Економічна оцінка інноваційних управлінських рішень в енергетиці

Размещено на http://www.allbest.ru

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ

ІНСТИТУТ ЕКОНОМІЧНОГО ПРОГНОЗУВАННЯ

08.02.03 - Організація управління, планування і регулювання економікою

Робота виконана в Національному технічному університеті України “Київський політехнічний інститут” Міністерства освіти і науки України.

Науковий керівник

Національний технічний університет України “Київський політехничний інститут”, професор кафедри автоматизації проектування енергетичних процесів і систем.

Офіційні опоненти

Інститут економіки і менеджменту Національного університету “Львівська політехніка”, завідувач кафедри фінансів;

Інститут економічного прогнозування НАН України, старший науковий співробітник відділу секторальних прогнозів та кон'юнктури ринків.

Захист відбудеться “ 28 ” січня 2004 р. о 14 годині 30 хвилин на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.239.01 Інституту економічного прогнозування НАН України за адресою: 01011, м. Київ-11, вул. Панаса Мирного, 26.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту економічного прогнозування НАН України, 01011, м. Київ-11, вул. Панаса Мирного, 26.

Автореферат розісланий “25” грудня 2003 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Левчук Н.І.

Загальна характеристика роботи

Обмежені можливості відтворення основного капіталу в базових галузях економіки і, зокрема у паливно-енергетичному комплексі (ПЕК), становлять чи не найголовнішу загрозу економічній безпеці держави і руйнують позиції країни та її товаровиробників на внутрішньому та зовнішньому ринках. Найкритичніша ситуація склалася в електроенергетиці, собівартість продукції якої невпинно зростає через скорочення виробництва, надмірну зношеність основних виробничих фондів (ОВФ), незадовільне паливозабезпечення, наднормативні втрати в електромережах тощо. Тому потрібне невідкладне проведення радикальних інноваційних перетворень в енергетиці, які б дозволили у межах прийнятного терміну досягти відчутного поліпшення техніко-економічних показників підприємств цієї найважливішої галузі і відновити її інвестиційне забезпечення. Саме цим зумовлена актуальність теми роботи, присвяченої удосконалюванню підходів до економічної оцінки інноваційних рішень у сфері виробництва та управління ними, здатних забезпечити досягнення раціонального ресурсовикористання у цій стратегічній галузі.

Актуальність теми. Зазначена ситуація зумовила розвиток досліджень, в яких знайшли відображення комплексні проблеми, що стосуються не лише питань інвестування економіки, але й питання необхідності урахування загроз економічній безпеці держави та її окремих територій. Комплекс зазначених питань знайшов відображення у дослідженнях А.О. Афанасьєва, О.Ф. Балацького, В.В. Бушуєва, М.І. Воропая, В.М. Геєця, Б.Є. Кваснюка, М.П. Ковалка, Л.Д. Криворуцького, О.А. Кукліна, О.М. Мастепанова, А.Л. Мизіна, В.І. Мунтіяна, Ю.М. Руденка, А.І. Сухорукова, О.І. Татаркіна, В.Й. Едельмана й інших авторів.

Проблемам інвестиційного забезпечення промисловості у напрямі інноваційної моделі розвитку завжди приділялася належна увага. У цій сфері відомі праці В.П. Александрової, Ю.М. Бажала, Є.Р. Бершеди, Л.К. Бесчасного, М.З. Згуровського, О.О. Лапко, В.Ф. Леонтьєва, В.Н. Лівшиця, Б.А. Малицького, Г.С. Хачатурова, Д.С. Львова, О.М. Алимова і багатьох інших авторів.

Проблема інноваційного розвитку енергетики носить системний характер в нових економічних умовах. Проте існують невирішені проблеми, що пов'язані з вибором пріоритетів її розвитку, а також вибором і масштабом застосування технологічних рішень тощо. Потрібно враховувати, що конкретні рішення, спрямовані на забезпечення економічно стабільного функціонування суб'єктів господарської діяльності (СГД), є водночас передумовою досягнення прийнятного рівня конкурентоспроможності й економічної безпеки держави. Тому в роботі основну увагу зосереджено на дослідженні методологічних підходів та організаційного механізму, спрямованих на об'єктивну оцінку результатів реалізації інноваційних управлінських і технологічних рішень.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Результати роботи використані під час виконання робіт за програмою “ГРАНІТ” “Розробка науково-методичних основ системи прогнозування генетичного ризику впровадження нових технологій і забруднення навколишнього середовища” (№080999 Р0005), а також госпдоговірної теми “Комп'ютерна система екологічного аудиту промислової зони” (№0102U000512, КВНТД 1.212.13.06) у частині розробки складу й змісту аналітичних функцій, що полягають в аналізі еколого-економічних результатів застосування технологічних інновацій у сфері енерговиробництва. Результати роботи використано також у Державному науково-технічному підприємстві “Укренергоефективність” і в акціонерній енергопостачальній компанії “Черкасиобленерго”.

