Конкурентна позиція українських підприємств на світових товарних ринках (на прикладі ринку мінеральних добрив)

Размещено на http://www.allbest.ru/

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ

ІНСТИТУТ СВІТОВОЇ ЕКОНОМІКИ І МІЖНАРОДНИХ ВІДНОСИН

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Конкурентна позиція українських підприємств на світових товарних ринках (на прикладі ринку мінеральних добрив)

Сметана Владислав Володимирович

Київ - 2002

Дисертацією є рукопис

Робота виконана на кафедрі міжнародної економіки факультету міжнародних відносин Інституту економіки та права "КРОК"

Науковий керівник - доктор економічних наук, професор

Рокоча Віра Володимирівна,

професор кафедри міжнародної економіки

економічного факультету Київського

національного університету імені Тараса Шевченка

Офіційні опоненти - доктор економічних наук, професор

Плотніков Олексій Віталійович,

завідувач відділу міжнародних валютно-фінансових відносин

Інституту світової економіки і міжнародних відносин НАН України

кандидат економічних наук

Гребельник Олександр Петрович,

доцент кафедри зовнішньоекономічної діяльності

Київського торговельно-економічного університету

Провідна установа - Київський національний економічний університет Міністерства освіти і науки України, кафедра міжнародної економіки

Захист відбудеться 11.06. 2002 року о 12 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.176.01 в Інституті світової економіки і міжнародних відносин НАН України за адресою: 01030, м. Київ, вул. Леонтовича, 5.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Інституту світової економіки і міжнародних відносин НАН України за адресою: 01030, м. Київ, вул. Леонтовича, 5.

Автореферат розісланий 10.05.2002 року

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради А.М.Хахлюк

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми дослідження. Вихід України, як самостійного світогосподарського суб'єкта, на світові товарні ринки, що розпочався разом з отриманням країною політичної незалежності, та її перетворення на одного з провідних у світі експортерів продукції металургійної та хімічної промисловості ще не означає, що українські підприємства-виробники такої продукції володіють незаперечними конкурентними перевагами, які мають характер сталих та довгострокових. Торговельні обмеження, з якими останнім часом вони стали мати справу, з одного боку, вказують на певні побоювання імпортерів отримати в особі українських виробників вагомих конкурентів, проте з іншого - свідчать про невміння українських підприємств захищати свої конкурентні позиції, оформлювати їх згідно до вимог світових ринків. Події, що останнім часом розгортаються на більшості світових ринків по відношенню до української продукції, свідчать, що вітчизняні товаровиробники не використовують у оформленні своєї зовнішньоторговельної позиції конкурентних стратегій, їх поведінка мало чим відрізняється від поведінки на внутрішньому ринку. Через це компанії зазнають збитків, пов'язаних із втратою одних ринків збуту і пошуком нових. Вміння закріпитися на ринку і розширювати свій вплив на нові ніші без зменшення раніше завойованої частки ринку поки що не властиве нашим виробникам. Цей факт можна пояснити двома речами: по-перше, фірми не володіють сучасним арсеналом науково обґрунтованих методів ведення конкурентної боротьби, по-друге, вітчизняна наука про міжнародну торгівлю до цього часу не забезпечила їх відповідними рекомендаціями.

Звісно, проблема конкурентної позиції фірми на світовому товарному ринку не є новою для теорії міжнародної торгівлі. Питання про конкурентоспроможність було поставлено наукою ще за часів меркантилістів, а А.Сміт, Д.Рікардо, О.Хекшер, Б.Олін дали на нього відповідь з огляду на національну конкурентоспроможність. Пізніше західні вчені А.К.Діксіт, Дж.Р.Маркузен, В.М.Корден, П.Кругман, П.К.М.Таракан звернулися до проблеми міжнародної конкурентоспроможності підприємства, однак їх роботи були настільки теоретичними, що використати їх висновки на практиці вкрай важко.

Найбільш суттєвий внесок, з цієї точки зору, в теорію міжнародної торгівлі було внесено видатним американським ученим М.Портером. Він вперше обґрунтував фактори конкурентоспроможності та форми їх прояву на рівні мікрогосподарського суб'єкта, що може бути використано реальною практикою. Роботи М.Портера було продовжено рядом американських учених, зокрема М.Трейсі, Ф.Вірсема, Дж.Ф.Мур, А.М.Бранденбургер, Б.М.Нейлбафф, Г.Хамел, К.К.Прахалад, Р.М.Кантер розширили портерівський аналіз, додавши до нього фактори, що стали проявлятися в практиці господарювання останнім часом.

Вітчизняна економічна наука небагата на дослідження з міжнародної конкурентоспроможності фірм. Українські вчені мають вагомі наукові результати з аналізу проблем конкурентоспроможності національних економік. Класичними в цьому плані стали роботи О.Білоруса, В.Будкіна, І. Бураковського, Б.Губського, В.Новицького, Д.Лук'яненка, В. Оніщенка, Ю.Пахомова, А.Поручника, В.Сіденка, І.Соколенка, А.Філіпенка. Мікроекономічні суб'єкти як об'єкти міжнародної конкурентоспроможності стали предметом вивчення лише в останні роки. Згідно до предмета аналізу вони досить чітко поділяються на три групи: методологічні аспекти проблеми (роботи В.Оберемчука та Т.Омельяненка), питання конкурентоспроможності українських підприємств в умовах формування ринкової економіки (роботи В.Диканя, Ю.Іванова, Г.Скударя), проблеми конкурентоспроможності української продукції (роботи В.Андрійчука, І.Малярчука). Однак роботи, в яких би піднімалися питання формування міжнародної конкурентної позиції підприємств та її довгострокового підтримання в контексті окремо взятої галузі, в українській науці поки що відсутні. Певний крок в цьому напрямі було зроблено в кандидатській дисертації та монографії Н. Янковського. Оцінюючи роботи Н.Янковського з точки зору нашої проблематики, зазначимо, що їх автор ставив перед собою принципово іншу задачу: реструктурування компанії, що виходить на світовий ринок, тому в дослідженні, хоча воно і присвячене діяльності підприємства, що виробляє мінеральні добрива, не знайшло відображення питання про міжнародну конкурентну стратегію та оформлення міжнародної конкурентної позиції. Отже, прикладний аспект дослідження проблеми конкурентоспроможності на мікроекономічному рівні, який має першочергове значення для ефективної організації зовнішньоторговельної діяльності, в нашій науковій літературі відсутній.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконувалася згідно з планом наукових досліджень Інституту економіки та права "КРОК". Тематика роботи є складовою наукової теми "Інтеграція України у світовий економічний простір", що розробляється колективом кафедри міжнародної економіки.

