Управління вартістю підприємств: теоретичні та практичні аспекти

Виділення принципів, елементів, проблемних аспектів, наслідків використання дозволило розвинути уяву про сутнісні характеристики національної моделі корпоративного управління підприємствами та сформулювати перспективні напрямки її розвитку, що ґрунтуються не на безпосередньому розв'язанні проблемних аспектів або усуненні негативних наслідків використання, які є лише проявом недосконалості моделі, а на реформуванні її елементів.

Перспективи національної моделі корпоративного управління підприємствами пов'язуються як з її законодавчою розбудовою, так і з саморозвитком. Законодавчого регулювання потребують виділені компоненти елементів моделі, пов'язані з: створенням надійної системи реєстрації прав власності; усуненням перешкод на перехід прав власності; створенням сприятливих умов для фінансування борговими цінними паперами; впровадженням механізмів виходу цінних паперів підприємств на міжнародні ринки капіталу; обмеженням судових процедур щодо позовів мінотарних акціонерів до корпорацій; введенням механізму консолідації акцій; пріоритетним розвитком банківського, а не фондового сегменту ринку капіталу; упорядкуванням взаємовідносин всередині промислово-фінансових груп; сприянням концентрації виробництва і капіталу; продажем під час приватизації контрольних чи стовідсоткових пакетів акцій; узгодженням законодавчих норм щодо приватизації, банкрутства, застави; прискоренням процесів приватизації; введенням змін до акціонерного законодавства, що радикально змінюють баланс інтересів в корпораціях лише по закінченню періоду первісного нагромадження капіталу; усуненням держави від внутрішньокорпоративного управління.

Саморозвиток моделі пропонується забезпечити на основі кодексу корпоративного управління, який: надає права голосу представникам найбільших споживачів, постачальників, місцевих громад, а також працівникам підприємства; запроваджує посаду корпоративного секретаря, котрий має узгоджувати комплекс процедур, пов'язаних з діяльністю вищих органів управління ВАТ; встановлює винагороду топ-менеджерам в залежності від вартості керованих ними підприємств; впроваджує чотирирівневу систему внутрішнього контролю фінансово-господарської діяльності акціонерного товариства; підвищує роль спостережної ради шляхом передачі їй ключових функцій управління корпорацією; залучає до складу спостережної ради незалежних членів; розв'язує внутрішньокорпоративні конфлікти за допомогою спеціального комітету спостережної ради; індивідуалізує інформаційну політику акціонерних товариств.

У розділі 5 - “Форми управління вартістю підприємств” - виділено форми управління вартістю, обґрунтовано напрямки раціоналізації структури капіталу підприємств, виокремлено вартісні параметри злиття і формування промислово-фінансових груп, запропоновано методичні підходи до поділу підприємств за вартісним критерієм, визначено особливості управління постійними активами на основі вартості в процесі реструктуризації.

Мета зростання вартості підприємств виступає загальною ціллю, конкретні шляхи її досягнення реалізуються в формах управління, що ґрунтуються на визначених характеристиках акцій різнотипових підприємств. Залежно від стадії життєвого циклу, місця підприємства на ринку та ознак галузі, управління у виділених формах має спрямовуватися на максимізацію значень виокремлених пріоритетних типів вартості, а також відновної вартості активів, вартості усунення перешкоди, залишкової вартості акціонерного капіталу, вартості при примусовому продажу, ефективної чистої вартості.

Результати порівняння загальновизнаних величин показників фінансового стану і пропорцій балансу із характерними для національних підприємств значеннями, свідчать про їх суттєву різницю, що обумовлено невідповідністю балансової вартості необоротних активів і статутних капіталів їх ринковій вартості; значним обсягом міжфірмового кредитування, який визначає дебіторську і кредиторську заборгованість у розмірах, не потрібних для нормального функціонування підприємств; дефіцитом власних оборотних коштів; низькими можливостями підприємств із залучення довгострокових кредитів; штучним заниженням прибутку. Оскільки обґрунтовані рішення з управління вартістю підприємств неможливо приймати без наявності достовірної інформації про реальну вартість активів і пасивів, остільки необхідний постійний моніторинг їх вартості з метою орієнтації на визначені раціональні значення індикаторів показників і пропорцій капіталу підприємств.

Для вибору шляхів формування промислово-фінансових груп доцільно спиратися на пропоновані модифікації вартісного розриву, за допомогою яких визначаються порівняльна ефективність купівлі підприємств (3) чи конвертації боргів в акції (4,5) та пропорції обміну акцій (6).

VG_b = MV - (MV_і + С_i ) > 0, (3)

де VG_b - вартісний розрив при об'єднанні шляхом купівлі;

MV - вартість акціонерного капіталу промислово-фінансової групи;

MV_і вартість акціонерного капіталу і-го підприємства, що приєднується до промислово-фінансової групи;

С_i - витрати на злиття з і-тим підприємством;

n - кількість підприємств, що об'єднуються в групу.

, (4)

, (5)

де VG_c вартісний розрив при об'єднанні шляхом конвертації боргів в акції;

IV_i інвестиційна вартість і-го підприємства, борг якого конвертується в акції;

вартість санації і-го підприємства;

витрати на задоволення вимог кредиторів і-го підприємства;

ліквідаційна вартість (вартість при примусовому продажу) і-го підприємства, що припадає на борг j-ої компанії, що поглинає, з урахуванням її місця в черзі кредиторів.

pr = MV_sj / MV_si * (1+р_i / 100) , (6)

де pr - пропорція обміну акцій;

MV_sj - ринкова вартість однієї акції компанії, що поглинає;

MV_si ринкова вартість однієї акції і-го придбаного підприємства;

р_i - надбавка до ринкової вартості однієї акції і-го придбаного підприємства, %.

При встановленні холдингового контролю слід ураховувати появу додаткових ефектів від зменшення об'єкту (7) та економії витрат на придбання (8), а також фінансового важеля (9):

, (7)

де Q_e - ефект від зменшення об'єкта придбання;

MV_ssi - ринкова вартість частки акціонерного капіталу і-го підприємства, що купується.

