Організаційно-економічний механізм побудови в Україні трирівневої системи пенсійного забезпечення

на основі аналізу іноземного і вітчизняного досвіду організації і функціонування пенсійного забезпечення визначені принципи і напрями реформування пенсійних систем. Основними принципами визначені: принцип гідного рівня забезпечення у випадку непрацездатності; встановлення розміру пенсій в залежності від трудової діяльності; рівності жінок і чоловіків; зацікавленості працюючих у внесках на пенсійне забезпечення; додержання фінансової стійкості системи у перспективі; відповідності системи пенсійного забезпечення умовам, традиціям і менталітету суспільства. Головним напрямом реформування системи визначено побудову змішаної трирівневої системи пенсійного забезпечення;

обгрунтовано організаційний механізм змішаної трирівневої системи пенсійного забезпечення, суть якого полягає у створенні системи державних і недержавних установ, у складі Пенсійного фонду України, з розширенням його функцій по нарахуванню пенсій, моніторингу пенсійного забезпечення, підготовки методичних і інструктивних матеріалів для змішаної трирівневої системи тощо, а також банківську і резервну пенсійну систему, недержавні пенсійні фонди та ін. Головною перевагою запропонованого механізму є контроль і координація системи з боку держави;

розроблено економічний механізм пенсійного забезпечення виходячи з чотирьох його підвалин - рівня життя, демографічної ситуації, інвестиційної складової і пенсійної політики держави - і спираючись на ресурси і можливості країни у довгостроковій перспективи. Сформульовані напрямки реформування пенсійної системи України;

- визначені першочергові заходи для побудови змішаної трирівневої системи пенсійного забезпечення, головними серед яких є персоніфікація страхових внесків, вдосконалення солідарної системи пенсійного забезпечення, побудова механізму переходу на накопичувальну систему пенсійного забезпечення, застосування добровільної системи пенсійного страхування, законодавче забезпечення трирівневої пенсійної системи.

Практичне значення одержаних результатів. В даній роботі проведено аналіз пенсійних систем в закордонних країнах та в Україні для виявлення спільних особливостей перехідного періоду, чіткого розуміння природи формування коштів, необхідних для якнайшвидшого виходу з кризи та досягнення стійкого і достатнього забезпечення населення пенсійного віку. Встановлені взаємозв'язки між пенсіями і основними макроекономічними показниками та їх залежність від особливостей складових економічної політики та діючого законодавства надали можливість підготовити практичні рекомендації щодо реформування пенсійного забезпечення.

Положення та висновки даної дисертації за безпосередньою участю автора використані в процесі аналізу, вдосконалення та розробки заходів економічної політики в частині пенсійного забезпечення.

Ряд принципових положень роботи протягом останніх років знайшли своє відображення в аналітичних, методичних та прогнозних матеріалах Пенсійного фонду України.

Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійною науковою працею. Усі опубліковані роботи виконані без співавторів.

Апробація результатів дисертації. Положення дисертації доповідались на семінарах і нарадах в НДЕІ і Пенсійному фонді, а також на

Міжнародній наук.-практ. конференції: “Бюджетна реформа в Україні: проблеми та шляхи розв'язання”, Київ, 25-26 травня 2001 року;

Наук.-практ. конфер.: “Проблеми соціального захисту в Україні”. - 20-21 червня 1996 р., Чернігів;

Всеукраїнській нараді економістів “Економіка України та шляхи її подальшого реформування”, - К. 14-15 вересня 1995 р.

Окремі елементи організаційно-економічного механізму побудови трирівневої системи пенсійного забезпечення пройшли апробацію у процесі реформування пенсійної системи України.

2. Основні положення дисертаційної роботи

У дисертації на підставі проведених досліджень і особистих розробок автора представлений на захист організаційно-економічний механізм побудови в Україні трирівневої системи пенсійного забезпечення та його застосування при реформуванні соціальної політики у процесі підготовки і реалізації заходів щодо переходу до ринкової економіки.

У вступі обгрунтовано актуальність теми дисертації, сформульовані мета і завдання дослідження, розкрита наукова новизна і практичне значення отриманих результатів дослідження.

