Економічний механізм ефективного використання трудового потенціалу за умов формування ринкових відносин

Размещено на http://www.allbest.ru/

НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ ІНСТИТУТ МІНІСТЕРСТВА ЕКОНОМІКИ ТА З ПИТАНЬ ЄВРОПЕЙСЬКОЇ ІНТЕГРАЦІЇ УКРАЇНИ

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

ЕКОНОМІЧНИЙ МЕХАНІЗМ ЕФЕКТИВНОГО ВИКОРИСТАННЯ ТРУДОВОГО ПОТЕНЦІАЛУ ЗА УМОВ ФОРМУВАННЯ РИНКОВИХ ВІДНОСИН

Спеціальність 08.02.03 - Організація управління, планування і регулювання економікою

Згалат-Лозинська Любов Олександрівна

Київ - 2002

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Науково-дослідному економічному інституті Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України.

Науковий керівник - кандидат економічних наук, доцент Лич Володимир Миколайович, Науково-дослідний економічний інститут Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України, перший заступник директора; Київський національний університет будівництва та архітектури, завідувач кафедри економічної теорії

Офіційні опоненти - доктор економічних наук, професор Кравченко Ірина Семенівна, Українська Академія державного управління при президентові України, заступник директора Інституту підвищення кваліфікації кадрів

кандидат економічних наук, доцент Дорошенко Лідія Степанівна, Міжрегіональна Академія управління персоналом, доцент кафедри управління персоналом

Провідна установа: Інститут економіки НАН України (відділ економки праці та зайнятості населення), м. Київ.

Захист відбудеться “20” червня 2002 р. о 14 годині на засіданні Спеціалізованої вченої ради Д 26.801.01 по захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня доктора економічних наук при Науково-дослідному економічному інституті Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України за адресою: 01601, м. Київ, бул. Дружби Народів, 28, 5-й поверх, зала засідань.

З дисертацією можна ознайомитись в науковій бібліотеці НДЕІ Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України за адресою: м. Київ, бул. Дружби Народів, 28.

Автореферат розіслано “18” травня 2002 року

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради, д.е.н. А.В. Базилюк

АНОТАЦІЇ

Згалат-Лозинська Л.О. “Економічний механізм ефективного використання трудового потенціалу за умов формування ринкових відносин”. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.02.03 - Організація управління, планування і регулювання економікою - Науково-дослідний економічний інститут Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України, Київ, 2002.

Дисертація присвячена розробці теоретичних та методологічних основ формування економічного механізму ефективного використання трудового потенціалу в умовах становлення ринкових відносин в Україні.

На основі проведеного аналізу ефективності та прогнозу використання трудового потенціалу були визначені головні напрямки державної політики, в рамках якої запропоновані елементи економічного механізму. Запровадження методів, важелів, заходів державного регулювання використання трудового потенціалу запропоновано здійснювати через активну політику відтворення трудового потенціалу, забезпечення ефективної зайнятості населення та створення нових робочих місць у відповідності до пріоритетів розвитку економіки, політику соціального захисту безробітних та неконкурентоспроможних громадян на ринку праці, удосконалення організації професійно-технічної підготовки кадрів та підвищення її ефективності, посилення мотивації до продуктивної трудової діяльності, зростання ціни робочої сили та підвищення рівня життя населення, запровадження моніторингу процесів відтворення та розвитку трудового потенціалу, покращення його якості.

Розроблені наукові та практичні рекомендації щодо формування мотиваційної складової економічного механізму ефективного використання трудового потенціалу та підвищення ролі оплати праці в системі економічного стимулювання до продуктивної трудової діяльності.

Ключові слова: державне регулювання, зайнятість, ринок праці, системний аналіз, ситуаційний підхід, трудовий потенціал, трудові ресурси, економічний механізм ефективного використання трудового потенціалу.

Згалат-Лозинская Л.А. “Экономический механизм эффективного использования трудового потенциала в условиях формирования рыночных отношений”. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.02.03 - Организация управления, планирования и регулирования экономикой. Научно-исследовательский экономический институт Министерства экономики и по вопросам европейской интеграции Украины, Киев, 2002.

Диссертация посвящена разработке теоретических и методологических основ формирования экономического механизма эффективного использования трудового потенциала в условиях становления рыночных отношений в Украине. Внедрение данного механизма призвано способствовать не только повышению эффективности реализации трудового потенциала населения, но также стабилизации и развитию экономики в целом.

Рассмотрение подходов к трактовке понятия трудовой потенциал позволило более глубоко осмыслить экономическую сущность данной категории, что дало возможность количественно определить и качественно охарактеризовать структуру трудового потенциала, а на основании этого выявить значимые факторы, влияющие на состояние его использования.

Методы, рычаги, мероприятия экономического механизма разработаны с целью ограничения воздействия факторов негативного влияния и усиления действия факторов позитивного влияния на состояние реализации имеющихся и потенциальных способностей населения к осуществлению трудовой деятельности.

Вследствие того, что рыночное регулирование использования трудового потенциала не является достаточно гибким для решения всех проблем, возникающих в процессе реализации способностей к труду, что может привести к непоправимым социально-экономическим последствиям, необходимым является государственное вмешательство в действие механизма рынка.

Перечень элементов экономического механизма эффективного использования трудового потенциала формируется с учетом текущей ситуации и тенденций процесса реализации трудового потенциала, характерных для определенного этапа развития экономики. Вследствие этого действенность методов, рычагов, мероприятий экономического механизма в значительной степени зависит от верности оценки реальной ситуации на рынке труда, анализа состояния и выявления особенностей использования трудового потенциала.

Анализ эффективности реализации трудового потенциала проводился с помощью показателей, характеризующих полноту, продуктивность и рациональность его использования.

