Оцінка та стимулювання діяльності інженерно-технічних працівників промислового сектора економіки України

Размещено на http://www.allbest.ru/

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ

РАДА ПО ВИВЧЕННЮ ПРОДУКТИВНИХ СИЛ УКРАЇНИ

УДК 331.2:338.4

оцінкА та стимулювання Діяльності інженерно-технічних працівників промислового сектора економіки України

Спеціальність 08.09.01 - Демографія, економіка праці,

соціальна економіка і політика

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Сисоліна Наталія Петрівна

Київ - 2002



Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Кіровоградському державному технічному університеті Міністерства освіти і науки України.

Науковий керівник: доктор економічних наук Петрова Ірина Леонідівна, Інститут економіки та права “Крок”, професор, завідувач кафедри менеджменту і маркетингу.

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор Дмитренко Геннадій Анатолійович Міжрегіональна академія управління персоналом, завідувач кафедри управління персоналом;

кандидат економічних наук, старший науковий співробітник Куліков Геннадій Тимофійович, Інститут економіки НАН України, старший науковий співробітник відділу економіки та зайнятості населення.

Провідна установа: Інститут економіки промисловості НАН України, відділ економічних проблем охорони праці і соціальної політики, м. Донецьк.

Захист відбудеться “11” листопада 2002 р. о 1500 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.160.01 Ради по вивченню продуктивних сил України НАН України за адресою: 01032, м.Київ-32, бульвар Тараса Шевченка, 60.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Ради по вивченню продуктивних сил України НАН України за адресою: 01032, м.Київ-32, бульвар Тараса Шевченка, 60.

Автореферат розісланий “1 ” жовтня 2002 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради,

доктор економічних наук, професор С.І. Бандур



АНОТАЦІЯ

Сисоліна Н.П. Оцінка та стимулювання діяльності інженерно-технічних працівників промислового сектора економіки України. - Рукопис.

Дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за фахом 08.09.01 - демографія, економіка праці та соціальна економіка та політика. - Рада по вивченню продуктивних сил України НАН України, Київ, 2002. заохочення інженерний фахівець

Дисертацію присвячено обгрунтуванню теоретико-методологічних засад оцінки та стимулювання праці інженерно-технічних фахівців. Результатом проведеного дослідження є розроблення системи комплексної оцінки внеску інженерно-технічних фахівців, а також механізму їх стимулювання за допомогою двоскладового преміювання. Знайдені математичні залежності для розрахунку ступеня заохочення на основі нової бальної системи оцінки повноти і якості виконання інженерно-технічних робіт, з урахуванням їх творчого аспекту.

Основні результати дисертаційної роботи впроваджено в практику.

Ключові слова: результативність праці інженерно-технічного фахівця, оцінка творчого внеску, конкурентоспроможність, об'єктивність преміювання, соціально-економічне забезпечення механізму стимулювання.



АННОТАЦИЯ

Сысолина Н.П. Оценка и стимулирование труда работников промышленного сектора экономики Украины. - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата экономических наук по специальности 08.09.01 - демография, экономика труда и социальная экономика и политика. - Совет по изучению производительных сил Украины НАН Украины, Киев, 2002.

Диссертация посвящена обоснованию теоретико-методологических основ оценки и стимулирования труда инженерно-технических работников. Под этим углом зрения были определены сущность и специфика труда этой категории работников, а также их роль в промышленном секторе экономики Украины.

В результате проведенного анализа и социологического исследования (1998-2001 гг.) были выявлены основные недостатки оплаты инженерно-технического труда и сделан вывод о том, что проблема стимулирования такой деятельности окончательно не решена, так как не полностью учитывается специфика труда этой категории работников, особенно его творческий аспект. Кроме этого на практике применяются скорее упрощенные субъективные методы оценки и стимулирования труда, что порождает конфликтные ситуации в коллективе и негативно влияет на творческую работу. Анализ методов оценки и оплаты труда показал, что для определения творческого вклада инженерно-технического работника необходимо применять гибкую систему оплаты труда. При этом оплату труда необходимо рассматривать как многокомпонентную структуру, которая включает основную и дополнительную заработную плату, премию и вознаграждение за полученные результаты.

На основании проведенного диссертационного исследования доказано, что оценка труда реализуется через взаимосвязь между результатами деятельности и вознаграждением специалиста в механизме стимулирования труда. В работе обоснованы принципы взаимодействия оценки и оплаты труда в структуре современной организации труда.

В диссертации показано, что результативность труда инженерно-технических работников предполагает получение новой (модернизированной) продукции, которая осуществляется за счет совокупного влияния личностных, материальных и моральных факторов.

Предложены и проверены с помощью моделирования различные варианты оценки и стимулирования труда специалистов инженерно-технического подразделения, что позволило обозначить направления усовершенствования.

В диссертации представлена авторская модель комплексной оценки, которая учитывает техническую, экономическую и социальную стороны инженерно-технической работы, результаты деятельности коллектива и трудового вклада специалиста, показатели деловых и личностных черт исполнителя, а также результата труда, субъективные и объективные критерии оценки его творческих и нетворческих функций. Предложены графическая и математическая интерпретации модели премирования.

Разработана методика премирования, с помощью которой можно наиболее объективно оценить и стимулировать работу специалистов инженерно-технического подразделения. В ее основу положены найденные математические зависимости для расчета степени поощрения с применением новой бальной системы оценки полноты и качества исполнения инженерно-технических работ, с учетом их творческого аспекта.

