Функціонування ринку молока в сучасних умовах господарювання

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Функціонування ринку молока в сучасних умовах господарювання

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Подолання кризових явищ у економіці України, які особливо відчуваються у сільському господарстві, і зокрема в галузі тваринництва, потребує впровадження нових економічних методів господарювання та функціонування ринку сільськогосподарської продукції. Підвищення ефективності виробництва сільськогосподарської продукції та її переробки пов'язано з проведенням комплексних організаційно-правових заходів, удосконаленням системи взаємозв'язків виробника продукції, її переробника та держави.

За цих умов організаційно-методологічні аспекти функціонування ринку сільськогосподарської продукції потребують суттєвого поліпшення. Багато зроблено у напрямку підвищення економічної ефективності виробництва продукції тваринництва, зокрема молока та його переробки молочними заводами.

У створення та розвиток належних економічних відносин для нормального функціонування сільського господарства в цілому та молочнопродуктового підкомплексу і ринку молока зокрема значний вклад внесли відомі вітчизняні й зарубіжні вчені та практики: І. Лукінов, П. Саблук, О. Шпичак, В. Амбросов, П. Макаренко, В. Зимовець, В. Бойко, О. Шкільов, П. Березівський, В. Котков, М. Коржинський, Ю. Рубан, В. Гайдук, Д. Левантин, О. Фурманюк та ін.

Проте система функціонування ринку молока досі не відрегульована і потребує більш глибокого вивчення і розробки. В економічній літературі недостатньо викладені точки зору про місце держави в регулюванні ринку молока та створенні необхідних умов для його ефективного функціонування. Потребують також висвітлення питання податкового реформування у молокопереробній сфері щодо звільнення виробників від сплати ПДВ або хоча б відчутного його зменшення, внаслідок чого суттєво зменшиться кінцева вартість молочних продуктів, вони стануть доступнішими для більшості населення держави, тобто значно підвищиться платоспроможний попит на продукцію, яка завжди була соціально спрямованою і вживалася усіма верствами населення.

Недостатньо відпрацьований взаємозв'язок виробників молока та переробних підприємств, порядок оплати за продукцію, що призвело до появи значної кількості посередників - комерційних структур, функції яких могли б повною мірою виконувати переробні підприємства, проте не мають такої можливості через недосконале законодавство.

Дослідження цих важливих економічних проблем було здійснено на матеріалах найбільш матеріаломісткої галузі молочної промисловості, продукція якої займає важливе місце як за обсягами споживання, так і за споживчими якостями.

Дослідження охоплює всі стадії маркетингового ланцюга - від виробництва молока в сільськогосподарських підприємствах до його промислової переробки. Враховується особливість виробництва та переробки молока як продукції, що не витримує тривалого зберігання і потребує комплексної переробки з метою збереження та повного використання всіх корисних властивостей і компонентів сировини.

У зв'язку з цим виникає необхідність конструювання нової, більш удосконаленої моделі функціонування ринку молока, яка створить необхідні умови для ефективного його виробництва та переробки і забезпечить необхідний для розширеного виробництва рівень рентабельності як для виробників, так і для переробників молочної сировини.

Необхідність покращання фінансово-економічного стану галузі молочного скотарства та молочної промисловості, створення умов для збільшення обсягів виробництва молочних продуктів, їх здешевлення і підвищення рівня споживання молока та молочних продуктів населенням України стали мотивацією для вибору теми дисертаційної роботи, вплинули на мету і завдання досліджень.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана згідно з програмами та науковими дослідженнями економічного факультету Харківського національного аграрного університету ім. В.В. Докучаєва «Адаптація організаційно-економічного механізму господарювання до соціально орієнтованих ринкових умов АПК» з підпрограмою «Функціонування ринку молока в сучасних умовах господарювання (номер державної реєстрації №0100 V 00 42 24).

Мета і задачі дослідження. Основною метою дослідження є розробка положень щодо вдосконалення функціонування ринку молока та шляхів підвищення економічної ефективності виробництва молока і його переробки з урахуванням сучасного стану та особливостей розвитку молочної галузі в період реформування аграрного сектора економіки.

Для досягнення мети вирішувалися такі завдання:

вивчення системи показників економічної ефективності виробництва молока та його переробки;

визначення динаміки показників стану та ефективності виробництва молока в Харківській області, виявлення причин спаду виробництва і зниження його ефективності;

вивчення впливу спеціалізації, концентрації та рівня товарності на ефективність виробництва та реалізації молока;

вивчення питання доцільності функціонування у подальшому існуючої системи дотування виробників молока;

обґрунтування пропозицій щодо більш активного та ефективного втручання держави в розвиток ринку молока;

розробка ефективної і раціональної моделі функціонування ринку молока в сучасних умовах господарювання;

висвітлення та аналіз змін у бухгалтерському обліку, а також його ролі у формуванні витрат сільськогосподарськими та переробними підприємствами.

Об'єктом дослідження є організація функціонування ринку молока Харківської області.

