Організаційно-економічний механізм регулювання інноваційної діяльності в промисловості України

У першому розділі “Теоретичні основи економічного регулювання інноваційної діяльності” викладені теоретичні та методичні засади здійснення інноваційної діяльності, значна увага приділена місцю та ролі науково-технічного прогресу (НТП) як бази цієї діяльності, удосконаленню понятійно-термінологічного апарату та принципів функціонування цієї сфери економіки з позицій вимог сучасного етапу соціально-економічного розвитку держави.

Серед теоретичних питань економічного регулювання інноваційної діяльності важливе місце відводиться принципам прискорення розвитку промислового виробництва України. Одним з них є принцип зростаючого внеску науково-технічного прогресу в соціально-економічний розвиток суспільства. Виконані американськими вченими розрахунки на основі статистичних даних з використанням функції Кобба-Дугласа стверджують, що внесок НТП в забезпечення економічного росту перевищує частку двох інших факторів виробництва - праці та капіталу, складаючи, за різними оцінками, від 33% до 78%, тобто НТП є магістральним шляхом розвитку продуктивних сил. Змістом сучасного НТП є формування системи "наука-техніка-виробництво". Успішне функціонування цієї системи залежить від подолання об'єктивних суперечностей між її складовими. На подолання подібних суперечностей спрямована інноваційна діяльність, яка в науковій літературі отримала визначення як об'єднуючий елемент. Інновації є найважливішою ланкою доведення наукових та технічних знань до стадії їх використання у виробництві з метою отримання прибутку.

Першість у введенні терміну "інновація" в науковий обіг належить відомому вченому економісту Й.Шумпетеру. Квінтесенцією його наукового аналізу та систематизації інноваційного процесу є відома шумпетерівська "тріада" - поділ процесу на послідовні стадії: винахід-нововведення-розповсюдження (дифузія).

Розповсюдження інновацій відбувається за двома формами: дифузія - в тих галузях, для яких вони призначалися з самого початку, та трансфер нововведень із одних галузей в інші.

Стрижнем впровадження інновацій в ринковій економіці є конкуренція фірм, зацікавлених у виживанні, розширеному відтворенні та максимізації сфери впливу в умовах змінної кон'юнктури. Підприємець, впроваджуючи інновацію, одночасно стає тимчасовим монополістом на її використання, захищеним комерційною таємницею або патентом, що забезпечує йому отримання надлишкового прибутку і конкурентні переваги аж до завершення її дифузії.

Дослідження сутності, закономірностей та суперечностей НТП, інноваційної діяльності підводить до обґрунтування необхідності їх державного регулювання, яке доповнює дію ринкових регуляторів, попиту і пропозиції, конкуренції, мотиваційних механізмів у сфері науки і техніки, що є передумовою розвитку сучасних інновацій та економічного росту. При цьому діє принцип - що підвладне ринку, те не перекладається на плечі держави. Державне регулювання НТП є вибірковим і в межах такої системи чільне місце займає формування пріоритетів. Помилки у їх визначенні призводять до втрат на макроекономічному рівні, величина яких пропорційна розмірам витрачених на них ресурсів (принцип втраченої вигоди).

Інноваційна діяльність займає чільне місце в прискоренні розвитку промисловості. Інновації можна розглядати як взаємодію між знаннями в технічній та технологічній сферах і потребами, що зумовлюють необхідність реалізацій даних ідей.

За декілька останніх десятиліть виникли глибокі зміни у структурі інновацій. В першу чергу вони породжені процесом “саєнтифікації” ( від англійського “science” - наука) технологій - посилення їх наукового компоненту. Досить вказати на бурхливий розвиток за останні роки електроніки, інформатики, дослідження космосу. Ці напрямки значно вплинули на всі галузі промисловості.

Нові технології (засоби інформації, автоматизації, біотехнології тощо) легко адаптуються до умов ринків збуту, що, звичайно ж, обумовлюється їх гнучкістю. Це є однією з характерних рис “саєнтифікації” інновацій.

