Іноземні інвестиції в інституціонально-ринковій трансформації економіки

Межа інвестиційної безпеки проекту - це та гранична величина, оцінювана припустимим інтервалом у межах граничних значень недотримання правових, економічних, технологічних норм і правил. Останнє перешкоджає розвитку інвестиційного процесу. Критерій PI застосовується при виборі одного проекту з безлічі проектів, що мають приблизно однакові значення NPV, але дають різну ефективність вкладень. Причому, чим більше критерій PI перевищує значення одиниці, тим показник інвестиційної безпеки проекту вищий. Межа інвестиційної безпеки визначається рівнем ризику. Проведено класифікацію теоретичних, теоретико-економічних й економетричних моделей ПІІ. Проаналізовано результати економетричного моделювання оцінки залежності притоку ПІІ в Україну.

П'ятий розділ «Особливості іноземного інвестування в умовах інституціонально-ринкової трансформації економіки України» присвячено дослідженню проблем залучення іноземних інвестицій в економіку України й забезпечення інституціонально-ринкової трансформації, аналізу основних підходів оцінки інвестиційної привабливості, моделювання інвестиційної привабливості ПІІ в Україні. Виявлено типові риси інвестиційного процесу, визначено причини глибокої інституціональної кризи в країнах СНД, включаючи Україну. Встановлено існування залежності між притоком іноземного капіталу, ступенем розвитку нормативно-правової бази й макроекономічною стабільністю в Україні.

Розглянуто підсумки експертної оцінки інвестиційної привабливості національної економіки України. Експертна оцінка інвестиційної привабливості національної економіки України проводилася за участю 32 індивідуальних і колективних експертів. Кожний з факторів оцінювався групою експертів тричі за п'ятибальною системою, виходячи з поточного стану прогнозу на 10 років, при збереженні існуючих тенденцій і підходів, - оцінка «А» і прогнозу на 10 років при реалізації нових підходів у проведенні реформування економіки - оцінка результатів «Б». Оцінка «1» означає незадовільно (відсутність, бідність, відставання, неефективність), «2» - недостатність, слабий розвиток, неможливість істотного поліпшення, «3» - середній розвиток, наявність, але недостатнє використання, відповідність рівню більшості країн, «4» - відповідала добре розвинутим процесам і явищам, порівняльним перевагам, вищім за середній рівень. Якість вищої категорії, виняткові переваги, стабільна конкурентноздатність оцінювалися - «5» балами. Природні ресурси, структура економіки, взаємовідношення, законодавство відносяться до числа тих, що визначають інвестиційну привабливість економіки в Україні, на це вказують дані таблиці 2.

Рейтингова оцінка ефективності й орієнтації економіки, «ноу-хау», мотивація до праці, екологія виявили також їхній значимий характер, причому отримані результати вказують на недостатній розвиток і використання зазначених факторів. Виділення політичних й економічних факторів респондентами, як першочергових в поточному періоді, свідчить про те, що вирішення соціально-культурних питань відкладається на подальші періоди.

Основним мотивом інвестування є доступ до нових ринків збуту й ресурсів. Іноземний інвестор використовує «інвестиції з нуля» в умовах високої правової непередбачуваності й інвестиційного ризику. У поведінці іноземних інвесторів переважають короткострокові мотиви інвестування. Вони віддають перевагу встановленню економічних відносин із прибутковими приватними підприємствами в Україні. Слід зазначити тенденцію збільшення грошових внесків у формі надходжень від інвестора-нерезидента, що виражається в рості кількості акцій українських компаній, що ними купуються. Галузеве інвестування іноземних інвесторів не збігається з пріоритетами структурної політики в Україні. Визначення найбільш привабливих районів для іноземного інвестування дозволить цілеспрямовано впливати на інвестиційну політику в Україні.

