Еколого-економічні аспекти реформування лісового господарства України

Размещено на http://www.allbest.ru/

УКРАЇНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ЛІСОТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

Спеціальність 08.08.01- економіка природокористування і охорони навколишнього середовища

Еколого-економічні аспекти реформування лісового господарства України

МЕЛЬНИК Сергій Олександрович

ЛЬВІВ - 2003

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Побудова в Україні ринкової економіки вимагає реформування всіх галузей народного господарства, в тому числі i лісового. Для проведення дієвої лісової політики, спрямованої на охорону довкілля, забезпечення лісовими ресурсами різних галузей народного господарства, задоволення соціальних, культурних і духовних потреб населення в умовах ринкової економіки, необхідно відрегулювати систему інструментів. Збереження в Україні архаїчної системи обов'язкових інструментів державної політики в галузі лісового господарства, успадкованої від колишнього СРСР, стало причиною спотворення механізму дії багатьох добровільних інструментів, прийнятих в період незалежності України.

Серед наукових праць щодо реформування лісового господарства можна виділити такі основні напрями: розв'язання екологічних проблем лісокористування, вдосконалення систем платежів за використання лісових земель та лісових ресурсів на основі їх економічної оцінки, управління охороною, відтворенням і використанням лісів, прав власності на ліси, фінансування та оподаткування. Дослідженням екологічних проблем лісокористування в Україні присвячені праці С.А. Генсірука, В.О. Кучерявого, Л.Й. Гайдарова, В.Д. Бондаренка, М.І. Калініна, І.Ф. Калуцького, Г.М. Козубова, А.І. Таскаєва, та ін. В багатьох випадках дослідження щодо покращання екологічного стану лісів України за допомогою лісівничих заходів багатьма вченими здійснюються без врахування впливу інструментів лісової політики. Економіко-правові аспекти лісокористування, а також можливості застосування зарубіжного досвіду в умовах перехідної економіки висвітлені у працях А. Бобка, М.Д. Гіряєва, Г. Грегерсена, Я.В. Коваля, А.Е. Клейнхофа, В. Клемперера, А.С. Лазарєва, Л.Г. Мельника, Є.В. Мішеніна, А.П. Петрова, В.Н. Петрова, С.В. Починкова, Є.І. Сенька, І.М. Синякевича, А. Тіканнена, Ю.Ю. Туниці та ін. Проте значна частина досліджень щодо реформування елементів економічного механізму лісового господарства в умовах перехідної економіки головним чином виконана для сусідніх з Україною країн. Саме тому для України необхідно розробити власну модель розвитку регульованих державою ринкових відносин в лісовому господарстві з врахуванням зарубіжного досвіду, отриманої спадщини від командно-адміністративної системи господарювання, національних традицій лісокористування, менталітету населення, природнокліматичних, економічних та соціальних особливостей лісокористування.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Наукові дослідження, викладені в дисертаційній роботі, знайшли своє відображення у держбюджетному завданні ДБ - 25.05 - 2000 на тему “Концепцiя формування iнструментiв екополiтики” (№ держ. реєстрації 0100U000952), яке виконувала кафедра економiки та менеджменту лiсових пiдприємств Українського державного лiсотехнiчного унiверситету. Здобувачем безпосередньо розроблені принципи реформування лісового господарства України.

Мета та завдання досліджень. Мета роботи полягає у розробленні еколого-економічних аспектів реформування лісового господарства України, які стосуються інструментів лісової політики. Для досягнення поставленої мети доцільно виконати такі завдання:

- дослідити економічні, екологічні та соціальні передумови реформування лісового господарства України;

- удосконалити класифiкацiю iнструментiв лiсової полiтики України, спрямованої на розвиток регульованих державою ринкових відносин в лісовому господарстві;

- вивчити аспекти лiсової полiтики зарубіжних країн та запропонувати можливi напрямки втілення зарубіжного досвіду в Українi;

- проаналізувати механізм дії інструментів сучасної лісової політики України;

- удосконалити методологічні основи справляння земельного податку з лісових земель в Україні;

- сформулювати принципи реформування лісового господарства та концепцію формування системи інструментів лісової політики України;

- удосконалити системи оподаткування, прав власності на лісові ресурси та державного управління в галузі лісового господарства України.

