Механізм розвитку курортно-рекреаційних територій у сучасних умовах

Розділ 4. Трансформація економічного середовища у межах курортно-рекреаційних територій. У контексті досліджуваної проблеми обґрунтовано, що досягнення нової якості територіального середовища, безпечного та сприятливого для життєдіяльності мешканців, можливо на основі залучення інноваційних ресурсів розвитку територій, які притаманні ринковим інститутам та демократичним спільнотам, та використання адаптованих до конкретної КРТ та для вирішення конкретних завдань розвитку механізмів, а саме: структурних змін у господарському комплексі міст та поселень, бюджетно-фінансового та економіко-правового механізму розвитку територій. курортний рекреаційний територія відпочинок

У результаті проведеного дослідження встановлено, що галузева структура міського промислового господарського комплексу не відображає специфіки курортно-рекреаційної спеціалізації, оскільки представлена галузями хімічної, машинобудівної промисловості, які не орієнтовані на випуск продукції для потреб місцевого і регіонального ринків. Визначено домінуючі форми реформування господарського комплексу курортного міста, до яких віднесено: реорганізацію промислових підприємств, закриття екологічно небезпечних підприємств, винесення шкідливих виробництв за межі селітебних зон, перепрофілювання промислового виробництва у бік підвищення частки доданої вартості у готовому продукту, підвищення рівня комплексності промислового продукту шляхом розвитку сервісної підтримки, зростання частки експортно орієнтованої продукції.

Встановлено, що одним з найбільш суперечливих способів реформування великих промислових підприємств стала передача об'єктів соціальної інфраструктури на баланс місцевих влад. Програма муніципалізації соціальних об'єктів промислових підприємств, за відсутністю механізму управління цією власністю та механізму відповідальності попередніх власників, фактично переросла у чергову кампанію. У результаті відсутності коштів місцевого бюджету на утримання “соцкультпобуту” найбільш економічно привабливі об'єкти були одразу продані новим власникам, а нерентабельні - продовжують деградувати, втрачаючи ринкову вартість та обертаючись загостренням соціальних проблем, що суперечить тим цілям, які ставилися на початку.

У роботі доведено, що шляхом ведення механізму державного, регіонального та місцевого замовлення, тендерних поставок товарів та послуг, реально переорієнтувати значну частину виробничих потужностей промислових підприємств на виробництво конкурентноспроможної продукції для задоволення потреб виробників та споживачів курортно-рекреаційних послуг міста та інших регіонів країни. Не менш ефективним засобом реформування структури курортного міста з переважно промислово-курортної у курортно-промислову та рекреаційну має стати регулювання дрібного підприємництва у межах заданих орієнтирів розвитку території.

Підтверджено висновок, що за своєю організацією економічне середовище регіону потребує не стільки прямого управління, скільки - заданої послідовності процесам, формам і способам реакції суб'єктів економіки та їх об'єднань на зміни внутрішнього та зовнішнього середовища. Тим самим, у методичному аспекті управління функціонально-просторовим розвитком території має трансформуватися у регулюючі дії, де головним стає формування правил економічної, соціальної, екологічної, інформаційної, організаційної поведінки суб'єктів курортно-рекреаційної економіки.

Ефективність використання фінансово-бюджетного механізму розвитку території досліджується у реаліях переосмислення філософії бюджетного процесу та ролі фінансових менеджерів місцевого врядування як засобу самодостатнього розвитку територіальної громади. Стрижневими моментами подібного бачення виступають: по-перше, представлення бюджетно-фінансової діяльності як підсистеми регіонального господарства, на яку впливають визначені фактори внутрішнього та зовнішнього оточення; по-друге, розширення бази поповнення місцевих бюджетів на основі ефективного управління економічним та податковим потенціалом, залучення грантових коштів для програм розвитку територій; по-третє, використання корпоративних засад механізму розподілу, цільового використання та моніторингу фінансових ресурсів.

Все це дозволило запропонувати методику управління податковим потенціалом регіону, що визначається економічною структурою регіону податковими базами, на основі формування податкового паспорту регіону, який по суті є детальним описом галузевого та ресурсного потенціалу території, сформованим на основі матричного підходу, та податкового паспорту курортно-рекреаційного підприємства. Використання такого підходу дозволяє мінімізувати обсяги тіньового ринку у регіонах, а участь місцевих влад у проведенні сертифікації курортно-рекреаційних закладів дозволить легалізувати потоки фінансових ресурсів на вирішення соціальних питань чи/та розвиток території, оскільки, за результатами проведених розрахунків встановлено, що протягом курортного сезону лише 6,7 % від сумарної грошової виручки від одного туриста надходить у вигляді нарахувань від прямих та непрямих податків і платежів до місцевого бюджету.

Характерними інноваційними елементами економіко-правового механізму розвитку КРТ є поширення використання органами місцевого самоврядування практики нормотворення локальної дії при вирішенні містобудівельних питань, землеустрою та землекористування у межах курортно-рекреаційних територій, а також розвиток статутного права, що унормовує принципи життєдіяльності територіальної громади та управління сукупним ресурсним потенціалом території.