Мета і задачі дослідження. Враховуючи значення дослідження проблеми формування конкурентної позиції для забезпечення конкурентоспроможності українських фірм на світових товарних ринках та відсутність відповідних розробок у вітчизняній науці про міжнародну торгівлю, автор поставив за мету здійснити комплексний аналіз процесу збереження і зміцнення конкурентної позиції підприємства, що вийшло на світовий ринок. Для досягнення цієї мети було поставлено такі основні завдання:

виходячи із сучасного стану розробок поняття мікроекономічної конкурентоспроможності, дати розширене теоретичне тлумачення й обґрунтування поняття конкурентної позиції національної фірми, яка виходить на світовий ринок; виявити в ньому загальне і розкрити специфічне, яке властиве позиції на світовому ринку мінеральних добрив;

визначити складові міжнародної конкурентної позиції фірми та умови їх формування, які визначають першу як оптимальну;

проаналізувати міжнародну конкурентну позицію українських виробників мінеральних добрив, встановити фактори, які її визначають, та основні складові;

дати кількісно-якісну оцінку міжнародної конкурентної позиції українських фірм, представлених на світовому ринку мінеральних добрив;

розкрити шляхи зміцнення міжнародної конкурентної позиції вітчизняних виробників мінеральних добрив.

Об'єкт дослідження - світовий ринок мінеральних добрив. Вибір об'єкту дослідження зумовлений роллю вказаного ринку в експортному потенціалі Україні. Продукція хімічної промисловості, до якої належить виробництво мінеральних добрив, посідає друге місце у товарній структурі українського експорту (понад 10%, з них майже 3% - експорт азотних добрив). ринок експортний конкурентний добриво

Предмет дослідження - міжнародна конкурентна позиція провідних українських виробників мінеральних добрив, таких як ВАТ "Стирол", ВАТ "Азот" (м. Черкаси), ВАТ "ДніпроАзот" (м. Дніпродзержинськ) тощо.

Методи дослідження. Методологічну основу дисертації складає теорія міжнародної торгівлі в контексті формування конкурентних переваг суб'єктами господарювання. Базовий метод - метод системно-структурного аналізу, коли сукупність факторів, що визначають конкурентну перевагу, та складові конкурентної позиції на світовому ринку розглядаються як системне ціле, що дозволяє виявити загальні закономірності та встановити специфічні риси прояву досліджуваного явища. У першому розділі використано методи аналізу та синтезу, конкретного та логічного, наукової абстракції, економічної рівноваги. У другому та третьому розділі дисертації використані статистичні методи, методи порівняльного аналізу та моделювання. Інформаційну базу дослідження склали матеріали Міжнародної та Європейської асоціацій виробників мінеральних добрив, Державного інформаційно-аналітичного центру моніторингу зовнішніх товарних ринків, Митної статистики України, Сумського НДІ Мінеральних добрив і пігментів, Черкаського НДІТЕХІМ, аналітичні дослідження, монографічна література, періодичні видання. При цьому в багатьох випадках (коли в тексті відсутнє посилання на джерело) з метою уникнення проблем статистичної порівняності між періодами і країнами, використовується одне і те ж джерело статистичних даних - www.fertilizer.org

Наукова новизна одержаних результатів дослідження сформульована в конкретних положеннях, що виносяться на захист:

дістало подальший розвиток тлумачення категорії "конкурентна позиція", яке подається через (а) встановлення взаємозв'язку між конкурентною перевагою і конкурентною позицією, (б) виявлення принципової для господарюючого суб'єкта різниці між ними;

вперше встановлено, що формування міжнародної конкурентної позиції фірми відбувається згідно із загальними закономірностями, які відіграють системоутворюючу роль в оформленні першої, та специфічними рисами, які визначають її особливості на певному світовому ринку. Доведено, що на світовому ринку мінеральних добрив вони реалізуються через систему основних та додаткових видів діяльності;

виявлено, що з огляду на міжнародні конкурентні позиції провідних оферентів мінеральних добрив цей світовий ринок функціонує як сукупність регіональних ринків, потенціал яких суттєво розрізняється;

вперше виведено кількісно-якісні параметри конкурентної позиції українських виробників мінеральних добрив і встановлено, що українські підприємства мають окремі конкурентні переваги, які не оформляються як конкурентна позиція;

доведено необхідність зміцнення конкурентних переваг через свідоме оформлення конкурентної позиції, яке базується на поглибленні і розширенні основних видів діяльності. Обґрунтовано, що видами діяльності, які слід розширювати й поглиблювати, є виробництво та збут, а видами діяльності, що потребують якісних змін, - зв'язки з постачальниками сировини, транспортування готової продукції до місця призначення, включаючи експедиторські послуги і послуги по збереженню виготовленої продукції;

аргументовано тезу про доцільність використання в оформленні конкурентної позиції таких додаткових видів діяльності, як фінансування зовнішньої торгівлі через використання стандартних для світового ринку схем кредитування продавцем покупця; об'єднання інтересів страховика та страхувальника; вихід на міжнародні фондові біржі з метою продажу цінних паперів своєї компанії та створення власного корпоративного інвестиційного портфеля; управління внутрішньою структурою підприємства та міжфірмовим співробітництвом; створення власного бренда.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що в дисертації викладена цілісна концепція формування конкурентної позиції українських підприємств на світовому ринку мінеральних добрив.

