Підвищення ефективності функціонування підприємств на базі розробки комплексної системи управління витратами

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство освіти і науки України

Національний гірничий університет

УДК 658:338.5

Спеціальність 08.06.01 - Економіка підприємства і організація виробництва

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Підвищення ефективності функціонування підприємств на базі розробки комплексної системи управління витратами

Метеленко Наталя Георгіївна

Дніпропетровськ - 2002

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана у Національному гірничому університеті (м. Дніпропетровськ) Міністерства освіти і науки України

Науковий керівник: доктор економічних наук, професор Галушко Ольга Сергіївна, Національний гірничий університет (м. Дніпропетровськ), завідувач кафедри економічного аналізу та фінансів

Офіційні опоненти:

доктор економічних наук, професор, Салига Сергій Якович Запорізька державна інженерна академія, завідувач кафедри менеджменту та економіки підприємства

кандидат економічних наук, доцент Довбня Світлана Борисівна, Національна металургійна академія України, доцент кафедри економіки промисловості

Провідна установа: Дніпропетровський Національний університет Міністерства освіти і науки України, кафедра економіки і управління підприємством

Захист відбудеться "26" червня 2002 р. о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 08.080.01 при Національному гірничому університеті, Міністерство освіти і науки України, за адресою: 49027, м. Дніпропетровськ, пр. Карла Маркса, 19.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного гірничого університету, Міністерство освіти і науки України, за адресою: 49027, м. Дніпропетровськ, пр. Карла Маркса, 19.

Автореферат розісланий " 25 " травня 2002 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради К 08.080.01, к.е.н., доцент О.П. Грідін

Анотації

Метеленко Н.Г. Підвищення ефективності функціонування підприємств на базі розробки комплексної системи управління витратами. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.06.01 - Економіка підприємства й організація виробництва. Національний гірничий університет, Дніпропетровськ, 2002.

Дисертація присвячена розробці комплексної системи управління витратами з метою підвищення ефективності функціонування підприємств. Науково обгрунтована методологічна база управління витратами. Розроблена авторська, адаптована до ринкової економіки, економіко-математична модель управління витратами багатономенклатурного виробництва, яка враховує вплив зовнішніх дій на результативний показник і використання якої дозволяє підвищити прибутковість підприємства. Розроблено метод оперативного розрахунку собівартості прогнозуємого обсягу виробництва з використанням методу економіко-математичного моделювання. Результати дисертації впроваджено на ВАТ "ЗЗВА" та ВАТ "ЗТР".

Ключові слова: ефективність, підприємство, багатономенклатурне виробництво, управління витратами.

Метеленко Н.Г. Повышение эффективности функционирования предприятий на базе разработки комплексной системы управления затратами. - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата экономических наук по специальности 08.06.01 - Экономика предприятия и организация производства. Национальный горный университет, Днепропетровск, 2002.

Диссертация посвящена разработке комплексной системы управления затратами с целью повышения эффективности деятельности предприятий. Установлено, что на современном этапе развития отечественных предприятий отсутствует рыночный механизм управления затратами, который должен быть адаптирован к объективно существующим противоречиям на уровне структурных единиц предприятия. Недостаточно исследованный зарубежный опыт управления затратами, отсутствие единого подхода к классификации затрат, несовершенные практические методы обработки учетно-экономической информации, отсутствие системного подхода к исследованию факторов, влияющих на уровень затрат, все это ограничивает возможности комплексного подхода к управлению затратами предприятия. Автором предлагается комплексное совместное использование методов управления затратами (систем "стандарт-кост" и "директ-кост") с методом поиска резервов снижения затрат (инверсного ФСА) с целью повышения эффективности управления затратами предприятия с многономенклатурным производством.

Научно обоснована необходимость системного подхода к управлению затратами предприятий, которые рассматриваются как экономические системы с присущими им особенностями: вероятностным характером факторов, которые влияют на параметры системы; уникальностью, способностью к изменениям структуры без нарушения целостности системы, к адаптации в изменяющихся внутренних и внешних условиях функционирования и пр.

Целостное изучение теории и практики управления затратами позволило сделать вывод о том, что сегодня недостаточно практического опыта системного подхода к управлению затратами, отсутствует единый подход к определению предметов, объектов, методики изучения и функционирования процесса управления затратами. Сформулированы методические основы инверсного ФСА как метода системного исследования.

Рационально организованный и регулируемый информационный поток служит базой для принятия оптимальных решений в области управления затратами, поэтому автором, на основе проведенных исследований, выявлена необходимость реорганизации функций и информационных потоков, а также реструктуризации финансово-экономического департамента предприятия, что обеспечивает: прямую и обратную связь между всеми структурными подразделениями финансово-экономического департамента; взаимосвязь информационных потоков по различным направлениям деятельности предприятия и пр.

Для осуществления ранжирования подсистем предприятия по иерархическим уровням автором проведена группировка подсистем по качественным признакам: "функция в деятельности предприятия" и "степень участия в производстве продукции". Путем последовательного попарного сравнения совокупностей, подсистемы предприятия разбиты на однородные группы и разделены по уровням иерархии. Установлены функциональные и стоимостные взаимосвязи между подсистемами различных иерархических уровней и разработана экономико-математическая модель формирования затрат, в основу которой положены функциональные зависимости, адекватно описывающие процесс формирования себестоимости. Разработанная модель является универсальной, т.к. учитывает влияние регулируемых и нерегулируемых факторов на процесс формирования себестоимости и позволяет управлять затратами одновременно по местам их возникновения, по уровням иерархии путем влияния на регулируемые факторы.

Сформирован исходный массив данных для управления затратами по каждому из иерархических уровней. Механизм управления позволяет влиять на регулируемые факторы формирования затрат, а также ранжировать факторы по степени влияния на затраты и определять приоритетные направления управления затратами. Усовершенствование метода распределения непрямых затрат производственного характера в условиях многономенклатурного производства позволило более достоверно учитывать влияние непрямых затрат на величину производственной себестоимости единицы изделия, что позволяет прогнозировать себестоимость и цену изделия в сложившихся условиях изменения объема и структуры портфеля заказов.