, (8)

де С_е - економія витрат на придбання;

Р_ssi - ймовірна ціна частки акціонерного капіталу і-го підприємства, що купується.

, (9)

де L - фінансовий важіль;

- капітал, яким володіє холдингова компанія;

- капітал, контрольований холдинговою компанією.

За вартісним критерієм реорганізація має за мету призупинення падіння вартості підприємств, збереження вартості життєздатних ділових одиниць, підвищення вартості перспективних бізнес-ліній. При її здійсненні необхідно врахувати умови ефективного поділу, які базуються на вартісних оцінках чотирьох типів підприємств - спеціалізованих на комерційно перспективних продуктах; таких, що реалізують бізнес-проекти підвищеної ризикованості; інфраструктурних виробництв, послуги яких потрібні знову створеним підприємствам і мають, крім того, ринковий попит; неперспективних підприємств, які є потенційними кандидатами на ліквідацію. Вони полягають у тому, що реорганізаційні перетворення доцільні у випадках, коли вартість при поділі виділених підприємств перших трьох типів перевищує вартість материнської компанії до реструктуризації, а також перевищення вартістю цих підприємств вартості відповідних бізнес-ліній у межах нереструктурованого підприємства.

Оціночну модель реструктуризації доцільно формувати на основі “еталонного” підприємства, причому чинна виробнича потужність підприємства, що реструктурується, за основу не приймається, а критеріями побудови моделі виступають конкурентні ціни при існуючих основних технологіях. “Еталонному” підприємству відповідають “еталонні” активи, розмір яких дає можливість розрахувати точний обсяг необхідних ресурсів і витрат. Кредиторську заборгованість виділених підприємств доцільно визначати виходячи з можливості її реструктуризації на основі багатоваріантного коригування грошових потоків на розмір боргів і оцінки майбутньої вартості підприємств при різноманітних умовах погашення заборгованості. Таким чином, виділення життєздатних виробництв має відповідати умовам (10,11), а досягнення беззбитковості пов'язане із оптимізацією їх капіталів (12) за умов (13).

 (10)

(11)

де , види вартісних розривів при реструктуризації підприємства;

вартість капіталу виділених підприємств, спеціалізованих на комерційно перспективних продуктах;

вартість капіталу виділених підприємств, які реалізують бізнес-проекти підвищеної ризикованості;

вартість капіталу виділених підприємств, створених на базі допоміжних та обслуговуючих виробництв;

вартість капіталу материнської компанії до реструктуризації;

, , вартість бізнес-ліній у межах нереструктуризованого материнського підприємства, що покладені в основу, відповідно, , , .

(12)

де функціонал;

вагові коефіцієнти пріоритетності бізнес-ліній.

,, ,

, , , (13)

де , питома вага власного капіталу в пасивах виділеного підприємства j-го типу та підприємства, що реструктуризується;

,,, відповідно, власний капітал, позиковий капітал, постійні активи, змінні активи підприємства до реструктуризації.

, , , , відповідно, власний капітал, позиковий капітал, постійні активи, змінні активи виділеного підприємства j-го типу.

Для підприємств, в структурі активів яких надлишкові абсолютно переважають, а існуючі технології неможливо трансформувати відповідно попиту на продукцію, реструктуризація має ґрунтуватися на інвестиційній вартості або вартості земельної ділянки.

Управління постійними активами в процесі реструктуризації має здійснюватися у відповідності із завданнями аналітичного, прогнозного та практичного етапів на основі функцій, що полягають в аналізі техніко-економічного стану активів, розробці організаційно-технічних заходів з оптимізації їх структури, економічному обґрунтуванні доцільності організаційно-технічних заходів, оперативному регулюванні ремонтом, модернізацією, новим будівництвом, комерційній діяльності з придбання активів, пошуку джерел необхідних інвестицій, розпорядженні зайвим майном. При цьому слід мати за мету раціоналізацію структури активів і пасивів, забезпечення вимог кредиторів і створення підвалин для відновлення зовнішнього фінансування, одержання доходів, незважаючи на триваючу реструктуризацію. Вибір способів управління можливо ґрунтувати на порівняльній ефективності розпорядження окремими видами активів з урахуванням їх ліквідності.

ВИСНОВКИ

У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової проблеми, що виявляється у розв'язанні сучасних актуальних методологічних і прикладних аспектів управління вартістю підприємств на основі наукового обґрунтування системи вартісного менеджменту, підвищення соціально-економічної ефективності їх діяльності. Основні наукові та практичні результати дослідження зводяться до таких:

1. За результатами аналізу наукових досліджень і досвіду господарювання виявлено, що проблематика управління вартістю підприємств є актуальною і потребує подальших наукових розробок та обґрунтування методичних і прикладних рекомендацій з підвищення його ефективності.

2. Сучасна теоретична конструкція вартості підприємств має створюватись шляхом відмови від принципу монізму в дослідженні формування вартості і синтезу окремих елементів витратної та результуючої концепцій за методологією, розробленою представниками неокласичної економічної теорії. Вартість підприємств доцільно розглядати як прояв грошових відносин між покупцями та продавцями, за яких попит формується відповідно специфічним ознакам корисності підприємств, а пропонування - на основі факторів виробництва.

3. Аргументовано методологічні засади дослідження проблематики управління вартістю підприємств, що пов'язані з необхідністю урахування: дуалістичної природи вартості, її прояву через суб'єктивну поведінку людей; особливостей ціноутворення на підприємства; оптимальності факторів виробництва та значення інтелектуального капіталу для зростання вартості; способів довгострокового збільшення вартості; умов перехідної економіки та особливої ролі держави передусім в сфері приватизації та корпоративного управління; специфіки сучасних процесів відокремлення власності від управління; типів організації фондового ринку.