Одержані автором результати дослідження запропоновані для практичного запровадження компаніям, що працюють на названому ринку, і прийняті ними до вивчення, вони також використовуються в навчальному процесі на факультеті міжнародних відносин Інституту економіки та права "КРОК" при викладанні нормативного курсу для магістрів "Управління конкурентоспроможністю підприємства (організації)" та нормативного курсу для бакалаврів "Міжнародний маркетинг". Особистий внесок автора зумовлюється самостійністю проведеного дисертаційного дослідження. Публікації у фахових виданнях здійснено без участі співавторів. У публікаціях в нефахових виданнях особистим внеском автора є обґрунтування економіко-теоретичних засад досліджуваної проблеми. Апробація результатів дисертації. Основні положення та результати дисертаційного дослідження були викладені автором на міжнародних наукових та науково-практичних конференціях: на річній конференції Міжнародної Асоціації виробників мінеральних добрив - IFA (Норвегія, Осло, 22-25 травня 2000 р.), на технічній конференції IFA (США, Новий Орлеан, Луизана, 1-4 жовтня 2000р.), на Третій міжвузівській науково-практичній конференції "Трансформаційна економіка в глобальному конкурентному середовищі" (Україна, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, 27 листопада 2001 р.), на Другій міжвузівській науково-практичній конференції "Міжнародна економіка і Україна: тенденції розвитку та пріоритети господарської взаємодії" (Київський національний університет імені Тараса Шевченка, 29 листопада 2000 р.), на науково-методичному семінарі Інституту економіки та права "КРОК" та засіданнях кафедри міжнародної економіки факультету міжнародних відносин Інституту економіки та права "КРОК".

Публікації. За результатами дослідження опубліковано одноосібну брошуру (2,4 др.арк.), розділ у науковому виданні (0,5 др.арк.), три статті у фахових виданнях (1,3 дp.арк.), дві статті у нефахових виданнях (0,5 др.арк.).

Структура дисертації. Дисертація викладена на 196 сторінках, складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел із 178 найменувань, 40 додатків (35 таблиць та 5 рисунків), містить 4 рисунки та 7 таблиць.

Структура роботи відбита у такому змісті:

Вступ

Розділ 1. Теоретико-методологічні основи дослідження конкурентної позиції фірми на світовому ринку

1.1. Конкурентна позиція фірми як економічне поняття

1.2. Загальні закономірності формування конкурентної позиції фірми на світовому ринку

1.3. Особливості формування конкурентної позиції фірми на світовому ринку мінеральних добрив

Висновки з розділу 1.

Розділ 2. Реалізація конкурентних переваг українських виробників мінеральних добрив

2.1. Світовий ринок мінеральних добрив у контексті конкурентної позиції провідних оферентів

2.1.1. Світовий ринок аміаку

2.1.2. Азотні добрива у світі та у регіонах

2.1.3. Світова торгівля фосфорними добривами

2.1.4. Конкурентна позиція виробників на світовому ринку калійних добрив

2.2. Українські фірми як оференти на світовому ринку мінеральних добрив

2.2.1. Сектор азотних добрив.

2.2.2. Українська позиція на світовому ринку фосфорних добрив

2.2.3. Торгівля України калійними добривами

2.3. Зовнішнє середовище формування конкурентної позиції українських фірм

2.4. Кількісно-якісні параметри конкурентної позиції українських фірм

2.4.1. Особливості виробництва мінеральних добрив українськими фірмами

2.4.2. Умови реалізації українських мінеральних добрив на світовому ринку

2.4.3 Підсумкова оцінка конкурентної позиції України на світовому ринку мінеральних добрив

Висновки з розділу 2

Розділ 3. Шляхи посилення конкурентної позиції українських фірм на світовому ринку мінеральних добрив

3.1. Підвищення якості основних видів діяльності

3.2. Залучення додаткових видів діяльності до зміцнення конкурентної позиції

Висновки з розділу 3

Висновки

Список використаної літератури

Додатки

Основний зміст дисертації

У вступі розкривається актуальність теми, мета і завдання дослідження, наукова новизна, вказано практичне значення отриманих результатів.

Перший розділ присвячений з'ясуванню понятійно-категоріального апарату, який дозволяє проаналізувати вихідні закономірності та тенденції у формуванні міжнародної конкурентної позиції фірми. З погляду автора, найважливішим методологічним підходом у визначенні суті поняття "конкурентна позиція" і процесу її оформлення є системність. З цієї точки зору, конкурентна позиція фірми розглядається в роботі як похідна від конкурентних переваг фірми, а остання трактується як природна форма існування фірми: у ринковій економіці неконкурентоспроможні фірми не мають підстав для існування. Такий системний взаємозв'язок має форму певного ланцюжка: конкурентоспроможність, яка втілюється у конкурентну перевагу, що оформлюється як конкурентна позиція. Застосувавши цей методологічний підхід до аналізу існуючих теорій конкурентних переваг, автор, по-перше, уточнив зв'язок у відношеннях "конкурентна перевага - конкурентна позиція", по-друге, дав своє тлумачення поняття "конкурентна позиція фірми", по-третє, визначив структурні елементи та зміст останніх для умов сучасного світового ринку.

