Размещено на http://www.allbest.ru/

ОДЕСЬКА НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ЗВ'ЯЗКУ ім. О. С. ПОПОВА

08.07.04 - економіка транспорту і зв'язку

УДК 338.45:654:330.131.7(477)

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

АВТОРЕФЕРАТ

МЕТОДИ ОЦІНКИ ЕКОНОМІЧНОГО РИЗИКУ ПРИ ПРИЙНЯТТІ УПРАВЛІНСЬКИХ РІШЕНЬ У ГАЛУЗІ ЗВ'ЯЗКУ

МАСТИКАШ ОЛЕГ ІВАНОВИЧ

Одеса - 2003

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Одеській національній академії зв'язку ім. О. С. Попова Державного комітету зв`язку та інформатизації України.

Науковий керівник -доктор економічних наук, професор Гранатуров Володимир Михайлович, Одеська національна академія зв'язку ім. О. С. Попова, професор кафедри економіки та підприємництва

Офіційні опоненти - доктор економічних наук, професор Загорулько Валентин Миронович, Національний авіаційний університет Міністерства освіти і науки України, професор кафедри маркетингу та ресурсозабезпечення кандидат економічних наук, доцент Іващук Олег Тимофійович, Тернопільська академія народного господарства, професор кафедри економіко-математичні методи та моделі.

Провідна установа - Інститут економіки промисловості НАН України, відділ проблем управління виробництвом (м. Донецьк).

Захист відбудеться "25" квітня 2003 р. о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 41.816.03 в Одеській національній академії зв'язку ім. О. С. Попова Держкомзвязку та інформатизації України за адресою: 65029, м. Одеса, вул. Кузнечна, 1.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Одеської національної академії зв'язку ім. О. С. Попова Держкомзвязку та інформатизації України за адресою: 65029, м. Одеса, вул. Кузнечна, 1.

Автореферат розісланий 19 березня 2003 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради, доктор економічних наук Орлов В.М.

1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Ефективне функціонування та розвиток галузі зв'язку вимагають формування розвинутої ринкової інфраструктури, яка є потужним каталізатором ринкових відносин. Фактичні темпи розвитку галузі зв'язку країни не задовольняють попиту споживачів на послуги зв`язку, галузь значно відстає від рівня розвинутих країн.

Досягнення Україною існуючого середньоєвропейського рівня розвитку зв'язку в заплановані терміни неможливе без широкого залучення іноземних інвестицій. Разом із тим, розмір іноземних інвестицій набагато поступається попиту на них унаслідок існування низки чинників, які породжують невпевненість інвесторів щодо отримання очікуваного прибутку від вкладених коштів - так званих чинників ризику. За таких умов урахування ризику при оцінці та обґрунтуванні ефективності й надійності інвестиційних проектів, що здійснюються у галузі, є найбільш відповідальним етапом у процесі заохочення та залучення інвесторів, а проблема оцінки й урахування економічного ризику набуває самостійне теоретично-прикладне значення.

У науковій літературі вже накопичено достатній досвід у дослідженні ризику. Зокрема, значний внесок у розвиток ризикології зроблено такими вченими-економістами, як А. П. Альгін, І. Г. Балабанов, І. Р. Бузько, В. В. Вітлінський, П. Г. Грабовий, В. М. Гранатуров, М. В. Грачева, Ю. М. Єрмольєв, М. Г. Лапуста, Г. Марковіц, В. С. Михалєвич, М. Міллєр, Ф. Модільяні, С. І. Наконечний, В. Т. Севрук, Дж. Тобін, О. Л. Устенко, В. Шарп, Л. Г. Шаршукова, О. І. Ястремський та ін.

Аналіз, систематизація й узагальнення публікацій стосовно цієї проблеми показує, що в теперішній час щодо більшості з досліджуваних ризикологією питань не існує загальноприйнятих підходів. Ряд питань ризикології взагалі не знайшли вирішення, або їх вирішення має недосконале теоретичне підґрунтя. В цих умовах подальші дослідження проблем оцінки та урахування економічного ризику при обґрунтуванні та прийнятті управлінських рішень є своєчасними та актуальними.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота співпадає з науковим напрямком, що опрацьовується в Одеській національній академії зв'язку ім. О. С. Попова (ОНАЗ ім. О. С. Попова) згідно затвердженого (20.08.1999 р.) Державним комітетом зв'язку та інформатизації України (ДКЗУ), “Тематичного плану наукових досліджень з економічних питань галузі зв'язку” та, зокрема, із науково-дослідною роботою “Розробка методики та програмного забезпечення техніко-економічного аналізу проектів для ефективного використання капіталовкладень та методів прогнозування в зв'язку” (№ держреєстрації 0196U013214) та її продовженням - дослідно-конструкторською роботою “Розробка системи автоматизованого аналізу діяльності підприємства й ефективного використання інвестицій”. У вказаних роботах автор був відповідальним виконавцем 7-го етапу НДР та 1-го - ДКР. Крім того, базовими для підготовки та подання дисертаційної роботи були наступні галузеві науково-дослідні роботи ОНАЗ ім. О. С. Попова і Українського науково-дослідного інституту радіо і телебачення (УНДІРТ): “Аналіз ділового середовища ВАТ “Укртелеком” з урахуванням існуючого виробничого потенціалу, залучення капіталу, інноваційного ефекту та зміни власника” (Державний реєстраційний № 0197U000280, роль автора - аналіз діяльності підприємств галузі з випуску корпоративних цінних паперів) і “Розробка економічних методів державного регулювання у сфері використання радіочастотного ресурсу України” (Державний реєстраційний № 0101U005329, роль автора - аналіз можливості застосування розробленої методики порівняльної оцінки варіантів управлінських рішень з урахуванням ризику для вибору стартової ціни аукціону з продажу радіочастот).