4. Доведено, що реалізація комплексного підходу до наукового узагальнення проблематики управління вартістю пов'язується з використанням пропонованого автором понятійного апарату вартості підприємств. Це дозволило змістовніше дослідити сутнісні характеристики вартісного менеджменту з метою теоретико-методологічного обґрунтування шляхів розв'язання прикладних управлінських завдань, спрямованих на зростання вартості підприємств.

5. Визначено сутнісні характеристики управління вартістю підприємств, яке розглядається як система менеджменту, втілена в реалізацію пріоритетного завдання збільшення вартості підприємств, пов'язується із стратегічним інноваційним розвитком, ґрунтується на врахуванні виділених пріоритетних типів вартості та процесів, для яких критерій вартості є головним, реалізується в умовах значної невизначеності й здійснюється в рамках моделі корпоративного управління.

6. Обґрунтовано, що внутрішньогосподарське управління вартістю має підпорядковуватися процесу створення вартості і визначатися як складна система, що містить загальнокорпоративний, бізнесовий та функціональний рівні, для яких характерні виокремлені специфічні функції управління. Встановлено передумови використання орієнтованого на вартість управління, елементи та переваги вартісного менеджменту підприємств.

7. Виявлено основні ознаки поточного та антикризового управління вартістю підприємств - перше спрямовується на зменшення відхилень поточних значень типів вартостей від запланованих величин, а антикризове - передує досягненню вартістю критичної точки, визначення якої доцільно ґрунтувати на розрахунку величин баз вартості, характерних для різних рівнів управління, в умовах підвищених ризиків. Розкрито зміст факторів формування вартості підприємств, що класифікуються за ознаками характеру впливу на вартість, способу створення вартості, можливості керування з боку менеджерів, направленості та тривалості дії, місця прояву вартості, характеру інновацій, що формують вартість, та оціненості ринком. Виділення факторів формування вартості дозволило обґрунтувати ключові параметри управління, до яких віднесено інтереси зацікавлених осіб, час, фактори виробництва, елементи грошових потоків, ризик.

8. Аргументовано необхідність врахування в управлінні вартістю підприємств спекулятивного характеру фінансового капіталу на фондовому ринку, який завдає реальної шкоди вартості діючих підприємств, та обмежених можливостей підприємств з управління ризиком фіктивного капіталу. Доведено, що ці обставини зумовлюють особливу роль держави в управлінні вартістю, яка полягає у недопущенні зниження вартості підприємств внаслідок дії виділених факторів недосконалого фондового ринку.

9. Дослідження механізму державного регулювання вартості підприємств показало, що він не функціонує як збалансована система управління реалізується в умовах суперечливої та малопередбачуваної економічної політики, злиття державних інститутів з бізнесом, значних інфляційних очікувань, високого рівня монополізації економіки, незакінченості первісного нагромадження капіталу, високих інвестиційних, кредитних й господарських ризиків. Оцінка стану і перспектив процесів приватизації із залученням іноземних інвестицій як елементу державного управління вартістю (за матеріалами підприємств енергетичної галузі) дозволила виокремити приватизаційні стратегії та уможливила висновок про те, що приватизація супроводжується змінами в умовах функціонування на ринку приватизованих енергопостачальних компаній, які надають їм конкурентних переваг у порівнянні з іншими суб'єктами господарювання, а умови продажу враховують передусім інтереси покупців і слабо пов'язані з питаннями енергетичної безпеки країни. Як результат, закладаються підвалини для зростання вартості досліджених підприємств внаслідок дії перерозподільчих чинників, а не завдяки ефективному внутрішньогосподарському управлінню вартістю.

10. Аналіз сутнісних характеристик виділених етапів первісного нагромадження капіталу дозволив зробити висновок, що вони сформувалися під впливом державного управління, а не є прямим наслідком діяльності суб'єктів господарювання, та обумовили особливу економічну роль в промисловому комплексі об'єднань підприємств у формі промислово-фінансових груп, державне регулювання діяльності яких виявляється нерезультативним. Закінчення процесу первісного нагромадження капіталу пов'язується із завершенням приватизації стратегічно важливих як для промислово-фінансових груп, так і для економіки країни підприємств; при цьому продаж їх акцій промисловим інвесторам має зберегтися як основний спосіб приватизації, а реалізація акцій фінансовим посередникам повинна носити допоміжний характер задля обмеження спекулятивного потенціалу фондового ринку. Визначено також, що іншими важливими напрямками вдосконалення державного управління вартістю підприємств мають бути - впровадження системи інвестиційної участі в акціонерних товариствах з державними частками в капіталі, вирівнювання дохідності акціонерного капіталу завдяки змінам в оподаткуванні, створення однакових умов функціонування підприємств різних галузей і регіонів, зрівняння правових наслідків володіння капіталом для всіх акціонерів. Доведено, що їх реалізація має враховувати прогнозовані негативні наслідки подальшого нагромадження капіталу та виділені сучасні тенденції приватизації стратегічних підприємств.

11. Як показали результати дослідження, характер функціонування вітчизняних промислово-фінансових груп значною мірою обумовлює існування системи управління вартістю підприємств, для якої характерні виділені риси, а саме орієнтація на внутрішні ресурси, а не на капітал акціонерів і позики, закритість інформації, непрозорість внутрішніх відносин, недоступність для сторонніх, чітка фіксація на протилежних полюсах капіталу та найманих працівників, приховування основних доходів від оподаткування. Прогнозованим наслідком подальшого нагромадження капіталу, за відсутності пропонованих заходів з державного регулювання, буде відтворення ще у більших масштабах існуючих на цей час усередині промислово-фінансових груп відносин з управління вартістю підприємств.

12. Дослідження теоретико-методологічних аспектів оцінки вартості підприємств дозволило зробити висновок, що методологія поступово еволюціонує із розвитком приватизаційних процесів, задля обслуговування яких вона здебільшого використовується, однак зберігає особливості, пов'язані із станом підприємств, що адаптуються до ринкових умов господарювання. Визначено відмінності методології оцінки в умовах економічної трансформації від усталеної, обґрунтовано обмеженість сфери прикладання оцінки, виокремлено основний методичний підхід до розрахунку вартості підприємств та виділено специфічні принципи оцінки вартості, а саме обмеження, зниження вартості, невизначеності, формалізації, наближення.