Формуванню інноваційного економічного середовища у межах курортно-рекреаційних територій, як показав проведений у дисертації аналіз, повинно сприяти використання практично незатребуваних дотепер конституційних повноважень місцевих громад та економіко-правових механізмів навіть в умовах недосконалого законодавства. Серед них: розширення практики укладання Договорів про спільну діяльність з підприємцями з метою залучення додаткових джерел та реалізації переваг кооперації у розвитку території, використання концесії як ринкового інституту розвитку міського середовища; співпраці органів місцевого самоуправління з Національним Агентством України з управління державними корпоративними правами з метою передачі їм в управління державних пакетів акцій окремих підприємств; встановлення цивілізованих фінансово-бюджетних відносин між державою та органами місцевого самоврядування у формі укладання Угоди з Урядом на виконання делегованих державою повноважень з відповідними зобов'язаннями сторін; впровадження системи тендерних закупівель при фінансуванні життєзабезпечення закладів соціальної сфери; формування інвестиційного фонду курортно-рекреаційного господарств приморського регіону; розробка виконавчим комітетом міськради програм розвитку міської та регіональної економіки, розвитку КРТ з отримання фінансування з боку вітчизняних та міжнародних реципієнтів як власника сертифікату міжнародної системи управління якістю ISO 9001:2000 на муніципальні послуги; економія бюджетних коштів за рахунок встановлення бюджетними організаціями та установами пристроїв обліку споживання теплової енергії, води та інші. Подібні фінансово-бюджетні, організаційно-економічні та економіко-правові заходи можуть та повинні сприяти реальній трансформації економічного конкурентного середовища курортних міст та поселень.

Розділ 5. Використання органами регіонального та місцевого самоврядування інноваційних форм розвитку курортно-рекреаційних територій. Корпоративна концепція розвитку регіону дає підстави досліджувати регіон як об'єкт стратегічного планування та стратегічного управління. У дисертації серед інноваційних форм стратегічного розвитку території досліджено територіальний менеджмент, зокрема, прикордонний менеджмент, шляхом проектування, створення і розвитку єврорегіону, стратегічне планування розвитку територіальної громади курортних міст та поселень, а також регіональний (міський) маркетинг, як засіб успішної реалізації процесу управління територією.

При цьому під територіальним менеджментом розуміється діяльність суб'єктів територіальної влади у сфері планування, організації, регулювання, мотивації, контролю за суб'єктами та об'єктами територіальної економіки з метою ефективного використання потенціалу та факторів розвитку території. Враховуючи, що КРТ Північного Приазов'я - це території України та Російської Федерації, реалізація стратегії розвитку КРТ не виключає створення однієї з найбільш розвинених форм регіональної економічної інтеграції - єврорегіону, що є відносно компактним господарсько-інтегрованим прикордонним середовищем, якому властиві організаційно-управлінський орган, спільна мета та ресурси розвитку.

Для обґрунтування можливості створення єврорегіону у межах українсько-російського Північного Приазов'я, як ймовірного організаційно-управлінського засобу раціонального та ефективного використання потенціалу КРТ, досліджено зарубіжний досвід, зокрема німецьку, польську, українську практику розвитку і управління єврорегіонами, спеціальними економічними зонами. При проведенні аналізу різних регіональних умов, сукупності міжрегіональних зв'язків встановлено, що економічне піднесення розвитку територій, розташованих уздовж кордонів європейських держав, стало можливим завдяки політичній волі регіональних влад, узгодженій політиці торговельних тарифів, експлуатації прикордонної транспортно-логістичної інфраструктури у спільних інтересах, експортній орієнтації регіональної економіки на виробництво товарів, дефіцитних по інший бік кордону, та компенсаторною щодо прикордонного середовища внутрішньою політикою держав.

Організація функціонування єврорегіону “Приазов'я” спрямована на підвищення якості прикордонного середовища для життєдіяльності людей шляхом ефективного використання існуючого потенціалу території, створення точок економічного зростання в регіоні, де зосереджено курортно-рекреаційні ресурси. Дієвими інструментами досягнення цілей є активізація та урізноманітнення форм співпраці українських і російських підприємців на основі інтеграційних процесів в царині функціонально-просторового та ресурсно-галузевого територіального розвитку, сучасних підходів територіального менеджменту (рис. 5).

Рис. 5. Організаційна схема управління єврорегіону “Приазов'я”

Інтеграційні принципи, підходи та механізми розвитку територій, які напрацьовані світовою практикою, над усе в Європейському Союзі, не можуть мати універсальний характер, оскільки дієвий механізм розвитку окремих територій може бути запроваджений у межах певної системи та структури менеджменту, які визначаються самобутністю населення території, історичними формами розвитку господарського укладу, культурним середовищем, готовністю суб'єктів економічного життя до сприйняття змін тощо.

При цьому організаційно-господарський механізм розвитку курортно-рекреаційних територій представлено як систему економічних відносин господарських суб'єктів, місцевої влади та громадськості, що має місце у межах певного просторового середовища і репрезентовано притаманними організаційними формами, організаційною структурою і організаційною культурою. У контексті проведеного дослідження відповідний механізм має забезпечити вирішення конкретних завдань розвитку території: визначення власної ідентичності територіальної громади, як спільноти, що має власну історію, самобутність та здатна розробляти концепції, програми, плани розвитку мікрорайону, міста, трансформувати потенційні ресурси розвитку території у реальний капітал.

Стратегічний розвиток територій є процесом формування майбутнього територіальних громад на основі використання сукупних ресурсів та переваг розвитку території. Серед сучасних активів територіального розвитку у дисертації досліджено управлінські, комунікаційні, організаційні активи органів місцевого самоврядування, соціальні та соціально-організаційні ресурси територіальної громади.

