Управління підприємствами автомобілебудівної промисловості України в умовах протекціонізму

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство економіки та з питань європейської інтеграції України

Українська академія зовнішньої торгівлі

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступенякандидата економічних наук

Управління підприємствами автомобілебудівної промисловості УКРАЇНИ в умовах протекціонізму

Гапотченко Катерина Володимирівна

Київ-2003

Анотація

Гапотченко К.В. Управління підприємствами автомобілебудівної промисловості України в умовах протекціонізму. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.06.01 - економіка, організація і управління підприємствами. - Українська академія зовнішньої торгівлі Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України. м. Київ, 2003.

Дисертація присвячена дослідженню стану та перспектив розвитку системи управління автомобілебудівними підприємствами України в умовах протекціонізму.

В роботі проаналізовано світовий досвід застосування протекціонізму для розвитку автомобілебудування та досліджено проблеми ефективності протекціоністської політики. Визначено основні напрямки розвитку автомобілебудівної галузі України і запропоновано комплекс заходів з підвищення конкурентоспроможності вітчизняних автовиробників. Обгрунтовано шляхи вдосконалення існуючої системи управління на автомобілебудівних підприємствах України, які включають автоматизацію оперативного управління на основі сучасних стандартів, впровадження в менеджмент підприємств концепції загального управління якістю та орієнтацію на Європейську модель досконалості. Запропоновано узагальнену математичну модель оцінки впливу протекціоністських заходів на показники ефективності діяльності основних операторів автомобільного ринку.

Ключові слова: автомобілебудівне підприємство, управління, протекціонізм, ефективність, конкурентна перевага, конкурентоспроможність, автоматизована система управління, загальне управління якістю, Європейська модель досконалості.

Аннотация

Гапотченко Е.В. Управление предприятиями автомобилестроительной промышленности Украины в условиях протекционизма. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.06.01 - экономика, организация и управление предприятиями. - Украинская академия внешней торговли Министерства экономики и по вопросам европейской интеграции Украины. г. Киев, 2003.

Диссертация посвящена исследованию состояния и перспектив развития системы управления автомобилестроительными предприятиями Украины в условиях протекционизма.

В работе проанализирован мировой опыт применения протекционизма для развития автомобилестроения и исследованы проблемы эффективности протекционистской политики. Определены основные направления развития автомобилестроительной отрасли Украины и предложен комплекс мер по повышению конкурентоспособности отечественных автопроизводителей. Обоснованы пути усовершенствования существующей системы управления на автомобилестроительных предприятиях Украины, которые включают автоматизацию оперативного управления на основе современных стандартов, внедрение в менеджмент предприятия концепции общего управления качеством и ориентацию на Европейскую модель совершенства. Предложена обобщенная математическая модель оценки влияния протекционистских мер на показатели эффективности деятельности основных операторов автомобильного рынка.

Ключевые слова: автомобилестроительное предприятие, управление, протекционизм, эффективность, конкурентное преимущество, конкурентоспособность, автоматизированная система управления, общее управление качеством, Европейская модель совершенства.

Annotation

протекціоністський автомобільний управління

Gapotchenko K. Management of Automobile Industry Enterprises of Ukraine under Protectionism. - Manuscript.

Dissertation for obtaining a scientific degree of the candidate of economic sciences in speciality 08.06.01 - economy, organization and management of enterprises. - Ukrainian Academy of Foreign Trade under the Ministry of Economy and European Integration of Ukraine. Kiev, 2003.

The dissertation examines the existing situation pertaining to management systems in the Ukrainian automobile industry, and possibilities for management change under the existing condition of protectionism.

An enterprise is considered as a system of interdependent elements, which is open to the external influence. The environment of Ukrainian automobile enterprise (taking AutoZAZ-Daewoo company as an example) is examined. The major factors, which influence the activity of an automobile enterprise, are identified. Factors of the industry environment include competitors, consumers, suppliers, brokers, authorities and legislative acts. Among the macroenvironment factors, which make the greatest influence on the enterprise, are unsatisfactory macroeconomic situation in the country, rapid changes in technology, social and cultural changes, hard competition in the world automobile market, and state policy, which can be characterized as protectionism. The latter is a crucial factor of the Ukrainian automobile industry development at present. And it should be considered in the examination of management systems in the automobile enterprises.

The continued development of the automobile industry in Ukraine is essential. Further development of a full scale modern car production industry will create jobs at a national, regional and local level. In particular, local manufacture of automobile parts will create employment, and will contribute to the development of local industries allied to the automobile industry, especially in the area of advanced technology production. These developments will have significant impact in reducing unemployment and contributing to economic growth at a national level in Ukraine. A continued demand for Ukrainian manufactured cars is forecast, primarily related to the growth in incomes of Ukrainian people.