Предложенная методика включает две составляющие премии, которые обеспечивают более тесную связь между полученными результатами и вознаграждением. Одна из составляющих премии направлена на стимулирование инженерно-технических работников, которые заняты преимущественно исполнительским репродуктивным трудом, вторая - непосредственно рассчитывается только для тех специалистов, которые внесли в работу свой личный творческий вклад. Для расчета второй составляющей премии были определены основные критерии, позволяющие выявить степень творческого участия инженерно-технических работников. Разработаны рекомендации по внедрению методики на практике.

С целью повышения социально-экономического обеспечения механизма стимулирования результативной деятельности инженерно-технических работников предложены следующие подходы: отработка системы повышения квалификации инженерно-технических кадров, усовершенствование законодательной базы для обеспечения надежной защиты интеллектуальной собственности, повышение оплаты труда, внедрение гибкого времени работы, создание временных творческих коллективов. При этом в структуру механизма необходимо включать следующие амортизаторы: социальные гарантии, создание нормального социально-психологического климата в коллективе.

Основные результаты диссертационной работы внедрены в практику.

Ключевые слова: результативность труда инженерно-технического работника, оценка творческого вклада, конкурентоспособность, объективность премирования, социально-экономическое обеспечение механизма стимулирования.



SUMMARY

Sysolina N.P. The evaluation and stimulation of the work of engineering and technical personnel of Ukrainian industries. - Manuscript.

Candidate of economic sciences on specialty 08.09.01 - demography, work economics and social economics and politics. - Council on study of productive forces of Ukraine of the National Academy of Sciences of Ukraine, Kyiv, 2002.

Thesis that is being defended is devoted to theoretico-methodological foundation of evaluation and work stimulation of engineering and technical workers. As a result of the implemented research an evaluation mechanism of each engineering and technical unit's specialist contribution by means of premium was developed. Mathematical dependence's to calculate premium degrees were found and a new point's system for evaluation of absolute and quality fulfillment of work by each engineering and technical unit's specialist was proposed.

The main results of the dissertation have been put into practice.

Key words: engineering and technical workers labour outcome; evaluation of the creative contribution; competitability; objectivity of rewarding with a premium, socio-economical security of motivation mechanism.



ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Відбудова економіки України на ринкових засадах потребує формування нових організаційно-економічних відносин у сфері праці, створення умов для підвищення ефективності трудової діяльності. За роки перехідного періоду істотно погіршилося трудовикористання, знизилась результативність праці взагалі і творчої зокрема. На підприємствах промислового сектора економіки України сформувалась система трудової мотивації для якої характерно:

по-перше, залишки старої розподільчої системи у вигляді: зрівнялівки, недооцінки витрат робочої сили, нехтування індивідуальним творчим внеском;

по-друге, падіння реальної заробітної плати, постійні невиплати, заборгованість, що перетворило заробітну плату у різновид соціальної виплати, не пов'язаної з кількістю та якістю результатів праці;

по-третє, практична відсутність нової системи оцінки праці, яка відповідає умовам ринкової економіки і може бути основою для дієвого стимулювання творчої активності.

Все це значно знизило трудову активність працівників і відповідно ефективність виробництва.

Подолання зазначених недоліків зумовлює необхідність розробки нових підходів до стимулювання праці на основі її адекватної оцінки.

Особливого значення набуває проблема підвищення продуктивності праці фахівців, діяльність яких має творчий характер.

В перші роки переходу до ринкових відносин недостатньо враховувалось, що саме від творчих працівників інженерно-технічного корпусу залежить продуктивність суспільної праці, інноваційний розвиток економіки. Останнім часом попит на їх працю починає збільшуватись.

Зміни в економічних відносинах потребують знаходження шляхів розкриття творчого потенціалу працівників.

За цих умов зростає необхідність розробки методично обгрунтованого організаційно-економічного механізму оплати праці інженерно-технічних працівників з оцінкою результатів їх діяльності в період формування ринкових відносин в Україні.

В теорії і практиці до кінця не вирішено питання про взаємозалежність оплати праці та її оцінки, хоча останнім часом увага до нього посилюється.

У вітчизняній економічній літературі є різні підходи до проблеми стимулювання та оцінки праці. Цими питаннями займаються сучасні українські вчені: А.С. Афонін, Д.П. Богиня, С.І. Бандур, І.К. Бондар, В.М.Данюк, Г.А. Дмитренко, Т.А. Заяць, А.В. Калина, А.М. Колот, С.В.Козачинський, Г.Т. Куліков, В.Д. Лагутін, Е.М. Лібанова, В.В. Онікієнко, Н.О. Павловська, І.Л.Петрова, О.А. Турецький, О.М. Уманський, Л.М.Фільштейн. Вагомий внесок у розробку проблеми оцінки та оплати праці внесли зарубіжні вчені. В роботі використані фундаментальні праці таких представників різних економічно-наукових шкіл як Ф. Герцберг, А.Маслоу, М. Портер, В. Врум, М.Роббінс, П. Самуельсон, Ф. Тейлор, П.Друкер та інші.

Наукові здобутки названих вчених дають можливість досліджувати механізми оцінки та стимулювання праці персоналу підприємств та його окремих категорій. Однак, специфіка творчої праці інженерно-технічних фахівців, особливості стимулювання їх діяльності, механізм об'єктивного оцінювання їх творчого внеску залишаються мало дослідженими аспектами.