Предложенная методика прогнозирования позволила учесть не только динамические изменения занятости населения, сложившиеся за последнее время, но также тенденции макроэкономического развития. Выполненный прогноз состояния использования трудового потенциала позволил выявить те процессы, которые будут существенно влиять на эффективность его реализации.

На основе проведенного анализа и прогноза были определены главные направления государственной политики, в рамках которой предложены элементы экономического механизма. Действие методов, рычагов, мероприятий государственного регулирования использования трудового потенциала предлагается осуществлять через активную политику воспроизводства трудового потенциала, обеспечения эффективной занятости населения и создания новых рабочих мест в соответствии с приоритетами развития экономики, политику социальной защиты безработных и неконкурентоспособных граждан на рынке труда, усовершенствование организации профессионально-технической подготовки и повышения ее эффективности, усиления мотивации к продуктивной трудовой деятельности, повышение цены рабочей силы и роста уровня жизни населения, внедрения мониторинга процессов воспроизводства и развития трудового потенциала, повышения его качества.

Разработаны научные и практические рекомендации по формированию мотивационной составляющей экономического механизма эффективного использования трудового потенциала и повышения роли оплаты труда в системе экономического стимулирования к продуктивной трудовой деятельности.

Ключевые слова: государственное регулирование, занятость, рынок труда, системный анализ, ситуационный подход, трудовой потенциал, трудовые ресурсы, экономический механизм эффективного использования трудового потенциала.

економіка трудовий ринковий державний

Zgalat-Lozynska L.O. “Economic mechanism of labor potential effective utilization under formation of market relationships.” - Manuscript.

The thesis is submitted for a candidate of economic sciences; specialization 08.02.03.-Manegement organization, planning and regulation of economics - Economic research institute of Economic and task of European integration Department, Ukraine, Kiev, 2002.

The thesis deals with development of theoretical and methodological basis for economic mechanisms of labor potential effective utilization under formation of market relationships in Ukraine.

Based on analysis of efficiency and forecast for labor potential have been determined the main tendencies of state politics and proposed some elements of economical mechanism. Methods, key factors and actions of state regulations for labor potential proposed to be intrude through active politics of labor potential regeneration, support of people's engagement and new workplaces creation in accordance with priorities of economic development, politics of jobless social defense and non-able to competition citizens on the job market, modernization of professional-technical people's study organizations and growth of their efficiency, enhancement of work stimulation, growth of work power price and increasing people level of life, implantation monitoring of labor potential regeneration process and its development with quality increasing.

Scientific and practical recommendations which explore the formation of motivation part of effective labor potential utilization in economical mechanism and payment increasing role in the system of economical stimulation to productive labor activity have been studied at present work.

Keywords: economic mechanism of labor potential effective utilization, employment, labor market, labor potential, labor resources, method of situations, state regulation, system analyses.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Забезпечення сталого розвитку національної економіки за умов формування ринкових відносин безпосередньо пов'язане з підвищенням ефективності використання всіх наявних в суспільстві ресурсів, а над усе трудового потенціалу як головного суб'єкта економічного зростання. Падіння продуктивності праці, наявність безробіття, неповне використання робочого часу, незбалансованість параметрів робочих місць з кількісно-якісними характеристиками трудового потенціалу свідчить про зниження ефективності його використання. В Україні поки що не створений економічний механізм, який би дозволяв шляхом дії вже існуючих позитивних та впровадження в господарську практику нових економічних, адміністративних методів, важелів, заходів та організаційних форм досягти повного, раціонального, продуктивного використання трудового потенціалу. Складність теоретико-методологічної розробки такого механізму обумовлена тим, що спектр дії його елементів не обмежується лише сферою реалізації трудового потенціалу, а містить в собі заходи в рамках політики доходів, інвестиційної, кредитної, структурної, податкової, демографічної, соціальної, міграційної політики, а також політики стосовно освіти, утворюючи таким чином комплексну систему впливу на ефективність розширеного відтворення трудового потенціалу населення.

В умовах формування ринкового господарства необхідним є здійснення державного регулювання використання трудового потенціалу, адже на відміну від інших ринків, ринок праці, де відбувається реалізація трудового потенціалу, не характеризується високою ефективністю функціонування лише за рахунок властивостей, притаманних робочій силі, без додаткової регуляції з боку держави. А тому дія економічного механізму має ґрунтуватись на поєднанні важелів, заходів як ринкового, так і державного регулювання.

Теоретичні дослідження соціально-економічної сутності категорії „трудовий потенціал” багатьма вітчизняними вченими розпочалися на початку 80-х років. Питанням відтворення трудового потенціалу присвятили свої праці українські та закордонні науковці, зокрема, Бондар І.К., Врублевський В.К., Гольдін М.І., Кім М.Н., Костаков В.Г., Костів В.Я., Кравченко І.С., Краснов Ю.М., Лібанова Е.М., Лич В.М., Лукінов І.І., Маслова І.С., Оленцевич Н.В., Онікієнко В.В., Панкратов А.С., Попов А, Сембер С.В., Сергєєва Г.П., Скаржинський М.І., Трубич С.Ю., Чижова Л.С., Чухно А.А., а Бектуров С.І., Богиня Д.П., Долішній М.І., Злупко С.М., Пірожков С.І., Піскунов В.П., Пітюлич М.І., Тітова Н.А. окремо розглядали ще й якість трудового потенціалу, її компоненти а також фактори, що впливають на трудовий потенціал. Останнім часом увагу науковців привертають проблеми розробки мотиваційного механізму трудової діяльності. Їм присвячені дослідження Абрамова В.М., Богуцького О.А., Бортник Т.І., Гончарова Г.О., Дієсперова В.С., Карліна М.І., Колота А.М, Червінської Л.П.