Предметом дослідження є комплекс теоретичних і практичних питань ефективного функціонування ринку молока (виробництва, переробки та реалізації молока і молочної продукції на сільськогосподарських і переробних підприємствах Харківської області).

З метою дослідження питань сучасного стану молочної галузі, а також розробки пропозицій щодо підвищення економічної ефективності молочнопродуктового підкомплексу АПК Харківської області вивчено матеріали економічного розвитку сільськогосподарських підприємств і молокопереробних підприємств Харківської області.

Методи дослідження. Теоретичною та методичною базою дослідження є діалектичний метод пізнання та системний підхід до вивчення економічних процесів і законодавчі та нормативні акти державних органів України з питань розвитку АПК та його молочнопродуктового підкомплексу, а також теоретичні розробки вітчизняних і зарубіжних учених з питань економічної ефективності виробництва і переробки молока.

У процесі дослідження використовувалися методи: абстрактно-логічний, монографічний, розрахунково-конструктивний, графічний, статистично-економічний, порівняльного аналізу.

Інформаційна база дослідження. При проведенні досліджень опирались на нормативно-правові акти Верховної Ради України, укази Президента України, постанови Уряду України, Державного комітету статистики, Міністерства аграрної політики, матеріали регіональних органів АПК, річні звіти сільськогосподарських і переробних підприємств, їх первинну документацію, зведені статистичні та інші звітні документи державних установ Харківської області, а також літературні джерела.

Наукова новизна одержаних результатів. Найбільш суттєвими результатами дослідження, які мають наукову новизну, є такі:

комплексно досліджено стан та економічну ефективність виробництва і переробки молока на регіональному рівні;

виявлено та проаналізовано фактори, які впливають на функціонування молочного підкомплексу в ринкових умовах;

вперше обґрунтовано необхідність впровадження гарантованої закупівельної ціни на молоко незбиране для молокозаводів і запропоновано методику її розрахунку з урахуванням сезонності виробництва молока сільськогосподарськими підприємствами;

доведено доцільність надання молокопереробним підприємствам пільгових сезонних кредитів для заготівлі молока;

вперше внесено пропозиції щодо удосконалення нарахування податку на додану вартість (ПДВ) на молоко та молочну продукцію для молокопереробних підприємств;

вперше доведено неефективність діючої системи дотування виробників молока через виплату господарствам ПДВ з реалізованої продукції;

розроблено та запропоновано інтегровану модель функціонування ринку молока і комплекс заходів для забезпечення рівних економічних умов підприємницької діяльності для учасників ринку;

уточнено об'єкти обліку та номенклатуру статей витрат на виробництво продукції основного молочного стада;

вперше розроблено модель формування витрат і доходів учасниками ринку молока й молокопродуктів у системі рахунків.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що реалізація розроблених у дисертації положень сприятиме прискоренню реформування та ефективного функціонування регіонального молочного підкомплексу в ринкових умовах і дасть можливість зміцнити інтеграцію між виробниками і переробниками молока без посередників на цьому ринку.

Результати наукового дослідження були використані Головним управлінням сільського господарства і продовольства Харківської обласної державної адміністрації при розробці «Комплексної програми розвитку сільського господарства Харківської області у 2001-2005 роках та на період до 2010 року» і при визначенні пріоритетних напрямків роботи агропромислового комплексу області на 2003-2005 роки.

Результати дослідження також упроваджуються на АТЗТ «Харківський молочний комбінат», СГВК «Шебелинський» Зміївського району, СК «Восток» Ізюмського району Харківської області.

Матеріали дослідження використовуються в навчальному процесі в Харківському національному аграрному університеті ім. В.В. Докучаєва на кафедрах економіки сільського господарства, бухгалтерського обліку і аудиту. Про впровадження результатів дослідження є відповідні довідки.

Особистий внесок здобувача. Особистим внеском здобувача є сформульовані й обґрунтовані наукові дослідження, висновки та пропозиції щодо удосконалення функціонування ринку молока, які винесені на захист. У дисертаційній роботі автором викладені особисті ідеї, підходи, які науково обґрунтовані і подані в опублікованих працях.

Апробація результатів дисертації. Основні положення та висновки дисертації доповідалися на міжнародних науково-практичних конференціях: «Проблеми ефективного функціонування АПК в умовах нових форм власності та господарювання» (м. Харків, ХДТУСГ, 17-18 травня 2001 р.); «Механізм господарювання і економічна динаміка в АПК», присвяченій 185-й річниці заснування Харківського державного аграрного університету ім. В.В. Докучаєва (м. Харків, ХДАУ, 2001 р.); Всеукраїнській науковій конференції молодих учених-аграрників (м. Харків, ХДАУ, 2001 р.); повний зміст дисертації розглядався на міжкафедральному семінарі економічного факультету Харківського національного аграрного університету ім. В.В. Докучаєва.

Публікації. Основні положення дисертаційної роботи викладені в 6 наукових статтях, з яких 5 опубліковані у фахових виданнях; загальний обсяг публікацій - 1,8 друк. арк.

