Удосконалення процесів формування власності на повітряному транспорті

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національний авіаційний університет

УДК 338.47:656.7(045)

Удосконалення процесів формування власності на повітряному транспорті

08.07.04 - економіка транспорту і зв'язку

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

Матвєєв В'ячеслав Васильович

Київ 2002

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Національному авіаційному університеті Міністерства освіти і науки України.

Науковий керівник

кандидат економічних наук, доцент Новак Валентина Олексіївна - Національний авіаційний університет, завідувач кафедри менеджменту зовнішньоекономічної діяльності підприємств

Офіційні опоненти:

доктор економічних наук, професор Рибалкін Володимир Олександрович - Національний авіаційний університет, професор кафедри економічної теорії

кандидат економічних наук Петровський Олег Миколайович - Державний департамент авіаційного транспорту Міністерства транспорту України, начальник управління власністю

Провідна установа

Інститут економічного прогнозування НАН України, відділ моделювання економіки розвитку, м. Київ.

Захист відбудеться 15 жовтня 2002 року о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.062.02 у Національному авіаційному університеті за адресою: 03058, м. Київ, проспект Космонавта Комарова 1, корпус 2, ауд. 418.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного авіаційного університету за адресою: 03058, м. Київ, проспект Космонавта Комарова, 1.

Автореферат розісланий 14 вересня 2002 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради кандидат економічних наук, доцент Жебка В.В.

власність повітряний транспорт економічний

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Власність є сукупністю (системою) відносин між людьми стосовно привласнення економічних і соціальних благ, тобто їх належності, володіння, розпорядження та використання. Як така, власність є фундаментальною основою суспільних відносин, визначальним фактором розвитку національної економіки та окремих її галузей, результативної діяльності суб'єктів господарювання, рівня добробуту кожної людини. Це повною мірою відноситься і до тієї галузі економіки, якою є повітряний транспорт (ПТ). У свою чергу рівень розвитку ПТ є своєрідним індикатором розвиненості суспільства, важливим елементом забезпечення економічної та національної безпеки практично всіх розвинених країн світу. Приватизація та корпоратизація окремих підприємств ПТ як методи підвищення ефективності функціонування не можуть забезпечити їх сталий розвиток в умовах „турбулентності” зовнішнього економічного та політичного середовища без урахування зв'язків та розподілу рідкісних ресурсів між ними. Актуальним є також питання вибору форм і методів об'єднання суб'єктів галузі як способу підвищення конкурентоспроможності в епоху домінування міжнародних стратегічних авіаційних альянсів.

Тому побудова стратегії розвитку повітряного транспорту в сучасних умовах повинна здійснюватися на основі системного підходу з урахуванням глибинних процесів господарської діяльності як суб'єктів, так і галузі в цілому, основу яких утворюють саме відносини власності.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами.

Дисертаційне дослідження виконано в рамках науково-дослідної роботи „Перспективи розвитку цивільної авіації України (авіакомпанії, аеропорти, інші організації)” (791-ГТ-99 Укравіатранс) в Національному авіаційному університеті.

Мета і задачі дослідження. Основною метою дисертаційного дослідження є критичний аналіз сучасних поглядів на власність, осмислення теоретичного відображення її економічного та юридичного змісту та обґрунтування місця та ролі (функції) відносин власності у формуванні і функціонуванні галузі ПТ.

Для досягнення цієї мети поставлено й вирішено ряд завдань:

- розкриття економічного змісту і правових форм відносин власності;

- аналіз сучасних типів, видів і форм власності як відносин належності, володіння, розпорядження та використання об'єктів власності;

- визначення тенденцій розвитку відносин власності у галузі ПТ промислово розвинених країн;

- обґрунтування необхідності чіткої специфікації прав власності як основи ефективного функціонування суб'єктів галузі і галузі в цілому;

- розкриття особливостей економічної реалізації відносин власності в галузі через механізми державного управління та інтеграції суб'єктів господарювання галузі;

- побудова моделі процесу формування власності в галузі, визначення ефективності та якості цього процесу.

Об'єкт і предмет дослідження. Об'єктом дослідження є власність як економічна і юридична категорія. Предметом дослідження є економічні процеси формування, організації та управління відносинами власності в галузі.

Методи дослідження. Методологічною основою дослідження стали системний підхід до аналізу економічних явищ, наукові методи загального та особливого, єдність сходження від конкретного до абстрактного та від абстрактного до конкретного, ідеалізація та формалізація реально існуючих відносин власності, економічних процесів та явищ через аналіз і синтез відповідних категорій.

Наукова новизна одержаних результатів. полягає в тому, що на основі критичного узагальнення сучасних трактувань власності та за допомогою економічних теорій організаційного розвитку, ефективності і якості, у дисертації:

- вперше:

· введене економічне поняття „якість власності” та визначена його структура для галузі, запропонована структура економічного поняття „ефективність власності галузі” та показаний його взаємозв'язок з поняттям „ефективність галузі”;

· розроблена модель процесу формування, розподілу та використання власності суб'єктів господарювання ПТ;

· розроблений „циліндр власності” повітряного транспорту;

- вдосконалені (адаптовані до сучасних умов):

· класифікація трансакційних витрат;

· структура господарської системи галузі;

· система прийняття економічних рішень в галузі;

Особистий внесок здобувача:

- одержали подальший розвиток визначення:

· проблем визначення власності;

· способів формування відносин власності;

· типів злиття та поглинання суб'єктів власності галузі;

· методів реформування власності суб'єктів галузі;

· взаємозв'язків економічних методів формування власності - прогнозування, стимулювання та планування;

- обґрунтована необхідність здійснення вертикальної, горизонтальної та міжгалузевої інтеграції суб'єктів галузі ПТ;

- систематизовані для галузі ПТ:

· рідкісні ресурси - об'єкти власності;

· види конфліктуючого використання об'єктів власності;

· переваги та недоліки використання певних організаційно-правових форм суб'єктів галузі.