Однак на сьогодні питання формування економічного механізму ефективного використання трудового потенціалу України не вирішено і розглядається дещо відокремлено від загальних тенденцій розвитку національної економіки. Саме актуальність проблеми та недостатня її розробленість були основою для вибору теми дисертаційної роботи.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження безпосередньо пов'язане з виконанням планових тем:

„Розробка державного класифікатора соціальних стандартів і нормативів” (реєстраційний номер № 0100u006060) та “Вплив трудового потенціалу України на збільшення обсягів ВВП і оптимізацію господарської структури економіки” (реєстраційний номер № 0101u006479). в Науково-дослідному економічному інституті Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України.

Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційної роботи є теоретичне обґрунтування основних положень відтворення трудового потенціалу та розробка економічного механізму його ефективного використання за умов формування ринкових відносин в Україні. Це дозволить, в особливості, посилити наукові засади державного регулювання відтворення трудового потенціалу на всіх його фазах та забезпечить підвищення ефективності його використання. Відповідно до цієї мети були поставлені і вирішені такі дослідницькі задачі:

- уточнена теоретична сутність та визначені чинники категорії “трудовий потенціал”, досліджені її загальні риси та особливості формування в умовах становлення ринкового господарства;

- узагальнені теоретичні положення формування економічного механізму ефективного використання трудового потенціалу;

- досліджений та проаналізований сучасний стан функціонування ринку праці України з урахуванням тенденцій розвитку трудового потенціалу;

- визначений перелік діагностичних показників, які характеризують ефективність використання трудового потенціалу, виконаний аналіз їх динаміки;

- виявлені особливості використання трудового потенціалу України за сучасних умов;

- розроблені методичні основи прогнозування використання трудового потенціалу з урахуванням перспективних тенденцій соціально-економічного розвитку;

- здійснений прогноз використання трудового потенціалу до 2005 року;

- розроблені практичні рекомендації по вдосконаленню мотиваційної складової економічного механізму та підвищення дієвості ролі оплати праці у системі економічного стимулювання до продуктивної трудової діяльності;

- визначені структурні складові механізму державного регулювання ефективного використання трудового потенціалу населення.

Об'єктом дослідження є компоненти економічного механізму ефективного використання трудового потенціалу як цілісної системи з притаманними йому характеристиками на макроекономічному рівні.

Предмет дослідження складають теоретико-методологічні та практичні проблеми формування економічного механізму ефективного використання трудового потенціалу.

Методи дослідження: У роботі знайшли застосування як загальнонаукові, так і спеціальні методи дослідження економічних явищ та процесів. В особливості використовувались економіко-математичні методи системного аналізу, за допомогою яких виявлено взаємозв'язки між факторами зовнішнього середовища та компонентами трудового потенціалу, ситуаційного та порівняльного аналізу для оцінки основних тенденцій використання трудового потенціалу, балансовий метод та методи аналітичного планування для розробки прогнозу показників ефективності використання трудового потенціалу.

Інформаційною базою дослідження є наукова монографічна література вітчизняних та закордонних вчених, законодавчі та нормативні акти Кабінету Міністрів та Верховної Ради України, статистичні щорічники, національні рахунки, офіційні матеріали і документи Держкомстату України, Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України, міністерства фінансів України, Національного банку України, публікації ООН.

Наукова новизна одержаних результатів. Наукові результати, що визначають новизну роботи та виносяться на захист, полягають у наступному:

- обґрунтована необхідність і прийнятність використання та уточнена соціально-економічна сутність наукового терміну „трудовий потенціал”. Зміст уточнення даної категорії зводиться до визначення цього поняття як сукупності носіїв можливостей до здійснення трудової діяльності, які реалізуються або можуть бути реалізовані в суспільстві при існуючому рівні розвитку продуктивних сил і виробничих відносин. Вони включають і сукупність потенційних, але не використаних можливостей суспільства з урахуванням системи якісних ознак, які прирощують або занижують його кількісну оцінку;

- визначена структурна побудова сучасного економічного механізму ефективного використання трудового потенціалу, виходячи з функцій управління (планування, організації, мотивації і контролю) та за фазами відтворення трудового потенціалу. На відміну від діючої структурної побудови запропонований порядок формування економічного механізму дозволяє більш повно охопити потенційні можливості працездатного населення і активізувати їх прояв в демографічній, інвестиційній, кредитній, структурній, податковій, ціновій, соціальній, міграційній політиці та політиці стосовно освіти;

- розроблено систему діагностичних показників оцінки ефективності використання трудового потенціалу України, які визначають ступінь повноти, продуктивності та раціональності реалізації здатностей до трудової діяльності, здійснено розрахунок та аналіз їх динаміки;

- розроблено методику прогнозування використання трудового потенціалу, яка передбачає два етапи: на першому розглядаються методи прогнозування показників зайнятості населення, на другому - методи взаємозв'язку між показниками зайнятості та макроекономічними показниками. Застосування даної методики дозволило врахувати не лише динамічні зміни зайнятості населення, що склалися впродовж останніх років, але й тенденції макроекономічного розвитку;

- згідно запропонованої методики виконано прогноз ефективності реалізації трудового потенціалу на період до 2005 року, який засвідчує наявність негативних тенденцій його відтворення та необхідність здійснення на державному рівні системи упереджуючи заходів щодо підвищення ефективності використання трудового потенціалу;

- обґрунтовані та надані конкретні науково-теоретичні та практичні рекомендації щодо удосконалення складу мотиваційних важелів економічного механізму ефективного використання трудового потенціалу, основними серед яких є важелі державного регулювання оплати праці, а саме: встановлення економічно та соціально обґрунтованого рівня мінімальної та мінімальної погодинної заробітної плати, її регулярний перегляд, запровадження нових систем і форм оплати праці, доведення питомої ваги частки оплати праці у ВВП до рівня не нижче 50-55%, контроль за повним і вчасним проведенням індексації доходів громадян; удосконалення механізму і розвитку колективно-договірного регулювання та соціального партнерства на всіх рівнях, регулювання коштів підприємств, спрямованих на споживання.