Проведений аналіз дозволив авторові виявити дві принципові характеристики конкурентної позиції: по-перше, конкурентна позиція будь-якої фірми формується згідно до загальних закономірностей, по-друге, на кожному із секторальних та галузевих ринків вона має свої специфічні риси. До загальних закономірностей в роботі віднесено: (1) системний зв'язок всіх видів діяльності фірми, які представлені в роботі відповідно до класифікації М.Портера. Системність в організації всіх видів діяльності фірми виступає основним інструментом вирішення завдання формування ефективної конкурентної позиції, оскільки дозволяє, з одного боку, досягти конкурентної переваги і стати певним лідером на ринку, з іншого - утримати цю конкурентну позицію протягом тривалого часу; (2) наявність елементів суб'єктивності у виборі й оформленні конкурентної позиції: оскільки конкурентна позиція фірми пов'язана винятково з планами керівника щодо ведення конкурентної боротьби і надання додаткових цінностей для покупців, то вона визначається в роботі як свідоме оформлення вищим менеджментом фірми і всім її колективом свого ставлення до конкуренції і реалізації конкурентних переваг фірми у вигляді розробки стратегії її конкурентного розвитку; (3) залежність успіху конкурентної позиції фірми від обраної конкурентної стратегії; (4) урахування при виборі конкурентної стратегії типу ринку: кожен тип ринку спричиняє розробку спеціальної конкурентної стратегії, яка визначає конкурентну позицію фірми; (5) необхідність координації діяльності фірми у різних країнах світу, яка обумовлює тривалість конкурентної переваги. Висновок про закономірний характер цих рис зроблено на основі того, що вони несуть на собі ознаки (а) повноти охоплення явища (всі світові галузеві ринки), (б) повторюваності (відтворюються систематично), (в) сталості (постійно є в наявності),

Автор наголошує на тому, що визначені загальні закономірності є типовими для будь-якого ринку, без їх дотримання фірма не спроможна розбудувати конкурентну позицію, яка б була ефективною. Вони визначають конкурентну позицію як певну системну єдність окремих елементів. Останні, як показало дослідження, включають в себе: основні (забезпечення поставок сировини, випуск продукції, забезпечення збуту продукції, маркетинг та продаж, після продажне обслуговування) та допоміжні види діяльності (постачання, розвиток технології, управління людськими ресурсами, інфраструктура фірми); володіння компанією унікальною цінністю, яка перетворюється у довгострокову стратегію; поєднання в діловій поведінці елементів конкурентної боротьби з елементами співпраці з конкурентом; інтелектуальне лідерство; перетворення інноваційності на постійно діючий фактор; розвиток цифрової і в цілому прогресивної техніко-технологічної корпоративної культури.

На світовому ринку мінеральних добрив (МД) формування конкурентної позиції фірми має певні специфічні риси. Вони виникають як реакція на особливості виробництва продукту та попиту на нього з боку споживачів. Основні характеристики конкурентної позиції на цьому ринку можна звести до змін, які виникають в основних та додаткових видах діяльності. Їх суть полягає в тому, що втрачають своє значення певні закономірні риси, натомість виникають принципово нові, які і вказують на відмінність даного ринку від будь-якого іншого. В дисертації доводиться, що основні види діяльності на ринку МД складаються з шести складових: постачання сировини; виробництво МД; маркетинг ринку МД; транспортування МД; збереження МД; збут продукції. Вони доповнюються чотирма додатковими видами діяльності: фінансування, яке виступає у двох різновидах: кредитування дрібних фермерів та кредитування місцевих торгових фірм; внутрікорпоративне реструктурування і міжкорпоративна інтеграція; розвиток технологій виробництва МД; управління людськими ресурсами. Від комбінації цих складових та їх суміщення залежить ефективність конкурентної позиції фірми.

Отже, сучасна методологія дослідження міжнародної конкурентної позиції фірми на ринку МД дозволяє трактувати останню як єдність і суміщення основних і додаткових видів діяльності. Взаємозв'язок основних і додаткових видів діяльності обумовлює ступінь ефективності конкурентної позиції і визначає її сталість і тривалість. Конкурентна позиція є поняттям, яке відображає індивідуальні властивості компанії, в ній втілено те, що відрізняє дану компанію від інших. Цей висновок має особливе значення для українських підприємств, які стали суб'єктами цього ринку і прагнуть утримати на ньому свою нішу.

У другому розділі проведено аналіз конкурентної позиції українських підприємств на світовому ринку МД. Він будувався на визначенні розстановки основних конкурентних сил на кожному з ринків МД (ринку азотних, фосфорних та калійних добрив); виявленні місця на вказаних ринках українських підприємств; з'ясуванні, виходячи з цього, характеристик конкурентної позиції українських виробників МД. Проведений аналіз дозволив констатувати таке.

Експортна позиція українських виробників АД та ФД є певною мірою сталою, насамперед, це стосується експорту карбаміду, аміачної селітри та амофосу. При незбалансованості внутрішнього ринку АД та ФД, коли обсяги виробництва МД (у перерахунку на поживну речовину) перевищують обсягти внутрішнього споживання, складаються підстави для виходу українських виробників на відповідні сегменти світового ринку МД як експортерів, частка українського експорту у світовому експорті АД складає приблизно 6%, а у світовому експорті ФД - 1,2% (у 1998 р.). Ситуація на світовому ринку КД свідчить про неконкурентоспроможність української продукції, лише виробники сульфат калію мають сьогодні певні конкурентні переваги. Вихід українських підприємств на світовий ринок ще не означає, що вони мають свідомо оформлену конкурентну позицію і володіють необхідною стратегією конкурентного розвитку. Як свідчить проведений аналіз, нинішня позиція українських виробників на світовому ринку визначається переважно двома факторами: існуючі виробничі потужності та зовнішнє середовище у вигляді певних світових цін. Це означає, що у виробників відсутнє комплексне бачення ринку. Щоб стверджувати останнє, в роботі було проаналізовано основоположні складові реально існуючого зовнішнього середовища, що безпосередньо впливають на конкурентну позицію вітчизняних виробників, і розглянуто, в чому проявляється конкурентна перевага українських виробників МД.

Аналіз зовнішнього середовища формування конкурентної позиції українських виробників МД проведено через виявлення співвідношення між світовим попитом і пропозицією на окремих ринках, оскільки воно має виключне значення, бо в ньому акумулюється більшість зовнішніх факторів, що визначають конкурентну позицію підприємства.