Структура та обсяг роботи. Дисертація включає вступ, три розділи, висновки, список використаних джерел, додатки. Робота викладена на 247 сторінках комп'ютерного тексту, з яких основна частина - на 221 сторінці, містить 49 таблиць, 8 малюнків. Список використаних літературних джерел налічує 212 найменувань і розмішується на 18 сторінках. Додатки надруковані на 7 сторінках.

Основний зміст роботи

економічний молоко облік ринок

У першому розділі - «Теоретичні та методичні передумови створення ринку молока і продуктів його переробки» - розглядаються теоретичні положення й аналізуються вітчизняні та зарубіжні літературні джерела, в яких розкрито методичні питання функціонування молочнопродуктового підкомплексу та ринку молока в цілому. Висвітлюється досвід функціонування ринку молока у розвинутих країнах Європи і світу, пропонуються варіанти впровадження окремих елементів ринкової системи цих країн у нашу економіку. Стан, у якому зараз перебуває молочний під комплекс, усіма вченими визначається як незадовільний, розкриваються причини, які спричинили спад виробництва та поглиблення кризи як у тваринництві, так і взагалі в агропромисловому комплексі.

Багатьма авторами висловлюються пропозиції для виходу із такого негативного становища, підвищення ефективності виробництва молока та більш успішного функціонування ринку молока. У цих пропозиціях головною є роль держави у здійсненні перетворень, що підтверджується досвідом розвинутих країн світу. Держава повинна і дотувати, і надавати пільгові кредити, і проводити гарантовану закупку молока і т. ін. Однак більшість авторів не враховують того факту, що в сучасних умовах неможливо отримати з бюджету в достатній кількості кошти на пропоновані шляхи перетворень. Із загальної кількості пропозицій щодо підвищення економічної ефективності молочної галузі в Україні, на наш погляд, найбільш дієвими і придатними для впровадження в сучасних умовах господарювання є встановлення мінімальних цін, за якими держава гарантує закупку виробленого молока, але з тією різницею, що за здане на молокозаводи молоко розраховуватися буде не держава, а безпосередньо молокопереробне підприємство власними коштами. Поряд із цим на даному етапі ринкових перетворень дуже суттєвим буде використання досвіду інших країн Європи щодо зниження ставки ПДВ на молочну продукцію.

Ще один суттєвий крок до покращання ситуації в молочній галузі, на нашу думку, яка співпадає з поглядами інших вчених, - це цільова фінансово-кредитна підтримка з боку держави як виробників, так і переробників молока, однак ми вважаємо за доцільне надання виключно сезонних кредитів. Подальша інтеграція виробників і переробників досить часто вважається реальним шляхом подолання кризових явищ у галузі, тому інтеграція на взаємовигідних засадах є основною ідеєю нашого дослідження. Але, на нашу думку, вона повинна полягати в укладанні двосторонньої угоди, а не у створенні різноманітних асоціацій і кооперативів, які, крім збору інформації, нічим суттєвим не здатні допомогти підприємствам. Для поглиблення інтеграції нами запропоновано ряд заходів, зокрема введення гарантованої закупівельної ціни та зняття обмежень при готівкових розрахунках за молоко.

У другому розділі - «Сучасний стан ринку молока та молочних продуктів» - проведено аналіз економічної ефективності виробництва молока та його переробки в Україні в цілому та в Харківській області зокрема за період 1990-2002 рр. Так, у в 2002 р. порівняно з 1990 р. обсяг виробництва молока в Україні скоротився на 10370,5 тис. т (42,3%), а в Харківській області - відповідно на 612,1 тис. т (48,4%). Виробництво молока скоротилося у всіх категоріях господарств, за винятком господарств населення, в яких у цілому по Україні обсяг виробництва молока збільшився на 4791,2 тис. т (81,6%), а в Харківській області - відповідно на 217,4 тис. т (в 1,6 раза).

За період 1990-2002 рр. частка молока, виробленого у господарствах населення, значно зросла і у валовому виробництві переважає в усіх регіонах України. Найвищою вона встановилася в Закарпатській - 96,7%, Івано-Франківській - 96,1% та Львівській - 95,7% областях і найнижчою - в Черкаській - 41,9%, Харківській - 54,0%, Київській - 57,9%, що свідчить про значні структурні зміни у виробництві молока.

У Харківський області за 13 років поголів'я корів скоротилося на 219,5 тис. гол. (51,7%). Сталося це у сільськогосподарських підприємствах усіх форм власності, де скорочення становило 271,3 тис. гол. (71,1%), в той час як у господарствах населення поголів'я корів зросло на 51,8 тис. гол. (в 1,2 раза), а питома вага корів у господарствах населення у загальній кількості збільшилася до 40,7%.