13. Запропоновано в процесі оцінки вартості підприємств ураховувати класифікацію цінних паперів згідно галузевої належності, місця на ринку та стадій життєвого циклу підприємств-емітентів, типізувати акції в межах кожної класифікаційної ознаки виходячи з перспектив цін, рівня дивідендних виплат, міри інвестиційного ризику та ступеня ліквідності цінних паперів, а також пріоритетності орієнтації інвесторів. Розвинуто уяву про характер представництва акцій на фондовому ринку, у відповідності з яким виокремлюються чотири види акцій в оцінці них доцільно використовувати узагальнюючі показники і коефіцієнти дохідності та обігу, а також розроблений алгоритм розрахунку вартості.

14. Обґрунтовано доцільність застосування в рамках ринкового підходу до оцінки вартості підприємств методу ринку капіталу на основі іноземних аналогів з використанням пропонованих ознак порівняння, визначених переваг і недоліків, що притаманні окремим показникам фінансової бази і обумовлюють сфери їх застосування, розроблених правил обчислення мультиплікаторів. Установлено переваги використання багатофакторної регресивної моделі другого порядку для обробки аналогової інформації із коригуванням одержаних результатів на підставі визначених поправок до вартості.

15. Доведено, що методологія оцінки вартості гудвілу визначається його природою як особливого невіддільного нематеріального активу і ґрунтується на чинниках виникнення та базовій передумові його існування, а застосування усталених підходів обмежується виключно дохідним на основі методів надлишкових прибутків і внутрішнього порівняння без урахування принципу найкращого й найефективнішого використання. Розкрито методичні засади оцінки вартості засобів ідентифікації підприємств на основі розробленого “котлового” методу та обґрунтовано необхідність урахування при визначенні вартості організаційно-економічних привілеїв того, що останні полягають не у перевагах, одержаних за результатами власної діяльності, а надані окремим підприємствам державою, - це зумовлює використання в оцінці виключно дохідного підходу, який доцільно ґрунтувати на наведеній класифікації преференцій і пропонованих ним методах розрахунків.

16. Результати дослідження тенденцій зміни факторів формування вартості підприємств дають змогу стверджувати, що нематеріальні активи, особливо важлива для створення вартості їх частина об'єкти інтелектуальної власності помітної ролі у формуванні вартості підприємств не відіграють, основні фонди не беруть повноцінну участь у формуванні вартості з огляду на критичний рівень їх зносу та недозавантаженість, інвестування вирішального внеску у підвищення сукупної вартості підприємств не справляє. В структурі сукупної вартості підприємств зростає частка підприємств сировинних галузей і відповідно знижується внесок наукоємних кінцевих виробництв й підприємств, орієнтованих на споживчий ринок. Оцінка стану факторів виробництва і компонентів грошових потоків свідчить про зниження вартості підприємств у 1991-2000 рр., яке супроводжується перерозподілом вартості від ефективно працюючих до паразитуючих виробництв, при цьому інноваційно-інвестиційна діяльність суттєво не впливає на вартість, а структура сукупної вартості не раціональна.

17. Кореляційний аналіз зв'язку іноземних інвестицій і вартості вітчизняних підприємств засвідчив, що ці інвестиції не позначаються на вартості підприємств країни в цілому, хоча на окремих досліджених підприємствах простежується позитивний ефект їх дії. Оцінка структури інвестицій за країнами походження показала переважну частку в ній офшорних зон - це віддзеркалює амністію і завуальоване повернення вітчизняного капіталу в обмін на організаційно-економічні привілеї.

18. Запропоновано типізацію корпоративних конфліктів, яка уможливлює твердження про те, що вони характеризують процес перерозподілу власності в акціонерних товариствах і негативно позначаються на господарській діяльності підприємств та їх вартості. Виділено головні чинники впливу на стан національної корпоративної культури як елементу моделі корпоративного управління підприємствами, що обумовлюють існуючий стиль управління вартістю, для якого характерні: використання з боку менеджерів і/або впливових зовнішніх акціонерів поведінки, притаманної приватним власникам; зневажання ними моральних категорій довіри, вірності слову, сумлінності; відсутність у населення бажання стати акціонерами за рахунок вкладення власних заощаджень; недостатнє вміння прогнозувати наслідки володіння корпоративними правами; порівняно низька значущість кримінального елемента корпоративної культури; примиреність населення з тим, що реальним власником воно не буде.

19. Дослідження елементів національної моделі корпоративного управління підприємствами показало, що модель є банковоорієнтованою і подібна найбільше до японської - це викликано особливою роллю промислово-фінансових груп у вітчизняному народному господарстві, однак для неї характерні певні виділені специфічні ознаки. Виконана оцінка реалізації принципів ОЕСР у національній моделі корпоративного управління засвідчила, що вони переважно реалізуються неповністю, або не діють; при цьому найбільші проблеми постають при реалізації прав акціонерів і забезпеченні прозорості дій корпорацій.

20. Виокремлення принципів, аспектів і наслідків використання національної моделі корпоративного управління підприємствами уможливило висновок про її перспективність, що пов'язується з законодавчим розв'язанням виділених проблемних аспектів і саморозвитком на основі впровадження пропонованих норм кодексу корпоративного управління.

21. Доведено, що конкретні шляхи зростання вартості підприємств реалізуються у виділених формах управління, вибір яких доцільно здійснювати виходячи з місця підприємства на ринку, ознак галузі, стану активів і пасивів, а управлінські дії мають спрямовуватися на максимізацію величин визначених типів вартості, характерних для кожної з форм управління.

