Управління ризиками інвестиційної діяльності природоохоронного напрямку

Размещено на http://www.allbest.ru/

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ

ІНСТИТУТ ПРОБЛЕМ РИНКУ ТА ЕКОНОМІКО-ЕКОЛОГІЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

Загорій Олена Володимирівна

УДК 504:336.714

УПРАВЛІННЯ РИЗИКАМИ ІНВЕСТИЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПРИРОДООХОРОННОГО НАПРЯМКУ

Спеціальність 08.08.01 - Економіка природокористування і охорони навколишнього середовища

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

ОДЕСА - 2003

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Одеському державному екологічному університеті Міністерства освіти та науки України.

Науковий керівник кандидат економічних наук, доцент,

Губанова Олена Ростиславівна,

Одеський державний екологічний університет

Міністерства освіти і науки України

доцент кафедри менеджменту природоохоронної діяльності

Офіційні опоненти: доктор економічних наук,

старший науковий співробітник,

Галушкіна Тетяна Павлівна,

Інститут проблем ринку та економіко-екологічних досліджень НАН України,

головний науковий співробітник відділу економічного регулювання природокористування

кандидат економічних наук, доцент,

Літовченко Ірина Львівна,

Одеський державний економічний університет

Міністерства освіти та науки України

доцент кафедри маркетингу та економіки туризму

Провідна установа Інститут регіональних досліджень НАН України, відділ регіональної екологічної політики (м. Львів)

Захист відбудеться "27" березня 2003 р. о 14-00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 41.177.01 в Інституті проблем ринку та економіко-екологічних досліджень НАН України, за адресою 65044, м. Одеса, Французький бульвар, 29.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту проблем ринку та економіко-екологічних досліджень НАН України за адресою: 65044, м. Одеса, Французький бульвар, 29.

Автореферат розісланий "25" лютого 2003 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Тараканов М.Л.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Успіх економічних реформ в Україні не в останню чергу залежить від кардинальної перебудови вітчизняної системи регулювання інвестиційної діяльності природоохоронного напрямку, приведення її у відповідність з вимогами до аналогічних структур у країнах з розвинутою ринковою економікою. Збереження якості навколишнього середовища є найважливішою задачею держави, оскільки від його стану, поряд з іншими факторами, залежить сталість соціально-економічного розвитку країни.

Стратегічно важливим у сфері рішення економіко-екологічних проблем є забезпечення раціонального природокористування і гарантій екологічної безпеки, що передбачає здійснення господарської діяльності з мінімальними екодеструктивними наслідками.

Однак, у зв'язку з необхідністю прийняття рішень в умовах невизначенності, недостатнім обсягом венчурного капіталу, інвестування природоохоронних заходів уявляється малопривабливою сферою господарської діяльності. В той же час ряд інвестиційних проектів є високорентабельними.

Велике значення в даному аспекті має вибір оптимального об'єкта інвестування з альтернативних бізнесів-проектів, складених з урахуванням витрат на природоохоронні заходи, визначення пріоритетності інвестування природоохоронної діяльності в порівнянні з іншими напрямками, що вимагають капітальних вкладень, в умовах ризику.

З огляду на вищевикладене, актуальним постає управління ризиками інвестиційної діяльності природоохоронного напрямку. У вітчизняній літературі дана проблема одержала незначне відображення, тому використання світового досвіду допомагає уникнути складностей у розвитку інвестиційної сфери, полегшує просування по шляху реформування. Однак механічне копіювання методів, що використовуються закордонними економістами, уявляється недоцільним, оскільки занадто різними є умови, на яких базуються механізми регулювання перехідної економіки й економіки з розвинутим ринковим господарством. Методи і форми організації інвестиційної діяльності природоохоронного напрямку, що запозичаються, мають бути скориговані з урахуванням нинішнього етапу розвитку України.

Актуальність управління ризиками інвестиційної діяльності природоохоронного напрямку і економічне значення вивчення проблеми на підставі закордонного досвіду, необхідність його теоретичного обміркування і розробки конкретних напрямків використання, адаптованих до умов сучасної України, обумовили вибір теми дисертаційної роботи, сформували її мету, задачі і структуру.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами.

Робота виконувалася згідно з планами науково-дослідних робіт Одеського державного екологічного університету в 2001-2002 рр. Особистий внесок автора при розробці теми "Вплив на стан природного середовища об'єктів народного господарства" (номер держреєстрації 0198 U 009070) полягає у визначенні сукупності та взаємозв'язку факторів, що впливають на стійкість господарюючих об'єктів в складних екологічних умовах.

Мета і задачі дослідження. Мета дисертаційної роботи полягає в розвитку теоретичних положень та розробці ефективного механізму управління ризиками інвестиційної діяльності природоохоронного напрямку з викладом методичних і практичних рекомендацій щодо удосконалення процесу управління ризиком в умовах ринкових трансформацій національної економіки.