У дисертації доведено, що використання потенціалу соціальних та управлінських ресурсів території проявляється у формах: прямої та непрямої участі у розробці проектів місцевого розвитку; обговорення та впливу на прийняття рішень владними інституціями; солідарної відповідальності територіальних громад та органів самоорганізції населення за хід та результати реалізації програм розвитку, що відображає становлення якісно нового типу самоврядування. Носіями і організаторами самостійних проектних ідей щодо розвитку міста виступають керівники органів державної влади на місцях та органів самоврядування, керівники комунальних підприємств, місцеві підприємці та їх асоціації, лідери громадських організацій та органів самоорганізації населення, муніципальний актив, відставні керівники органів виконавчої влади, наукові працівники.

Формами впливу громадського сектору на територіальний розвиток є ініціативи громадських організацій, зреалізовані спільно з органами самоврядування у суспільно значимі проекти: 1) обґрунтування поділу міста на мікрорайони та формування органів локального врядування в особі голів та комітетів мікрорайонів, органів самоорганізації мешканців за місцем проживання, які опікуються переважно проблемами розвитку території; 2) створення паспорту території виборчих округів; 3) впровадження міжнародної системи управління якістю ISO 9001:2000 на муніципальні послуги для мешканців та підвищення якості вирішення проблем землекористування, природокористування, міської забудови; 4) сприяння пошуку зарубіжних партнерів з укладанням Угод про побратимство громад міст, районів; 5) моніторинг громадської думки та чимало інших складових механізму соціального партнерства, які безпосередньо змінюють на краще якість території, сприяють зростанню іміджу КРТ серед мешканців, туристів, гостей міста і регіону, вітчизняних та зарубіжних спільнот тощо.

Аналіз досвіду впровадження кращих зразків соціального управління на рівні територіальних громад свідчить про необхідність активізації залучення локальних спільнот до процесу формування та реалізації місцевої економічної політики, реалізації ефекту від сполучення соціальних та економічних ресурсів розвитку території.

Обґрунтовано, що одним із інструментів проведення такої політики є територіальний маркетинг, під яким визначено комплекс заходів органів територіального самоврядування, спрямованих на створення та просування привабливого образу курортного міста, продажу інтегрованого курортно-рекреаційного продукту на внутрішніх та зовнішніх ринках. В основі маркетингу курортних територій покладено тезу про визнання курортних територій товаром, що має унікальні споживчі властивості, корисності та визначену ринкову вартість.

У дисертації доведено, що в означеній системі регіональних інтересів можливі наступні стратегічні наміри розвитку регіону:

1) пріоритетний розвиток курортно-рекреаційної економіки;

2) формування еколого-економічного типу регіональної економіки на основі реструктуризації промисловості регіону шляхом виведення небезпечних виробництв поза межі КРТ та екологізації діючого виробництва;

3) інтенсивне вирощування екологічно чистої продукції сільськими господарствами регіону, садівництва та виноградарства і створення завершеного відтворювального циклу;

4) розширення зони заповідників, природоохоронних територій, збереження природного довкілля та пріоритет господарського комплексу регіону у відтворенні цілющих для здоров'я людини природних відновлювальних ресурсів;

5) системний розвиток території Північного Приазов'я на основі міжнародної економічної інтеграції шляхом розвитку транскордонного і прикордонного співробітництва українських і російських суб'єктів територіальної економіки у формі єврорегіону.

Формування стратегій розвитку за допомогою сучасних пакетів програмних продуктів ARIS дозволила представити декомпозицію стратегічних напрямків розвитку регіону, а поєднання просторового розвитку з функціональним - моделювати сучасну структуру регіонального господарства, яка мала б інноваційний характер та забезпечувала конкурентоспроможність території. Отже, курортно-рекреаційна економіка при належному механізмі розвитку та державного регулювання КРТ може виступати місто- та регіонотворною галуззю, основою трансформації економічного середовища регіону та формування “полюсів економічного зростання”.

ВИСНОВКИ

У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової задачі, що полягає в науковому обґрунтуванні шляхів, форм і методів розвитку курортно-рекреаційних територій в умовах трансформаційної економіки. У вирішенні наукової проблеми дисертантом обґрунтовано нові наукові положення і пропозиції щодо вдосконалення механізму розвитку курортно-рекреаційних територій з метою підвищення ефективності їх господарського використання у регіональній економіці.

Основними науковими та практичними результатами дисертаційного дослідження є розробка наукової концепції механізму розвитку курортно-рекреаційних територій на основі використання системного підходу дослідження регіональної економіки та корпоративної моделі розвитку інтегрованих соціально-економічних систем та процесів, що дало підстави обґрунтувати конкретні пропозиції щодо вдосконалення механізму розвитку курортно-рекреаційних територій.

Виконане наукове дослідження дозволяє сформулювати низку висновків і пропозицій теоретичного, методичного і прикладного характеру, основні з яких зводяться до наступного:

1. Постановка мети про необхідність вдосконалення розвитку курортно-рекреаційних територій за допомогою сучасного механізму вимагає вивчення відповідних економічних категорій, внутрішнього та зовнішнього середовища, шляхів та засобів досягнення необхідних результатів. Проблема обґрунтування практичного розвитку регіонів вирішується через розуміння суті та форм регіонального розвитку, що представлено як інтегрований процес у вигляді територіального (функціонально-просторового) та регіонального (галузево-ресурсного) розвитку територій. На цій підставі зроблено висновок, що Концепція державної регіональної політики України має бути доповнена концептуальними положеннями розвитку території країни.