The present situation in the automobile industry is critically discussed, with particular reference to the over dependence on imports, the significant lack of investment in the industry, and the poor state of technologies/production materials operational within the industry at present.

The dissertation will contextualise the topic by exploring the world situation in automobile production, with particular reference to how protectionism can contribute to the Ukrainian automobile industries development. It will be argued that protectionism provides benefits to the industry within the context of certain constraints - the time span that protectionism is operational is crucial, and international evidence suggests a time period of 5-7 years is significant in providing benefits to manufacturers. Furthermore, protectionism needs to operate in line with a comprehensive national policy controlling the production of materials and parts.

It will be argued that changes in protectionism policy in Ukraine are required to achieve automobile production expansion, and respond to international requirements decreed by the European Union and the World Trade Organization. The following recommendations will be suggested as crucial to the industry - removal of state subsidy for national car producers, an increase in the level of tariff protection for national producers, and a gradual spread of tariff protection to producers of automobile parts.

The Government's role in stimulating automobile production will be discussed, with particular reference to the use of protective measures in relation to imports, and the impact of these measures on the domestic industry in a competitive world. The automobile producers should be stimulated to create a sustainable competitive advantage.

The dissertation proposes the development of particular measures which would contribute to the Ukrainian automobile producers' ability to compete in domestic and external markets. The advancement of new technologies within the industry would substantially contribute to a more modern production operation with substantial benefits. The effectiveness of management systems and processes need reviewing, and new management methodologies and techniques need to be implemented.

It is believed that implementation of computerized management system based on the modern standards, such as MRPII, ERP and CSRP, reorganization of the management process according to the Total Quality Management concept and a regular benchmarking of the Ukrainian automobile enterprises against an "ideal enterprise" of the European Model of Perfection would contribute to the development of competitiveness of Ukrainian automobile producers.

The implementation of an effective state policy of automobile industry development requires constant review through evaluative measures, which would need to be elaborated. A mathematical model is developed for assessment of the influence of various instruments of protection on the activity of automobile enterprises. The method of expert estimates is proposed for use in the model.

The study is based on the works of prominent Ukrainian and foreign economists, international experts in the field, state statistics, information of international organizations and valid Ukrainian legislative acts.

The result is meant to help automobile producers improve management in their enterprises and forecast situation in the automobile market, and serve as a guide for state policy-makers in creating environment for effective development of automobile industry in Ukraine.

Key words: automobile enterprise, management, protectionism, effectiveness, competitive advantage, competitiveness, computerized management system, total quality management, European model of perfection.

1. Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Автомобілебудування є провідною галуззю цивільного машинобудування, стрижнем промислового виробництва багатьох країн світу. В розвинених країнах ця галузь є стратегічною, оскільки забезпечує розвиток багатьох суміжних галузей економіки, освоєння високих технологій, створення складного кінцевого продукту з високою часткою доданої вартості, а також зайнятість населення і належні відрахування до бюджетів усіх рівнів.

Доцільність розвитку автомобілебудівної промисловості в Україні як стратегічної галузі пояснюється необхідністю виведення з економічного застою суміжних галузей промисловості, вирішення проблеми зайнятості, а також зменшення відтоку капіталу за кордон шляхом імпортозаміщення. Для розвитку автопромисловості в Україні є необхідні ресурси: можна скористатися промисловою базою, що вивільнилася з ВПК, а також кваліфікованою робочою силою, що існує в автомобілебудуванні та суміжних галузях.

Разом з тим, розвиток вітчизняного автомобілебудування в умовах жорсткої конкуренції на світових авторинках потребує захисту держави. Вже шість років український автовиробник - СП "АвтоЗАЗ-Деу" (сьогодні ЗАТ "ЗАЗ") - користується державною підтримкою: йому надано податкові пільги, а імпорт автомобілів зарубіжного виробництва обмежено. При такому захисті від конкуренції слід було б очікувати значного росту обсягів виробництва та продажів вітчизняних автомобілів. Проте у 2002 р. частка продукції Запорізького автомобілебудівного заводу не перевищувала 20% ринку нових автомобілів. Це викликає потребу у дослідженні проблем управління автомобілебудівними підприємствами в умовах протекціонізму.

Вагомий внесок у вирішення теоретичних, методичних та практичних проблем управління вносять праці як вітчизняних -Й. Завадського, А. Кредісова, О. Кузьміна, М. Мартиненка, В. Нємцова, Є. Панченка, В. Сенченка, Ф. Хміля, А. Шегди, В. Шинкаренка, так і західних - І. Ансоффа, Дж. Гібсона, Р. Дафта, П. Друккера, Дж. Еванса, Г. Кунца, М. Мескона, Е. Мулена, а також російських вчених - Р. Білоусова, О. Віханського, Д. Гаврилова, І. Герчикової, Б. Мельнера, Г. Попова та ін. У той же час, проблеми управління автомобілебудівними підприємствами досліджено недостатньо, а роботи з комплексного дослідження впливу протекціоністської політики на діяльність та розвиток системи управління підприємств автомобілебудівної галузі практично відсутні. Брак наукових розробок у даній сфері не може не стримувати ефективний розвиток вітчизняного автомобілебудування.