Досягнення мети обумовило розв'язання таких задач:

· розкриття сутності ризику і причин його появи;

· проведення аналізу функціонування природоохоронної економічної системи в умовах невизначеності;

· встановлення характеру впливу фактора ризику на інвестування природоохоронної діяльності;

· розробка обґрунтування пропозицій щодо удосконалення процесу управління ризиками;

· формування механізму управління ризиками інвестиційної діяльності природоохоронного напрямку;

· розробка ефективного інструментарію, що дозволяє вимірювати вплив, який здійснюється об'єктом дослідження на навколишнє середовище;

· здійснення всебічного аналізу інвестиційної діяльності природоохоронного напрямку в Причорноморському регіоні України в умовах ризику;

· розробка і обґрунтування рекомендацій щодо підвищення інвестиційної привабливості господарюючих суб'єктів Причорноморського регіону України.

Об'єктом дослідження є інвестиційна діяльність природоохоронного напрямку.

Предметом дослідження є теоретико-методичні засади механізму управління ризиками інвестиційної діяльності природоохоронного напрямку.

Методи дослідження. При дослідженні були використані загальнонаукові методи: аналіз, синтез, порівняння, експеримент, а також спеціальні наукові методи, такі як методи експертних оцінок, метод аналізу ієрархій (з метою визначення оптимального інвестиційного проекту), методи на основі теорії нечітких множин (з метою вибору засобу зниження ризиків).

Висновки і рекомендації в дисертації розроблені на основі даних статистичного, оперативно-технічного, бухгалтерського обліку, результатів наукових розробок.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в узагальненні, розвитку і поглибленні відомих та обґрунтуванні низки нових теоретичних і методичних положень щодо механізму управління ризиком інвестиційної діяльності природоохоронного напрямку.

Нові наукові положення, що виносяться на захист, полягають у такому:

· удосконалено механізм управління ризиками інвестиційної діяльності природоохоронного напрямку, який враховує чинник невизначеності при прийнятті та реалізації управлінських рішень;

· вперше розроблено модель визначення пріоритетів ризиків інвестиційного проекту природоохоронного напрямку, засновану на системному підході до прийняття рішень в умовах нестачі інформації, динамічності середи та наявності даних здебільш якісного характеру;

· удосконалено визначення оптимального інвестиційного проекту природоохоронного напрямку в умовах ризику, що надає можливість описати проблему вибору в термінах взаємопов'язаної ієрархії, оцінити інтенсивність взаємодії компонент, що входять до структури системи ієрархії;

· вперше розроблено економіко-математичну модель оцінки ризику перевищення гранично припустимого відносного техногенного навантаження на досліджуваний об'єкт в аспекті раціонального природокористування, яка не має аналогів та містить принципово інший підхід до оцінки екодеструктивного впливу господарюючих суб'єктів;

· удосконалено механізм вибору засобу зниження рівня ризиків інвестиційного проекту природоохоронного напрямку, який дозволяє формально описати альтернативні заходи термінами теорії нечітких множин, дати якісну і кількісну оцінку характеристикам елементів процесу вибору рішення;

· вперше розроблено алгоритм стратегічного планування виходу з інвестиційного проекту природоохоронного напрямку в умовах ризику, який дозволяє в процесі реалізації інвестиційного проекту спрогнозувати і забезпечити своєчасний вихід з проекту з найменшими витратами для господарюючого суб'єкта.

Практичне значення одержаних результатів. Практичне значення дисертаційного дослідження полягає в розробці методик визначення та оцінки ризиків управління інвестиційної діяльності природоохоронного напрямку.

Методичні рекомендації, розроблені у результаті дисертаційного дослідження, були використані в господарській діяльності ВАТ "Одеська ТЕЦ": при оцінки ризиків перевищення гранично припустимого техногенного навантаження (довідка № 04/26-2252 від 26.09.2002), плануванні виходу з інвестиційного проекту (довідка № 04/26-2251 від 22.09.2002), виборі засобу зниження ризиків інвестиційного проекту (довідка від № 04/26-2253 29.09.2002) в процесі розробці техніко-економічних обґрунтувань низки інвестиційних проектів природоохоронного напрямку.

Основні положення дисертаційного дослідження використовуються в навчальному процесі при курсовому та дипломному проектуванні, а також при підготовці лекцій та практичних занять з дисциплін "Менеджмент організацій", "Економіка природокористування та охорони навколишнього середовища" у системі підготовки фахівців Одеського державного екологічного університету.

Особистий внесок здобувача. Дисертаційне дослідження є самостійно виконаною науковою роботою, в якій викладено персональний авторський підхід і особисто отримані теоретичні та практичні результати щодо управління ризиками інвестиційної діяльності природоохоронного напрямку. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, в дисертації використані лише ті ідеї та положення, які є результатом особистої роботи здобувача (уточнення наведені у списку наукових публікацій автора за темою дисертації).

Апробація результатів дисертації. Результати дослідження за темою дисертації доповідались здобувачем на наукових та науково-практичних конференціях: III та IV Міжнародних науково-практичних конференціях "Проблеми збору, переробки та утилізації відходів" (м. Одеса, 2001 та 2002 рр.), конференції молодих вчених Одеського гідрометеорологічного інституту (м. Одеса, 2001 р.), IV міжнародній науково-практичній конференції студентів, аспірантів та молодих вчених "Системний аналіз та інформаційні технології" (м. Київ, 2002 р.), Міжнародній науковій конференції "Гідрометеорологія та охорона навколишнього середовища - 2002" (м. Одеса, 2002 р.).