Основні положення і результати дисертації використано в навчальному процесі в Національному технічному університеті України “Київський політехнічний інститут” під час читання курсів лекцій “Економіка й організація виробництва”, “Екологічне право й екологічний аудит”, “Еколого-економічна оптимізація виробництва” у частині, що стосується оцінки впливу інноваційних рішень у енерготехнологічній сфері на економічну стабільність СГД.

Мета і задачі дослідження. Мета роботи полягає в розробці методичних рекомендацій щодо оцінки і аналізу технологічних та організаційно-управлінських інноваційних рішень в енергетиці. Відповідно до зазначеного поставлено такі завдання:

визначити основні умови і чинники, врахування яких необхідне для комплексної оцінки інноваційних рішень в енергетиці;

сформулювати критерії оцінки і вибору технологічних інновацій з точки зору врахування системного прояву їхнього можливого впливу на суміжні виробництва;

удосконалити методичні підходи до економічної оцінки інвестиційних проектів, спрямованих на реалізацію технологічних та організаційно-управлінських інновацій у напрямі врахування їхнього комплексного впливу на економічний стан СГД у сфері енергетики і суміжних виробництв;

визначити характер взаємозв'язку між тарифним регулюванням на електроенергетичному ринку і фінансовими результатами впровадження нових технологій виробництва електроенергії, які забезпечують ефективне ресурсозбереження і зменшення негативного впливу на навколишнє середовище

проаналізувати характер впливу інноваційних рішень у сфері виробництва електроенергії на рівень економічної безпеки СГД, держави і територій;

розробити методичні рекомендації щодо оцінки зовнішніх витрат від реалізації технологічних інновацій з метою підвищення ефективності тарифного регулювання в електроенергетиці.

Об'єктом дослідження є інноваційні технологічні та організаційно-управлінські рішення, спрямовані на забезпечення ефективного ресурсозбереження, зменшення несприятливого впливу на навколишнє середовище, а також на підвищення конкурентоспроможності електроенергетичної галузі в умовах формування ринкових відносин.

Предметом дослідження є методологія оцінки й аналізу економічного ефекту технологічних та організаційно-управлінських рішень в енергетиці з урахуванням комплексу галузевих і міжгалузевих чинників.

Методи дослідження. Дисертаційне дослідження базується на результатах новітніх теоретичних і прикладних розробок вітчизняних і зарубіжних вчених у даній сфері. При цьому оцінка ефективності технологій оцінювалась з використанням імітаційної фінансово-економічної моделі. Оцінка фінансового стану суб'єктів господарської діяльності виконувалась за допомогою моделей оцінки фінансових коефіцієнтів, а для оцінки рівнів економічної безпеки територій використано моделі розрахунку відповідних індикаторів. Оцінка міжгалузевого ефекту інноваційних рішень здійснена за допомогою моделі міжгалузевого балансу.

Наукова новизна отриманих результатів. На основі здійсненого наукового дослідження отримані такі результати, які можна кваліфікувати як нові положення:

- дістало подальшого розвитку поняття інноваційного ефекту технологічних та організаційно-управлінських рішень стосовно енергетики, що передбачає урахування різних форм його прояву не лише з точки зору комерційної ефективності, але також з точки зору урахування міжгалузевих чинників, урахування впливу на загрозу банкрутства суб'єктів господарювання та на загрози економічній безпеці територій тощо;

- доповнено систему показників оцінки економічної ефективності нововведень, яка вдосконалює діючу систему управління інноваційними рішеннями на основі урахування індикаторів фінансового стану суб'єктів господарювання та енергетико-екологічної безпеки відповідної території;

- вперше запропоновано методичний підхід щодо фінансово-економічної оцінки комплексного інноваційного ефекту, що враховує екстерналії (екологічність), можливі внаслідок впровадження організаційно-управлінських та технологічних інновацій;

- дістала подальшого розвитку система урахування впливу ендогенних та екзогенних факторів на ефективність інновацій в енергетичній галузі, зокрема врахування міжгалузевих ефектів, зумовлених системним проявом впровадження ресурсозберігаючих технологій;

- на підставі результатів застосування розробленого методичного підходу встановлено, що використання інноваційних технологій - на прикладі сфери виробництва електроенергії - створює умови для удосконалення діючої системи тарифного регулювання у сфері електроенергетичного ринку в напрямі інтерналізації зовнішніх витрат, що в перспективі дозволить вирішити певною мірою проблему інвестиційного забезпечення та планування інноваційного розвитку енергетичних підприємств;

