Породні відвали містять матеріали, придатні для цілей будівництва, для одержання низькосортного палива, що може спалюватися за спеціальною технологією, можуть служити як сировина для одержання аглопориту і керамзиту.

Перераховані можливості не вичерпують усього потенціалу вуглевидобувних і вуглепереробних підприємств, що підкреслює їх високу інвестиційну привабливість.

Розділ 6. Методологічні основи становлення і розвитку дієвої системи соціального забезпечення. Соціальне забезпечення є основною формою реалізації вимог соціального захисту певних верств населення й окремих громадян. У дисертації пропонується класифікація системи соціального захисту за змістом, демографічною ознакою, видами виплат, джерелами утворення фондів соціального забезпечення. Система соціального забезпечення непрацездатної частини населення України, що пропонується у дисертації, представлена на рис. 3.

Кожна підсистема є цілком самостійною з точки зору джерел фінансування, що дозволяє сконцентрувати їх у рамках трьох фондів соціального забезпечення й уникнути складного розподілу коштів, що надходять на соціальні виплати. Запропонована система соціального забезпечення є досить простою в управлінні, прозорою, припускає зацікавленість у ній держави, регіонів та окремих громадян.

За допомогою соціального страхування реалізується важлива частина соціальної політики держави, яку доцільно розглядати в нерозривній єдності з економічною політикою. Ця єдність опосередковується не тільки у виплатах по соціальному страхуванню, але й у виділенні коштів на ліквідацію причин, що призводять до втрати працездатності на виробництві.

У системі соціального забезпечення важливе місце належить підсистемі соціального забезпечення працівників, що втратили здоров'я і здатність до виконання своїх функцій з вини виробництва, а також у випадку аварій, вплив яких поширюється на дітей і непрацездатну частину населення, які виявилися в зоні їхнього виникнення.

Організаційною структурою такої підсистеми виступає Фонд соціального забезпечення потерпілих на виробництві, що займається формуванням і використанням коштів, необхідних для виплати постраждалим, і профілактичними заходами щодо попередження травматизму на виробництві. Особливістю соціального забезпечення працівників, потерпілих на виробництві, є те, що відшкодування за втрату працездатності здійснюється протягом багатьох років, що створює постійні фінансові навантаження на роботодавців. На багатьох вуглевидобувних підприємствах виплати допомоги по регресних позовах досягають 30% і більше, що стосується як платоспроможності роботодавця, так і матеріального забезпечення потерпілих на виробництві. Попередження травматизму і тим самим зниження матеріальних витрат передбачається шляхом всебічного економічного обґрунтування заходів щодо поліпшення умов і охорони праці з урахуванням соціальних, технічних, гігієнічних та інших характеристик. Економічна оцінка таких заходів може бути використана для виявлення абсолютного значення необхідних витрат, порівняння варіантів попередження ризиків.

Діяльність, пов'язана з ризикованими умовами праці, повинна бути економічно відшкодованою як з погляду забезпечення мотивації включення в роботу за таких умов, так і з погляду можливих негативних наслідків для людини і зміни вартості її робочої сили. В цю вартість входять усі витрати, пов'язані з вихованням, освітою людини, одержанням нею професії і досягненням кваліфікованого рівня. Це - загальнотеоретичний підхід, кількісно обумовлений і який коректується ринком праці, де абстрактна вартість перетворюється в конкретну форму ціни робочої сили.

Економічна оцінка ступеня ризику відповідає товарній природі робочої сили, причому тільки робочої сили, а не людини. Вона не збільшує саму вартість робочої сили, але збільшує оцінку залучення людини до праці в умовах ризику. І як тільки робоча сила включається в ризикову працю, збільшується її цінність - вартість, втілена в конкретній людині. Ризикуючи втратити здоров'я і навіть життя, людина повинна бути економічно мотивованою зайняти небезпечне робоче місце принаймні двома способами: підвищенням заробітної плати і гарантованою компенсацією негативних наслідків ризику.

