Комплексна оцінка інвестиційної привабливості підприємств як суб’єктів регіональних і галузевих економічних відносин

Размещено на http://www.allbest.ru

Размещено на http://www.allbest.ru

Вступ

Актуальність теми дослідження. Створення підґрунтя ринкової економіки в Україні пов'язане з процесами виваженої інтенсифікації розвитку всіх галузей і особливо промисловості, як однієї з базових. Основною умовою їх успішного перебігу є інвестиційна діяльність промислових підприємств як суб'єктів регіональних і галузевих економічних відносин. З огляду на це особливого значення набуває проблема подальшого вдосконалення теоретичної бази, яка б з'ясовувала особливості й сутність інвестицій, сприяла розробленню методичного забезпечення щодо підходів і механізмів розбудови й впровадження інвестиційних стратегій, визначення шляхів ефективної реалізації інвестиційних програм в умовах трансформаційного середовища. Потребують також докладного вивчення та аналізу сучасні тенденції розвитку, регіональні й галузеві особливості функціонування інвестиційного середовища в Україні, що дасть змогу розробити дійові та адекватні сучасній ситуації підходи і методи управління цілісними територіальними комплексами, галузевими кластерами підприємств й окремими господарськими промисловими структурами. Оскільки підприємства як суб'єкти регіональних і галузевих економічних відносин мають певні відмінності в управлінні інвестиційними процесами, щодо інструментів і процедур, а водночас і певну подібність щодо сутності, природи інвестування та цілей інвестиційної діяльності, то виникає об'єктивна необхідність у розробленні теоретико-прикладного забезпечення, яке можна було б застосовувати до будь-яких промислових організаційних утворень з метою врахування інтересів окремих територіальних громад, індивідуальних учасників інвестиційних процесів, регіональних спільнот, суспільства в цілому. В умовах перехідної економіки, коли може виникати неузгодженість соціально-економічних інтересів учасників інвестиційної діяльності, розв'язання цієї проблеми набуває особливої актуальності.

Широке коло питань і методів їх вирішення, пов'язаних з підвищенням ефективності управління інвестиційною діяльністю суб'єктів господарювання, висвітлюється у працях вітчизняних і зарубіжних вчених-економістів І. Бланка, В. Бочарова, Л. Гітмана, А. Гойка, В. Гриньової, М. Джонка, А. Ідрисова, Дж. Кейнса, А. Маршалла, І. Мейо, А. Пересади, В. Пономаренка, К. Рейлі , В. Федоренка, Р. Холта, В. Шеремета, У. Шарпа, А. Яковлєва, О. Ястремської та ін.

Узагальнюючи праці провідних вчених, можна зробити висновок, що незважаючи на проведення глибоких і обґрунтованих досліджень за інвестиційною тематикою, яка є надзвичайно важливою для України, вивчення кола проблем щодо капіталовкладень не можна вважати завершеним через багаторазову зміну умов інвестування. Цей факт підтверджує необхідність здійснення подальших досліджень підходів, методів управління процесом інвестування підприємств з метою визначення інвестиційно привабливих об'єктів реальних капіталовкладень, розроблення механізмів їх групування й формування портфеля реальних інвестицій за переважними для інвесторів критеріями. Цим зумовлені актуальність, теоретична новизна та практична значущість теми дисертації.

Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційної роботи є теоретичне обґрунтування і розроблення науково-методичного забезпечення та практичних рекомендацій щодо активізації інвестиційної діяльності промислових підприємств на основі комплексного оцінювання їх інвестиційної привабливості з урахуванням регіональних і галузевих особливостей функціонування.