Практичне значення одержаних результатів полягає не тільки в теоретичному обґрунтуванні необхідності та прийнятності використання наукових термінів „трудовий потенціал” та „економічний механізм ефективного використання трудового потенціалу”, а й у розробці конкретних пропозицій щодо підвищення ефективності відтворення трудового потенціалу за умов формування ринкових відносин. запропоновані методичні підходи, моделі аналізу та прогнозування стану використання трудового потенціалу можуть бути використані для наукового обґрунтування та підготовки вищими органами державної влади документів законодавчого, прогнозного і програмного характеру, орієнтованих на вирішення сучасних проблем регулювання розширеного відтворення трудового потенціалу України. Окремі наукові висновки та пропозиції були використані при розробці планових тем НДР НДЕІ Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України. Підготовлена автором доповідна записка з проблем підвищення ефективності реалізації трудового потенціалу використана при розробці теми „Вплив трудового потенціалу України на збільшення обсягів ВВП і оптимізацію господарської структури економіки”, а також „Розробка державного класифікатора соціальних стандартів і нормативів”.

Особистий внесок здобувача. Всі публікації за темою дисертаційного дослідження є одноосібними.

Апробація роботи. Основні положення дисертаційної роботи доповідались автором на 61, 62 та 63 науково-практичних конференціях КНУБА (м. Київ, 2000, 2001, 2002 рр.); на Міжнародній науково-практичній конференції „Еволюція економічного розвитку та економічних теорій (проблеми дослідження та викладання)” (Київ, 26-27 квітня 2000 року, КНЕУ), а також на засіданнях теоретичних семінарів відділу проблем праці та політики доходів населення НДЕІ Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України.

Публікації. Результати дисертаційного дослідження опубліковані в 4 одноосібних працях, опублікованих у наукових фахових виданнях, загальним обсягом 2,1 друкованих аркуша.

Структура та обсяг роботи. Основний зміст дисертаційної роботи викладено на 180 сторінках. Загальний обсяг дисертації включає 203 сторінки. Робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел і додатків. У тексті дисертації розміщено 18 таблиць, 3 рисунка, список використаної літератури із 155 найменувань, наведений на 11 сторінках, 10 додатків на 12 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

У вступі розкрито актуальність теми дисертації, ступінь дослідженості проблеми; сформульовано мету та задачі дослідження, охарактеризовано методологію та методику дослідження, обґрунтовано наукову новизну та практичне значення одержаних результатів.

У першому розділі „Теоретико-методологічні аспекти дослідження трудового потенціалу та економічного механізму його використання” проаналізовано зміст і взаємозв'язок соціально-економічної категорії „трудовий потенціал” з іншими суміжними термінами, як то "трудові ресурси", "трудоактивне населення", "економічно активне населення", "робоча сила". Проведення аналізу різних підходів до визначення сутності поняття „трудовий потенціал” привело авторку до розуміння цього поняття як наявних ресурсів та потенційних можливостей (резервів) до здійснення трудової діяльності, що існують в суспільстві. Відповідно до цього судження розрізняють номінальний (існуючий) та реальний (реалізований) трудовий потенціал. Під номінальним трудовим потенціалом слід розуміти оптимальні можливості окремої людини, різних груп населення, а також працездатного населення в цілому щодо здійснення трудової діяльності в процесі відтворення матеріальних та духовних цінностей, це ті можливості індивідів, які вже реалізуються чи можуть бути оптимально реалізовані при існуючому в суспільстві рівні розвитку продуктивних сил і соціально-економічних відносин. Зважаючи на те, що трудовий потенціал мають майже всі особи (виключення складають лише люди, здатність до праці яких обмежена станом здоров'я) можна говорити про індивідуальний трудовий потенціал, трудовий потенціал певної демографічної або соціально-економічної групи людей, трудовий потенціал населення певного регіону або держави.

В роботі дисертантом розглянуто існуючі підходи до визначення якості трудового потенціалу та запропоновано багатокомпонентну її структуру, яка складається з чотирьох взаємопов'язаних підсистем: природно-біологічної, освітньо-професійної, економіко-мотиваційної та соціальної, що представлена на рис. 1.



Рис. 1. Основні компоненти якості трудового потенціалу

Зазначається, що за сучасних умов саме освітньо-професійна та економіко-мотиваційна компоненти відіграють найсуттєвішу роль у підвищенні якості трудового потенціалу. В дисертаційній роботі запропоновано підрахунок коефіцієнта впливу підвищення або зниження освітньо-професійного рівня населення на підвищення або зниження якості трудового потенціалу, а відповідно і на його кількісну величину.

Для кількісного окреслення меж трудового потенціалу автором розроблений методичний підхід, який враховує різну смертність працездатного населення окремих вікових груп за рахунок використання коефіцієнта дожиття населення, рівень його залучення в сферу економічної діяльності через застосування коефіцієнтів економічної активності, а також прирощення, обумовлені підвищенням якості трудового потенціалу, зокрема підвищенням освітньо-кваліфікаційного рівня, використовуючи коефіцієнт освіти по окремим віковим групам. Отримана в такий спосіб тривалість трудового життя в людино-роках є кількісною оцінкою умовного трудового потенціалу населення.

Перевагою цього методу є те, що з умовного покоління тих, які народились та дожили до початку періоду трудової діяльності, виключаються особи, що на протязі наступного життя не будуть займатися трудовою діяльністю (це, наприклад, інваліди з дитинства), таким чином, враховується лише та частина населення, яка реально може приступити до трудової діяльності.

В дисертаційній роботі також розглянуті фактори, які впливають на кількісно-якісну характеристику трудового потенціалу.