Аналіз територіального та регіонального розвитку дозволив визначити території, названі спеціальними територіальними одиницями, розвиток яких визначається відповідним правовим статусом та адекватними механізмами на підставі переважного виду чи типу використання територій, а їх межі можуть не співпадати з межами адміністративно-територіальних одиниць. До таких об'єктів віднесено курортно-рекреаційні території, рідкісність природних лікувальних ресурсів та унікальність природно-культурного надбання яких визначають особливу цінність та високу споживчу вартість курортно-рекреаційного продукту.

2. Перетворення економічного середовища у межах курортно-рекреаційних територій показано під впливом трансформації сутнісного змісту основних чинників регіонального і територіального розвитку. У даному контексті регіон визначено як функціонально-просторову систему, якій притаманний самодостатний, здатний до розширеного відтворення економічний потенціал, та системорегулюючий орган управління відтворювальними та функціональними відносинами з метою досягнення відповідного стану розвитку. Подібне бачення суті явища дозволило розробити критерії типізації, на підставі яких визначено такі рівні регіону, як: мегарегіон, метарегіон, макрорегіон, мінірегіон та мікрорегіон.

3. Розширення змісту та рамок функціонування регіону викликало необхідність використання сучасних концепцій механізму його розвитку на основі екстраполяції корпоративних принципів розвитку до складних соціально-економічних систем, у результаті чого зроблено висновок про інтегрований характер розвитку регіону, суть якого полягає у поєднанні функціональних та галузевих процесів, зорганізованих у формі матричної структури управління.

4. Науково-прикладне обґрунтування механізму розвитку курортно-рекреаційної території проведено на основі системного підходу з побудовою узагальненої моделі “вхід ресурсів - операційні процеси - вихід продукту”, що враховує основні фактори та взаємозв'язки внутрішнього розвитку і є чутливою до впливу чинників зовнішнього оточення.

Розширено поняття та зміст рекреації у межах означеного простору, як структурно-системної діяльності, що проявляється у формах: 1) простої рекреації, або релаксації, що забезпечує відновлення компенсаторних життєвих сил людини; 2) розширеної рекреації, або спеціалізованої курортної діяльності, спрямованої на відтворення духовних та фізичних сил людини; 3) системної рекреації - діяльності, яка, окрім попередніх видів діяльності, включає відновлення відтворювальних та збереження не відтворювальних природних ресурсів.

Визначено сутність поняття “рекреаноміка”, під яким розуміється система суспільних відносин з приводу виробництва, обміну, розподілу та споживання курортно-рекреаційних продуктів, спрямованих на задоволення потреб цільових ринків та відновлення середовища природних екосистем. Це сприятиме подальшому розвитку гносеології явища рекреаційної економіки як інтегрованої діяльності, дозволить проводити статистичну оцінку курортно-рекреаційного продукту з метою більш точного обрахунку валового регіонального продукту та оцінки сукупного потенціалу території.

5. Ступінь освоєння курортно-рекреаційного потенціалу визначено за системою оцінки факторів розвитку: наявності запасів та якості природних лікувальних ресурсів; розвитку матеріальної бази КРТ та курортної і міської інфраструктури; підготовки персоналу до рівня вимог цільових ринків; ефективного менеджменту, здатного до впровадження конкурентних стратегій та гнучкого управління змінами, спричиненими розвитком внутрішнього і зовнішнього середовищ. Визначено поелементні складові бізнес-процесу створення доданої вартості у санаторно-курортній сфері, що дало змогу конкретизувати пропозиції щодо ефективності функціонування операційної системи загалом.

6. Доведено, що за своєю організацією територія потребує не стільки прямого управління, скільки - заданої послідовності процесів, форм і способів реакції суб'єктів економіки на зміну стану оточуючого середовища. Тому на основі парадигми корпоративного розвитку регіону запропоновано концепцію механізму розвитку території, що базується на засадах пізнання закономірностей та принципів розміщення продуктивних сил конкретного регіону, ідентифікації об'єктів та суб'єктів функціонально-просторового середовища, вибору управлінської моделі та організаційної структури; розробки конкретних економічних та адміністративних способів, методів, інструментів та інших засобів впливу на суб'єкти територіального господарювання із наступним моніторингом з метою оцінки ефективності інструментарію та корекції прийнятих управлінських рішень.

7. На основі економіко-математичної моделі формування ціни доведено доцільність створення та економічну ефективність функціонування курортно-рекреаційних кластерів. Обґрунтовано організаційно-правову форму функціонування у регіоні курортно-рекреаційного кластеру “Бердянськ курортний”, як господарської асоціації, що здійснює діяльність у відповідності статутних цілей та задач.

8. Запропоновано методичні основи визначення КРТ на основі: 1) ідентифікації курортних місцевостей у межах великих форм просторової організації курортно-рекреаційного господарства приморських міст і поселень; 2) зонування курортно-рекреаційних місцевостей як на існуючій нормативній основі, так і шляхом використання новітніх картографічних методів, зокрема, методу ізопахіт від основного джерела природних мінеральних ресурсів; 3) вартісної оцінки КРТ на основі кількісних і якісних характеристик території з метою включення її у господарський обіг.