Робота відповідає “Концепції розвитку національних мереж електричного і поштового зв'язку загального користування та формування ринку послуг зв'язку в Україні до 2010 року” (розділ 5), а також затвердженій Урядом (постанова №2238 від 9 грудня 1999 р.) “Концепції розвитку зв'язку до 2010 року” (розділ 6), у яких, як одні з головних, порушуються питання підвищення якості управління та збільшення інвестицій у галузі.

Мета й задачі дослідження. Метою дисертаційної роботи є розвиток теоретичних підходів та розробка методичних положень щодо аналізу та урахування ризику при прийнятті управлінських рішень у галузі зв'язку.

Відповідно до мети дослідження в дисертаційній роботі поставлено такі задачі:

дослідження проблем обґрунтування управлінських рішень у галузі зв'язку;

аналіз стану теоретичної та методичної відпрацьованості деяких ключових положень та понять теорії економічного ризику;

уточнення системи класифікації ризиків, що виникають у процесі господарської діяльності;

аналіз існуючих методів кількісної оцінки ризику, визначення ефективності та доцільності їх застосування у конкретних випадках;

дослідження існуючих підходів до порівняльної оцінки варіантів управлінських рішень, що враховують ризик в інвестиційно-фінансовій сфері галузі зв'язку, та проблем, що виникають при їх практичному застосуванні;

розробка шляхів удосконалення методів порівняльної оцінки варіантів управлінських рішень з урахуванням ризику в інвестиційно-фінансовій сфері галузі зв'язку;

створення галузевої методики порівняльної оцінки варіантів управлінських рішень, що враховує ризик;

розробка заходів щодо сприяння практичному застосуванню галузевої методики порівняльної оцінки варіантів управлінських рішень з урахуванням ризику.

Об'єктом дослідження обрано оцінку ефективності управлінських рішень у сфері телекомунікацій України. Предметом дослідження є принципи, методи та практичні аспекти кількісної оцінки ризику та її врахування при прийнятті управлінських рішень у галузі зв'язку.

Методи досліджень. Методологічну основу досліджень складають сукупність методів, прийомів і принципів наукового дослідження. У процесі роботи застосовувались такі методи: економіко-статистичний (аналіз стану та перспектив розвитку галузі зв'язку, встановлення вихідних даних для порівняльної оцінки варіантів управлінських рішень), аналітичний та логічний (виявлення теоретико-методичних проблем управління ризиками при прийнятті управлінських рішень), техніко-економічного аналізу (обґрунтування інвестиційних проектів у галузі зв'язку), системного аналізу та економіко-математичні (розробка процедур удосконалення порівняльної оцінки варіантів управлінських рішень з урахуванням ризику та дослідження методів кількісної оцінки ризику).

Наукова новизна одержаних результатів. Проведені дослідження дали змогу розробити теоретичні положення, спрямовані на удосконалення методів порівняльної оцінки варіантів ризикових управлінських рішень у галузі зв'язку. Наукові положення дисертаційного дослідження, що виносяться на захист, полягають у наступному:

1. Дістало подальший розвиток:

обґрунтування необхідності подальшого удосконалення методів оцінки ефективності управлінських рішень у галузі зв'язку;

систематизація поглядів та критичний аналіз існуючих точок зору про поняття “ризик”, класифікацію й методи оцінки ризику та їх врахування при прийнятті управлінських рішень;

виявлення та обґрунтування основних проблем кількісної оцінки ризику та її врахування при прийнятті управлінських рішень;

2. Уперше:

систематизовано існуючі підходи до порівняльної оцінки варіантів управлінських рішень з урахування ризику в інвестиційно-фінансовій сфері галузі зв'язку та визначено їх недоліки;

уточнено теоретико-методичні положення щодо розрахунків порівняльної оцінки для варіантів ризикових управлінських рішень у галузі зв'язку;

розроблено та обґрунтовано критерії порівняльної оцінки варіантів управлінських рішень.

Практичне значення одержаних результатів. Практичне значення результатів дисертації полягає у можливості їхнього використання у процесі управління підприємствами зв'язку та галузі в цілому в сучасних умовах, що дасть змогу істотно підвищити рівень ефективності управлінських рішень.

Одержані у роботі результати використано при розробці “Концепції розвитку ВАТ “Укртелеком” до 2005 року” (підрозділ 5.8 - “Інвестиційна політика”). Розроблені теоретико-методичні положення впроваджено у науково-дослідну роботу ОНАЗ ім. О. С. Попова (акт від 03.09.2002 р.) і УНДІРТ (акт від 02.09.2002). Результати досліджень впроваджено Регіональною співдружністю у галузі зв'язку (РСЗ) у проекті “Система дистанційного навчання на базі сучасних телекомунікаційних і інформаційних технологій в області підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації кадрів для країн СНД” (акт від 14.03.2002). Результати досліджень також використовуються в учбовому процесі за дисципліною “Економічний ризик та методи його визначення” у системі підготовки бакалаврів і спеціалістів за напрямком “Економіка підприємств” та “Менеджмент організацій” в ОНАЗ ім. О. С. Попова (акт від 03.09.2002). Результати досліджень із посиланням на автора використано в учбовому посібнику.

Особистий внесок здобувача. Усі результати, які викладено в дисертації, отримані здобувачем самостійно й оприлюднені у 9 статтях, із яких 6 написані одноосібно [2-6, 8]. У статтях, опублікованих у співавторстві, здобувачеві належать нові критерії порівняльної оцінки варіантів ризикових управлінських рішень, встановлення зв'язку запропонованих критеріїв з класичними [1], обґрунтування недоліків існуючих підходів до порівняльної оцінки варіантів управлінських рішень з урахування ризику [7], оцінка ефективності системи дистанційного навчання [9].