Для досягнення цієї мети було поставлено і вирішено наступні логічні взаємопов'язані задачі:

- визначено сукупність актуальних для трансформаційного середовища чинників впливу на інвестиційну активність суб'єктів господарювання, що запропоновано використовувати як класифікаційні ознаки інвестицій;

- розроблено концептуальний підхід до здійснення інвестиційної діяльності як до процесу прийняття управлінського рішення промисловим підприємством;

- досліджено стан і основні тенденції розвитку інвестиційних процесів в Україні у регіональному і галузевому аспектах;

- виявлено організаційно-економічні регіональні та галузеві особливості управління інвестиційною діяльністю суб'єктів господарювання;

- розроблено узагальнений методичний підхід до визначення інвестиційно привабливих об'єктів капіталовкладень на підставі дослідження переваг і недоліків наявних теоретико-практичних рекомендацій;

- обґрунтовано використання удосконаленої системи принципів формування портфелів реальних інвестицій;

- удосконалено класифікацію інвестиційних портфелів реальних капіталовкладень з урахуванням додаткових ознак щодо процесу прийняття управлінських рішень;

- розроблено методичний підхід до формування портфеля реальних інвестицій підприємства на основі критерію інвестиційної привабливості об'єктів, що включені до його складу.

1. Теоретичні засади управління інвестиційною діяльністю

Присвячено аналізу особливостей інвестиційної діяльності суб'єктів господарювання, обґрунтуванню концептуального підходу щодо її здійснення, удосконаленню класифікації інвестицій, дослідженню особливостей управління інвестуванням на рівнях держави, регіону, галузей та окремих підприємств, їх взаємозв'язку та взаємозумовленості.

Проведені дослідження сутності інвестицій та наявних класифікацій виявили значні відмінності в підходах до побудови останніх, що спонукає зробити висновок про необхідність критичного осмислення і удосконалення системи класифікаційних ознак, яка має враховувати специфіку внутрішнього і зовнішнього середовища суб'єкта господарювання та об'єкта інвестування в період трансформації. Результати досліджень довели, що основними факторами внутрішнього середовища підприємства, які відображують його особливості й інтереси в процесі капіталовкладень, є: об'єкт вкладення, форма власності, прибутковість, термін, рівень новизни; а факторами зовнішнього середовища, що зумовлюють особливості позиції інвестора, -- форма його участі, таксономічний рівень, національно-державна приналежність, регіональна, галузева ознаки або вид економічної діяльності, обсяг суми інвестування, джерела вкладень, ризикованість, мотивація інвестора, взаємозв'язок. Усі означені фактори є значущими і пріоритетними щодо впливу на процеси капіталовкладення. Це доводить необхідність їх використання як класифікаційних ознак, на базі яких запропоновано удосконалену класифікацію інвестицій. Новими ознаками цієї розширеної класифікації є: таксономічний рівень, новизна проектних пропозицій, вид економічної діяльності, мотивація інвестора; за ознакою „об'єкт вкладення” запропоновано додатково ввести такий вид інвестицій, як трудові, тобто вкладення у людський капітал, що відповідає тенденціям соціалізації економіки і постіндустріальній моделі її розвитку.

Прийняти обґрунтовані управлінські рішення про доцільний вид інвестицій у конкретній ситуації промисловому підприємству допоможе використання розробленого концептуального підходу щодо здійснення інвестиційної діяльності як управлінського процесу з урахуванням регіональних і галузевих особливостей та відмінностей. Його основними етапами є проведення аналізу зовнішнього і внутрішнього середовища можливих об'єктів капіталовкладень з метою визначення інвестиційно привабливих, покрокове формування превентивного та уточненого портфеля інвестицій за критерієм прибутковості, що є вирішальним для інвестора.

Головною перевагою запропонованого концептуального підходу є створення можливості обґрунтованого управління інвестиційною діяльністю промислових підприємств, що базується на комплексному дослідженні тенденцій розвитку інвестиційних процесів в Україні.

У дисертаційній роботі представлено результати аналізу інвестиційної діяльності, які полягають у наступному. Останніми роками переважні інвестиційні ін'єкції в Україні спрямовуються у промисловість, яка є традиційно інвестиційною галуззю для всіх інших.

