потенциала труда и его оценке, оценке совокупного аграрного ресурсного потенциала области в современных условиях производства, влиянию структуры и сбалансированности элементов аграрного ресурсного потенциала на эффективность его использования, влиянию разных форм собственности на формирование и эффективное использование аграрного ресурсного потенциала, оптимизации структуры аграрного ресурсного потенциала в реструктуризованных сельскохозяйственных предприятиях.

В результате решения корреляционно-регрессионных моделей на ЭВМ установлено, что между уровнем урожайности и климатическими факторами существует очень тесная связь. Коэффициенты множественной корреляции составили для озимой пшеницы 0,88; для кукурузы на зерно - 0,85; подсолнечника - 0,72; овощей - 0,76 и картофеля - 0,73.

В сельскохозяйственных предприятиях степной зоны производство валовой продукции из расчета на 1 га сельскохозяйственных угодий больше, чем в степной засушливой на 10,2% и в сухостепной зоне на 22,8%. Получено из расчета на 1 га с.-х. угодий валового дохода по этим зонам соответственно 118,46, 166,57 и 197,19 грн. при среднем по области 152,19 грн., что свидетельствует о нерациональном использовании земельных ресурсов, об ухудшении их состояния. Поэтому, согласно постановлений Кабинета Министров №213 от 23.03.95 г., №783 от 12.05.2000 г. денежная оценка сельскохозяйственных угодий составила: в среднем по области 1 га с.-х. угодий оценивается в 7707 грн. Общая денежная оценка сельскохозяйственных угодий Запорожской области составила 10207 млн. грн.

Установлено, что количество движимого состава основных фондов в области снизилось за период 1992-2000 гг. почти на 40%. В основном это техника для уборки зерна и кормов. В среднем по области на 100 га с.-х. угодий приходится основных производственных фондов и оборотных средств на сумму 286 тыс. грн., из расчета на одно сельскохозяйственное предприятие 79,5 млн. грн. Общая стоимость основных производственных фондов и оборотных средств Запорожской области составила 3815 млн. грн.

При денежной оценке трудовых ресурсов использовали фондовый аналог, который в среднем по области в 2000 г. составил 9125 грн. Таким образом общая денежная оценка трудовых ресурсов 555 млн. грн.

Показано, что одинаковая величина аграрного ресурсного потенциала обеспечивает разные хозяйственные результаты в зависимости от пропорций между их составными. Так, предприятия Запорожского и Приазовского районов при практически одинаковом аграрном ресурсном потенциале, но с разной структурой, вырабатывали соответственно 19,49 и 25,41 грн. валовой продукции на 1000 грн. аграрного ресурсного потенциала.

При изучении влияния с.-х. предприятий разных форм собственности на источники формирования и эффективное использование аграрного ресурсного потенциала в современных условиях производства, установлено, что хотя в акционерных обществах (АО) доля материально-технических ресурсов практически одинаковая с сельскохозяйственными производственными кооперативами (СПК), производство валовой продукции из расчета на 100 грн. их стоимости почти в два раза больше. Самая низкая производительность труда наблюдалась в СПК, тогда как в обществах с ограниченной ответственностью (ООО) она выше на 55% и в АО - на 19,4%. Из расчета на 100 га с.-х. угодий наибольше произведено валовой продукции в АО, а на 100 грн. стоимости основных фондов и оборотных средств самый высокий в ООО.

Результаты, полученные с помощью разработанной и решенной экономико-математической модели для сельскохозяйственного закрытого акционерного общества (СЗАО) “Даниловское” Ореховского района свидетельствуют, что эффективность использования земельных ресурсов в условиях более полной их сбалансированности с другими составными аграрного ресурсного потенциала повышается на 70,2%, а производство валовой продукции из расчета на одного среднегодового работника на 56,6% и выход валовой продукции из расчета на 1000 грн. агроресурсного потенциала на 62,9%.

Таким образом, целенаправленное формирование аграрного ресурсного потенциала вместе с установлением оптимального соотношения как между его составными элементами, так и внутри их, является важным фактором улучшения использования аграрного ресурсного потенциала и увеличения производства сельскохозяйственной продукции.

Ключевые слова: аграрный ресурсный потенциал, сбалансированность ресурсов, оптимизация ресурсной структуры.

Natsyuk I.M. An economic efficiency of agrarian resources potential usage. - Manuscript. Dissertation for the Candidate's of sciences (economics) by specialty 08.07.02. - Agrarian economics and agrarian-industrial complex (AIC). - Kharkov national agrarian university by V.V. Dokuchaev. Kharkov, 2002.

The dissertation is devoted to problems of effective usage of agrarian resources potential in modern conditions of production.

Research results of natural environment and climatic condition influence on the level of usage of agrarian resources potential are presented. Level of land supply, efficiency of usage and monetary estimation of land material, technical and manpower resources is analyzed. The effectiveness of their usage is determined. Monitory value of aggregate agrarian resources potential of the region in modern conditions of production is done. The influence of pattern and balance of elements of agrarian resources potential of agricultural enterprises of different forms of ownership on the efficiency of its usage is determined.

The outcomes shows, that the efficiency of usage of land resources in conditions of their more full balance with other elements of agrarian resources potential may be increased up to 70,2 %. The gross product output per one average annual worker may be increased up to 56,6 %, and on 1000 grn. of agrarian resources potential - up to 62,9%.

Keywords: agrarian resources potential, balance of resources, optimization of resources potential.

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.