Определены степени влияния элементов затрат подсистем, сгруппированных по уровням иерархии, на изменение величины производственной и полной себестоимости товарного выпуска, что позволяет осуществлять оперативное планирование и прогнозирование объема затрат по подсистемам каждого из уровней иерархии с целью разработки гибкой ценовой политики предприятия.

Результаты диссертации внедрены на ОАО "ЗЗВА", ОАО "ЗТР".

Ключевые слова: эффективность, предприятие, многономенклатурное производство, управление затратами.

Metelenko N. G. Increasing of firms' operation efficiency on the basis of the elaboration of the complex system of the cost control. - Manuscript.

Dissertation on competition of a scientific degree of the candidate of economical sciences on a speciality 08.06.01 - "Economics of firm and organisation of effecting". National mining university, Dnepropetrovsk, 2002.

The dissertation is dedicated to elaborating of the complex system of the cost control in order to increase the firms' operation efficiency. The methodological base of cost control is scientifically justified. The authoring economic-mathematical model of cost control of generic effecting, adapted to market economy, which allows for influence the environmental conditions on a successful parameter and its usage allows to increase profitability of firm, is designed. The method of operating calculation of the cost price of a predictable volume of production with usage of a method of economic-mathematical simulation is designed. The results of the dissertation are inserted on JSC "Zaporozhskiy plant of high-voltage apparatus" and JSC "Zaporozhtransformator".

Keywords: efficiency, firm, generic effecting, cost management.

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. В даний час вітчизняні підприємства стоять перед проблемою підвищення ефективності використання свого виробничого потенціалу. Перехід України до ринкових відносин, розвиток конкуренції викликають необхідність у постійному удосконаленні засобів ведення бізнесу. Продукція вітчизняних підприємств не завжди є конкурентоспроможною у зв'язку з невиправдано високим рівнем витрат на її виробництво. управління витрати прибутковість

У вітчизняній та зарубіжній теорії і практиці дослідженню проблеми управління витратами підприємств присвятили свої роботи такі відомі вчені, як О.Ф. Аксененко, О.С. Бородкін, М.Г. Чумаченко, С.Ф. Голов, П.С. Безруких, В.Ф. Палій, С.С. Сатубалдін, А.Д. Шеремет, В.Б. Івашкевич, Д.У. Ураков, Р. Ентоні і Дж. Рис, К. Друрі, Р. Ван дер Віл, Ш. Моріарті і С. Аллен, М. Еддоус і Р. Стенсфілд, Х. Еберт і К. Томас, Р. Влчек, Т. Скоун та інші.

Разом з тим, існуючі методики калькулювання собівартості продукції, як засоби визначення витрат на виробництво одиниці продукції, не повною мірою враховують принципи системного підходу до процесу управління витратами підприємств, які функціонують в умовах ринку. В них також недостатньо враховуються галузеві особливості формування і розподілу витрат при багатономенклатурному виробництві. Методи вирішення перерахованих питань, що складають основу цих методик, не дають конкретних відповідей на питання щодо методів оперативного контролю витрат у місцях їхнього виникнення по елементах і статтях витрат, прогнозування поведінки витрат за певних умов виробництва і реалізації продукції, вибору пріоритетних напрямків управління витратами.

Таким чином, очевидно, що вирішення такої практичної проблеми, як ефективне управління витратами, вимагає нових наукових рішень, які зможуть забезпечити довгострокову прибуткову діяльність підприємства.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота розвиває та доповнює дослідження науково-дослідної роботи за темою "Теоретичне обгрунтування шляхів забезпечення конкурентоспроможності та інвестиційної привабливості гірничих підприємств України в умовах розвитку ринкових відносин та інтеграції у світове економічне співтовариство" (номер державної реєстрації 0101V001547), яка виконується з 2001 року до теперішнього часу в Національному гірничому університеті. Особисто автором дисертації розроблено розділ "Розробка теоретичних основ управління витратами на підприємствах".

Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційної роботи є розробка комплексної системи управління витратами, яка забезпечить ефективне функціонування підприємств в умовах розвитку в Україні ринкової економіки.

Вибір мети дисертаційної роботи обумовлений необхідністю виявлення факторів, які впливають на рівень собівартості продукції підприємств, встановлення закономірностей формування витрат і, на цій основі, створення адаптованого до реалій вітчизняної економіки системного методу управління витратами, що дозволить формувати ефективну цінову політику підприємства і забезпечить його прибутковий розвиток.

Досягнення поставленої мети здійснюється в процесі розв'язання таких задач:

аналізу і теоретичного узагальнення існуючих методів управління витратами на підприємстві;

розробки науково обґрунтованого методу управління витратами за місцями їхнього виникнення в розрізі статей і елементів витрат;

визначення залежностей, що віддзеркалюють вплив вхідних параметрів виробничих процесів на собівартість продукції;

встановлення закономірностей впливу особливостей процесу багатономенклатурного виробництва на рівень і поведінку витрат;

встановлення зовнішніх і внутрішніх факторів, які визначають рівень витрат при багатономенклатурному виробництві;

розроблення аналітичних залежностей, що дозволяють управляти витратами основного і допоміжного виробництва, прямими і непрямими витратами, витратами, класифікованими за рівнями ієрархії щодо основного виробництва.

Об'єкт дослідження Об'єктом дослідження є процес підвищення ефективності функціонування підприємств машинобудування з багатономенклатурним виробництвом.

Предмет дослідження. Предметом дослідження є методи управління витратами на виробництво та реалізацію продукції промислового підприємства при багатономенклатурному виробництві.