Обґрунтовано проведення комплексного підходу багаторівневої інтегральної оцінки інвестиційної привабливості окремої країни, галузі, регіону та підприємства. Застосування комплексного підходу дозволяє проводити інтегральну оцінку інвестиційного клімату за допомогою дослідження багаторівневої системи інвестиційної привабливості на національному, галузевому, регіональному й заводському (мікро) рівнях.

З метою спрощення ранжирування досліджуваних об'єктів можна використовувати по одному, найбільш узагальнюючому й вагомому аналітичному показнику з критеріїв, додавши йому роль групової характеристики. Найбільш значимий показник вибирається з пропонованої групи критеріїв для відповідного рівня дослідження. Після визначення часток ваги критеріїв у загальній оцінці інвестиційної привабливості виконується розрахунок інтегрального показника, що отримується шляхом підсумовування індивідуальних оцінок аналітичних показників на кожному з рівнів. Потім проводиться ранжирування всіх варіантів підсумкових оцінок зверху вниз, від рівня країни до підприємства. Шляхом максимізації індивідуальних оцінок аналітичних показників на кожному з рівнів перебування максимального інтегрального показника проводиться розрахунок варіантів оцінок і вибирається максимальний показник. Він буде включати інтегральну оцінку інвестиційної привабливості окремо взятої країни: i - галузей, j - регіонів, k - підприємств. Застосування розглянутого вище комплексного підходу оцінки інвестиційної привабливості дозволить цілеспрямовано впливати на інвестиційну політику в країні й дозволить створити умови для сприятливого інвестиційного клімату.

Проведено моделювання інвестиційної діяльності з використанням моделі множинної авторегресії з розподіленими лагами, визначено шляхи практичного застосування отриманих результатів. При моделюванні притоку ПІІ в Україну була використана модель авторегресії з розподіленими лагами ARDL (Autoregression distributed lagged model). Період оцінки включав квартальні дані з 1992 по 2000 роки. Моделювання притоку ПІІ в Україну, в залежності від макроекономічних факторів, ґрунтувалося на перевірці гіпотези про наявність множинної кореляції в період часу, коли відбувалися зміни. Як лаги розглядалися квартальні зміни перемінних за минулі періоди часу (квартали року).

Проведення ряду економетричних тестів при використанні ARDL методу моделювання виявило існування кореляції залежної перемінної FDI поточного періоду часу від її значення в минулі моменти часу (рівняння 4). У круглих дужках наводиться значення t - статистики (standard deviation), обумовлене на 5% рівні значимості.

FDI = - 31,4 - 0,67 FDI (-5) + 0,26 GDP (-1) + 0,021 GDP (-3) +

(69,6) (0,19) (0,01) (0,01)

+0,02 GDP (-5) + 51,8 ER - 16,09 Cr, (4)

(0,01) (17,01) (6,47)

R2 = 0,52; DW = 2,6,

де FDI - приток ПІІ, млн. дол.;

GDP - ВВП в Україні, млн. дол.;

ER - реальний валютний курс дол./грн.;

ТRВА - сальдо зовнішньоторговельного балансу, млн. дол.;

CR - інтегральний показник ризику в Україні. Оцінка приводиться в балах за методикою «Euromoney»;

R2 - скоректований коефіцієнт детермінації;

DW - значення теста Дарбіна Уотсона, оцінюване на 5% рівні значимості.