- обґрунтовано доцільність включення до складу обов'язкових функцій управління енергетикою обов'язкової комплексної оцінки складових інноваційного ефекту у процесі еколого-економічної експертизи інвестиційних проектів та тарифного регулювання відносин суб'єктів електроенергетичного ринку відповідними структурними підрозділами Міністерства палива та енергетики і Національної комісії з регулювання електроенергетики. інноваційний управлінський енергетика

Практичне значення одержаних результатів. У теоретичному плані результати роботи можуть бути використані для удосконалення методів розрахунку ефективності впровадження інновацій не тільки в енергетиці, але й в інших галузях під час розробки відповідних методичних рекомендацій. Використання оцінок, одержаних за допомогою запропонованих підходів, дозволить виробити ефективну стратегію інвестиційно-інноваційного забезпечення подолання кризових явищ у ПЕК, а також в інших сферах господарської діяльності.

Практична значимість роботи полягає в пропозиціях щодо поліпшення взаємодії електроенергетики і суміжних галузей. Запропоновані в дисертації методичні рекомендації і моделі використано під час планування виробничо-господарської діяльності організацій і підприємств, спрямованих на досягнення прийнятного рівня економічної стабільності СГД енергетики. Результати роботи використано у розробці системи екологічного контролю в Державному науково-технічному підприємстві “Укренергоефективність” і в акціонерній енергопостачальній компанії “Черкасиобленерго”.

Особистий внесок здобувача полягає в обґрунтуванні необхідності оцінки й врахування інноваційного ефекту енерготехнологій у розробці методичного підходу щодо комплексної оцінки інноваційного ефекту з врахуванням міжгалузевого впливу. Особистий внесок у працях, опублікованих у співавторстві, наведено у списку публікацій.

Апробація результатів дисертації. Основні положення роботи доповідали, обговорювались й одержали схвалення на Міжнародних науково-практичних конференціях: “Маркетинг та логістика в системі менеджменту” (м. Львів, 2000 р.), “Сучасні проблеми управління інноваційною діяльністю і перспективи їх вирішення” (м. Івано-Франківськ, 2001 р.), “Управління організацією: регіональні аспекти” (м. Чернігів, 2002 р.), “Інноваційна модель та стратегія економічного розвитку” (м. Івано-Франківськ, 2002 р.), “Маркетинг та логістика в системі менеджменту” (м. Львів, 2002 р.), Російському національному симпозіумі з проблем енергетики (м. Казань, 2001 р.), на постійно діючому науковому семінарі з міжнародною участю “Економічні проблеми енергетичної безпеки” на тему: “Технології енергетики й економічна безпека держави” (м. Київ, 2001 р.), 73-му засіданні Всеросійського постійно діючого наукового семінару “Методические вопросы исследования надежности больших систем энергетики” (м. Туапсе, 2002 р.), науковій конференції з міжнародною участю “Енергетична безпека та економічне зростання” (м. Київ, 2002 р.), Всеукраїнській науковій конференції “Екологічний менеджмент у загальній системі управління” (м. Суми, 2003 р.).

Публікації. За темою дисертації опубліковано 14 праць загальним обсягом близько 4,7 д.а. Особисто автору належить близько 3,5 д.а. Серед них 7 обсягом 3,5 д.а. - у монографії та у фахових виданнях, 7 - в інших виданнях.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків та додатків. Роботу викладено на 207 сторінках машинописного тексту, що містить 47 рисунків та 73 таблиці, з яких 16 рисунків та 35 таблиць - на окремих сторінках. Список використаних джерел містить 204 найменування наведено на 21 сторінці. Робота має 7 додатків на 56 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

У першому розділі “Аналіз стану енергетики у перехідному періоді і можливостей нейтралізації загроз дестабілізації її функціонування” проаналізовано зміст та визначено особливості процесів, що відбуваються в електроенергетиці перехідного періоду, з точки зору їх коректного відображення та врахування у економічній оцінці нововведень. Показано взаємозв'язок між станом енергетики та іншими секторами економіки, а також особливості прояву позитивного та негативного взаємного впливу різних секторів економіки. Особливу увагу звернути також на механізм забезпечення інвестиційного процесу в енергетиці як умови для стабільного енергопостачання в економіці. Аналіз наявних праць у цій сфері показав, що рівень інвестицій в основний капітал у відношенні до ВВП постійно знижується і зменшився з 13,3 % у 1997 р. до 16,8 % у 2002 р. Найбільшу питому вагу у фінансуванні інвестицій мають власні кошти підприємств (майже 67 %), а питома вага кредиторської заборгованості в їхньому балансі складає майже 40 %. Тобто, підприємства кредитують один одного, але їхній кумулятивний прибуток зростає повільніше порівняно з темпом ВВП. За таких умов власні ресурси підприємств не можуть стати основним джерелом фінансування інвестицій. Таким чином, як держава, так і підприємства ПЕК не мають коштів, достатніх для масштабної модернізації ОВФ, оскільки для цього потрібні суми у розмірі десятків млрд. дол. США. Фінансово-кредитна система України - внаслідок розпорошення фінансових ресурсів - також неспроможна функціонувати в інтересах довгострокового інвестування капіталомістких галузей ПЕК.