Важливість та недостатня вивченість сучасних проблем стимулювання й оцінки праці інженерно-технічних фахівців за умов економічного реформування визначили актуальність дисертаційної роботи, зумовили вибір її теми, мету і задачі дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана у відповідності з основними напрямами наукових досліджень, які здійснюються згідно Постанови Кабінету Міністрів № 86 від 26.01.98 “Про розробку Державного індикативного плану науково-технічного розвитку України на 1999-2005 роки та визначення інноваційних пріоритетів держави”. Дослідження проводилося згідно із планом науково-дослідних робіт економічного факультету Кіровоградського державного технічного університету і пов'язано з держбюджетною науково-дослідною темою “Дослідження проблем соціальної безпеки України та шляхи їх вирішення” (№ держреєстрації 0198U0022060), в межах якої особисто дисертанткою здійснено обгрунтування пропозиції з вдосконалення методів оцінки та стимулювання діяльності інженерно-технічних працівників, які спрямовані на підвищення їх творчої активності, а також визначені принципи соціально-економічного забезпечення механізму стимулювання інженерно-технічної праці.

Мета і задачі дослідження: Метою дисертаційної роботи є наукове обгрунтування теоретико-методологічних засад стимулювання праці інженерно-технічних фахівців на основі комплексної оцінки творчого внеску та розробка практичних рекомендацій щодо їх реалізації на промислових підприємствах України. Для досягнення поставленої мети в дисертації поставлено і розв'язувалися такі основні задачі:

- обгрунтування принципів взаємодії оцінки та оплати праці в структурі сучасної організації праці;

- визначення сутності та специфіки праці інженерно-технічних спеціалістів і складових її ефективності;

- аналіз і класифікація методів оцінки та стимулювання праці інженерно-технічного персоналу промислового сектора економіки України;

- визначення критеріїв оцінки праці інженерно-технічних фахівців з урахуванням її специфіки;

- розробка моделі комплексної оцінки праці інженерно-технічних фахівців, яка встановлює взаємозв'язок оплати праці з результатами діяльності;

- обгрунтування методики розрахунку та застосування системи показників оцінки та стимулювання праці інженерно-технічних працівників;

- визначення шляхів соціально-економічного та правового забезпечення механізму стимулювання праці інженерно-технічних працівників.

Об'єкт дослідження: процес оцінювання та стимулювання діяльності інженерно-технічних фахівців промислових підприємств.

Предмет дослідження: теоретичні, методичні та прикладні засади оцінки і стимулювання праці інженерно-технічних працівників підприємств промислового сектора економіки України.

Методи дослідження. Методологічною основою дисертаційного дослідження стали фундаментальні положення сучасної економічної теорії, наукові досягнення вітчизняних і зарубіжних вчених у сфері мотивації та оплати праці, а також законодавчі й нормативні акти України з питань оплати праці, матеріали органів державної статистики.

Розв'язання поставлених у роботі задач здійснювалося із залученням методів статистичного аналізу, методів порівняння, кореляційного аналізу, економіко-математичного моделювання. Сукупність перерахованих методів та їх прийомів складає методику дисертаційного дослідження. Зокрема, вивчення й узагальнення літературних джерел, існуючих методичних підходів до дослідження діяльності інженерно-технічних працівників підприємств промислового сектора економіки, оцінки та стимулювання такої діяльності здійснено за допомогою методів порівняння. Формування та розрахунок показників оцінки праці, визначення її критеріїв і принципів стимулювання здійснено з використанням кореляційного аналізу, а також за допомогою методів синтезу, індукції, дедукції. Моделі оцінки праці та стимулювання інженерно-технічних фахівців розроблені за допомогою методів економіко-математичного моделювання. Процес розрахунку індивідуального винагородження інженерно-технічного працівника забезпечено шляхом розробки комп'ютерної програми з використанням мови Паскаль.

У роботі використано статистичні матеріали органів державної статистики, а також деяких машинобудівних підприємств України. Соціально-економічний аналіз спирається на дані 1995-2001 років.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в наступному:

- обгрунтовано принципи взаємодії оцінки й оплати праці в структурі сучасної організації праці. Поглиблено соціально-економічну сутність категорії “оцінка праці” як головного взаємозв'язку між результатами діяльності та винагородою фахівця в механізмі стимулювання праці;

- визначено сутність та троїсту специфіку праці інженерно-технічних спеціалістів, яка включає особливості характеру праці інженерно-технічного персоналу промислового сектора економіки, специфіку ділових та особистісних якостей даних фахівців, своєрідність продукту їх діяльності, що було покладено в основу побудови комплексної системи оцінки та стимулювання праці в умовах ринкової економіки;

- теоретично та методично обгрунтовано взаємозалежність між оцінкою та стимулюванням праці, яка полягає у визначенні та вимірюванні результативності праці інженерно-технічних фахівців на основі відповідних критеріїв, а саме рівня конкурентоспроможності продукції, її технічної (технологічної) новизни та соціально-економічної ефективності від її впровадження;

- вперше розроблено модель комплексної оцінки праці інженерно-технічних фахівців, яка, на відміну від існуючих, враховує сукупність різноманітних показників, наявність творчих і нетворчих функцій та частку індивідуального внеску працівника. При цьому обгрунтована структура комплексної оцінки праці інженерно-технічних фахівців, яка сполучає результати діяльності колективу і трудового внеску фахівця, показники діяльності, ділових та особистісних рис виконавця і результату праці, суб'єктивні та об'єктивні критерії оцінювання праці, її творчих і нетворчих функцій, а також економічні, соціальні та технічні показники різнорідних видів інженерно-технічних робіт;

- на основі класифікації методів оцінки і розроблених власних методичних підходів в роботі запропоновано та апробовано новий механізм преміювання, який, на відміну від існуючих, має дві складові для врахування частки кожного фахівця у творчій роботі. Обгрунтовано, що і премія, і преміальний фонд повинні поділятися з урахуванням творчих і нетворчих функцій у відношенні 20% до 80% за принципом Парето;