Публікації. За темою дисертації опубліковано 12 статей загальним обсягом 5,3 друкованих аркушів, з них персонально автору належить 5,1 друкованих аркушів. 7 статей опубліковані у фахових виданнях, з них - 6 особистих.

Структура та обсяг роботи. Дисертаційне дослідження загальним обсягом 202 сторінки складається з вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел із 126 найменувань. Дисертація містить 29 рисунків на 26 сторінках та 21 таблицю на 15 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

У вступі розкрито актуальність теми, ступінь дослідженості проблеми, її зв'язок з науковими темами, сформульовано мету і задачі дослідження; викладено методологію та методику дослідження; визначено наукову новизну отриманих результатів та їх практичне значення; відзначено ступінь апробації та впровадження в економічну практику основних результатів дослідження; виділено особистий внесок дисертанта у дослідження теми.

В першому розділі "Інвестування природоохоронної діяльності в умовах ризику" досліджено сутність інвестиційної діяльності природоохоронного напрямку як складної динамічної відкритої системи в умовах невизначеності; виявлено вплив фактору ризику на інвестування природоохоронної діяльності.

В процесі аналізу теоретичних викладок сформульовано бачення інвестиційної діяльності природоохоронного напрямку як системи, яку можна представити у вигляді трьохмірного простору, вимірами якого є складність, динамічність, відкритість, тобто впорядкованої трійки чисел X,Y,Z, кожне з яких може приймати значення від 0 до 1, що відповідає деякому ступеню притаманності системі даної властивості.

З метою забезпечення ефективного функціонування об'єктів, що досліджуються, повинні вирішуватись аналітичні задачі оцінки стану, ідентифікації моделей та формування управління складними динамічними відкритими системами, однією з яких зокрема є інвестиційна діяльність природоохоронного напрямку.

Аналіз властивостей об'єктів та предметних областей, що розглядаються при вирішенні аналітичних задач прийняття рішень, свідчить, що однією з основних системних властивостей економіко-екологічної системи є конфліктна природа існування, функціонування та розвитку об'єктів, які моделюються. Виникнення конфліктних ситуацій обумовлює існування проблеми у визначенні аналітичних задач управління складними динамічними відкритими системами крізь наявність високого ступеню невизначеності цільових умов, що моделюються, об'єктів, предметних областей, нечіткості даних, тощо.

В роботі визначені фактори, що обумовлюють виникнення невизначеності. Аналіз їх дозволяє зробити висновок, що звести подібні аналітичні задачі з невизначеностями до докладно поставлених (добре структурованих, добре формалізованих) математичних задач, при розв'язанні яких використовуються класичні підходи, неможливо в принципі, оскільки це потребує "зняття" невизначеності. Альтернативним засобом моделювання та роботи з дуже складними системами є припущення нечіткості щодо опису даних. Це ствердження ґрунтується на принципі несумісності, сутність якого полягає в тому, що із зростанням складності систем здатність робити точні та змістовні ствердження про їх поведінку зменшується до деякої межі, за якою такі характеристики, як точність та змістовність, стають взаємовиключними.

В результаті дисертаційного дослідження виявлено, що саме необхідність прийняття рішень в умовах невизначеності породжує ризик, тобто невизначеність об'єктивна, а саме ризик є суб'єктивним. В процесі здійснення інвестиційної діяльності природоохоронного напрямку суб'єкти господарської діяльності зазнають впливу від різних ризиків і мають можливість використовувати різноманітні заходи, які дозволяють деякою мірою прогнозувати настання ризикової події і вживати заходів щодо зменшення рівня ризика. Результативність вищевказаних заходів багато в чому визначається ідентифікацією місця розташування ризику в загальній системі класифікації, під якою варто розуміти розподіл ризику на конкретні групи за визначеними ознаками. Науково обґрунтована класифікація ризику створює можливості для ефективного застосування саме таких заходів, оскільки кожному ризику відповідає своя система прийомів, методів, методик.

В дисертаційній роботі запропонована модифікована класифікація ризиків за різноманітними критеріями, крім того відзначено, що побудова універсальної загальної класифікації ризиків інвестиційного проекту не уявляється можливою і необхідною. Набагато важливішим є визначення індивідуального комплексу ризиків потенційного конкретного інвестора та їх оцінка з метою подальшого коректного управління ризиками.

Проведення якісного та кількісного аналізу ризику в аспекті проблеми пошуку рішення, що містить тільки виправданий ризик, є важливим етапом стратегічного планування інвестиційної діяльності природоохоронного напрямку. В роботі розглянуті найбільш ефективні математичні підходи, моделі теорії, спрямовані на формалізацію та обробку невизначеної інформації в аспекті оцінки ризику, а також надано обґрунтування щодо їх застосування в процесі здійснення інвестиційної діяльності. Крім того, розглянуто психологічний аспект оцінки ризиків інвестиційної діяльності.

В дисертаційному дослідженні виявлена залежність рівня ризику від типу інвестицій, обґрунтована необхідність значного обмеження ризиків та пов'язаних з ними втрат на всіх етапах інвестиційного процесу, відзначена доцільність коректування результатів інвестиційної діяльності природоохоронного напрямку на розмір ризику.