Найкращий варіант вирішення урахування ризиків і компенсації їх наслідків для вугільної промисловості пов'язаний не з мінімальною, а з максимальною оцінкою їхньої імовірності, оскільки небезпека об'єктивно властива цьому виду діяльності. Тому збитки повинні бути компенсовані суспільством у цілому, а щоб їхнє відшкодування не було ресурсно і економічно непідготовленим, кошти їхньої компенсації повинні формуватися постійно, а витрати з їх формування нести усі суб'єкти економічних відносин, ті, що прямо чи опосередковано споживають продукцію шахт. Відповідальність за негативні наслідки ризику в таких умовах переміщується зі сфери попередження в сферу компенсації, при цьому мова йде не про порушення техніки безпеки, а про об'єктивні природні умови праці в шахтах. Компенсація охоплює не тільки негативні наслідки ризиків, але і додаткову оплату праці як поточну компенсацію за шкідливі і небезпечні умови праці.

Формування компенсаційних ресурсів і здійснення компенсацій вимагають урахування особливостей оцінки вартості робочої сили в галузі, які полягають у тому, що у функціонуванні вугільної промисловості перемежаються ризики різних суб'єктів з різними інтересами - держави, підприємців і працівників галузі.

Держава ризикує втратити переважний енергоносій - вугілля, і у випадку руйнування галузі - мати соціальну кризу. Підприємці ризикують капіталами, вкладаючи їх у гірничу справу. Безпосередньо і найбільше ризикують підземні робітники шахт. Тому заробіток повинен бути економічним забезпеченням ризику, а не тільки оплатою праці, як це має місце в інших галузях. У свою чергу економічна компенсація - це інший процес, відмінний від оплати праці і пов'язаний з негативними результатами умов праці. Формами її здійснення є страхування і соціальні державні і недержавні програми.

На ринку праці при визначенні вартості того чи іншого робочого місця враховується не тільки якість робочої сили, але й умови праці, їхня безпека чи небезпека, суспільна престижність. Відповідно до теорії ефективної заробітної плати ефективним вважається такий її розмір, що перевищує рівноважний рівень, який забезпечує відповідність оплати праці прожитковому стандарту і тим самим стимулює працівників до більш продуктивної праці. Тому згідно з цією теорією, якщо не можна змінити об'єктивні природні, небезпечні умови праці, можна змінювати політику заробітної плати.

Розділ 7. Компенсаційні відносини у вугільній промисловості. У вирішенні соціальних питань роль держави полягає у погодженні всіх сторін суспільного життя, зрівноваженні соціальних потреб і економічних можливостей, підтримці балансу, що не обмежує, а стимулює розвиток, економічне зростання і, отже, створює передумови для вирішення соціальних задач.

Держава наділена деякими правами, яких не мають окремі особи і колективи, наприклад, правом примусу до сплати податків, деяких видів страхових платежів, правом перерозподілу індивідуальних і загальних результатів діяльності, забезпечуючи оптимальне використання коштів перерозподілу.

Інструментами впливу держави на забезпечення поліпшення умов і охорони праці є: законодавче регулювання створення і дотримання безпечних умов праці; штрафи за їхнє порушення; субсидіювання витрат на зменшення негативних наслідків небезпечних і шкідливих умов праці. Акумулювання коштів для компенсаційних виплат відбувається у Фонді соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і профзахворювань, створеного в 2001 р. Установлений норматив відрахувань до фонду заробітної плати диференційований по галузях залежно від ступеня ризику праці на підприємствах. Найбільший норматив, визначений для шахт, - 13,8%. Оплата наслідків ризиків здійснюється за рахунок загальних фінансових ресурсів усіх підприємств, сконцентрованих у фонді. Гарантованість виплат багаторазово збільшується і не залежить від фінансового стану підприємства, вона не пов'язана з небезпекою ліквідації

Проблема втрати працездатності і здоров'я працюючих на вуглевидобувних підприємствах України стосується безлічі факторів з різним ступенем впливу. Для їхньої систематизації передбачається класифікація за такими ознаками: об'єктивні і суб'єктивні; виробничого і невиробничого характеру; правові, технічні, соціальні, економічні, морально-етичні; позитивно і негативно впливаючі на динаміку потерпілих; медичні показання. Проблему втрати працездатності і здоров'я на шахтах України треба вирішувати системно, вивчаючи кожну групу факторів не у відриві одне від одного, а разом у рамках класифікаційних ознак.