Практичне значення одержаних результатів. Результат дослідження є науковим обґрунтуванням необхідності розробки окремої програми в рамках реалізації Державної комплексної програми розвитку авіаційного транспорту України на період до 2010 року, що поєднує в собі організаційну побудову галузі з системним реформуванням відносин власності між її суб'єктами.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційного дослідження доповідалися на міжнародній науково-практичній конференції „Авіа-2002” (м. Київ, 23-25 квітня 2002 р.)

Публікації. Результати дисертаційної роботи опубліковані в п'яти наукових статтях у фахових наукових виданнях загальним обсягом 1,6 друк. арк. Крім того, додатково були опубліковані тези доповіді за науковими результатами дисертаційного дослідження на згаданій вище конференції.

Структура і обсяг роботи. Структура дисертації обумовлена метою дослідження. Робота складається із вступу, трьох розділів, висновків і списку використаної літератури. Загальний обсяг дисертації - 180 сторінок машинописного тексту, у тому числі основний обсяг (вступ, основна частина і висновки) складає 163 сторінки. Дисертація містить 11 таблиць і 58 рисунків. Список використаних літературних джерел включає 154 найменування.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність теми, сформульовано мету і основні завдання дослідження. Викладено складові наукової новизни, а також розкрито теоретичну і практичну значимість отриманих результатів.

У розділі І „Методологічні і теоретичні основи визначення власності у галузі повітряного транспорту” викладені сучасні погляди на власність, з'ясовуються ще не вирішені наукою загальні питання власності, аналіз впливу власності на формування та функціонування галузі.

Підрозділ 1.1. „Сучасні наукові засади теорії власності” присвячений теорії власності у її історичному розвитку.

Показано, що сучасна західна теорія прав власності є одним із найважливіших відгалужень неоінституціоналізму. Зазначено, що теорія прав власності як самостійна складова економічного аналізу сформувалася в 60-70-ті роки ХХ століття. Права власності розуміються в ній як санкціоновані суспільством норми, що регулюють доступ до рідкісних ресурсів. Поняття прав власності пов'язується з однією з основних проблем економічної науки - рідкістю, тому що встановлення прав має сенс тільки стосовно рідкісного (обмеженого) ресурсу. Відповідно до існуючих визначень, права власності можуть поширюватися як на матеріальні, так і на нематеріальні об'єкти (наприклад, на результати інтелектуальної діяльності). При цьому права власності обумовлюють поведінку людей - діючи як економічні стимули, вони заохочують одні риси поведінки і придушують інші (через заборону або підвищення витрат); обґрунтовується, що права власності можуть захищатися не тільки державою, але й іншими соціальними механізмами - звичаями, моральними принципами та релігійними установками.

Теорія прав власності виходить з уявлення, що будь-який акт обміну об'єктів власності супроводжується обміном пучками правомочностей на них. Таке трактування припускає, що чим ширше набір правомочностей, закріплених за об'єктом власності, тим вище його цінність.

У роботі доведено, що в рамках традиційної теорії власності останнім часом усе частіше виявлялася недостатність усталених, надзвичайно загальних концепцій, що характеризують права власності без урахування властивостей внутрішнього та зовнішнього ринкового середовища підприємства. Нові підходи до аналізу економічного змісту власності все більше пов'язують з проблемами господарської ефективності й особливостями господарських і правових відносин (насамперед контрактних відносин), що укладаються між тими, хто бере участь у функціонуванні організації (фірми) - власниками факторів виробництва, працівниками, менеджерами, кредиторами.

У підрозділі також розглянуті теоретичні моделі розподілу прав власності за допомогою контрактних відносин Гроссмана-Харта-Мура, Харта-Шлайфера-Вішни, а також модель Агіона-Мура-Харта, які характеризують організаційні форми функціонування корпоративної власності в умовах неплатоспроможної компанії.

У підрозділі 1.2. „Економічна сутність та класифікація трансакційних витрат” висвітлені основні визначення та класифікації трансакційних витрат.

Необхідність розгляду трансакційних витрат визначається тим, що вони є невід'ємною частиною контрактної діяльності та мірилом ефективності встановлення прав власності.

На основі аналізу історичного розвитку теорії трансакційних витрат запропонована вдосконалена класифікація трансакційних витрат Д.Норта з врахуванням сучасних умов ведення господарської діяльності. Зокрема, обґрунтовується необхідність нового тлумачення таких видів трансакційних витрат, як визначення якості, рекламаційні та судові дії, відкликання товарів, оформлення прав власності та введення нових - функціонування системи комплексної безпеки фірми (бізнесу), використання альтернативної (приватної) примусової системи. Також доведено, що корупція є одним з видів трансакційних витрат, що може розглядатися в залежності від функцій, яки виконують державні службовці, як витрати на захист прав власності або як агентські витрати.

У підрозділі 1.3. „Теорія власності при створенні та функціонуванні галузі” обґрунтовується підхід до господарської системи галузі як способу формування прав власності та розподілу об'єктів власності в її межах. Сформульовано, що основними складовими відносин власності господарської системи галузі є її суб'єкти (підприємства, організації, органи управління тощо); організаційні процеси, яким притаманні певні координаційні механізми, види зв'язків, види інтеграції та ефектів взаємодії суб'єктів галузі; господарчі порядки підприємництва, ринків, ціноутворення, зовнішньоекономічної діяльності; об'єкти власності. Особлива увага при розгляді відносин власності галузі приділена видам господарських зв'язків між її суб'єктами та способам їх інтеграції, оскільки саме цими зв'язками зумовлюється формування власності галузі та розподіл її об'єктів між суб'єктами галузі.