По Україні у цілому спостерігається аналогічна тенденція до зменшення чисельності корів. Зокрема, в сільськогосподарських підприємствах усіх форм власності чисельність поголів'я корів на 1.01.2003 р. склала 4715,6 тис. голів, що на 43,7% менше чисельності поголів'я 1990 р. За цей час, поголів'я корів у сільськогосподарських підприємствах усіх форм власності скоротилося на 4786,2,0 тис. голів (77,3%), а у господарствах населення збільшилося на 1126,8 тис. голів (51,5%). Питома вага корів у господарствах населення перевищила 50% і за 13 років зросла на 44,2%.

Проведені розрахунки свідчать про поступове зменшення щільності поголів'я корів з розрахунку на 100 га с.-г. угідь. За період з 1990 по 2003 рр. цей показник знизився на 11 голів (65,5%) і становив на 1.01.2003 р. - 5,8 голови при оптимальній нормі 20 голів.

У 2002 р. продуктивність дійної череди в усіх категоріях господарств майже досягла рівня 1990 р. і склала 2930 кг. У той же час у сільськогосподарських підприємствах усіх форм власності за даний період середньорічний надій на одну корову зменшився на 654 кг (22,1%). Усе ж таки позитивні зрушення відбулися за рахунок господарств населення, в яких удій молока від однієї корови у 2002 р. склав 3884 кг, що майже в 1,5 раза більше, ніж у сільськогосподарських підприємствах усіх форм власності.

Порівнюючи середньорічний надій молока на корову по Україні в цілому і в Харківській області зокрема, можна зробити висновок про те, що в усіх категоріях господарств області цей показник на 55 кг (1,9%) вищий, ніж по Україні, причому як у сільськогосподарських підприємствах усіх форм власності, так і у господарствах населення.

Надзвичайно важливими узагальнюючими показниками досягнутого рівня виробництва в молочному скотарстві є рівень і динаміка продуктивності праці. На підставі аналізу продуктивності праці в молочному скотарстві області ми дійшли висновку, що з 1991 р. в сільськогосподарських підприємствах усіх форм власності продуктивність праці значно знизилася. Так, зокрема, у 2002 р. витрати людино-годин на 1 т молока склали 103, що на 43 людино-години (71,7%) більше, ніж у 1990 р.

Проведення достовірного аналізу динаміки собівартості 1 т молока за останні 13 років неможливе внаслідок змін протягом періоду грошової одиниці, а також через значні інфляційні процеси. Якщо розглянути динаміку собівартості 1 т молока за період дії гривні як національної валюти, то можна зробити висновок, що з 1996 р. по 1999 р. виробнича собівартість 1 т молока зросла на 210,3 грн. (54,2%). Найменше зросла реалізаційна собівартість 1 т молока незбираного - на 203,9 грн. (52,86%), а найбільше - реалізаційна собівартість 1 т молока незбираного і молока, яке пройшло переробку на молокопродукти - на 211,7 грн. (55,77%), що свідчить про зростання витрат на додаткову переробку молока у господарствах області. Тенденція підвищення собівартості 1 т молока продовжилась і у 2000-2002 рр., що, на нашу думку, є дуже негативним фактом, який стримує розвиток галузі, зокрема виробнича собівартість 1 т молока збільшилася за три роки на 42,3 грн. (7,1%).

Поряд з цим протягом останніх років ціни реалізації молока поступово зростали, але співставити їх можна тільки з 1996 р. Протягом 1996-2002 рр. реалізаційна ціна молока незбираного і молока, яке пройшло переробку на молокопродукти, збільшилася на 287,9 грн. (у 1,3 раза) за 1 т, а молока незбираного - відповідно на 295,5 грн. (у 1,4 раза).

Узагальнюючим показником економічної ефективності виробництва залишається рентабельність. Аналіз цього показника свідчить, що до 1993 р. виробництво молока та молочної продукції у сільськогосподарських підприємствах усіх форм власності було прибутковим, але починаючи з 1994 р. галузь почала зазнавати збитків. Найбільшим рівень рентабельності молока був у 1993 р. (+ 60,7%), а найменшим у 1997 р. (- 47,8%). За 13 років рівень рентабельності в області зменшився на 62,6% і становив у 2002 р. - 18,4%.

З метою більш детального аналізу факторів, що вплинули на підвищення рентабельності виробництва молока, проведено групування господарств області за цими показниками (табл. 1).

Таблиця 1. Економічна ефективність виробництва молока у сільськогосподарських підприємствах Харківської області по районах за 2002 р.

В області можна виділити найбільші сировинні зони, які виробляють переважну більшість молока. Це перш за все Балаклійський, Ізюмський, Харківський, Чугуївський, Красноградський райони. Дещо менше молока одержують у Великобурлуцькому, Дворічанському, Богодухівському, Вовчанському. Тобто, спостерігається ситуація, згідно з якою найбільше сировини Харківській області дає її східна частина (північний схід, схід та південний схід). З метою визначення впливу концентрації на ефективність виробництва молока в роботі проведено групування районів області за обсягами виробленого молока. Результати розрахунків свідчать, що у тих господарствах, де виробляється багато молока, - найвища продуктивність корів, краще використовуються сільськогосподарські угіддя, нижча собівартість 1 т молока, найменша збитковість виробництва і навпаки, у господарствах, які виробляють мало молока, - нижча продуктивність тварин, неефективно використовуються сільськогосподарські угіддя, висока собівартість продукції, вони найбільше збиткові. Ці розрахунки підтверджують нашу думку про недоцільність штучного роздрібнювання молочного виробництва на невеликі господарства, а також про те, що концентрація виробництва у науково обгрунтованих розмірах значно впливає на підвищення економічної ефективності виробництва молока.