Перенос регресних та інших виплат на підприємства поставив багато шахт і вугільну промисловість у складну ситуацію і погіршив її фінансове становище. У дисертаційній роботі на прикладі ДХК “Макіїввугілля” виявлено залежність кількості справ по відшкодуванню збитку на шахті, віднесених на 1000 працівників, від обсягу видобутку і продуктивності праці: чим вище обсяг видобутку вугілля і продуктивність праці на шахті, тим менше імовірність виникнення нещасних випадків.

Проблема безпеки на підприємствах вугільної промисловості не може бути вирішена тільки за рахунок локальних заходів організаційного характеру, як, наприклад, посилення контролю і нагляду, підвищення дисципліни, матеріальної відповідальності. У Програмі підвищення безпеки праці на вугільних шахтах України на 2001-2005 роки приведено відомості про основні заходи в галузі безпеки праці, які можуть бути інформаційним матеріалом для служб менеджменту і маркетингу шахт і об'єднань, що формують власні річні і середньострокові програми безпеки.

При організації програмного підходу до вирішення проблем безпеки у вугільному виробництві на всіх рівнях доцільно виходити з того, що такі програми повинні бути ув'язані з загальними програмами соціально-економічного розвитку відповідного рівня у вугільній промисловості. Програмний підхід до управління безпекою й охороною праці на виробництві повинен супроводжуватися економіко-фінансовими розрахунками й обґрунтуваннями. Його доцільно організувати в системі інноваційного менеджменту на вугільному підприємстві, а відповідні заходи включати в річні і довгострокові програми техніко-економічного розвитку виробництва.

У дисертації розроблено принципову схему програмного підходу до вирішення проблеми підвищення безпеки праці на вугільній шахті з необхідними економічними обґрунтуваннями, викладено методичні підходи до оцінки економічної ефективності заходів.

На шахтах у даний час функціонують служби безпеки, проте економічні питання програмного забезпечення безпеки до їх функцій не входять. Цим повинна займатися служба менеджменту шахти, у складі якої необхідно мати підрозділ або групу фахівців, що володіють питаннями інформаційного, планового, облікового, контрольного та інших напрямів економічної і господарської діяльності підприємства. Умовно такий підрозділ можна назвати службою менеджменту безпеки (СМБ).

Функції СМБ у сфері контролю й обліку реалізації програм безпеки - це оперативний і систематичний контроль безпеки (стосується організаційних і технічних аспектів програми, проводиться щодоби) та облік економічних результатів реалізації програми безпеки. Ці функції взаємозалежні з загальною організацією управління інноваційним менеджментом шахти і очікуваним поліпшенням господарської діяльності підприємства у цілому. У це поліпшення (економічне зростання) заходи щодо безпеки повинні робити свій внесок.

ВИСНОВКИ

У дисертації здійснено теоретичне обґрунтування і нове вирішення комплексної науково-прикладної проблеми підвищення ефективності виробництва у вугільній промисловості на основі взаємозалежного врахування економічних, соціальних і технічних факторів.

Основні наукові і прикладні результати роботи полягають у такому.

1. Виявлено загострення соціальних проблем як у регіонах, так і в промисловості, що стосуються зниження рівня доходів, великої диференціації заробітної плати, погіршення структури кадрів, зростання безробіття, зниження рівня життя. Багато проблем у галузі соціального захисту працівників викликають процеси реструктуризації у вугільній промисловості, пов'язані із закриттям шахт.

2. Аналіз зміни ролі і функцій держави, профспілок і роботодавців в історичному аспекті дозволив виявити особливості, притаманні вугільній промисловості: а) праця відрізняється стійким ризиком, якого цілком уникнути неможливо; б) видобуток вугілля відбувається в умовах виснаження надр і поглиблення шахт; в) у доступній для огляду перспективі гідної альтернативи для заміни вугілля на інші енергоносії немає; г) проблеми ризику і його компенсації у вугільній промисловості дуже актуальні як у теоретичному, так і в прикладному аспекті.