У дослідженні показано, що порядок власності безпосередньо впливає на функціонування системи прийняття економічних рішень через системи розподілу повноважень прийняття рішень, інформаційного забезпечення та мотивації.

Досліджено основні умови формування та розвитку відносин власності галузі - технічні та організаційні новації, масовані матеріальні ресурси, наявність відповідної інституційної бази.

З метою подальшої побудови моделей формування прав власності та розподілу об'єктів власності у межах галузі автором запропонована система способів та засобів залучення трудових ресурсів, придбання капіталу, отримання інтелектуальних благ, а також різних видів контрактів, за допомогою яких вони здійснюються (ринкових, реляційних, імплітаційних та ін.).

На основі вивчення статистичних даних міжнародних організацій цивільної авіації встановлені найбільш поширені види економіко-правових форм функціонування основних видів суб'єктів галузі ПТ та можливості їх еволюції в процесі розвитку галузі. Визначено чинники, що зумовлюють ту чи іншу економіко-правову форму підприємств галузі. Наведені переваги та недоліки цих форм з точки зору ефективності використання об'єктів власності.

Найбільш поширеною економіко-правовою формою суб'єктів галузі ПТ в більшості країн є корпорація (акціонерне товариство). За результатами аналізу статистичних даних суб'єктів галузі різних країн у дисертації наведена класифікація корпорацій за типом домінуючої власності - власності інсайдерів, аутсайдерів, держави.

Обґрунтовано, що свідоме встановлення ефективних економіко-правових форм суб'єктів галузі потребує більш детального ранжирування прав власності, їх поділу, формування „наборів” прав власності для кожного суб'єкта. Розкрито сутність впливу проблем „тонкого” обмеження прав власності та складних результатів використання об'єктів власності на встановлення зв'язків між суб'єктами власності.

Розділ ІІ „Сучасні тенденції та методи формування прав власності, розподілення та використання об'єктів власності у галузі повітряного транспорту” присвячений аналізу сучасного стану та тенденцій розвитку предмета дисертаційного дослідження.

У підрозділі 2.1. „Специфіка галузі повітряного транспорту як суб'єкта власності” проаналізовано структуру галузі, взаємозв'язок, особливості та функції її складових - суб'єктів господарювання галузі.

Диференційовано та визначено зміст функцій суб'єктів галузі у процесі економічної реалізації власності для таких суб'єктів галузі, як державні органи регламентації діяльності повітряного транспорту, підприємства управління повітряним рухом, аеропорти, виробники авіаційної техніки, підприємства технічного обслуговування і ремонту повітряних суден, підприємства інформаційного забезпечення діяльності ПТ, лізингові та страхові компанії, навчальні заклади, агенти з продажу авіаційних перевезень.

Показано, що саме через організаційні структури галузі та її суб'єкти здійснюється процес економічної реалізації об'єктів власності. Доводиться, що ефективність цього процесу залежить від вибору типу організаційної структури, якості самих об'єктів власності та форм їх володіння та використання.

У підрозділі 2.2. „Дослідження сучасних тенденцій формування, розподілення та використання об'єктів власності в галузі повітряного транспорту” викладені результати вивчення літературних джерел і аналізу статистичних даних про діяльність суб'єктів галузей ПТ промислово розвинених країн та змін у структурі їх власності. Встановлено, що в переважній більшості випадків існують певні обмеження на розмір максимальної частки приватної (недержавної) власності, частки нерезидентів країни реєстрації авіакомпанії, мінімальної (максимальної) частки, яка належить її робітникам, службовцям та вищому менеджменту. В окремих випадках наявність цих обмежень обумовлена не суто економічними чинниками, а міркуваннями національної гордості та безпеки.

Виявлено, що еволюція форм власності авіакомпаній підпорядковується загальній світовій тенденції - поступовому зменшенню частки державної власності та відповідному збільшенню власності недержавних банківських та інших фінансових установ. Останнім часом збільшується частка власності, що належить іншим суб'єктам галузі ПТ - аеропортам, підприємствам, що виробляють або здійснюють технічне обслуговування і ремонт повітряних суден (ПС), тощо.

Ранжирування десяти найбільших авіакомпаній світу за критеріями розміру власності, доходу, кількості перевезених пасажирів і вантажів, чисельності персоналу за останні п'ять років та порівняльний аналіз використання ними об'єктів їх власності стали підставою для зробленого висновку про доцільність формулювання та використання декількох видів відносної ефективності використання власності авіакомпанії (АК): дохідної ефективності використання власності АК - як відношення доходу від діяльності АК до грошової оцінки об'єктів її власності (сумарної вартості її акцій), споживацької ефективності використання власності АК - як відношення приведеної кількості пасажирів і вантажів до грошової оцінки об'єктів її власності, соціальної ефективності використання власності АК - як відношення чисельності співробітників авіакомпанії до грошової оцінки АК.

На основі аналізу діяльності підприємств управління повітряним рухом виявлено, що головними показниками ефективності формування та використання власності цих суб'єктів галузі є рівень безпеки повітряного руху (глобальний показник) і загальний час затримок рейсів з проблем управління повітряним рухом. Тому споживацька ефективність використання власності підприємств управління повітряним рухом залежить від сумарних втрат споживачів послуг від таких затримок.

Наступним кроком у з'ясуванні чинників формування та використання власності галузі стала ідентифікація рідкісних ресурсів та суб'єктів галузі, що мають право на володіння, розпорядження та використання цих ресурсів. В результаті було виявлено, що основним користувачем рідкісних ресурсів виступають АК.