Серед галузей промисловості збільшується обсяг капіталовкладень в обробну промисловість, а саме в ті її підгалузі, які забезпечені платоспроможним попитом і характеризуються високою оборотністю капіталу. Відтворювальна структура інвестицій є прогресивною, бо значна кількість коштів вкладається у модернізацію і технічне переозброєння виробництва. Щодо регіональної спрямованості інвестиційних потоків, то вони характеризуються нерівномірністю, тяжінням до адміністративного центру - столичного регіону і промислово розвинутих областей України. Така нерівномірність вимагає створення додаткових сприятливих умов для пожвавлення інвестиційних процесів на всій території країни, а особливо в регіонах. Для того, щоб оперувати дійовими типовими та персоніфікованими методами управління інвестуванням відповідно до економічного потенціалу регіонів, галузей (видів економічної діяльності) і підприємств, необхідно розвивати відповідне методичне забезпечення щодо визначення інвестиційно привабливих об'єктів з урахуванням особливостей їх економічних відносин. У роботі доведено, що його використання підприємствами, органами державного управління і місцевого самоврядування дасть змогу вибрати пріоритетні, результативні методи управління, доцільні джерела інвестування, а також відповідні процедури контролю за цими процесами.

Застосування запропонованого методичного забезпечення інвесторами дасть їм можливість обґрунтувати напрямки та об'єкти інвестицій, вкладення в які забезпечить отримання очікуваного рівня прибутковості й пожвавить загальний підприємницький інтерес до інвестиційної діяльності. Проведені дослідження довели, що підвищення ефективності процесів капіталовкладень на рівні держави й регіонів можливе завдяки реалізації фіскально-монетарних та організаційних заходів, які, зокрема, полягають у маніпулюванні відсотковими ставками та видами місцевих податків і зборів, в емісії муніципальних облігацій, у сприянні створенню регіональних фінансово-кредитних установ та організації їх роботи, що, у свою чергу, активізує інвестиційну діяльність, сприятиме розвиткові інфраструктури інвестиційного ринку, залученню додаткових коштів, забезпеченню інноваційної спрямованості інвестування. На рівні підприємств доцільно створювати спеціальні підрозділи -- інвестиційні відділи, функціями яких має стати обґрунтування їх інвестиційної політики, її реалізація, контроль і мотивація персоналу, що причетний до цих процесів.

Таким чином, у дисертаційному дослідженні обґрунтовано об'єктивну необхідність вдосконалення методичного забезпечення комплексного оцінювання інвестиційної привабливості підприємств, що має враховувати як особливості протікання їх внутрішніх процесів, так і характерні риси, котрі властиві функціонуванню зовнішнього регіонального і галузевого середовища і впливають на активність інвестиційної діяльності.

2. Методичні засади визначення інвестиційної привабливості промислових підприємств як суб'єктів регіональних і галузевих економічних відносин

Містить аналіз методичних підходів до визначення інвестиційної привабливості регіональних і галузевих об'єктів капіталовкладень, обґрунтоване і розроблене методичне забезпечення комплексного оцінювання привабливості промислових підприємств та його апробацію на статистичних даних результатів функціонування об'єктів капіталовкладень їх зовнішнього середовища.

Виходячи з висновків першого розділу щодо необхідності вдосконалення методичного забезпечення оцінювання інвестиційної привабливості об'єктів інвестування, представлено аналіз наявних підходів з цієї проблеми та обґрунтовано й розроблено комплексний методичний підхід, узгоджений за вертикаллю -- об'єктами оцінювання за економічними рівнями управління, тобто зовнішнім середовищем промислових підприємств, та горизонталлю -- методами, що є ідентичними для кожного об'єкта, незалежно від його приналежності певному рівню територіально-економічної ієрархії.