За цих умов варто звернути увагу на створення спеціальних цільових фондів для реалізації окремих пріоритетних напрямів науково-технічного прогресу, кошти яких можуть формуватися за рахунок державного та місцевих бюджетів, внесків підприємств, організацій, комерційних банків, приватних інвестицій тощо. Особливе місце в даній сфері займає венчурний бізнес у наукомістких і високотехнологічних сферах, який на даний час не набув поширеного розповсюдження внаслідок значного інвестиційного ризику та економічної нестабільності СГД. Проте можливості комерціалізації нововведень створює підвищений рівень мотивації для фінансування інноваційної діяльності.

За відсутності в країні фінансових ресурсів для здійснення інноваційної політики варто створити умови для залучення іноземного капіталу. Це дозволить за певних умов одержати устаткування і технології без збільшення зовнішньої державної заборгованості, збільшити зайнятість населення і надходження в бюджет. За цих умов важливого значення набувають непрямі методи стимулювання інноваційної діяльності і, зокрема, пільговий податковий режим у вигляді “податкових канікул” на період реалізації пріоритетних проектів. Такий підхід може зробити залучення іноземних позикових коштів в Україну економічно доцільним і, власне кажучи, є реальним економічним механізмом повернення цих коштів.

Масштабна реалізація інноваційних рішень (особливо в капіталомістких енергетичних галузях, неможлива без великих інвестицій, а ефективні інвестиції - без інновацій. У підприємств можуть бути кошти, але відсутні організаційно-управлінські механізми реалізації їх ефективного впровадження і, навпаки, за існуючих сучасних технологій немає механізму залучення коштів.

Більш-менш радикальне нововведення в таких надзвичайно інтегрованих виробничих системах, якими є системи енергетики, не може бути здійснене в одній ізольованій підсистемі і тому потребує сумісної взаємодії інших підсистем організаційно-управлінського процесу. Відносно галузей ПЕК необхідна максимально можлива активізація всіх існуючих способів фінансування інновацій. Мова в даному випадку має йти про масове застосування сучасних технологій виробництва електроенергії, інноваційний ефект яких виявляється у багатьох аспектах: підвищенні надійності, економічності й екологічної безпечності енергетичного устаткування, підвищенні рівня економічної стабільності СГД галузі, а також у можливій активізації “точок зростання”. Останнє виявляється в підтримці розвитку деяких важливих суміжних галузей: енергетичного машинобудування, електротехнічної промисловості, металургії тощо). Таким чином, інноваційний ефект організаційно-управлінських і технологічних рішень в енергетиці слід розглядати як множинний вплив на СГД та на навколишнє середовище, який проявляється в змінах рівня економічної, енергетичної та екологічної стабільності економічних суб'єктів, держави і її територій, рівня інвестиційного забезпечення господарської діяльності, а також рівня економічних показників суміжних виробництв.

У другому розділі “Методичні основи оцінки інноваційних рішень, орієнтованих на стабілізацію функціонування енергетичного комплексу”, запропоновано систему показників для визначення складових інноваційного ефекту з урахуванням можливостей декількох технологій виробництва енергії і досліджено їх взаємозв'язок. Також враховано особливості саме системи взаємопов'язаних стабілізаційних рішень, приклад яких подано у табл. 1, і які можна розглядати як інновації, що належать до різних класифікаційних рівнів. Ефективність нововведень, реалізованих у процесі здійснення зазначених рішень, може змінюватися в широких межах залежно від порядку і масштабу відповідних інновацій. Якісний характер можливих форм прояву інноваційного ефекту стабілізаційних рішень різного змісту, врахованих у табл. 1, показаний на рис. 1 стосовно електроенергетики.

Таблиця 1

Зміст стабілізаційних рішень

* У позначеннях стабілізаційних рішень, поданих у табл. 1, відображено класифікацію, відповідно до якої Г відповідає галузевому рівню, Д - загальнодержавному, Р - регіональному (місцевому), I - виробництвам, що забезпечують діяльність енергетичного комплексу, II - нормативно-правовому регулюванню, III - рівню споживання продукції і послуг.