- розроблено авторську економіко-математичну модель стимулювання праці інженерно-технічних працівників на основі її комплексної оцінки із застосуванням комп'ютерного програмування. Для цього методично обгрунтовано та сформовано систему технічних, економічних і соціальних показників бальної оцінки внеску кожного інженерно-технічного працівника в результати роботи, що дозволило істотно підвищити точність оцінки;

- запропоновано підходи до соціально-економічного та правового забезпечення механізму стимулювання результативної діяльності інженерно-технічних працівників, які полягають у відпрацюванні системи підвищення кваліфікації інженерно-технічних кадрів, удосконаленні законодавчої бази, підвищенні оплати праці, впровадженні гнучкого часу роботи, створенні тимчасових творчих колективів. Особливістю підходу до структури механізму є включення амортизаторів, до яких віднесено гарантії зайнятості, обов'язки підприємства надавати пільги та виплачувати компенсації; пенсії; соціальне страхування; допомога по безробіттю.

Відмінність одержаних результатів від існуючих наукових розробок полягає в знаходженні шляхів розкриття творчого потенціалу інженерно-технічних фахівців на основі формування відповідного механізму комплексної оцінки та стимулювання їх діяльності, що впливає на підвищення ефективності виробництва у контексті завдань сучасної державної економічної політики.

Практичне значення одержаних результатів. Методологічні і методичні розробки, пропозиції автора щодо посилення відтворювальної, стимулюючої та регулюючої функцій заробітної плати використовуються Міністерством праці та соціальної політики України при розробці напрямів розвитку трудового потенціалу України на період до 2010 р. (довідка № 03-3/166-021-7 від 16.01.2001 р.).

Одержані в дисертаційній роботі наукові результати доведені до рівня методичних рекомендацій, призначених до практичного застосування на підприємствах промислового сектора економіки України, що дозволяє більш об'єктивно оцінювати творчий внесок інженерно-технічного персоналу, здійснювати стимулювання праці за результати діяльності, спрямовувати зусилля фахівців на підвищення ефективності праці. Пропозиції за підсумками дослідження були використані при стимулюванні праці інженерно-технічних працівників конструкторського відділу ВАТ “Червона зірка” (довідка №205/01 від 2.02.2001 р.), ВАТ КБ “Бердянськсільмаш” (довідка № 02-15-90 від 16.02.01), ВАТ “Тернопільський комбайновий завод” (довідка №д/11-28 від 21.02.01), що підтверджує їх готовність до застосування на підприємствах промислового сектора економіки України.

Викладені у дисертації підходи до соціально-економічного забезпечення механізму стимулювання використані Кіровоградським державним технічним університетом при виконанні держбюджетної теми “Дослідження проблем соціальної безпеки України та шляхи їх вирішення” (довідка №36-14/247 від 13.02.02).

Матеріали дисертаційного дослідження використовуються у навчальному процесі Кіровоградського державного технічного університету при викладанні навчальної дисципліни “Економіка підприємства” для підготовки студентів економічних спеціальностей (довідка №18-18/5-245 від 14.02.2001) .

Особистий внесок здобувача. В дисертаційному дослідженні викладено авторський підхід до розв'язання важливого наукового завдання - розробки теоретичних та прикладних засад оцінки та стимулювання праці інженерно-технічних працівників підприємств промислового сектора економіки України. Воно виконано особисто здобувачем. Опубліковані праці за темою дисертації (крім монографії) належать лише автору. Конкретний внесок здобувача в монографію відображений у списку опублікованих праць (с. 16, п. 1).

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційної роботи доповідалися та обговорювалися на: Всеукраїнській науково-методичній конференції “Проблеми економіки та вдосконалення економічної освіти в вищій школі” (м. Кіровоград, 22 травня 1998 р.), Міжнародних науково-практичних конференціях “Проблеми економіки агропромислового комплексу та формування його кадрового потенціалу” (м. Харків, 26 травня 2000 р.), “Актуальні проблеми державного управління і місцевого самоврядування” (м. Запоріжжя, 16 листопада 2001 р.), “Соціально-економічні аспекти збалансування потреб в трудових ресурсах” (м. Кіровоград, 16 листопада 2000 р.), щорічних наукових конференціях співробітників Кіровоградського державного технічного університету.

Публікації. Основні результати дослідження опубліковані у 10 наукових працях загальним обсягом 3,0 друк. арк., з них 1 - у колективній монографії, 6 - у наукових фахових виданнях, обсягом 2,4 друк. арк.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків. Повний обсяг дисертації складає 195 стор. Дисертація має: 15 таблиць у основному тексті, обсягом 7 стор., 8 рисунків обсягом 4 стор., 3 додатки на 4 стор., список використаних джерел, який включає 188 найменування на 17 стор.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У першому розділі “Теоретико-методичні основи оцінки та стимулювання діяльності інженерно-технічних працівників” були визначені сутність та особливості сучасної організації праці та її оплати, обгрунтовано необхідність з'ясування міри праці, розглянута структура оплати праці інженерно-технічного персоналу, поглиблено соціально-економічну сутність категорії “оцінка праці”. На основі проведеного аналізу визначено проблеми стимулювання праці інженерно-технічного фахівця, зокрема конструктора, розглянуто особливості його праці та їх вплив на характер оцінки і стимулювання трудової діяльності, проаналізовані різні методи оцінки праці інженерно-технічних фахівців.

Автор виходить з того, що оплату праці необхідно розглядати як багатокомпонентну структуру, яка складається з основної і додаткової заробітної плати, винагороди за кінцевий результат, премії за досягнуті результати.