Однак, поряд з концентрацією виробництва, на нашу думку, на ефективність виробництва молока суттєвий позитивний вплив має спеціалізація виробництва. Відомо, що спеціалізація виробництва молока забезпечує підвищення його ефективності. Про це свідчить і досвід розвинутих країн світу (США, Канади та ін.). Для визначення взаємозв'язку спеціалізації та інших показників економічної ефективності проведемо групування сільськогосподарських підприємств усіх форм власності за рівнем спеціалізації, який ми визначили у вигляді питомої ваги доходу, отриманого від реалізації молока у загальному обсязі товарної продукції (табл. 2).

Проведені розрахунки підтверджують той факт, що виробництво молока найефективніше у тих господарствах, де високий рівень спеціалізації. Зокрема, у цих господарствах вищий середньорічний удій на 1 корову, вища продуктивність праці та краще використовуються с.-г. угіддя, нижча виробнича собівартість 1 т молока і, відповідно, менший рівень збитковості, ніж у господарствах з середнім і низьким рівнем спеціалізації.

Загальний обсяг реалізації молока за 13 років у абсолютному виразі скоротився на 795,7 тис. т (77,3%), зокрема переробним підприємствам за цей період - відповідно на 884,5 тис. т (87,2%). У той же час збільшилася реалізація молока на стихійних ринках, посередницьким та іншим комерційним структурам загальним обсягом 89,1 тис. т.

Таблиця 2. Групування сільськогосподарських підприємств усіх форм власності Харківської області по районах за рівнем спеціалізації виробництва молока за 2002 р.

Суттєво змінилася структура агентів ринку, що формують попит на молоко. Це перш за все, зменшення сільськогосподарськими підприємствами усіх форм власності обсягів реалізації молока переробним підприємствам, через що питома вага цього агента ринку попиту зменшилась з 98,5% у 1990 р. до 55,6% (на 42,9%). За рахунок цього значно збільшилась питома вага молока реалізуємого на ринку з 0,1% до 8,9 (на 8,8%), населенню з 1,4% до 5,9% (на 4,5%). Найбільш вигідним для виробників каналом реалізації молока незбираного у 2002 р. була реалізація молокопереробним підприємствам - 575,7 грн. за 1 т.

Товарність молока за останні 13 років зменшилася з 95,0% у 1990 р. до 77,1% у 2002 р. Зумовлено це, в першу чергу, відмовою держави від держзамовлення на молоко, а також тим, що в умовах вільної торгівлі господарства самі вирішують, скільки молока їм реалізувати, а скільки залишити на власні потреби. В той же час, підвищення рівня товарності молока, на наш погляд, є суттєвим резервом при збільшенні обсягів споживання молока та задоволенні потреб як переробних підприємств сировиною, так і населення молокопродукцією. Проведені розрахунки свідчать, що при збільшенні рівня товарності молока у господарствах області зменшується збитковість його виробництва, тобто одним із чинників підвищення рентабельності виробництва молока є зростання рівня товарності виробленого молока та зменшення його внутрішньогосподарського використання.

Відповідно до зазначених вище чинників обсяг переробленого молока в цілому по області за аналізуємий період скоротився на 22787 т (7,4%). Особливо негативним в цій ситуації є те, що обсяги скоротилися у 14 із 24 молокозаводів. Так, зокрема п'ять вищевказаних підприємств зовсім зупинили переробку молока, а ще дев'ять зменшили обсяги переробки молока в тій чи іншій мірі.

У той же час обсяги заготівлі молока, виробленого населенням, за останні сім років зросли на 72589 т (в 12,9 р.) і становлять 25,6% від загального обсягу заготівлі молока. Водночас збільшилася кількість молокозаводів, які почали закуповувати молоко від населення. Якщо у 1997 р. тільки 12 підприємств займалися такого роду заготівлею, то у 2002 р. їх було вже 15.

Поряд з цим за досліджуваний період суттєво змінилася структура виробництва молочних продуктів, у зв'язку з чим виробництво лише масла тваринного зменшилось на 2740 т (35,9%). Найбільше зросло виробництво продукції з незбираного молока - на 29854 т (47,5%), обсяги виробництва сирів жирних збільшилися на 29 т (0,7%), а нежирної молочної продукції - на 2429 т (123,8%).