Ефект нововведень в енергетику варто розглядати, як множинний вплив на СГД, на навколишнє середовище і на економічну безпеку держави та її окремих територій, що має прояв у змінах рівнів економічної стійкості економічних суб'єктів, економічної безпеки за складовими (енергетична, екологічна тощо), інвестиційного забезпечення господарської діяльності, а також економічних показників суміжних виробництв. Тому для оцінки інноваційного ефекту варто використовувати комплекс взаємозалежних показників, частина яких має враховуватись для уточнення конкретного змісту і масштабу реалізації відповідного рішення. Ефективність нововведень, що можуть бути названі технологічними інноваціями, залежить від реалізації інших підтримуючих рішень, деякі з яких також можуть розглядатися як нововведення, але не лише технічного, а наприклад нормативно-правового, змісту, що забезпечують взаємну інформаційну, організаційну і ресурсну підтримку. Зазначені нововведення можуть бути відповідним чином класифіковані з урахуванням відомих ознак.

Зміст: Вп - обсяг виробництва продукції; БП - балансовий прибуток; R - рентабельність; Фв - фондовіддача; Кв - коефіцієнт оновлення ОВФ; СВ - собівартість; Кав - коефіцієнт автономії; Кз.в.к - коефіцієнт забезпеченості власними коштами; Км.в.к - коефіцієнт маневрування власного капіталу; Rф.к - рентабельність функціонуючого капіталу; Кі - коефіцієнт інвестування; Кн.к - коефіцієнт забезпечення необоротних активів власними коштами; Кд - коефіцієнт дебіторської заборгованості; Кп.і - коефіцієнт позикового інвестування; Фл - коефіцієнт фінансового левереджу; Зп - середня заробітна платня; ПпР - продуктивність праці; ПВП - чисельність промислово-виробничого персоналу; Тк - плинність кадрів; tВВП - темп зростання ВВП; tінв, tвр.б, tПЕК1, tПЕК2 - індикатори інвестиційної, виробничої та енергетичної безпеки відповідно (визначаються обсягом інвестицій в економіку до ВВП на території в чинних цінах, часткою власних джерел в балансі палива і енергії, а також ступенем забезпечення запасами добового попиту споживачів в паливі й енергії); tр.ж, tдем, tат, tвд, tпдб, - індикатори рівня життя, демографічної ситуації, екологічної, продовольчої безпеки.

Оцінка наслідків можливих варіантів реалізації процедури банкрутства СГД і вибір таких, які найменше впливають на рівні показників енергетичної та екологічної безпеки відповідної території;

Размещено на http://www.allbest.ru

Рис. 2. Схема впливу технологічних інновацій на економічні, виробничі, фінансові показники окремого СГД енергетики, підприємств суміжних галузей та держави в цілому

СФ - страховий фонд; ІФ - інвестиційний фонд; ІНФ - інноваційний фонд; ФЕН - фонд енергозбереження; ВП - витрати палива; ВР - викиди забруднюючих речовин; ДЗ - дебіторська заборгованість; КЗ - кредиторська заборгованість; Т - тариф на електроенергію; ЕП - екологічні платежі; К - капіталовкладення; ДР - дохід від реалізації; ОП - обсяг продукції; ОК - обіговий капітал; Vcв - валовий випуск продукції суміжних виробництв; Псв, ППсв - податок на прибуток суміжних виробництв; Nб- рівень безробіття; Днас - рівень життя населення; Iсв - поліпшення техніко-економічних показників суміжних виробництв; Vввп - ВВП; Vекс - експорт; Vзб - зовнішній борг.

Визначення можливостей інвестування СГД і встановлення пріоритетів інвестування СГД, які підлягають реабілітації;

Коригування показників СГД і розрахунки інноваційного ефекту;

Розрахунки параметрів фінансових потоків, фінансових коефіцієнтів СГД, індикаторів за складовими економічної безпеки, а також можливого інвестиційного потенціалу нововведень;

Визначення міжгалузевого ефекту, можливого в разі реалізації нововведень, що розглядають, на основі використання моделі міжгалузевого балансу (МГБ);

Визначення можливостей зменшення тарифу на відпущену електроенергію за рахунок зменшення зовнішніх витрат, можливих у разі застосування проаналізованих технологій на основі моделі МГБ.

Ступінь формалізації зазначених вище етапів може бути різним. Етап 1 полягає у визначенні тарифу на електроенергію, який відповідає граничним витратам пза фактичного стану енергокомплексу для відповідної території. Зазначена оцінка потрібна для виявлення тих СГД, що у першу чергу мають потребу в реабілітації. Після виявлення СГД, експлуатація яких є збитковою (етап 2), оцінюють можливість застосування до них одного з варіантів процедури банкрутства з урахуванням сукупності оцінок показників, розрахованих відповідно до етапу 3. Також виключають варіант, що передбачає перепрофілювання СГД, як неможливий стосовно об'єктів сфери основного виробництва енергетики.

Етап 6 реалізують із застосуванням моделей, призначених для оцінювання параметрів фінансових потоків, які використовують також для визначення складових інвестиційного потенціалу, а також економічних наслідків для СГД у разі їх незадовільних екологічних характеристик.