Визначено, що основним напрямком вдосконалення системи оплати праці є посилення її взаємозв'язку з оцінкою праці. При цьому запропонована схема етапів формування механізму стимулювання праці (рис.1), яка показує, що оцінка праці є центральним елементом такого механізму, оскільки: по-перше, в процесі оцінки праці проводиться співставлення результатів із встановленими параметрами завдань; по-друге, засобами оцінки праці вимірюються отримані результати; по-третє, на основі оцінки праці визначається розмір винагороди.

Доведено, що оцінку праці слід розглядати з двох точок зору: як оцінку результатів діяльності колективу та як оцінку індивідуального трудового внеску фахівця. Саме комплексна оцінка праці повинна безпосередньо впливати на розмір винагороди.

За визначенням дисертанта, праця інженерно-технічного фахівця має троїсту специфіку. У зв'язку з цим в оцінці та стимулюванні праці повинні враховуватися: особливості праці даної категорії персоналу (різноманітність і різнорідність видів робіт; невизначеність результату при творчому пошуку, а також кількості творчої праці при її оцінці; характер їх функціональних обов'язків і виконуваних трудових операцій); тип особистості творчих інженерно-технічних фахівців (конструкторське або технологічне уявлення технічного рішення, інтуїцію у знаходженні правильних рішень, професійну компетентність, прагнення постійно самовдосконалюватися, готовність до ризику за умов непередбаченості результату; здатність забезпечувати впровадження нової технічної ідеї у виробництво); характерні риси продукту їх діяльності (рівень конкурентоспроможності, новітності, соціально-економічної доцільності, трудомісткості).

Було проведено аналіз загальної тенденції зміни чисельності фахівців, які виконують наукові та науково-технічні роботи в Україні і зроблено висновок, що чисельність таких фахівців, за статистичними даними, зменшується, причому не рівномірно в регіональному аспекті. Так, з 1991 по 2000 рр. в Харківській і Запорізькій областях їх кількість зменшилася більш ніж у 2 рази, а у Хмельницькій та Кіровоградській - більш ніж у 3 рази.

Визначено, що від праці висококваліфікованих фахівців безпосередньо залежить випуск та реалізація конкурентоспроможної продукції. Так, на основі даних адміністративної статистики Кіровоградської області і даних, одержаних особисто автором, представлених графічно (рис.2) видно, що зміна (зменшення) обсягу випуску нової продукції машинобудування, виробництво якої розпочато вперше за останні три роки, та її частки в загальному випуску (у відсотках) відповідає навіть незначній зміні (скороченню) чисельності фахівців. Це пояснюється тим, що найбільшою мірою скоротилася чисельність найактивнішої частини фахівців. Разом з цим, як видно із графіку, співвідношення чисельності працівників і випуск нової продукції нерівнозначні, що свідчить про вплив на випуск нової продукції також інших факторів: наявність на підприємствах коштів для її впровадження та попередньо зроблених технічних напрацювань. Крім того, на зміну частки експортабельної продукції в загальному обсязі товарної продукції впливають проведені роботи з реклами і збуту продукції, яка вже випускалася, що підтверджується даними про сплеск реалізації продукції у 1997 та 2000 рр.

Узагальнено та класифіковано наявні методи оцінки праці інженерно-технічних працівників, що засновані на суб'єктивних, об'єктивних і комбінованих критеріях. При цьому було зроблено висновок про те, що діючі методи оцінки в повному обсязі не враховують особливості праці фахівців. Аналіз показав, що на практиці застосовуються більш спрощені суб'єктивні методи, які впливають на створення конфліктної ситуації та відповідно негативно позначаються на творчій роботі. Виявлено, що найбільш ефективним напрямком методики оцінки робіт є пошук технології оцінювання за комбінованими критеріями.

У зв'язку з цим дисертантом було запропоновано основні принципи, які доцільно покласти в основу розробки методики оцінки праці інженерно-технічних фахівців для підвищення ефективності їх стимулювання. Вони полягають в наступному: 1) оцінка праці інженерно-технічних фахівців повинна враховувати специфіку їх трудової діяльності (кількісний і якісний аспекти); 2) оцінка праці повинна бути комплексною, тобто характеризувати результати діяльності інженерно-технічних працівників із різних боків; 3) до показників, за якими повинна здійснюватися оцінка праці інженерно-технічних фахівців, слід включати: технічні, економічні і соціальні; 4) для проведення оцінювання праці інженерно-технічних фахівців необхідно розробити критерії взаємозв'язку між результатами праці та її винагородою.

За допомогою запропонованих принципів дисертантом була розроблена власна методика комплексної оцінки та стимулювання праці.

У другому розділі “Стимулювання праці інженерно-технічних працівників промислового сектора економіки на основі комплексної оцінки результатів їх діяльності” поглиблено соціально-економічну сутність категорії “результативність праці” інженерно-технічних працівників; виявлені критерії, на які потрібно опиратися при стимулюванні творчої праці; визначено нові напрямки преміювання цієї праці, а також розроблені моделі комплексної оцінки та стимулювання праці інженерно-технічних фахівців.

Визначено, що “результативність інженерно-технічної праці” передбачає отримання нової або модернізованої конкурентоспроможної продукції. В роботі виявлені основні фактори, що впливають на результативність праці інженерно-технічного фахівця.