За запропонованим методичним підходом комплексне оцінювання інвестиційної привабливості промислового підприємства включає три рівні, які відображають ієрархію його зовнішнього середовища (регіону й галузі) та внутрішнього, а також являють певний інтерес для потенційних інвесторів. На кожному рівні розрахунки щодо визначення оцінки інвестиційної привабливості об'єкта доцільно провадити трьома етапами.

На першому етапі запропоновано здійснювати виділення кластерів (об'єктів інвестування) за допомогою портфельного методу на основі матриці “Продуктивність праці -- обсяг виробництва”. Значення продуктивності праці розраховується відношенням обсягу доданої вартості, створеної об'єктами господарювання для регіону та галузі, до середньорічної чисельності промислово-виробничого персоналу за об'єктами відповідно. Таким чином, матриця характеризує стан об'єкта дослідження в динаміці у контексті інвестування. До того ж, параметри, які використано при побудові матриці, дають можливість визначити модель динаміки індустріальної структури регіонів, урахувати характеристики капіталомісткості та наукоємності галузей та порівняти різні своєю потужністю промислові підприємства за їх ресурсними (фінансово-економічними) особливостями. Результатом цього етапу є кластери регіонів, галузей за виділеними регіонами, та підприємств, що складають певну галузь.

Другий етап допомагає виявити складові інвестиційної привабливості та їх значення для елементів кластерів, виділених на першому етапі за допомогою багатовимірного факторного аналізу. Його результатом є фактори, сукупність вагомих показників яких характеризує однорідність елементів кластерів за спорідненими складовими інвестиційної привабливості.

Третій етап дає змогу остаточно кількісно визначити комплексну оцінку інвестиційної привабливості об'єкта певного економічного рівня управління незалежно від його приналежності внутрішньому чи зовнішньому середовищу підприємств за допомогою інтегрального показника, який відображує перевагу позитивної або негативної динаміки складових привабливості. Інтегральний показник (ІП) інвестиційної привабливості об'єкта господарювання розраховується за такою формулою:

де -- показник позитивної динаміки складових стимуляторів і дестимуляторів; -- показник негативної динаміки складових стимуляторів і дестимуляторів.

Показник позитивної динаміки складових визначається як:

де j -- номер складової (j=1…m); -- значення j-ої складової-стимулятора за період t та (t-1) відповідно;

-- значення j-ої складової-дестимулятора за період t та (t-1) відповідно.

Показник негативної динаміки складових стимуляторів і дестимуляторів визначається як:

Запропонований методичний підхід апробовано на статистичних даних результатів функціонування та розвитку регіонів України, що дало можливість виявити головні тенденції, обґрунтувати методи управління їх інвестиційною діяльністю.

3. Науково-методичне забезпечення визначення інвестиційної привабливості об'єктів капіталовкладень та управління процесом інвестування

Досліджено чинники впливу, тенденції зміни активності інвестиційної діяльності промислових підприємств з урахуванням галузевої приналежності та видів економічної діяльності, визначено комплексну оцінку їх інвестиційної привабливості за розробленим науково-методичним забезпеченням, удосконалено принципи формування інвестиційних портфелів та їх класифікацію, запропоновано оптимізаційну модель для превентивного інвестиційного портфеля за критерієм прибутковості, до складу якого входять підприємства за ознакою інвестиційної привабливості.

Згідно із запропонованим методичним підходом визначено рівень інвестиційної привабливості галузей і підприємств машинобудування та металообробки Харківської області. Значення інтегрального показника інвестиційної привабливості підприємств (ІПп), розрахованого за обґрунтованим узагальненим методичним підходом, наведено у табл. 1.

Таблиця 1. Значення інтегрального показника інвестиційної привабливості підприємства

Застосування запропонованого методичного підходу дало змогу комплексно оцінити рівень інвестиційної привабливості промислових підприємств з урахуванням особливостей їх функціонування у регіональному та галузевому зовнішньому економічному просторі у динаміці, що є підставою для прийняття обґрунтованих управлінських рішень суб'єктами процесу капіталовкладень.