Першочерговим об'єктом зовнішньоторговельного інтересу українських фірм є ринок АД. Світове виробництво АД, їх світове споживання, експорт та імпорт постійно зростають. У 1998 р. порівняно з 1961 р. зростання відповідно склало 690 %, 700%, 453%, 800%. Отже, зростання споживання АД мало вищі темпи, ніж виробництво, хоча за абсолютними розмірами обсяги світового виробництва перевищують обсяги світового споживання на 103%. Різницю в обсягах світового експорту та імпорту можна пояснити різницею в цінах FOB та CIF. У 1998 р. за рахунок імпорту задовольнялося 26,6% світового споживання (у 1961 р. - 23,3%), а експортувалося 27,3% світового виробництва (у 1961 р. - 40,3%). Це означає, що, з одного боку, зростає значення імпорту для забезпечення світових потреб у АД, а з іншого - зростає ціна на транспортування добрив та їх страхування під час перевезень. Тобто, сучасна особливість світового ринку АД полягає в наявності тенденції до зростання питомої ваги додаткових видів діяльності в оформленні конкурентної позиції фірми. Фактор додаткових видів діяльності перетворюється нині на провідний при пошуку ринкової ніші та свого зовнішньоторговельного партнера. У дисертації припускається ще одна причина різниці в обсягах експортних та імпортних поставок: необхідність сплати послуг трейдерів.

Характеристика ринку ФД та КД, як середовища діяльності українських підприємств, має такі риси. Обсяги світового виробництво кожного з МД перевищують обсяги світового споживання. По фосфорних добривах перевищення складає близько 2%, по калійних - 16%. Це негативно впливає на умови торгівлі (рис.). Погіршення умов торгівлі можна розглядати як фактор послаблення конкурентної позиції для багатьох фірм-продуцентів, які мають відносно вищі витрати виробництва і спираються в конкурентній позиції лише на основні види діяльності.

Цей фактор яскраво проявиться в наступні роки. А тепер частка експорту у світовому виробництві склала на ринку ФД 37,4%, на ринку КД - 86,6%, а частка імпорту у світовому споживанні 38,4% та 96,1% (відповідно), тобто світові потреби у калійних добривах у своїй більшості покриваються за рахунок імпорту добрива, що пояснюється монополізацією ринку через нерозповсюдженість у світі родовищ відповідної сировини. Від цього виграють безпосередні постачальники сировини і певною мірою втрачають споживачі кінцевої продукції. Що стосується світового ринку ФД, то ситуація на ньому є сприятливою для діяльності фірм-продуцентів.

З огляду на світове ринкове середовище в роботі досліджено особливості виробництва мінеральних добрив українськими фірмами та умови їх реалізації на світовому ринку. Як свідчить проведений аналіз, через зовнішні фактори конкурентна позиція українських компаній зазнає суттєвого негативного впливу. Це стосується як ситуації з поставками сировини, яка здійснюється переважно російськими компаніями і які, вбачаючи в українських фірмах конкурентів, висувають невигідні умови, аж до припинення поставок (наприклад, сировини для промисловості ФД), так і інших досліджених у роботі факторів. Вони негативно впливають не лише на конкурентну позицію українських виробників, а й всіх інших: навіть за умови поліпольної структури ринок АД та ФД поділений поміж найбільш впливовими суб'єктами, які, не бажаючи мати конкурентів, будують свою ділову поведінку так, щоб притиснути інших, в тому числі й українські компанії.

Аналіз внутрішніх складових конкурентної позиції українських компаній показав, що остання не є оптимальною. Виробничі потужності в галузі практично не модернізуються (за винятком підприємств концерну "Стирол"), їх знос коливається від 50 до 65%; виробничі потужності завантажені не повністю (в середньому на 70%), через що втрачається ефект масштабу; інвестування здійснюється за рахунок амортизаційних відрахувань, іноземний інвестор не має інтересу до цієї галузі. У сфері збуту конкурентна позиція є ще менш ефективною. По-перше, торгівля ведеться через трейдерів, що не дозволяє реалізувати додаткові види діяльності, які більшістю іноземних фірм сприймаються як фактори підвищення конкурентоспроможності. По-друге, поставка українських мінеральних добрив здійснюється, як правило, на умовах FOB, а не CIF, що також негативно впливає на конкурентоспроможність продукції і свідчить про недостатньо високий професійний рівень організації торгівлі. По-третє, неспроможність підтримувати і захищати свою конкурентну позицію, що призводить до втрати високо конкурентних ринків і необхідності виходу на нові, які є відносно менш конкурентними. По-четверте, слабкість конкурентної позиції підтверджується антидемпінговими заходами, які, хоча і розцінюються українськими виробниками МД як товарний расизм за національними ознаками, однак свідчать про лабільність їх експортної позиції. В контексті світової конкурентної позиції такий стан галузі МД, робиться в роботі висновок, може бути класифікований як патовий: галузь потребує нагального реструктурування, в іншому випадку Україна втратить значну частину свого експортного потенціалу.

У третьому розділі увага зосереджена на пошуку можливостей виходу підприємств галузі з патової ситуації. В роботі наголошується, що шлях копіювання конкурентної позиції лідерів світового ринку МД та її реалізація в українських умовах не можуть бути ефективними, оскільки, по-перше, українські фірми не мають відповідної фінансово-матеріальної бази, по-друге, кадровий персонал не готовий до копіювання західних моделей, по-третє, відсутні відповідні національно-державні умови. Тому, робиться висновок, оптимальним є перейняття не системної композиції конкурентної переваги, а окремих сильних сторін конкурентної позиції світового лідера, які органічно вбудовуються у власну позицію. Такий підхід дозволить сформувати конкурентну позицію українських підприємств, яка буде індивідуальною, і водночас матиме нові риси завдяки створенню нових підвидів діяльності та поліпшенню якості існуючих.

Провідним у конструкції конкурентної переваги українських виробників МД має стати стратегічне планування конкурентної позиції як сукупності основних і додаткових видів діяльності. Таке планування не може бути автономним. Стратегія зарубіжних операцій повинна вироблятися у складі загальної стратегії фірми і об'єднувати всі напрямки її діяльності за продуктовим та функціональним принципами. За такої умови головні менеджери можуть прийняти стратегічне конкурентне рішення, яке, базуючись на ретельному вивчені заздалегідь обраного ринку, визначенні етапів просування на нього та змісту дій на кожному з етапів, охопить всі ключові моменти, що пов'язані із зовнішніми взаємодіями. Таким чином, підкреслюється в роботі, оформлення конкурентної позиції українських підприємств перетвориться на заздалегідь спланований, усвідомлений акт, який запобігає, як спонтанному виходу на світовий ринок, так і його втраті.