У першому розділі “Теоретичні аспекти необхідності реформування системи пенсійного забезпечення” розглянуті теоретичні питання, пов'язані з перебудовою пенсійної системи в умовах ринкової трансформації та суттю пенсійного забезпечення непрацездатних громадян, а також узагальнено іноземний досвід та висвітлені переваги і недоліки пенсійної системи України.

Пенсійна система України не відповідає сучасним вимогам суспільства. Мізерний рівень пенсій, часті і тривалі затримки з виплати пенсій, невідповідність розміру пенсій внескам громадян на пенсійне страхування та ін., гостро ставлять питання про кардинальне реформування діючої пенсійної системи.

Тому спочатку було проведено теоретичне дослідження проблемних явищ у державних і недержавних пенсійних системах. Їхній взаємозв'язок з економічним середовищем найбільш ефективно можна проводити за допомогою математичного моделювання. Воно дозволяє у формалізованому вигляді, коли висновки можна математично і логічно довести або спростувати, оцінити справедливість пошуків вдосконалення пенсійних систем, що існують у багатьох країнах із приводу їхньої можливості ефективно (безкризово) виконувати свої функції у перспективі.

Рівень пенсійного забезпечення найбільш об'єктивно можна характеризувати за допомогою середнього розміру пенсій, встановивши для цього його залежність від макроекономічних чинників. Визначимо через ВВП - валовий внутрішній продукт;

р - середній річний розмір пенсій, що розуміється як частка від ділення суми, спрямованої протягом року на виплату пенсій, на чисельність пенсіонерів;

k - частка ВВП, що спрямовується протягом року на фінансування пенсій;

ЧП - чисельність пенсіонерів.

Виходячи із співвідношення доходів і витрат коштів, для солідарної системи пенсійне забезпечення можна отримати наступну тотожність:

ВВП * к = р * ЧП (1)

Вираз (1) шляхом певних перетворень представлений у вигляді факторного рівняння пенсійної системи

p = V * d * к (2).

Воно може трактуватися наступним чином: рівень пенсії визначається наступними головними факторами - рівнем життя населення (V), демографічною ситуацією (d) і пенсійною політикою (к).

Отримана модель (2) інваріантна стосовно способу фінансування пенсій (солідарному або накопичувальному) і не залежить від інституціональної організації пенсійної системи. Вона підтверджує істотний вплив рівня розвитку економіки на рівень пенсійного забезпечення. Можна сказати, що цей вплив має таку ж силу, як і демографічна ситуація в країні.

Аналізуючи модель (2) можна бачити, що рівень пенсій пропорційний відсоткам страхових зборів. Нині 33% коштів фонду оплати праці спрямовується на пенсійні виплати, з них 1-2% сплачується самими працюючими. Це досить високе навантаження на економіку. Якщо і далі піти по шляху збільшення страхових виплат, то це різко негативно позначиться на економічному стані держави. Умови виходу з кризи значно погіршаться, подовжиться стагнація і падіння виробництва. Тому, залишається другий шлях, тобто зменшення витрат на пенсійне забезпечення. Але тут треба мати на увазі, що мова може йти не про абсолютне зменшення пенсійних виплат пенсіонерам, а про реалізацію низки заходів, що дозволять більш ефективно використовувати кошти, які поступають для пенсійного забезпечення. У цьому разі кошти, що будуть збережені в результаті реалізації низки заходів по зменшенню витрат, можуть бути спрямовані у накопичувальні фонди. Звідси найважливішою постає проблема розроблення і обгрунтування основних напрямів і заходів реформування пенсійної системи України.

Аналіз пенсійних систем, що використовуються в світі, показав, що всі вони мають окремі недоліки. У наших умовах найкращим чином змогла б досягти мети пенсійного забезпечення змішана трирівнева система, яка охоплює традиційну солідарну систему, що побудована за принципом солідарності поколінь, де поточні виплати пенсіонерам здійснюються за рахунок пенсійних відрахувань працюючих, обов'язкову накопичувальну пенсійну систему, що повністю фінансується за рахунок індивідуальних пенсійних внесків працюючих, чи за рахунок професійного пенсійного страхування та добровільну систему особистих пенсійних збережень, що формується повністю за рахунок особистих внесків.