Сучасна інвестиційна діяльність промислових підприємств пов'язана з визначенням певного переліку об'єктів, котрі є привабливими для вкладення коштів, тому вона вимагає застосування портфельної теорії для їх додаткового відбору з огляду на обмеженість в інвестиційних ресурсах і необхідність досягнення поставлених цілей інвестування, що можуть вступати у суперечність внаслідок багатоаспектності процесу капіталовкладень та мінливості ринкової ситуації. Зважаючи на це, у дисертації запропоновано нові положення подальшого розвитку методичних положень формування інвестиційного портфеля, що базуються на удосконаленій класифікації та системі принципів. Доведено, що наявну систему, до складу якої входять принципи: забезпечення реалізації інвестиційної стратегії, відповідності портфеля інвестиційним ресурсам, оптимізації співвідношення дохідності й ризику, оптимізації співвідношення дохідності й ліквідності, забезпечення керованості, доцільно доповнити додатковими принципами: покроковості, перестороги або запобігання, безумовної прибутковості, використання яких сприятиме підвищенню рівня обґрунтованості прийняття управлінських рішень щодо формування інвестиційного портфеля.

Спираючись на додатково запропоновані принципи, а також характеристики, фактори, які впливають на склад портфеля, уточнено його класифікацію за ознакою перестороги або запобігання щодо забезпечення очікуваного рівня прибутковості, котрий переважає у швидкомінливих, трансформаційних умовах господарювання в Україні. Доведено, що які такі доцільно використовувати превентивний та уточнений портфелі. Перший запропоновано формувати за критерієм інвестиційної привабливості, тобто потенційної прибутковості об'єктів його складу, а другий - фактично досяжної прибутковості інвестиційних проектів тих підприємств, що увійшли до превентивного портфеля.

У дисертаційному дослідженні обґрунтовано необхідність оптимізації складу превентивного інвестиційного портфеля згідно з критерієм прибутковості за інтегральним коефіцієнтом інвестиційної привабливості об'єкта з використанням методу лінійного програмування. Як цільову функцію обрано максимізацію прибутку, обмеження -- обсяг інвестицій, що передбачається вкладати суб'єктом господарювання, та потрібні суми вкладень за кожним об'єктом.

Результати оптимізації превентивного портфеля наведено у табл. 2.

Таблиця 2. Оптимальна структура превентивного портфеля

Використання методичного підходу до формування превентивного портфеля допомагає підвищити його прибутковість і оптимізувати склад об'єктів потенційного інвестування.

інвестиційний трансформаційний регіональний

Висновки

1. Сучасний стан економіки України характеризується трансформаційними умовами, наслідки яких впливають на активність перебігу інвестиційних процесів, що змінює склад і тлумачення категоріального базису інвестування, його ознак; з'являються нові чинники впливу, котрі характеризуються розгалуженістю, невизначеністю терміну дії, слабкою прогнозованістю. Такий стан процесів капіталовкладень вимагає подальшого розвитку й удосконалення науково-методичних засад інвестиційної діяльності.

2. Дослідження категорії інвестицій та чинників впливу інвестиційного середовища дали можливість удосконалити їх класифікацію за вагомими у трансформаційних умовах ознаками, що розподілені за приналежністю до внутрішнього та зовнішнього середовища промислового підприємства як основного об'єкта, суб'єкта інвестиційної діяльності. До нових запропонованих ознак відносяться: рівень новизни, таксономії, вид економічної діяльності, мотивація; уточнено види інвестицій за ознакою „об'єкт вкладення”, до складу яких запропоновано включити інвестиції в трудові ресурси (людський капітал). Практичне застосування удосконаленої класифікації сприятиме кращому усвідомленню сутності інвестування в умовах нестабільного середовища та запобіганню помилковим висновкам щодо методів управління ним.