Апробація результатів досліджень. Результати дисертації були розглянуті та схвалені на I всеукраїнській конференції “Проблеми економічного розвитку та реформи структури об'єднань електро- та поштового зв'язку” (м. Одеса, 1998 р.), на II всеукраїнській конференції “Проблеми управління та економічного розвитку підприємств зв'язку” (м. Одеса, 1999 р.), на IV міжнародній науково-практичній конференції з телекомунікацій “НТК Телеком-99” (м. Одеса, 1999 р.), на III всеукраїнській конференції “Економіка галузі зв'язку 2000” (м. Одеса, 2000 р.), на міжнародній науково-практичній конференції “Ризикологія в економіці та підприємництві” (м. Київ, 2001 р.), на 3-й міжнародній науково-технічній конференції студентів, аспірантів і молодих спеціалістів країн СНД “Техніка та технологія зв'язку” (м. Одеса, 2001 р.) та на 4-й всеукраїнській науково-практичній конференції “Телекомунікації України: економіка, менеджмент, право” (м. Одеса, 2002 р.).

Публікації. За результатами наукових досліджень опубліковано 9 наукових праць загальним обсягом 2,54 д.а., із яких 2,25 д.а. належить авторові.

Структура й обсяг роботи. Дисертація складається із вступу, 3 розділів, висновків, списку використаних джерел та 7 додатків. Повний обсяг дисертації складає 248 сторінок. В основній частині роботи міститься 15 ілюстрацій та 21 таблиця, обсяг яких займає 27 сторінок. Обсяг додатків - 62 сторінки. Список використаних джерел налічує 99 найменувань на 8 сторінках.

2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність обраної теми дослідження, сформульовано мету та завдання дослідження, висвітлено наукову новизну та практичне значення, отриманих результатів, висновків та пропозицій.

В першому розділі “Теоретичні та прикладні аспекти аналізу ризиків у галузі зв'язку” розглянуто стан та напрямки розвитку галузі зв'язку, проблеми, які виникають при оцінюванні ефективності інвестиційних проектів, спрямованих на прискорення розвитку галузі, обґрунтовано необхідність більш повного та послідовного урахування ризику при обґрунтуванні управлінських рішень з питань розвитку галузі, розглянуто загально-методичні проблеми аналізу ризиків, стан науково-методичної відпрацьованості проблем ризику, виявлено існуючі проблеми аналізу ризиків.

Аналіз показав, що за останні роки виконано значну роботу, спрямовану на розвиток галузі. Поряд із технічним переоснащенням мережі зв'язку, здійснено організаційно-економічні, правові та технічні заходи, що мали за мету вдосконалення організаційної структури й системи управління та переоцінку стратегії господарської діяльності. Разом із тим, існуючі темпи розвитку галузі ще не задовольняють попиту споживачів на послуги зв'язку. Загальний обсяг капіталовкладень, які потрібні на період до 2005 року для реалізації всіх програм розвитку галузі, за прогнозами фахівців становить близько 10 млрд. дол. США, що на порядок перевищує цей же показник за останні п'ять років.

Враховуючи те, що інвестиційні можливості українських операторів зв'язку перебувають на рівні 200 млн. дол. США на рік, однією з найактуальніших проблем успішної реалізації планів розвитку галузі є пошук інших джерел фінансування.

Разом із тим, зовнішні інвестори недостатньо вкладають кошти в розвиток галузі. Це зумовлено наявністю значної кількості чинників ризику, які спроможні негативно вплинути на результати бізнес-проектів та породжують невпевненість інвесторів стосовно отримання очікуваного прибутку від вкладених коштів.

За цих умов аналіз ризиків при обґрунтуванні ефективності галузевих бізнес-проектів є найбільш відповідальним етапом у процесі планування створення та розвитку операторів зв'язку, а також залучення інвестицій.

Виконаний аналіз показує, що практика обґрунтування інвестиційних проектів у галузі характеризується відсутністю або низьким рівнем обґрунтування ризику цих проектів. Наведено приклади, які підтверджують такий стан проблеми у галузі, а також його негативні наслідки. Показано, що існуючі у галузі розробки з проблем ризику поки що не дають відповіді на більшість теоретико-методичних та практичних питань щодо аналізу ризиків у процесі прийняття управлінських рішень.

Дієві інструменти для вирішення проблем ризику пропонує теорія економічного ризику (ризикологія), але й вона, внаслідок розвитку наукових знань, еволюції економічних відносин, появи нових інформаційних джерел і методів оцінки економічних явищ, потребує подальшої розробки як у методологічному, концептуальному аспектах, так і стосовно комплексу механізмів, методичних підходів, інструментарію для адекватного розв'язання низки практичних проблем, що виникають на усіх ієрархічних рівнях управління.

Ключовим питанням теорії ризику є визначення поняття ризик. Разом із тим, виконаний у роботі аналіз показує, що на даний час відсутнє загальноприйняте визначення ризику. На підставі виконаних досліджень питань природи, рис, суб'єкта, об'єкта, вартості та меж ризику пропонується наступне визначення ризику: ризик - це ситуативна характеристика суб'єкта економічної діяльності, за якою існують альтернативи його розвитку, що мають імовірнісний характер (у наслідок малопередбачених дій учасників ринку, впливу природного середовища, неповноти інформації т. ін.) і таким чином відображають невизначеність кінцевого результату його діяльності (досягнення передбаченого результату, невдачі, або відхилення від цілей).

Поряд із визначенням поняття ризик, важливим питанням аналізу ризику є визначення повного списку (інвентаризація) ризиків та їх класифікація. Як показали виконані нами дослідження, існуючі класифікації ризиків мають ряд недоліків, що пов'язані з відсутністю визначень окремих ризиків і, як наслідок, їх перетином та неможливістю визначення загальної ризикованості бізнес-проектів через сумарну оцінку окремих ризиків. Тому нами запропонована класифікація ризиків, де у якості системоутворюючої ознаки обрано незалежні між собою (однорядні) джерела ризиків, згруповані за масштабами впливу (мега-, макро-, мезо- та мікроризики) та аспектами прояву (соціальні, політико-юридичні, природно-технічні та економічні ризики), яка дозволяє враховувати зазначені недоліки.