В другому розділі "Управління ризиками при інвестуванні природоохоронної діяльності" розглянуто методику управління ризиками при інвестуванні природоохоронної діяльності, наведено методику визначення пріоритетів ризиків інвестиційного проекту природоохоронного напрямку, запропоновано методику визначення оптимального інвестиційного проекту природоохоронного напрямку в умовах ризику, розглянуто методику оцінки ризику перевищення гранично припустимого відносного навантаження на об'єкт дослідження, наведено методику вибору прийому зниження рівня ризиків інвестиційного проекту природоохоронного напрямку, запропоновано методику стратегічного планування виходу з інвестиційного проекту природоохоронного напрямку в умовах ризику. Процес управління ризиками інвестиційної діяльності природоохоронного напрямку пропонується здійснювати за допомогою алгоритму, який наведено на рис. 1.

В рамках механізму управління ризиками запропонована ієрархія визначення пріоритетів ризиків інвестиційного проекту природоохоронного напрямку, заснована на системному підході до прийняття рішень в умовах нестачі інформації, динамічності середи та наявності даних здебільш якісного характеру. Ієрархія створена деревом критеріїв, у якому загальні критерії розподілені на критерії часткового характеру та гуртуються у незв'язані множини (рівні), що знаходяться між собою у певних відносинах.

Размещено на http://www.allbest.ru/

На підставі методу аналізу ієрархій запропоновано методику вибору оптимального інвестиційного проекту природоохоронного напрямку в умовах ризику, що припускає декомпозицію проблеми та аналіз причино-наслідкових зв'язків. Дана методика надає можливість описати проблему вибору в термінах взаємопов'язаної ієрархії; оцінити інтенсивність взаємодії компонентів, що входять до структури системи ієрархії, врахувати роль людського фактору з метою злагоди багаточисельних та протилежних спрямувань, що є у людей, інтересів яких торкається поведінка системи.

Побудова структури проблеми вибору оптимального проекту пропонується наводити у вигляді ієрархії, де ключовими критеріями є ризики проекту, потреба в інвестиційному капіталі, корисність призначення проекту, для кожного з яких сформовано індивідуальну ієрархію наступного рівня, що включає часткові критерії.

З метою ефективної оцінки екодеструктивного впливу суб'єктів господарської діяльності на якість навколишнього середовища запропоновано методику оцінки ризику перевищення гранично припустимого техногенного навантаження на об'єкт, що досліджується, в аспекті раціонального природокористування. Під відносним техногенним навантаженням варто розуміти інтегральний індекс забруднення компонентів навколишнього середовища у розрахунку на одиницю характеристики об'єкта, що досліджується. Індекс забруднення - ступінь відповідності фактичної маси і-ї забруднюючої речовини нормативному параметру якості навколишнього середовища, тобто гранично припустимому викиду, гранично припустимому скиду, ліміту утворення відходів.

Модуль відносного техногенного навантаження на об'єкт, що досліджується, вважається коректним розраховувати за наступною модифікованою формулою:

,

де:

- фактична маса викиду i-ї речовини в атмосферу;

- фактична маса скиду i-ї речовини у водні об'єкти;

- фактична маса відходів i-го виду;

- гранично припустимий викид i-ї речовини в атмосферу;

- гранично припустимий скид i-ї речовини у водні об'єкти;

- ліміт утворення відходів i-ї речовини;

- кількісна характеристика об'єкта дослідження;

- кількість забруднюючих речовин у викидах в атмосферу;

- кількість забруднюючих речовин у стоках у водні об'єкти;

- кількість видів відходів, що утворюються.

При відповідності фактичних величин надходження забруднюючих речовин гранично припустимим параметрам якості навколишнього середовища, модуль гранично припустимого відносного техногенного навантаження розраховується наступним чином:

,

де:

- гранично припустима відносна викидоємність об'єкта дослідження;

- гранично припустима відносна стокоємність об'єкта дослідження;

- гранично припустима відносна відходоємність об'єкта дослідження.

Оцінити ризик перевищення гранично припустимого відносного техногенного навантаження на об'єкт дослідження дозволяє співвідношення модулів та , тобто:

.

Якщо рівень ризику дорівнюється 1.

Наочною ілюстрацією визначення модуля відносного техногенного навантаження, модуля гранично припустимого відносного техногенного навантаження та рівня ризику перевищення гранично припустимого техногенного навантаження можуть бути рисунки 2 - 4.

Кут між векторами m та m' (рис. 4) вказує напрямок та ступінь відхилення відносного техногенного навантаження від гранично припустимого відносного техногенного навантаження, а також є індикатором пріоритетної сфери інвестування з метою зниження відносної викидоємності, відносної стокоємності, відносної відходоємності.

Розрахунок рівня ризику дає можливість оцінити екологічну безпеку території, виробництва, технології, продукції, вибрати оптимальний об'єкт інвестування з альтернативних бізнес - проектів, розрахованих з урахуванням втрат на природоохоронні заходи, визначити пріоритетність інвестування природоохоронної діяльності у порівнянні з іншими напрямками, що потребує капітальних вкладень.

