Регулювання фіскальних систем в економіках перехідного типу

8,4

7,7

6,4

18,1

5,0

4,4

4,3

5,8

6,3

8,0

28

6,9

9,3

10,8

7,1

16,0

38,6

38,6

53,3

29,8

16,9

41,7

56,1

53,9

48,2

46,4

43,6

23,6

¹Примітка.Складено за даними: Фінанси України за 2001 р. - К.: Державний комітет статистики України, 2002. - С. 52-55.

Узагальнення досвіду проведення податкової реформи у 80-ті рр. в економічно розвинених країнах дали підстави стверджувати, що розмір ставки податку на прибуток повинен встановлюватися відповідно до загального економічного стану в країні, фінансової політики, потреб розвитку суспільного виробництва. Враховуючи ці фактори, а також особливості сучасного стану національної економіки, робиться висновок, що пропорційне оподаткування прибутку є найоптимальнішим для перехідної економіки, оскільки не справляє деструктивної дії на процес нагромадження капіталу. Однак, в умовах економічної стабільності, доцільно перейти на прогресивне оподаткування доходів на основі рівнонапруженості, справедливості, нейтральності.

Регулятивна функція податку на прибуток найповніше реалізується через систему пільг. Ефективність останніх значною мірою залежить від правового та економічного механізму їх застосування. В роботі підкреслюється, що широкий діапазон пільг із податку на прибуток не враховує певною мірою господарські інтереси суб'єктів господарювання. Зокрема, це стосується тих платників, що впроваджують у виробництво новітні технології, проводять реконструкцію, модернізацію, технічне переоснащення активної частини основних фондів. Виходячи з необхідності стимулювання таких заходів і піднесення на цій основі виробництва, пропонується запровадити на зразок західних країн інвестиційні знижки, податкові кредити на впровадження у виробництво найновіших досягнень науки і техніки, ширше використовувати прискорену амортизацію як різновид податкових пільг.

Одним із важливих кроків раціоналізації фіскально-економічної системи ринкового типу може стати активізація податків на майно і капітал. Податки на нерухоме майно громадян (при встановленні оптимального неоподатковуваного мінімуму) та на майно підприємств поряд із фіскальною функцією мають широкий спектр регулятивних властивостей. В умовах встановлення ринкових відносин саме майнові податки можуть вирішити низку соціально-економічних проблем. А саме: збільшення обсягу бюджетних надходжень, підвищення ефективності використання необоротних активів, переливання коштів із сфери дискулятивного посередництва у виробничу (завдяки диференціації податкових ставок за регресивною шкалою), призупинення процесу номенклатурної приватизації, оскільки використання майна стане платним. Робиться висновок, що і майнові, і прибуткові податки мають стати основою фіскально-економічної системи ринкового типу, обмежувати пряме державне втручання в економічні процеси, підвищувати зацікавленість суб'єктів господарювання у розширенні обсягів підприємницької діяльності.

У третьому розділі “Проблеми ефективності регулювання фіскально-економічних систем в перехідних економіках” висвітлено теоретико-практичні засади становлення податкової системи в Україні, окреслено вплив фіскальних важелів на соціально-економічну сферу країни, визначено шляхи подальшої оптимізації системи оподаткування відповідно до потреб ринкового середовища.

Значне місце в дисертації відведено аналізу впливу фіскально-економічних систем на розвиток економіки перехідного типу. Як свідчать дані табл. 2, в структурі податкових надходжень переважають непрямі податки. Це приводить до зниження рівня ефективності фінансової системи, послаблення її регулятивної дії. Встановлено, що найактуальнішими причинами такої ситуації стали: висока тінізація економіки, зростання масштабів ухиляння від оподаткування, зниження офіційного ВВП на душу населення (рис. 3).

Проведене дослідження методологічних процесів здійснення податкової реформи дало підстави визначити шляхи оптимізації фіскально-економічної системи України. Головними серед них, на наш погляд, є: послаблення податкового тягаря шляхом зниження податкових ставок і розширення на цій основі бази оподаткування; врахування світового досвіду в галузі проведення податкових реформ, використання кейнсіанських і неоконсервативних рецептів із надання примату особливостям організації податкового менеджменту в Україні; удосконалення податкового законодавства в напрямі оптимального поєднання принципів його стабілізації та гнучкості: змінення форм фінансових відносин, лібералізація податкового процесу з метою подальшого обмеження та зменшення кількості форм і способів ухилення від оподаткування; вирівнювання фіскального тягаря; проведення інституційних, структурних, правових реформ щодо обмеження “тінізації” доходів суб'єктів підприємництва.

