Актуальність теми дослідження. Турбулентність оточення українських підприємств, посилення конкуренції, глобалізація і інтернаціоналізація підприємництва обумовлюють необхідність нових підходів до управління організаціями. Нині підприємства працюють одночасно на різних ринках, не зосереджуючи зусиль тільки на одному товарі, території або галузі. Тому керівникам підприємств необхідно своєчасно оцінювати ринкову ситуацію і прогнозувати її зміни, адекватно на них реагувати з метою пошуку і використання можливостей, які дозволяють вижити і розвиватись в умовах жорсткої конкуренції.

Виходячи з цього, особливого значення набуває стратегічне управління підприємствами, яке надає можливість своєчасно адаптуватись до умов турбулентного оточення, визначити сенс існування організації та досягнути бажаних результатів функціонування і розвитку на ринку.

Вивчення світового досвіду використання стратегічного управління у багатьох випадках лише підвищує упевненість, що він непридатний для умов української економіки, і, зокрема, не враховує специфіки текстильних підприємств.

Текстильна промисловість виробляє як споживчі товари, так і продукцію виробничо-технічного призначення. Падіння виробництва на текстильних підприємствах принесло великі збитки трикотажній, швейній, взуттєвій промисловості, нитковому, нетканому виробництвам. У звязку з цим загострилась соціально-економічна ситуація і відбувається переорієнтація ринку на імпортні товари. Текстильна промисловість України представлена переважно великими підприємствами, які виробляли у 1995 р.60,22 % продукції, але у найближчій перспективі не зможуть використати свій високий рівень концентрації і спеціалізації виробництва, а також вижити в своєму нинішньому складі.

Текстильна галузь України має певні конкурентні переваги: відносно нові основні фонди деяких комбінатів; близькість західноєвропейських ринків (3-4 дні транспортування вантажним транспортом); порівняно низький рівень заробітної плати при високій кваліфікації робітників. У середньостроковій перспективі текстильні підприємства мають необхідний потенціал для збільшення обсягів виробництва. Цей процес був би значно полегшений за рахунок залучення інвестицій, але багатьох інвесторів лякають висококонцентровані підприємства, які вимагають значних капіталовкладень.

Діагностика ситуації у бавовняній промисловості дозволила встановити, що великі текстильні підприємства знаходяться у критичному стані на межі банкрутства. Однак, з точки зору економічної безпеки, держава повинна забезпечувати себе життєво необхідними речами (продукцією харчової, легкої промисловості тощо). Тому першочерговими постають питання призупинення і не допущення банкрутства підприємств.

Для вирішення вузлових проблем розвитку великих текстильних підприємств необхідно створити систему управління, яка дозволяє попередити банкрутство, поступово вивести підприємство з кризового стану і забезпечити умови для майбутнього розвитку. Досягти загальних цілей сучасне підприємство зможе тільки у разі, якщо управляти ним на основі системного підходу.

Питання стратегічного менеджменту розглянуті в роботах як спеціалістів далекого зарубіжжя, так і в останні роки вчених-економістів країн СНД, але вони недостатньо враховують системний підхід до управління організацією і специфічні проблеми великих текстильних підприємств, що не дозволяє безпосередньо використовувати існуючі розробки.

Викладене визначає актуальність теми дисертаційної роботи, що присвячена розвиткові методичного апарату, призначеного для створення системи стратегічного управління великим текстильним підприємством з метою підвищення ефективності його функціонування в умовах невизначеності зовнішнього середовища.

Звязок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертацію виконано за планом держбюджетної науково-дослідної роботи Херсонського державного технічного університету за темою "Формування галузевої і регіональної політики реформування підприємств" (№ держреєстрації 0101U002077).

Мета та завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є розвиток методичного інструментарію щодо розробки системи стратегічного управління великими текстильними підприємствами, який дозволить не тільки вийти з кризи на основі раціонального використання обмежених ресурсів, але й формувати конкурентні переваги і закласти фундамент подальшого розвитку.

Головна ідея роботи полягає у розробці системи стратегічного управління великими бавовняними підприємствами в умовах нестабільності.

Реалізація поставленої мети дослідження визначила необхідність вирішення таких завдань:

визначити основні напрямки створення системи стратегічного управління великим текстильним підприємством в умовах трансформації економіки;

дослідити теоретико-методичні аспекти стратегічного управління й можливість адаптації його елементів до умов текстильного виробництва;

обґрунтувати методику визначення стратегічних зон господарювання (СЗГ) на текстильних підприємствах та оцінку їх привабливості;

розробити та обґрунтувати напрямки скорочення і переорієнтації великих текстильних підприємств;

виявити головні чинники, що впливають на ефективність використання матеріальних ресурсів;

запропонувати методи узгодження товарної та ресурсної стратегії текстильного підприємства;

визначити шляхи підвищення ефективності використання людських ресурсів текстильних підприємств.