Об'єктом дослідження є процес охорони, відтворення і використання лісових ресурсів.

Предметом дослідження є економіко-правові відносини, які складаються при реформуванні лісового господарства України між суб'єктами лісової політики в процесі лісокористування.

Методи дослідження. В дисертаційній роботі використано методи фінансового аналізу для оцінки фінансового стану лісогосподарських підприємств, індукції та дедукції для формування висновків та рекомендацій, теоретичних і методологічних положень дослідження. Статистичний аналіз використаний для обробки результатів дослідження. Для удосконалення класифікації інструментів лісової політики України використано системний аналіз. При розрахунках економічної оцінки лісових земель застосовувалася теорія використання відсотка маси (mass-utilization per-Cent theory), а також методи коумпадування різнострокових грошових потоків та залишкової вартості.

Наукова новизна одержаних результатів. Отримані результати дисертаційного дослідження дозволяють сформувати лісову політику України, яка спроможна забезпечити сталий розвиток лісового господарства. Наукова новизна основних результатів дисертації така:

§ набула подальшого розвитку класифікація інструментів для здійснення лісової політики України, в якій, у порівнянні з іншими, інструменти згруповані за їх функціями впливу (примусу і стимулів) на поведінку лісокористувачів;

§ запропоновано методологічні основи справляння земельного податку з лісових земель, механізм якого, у порівнянні з існуючим, не пов'язаний з обсягом використання лісових ресурсів завдяки тому, що базується на економічній оцінці землі, визначеній в умовних кадастрових гектарах;

§ вперше сформовано принципи реформування лісового господарства України, які дозволяють здійснити реорганізацію систем прав власності на ліси, оподаткування, фінансування, ціноутворення, державного управління для забезпечення належного функціонування ринкового механізму;

§ вперше запропоновано концепцію формування системи інструментів лісової політики України на принципах, які оптимізують критерії дієздатності, ефективності та справедливості її реалізації;

§ удосконалено систему прав власності на лісові ресурси, в якій, на відміну від діючої, врахований принцип плюралізму різних форм власності на ліси, а з прав на користування чужим майном виключено право постійного користування земельними ділянками лісового фонду;

§ запропоновано систему державного управління лісового господарства, яка відрізняється від нині діючої в Україні децентралізацією повноважень органів влади по вертикалі, розмежуванням функцій контролю та організації виробництва;

§ удосконалено систему оподаткування суб'єктів лісокористування, яка, у порівнянні з існуючою, враховує пріоритетність стимулюючої функції податків над фіскальною та принцип ефективності при зборі податків.

Практичне значення одержаних результатів. Викладені в дисертації класифікація і концепція формування інструментів лісової політики, принципи реформування лісового господарства спроможні допомогти розв'язати завдання, пов'язані із забезпеченням структурних змін в економічному і правовому механізмах лісокористування України. Обґрунтовані в роботі теоретичні положення щодо вдосконалення систем прав власності на ліси, ціноутворення, оподаткування, а також державного управління в галузі лісового господарства сприятимуть розвитку ринкових відносин.

Запропоновані в дисертаційній роботі система прав власності на лісові землі і лісові ресурси та механізм оподаткування доходів суб'єктів лісокористування використані при написанні альтернативного проекту Лісового кодексу України на кафедрі економіки та менеджменту лісових підприємств Українського державного лісотехнічного університету, який поданий на розгляд до Верховної Ради України.