В роботі доводиться, що зміцнення конкурентної позиції українських фірм на світовому ринку МД має здійснюватися за рахунок удосконалення основних видів діяльності (позитивної зміни їх кількісно-якісних параметрів) та за рахунок інтенсивного розвитку додаткових видів діяльності.

Зміна кількісно-якісних характеристик в основних видах діяльності має відповідати меті конкурентної стратегії, переломленій на кожний окремий вид основної діяльності:

оскільки вихідним у конкурентній стратегії є маркетингова позиція фірми, то покращення конкурентної позиції завдяки цьому виду діяльності включає в себе вивчення можливостей зростання (а) частки українських компаній на зарубіжному ринку, (б) обсягів продаж на ньому, (в) темпів росту і (г) приросту цих показників з точки зору реального часу;

у сфері власне виробництва реалізація стратегічної мети вимагає подальшого зниження витрат виробництва при збереженні відповідної якості МД; реалізація цієї мети можлива за рахунок стимулювання інвестиційних процесів, які мають організовуватися за рахунок (а) виявлення і використання власних інвестиційних резервів та (б) інвестицій іноземних інвесторів. Процес іноземного інвестування повинен бути двостороннім: увезення іноземних інвестицій і вивезення вітчизняних насамперед у галузі, які представляють постачальники сировини необхідної для виробництва МД;

у сфері зв'язків з постачальниками сировини посилення конкурентної позиції можна досягти завдяки (а) поступовому переходу від давальницької схеми торгівлі до грошово-кредитних розрахунків, (б) диверсифікації іноземних постачальників сировини; додатковим джерелом конкурентоспроможності українських виробників МД є освоєння та експлуатація вітчизняних родовищ сировини для виробництва МД;

фактором зміцнення конкурентної позиції може стати перерозподіл у структурі вартості товарів між вартістю, створеною у сфері матеріального виробництва, та вартістю, створеною у сфері послуг, на користь останньої: споживач має сплачувати не лише виготовлення товару, а й всі супровідні послуги, які підвищують рівень задоволення його потреби в цьому товарі; організація зовнішньої торгівлі за такою схемою дозволить збільшити надходження валютної виручки в країну і підвищить конкурентоздатність вітчизняних товарів на світовому ринку;

у сфері транспортування варто змінити два параметри: (а) при транспортуванні зовнішньоторговельних вантажів доцільно користуватися послугами спеціалізованих транспортно-експедиторських фірм, (б) поставку українських МД на світовий ринок, що здійснюється на умовах FOB, замінити на поставку на умовах CIF;

у сфері збуту кількісно-якісні зміни повинні включати в себе: (а) розширення кола покупців МД з орієнтацією не на трейдерів, а на безпосередніх споживачів, (б) створення українськими фірмами-виробниками МД спільних збутових мереж, (в) постійну участь українських виробників у біржових торгах МД та тендерах, які проводяться в окремих країнах світу, (г) приєднання українських фірм до світової електронної торгівлі МД.

Особливість додаткових видів діяльності в контексті зміцнення конкурентної позиції компанії в тому, що ступінь їх індивідуалізації вищий, ніж ступінь індивідуалізації основних видів діяльності. Завдяки цьому можна отримувати сильний додатковий ефект для конкурентних переваг. Через унікальність кожного додаткового виду цей ефект важко скопіювати: індивідуалізація виступає формою захисту від копіювання. Проведений в роботі аналіз додаткових видів діяльності українських виробників МД дозволяє стверджувати, що вони, як фактор формування і зміцнення міжнародної конкурентної позиції підприємств, мають включати в себе в першу чергу таке:

розвиток експортоорієнтованих фінансових послуг, які на перших етапах повинні складатися з (а) діяльності українських компаній по фінансуванню зовнішньої торгівлі з використанням всіх можливих інструментів надання кредиту покупцю при домінуванні факторінгових та форфейтингових схем, (б) активних страхових та перестрахувальних операцій, створення спільної організаційної структури страховика та страхувальника або їх входженні до єдиної структури типу фінансово-промислова група;

розвиток міжнародної фінансової активності через вихід зі своїми цінними паперами на світовий фінансовий ринок;

зміни в організаційній структурі компаній, які є об'єктивно необхідними: (1) вибір поміж горизонтальною і вертикальною структурою управління, який може бути визначальним при просуванні товару на ринок і забезпеченні його конкурентоспроможності; (2) розвиток міжфірмового співробітництва через (а) активізацію діяльності галузевої підприємницької асоціації, (б) участь у процесах транснаціоналізації з виходом на створення українських ТНК, (в) створення на основі компаній-виробників МД фінансово-промислових груп, (г) об'єднання зусиль українських виробників у сфері НДДКР та збуту виробленої продукції, (д) створення спільних підприємств по збереженню МД у місцях їх перевантаження на транспортні засоби і, можливо, по збуту продукції безпосередньо закордонному споживачеві;

інструментом зміцнення конкурентної позиції компанії на світовому ринку виступає сьогодні бренд. Використання вдало розробленого бренда не тільки визначає місце товару на ринку, але й надає йому додаткову конкурентну перевагу.

Висновки

Промисловість мінеральних добрив займає пріоритетне місце у зовнішньоторговельній діяльності України. Проте, як показало проведене дослідження, існує досить багато нерозв'язаних проблем щодо оформлення міжнародної конкурентної позиції українських виробників мінеральних добрив. Ці проблеми стосуються не лише суто практичних методів та прийомів організації зовнішньої торгівлі мінеральними добривами, вони безпосередньо торкаються теоретичних аспектів, оскільки саме з ними пов'язана можливість наукового обґрунтування оптимальної конкурентної поведінки українських фірм на світовому ринку. Проведене дослідження дозволяє певною мірою дати відповідь на поставлені вітчизняною наукою і практикою питання про свідоме формування міжнародної конкурентної позиції українських експортерів.