З метою скорочення ймовірності та обсягу втрат в процесі здійснення інвестиційної природоохоронної діяльності запропоновано методику оптимізації вибору засобу зниження ризику, в основу якої покладене математичну теорію нечітких множин, що є аналітичною підтримкою прийняття рішення.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Сутність методики виявляється у таких етапах: виявлення ризикового поля інвестиційного проекту, множини ознак, що характеризують певний вид ризику, потенціальних засобів зниження ризиків; складання матриці належності та можливості; визначення обмежуючої умови, формування рівневих множин.

В процесі реалізації інвестиційного природоохоронного проекту в умовах невизначеності існує ризик закриття проекту до повного здійснення його призначення, зумовлений змінами зовнішнього (внутрішнього) середовища. В дисертаційній роботі зроблено висновок, що стратегічне планування в аспекті управління ризиком передбачає визначення можливих варіантів закінчення проектів в умовах невизначеності, кожному з яких відповідає окремий скоригований рівень ризику, котрий уявляє собою кореляційну залежність завершеності проекту та рівня ризику. В межах ризик-менеджменту наведено алгоритм планування виводу бізнесу на нормальний робочий режим, а також обґрунтовано альтернативний варіант структури команди з управління в кризових умовах.

В третьому розділі "Природоохоронна інвестиційна діяльність у Причорноморському регіоні України в умовах ризику" досліджено природоохоронну інвестиційну діяльність підприємств паливно-енергетичного комплексу в Причорноморському регіоні України з урахуванням ризиків; обґрунтовано ефективність заохочення інвестицій в природоохоронну діяльність Миколаївського глиноземного заводу в умовах ризику; виявлено вплив ризиків на інвестиційну привабливість підприємств Причорноморського регіону, а також запропоновано заходи щодо підвищення ефективності інвестиційної діяльності природоохоронного напрямку підприємств Причорноморського регіону в умовах ризику.

Використовуючи раніш викладену методику, визначено рівень ризику перевищення лімітів викидів на Одеській теплоелектроцентралі, де основним паливом є природний газ. Результати здійснених досліджень дозволяють класифікувати Одеську теплоелектроцентраль як екологічно небезпечне підприємство, що потребує перебудови власної системи охорони навколишнього середовища. В процесі взаємодії Одеської теплоелектроцентралі та навколишнього середовища проявляються екологічні фактори конкурентноздатності, які виражаються у погіршенні якості екологічної чистоти продукції та більш низьких ресурсно-екологічних витратах в процесі виробництва. Тобто, товари та послуги, виробництво яких пов'язано з високим рівнем ризику, як ймовірності реалізації екологічно неблагополучних наслідків, мають більш високу собівартість та низьку конкурентноздатність. Таким чином, чим нижче викидоємність, стокоємність, відходоємність продукції, тим менш собівартість і тим вище конкурентноздатність товарів та послуг, що відповідає нормальному розвитку конкурентної боротьби.

З метою зниження виявленого ризику на Одеській теплоелектроцентралі рекомендовано такі заходи: комплексне відновлення наявного енергогенеруючого устаткування з підвищенням екологічних параметрів; впровадження менш затратних технологій на діючому енергетичному устаткуванні з мінімальною зміною його робочих критеріїв при значному покращенні екологічних показників; збільшення використання виробничих потужностей з метою зменшення викидів у результаті ефекту масштабу; проведення енергоаудита в аспекті енергозбереження.

Економія паливно-енергетичних ресурсів у даний час стає одним з найважливіших напрямків переведення Одеської теплоелектроцентралі на шлях інтенсивного розвитку і раціонального природокористування. Основними напрямками економії енергоресурсів для Одеської теплоелектроцентралі пропонуються: удосконалення технологічних процесів та устаткування, зниження прямих втрат паливно-енергетичних ресурсів; структурні зміни в технології виробництва; поліпшення якості палива; організаційно-технічні заходи; відмовлення від стереотипу одержання значного і швидкого прибутку від неефективного використання природних ресурсів (газ).

Однак в процесі реалізації наведений проект підпадає під вплив різного роду ризиків, якими необхідно управляти в цілому і знижувати рівень їх потенційного впливу на господарюючий суб'єкт. В дисертаційній роботі були визначені: ризикове поле інвестиційного проекту, множина ознак, що характеризують відповідний вид ризику та потенційні способи зниження ризиків з відповідними експертними оцінками.

Для більшої частини виявленого ризикового поля інвестиційного природоохоронного проекту щодо Одеської теплоелектроцентралі, доцільно використовувати диверсифікацію; екологічний і соціальний ризики рекомендується знижувати самострахуванням; а придбання додаткової інформації є пріоритетним способом мінімізації для геополітичного ризику.

В роботі визначено, що, при розробці питань економічного стимулювання, економічна і екологічна політики не повинні суперечити одна одній, а мають доповнювати одна одну, об'єднуючись в одне економіко-екологічне ціле, що забезпечить розвиток підприємницької ініціативи з метою одержання прибутку при використанні у виробничій і господарській діяльності маловідходних і ресурсозберігаючих технологій, а також діяльності, пов'язаної з використанням вторинних ресурсів.