У даній моделі короткостроковий мультиплікатор b0 дорівнює - 0,67. Це означає, що збільшення притоку ПІІ не супроводжується капіталізацією інвестицій у розглянутий період. Встановлено, що 83% загального збільшення притоку ПІІ, супроводжуваного ростом ВВП, викликано змінами в попередньому кварталі. 8% росту притоку прямих інвестицій обумовлено змінами в третьому кварталі і тільки 7% цього збільшення приходиться на четвертий квартал. Середній лаг у даній моделі склав 0,5 кварталу. Невелика величина лага підтверджує, що при прийнятті інвестиційних рішень іноземні інвестори ґрунтуються на оцінці лагових змін обсягу ПІІ та ВВП у короткостроковий період. Отже, у результаті ARDL моделювання було виявлене існування кореляції абсолютної зміни притоку ПІІ від зміни тимчасових лагів ВВП в Україні. Результати економетричного аналізу підтверджують теорію шляху інвестиційного розвитку Дж. Даннінга і Р. Нарула, відповідно до якої виділяються п'ять фаз інвестиційного розвитку від країн нетто-імпортерів до нетто-експортерів. Повільне зростання притоку ПІІ і низькі темпи відтоку прямих інвестицій вказують на те, що країна знаходиться на 1 фазі економічного розвитку. Україна зберігає позиції нетто-імпортера ПІІ. Створення умов для розвитку національного виробництва і зростання ВВП у країні розглядаються як фактори економічного прогресу.

Часті зміни валютного курсу вказують на нестабільний стан економіки й знижують інвестиційну привабливість країни, збільшуючи фінансові ризики та приводячи до короткострокових вкладень капіталу в зарубіжну країну. Фактори фінансової й політичної стабільності відносяться до найважливіших умов, що визначають залучення іноземного капіталу в країну. Стабільна підтримка працюючої фінансової системи, скорочення бюджетного дефіциту, скорочення зовнішньої заборгованості - необхідні умови фінансової стабілізації в Україні. З метою збільшення притоку капіталу слід забезпечити нормальне функціонування фінансової системи, збільшення валютних резервів, підтримку довірчих відносин держави з приватними та між окремими інвесторами.

Висновки

1. Існує невідповідність між реальними потребами в іноземних інвестиціях і ступенем розвитку інституціональної системи. Система глобального руху капіталу, як багаторівневий комплекс, функціонує у взаємозв'язку з глобальною політичною, соціальною, інституціональною, технологічною й інформаційною системами. Умова ефективного функціонування глобальної системи руху капіталу полягає в підтримці збалансованості її зв'язків з іншими системами, забезпечення узгодження між внутрішніми збурюваннями й зовнішніми впливами. Національна система припливу та відтоку капіталу займає вихідне місце в ієрархічній системі руху капіталу.

2. Економічна природа іноземного інвестування полягає в необхідності системи соціально-економічних взаємозв'язків між суб'єктами інвестиційної діяльності з приводу залучення іноземного капіталу для забезпечення структурної збалансованості функціонування національної економіки. Для розкриття системи відносин іноземного інвестування необхідним є комплексний підхід, який розширює рамки традиційного аналізу, дозволяє провести багаторівневе дослідження та створити інтегровану модель оцінки іноземних інвестицій.

3. Невеликі обсяги чистого припливу прямих іноземних інвестицій, низька частка капіталізації іноземного капіталу, скорочення показника нагромадження у ВВП, значний обсяг нелегального відтоку капіталу відносяться до основних причин недостатнього залучення іноземного капіталу країнами з перехідною економікою. Для зростання прямих іноземних інвестицій суттєве значення має спосіб виходу компанії на ринок, який залежить від фактора невизначеності. В умовах високої правової непередбачуваності й інвестиційного ризику використовуються прямі продажі із застосуванням «інвестицій з нуля», при стабільному розвиткові економіки переважає тактика придбання компанії.

4. Загальними умовами формування інвестиційної привабливості країни є лібералізація законодавства щодо ПІІ, проведення стимулюючої інвестиційної та податкової політики, організація й функціонування розвинутої інституціональної системи, створення сприятливих умов для виходу іноземних інвесторів на внутрішній ринок країни. Інтенсивність припливу іноземного капіталу залежить від ступеня розвитку інституціональної системи. Нові форми організації фірм, норми, правила поведінки переносяться за допомогою залучення іноземних інвестицій у філії ТНК.