22. Аргументовано, що раціоналізацію структури капіталу підприємств доцільно проводити використовуючи пропоновані значення індикаторів фінансового стану та обґрунтовані раціональні зміни у його структурі. Доведено, що для визначення порівняної ефективності шляхів злиття підприємств і розвитку промислово-фінансових груп доцільно застосовувати установлені специфічні модифікації вартісного розриву та відповідні ним способи розрахунку грошових вигод акціонерів, а при встановленні холдингового контролю - розроблені методи оцінки ефектів від зменшення об'єкту придбання, економії витрат на злиття, використання фінансового важеля.

23. Обґрунтовано доцільність реорганізації підприємств за вартісним критерієм з використанням визначених умов ефективного поділу, які базуються на вартісних оцінках виділених типів підприємств. Розкрито доцільність застосування пропонованої оціночної моделі “еталонного” підприємства, а також багатоваріантного коригування грошових потоків на розмір боргів і оцінки майбутньої вартості виділених підприємств за різноманітних умов погашення заборгованості. Установлено необхідність урахування того, що зміна організаційних структур підприємств при їх невідповідності існуючому зовнішньому оточенню має здійснюватися на базі інвестиційної вартості або вартості земельної ділянки. Аргументовано можливість реструктуризації життєздатних підприємств на основі пропонованого рішення задачі оптимізації структури їх активів і пасивів за критерієм вартості з урахуванням пріоритетності бізнес-ліній різних типів.

24. Визначено, що управління постійними активами підприємств має здійснюватися у відповідності із виділеними етапами реструктуризації й вирішувати притаманні ним завдання та функції, а також ураховувати визначені особливості розпорядження зайвими активами, що дозволяє реалізувати специфічні цілі управління на підставі ранжування ліквідності окремих елементів майна підприємств. Установлено доцільність вибору способів управління активами підприємств в процесі реструктуризації із застосуванням визначених процедур, що відповідають альтернативним методам розпорядження майном, урахуванням пропонованих характеристик активів і використанням розробленого алгоритму статистичного прогнозування вартості об'єктів промислової нерухомості.

ПУБЛІКАЦІЇ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Монографії:

Мендрул О.Г. Управління вартістю підприємств. Монографія. - К.:КНЕУ, 2002. - 272 с. - 13,0 д.а.

Оценка имущества и имущественных прав в Украине. Монография / Н.Лебедь, А.Мендрул, В.Ларцев, С.Скрынько, Н.Жиленко, В.Пашков / Под ред. Н.Лебедь. - К.:ООО “Информационно-аналитическая фирма “Принт-Экспресс”, 2002. - 688с. - 40,0 д.а. (особисто здобувачем написано § 2.1-2.4, 2.6 гл.2 “Теоретико-методологические основы оценки”, § 3.1-3.4, 3.8 гл. 3 “Оценка зданий и сооружений”, § 8.2,8.3 гл. 8 “Методика оценки нематериальных активов”, гл. 10 “Оценка стоимости предприятий” загальним обсягом 9,0 д.а.).

Публікації у наукових фахових виданнях:

Мендрул О.Г. Моделювання вторинного ринку промислової нерухомості // Вчені записки: Наук. збірник. Вип. 1 / Відп. ред. В.С. Савчук. - К.:КНЕУ, 1998. - С.102-106. - 0,5 д.а.

Мендрул О.Г. Оцінка гудвілу // Державний інформаційний бюлетень про приватизацію. - 2000. - №3. - С.49-51. - 0,4 д.а.

Мендрул О.Г. Оцінка вартості деяких видів нематеріальних активів підприємств // Державний інформаційний бюлетень про приватизацію. - 2000. - №4. - С.69-71. - 0,4 д.а.

Мендрул О., Кальніченко Л. Технологічна реструктуризація підприємств // Економіка України. - 2000. - №8. - С.15-21. - 0,8 д.а. (особисто здобувачем обгрунтовано цілі, зміст етапів, функції управління та способи розпорядження постійними активами підприємств під час їх реструктуризації загальним обсягом 0,3 д.а.).

Бондар О., Мендрул О. До питання про тенденції зміни вартості підприємств у контексті приватизації // Економіка України. - 2000. - №9. - С.4-14. - 0,8 д.а. (особисто здобувачем досліджено тенденції змін сукупної вартості підприємств загальним обсягом 0,4 д.а.).

Кальніченко Л., Мендрул О. Реструктуризація підприємств в умовах становлення ринкового середовища // Економіка України. - 2000. - №10. - С.27-33. - 0,6 д.а. (особисто здобувачем проведено порівняльну оцінку організації діяльності ринковоорієнтованих та постсоціалістичних підприємств загальним обсягом 0,1 д.а.).

Мендрул О.Г. Індикатори фінансового стану вітчизняних промислових підприємств // Державний інформаційний бюлетень про приватизацію. - 2000. - №11. - С.75-80. - 0,9 д.а.

Чечетов М., Мендрул О. Корпоративне управління в умовах економічної трансформації // Економіка України. - 2001. - №4. - С.10-18. - 0,8 д.а. (особисто здобувачем виділено та проаналізовано чинники формування національної моделі корпоративного управління загальним обсягом 0,5 д.а.).

Гришан Ю.П., Мендрул О.Г. Концептуальні засади управління державними корпоративними правами // Державний інформаційний бюлетень про приватизацію. - 2001. - №4. - С.44-48. - 0,8 д.а. (особисто здобувачем розроблено методичні засади аналізу системи управління державними корпоративними правами загальним обсягом 0,3 д.а.).

Мендрул О.Г. Вартість підприємств: порівняльна оцінка // Стратегія економічного розвитку України: Наук. зб. - Вип. 5 /Відп. ред. О.П. Степанов. - К.: КНЕУ, 2001. - С.253-260. - 0,7 д.а.

Мендрул О.Г. Інвестиційна привабливість і приватизація енергопостачальних компаній // Стратегія економічного розвитку України: Наук. зб. - Вип. 6 /Відп. ред. О.П. Степанов. - К.: КНЕУ, 2001. - С.124-131. - 0,5 д.а.

Мендрул О. Стан і перспективи первісного нагромадження капіталу // Економіка України. - 2001. - №7. - С.8-15. - 0,7 д.а.

Мендрул О.Г. Особливості технічного і фундаментального інвестиційного аналізу акцій українських підприємств // Державний інформаційний бюлетень про приватизацію. - 2001. - №12. - С.40-45. - 0,6 д.а.

Мендрул О.Г. Вартість підприємств: бази оцінки // Державний інформаційний бюлетень про приватизацію. - 2002. - №3. - С.44-48. - 0,5 д.а.

Кальніченко Л., Неустроев О., Мендрул О. Реструктуризація українських трубних підприємств в контексті світових тенденцій // Економіка України. - 2002. - №3. - С.29-35. - 0,6 д.а. (особисто здобувачем визначено методичні підходи до оцінки світових тенденцій реструктуризації підприємств трубної галузі загальним обсягом 0,1 д.а.).

Мендрул О. Роль фондового ринку у формуванні вартості підприємств // Ринок цінних паперів України. - 2002. - №5-6. - С. 27-31. - 0,4 д.а.

Мендрул О. Природа корпоративних конфліктів // Ринок цінних паперів України. - 2002. - №7-8. - С. 27-33. - 0,5 д.а.

Мендрул О.Г. Методологічні особливості оцінки вартості підприємств в умовах економічної трансформації // Державний інформаційний бюлетень про приватизацію. - 2002. - №9. - С.56-59. - 0,4 д.а.

Мендрул О.Г. Вартісні параметри ефективності формування промислово-фінансових груп // Вчені записки: Наук. збірник. Вип. 4 / Відп. ред. В.С. Савчук. - К.:КНЕУ, 2002. - С.99-102. - 0,3 д.а.

Мендрул О.Г. Реструктуризація підприємств на основі вартості // Стратегія економічного розвитку України: Наук. зб. - Вип. 11 (4) /Голов. ред. О.П. Степанов. - К.: КНЕУ, 2002. - С.149-154. - 0,4 д.а.

Мендрул О. Корпоративне управління: усталені характеристики та особливості їх реалізації в національній моделі // Ринок цінних паперів України. - 2002. - №9-10. - С. 51-58. - 0,5 д.а.

Навчальні посібники:

Лебедь Н.П., Мендрул О.Г. Практическое пособие по экспертной оценке предприятий. - К.: Фонд государственного имущества Украины. Консалтинговые фирмы “Легалис-Эксперт”, “Эксперт-Л”, 1996. - 280 с. - 15,0 д.а. (особисто здобувачем написаний вступ, гл. 1 “Оценка по доходу”, гл. 2 “Метод аналогов продаж”, гл.4 “Оценка целесообразности приобретений”, додатки 6-9 загальним обсягом 9,5 д.а.).

Мендрул О.Г., Шевчук І.А. Ринок цінних паперів. Навч.посібник. - К.:КНЕУ, 1998. - 152с. - 10,0 д.а. (особисто здобувачем написано розд.1 “Організаційно-правові засади функціонування ринку цінних паперів”, розд. 2 “Інструменти ринку цінних паперів”, розд. 3 “Оцінка цінних паперів” загальним обсягом 7,0 д.а.).

Мендрул О.Г., Павленко І.А. Фондовий ринок: операції з цінними паперами. Навч. посібник. Вид. 2-ге, допов. та перероб. - К.:КНЕУ, 2000. - 156с. - 10,0 д.а. (особисто здобувачем написано част.1 “Організаційно-правові засади функціонування фондового ринку”, част. 2 “Інструменти фондового ринку”, част. 3 “Інвестиційний аналіз цінних паперів” загальним обсягом 7,0 д.а.).

Учебное пособие для подготовки к сдаче квалификационного экзамена по экспертной оценке имущества, недвижимости, имущественных прав, бизнеса, техники и оборудования (категории А,В,С) / А.Мендрул, Ф.Пузий, И.Галкин, С.Скрынько, А.Драпиковский, И.Иванова / Под ред. А.Мендрула. - К.:Консалтинговая фирма “Эксперт-Л”, 2000. - 323с.- 18,0 д.а. (особисто здобувачем написано розд.1 “Методология оценки”, розд. 2 “Оценка недвижимости”, розд. 4 “Оценка предприятий” загальним обсягом 11,0 д.а.).

Лебідь Н.П., Мендрул О.Г. Основи оцінки в Україні // Оцінка майна в Україні. Нормативна та методична база. - К.:Міжнародний центр приватизації, інвестицій та менеджменту, 1997. - С.77-171. - 5 д.а. (особисто здобувачем розроблено методичні підходи до оцінки вартості підприємств дохідним і порівняльним методами, а також до обгрунтування доцільності придбання підприємств загальним обсягом 4,0 д.а.).

Довідники:

Справочное пособие о порядке подготовки и сбора информации для различных видов экспертной оценки объектов приватизации, акционирования, отчуждения, залога и аренды / Н.Кравцова, В.Ларцев, Н.Лебедь, А.Мендрул, С.Скрынько / Под ред. Н.Лебедь. - К.: ООО “Учебно-консалтинговый центр “Эксперт-Л”, 2001. - 161с. - 20 д.а. (особисто здобувачем підготовлено розд.1 “Информация для экспертной оценки необоротных активов предприятия для определения стоимости уставного фонда при приватизации (корпоратизации), розд.3 “Информация для экспертной оценки пакетов акций, принадлежащих государству”, розд. 5 “Информация для экспертной оценки ЦИК (объекты групп А,Г,Ж) ” загальним обсягом 2,0 д.а.).

Скринько С.Л., Галкін І.А., Мендрул О.Г. Довідник про аналоги продажу будівель і споруд під час приватизації в Україні . - К.: Консалтингова фірма “Експерт-Л”, 1998. - 66с. - 3,0 д.а. (особисто здобувачем розроблено методику моделювання вартості нерухомості загальним обсягом 0,3 д.а.).

Брошури:

Коментар до методичних рекомендацій по експертній оцінці пакетів акцій, що належать державі / Бондар О.М., Лебідь Н.П., Мендрул О.Г., Ларцев В.С., Галкін І.А. - К.: Консалтингова фірма “Експерт-Л”, 1996. - 60с. - 3,0 д.а. (особисто здобувачем написано розд.4 “Прогноз діяльності підприємства”, розд. 5 “Оцінка пакету акцій” загальним обсягом 1,6 д.а.).

Мендрул А.Г., Лисовой В.П., Ларцев В.С. Методические рекомендации по созданию акционерных обществ в процессе приватизации в Украине. - К.: Украинский союз промышленников и предпринимателей. Консалтинговые фирмы “Легалис-Эксперт”, “Эксперт-Л”, 1997. -79с. - 4,0 д.а. (особисто здобувачем підготовлено методичні вказівки з роботи комісії по приватизації, інвентаризації та оцінки майна загальним обсягом 0,5 д.а.).

Публікації в інших наукових і методичних виданнях:

Мендрул О.Г. Оцінка вартості підприємств у контексті реструктуризації // Український інвестиційний журнал “Welcome”. - 1998. - №11-12. - C.40-42. - 0,2 д.а.

Мендрул О.Г. Проблеми оцінки підприємств, що приватизуються // Ефективність реформування української економіки: Зб. наук. пр. / НАН України, Інститут економіки. Відп. ред. М.Герасимчук. - К.,1999. - С.86-89. - 0,2 д.а.

Мендрул А.Г., Галкин И.А. Система анализа финансовой деятельности предприятия // Корпоративные системы. - 2001. - №1. - С. 29-32. - 0,3 д.а. (особисто здобувачем поставлено економічну задачу програмування системи оцінки фінансового стану підприємств загальним обсягом 0,1 д.а.).

Плани семінарських і практичних занять з курсу “Ринок цінних паперів” для магістрів ділової адміністрації за фахом “Інвестиційний менеджмент і приватизація” / Укл.: О.Г.Мендрул, І.А.Шевчук. - К.: КНЕУ, 1995. - 9с. - 0,3 д.а. (особисто здобувачем розроблено розд. 2 “Управління інвестиційним портфелем” загальним обсягом 0,1 д.а.).

Методичні вказівки з курсу “Ринок цінних паперів” за програмою магістерської підготовки “Інвестиційний менеджмент і приватизація” для студентів усіх форм навчання / Укл. : О.Г.Мендрул, І.А. Шевчук. - К.:КНЕУ, 1996. - 14с. - 0,6 д.а. (особисто здобувачем розроблено розд. 1 “Організаційно-правові засади функціонування ринку цінних паперів”, розд. 2 “Види цінних паперів”, розд. 3 “Операції з цінними паперами” загальним обсягом 0,4 д.а.).

Організаційно-методичні матеріали з вивчення курсу “Економіка й організація діяльності фірми” для студентів спеціальностей “Економіка підприємства” і “Ділове планування” усіх форм навчання / Укл. : Г.О. Швиданенко, С.Ф. Покропивний, О.С. Федонін, О.Г.Мендрул. - К.:КНЕУ, 1999. - 20с. - 1,0 д.а. (особисто здобувачем розроблено тему 6 “Обгрунтування інноваційно-інвестиційних програм діяльності й розвитку фірм”, тему 9 “Оцінка та напрями підвищення результативності функціонування різнотипових фірм” загальним обсягом 0,1 д.а.).

Мендрул О.Г. Методичні вказівки з вивчення дисципліни “Управління цінними паперами підприємства” // Магістерські програми. Економіка підприємства: Програма “Інвестиційний менеджмент”. 2000/01 навч. рік. Ч. 2 // Кол. авт. під ред. Г.О.Швиданенко. - К.: КНЕУ, 2000. - С.166-188. - 1,2 д.а.

Мендрул О.Г., Шевчук Н.В. Методичні вказівки з вивчення дисципліни “Управління капіталом підприємства” // Магістерські програми. Нормативні дисципліни: “Фінансовий менеджмент”, “Менеджмент персоналу”, “Міжнародний менеджмент”, “Стратегічне управління”. 2000/01 навч. рік. Ч. 1. - К.: КНЕУ, 2000. - С.100-126. - 1,8 д.а. (особисто здобувачем розроблено тему 1 “Менеджмент та оптимізація структури капіталу підприємства”, тему 2 “Управління активами” та відповідні цим темам практичні завдання загальним обсягом 0,4 д.а.).

Мендрул О.Г. Рейтингова оцінка інвестиційних якостей акцій // Управління організацією: діагностика, стратегія, ефективність. Матеріали IV Всеукраїнської науково-практичної конференції. 26-27 березня 1998р. - Київ-Трускавець, НТТУ “КПІ”, ДДПУ, 1998. -С.102-103. - 0,1 д.а.

Мендрул О.Г. Особливості ціноутворення на підприємства, що приватизуються // Маркетинг: теорія і практика. Матеріали ІІ міжнародної науково-практичної конференції. 16-17 квітня 1998р. - К.:КНЕУ, 1998. - С.118-119. - 0,1 д.а.

Мендрул О.Г. Корпоративна культура в управлінні підприємствами // Теорія і практика управління організацією з погляду тисячоліть. Матеріали VIII Міжнародної науково-практичної конференції. 24-26 травня 2001р. - К.: Політехніка, 2001. - С.161-162. - 0,1 д.а.

АНОТАЦІЯ

Мендрул О.Г. Управління вартістю підприємств: теоретичні та практичні аспекти - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора економічних наук за спеціальністю 08.06.01 - “Економіка, організація і управління підприємствами”. - Київський національний економічний університет. Міністерство освіти і науки України. Київ, 2003.

Дисертація присвячена дослідженню теоретичних і практичних аспектів управління вартістю підприємств. Обґрунтовано концептуальні засади управління вартістю підприємств в період первісного нагромадження капіталу та становлення фондового ринку, запропоновано методичні рекомендації з оцінки вартості. Досліджено узагальнюючі тенденції зміни вартості й визначено характер впливу іноземних інвестицій на вартість підприємств. Проведено оцінку дієвості державного регулювання вартості підприємств в процесі приватизації та у післяприватизаційний період і обґрунтовано теоретичні аспекти розвитку та практичні напрямки вдосконалення національної моделі корпоративного управління підприємствами. Запропоновано шляхи підвищення ефективності трансформації підприємств у ринковоорієнтовані структури, що відповідають різним формам управління вартістю.