Методи дослідження. Методологічну основу проведення досліджень склали сучасні теорії управління витратами. Вирішення окремих завдань здійснювалось такими методами: критичного аналізу та узагальнення теоретичних досліджень; аналізу і синтезу при виявленні і дослідженні впливу особливостей виробничого процесу машинобудівного підприємства з багатономенклатурним виробництвом на собівартість продукції; обробки рядів динаміки при виявленні закономірностей впливу макроекономічних факторів на показники ефективності діяльності підприємств; статистичного розподілу атрибутивного ряду при встановленні функціональних залежностей окремих видів витрат від зовнішніх та внутрішніх чинників; економіко-математичного моделювання при побудові моделі формування собівартості продукції; алгоритмізації розрахунків собівартості за допомогою електронних таблиць; інверсного функціонально-вартісного аналізу (ФВА); морфологічного підходу при побудові підсистем управління витратами.

Наукові положення, що захищаються в дисертації:

комплексна система управління витратами є невід'ємною складовою системи управління виробництвом і, з точки зору джерел виникнення витрат, складається з підсистем управління витратами: основного та допоміжного виробництва (перший рівень ієрархії); економіко-адміністративного, матеріально-технічного і наукового забезпечення виробництва (другий рівень ієрархії); документарно-технічного забезпечення виробництва (третій рівень ієрархії); організаційно-правового забезпечення виробництва і соціальної сфери (четвертий рівень ієрархії);

управління витратами на виробництво та реалізацію продукції промислового підприємства при багатономенклатурному виробництві повинно здійснюватись на кожному з ієрархічних рівнів підсистем підприємства з урахуванням взаємозв'язків між цими рівнями та розподілом продукції за типовиконаннями шляхом впливу на регульовані фактори виробництва, що є складовою структурно-функціональної моделі формування витрат.

Наукова новизна одержаних результатів дисертаційного дослідження, що виносяться на захист, полягає в наступному:

удосконалено методологічну базу управління витратами, яка, на відміну від існуючих, передбачає комплексне сумісне використання відомих методів управління витратами ("стандарт-кост", "директ-кост") з методом пошуку резервів зниження витрат (інверсного функціонально-вартісного аналізу), що дозволяє підвищити ефективність управління витратами підприємства при багатономенклатурному виробництві;

удосконалено систему організації інформаційних потоків шляхом їх структуризації за виділеними рівнями ієрархії підсистем управління витратами та структуру фінансово-економічних служб підприємства, що забезпечує оперативність прийняття рішень з управління витратами по різних напрямках діяльності підприємства;

розроблено механізм ранжирування підсистем підприємства та їх групування в однорідні сукупності, який, на відміну від існуючого, передбачає використання запропонованих автором якісних ознак "функція в діяльності підприємства" та "ступінь участі у виробництві основної продукції" і дозволяє диференціювати підрозділи за рівнями нової ієрархії підсистем на підприємстві;

розроблено нову універсальну структурно-функціональну модель формування витрат в умовах багатономенклатурного виробництва (на прикладі машинобудівного підприємства), яка, на відміну від існуючих, враховує вплив всієї сукупності нерегульованих та регульованих факторів виробництва і дозволяє здійснювати управління витратами одночасно за місцями виникнення та рівнями ієрархії шляхом впливу на регульовані фактори;

удосконалено метод розподілу непрямих витрат виробничого характеру при багатономенклатурному виробництві, який, на відміну від існуючих, передбачає їх розподіл за типовиконаннями окремих видів продукції, що дозволяє більш достовірно врахувати вплив рівня непрямих витрат на виробничу собівартість одиниці виробу та прогнозувати собівартість і ціну кожного виробу в умовах зміни обсягу та структури портфелю замовлень;

розроблена нова економіко-математична модель формування собівартості товарного випуску продукції за рівнями ієрархії підсистем управління витратами, що дозволяє здійснювати оперативне планування та прогнозування обсягу витрат по підсистемах кожного з рівнів ієрархії з метою розробки гнучкої цінової політики підприємства.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що теоретичні положення дисертації доведені до рівня конкретних методик, пропозицій щодо вдосконалення процесу управління витратами підприємства. Розроблена адаптивна система управління виробництвом, яка дозволяє отримати повну інформацію щодо діяльності підприємства, тому що всі структурні підрозділи стають "прозорими" як за видами спожитих ними ресурсів, так і за результатами діяльності. Розроблена методика управління витратами дозволяє прогнозувати витрати підприємства на різних стадіях і місцях їх виникнення і може використовуватись у поточній діяльності, а також при складанні перспективних планів розвитку підприємства.

Запропоновані методичні розробки щодо управління витратами машинобудівного підприємства використані функціональними службами Відкритого акціонерного товариства (ВАТ) "Запорізький завод високовольтної апаратури" ("ЗЗВА") (акт №2/02-74 від 7.10.01р.), ВАТ "Запоріжтрансформатор" ("ЗТР") (акт від 7.12.01 р.), а також використовуються при викладанні дисциплін "Планування діяльності підприємства", "Організація управлінської діяльності на підприємстві", "Економіка підприємства", "Внутрішній економічний механізм підприємства" у Запорізькому інституті економіки та інформаційних технологій (акт №8 від 18.09.01 р.) та Гуманітарному університеті "Запорізький інститут державного та муніципального управління" (акт №16 від 26.09.01 р.). Рекомендації з управління витратами машинобудівних підприємств використані відділом аналізу та прогнозування економічного розвитку промисловості, транспорту, зв'язку Головного управління економіки Запорізької обласної державної адміністрації (акт №04/356 від 15.10.01 р.).