Таким чином, актуальність вибраної теми дисертації зумовлена:

1) об'єктивними потребами розвитку автомобілебудівної галузі України;

2) низькою ефективністю діяльності автомобілебудівних підприємств в умовах протекціонізму;

3) відсутністю досліджень механізму ефективного управління на автомобілебудівних підприємствах, що користуються державною підтримкою.

Зв'язок дисертаційного дослідження з науковими програмами, планами, темами. Основні результати дослідження отримано у тісному зв'язку з науково-дослідними темами, що виконувалися в Українській академії зовнішньої торгівлі на замовлення Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України, - "Розробка та обгрунтування стратегії зовнішньоекономічної політики України на середньостроковий період” (номер держ. реєстр. 0199U000514) та “Практика захисту внутрішніх ринків через механізм спеціальних, антидемпінгових та антисубсидиційних розслідувань та розроблення рекомендацій по її вдосконаленню на основі світового досвіду” (номер держ. реєстр. 0101U006909).

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є розробка методологічних і прикладних підходів до удосконалення системи управління автомобілебудівними підприємствами України в умовах протекціонізму і визначення напрямків підвищення її ефективності.

Для досягнення поставленої мети передбачалося вирішення наступних завдань:

- дослідити особливості розвитку системи управління господарською діяльністю автомобілебудівних підприємств;

- визначити системний вплив факторів зовнішнього середовища на діяльність автомобілебудівних підприємств;

- проаналізувати світовий досвід стимулювання розвитку національного автомобілебудування;

- дослідити політику протекціонізму в автомобілебудівній галузі України та оцінити її вплив на діяльність автомобілебудівних підприємств;

- обгрунтувати напрямки вдосконалення системи управління на підприємствах автомобілебудівної промисловості в умовах протекціонізму;

- розробити математичну модель оцінки впливу протекціоністських заходів на показники ефективності діяльності операторів автомобільного ринку.

Об'єктом дослідження є діяльність та розвиток підприємств автомобілебудівної промисловості в умовах протекціонізму.

Предметом дослідження є процеси управління підприємствами автомобілебудівної промисловості в умовах запровадження протекціоністських заходів.

Методи дослідження. Теоретичною основою проведених досліджень є наукові праці класиків економічної науки, сучасних вітчизняних і зарубіжних вчених-економістів з питань управління, а також нормативно-правові акти України в досліджуваній сфері. Під час дослідження проблемних питань дисертації використовувалися як загальнонаукові, так і спеціальні методи. Зокрема, метод системного аналізу використано при дослідженні особливостей управління господарською діяльністю автомобілебудівних підприємств в умовах протекціонізму та при розробці комплексу заходів зі створення конкурентних переваг для продукції вітчизняних автовиробників. Методи прогнозування, статистичні методи та метод експертних оцінок застосовувалися під час визначення основних тенденцій розвитку автомобільного ринку. Метод математичного моделювання застосовано при розробці моделі оцінки впливу протекціоністських заходів на показники ефективності діяльності операторів авторинку.

Наукова новизна одержаних результатів полягає у наступному:

уперше розроблено:

- механізм системного впливу факторів зовнішнього середовища на діяльність автомобілебудівних підприємств;

- узагальнену математичну модель оцінки впливу протекціоністських заходів на показники ефективності діяльності операторів автомобільного ринку;

отримало подальший розвиток:

- застосування протекціонізму для розвитку автомобілебудування на основі узагальнення світової практики;

- комплекс заходів з розвитку конкурентоспроможності українських автовиробників, що включає підвищення ефективності управління на автомобілебудівних підприємствах;

- система ефективного управління підприємствами автомобілебудівної галузі, що передбачає автоматизацію оперативного управління, запровадження на підприємствах загального управління якістю та використання Європейської моделі досконалості для аналізу і вдосконалення діяльності підприємств;

удосконалено:

- комплекс науково обгрунтованих змін до політики протекціонізму в автомобілебудівній галузі України, що дозволяє підвищити ефективність стимулювання розвитку галузі й забезпечити вступ України до СОТ.

Практичне значення одержаних результатів полягає у тому, що їх реалізація дозволить:

- підвищити ефективність управлінської діяльності вітчизняних автомобілебудівних підприємств;

- створити ефективний механізм державної підтримки розвитку автомобілебудування в Україні;

- прогнозувати стан автомобільного ринку та показники діяльності його операторів після запровадження тих чи інших протекціоністських заходів.