Активна реалізація інноваційних процесів, залучення науково-технологічних інновацій (НТІН) - один із способів відновлення традиційних галузей. Він полягає у вливанні в них рушійних сил, здатних забезпечити їхню конкурентоздатність і створити нові робочі місця шляхом цілеспрямованого розвитку всієї технологічної бази.

Важливим є системний підхід до використання високих технологічних інновацій. Його значимість яскраво видно на прикладі космічних програм США і колишнього Радянського Союзу. Мається на увазі створення нових систем, технічних засобів і методів керування, які забезпечили координацію в часі і просторі фізичної і розумової діяльності значної кількості людей, котрі брали участь у реалізації цих програм. Таким чином, інновації - це результат взаємодії між розробниками і споживачами.

У розвинутих країнах саме галузі, що використовують високі технології, створюють велику частину доданої вартості. Виробництво й експорт наукомісткої продукції дозволяють розвивати економіку швидкими темпами, про що свідчить досвід Японії, Південної Кореї, Тайваню, Гонконгу, Сінгапуру, Чилі, Іспанії, та інших країн.

Технологічна відсталість ряду галузей промисловості України обумовлює низьку продуктивність праці, високу ресурсо- і енергоємність продукції. Таким чином, поряд зі створенням власних, необхідне залучення сучасних високих технологій, розроблених в інших країнах. Для України важливо застосувати вже випробуваний у багатьох країнах метод злиття "нових" і "старих" технологій. Він створить сприятливі можливості для об'єднання якості і гнучкості, закладених у потенціалі нових технологій, із вже досягнутими перевагами традиційних, що дозволяє знаходити інноваційні рішення, які найкраще відповідають потребам України.

В другому розділі “Стан законодавчої та науково-технічної бази інноваційної діяльності в промисловості України” проаналізовано законодавче та нормативно-правове забезпечення переходу промисловості України на інноваційну модель розвитку. Крім Конституції України, норми щодо інноваційної діяльності містяться в багатьох актах різних галузей законодавства.

Проведений аналіз діючого законодавчого та нормативно-правового забезпечення переходу промисловості України на інноваційну модель розвитку показав, що таких документів в нашій державі нараховується близько сімдесяти. Але кожний з них має ті чи інші недоліки і не вирішує проблеми комплексно. І тільки поява Закону України “Про інноваційну діяльність” покликана вирішити більшість проблем.

В дисертації проаналізовано стан науково-технічного потенціалу як бази розширення інноваційної діяльності в промисловості України. Дані про науковий потенціал наведені в табл. 1.

Таблиця 1 Основні показники науково-технічного потенціалу промисловості і його частка в науковій системі України (за відомчим розподілом) Станом на 01.01.2002 р.

Як видно з табл.1 науково-технічний потенціал двох міністерств України в 2001 р. - це 18,9% всіх організацій промисловості, де проводиться науково-технічна діяльність, в яких працює понад 28,7% загальної кількості працівників цієї сфери, забезпечуючи майже 36,8% обсягів виконаних науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт.

Мережа наукових організацій промислового комплексу являє собою досить розгалужену систему організацій різних типів - науково-дослідних інститутів, спеціальних конструкторських бюро, проектно-конструкторських, технологічних інститутів, наукових центрів і т.ін.

Україна належить до 7 країн світу, які мають необхідний науково-технічний потенціал для створення і виробництва конкурентоспроможної авіаційної техніки.

Суднобудування - одна з найважливіших пріоритетних підгалузей економіки, яка дозволяє задовольнити потреби замовників в будівництві та ремонті суден і кораблів практично всіх типів і класів. Україна володіє значним верстатобудівним комплексом - електронним приладобудуванням, електротехнічною промисловістю.

В Україні, що здавна була розвинутою аграрною країною, галузь сільськогосподарського машинобудування має достатньо могутній науково-технічний потенціал і визначена Урядом як один з пріоритетних напрямів розвитку країни.