По-перше, конкурентна позиція фірми є похідною від конкурентних переваг, які становлять природну форму існування фірми; отже, йдеться про реалізацію конкурентного ланцюжка: конкурентоспроможність, яка втілюється у конкурентну перевагу, що оформлюється як конкурентна позиція. Конкурентна перевага, як здатність фірми виробляти і пропонувати на ринок товари за відносно меншими цінами, ніж суперник, складається з: (а) низьких витрат виробництва, (б) диференціації товару, (в) сегментації ринку, (г) володіння компанією унікальною цінністю, яка перетворюється у довгострокову стратегію, (д) поєднання в діловій поведінці елементів конкурентної боротьби з елементами співпраці з конкурентом, (е) інтелектуальне лідерство, (ж) перетворення інноваційності на постійно діючий фактор, (з) розвиток цифрової і в цілому прогресивної техніко-технологічної корпоративної культури. В основі конкурентної переваги лежить виробнича діяльність. Виробнича діяльність складає ядро конкурентної переваги. Критеріями наявності ядра виступають більш ефективне використання ресурсів, ніж у конкурента, зменшення відсотку браку, систематичний вихід на ринок з новими товарами. Покращення ядра - необхідна умова досягнення вищої конкурентоспроможності.

По-друге, формування конкурентної позиції фірми на світовому ринку підкоряється п'яти основним закономірностям: (1) послідовність і системність видів діяльності компанії (основних і допоміжних), (2) наявність елементів суб'єктивності у виборі конкурентної позиції та її оформленні, (3) залежність успіху конкурентної позиції від обраної фірмою конкурентної стратегії, (4) зв'язок між типом ринку і конкурентною стратегією, що обирається фірмою для оформлення конкурентної переваги, (5) необхідність координації діяльності фірми у різних країнах світу. Вони відіграють системоутворюючу роль в оформленні конкурентної позиції. Вона підсилюється/послаблюється дією трьох додаткових сил: утворенням стратегічних альянсів, перехресним фінансуванням, страхуванням ризиків.

Міжнародна конкурентна перевага досягається фірмою тоді, коли вона зможе організувати і виконати принаймні окремі види своєї діяльності згідно з умовами зовнішнього галузевого оточення і з урахуванням культурних і політичних різниць країн, на ринки яких вона прагне увійти.

По-третє, конкурентна позиція фірм на світовому ринку мінеральних добрив має в своїй основі специфіку організації виробництва і збуту в галузі. Ця специфіка є наслідком особливостей процесу виробництва і глобального ринкового середовища. Вихідна складова конкурентної позиції - кількісно-якісний склад основних видів діяльності та щільність зв'язку між ними. В процесі виробництва і реалізації мінеральних добрив можна виділити шість основних видів діяльності: постачання сировини, виробництво продукції, маркетинг, транспортування, збереження та збут продукції, системна єдність, яких (послідовне здійснення і взаємодоповнення) складає основу конкурентних переваг компанії. Основні види діяльності доповнюються чотирма додатковими: фінансування, яке виступає в трьох різновидах: фінансування транспортної інфраструктури, кредитування дрібних фермерів, кредитування місцевих торгових фірм; внутрікорпоративне реструктурування і міжкорпоративна інтеграція; розвиток технологій виробництва мінеральних добрив; управління людськими ресурсами. Від комбінації цих складових та їх суміщення залежить ефективність конкурентної позиції фірми.

По-четверте, світовий ринок мінеральних добрив функціонує як сукупність регіональних ринків, потенціал яких суттєво розрізняється. На ринку аміаку провідні позиції займають країни СНД; на ринку АД: виробництво карбаміду - країни Азії, СНД та Перської Затоки, виробництво аміачної селітри - США, Росія; на ринку ФД - Росія, Китай; на ринку КД - Росія, Бєларусь, Німеччина. Кожен з виробників має конкурентні переваги, які здебільшого базуються на близькості до джерел сировини, дешевій робочій силі, відсутності жорсткого екологічного законодавства. Переваги якісно нового рівня формуються у країнах ЄС, їх властивість - реалізація додаткових видів діяльності.

Обсяги виробництва МД в Україні перевищують обсяги внутрішнього споживання, що визначає зовнішньоторговельну позицію країни як експортера. Частка українського експорту у світовому експорті складає приблизно 6% по азотних добривах та 1,2% по фосфорних добривах (1998р.), на ринку калійних добрив незначні конкурентні переваги мають лише виробники сульфату калію. Проте конкурентна позиція українських підприємств не є свідомо оформленою, підприємства, як правило, не володіють необхідною стратегією конкурентного розвитку.

По-п'яте, кількісно-якісні параметри конкурентної позиції українських фірм визначаються зовнішніми впливами (стан світових ринків сировинних ресурсів; ємність і зростання ринку мінеральних добрив; структура ціноутворення та динаміка цін на останньому; позиції компаній-лідерів регіональної торгівлі) та складовими внутрішнього розвитку (ступінь фізичного та морального зносу основного капіталу, інвестування в модернізацію та реконструкцію, форми організації торгівлі). У своїй сукупності і в контексті міжнародної конкурентної позиції вони визначають стан галузі мінеральних добрив як патовий. Це означає, що підприємства галузі потребують нагальної реорганізації.

По-шосте, реорганізація галузі означає зміцнення конкурентної позиції українських фірм на світовому ринку мінеральних дорив. Вона повинна здійснюватися за рахунок удосконалення основних видів діяльності (позитивної зміни кількісно-якісних параметрів маркетингової діяльності, сфери виробництва та зв'язків з постачальниками сировини, транспортної діяльності та сфери збуту), а також за рахунок інтенсивного розвитку додаткових видів діяльності (розвитку експортоорієнтованих фінансових послуг, внутрікорпоративної інтеграції та міжкорпоративного співробітництва, створення і активного використання торгової марки). Такий підхід до реорганізації галузі означатиме використання науково обґрунтованої конкурентної стратегії, яка реалізується у свідомому формуванні міжнародної конкурентної позиції.