Дисертантом обґрунтовано необхідність формування економічного механізму ефективного використання трудового потенціалу як системи соціально-економічних, адміністративних методів, важелів, заходів та організаційних форм державного та ринкового регулювання системою відтворення трудового потенціалу, які охоплюють всю сукупність ознак останнього і приведення в дію яких забезпечує його (трудового потенціалу) ефективне використання. Складність формування даного економічного механізму обумовлена необхідністю вирішення питання подолання діалектичного протиріччя двох завдань ефективного використання трудового потенціалу, а саме повного та продуктивного його використання, тобто вирішення проблеми співставлення граничної корисності суспільної праці та граничних суспільних витрат.

На думку автора методи, важелі, заходи та організаційні форми економічного механізму можуть бути умовно розподілені відповідно до функцій процесу управління: планування та прогнозування, організації, мотивації та контролю, що дозволить більш комплексно та впорядковано регулювати сферу використання трудового потенціалу.

Другий розділ роботи „Сучасні тенденції використання трудового потенціалу України” присвячений дослідженню ринку праці та виявленню особливостей використання трудового потенціалу України за сучасних умов. Для цього автором була здійснена оцінка сучасного стану функціонування ринку праці та на основі аналізу динаміки показників ефективності використання трудового потенціалу окреслено визначальні тенденції в сфері його реалізації.

В ході аналізу стану ринку праці було розглянуто динамічні зміни чисельності зайнятого населення та його розподілу за галузями суспільного виробництва. Так, на протязі 1992-2000 рр. мало місце скорочення чисельності працюючих майже в усіх галузях. Це перш за все такі пріоритетні галузі для розвитку економіки як промисловість, де скорочення зайнятості впродовж 1992-2000рр. становило 44,6% чисельності працівників галузі, будівництво - 53,1%, транспорт та зв'язок - 28,1%, а також наука та наукове обслуговування - близько 40%. Внесок лише цих чотирьох галузей у загальне зменшення чисельності зайнятих в економіці за даний період складало 84%.

Впродовж 1997-2000рр. почали проявлятися деякі позитивні зміни в динаміці зайнятості: відбулося призупинення темпів скорочення працівників науки та наукового обслуговування, транспорту та зв'язку, а також працівників будівництва та промисловості у 2000р., що було обумовлено покращенням економічної ситуації в державі та відповідно підвищенням інвестиційної активності.

Впродовж 1999-2001 рр. ситуація на ринку праці певною мірою стабілізувалась, темпи зростання чисельності незайнятих громадян уповільнилися, скорочувалися і темпи зростання рівня безробіття. Однією з причин цього було різке в порівнянні з попередніми роками зростання кількості вільних робочих місць і вакансій (майже в 2 рази на протязі 1999-2000рр.). Однак збереження суттєвого дисбалансу попиту та пропозиції робочої сили (більш ніж у 17 разів на зареєстрованому ринку праці), їх якісна незбалансованість, недостатність капіталовкладень у створення нових робочих місць поки що не дозволяють суттєво знизити рівень безробіття.

Таким чином, характеристика сучасного стану ринку праці свідчить про певну його стабілізацію та початок позитивних зрушень в процесі використання трудового потенціалу держави.

Однак виявлення основних тенденцій в сфері реалізації трудового потенціалу не обмежується лише особливостями функціонування сучасного ринку праці і додатково вимагає проведення аналізу ефективності використання трудового потенціалу, для чого автором запропоновано перелік діагностичних показників, які були умовно розподілені на три групи: показники повноти, продуктивності та раціональності реалізації трудового потенціалу.

Для оцінки ступеня продуктивності використання трудового потенціалу в роботі запропоновано застосовувати показники зміни реального ВВП та ВДВ, фондовіддачі, динаміка яких віддзеркалює позитивні або негативні зміни в стані використання трудового потенціалу.

Аналіз динаміки ВВП свідчить, що на протязі 1995-2000 рр. продуктивність використання трудового потенціалу знижувалася. Впродовж цього періоду реальний ВВП скоротився на 9,5%, а в розрахунку на одну економічно активну особу його зниження склало 10,8% або 3,8% на одного зайнятого економічною діяльністю. Причому зниження продуктивності використання трудового потенціалу мало місце практично в усіх сферах економічної діяльності. У сільському господарстві, на транспорті, зв'язку, житлово-комунальному господарстві, освіті, фінансуванні та кредитуванні відбулось зменшення фізичного обсягу виробництва товарів та надання послуг приблизно на третину, у будівництві майже на половину, хоча у 2000 році і спостерігалося його незначне збільшення. Впродовж 1995-2000 рр. зростання фізичного обсягу виробництва товарів та надання послуг мало місце лише у торгівлі та громадському харчуванні, що було обумовлено переважно кризовими явищами в реальному секторі економіки та продовженням переливу з нього капіталу і робочої сили у більш прибуткові сфери діяльності. У 2000р. відбулося певне зростання продуктивності використання трудового потенціалу в галузях промисловості, чому сприяло пожвавлення економічної активності суб'єктів господарювання внаслідок стабілізації економічної ситуації в державі в цілому. Однак, незважаючи на те, що впродовж останніх двох років і відбулося певне пожвавлення промислового виробництва, його обсяги станом на початок 2001р. лише наблизилися до показників 1996р., що не дає підстав говорити про становлення стійкої тенденції до підвищення продуктивності використання трудового потенціалу в цій галузі. Аналіз динаміки ВДВ підтверджує зроблені раніше висновки.

Як показав аналіз, незважаючи на певні позитивні зміни у 1999 та 2000рр. впродовж 1996-2000рр. мало місце зниження ступеня продуктивності використання трудового потенціалу, як в цілому по Україні, так і в розрізі окремих галузей економіки, хоча в галузях промисловості і мало місце певне зростання продуктивності праці, що все ж таки не змінило загальні тенденції в економіці.