5. Ступінь інституціонального розвитку суспільства відноситься до найважливішого фактора успішності проведення трансформаційних перетворень. Характерними рисами інституціональних систем країн з перехідною економікою є зрушення убік панування неформальних інститутів, неявних контрактів і квазіперсоналізованих угод у порівнянні з формальними нормами поводження.

6. Інституціонально-ринкова система включає інституціонально-правову, інституціонально-економічну й інституціонально-технологічну підсистеми. Встановлення правил і гарантія стабільності в правовій сфері, забезпечення оптимізації ринкових функцій в економіці, розробка і впровадження новітніх технологій відносяться до основних умов оптимального функціонування системи. Ефективна робота кожної з підсистем забезпечується за допомогою діючого механізму узгодження цілей інституціональних суб'єктів на основі обміну інформацією, оптимізації її обсягу й спрямованості сигналів. Факторами ефективності проведення інституціонально-ринкової трансформації є дотримання законності в суспільстві, ступінь розвитку контрактного права, ефективність функціонування судової, банківської, фінансової систем, небанківських фінансово-кредитних установ, фондового ринку й технологічних інститутів.

7. З'ясувати потенційні можливості дії системи норм, правил, організацій (установ) і їх невідповідність інституціональним потребам в умовах ринкових перетворень допомагає використання категорії «інституціональні ресурси перехідної економіки». Введення в науковий обіг категорію «технологічний інститут» дозволяє визначити основний канал впливу на функціонуючу інституціонально-ринкову систему. Нагромадження наукових знань і розвиток технологій викликає зміну системи правил у суспільстві та приводить до одержання економічними суб'єктами розподільних переваг у новій системі діючих правил.

8. Ввезення нових технологій за допомогою ПІІ і впровадження НДДКР філіями ТНК є важливими умовами економічного розвитку в Україні. Концентрація іноземного капіталу та створення секторів економічного зростання в ключових галузях економіки визначають інноваційний розвиток промисловості, дозволяють забезпечити мультиплікаційний ефект інвестування та створити умови для технологічного прориву в країні. Зміни капіталомісткої, трудомісткої технологічної структури виробництва на ефективну, ресурсозберігаючу розглядаються як передумови економічного зростання.

9. Рівень економічного розвитку країни впливає на функціонуючу інституціональну систему. Невідповідність функціонуючої інституціональної системи індустріальній структурі економіки характеризує існування протиріччя, вирішення якого пов'язано з трансформаційною зміною в інституціональній системі. Існує взаємозв'язок між ступенем інституціональних змін і величиною припливу капіталу. Активізація системи відносин спеціалізації, кооперації, концентрації та централізації («національного ромба») спрямована на підвищення ефективності іноземних інвестицій. Поглиблення коопераційних зв'язків, розвиток інновацій усередині країни є основою для технологічного прориву у галузях які визначають НТП.

10. Поглибленню дослідження мотивів поводження та прийняття рішень іноземним інвестором сприяє застосування категорію «інститут інвестиційної привабливості», що включає інвестиційну привабливість, фактори привабливості, а також організації (установи), які здійснюють оцінку привабливості. Загальні основи багаторівневої інтегральної оцінки інвестиційної привабливості включають ранжирування підсумкових оцінок аналітичних показників на національному, галузевому, регіональному й мікрорівні та визначення інтегрального показника.

11. Експертні оцінки інвестиційної привабливості економіки України свідчать, що найбільш значимими факторами є природні ресурси, структура економіки, взаємовідношення в суспільстві, законодавство. Менший вплив мають такі фактори: праця, освіта й професійна майстерність, відношення до природи в майбутньому.

12. Доцільним є використання моделі множинної авторегресії з розподіленими лагами, яка дозволяє проводити оцінку обсягу припливу прямих іноземних інвестицій в Україну від макроекономічних показників. На всіх етапах економетричного моделювання були визначені найбільш значимі фактори: ВВП у розрахунку на душу населення та реальний валютний курс. Отримані результати підтверджуються теорією шляху інвестиційного розвитку Дж. Даннінга і Р. Нарула, згідно з якою можна зробити висновок про те, що Україна знаходиться на 1 фазі в економічному розвитку й зберігає позиції нетто-імпортера. Вироблення економічно обґрунтованої політики залучення ПІІ сприяє розвиткові інвестиційного процесу в Україні.