У другому розділі “Розроблення і обгрунтування основних напрямів реформування пенсійної системи в Україні” упорядковані принципи побудови і вдосконалення системи пенсійного забезпечення в Україні, розглядається організаційний механізм впровадження трирівневої системи пенсійного забезпечення, наводиться запропонований автором економічний механізм переходу до трирівневої системи пенсійного забезпечення в ув'язці з динамікою макроекономічних показників та обгрунтовується необхідність персоніфікації внесків на пенсійне забезпечення.

Економічна теорія і світовий досвід дають можливість сформулювати головні принципи, на яких повинна бути побудована система пенсійного забезпечення. Вони формулюються наступним чином: принцип солідарності; принцип обов'язкової участі в системі; принцип відповідальності держави за організацію пенсійного забезпечення. Кожна країна повинна в рамках вищевказаних основних принципів визначати національну стратегію, спрямовану на досягнення цілей соціального забезпечення для усіх членів суспільства.

В умовах переходу до ринкової економіки неминуче виникає питання про найбільш раціональну організацію управління структурами державних і координацію функціонування недержавних пенсійних систем. Світовий досвід показує, що, в основному, діють і удосконалюються два види джерел фінансування витрат на пенсійне забезпечення. Перший - це системи, не пов'язані зі страховими внесками, а пенсійне забезпечення здійснюється за рахунок загальних прибутків держави, що формуються через податки. Другий - це системи, засновані на групових або індівідуальних внесках. В їхніх організаційних структурах управління існують розходження, але є й основні загальні принципи. Для них характерно об'єднання в одній структурі функцій по одержанню коштів на пенсії і на їхні витрати.

При виборі моделі управління необхідно враховувати психологічні, політичні, законодавчі та економічні аспекти. З точки зору платників внесків (роботодавців і працівників) акумуляція коштів у незалежних фондах краща, оскільки вони в цьому випадку знають, куди спрямовувати їхні внески і впевнені в тому, що внески не будуть використані урядом для інших потреб. Крім того, у політиків буде менше спокуси, виходячи з популістських мотивів, домагатися здійснення нереальних програм. При наявності самостійних фондів необхідна їх чітка законодавча регламентація й облік фінансового стану фондів при зміні пенсійного законодавства. За умов існування фондів може бути організоване розширене відтворення коштів за рахунок їхнього інвестування на фондовому і фінансовому ринках в інтересах одержувачів пенсій.

У той же час усувається залежність фондів від державного бюджету і уряду у фінансуванні витрат на їхнє функціонування (оплата праці, устаткування, технічна оснащеність, у тому числі сучасними засобами обчислювальної техніки тощо). Самостійність і автономність фондів виражається й у тому, що тільки в цьому випадку може бути забезпечена сувора цільова витрата коштів даного фонду, але в той же час вони повинні знаходиться під фінансовим і адміністративним контролем державних органів. Схематичне представлення організаційного механізму трирівневої системи пенсійного забезпечення наведено на рис. 1.

Управління Пенсійним фондом має здійснюватися на тристоронній основі з рівного числа вибраних представників соціальних партнерів, тобто тими, хто в цьому зацікавлений. Це означає, що узгодженість повинна випливати з самої системи управління сферою соціального страхування. При цьому діяльність страхового фонду повинна бути повністю прозорою.

Економічний механізм реформування системи пенсійного забезпечення розглядався в ув'язці зі станом економічного середовища. Функція будь-якої пенсійної системи полягає в заміщенні пенсіонерам одержуваного ними колись доходу (заробітної плати). Особливістю діючих систем є те, що пенсії фінансуються з поточних внесків роботодавців і працівників і залежать від коштів, що надходять.

