Організація інтенсивного виробництва в овочеконсервному підкомплексі АПК Херсонської області

Випуск консервів томатної групи зріс в шість разів. Причиною цього явища, передусім, стало введення у дію після реконструкції (інвестиції склали більш 1 млн. доларів США)“Скадовського консервного комбінату” - дочірнього підприємства "South Food, Inc” (торговельна марка - “Чумак”), головним напрямком діяльності якого є виробництво консервів томатної групи. Останні три роки підприємство випускало в середньому 25829 туб або 24% від загального об'єму томатних консервів, що виробляються в області.

Значну долю овочевих консервів Херсонщини (42,8% або 5475 туб) випускає спільне україно-шведське підприємство "South Food, Inc”.

Питома вага овочів, що надходять на промислову переробку, в загальному обсязі виробництва незначна та має тенденцію до зменшення. Так, наприклад, в 2001р. вона дорівнювала 19,3%, що на 6,1% менше, ніж у 1998р. Це пояснює повільний спад виробництва консервів. У 2001р. в області було вироблено 17,9 муб овочевих та 95,5муб томатних консервів, що відповідно на 8,2% та на 17,5% менше, ніж у 1998р.

Підприємства консервної промисловості не мають довгострокових договірних відносин із сільськогосподарськими виробниками. Відсутність сировинних зон та власних пунктів заготівлі не дає можливості переробним підприємствам планувати свою діяльність на перспективу. Наслідком цього є зниження ефективності діяльності й ускладнення фінансового стану на більшості консервних заводів та цехів. Рівень використання середньорічних потужностей консервних заводів та цехів в 2000р. складав 28,4%. Фондовіддача на підприємствах основного кола та підсобної промисловості становила відповідно 0,83грн. та 0,53грн. Рівень рентабельності виробництва овочевих і томатних консервів дорівнював 0,7 та 0,9% відповідно.

В овочеконсервному підкомплексі Херсонської області ще не вирішене до кінця питання оптимальної форми організації виробництва, яка не приводила б до протиставлення економічних інтересів господарств та великих переробних підприємств області, забезпечувала їх узгоджений взаємовигідний розвиток, сполучала б переваги крупного виробництва з дрібним, максимально наближеним до місця вирощування сировини.

Наведені дані є свідченням крайньої нестабільності функціонування підприємств консервної промисловості, яку, можна згладити, тільки подолавши роз'єднаність окремих ланок підкомплексу та створивши чітку загальну стратегію розвитку для виробників овочів та консервних підприємств.

У третьому розділі “ Основні шляхи організації інтенсивного виробництва в овочеконсервному підкомплексі АПК” розкрито розвиток різних форм господарювання в сільському господарстві та консервній промисловості, розроблено прогноз розвитку овочеконсервного підкомплексу до 2007р., обґрунтовано поглиблення спеціалізації структурних формувань підкомплексу, розвиток агропромислової інтеграції та кооперації. Запропоновано напрямки раціонального використання виробничих ресурсів та механізм реалізації продукції овочеконсервного підкомплексу АПК.

Аграрний сектор економіки Херсонщини характеризується динамічним розвитком різних форм господарювання. Так, кількість радгоспів з 1998р. по 2001р. зменшилась на 42,3%. Значно (на 170 одиниць або в 3,2 рази) збільшилась кількість сільськогосподарських товариств. Зросла кількість кооперативів. Якщо в 1998р. їх було всього дев'ять, то в 2001р. - 71. Аналіз окремих показників інтенсивності та економічної ефективності виробництва овочів відкритого ґрунту у господарствах різних форм власності показав, що зміна форм власності сама собою без створення відповідних економічного середовища та матеріально-технічної бази не спроможна подолати кризові явища в овочевій галузі області. Позитивним зрушенням у вирішенні проблеми технічного переоснащення сільськогосподарських підприємств буде сприяти докорінна зміна економічних умов виробництва, в першу чергу - кредитного обслуговування села (у тому числі поширення взаємовигідних лізингових операцій).

Процеси роздержавлення та приватизації майна торкнулися й підприємств переробної промисловості. Серед 25 консервних заводів та харчосмакових фабрик, що входять до складу підприємств основного кола, приватними є 24 (96%). Переважна більшість підприємств овочеконсервної промисловості Херсонщини (13, або 61,9%) були перетворені на акціонерні товариства. Останнім часом зникли промислові кооперативи, замість них утворилися товариства з обмеженою відповідальністю (5 одиниць або 23,8%).