3. З метою підвищення наукової обґрунтованості управління процесом капіталовкладень в роботі запропоновано концептуальний підхід до інвестиційної діяльності як до процесу прийняття управлінських рішень промисловим підприємством як суб'єктом регіональних і галузевих економічних відносин, особливостями якого є: аналіз його внутрішнього і зовнішнього середовища, що включає визначення інвестиційно привабливих об'єктів і формування превентивного інвестиційного портфеля за критерієм потенційної прибутковості об'єктів. Перевагою запропонованого підходу є можливість його використання на всіх економічних рівнях управління завдяки уніфікованості наведених етапів і процедур.

4. Комплексне оцінювання інвестиційної привабливості промислових підприємств доцільно провадити з урахуванням тенденцій перебігу інвестиційних процесів у регіонах, галузях і безпосередньо на об'єктах інвестування за допомогою методів портфельного, багатовимірного факторного аналізів і розрахунку інтегрального показника, що враховує його динаміку та спрямованість розвитку.

5. Формування інвестиційного портфеля доцільно здійснювати за системою методичних принципів, до якої входять: забезпечення реалізації інвестиційної стратегії; відповідність портфеля інвестиційним ресурсам; оптимізація співвідношення дохідності й ризику та дохідності й ліквідності; забезпечення керованості портфеля; покроковість відбору об'єктів до його складу; пересторога або запобігання виникненню ризику в процесі формування портфеля; його безумовна прибутковість.

6. Уточнена класифікація портфелів реальних інвестицій передбачає застосування додаткової класифікаційної ознаки -- пересторога або запобігання виникненню ризику, що була запропонована згідно з виявленими чинниками впливу на процес інвестування та якій відповідають превентивний і уточнений види портфелів.

7. Для формування превентивного портфеля інвестицій побудовано модель, що дає можливість на основі інтегрального коефіцієнта інвестиційної привабливості промислових підприємств оптимізувати його структуру за складом і обсягом фінансування інвестиційних проектів та максимізацією потенційної прибутковості. Це сприяє суб'єктам інвестування приймати науково обґрунтовані рішення щодо управління їх інвестиційною діяльністю.

8. Використання теоретичних положень і практичних рекомендацій дисертаційного дослідження органами регіонального управління та місцевого самоврядування, менеджерами промислових підприємств в управлінні інвестиційними процесами дасть змогу обґрунтовано і комплексно оцінити інвестиційну привабливість об'єктів капіталовкладень як об'єктів регіональних і галузевих економічних відносин, сформувати керовані й прибуткові інвестиційні портфелі, що активізує бізнес-процеси суб'єктів ринку і дасть можливість промисловим підприємствам підвищити ефективність своєї інвестиційної діяльності.

Література

1. Лисенко М.Д. Регіональні аспекти інвестиційної політики // Вісник ХДЕУ. -- 2000. -- №4(16).-- С.59-62.

2. Лисенко М.Д. Аналіз методичних підходів до визначення інвестиційної привабливості регіону // Вісник ХДЕУ. -- 2001. -- №3(19). -- С.5-8.

3. Лисенко М.Д. Роль банківської системи в активізації інвестиційної діяльності // Вісник ХДЕУ. -- 2001. -- №4(20). Спецвипуск. -- С.39-41.

4. Лисенко М.Д. Елементи методичного підходу до визначення інвестиційної привабливості регіону // Вестник НТУ "ХПИ". -- 2001. -- Вып. 24. -- С. 71-73.

5. Лысенко М.Д. Комплексный подход к оценке инвестиционной привлекательности субъекта хозяйствования // Проблеми науки. -- 2002. -- №6. -- С. 21-27.

6. Лисенко М.Д. Комплексна оцінка Харківського регіону та галузей його промисловості як об'єктів інвестування // Економіка розвитку. -- 2003. -- №1(25). -- С. 9-14.

7. Лисенко М.Д. Методичні рекомендації з формування портфеля реальних інвестицій // Сб. науч. тр. "Экономика: проблемы теории и практики". -- 2003.-- №180. -- С. 169-179.

Размещено на Allbest.ru