9. Обґрунтовано зростання ролі органів місцевого самоврядування у розробці та реалізації міської економічної політики, стратегії розвитку території берегової зони, акваторії Азовського моря, управлінських функцій з формування сучасної структури господарського комплексу міста, сприянні розвитку ринкової конкуренції, зумовлених як нерозвиненістю ринкових інститутів та механізмів розвитку ринкової економіки, так і формуванням нового типу відкритої, етичної та професійної влади із значно ширшими повноваженнями та рівнем відповідальності перед громадою за розвиток території у контексті вимог Європейської хартії місцевого самоврядування. Проаналізовано, визначено та обґрунтовано організаційно-економічні, фінансово-бюджетні та нормативно-правові елементи механізму трансформації економічного середовища курортних міст у сучасних умовах.

10. Розкрито зміст і форми активів розвитку території у системі стратегічного планування. Поглиблено зміст територіального менеджменту, як діяльності органів локального, місцевого та регіонального врядування з планування, організації, регулювання, мотивації, контролю суб'єктів територіального господарства з метою досягнення цілей розвитку території. До інноваційних засобів стратегічного розвитку території віднесено муніципальні активи, соціальні, управлінські, соціально-організаційні ресурси розвитку території та нормотворча діяльність органів місцевого врядування. Обґрунтовано необхідність створення, структуру та функції єврорегіону “Приазов'я”, призначенням якого є функціонування системи спільного управління прикордонними територіями з метою створення середовища нової якості життєдіяльності його мешканців.

11. Використання програмних продуктів сімейства ARIS дозволило представити декомпозицію стратегічних напрямків розвитку регіону, а поєднання просторового розвитку з функціональним - моделювати сучасну структуру регіонального господарства, яка має інноваційний характер та забезпечує конкурентоспроможність території.

Отримані залежності, закономірності, розроблені методи, сформульовані визначення, принципи і вимоги до методологічних основ формування економічного механізму розвитку КРТ визначають теоретичну наукову новизну проведеного дослідження. Отримані результати, виявлені недоліки, сформульовані заходи щодо використання механізму розвитку КРТ та його елементів для підвищення якості освоєння КРТ та створення безпечного і сприятливого для життєдіяльності мешканців середовища становлять практичну площину наукової значущості проведеного дослідження.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Гудзь П.В. Економічні проблеми розвитку курортно-рекреаційних територій. - Донецьк: ІЕПД НАН України, ТОВ “Юго-Восток, Лтд”, 2001.- 270 с. *^* На монографію “Економічні проблеми розвитку курортно-рекреаційних територій” опубліковано позитивний відзив у журналі “Регіональні перспективи”. 2003. - № 1(26).- С.89-95.

2. Гудзь П.В. Развитие курортно-рекреационной системы в городе-курорте. 5.3 // Территориальные системы: проблемы трансформации и перспективы развития / В.Н. Василенко, В.И. Дубницкий, О.Т. Кратт и др. - Донецк: ИЭПИ НАН Украины, ООО “Юго-Восток, Лтд”, 2003. - С. 210-226.

3. Гудзь П.В. Состояние и пути реструктуризации городской экономики в составе рекреационного района // Регіональні перспективи. - 1999. - № 1(4). - С. 60-62.

4. Гудзь П.В. Формування стратегій соціально-економічного розвитку Північного Приазов'я // Стратегія економічного розвитку України. - К.: КНЕУ. -2001. - Вип. 7. - С. 606-617.

5. Гудзь П.В. Закон “О курортах” как фактор развития курортно-рекреационного комплекса региональной экономики // Предпринимательство, хозяйство и право.- 2000.- № 8.- С. 72-74.

6. Гудзь П.В. Організаційно-правові шляхи реалізації Закону України “Про курорти” у Північному Приазов'ї // Економіка та право. - 2002. - № 3(4). - С.39-40.

7. Гудзь П.В. Розробка нормативних актів місцевої дії щодо рекреаційних територій та умов господарського використання їх // Предпринимательство, хозяйство и право. - 2000. - № 11. - С. 62-64.

8. Гудзь П.В. Профілакторій індустріального Донбасу // Регіональні перспективи. - 2001. - № 5-6. - С. 60-63.

9. Гудзь П.В. Корпоративний підхід в управлінні регіональними просторово-функціональними системами // Держава та регіони. Серія “Економіка та підприємництво”.- 2003.- № 1. - С.85-88.

10. Гудзь П.В. Інститут спеціальної економічної зони як фактор розвитку регіональної економіки // Регіональні перспективи. - 2002. - № 1 (20). - С. 20-22.

11. Амітан В.Н., Гудзь П.В., Кавиршина В.О., Харченко Н.В. Реструктуризація господарського комплексу міст промислово-курортної спеціалізації (на прикладі м. Бердянськ) // Менеджер. - 2002. - №2(18). - С. 42-52. (Особистий внесок здобувача: обґрунтування організаційного механізму реструктуризації збиткових промислових підприємств курортного міста).

12. Гудзь П.В. Информация в системе маркетингового управления курортным городом // Экономика и право. - 2001. - № 1. - С. 71-74.

13. Гудзь П.В. Управління фінансами у курортних містах // Фінанси України.- 2002. - № 2. - С. 69-75.