Висновки і рекомендації автора стосовно розробки ефективного механізму державної підтримки національного автовиробника і стимулювання розвитку автомобілебудування в Україні, а також узагальнення світового досвіду протекціоністської політики використані у науково-дослідних роботах за темами "Розробка та обгрунтування стратегії зовнішньоекономічної політики України на середньостроковий період” і “Практика захисту внутрішніх ринків через механізм спеціальних, антидемпінгових та антисубсидиційних розслідувань та розроблення рекомендацій по її вдосконаленню на основі світового досвіду” (номери держ. реєстр. 0199U000514 та 0101U006909), що виконувались Українською академією зовнішньої торгівлі (довідка №26/03-744 від 13.06.03).

Рекомендації автора щодо запровадження сучасних автоматизованих систем управління і розроблена в дисертаційній роботі узагальнена математична модель оцінки впливу протекціоністських заходів на показники ефективності діяльності операторів авторинку прийняті до впровадження у практичну діяльність ВАТ "Таврія-Авто" та Іллічівського заводу автомобільних агрегатів і будуть використовуватися в процесі переходу вищезазначених підприємств до автоматизованої системи управління і для прогнозування ситуації на автомобільному ринку (довідки про впровадження №12/03 від 14.05.03 і №318/41 від 10.06.03).

Матеріали дисертаційного дослідження використовуються у навчальному процесі Української академії зовнішньої торгівлі при викладанні дисциплін "Основи менеджменту" та "Міжнародний стратегічний менеджмент".

Апробація результатів дисертації. Основні положення і висновки дисертаційної роботи висвітлені у доповідях і матеріалах наступних міжнародних науково-практичних конференцій:

"Втрати суспільства від запровадження тарифів, квот, субсидій та ліцензій". Конференція Консорціуму економічних досліджень та освіти (EERC) при Національному університеті "Києво-Могилянська академія", 14-15 квітня 1999 р. Тема доповіді: "Протекціонізм на автомобільному ринку України";

"Зовнішньоекономічна політика України в умовах глобалізації і регіоналізації світогосподарських зв'язків". ІІІ науково-практична конференція Української академії зовнішньої торгівлі. Київ, 26 травня 2000 р. Тема доповіді: "Прогноз наслідків розширення імпортної квоти на українському авторинку";

"Проблеми регулювання зовнішньоекономічної діяльності України в сучасних умовах". IV міжнародна науково-практична конференція Української академії зовнішньої торгівлі. Київ, 25 травня 2001 р. Тема доповіді: "Проблеми оцінки ступеня протекції внутрішнього ринку України";

"Вплив глобалізації на формування та розвиток зовнішньоекономічних зв'язків України". V міжнародна науково-практична конференція Української академії зовнішньої торгівлі. Київ, 30 травня 2002 р. Тема доповіді: "Вплив процесів глобалізації на розвиток автомобільної галузі України".

Публікації. За результатами дисертаційного дослідження опубліковано 9 наукових робіт загальним обсягом 2,7 др. арк., з яких 4 роботи загальним обсягом 1,6 др. арк. - у наукових фахових виданнях.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаної літератури, що містить 140 найменувань, та трьох додатків. Загальний обсяг дисертаційної роботи складає 173 сторінки друкованого тексту, у тому числі 17 таблиць і 23 рисунки.

2. Основний зміст роботи

У вступі обгрунтовано актуальність теми дисертації, визначено мету і завдання дослідження, наукову новизну та практичне значення одержаних результатів.

У першому розділі "Особливості управління господарською діяльністю автомобілебудівних підприємств в умовах протекціонізму" досліджено особливості застосування процесного підходу до системи управління господарською діяльністю автомобілебудівного підприємства, визначено системний вплив факторів зовнішнього середовища на діяльність підприємств автомобілебудівної галузі та узагальнено світовий досвід застосування протекціонізму в автомобілебудуванні.

Перехід до ринкових відносин примусив більшість українських підприємств усвідомити той факт, що результати бізнесу завжди знаходяться у прямій залежності від зовнішнього середовища та відповідної адаптації підприємств до нього. Від правильної організації бізнесу залежить ринковий успіх продукції підприємства, а отже, саме виживання останнього в умовах конкуренції. Основою цього успіху є чітка, точна та одночасно гнучка і мобільна система менеджменту, що здатна забезпечити необхідну конкурентоздатність підприємства, що функціонує в умовах нестабільного та агресивного зовнішнього середовища.

З позицій системного підходу підприємство являє собою систему взаємопов'язаних елементів (підсистем), відкриту до дій зовнішніх сил. Факторами, що здійснюють прямий вплив на діяльність автомобілебудівних підприємств України, є конкуренти, споживачі, постачальники, посередники, а також державні органи і нормативно-правові акти. Факторами опосередкованого впливу - незадовільна макроекономічна ситуація в країні, стрімкий технологічний розвиток, зміни в соціокультурному середовищі, напружена ситуація на світових автомобільних ринках, а також державна політика, що носить протекціоністський характер (рис. 1). На сучасному етапі саме протекціонізм є одним із визначальних факторів розвитку української автопромисловості. Тому цей фактор слід обов'язково враховувати при дослідженні систем і процесів управління господарською діяльністю автомобілебудівних підприємств.

Управління підприємствами в умовах протекціонізму має свою специфіку. "Парникові" умови функціонування галузі або окремого підприємства не стимулюють національних виробників до створення ефективної системи менеджменту. Це пов'язано з тим, що в умовах державного захисту підприємства можуть отримувати високі прибутки не стільки від зниження витрат - ефективного менеджменту, впровадження нових технологій, як це мало б бути в умовах вільної конкуренції, скільки від маніпулювання системою субсидування та ліцензування. Тому значна роль у забезпеченні ефективності діяльності підприємств в умовах протекціонізму належить державі.

Аналіз світової практики стимулювання розвитку автомобілебудівної галузі дозволив визначити ряд умов ефективності застосування протекціонізму в українському автомобілебудуванні. Перш за все, успіх галузевого протекціонізму залежить від вибору проміжку часу для запровадження заходів державного захисту. Загальноприйнятим в системі СОТ є стандарт у 5-7 років. Цього терміну цілком достатньо для галузі, щоб створити конкурентну перевагу, а потім бути конкурентоспроможною в умовах лібералізації зовнішньої торгівлі - протекціонізм має бути тимчасовим, а не постійним явищем.

Ефективність протекціоністської політики в значній мірі залежить від здатності уряду впливати на ситуацію. Уряди країн, що досягли успіху у розвитку галузей за допомогою протекціонізму, взамін тих чи інших заходів державної підтримки вимагали від підприємств дотримання вимог прибутковості. Підприємства, що не могли забезпечити прибутки в умовах протекціонізму, згорталися. Тому здатність урядів скасувати пільговий режим, коли він не приносить бажаних результатів, є надзвичайно важливою умовою його ефективного використання.

Цілком природно, що політика протекціонізму в галузі автомобілебудування має супроводжуватися державною підтримкою розвитку галузей з виробництва деталей і комплектуючих, а не тільки виробництва кінцевого продукту. Лише розвиток повномасштабного виробництва може забезпечити значну частку у валовому внутрішньому продукті, створення великої кількості робочих місць та суттєве зростання доходів у бюджет.

У другому розділі "Стан та проблеми розвитку автомобілебудівної галузі України" обгрунтовано доцільність розвитку автомобілебудування в Україні, здійснено прогнозну оцінку місткості ринку автомобілів, досліджено сучасний стан та проблеми розвитку вітчизняного автомобілебудування та визначено основні напрямки підвищення ефективності протекціонізму в цій галузі.

Розвиток автопромисловості в Україні є доцільним. Найбільш переконливим аргументом на користь збереження і розвитку вітчизняного автомобілебудування є необхідність вирішення соціальних проблем. У разі ліквідації автопромисловості держава втратила б 600 тис. робочих місць. Розвиток автомобілебудівної галузі в Україні може вивести з економічного застою і суміжні галузі промисловості, що становлять значну частину матеріальної сфери економіки країни. Адже створення одного робочого місця в автомобілебудівній галузі забезпечує створення 7-8 робочих місць у суміжних галузях. В разі згортання автопромисловості, будуть втрачені значні обсяги українського ВВП, а за кордон для закупівлі імпортних автомобілів щороку будуть спрямовуватися значні обсяги валюти.

Оцінка авторинку України та основних тенденцій його розвитку показала, що існують об'єктивні передумови для розвитку вітчизняного автомобілебудування:

- попит на автомобілі в Україні буде зростати у міру росту доходів населення, оскільки існує значна потреба у забезпеченні українського населення автомобілями: на 1000 людей в Україні припадає лише 105 авто, тоді як у Польщі - 246, Франції - 473, Італії - 565;

- ріст первинного ринку автомобілів складатиме в середньому 3% за рік;

- найбільша кількість автомобілів буде продаватися у ціновому діапазоні від 4000 до 6500 дол., оскільки рівень доходів населення залишатиметься порівняно низьким;

- за умови вжиття ефективних протекціоністських заходів, частка нових автомобілів збільшуватиметься, а частка імпорту скорочуватиметься.

Сучасний стан автопромисловості України є незадовільним. У зв'язку з економічною кризою в Україні і втратою ринків збуту в чотирнадцяти колишніх республіках СРСР, обсяги виробництва автомобілів на українських автозаводах катастрофічно впали. Випуск автомобілів на існуючих підприємствах відповідає середньому завантаженню виробничих потужностей лише близько 10%. Значна кількість підприємств України, зайнятих у виробництві автомобілів, не працює, на половині підприємств знос виробничого обладнання перевищує 70%, процес фізичного та морального старіння триває.

Частка вітчизняної продукції на авторинку України порівняно з обсягами продажу імпортних авто залишається незначною, хоч вона поступово зростає. Так, у 2000 р. автомобілі вітчизняного виробництва займали 10% загального ринку, в 2001 р. - 15%, у 2002 р. - 32%. В той же час, у таких країнах, як Польща, Росія, Румунія автомобілі власного виробництва складають понад 80% ринку.

При цьому варто враховувати, що власного виробництва автомобілів в Україні у класичному розумінні практично не існує. Приблизно дві третини автомобілів українського виробництва є результатом крупновузлового складання з імпортних машинокомплектів. Повний цикл виробництва існує лише на Запорізькому автозаводі. Однак, незважаючи на пільговий режим діяльності та протекціоністський захист на внутрішньому ринку, запорізькому підприємству за п'ять років спільної роботи з корейським інвестором не вдалося стати лідером продажу автомобілів на українському ринку. Частка автомобілів ЗАЗ і Daewoo, випущених СП "АвтоЗАЗ-Деу" у 2002 р., становила відповідно 9,8% та 8,9% українського ринку нових автомобілів.

Політика протекціонізму в автомобілебудівній галузі України потребує вдосконалення. Застосування нетарифних інструментів протекціонізму, зокрема, субсидій, обмежене нормами СОТ. Міжнародні правила торгівлі суворо забороняють застосування різних ставок оподаткування для підприємств однієї галузі. Для того, щоб забезпечити членство України у СОТ, необхідно переглянути норми українського законодавства щодо надання пільг виробникам автомобілів. У першу чергу це стосується норм Законів України "Про стимулювання виробництва автомобілів в Україні" і "Про ставки акцизного збору і ввізного мита на деякі транспортні засоби". Однак, це не означає, що після скасування субсидії захист національного виробника автомобілів в Україні стане неможливим. Для збереження цінової переваги на користь вітчизняного автовиробника після скасування пільг необхідно збільшити розмір імпортного мита. Сьогодні діючі ставки мита на нові малолітражні автомобілі складають від 2 до 5% залежно від виду та об'єму двигуна. За експертними оцінками, для забезпечення 10-відсоткової різниці в ціні між вітчизняними і імпортними автомобілями розмір імпортного мита на малолітражні автомобілі має становити 30%. З таким підвищенням рівня тарифного захисту погоджується Єврокомісія - один з найбільш впливових експертів СОТ.

У третьому розділі "Організаційна модель та алгоритми управління підприємствами автомобілебудівної промисловості в умовах протекціонізму" запропоновано комплекс стратегічних заходів зі створення конкурентних переваг для українських автовиробників, обгрунтовано напрямки вдосконалення системи управління на автомобілебудівних підприємствах, а також розроблено узагальнену математичну модель оцінки впливу протекціоністських заходів на показники ефективності діяльності операторів автомобільного ринку.

Період протекціонізму має бути ефективно використано вітчизняними автомобілебудівними підприємствами для створення конкурентних переваг з тим, щоб після ліквідації "парникових умов" продукція українського автопрому була конкурентоспроможною, а український автовиробник міг конкурувати на внутрішньому (а в майбутньому - і на зовнішньому) ринку зі світовими виробниками автомобілів.

В теорії стратегічного менеджменту виділяють два основних джерела конкурентної переваги - диференціацію і мінімізацію витрат. Стратегія диференціації реалізується шляхом надання продукції унікальних характеристик, що є практично недосяжним для вітчизняних автовиробників, якщо врахувати стан української автопромисловості, наявні в ній потенціал і ресурси, а головне - існуючий рівень розвитку автовиробництва світових автогігантів. Тому основною стратегією конкуренції для українських автовиробників має бути стратегія мінімізації витрат, спрямована на зниження собівартості продукції для забезпечення цінової переваги.

Однак зниження собівартості продукції українського автопрому в жодному разі не може відбуватися за рахунок низької якості вітчизняних автомобілів. Якість є необхідною умовою функціонування будь-якого бізнесу. В автоіндустрії, яка переживає світову кризу надвиробництва, якість має відповідати світовим стандартам. Тому формула конкурентоспроможності українського автомобіля є досить складною: "собівартість нижча за світову, якість на рівні світової". І реалізувати її можна тільки за допомогою значних капіталовкладень, в першу чергу - іноземних, які привнесли б в автоіндустрію України свої технології, досвід і менеджмент.

Комплекс заходів з розвитку конкурентоспроможності для української автомобілебудівної галузі має включати технічне переоснащення вітчизняних автозаводів і зміни в технологіях виробництва автомобілів, досягнення високого рівня локалізації виробництва та підвищення ефективності управління на автомобілебудівних підприємствах. Останнє є чи не найважливішим фактором (після фінансових джерел) для досягнення успіху.