Список опублікованих праць за темою дисертації

1. Сметана В.В.Світова торгівля мінеральними добривами та її вплив на вирішення продовольчої проблеми. - К.: Таксон, 1999. -76с.

2. Сметана В. Глобалізація ринку мінеральних добрив: місце України // Україна у світовому економічному просторі: Наукове видання. - К.: Таксон, 2000. -С.82-95.

3. Сметана В. Конкурентна перевага і формування конкурентної позиції фірми на світовому ринку // Вчені записки. Збірник наукових праць. - К.: Ін-т економіки та права "КРОК", 2001. - Вип.5. - С. 252-261.

4. Сметана В.Сектор послуг у зовнішній торгівлі товарами //Збірник наукових праць. -К.: Інститут світової економіки і міжнародних відносин НАН України, 2001. - Вип.30. -С.145-151.

5. Сметана В. Світовий ринок мінеральних добрив: реалізація конкурентних переваг виробників // Вісник КНУ імені Тараса Шевченка. Серія "Економіка". - К.: ВПЦ "Київський університет", 2001. - Вип. 50. -С.73-75.

6. Хариков А.М., Сметана В.В. О проблемах фосфатно-сырьевой базы Украины //Хімічна промисловість України. - 1999. - № 4. - С. 3-7.

7. Лапин Е., Золотарев А., Сметана В. Себестоимость удобрений: пути снижения // Химия и бизнес. - 1998. -№ 1. - С. 41.

Анотація

Сметана В.В. Конкурентна позиція українських підприємств на світових товарних ринках (на прикладі ринку мінеральних добрив). - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.05.01 - світове господарство і міжнародні економічні відносини. - Інститут світової економіки і міжнародних відносин НАН України, Київ, 2002.

У дисертації досліджуються проблеми формування конкурентної позиції українських виробників на світових ринках. Виявлено загальні закономірності, що визначають конкурентну позицію, та специфічні особливості, які притаманні останній на ринку мінеральних добрив. Розкрито особливості реалізації міжнародних конкурентних переваг українських виробників мінеральних добрив.

Запропоновано й обґрунтовано шляхи зміцнення міжнародної конкурентної позиції українських підприємств.

Ключові слова: зовнішньоторговельна діяльність, конкурентні переваги, міжнародна конкурентна позиція, міжнародна конкурентна стратегія, міжнародна конкурентоспроможність, світовий ринок мінеральних добрив, глобальні та регіональні товарні ринки.

Аннотация

Сметана В.В. Конкурентная позиция украинских предприятий на мировых товарных рынках (на примере рынка минеральных удобрений). - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.05.01 - мировое хозяйство и международные экономические отношения. - Институт мировой экономики и международных отношений НАН Украины, Киев, 2002.

В диссертации исследуются проблемы формирования конкурентной позиции украинских производителей на мировом рынке минеральных удобрений. В работе получили развитие методологические подходы к исследованию проблемы формирования конкурентной позиции, связанные с уточнением современного содержания понятия "конкурентная позиция", его причинно-следственных связей с понятием "конкурентные преимущества", выяснению различий между понятиями "конкурентная позиция" и "международная конкурентная позиция". С учетом современных тенденций экономической глобализации определены составные международной конкурентной позиции фирмы и условия их формирования, выведены общие закономерности оформления международной конкурентной позиции предприятий, которые являются общими для всех мировых товарных рынков, и установлены специфические черты эффективной конкурентной позиции предприятия на мировом рынке минеральных удобрений.

Дана характеристика мирового рынка минеральных удобрений с точки зрения конкурентной позиции ведущих оферентов и операционной среды украинских предприятий. Выяснено соотношение мирового спроса и предложения на рынках азотных, фосфорных и калийных удобрений, показана динамика мировых цен как фактора реализации конкурентных преимуществ. Выявлены основные факторы внешнего влияния на реализацию конкурентных преимуществ украинских производителей минеральных удобрений, проанализирована их роль в определении качественного состояния последней. Исследованы внутренние составные украинской конкурентной позиции, в частности, качественное состояние производственных мощностей, степень их использования, возможности инвестирования в отрасль, организация сбыта продукции за рубежом. Их анализ аргументировал вывод о неоптимальности нынешних качественно-количественных параметров конкурентной позиции украинских компаний, представленных на мировом рынке минеральных удобрений.

Классифицировано состояние украинской отрасли минеральных удобрений в контексте международной конкурентной позиции. Оно определено как патовое, требующее системного реструктурирования.

Предложены и обоснованы пути усиления международной конкурентной позиции украинских предприятий. Ведущими среди них определены совершенствование основных видов деятельности путем позитивных изменений их количественно-качественных параметров и интенсивное развитие дополнительных видов деятельности, как: предоставление финансовых услуг, внутрикорпоративное реструктурирование и межкорпоративную интеграцию, активное использование капитальных нематериальных активов.

Ключевые слова: внешнеторговая деятельность, конкурентные преимущества, международная конкурентная позиция, международная конкурентная стратегия, международная конкурентоспособность, мировой рынок минеральных удобрений, глобальные и региональные товарные рынки.

Annotation

V. Smetana. Competitive position of Ukrainian enterprises on world goods markets (example the fertilizer market) - a Manuscript.

The Thesis on competition level, candidate of the economic sciences, in the speciality 08.05.01 - world economy and international economic relations. - Institute of world economy and international relations, Ukrainian National Academy of Sciences, Kiev, 2002.

The thesis contents researched problems in the forming of competitive position of the Ukrainian producers in world fertilizers market. Revealed general regularities, which define the competitive position and specific particularities, which inherent for fertilizers market. Reveal particularities for realisation of international competitive advantage of Ukrainian producers of the fertilizers.

Ways of motivating and offering reinforcement for an international competitive position of Ukrainian enterprise.

The Keywords: foreign trade activity, competitive advantage, international competitive position, international competitive strategy, international competitiveness, world market of the mineral fertilizers, global and regional goods markets.

Размещено на Allbest.ru

...