В дисертаційному дослідженні проведена ідентифікація трьох основних структурних складових об'єктів власності у галузі ПТ - матеріальної, інформаційної та інтелектуальної. Із дослідження під цим кутом зору об'єктів власності суб'єктів галузі ПТ зроблено висновок, що, по-перше, вони мають властивості як конфліктуючого, так і комплементарного використання, та, по-друге, що основні суб'єкти галузі мають можливість диверсифікації своєї діяльності за допомогою комплементарного використання об'єктів власності. Доводиться також, що характерним для ПТ різновидом проблеми комплементарного використання власності суб'єктами галузі є проблема, позначена у дисертації „циліндром власності”.

Запропоноване автором поняття „циліндр власності” авіакомпанії умовно поділяється на три частини. Середню частину циліндра утворює використання „класичних” ресурсів авіакомпанії - повітряних суден, фізичних та інтелектуальних здібностей персоналу авіакомпанії. Але їхнє використання неможливе без верхньої частини, яку утворює процес використання об'єктів власності інших суб'єктів галузі для надання послуг з авіаперевезень (пасажирів і вантажів, управління повітряним рухом, свободи повітря (дозволу на проліт і посадку), державної реєстрації (дозволу на діяльність)). Нижню частину „циліндру власності” утворюють об'єкти власності, які забезпечують надання аеропортами послуг (стоянки і заправки ПС, користування терміналами), послуги технічного обслуговування та ремонту літаків. Якщо верхня частина циліндру власності є абсолютно необхідною в діяльності будь-якої авіакомпанії, то нижня частина, як правило, є відсутньою у вертикально інтегрованих авіакомпаній та приватних авіакомпаніях, що використовують порівняльно просту авіатехніку, яка не потребує використання аеродромів загального призначення і спеціального обслуговуючого персоналу. Висота „циліндру власності” залежить від розміру сумарних трансакційних та трансформаційних витрат авіакомпанії.

Обґрунтовано існування десяти основних видів інтеграції суб'єктів господарської діяльності ПТ ( однієї вертикальної, восьми горизонтальних і однієї міжгалузевої). Глибоко вертикальна інтеграція пов'язана з об'єднанням суб'єктів галузі ПТ відповідно до існуючого циліндра власності галузі, горизонтальні види інтеграції - з об'єднанням споріднених суб'єктів галузі (національних, різних країн). Прикладом останньої є стратегічні авіаційні альянси. Міжгалузева інтеграція полягає в об'єднанні суб'єктів різних галузей (інших видів транспорту та послуг).

У підрозділі 2.3. „Аналіз економічних методів формування та управління об'єктами власності” визначено, що управління власністю суб'єктів ПТ здійснюється за допомогою системи взаємодіючих методів певного ієрархічного рівня, які поділені на такі види:

- законодавчі та нормативно-правові методи (визначають обов'язкові форми, процедури і обмеження володіння, розпорядження та використання об'єктів власності);

- адміністративні методи (управління власністю шляхом видання особою, уповноваженою державою або власником, наказів і розпоряджень щодо володіння, розпорядження та використання об'єктів власності);

- організаційні методи (управління відносинами володіння, розпорядження та використання об'єктів власності шляхом створення і розвитку певних організаційних структур різних рівнів ієрархії);

- економічні методи (управління володінням, розпорядженням та використанням об'єктів власності через формування певного господарського механізму).

У підрозділі також проаналізована практика застосування названих вище методів, взаємозв'язок і послідовність управлінських дій з прогнозування, стимулювання, планування та обліку формування та використання об'єктів власності підприємств ПТ. Показано, що специфікою ПТ є те, що облік об'єктів власності суб'єктів галузі здійснює як держава, так і міжнародні організації цивільної авіації, він ведеться через систему сертифікації та реєстрації, а сама система сертифікації є багаторівневою (сертифікація типу і екземпляру повітряного судна, його експлуатанта і того, хто його обслуговує і ремонтує), тобто сертифікації підлягає практично весь циліндр власності авіакомпанії.

На думку автора, такі організаційно-економічні методи, як злиття, поглинання, корпоратизація та реструктуризація є методами еволюціювання форм власності суб'єктів ПТ, причому перший з перерахованих методів за своїм змістом є переважно методом композиції прав власності, другий - композицією об'єктів власності, третій - декомпозицією прав власності, а останній - декомпозицією об'єктів власності.

У зв'язку з актуальністю для ПТ України використання методів злиття та поглинання та на основі вивчення літературних джерел автором запропонована класифікація видів і різновидів цих методів, в основу якої покладено критерії характеру інтеграції суб'єктів, національна приналежність суб'єктів, що поєднуються, способи об'єднання потенціалу суб'єктів, відношення суб'єктів до злиття, умови злиття або поглинання, механізми злиття або поглинання. Проаналізовані також мотиви злиття і поглинання суб'єктів галузі ПТ.

Завершується аналітичне осмислення економічної діяльності суб'єктів галузі ПТ з формування та використання об'єктів власності з'ясуванням загальних послідовностей проведення їхньої реструктуризації (корпоратизації) та аналізом труднощів, які виникають при здійсненні цих процесів.

У розділі ІІІ „Концептуальні підходи до формування власності у галузі повітряного транспорту” обґрунтована необхідність розробки моделі процесів формування прав власності, розподілу між суб'єктами галузі та використання об'єктів власності у галузі ПТ, а також визначається зміст понять „якість власності” та „ефективність власності”, які запропоновані автором з точки зору системного підходу до оцінки явищ.