Дослідження систем управління, що існують на автомобілебудівних підприємствах України, показує, що вдосконалення потребують всі рівні управління, але особливо це стосується оперативного і стратегічного менеджменту. Для підвищення ефективності оперативного управління пропонується здійснити його автоматизацію на основі сучасних стандартів, таких як MRPII, ERP, CSRP. На рис. 2 показано варіант автоматизованої системи управління (АСУ) для автозаводу. Запровадження такої АСУ на автомобілебудівному підприємстві дозволить суттєво підвищити ефективність менеджменту, в результаті чого витрати виробництва можуть скоротитися на 40%.

Для того, щоб українські автовиробники були здатні конкурувати у світовому масштабі, система управління на підприємстві має бути побудована на основі концепції загального управління якістю, що характеризується наступними положеннями:

- відданість керівництва компанії якості та участь в управлінні якістю всіх співробітників;

- навчання якості на всіх рівнях;

- постійне вдосконалення і заохочення інновацій;

- акцент на високих нормативних показниках;

- запобігання дефектам, а не їх оцінка чи корекція;

- оцінка якості та винагорода за якість.

Взірцем успішної інтеграції концепції загального управління якістю у загальну систему управління підприємством є Європейська модель досконалості, тобто модель "ідеального підприємства", яким його бачать зараз у Європі. Ця модель складається з дев'яти критеріїв. П'ять з них описують підходи, які підприємство використовує для досягнення результатів; а чотири критерії - результати, які досягає підприємство за рахунок використання даних підходів. При цьому охоплюються всі аспекти діяльності підприємства, спрямовані на задоволення потреб споживачів, персоналу, суспільства, а також на власні ділові інтереси.

Як свідчить досвід провідних підприємств Європи, проведення самооцінки на відповідність Європейській моделі досконалості є надзвичайно корисним інструментом для аналізу і вдосконалення діяльності підприємств. Регулярне використання даної моделі дозволить автомобілебудівним підприємствам України порівнювати свої досягнення з "ідеалом", визначати сильні і слабкі сторони своєї діяльності та пріоритетні напрямки для вдосконалення.

Забезпечення ефективності протекціоністської політики потребує регулярного моніторингу ситуації в економічній, політичній, науково-технічній та інших сферах. Одним з аспектів такого моніторингу є визначення впливу запроваджених протекціоністських заходів на діяльність виробників і ситуацію на ринку. Для цього можна було б застосувати номінальний і фактичний коефіцієнти впливу (рівні протекції). Проте номінальний коефіцієнт дає велику похибку, а фактичний досить складно вирахувати через відсутність необхідних даних. Крім того, використання цих методів оцінки впливу протекціонізму поширюється на обмежену кількість економічних параметрів та моделей.

У зв'язку з цим, пропонуємо оцінювати вплив протекціоністських заходів на різні показники діяльності операторів авторинку за наступною формулою:



де N' - сумарний показник діяльності операторів авторинку після введення протекціоністських заходів,

N_i - показник діяльності і-го оператора до введення протекціоністських заходів,

- узагальнена експертна оцінка впливу протекціоністських заходів на показник діяльності і-го оператора,

- коефіцієнт впливу протекціоністських заходів на показник діяльності і-го оператора.

Для застосування узагальненої математичної моделі пропонується використовувати метод експертних оцінок. Експертні оцінки можуть бути визначені для всіх найважливіших показників ефективності. Отриманий вектор експертних оцінок використовується для аналізу наслідків введення протекціоністських заходів за допомогою запропонованої математичної моделі.

Висновки

У процесі розробки теоретичних основ та методичних рекомендацій з удосконалення управління автомобілебудівними підприємствами України в умовах протекціонізму зроблено наступні висновки:

1. Системний підхід дозволяє визначити організацію як єдине ціле, що складається з окремих елементів, між якими існують тісні взаємозв'язки. Управління автомобілебудівним підприємством - це управління системою взаємопов'язаних елементів, що є особливо чутливою до впливу факторів зовнішнього середовища.

2. На сучасному етапі протекціонізм є одним із визначальних факторів зовнішнього впливу на діяльність та розвиток системи управління на підприємствах автомобілебудівної галузі України. Його було враховано при дослідженні систем і процесів управління господарською діяльністю автомобілебудівних підприємств.

3. Автомобілебудівна галузь України перебуває у скрутному економічному становищі і є розвинутою непропорційно. Основними факторами, що негативно впливають на розвиток автомобілебудівної промисловості, є:

- значна залежність від імпорту матеріалів і комплектуючих;

- застарілі матеріаломісткі технології виробництва;

- знос виробничих потужностей основних автопідприємств;

- низька інвестиційна привабливість галузі.