Проаналізовано загальнометодичні підходи до кількісної оцінки ризику, та показники, що використовуються для цієї мети, а також деякі специфічні показники, за допомогою яких прямо чи побічно оцінюються окремі види або групи ризиків.

Виконано аналіз шкал ризиків, які дають можливість визначати “прийнятність” того або іншого рівня ризику та класифікувати поведінку осіб у ризикованій господарській ситуації.

Виконані у першому розділі дослідження існуючих методів кількісної оцінки ризиків склали вихідну базу для подальших досліджень щодо удосконалення порівняльної оцінки варіантів управлінських рішень в умовах ризику.

У другому розділі “Методи порівняльної оцінки варіантів управлінських рішень з урахуванням ризику в інвестиційно-фінансовій сфері галузі зв'язку” показано нові напрямки діяльності в інвестиційно-фінансовій сфері галузі зв'язку, що спрямовані на залучення коштів потенційних споживачів послуг зв'язку, визначено недоліки існуючих підходів, що використовуються в інвестиційно-фінансовій сфері для порівняльної оцінки варіантів управлінських рішень з урахуванням ризику, запропоновано та обґрунтовано напрямки їх удосконалення, що дозволяють усунути існуючі недоліки та, як наслідок, підвищити якість управлінських рішень у цій сфері.

Обмеженість фінансових ресурсів, які потрібно спрямовувати на розвиток, змушує підприємства зв'язку використовувати такий шлях, як залучення коштів потенційних споживачів послуг зв'язку з метою хоча б часткового покриття інвестиційних витрат. Виконаний у роботі аналіз показує, що сьогодні підприємства галузі суттєво збільшують діяльність з випуску корпоративних цінних паперів (ЦП), при цьому в структурі портфеля ЦП пріоритетні місця займають векселі, облігації та опціони.

Зростання масштабів діяльності у цій сфері потребує збільшення уваги до ризиків, які пов'язано з обігом ЦП. На даний час існує розвинена теоретична база щодо формування оптимального портфеля інвестицій з урахуванням його ефективності та ризику. Однак, як показали наші дослідження, використання наведених там принципів вибору може призвести до вибору свідомо гіршого варіанта вкладення коштів.

На практиці для порівняльної оцінки проектів за мірою ризику, особливо в інвестиційно-фінансовій сфері, як кількісний критерій широко використовують середньоочікуване значення віддачі1¹ Під віддачею розуміють міру досягнення кінцевого результату за управлінським рішенням, дуже часто такою мірою виступає величина прибутку в наслідок утілення (прийняття) рішення, але в залежності від прийнятих критеріїв оцінки діяльності під результатом можна розуміти такі показники як: обсяг продукції, розрахунковий рівень доходу (Accounting Rate of Return - ARR), чистий грошовий потік, чиста приведена (дисконтована) вартість (Net Present Value - NPV ), внутрішня норма рентабельності (Internal Rate of Return - IRR) і т. ін. () і її середньоквадратичне відхилення (), як ступінь мінливості можливого результату. Виконані нами дослідження показали, що не завжди можна погодитися з висновками, зробленими на основі існуючих підходів до вибору варіантів із використанням співвідношень та .

Так, наприклад, у ситуаціях, коли згідно загальноприйнятих підходів в умовах співвідношень:

А > Б А = Б

А > Б А < Б

А = Б А < Б,

перевагу однозначно слід було б віддати варіантові А, існують випадки, коли за варіантом, який визнано гіршим, можливо отримати свідомо кращі результати.

Крім того, показано, що висновки, зроблені за існуючими підходами, можуть призвести до вибору свідомо гіршого варіанта і в ситуаціях з умовами співвідношень:

А > Б А > Б.

У процесі таких досліджень вдалось встановити також недоліки використання в якості критерію порівняльної оцінки варіантів управлінських рішень коефіцієнта варіації, що в багатьох випадках також призводить до вибору свідомо гіршого варіанта.

Під час досліджень розглядалося поширене в літературі з проблеми кількісної оцінки економічного ризику припущення про те, що більшість наведених вище результатів господарської діяльності як випадкові величини підкоряються закону, близькому до нормального, а також більш загальні випадки.

Важливим наслідком припущення про нормальний закон розподілу є встановлення області можливих значень випадкової величини, яка практично знаходиться в межах t (t=3).

Аналіз показав, що на практиці усі ситуації, які виникають при зрівнянні варіантів, можуть бути поділені на три групи:

1) з однозначною перевагою одного варіанта;

2) з перевагою одного варіанта за певного рівня довірчої ймовірності;

3) з невизначеністю щодо переваги будь-якого варіанта.

За умови прийняття або підтвердження гіпотези про нормальний розподіл зазначені ситуації можна описати наступним чином:

1) ситуації, у яких, максимально можливі й мінімально гарантовані значення віддачі за одним варіантом вищі відповідних значень віддачі за іншим варіантом при всіх рівнях довірчої ймовірності1¹ В усіх трьох групах ситуацій рівні довірчої ймовірності вищі за 99,73% не розглядаються. (рис. 1, а);

2) ситуації, у яких, при різних рівнях довірчої ймовірності присутні різні співвідношення максимально можливих або мінімально гарантованих значень віддачі (рис. 1, б);

а),б),в)

Рис. 1. Типові види залежностей віддачі по варіантах А і Б від значень параметра t

3) ситуації, у яких, один із варіантів при будь-якому рівні довірчої ймовірності дозволяє отримати більшу максимально можливу віддачу й одночасно забезпечує порівняно менше мінімально гарантоване значення віддачі (рис. 1, в).