Результати дисертаційної роботи використовуються ДЛГО “Львівліс” для відпрацювання регіональної лісової політики з метою підвищення ефективності використання лісових ресурсів (довідка №1181 від 29.08.2003 р.), а також для забезпечення навчального процесу з предмету “Лісова політика”, який викладається студентам спеціальності “Менеджмент організацій”, спеціалізація “Менеджмент лісогосподарських та деревообробних організацій” (акт №4 від 23.05.2003 р.).

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійно виконаною працею, в якій здобувачем проведено аналіз проблеми, обґрунтовано мету, здійснено постановку і вирішення завдань. У праці 5 за списком опублікованих праць автором опрацьовано системи оподаткування суб'єктів лісокористування в країнах Європи, а в роботі 6 розроблена система прав власності на ліси і механізм оподаткування доходів в лісовому господарстві України.

Апробація результатів дисертації. Результати та основні положення дисертаційної роботи були розглянуті під час III-ї Всеукраїнської науково-практичної конференції студентів, аспірантів та молодих вчених “Екологія. Людина. Суспільство” (11-12 травня 2000 р., м. Київ), V-му міжнародному конгресі українських економістів (22-26 травня 2000 р., Інститут регіональних досліджень НАН України, м. Львів), IV-й Міжнародній науково-практичній конференції студентів, аспірантів та молодих вчених “Екологія. Людина. Суспільство” (14-16 травня 2001 р., м. Київ), Міжнародній науковій конференції “Еколого-економічне вчення: витоки, проблеми, перспективи” (20-22 вересня 2001 р., м. Львів), 3-й міжнародній науково-технічній конференції “Лес-2002” (24-25 травня 2002 р., Російська Федерація, м. Брянськ), науково-технічних конференціях викладачів, аспірантів та співробітників Українського державного лісотехнічного університету (2001-2003 рр., м. Львів).

Публікації. За темою дисертаційного дослідження опубліковано 10 наукових праць, з них 4 одноосібних публікації у фахових виданнях. Загальний обсяг публікацій перевищує 3 друк. арк., з яких 2,5 друк. арк. - особистий внесок автора.

Структура та обсяг роботи. Дисертаційна робота складається з вступу, 3 розділів, висновків та рекомендацій, списку використаних джерел, який включає 180 найменувань, додатків. В загальному обсязі дисертації основний текст становить198 сторінок, 5 таблиць - 8 сторінок, 3 рисунки - 3 сторінки, список використаних джерел - 17 сторінок, 6 додатків - 67 сторінок.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі викладено актуальність теми, сформульовано мету і завдання досліджень, обґрунтовано наукову новизну і практичне значення отриманих результатів.

У першому розділі “Економічні, екологічні та соціальні передумови реформування лісового господарства України” проаналізовано сучасну організацію лісового господарства України, діяльність лісогосподарських підприємств, визначено економічні, екологічні та соціальні передумови реформування лісового господарства України, що в сукупності дало можливість здійснити постановку проблеми, сформулювати обєкт, мету і завдання дисертаційного дослідження.

Правове регулювання організації ведення лісового господарства в Україні з часів існування Радянського Союзу не зазнало змін, завдяки чому звичайне відновлення деревостанів здійснюється головним чином шляхом створення лісових культур, а не природним способом, на головному користуванні лісом переважають суцільні рубання. Поділ лісів на групи і передбачений для них порядок встановлення віку стиглості деревостанів, визначення розрахункової лісосіки під час лісовпорядкування, розподіл лісосічного фонду здійснюються без врахуванням ситуації на ринку лісоматеріалів, що призводить до зниження якості деревини, чистої теперішньої вартості лісокористування.