На основі дослідження запропоновано наступні рекомендації:

1. Розширити правову базу залучення іноземних інвестиції шляхом укладання нових двосторонніх міжнародних угод у галузі виробництва, науки та комунального господарства.

2. З метою скорочення відтоку іноземного капіталу з України доцільним є:

- прийняття закону, що регулює систему прав власності і її гарантії іноземному інвесторові;

- забезпечення гарантій компенсацій при націоналізації та реквізиції майна іноземного інвестора;

- визначання законодавчої основи створення умов для легалізації повернення вітчизняного капіталу з-за кордону.

3. Законодавчо закріпити та врегулювати взаємини між центром і регіонами в процедурі видачі ліцензій іноземним інвесторам в Україні. Дозволити застосування лізингу в стратегічному секторі економіки при збереженні домінуючого контролю з боку держави, що повинно виступати гарантом виконання всіх зобов'язань суб'єктами інвестиційного процесу.

4. Проводити політику заохочення іноземних інвесторів, що інвестують у створення й розвиток енергозберігаючих технологій, житлово-комунального господарства та будівництво доріг.

5. Стимулювати впровадження НДДКР шляхом дозволу безмитного ввозу нового технологічного обладнання материнськими компаніями у свої філії в Україні.

6. Створити в рамках країн СНД координаційні інститути, регулюючі правові, інституіональні, технологічні питання в галузі зовнішньоекономічних відносин й узгодження інвестиційної політики в Східній Європі.

7. Прийняти багатосторонню угоду про страхування некомерційних ризиків і гарантії захисту майна інвесторів від експропріації їх власності відповідними урядами, від заподіяного збитку власності.

8. Створити банк-депозитарій у країнах СНД, основною функцією якого повинно бути гарантоване розміщення та збереження іноземних капіталів.

9. Створити велику рейтингову структуру для забезпечення й оцінки якісного аналізу всіх суб'єктів господарського обігу на основі використання єдиної бази даних й уніфікованої методики.

10. Прийняти та використовувати міжнародні стандарти оцінки інвестиційного клімату з урахуванням специфіки України. Створити Центр моніторингу інвестиційного клімату в Україні.

11. Виступити з рекомендацією створення на міжнародному рівні в рамках світового співтовариства спільного координаційного органу, метою якого повинен бути нагляд за ситуацією на світових ринках капіталу та застосування спеціального механізму захисту країн проти фінансових коливань.

12. Розглянути питання щодо доцільності підготовки фахівців за спеціалізацією «комерційний інжиніринг» на базі напрямку менеджменту.

Список робіт, опублікованих по темі дисертації

1. Носова О.В. Иностранные инвестиции в транзитивной экономике Украины: Монография. - Х.: Основа, 2001. - 232 с.

2. Nosova O: Restructuring, stabilizing and modernizing the new Russia. Economic and institutional issues // Ed. Welfens P.J.J. & Gavrilenkov E.-Berlin: Springer, 2000. - P. 373-402, 485-495.

3. Носова О.В. Право собственности и иностранные инвестиции // Бизнес Информ. - Харьков, 1996. - №14 (186). - С. 26-28.

4. Nosova O. The problem of strategic investor and transfer of control to foreign investor // Вестник Харьковского государственного политехнического университета. - Харьков, 1998. - Вып.16. - С. 107-113.

5. Носова О.В., Перерва П.Г. Инвестиционная привлекательность: макроэкономические модели // Вісник Харківського державного політехнічного університету. Технічний прогрес та ефективність виробництва. - Харків, 1998. - №26. - С. 204-207.