Аби вибрати управлінське рішення в конкретній ситуації, слід визначити, до якої групи вона належить. Для цього достатньо визначити значення параметра t, за якого віддача по варіантах, що розглядаються, рівна.

Рівність віддачі по варіантах рішень визначається виразом:

А + t А = Б + t Б.

З наведеної формули легко одержати аналітичний вираз для пошуку значення , за якого віддача за варіантами рівна:

= (А - Б) / ( Б - А) = - (А - Б) / ( А - Б) = - / , (1)

де і , характеризують відповідно додаткову віддачу і додаткову варіацію варіанта А по відношенню до варіанта Б.

Виконані нами дослідження дозволили зробити наступні висновки:

- якщо || 3, то одержуємо ситуацію з першої групи, за умов якої однозначно кращим (більш ефективним) буде варіант, що забезпечує більшу очікувану віддачу;

- якщо || < 3, то одержуємо ситуацію з другої групи, для якої вибір кращого варіанта можливий за умови прийняття довірчої ймовірності на рівні 2Ф(), де Ф - інтегральна функція Лапласа;

- якщо = 0, то одержуємо ситуацію з третьої групи, за умов якої вибір кращого варіанта залежить від результатів додаткового аналізу корисності можливих позитивних та негативних результатів по варіантах управлінських рішень для конкретної особи, що приймає рішення (ОПР) та її схильності до ризику.

Аналогічна порівняльна оцінка варіантів виконана також для більш загальних випадків - будь-яких законів розподілу віддачі та видів статистичної залежності між значеннями віддачі по варіантах.

Підтвердження обґрунтованості визначених недоліків загальноприйнятих підходів, а також висновків щодо вибору кращого варіанта у випадку будь-якого закону розподілу було здійснено з використанням відомої нерівності Чебишева. Установлено лише, що прийняття гіпотези про нормальний розподіл випадкової величини віддачі дозволяє більш строго та однозначно відхиляти існуючі підходи та здійснювати вибір більш ефективного варіанта за наведеною вище схемою.

Проведені дослідження є вихідною базою для удосконалення методів вибору більш ефективного варіанта управлінського рішення, які дозволяють усунути недоліки існуючого підходу.

У третьому розділі “Науково-методичне забезпечення порівняльної оцінки управлінських рішень з урахуванням ризику” розроблено та обґрунтовано нові критерії оцінки варіантів управлінських рішень з урахуванням ризику, на підставі яких сформульовано нові науково-методичні підходи до порівняльної оцінки варіантів управлінських рішень, виконано апробацію розроблених науково-методичних підходів до порівняльної оцінки варіантів управлінських рішень з урахуванням ризику на прикладі порівняльної оцінки варіантів реальних інвестиційних проектів, що плануються до впровадження у галузі зв'язку.

Запропоновані науково-методичні положення складаються з п'яти модулів:

1. Оцінка ймовірності одержання очікуваного результату.

2. Оцінка проектів за критерієм “ідеальної переваги”.

3. Оцінка проектів за встановленим статистичним взаємозв'язком між значеннями віддачі по проектах рішень.

4. Оцінка переваги проекту за рівнем довірчої ймовірності.

5. Оцінка переваги проекту за ймовірністю одержання порівняно кращого результату.

В загальному випадку результуючою для вибору варіанта управлінського рішення є оцінка переваги проекту за рівнем довірчої ймовірності, варіант блок-схеми якої наведено на рис. 2. Вона передбачає використання запропонованого критерію, що має вигляд:

i + ti > j + tj. (2)

де j - номер варіанта рішення не рівний i (j i).

Запропонований критерій порівняльної оцінки проектів управлінських рішень з урахуванням ризику дозволяє усунути недоліки існуючих підходів і, як показує аналіз, не тільки не суперечить відомим класичним критеріям, але й дозволяє збільшити ступінь обґрунтування при їх застосуванні.

Зокрема, нами встановлено, що існує прямий зв'язок між коефіцієнтом (k) із критерію Гурвіца і параметром t:

t = 3 - 6 k.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис.2. Блок-схема розрахунків у випадку нормального розподілу випадкових величин (без урахування суттєвих змін)

Проведені нами дослідження дозволяють розширити загальне розуміння результатів, отриманих за критерієм Гурвіца, надати їм імовірнісні оцінки. Подальші дослідження дозволили встановити зв'язок між коефіцієнтом k та рядом імовірнісних характеристик: довірчою ймовірністю, ймовірностями одержання порівняно кращого та позитивного (очікуваного) результату, а також ступенем ризику по проекту рішення та функцією розподілу віддачі.

Складність розрахунків з оцінки переваги проекту за рівнем довірчої ймовірності обумовила необхідність використання засобів обчислювальної техніки. Для підвищення продуктивності праці в процесі планування управлінських рішень та прогнозування їх наслідків в умовах ризику було розроблено відповідне програмне забезпечення, яке дозволяє автоматизувати розрахунки за методикою. зв'язок ризик загроза небезпека

Виконаний у роботі аналіз показав, що на даний час у галузі здійснюються вагомі за масштабами та рівнем інвестиційних витрат проекти, спрямовані на розвиток галузі, а це підвищує вимоги до їх обґрунтування з урахуванням ризику. Запропоновані науково-методичні підходи дозволяють більш ефективно вирішити задачі всебічного обґрунтування таких проектів. Ефективність науково-методичних підходів полягає у підвищенні якості управлінських рішень у результаті їх використання.

Апробація запропонованих науково-методичних підходів щодо розрахунків порівняльної оцінки для вибору варіантів управлінських рішень, яка враховує ризик здійснена на реальних проектах, що реалізуються у галузі зв'язку, і показала їх придатність до застосування та доцільність використання.