Аналіз діяльності спеціалізованих лісових підприємств ДЛГО “Львівліс” в цілому засвідчує, що після 10 років глибокої економічної кризи в кінці 90-х років 20-го століття з'явилися позитивні тенденції в їх економічному розвитку: в 2001 р. чистий прибуток склав 3483,1 тис. грн., доход (виручка) від реалізації продукції в 2001 р. у порівнянні з 1999 р. зріс на 53% і склав 78101,9 тис. грн. На жаль покращання сучасного фінансово-економічного стану лісогосподарських підприємств забезпечується в результаті споживацького підходу до лісових ресурсів, а не переходу до сталого розвитку процесу лісокористування. Так, щорічна звітність ДЛГО “Львівліс” (“Звіт про виконання виробничого плану по лісовому господарству”, форма №10-лг) свідчить, що в 2001 р. загальна сума витрат на ведення лісового господарства склала 12386,3 тис. грн., що на 65,5% більше, ніж в 1998 р. Проте за період 1998-2001 рр. обсяги робіт, пов'язаних з веденням лісового господарства, особливо розширеним відтворенням лісів, в натуральних показниках суттєвих змін не зазнали. Для суттєвого збільшення обсягів робіт і послуг з ведення лісового господарства, зокрема розширеного відтворення лісових ресурсів, у власника лісів (держави) не вистачає коштів. Частка фінансування лісового господарства, яке ведуть підприємства ДЛГО “Львівліс”, за рахунок коштів державного бюджету в загальному обсязі з року в рік зменшується: з 31,3% в 1998 р. до 17,5% в 2001 р., оскільки не зростає сума плати, яку користувачі зобов'язані сплачувати державі за спеціальне використання лісових ресурсів. Постійні лісокористувачі з метою отримання коштів, необхідних для відтворення, охорони та захисту лісових ресурсів, змушені інтенсифікувати ресурсне використання лісів під час рубань, пов'язаних з веденням лісового господарства, що негативно позначається на екологічному стані лісів.

Cучасний незадовільний стан лісового фонду в Україні є головним чином наслідком ведення лісового менеджменту та іншої антропогенної діяльності людини в 2-й половині 20-го століття, які стали причиною зниження рівня біорізноманіття, обезліснення, зростання площ еродованої землі, заміни корінних деревостанів на похідні, нерівномірної вікової структури деревостанів з переважанням середньовікових деревостанів та погіршення інших лісівничо-таксаційних характеристик лісів, пошкоджень шкідниками, пожежами, забруднення значної площі радіонуклідами тощо.

Сталий розвиток лісового господарства вимагає реорганізації його правової і технічної регламентації, створення економічних умов, що в сукупності дозволяло б в процесі планування лісокористування поряд з екологічними факторами враховувати мінливу кон'юнктуру ринку.

У другому розділі “Аналіз інструментів лісової політики” удосконалено класифікацію інструментів лісової політики. Крім того, нами досліджено європейський досвід застосування інструментів лісової політики з метою його використання в Україні, проаналізовано інструменти сучасної лісової політики України і встановлені основні перешкоди на шляху розвитку ефективного ринкового механізму в лісовому господарстві, розроблені методологічні основи справляння земельного податку з лісових земель в Україні.

Для реформування лісової політики України всі інструменти за впливом на поведінку лісокористувачів поділені на обов'язкові і добровільні (табл. 1). Такий підхід запозичений нами у італійських вчених М. Мерло та М. Павері. В межах обов'язкових інструментів лісової політики запропоновано виділити групи правових та адміністративних інструментів. Добровільні інструменти лісової політики представлені ринковими, фіскальними, фінансовими, економічними санкціями, додатковими інструментами. Віднесення окремих інструментів до вище згаданих підгруп, які наведено в табл. 1, здійснено з врахуванням їх місця і функцій в регульованому державою ринковому механізмі лісокористування.

Дослідження механізму дії інструментів лісової політики розвинутих країн світу дозволяє нам стверджувати, що нині діюча система управління в галузі лісокористування України побудована на командно-адміністративних засадах з чіткою централізацією владних повноважень. Зокрема, адміністративні методи управління полягають у наданні Держкомлісгоспу України повноважень щодо контролю за процесами лісокористування та організації ведення лісового і мисливського господарства.