Аналіз економічної ефективності переробки молока та виробництва молочних продуктів, проведений на прикладі АТЗТ «Харківський молочний комбінат» свідчить, що за останні роки собівартість молочних продуктів значно зросла: масла селянського та сметани на 72,7%, а молока пастеризованого - у 2 рази. Виробництво переважної більшості молочних продуктів подорожчало більше ніж на 100%. Сталося це, передусім, через збільшення закупівельної ціни молока, яка за аналізований період зросла на 502 грн. за 1 т (у 4,4 раза) і становила у 2002 р. - 650 грн.

Відпускні ціни на молочні продукти за останні роки також зросли. Проте не на всі види молочних продуктів відзначаються однакові темпи зростання. Так, зокрема, сметана 20% жирності подорожчала на 40,1%, а йогурт десертний у 2,3 раза, тобто розмах варіації досить суттєвий і становить близько 190%.

У цілому ціни на молочну продукцію, яка виробляється АТЗТ «ХМК», підвищилися менше, ніж на молоко. Це пов'язано з тим, що молоко в структурі молочних продуктів займає від 25 до 85%, що в середньому становить близько 50%, і збільшення ціни реалізації молока, яке виробляється сільським господарством, тільки частково впливає на збільшення цін на молочну продукцію. Взагалі динаміка зростання ціни молочних продуктів на АТЗТ «ХМК» аналогічна росту цін на інших молокопереробних підприємствах Харківської області. В умовах низької платоспроможності населення молокопереробні підприємства змушені підвищувати відпускні ціни в меншій мірі, ніж зростають виробничі витрати, що призводить до зниження рентабельності виробництва молочних продуктів. Зокрема, рентабельність виробничої діяльності АТЗТ «ХМК» з 25,6% у 1995 р. знизилася до 1,9% у 1999 р. і лише з 2001 р., завдяки значним зусиллям маркетингової служби підприємства, створенню пунктів по заготівлі молока від населення та іншим заходам рентабельність виробництва молочної продукції на підприємстві дещо збільшилася - до 3,9% у 2001 р. та до 9,0% у 2002 р.

Запорукою ефективного управління господарськими процесами є своєчасне отримання достовірної інформації про стан виробництва. Таку інформацію можна отримати з даних фінансового та управлінського обліку.

Для виконання поставлених завдань необхідно в першу чергу організувати чітку систему первинного, аналітичного та синтетичного обліку витрат і виходу продукції виробництва за місцем виникнення та центрами відповідальності. Це надзвичайно важливо для організації внутрішньогосподарських виробничих відносин, для контролю за здійсненням виробничих процесів і реалізації продукції, а також за базою для розрахунку відпускних цін. На жаль, на цей час відсутня як методика його ведення, так і форми облікових регістрів.

У дисертаційній роботі наводиться класифікація витрат у тваринництві та методика їх відображення в системі рахунків, які можуть забезпечити ефективний контроль і повний аналіз кількісних і вартісних показників галузі тваринництва. З цією метою нами розроблена наскрізна модель відображена в системі бухгалтерських рахунків витрат і доходів на всіх стадіях виробництва та реалізації молока і молочних продуктів, яка свідчить про тісні інтеграційні зв'язки між виробниками та переробниками молока як у виробничо-економічному аспекті, так і в питаннях обліку на всіх стадіях повного маркетингового ланцюга.

У третьому розділі - «Основні напрями удосконалення функціонування ринку молока» - проведено аналіз попиту і пропозиції на ринку молока, впливу аграрної реформи на ефективність функціонування молочної галузі в сільськогосподарських підприємствах, а також здійснено прогнозування розвитку галузі і обґрунтування шляхів удосконалення функціонування ринку молока і молочних продуктів.

У сучасних умовах господарювання проблема збалансування попиту і пропозиції на ринку молока та молочної продукції досить складна як в цілому для України, так і зокрема для Харківської області. Область за своїми природними умовами та ресурсами може задовольнити не тільки власні потреби, а й вивозити значні обсяги молочних продуктів за її межі. Однак рівень споживання молочної продукції протягом останніх років залишався низьким - у межах 170-200 кг на душу населення або дорівнював половині науково обґрунтованої норми.

Для вирівнювання попиту і пропозиції на молоко і молочну продукцію протягом усього року для переробних підприємств доцільно створювати сприятливіші умови для закупівлі молока у весняно-літній період і його переробку на масло та інші молокопродукти більш тривалого зберігання. З цією метою в дисертаційній роботі обґрунтована необхідність упровадження пільгового кредитування переробних підприємств на період з 1 травня по 1 листопада.

Передумовою гармонізації попиту і пропозиції на сучасному ринку молока є процес реформування сільськогосподарських і переробних підприємств. За станом на кінець 2002 р. всі сільськогосподарські підприємства області були реформовані у сільськогосподарські підприємства ринкового типу на засадах приватної власності на землю та майно, в т.ч.: господарські товариства - 57,5%; приватні підприємства - 28,5%; сільськогосподарські кооперативи - 8,0%; інші формування - 1,4%. 23 державних сільськогосподарських підприємства області не підлягали реформуванню.