Особистий внесок здобувача. Автором самостійно сформульовані і обгрунтовані наукові положення, висновки і рекомендації щодо управління витратами підприємства. Всі результати одержані безпосередньо здобувачем і знайшли відображення в одноосібно опублікованих працях.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційної роботи доповідалися та отримали схвалення на науково-практичних конференціях "Сучасні проблеми розвитку економіки агропромислового комплексу: соціально-економічні та правові аспекти" (м. Запоріжжя, 2000 р.), "Проблеми і перспективи розвитку економіки України в умовах ринкової трансформації" (м. Дніпропетровськ, 2000 р.), "Актуальні питання удосконалення фінансово-кредитного механізму в Україні" (м. Запоріжжя, 2001 р.), "Актуальні проблеми державного і місцевого самоврядування (м. Запоріжжя, 2001 р.).

Публікації. Основні положення дисертації викладені в 10 публікаціях загальним обсягом 2,78 у.д.а., в тому числі: 8 статей в журналах та збірниках наукових праць, з них 7 - у фахових виданнях, 1 стаття в матеріалах конференцій, 1 публікація у тезах доповідей на конференціях.

Структура та обсяг роботи. Дисертаційна робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел із 204 найменувань на 12 сторінках та 6 додатків на 41 сторінці. Дисертацію викладено на 267 сторінках, в тому числі: 30 рисунків - 29 сторінок, 30 таблиць - 35 сторінок.

Основні положення дисертації

Розділ 1 "Стан питання та основні напрямки дослідження" присвячений аналізу стану та проблемам управління витратами підприємств в умовах переходу України до ринкової економіки. Досліджено макроекономічний та мікрорівень України перехідного періоду, динаміку основних соціально-економічних показників розвитку базових галузей промислового комплексу Запорізької області; проведено аналіз структурних змін у виробництві продукції промисловості, які відбулися в економіці України та в Запорізькій області; проведено аналіз факторів, що обумовлюють проблему відсутності механізму адаптації зарубіжного досвіду управління витратами.

Основні причини кризи виробничої сфери в період реформування економіки України та її регіонів полягають в наступному: лібералізація економічної діяльності в умовах відсутності конкуренції, ринкової інфраструктури та недостатньо розвинутої нормативно-правової бази; зменшення сукупного попиту на продукцію вітчизняного виробництва; фіскальний характер оподаткування зі слабкими стимулюючою та регулюючою функціями; повільна адаптація підприємств до умов ринкових відносин; недостатнє наукове забезпечення процесів реформування економіки.

Встановлено, що триваючий з 1991 року спад обсягу валового внутрішнього продукту (ВВП) припинений. За підсумками 2000 року, з урахуванням індексу цін, приріст валового внутрішнього продукту в Україні склав 5,8%. Успішне здійснення соціально-економічних перетворень в Україні залежить від раціонального суміщення інтересів держави з інтересами й особливостями регіонів, ефективним використанням їх природно-ресурсного та економічного потенціалу. Досліджені позитивні зрушення в розвитку економіки Запорізької області.

В умовах ринкової економіки основним джерелом фінансування капітальних вкладень в основний капітал є внутрішні джерела підприємств. Збільшення обсягу інвестицій досягається шляхом зниження витрат за рахунок раціонального використання ресурсного потенціалу підприємств.

Спад обсягів виробництва підприємств вітчизняного машинобудування, в зв'язку зі зниженням його конкурентоспроможності, привело до відставання в технології виробництва, якості продукції, гальмування процесу відновлення продукції, втраті ринків збуту, росту собівартості продукції. Встановлено, що питома вага продукції підприємств машинобудування України знизилась більш ніж у 2,3 рази і склала у 2000 році 13,4% проти 30,5% у 1990 році. Питома вага продукції, що випускається підприємствами машинобудування Запорізької області, склала на кінець 2000 року 14,1% проти 40,6% у 1990 році.

Для економіки України та її регіонів характерною є ситуація росту операційних витрат на виробництво продукції, що обумовлює зниження прибутковості підприємств. Динаміка операційних витрат на виробництво одиниці продукції наступна: 1993 рік - 74,8 коп./грн., 2000 рік - 98,2 коп./грн. В результаті рентабельність виробництва промислових підприємств знизилася з 32,6% у 1992 році до -0,4% у 2000 році, наслідком чого виступає ріст частини збиткових підприємств.

Забезпечення стабільної роботи промислових підприємств в умовах ринку можливо за рахунок завантаження виробничих потужностей, підвищення ефективності використання основних виробничих фондів та оборотних коштів, зростання прибутку за рахунок підвищення рентабельності виробництва шляхом зниження витрат. Це потребує розробки комплексної системи управління витратами при багатономенклатурному виробництві.

Обгрунтовано, що калькулювання, як сукупність прийомів визначення собівартості одиниці продукції, є внутрішнім важелем управління витратами підприємства. Нормативний метод обліку витрат та його модифікації, заснований на концепції управління витратами на одиницю продукції, потребує подальшого удосконалення методів виявлення та управління відхиленнями від норм, особливо по таких статтях, як обслуговування виробництва і управління, які займають високу питому вагу в собівартості продукції.

Шляхом порівняння недоліків та переваг існуючих вітчизняних та зарубіжних методів управління витратами визначено доцільність використання комбінації методів "стандарт-кост", "директ-кост", інверсного ФВА при вирішенні задачі управління витратами. Обмеженість використання підприємствами аналізу взаємозв'язку "витрати-випуск" при прийнятті управлінських рішень про економічну доцільність виробництва окремих виробів, відсутність системного підходу до встановлення факторів, які впливають на зміни норм, оперативного реагування на ріст показника собівартості обумовлює необхідність поєднання переваг методів управління витратами з урахуванням їх адаптації до різних організаційних структур підприємств з метою росту економічної ефективності виробництва.

Процеси трансформації бухгалтерського обліку ведуть до потреби пошуку нових підходів до класифікації та розподілу витрат, вимагають розробки нового погляду на процес управління витратами. Фактори, що обумовлюють відсутність механізму адаптації зарубіжного досвіду управління витратами, наступні: організаційні, інформаційні та методичні. Процес адаптації стримується також проблемами, пов'язаними з трансформацією бухгалтерського обліку, термінологічними розбіжностями, наявністю різних методологій класифікації витрат на виробництво та ін.