Рис. 1. Схематичне представлення організаційного механізму трирівневої системи пенсійного забезпечення

Виходячи з цього, основними факторами, що визначають джерела формування коштів на виплату пенсій є: страховий тариф, що розраховується від фонду оплати праці на підприємстві і розмірів доходу працівників; види пенсій: трудові і соціальні, де трудові пенсії призначаються громадянам у зв'язку з трудовою та іншою суспільно корисною діяльністю, що зараховується в стаж; способи фінансування: розподільчий чи накопичувальний. В останні роки у світі критикуються розподільчі системи або, інакше кажучи, системи, що базуються на принципах поточного фінансування і пропонується перехід до накопичувальних систем.

Великі проблеми полягають також у порядку обчислення розмірів пенсій. В останні роки мають місце зусилля зв'язати розмір пенсій із заробітком. Такий підхід дозволяє піти від розрахунку пенсії з заробітку по останніх роках роботи і прив'язує розмір пенсії до рівня доходів протягом усього трудового життя. Це особливо важливо для економіки, значна частина якої продовжує залишатися у тіньовій сфері.

Найбільш прийнятним способом забезпечення еквівалентності сплачених страхових внесків і одержуваних пенсій є перехід від обчислення пенсій із стажу і заробітку перед виходом на пенсію до їхнього розрахунку виходячи із суми сплачених внесків і середньої очікуваної тривалості життя. Доцільно також при цьому обгрунтувати межу заробітку на який нараховуються страхові внески.

Пенсійні системи добре працюють, коли співвідношення працівників і пенсіонерів є достатньо великим і досить стабільним. Якщо середнє співвідношення числа зайнятих до пенсіонерів буде знижуватися, то це може привести до різкого дисбалансу пенсійної системи.

Низьке співвідношення між економічно активним населенням і пенсіонерами викликано не тільки демографічними чинниками і рівнем зайнятості в країнах, але і низьким у порівнянні з розвинутими країнами віком виходу на пенсію та значним поширенням практики дострокового виходу на пенсію.

Дискусійним є встановлення пенсій за вислугу років, які надаються робітникам окремих видів професійної діяльності. Як показує практика, професійна працездатність цих працівників часто не втрачається до настання загальновстановленого пенсійного віку і їм могли б призначатися надбавки в оплаті праці або пенсії в порядку організації професійних систем у рамках обов'язкового або додаткового (добровільного) пенсійного забезпечення.

Потребують також перегляду і можливо скорочення періоди, не пов'язані зі сплатою страхових внесків, але які дають право на пенсії (навчання, догляд за дітьми та ін.). У випадках призначення пенсій з урахуванням цих обставин витрати на їхню виплату могли б відшкодовуватися за рахунок коштів державного бюджету.

В процесі розроблення пенсійних реформ необхідно враховувати, так звану, міру соціальності суспільства (частку ВВП, що направляється на соціальний захист). У той же час відносно високий (у порівнянні з наявними економічними можливостями) рівень витрат на соціальне забезпечення має негативні наслідки: обмежує капіталовкладення в економіку, стримує ріст заробітної плати, створює труднощі для державної бюджетної політики.

Одним з можливих шляхів подолання кризи в пенсійних системах є подальше підвищення тарифів страхових внесків. Але високий рівень соціальних витрат у нашій країні уже близький до економічної і соціальної межі. Тому підвищення тарифів приведе у свою чергу до зростання вартості робочої сили і обмеження можливостей для розвитку економіки, росту безробіття.

Одним із найважливіших елементів пенсійних систем є розмір пенсії. Відповідно до рекомендацій МОП, соціальні системи повинні зменшувати бідність шляхом відновлення до прийнятних розмірів доходу, втраченого через непрацездатність (включаючи старість) або в зв'язку з нездатністю одержати оплачувану роботу, а також через смерть годувальника.

Звичайно, необхідно переглядати пенсії у зв'язку з інфляцією. Деякі країни коректують їх у зв'язку з ростом цін. Інші - намагаються гарантувати, щоб пенсії підвищувалися відповідно до загального поліпшення економічного стану, використовуючи в якості механізму індексації ріст заробітків. Треті - використовують комбінацію цих варіантів. Індексація може бути і складовою частиною формули обчислення пенсій.