Ключові слова: економічна трансформація, управління, вартість, вартісний менеджмент, модель корпоративного управління, управління вартістю підприємств, реструктуризація, ефективність.

АННОТАЦИЯ

Мендрул А. Г. Управление стоимостью предприятий: теоретические и практические аспекты - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени доктора экономических наук по специальности 08.06. 01 - “Экономика, организация и управление предприятиями”. - Киевский национальный экономический университет. Министерство образования и науки Украины. Киев, 2003.

Диссертация посвящена исследованию теоретических и практических аспектов управления стоимостью предприятий. Обоснованы концептуальные принципы управления стоимостью предприятий в период первоначального накопления капитала и становления фондового рынка, предложены методические рекомендации по оценке стоимости. Исследованы обобщающие тенденции изменения стоимости и определен характер влияния иностранных инвестиций на стоимость предприятий. Проведена оценка действенности государственного регулирования стоимости предприятий в процессе приватизации и в послеприватизационный период и обоснованы теоретические аспекты развития и практические направления усовершенствования национальной модели корпоративного управления предприятиями. Предложены пути повышения эффективности трансформации предприятий в рыночноориентированные структуры, которые соответствуют различным формам управления стоимости.

Ключевые слова: экономическая трансформация, управление, стоимость, стоимостной менеджмент, модель корпоративного управления, управление стоимостью предприятий, реструктуризация, эффективность.

SUMMARY

Mendrul А. H. Management of value of the enterprises: theoretical and practical aspects - Manuscript.

The dissertation on competition of a scientific degree of the doctor of economic sciences on a specialty 08.06. 01 - " Economy, organization and management of the enterprises ". - Kiev national economic university. Ministry of education and sciences of Ukraine. Kiev, 2003.

The dissertation is devoted to research of problems of restructuring of the enterprises and ways of increase of its efficiency. The features of restructuring of the enterprises in conditions of modern development of market environment are investigated, the models of restructure and methodological approaches to an estimation of its efficiency are reasonable.

The dissertation is devoted to a research of theoretical and practical aspects of management of value of the enterprises. The conceptual principles of management of value of the enterprises are justified during initial accumulation of the capital and becoming of the stock market, the recommendations for an evaluation of cost are offered. The generalizing tendencies of a modification of an aggregate cost of the enterprises are investigated and the character of influence of the foreign investments for value of the enterprises is determined. The evaluation of an effectiveness of state regulation of value of the enterprises is conducted during privatization and in postprivatization period and the theoretical aspects of development and practical directions of improvement of a national model of corporate management of the enterprises are justified. The paths of efficient increase of transformation of the enterprises in market structure in various models of restructuring are offered.

The determined performances of management of value of the enterprises are considered as philosophy of management embodied in realization of the priority task - magnification of value of the enterprises, coordinates with strategic innovational development, that be realized in conditions of significant indeterminacy, is accompanied by re-structuring in the correspondence with cost parameters and is carried out within the framework of corporate management model.

Is justified, that internal management of value should be subject to process of creation of cost and is determined as a complicated system, that contains corporate, business and functional levels, for which characteristic specific orbs of management. The purposes of management of value, elements of cost management and priority in management types of value of the enterprises are established.

The main indications of current and anticrisis management of value of the enterprises - first are revealed is directed on a diminution of deviations of current significances of value types from the scheduled magnitudes, and anticrisis - will precede to reaching of cost a critical point, which determination is expedient for basing to account of magnitudes on the basis of cost, characteristic of different levels of management, in conditions of increased risks. The contents of the factors of shaping of value of the enterprises is uncovered which are classified on indications of a character of influence on value, method of creation of value, possibility of a management on the part of the managers, directedness and duration of an operation, place of manifestation of cost, character of innovations, which form value, and are appreciated by the market. The selection of the factors of shaping of value has allowed justifying key parameters of management, by which the interests of the interested faces, time, factors of production, elements of money streams, risk are referred.

The research of the mechanism of state regulation of value of the enterprises has shown, that it does not function as the thought over control system, will be realized in conditions of the contradictory and unforeseen economic policy, confluence of state institutes with business, significant inflationary expectations, high level monopolization of economy, incompleteness of initial accumulation of the capital, high investment, credit and economic risks. The evaluation of a condition and perspectives of processes of privatization with engaging of the foreign investments as element of state management of value (on materials of the enterprises of power branch) has allowed to make a conclusion that the privatization is accompanied by modifications in conditions of operation in the market of private energy supply companies granting by him of competitive advantages on a comparison with other subjects of managing, and the terms of sale take into consideration first of all interests of the buyers and are slightly associated with problems of power safety of country. As an outcome, the fundamentals of cost growth of the investigated enterprises owing to an operation of distribute factors are mortgaged, instead of due to effective internal management of value.

The outcomes of a research of the tendencies of a modification of an aggregate value of the enterprises allow to assert, that the non-material assets, and especially important for creation of value their part - objects of the intellectual property - noticeable role in shaping of value of the enterprises do not play, the fixed capital assets do not accept rigorous participation in shaping of value in connection with a critical level of their wear and unfunctioning, the investment of the decisive installment in increase of an aggregate value of the enterprises does not make. In a structure of an aggregate value of the enterprises the share of the enterprises of raw branches will increase and accordingly to installment of final productions but share of the enterprises oriented on the consumer market will reduce. The evaluation of a condition of the factors of production and components of money streams testifies to lowering an aggregate value of the enterprises in 1991-2000, which is accompanied by redistribution of cost from effectively working to parasite productions, for want of which the innovational and investment activity does not influence value essentially, and structure of an aggregate value not rational.

...