Таблиця 1. Класифікація інструментів лісової політики

Реалізація лісової політики є успішною за умови оптимізації критеріїв дієздатності, рівності та ефективності її інструментів. Критерії дієздатності, рівності та ефективності лісової політики можуть бути оптимальними, коли формування і розвиток системи інструментів здійснюється на основі принципів, які наведені у табл. 2. Ці принципи стали невід'ємною частиною теорії і практики екологічної і лісової політики багатьох країн світу в другій половині 20-го століття.

В залежності від поєднання в собі меж (вичерпність, тривалість, отримання вигод, відчуження, ексклюзивність) і традицій лісокористування, які склалися в Україні протягом останніх десятиріч, всі права власності на лісові ресурси і земельні ділянки лісового фонду необхідно поділити на 2 групи: безперечні права власності і права користування чужим майном. З метою усунення спотворень у функціях добровільних інструментів право постійного користування пропонується виключити з групи прав користування чужим майном. При переході до моделі регульованої ринкової економіки в умовах переважання державної власності на землі лісового фонду і лісові ресурси реформування вимагає система державного управління і контролю у галузі лісокористування.

Таблиця 2. Критерії оцінки і принципи формування системи інструментів лісової політики

лісокористування економічний екологічний політика

У дисертації наведене теоретичне узагальнення і нове розв'язання наукового завдання, що виявляється у розробленні теоретичних положень вдосконалення економіко-правового механізму охорони, відтворення і використання лісових ресурсів в Україні, що в сукупності дозволило зробити такі висновки:

1. В Україні склалися екологічні, економічні і соціальні передумови для реформування лісового господарства. Метою реформи лісового господарства в Україні повинно стати створення передумов для сталого розвитку багатоцільового лісового менеджменту.

2. Невідповідність системи прав власності на ліси і державного управління лісовим господарством умовам ринку стало причиною спотворення функцій цін, податків і фінансового механізму. Розвиток регульованих державою ринкових відносин в лісовому господарстві України вимагає реформування в першу чергу системи прав власності на ліси і державного управління процесами лісокористування, які визначають економічну модель лісокористування і не повинні зазнавати у майбутньому кардинальних змін.

3. Усунути спотворення функцій механізмів ціноутворення, оподаткування та фінансування можна лише після створення сумісних із законами ринкової економіки систем прав власності на ліси і державного управління процесами лісокористування.

4. Удосконалено класифікацію інструментів лiсової полiтики України, спрямованої на розвиток регульованих державою ринкових відносин в лісовому господарстві. В умовах ринкової економіки вплив на поведінку лісокористувачів необхідно здійснювати за допомогою інструментів примусу (обов'язкових) і стимулів (добровільних).

5. В процесі формування системи інструментів лісової політики України необхідно використовувати принципи, які дозволяють оптимізувати критерії її реалізації, а саме: дієвість, ефективність і справедливість (рівність).

6. Досвід країн, які активно розвивають екологічну сертифікацію лісів, свідчить, що на ринки екологічно чистої продукції лісоматеріали потрапляють лише у тому випадку, коли ліси, з яких вони походять, сертифіковані за схемою, якій довіряють споживачі. Визнані в усьому світі схеми сертифікації є добровільними. Тому, незважаючи на державну монополію на ліси, Україні варто орієнтуватися на розроблення і впровадження саме добровільної схеми національної екологічної сертифікації лісів.

7. Розроблений механізм справляння земельного податку для лісових земель, на відміну від нині діючого в Україні, безпосередньо не залежить від результатів лісокористування завдяки тому, що база оподаткування визначається в умовних кадастрових гектарах на основі рентної концепції економічної оцінки природних ресурсів з врахуванням лісогосподарського районування і лісової типології.

8. Передбачені в законодавстві для власників лісових ресурсів межі прав визначають види і форми власності, становлення і розвиток яких вимагає багато часу. В процесі реформування системи прав власності на ліси потрібно утриматися від приватизації державних лісів і майна лісогосподарських підприємств, оскільки традиції приватного лісоволодіння в Україні сьогодні відсутні.