оподаткування прибуток фіскальний економічний

Таблиця 2. Податкові доходи державного бюджету ¹1 Складено за даними Міністерства фінансів України, державного комітету статистики України.

¹ Складено за даними Міністерства фінансів України, державного комітету статистики України.

Висновки

У дисертації здійснено узагальнення теоретичних і методологічних засад становлення та функціонування фіскально-економічної системи в перехідній економіці. Автором проведено типологізацію функціональних елементів податкової системи, запропоновано шляхи удосконалення окремих форм оподаткування, окреслено критерії оптимізації системи оподаткування в Україні на найближчу перспективу. На підставі проведених досліджень зроблено такі висновки:

Фіскально-економічна система є багатогранним суспільним явищем, яке має об'єктивну і суб'єктивну сутність. Перша - характеризує внутрішній зміст і суспільне призначення носіїв фіскальних відносин, друга - суб'єктивізм держави в процесі розробки податкових законів. В основі побудови фіскально-економічної системи мають лежати такі об'єктивні передумови: рівномірність розподілу фіскального тягаря; нейтральність податків, рівність і соціальна справедливість; структуризація податкової системи відповідно до потреб економічного зростання суспільства; простота й доступність норм податкового законодавства; мінімізація витрат із адміністрування податків.

Елементами системи оподаткування є: об'єкт оподаткування; суб'єкт, платник, носій податку; масштаб вимірювання об'єкта податку; джерело сплати; податкова ставка; податкові пільги; податкова квота. З метою уточнення сутності та окремих елементів доцільно: по-перше, законодавчо закріпити таке визначення об'єкта податку - доходи або їх частина, вартість низки товарів, майно платників податків та окремі види їх діяльності, додана вартість, інші об'єкти, визначені чинним законодавством; по-друге, з метою чіткого розмежування об'єкта і джерела оплати податку уточнити визначення термінів “валовий” і “чистий” з позицій Положень (стандартів) бухгалтерського обліку; по-третє, акцентувати механізм деталізації податкових пільг в трьох напрямах: виключення окремих сум із бази оподаткування, надання податкових знижок, широке використання різноманітних форм податкового кредиту.

Податкову структуру залежно від об'єкта оподаткування можна систематизувати за трьома формами: податки на споживання, податки на доходи, податки на майно.

Враховуючи світовий досвід і практичні аспекти використання ПДВ в Україні, доцільно вжити таких заходів для подальшого удосконалення механізму справляння податку: вилучення із бази оподаткування елементів, що мають характер витрат минулої праці; недопущення подвійного оподаткування окремих операцій іншими непрямими податками; визначення періоду настання податкового зобов'язання з ПДВ лише за фактом відвантаження товарів, а права на податковий кредит - за моментом отримання податкової накладної; оптимізація системи пільг з метою ліквідації цінових диспропорцій; лібералізація механізму відшкодування дебетового сальдо з ПДВ, виходячи з інтересів ефективності господарювання.

Прибуткове оподаткування в Україні не відіграє належної регулятивної функції. Для оптимізації прибуткових податків як фінансових важелів необхідно: прибуток, як об'єкт оподаткування, визначати згідно з Положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку: 3 “Звіт про фінансові результати”, 15 “Дохід”, 16 “Витрати”; дату виникнення валового доходу визначати за фактом передачі права власності на товари (роботи, послуги); ширше застосовувати податкові пільги у формі податкових кредитів, інвестиційних знижок, прискореної амортизації, що стимулюватиме підприємницьку діяльність і в майбутньому приведе до збільшення бази оподаткування; створювати передумови для поетапного переходу на програмне оподаткування прибутку підприємств.

В умовах становлення ринкових відносин істотно зростає роль податків на майно і капітал. На нашу думку, введення майнового оподаткування сприятиме вирішенню таких проблем: збільшиться наповнюваність бюджету, підвищиться ефективність використання підприємствами необоротних активів, призупиниться процес номенклатурної приватизації, капітал із сфери посередництва поступово переміщуватиметься у сферу виробництва.

Шляхами подальшої оптимізації фіскально-економічної системи ринкового типу можна виділити такі: послаблення податкового тягаря через зниження ставок податків і розширення на основі цього бази оподаткування; оптимальне поєднання кейнсіанських і неоконсервативних рецептів із урахуванням специфіки вітчизняного фінансово-господарського механізму; раціональне співвідношення принципів стабільності та гнучкості під час розробки та впровадження податкових законів; комплексна фінансова реформа, спрямована на вирівнювання фіскального тягаря, проведення інституційних, структурних, правових реформ щодо обмеження “тінізації” економіки і зниження обсягів ухилення від оподаткування.

Список опублікованих праць

У фахових виданнях: