Кредит в умовах ринкової трансформації економіки

Размещено на http://www.allbest.ru/

Київський національний університет імені Тараса Шевченка

УДК 336.77.01:330.342.2

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

КРЕДИТ В УМОВАХ РИНКОВОЇ ТРАНСФОРМАЦІЇ ЕКОНОМІКИ

Спеціальність 08.01.01 Економічна теорія

Кот ЛЮДМИЛА ЛЕОНІДІВНА

КИЇВ - 2003

Дисертацією є рукопис

Робота виконана на кафедрі економічної теорії Київського національного університету імені Тараса Шевченка

Науковий керівник: доктор економічних наук, професор,

академік НАН України

ЧУХНО Анатолій Андрійович,

Київський національний університет імені Тараса Шевченка,

професор кафедри економічної теорії

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор,

заслужений діяч науки і техніки України

Ковальчук Трохим Тихонович,

Рада національної безпеки і оборони України, заступник Секретаря

кандидат економічних наук, доцент,

Нікіфоров Петро Опанасович,

Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича,

доцент кафедри економічної теорії та менеджменту

Провідна установа: Інститут економіки НАН України, відділ методології і теорії економічних досліджень, м. Київ

Захист відбудеться "23" травня 2003 р. о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.001.13 Київського національного університету імені Тараса Шевченка за адресою: 03002, м. Київ, вул. Васильківська, 90-а, ауд.704.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Київського національного університету імені Тараса Шевченка за адресою: 01033, м.Київ, вул.Володимирська, 58, кімн. 12.

Автореферат розісланий "18" квітня 2003 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Солодовникова І. І.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

кредитний комерційний відсотковий ціновий

Актуальність теми. Створення дійової системи кредиту й кредитних відносин є невід'ємною складовою ринкової трансформації економіки. Цей процес виявився складним і суперечливим. Україна почала формувати кредитну систему на тій базі, яка існувала при адміністративно-командній системі й була пов'язана з централізованим розподілом кредитних ресурсів, пільговим кредитуванням, кредитними обмеженнями тощо. Все це робило кредит і кредитні відносини недосконалими й неефективними. Замість подолання цих недоліків глибока економічна криза, спад виробництва зумовили кризу неплатежів, що підривало корінні принципи кредиту, позбавляло його активного впливу на розвиток економіки. Справа дійшла до того, що неповернення кредитних сум стало досить поширеним явищем, яке спричинило появу величезних сум кредиторської заборгованості, що перетворювало кредит на свою протилежність - безповоротне фінансування, тобто повністю вихолощувало зміст цієї економічної категорії.

Перехід України на етап макроекономічної стабілізації та економічного зростання з новою силою підкреслив необхідність і велику роль кредиту у розширеному відтворенні, без чого неможливий нормальний кругообіг капіталу, ефективне економічне зростання. Для цього потрібно, перш за все, подолати ті викривлення, які траплялися при використанні кредиту, забезпечити повне й послідовне здійснення принципів кредиту в господарській практиці.

Разом з тим, перехід до ринкової економіки пред'явив нові вимоги до теорії кредиту й кредитних відносин. Оскільки трансформаційний період відрізняється від розвинутої ринкової економіки, то вкрай важливо розкриття його своєрідності та визначення місця й ролі кредиту в процесі ринкової трансформації економіки. До того ж виявились істотні недоліки у трактуванні кредиту та кредитних відносин. Навіть у кращих підручниках сутність кредиту зводиться до передачі в тимчасове користування вільних коштів (вартості) на засадах зворотності, платності та добровільності, а кредитні відносини наділяються надто загальними характеристиками: добровільні й рівноправні, не змінюють власника цінностей, пов'язані з рухом вартості, але не є еквівалентними, хоча вони передбачають платність. І найбільше, що відзначається, -- це їхня здатність забезпечувати зростання вартості, тобто її капіталізацію. Досвід незаперечно свідчить, що розробка теорії кредиту й кредитних відносин потребує обгрунтування методологічних підходів до розкриття кредиту як системного явища, глибокої й складної економічної категорії, пов'язаної з усією системою суспільно-виробничих відносин.

Питання кредиту, кредитних відносин в економічній науці займають специфічне місце. Характеристику сутності та ролі кредиту можна знайти вже в працях А. Сміта, Д. Рікардо, Ж.-Б. Сея, Дж. Мілля, К. Маркса, Й. Шумпетера, А. Маршалла, А. Пігу, І. Фішера та інших авторів. Значний внесок у дослідження ролі кредиту та його використання в економічній політиці зробили Дж.М. Кейнс, М. Фрідмен, П. Самуельсон, Дж. Хіксон, Е. Долан, К. Кемпбелл, Л. Харріс та ін.

Серед сучасних вітчизняних дослідників, які працюють над питаннями кредиту й кредитних відносин, необхідно відзначити В. Д. Базилевича, О. Д. Василика, А. С. Гальчинського, В. М. Гейця, А. А. Гриценка, А. С. Даниленка, Т. Т. Ковальчука, В. Д. Лагутіна, І. І. Лукінова, І. О. Лютого, В. І. Міщенка, А. М. Мороза, П. О. Нікіфорова, М. І. Савлука, А. А. Чухна, О. І. Шарова та ін.

Поряд з тим, у сучасній вітчизняній економічній теорії відсутні праці, у яких би комплексно розглядалися сутність та значення кредиту і кредитних відносин як одного з визначальних чинників економічного зростання. Не визначені загальні тенденції становлення та розвитку кредитної системи України, не проаналізовано вплив кредиту на розвиток економіки, фінансову реструктуризацію підприємств, стан реального сектора економіки.

Таким чином, практична значимість і недостатня теоретична розробка зазначеної проблеми зумовили вибір теми й основні напрямки досліджень.

Зв`язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано відповідно до плану науково-дослідних робіт, є складовою держбюджетної теми №01 БФ 040-01 „Теорія і практика соціально-економічного розвитку України в умовах ринкових перетворень" (реєстраційний номер 0101U006977), розроблюваної колективом кафедри економічної теорії Київського національного університету імені Тараса Шевченка, де виконувалася робота. Особистий внесок автора полягає у дослідженні особливостей кредитних відносин, тенденцій становлення кредитної системи України, проведена оцінка розвитку сучасних форм кредиту в Україні, внесені пропозиції щодо вдосконалення механізму банківського кредитування.

Мета і задачі дослідження. Метою цього дослідження є комплексне теоретичне й практичне обґрунтування сутності та функціонального призначення кредиту й кредитних відносин в Україні в період трансформації економіки, пошуку шляхів посилення впливу кредиту на реструктуризацію економіки, а також розробка науково-теоретичних і практичних рекомендацій щодо удосконалення механізму банківського кредитування як засобу фінансової реструктуризації підприємств.

Для досягнення поставленої мети визначені основні завдання:

- дослідити сутність, економічну природу, характерні риси кредиту й кредитних відносин;

- розглянути особливості кредитних відносин й тенденції формування кредитної системи України;

- дослідити інституціональні основи розвитку кредитної системи України;

- проаналізувати розвиток сучасних форм кредиту в Україні;

- проаналізувати формування відсоткової й цінової політики комерційних банків, можливості удосконалення механізму банківського кредитування;

- визначити основні напрямки трансформації державного регулювання кредитних відносин;

- розробити пропозиції щодо вдосконалення механізму банківського кредитування як засобу стимулювання розвитку підприємництва, активізації діяльності в інвестиційній сфері.

Об'єкт і предмет дисертаційного дослідження. Об'єктом дослідження є система виробничих відносин і кредитних відносин як форми їх виразу в умовах ринкової трансформації економіки України.

Предметом дослідження є процес формування кредитної системи, заходи її державного регулювання й інституціонального забезпечення.

Методологічна основа дисертаційного дослідження базується на системному методі пізнання, згідно з яким всі процеси і явища аналізуються у взаємозалежності, взаємозв'язку та розвитку. Для цього поєднуються загальнонаукові та спеціальні методи, взаємодія абстрактного й конкретного, аналізу й синтезу, історичного й логічного, індукції й дедукції, статистичні порівняння, що дало можливість розкрити сутність розвитку кредиту й кредитних відносин через внутрішні суперечності, вплив внутрішніх та зовнішніх чинників на трансформаційні процеси, формування та здійснення грошово-кредитної, процентної та цінової політики держави. Еволюція кредиту й кредитних відносин досліджувалася за допомогою поєднання методів історичного й логічного. На основі методів системно-структурного та порівняльного аналізу, синтезу здійснено аналіз розвитку сучасних форм кредиту. При вирішенні завдань дослідження умов формування процентної й цінової політики комерційних банків використовувались економіко-статистичні методи, порівняльний аналіз, вибіркові обстеження з наступним синтезом їх результатів.

Інформаційну базу дослідження складають законодавчі й нормативні акти Верховної Ради України, Кабінету Міністрів, методичні та інструктивні матеріали, дані Державного комітету статистики України, Національного банку України. Використано інформацію, зібрану автором під час особистого вивчення процесу банківського кредитування в Україні.

Наукова новизна дисертації та особистий внесок автора полягають у комплексному дослідженні природи й ролі кредиту в умовах ринкової трансформації та обгрунтуванні шляхів і методів підвищення його дієвості у розвитку економіки. Одержані наступні наукові результати:

- поглиблено пізнання сутності й змісту кредиту як економічної категорії. На відміну від трактування кредиту як засобу перерозподілу вартості, що спрощує, збіднює його розуміння, у роботі доведено, що кредит нерозривно пов`язаний з кругообігом капіталу, а принципи: цілеспрямованість, поверненість, терміновість, платність і забезпеченість кредиту -- роблять його дійовим способом раціонального господарювання, повного використання виробничих ресурсів, позичкового і всього суспільного капіталу, підвищення ефективності економіки;

- обгрунтовано, що кредитні відносини є більш високою формою виробничих відносин і, перш за все, такої їх форми, як товарно-грошові відносини. Останнім притаманні стихійність розвитку, тому що лише на ринку товаровиробник дізнається, чи потрібна його продукція суспільству, чи реалізується вона. І, навпаки, наданню кредиту передує розробка бізнес-плану, який визначає умови виробництва й реалізації продукції, її ціну й прибуток підприємця, а значить, термін повернення кредиту з відсотковою оплатою. І позичальник, і кредитор зацікавлені в ефективному використанні кредитних коштів, своєчасному розрахунку. Отже, кредитне господарство тісно пов`язане з підвищенням свідомості людини, що забезпечує регульований, узгоджений розвиток економіки;

- обгрунтовано, що в умовах витратного механізму ціноутворення основним напрямком оптимізації ціни банківських послуг і кредитних ресурсів є зниження процентних витрат комерційних банків, у зв`язку з тим, що інші складові ціни є або аномально низькими, або цілком помірними порівняно з економічно розвинутими країнами;

- доведено, що ціна кредитних ресурсів є одним із визначальних чинників інвестиційного процесу і темпів економічного зростання. Державне регулювання ринку кредитних ресурсів спрямоване на обмеження темпів зростання грошової маси, уповільнення процесу інфляції та подолання інфляційних очікувань. Виконання державного бюджету і мінімізація його дефіциту має створити передумови для довгострокового зниження ціни кредитних ресурсів і пожвавлення процесу кредитування реального сектору економіки.

- виявлено важливу закономірність розвитку кредиту й посилення його впливу на економіку. Аналіз досвіду розвинутих країн показує, що на порівняно нижчих етапах розвитку економіки панівними є короткострокові форми кредиту, трапляється застосування середньострокових форм, а довгострокові використовуються мало. З розвитком економіки й досягненням нею вищих ступенів розвитку питома вага короткострокових кредитів різко зменшується, збільшується частка середньострокових форм й особливо зростає частка довгострокових кредитів. Отже, поширення довгострокових форм кредиту є критерієм розвитку кредитних відносин, показником ступеня їх досконалості та інтенсивності впливу на економічний і соціальний розвиток;

- розкрито особливості формування сучасної кредитної системи України як суперечливого процесу. З одного боку -- глибокі перетворення: роздержавлення банківської й кредитної системи, створення дворівневої банківської системи, поширення комерційних банків та відновлення комерційного кредиту, посилення регулюючої ролі позичкового відсотку, запровадження вексельного обігу, державного кредиту шляхом випуску облігацій державної позики, спрощення порядку надання кредитів тощо -- зумовлюють становлення кредитної системи, адекватної ринковій економіці. А з іншого -- спад виробництва, недостатня рентабельність господарств, велика питома вага збиткових підприємств різко знизили платоспроможність суб`єктів господарювання, що підірвало корінні принципи кредиту й перш за все, поверненість кредитів, різке зростання кредиторської заборгованості підприємств, використання кредитних ресурсів в інтересах різних кланових угрупувань. Внаслідок цього утворився дефіцит кредитних ресурсів в українських банках, зосередження їх на короткострокових позиках, причому переважно у сфері обігу. Все це зумовило ситуацію, при якій кредитна система України далеко не повною мірою реалізує свої можливості активного сприяння розвитку економіки.

Практичне значення одержаних результатів. Отримані в дисертаційному дослідженні наукові результати можуть бути використані в процесі вдосконалення кредитної політики НБУ, при розробці конкретних заходів посилення впливу кредиту на перебіг трансформаційних процесів, прогнозуванні темпів економічного зростання, визначенні можливостей здійснення реструктуризації економіки.

Результати дисертаційного дослідження використовуються в діяльності державних органів та фінансово-кредитних установ (довідка Національного банку України №18-113/1037 від 25.03.2003р. про використання результатів дисертаційного дослідження при завершенні роботи над законопроектом "Про банківський кредит", при вдосконаленні Положення НБУ про кредитування, а також при здійсненні НБУ аналізу стану грошово-кредитних відносин, довідка Головного управління економіки та розвитку міста Київської міської державної адміністрації № 049-13/402 від 04.03.2003 р. про врахування висновків і результатів дисертаційного дослідження при підготовці пропозицій щодо залучення коштів підприємств, установ і організацій на розвиток житлово-комунального господарства міста, довідка АППБ "Аваль" №12-1/365 від 30.01.2003 р. про використання пропозицій при внесенні змін в чинне положення "Про кредитування", а також при підготовці роз'яснень з питань банківського кредитування для філіалів і відділень банку).

Висновки й результати дослідження використовуються в навчальному процесі кафедри економічної теорії Київського національного університету імені Тараса Шевченка при викладанні курсу економічної теорії, курсу макроекономіки, спецкурсу "Актуальні проблеми економічної теорії" (довідка №040/39 від 17.02.2003 р.).

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є закінченим, самостійно виконаним дослідженням, яке має наукове та практичне значення і результати якого використовуються в органах державного управління та фінансово-кредитних установах. Усі публікації є одноосібними й відображають основні положення проведеного дослідження.

Апробація результатів дисертації. Основні наукові положення дисертації були апробовані у виступах на наукових конференціях і семінарах, зокрема на Днях науки на економічному факультеті Київського національного університету імені Тараса Шевченка у 2001-2003 роках, 19-20 квітня 2002 року в Київському національному університеті імені Тараса Шевченка на Всеукраїнській науково-практичній конференції “Проблеми і перспективи розвитку підприємств перехідної економіки України”; 22 квітня 2002 р. у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка на науковій конференції „Теорія і практика трансформаційних процесів в перехідних економіках”, 27-29 листопада 2002 року в Київському національному університеті імені Тараса Шевченка на міжнародній науково-практичній конференції “Теорія і практика ринкових перетворень в країнах з перехідною економікою”, 21-22 березня 2003 року в Київському національному університеті імені Тараса Шевченка на міжнародній науково-практичній конференції „Промислове виробництво в Україні: стан, проблеми та перспективи розвитку".

Публікації. За результатами виконаного дослідження опубліковано одну брошуру (3 д.а.) та 6 одноосібних статей, у тому числі 5 з них у фахових виданнях, загальним обсягом 2,3 д.а.

Обсяг і структура роботи. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел, додатків. Робота викладена на 188 сторінках друкованого тексту, містить 26 таблиць, що розміщені на 22 сторінках, список використаних джерел, який нараховує 227 найменувань, 9 додатків.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовується актуальність теми дисертаційного дослідження, зв'язок з науковими програмами, планами, темами економічного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка, сформульована мета та завдання, дається характеристика об'єкта, предмета та використаних методів дослідження, викладається наукова новизна та основні наукові положення, які виносяться на захист, показано теоретичне та практичне значення отриманих результатів, їх апробація, характер публікацій, а також практичне впровадження результатів дослідження.

У першому розділі "Методологічні аспекти дослідження кредиту і кредитних відносин" розкрита сутність кредиту та його роль в економіці в контексті розвитку ринкових відносин.

Кредит як економічна категорія за своїм змістом глибока й складна. Вона виступає, перш за все, як грошова форма руху позичкового капіталу. Якщо гроші виникають разом з товарним виробництвом і обміном, то виникнення кредиту відбувається на тому етапі розвитку товарно-грошового господарства, коли воно перетворюється в капіталістичне господарство, тобто коли виникає ринкова економіка. Отже, кредит є специфічною рисою капіталістичної, ринкової економіки.

Кредитним відносинам притаманний особливий характер руху. Вони не змінюють власника товарів чи грошей, які передаються позичальнику. Кредитор залишається їх власником, а позичальник користується ними тимчасово і в певний термін має їх повернути. Кредитні відносини тісно пов'язані з товарною і грошовою формами, тобто з рухом вартості. Але, на відміну від товарного обігу, вони не набувають еквівалентного характеру. Після тимчасового використання позичальник повертає суму кредиту її власнику з відсотковою оплатою, яка виражає не вартість, а споживчу вартість кредиту, тобто певної суми грошей чи партії товарів.

Кредит є формою суспільно-виробничих відносин і органічно пов'язаний з процесом виробництва, з кругообігом капіталу. Саме вони породжують утворення вільних коштів, які використовуються для забезпечення додаткових потреб в них. Отже, кредит є необхідною умовою безперервності та ефективності суспільного відтворення. Концентрація виробництва й капіталу зумовлюють утворення банків, зростання серед них великих і потужних банків, що забезпечує доповнення комерційного кредиту банківським. Якщо комерційний кредит обмежений розмірами індивідуального капіталу, то банківський кредит спирається на капітал банків, які зосереджують багато індивідуальних капіталів або їх частин. Це, безперечно, збільшує масштаби й посилює вплив кредиту на розвиток економіки.

Таким чином, кредит -- не засіб перерозподілу вартості, як це нерідко стверджується в економічній літературі, а категорія виробництва, нерозривно пов'язана з кругообігом капіталу, дійовий спосіб раціонального господарювання, ефективного використання виробничих відносин і всього суспільного капіталу.

Кредитні відносини вносять істотні зміни в систему суспільно-виробничих відносин, модифікують і підносять їх. Відокремлення капіталу-власності від капіталу-функції не тільки удосконалило відносини власності як ядро виробничих відносин, але стало джерелом управлінської революції, тобто зосередження управління економікою в руках спеціально підготовлених менеджерів. Останні зараз становлять значний прошарок зайнятих в розвинутих країнах.

Кредитні відносини - це вища форма товарно-грошових відносин. Якщо товарно-грошовим відносинам властива стихійність розвитку, бо лише на ринку, після завершення процесу виробництва, товаровиробник дізнається, чи потрібна його продукція суспільству, чи реалізується вона. За кредитних відносин ситуація зовсім інша. Наданню кредиту передує розробка бізнес-плану, який визначає умови виробництва й реалізації продукції, її ціну й прибуток, а значить, термін повернення кредиту з відповідною відсотковою оплатою. Отже, кредитне господарство нерозривно пов'язане з підвищенням свідомості людини, яка забезпечує узгоджений розвиток виробництва. Адже кредитні відносини виникають ще до початку виробництва, існують у ході його функціонування та у сфері реалізації продукції. Все це незаперечно свідчить, що кредитні відносини є більш високою формою виробничих відносин, вони пов'язані з свідомою діяльністю людини, і позичальника, і кредитора, що забезпечує ефективне використання позичкового капіталу, кредитних коштів і узгоджений розвиток економіки.

Отже, відокремлення грошового капіталу, перетворення його на позиковий є об`єктивною закономірністю еволюції товарно-грошових відносин у товарно-кредитні. Вихід кредитних відносин за межі руху грошового капіталу посилює прояв сутності кредиту в його функціях.

Кредит прискорює оборот капіталу, що зменшує витрати часу на виробництво та обмін, перерозподіл позичкового капіталу забезпечує краще використання всього суспільного капіталу, пропорційний розвиток галузей і сфер національної економіки. І, нарешті, заміщення золота кредитними грошима, перехід від грошей-товару до грошей-капіталу посилило роль кредиту у розвитку економіки.

Все це незаперечно свідчить, що кредит є дієвим засобом розвитку економіки. Він забезпечує:

концентрацію і централізацію капіталу, розвиток перспективних напрямів підприємницької діяльності шляхом створення нових підприємств, мережевих структур, різного роду об`єднань;

структурну перебудову економіки, реструктуризацію підприємств, реінжиніринг бізнесу з метою узгодження попиту й пропозиції;

становлення розвинутої ринкової інфраструктури, організації функціонування таких її інститутів, як фондові та товарні біржі, фінансові посередники, інститути спільного інвестування;

посилення інноваційної діяльності підприємств, залучення до комерційного освоєння новітніх технологій, досягнень науково-технічного прогресу;

розвиток міжнародних інтеграційних зв`язків у сфері руху капіталів, кредитування зовнішньої торгівлі, спільного підприємництва.

Кредит може виконувати свою роль у ринковій трансформації економіки України лише за умови комплексної реалізації усіх функцій кредиту, їх взаємодії. Грошово-кредитна політика держави, як показує досвід, є необхідною умовою фінансової та економічної стабілізації, переходу до етапу економічного зростання, сталого економічного розвитку.

У другому розділі "Тенденції становлення та розвитку кредитної системи України" розглядаються питання інституційного забезпечення розвитку кредитної системи України, особливості її формування та розвиток сучасних форм кредиту. Як відомо, кредит і кредитні відносини існують і при адміністативно-командній системі, але вони дуже викривлені. Перш за все, вони повністю одержавлені, бо існувало лише кілька державних банків з розгалуженими філіями. Єдиний народногосподарський план визначав, що кредитні відносини регулювалися не ринком, а державним планом. Він встановлював обсяги кредитних ресурсів, а державні органи визначали, кому, скільки і на яких умовах надаються кредитні позики. Все це знищувало "живу душу" кредиту, перетворювало його в різновид державного фінансування.

Перехід до ринкової економіки потребував глибоких інституціональних перетворень. Перш за все, це роздержавлення банківської й кредитної справи, перетворення державних банків на акціонерні, створення численних комерційних банків, відновлення комерційного кредиту. Причому система комерційних банків характеризується великою різноманітністю. Серед них є універсальні й спеціалізовані банки, тобто інвестиційні та інноваційні, позиково-ощадні та іпотечні тощо. Поряд з системою комерційних банків створена парабанківська система, яка включає різноманітні спеціалізовані кредитно-фінансові установи: кредитні спілки, страхові компанії, інвестиційні фонди й компанії, пенсійні фонди тощо. У цю систему входять об'єднання банківських та парабанківських установ у формі асоціацій, корпорацій, консорціумів та ін. Розгалужена система банківських та кредитно-фінансових установ дозволяє краще враховувати й задовольняти потреби господарювання в додаткових коштах, використовувати різноманітні методи фінансування економічних і соціальних акцій. Тим більше, що разом з утвердженням багатоманітності банківських і кредитно-фінансових установ збагачуються форми задоволення потреб у додаткових коштах. Поряд з комерційним кредитом запроваджуються вексельний обіг, державний кредит на основі випуску облігацій державної позики, спрощується порядок надання кредиту. Зростає роль відсотка в регулюванні не лише фінансово-кредитних операцій, але й у розвитку економічних і соціальних процесів.

Становлення кредитної системи - це багатосторонній і складний процес, який поряд з безперечними досягненнями має немало недоліків. Так, домінуючою структурою в кредитній системі України є банки, однак банківське кредитування характеризується переважанням короткострокових кредитів. Їх частка в структурі заборгованості в період 1995-2000 рр. становить понад 80% (за винятком 1999 р., коли цей показник становив 77,56%). Такий стан системи кредитування в Україні відповідає досвіду розвинутих країн, в яких на порівняно нижчих етапах розвитку економіки теж панували короткострокові форми кредиту. Із зростанням економіки, переходом її на більш високі ступені зростає питома вага середньострокових форм і значно зростає частка довгострокових кредитів. Такі тенденції розвитку кредитних відносин дозволяють зробити висновок , що поширення середньо- і довгострокових форм кредиту є критерієм розвитку кредитних відносин, показником ступеня їх досконалості та дієвості за впливом на економічний та соціальний розвиток.

Для нинішнього етапу розвитку кредитної системи характерний порівняно високий рівень реальних відсоткових ставок. Особливо великими вони здаються на фоні незначних відсоткових ставок по депозитах. Зокрема, в 1995, 1996 і 2000 рр. останні мали від'ємне значення -12,28%, -3,87% та -9,78%. Це свідчить про перерозподіл коштів від вкладників на користь комерційних банків. Одночасно спостерігається позитивна тенденція по зменшенню рівня реальних відсоткових ставок по кредитах в 1997 - 2000 рр. - 35,42 % (1997), 25,75 % (1998), 28,69 % (1999) та 11,53 % (2000). І тут виявляється тенденція, коли на перших етапах, тим більше в складних умовах економічної кризи, встановлюються високі відсоткові ставки, а з поліпшенням умов розвитку, особливо з переходом до економічного зростання, відбувається швидке зниження відсоткової ставки. До речі, як було вже показано, цьому процесу сприяє урізноманітнення інституційного середовища фінансово-кредитної сфери. Його установи не лише збільшують пропозицію кредитних коштів, але й спрощують процедуру розгляду кредитних заявок, прискорюють видачу кредитів і використовують все нижчі відсоткові ставки. Отже, ступінь відсоткових ставок є важливим критерієм рівня розвитку кредитної системи.

Розвиток кредитних відносин знаходить вираження й у нових формах кредитування та удосконаленні механізмів кредитування. Так, в сучасних умовах поряд з індивідуальними позиками використовується й така форма, як сек'юритизовані позики, які зменшують ризик ліквідності для кредитора (він може в будь-який момент обміняти цінний папір, яким він володіє, на гроші), спрощують процедуру укладання договору, що дозволяє брати участь у кредитному процесі не лише професійним учасникам, але й власникам дрібних заощаджень, установам, для яких кредитування не є основним видом діяльності, але які мають вільні капітали (страхові компанії, пенсійні фонди), зменшують ризик кредитного портфеля за рахунок можливості більшої диверсифікації позик, покращують задоволення вимог кредитора завдяки існуванню на ринку цілого спектра цінних паперів, які відрізняються строками погашення, умовами сплати відсотків та погашення та ін.

Усе це визначає, що дальший розвиток та удосконалення кредитної системи має здійснюватися за такими напрямками: зростання довгострокових видів кредитування, особливо таких його форм, як лізинг, іпотечне кредитування тощо; формування й розвиток ринку корпоративних облігацій; розвиток та удосконалення діяльності небанківських фінансово-кредитних установ та посилення конкуренції на кредитному ринку.

У третьому розділі "Удосконалення механізму кредитування" розглядається взаємодія елементів ринкової саморегуляції та державного регулювання у функціонуванні системи кредиту. На основі аналізу чотирьох моделей ринку (вільна конкуренція, чиста монополія, монополістична конкуренція, олігополія) встановлено, що для українського ринку характерне поєднання певного ступеня монополізму, вільної конкуренції та окремих елементів олігополії. Це стосується нетрадиційних банківських послуг (кредитування, залучення депозитів, розрахунково-касове обслуговування), які пропонуються великою кількістю суб'єктів ринку кредитних відносин і банківських послуг, а про відносно нові види банківських послуг, що розвиваються швидкими темпами паралельно з розвитком ринкових відносин. Прикладами сегментів ринку кредитних ресурсів і банківських послуг, яким властиві окремі особливості олігополії, є ринки платіжних карток і кредитування будівництва житла для фізичних осіб.

За цих умов у ціноутворенні на кредитні ресурси й банківські послуги домінують два методи: "витрати+прибуток" та "встановлення ціни на рівні поточних цін конкурентів". Отже, в умовах витратного механізму ціноутворення основним напрямком оптимізації ціни банківських послуг і кредитних ресурсів є зниження процентних витрат комерційних банків. Це пов'язано з тим, що інші складові ціни в банківському секторі є або аномально низькими (заробітна плата) або цілком помірними (прибуток і податки) порівняно з економічно розвиненими країнами. Процесу зниження процентних ставок протидіють певний монополізм і підвищення інфляції. Тому ефективним шляхом довгострокового зменшення процентних витрат комерційних банків є обмеження темпів інфляції й проявів монополізму, що зумовлює зниження процентних ставок на ринку строкових депозитів і міжбанківських кредитів.

Усе це визначає особливості формування та реалізації відсоткової та цінової політики комерційних банків. Одночасно з розвитком ринкового механізму удосконалюється державне регулювання кредитних відносин. В останні роки політика держави в особі НБУ по відношенню до банківського сектора поєднує в собі як ліберальні, так і адміністративні регулюючі властивості. Ознаками поступової лібералізації є стабільне зростання кількості комерційних банків за участю іноземного капіталу та банків, що мають ліцензію на здійснення валютних операцій. Сукупна дія цих заходів спрямована на стимулювання конкуренції в банківському секторі, що позитивно впливає на ціну кредитних ресурсів і банківських послуг, якість обслуговування споживачів цих специфічних товарів. Проте запровадження будь-яких ліберальних заходів є ефективним лише за умов зростання відповідальності за наслідки реалізації прийнятих суб'єктами господарювання економічних рішень. У цьому контексті цілком закономірними і необхідними є заходи, що стимулюють дотримання комерційними банками норм діючого банківського законодавства.

В останні роки державою в особі НБУ сформовано досить ефективний механізм регулювання діяльності кредитних установ. Основними регулюючими інструментами цього механізму, що значною мірою впливають як на банківську систему, так і на економіку в цілому, є норма обов'язкового резервування залучених коштів, облікова ставка (ставка рефінансування), грошова маса, валютний курс гривні, розмір плати по залишках бюджетних коштів у системоутворюючих банках, методика формування страхових резервів по активних операціях, стандарти бухгалтерського обліку та звітності, економічні нормативи, ліцензування окремих банківських операцій, заходи контролю й впливу. Аналіз дії цього механізму в останні роки застерігає від необачних радикальних змін у функціонуванні його окремих складових в найближчий період часу.

Аналіз показує, що найбільш надійним засобом оптимізації існуючого механізму кредитування в Україні є вчасне подолання непередбачуваного дефіциту ліквідності банку, обов'язкова наявність у кожній кредитній угоді пункту про можливість дострокової вимоги банком наданого кредиту у повному обсязі з попередженням позичальника за 5-10 днів, що не суперечить чинному законодавству, проте використовується далеко не всіма вітчизняними банками й тим самим виключає можливість завчасно вимагати повернення кредитів.

Наявність же в структурі кредитного портфеля вітчизняних комерційних банків незначної питомої ваги вексельних кредитів (3-4%) є непрямим свідченням приховування комерційними банками "поганих" кредитів шляхом переведення їх у вексельні з метою мінімізації витрат на формування страхових резервів.

Важливу роль у вдосконаленні механізму кредитування відіграють повнота й послідовність реалізації його принципів. Цілеспрямованість, поверненість, терміновість, платність і забезпеченість кредиту містять в собі великі потенційні можливості активного впливу на ефективне використання кредиту. Але, як показує досвід нашої країни, спад виробництва, низька його рентабельність підривають принципи кредиту. Як вже вказувалось, навіть такий системоутворюючий принцип, як поверненість кредиту, став широко порушуватися, що спотворює і сутність, і роль кредиту. Вітчизняні банки для повернення "поганих" кредитів використовують такі методи: переоформлення кредитів у векселі, кредитування дебіторів тощо, які не вирішують проблему неповернення кредиту по суті, а лише приховують погіршення якості кредитних портфелів. Очевидно, що це та проблема, яка має бути пов'язана з механізмом банкрутства, який, на жаль, донині не розроблений і не застосовується.

ВИСНОВКИ

1. Кредит нерозривно пов`язаний з кругообігом капіталу, а принципи: цілеспрямованість, поверненість, терміновість, платність і забезпеченість кредиту -- роблять його дійовим способом раціонального господарювання, повного використання виробничих ресурсів, позичкового і всього суспільного капіталу, підвищення ефективності економіки.

2. Кредитне господарство порівняно з стихійним товарно-грошовим господарством тісно пов`язане з підвищенням свідомості людини, наданню кредиту передує розробка бізнес-плану, який визначає умови виробництва й реалізації продукції, її ціну й прибуток підприємця, а значить, термін повернення кредиту з відсотковою оплатою. Отже, кредитне господарство забезпечує регульований, узгоджений розвиток економіки.

3. Загальносвітовою тенденцію розвитку інституційного забезпечення кредитної системи є формування універсальних фінансово-кредитних інститутів, які здійснюють увесь комплекс фінансово-кредитних операцій шляхом використання сучасних засобів обробки та передавання інформації. Крім комерційних, в розвинутих країнах існують державні кредитні установи, які орієнтуються на ті напрями діяльності, якими не вигідно займатися підприємницьким структурам: кредитування студентів, суб'єктів малого підприємництва та ін.

4. Розвиток економічних систем, ускладнення кредитних відносин, становлення державного регулювання приводило до створення інших, небанківських фінансово-кредитних установ, які спеціалізувалися в тих сферах, де був незадоволений банками попит на кредитні продукти, або де діяльність банків була законодавчо заборонена. У цілому це привело до становлення інституційних структур кредитних систем різних країн, які відзначалися різноманітністю видів кредитних інститутів: банків, кредитних спілок, інститутів спільного інвестування, страхових компаній, пенсійних фондів та ін..

5. Подальший розвиток інституційного забезпечення кредитної системи повинен здійснюватися в наступному напрямі: а) підвищення довіри населення до фінансових посередників, яка підірвана існуванням “трастів”. Це може бути здійснено шляхом формування фондів страхування внесків у кредитні інститути (по прикладу створеного в банківській системі Фонду страхування депозитів) та забезпеченням відповідної системи державного нагляду за їх діяльністю; б) розвиток системи фондового ринку, сприяння емісії боргових цінних паперів, зокрема шляхом сек'юритизації банківських активів. Актуальним, з огляду на зростання банківського кредитування придбання житла, може стати розвиток ринку іпотечних облігацій; в) формування законодавчого поля для недержавного пенсійного забезпечення, що може стати вагомим фактором розвитку системи довгострокового кредитування.

6. Аналіз методів ціноутворення, властивих українській економіці, дозволяє зробити висновок про домінування в Україні двох методів: “витрати + прибуток” і “встановлення ціни на рівні поточних цін конкурентів”. Конкуренція на ринку кредитних ресурсів і банківських послуг дає підстави стверджувати, що цей сектор економіки України має характерні властивості ринку вільної конкуренції у поєднанні з окремими елементами олігополії.

7. Ціна кредитних ресурсів є одним із визначальних чинників інвестиційного процесу і, опосередковано, фактором зростання чи падіння обсягів виробництва в країні. Державне регулювання ринку кредитних ресурсів, спрямоване на обмеження темпів зростання грошової маси, уповільнення процесу інфляції та подолання інфляційних очікувань економічних суб'єктів, підтримку валютного курсу національної грошової одиниці, захист від негативного впливу зовнішньоекономічних факторів, виконання державного бюджету й мінімізацію його дефіциту має створити передумови для довгострокового зниження ціни кредитних ресурсів і пожвавлення процесу кредитування реального сектору економіки.

8. В останні роки державою в особі НБУ сформовано досить ефективний механізм регулювання кредитних установ. Основними регулюючими інструментами цього механізму є норма обов'язкового резервування залучених коштів, облікова ставка (ставка рефінансування), грошова маса, валютний курс гривні, розмір плати по залишках бюджетних коштів у системоутворюючих банках, методика формування страхових резервів по активних операціях, стандарти бухгалтерського обліку та звітності, економічні нормативи, ліцензування окремих банківських операцій, заходи контролю і впливу. Аналіз дії цього механізму в останні роки застерігає від необачних радикальних змін у функціонуванні його окремих складових в найближчий час.

9. Основна причина популярності валютного кредитування в Україні полягає у відсутності законодавчих перешкод на шляху конвертації валютних кредитів у гривню на фоні приблизно дворазової різниці у розмірі відсоткових ставок по гривневих і валютних кредитах. Можливість конвертації валютних кредитів є надзвичайно позитивним макроекономічним чинником, що працює на здешевлення кредитних ресурсів для позичальників.

10. Наявність у структурі кредитного портфеля вітчизняних комерційних банків незначної питомої ваги вексельних кредитів (3-4%) є непрямим свідченням приховування комерційними банками "поганих" кредитів шляхом переведення їх у вексельні з метою мінімізації витрат на формування страхових резервів. В умовах традиційної відсутності й у позичальників, й у їх дебіторів ліквідної застави "схеми", що використовують вітчизняні банки для повернення "поганих" кредитів (переоформлення кредитів у векселі, кредитування дебіторів тощо) не вирішують проблему неповернення кредиту по суті, а лише приховують погіршення якості кредитних портфелів.

11. Перспективи суттєвого розширення ринку банківських гарантій і порук (поручительств) у найближчі роки практично відсутні, оскільки надійні вітчизняні банки мають необхідний обсяг вільних ресурсів для самостійного кредитування позичальників (принаймні, мають можливість легкого отримання для цієї потреби міжбанківського кредиту), натомість гарантія ненадійного банку, якому інші банки відмовляються надати міжбанківський кредит, не є запорукою своєчасного повернення наданого кредиту.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ

1. Кот Л. Л. Банківський кредит у трансформаційній економіці: Питання теорії, методології, практики. - К.: Знання України, 2003. - 93 с.

2. Кот Л. Л. Еволюція кредиту і кредитних відносин в умовах трансформації економіки//Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка, серія „Економіка”. - 2002. - Випуск 59. - С. 134-138 .

3. Кот Л. Л. Інституційне забезпечення розвитку кредитної системи України//Актуальні проблеми економіки - 2002 - №10. - С. 47-55.

4. Кот Л. Л. Особливості формування кредитної системи України//Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка, серія „Економіка”. - 2002. - Випуск 63. - С. 25-26.

5. Кот Л. Л. Особливості функціонування механізму державного регулювання кредитних установ в Україні//Фінанси України - 2002 - №12. - С. 114-122.

6. Кот Л. Л. Інвестиційна діяльність в Україні: шлях активізації кредитних установ//Актуальні проблеми економіки - 2003 - №2. - С. 36-39.

7. Кот Л. Л. Роль і значення кредиту і кредитних відносин в умовах ринкової трансформації економіки//Теоретичні та прикладні питання економіки: Зб. наук. пр. Київського національного університету ім. Тараса Шевченка.- Випуск 2. - К., 2003. - С. 253-260.