Питання управління витратами потребують додаткової розробки, яка повинна полягати у комплексному підході до управління витратами.

У розділі 2 "Методологічні основи створення комплексної системи управління витратами" обгрунтовано необхідність системного підходу до аналізу підприємства, як складної економічної системи, якій характерні наступні особливості: імовірнісний характер факторів, що впливають на параметри системи; відомий ступінь невизначеності при прогнозуванні поведінки системи; унікальність, обумовлена поведінкою системи, граничними можливостями, структурою і якістю; здатність до зміни структури без порушення цілісності системи; здатність системи протистояти руйнуючим зовнішнім тенденціям; здатність до адаптації в змінюючихся зовнішніх і внутрішніх умовах; можливість і необхідність формування цілей системи і її окремих підсистем.

В процесі системного підходу до вивчення підприємств, особливостей їх формування, функціонування і розвитку, складається уявлення про сукупність закономірностей, що допомагають зрозуміти діалектику системи і сформувати моделі прийняття управлінських рішень.

Використання методу ФВА при побудові системи управління витратами надає можливість віддавати пріоритетну роль принципу функціональності, який характеризує стан системи, спрямованість її дії та умови рівноваги, тобто здатність системи в змінюючихся умовах зовнішнього середовища зберігати своє функціональне призначення, стійкість, повертатися в рівноважний стан. Інверсний ФВА є особливим випадком застосування функціонального принципу як інструмента підвищення ефективності, задача якого складається в тому, як отримати найбільшу користь з функцій, які характеризують сутність об'єкта. Об'єктом виступає підприємство, а найбільша користь досягається шляхом зниження витрат підсистем, які входять до складу підприємства.

Застосування морфологічного підходу, тобто використання комбінації нормативного методу обліку витрат, інверсного ФВА, систем "стандарт-кост" при управлінні прямими витратами та "директ-кост" при класифікації витрат на постійні і перемінні в процесі управління ними за рівнями ієрархії, дозволяє визначити запропонований підхід до управління витратами як удосконалену методику управління витратами машинобудівного підприємства.

Критерієм оцінки ефективності системи управління витратами виступає показник ефективності витрат EMz, який представлений в роботі у вигляді (1):

EM z = , (1)

де FR - фінансовий результат від операційної діяльності, Zf - витрати цехів основного виробництва, Za - витрати цехів допоміжного виробництва, OPR - загальновиробничі витрати, - витрати, зв'язані з операційною діяльністю, у тому числі E1 - витрати на збут, E2 - адміністративні витрати, E3 - інші операційні витрати.

Необхідність трансформування показника та розклад витрат на Zf, Za, OPR, Еі обумовлена особливістю групування витрат за рівнями ієрархії, формуванням цехової, виробничої та повної собівартості товарного випуску з метою управління витратами за напрямками.

Побудова системи управління витратами здійснюється шляхом реалізації наступних етапів: аналізу змісту об'єкта управління (витрат); ранжирування структурних елементів об'єкта дослідження шляхом структурної декомпозиції; дослідження структури окремих елементів об'єкта управління; деталізації виявлених у структурних моделях зв'язків; виділення елементарних процесів в системі управління; виявлення окремих елементів об'єкта управління між собою та з оточенням.

Доведено, що існуюча структура та інформаційні потоки фінансово-економічних служб підприємства не в достатній мірі забезпечують повноту та достовірність вихідної інформації. Інтегрована система інформаційних потоків забезпечує враховування інформаційних даних автоматично на місці їхнього первинного виникнення; формування організованої бази даних з метою забезпечення відсутності регулюючого втручання; безперервність процесу розрахунку показників та їх контроль; взаємозв'язок інформаційних потоків за різними напрямками діяльності підприємства.

Побудована структурно-функціональна модель виникнення витрат заснована на формуванні ієрархічної структури відносно джерел виникнення витрат. Основною відмінною де ВПіЗП - відділ праці і заробітної плати; ПЕВ - планово-економічний відділ; ФВ - фінансовий відділ; ВАТ - відділ автоматизації; ВАІТ - відділ автоматизації і інформаційних технологій; ФЕВ - фінансово-економічний відділ; ФЕУ - фінансово-економічне управління.

Рисою цієї багатоцільової структури є надання деякої свободи у виборі рішень підсистемам всіх рівнів, що підвищує ефективність її функціонування. Підсистемам також надається певна свобода у формуванні цілей. Різнорідність підсистем підприємства викликає необхідність попереднього групування підсистем по тісноті взаємозв'язків. Визначено кількість вхідних у підсистему зв'язків і кількість систем, діяльність яких залежить від діяльності даної підсистеми. Для здійснення структурної декомпозиції і виділення якісних взаємозв'язків між підсистемами, в роботі визначені наступні якісні ознаки - "функція діяльності підприємства" (градації - виробнича, управлінська, додаткова) та "ступінь участі у виробництві продукції" (градації - випуск готової продукції, участь у процесі виробництва продукції, допоміжне виробництво, техніко-економічне й адміністративне забезпечення виробництва, організаційно-правове і соціальне забезпечення виробництва). Сукупність вважається однорідною, якщо коефіцієнт якісної варіації Vj по всіх ознаках прагне до нуля. Якщо Vj=0, то сукупність вважається абсолютно однорідною. Шляхом послідовного попарного порівняння сукупностей структурні підсистеми підприємства розбиті на однорідні групи і розділені за рівнями ієрархії з метою управління витратами. Для того, щоб встановити вартісні взаємозв'язки між підсистемами підприємства, побудовано структурно-функціональну модель формування витрат, яка дозволяє здійснювати управління витратами. Структурно-функціональна модель відповідає реальним умовам функціонування підприємства та враховує ієрархічні взаємозв'язки, визначені структурно-функціональною моделлю джерел виникнення витрат підприємства за рівнями ієрархії щодо функції виробництва.