6. Носова О.В. Экономический рост в странах Восточной Европы: проблемы и перспективы // Вісник Харківського державного політехнічного університету. Технічний прогрес та ефективність виробництва. - Харків, 1999. - №90. - С. 182-185.

7. Носова О.В Институциональная трансформация: движение капиталов в России и Украине // Вісник Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна. - Економічна серія. - Харків, 2000. - №468. - С. 98-102.

8. Носова О.В. Внешняя торговля и зарубежные инвестиции в переходной экономике // Вісник Харківського державного політехнічного університету. Технічний прогрес та ефективність виробництва. - Харків, 1999. - №27.-С. 7-11.

9. Носова О.В. Проблемы институциональной трансформации в Украине // Вісник Харківського державного політехнічного університету. - Технічний прогрес та ефективність виробництва. - Харків, 2000. - №93. - С. 248-252.

10. Носова О.В. Прямые иностранные инвестиции в трансформационной экономике Украины // Экономика Украины. - 2000. - №5. - С. 47-51.

11. Носова О.В. Экспортная либерализация и прямые иностранные инвестиции в Украине // Вісник Харківського державного політехнічного університету. - Технічний прогрес та ефективність виробництва. - Харків, 2000. - №128 - С. 54-57.

12. Носова О.В. Моделирование прямых иностранных инвестиций в Украине // Бизнес Информ. - Харьков, 2000. - №6. - С. 54-57.

13. Носова О.В. Инвестиционная привлекательность (современные методы оценки) // Бизнес Информ. - Харьков, 2000. - №7-8. - С. 38-40.

14. Носова О.В. Приток прямых иностранных инвестиций и институциональные реформы в Украине // Бизнес Информ. - Харьков, 2000. - №9 - 10. - С. 33-35.

15. Носова О.В. Инвестиционная и торговая политика в Украине // Вісник Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна. - Економічна серія. - Харків, 2000. - №482. - С. 85-88.

16. Носова О.В. Влияние иностранного капитала на институциональные преобразования в Украине // Вісник Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна. - Економічна серія. - Харків, 2001. - №530. - С. 8-11.

17. Носова О.В. Макроэкономические концепции иностранных инвестиций // Вісник Харківський державний економічний університет. - Харків, 2001. - №3 (19). - С. 28-31.

18. Носова О.В. Иностранный капитал в России и Украине: основные тенденции и перспективы // Вісник Харківського державного політехнічного університету. Технічний прогрес та ефективність виробництва. - Харків, ХДПУ, 2001. - №131. - С. 23-27.

19. Носова О.В. Institutional performance in Eastern Europe // Наукові праці. Збірник. - Миколаїв: МФ НАУКМА, 2001. - Економічні науки. - т. 9.-С. 26-28.

20. Носова О.В. Опыт привлечения иностранных инвестиций в США // Бизнес Информ. - Харьков, 2000. - №11-12. - С. 44-47.

21. Носова О.В. Концепції інтернаціоналізації капіталу // Вестник национального технического университета «Харьковский политехнический институт». Технічний прогрес та ефективність виробництва. - Харків, 2002. - №148 - С. 34-37.

22. Носова О.В. Прямые иностранные инвестиции как сущностная форма экономической категории «инвестиция» // Вісник Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна. - Економічна серія. - Харків, 2002. - №534. - С. 34-38.

23. Носова О.В. Роль прямих іноземних інвестицій у підвищенні продуктивності праці в країнах СНД // Продуктивність. Центр продуктивності. - Краматорськ, 2002. - №1. - C. 1-3.

24. Носова О.В. Институт инвестиционной привлекательности в Украине // Бизнес Информ. - Харьков, 2002. - №1. - С. 53-55.

Статті в інших виданнях

25. Nosova O. The attractiveness of foreign direct investment // Statistische Diskussionsbeitrдge. - Universitдt Potsdam, 1998. - ? 10. - P. 1-30.