Пенсії по старості у колишніх республіках СРСР призначалися з досить раннього віку. Таке положення в ряді країн було скасовано в рамках проведення соціальних реформ, однієї з цілей яких є підвищення встановленого і фактичного віку виходу на пенсію. Аналіз показує, що у сучасних умовах більш привабливим, ніж збільшення пенсійного віку, є створення умов для продовження трудової діяльності після його досягнення і зробити менш привабливим ранній вихід на пенсію. Це може бути досягнуто шляхом підвищення розміру пенсії у разі пізнішого виходу на пенсію.

Всі ці заходи і складають економічний механізм пенсійного забезпечення. Вони тісно пов'язані з факторами, що безпосередньо впливають на ефективність пенсійної системи і визначають відповідні заходи економічної політики держави.

У третьому розділі “Заходи і результати застосування трирівневої системи пенсійного забезпечення в Україні” наводяться розроблені автором заходи і пропозиції щодо вдосконалення солідарної системи пенсійного забезпечення, переходу на накопичувальну систему, застосування добровільної системи пенсійного страхування та їх законодавчого забезпечення. Висвітлена також оцінка перспектив та очікуваних результатів побудови в Україні трирівневої системи пенсійного забезпечення. Аналізуючи питання про те, чи достатньо буде коштів для виплати пенсій з накопичувальної системи автором проведено ряд розрахунків.

На рис. 2 показано варіант динаміки заощаджень і термін виплати пенсій у випадку індексації заробітної плати і пенсій, та в умовах, що наведені на рисунку. Даний варіант показує життєздатність накопичувальної системи навіть в умовах невисокої дохідності заощаджень. Розрахунки свідчать, що накопичених за 35 років коштів достатньо для виплати пенсій упродовж 10 років. При цьому розмір пенсії з накопичувальних фондів буде складати 60% від заробітної плати працюючих, яка буде зростати відповідно інфляції і росту ВВП.

Рис. 2. Динаміка заощаджень у період накопичення та їх використання у період отримання пенсії.

Таким чином, можна констатувати, що незважаючи на всі переваги трирівневої системи пенсійного забезпечення, в процесі переходу до неї слід вжити кілька запобіжних заходів, а саме: створити механізми захисту приватних пенсійних фондів від банкрутства; розробити нормативно-правову базу, що дозволяла б пенсійним фондам ефективно інвестувати накопичені ними заощадження.

Солідарна система, яка діяла в колишньому Союзі, була прогресивною. Проте все навантаження з виплати пенсій брала на себе тоді держава. Тепер, коли економічні відносини в країні змінились, з'явилися ринкові відносини, коли чимало підприємств і організацій, як кажуть, самі працюють на себе, держава не може брати на себе все навантаження з пенсійного забезпечення. Тому воно й було перекладене на Пенсійний фонд України.

На основі отриманих теоретичних і методичних результатів в роботі розроблено комплекс заходів щодо реформування пенсійної системи України. У його складі найбільш вагомими і в той же час цілком реальними, більшість з яких вже реалізується, є наступні заходи:

- підвищення розміру пенсій у відповідності з інфляцією та згідно зростанню реального ВВП;

- посилення контролю за платежами до ПФУ;

- розширення періоду, який використовується як база для нарахування пенсій;

- диференціація розміру солідарної пенсії від трудового вкладу і страхових внесків;

- паралельне впровадження накопичувальної пенсійної системи;

- задіяння системи добровільного пенсійного страхування;

- впорядкування виплати пенсій працюючим пенсіонерам;

- збільшення пенсійного віку.

Останній захід є найбільш кардинальним і болючим. Однак, враховуючи економічний стан і погіршення в перспективі демографічної ситуації, Україна повинна піти цим шляхом. До речі, вже майже вся Європа і половина країн колишнього Союзу збільшили пенсійний вік. В умовах України збільшення пенсійного віку повинно здійснюватися поступово і на стимулюючій основі.

Поряд з реалізацією перелічених заходів при безпосередній участі автора вже зараз в системі пенсійного забезпечення проведено ряд заходів, що сприяли поліпшенню ситуації. Серед них наступні:

Погашення заборгованості з виплати пенсій.

Забезпечення своєчасної виплати пенсій.

Підвищення розмірів пенсій.