Структурно-функціональна модель, шляхом економіко-математичного моделювання, забезпечує адекватний опис процесу формування собівартості в умовах багатономенклатурного виробництва. Ця модель уявляє собою сукупність аналітичних залежностей по кожній підсистемі (Fk):

матеріальних витрат (Смз,Ска) від норми витрат і-го матеріалу та комплектуючих виробів на j-й виріб, ціни і-го матеріалу та комплектуючих виробів, обсягу виробництва j-го виробу, вартості зворотних відходів і-го матеріалу при виробництві j-го виробу;

транспортно-заготівельних витрат (далі ТЗВ) (TZR) від вартості вибулих на виробництво і на сторону запасів сировини і матеріалів та комплектуючої апаратури, від середнього відсотка ТЗВ, який, в свою чергу, залежить від залишків ТЗВ на початок місяця, суми ТЗВ за звітний місяць, вартості запасів на початок місяця і що надійшли за звітний місяць;

витрат на основну заробітну плату (OZPi) від трудомісткості робочого і-ї спеціальності на виробництво j-го виробу, часової тарифної ставки основного виробничого робочого i-ї спеціальності, обсягу виробництва j-го виду продукції, місячної тарифної ставки (окладу) інших категорій робітників, кількості робочих днів, фактично відпрацьованого часу;

витрат на додаткову заробітну плату (DZPі) у відсотку від обсягу (OZPi) та управлінських рішень адміністрації для кожної і-ї категорії робітників;

витрат на відрахування на соціальні заходи (OSS) від основної та додаткової заробітної плати та норми відрахувань;

комплексних витрат на утримування та експлуатацію устаткування (RSEO) від суми амортизаційних витрат, витрат на експлуатацію та поточний ремонт устаткування, на внутрішньозаводські переміщення вантажів;

комплексних цехових витрат (RR) від витрат на утримування будівель і споруд, на охорону праці, витрат, пов'язаних з удосконаленням технології і організації виробництва, на проведення заходів контролю за виробничими процесами і якістю продукції.

Визначені аналітичні залежності дозволяють впливати на вхідні параметри моделі формування собівартості з метою управління витратами підприємства по підсистемах.

Структурними елементами моделі є математичні вирази процесу формування цехової собівартості (перший рівень ієрархії, що включає підсистеми 1-9), які мають

1 рівень ієрархії Основне виробництво Допоміжне виробництво

2 рівень ієрархії Економіко-адміністративне, матеріально-технічне і наукове забезпечення виробництва

3 рівень ієрархії Документарно-технічне забезпечення виробництва

4 рівень ієрархії Організаційно-правове забезпечення виробництва і соціальна сфера,

де цех трансформаторів (1-ЦТТ), заготівельно-зварювальний цех (2-ЗЗЦ), цех комплектно-розподільчих пристроїв (3-КРП), цех термовакуумної обробки (4-ЦТО), механічний цех (5-МЦ), цех виготовлення упаковки (6-ЦВУ), ремонтний цех (7-РЦ), інструментальний цех (8-ІЦ), автотранспортний цех (9-АТЦ), дирекція (10), управління головного конструктора (11-УГК), управління головного технолога (12-УГТ), управління науково-дослідної і дослідно-конструкторської роботи (13-УНДДКР), фінансово-економічне управління (14-ФЕУ), управління маркетингу (15-УМ), управління матеріально-технічних ресурсів (16-УМТР), відділ технічної підготовки виробництва (17-ВТПВ), відділ технічної документації (18-ВТД), виробничо-диспетчерський відділ (19-ВДВ), відділ головного механіка (20-ВГМ), відділ головного енергетика (21-ВГЕ), відділ автоматизації (22-ВАТ), відділ організації стандартизації, патентознавства і науково-технічної інформації (23-ВОСПіНТ), відділ технічного контролю (24-ВТК), центральна заводська лабораторія (25-ЦЗЛ), відділ охорони праці (26-ВОП), юридичний відділ (27-ЮРВ), відділ кадрів (28-ВК), адміністративно-господарський відділ (29-АГВ), воєнізована та пожежна охорона (ВОХР і ПО), підприємство громадського харчування (30-ПГХ), дитячи установи (ДУ).

Наступний вигляд (2):

R1==

= (2)

З метою автономного управління рівнем витрат основного та допоміжного виробництва, встановлена функціональна залежність, яка відокремлює ці витрати і має наступний математичний опис:

, (3)

де - частина собівартості цехів основного виробництва, яка відділена в процесі формування алгебраїчної суми цехових собівартостей, грн.;

- елемент статті витрат "експлуатація устаткування" в RSEO - стиснене

повітря, яким забезпечує підсистеми (1-6) підсистема 8-РЦ, грн. за тис. м 3;

- послуги допоміжних цехів (7, 8), що надаються основним цехам, грн.;

- послуги власної котельні заводу (у складі підсистеми 8) по поданню теплової енергії для експлуатації устаткування, грн. / Гкал.;

- витрати на ремонт устаткування силами допоміжних цехів (7, 8), грн.;

- послуги 9-АТЦ по внутрішньозаводському переміщенню вантажів, грн.;

- послуги (7) по виготовленню інструментів і пристосувань для (1-6), грн.

Модель формування собівартості дозволяє здійснювати управління витратами по підсистемах, рівнях ієрархії і є універсальною. Вона враховує можливість зміни норм витрат матеріалів, цін на сировину і матеріали, видів і цін комплектації, обсягу діяльності цеху, зміни обсягу послуг сторонніх організацій, умов оплати праці працівників підприємства, обсягу послуг суміжних цехів (основних і допоміжних), тобто дозволяє здійснювати управління витратами одночасно за місцями виникнення та рівнями ієрархії шляхом впливу на регульовані фактори. Розроблена модель забезпечує можливість алгоритмізації процесу управління витратами, що забезпечується спадкоємністю підмоделей, які входять до складу моделі.