9. Приватні лісові власники повинні формуватися головним чином за рахунок платного або безплатного отримання у власність малопридатних і непридатних для сільськогосподарського використання земель та їх заліснення.

10. Перехід від командно-адміністративних методів управління в лісовому господарстві до ринкових вимагає розмежування функцій управління та децентралізації повноважень. Організацію ведення лісового господарства повинні здійснювати суб'єкти господарської діяльності, які не пов'язані з органами влади, уповноваженими здійснювати державне управління і контроль в галузі лісокористування.

11. Заміна прямого податку на прибуток при оподаткуванні доходів лісових підприємств від лісовирощування і лісогосподарського виробництва непрямим податком з обороту, передбачення пільг для лісового господарства у механізмі податків, вилучення платежів за спеціальне використання лісових ресурсів із складу податкової системи забезпечать удосконалення фіскальних інструментів лісової політики, що виявляється у посиленні функції стимулювання сталого лісокористування.

ЛІТЕРАТУРА

Статті у наукових фахових виданнях

1. Мельник С.О. Система iнструментiв лісової полiтики (зарубiжний досвiд) // Науковий вісник: збірник науково-технічних праць. - Львів: УкрДЛТУ. - 1999. - Вип. 9.13. - С. 270-274.

2. Мельник С. Лісова політика України щодо оподаткування лісового господарства (критичний аналіз) // Науковий вісник: збірник науково-технічних праць. - Львів: УкрДЛТУ. - 2001. - Вип. 11.1. - С. 145-150.

3. Мельник С.О. Принципи реформування лісового господарства України // Регіональна економіка. - 2001. - №4(22). - С. 215-222.

4. Мельник С.О. Аналіз системи прав власності на лісові ресурси і земельні ділянки лісового фонду в Україні // Лісове господарство, лісова, паперова і деревообробна промисловість. - Львів: УкрДЛТУ. - 2002. - С. 123-129.

Матеріали наукових конференцій та інші видання

5. Синякевич I.М., Мельник С.О. Лісова політика європейських країн щодо оподаткування лісового господарства (уроки для України) // Науковий вісник: збірник науково-технічних праць. - Львів: УкрДЛТУ. - 1999. - Вип. 9.13. - С. 254-259. Особистий внесок здобувача: опрацювання досвіду оподаткування лісового господарства в країнах Європи.

6. Синякевич І., Мельник С., Соловій І., Холявка В., Ковалишин В. Лісовий кодекс України (Альтернативний проект) // Деревообробник. - 2002. - №15(57) - Ст. 4-7. Особистий внесок здобувача: запропоновані основні види і форми прав власності на лісові ресурси і землі лісового фонду, викладений механізм застосування податку на доходи лісового господарства.

7. Мельник С.О. Концепція реформування лісового господарства // Тези доповідей III-ї Всеукраїнської науково-практичної конференції студентів, аспірантів та молодих вчених “Екологія. Людина. Суспільство”. - К.: НТУУ “КПІ”. - 2000. - С. 62.

8. Мельник С.О. Лісова політика європейських країн щодо оподаткування лісового господарства. - Україна в XXI столітті: концепції та моделі економічного розвитку // Матеріали доповідей V-го Міжнародного конгресу українських економістів. Частина II. - Львів: Інститут регіональних досліджень НАН України. - 2000. - С. 570-572.

9. Мельник С.О. Оподаткування як інструмент лісової політики України // Тези доповідей IV Міжнародної науково-практичної конференції студентів, аспірантів та молодих вчених “Екологія. Людина. Суспільство”. - К.: НТУУ “КПІ”. - 2001. - С. 83.

10. Мельник С.О. Реформирование налогообложения предприятий лесного хозяйства Украины // Сборник научных трудов Международной научно-технической конференции “Лес-2002”. - Выпуск 5. - Брянск: Брянская государственная инженерно-техническая академия. - 2002. - С. 120-123.

Размещено на Allbest.ru