Основними з них, на наш погляд, є: по-перше, підвищення престижу та рівня освіти, що насамперед впливає на результативність праці; по-друге, покращення досвіду роботи за рахунок удосконалення фаху в своїй галузі, розширення ерудиції, розвитку особистого хисту до творчості; по-третє, посилення інтересу до роботи; по-четверте, активізація матеріальних стимулів до праці. Внаслідок сукупної дії цих факторів можна активно впливати на результативність праці інженерно-технічних фахівців, підвищувати готовність до ризику в прийнятті оригінальних рішень, направляти їх на творче та ефективне вирішення поставлених проблем.

В роботі розроблено основні критерії оцінки результатів роботи інженерно-технічних працівників (конструкторів), специфікою яких є віддзеркалення їх творчого внеску. Це: позитивні результати випробувань нового або модернізованого існуючого виробу (технологій) на підприємстві-виробнику, підприємстві-споживачу або на машинно-дослідних станціях, що зазначені у висновках протоколів або актів випробувань; новизна інженерно-технічного рішення (отримання патенту); конкурентоспроможність виробу на ринку; соціально-економічна ефективність впровадження.

Результати проведеного соціологічного дослідження форм оплати праці на деяких машинобудівних підприємствах України, таких як: УВО “Агромаш” (м.Київ); ВАТ “Херсонські комбайни” (м. Херсон); ВАТ “Червона зірка” (м.Кіровоград); ВАТ “Поліграфтехніка” (м. Олександрія) та ін., за 1998-2001 рр. показали, що на більшості розглянутих підприємств на даний час використовується погодинна оплата праці. Заробітна плата визначається за посадою. Проте на кожному підприємстві є свої особливості в принципах і формах нарахування заробітної плати.

Аналіз методів оцінки та оплати праці показав, що для врахування творчого внеску інженерно-технічного працівника необхідно застосовувати гнучку систему оплати праці.

В роботі запропонований новий підхід до преміювання інженерно-технічного персоналу. В межах цього підходу модель стимулювання як інженерно-технічного підрозділу, так і окремого працівника за творчий внесок було представлено складною функцією з двома змінними:

,

де x - це рівень розробки з технічної точки зору; y - прибуток, що підрозділ отримує завдяки економічному ефекту від впровадження технічної розробки.

Було запропоновано комплексну оцінку творчого фахівця у вигляді:

,

де K - сукупність показників, за якими оцінюється загальна робота; t - сукупність показників, за якими оцінюється якість творчої роботи, n - кількість задіяних фахівців; m - кількість задіяних фахівців при конкретній розробці.

Визначено, що на преміювання працівника інженерно-технічного підрозділу впливають такі фактори: кількість задіяних працівників, а також показники рівня технічної розробки, при цьому саме вони є оціночними стосовно внеску кожного фахівця в певну роботу.

На основі аналізу відомих способів преміювання таких підрозділів дисертантом доведено, що слід чітко виокремити винагородження за творчий внесок у розробку. В зв'язку з цим було запропоновано поділити премію на дві складові. Одну складову призначати для винагородження інженерно-технічного працівника за виконавчу роботу (X), а другу складову тільки для винагородження за його творчий внесок у конструкцію (Y). Тобто, премію і-го інженерно-технічного працівника, за його результати праці, доцільно розраховувати за формулою:



Пкі=Xі+Yі.

У третьому розділі - “Забезпечення механізму стимулювання праці інженерно-технічних фахівців на основі оцінки її результативності” - розроблено засади механізму преміювання інженерно-технічних працівників на прикладі конструкторських підрозділів, який ґрунтується на використанні двох складових премії, наведені пропозиції щодо його впровадження. Крім того, визначені напрямки соціально-економічного забезпечення механізму стимулювання праці інженерно-технічних фахівців.

Для застосування на практиці виведено розрахункову формулу визначення першої складової премії за виконавчу роботу для кожного працівника інженерно-технічного підрозділу конструкторського напрямку, що бере участь у певній інженерно-технічній роботі:

,

де i - умовно порядковий номер кожного працівника; j - кількість факторів, за якими розраховуються бали (табл. 1); n - кількість балів, що пропорційно співвідносяться до кількості задіяних працівників; Кij - бал, який залежить від виконання певного j-го фактора і-м працівником інженерно-технічного підрозділу (табл. 1); Кmax - загальна максимальна сума балів; П - обумовлений у договорі прибуток, що отримує підрозділ, завдяки економічному ефекту від впровадження випробуваного виробу, який використовується для його преміювання; g - відсоток, який показує частку нарахування першої складової премії, загальний розмір якої залежить від прибутку (П).

Визначено, що для оцінки праці фахівців інженерно-технічних підрозділів необхідно врахувати основні фактори: якість і складність роботи, термін її виконання. Перелік даних факторів може бути доповнений за необхідністю, якщо на це буде рішення цього підрозділу.

Запропоновано за норму приймати показники роботи над базовим зразком. При цьому обрано таку градацію рівнів виконання роботи: “гірше”- гірше ніж при роботі над базовим зразком, “таке ж” - тобто залишилося не змінним (не змінилося) та “краще”, якщо відповідно показники покращились.

Відзначено, що з метою диференціації різних рівнів виконання (задовільне, добре виконання і невиконання основних показників) відповідь повинна бути однозначною (0, 1, 2).

Для визначення другої складової премії, яка враховує оцінку творчої праці на прикладі роботи конструкторів, виведено таку розрахункову формулу:

,

де tіj - значення j-го показника, відносно і-го конструктора (табл. 2); m - кількість балів, що пропорційно співвідносяться до загальної кількості конструкторів, які творчо беруть участь у розробці (модернізації) виробу, що випробується (при цьому завжди nm), mіj - кількість балів, що пропорційно співвідносяться до загальної кількості конструкторів, які своїми технічними рішеннями впливають на показники певного виробу, відносно цих же конструкторів на зміну j-го показника; ріj - коефіцієнт, який враховує запатентованість технічного рішення з покращенням j-го показника, відносно і-го конструктора; q - відсоток, який показує частку нарахування другої складової премії, загальний розмір якої залежить від прибутку (П); рmax - максимальне значення коефіцієнта запатентованості; tmax - загальна максимальна сума балів.