АНОТАЦІЯ

Кот Л. Л. Кредит в умовах ринкової трансформації економіки. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.01.01 - економічна теорія. - Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Київ, 2003.

Дисертація є самостійною завершеною науковою роботою, комплексним дослідженням теоретичних та практичних аспектів кредиту й кредитних відносин в умовах ринкової трансформації економіки. У роботі розглядаються питання теорії кредиту в контексті розвитку ринкових відносин, особливості організації кредитних відносин в умовах ринкової трансформації економіки. Доведено, що в сучасних умовах кредит - це категорія виробництва, дійовий спосіб раціонального господарювання, ефективного використання виробничих відносин і всього суспільного капіталу. Автором розкриваються питання особливостей формування банківської системи й процесу кредитування, а також питання інституційного забезпечення розвитку кредитної системи. Особливу увагу автор звертає на аналіз розвитку сучасних форм кредиту в Україні, на аналіз формування процентної й цінової політики комерційних банків України, на можливості удосконалення механізму банківського кредитування.

Ключові слова: кредит, кредитні відносини, кредитна політика, кредитна система, комерційний кредит, банківський кредит.

АННОТАЦИЯ

Кот Л. Л. Кредит в условиях рыночной трансформации экономики. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.01.01 - экономическая теория. - Киевский национальный университет имени Тараса Шевченко, Киев, 2003.

Диссертация является самостоятельной завершенной научной работой, комплексным исследованием теоретических и практических аспектов кредита и кредитных отношений в условия рыночной трансформации экономики.

В работе рассматриваются вопросы теории кредита в контексте развития рыночных отношений, особенности организации кредитных отношений в условиях рыночной трансформации экономики. Автором анализируются особенности формирования банковской системы и процесса кредитования, а также вопросы институционального обеспечения развития кредитной системы. Значительное внимание автор уделяет анализу развития современных форм кредита в Украине, анализу формирования процентной и ценовой политики коммерческих банков Украины, усовершенствованию механизма банковского кредитования.

Рыночная трансформация экономики Украины обуславливает необходимость преобразований кредитных отношений, поэтому особенного внимания заслуживают методологические аспекты исследования кредита и кредитных отношений как системного явления в контексте развития рыночной системы хозяйствования.

На современном этапе развития экономики к вопросу сущности кредита необходимо подходить с позиций формационного и цивилизационного подхода, согласно которому все экономические процессы необходимо рассматривать в зависимости от стадии общественно-экономического развития. На современном этапе развития экономики кредитные отношения проникли во все сферы жизнедеятельности людей, в систему производства и потребления, опосредуют весь процесс воспроизведения общественного капитала, денежные отношения, сферу финансов; таким образом, на современном этапе развития экономики кредит необходимо рассматривать не как способ перераспределения стоимости, а как категорию производства, действенный способ рационального хозяйствования, эффективного использования производственных отношений и всего общественного капитала.

В ходе диссертационного исследования была выявлена тенденция формирования универсальных финансово-кредитных институтов, которые осуществляют весь комплекс финансово-кредитных операций, используя современные средства обработки и передачи информации. В развитых странах функционируют также государственные кредитные институты, деятельность которых сориентирована на те направления, которыми невыгодно заниматься коммерческим структурам, например, кредитование студентов, субъектов малого предпринимательства и т. д.

Дальнейшее формирование кредитной системы, по мнению автора, должно осуществляться в следующих направлениях:

- обеспечение развития долгосрочных видов кредитования: лизинга, ипотечного кредитования и др.;

- формирование отечественного рынка корпоративных облигаций;

- обеспечение развития небанковских финансово-кредитных организаций и усиление конкуренции на кредитном рынке.

Автор обращает внимание, что в последние годы государством в лице Национального банка Украины сформирован достаточно эффективный механизм регулирования кредитных организаций, благодаря чему банковский сектор экономики развивается более динамично, нежели экономика в целом. Основными регулирующими инструментами этого механизма, которые в значительной мере влияют как на банковскую систему, так и на экономику в целом, являются норма обязательного резервирования привлеченных средств, учетная ставка (ставка рефинансирования), денежная масса, валютный курс гривни, размер платы по остатках бюджетных средств в системных банках, стандарты бухгалтерского учета, экономические нормативы и др. Анализ функционирования этого механизма в последние годы предостерегает от непредвиденных радикальных перемен в функционировании его отдельных составляющих в ближайшее время.

Выводы, сформулированные в ходе диссертационного исследования, могут быть в дальнейшем использованы в процессе усовершенствования кредитной политики Национальным банком Украины, а также другими финансово-кредитными организациями.

Ключевые слова: кредит, кредитные отношения, кредитная политика, кредитная система, коммерческий кредит, банковский кредит.

ANNOTATION

Kot L.L. Credit under conditions of market transformation of the economy. - Manuscript.

Thesis for the academic degree of Candidate of Economic Sciences, specialization 08.01.01 - economic theory. - Kyiv National University of T.Shevchenko, Kyiv, 2003.

Thesis is an independent complete academic work, complex research of theoretical and practical aspects of credit and credit relations under conditions of market transformation of the economy. The work analyzes the problems of theory of credit in the context of development of market relations and the peculiarities of organization of credit relations under conditions of market transformation of the economy. Credit is stated to be a category of production, effective method of optimizing business, production relations and public capital. The author analyzes the peculiarities of formation of banking system and the process of granting a credit as well as the issue of institutional security of the development of credit system.

The author pays special attention to the analyses of development of modern forms of credit in Ukraine, the formation of interest and price policy of Ukrainian commercial banks and the improvement of mechanisms of bank crediting.

Key words: credit, credit relations, credit policy, credit system, commercial credit, banking credit.

Размещено на Allbest.ru

...