Оцінюючи кадровий потенціал науки Мінпромполітики України насамперед, слід відзначити тенденцію його реального скорочення (табл.2).

Таблиця 2 Чисельність працюючих, їх кваліфікаційна структура наукових установ і організацій Мінпромполітики України у 1995-2001 рр. осіб

Як видно з табл. 2 кількість працівників науково-технічної діяльності Мінпромполітики України за 1996-2001 рр. скоротилася на 97,2 тис. осіб, в тому числі фахівців, які виконували наукові дослідження і розробки - майже на 57,2 тис. осіб. Не уникнули скорочення науковців практично всі підгалузі машинобудування, навіть такі пріоритетні як авіаційна, оборонна, суднобудівна, промисловість засобів зв'язку тощо.

В дисертації розглянуто стан фінансування та витрат на інноваційну діяльність в промисловості України. За підрахунками обсяги щорічного фінансування (у порівняних цінах) наукових досліджень і розробок з усіх джерел з 1993р. по 2002р. скоротилися в наукових організаціях промисловості більш, ніж у чотири рази.

Одночасно відбулися зміни в структурі джерел фінансування наукових досліджень і розробок. У 2000 році практично зведені нанівець обсяги і роль Держіннофонду України у фінансуванні наукових і науково-технічних робіт, а його правонаступниця - Державна інноваційна фінансово-кредитна установа, переживаючи процес становлення, не спромоглася одразу зайняти вільне місце серед інших джерел і надати потрібні фінансові ресурси для діяльності наукових організацій (табл.3).

Таблиця 3 Обсяги і структура джерел фінансування наукових і науково-технічних робіт в наукових організаціях промислових міністерств України у 1995-2000 р.р.

Результат інноваційної діяльності характеризується станом та обсягами її впровадження в промислове виробництво держави. Не дивлячись на систематичне скорочення обсягів фінансування науки, чисельності організацій і працюючих в них, погіршення стану матеріально-технічної бази досліджень, за даними Держкомстату України, у 2000 р. науковими організаціями Мінпромполітики України і Міністерства палива та енергетики України закінчено і прийнято замовниками 5887 договорів проти 16825 у 1995 р., або на 65 % менше; робіт по створенню нових видів техніки, технологій, матеріалів - відповідно з 10163 до 2266, або на 78% менше.

Починаючи з 1995 року відбулося абсолютне і відносне скорочення кількості підприємств промисловості, які активно впроваджували інновації, що відображено на рис. 1.

Одночасно із скороченням кількості інноваційно активних підприємств зменшувалися конкретні результати їх діяльності в цьому напрямі.

інноваційний ринковий економічний промисловість

Рис. 1. Динаміка кількості підприємств, що впроваджували інновації

З одинадцяти представлених у табл. 4. видів впровадження інновацій по шести з них простежуються тенденції систематичного скорочення кількісних показників. Так, в 2001 році в порівнянні з 1995 р. скоротилася в 1,3 рази кількість введених в дію механізованих та автоматичних ліній. До 2,2 разів скоротилася за цей період кількість маловідходних, ресурсозберігаючих і безвідходних технологій.

Таблиця 4 Основні показники інноваційної діяльності промислових підприємств в Україні

Проте навіть існуючі масштаби інноваційної діяльності свідчать про позитивний вплив впроваджених інновацій на економічні показники виробництва. За даними Держкомстату, у 2001 році більше 90 % підприємств, що впроваджували інновації, одержали приріст продукції, підвищили її конкурентоспроможність та розширили ринки збуту: майже 60% замінили застарілу продукцію новими її видами; більше 40% - знизили матеріало- та енергомісткість продукції та понад 30% - впровадили нові технології, направлені на охорону навколишнього середовища.

В третьому розділі “Шляхи вдосконалення організаційно-економічного механізму регулювання інноваційної діяльності в промисловості України” викладені: основні складові інноваційної політики та вибір пріоритетів і стимулювання конкретних напрямів наукових досліджень, створення на їх основі нових технічних систем і технологій, оновлення виробничого потенціалу, випуску нової конкурентоспроможної продукції.