Одним з інвестиційних проектів, який реалізується у галузі, є проект побудови системи дистанційного навчання (СДН) для робітників галузі зв'язку, що впроваджується під егідою РСЗ. Ця організація створена для взаємодії адміністрацій зв'язку Співдружності незалежних країн у галузі електричного та поштового зв'язку, розробки ними спільних програм діяльності за основними міждержавними напрямками розвитку зв'язку з опорою на інтеграційні процеси, що розвиваються за умов збереження суверенітету країн, які виступають як рівні партнери.

Реалізація проекту зумовлена розпадом системи підготовки кадрів для галузі, що функціонувала з часів СРСР та, враховуючи особливості галузі (рівномірний розподіл фахівців по території країни, стрімкий розвиток технологій зв'язку, прискорене переоснащення мереж зв'язку, можливість використання власних виробничих потужностей для підготовки спеціалістів та керівників і т. ін.) доцільна в Україні.

Проведені дослідження цієї проблеми показали, що у країнах РСЗ зниження витрат на підвищення кваліфікації спеціалістів та керівників при впроваджені СДН у порівнянні з навчанням традиційним способом за прогнозом складає 42-50%. Однак, ефективність СДН залежить від впливу низки чинників ризику, а саме: можлива відмова від участі у проекті окремих країн; помилки у маркетингових дослідженнях стосовно визначення складу осіб, які підвищують кваліфікацію, завантаженості пунктів та центрів дистанційного навчання, програм підготовки і т. ін. Практичні розрахунки згідно наведеного вище підходу дозволили здійснити порівняльну оцінку ефективності створення в умовах ризику центрів та пунктів дистанційного навчання за проектом побудови СДН для робітників галузі зв'язку у РСЗ і обрати переважаючий варіант її побудови.

ВИСНОВКИ

Узагальнюючи результати теоретичної та практичної роботи з удосконалення методів обґрунтування ефективності управлінських рішень у галузі зв'язку, що враховують ризик, автором зроблено наступні висновки:

1. Галузь зв'язку є однією з найважливіших складових господарського комплексу України, яка справляє суттєвий вплив на розвиток суспільства і відбиває рівень його економічного розвитку. За останнє десятиріччя виконано значну роботу з подолання недоліків, що мала вітчизняна галузь зв'язку. Здійснено технічні, організаційно-економічні та правові заходи, які спрямовані на технічне переоснащення, зміну структури та вдосконалення управління підприємствами, а також створення конкурентного середовища у галузі, однак існуючі темпи розвитку галузі не дозволяють у заплановані терміни досягнути середньоєвропейського рівня. Для досягнення запланованого рівня розвитку галузі необхідні інвестиції, розмір яких набагато перевищує внутрішні можливості України щодо його фінансування. В той же час, існуючий в Україні взагалі, та у галузі зв'язку, зокрема, інвестиційний клімат не сприяє широкому залученню таких інвестицій.

2. В умовах існування у галузі чинників, які породжують невпевненість інвесторів щодо отримання очікуваного прибутку від вкладених коштів, набуває значення оцінка ризиків. Одним із найвідповідальніших етапів залучення інвестицій є ретельне економічне обґрунтування кожного проекту з розробкою заходів, які забезпечують виконання розрахованих показників та відповідних розділів бізнес-планів, присвячених аналізу ризиків. Важливою складовою такого обґрунтування є аналіз ризиків. В той же час, в силу інформаційної невизначеності та недостатньої відпрацьованості більшості аспектів, аналіз ризиків постає досить складною проблемою.

3. Якісне обґрунтування інвестиційних проектів з урахуванням ризику на даний час вимагає вирішення низки ключових теоретико-методичних проблем ризикології, а саме: розбудови філософських аспектів теорії, розроблення методологічних підходів щодо ідентифікації можливих ризиків, здійснення їх моніторингу та класифікації, розбудови системи кількісних показників ступеня ризику та підходів до оптимізації процесу прийняття управлінських рішень, що містять ризик, проектування відповідних автоматизованих систем підтримки.

4. Виконані дослідження дозволили вирішити деякі з наведених вище проблем. На підставі обґрунтування сутностей ряду тісно пов'язаних із ризиком питань, а саме: природи, рис, об'єкта, суб'єкта, вартості, меж та ступеня ризику, уточнено визначення поняття “економічний ризик”. Запропонована та наведена класифікація ризиків, системоутворюючими принципами якої є джерела ризику, згруповані за масштабами (мега-, макро-, мезо- та мікроризики) та аспектами (соціальні, політико-юридичні, природно-технічні та економічні ризики), у яких вони виявляються.

5. Обмеженість фінансових ресурсів, які потрібно спрямовувати на розвиток галузі, змушує підприємства зв'язку використовувати такий шлях, як залучення коштів потенційних споживачів послуг зв'язку з метою хоча б часткового покриття інвестиційних витрат. Аналіз показує, що сьогодні підприємства галузі суттєво збільшують діяльність з випуску корпоративних облігацій, при цьому в структурі портфеля ЦП пріоритетні місця займають векселі, облігації та опціони. Зростання масштабів діяльності у цій сфері потребує збільшення уваги до ризиків, які пов'язано з обігом ЦП.

6. На даний час існує розвинена теоретична база щодо формування оптимального портфеля інвестицій з урахуванням його ефективності та ризику. Однак, як показали наші дослідження, наведені там принципи вибору ЦП можуть призвести до вибору свідомо гіршого варіанта розміщення інвестицій. Аналіз загальноприйнятих підходів до кількісної оцінки ризику та порівняльної оцінки варіантів управлінських рішень з урахуванням ризику дозволив встановити недоліки використання у якості критеріїв середньоочікуваного значення віддачі () та його середньоквадратичного відхилення ().

7. Удосконалено існуючі підходи до порівняльної оцінки варіантів управлінських рішень з урахуванням ризику в загальному та найбільш поширених на практиці окремих випадках, що характеризуються різними законами розподілу випадкових величин віддачі та видами статистичного взаємозв'язку між рівнями віддачі за варіантами управлінських рішень. Розглянуто та обґрунтовано конкретні випадки, що класифіковані за групами ситуацій, відповідно до яких зроблено висновки, щодо переважаючого варіанта.

8. Запропоновано нові критерії порівняльної оцінки варіантів управлінських рішень, які дозволяють усунути недоліки існуючих підходів. Установлено взаємозв'язок запропонованих критеріїв з відомими класичними критеріями, які використовуються у порівняльній оцінці варіантів в умовах невизначеності, що, у свою чергу, розширило загальне розуміння отриманих за класичними критеріями результатів, дозволило надати їм імовірнісні оцінки.

9. На даний час у галузі здійснюються вагомі за масштабами та рівнем інвестиційних витрат проекти, спрямовані на розвиток галузі, що підвищує вимоги до їх обґрунтування з урахуванням ризику. Запропоновані нами науково-методичні підходи щодо порівняльної оцінки ризикових управлінських рішень на основі даних про і дозволяють більш ефективно вирішити задачі всебічного обґрунтування таких проектів. Апробація зазначених підходів здійснена на реальних проектах, які реалізуються у галузі зв'язку, і показала їх придатність до застосування та доцільність використання.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗДОБУВАЧА
ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Статті у наукових фахових виданнях:

1. Гранатуров В. М., Кальмушевський І. І., Мастикаш О. І. Критерії порівняльної оцінки варіантів управлінських рішень з урахуванням ризику // Наукові праці УДАЗ ім. О. С. Попова: Період. наук. збір. з радіотехніки і телекомунікацій, електроніки та економіки в галузі зв'язку. - Одеса, 2000 р. - №3, С. 90 - 91 (0,23 д.а. (0,1 д.а. здобувача)).

2. Мастикаш О. І. Класифікація ризиків // Наукові праці УДАЗ ім.
О. С. Попова: Період. наук. збір. з радіотехніки і телекомунікацій, електроніки та економіки в галузі зв'язку. - Одеса, 2000 р. - №4, С. 33 - 38 (0,67 д.а.).

3. Мастикаш О. І. Алгоритм оцінки варіантів підприємницьких рішень з урахуванням ризику // Наукові праці ОНАЗ ім. О. С. Попова: Період. наук. збір. з радіотехніки і телекомунікацій, електроніки та економіки в галузі зв'язку. - Одеса, 2002 р. - №2, С. 128 - 131 (0,34 д.а.).

Статті у збірниках наукових праць, складові частини книги, матеріали виступів на наукових конференціях

4. Мастыкаш О. И. Основные положения методики сравнительной оценки вариантов принятия решений с учетом риска. // Збірник наукових праць Спеціалізований випуск матеріалів конференції “Проблеми управління та економічного розвитку підприємств зв'язку - Економіка'99”. - Одеса, УДАЗ ім. О. С. Попова. - 1999. - С. 87-90 (0,45 д.а.).

5. Мастикаш О. І. Удосконалення методики порівняльної оцінки варіантів підприємницьких рішень з урахуванням ризику // Ризикологія в економіці та підприємництві. Збірник наукових праць за матеріалами міжнародної науково-практичної конференції (27-28 березня 2001 року). - К.: КНЕУ, Академія ДПС України, 2001. - С. 251-252 (0,15 д.а.).

6. Мастыкаш О. И. Анализ методов количественной оценки экономического риска // Труды IV Международной научно-технической конференции по телекоммуникациям НТК-Телеком-99. - Одесса. - 1999. - С. 473-474 (0,23 д.а.).

7. Гранатуров В. М., Мастыкаш О. И. Проблемы оценки и учета экономического риска при принятии управленческих решений // Ринкові важелі та стимули розвитку господарчих систем. Вип. 2 / Одес. держ. екон. ун-т; Ред. кол.: акад. В. П. Бородатий та ін. - Одеса: АТЗТ ІРЕНТТ, 1998. - С. 18-24 (0,35 д.а. (0,2 д.а. здобувача)).

8. Мастыкаш О. И. Оценка эффективности деятельности предприятия связи и учет риска // Доклады междунар. конф. “Техника и технология связи” - Одесса: УГАС им. А. С. Попова. - 2001. - С. 552-553 (0,09 д.а.).

9. Воробієнко П. П., Мастикаш О. І. Економічна ефективність підвищення кваліфікації на основі системи дистанційного навчання в країнах співдружності незалежних держав // Тези доповідей наук.-метод. конф. “Конвергенція телекомунікаційних та інформаційних технологій і проблеми підготовки фахівців”. - Одеса: УДАЗ ім. О. С. Попова. - 2000. - С. 26 (0,03 д.а. (0,02 д.а. здобувача)).

АНОТАЦІЯ

Мастикаш О.І. Методи оцінки економічного ризику при прийнятті управлінських рішень у галузі зв'язку. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.07.04 - Економіка транспорту і зв'язку. - Одеська національна академія зв'язку ім. О. С. Попова, Одеса, 2002.

Дисертація присвячена питанням удосконалення системи обґрунтування ефективності ризикових управлінських рішень у галузі зв'язку. В роботі сформульовано проблеми обґрунтування управлінських рішень у галузі зв'язку, які впливають на їх якість. На підставі аналізу існуючого стану обґрунтування управлінських рішень, виявлено недоліки в загальноприйнятих підходах до порівняльної оцінки управлінських рішень з урахуванням ризику. Запропоновано нові критерії порівняльної оцінки ефективності варіантів управлінських рішень, що враховують ризик та дозволяють усунути недоліки існуючих підходів. Розроблено нові теоретико-методичні положення порівняльної оцінки управлінських рішень з урахуванням ризику, які дозволяють оптимізувати рівень ризику за обраним варіантом дій.