Розгляд ефективності використання трудового потенціалу з точки зору оцінки ступеня повноти його реалізації проводився через застосування показників чисельності зайнятих та економічно активних і економічно неактивних осіб працездатного віку, рівнів зайнятості та економічної активності населення в розрізі статей та регіонів, а також зайнятості та безробіття економічно активного населення, коефіцієнта використання робочого часу в регіонально-галузевому аспекті, а також обсягів добровільної та вимушеної неповної зайнятості.

За період 1992-2000 рр. відбулося зниження ступеня повноти реалізації трудового потенціалу: рівень зайнятості населення в усіх сферах економічної діяльності скоротився на 11,7%, а в галузях економіки - на 22%. Значення рівня зайнятості в усіх сферах економічної діяльності також вельми розрізнялося в розрізі регіонів.

Впродовж 1996-2000 рр. мало місце зменшення чисельності економічно активного населення у віці 15-70 років на 2984,1 тис. осіб, або на 11,4%. Однією з основних причин скорочення чисельності економічно активного населення було падіння рівня економічної активності з 74,6% у 1996р. до 69,0% у 2000р. у чоловіків та з 64,6 до 58,4% у жінок, причому темпи зниження рівня економічної активності були майже однаковими для представників обох статей.

Аналіз ступеня повноти використання трудового потенціалу через коефіцієнт використання табельного фонду робочого часу засвідчив його зниження. В розрізі галузей економіки найповніше фонд робочого часу використовувався у фінансуванні, кредитуванні, апараті органів державного управління, житлово-комунальному господарстві, на транспорті, у сільському господарстві, в торгівлі, а найгірше - у промисловості, будівництві та автомобільному господарстві. В розрізі регіонів найменший коефіцієнт використання робочого часу мав місце у Закарпатській, Івано-Франківській, Львівській та Тернопільській областях.

Проведена оцінка повноти використання трудового потенціалу виявила зниження ефективності його реалізації як в цілому в державі, так і в розрізі окремих галузей та регіонів.

Здійснюючи оцінку ступеня раціональності використання трудового потенціалу, автором проведено порівняння обсягів та структури попиту та пропозиції робочої сили в динаміці, що виявило їх значну кількісно-якісну незбалансованість.

Таким чином, аналіз ефективності використання трудового потенціалу показав, що існують значні резерви підвищення ступеня продуктивності, повноти та раціональності його реалізації, для чого необхідним є запровадження відповідних заходів державного регулювання відтворення трудового потенціалу, які є елементами економічного механізму.

В процесі дослідження виявлені основні особливості використання трудового потенціалу України за сучасних умов, а саме:

- практично стабільна чисельність трудового потенціалу в останні роки зі збереженням високої питомої ваги працюючих пенсіонерів при значних темпах скорочення зайнятості молоді;

- зниження повноти реалізації трудового потенціалу та зменшення в загальній структурі робочої сили частки працівників, зайнятих в галузях економіки, що підвищує навантаження на одного працюючого непрацездатними членами суспільства і скорочує можливості перерозподілу ВВП на соціальні потреби;

- зростання чисельності зайнятих в інших сферах економічної діяльності, передусім у сфері індивідуального бізнесу переважно за рахунок скорочення зайнятості в галузях економіки;

- значна деформація міжгалузевої структури зайнятості та скорочення в її загальному складі долі працівників провідних галузей економіки та галузей, що визначають науково-технічний прогрес, а саме: промисловості, будівництва, науки та наукового обслуговування, при одночасному зростанні долі працівників, зайнятих в сільському господарстві, апараті органів управління, сфері кредитування, страхування;

- знецінення робочої сили з одночасним формуванням тенденції до приватної праці та самозайнятості,

- уповільнення темпів зростання чисельності незайнятого населення та рівня безробіття, в тому числі прихованого,

- зниження навантаження на вільні робочі місця в розрізі майже всіх регіонів;

- поширення вторинної зайнятості, поєднання легальної та нелегальної діяльності;

- структурна незбалансованість пропозиції робочої сили та попиту на неї, низька територіально-галузева та професійно-кваліфікаційна мобільність робочої сили;

- недостатній взаємозв'язок між елементами інфраструктури ринку праці та практична відсутність загальнодержавного банку даних вільних робочих місць;

- падіння продуктивності праці та втрата нею функції джерела зростання заробітної плати;

- збільшення розриву між вартістю робочої сили та її ціною,

- падіння відтворювальної, стимулюючої та регулюючої ролі заробітної плати.

Проведений аналіз та виявлені особливості використання трудового потенціалу стали основою для подальшої розробки в дослідженні елементів економічного механізму ефективного використання трудового потенціалу.

У третьому розділі „Економічний механізм ефективного використання трудового потенціалу за умов формування ринкових відносин” запропонована методика прогнозування стану використання трудового потенціалу, яка ґрунтується на аналізі впливу тенденцій демографічного розвитку на процес формування трудового потенціалу та його якісні параметри, характеристиці та прогнозуванні змін розподілу трудового потенціалу за сферами і галузями економіки, визначенні основних прогнозних показників реалізації трудового потенціалу та корегуванні їх у відповідності до тенденцій макроекономічного розвитку та змін суспільної продуктивності праці. Врахування майбутніх змін макроекономічної ситуації на стан реалізації трудового потенціалу здійснювалось через використання показників ВВП на рівні країни, обсягів виробництва товарів та надання послуг на рівні регіонів, розміру фонду оплати праці та обсягів інвестування в базовому та прогнозному періоді.

В дисертаційному дослідженні виконано прогноз стану використання трудового потенціалу до 2005 року з урахуванням тенденцій його реалізації, що склалися протягом 1990 - 2001 рр. та соціально економічного розвитку держави до 2005 року.