Предмет і обєкт досліджень. Предметом дослідження є сучасні концепції стратегічного управління підприємством, його значення, методичні та практичні основи його розробки і застосування.

Об'єкт дослідження та аналізу - процеси управління виробничо-економічною системою текстильних підприємств.

Методологія дослідження. Методологічною основою дослідження є об'єктивні економічні закони розвитку суспільного виробництва.

При вирішенні поставлених завдань використані системний і ситуаційний підхід, статистичний аналіз, структурний синтез, економічний аналіз виробництва, метод експертних оцінок, засоби порівнянь і угрупувань. Методи маркетингового аналізу застосовувались при оцінюванні стану потенційних ринків збуту продукції підприємства. Економіко-математичні моделі використовувались при розв'язанні задач вибору оптимального асортименту, який забезпечить найбільш ефективне використання обмежених ресурсів.

Емпіричною та інформаційною базами роботи стали законодавчі матеріали, праці українських і закордонних вчених, практиків, матеріали наукових конференцій і семінарів з питань, що розглядаються у роботі, річна і періодична звітність державних органів статистики, ВАТ "Херсонський бавовняний комбінат", матеріали періодичних видань, матеріали регіональних програм, пов'язаних із виходом з економічної кризи.

Наукова новизна результатів дослідження полягає у теоретичному обґрунтуванні і практичному застосуванні нових методів відносно управління виробничо-економічною діяльністю великих текстильних підприємств.

Наукова новизна дисертаційної роботи полягає в наступному:

· розроблено концепцію системи стратегічного управління великим текстильним підприємством, яка передбачає оперативні заходи щодо запобігання банкрутства, здійснення організаційно-економічної підтримки перетворень для сталого розвитку у майбутньому;

уточнено методику виділення стратегічних зон господарювання на великих текстильних підприємствах з урахуванням особливостей технології виробництва та асортименту бавовняних тканин;

обґрунтовано методику оцінки привабливості СЗГ текстильних об'єднань, яка на відміну від існуючих підходів враховує короткострокову і довгострокову перспективу;

запропоновано в умовах дефіциту і обмеженого доступу до ресурсів при розробці стратегій на короткостроковий період для текстильних підприємств планування вести методом від витрат до випуску, що дозволить ефективно використовувати дефіцитні ресурси;

побудовано економіко-математичну модель оптимального вибору асортименту, яка дозволяє одержати максимальну віддачу з одиниці дефіцитного ресурсу з урахуванням привабливості різних СЗГ;

синтезовано систему стратегічного управління великим текстильним підприємством, яка заснована на поступовому зміщенні пріоритетів від розробки стратегій виживання до сталого розвитку та їх органічного поєднання.

Практична цінність дисертації. Практичне значення дисертаційної роботи полягає в тому, що сформульовані пропозиції та рекомендації можуть бути використані в управлінні текстильними підприємствами України. Основні результати роботи доведені до рівня обґрунтованих аналітичних висновків і практичних пропозицій та рекомендацій:

· розроблені методичні рекомендації виділення СЗГ і оцінки їх привабливості дозволяють дослідити потреби споживача і задовольнити їх шляхом раціонального використання існуючих обмежених ресурсів з метою відновлення і пожвавлення функціонування великих текстильних підприємств;

· виявлені переваги та слабкі ланцюги у діяльності ВАТ "ХБК" та сформульована місія сприятимуть мобілізації зусиль працівників підприємств на вирішення проблем, пов'язаних з посиленням його конкурентних позицій;

· розроблені пропозиції щодо підвищення ефективності використання матеріальних і людських ресурсів текстильних підприємств, спрямовані на виживання текстильних підприємств, забезпечення стабільної зайнятості робітників, які визначають конкурентоспроможність, можливості економічного зростання і ефективності організації.

Доцільність використання висновків і рекомендацій, отриманих в результаті виконання дисертації, підтверджується актами і довідками про впровадження, що додаються до дисертації: ВАТ "ХБК" (акт і довідки про впровадження №1-7/635 від 30.05.02), Херсонська міська рада (довідка про впровадження №1 від 31.05.02).

Результати дисертаційної роботи використовуються в навчальному процесі ХДТУ для підготовки студентів економічних спеціальностей з дисциплін "Основи менеджменту", "Менеджмент", "Стратегічне управління", окремі теми викладені в учбовому посібнику з маркетингу.

Особистий внесок здобувача. Положення, результати, висновки і рекомендації дослідження отримані автором особисто. Внесок автора у спільні наукові роботи показаний у переліку основних праць за темою дисертації.