4. Проблеми ефективності застосування протекціонізму в автомобілебудівній галузі України, а також забезпечення вступу України до Світової організації торгівлі вимагають внесення наступних коректив у політику протекціонізму на українському авторинку:

- відмову від застосування нетарифних засобів протекціонізму, передусім - скасування субсидії національним автовиробникам;

- підвищення рівня тарифного захисту за рахунок збільшення ставки мита на імпорт;

- поступове поширення тарифного захисту на машинокомплекти, а також деталі і комплектуючі, які виробляються або можуть вироблятися в Україні.

5. Прогноз розвитку українського авторинку в цілому є сприятливим для нарощування обсягів виробництва автомобілів в Україні. Вітчизняні автомобілебудівні підприємства можуть позиціонувати свою продукцію в сегменті недорогих автомобілів. Для цього українські автовиробники мають розробити стратегію просування продукції на ринку та стратегію розвитку підприємств.

6. Основним джерелом створення конкурентної переваги для українського виробника автомобілів є мінімізація витрат при одночасному доведенні якості продукції до світових стандартів. Для цього необхідно здійснити комплекс заходів, що включає:

- технічне переоснащення вітчизняних автозаводів і вдосконалення технології виробництва автомобілів;

- досягнення високого рівня локалізації виробництва;

- підвищення ефективності управління на автомобілебудівних підприємствах.

7. З метою створення на українських автомобілебудівних підприємствах ефективної системи управління, пропонується:

1) автоматизувати оперативне управління на основі сучасних стандартів, таких як MRPII, ERP, CSRP;

2) покласти в основу всієї системи управління концепцію загального управління якістю;

3) регулярно використовувати на автомобілебудівних підприємствах Європейську модель досконалості як взірець для аналізу і вдосконалення їхньої діяльності.

8. Забезпечення ефективності протекціоністської політики потребує моніторингу впливу протекціоністських заходів на показники ефективності діяльності операторів авторинку. У зв'язку з цим, пропонуємо застосовувати розроблену в дисертаційній роботі узагальнену математичну модель впливу протекціоністських заходів на основні показники ефективності функціонування операторів авторинку, яка за наявності відповідних експертних оцінок та визначеного алгоритму їх обробки дає можливість оцінити всі необхідні показники економічної діяльності підприємства при запровадженні тих чи інших інструментів протекціонізму.

Публікації за темою дисертації

У наукових фахових виданнях:

1. Гапотченко К.В. Наслідки протекціонізму на авторинку України // Зовнішня торгівля: проблеми та перспективи. Зб. наук. праць. Випуск 4. Частина 2. - К.: УАЗТ, 2000. - С. 53-60. - 0,5 др. арк.

2. Гапотченко К.В. Роль держави у розвитку автомобілебудівної галузі в Україні // Маркетинг в Україні. - 2002. - №6. - С. 7-10. - 0,4 др. арк.

3. Гапотченко К.В. Галузевий протекціонізм як засіб створення конкурентної переваги для автомобілебудівної галузі України // Зовнішня торгівля: право та економіка. - 2003. - №4(8). - червень. - С. 89-97. - 0,4 др. арк.

4. Гапотченко К. Проблеми ефективності застосування протекціонізму для розвитку автомобілебудування в Україні // Зб. наук. праць. Вип. 37. - К.: Ін-т світової економіки і міжнародних відносин НАН України, 2003. - С. 161-166. - 0,3 др. арк.

В інших виданнях:

1. Гапотченко К. Прогноз наслідків розширення імпортної квоти на українському авторинку // Зовнішньоекономічна політика України в умовах глобалізації і регіоналізації світогосподарських зв'язків. Зб. матеріалів ІІІ науково-практичної конференції УАЗТ, 26 травня 2000 р. - К.: УАЗТ, 2000. - С. 217-219. - 0,14 др. арк.

2. Гапотченко К. Авторинок: вектори протекціонізму // Демократична Україна. - 2000. - №70 (22460). - 13 червня. - С. 2. - 0,13 др. арк.

3. Гапотченко К.В. Проблеми оцінки ступеня протекції внутрішнього ринку України // Проблеми регулювання зовнішньоекономічної діяльності України в сучасних умовах. Зб. матеріалів IV міжнародної науково-практичної конференції УАЗТ, 25 травня 2001 р. - К.: УАЗТ, 2001. - С. 140-142. - 0,14 др. арк.

4. Гапотченко К.В. Вплив процесів глобалізації на розвиток автомобільної галузі України // Вплив глобалізації на формування та розвиток зовнішньоекономічних зв'язків України. Зб. матеріалів V міжнародної науково-практичної конференції УАЗТ, 30 травня 2002 р. - К.: УАЗТ, 2002. - С.345-347. - 0,14 др. арк.

5. Гапотченко К.В. Протекціонізм: природа і практика застосування // Економіка і управління. - 2003. - №2 (20). - С. 20-28. - 0,5 др. арк.

Размещено на Allbest.ru

...