В підготовлений і переданий для розгляду та затвердження Кабінетом Міністрів України перелік включені такі пріоритети:

- ресурсозберігаюче устаткування та технологічні процеси для базових галузей економіки:

- авіаційна, ракетно-космічна техніка та технології спеціального призначення;

- електронні, інформаційні технології та системи зв'язку;

- функціональні і конструкційні матеріали та вироби з них;

- медичні діагностичні системи, профілактичні та лікувальні засоби;

- техніка і технології для агропромислового комплексу.

Крім того, опрацьовані та визначені наступні основні напрями інноваційної діяльності в реальному секторі економіки країни:

у паливно-сировинному комплексі - розробка і впровадження сучасних методів пошуку і моніторингу запасів стратегічних і дефіцитних видів мінеральної сировини, підвищення рівня їх видобутку з надр і переробки, а також створення високонадійних і екологічно безпечних систем транспортування; у електроенергетиці - створення і використання парогазових установок або газотурбінних надбудов паросилових блоків;

у металургії - створення наскрізних технологічних циклів виробництва, що забезпечують максимальне ресурсо- і енергозбереження. Зокрема, питомі витрати паливно-енергетичних ресурсів скоротяться у цілому по металургії на 10-15 %. До 2005 року практично на всіх підприємствах будуть досягнуті діючі в даний час екологічні норми і нормативи;

у хімічній і нафтохімічній промисловості - в результаті реалізації інноваційної політики до 2005 року питома вага прогресивних технологій може скласти майже 50%, обсяг промислової продукції, що випускається за ресурсозберігаючими технологіями, збільшиться на 15-18 %, а частка нових видів продукції - на 10-12%;

у мікробіологічній промисловості - створення технологічних процесів, що забезпечують зниження енерго - і матеріалоємності виробництв;

у машинобудуванні - виробництво конкурентоздатної за ціною і якістю продукції. Питома вага продукції машинобудування, отриманої із застосуванням високих технологій, у загальному обсязі виробництва до 2005 року прогнозується в розмірі 42 %;

у виробництві товарів народного споживання довгострокового користування - створення і розвиток технологій по випуску імпортозамінних компонентів і матеріалів. Це дозволить забезпечити відновлення повного циклу виробництва конкурентоздатних вітчизняних кольорових телевізорів, автоматичних пральних машин та інших видів складної побутової техніки.

Як показує аналіз розвитку економіки, головним джерелом фінансування інноваційної діяльності є відновлення та розширення вітчизняного промислового виробництва.

Формою створення економічно вигідних умов для участі наукових організацій та підприємств в розробці принципово нових технологій, техніки та матеріалів є державне замовлення та державна контрактна система. Як показав аналіз, в світовій практиці для підтримки інноваційних проектів широко використовуються різні фонди. З цією метою у відповідності до статті 19 Закону України "Про інноваційну діяльність" за поданням спеціально уповноваженого Центрального органу виконавчої влади у сфері інноваційної діяльності Кабінет Міністрів України створює спеціалізовані державні інноваційні фінансово-кредитні установи для здійснення фінансової підтримки інноваційної діяльності суб'єктів господарювання різних форм власності за рахунок коштів Державного бюджету України.

З метою забезпечення зацікавленості комерційних банків у кредитуванні привабливих інноваційних проектів, у збільшенні обсягів заощаджень населення через підвищення довіри до банківських установ, а також для покращання ситуації з кредитуванням реального сектору економіки планується створити пріоритетне середовище для кредитних організацій, які проводять активну інвестиційну політику щодо інноваційних виробництв.

Важливим завданням державного регулювання є створення умов для залучення такої групи джерел фінансування інноваційної діяльності, яку становлять іноземні інвестиції, міжнародна науково-технічна допомога, міжнародний лізинг, франшиза, міжнародні і національні наукові і венчурні фонди.