У підрозділі 3.1. „Моделювання процесів формування прав власності, розподілу та використання об'єктів власності у галузі повітряного транспорту” викладено зміст моделі формування відносин власності підприємств галузі та використання ними об'єктів власності, яка розглядається як певна послідовність взаємопов'язаних процесів і подана у вигляді основного процесу та сукупності часткових процесів, що його забезпечують. Згідно з цією моделлю, процес формування власності (ресурсів) галузі ПТ починається з визначення загальної функції галузі ПТ, яка полягає: у задоволенні певних потреб як суспільства, так і особистості, у перевезеннях на відносно великі відстані за відносно малий час, у визнанні розвиненості суспільства, у створенні національного багатства, у розвитку нових технологій, у наявності робочих місць, у підвищенні рівня кваліфікації працюючих.

Наступним кроком процесу є декомпозиція загальної функції галузі на основну (визначальну) та допоміжні функції або такі, що забезпечують визначальну функцію. Визначальною функцією галузі ПТ є перевезення пасажирів і вантажів, допоміжними - обслуговування пасажирів та обробка вантажів, експлуатація матеріальних засобів для їхнього перевезення (повітряних суден); забезпечення їхніх зльотів-посадок; надання місць для стоянки, здійснення заправки та завантаження-розвантаження; управління повітряним рухом; виробництво, технічне обслуговування та ремонт ПС; підготовка, перепідготовка та підвищення кваліфікації кадрів для галузі.

У подальшому серед функцій виділяються підфункції та паралельно з цим здійснюється ідентифікація зв'язків між функціями і між підфункціями. Пропонується враховувати три основні види зв'язків - ринкового, адміністративного (бюрократичного) та технологічного типів. Для кожної підфункції визначаються необхідні матеріальні, інформаційні та інтелектуальні ресурси, після чого проводиться ідентифікація ресурсів на рідкість. Далі встановлюються можливі форми власності для рідкісних ресурсів за критеріями важливості для держави або місцевої громади, привабливості ресурсів, способів їхнього одержання, наявності нормативних вимог щодо використання тощо. Усі наведені вище кроки формування власності галузі можна віднести до процесу декомпозиції загальної функції ПТ і визначення необхідних ресурсів для її здійснення та встановлення прав власності на рідкісні ресурси.

Наступні складові процесу пов'язані з композицією ресурсів і прав власності на них, визначення їхнього організаційного та правового оформлення. Доведено, що цей процес доцільно розділити на чотири послідовних етапи, які зводяться до формування виробничих одиниць (бізнес-одиниць), суб'єктів галузі, системи взаємодії суб'єктів галузі, системи взаємодії із суб'єктами інших галузей.

Першим частковим процесом, що забезпечує основний процес формування власності галузі, є процес формування виробничих одиниць, або відповідно до сучасної ділової термінології - бізнес-одиниць. Його вихідним кроком є генерування комбінацій „підфункція - спосіб залучення ресурсів - форма власності” за допомогою побудови для кожної підфункції тривимірної матриці „ресурс - спосіб залучення ресурсу - форма власності”. Кожна з отриманих таким чином комбінацій спочатку перевіряється на відповідність чинному законодавству, а потім комбінації, які не суперечать йому, ранжируються відповідно до рівня ефективності формування та використання власності (ресурсів).

Подальше об'єднання названих вище комбінацій у структурні підрозділи суб'єктів галузі пропонується здійснювати з урахуванням специфіки зв'язків між підфункціями. Для галузі ПТ пріоритетним видом зв'язку є технологічний. Це пояснюється тим, що практично всі суб'єкти галузі ПТ пов'язані між собою горизонтальними і вертикальними технологічними зв'язками, створюючи тим самим своєрідну технологічну мережу, що забезпечує виконання визначальної функції галузі. Ринкові та адміністративні зв'язки є засобами здійснення технологічних зв'язків. У багатьох випадках доцільним є об'єднання в одному структурному підрозділі двох і більше підфункцій, при цьому критеріями вибору підфункцій можуть бути: одержання значного ефекту синергії від такого об'єднання, можливість спільного використання матеріальних, інформаційних і інтелектуальних ресурсів, спільне територіальне розташування.

Створені підрозділи залежно від цілей діяльності, що превалюють у визначений період часу, доцільно віднести до одного з трьох видів - центрів нормативних витрат, центрів прибутку або центрів інвестицій.

Наступним кроком формування підрозділів суб'єктів галузі є визначення мінімально необхідних ресурсів для здійснення підфункцій - сировини, матеріалів, енергоносіїв, інформаційного та кадрового забезпечення діяльності підрозділів. Останнім кроком формування підрозділів є визначення кількості підрозділів, яку необхідно створити для забезпечення виконання функцій галузі у повному обсязі та їхнього територіального розташування.

Другим частковим процесом формування відносин та об'єктів власності галузі є процес формування суб'єктів галузі. Спочатку визначається взаємозалежність підрозділів за технологічними, територіальними та законодавчими ознаками з урахуванням видів зв'язків між підрозділами. На основі виявлених взаємозалежностей формуються територіально-технологічні комбінації підрозділів (виробничих одиниць). Отримані комбінації перевіряються на досягнення ними найменшого економічно-ефективного розміру суб'єкту галузі - розміру, при якому довгострокові середні витрати (long-run average costs) будуть мінімальними. У разі, коли комбінації не досягають економічно-ефективного розміру, необхідним є об'єднання декількох комбінацій.