Етап 7 передбачає оцінку міжгалузевого ефекту за різних рівнів тарифу на ринку електроенергії, врахованих під час реалізації етапу 1, з метою визначення зміни стану джерел фінансування, можливих в результаті здійснення нововведень. Під час виконання зазначеного етапу (так само, як і етапу 1), крім власне показників СХД, необхідно враховувати зовнішні витрати, що можуть змінитися залежно від ступеня впливу реалізованих рішень на екологічні характеристики об'єктів інвестування. До зовнішніх витрат можуть бути віднесені також додаткові витрати взаємозалежних галузей у формуванні моделі МГБ і в кінцевому рахунку ідентичні вилученню частини кінцевого продукту.

Реалізація нововведень певною мірою відображається на рівні тарифів, насамперед на електроенергію. Тому етап 8 передбачає визначення об'єктивно обумовленого тарифу на відпущену електроенергію. Остаточно отримані результати оцінюють з точки зору розширення можливостей джерел інвестиційного капіталу, стан яких може змінюватися внаслідок практичної реалізації нововведень. Якщо відбулося деяке поліпшення їхніх можливостей, то доцільно повторити етапи 4-8. Наведена послідовність є процесом формування інвестиційної політики, орієнтованої на впровадження інноваційних рішень, що забезпечують стабілізацію функціонування та розвиток енергетичного комплексу.

У третьому розділі “Аналіз ефективності застосування інноваційних технологій в електроенергетиці” запропонований вище методологічний підхід щодо оцінки інноваційного ефекту нововведень проілюстровано на прикладі різних варіантів їхньої реалізації: на окремих об'єктах, у межах окремої території та на міжгалузевому рівні.

Для безпосередньої оцінки комерційної ефективності технологій виробництва електроенергії застосовано підхід, який передбачає оцінку сукупності технологій на основі параметрів відповідних фінансових потоків чистого грошового доходу (ЧГД), індексу дохідності (ІД), терміну окупності (ТО) інвестицій. Використання зазначеного підходу щодо оцінки сукупності технологій виробництва електроенергії на теплоелектростанціях показало переваги двох технологій: парогазової зі спалюванням природного газу (1); парогазової з внутрішньоцикловою газифікацією твердого палива (2). Для умов України використання першої технології ускладнено обмеженими обсягами природного газу та кількістю придатних для цієї технології електростанцій. Показано також, що використання зазначених технологій істотно позитивно впливає на фінансовий стан СГД. Визначено також вплив зазначених технологій на показники економічної, енергетичної та екологічної безпеки на регіональному рівні. На прикладі однієї з електростанцій показано, що за наявних економічних умов застосування процедури банкрутства до СГД, який має незадовільні фінансові показники, спровокує суттєве погіршення ситуації з точки зору економічної безпеки регіону. Водночас реалізація навіть на одній з ТЕС зазначених вище технологій здатна відчутно поліпшити економічні та екологічні показники територіального рівня. Цей позитивний вплив посилюється після завершення терміну окупності інвестицій.

В табл. 3 розглянуто ситуацію на макроекономічному рівні урахування міжгалузевого ефекту із застосуванням моделі МГБ. Здійснено розрахунки, які передбачають: використання нововведень на обмеженій кількості об'єктів (вихідний варіант 1); врахування зменшення витрат палива (2); зменшення зовнішніх витрат на 5, 10, 20 та 30 % (3,5,7,9); зменшення зовнішніх витрат на 5, 10, 20 та 30 % за умови зменшення витрат палива (4,6,8,10). Усі варіанти розраховано за умови незмінності відпускного тарифу. В табл. 3 показано зміну низки важливих економічних показників, що враховують в МГБ, а на рис. 3, 4 - можливий розмір податкових надходжень залежно від рівня тарифу на відпущену електроенергію. Наведені результати свідчать про те, що у разі використання розглянутих технологій можливе суттєве збільшення надходжень від оподаткування СГД без збільшення тарифів на електроенергію або зменшення тарифів за збереження існуючого рівня податків.

21

Размещено на http://allbest.ru

Таблиця 3

Зведені показники для варіанта 10 (зменшення зовнішніх витрат на 30 % і зменшення споживання палива в електроенергетиці)

Размещено на http://www.allbest.ru

У дисертації наведене теоретичне дослідження та практичні розробки, які стосуються методології оцінки й аналізу економічного ефекту технологічних та організаційно-управлінських рішень в енергетиці:

В умовах, коли стан електроенергетики, визначається надмірною зношеністю ОВФ, значним скорочення обсягу виробництва, зростанням собівартості енергетичної продукції, погіршенням екологічних характеристик виробничих об'єктів та іншими негативними явищами, відновлення прийнятного рівня показників цієї стратегічно важливої галузі можливе лише на основі реалізації комплексу організаційно-управлінських та технологічних рішень інноваційного змісту. Зазначені рішення мають бути спрямовані на досягнення такого стану виробничої бази, який би відповідав сучасним вимогам до надійності, економічності та екологічної безпечності її функціонування. Важливою умовою досягнення максимально позитивного результату реалізації зазначених заходів є об'єктивна кількісна оцінка інноваційного ефекту зазначених рішень.