14. Гудзь П.В. Вдосконалення якості управління міським господарством як фактор забезпечення регіонального економічного зростання // Економіка: проблеми теорії та практики. - 2002. - Вип. 160. - С. 100-109.

15. Гудзь П.В. Кластер как инновационная модель управления городским хозяйством // Менеджер. - 2002. - № 1 (17). - С. 39-48.

16. Гудзь П.В., Несторенко О.В. Фінансові інновації у сфері курортно-рекреаційного господарства регіону // Економіка та право. - 2002. - № 1. - С. 61-64. (Особистий внесок здобувача: визначення специфіки внутрішнього та зовнішнього середовища муніципальних утворень при реалізації функції фінансового менеджменту).

17. Гудзь П.В. Економічна ефективність використання природних рекреаційних ресурсів // Регіональна економіка. - 2000. - № 4. - С. 148-155.

18.Гудзь П.В. Особенности управления местными финансами курортного города. - Донецк: ИЭПИ НАН Украины. - 1999.- 44 с.

19. Гудзь П.В. Проблеми управління збанкрутілим підприємством в системі регіональної економіки // Регіональна економіка. - 1999. - № 3(13). - С. 66-71.

20. Гудзь П.В. Фінансова стійкість санаторно-курортного підприємства // Вісник Донецького університету, серія В. Економіка і право. - 2000. - №1. - С.108-112.

21. Гудзь П.В. Розробка стратегічних ініціатив розвитку промислового підприємства в умовах поглиблення кризового стану // Економіка промисловості.- 2000. - № 4(10). - С. 98-103.

22. Гудзь П.В. Маркетингові дослідження як інструмент управління споживчим ринком санаторно-курортних послуг // Технічний прогрес та ефективність виробництва: Вісник Національного технічного університету “Харківський політехнічний інститут”. Вип. 24. - Харків: НТУ “ХПІ”. - 2001.- С.171-174.

23. Гудзь П.В. Планування розвитку санаторно-курортних послуг // Проблеми розвитку зовнішньоекономічних зв'язків та залучення іноземних інвестицій: регіональний аспект.- Донецьк: ДонНУ. - 2002. - С. 324-326.

24. Гудзь П.В. Шляхи оптимізації забезпечення санаторно-курортного підприємства медикаментами та продуктами харчування // Економіка: проблеми теорії та практики. - 2001. - Вип. 79. - С.153-166.

25. Гудзь П.В., Дергаусов В.В. Пути рационального использования рекреаци-онных ресурсов в экономике курортно-оздоровительных предприятий // Актуальные проблемы стабилизации и развития экономики. - Донецк: ИЭПИ НАН Украины. - 1999. - С.310-324 (Особистий внесок здобувача: обгрунтування економії використання природних ресурсів в процесі надання лікувальних послуг).

26. Гудзь П.В. Сучасний муніципальний менеджмент житлового фонду приморського міста // Экономико-правовые проблемы городского самоуправления. - Донецк: ИЭПИ НАН Украины. - 2001. - С.100-111.

27. Гудзь П.В., Гудзь М.В. Опыт перестройки демократической системы территориального самоуправления в Польше // Прометей: Регион. сб. научн. трудов по экономике. - Донецк: ООО “Юго-Восток, Лтд”. - 2002. - Вып.9. - С.67-78. (Особистий внесок здобувача: представлено та обґрунтовано на підставі польського досвіду пріоритетне значення територіального реформування для України в порівнянні з галузевими реформами).

28. Гудзь П.В. Визначення стратегій розвитку промислового підприємства при загостренні кризового стану // Економіка України: реалії, перспективи розвитку ринкових відносин: Міжвідомчий наук. зб. - К.: НДІ "Проблеми людини", Запорізький державний технічний університет, 2000. - Т. 20. - С.200-205.

29. Гудзь П.В. Проблемы бюджетно-финансовой стабилизации приморских городов // Междунар. науч.-практ. семинар "Проблемы развития современного города". - Донецк: ИЭПИ НАН Украины. - 1996. - С. 137-140.

30. Гудзь П.В. Особенности управления предприятием-банкротом на примере ОАО “Бердянскрыба” // Матер. V міжнар. наук.-практ. конф. “Управління організацією: діагностика, стратегія, ефективність”. У 2-х част. - Київ - Трускавець: КНЕУ, НТУУ “КПІ”, ДДПУ. - 1999. - Ч.1. -С.89-91.

31. Гудзь П.В. Экономический мониторинг как условие инвестиционного развития зонообразующих предприятий СЭЗ // Матер. міжнар. наук. конф. “Проблеми теорії і практики становлення соціально-орієнтованої ринкової економіки”.- Харків: ХДАДТУ. - 1999.- С.23-29.

32. Гудзь П.В. Методика проведення маркетингового дослідження ринку санаторно-курортних послуг // Матер. наук.-виробн. конф. “Курорти Приазов'я: управління, діяльність, перспективи”. - Бердянськ.- 2000.- С.11-18.

33. Гудзь П.В. Стратегічне планування розвитку курортно-рекреаційного копмлексу міста // Матер. VІІ міжнар. наук.-практ. конф. “Теорія і практика управління організацією з погляду тисячоліть”. - К.: Політехніка. - 2001.- С.79.

34. Гудзь П.В. Північне Приазов'я як об'єкт регіонального управління // Матер. междунар. наук.-практ. конф. "Экологические и экономико-правовые механизмы управления приморскими регионами и морскими экосистемами". - Мариуполь: ПриазовГТУ. - 2001. - С.37-40.