Херсонська область має унікальні природно-кліматичними умови для високоефективного виробництва насіння овочевих культур, що зумовлено можливістю безрозсадного його виробництва. З урахуванням вказаного в області пропонується забезпечити самостійно 100% власних потреб в насінні та налагодити виробництво їх найбільш популярних сортів та гібридів для інших регіонів країни. З цією метою, як показали розрахунки, доцільно розмістити на Херсонщині значні насінницькі посіви овочевих культур України: баклажанів і перцю солодкого - 50-60%; томатів - 40%; моркви столової, петрушки, пастернаку, селери - 30-40%; патисонів, кабачків - 50%; огірків - 30%. Виконанню цієї програми буде сприяти створення на базі Інституту південного овочівництва і баштанництва УААН обласної (у перспективі - регіональної) асоціації насінництва овочевих та обласного фонду насінництва.

В роботі побудований прогноз розвитку овочівництва в Херсонській області на 2003-2007рр. За нашими оцінками, за п'ять років виробництво овочів на Херсонщині по всіх категоріях господарств зросте до 500,0 тис. тонн. Темпи повільного зростання собівартості овочів будуть зберігатися, але ріст урожайності й ціни забезпечить прибутковість галузі. Прибуток у 2007 році складе 36,91 млн. грн., а рівень рентабельності становитиме 35,8% (табл.3).

Таблиця 3 Прогноз розвитку виробництва овочів відкритого ґрунту в господарствах Херсонської області (всі категорії)

Значну роль у виробництві овочевих відіграватимуть Білозерський, Голопристанський, Каховський, Скадовський, Цюрупинський райони області. Тут буде зосереджено 15,2 тис. га або 54,0%, від загальних площ під овочами області. Валовий збір у перерахованих районах у 2007р. становитиме 303,3 тис. тонн, або 60,7%. Урожайність у перерахованих районах за п'ять років зросте на 35,9% і в 2007р. у середньому становитиме 199,5ц/га.

Згідно із прогнозом у 2007 році зміниться структура використання овочевих: зменшиться питома вага овочів, що реалізуються в свіжому вигляді, та збільшиться частка овочевих, що будуть перероблятися. У 2007р. на переробку надійде 225тис. т овочів, у тому числі 170 тис. т томатів. У результаті в області буде вироблено 300 муб овочевих консервів.

На основі проекту розвитку овочівництва до 2007р. та з урахуванням наявних потужностей з переробки овочевих в районах області, була розроблена карта-схема раціонального розміщення та перспективного розвитку консервних заводів, харчосмакових фабрик, підсобних цехів господарств на території Херсонщини (рис.2).

Для підтвердження висновків щодо впливу концентрації (площа овочевих)- Х1 (га) і спеціалізації - Х2 (%) на кінцеві результативні показники господарювання (урожайність овочевих, ц/га -У1; виробничу собівартість 1 ц, грн. -У2; прибуток із 1 га , грн. -У3; рівень рентабельності, % -У4) проведено багатофакторний кореляційно - регресійний аналіз. Вихідною інформацією для цього дослідження стали дані річних звітів господарств Цюрупинського, Голопристанського, Білозерського, Скадовського та Каховського районів Херсонської області. У результаті розрахунків за допомогою персонального комп'ютеру у програмному редакторі Microsoft Excel'2000 були одержані наступні рівняння регресії:

У1 = 2,91561,0496х12,6303х2 R=0,685 R2=0,469

У2 = 49,72-0,1802х1-0,0715х2 R =0,784 R2=0,615

У3 = -2020,94 14,632х184,0612х2 R =0,711 R2= 0,505

У4 = -56,05050,3939х11,9032х2 R = 0,715 R2=0,511

На основі проведених досліджень встановлено, що підвищення питомої ваги овочів в грошових надходженнях понад 20%, а площ овочевих до 200-250га на одне господарство сприятиме покращенню результативності овочевої галузі за виробничими та економічними показниками господарювання.

Досвід передових господарств свідчить, що найбільш оптимальні площі під окремими овочевими культурами такі: під огірками - 20-50 га, томатами - 100-150, капустою -30-60, морквою - 30-50, буряками - 20-40, цибулею-50-70 га.

В Херсонській області пропонується створити зону одержання надранньої овочевої продукції, яка буде включати чотири райони: Цюрупинський, Голопристанський, частково Скадовський, Каховський(див. рис.2). До 2007 р. заплановано збільшити виробництво ранньої продукції на 30% в порівняно з рівнем 2001р. Зростання виробництва буде проходити в основному за рахунок спеціалізованих селянських (фермерських) господарств та господарств населення.

З метою удосконалення внутрішньогосподарської спеціалізації і забезпечення максимального прибутку в галузі розроблена економіко-математична модель визначення оптимальної структури посівних площ під овочевими культурами в ПОК “Зоря” Білозерського району. За розрахованою структурою посівів господарство від овочівництва одержить прибуток у розмірі 586,3 тис. грн., що в 6,7разів вище, ніж у середньому в 1998-2000рр.

Однією з основних причин кризи в овочеконсервному підкомплексі Херсонської області є проблема неврегульованості взаємовідносин між виробниками овочевих та переробними підприємствами. Серед заходів, що будуть сприяти її вирішенню, чільне місце займає розробка та впровадження концепції інтегрованого виробництва. У механізмі функціонування інтегрованих виробничих об'єднань овочеконсервного підкомплексу основним є питання про розподіл спільно одержаного доходу. Перерозподіл надприбутків, одержуваних переробними підприємствами, ми пропонуємо здійснювати пропорційно частці кожного учасника у нормативній повній собівартості кінцевої продукції. Проведені розрахунки показали, що під час укладання договорів необхідно передбачати передачу 26% одержаного надприбутку постачальникам овочевої продукції, а консервному підприємству- 74%.

У спеціалізованих овочевих господарствах області рекомендується для широкого застосування астраханська технологія вирощування томатів, розроблена Всеросійським НДІ зрошуваного овочівництва і баштанництва . Як свідчить досвід окремих господарств, ця технологія має наступні переваги: в 1,4 рази зменшує виробничі затрати, в 1,5-2 рази - втрати врожаю при збиранні, на 70% - витрати гербіцидів і на 20-25% підвищує урожай.

Порівняльна оцінка економічної ефективності застосування біологічної і хімічної меліорації в короткоротаційній овочевій сівозміні, яка була застосована в ТОВ “Нововоронцовський” Нововоронцовського району на дослідній площі в 4,8 га, показала, що використаня сидератів дозволило отримати прибутку на 1953,4 грн. більше, ніж у контрольному варіанті, рівень рентабельності при цьому становив 144%. Прибуток від внесення хімічних меліорантів був на 1545,4 - 2430,4 грн. більшим за контрольний. Рівень рентабельності в цих варіантах становив 142-152%. При застосуванні хімічних меліорантів на фоні сидератів прибуток був максимальним, більшим за контрольний на 3290,8 - 3829,8 грн., рівень рентабельності в цих варіантах 157-164%.

З метою посилення трудової мотивації нами пропонується використовувати контрактну систему, яка є однією з ефективніших у ринкових умовах. За нашою системою оплати праці кожний робітник підприємства гарантовано щомісячно одержуватиме 70-80% окладу, 10-15% - за умови виконання виробничої програми й 10-15% - за додержання термінів поставки та виконання плану реалізації продукції. Крім того, у контракті буде передбачено не тільки поточне матеріальне винагородження за визначені роботи, а й заохочування за підсумками року. Запропонована система сприятиме найбільш повному задоволенні інтересів як господарства, так і робітника, а на цій основі - раціональній організації виробництва.

Для цивілізованого реформування овочеконсервного підкомплексу Херсонщини потрібно розвивати інфраструктуру, яка ефективно генерує ринкові ціни. Сучасним особливостям економіки нашої держави найбільше відповідають малоресурсні форми ринкової інфраструктури, орієнтовані на операції з реальним товаром - оптові ринки, торгові доми та фірмові магазини сільськогосподарських та переробних підприємств. Торгові доми повинні стати не лише посередниками між продавцями та покупцями, а й центрами високої маркетингової культури.

Із розширенням міжнародного товарообміну вимоги до вітчизняної продукції постійно зростають. Важливе значення при позиціонуванні та просуванні консервної продукції мають упаковка та маркірування. Товарний знак є першою сходинкою до створення бренду, що дає виробнику цілу низку переваг: товар майже не піддається впливу конкурентів, попит на нього менше залежить від коливання ціни, витрати на вивід нових різновидів однойменного товару зменшуються, з'являється можливість економити на рекламі та інших елементах маркетингу. Наші дослідження на ринку м. Херсону показали, що особливо популярні заходи брендингу у виробників кетчупів. Упровадження сучасних маркетингових технологій в просування продуктів на ринок вітчизняними виробниками дозволяє підвищити власний конкурентний статус та перемагати в конкурентній боротьбі з іноземними виробниками.

Висновки

1. Херсонщина має сприятливі природно-кліматичні умови, високий науковий та ресурсний потенціал для ефективного ведення товарного овочівництва. Але останніми роками в галузі спостерігаються негативні тенденції: знижуються урожайність, товарність продукції, рівень механізації виробничих процесів, обмежені інвестиції для впровадження сучасних технологій. Одержаний в 2001р. рекордний для області за останні десять років валовий збір овочів (418,3 тис.т) досягнутий переважно екстенсивними методами. Овочівництво поступово концентрується в господарствах населення. Питома вага формувань з колективною формою господарювання, населення та фермерів у валовому зборі овочевих області в 2001 р. дорівнювала відповідно 26,0%, 69,0 % та 5,0%.