Алгоритмізація процесу формування виробничої собівартості (PSS) надає можливість здійснювати управління витратами по підсистемах (Fk), а також управління OPR, які згруповані по статтях витрат (4):

, (4)

де OPR - загальновиробничі витрати всього, грн.; Z11n - витрати по n статтях загальновиробничих витрат, які згруповані за рівнями ієрархії, грн.

Групування з метою управління, відповідно, адміністративних витрат (AR) та витрат на збут (RS) по підсистемах кожного з рівнів ієрархії та статтях витрат (Z12n) та (Z13n) має наступний математичний опис:

, (5)

, (6)

Універсальна модель формування витрат підприємства з багатономенклатурним виробництвом дозволила розробити і реалізувати програму інверсного ФВА виробничої системи за допомогою економіко-математичного моделювання, яка була апробована на ВАТ "ЗЗВА" і склала основу розроблених для цього підприємства Методичних вказівок по застосуванню інверсного ФВА в управлінні витратами машинобудівного підприємства з використанням персонального комп'ютера.

У розділі 3 "Реалізація наукових положень, висновків і рекомендацій з управління витратами на підприємстві" сформована інформаційна база вхідних даних, яка, на відміну від існуючої, систематизована з метою її використання для цілей ФВА. Інформація про витрати згрупована за місцями їхнього виникнення з обов'язковим одночасним розподіленням по елементах, статтях. Інформація про (OPR), (AR) і (RS) також систематизована по підсистемах, що дозволяє управляти непрямими витратами.

Методом групування норм прямих матеріальних витрат по підсистемах (1-6) на виробництво продукції кожного типовиконання та їх обчислення з використанням функціональних залежностей, розроблених у другому розділі, доведена можливість здійснювати: оперативний контроль норм витрат i-го матеріалу для виробництва j-го виду продукції протягом усього технологічного ланцюжка виробництва; оперативний контроль обсягів матеріалів, одержуваних цехами (1-6) для виконання програми місяця; оперативно прогнозувати потребу в матеріалах і комплектуючій апаратурі для виконання сформованого портфеля замовлень на виробництво кожного виду продукції на короткостроковий період і на перспективу; управляти діяльністю відділів матеріально-технічного постачання і зовнішньої комплектації з питань визначення потреби в закупівлях матеріалів і комплектуючих, необхідних для виробництва продукції з урахуванням сформованого портфеля замовлень.

Удосконалена методика нормування власних оборотних коштів, яка, на відміну від існуючої, враховує вплив регульованих факторів (наявність складських потужностей, періодичність використання матеріалу у виробництві, віддаленість постачальників, транспортні умови доставки, інші) на процес нормування та на формування індивідуального нормативу виробничих запасів.

В дисертації запропоновано механізм управління прямими трудовими витратами, в основу якого покладено принцип групування нормативів трудових витрат на виготовлення j-го виробу основними виробничими робочими s-ї спеціальності у k-му цеху підприємства (перший рівень ієрархії, підсистеми 1-6). Визначені фактори, які впливають на рівень прямих витрат і залежать від організації діяльності підприємства (норма витрат, ціна матеріалу, організація доставки, тарифні ставки, норма виробітку, ішні). Визначення впливу регульованих факторів здійснюється шляхом зміни вхідних даних при формуванні витрат підприємства згідно аналітичних залежностей, розроблених в другому розділі. Фактор інфляції та його вплив на рівень матеріальних витрат враховується в сформованому ціннику , де Цit - ціна i-го виду матеріалу, комплектуючої апаратури з t-м кодом, що дозволяє прогнозувати обсяг витрат структурних елементів собівартості в залежності від зміни цінового фактора. За основу розробки механізму управління непрямими витратами першого рівня ієрархії (RSEO і RR) приймаються аналітичні залежності формування цих витрат та визначені в роботі фактори, які впливають на їх рівень (технічний стан устаткування, чисельність обслуговуючого персоналу, тарифні ставки).

На відміну від існуючих в теорії і практиці підходів до використання ФВА в сферах виробництва та проектування, в роботі запропоновано використання ФВА в інверсній формі, тобто з метою систематизації процесу пошуку і застосування найбільш ефективної системи управління, за допомогою якої передбачене використання об'єкту (підприємства).

Встановлені пропорції: між елементами витрат першого рівня ієрархії, що дозволило визначити пріоритетні напрямки управління витратами з метою їхнього зниження; між витратами всіх рівнів ієрархії, що дозволило визначити вплив росту умовно-постійних витрат при зниженні обсягів виробництва.

Групування підсистем в однорідні сукупності, яке проведене в розділі 2, дозволило здійснити вибір пріоритетних напрямків управління витратами по підсистемах першого-четвертого рівнів ієрархії. З метою конкретизації пріоритетних напрямків витрати ранжирувані по їх частках в підсистемах (Fk).

Для здійснення оперативного планування рівня собівартості продукції, визначений вплив елементів витрат підсистем на зміну величини цехової, виробничої та повної собівартості товарного випуску. Аналіз результатів розрахунків свідчить, що найбільший рівень впливу на величину всіх витрат на товарний випуск здійснюють витрати основних та допоміжних цехів. При зміні рівня цих витрат на 1%, витрати товарного випуску по підприємству змінюються на 0,75%. При зміні рівня адміністративних витрат на 1%, витрати на товарний випуск змінюються всього на 0,16%.

В результаті практичної реалізації методичних розробок по управлінню витратами на підприємстві ВАТ "ЗЗВА" отримані результати розрахунків по аналітичних залежностях визначення рівня витрат щодо взаємозв'язку структурного зрушення та показника цехової собівартості. Так, збільшення кількості вироблених трансформаторів струму ТФРМ - 330 на 4 одиниці при зниженні на 1 одиницю обсягу випуску трансформаторів струму ТФЗМ-110 БІV, ТФЗМ-35 БІ, ТФЗМ-35 А, та трансформатору напруги НКФ-220 привело до росту цехової собівартості на 9,4%, у тому числі за рахунок росту витрат на комплектацію і послуги промислового характеру на 80%.