Наприклад, одержання коштів можливо від експорту високоліквідних сполук, вилучених з техногенних родовищ. Об'єктами реалізації можуть служити сполуки рідкоземельних елементів, до яких відносяться елементи групи лантану, ітрію і скандію. Від задоволення попиту на сполуки рідкоземельних елементів багато в чому залежить розвиток металургії, прогрес в області оптичних і люмінесцентних матеріалів, електронно-обчислювальної техніки і т.ін. Формування такої нетрадиційної для України галузі промислового виробництва як галузь по переробці техногенних відходів, які містять рідкоземельні елементи, є дуже своєчасним рішенням, що дозволить при мінімальних капітальних вкладеннях і при нульовому залученні природних ресурсів одержувати високоліквідний експортний товар, а також цілком задовольняти потреби держави в ньому. Засвоєння техногенних родовищ є пріоритетною задачею екологічної політики, внаслідок чого їхня розробка повинна здійснюватися за оптимальним, в аспекті суспільних витрат, проектом, альтернативними варіантами якого є : утилізація, рециклінг, депонування та захоронення.

Враховуючи пріоритет кожного проекту за критеріями: корисність призначення, потреба в інвестиційному капіталі та рівень ризику, а також пріоритети саме критеріїв, оптимальним визнаний проект утилізації відходів. Сценарій даного проекту описується мовою змін перемінних від статус-кво за допомогою шкали відмінностей. В результаті здійснених вишукувань виявлені ризики, котрі повинні підлягати більш жорсткому контролю в процесі реалізації інвестиційного проекту утилізації відходів: виробничі, екологічні, реалізаційні, адміністративно-правові та майнові - як ті, що мають найбільші пріоритети (рис. 5).

Розраховано перевищення фактичного рівня забруднення, що припадає на одного мешканця України в цілому та по регіонах, зокрема в порівнянні з рівнем техногенного навантаження, прийнятого в Європі. Здійснений аналіз дозволяє зробити висновок, що Причорноморський регіон є одним з пріоритетних регіонів, потребуючих інвестиційних вкладень в природоохоронну діяльність. Обґрунтовано необхідність залучення інвестицій в природоохоронну діяльність, підвищення ефективності заходів, спрямованих на збереження здоров'я нації, її генофонду.

З метою створення в Причорноморському регіоні привабливого інвестиційного клімату рекомендовано цілу низку заходів. Запропонована стратегія є одним із головних чинників підвищення інвестиційної привабливості господарюючих суб'єктів в межах актуалізації проблем сталого розвитку Причорноморського регіону.

Доведено, що масштаб та актуальність проблеми управління ризиками інвестиційної діяльності природоохоронного напрямку, а також величина очікуваного екологічного, економічного та соціального ефектів виправдовують будь-які зусилля у цьому напрямку.

ВИСНОВКИ

В дисертації наведено теоретичне обґрунтування і нове вирішення наукової задачі розвитку і поглиблення низки сучасних концептуально-методологічних положень щодо підвищення ефективності управління ризиком інвестиційної діяльності природоохоронного напрямку.

Інтегральний науковий результат дисертаційного дослідження полягає у такому:

1. В зв'язку з багатокритеріальністю проблеми здійснення інвестиційної діяльності природоохоронного напрямку, розмаїтістю існуючих інвестиційних ризиків і можливістю втрат інвестиційного капіталу при прийнятті управлінських рішень, пов'язаних з реалізацією інвестиційних проектів, необхідно істотно обмежувати інвестиційні ризики і обумовлені ними фінансові втрати на всіх етапах інвестиційного процесу, тобто керувати ризиком.

З метою підвищення ефективності управління ризиками інвестиційної діяльності природоохоронного напрямку запропоновано механізм, що дозволяє господарюючим суб'єктам враховувати ризик при прийнятті та реалізації управлінських рішень.

2. Реалізація проектів, що є об'єктами природоохоронних інвестицій пов'язана з прийняттям рішень в умовах нестачі інформації, динамічності середовища та наявності даних здебільш якісного характеру. З метою виявлення ризиків, що потребують підвищеної уваги та контролю при реалізації інвестиційного проекту природоохоронного напрямку запропоновано методику визначення пріоритетів ризиків проекту.

3. Здійснення інвестиційної діяльності природоохоронного напрямку повинно бути реалізовано за оптимальним, в аспекті суспільних витрат, проектом. Системний підхід до вирішення даної проблеми дозволив розробити методику визначення оптимального інвестиційного проекту природоохоронного напрямку в умовах ризику, за допомогою якої можливо вимірювати інтенсивність взаємодії компонентів, що набуває не тільки якісного але і кількісного змісту, а також враховуває роль людського фактора в складних соціальних і організаційних системах і примирює численні і суперечливі спрямування суб'єктів, чиїх інтересів стосується поводження системи.

4. Оцінка екодеструктивного впливу суб'єктів господарської діяльності є однією з актуальних проблем вітчизняної економіки. Зведення промислових систем до сталого розвитку можливо за наявністю ефективного інструмента, що дозволить вимірити вплив на навколишнє середовище. Як умова реалізації вищевикладеного, запропоновано методику оцінки ризику перевищення гранично припустимого відносного техногенного навантаження на досліджуваний об'єкт в аспекті раціонального природокористування, що може служити альтернативним інструментом при оцінці наслідків виробничо-господарської діяльності в рамках системи екологічно орієнтованого управління, а також може бути використана для вирішення широкого кола інвестиційних задач природоохоронної спрямованості.