За основу нарахування премії було запропоновано використовувати висновки по результатах випробувань, які заносяться до протоколу випробувань.

Запропоновано показники, що враховують нові технічні рішення у виробі, який розробляється.

При цьому, якщо один або декілька показників нового (модернізованого) виробу перевищують показники базового зразка, то за це необхідно заохочувати конструкторів. Для підприємства впроваджувати такий виріб вигідно, оскільки він стає конкурентоспроможним, таким чином t=2,0. Якщо один або декілька показників при проектуванні залишилися, такими ж, як у базовому зразку, то це слід також заохочувати, але в меншій мірі, оскільки вони не погіршили якість виробу, t=1,0. Якщо ж один або декілька показників при проектуванні погіршилися, то t=0.

Доведено, що підвищення результативності праці інженерно-технічних фахівців значною мірою залежить від соціально-економічного та правового забезпечення роботи механізму стимулювання. Основними напрямками цього, на наш погляд, є: підвищення оплати праці відповідно кваліфікаційному рівню фахівця, розгляд оплати праці як багатокомпонентної структури; забезпечення надійного захисту інтелектуальної власності, інтересів власних товаровиробників, інтересів споживачів; створення більш сприятливих умов для фінансування науково-технічних розробок; створення відпрацьованої системи підвищення кваліфікації; впровадження гнучкого часу роботи; створення тимчасових творчих колективів, які виступають як команда однодумців на засадах співробітництва, забезпечення сприятливого соціально-економічного клімату, застосування демократичного або ліберального стилю керівництва. При цьому визначені амортизатори дії даного механізму, до яких віднесено: гарантії зайнятості, обов'язки підприємства виплачувати компенсації та пільги, пенсія, соціальне страхування, допомога по безробіттю, інформованість колективу стосовно отримання результатів роботи, уникнення двоїстості трактування при оцінці праці.



ВИСНОВКИ

1. Систематизуючи теоретичні та практичні дослідження визначено, що ефективне функціонування системи стимулювання потребує виявлення і встановлення прямих зв'язків між рівнем результативності діяльності спеціалістів і рівнем її оплати. Обгрунтовані особливості, принципи та структура стимулювання праці інженерно-технічного персоналу підприємств України. Визначено, що формування механізму стимулювання праці фахівців слід здійснювати в такій послідовності: 1) визначення конкретних завдань і умов праці; 2) розробка інструментарію, який включає механізм співставлення результатів із встановленими параметрами завдань; 3) націлення фахівців і підприємства на отримання позитивних результатів; 4) оцінювання отриманих результатів праці фахівця; 5) винагорода.

2. В роботі розкрито троїсту специфіку інженерно-технічної праці: 1)особливості інженерно-технічної діяльності (різноманітність і різнорідність видів робіт; невизначеність результату при творчому пошуку, а також кількості творчої праці при її оцінці; характер їх функціональних обов'язків і виконуваних трудових операцій); 2) специфічні якості інженерно-технічних фахівців; 3) характерні риси продукту діяльності, що впливають на оцінку праці інженерно-технічних фахівців (рівень конкурентоспроможності, новітності, соціально-економічної доцільності, трудомісткості).

3. Одним із напрямків найбільш об'єктивної оцінки підрозділу є врахування отриманого прибутку за рахунок економічного ефекту від впровадження власних розробок. Систематизація методів оцінки дозволила визначити, що лише використовуючи в комплексі об'єктивні й суб'єктивні критерії, можна оцінити творчий внесок фахівця.

Визначено основні принципи розробки методики оцінки праці інженерно-технічних працівників. Це: ретельне дослідження змісту праці інженерно-технічних фахівців, з'ясовування в ньому частки творчих функцій; комплексність оцінки праці як всебічної характеристики результатів діяльності; врахування технічних, економічних і соціальних показників та основних критеріїв оцінки праці.

4. З'ясовано, що результативність праці інженерно-технічних фахівців може бути підвищена за рахунок сукупного впливу факторів, які тісно взаємозв'язані із стимулюванням їх творчої роботи. До них віднесено: особистісні (фахова освіта, творчий підхід та ін.), матеріальні (заробітна плата, премія, участь у прибутках, винагорода за винахід), моральні (просування по службі, престиж професії, інтерес до роботи). При цьому поглиблено соціально-економічна сутність категорії “результативності праці” інженерно-технічних працівників, яка передбачає отримання нової (модернізованої) конкурентоспроможної продукції.

5. Запропоновано та обгрунтовано критерії оцінки праці інженерно-технічних фахівців, які враховують особливості інженерно-технічної роботи і зменшують вплив суб'єктивності. Це - конкурентоспроможність виробу на ринку; технічні (технологічні) новації; соціально-економічна ефективність впровадження. У сукупності вони дозволяють комплексно оцінити працю інженерно-технічних фахівців та її результати.

6. Виявлено основні недоліки оплати праці інженерно-технічних працівників: 1) оплата праці не враховує специфічність конкретного виду діяльності; 2)немає чіткого зв'язку між оцінкою й оплатою праці; 3) сучасні види оплати та стимулювання праці зберігають риси уніфікованості і зрівнялівки, що не дає можливості здійснити більш об'єктивну оцінку індивідуальної праці; 4) наявні методики зорієнтовані на вимірювання в основному кількості праці і не придатні для вимірювання та стимулювання якості, а саме творчих її функцій.