Проведений аналіз економічної ефективності функціонування реформованих господарств свідчить, що у всіх без винятку господарських формуваннях галузь рослинництва є прибутковою, а галузь тваринництва - збитковою. На долю господарських товариств і приватних підприємств припадає 85% збитків від реалізації продукції тваринництва, в тому числі від реалізації молока - 93,3%. Найнижчий рівень збитковості з виробництва молока простежується в сільськогосподарських кооперативах (-10,9%) і приватних підприємствах (-16,3%). Наведені результати аналізу дають підставу стверджувати, що в багатьох випадках реформування сільськогосподарських мало формальний характер, тобто не досягнуто головної мети: не створено ефективного власника, як і раніше, відсутня матеріальна зацікавленість товаровиробників у кінцевих результатах.

Держава певною мірою сприяє розвитку молочної галузі і підвищенню економічної ефективності тваринництва через систему дотацій виробникам молока. Так, тільки за 2002 р. переробними підприємствами виплачено сільськогосподарським товаровиробникам 12160,3 тис. грн. Однак це не спричинило тієї позитивної дії на яку було розраховано і не дозволило ліквідувати збитковість виробництва молока, тому ми вважаємо, що існуюча система потребує перегляду.

З метою удосконалення функціонування ринку молока і молокопродуктів, стимулювання сільськогосподарських виробників до збільшення обсягу виробництва молока нами розроблена нова модель (табл. 3), основою якої є впровадження гарантованої мінімальної закупівельної ціни на молоко незбиране. Її впровадження забезпечить принаймні пороговий рівень рентабельності (10%) для переважної більшості сільськогосподарських підприємств і заохотить їх на подальше збільшення обсягів виробництва молока. Причому гарантовану ціну платитиме безпосередньо молокопереробне підприємство з власних коштів.

Таблиця 3. Основні показники ефективності проектної моделі функціонування ринку молока Харківської області

Разом з тим, для молокопереробних підприємств пропонується знизити ставку ПДВ на молочну продукцію до 3-5%, що при збільшенні закупівельної ціни дозволить не підвищувати ціни реалізації молочної продукції і тим самим не зменшувати обсяги її реалізації. Молокопереробні підприємства зможуть закуповувати молоко і за вищими цінами, якщо це буде економічно вигідно, однак менше платити вони не зможуть.

На перший погляд ця модель більш вигідна для сільгосптоваровиробників, але ми вважаємо, що вона повинна виправити ситуацію на ринку молока і зробити його цивілізованим, якомога більше зменшити натуралізацію і тим самим позитивно вплинути на молокопереробні підприємства. Зокрема, у випадку впровадження запропонованої моделі суттєво збільшиться обсяг надходження молока для переробки і за рахунок зменшення ПДВ зросте рентабельність виробництва молочної продукції. Водночас зняття обмежень на розрахунок готівкою за молоко, на нашу думку, дозволить ще більше заохотити сільгосптоваровиробників до здачі молока на переробні підприємства.

За нашими розрахунками, запропонована нами модель функціонування ринку молока дозволить реально збільшити обсяги виробництва молока та його переробки на молокопереробних підприємствах, підвищити рівень споживання молока та молокопродукції населенням, а також вивести молочну галузь з кризового стану. Передумовою цього повинні бути гарантії з боку держави про незмінність її політики стимулювання розвитку молочнопродуктового підкомплексу, принаймні протягом п'яти років, щоб за цей період господарствам вдалося збільшити виробництво молока на інтенсивній основі і знизити тим самим його собівартість.

З метою визначення обсягу виробництва молока, який буде забезпечувати беззбитковість виробництва, нами проведено маржинальний аналіз, в ході якого було визначено маржинальний доход та зону економічної безпеки. Проведені розрахунки свідчать про те, що виробництво молока в області знаходиться поза зоною економічної безпеки - 22,5%. При цьому для забезпечення беззбитковості виробництва молока в області потрібно виробляти 366,6 тис. т молока, тобто необхідно збільшити обсяг виробництва продукції на 77,9 тис. т (27,0%) шляхом підвищення рівня продуктивності тварин.

Розрахунок забезпечення принаймні порогового рівня рентабельності виробництва свідчить, що при фактичній ціні реалізації отримати прибуток в сумі 15200, тис. грн. можна у випадку виробництва 404,1 тис. т молока за рік. При цьому, за умови скорочення на 1.01.2003 р. поголів'я корів до 110,3 тис. голів середньорічний удій на одну корову повинен становити 3663 кг, що, на наш погляд, найближчим часом неможливо. У зв'язку з цим, для підвищення економічної ефективності функціонування ринку молока потрібно, перш за все, відрегулювати цінову ситуацію на ринку, а вже потім підвищувати продуктивність молочного стада і нарощувати інтенсивним шляхом обсяги виробництва молока.

Висновки

1. Сучасний стан становлення ринкових відносин в аграрному секторі економіки України вимагає нових підходів до проблеми економічної ефективності функціонування молочнопродуктового підкомплексу як на макро-, так і на мікрорівні.