Запропонований в роботі індивідуальний підхід до розподілу непрямих витрат виробничого характеру на кожний виріб забезпечив отримання рішення, яке дозволяє знизити собівартість, наприклад, трансформаторів струму ТФРМ-330 на 0,93%, ТФЗМ-35 БI - на 0,48%, ТФРЗМ-35 А - на 0,59%, трансформатору напруги НКФ-220 - на 0,39%.

В результаті апробації системи управління витратами встановлено, що комплексний підхід до управління витратами дозволяє отримати приріст прибутку на 169 тис. грн., а темп росту показника ефективності витрат становить 22,65%. Отримані результати розрахунків та теоретичні положення, на базі яких вони здійснені, впроваджені на ВАТ "ЗЗВА" та на ВАТ "ЗТР".

Висновки

В дисертації розв'язано актуальне наукове завдання обгрунтування методичних підходів до управління витратами підприємств на основі системного підходу до процесу управління витратами, що має істотне значення для розвитку економічної науки і підвищення ефективності діяльності і конкурентоспроможності продукції вітчизняних підприємств.

Основні наукові висновки, які отримані в роботі зводяться до наступного:

для управління витратами необхідно комплексне сумісне використання зарубіжних методів управління витратами (системи "стандарт-кост" та "директ-кост") з методом пошуку резервів зниження витрат (інверсного ФВА). Суть інверсного ФВА полягає в системному застосуванні інверсного функціонального принципу з метою більш ефективного використання функцій економічної системи, витрати якої згруповані за рівнями ієрархії. Поєднання переваг методів управління витратами з урахуванням їх адаптації до різних організаційних структур підприємств та факторів, що впливають на рівень собівартості, забезпечує підвищення ефективності процесу управління витратами;

підприємства - це економічні системи з властивими їм закономірностями, які розвиваються під впливом імовірносних факторів зовнішнього і внутрішнього середовища, мають певну ступінь невизначеності та унікальність при прогнозуванні їх поведінки, здатність до зміни структури без порушення цілісності та до адаптації в змінюючихся умовах, що диктує необхідність застосування системного підходу до управління витратами;

з метою забезпечення прийняття оперативних рішень з управління витратами по різних напрямках діяльності підприємства необхідна концентрація функцій формування потоку оперативної інформації, структурованої за місцями виникнення, статтями, елементами, оперативної обробки та підготовки управлінських рішень з використанням персонального комп'ютеру. Удосконалена система організації інформаційних потоків забезпечує спрощення структури фінансово-економічного департаменту; упорядкування інформаційних потоків економічного напрямку діяльності; виключення перекручування інформації та її різне тлумачення внаслідок відсутності зворотних зв'язків;

аналіз інформаційних зв'язків показав доцільність ранжирування підсистем за інформаційною цінністю та їх групування в однорідні сукупності за наступними якісними ознаками: "функція в діяльності підприємства" та "ступінь участі у виробництві продукції". Розроблена структурно-функціональна модель джерел виникнення витрат за рівнями ієрархії дозволяє встановити взаємозв'язки між витратами структурних підрозділів підприємства, основного і допоміжного виробництва;

запропонована економіко-математична модель формування собівартості в умовах багатономенклатурного виробництва забезпечує можливість алгоритмізації процесу управління витратами за місцями виникнення та рівнями ієрархії шляхом впливу на регульовані фактори (норми та ціни на матеріальні витрати; обсяг діяльності цеху, обсяг послуг виробничого характеру; умови оплати праці робітників підприємства);

існуючий метод розподілу непрямих витрат виробничого характеру в умовах багатономенклатурного виробництва веде до значних помилок у визначенні собівартості продукції. Удосконалений метод розподілу непрямих витрат за типовиконаннями окремих видів продукції дозволяє більш точно врахувати вплив рівня непрямих витрат на виробничу собівартість;

використання інверсного ФВА забезпечує виявлення пріоритетних напрямків управління витратами підсистем кожного з рівнів ієрархії. Визначений вплив витрат підсистеми, згрупованих за рівнями ієрархії, дозволяє здійснювати оперативне планування та прогнозування обсягу витрат по підсистемах кожного з рівнів ієрархії з метою розробки гнучкої цінової політики підприємства.Список опублікованих праць

1. Метеленко Н.Г. Системный подход в управлении производством // Економіка: проблеми теорії та практики. Зб. Наук. праць. Випуск 39. - Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2000. - С.67-78.

2. Метеленко Н.Г. Управление затратами - реальный путь повышения конкурентоспособности продукции // Економіка: проблеми теорії та практики. Зб. наук. праць. Випуск 50.-Дніпропетровськ: ДНУ,2000.-С.85-91.

3. Метеленко Н.Г. Підвищення ефективності діяльності підприємств шляхом зниження собівартості продукції // Наук.-виробн. журнал: Держава та регіони №3: Економіка та підприємництво - Дніпропетровськ: "Наука і освіта", 2001. - С.20-27.

4. Метеленко Н.Г. Теоретические основы управления затратами предприятия как сложной многоцелевой системы // Академічний огляд: Економіка та підприємництво №2 (додаток) - Дніпропетровськ: РИК НГА України, 2001. - С.49-54.

5. Метеленко Н.Г. Ефективність внутрішньогосподарського обліку в управлінні витратами підприємства // Наук.-виробн. журнал: Держава та регіони №4: Економіка та підприємництво - Дніпропетровськ: "Наука і освіта", 2001. - С.124-129.

6. Метеленко Н.Г. Системно-адаптивний підхід до управління витратами машинобудівного підприємства // Економіка: проблеми теорії та практики. Зб. наук. праць. Випуск 123. - Дніпропетровськ: ДНУ, 2002. - С.13-23.

...