Апробація та запровадження результатів дослідження. Основні положення, висновки та рекомендації проведених досліджень оприлюднено, обговорено та схвалено на міжнародних науково-практичних семінарах і конференціях: "Економіка перехідного періоду: проблеми і рішення" (Херсон, 1996), "Проблеми розвитку підприємств та регіонів України в умовах переходу до ринкової економіки" (Херсон, 1997), "Проблеми в розвитку зовнішньоекономічних звязків та залучення іноземних інвестицій: регіональний аспект" (Донецьк, 1999), "Міжнародне і міжрегіональне економічне співробітництво у Чорноморському басейні" (Одеса-Феодосія, 1999), "Проблеми та перспективи розвитку економіки України в умовах ринкової трансформації" (Дніпропетровськ, 1999), "Проблеми підвищення ефективності регіональної економіки" (Севастополь, 1999), "Менеджмент на порозі ХХІ століття (Херсон, 1999).

Публікації результатів дослідження. За темою дисертаційної роботи опубліковано 20 наукових друкованих праць загальним обсягом 5,4 д. а., з них особисто авторові належить 3,5 д. а.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається з вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел з 178 найменувань на 14 сторінках та 3-х додатків. Загальний обсяг дисертації налічує 198 сторінок, в тому числі 19 рисунків на 14 сторінках і 58 таблиць, які наведено на 20 сторінках.

Основний зміст роботи

Розроблена стратегія використання матеріальних ресурсів і запропоновані шляхи підвищення ефективності їх використання.

Обираючи асортимент треба памятати, що в умовах ринкової економіки асортиментна політика значно впливає на обіг.

Оптимальний асортимент в короткостроковому періоді доцільно обирати за допомогою методів лінійного програмування. У моделі задачі доцільно замість традиційних обмежень з використання обладнання та робочої сили враховувати обмеження з сировини та паливно-енергетичних ресурсів.

У цілому модель задачі має вигляд:

(1)

1. Обмеження з сировини за переходами:

(2)

де X_ij - випуск j-ї готової тканини i-ої СЗГ;

Рі - привабливість і-ої СЗГ;

a_ijs - норма витрачання сурової тканини виду s на j-у готову тканину у i - ій зоні господарювання;

Y_s - випуск s-ї сурової тканини;

(3)

Де Y_sk - випуск сурової тканини виду s способом k;

(4)

Де _{skq -} норма витрачання основи тексу на 1 м тканин виду s, виготовленої k - м способом;

Z_fk-випуск основи тексу q способом f;

(5)

Де _skw - норма витрачання утку тексу w тканини виду s способом k;

V_fw-випуск утку тексу w способом f;

(6)

Де _fqt - норма витрачання t - ї сировини на виготовлення основи тексу q способом f;

_fwt - норма витрачання t - ї сировини на виготовлення утку тексу w способом f.

2. Обмеження з електроенергії:

(7)

Де а_ije, а_ske, а_fqe, а_ацу - норма витрачання електроенергії відповідно на j - у готову тканину i-ої СЗГ, на сурову тканину виду s способом k; на основу тексу q способом f, на уток тексу w способом f;

3. Обмеження з використання пари:

(8)

Де а_ijp, а_skp, а_fqp а_ац-норма витрачання відповідно пари на j - у готову тканину i-ої СЗГ, на сурову тканину виду s способом, на основу тексу q способом f, уток тексу w способом f;

C_{t, Е},P - наявність відповідно t - ї сировини; електроенергії, пари.

Крім заробітку коштів, підприємство повинно брати на себе частину соціальної відповідальності, концепція якої закликає до розуміння менеджментом організації соціальних і економічних наслідків своїх рішень. Розроблено стратегію використання людських ресурсів. На текстильних підприємствах мало фахівців, підготовлених до роботи в ринкових умовах. У звязку з цим необхідно створити умови, що полегшують підприємствам виділення коштів на навчання і стимулюють до ефективного їх використання. Для цього пропонується включати до собівартості цільові витрати на підготовку кадрів у розмірі не менше 2,5 % фонду заробітної плати. Отже, розгляд найманих робітників як ключового фактору успішної діяльності підприємства і відмова від уявлень про робочу силу як про безкоштовне багатство, опанування якого не потребує коштів й організаційних зусиль з боку власника, є головною теоретичною посилкою управління персоналом в умовах турбулентності. Людські ресурси створюють доход власника, розмір якого залежить від продуктивності праці, її тривалості і ефективності. "Цінність" робітника визначається доходом, який його праця приносить організації.

Побудовано систему стратегічного управління великим текстильним підприємством, яка передбачає оперативні заходи щодо запобігання банкрутства, забезпечення ефективного використання ресурсів, здійснення заходів щодо організаційно-економічної підтримки перетворень для сталого розвитку у майбутньому (рис.2).

Висновки