35. Гудзь П.В. Вдосконалення якості управління міським господарством як фактор забезпечення регіонального економічного зростання // Матер. ІV междунар. науч. конф. молодых ученых-экономистов "Проблемы обеспечения экономического роста. - Донецк: ДонГТУ. - 2001.- С. 59-60.

36. Гудзь П.В. Кластерная модель управления курортным городом // Матер. межд. конф. “Приморские города и поселки Черного и Азовского морей: совместно к устойчивому развитию”. - Севастополь: Крым. - 2001. - С.17.

37. Гудзь П.В. Деякі аспекти методології дослідження регіону // Матер. міжнар. конф. “Глобалізація економіки: нові можливості чи загроза людству?”. В 2-х т. - Донецьк: ДонДУЕТ. - 2001.- Т.1. - С. 96-99.

38. Гудзь П.В. Менеджмент прикордонних територій як функція органів місцевого та регіонального самоврядування // Матер. міжнар. україн.-польск. конф. “Громадянське суспільство і політика органів місцевого самоврядування”. - Львів: Доброчинний громадський фонд ім. Князя Осмомисла. - 2002.- С.128-133.

39. Гончарук П.А., Гудзь П.В. Організаційно-економічний механізм використання курортно-рекреаційних територій // Матер. ІІІ междунар. науч.-практ. конф. "Город, регион, государство: проблемы распределения полномочий". - Донецк: ИЭПИ НАН Украины, ООО "Юго-Восток, ЛТД".- 2003. - С. 45-53. (Особистий внесок здобувача: розроблена методологія організаційно-економічного механізму розвитку курортно-рекреаційних територій).

40. Гудзь П.В. Лабораторія місцевого самоврядування: досвід стратегічного планування самоврядної громади Бердянська // Держава та регіони. Серія: “Державне управління”.- 2001.- № 3. - С.112-119.

41. Гудзь П.В., Колесник С.Н. Предпосылки формирования курортно-оздоровительной экономики Бердянского рекреационного района // Вісник Азовського регіонального інституту управління. - 1999. - № 1.- С.14-18. (Особистий внесок здобувача: представлено обґрунтування змісту курортно-рекреаційної економіки).

42. Гудзь П.В. Маркетинг курортного міста // Маркетинг і реклама.- 1999.- № 7-8.- С.54-58.

43. Гудзь П.В. Економіка житла як об'єкт муніципального управління // Стратегії і технології стійкого розвитку регіону / Вісник Азовського регіонального інституту управління.- 2001.- № 3. - С.36-64.

44. Гудзь П.В. Кластерная модель управления курортным городом // Проблемы устойчивого развития приморских городов / Отв. ред. Н.В. Шадрин.- Севастополь: Аквавита. - 2002. - С.57-72.

АНОТАЦІЯ

Ґудзь П.В. Механізм розвитку курортно-рекреаційних територій у сучасних умовах. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора економічних наук за спеціальністю 08.10.01 - Розміщення продуктивних сил і регіональна економіка. - Інститут економіко-правових досліджень НАН України, Донецьк, 2003.

Дисертація присвячена розв'язанню практичних проблем регіональної економіки - формуванню цілісного механізму розвитку курортно-рекреаційних територій у сучасних умовах. У дисертації на основі системного підходу досліджено механізм розвитку курортно-рекреаційних територій, розширена методологічна база природи курортної рекреації, визначені критерії ідентифікації курортно-рекреаційних територій та управління рекреаційними системами курортних міст. Трансформація механізму територіального управління відбувається від керування людьми і трудовими колективами до управління внутрішнім і зовнішнім середовищем регіонів. На основі корпоративної моделі розвитку регіону розроблена модель та методика впровадження курортно-рекреаційного кластеру як організаційно-господарської форми управління функціонально-просторовими системами рекреаційного типу. Обґрунтовано основні напрямки подолання існуючих проблем територіально-просторового розвитку регіонів шляхом формування механізму розвитку курортно-рекреаційних територій за ринкових умов: збалансованість законодавчої бази щодо розвитку курортно-рекреаційних територій, розробка державних програм у галузі курортного господарства; реформування господарських комплексів курортних міст, поселень та розвиток курортної економіки; управління регіональними фінансами; розробка стратегічних планів розвитку курортних регіонів (міст та поселень), впровадження регіонального маркетингу, розвиток інтеграційних господарських зв'язків та нормотворення локальної дії органів місцевого самоврядування. Обґрунтовано механізм організації єврорегіону “Приазов'я”. Зроблено висновок про необхідність розробки Концепції територіального розвитку України.

Ключові слова: регіональна економіка, корпоративна модель управління, механізм розвитку курортно-рекреаційних територій, кластер, регіональний маркетинг.

Ґудзь П.В. Механизм развития курортно-рекреационных территорий в современных условиях. - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени доктора экономических наук по специальности 08.10.01 - Размещение производительных сил и региональная экономика. - Институт экономико-правовых исследований НАН Украины, Донецк, 2003.

Диссертация посвящена одной их актуальных проблем региональной экономики - проблеме формирования целостного механизма развития курортно-рекреационных территорий в современных условиях. В диссертации на основе системного подхода исследован механизм развития курортно-рекреационных территорий, расширена методологическая база исследования сущности курортной рекреации, определены критерии идентификации курортно-рекреационных территорий и составные механизма управления рекреационными системами курортных городов.