3. Визначено, що ризикові умови праці підвищують вартість застосування робочої сили: застосування низької за вартістю (низькокваліфікованої) робочої сили в шкідливих і небезпечних для життя умовах праці стає дорогим. В інших галузях діяльності ризики наділено властивістю суперечливості й альтернативності, тобто припускають можливість вибору. У вугільній промисловості ризик заданий об'єктивно природними умовами, збільшується технічними факторами, що виключає можливість вибору і підсилює значущість компенсаційних механізмів.

4. Аргументовано, що однією з можливостей вирішення економічних і соціальних проблем вуглевидобутку є перерозподіл результатів діяльності усередині паливної промисловості, куди крім вугільної входять нафтовидобуток, нафтопереробка і газова промисловість, що мають колосальні розбіжності в рівні рентабельності та заробітної плати. Використання державою рентних механізмів дозволить здійснювати міжгалузеві перерозподіли, що необхідно як з погляду доцільності економічної підтримки вуглевидобутку, так і формування соціально орієнтованої системи державного управління.

5. Аргументовано, що діючі системи управлінського, статистичного і бухгалтерського обліку не повною мірою задовольняють вимоги соціального управління, у зв'язку з чим необхідна організація соціального моніторингу трудових і працеохоронних відносин. Індикаторами такого моніторингу повинні стати рівень заробітної плати, коефіцієнти частоти і тяжкості травматизму, забезпеченість засобами захисту, рівень важкої ручної праці.

6. Обґрунтовано, що диференціація умов видобутку вугілля обумовлює широкий діапазон собівартості, заробітної плати і конкурентоспроможності шахт. Є причини, які призводять до падіння престижності шахтарської праці, старіння кадрів. Необхідне посилення державного регулювання заробітної плати, підвищення заробітної плати не тільки за рахунок внутрішніх джерел і державної фінансової підтримки, але і забезпечення паритету цін на вугільну продукцію з цінами і тарифами вуглеспоживчих підприємств, що створить матеріальну основу для вирішення соціальних проблем, і в тому числі безпеки праці.

7. Виявлено, що будь-яка людська діяльність, а особливо у вугільних шахтах, потенційно небезпечна, тому досягти абсолютної безпеки практично неможливо. Основним підходом до вирішення проблем безпеки людини і навколишнього середовища є передбачення і попередження.

Об'єкт дослідження безпеки - це система “підприємство - середовище”. Підсистемами цієї системи є техніка безпеки як комплекс організаційних заходів і технічних засобів, що попереджують з певною імовірністю вплив на працюючих шкідливих і небезпечних виробничих факторів, і людина - як вірогідний елемент системи, функціонування якого визначається різними факторами зовнішнього середовища. У процесі взаємодії підсистем збиток виступає побічним результатом і спостерігається як постійно - внаслідок недосконалої техніки і технології, так і епізодично - внаслідок нещасних випадків, аварій і катастроф.

8. На прикладі аварійності на вугільних підприємствах розглянуто методологічні підходи до визначення розмірів матеріального і соціального збитку, оцінки заходів щодо запобігання і скорочення числа аварій, їхньої ефективності, основою якої є прогнози величини витрат. Для розробки стратегії і тактики дій у галузі безпеки витрати на попередження аварій повинні зіставлятися з інвестиціями в протиаварійні заходи.

9. Встановлено за допомогою методів математичного моделювання залежність рівня втрати працездатності від гірничотехнічних показників шахт. З використанням одержаних моделей виконано прогноз динаміки груп ризику по травматизму і захворюваності на період розвитку вугільної промисловості України до 2010 р. для шахт небезпечних і не небезпечних по раптових викидах вугілля і газу.

10. Розраховано економічну оцінку екзогенної пожежонебезпеки на шахтах, що складає від 71 до 76 тис. грн. при використанні електроенергії та від 2,8 до 14,35 тис. грн. при використанні пневмоенергії. В економічних втратах від вибухів метану і пилу істотну частину складають втрати від травматизму.

11. Обґрунтовано, що фактори виробництва у вугільних шахтах, які впливають на рівень втрати працездатності, мають пряму й опосередковану дію. До перших відносяться потужність пласту, температурний режим, пилоподавлення, газовиділення, довжина і стан гірничих виробок, водопритоки; до других - обсяг видобутку вугілля, технічний прогрес, продуктивність праці.