Розрахунки показують, що протягом 2002-2005 рр. суттєвих змін у формуванні кількісних параметрів трудового потенціалу не відбудеться, чисельність населення у працездатному віці збільшиться лише на 0,1%, а кількість працюючих пенсіонерів зменшиться на 1%. За розрахунками чисельність трудових ресурсів у 2005 р. складе 29967 тис. осіб у порівнянні з 29950 тис. осіб у 2001 р. Впродовж 2002-2005рр. матиме місце незначний приріст працездатного контингенту, а в найбільш активних вікових групах і його зменшення, що буде негативним чином відображатися на зростанні продуктивності праці та технічного і технологічного оновлення виробництва. Таким чином вплив демографічного фактора на формування кількісних параметрів реалізованого трудового потенціалу в прогнозному періоді буде незначним, а основні зрушення в структурі зайнятих відбудуться внаслідок перерозподілу робочої сили між сферами економічної діяльності, а також залежатимуть від можливостей економіки залучати в сферу трудової діяльності незайняте населення, включаючи і безробітних.

Очікується, що в 2002 р. відбуватиметься подальше скорочення чисельності зайнятих у галузях економіки, яке в значній мірі пов'язане з можливістю реалізації доповнень до закону України “Про відпустки” та ліквідації надлишкової зайнятості. Після 2002р. темпи скорочення зайнятих у галузях економіки значно уповільняться. Передбачається, що кількість працюючих цієї сфери у 2002р. зменшиться на 200 тис. осіб, а у 2003 р. - на 150 тис. осіб. Починаючи з 2004р. очікується поступове збільшення кількості зайнятих, що буде більш наближено до норм розвинутої економіки, і на кінець періоду воно досягне 200 тис. осіб.

Розрахунки показують, що впродовж 2002-2005рр. відбуватимуться суттєві зміни в більшості галузей економіки (табл.1).

Таблиця 1. Прогноз чисельності населення, зайнятого в галузях економіки, тис. осіб

	Прогноз	Темпи зростання 2001-2005
		2001	2002	2003	2004	2005
Зайнято в усіх сферах економічної діяльності	21020	20950	20970	21025	21125	100,5
Зайнято в галузях економіки	17600	17400	17250	17300	17400	98,9
із них: Промисловість	4000	3950	3950	4100	4200	105,0
Сільське господарство	4845	4850	4800	4700	4600	94,9
Будівництво	880	870	860	880	900	102,3
Транспорт і зв'язок	1135	1115	1100	1105	1110	97,8
Торгівля і громадське харчування, МТС, збут і заготівлі	1340	1300	1300	1305	1340	100,0
Житлово-комунальне господарство та побутове обслуговування населення	710	700	695	710	720	101,4
Охорона здоров'я, фізична культура, соціальне забезпечення	1380	1360	1360	1370	1390	100,7
Освіта, культура, мистецтво	1870	1875	1870	1875	1900	101,6
Наука і наукове обслуговування	275	280	285	285	290	105,5
Фінансування, кредитування, страхування	161	160	160	160	160	99,4
Апарат органів державного і господарського управління	780	775	770	755	755	96,8

В промисловості очікується приріст кількості зайнятих в розмірі 200 тис. осіб, що пов'язано перш за все зі значним зростанням обсягів виробництва (в цілому за п'ять років обсяги продукції промисловості збільшаться майже на 75%). При обчисленні враховано, що протягом 2002-2003рр. прогнозовані темпи виробництва будуть досягнуті практично при стабільній чисельності працівників за рахунок скорочення масштабів вимушеної неповної зайнятості. За результатами прогнозу в будівництві відбуватиметься суттєве уповільнення темпів вивільнення працівників, а після 2004 р. - поступове їх зростання, що буде обумовлено збільшенням обсягів виробництва майже в 1,8 рази та інвестицій в основний капітал приблизно в 2 рази. В результаті за п'ять років кількість працівників збільшиться на 2,2%. Чисельність зайнятих в сільському господарстві на протязі 2002 рр. продовжуватиме збільшуватись, а починаючи з 2003 р. очікується поступове її зменшення. На кінець періоду кількість зайнятих у сільському господарстві становитиме 4600 тис. осіб, або зменшиться по відношенню до 2001 р. на 5,1%. Певні позитивні зміни очікуються в галузях сфери обслуговування, де після 2003 р., за виключенням апарату державного і господарського управління та фінансово-кредитної системи, передбачається збільшення зайнятих. Впродовж 2002-2005 рр. суттєву роль у формуванні зайнятості населення буде відігравати зростання чисельності зайнятих в інших сферах економічної діяльності.Передбачається, що на кінець прогнозованого періоду кількість працездатного населення у працездатному віці, зайнятого в інших сферах економічної діяльності, досягне 3725 тис. осіб у порівнянні 3420 тис. осіб у 2001 р. Чисельність населення, зайнятого в усіх сферах економічної діяльності буде збільшуватись, що пов'язано із зростанням обсягів виробництва.

Таким чином, у період до 2005 рр. відбудуться позитивні зміни в динаміці зайнятості, що можна розцінювати як передумову підвищення ефективності використання трудового потенціалу населення та економічного зростання.

Виявлені прогнозні тенденції визначають головні напрямки державної політики в сфері відтворення трудового потенціалу і є основою для розробки заходів, важелів економічного механізму ефективного використання трудового потенціалу.

В роботі доведено важливість мотиваційної компоненти економічного механізму ефективного використання трудового потенціалу для підвищення ефективності його реалізації. Запропоновано основні шляхи здійснення державного регулювання оплати праці, які полягають у наступному: встановленні економічно та соціально обґрунтованого рівня мінімальної заробітної плати та її регулярний перегляд в залежності від зростання вартості життя; законодавчому впровадженні нового соціального стандарту - мінімальної погодинної заробітної плати; реформуванні тарифної системи, перегляді величини тарифних ставок, коефіцієнтів та посадових окладів; доведенні питомої ваги частки оплати праці у ВВП до рівня не нижче 50-55%; контролі за повним і вчасним проведенням індексації доходів громадян; запровадженні нових систем оплати праці в залежності від складності, умов праці, кваліфікації, стажу роботи та особистого внеску працівника у результати діяльності підприємства; удосконаленні механізму і розвитку колективно-договірного регулювання та соціального партнерства на всіх рівнях; фіскальному регулювання коштів підприємств, спрямованих на споживання.

Реалізація всіх зазначених складових може скоротити обсяги тіньових коштів, спрямованих на оплату праці, і тим самим вплинути на легалізацію зайнятості.

На основі проведеного аналізу та прогнозу стану реалізації трудового потенціалу автором розроблені заходи економічного механізму ефективного використання трудового потенціалу, які були систематизовані за функціями управління та фазами відтворення трудового потенціалу. Серед основних заходів планування слід виокремити наступні: розробка прогнозу загальної чисельності населення України до 2005р., прогнозування обсягів підготовки спеціалістів навчальними закладами, прогнозування тенденцій макро-економічного розвитку (показників ВВП та ВДВ, обсягів інвестицій в розрізі регіонів та галузей), розробка Державної програми зайнятості населення на період до 2010р., створення генеральної схеми розвитку робочих місць нового типу, розробка Програми розміщення продуктивних сил України на період до 2020р. До заходів організації економічного механізму перш за все слід віднести: розробку і впровадження „Програми демографічного розвитку України”, реформування системи охорони здоров'я, запровадження у практику страхової медицини, удосконалення механізму формування державного замовлення в системі вищої та професійно-технічної освіти, поширення практики надання кредитів на навчання, встановлення економічно та соціально обґрунтованого рівня мінімальної та мінімальної погодинної заробітної плати, їх регулярний перегляд в залежності від зростання вартості життя, розробка та прийняття Закону України „Про пенсійне забезпечення”, створення комп'ютерного загальнодержавного банку вільних робочих місць, ратифікація конвенцій і угод МОП з питань врегулювання працевлаштування громадян України за кордоном та використання робочої сили іноземців, удосконалення механізму і розвиток колективно-договірного регулювання та соціального партнерства на всіх рівнях. Серед заходів мотивації головними є: внесення змін до податкового законодавства (зниження величини балансового прибутку державних підприємств на суму вартості перекваліфікації працівників в разі технічного (технологічного) оновлення та перепрофілювання підприємства, перегляд нормативів обов'язкових відрахувань на фонд оплати праці), розробка кодексу законів України „Про сприяння підприємництву в Україні”, а також пакету законодавчих і нормативних документів щодо покращення амортизаційної та інноваційної політики, реформування тарифної системи, запровадження нових систем тощо. До заходів контролю передусім слід віднести здійснення періодичного моніторингу процесів відтворення трудового потенціалу, покращення його якості та стану його використання, міждержавної міграції робочої сили, виконання програми структурної перебудови економіки, контроль за повним і вчасним проведенням індексації грошових доходів громадян, за виконанням норм колективно-договірного регулювання, за працевлаштуванням молодих спеціалістів тощо.

ВИСНОВКИ

У дисертації викладені теоретичні узагальнення і методологічні основи дослідження трудового потенціалу України та економічного механізму його ефективного використання; розроблений прогноз стану використання трудового потенціалу до 2005 року та на його основі дані науково обґрунтовані рекомендації щодо покращення ситуації в сфері реалізації трудового потенціалу, запропоновано економічний механізм ефективного використання трудового потенціалу за умов формування ринкових відносин.

1. Проведене в дисертаційній роботі дослідження показало, що в процесі формування ринкових відносин в Україні необхідним є впровадження такого економічного механізму, який би в результаті поєднання ринкового та державного регулювання в сфері відтворення трудового потенціалу забезпечував його ефективне використання.

2. В умовах погіршення демографічної ситуації в Україні вирішальне значення в процесі подолання кризового стану економіки має поліпшення якісних характеристик трудового потенціалу, що потребує розробки важелів, заходів державного регулювання використання трудового потенціалу, які повинні торкатися не лише проблем зайнятості населення, а збалансовано поєднувати в собі елементи демографічної, інвестиційної, кредитної, структурної, податкової, цінової, соціальної, міграційної політики, політики стосовно освіти, утворюючи таким чином комплексну систему впливу на ефективність використання та розвиток трудового потенціалу населення.

3. Недопущення ускладнення і так непростої ситуації в сфері реалізації трудового потенціалу, зниження ризику соціальної дестабілізації суспільства вимагає розробки та впровадження заходів превентивного впливу, які б попереджували погіршення стану використання трудового потенціалу. Для цього необхідним є визначення основних тенденцій в сфері реалізації трудового потенціалу, виявлення пріоритетних напрямків розвитку економіки з точки зору розширення сфери прикладання праці.

4. Прогноз стану використання трудового потенціалу виявив перелік невирішених проблем, які можуть деструктивно вплинути на динаміку економічного зростання в перспективному періоді, основними серед яких є: зменшення в загальній структурі населення працездатного віку найбільш активних працездатних віків, зростання серед працюючих осіб пенсійного віку з одночасним скороченням зайнятості молоді, підвищення навантаження на працездатне та зайняте населення непрацездатними членами суспільства, зменшення в загальній структурі трудового потенціалу частки працівників, зайнятих у галузях економіки, що негативно впливає на зростання ВВП і продуктивність праці, значна частка в структурі трудового потенціалу незайнятого працездатного населення у працездатному віці, низькі мотиваційні стимули до продуктивної праці, невідповідність підготовки фахівців за професійно-кваліфікаційним рівнем сучасним потребам економіки.

...