Ключові слова: аналіз ризику, управлінське рішення, порівняльна оцінка, кількісна оцінка ризику, ефективність.

Мастыкаш О.И. Методы оценки экономического риска при принятии управленческих решений в отрасли связи. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.07.04 - Экономика транспорта и связи. - Одесская национальная академия связи им. А. С. Попова, Одесса, 2002.

В диссертационной работе рассмотрен комплекс вопросов, связанных с совершенствованием методов обоснования эффективности рисковых управленческих решений в отрасли связи.

Проанализированы состояние и перспективы развития отрасли связи, обоснована необходимость дальнейшего ее развития на основе широкого привлечения внешних инвестиций, выявлены проблемы оценки эффективности инвестиционной деятельности в отрасли, сформулированы общегосударственные и отраслевые факторы риска инвестиционной деятельности. Отмечено, что в условиях существования весомых факторов риска ответственным этапом в процессе привлечения инвесторов является всесторонняя оценка инвестиционных проектов с учетом риска.

Дана оценка состоянию научно-методической отработанности проблем риска в системе бизнес-планирования. Анализ существующего состояния обоснования эффективности инвестиционных проектов показал, что в основном документе, который содержит такое обоснование - бизнес-плане наименее отработанным и формализованным является раздел, который рассматривает риски инвестиционных проектов. Поэтому для повышения степени обоснования инвестиционных проектов необходима дальнейшая разработка проблем анализа рисков и их учета при принятии управленческих решений.

Рассмотрены общеметодические проблемы анализа рисков. Выполнен анализ развития исследований экономического риска, который позволил выделить классический и неоклассический подходы к изучению феномена “риск”, что в комплексе с анализом термина “риск” и обоснованием сущностей ряда тесно связанных с ним понятий позволили уточнить определение риска.

Проанализированы основные проблемы качественной оценки рисков - выявления перечня рисков и их классификации. Показано, что существующие инструменты качественной оценки риска имеют ряд недостатков, которые обусловлены сложностью выявления и нечеткостью границ между различными видами рисков. Предложена классификация рисков, системообразующим признаком которой являются независимые источники риска, сгруппированные по масштабам (мега-, макро-, мезо- и микрориски) и аспектам (социальные, политико-юридические, природно-технические и экономические риски), в которых они проявляются. В классификации выдержан одноуровневый перечень рисков, что позволяет проводить оценку риска инвестиционного проекта как суммарную оценку присущих ему разновидностей риска.

Систематизированы общеметодические подходы к количественной оценке риска, проанализированы существующие количественные оценки риска и методы их определения, шкалы риска и специфические показатели, которые используют для этой цели.

Показаны новые направления деятельности в инвестиционно-финансовой сфере отрасли связи, которые направлены на привлечение средств потенциальных потребителей услуг связи. Проанализирована деятельность предприятий связи по выпуску корпоративных ценных бумаг.

Выполнен анализ существующих подходов к сравнительной оценке эффективности управленческих решений с учетом риска. Выявлены и обоснованы недостатки общепринятых подходов к сравнительной оценке эффективности управленческих решений с учетом риска на основе среднего значения величины отдачи и его среднеквадратического отклонения. Анализ практического использования соответствующих методов показал, что их применение может привести к выбору заведомо худших управленческих решений.

Предложены основные принципы и пути совершенствования методических подходов к сравнительной оценке рисков управленческих решений. Установлено, что, в общем случае, выбор варианта решения зависит от соотношения дополнительной величины отдачи и суммы среднеквадратических отклонений по вариантам решений. Разработаны новые критерии сравнительной оценки вариантов управленческих решений, использование которых регламентируется возможными предположениями относительно закона распределения и вида статистической зависимости между уровнями отдачи по вариантам решений. Анализ предложенных критериев позволил установить их взаимосвязь с классическими критериями, которые используются при оценке эффективности управленческих решений в условиях неопределенности, что в свою очередь позволило расширить общее понимание полученных на основе классических критериев результатов.

Рассмотрены проблемы существующих методов определения исходных данных для сравнительной оценки вариантов управленческих решений с учетом риска и предложены новые пути их получения.

Разработаны новые теоретико-методические подходы к сравнительной оценке рисковых управленческих решений, позволяющие корректно проводить оценку их эффективности, определять наиболее эффективный вариант и при наличии дополнительных данных об отношении к риску лица, принимающего решение, определять пригодность такого варианта к использованию. Для облегчения и упрощения практического применения соответствующей методики разработаны алгоритмы и программное обеспечение. Апробация теоретико-методических подходов к сравнительной оценке рисковых управленческих решений осуществлена на реальных проектах, которые реализуются в отрасли связи, и показала их пригодность к применению и целесообразность использования.

Ключевые слова: анализ риска, управленческое решение, сравнительная оценка, количественная оценка риска, эффективность.

Mastikash O.I. Economic risk evaluation methods in management decision making process in telecommunication industry. - Manuscript.

Objective of the dissertation - application for scientific degree of economic science candidate, 08.07.04 specialty - Economics of transport and telecommunication. Odessa National Telecommunication Academy n. O. S. Popov, Odessa 2002.

Dissertation is dedicated to the management decisions effectiveness grounds system improvement issues with provision for the risk. The work displays risk factors as well as formulates the management decisions grounds problems in telecommunication industry, which influence their quality. On the basis of management decisions grounds effective state, the work reveals drawbacks of common used methods of management decisions comparative assessment which takes account of risk. The dissertation offers new criteria for comparative assessment of management decisions effectiveness versions, which take account of risk and allow to eliminate the drawbacks of effective approaches. It also quotes the improved methods of management decisions effectiveness taking into account risk, which gives an opportunity to optimize risk level in chosen actions version. The dissertation also lists developed algorithm and software for methods offered.

Key words: risk analysis, management decision, comparative assessment, quantitative risk assessment, effectiveness.

Размещено на Allbest.ru

...