12. Визначено прогнозні дані виплат за новими регресними позовами, що складуть у 2005 р. 27,5 млн. грн., 2010 р. - 22 млн. грн. Ці суми є значними для вугільної промисловості, тому необхідний пошук джерел фінансування і розробка механізму виплат з метою одержання додаткових коштів для підвищення рівня безпеки, доведено можливість використання вуглеводневих газів, сірки, германієвого концентрату, відвалів шахтної породи, відходів вуглезбагачення.

13. Обґрунтовано, що економічна оцінка ступеня ризику не збільшує вартість робочої сили, але збільшує оцінку залучення людини до праці в умовах ризику. Економічна мотивація забезпечується підвищеною заробітною платою і гарантованою компенсацією негативних наслідків ризику.

14. Розроблено програмний підхід до управління безпекою й охороною праці на виробництві, який повинен супроводжуватися економіко-фінансовими розрахунками й обґрунтуваннями. Його доцільно організувати в системі інноваційного менеджменту на вугільному підприємстві, а відповідні заходи включати в довгострокові програми техніко-економічного розвитку. Визначено, що економічними питаннями програмного забезпечення безпеки повинна займатися служба менеджменту безпеки, що володіє питаннями інформаційного, планового, облікового, контрольного й інших напрямків організаційно-економічної діяльності підприємства.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Монографії

1. Батченко Л.В. Управление социальными процессами в угольной промышленности. - К.: Наук. думка, 2002. - 428 с.

2. Батченко Л.В. Социально-экономические проблемы угольной промышленности. - Донецк: ИЭП НАН Украины, 2001. - 120 с.

3. Батченко Л.В. Экономические предпосылки необходимости улучшения условий труда в угольной промышленности. - Донецк: ДонГАУ, ИЭП НАН Украины, 2000. - 116 с.

4. Амоша А.И., Рассуждай Л.Н., Ященко Ю.П., Лещинский А.А., Череватский Д.Ю., Рыбалко В.В., Чейлях Д.Д., Баранова Р.Г., Завгородняя О.П., Гужва В.В., Телюков А.Ф., Андрющенко В.А., Швец В.Я., Коновалюк В.И., Нейенбург В.Е., Братков Е.Н., Скубенко В.П., Батченко Л.В., Чиликин А.И., Повный С.Н. Основные направления развития угольной промышленности с учетом потребности в угольном топливе. - Донецк: ИЭП НАН Украины, 2000. - 114 с.

Особистий внесок автора: виконано аналіз перспектив розвитку галузі з метою забезпечення розрахунків можливої загальної чисельності працюючих у вугільних шахтах.

5. Амоша А.И., Ященко Ю.П., Чиликин А.И., Рассуждай Л.Н., Лещин-ский А.А., Череватский Д.Ю., Нейенбург В.Е., Рыбалко В.В., Чейлях Д.Д., Баранова Р.Г., Завгородняя О.П., Мисюра И.Т., Булат А.Ф., Перепелица В.Г., Подтурный Д.Г., Кибкало М.Н., Скубенко В.П., Батченко Л.В., Кабанов А.И., Янко С.В., Сургай Н.С. Развитие угольной промышленности в контексте энергетической стратегии Украины. - Донецк: ИЭП НАН Украины, 2002. - 238 с.

Особистий внесок автора: теоретичне обґрунтування обліку соціально-економічних факторів розвитку вугільної промисловості при формуванні енергетичної стратегії України.

Статті у наукових фахових виданнях

6. Батченко Л.В. Инвестиционная привлекательность угольных предприятий Донецкой области // Економіка промисловості. - 1997. - №1. - С.103-115.

7. Батченко Л.В., Адамов Б.И. Подготовка управленцев рыночной ориентации как фактор ускорения экономических реформ // Экономика промышленности. - Донецк: ИЭП НАН Украины.- 1997. - С.260-280.

Особистий внесок автора: сформульовано основні напрями розвитку системи професійної освіти на інноваційних засадах.

8. Батченко Л.В. Заработная плата как элемент системы компенсации ущерба пострадавшим на угледобывающем производстве // Социально-экономические аспекты промышленной политики. - Донецк: ИЭП НАН Украины.- 1998. - С.340-347.