5. З метою підвищення інвестиційної привабливості проектів природоохоронного призначення доцільним уявляється розробка програми зниження ризиків. Саме тому для оптимізації прийняття рішення в даному аспекті пропонується методика вибору заходу зниження рівня ризиків інвестиційного проекту природоохоронного напрямку, яка дозволяє формально описати альтернативні прийоми термінами теорії нечітких множин, дати якісну і кількісну оцінку характеристикам елементів процесу вибору рішення, що здається надзвичайно складним в умовах невизначеності, яка є характерною ознакою інвестиційної діяльності.

6. Стратегічне планування в аспекті управління ризиком передбачає визначення можливих варіантів припинення проекту в умовах невизначеності, кожному з яких відповідає окремий скоригований рівень ризику, що уявляє собою кореляційну залежність закінченості проекту і рівня ризику. Методика стратегічного планування виведення з інвестиційного проекту природоохоронного напрямку в умовах ризику дає можливість у процесі планування і реалізації інвестиційного проекту спрогнозувати і забезпечити своєчасний вихід із проекту з найменшими втратами для господарюючого суб'єкта.

Основні наукові положення і результати, отримані дисертантом, можуть бути використані суб'єктами господарської діяльності в процесі розробки планів перспективного розвитку; обґрунтування витрат на їх реалізацію; визначення пріоритетних природоохоронних проектів, збалансованих з економічними можливостями та потребами.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ РОБІТ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Загорий Е.В., Губанова Е.Р. Использование метода анализа иерархий в управлении инвестициями природоохранного направления // Економіст. - 2002. - № 5. - С.60-62.

(Особистий внесок здобувача - розробка моделі вибору оптимального інвестиційного проекту природоохоронного напрямку)

Загорий Е.В. Определение приоритетных регионов инвестирования природоохранной деятельности в Украине. // Сборник научных трудов “Экономика: проблемы теории и практики”. - Днепропетровск: ДНУ, 2002. - Вып.119. - С.180-186.

Загорий Е.В. Оценка инновационных рисков природоохранного направления в энергетике. // Сборник научных трудов “Экономика: проблемы теории и практики”. - Днепропетровск: ДНУ, 2001. - Вып.117. - С.15-20.

Загорий Е.В. Оптимизация выбора способа снижения риска в аспекте инвестирования природоохранной деятельности топливно-энергетического комплекса.// Економіст. - 2002. - №11. - С.32-34.

Загорий Е.В. Оценка риска превышения предельно допустимой относительной техногенной нагрузки на исследуемай объект в аспекте рационального природопользования. // Сборник научных трудов “Экономика: проблемы теории и практики”. - Днепропетровск: ДНУ, 2002. - Вып. 127. -С.48-59.

Загорий Е.В. Системное управление рисками инвестиционной деятельности природоохранного направления. // Економіст. - 2002. - № 12. - С.42-43.

Загорий Е.В. Стратегическое планирование выхода из инвестиционного проекта природоохранного направления в условиях риска //Сборник научных трудов "Экономика: проблемы теории и практики". - Днепропетровск: ДНУ, 2002. - Вып. 146. - С.39-49.

Загорий Е.В. Использование метода анализа иерархий при оценке рисков природоохранных инвестиционных проектов. // Сборник научных статей к IV Международной научно-практической конференции “Проблемы сбора, переработки и утилизации отходов”. - Одесса: ОЦЭНТИ, 2002. - С.81-85.

Загорий Е.В. Концепция теории рисков в аспекте определения влияния предприятий энергетического комплекса на устойчивость экологических систем//Экономические проблемы природоохранного менеджмента. - Одесса: ОГЭкУ, 2002. - С.157-179.

Загорий Е.В. Оценка рисков сокращения средней продолжительности жизни под воздействием вредных факторов внешней среды. // Всеукраинский журнал “Проблемы экологии”. - Донецк: ДГТУ, 2002. - Вып. 2. - С.53-63.

Загорий Е.В. Проблемы утилизации отходов виноделия в аспекте структурирования инвестиций по уровню риска. // Сборник трудов III международной научно-практической конференции “Проблемы сбора, переработки и утилизации отходов”. - Одесса: ОЦЭНТИ, 2001. - С.121-125.

Загорий Е.В. Системное управление рисками инвестиционной деятельности природоохранного направления //Системний аналіз та інформаційні технології: Тези доповідей учасників IV міжнародної науково-практичної конференції студентів, аспірантів та молодих вчених (1-3 липня, 2002 року, м. Київ)./уклад. Д.А Пінчук. - К.: ІВЦ "Вид-во "Політехніка"", 2002. - С.29

Анотація

Загорій О.В. Управління ризиками інвестиційної діяльності природоохоронного напрямку. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.08.01 - Економіка природокористування та охорони навколишнього середовища. - Інститут проблем ринку та економіко-екологічних досліджень НАН України. - Одеса, 2003.