Багатоаспектний характер прояву інноваційного ефекту організаційно-управлінських та технологічних рішень в енергетичному виробництві зумовили необхідність урахування їх впливу не лише на показники комерційної ефективності відповідних інвестиційних проектів, але також впливу на фінансовий стан суб'єктів господарювання, на рівень загроз економічній, енергетичній та екологічній безпеці держави й окремих її територій. З методологічної точки зору це вимагає врахування також впливу відповідних рішень на розмір зовнішніх витрат, адже від їх зменшення суттєво залежить можливість ефективного фінансування інвестиційної діяльності.

Множинний характер форм прояву інноваційного ефекту технологічних рішень зумовлює необхідність комбінованого використання методів та моделей економічного аналізу. Традиційні моделі, які використовують для оцінювання параметрів фінансових потоків та інших показників інвестиційного проекту, необхідно доповнювати оцінкою фінансових коефіцієнтів, індикаторів економічної безпеки, інвестиційного потенціалу тощо. Особливу увагу слід звертати за цих умов на припустимість реалізації процедур банкрутства в разі, якщо реалізація певного варіанта інвестиційного проекту через обмеженість фінансування не забезпечує прийнятного рівня фінансової стабільності суб'єкта господарювання. У цьому випадку необхідно враховувати можливу зміну індикаторів економічної безпеки території як обмежень, що визначають припустимість відповідної процедури.

Нововведення будь-якого змісту, спрямовані на досягнення максимального рівня інноваційного ефекту в енергетиці, мають, як правило, міжгалузевий характер. Тому необхідно враховувати, по-перше, можливий вплив на ефективність тарифного регулювання відносин суб'єктів електроенергетичного ринку і, по-друге, вплив нововведень на розмір зовнішніх витрат (екстерналій) за межами енергетичних об'єктів. Врахування зазначеного впливу необхідно здійснювати в межах комплексної оцінки відповідних нововведень з використанням моделі міжгалузевого балансу.

Використання інноваційних технологій, зокрема у сфері виробництва електроенергії, створює умови для удосконалення діючої системи тарифного регулювання на електроенергетичному ринку в напряму інтернаціоналізації зовнішніх витрат, що у перспективі дозволить зменшити тарифне навантаження на споживачів енергетичної продукції і створити сприятливі умови для фінансування інноваційного розвитку енергетики.

Комплексна оцінка інноваційного ефекту нововведень в енергетичному секторі має бути обов'язковим елементом системи експертної оцінки інвестиційних проектів та інших рішень, зокрема у сфері нормативно-правового регулювання господарської діяльності, яка формується та використовується відповідними державними структурами. За цих умов реалізацію відповідного аналізу слід розглядати як інноваційних елемент у сфері організаційно-управлінської діяльності.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Частоколенко И.П. Условия численной оценки результатов применения технологических инноваций в энергопроизводстве // Актуальные проблемы устойчивого развития. / Под ред. И.В. Недина, Е.И. Сухина. - К.: Общество “Знание” Украины, 2003. - С. 184-192.

Частоколенко І.П. Фінансовий стан енергопідприємств і його вплив на рівень енергетичної й екологічної безпеки // Наукові вісті НТУУ "КПІ". - 2003. - №6. - С. 5-10.

Частоколенко И.П. Инновационные решения в производстве электроэнергии как способ улучшения финансово-экономических показателей энергопредприятий // Вісник Сумського державного університету. Серія Економіка. - 2003. - №6. - С. 79-88.

Частоколенко І.П. Технологічні інновації в системах енергетики і їх вплив на економічне зростання // Вісник НУ "Львівська політехніка". Логістика. - 2003. - №472. - С. 531-537.

Рыжов В.В., Частоколенко И.П. О влиянии инноваций на риск банкротства субъектов энергетики // Енергетика: економіка, технології, екологія. - 2001. - №2. - С. 82-86. Особистий внесок - запропоновано структуру зв'язку чинників інноваційного змісту на ризик банкрутства суб'єктів господарювання.

Рыжов В.В., Частоколенко И.П. Факторы банкротства субъектов хозяйственной деятельности в энергетике как индикатор возникновения угроз энергетической безопасности // Енергетика: економіка, технології, екологія. - 2001. - №4. - С. 74-77. Особистий внесок - запропоновано структуру та показники оцінки зв'язку фінансового стану суб'єктів господарювання в енергетиці та загроз енергетичній безпеці.