2. Виявлено негативні тенденції розвитку молочної галузі, її стан, причини, що зумовили зниження ефективності виробництва молока і молочних продуктів як сільськогосподарськими, так і переробними підприємствами. Зокрема обсяг виробництва молока в області за останні 13 років скоротився на 48,4%, а рівень збитковості у 2002 р. становив - 18,4%.

3. Одним з основних факторів різкого спаду виробництва молочної продукції був непомірно високий тиск цін на споживчі ресурси промислового виробництва. Належне ресурсне забезпечення можливе лише при збалансованому співвідношенні цін на ресурси для сільського господарства та сільськогосподарську продукцію. У зв'язку з цим необхідно посилити вплив держави на підтримання оптимального співвідношення, як за рахунок розширення дотації, так і формуванням цін на ресурси, що поставляються сільськогосподарським товаровиробникам.

4. Все більше зростає необхідність організації обліку витрат за місцем виникнення і центрами відповідальності. Центр відповідальності слід розуміти як організаційно відокремлений об'єкт, що відповідає за отримання доходів та здійснення витрат за власним кошторисом, виконання якого контролюється керівництвом. За останніх умов поєднуються правові і організаційні аспекти діяльності центрів відповідальності.

5. Потребує посилення контроль за витратами і виходом продукції в молочному скотарстві з метою підвищення ефективності управлінських дій щодо розвитку цієї галузі.

6. На ефективність виробництва молока значний вплив має спеціалізація і концентрація. Групування господарств за даними ознаками свідчить, що з підвищенням рівня спеціалізації та концентрації поголів'я корів поліпшуються такі основні показники, як надій на одну корову, рентабельність виробництва молока, знижується собівартість. У процесі аналізу виявлено, що основною причиною високої собівартості та низького рівня рентабельності виробництва молока є низька продуктивність тварин.

7. Одним з головних чинників, що впливає на продуктивність корів, є достатнє забезпечення їх кормами. Аналіз показує на негативну динаміку зменшення рівня забезпеченості худоби кормами, особливо концентрованими. Так, в період 1990-2002 рр. витрати всіх кормів на 1 корову у с.-г. підприємствах скоротились на 9,96 ц к.од. (20,2%), а концентрованих на 4,38 ц к.од. (37,1%)

8. У молочній галузі при виробництві молока та його переробці, все більше проявляється тенденція сезонності, яка негативно впливає на фінансові результати підприємств. Для подолання фактору сезонності запропонована система сезонного пільгового кредитування для переробних підприємств у весняні та літні місяці.

9. Нині діюча система дотування сільськогосподарських товаровиробників через повернення ним ПДВ громіздка, мало ефективна, а тому і не раціональна.

10. Обґрунтована і запропонована більш доцільна система стимулювання виробництва молока і молокопродуктів, основою якої є гарантована мінімальна ціна на молоко, що забезпечує пороговий рівень рентабельності для його виробників.

11. Для забезпечення конкурентоспроможності молока і молочних продуктів на ринку молока доведена необхідність до 2010 р. зниження ставки ПДВ до рівня 3-5% на молочну продукцію для молокозаводів, які закуповують молоко за встановленою гарантованою ціною. У подальшому, коли обсяги споживання молока та молочної продукції повністю задовольнять попит і пропозицію, в дану систему можна буде внести доповнення у вигляді квоти на обсяг молока, на яке буде встановлюватися гарантована закупівельна ціна, а решта молока буде реалізуватися за договірними цінами, що відповідає світовому досвіду функціонування ринку молока.

Впровадження запропонованої моделі функціонування ринку молока дозволить уже в наступні два роки забезпечити рівень рентабельності виробництва молока до 13%, а молочних продуктів більше 10%.

Список опублікованих праць за темою дисетації

1. Захарченко Ю.М. Ефективність виробництва та переробки молока в Харківській області // Вісник ХДАУ. - 1997. - №1. - С. 155-157.

2. Захарченко Ю.М. Стимулирование производства молока (Особенности бухгалтерского учета) // Бізнес-информ. - 1998. - №23-24. - С. 76-78.

3. Захарченко Ю.М. Економічні та зоотехнічні фактори збільшення виробництва молока в сучасних умовах // Вісник ХДАУ. - 1999. - №3. - С. 130-135.

4. Захарченко Ю.М. Особливості ціноутворення у молочній галузі в сучасних умовах господарювання // Вісник ХДАУ. - 2000. - №2. - С. 63-66.

5. Захарченко Ю.М. Проблеми функціонування ринку молока в сучасних умовах господарювання // Економіка, менеджмент, освіта в системі реформування агропромислового комплексу: Матеріали Всеукр. наук. конф. молодих учених-аграріїв/ Харк., держ. аграр. ун-т. - Харків, - 2000.-С. 48-49.

6. Захарченко Ю.М. Аграрна реформа та її наслідки для молочнопродуктового підкомплексу Харківської області // Вісник ХДАУ. -2002.- №7.-С. 176-184.

Размещено на Allbest.ru