Подальшим кроком процесу формування власності є визначення типів контрактів, якими формалізуються та конкретизуються зв'язки між підрозділами всередині суб'єктів галузі та побудова відповідної мережі контрактів. На основі цієї мережі і специфіки діяльності суб'єктів можна розпочати проектування організаційної структури суб'єктів галузі за вже існуючими методиками. Після визначення типу організаційної структури необхідно провести оптимізацію її побудови та типів і умов відповідних контрактів. Наступним етапом побудови суб'єктів галузі є визначення засобів залучення необхідних ресурсів. Права і обов'язки власників ресурсів, що необхідні для організації та функціонування суб'єкту, повинні бути відображені у відповідних угодах (контрактах) - купівлі-продажу, кредитних, орендних, спільного користування, ліцензійних, надання франшизи. Останнім етапом процесу формування суб'єкту галузі є вибір його організаційно-правової форми.

Завершальним частковим процесом формування власності в межах галузі є створення системи взаємодії суб'єктів галузі, яка полягає у послідовному визначенні форм та методів державного управління галуззю, виду та структури органів державного управління, переліку суб'єктів галузі, видів зв'язків між суб'єктами галузі, трансакцій і трансакційних витрат, видів контрактів між суб'єктами галузі, видів інтеграції суб'єктів галузі. Останнім кроком цього процесу є визначення організаційно-правових форм інтеграції суб'єктів галузі. Формування системи взаємодії суб'єктів галузі ПТ з суб'єктами інших галузей принципово не відрізняється від розглянутого процесу створення системи взаємодії між суб'єктами всередині галузі ПТ.

У підрозділі 3.2. „Методичні основи визначення якості власності в галузі повітряного транспорту” розкрито зміст поняття „якість власності” як економічної категорії, що може бути визначена за аналогією до Міжнародного стандарту ИСО-8402, тобто якість власності - це сукупність властивостей та характеристик власності, яка надає їй здатність задовольняти як наявні, так і передбачувані потреби суб'єктів власності у володінні, розпорядженні та використанні об'єктів власності.

Запропоновано таке визначення якості власності в галузі: „Якість власності в галузі - це сукупність властивостей та характеристик власності в галузі, яка надає їй здатність забезпечити на певному рівні виконання суб'єктами галузі її загальної функції”.

Якість власності галузі може бути визначена як поєднання у так звану „зірку якості” п'яти рівноважливих її складових - якості володіння, якості розпорядження, якості формування, якості розподілу та якості використання власності.

Якість володіння власністю відображає рівень і обсяги відносин між суб'єктами власності стосовно розпорядження та використання об'єктів власності, що їм належать, і визначається трьома взаємопов'язаними складовими - якістю визначення власника, якістю правового оформлення змісту та форм володіння об'єктами власності, якістю захисту прав володіння останніми.

Ще одним видом основних складових якості власності є якість розпорядження власністю, яка пов'язана з визначенням ефективності для власника, держави та суспільства кожної з можливих форм розпорядження об'єктами власності у порівнянні з іншими. На думку автора, цей вид якості власності може бути визначеним за допомогою трьох взаємопов'язаних його різновидів - якості законодавчого визначення форм розпорядження об'єктами власності, якості оформлення угод щодо розпорядження власністю та якості вибору виду розпорядження власністю.

Якість формування власності визначена як ступінь ефективності інтеграції декількох об'єктів власності у належність, володіння, розпорядження та використання одного суб'єкта, тобто як якість набору (множини) об'єктів власності. При цьому під терміном „суб'єкт” розуміється як суб'єкт галузі (суб'єкт господарювання), так і галузь у цілому (як суб'єкт національної або світової економіки). Як і наведені вище основні складові якості власності, якість формування власності має декілька складових - якість набору ресурсів (об'єкти власності), якості забезпечення взаємодії ресурсів, якості побудови системи управління ресурсами, або іншими словами - якість поєднання, якість комунікацій, якість організації.

Наступною основною складовою якості власності є якість розподілу власності, що визначається ефективністю розподілу ресурсів (об'єктів власності) між власниками в межах галузі та сукупністю складових якості розподілу власності - якості правового регулювання розподілу власності, якості розподілу власності у межах суб'єкта галузі та якості розподілу прав та об'єктів власності у межах галузі.

Останньою основною складовою якості власності галузі є якість використання власності. У дисертаційному дослідженні запропоноване таке її визначення: якість використання власності - це ступінь одержання з об'єктів власності їхніх корисних властивостей та отримання доходів в процесі їх використання для реалізації інтересів власника шляхом задоволення потреб (попиту) як окремих членів, так і суспільства (держави) в цілому. Складовими цього виду якості є якість об'єктів власності, якість процесу управління процесом використання об'єктів власності та якість обмежень використання об'єктів власності.

Всі наведені вище види якості власності залежно від бази порівняння можуть бути абсолютними (база порівняння є спільною для більшості суб'єктів (об'єктів) власності) або відносними (якості суб'єктів (об'єктів) власності порівнюються між собою і ранжируються) і визначаються послідовно одна за одною, утворюючи порядок визначення у вигляді петлі або спіралі якості. Порядок являє собою петлю у випадку, коли за час проходження повного циклу визначення якості власності показники відповідних різновидів суттєво не змінюються, тобто власність є такою, що не розвивається. Якщо розвиток якості власності має місце, мова може йти про спіраль якості власності.

Підрозділ 3.3. „Методичні основи визначення ефективності власності у галузі повітряного транспорту” є заключним.

У дисертації ефективність власності у загальному вигляді визначається як ефективність формування прав власності, володіння, розпорядження, розподілу та використання об'єктів власності при веденні господарської діяльності суб'єктами галузі. Ефективність власності галузі є змістом ефективності галузі, яку можна визначити як ступінь відповідності отриманого господарського (економічного) результату діяльності тому, що мав би місце при повному виконанні галуззю своєї загальної функції. Іншими словами, ефективність галузі є вираженням ефективності власності галузі.