Дисертаційне дослідження присвячено питанням розвитку теоретичних положень та розробці методичних рекомендацій, спрямованих на удосконалення механізму управління ризиками інвестиційної діяльності природоохоронного напрямку. Запропоновано алгоритм управління ризиками при інвестуванні природоохоронної діяльності. Обґрунтовано методику визначення пріоритетів ризиків інвестиційного напрямку. Оптимізовано визначення об'єкта інвестування в умовах ризику. Розроблено методику оцінки ризику перевищення гранично припустимого відносного техногенного навантаження на об'єкт, що досліджується в аспекті раціонального природокористування. Удосконалено вибір засобу зниження рівня ризиків інвестиційного проекту природоохоронного напрямку. Запропоновано методику стратегічного планування виходу з інвестиційного проекту природоохоронного напрямку в умовах ризику. Результати дослідження реалізовані у практичній діяльності підприємств Причорноморського регіону.

Ключові слова: інвестиційна діяльність природоохоронного напрямку, невизначеність, ризик, управління ризиками інвестиційної діяльності природоохоронного напрямку.

інвестування техногенний навантаження ризик

Загорий Е.В. Управление рисками инвестиционной деятельности природоохранного направления. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.08.01 - Экономика природопользования и охраны окружающей среды. - Институт проблем рынка и экономико-экологических исследований НАН Украины. - Одесса, 2003.

Диссертационное исследование посвящено вопросам развития теоретических положений и разработке методических рекомендаций, направленных на совершенствование механизма управления рисками инвестиционной деятельности природоохранного направления. В процессе анализа теоретических выкладок сформулирована модель инвестиционной деятельности как системы в виде трехмерного пространства, измерениями которого являются сложность, динамичность и открытость. Обозначено, что возникновение конфликтных ситуаций обуславливает существование проблем в решении аналитических задач управления сложными динамическими открытыми системами из-за наличия высокой степени неопределенности целевых условий, моделируемых объектов, предметных областей, нечеткости имеющихся данных. Обосновано, что использование теории рисков значительно расширяет возможности моделирования сложных предметных областей, объектов и процессов. Выявлено влияние фактора риска на инвестирование природоохранной деятельности. Предложена модифицированная классификация рисков. Рассмотрено качественный, количественный а также психологический аспекты оценки рисков инвестиционной деятельности. Определена зависимость уровня риска от типа инвестиций. Обоснована необходимость ограничения рисков на всех этапах инвестиционного процесса. Обозначена целесообразность корректирования результатов инвестиционной деятельности природоохранного направления на уровень риска. Предложен алгоритм управления риском при инвестировании природоохранной деятельности. Обоснована методика определения приоритетов рисков инвестиционного проекта природоохранного направления. Оптимизировано определение объекта инвестирования в условиях риска на основе системного подхода. Разработана методика оценки риска превышения предельно допустимой относительной техногенной нагрузки на исследуемый объект в аспекте рационального природопользования, в рамках которой представлены математические модели для определения: модуля относительной техногенной нагрузки; модуля предельно допустимой относительной техногенной нагрузки; а также индикатора возникновения риска превышения предельно допустимой относительной техногенной нагрузки, то есть показателя приоритетной сферы инвестирования, с целью снижения относительной выбросоемкости, относительной стокоемкости и относительной отходоемкости. Усовершенствован выбор способа снижения уровня рисков инвестиционного проекта природоохранного направления, в основу которой положена математическая теория нечетких множеств, являющаяся аналитической поддержкой принятия решений. Предложена методика стратегического планирования выхода из инвестиционного проекта природоохранного направления в условиях риска. В рамках риск-менеджмента предложен алгоритм планирования вывода бизнеса на нормальный рабочий режим. Обосновано альтернативный вариант структуры команды управления в кризисных условиях. Проведен расчет превышения фактического уровня загрязнения, приходящегося на одного жителя Украины в целом и по регіонам, в частности в сравнении с уровнем техногенной нагрузки, принятым в Европе. С целью создания в Причерноморском регионе привлекательного инвестиционного климата рекомендован целый ряд мероприятий. Предложенная стратегия является одним из главных факторов повышения инвестиционной привлекательности хозяйствующих субъектов в рамках актуализации проблем устойчивого развития Причерноморского региона. Результаты исследования реализованы в практической деятельности предприятий Причерноморского региона.

Ключевые слова: инвестиционная деятельность природоохранного направления, неопределенность, риск, управление рисками инвестиционной деятельности природоохранного направления.

Zagorij E.V. Management of risks of investment activity of a nature protection direction. - the Manuscript.

Thesis for a Candidate of Economic Sciences degree major in 08.08.01 - economics of nature management and environment protection Institute of market problems and econology investigations. National Academy of Sciences of Ukraine, Odessa, 2002.

Dissertational research is devoted to questions of development of theoretical positions and development of the methodical recommendations directed on perfection of the mechanism of management by risks of investment activity of a nature protection direction. The algorithm of management is offered by risk at investment of nature protection activity. The technique of definition of priorities to risk of an investment direction is proved. It optimized definition of the optimum investment project of a nature protection direction in conditions of risk. The technique of an estimation of risk of excess maximum permissible relative technogen loadings on researched object in aspect of rational wildlife management is developed. The choice of a way of decrease of a level to risk of the investment project of a nature protection direction is advanced. The technique of strategic planning of an exit from the investment project of a nature protection direction in conditions of risk is offered. Results of research are realized in practical activities of enterprises of Prichernomorskiy region.

Key words: investment activity of a nature protection direction, uncertainty, risk, management of risk of investment activity of a nature protection direction.

Размещено на Allbest.ru

...