9. Амоша А.И., Батченко Л.В. Классификация факторов, определяющих степень риска потери трудоспособности и здоровья на шахтах Украины // Проблемы повышения эффективности функционирования предприятий различных форм собственности. - Донецк: ИЭП НАН Украины.- 1998. - С.234-243.

Особистий внесок автора: облік та ранжування факторів, які впливають на ступінь ризику втрати працездатності та здоров`я.

10. Батченко Л.В., Гликин В.М. Оценка условий труда в глубоких шахтах Донбасса с повышенной температурой на рабочих местах // Проблемы развития промышленного региона. - Донецк: ИЭП НАН Украины.- 1998. - С.176-195.

Особистий внесок автора: дано оцінку впливу теплових умов на працездатність і продуктивність праці робочих.

11. Батченко Л.В. Возмещение ущерба пострадавшим на шахтах Украины: право и экономика // Экономические проблемы и перспективы стабилизации экономики Украины. - Донецк: ИЭП НАН Украины.- 1998. - С.449-459.

12. Батченко Л.В. Необходимость реформирования образования в Украине и инновационное обеспечение адаптации к рыночным условиям // Менеджер. - 1998. - №1. - С.116-120.

13. Батченко Л.В. Создание действенной системы социальной защиты - неотъемлемое условие становления цивилизованного демократического государства // Економіка промисловості. - 1999.- №2(4). - С.140-151.

14. Батченко Л.В. Использование западных экономических теорий в рыночных преобразованиях Украины // Экономика промышленности. - Донецк: ИЭП НАН Украины.- 1999. - С.99-109.

15. Батченко Л.В., Швец В.Я. Региональные возможности: аспекты жизнеобеспечения // Экономические проблемы и перспективы стабилизации экономики Украины. - Донецк: ИЭП НАН Украины.- 1999. - С.304-313.

Особистий внесок автора: на основі аналізу встановлено залежність середньої тривалості життя в різних областях України від співвідношення сільського та міського населення.

16. Батченко Л.В. Финансовое обоснование закрытия угольных шахт // Управление экономикой переходного периода. - Донецк: ИЭП НАН Украины.- 1999. - С.294-304.

17. Батченко Л.В. Проблемы социальной защиты трудящихся угольной промышленности Украины // Социально-экономические аспекты промышленной политики. - Донецк: ИЭП НАН Украины.- 1999. - С.479-489.

18. Белоусов А.В., Назаренко В.Н., Батченко Л.В., Стрюковский Г.П. Кадровая политика предприятия: теория и практика // Менеджер. - 1999. - №2(4). - С.54-66.

Особистий внесок автора: розглянуто теоретичні аспекти інноваційних підходів до організації кадрової політики підприємства.

19. Амоша А.И., Батченко Л.В. Основные принципы функционирования подсистемы социального обеспечения трудящихся, пострадавших на производстве // Менеджер. - 1999. - №3(5). - С.17-24.

Особистий внесок автора: розкрито зміст підсистеми соціального забезпечення трудящих, які постраждали з вини виробництва. Сформульовано принципи та основні підходи до вирішення функціональних задач.

20. Батченко Л.В. Економічні фактори розвитку діяльності промислових підприємств // Соціально-економічні дослідження в перехідний період. Вип. XIX. - Львів: ІРД НАН України. - 2000. - С.307-314.

21. Батченко Л.В. Проблемы охраны труда в угольной промышленности // Экономика промышленности. (Организационные аспекты управления). - Донецк: ИЭП НАН Украины.- 2000. - С.168-177.

22. Батченко Л.В. Предпосылки совершенствования социального управления // Управление экономикой переходного периода.-Донецк: ИЭП НАН Украины.- 2000.- С.225-241.

23. Поважний А.С., Батченко Л.В. Возможности привлечения зарубежных инвестиций в развитие угольной промышленности Донецкой области // Проблемы развития внешнеэкономических связей и привлечения иностранных инвестиций: региональный аспект. - Т.1. - Донецк: ДонГУ. - 2000. - С.139-141.

Особистий внесок автора: проаналізовано механізм залучення зарубіжних інвестицій у вугільну промисловість та обґрунтовано можливості його використання.