Запровадження персоніфікованого обліку зборів на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Розмежування джерел фінансування.

Проведення експерименту з призначення пенсій органами Пенсійного фонду України.

Таблиця 1. Прогноз доходів та видатків Пенсійного фонду тис.грн.

Проведення експерименту з підвищення ефективності роботи державних цільових фондів.

8. Опрацювання законопроектів щодо запровадження загальнообов'язкового державного пенсійного страхування та додаткового пенсійного забезпечення.

Перелічені заходи сприяли покращанню роботи системи, що і підтверджує прогноз доходів і видатків Пенсійного фонду України на 2002-2003 роки (табл. 1).

В цілому ж аналіз проведених розрахунків дає змогу стверджувати, що пенсійна система України має достатні резерви і при створенні необхідних умов для реалізації інших запропонованих в роботі заходів може вирішити проблеми підвищення її стійкості і ефективності. Хоча це буде пов'язане і з необхідністю прийняття непопулярних заходів і законів.

Висновки

1.Діюча в Україні пенсійна система в правовому, організаційному, економічному та соціальному відношеннях потребує принципових змін, які зробили б її адекватною умовам перехідного періоду до соціально-орієнтованої ринкової економіки. У певній мірі ці проблеми обумовлюються відсутністю науково обґрунтованих основ реформування пенсійної системи. Тому створення достатньо об'єктивного організаційно-економічного механізму побудови і функціонування системи пенсійного забезпечення є нагальною і досить важливою проблемою переходу України до етапу сталого зростання.

2.Проведений аналіз показав, що пенсiйна реформа, насамперед, повинна спрямовуватись на вiдновлення пенсiй як виплат, пов'язаних з трудовим вкладом i встановленням диференцiйованого пiдходу у визначеннi розмiру виплат в залежностi вiд тривалостi страхового стажу i розмiру внескiв до Пенсiйного фонду України. В умовах України найкращим чином цієї мети змогла б досягти змішана трирівнева система пенсійного забезпечення: 1-й рівень - солідарна система, 2-й - обов'язкова накопичувальна і 3-й рівень - добровільне пенсійне страхування.

3.Пенсійні системи з накопичувальними схемами у порівнянні з солідарною системою, що фінансується з поточних надходжень, мають значні переваги: незалежність від демографічного фактору, тобто від співвідношення пенсіонерів і працюючих; сприяння росту заощаджень і економічному розвитку за рахунок їх інвестування в економіку тощо. Головний недолік накопичувальної пенсійної системи, полягає в тому, що тут мають місце величезні труднощі із забезпеченням захисту від банкрутства, інфляції, розтрати коштів і надмірного ризику.

4.Необхідність впровадження накопичувальної системи очевидна, але повна заміна традиційної пенсійної системи на накопичувальну є нереальною через величезні первинні витрати, нерозвиненість ринків капіталу і праці. Разом з тим, її поступове впровадження слід розпочати у найближчі роки. Найкращим чином в умовах України змогла б досягти мети оздоровлення пенсійного забезпечення змішана трирівнева система, де поряд із задіянням накопичувальних систем проводилося б подальше вдосконалення солідарної системи.

5.Встановлена в дисертації математична залежність розміру пенсій від рівня життя, демографічної ситуації, інвестиційної складової і виду пенсійної системи (пенсійної політики держави) надає підгрунтя для цілеспрямованого формалізованого аналізу пенсійного забезпечення з кількісною оцінкою впливу окремих факторів, для визначення найбільш ефективних напрямів реформування пенсійної системи, для прогнозування наслідків реформування пенсійного забезпечення тощо.

6.Головним підгрунтям реформування пенсійного забезпечення є обгрунтування принципів і напрямів реформування пенсійних систем. На основі аналізу закордонного і вітчизняного досвіду побудови і функціонування пенсійного забезпечення автором визначені наступні основні принципи - принцип належного рівня забезпечення у випадку непрацездатності, ув'язки розміру пенсії із трудовою діяльністю, рівності жінок і чоловіків, зацікавленості працюючих у внесках на пенсійне забезпечення, додержання фінансової стійкості системи у перспективі, відповідності системи пенсійного забезпечення умовам, традиціям і менталітету суспільства.

7.Найбільш повно сучасним вимогам відповідає організаційний механізм змішаної трирівневої системи пенсійного забезпечення у вигляді системи державних і недержавних установ, що охоплює Пенсійний фонд України, функції якого поширюються за рахунок передачі йому функцій начислення пенсій, моніторингу пенсійного забезпечення, підготовки методичних і інструктивних матеріалів для змішаної трирівневої системи тощо, а також банківську і резервну пенсійну систему, недержавні пенсійні фонди та ін. Головною перевагою запропонованого механізму є контроль і координація системи з боку держави.

8.Економічний механізм пенсійного забезпечення повинен будуватися виходячи з чотирьох його підвалин - рівня життя, демографічної ситуації, інвестиційної складової і пенсійної політики держави, спираючись при цьому на ресурси і можливості країни у довгостроковій перспективі. Конкретні заходи реформування пенсійної політики держави повинні розроблятися у складі програм дій уряду та програм економічного і соціального розвитку України.

9.Запропоновані в роботі заходи щодо першочергового реформування пенсійної системи є досить вагомими і в той же час цілком реальними. Реалізація частини з них вже зараз дозволила стабілізувати пенсійне забезпечення, ліквідувати дефіцит бюджету ПФУ. Інші заходи дозволять значно підвищити рівень пенсій і спрямувати в економіку у вигляді інвестицій з накопичувальних систем величезні кошти.

пенсійний макроекономічний страхування

Список опублікованих робіт за темою дисертації

Зайчук Б.О. Характеристика і напрями реформування пенсійної системи в Україні // Формування ринкових відносин в Україні: Збірник статей молодих учених. Наук. ред. І.К.Бондар. - К.: НДЕІ.- Вип. 14. 2001. - С. 195-200.

Зайчук Б.О. Бюджет Пенсійного фонду // Бюджетна реформа в Україні: проблеми та шляхи розв'язання. Міжнародна наук-практ. конференція. - Київ, 25-26 травня 2001 року. - с. 107-114.

Зайчук Б.О. Пенсійний фонд і проблеми соціального захисту населення в сучасних умовах. Матеріали науково-практичної конференції: “Проблеми соціального захисту в Україні”. За загальною редакцією кандидата юридичних наук, доцента Я.І. Безуглої. - 20-21 червня 1996 р. Чернігів. - ЧЮК: Юрист, 1996.- с. 32-35.

Зайчук Б.О. Удосконалення системи пенсійного забезпечення населення / Економіка України та шляхи її подальшого реформування. Матеріали Всеукр. наради економістів, 14-15 вересня 1995 р. - К.: Генеза, 1996. - 323 с., с. 287-290.

Зайчук Б.О. Пенсійна реформа і персоніфікація // Соціальний захист. Інформаційний та науково-виробничий журнал. Спеціальний випуск “Пенсійна реформа в Україні”. - серпень 1998. С. 24-27.

Зайчук Б.О. Пенсійна реформа для людей.//Урядовий кур'єр. 18.02.2000.-с. 4.

Зайчук Б.О. Уряд робить усе, щоб погасити заборгованості із заробітної плати та пенсій. // Урядовий кур'єр. 24 вересня 1999 р. - с. 4.

Зайчук Б.О. Пенсійна реформа з перспективою на майбутнє. // Соціальний захист. - №4. - 2001. С. 29-31.

Зайчук Б.О. Пенсійному фонду України - 10 років // Соціальний захист, №2.- 2001.- С.16.

Справи пенсійні // Праця і зарплата, №25 (185).- 1999 (інтерв'ю).

Пенсія для гідного життя / Урядовий кур'єр, №95 від 25 травня 1999. - с. 9.

Пенсійна реформа, потрібна мов повітря! / Урядовий кур'єр. №187.- 2001 (інтерв'ю).

Зайчук Б.О. Від експерименту до повномасштабних дій. // Праця і зарплата, №29 (273).- 2001.

Про пенсію дбати змолоду. //Урядовий кур'єр, №198.-2001.-С.6-7.

Размещено на Allbest.ru