7. За допомогою моделювання знайдено напрямок удосконалення оцінки та стимулювання праці інженерно-технічних фахівців. Для цього розроблено систему комплексної оцінки, яка характеризує результати діяльності з різних сторін: економічної, соціальної і технічної; враховує показники діяльності та показники результату, творчий і нетворчий внесок; вимірює результати діяльності колективу і трудового внеску фахівця, а також застосовується для різноманітних і різнорідних видів інженерно-технічних робіт; об'єднує специфіку праці, одержаного результату і фахівця; враховує суб'єктивні й об'єктивні (комбіновані) критерії оцінки. Створено нову модель комплексної оцінки, яка представлена у вигляді математичної формули лінійного типу.

8. На відміну від існуючих розробок, запропоновано власний варіант бальної системи оцінки праці інженерно-технічних фахівців на основі застосування розроблених критеріїв і сформованої системи (технічних, економічних і соціальних) показників, які в більш повному обсязі враховують специфіку праці таких фахівців, її творчі і нетворчі функції. Розроблено механізм розрахунку премії за двома складовими, який забезпечує тісний зв'язок між одержаними результатами та винагородою фахівців інженерно-технічного підрозділу, де перша складова премії визначається за виконавчу роботу, друга складова премії враховує оцінку. Запропоновано механізм розрахунку премії за допомогою застосування комп'ютерних програм-розрахунків мовою Паскаль.

9. Для практичного застосування створеного механізму розрахунку премії запропоновано рекомендації та пропозиції. Розроблені в дисертації оціночні показники першої і другої складових премії можуть бути використані на практиці при розгляді різних видів інженерно-технічної діяльності у різних галузях економіки, при цьому вони можуть бути і відповідно скориговані. Запропонована методика преміювання пройшла апробацію і показала, що має широкі можливості для підвищення результативності творчої роботи як фахівця, так і взагалі інженерно-технічного підрозділу підприємства.

10. Доведено необхідність напрямків соціально-економічного та правового забезпечення роботи інженерно-технічних працівників як основи удосконалення стимулювання їх праці, які включають створення системи підвищення кваліфікації, удосконалення законодавчої бази для забезпечення надійного захисту інтелектуальної власності, підвищення оплати праці, створення тимчасових творчих колективів на засадах співробітництва, застосування демократичного або ліберального стиля керівництва. При цьому соціальні гарантії, страхування, інформованість колективу відносно отримання результатів роботи, уникнення двоїстості трактування при оцінці праці необхідно розглядати як амортизатори, що створюють нормальний соціально-психологічний клімат у колективі.



СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Глух В.М., Сисоліна Н.П. Про двоскладовість премії працівників конструкторських підрозділів // Проблеми економіки агропромислового комплексу і формування його кадрового потенціалу: Кол.монографія в 2т./За ред.П.Т.Саблука, В.Я.Амбросова, Г.Є.Мазанєва.-К.:ІАЕ.- 2000.-Т.2.-С.639-644. (особистий внесок: розробка власної методики розрахунку двох складових премії).

2. Сисоліна Н. Про преміювання працівників конструкторських підрозділів // Демографія, економіка праці та соціальна політика: Фах. зб. наук. пр.: В 2 част.- Кіровоград: КІСМ.- 1998.- Вип.5.- Ч.1. -С.236-238.

3. Сисоліна Н.П. Наслідки соціологічних досліджень форм оплати праці конструкторів // Демографія, економіка праці та соціальна політика: Зб. наук. пр.- Кіровоград: КДТУ.- 1999.- Вип.6.- С.105-107.

4. Сисоліна Н. Про напрямок удосконалення стимулювання результативної праці конструктора // Демографія, економіка праці та соціальна політика: Зб. наук. пр.- Кіровоград: КДТУ.- 1999.- Вип.7.- С.153-156.

5. Сисоліна Н.П. Деякі методологічні та методичні принципи оцінки ефективності праці інженерно-технічних фахівців // Зайнятість та ринок праці: Міжвід. наук. зб.- К.:РВПС України НАНУ.-2000.- Вип.13.-С.50-58.

6. Сисоліна Н.П. Соціально-економічне та правове забезпечення механізму стимулювання праці інженерно-технічних фахівців//Держава та регіони: Науково-виробничий журнал. Серія: Економіка та підприємництво. - Запоріжжя: Гуманітарний університет “ЗІДМУ”.-2002.-№1.-С.112-115.

7. Сисоліна Н.П. Взаємозв'язок оцінки та оплати праці інженерно-технічного персоналу // Зайнятість та ринок праці: Міжвід. наук. зб.- К.:РВПС України НАНУ.-2002.- Вип.17.-С.13 - 26.

8. Сисоліна Н.П. Аналіз методів стимулювання результатів праці конструкторів // Проблеми розбудови державності України: духовність, економіка, освіта, екологія: Зб. наук. пр.-Кіровоград: КІСМ.- 1998.-С.79-82.

9. Сисоліна Н. Критерії оцінки та стимулювання результатів праці фахівців конструкторського підрозділу // Наукові праці Кіровоградського державного технічного університету. Економічні науки. -Кіровоград: КДТУ.- 2000.- Вип.8.-С.36-41.

10. Сисоліна Н. Стимулювання праці розробників нової техніки // Матеріали Міжнар. наук.-метод. конф. “Соціально-економічні аспекти збалансування потреб в трудових ресурсах”. - Кіровоград: КДТУ. - 2000.- С.46-47.

Размещено на Allbest.ru

...