24. Батченко Л.В. Основные направления создания действенной системы социальной защиты граждан Украины // Сборник научных трудов ДонГАУ. Сер. Экономика. - Вып. 3: Организационно-хозяйственный механизм развития экономики Донбасса. - Донецк: ДонГАУ. - 2001. - С. 197-202.

25. Батченко Л.В., Степанов А.В. Привлечение иностранных инвестиций в экономику Украины: проблемы управления СЭЗ в Донецкой области // Проблемы развития внешнеэкономических связей и привлечения иностранных инвестиций: региональный аспект. - Донецк: ДонНУ. - 2001. - С.158-160.

Особистий внесок автора: на основі аналізу визначено високий рівень ризику вкладення іноземних інвестицій в економіку України та запропоновано заходи з ефективного управління інвестиційним процесом.

26. Поважный С.Ф., Батченко Л.В., Алещинин В.В. Проблемы развития регионального промышленного комплекса в условиях глобализации экономики // Прометей: регіональний збірник наукових праць з економіки. - Донецк: Юго-Восток. - 2001. - № 1(4). - С.184-189.

Особистий внесок автора: розглянуто проблеми розвитку регіонального промислового комплексу, запропоновано нову модель розвитку зовнішньоекономічних зв`язків регіону.

27. Батченко Л.В. Социальная дифференциация угледобывающих предприятий // Проблемы повышения эффективности функционирования предприятий различных форм собственности. - Донецк: ИЭП НАН Украины. - 2002. - С.111-134.

28. Батченко Л.В. Органы и методы социального управления // Економіка промисловості. - 2002. - № 4(18). - С.191-200.

29. Батченко Л.В. Организационно-экономические формы компенсации отрицательных последствий рисков // Экономика промышленности.- Донецк: ИЭП НАН Украины.-2002.-С.104-114.

Тези доповідей та матеріали конференцій

30. Батченко Л.В. Экономическая теория - важнейший фактор действенности хозяйственной и административной реформы в Украине // Матеріали Всеукраїнської наук.-практ. конф. “Регіоналізація економіки і здійснення адміністративної реформи в Україні” (м.Дніпродзержинськ, 18-19 травня 2000 р.). - Дніпродзержинськ: ДДТУ. - 2000. - Ч.1. - С.32-34.

31. Батченко Л.В., Васина И.П. Моделирование деятельности малого предприятия // Стратегия управления социально-экономическим развитием региона на период до 2010 года (Донецкая область - 2010): Материалы региональной науч.-практ.конф. (г.Донецк, 28-30 сент. 1999 г.). Секция “Пути совершенствования внешнеэкономической деятельности” - Т.2. - Донецк: ИЭПИ НАН Украины. - 1999. - С.82-89.

Особистий внесок автора: розроблено моделі виробничої та інноваційної діяльності підприємства.

32. Батченко Л.В. Залучення та повернення інвестицій у системі взаємовідносин інвесторів і підприємств: [За матеріалами П`ятої міжнар. наук.конф. - літньої школи “Проблеми економічної інтеграції України в Європейський Союз: Європейські студії” (Ялта-Форос, 13-15 вересня 2003 р.)] // Вісник Тернопільської академії народного господарства. - 2000. - Спец.вип. - № 15-5. - С.192-196.

33. Батченко Л.В., Дехтярь О.В. Проблемы эффективности управления ВЭД машиностроительных предприятий Донецкой области // Проблеми та перспективи розвитку економіки України в умовах ринкової трансформації: Матеріали 2-ї міжнар. наук.-практ.конф. - Економічний вісник Національної гірничої академії України. - 2001. - № 2. - Т.2. - С.11-13.

Особистий внесок автора: систематизовано підходи до визначення ефективності управління ЗЕД та визначено основні напрями її підвищення на промислових підприємствах.

34. Батченко Л.В. Возможности регионов Украины в жизнеобеспечении неработающей части населения // Всеукраїнська наук.-практ.конф. “Економічні проблеми розвитку регіонів та підприємств на початку XXI століття” (м.Полтава, 22-23 листопада 2001 р.). - Полтава: ДТУ ім.Ю.Кондратюка. - 2001. - С.17-22.

Размещено на Allbest.ru