26. Nosova O. Economic development and common and social values in transition // Perspectives in higher education reform. - Central and East European center.-The University Tennessee, 1999.-Vol. 8.-October. - P. 54-57.

27. Носова О.В. Прямые иностранные инвестиции и экономический рост в России, Польше и Украине. Российская экономика: опыт трансформации 1990-х годов и перспективы развития / Составит. общ. ред. Е. Гавриленкова, П. Велфенса. - М.: ГУ - ВШЭ, 2000. - С. 79-85.

28. Nosova O. Institutional transformation and educational problems in Ukraine // Perspectives in higher education reform. - Central and East European center. - The University Tennessee, 2000. - Vol. 9. - October. - P. 68-72.

29. Nosova O. Modellierung der auslandischen investitionstдtigkeit in der Ukraine // Statistische Diskussionsbeitrдge. - Universitдt Potsdam, 2002.- ? 19.-P.1-13.

30. Кучерявенко П.Х., Носова О.В. Вплив умов переходу до ринку на формування гуманістичного мислення студентів // Тез. доп. респ. наук.-практ. конф. «Формування загальнолюдських ціннісних орієнтацій, соціального і гуманістичного мислення у студентів у позанавчальний час.» Одеса, верес. 1993 / Ред. Г.І. Терещенко та ін. - К.: ІСДО, 1993. - С. 91-92.

31. Гребенюк Н.Г., Носова О.В. Основные направления формирования нового типа социально-экономических отношений в Украине // Труды научн. конф. «Социально-экономическое развитие нового типа: специфика, возможности, проблемы формирования.» - Харьков: ХГУ, 1993.-С. 233-236.

32. Конохова З.П., Носова О.В. Проблемы становления нового типа социально-экономических отношений в Украине // Труды межд. науч. конф. «Проблемы и новые реалии в мировом бизнесе и менеджменте.» - Харьков, 1993. - С. 35-36.

33. Nosova O. Foreign investment in Ukraine under uncertainty and risk. // Proceedings of the ILth international conference «Econometrics of transition, integration and development.» - Warsawа, 1995. - P. 34-41.

34. Носова О.В. Прямые иностранные инвестиции в условиях трансформационного кризиса в Украине // Труды научн. конф. «Развитие экономической теории в условиях трансформационного кризиса», посвященной памяти А.П. Мамалуя. - Харьков, 1996. - Ч. 2. - C. 53-55.

35. Nosova O. On modeling foreign investment. // Proceedings of the conference MACROMODELS '96 on integration and development / Ed. Wladyslaw Welfe, Piotr Wdowinski. - Lodz, 1996. - Vol. 1. - P. 75-96.

36. Nosova O. The role of foreign direct investment in structural change of Ukrainian economy // Proceedings of EAEPE conference «Work, unemployment and need: «Theory, evidence, policies.» - Antwerpen, 1996. - P. 1-18.

37. Носова О.В. Экономическая политика привлечения прямых иностранных инвестиций в Украину // Тез. доп. міжнар. наук.-практ. конф. «Проблеми реформування економіки України в умовах транзиції.» - Харків: 1998. - С. 170-174.

38. Nosova O. The economic policies of attracting foreign direct investment in Russia and Ukraine: two different track records // Proceedings of conference «Business and economic development in Central and Eastern Europe: implications for economic integration into wider Europe». - Brno, 1998. - P. 495-504.

39. Nosova O. Transition to the market economy: two track records // Proceedings of the third conference the International Association AMFET «Modelling Economies in transition».-Jurata, 1998.-P.28.

40. Nosova O. Institutional transformation: capital flows in Eastern Europe // Proceedings of EAEPE conference «Inequality and integration: challenges for institutional Economics. - Charles university, Prague, 1999. - P.1.

41. Nosova O. Foreign direct investment in economic restructuring in CIS // Proceedings of EAEPE conference «Economics and social sciences: complements, competitors, accomplicies?» - Berlin, 2000. - P. 144.

Размещено на Allbest.ru