Ефективність володіння власністю визначається як ступінь досягнення сумарних економічного і соціального результатів залежно від вибору власника.

Ефективність розпоряджання власністю визначається як ступінь досягнення сумарних економічного і соціального результатів залежно від обраної форми розпорядження об'єктами власності - їх самостійного використання, здачі в оренду, продажу, внесення під заставу або як інвестиції тощо.

Ефективність формування власності залежить від вибору організаційно-правової форми суб'єктів галузі та їхніх об'єднань, видів зв'язків як між об'єктами, так і суб'єктами власності; якості, розміру та співвідношення матеріальних, інформаційних та інтелектуальних ресурсів.

Ефективність розподілу власності у межах галузі вказує на результат конкретного розподілу власності між суб'єктами власності, на мікрорівні - між акціонерами (пайовиками) акціонерного (господарського) товариства, на макрорівні - між суб'єктами галузі. На дану ефективність певним чином впливає розподіл власності між резидентами різних країн і співвідношення державної та недержавних форм власності.

Ефективність використання власності визначається мірою видобування споживчої вартості з об'єктів власності та доходами, які отримують суб'єкти галузі як наслідок господарської діяльності.

На думку автора, при прийнятті рішень щодо формування складових власності визначальною є відносна (порівняльна) ефективність власності, яка дозволяє здійснити оцінку та ранжирування різних видів поєднання засобів володіння, розпорядження, формування, розподілу та використання об'єктів власності.

Аргументується, що кількісними показниками ефективності власності є показники ефективності галузі.

У висновках викладено основні результати дослідження, сформульовані рекомендації щодо реформування відносин власності в галузі повітряного транспорту України.

ГОЛОВНІ ВИСНОВКИ ДОСЛІДЖЕННЯ

Реформування відносин власності є однією з найбільш актуальних проблем як економіки України, так і галузі повітряного транспорту. Цей процес відбувається на основі зміни типу, виду та форм власності суб'єктів господарювання шляхом роздержавлення та приватизації. Але результати проведення реформ не збігаються з очікуваними. Однією з причин цього є відсутність наукового підходу до реформування складових економічного і юридичного (прав власності) змісту власності - відносин належності, володіння, розпорядження та використання об'єктів власності, а також формування „тріади власності” - матеріальної, інформаційної та інтелектуальної власності галузі і її розподілу між суб'єктами галузі. Об'єктами наукових досліджень стосовно використання теорій власності, як правило, є або економіка країни в цілому (макрорівень), або підприємства та їх корпоративні об'єднання (мікрорівень). При цьому неможливо побудувати ланцюг формування власності національної економіки, починаючи з формування власності підприємства і закінчуючи формуванням власності національної економіки без формування власності галузі, - центральної ланки цього процесу. Під час вивчення літературних джерел автору дослідження не вдалося знайти наукові праці або посилання на них, де як об'єкт досліджень - суб'єкт власності - виступала би галузь. Нехтування цією проблемою призводить до того, що галузеве об'єднання підприємств, оптимізація структури власності яких проводилась без урахування ефекту взаємодії суб'єктів галузі, стає недостатньо ефективним і, як наслідок, неконкурентоспроможним у глобальному середовищі.

Використання системного підходу до формування, розподілу та використання власності у межах галузі дозволить побудувати таку галузь повітряного транспорту, яка буде динамічно розвиватися в умовах жорсткої конкуренції з боку провідних міжнародних стратегічних альянсів.

Запропонована модель процесу формування та використання власності у галузі повітряного транспорту може бути використана при розробці стратегії розвитку повітряного транспорту України та при проведенні реформування власності суб'єктів галузі.

Запропоноване визначення поняття якості власності буде корисним при оцінці власності в межах галузі та результатів проведених реформ.

Використання поняття ефективності власності дозволить зробити більш результативним процес управління формуванням, розподілом та використанням власності в межах галузі.

Слід зауважити, що якість і ефективність власності можуть бути предметом окремих дисертаційних досліджень в галузі економічної теорії.

СТАТТІ В НАУКОВИХ ФАХОВИХ ВИДАННЯХ

1. Матвєєв В.В., Новак В.О. Дослідження тенденцій формування та використання власності в галузі повітряного транспорту//Стратегія економічного розвитку України: Наук. зб. - Вип. 9.- К.: КНЕУ, 2002.- С. 419-427.

2. Матвєєв В.В. Сучасні тенденції та перспективи використання власності суб'єктів повітряного транспорту// Стратегія економічного розвитку України: Наук. зб.- Вип. 10.- К.: КНЕУ, 2002.- С. 457-465.

3. Матвєєв В.В. Сучасні підходи до формування прав власності//Актуальні проблеми економіки. - №7.- К.: НАУ, 2002.- С.35-44.

4. Матвєєв В.В. Формування власності галузі//Проблеми інформатизації та управління: Зб. наук. пр. - Вип. 6.- К.: НАУ, 2002.- С.131-134.

5. Матвєєв В.В. Методологічні основи визначення якості власності// Актуальні проблеми економіки. - №9.- К.: НАУ, 2002.- С. 46-54.

6. Матвєєв В.В. Формування й розподілення власності у галузі авіаційного транспорту// Економіка та управління: Матеріали IV міжнародної науково-технічної конференції „АВІА-2002”, 23-25 квітня 2002 р. - Т. 5. - К.: НАУ, 2002. - С. 51.17 - 51.21.

АНОТАЦІЇ

Матвєєв В'ячеслав Васильович. Удосконалення процесів формування власності на повітряному транспорті. - Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.07.04 - економіка транспорту і зв'язку. - Національний авіаційний університет, Київ, 2002.