Дальнейшее развитие получила парадигма корпоративного развития региона, согласно которой основные принципы функционирования хозяйственных корпораций экстраполируются относительно жизненного цикла и управления региональными экономическими системами, проведен сравнительный анализ принципов корпоративного и территориального управления. Трансформация механизма развития территории происходит в современных условиях в направлении от непосредственного руководства людьми и трудовыми коллективами к управлению внутренней и внешней средой регионов с разработкой адекватного инструментария развития территории как целостного объекта, обладающего свойствами системного образования.

Особое внимание отводится обоснованию корпоративного подхода в управлении курортно-рекреационными территориально-пространственными системами. Разработана модель и методика внедрения курортно-рекреационного кластера как организационно-хозяйственной формы управления функционально-пространственными системами рекреационного типа. Источниками финансирования курортно-рекреационных территорий в современных условиях выступают средства предприятий-учредителей кластера - производственные площади, оснащение, оргтехника, содержание штатных единиц и т.п., средства отечественных и иностранных инвесторов, бюджетные и внебюджетные средства, инновационные, венчурные фонды.

Все это позволило сформировать концепцию механизма развития и трансформации курортно-рекреационных территорий, в основе которой положено системное видение территории как функционального и отраслевого пространства, представленного как открытая система и находящегося под влиянием действия факторов внешнего и внутреннего окружения.

Обоснованы основные пути преодоления существующих проблем территориально-пространственного развития регионов путем формирования механизма развития курортно-рекреационных территорий в рыночных условиях: разработка государственных программ в области курортно-рекреационного хозяйства; реформирование хозяйственных комплексов курортных городов, поселений и развитие курортной экономики; управление региональными финансами; разработка стратегических планов развития курортных регионов, внедрение регионального маркетинга, развитие интеграционных хозяйственных связей и местного самоуправления.

Формирование стратегий развития региона является качественно новым продуктом регионального менеджмента. Помимо традиционных функций планирования, организации, мотивации и контроля, направленных на регулирование развития территории, в настоящее время происходит осмысление и обоснование философии функционирования регионального рынка: определения спроса, предложения, осуществляется управление изменениями и рисками, развитие системы горизонтальной специализации региона, интеграции, межрегиональных рыночных связей, трансграничного сотрудничества.

Расширено содержание категории "территориальный маркетинг", под которым понимается комплекс мероприятий органов территориального самоуправления, направленных на создание положительного образа курортного города и продажи интегрированного продукта на внешних рынках путем использования маркетинговых средств, адаптированных корпоративным сектором экономики.

Сформулировано, что в обозначенной системе региональных интересов возможны следующие стратегические направления развития региона: 1) приоритетное развитие курортно-рекреационной экономики; 2) формирование эколого-экономического типа территориальной экономики; 3) производство экологически чистой сельхозпродукции с созданием собственной перерабатывающей базы; 4) расширение зоны заповедников, природоохранных территорий; 5) международная экономическая интеграция путем развития приграничных территорий как еврорегиона.

Представлено с помощью программы ARIS декомпозицию стратегических направлений развития региона, содействующих формированию инновационной структуры регионального хозяйства и способствующих росту конкурентоспособности территории. Обоснована необходимость разработки Концепции территориального развития Украины.

Ключевые слова: региональная экономика, корпоративная модель управления, механизм развития курортно-рекреационных территорий, кластер, региональный маркетинг.

Gudz P. The Machinery for the Development of Health-Resort Recreation Territories. Manuscript.

The dissertation on competition of the scientific degree of the doctor of economic sciences on a speciality 08.10.01 - Accommodation(arrangement) of productive forces and regional economy. - Institute of economic-legal researches NAS of Ukraine, Donetsk, 2003.

In this dissertation there is investigated the development of health-resort recreation systems at the local level on the basis of the system approach. There is widen a methodological basis of health-resort recreation essence, there are specified criteria of health-resort recreation territories identifications and management of recreation systems of health-resort cities. A special attention is given to substantiation of quasi-corporate approach to understanding of regional (local) economy. There was created a health-resort recreation cluster's model as a form of management of functional-spacing systems of recreational type. There was substantiated the main ways of solving of existing problems of territorial-spacing development of regions: balanced legislature concerning health-resort recreation territories, giving health-resort statuses to regions, which have recreational potential; working out state programs in the branch of economy health-resort; restructuring of state institutions of health-resort cities; management of regional finance; working out strategic plans of health-resort regions (cities and settlements). A wide information and statistical base of Southern Azov Sea coast region was used for analysis and forming of conclusions and recommendations. There were determined the main ways to overcome the present problems of territorial development of regions: balance of legislative basis referring health resort and recreational territories, finance management and elaboration of the state programs in the field of hotel management; giving resort status to the regions that have recreational potential

Key worlds: regional economy, corporated model of management, mechanism of development of health-resort recreational territories, cluster, regional marketing.

Підписано до друку 15.12.2003.

Формат 60 х 84/16. Папір офсетний.

Обл.-вид. арк. 1,9. Тираж 100 прим.

Замовлення № 1397/1.

Надруковано у ТОВ “Вега-Принт”.

вул. Університетська, 78, м. Донецьк, 83048.

Тел. (0622) 55-12-94.

Размещено на Allbest.ru