Караєва Н.В., Частоколенко І.П. Взаємовплив еколого-демографічної складової економічної безпеки та фінансового стану суб`єктів господарювання // Вісник НУ "Львівська політехніка". Логістика. - 2002. - №446. - С. 314-322. Особистий внесок - проаналізовано значимість впливу фінансового стану енергогенеруючого підприємства на складові соціально-демографічної безпеки.

Недин И.В., Рыжов В.В., Орича Дж. Я., Частоколенко И.П. Влияние субъективных факторов на эффективность либерализации рынка электроэнергии // Материалы докладов Российского национального симпозиума по энергетике, 10-14 сентября 2001: Материалы докладов. - Том 3. - Казань: Казан. гос. энерг. ун-т. - 2001. - С. 88-91. Особистий внесок - визначено характер зв'язку фінансового стану енергопідприємств з ефективністю функціонування електроенергетичного ринку.

Рижов В.В., Дергачова В.В., Недін І.В., Частоколенко І.П. До оцінки можливостей суб'єктів енергетичного ринку протидіяти загрозі банкрутства // Маркетинг та логістика в системі менеджменту: Тези доповідей III міжнародної наук.-практ. конф. -Львів: Львівська політехніка, 2000. - С. 262. Особистий внесок - визначено характер зв'язку фінансового стану суб'єктів господарювання в енергетиці та загроз енергетичній безпеці.

Частоколенко И.П. Банкротство хозяйственных субъектов энергетики и энергетическая безопасность регионов // Управління організацією: регіональні аспекти: Матеріали X Міжнародної наук.-практ. конф., 12-13 квітня 2002 р., м. Чернігів. - К.: Політехніка, 2002. - С. 335-336.

Частоколенко І.П. Інноваційна діяльність в процесі виробництва електроенергії як засіб покращення фінансово-господарської діяльності енергопідприємств // Інноваційна модель та стратегія економічного розвитку: Тези доповідей III Міжнародної наук.-практ. конф., 15 - 19 жовтня 2002 р., м. Івано-Франківськ. - К.: 2002. - С. 142-144.

Частоколенко І.П. Вплив фінансового стану енергопідприємства на рівень енергетичної й екологічної безпеки території // Маркетинг та логістика в системі менеджменту: Тези доповідей IV Міжнародної наук.-практ. конф. 7-9 листопада 2002 р. - Львів: Вид-во Львівська політехніка, 2002. - С. 381.

Частоколенко И.П. Основные направления реализации экологической политики в энергетике // Екологічний менеджмент у загальній системі управління: Тези доповідей III щорічної Всеукраїнської наук. конф., 23 квітня 2003. - Суми: Вид-во СумДУ, 2003. - С. 13-15.

Екологічний аудит виробництва і території. Навчальний посібник / Єлізаренко Г.М., Недін І.В., Синявський Р.В., Сліпченко В.Г., Частоколенко І.П.; За ред. І.В. Недіна. - К.: ІВЦ “Політехніка”, 2002. - 296 с. Особистий внесок - підрозд. 3.6, 4.4.

АНОТАЦІЯ

Частоколенко І.П. Економічна оцінка інноваційних управлінських рішень в енергетиці. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.02.03 - організація управління, планування і регулювання економікою. - Інститут економічного прогнозування НАН України, Київ, 2003.

Дисертацію присвячено теоретичним, методичним та прикладним питанням економічної оцінки інноваційних рішень в енергетичному комплексі. Обґрунтовано доцільність комплексної оцінки інноваційного ефекту організаційно-управлінських та технологічних рішень, спрямованих на покращання техніко-економічних та екологічних, фінансових показників енергогенеруючих підприємств, з урахуванням їх впливу на економічну безпеку держави та її окремих територій.

Запропоновано методичний підхід щодо визначення інноваційного ефекту широкого кола організаційно-управлінських, технологічних рішень, яким передбачено комплексне взаємоузгоджене використання системи методів та моделей залежно від рівня та масштабу інновацій.

Наведено результати розрахунків та їх аналіз стосовно інноваційного ефекту деяких технологій виробництва електроенергії і, зокрема, показано, що у разі їх використання за рахунок відповідного зменшення зовнішніх витрат можливе суттєве обмеження тарифів на електроенергію, що є стабілізуючим чинником, а також збільшення надходжень від оподаткування суб'єктів господарювання.

Ключові слова: інновації, інноваційний ефект, економічна безпека, економічна оцінка, зовнішні витрати, суб'єкт господарювання, організаційно-управлінські рішення, технологічні рішення, енергетичний комплекс.

АННОТАЦИЯ

Частоколенко И.П. Экономическая оценка инновационных управленческих решений в энергетике. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.02.03 - организация управления, планирования и регулирования экономикой. - Институт экономического прогнозирования НАН Украины, Киев, 2003.