Дисертація присвячена дослідженню особливостей формування власності на повітряному транспорті. У роботі виконаний аналітичний огляд зарубіжних і вітчизняних досліджень, присвячених проблемам визначення власності, формування прав власності, трансакційних і трансформаційних витрат. Проведене дослідження діяльності суб'єктів повітряного транспорту промислово розвинених країн світу дозволило виявити загальносвітові тенденції формування прав і суб'єктів власності, використання об'єктів власності, способів досягнення синергічного ефекту в галузі повітряного транспорту.

Визначено особливості встановлення прав власності, формування об'єктів і суб'єктів власності, їх організаційного та юридичного оформлення на повітряному транспорті. Запропоноване визначення поняття „циліндр власності” авіакомпанії дозволило більш якісно провести порівняльний аналіз використання авіакомпаніями власності суб'єктів повітряного транспорту. У роботі запропоновані: модель процесу формування та використання власності у галузі повітряного транспорту, поняття якості та ефективності власності.

Ключові слова: власність, повітряний транспорт, авіатранспортні послуги, якість власності, ефективність власності.

Matveev Vjacheslav Vasiljovich. Perfecting of processes of shaping of the property on an air transport. - Manuscript. Dissertation on competition of the scientific degree of the candidate of economic sciences on specialty 08.07.04 - economics of transport and communications. - National aviation university, Kiev, 2002.

Dissertation is devoted to research of features of shaping of the property on an air transport. In activity the executed state-of-the-art review of foreign and domestic researches devoted to problems of definition of the property, shaping of the property rights, transaction and transformation of the costs. The conducted research of activity of the subjects of an air transport of industrially developed countries of a world has permitted to detect tendency of shaping of the rights and subjects of the property, usage of objects of the property, methods of achievement synergetic effect in branch of an air transport.

The features of establishment of the property rights, shaping of objects and subjects of the property, their organizational and legal registration on an air transport are determined.

The offered concept „the cylinder of the property” airlines allows best to conduct the comparative analysis of usage by airlines of the property of the subjects of an air transport.

Are offered: model of process of shaping and usage of the property in branch of an air transport, concept of quality and efficiency of the property.

Keywords: the property, air transport, air-transport services, quality of the property, efficiency of the property.

Матвеев Вячеслав Васильевич. Совершенствование процессов формирования собственности на воздушном транспорте. - Рукопись. Диссертация на соискание научной степени кандидата экономических наук по специальности 08.07.04 - экономика транспорта и связи. - Национальный авиационный университет, Киев, 2002.

Диссертация посвящена исследованию особенностей формирования собственности на воздушном транспорте. В работе сделан аналитический обзор зарубежных и отечественных исследований, посвященных проблемам определения собственности, формирования прав собственности, трансакционных и трансформационных затрат. Проведенное исследование деятельности субъектов воздушного транспорта промышленно развитых стран мира позволило обнаружить общемировые тенденции формирования прав и субъектов собственности, использования объектов собственности, способов достижения синергического эффекта в отрасли воздушного транспорта.

Определены особенности установления прав собственности, формирования объектов и субъектов собственности, их организационного и юридического оформления на воздушном транспорте.

В работе рассмотрен подход к хозяйственной системе отрасли как способу формирования прав собственности и распределения объектов собственности в ее границах.

Обосновывается, что сознательное установление эффективных экономико-правовых форм субъектов отрасли требует более детального ранжирования прав собственности, их деления, формирования „наборов” прав собственности для каждого субъекта. Раскрыта сущность влияния проблем „тонкого” ограничения прав собственности и сложных результатов использования объектов собственности на установление связей между субъектами собственности.

Дифференцировано и определено содержание функций субъектов отрасли в процессе экономической реализации собственности для таких субъектов отрасли, как государственные органы регламентации деятельности воздушного транспорта, предприятия управления воздушным движением, аэропорты, производители авиационной техники, предприятия технического обслуживания и ремонта воздушных судов, предприятия информационного обеспечения деятельности ВТ, лизинговые и страховые компании, учебные заведения, агенты по продаже авиационных перевозок.

В работе проанализирована практика применения нормативно-правовых, административных, организационных и экономических методов управления собственностью, взаимосвязь и последовательность управленческих действий по прогнозированию, стимулированию, планированию и учету формирования и использования объектов собственности предприятий отрасли.

Предложенное понятие „цилиндр собственности” авиакомпании позволяет более качественно проводить сравнительный анализ использования авиакомпаниями собственности субъектов воздушного транспорта.

Предложенная модель процесса формирования и использования собственности в отрасли воздушного транспорта рассматривается как определенная последовательность взаимосвязанных процессов и представлена в виде основного процесса и совокупности частичных процессов, обеспечивающих его и может быть использована при разработке стратегии развития отрасли авиационного транспорта Украины.

Предложенное понятие “качество собственности” может быть определено как объединение в так называемую „звезду качества” пяти ее составляющих - качества владения, качества распоряжения, качества формирования, качества распределения и качества использования собственности в отрасли.

Предложенное понятие “эффективность собственности” определено как эффективность формирования прав собственности, владения, распоряжения, распределения и использования объектов собственности при ведении хозяйственной деятельности субъектами отрасли. Эффективность собственности отрасли является содержанием эффективности отрасли, которое определено как степень соответствия полученного хозяйственного (экономического) результата деятельности тому, который имел бы место при полном выполнении отраслью своей общей функции.

Аргументируется, что количественными показателями эффективности собственности являются показатели эффективности отрасли.

Ключевые слова: собственность, воздушный транспорт, авиатранспортные услуги, качество собственности, эффективность собственности.

Размещено на Allbest.ru

...