Інноваційна діяльність підприємств промисловості в сучасних ринкових умовах України потребує застосування нових форм організації економічної роботи. У першу чергу це стосується розробки економічної стратегії діяльності економіки в майбутньому, важливою складовою якої є удосконалення податкового регулювання.

В розвинених країнах Заходу важливе місце в системі інноваційної діяльності компаній займають пільги двох напрямів щодо проведення власних НДДКР. За першим напрямом вони надаються при перевищенні обсягів досліджень, що проводилися у поточному році, по відношенню до минулих років. Інший напрямок полягає в тому, що витрати на НДДКР повністю або частково вираховуються з доходу, який підлягає оподаткуванню. В країнах Заходу для оновлення і технічного вдосконалення виробництва широке застосування знаходить прискорена амортизація. Законом України “Про оподаткування прибутку підприємств” дозволяється її запроваджувати, але тільки до групи "3" основних фондів.

Як на нашу думку, найбільш повно вимогам оподаткування відповідає прийнятий в липні 2002р. Закон України “Про інноваційну діяльність”.

В дисертаційній роботі запропоновано структуру механізму регулювання інноваційної діяльності (рис. 2), який охоплює:

організаційне забезпечення шляхом створення спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади та його структур в міністерствах та місцевих державних адміністраціях;

економічне стимулювання та фінансову підтримку шляхом створення державних та комунальних фінансово-кредитних установ для підтримки інноваційної діяльності суб'єктів господарювання різних форм власності;

правове забезпечення шляхом удосконалення законодавчих та нормативно-правових документів;

пільгове оподаткування суб'єктів, що займаються інноваційною діяльністю шляхом введення 50% ставки на прибуток, додану вартість та землю.

Рис.2. Схема організаційно-економічного механізму регулювання інноваційної діяльності

Кондрашов О. М. Організаційно - економічний механізм регулювання інноваційної діяльності в промисловості України. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.07.01 - економіка промисловості. Науково-дослідний економічний інститут Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України, Київ, 2002.

В дисертації розкрита теорія та принципи регулювання інноваційної діяльності й розглянуто її як фактор прискореного розвитку промисловості.

Проведено аналіз стану законодавчого та нормативно-правового забезпечення переходу промисловості України на інноваційну модель розвитку, оцінено науково-технічний потенціал як базу розширення інноваційної діяльності. Проаналізовано зрушення в кадровому складі та матеріально-технічній базі науково-технічного потенціалу, обсяги фінансування та витрат на інноваційну діяльність; стан та обсяги впровадження інновацій в промислове виробництво України.

В дисертації обґрунтовані шляхи вдосконалення організаційно-економічного механізму регулювання інноваційної діяльності в промисловості України. Зокрема, визначені напрями та пріоритети інноваційної діяльності, шляхи вдосконалення економічного стимулювання та фінансової підтримки інноваційної діяльності в промисловості, а також розглянуто податкове регулювання як фактор посилення інноваційної діяльності. Ключові слова: промисловість, науково-технічний прогрес, інновації, ефективність, пріоритети, фінансування, витрати, впровадження.

Кондрашов А.Н. Организационно-экономический механизм регулирования инновационной деятельности в промышленности Украины. - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата экономических наук по специальности 08.07.01 - экономика промышленности. Научно-исследовательский экономический институт Министерства экономики и по вопросам европейской интеграции Украины, Киев, 2002.

В диссертации раскрыта теория и принципы регулирования инновационной деятельности и рассмотрено ее как фактор ускоренного развития промышленности.

Проведен анализ состояния законодательного и нормативно-правового обеспечения перехода промышленности Украины на инновационную модель развития, оценен научно-технический потенциал как база расширения инновационной деятельности. Проанализированы сдвиги в кадровом составе и материально-технической базе научно-технического потенциала промышленности государства, объемы финансирования и затрат на инновационную деятельность в промышленности Украины; состояние и объемы внедрения инноваций в промышленное производство страны.

В диссертации обоснованны пути совершенствования организационно-экономического механизма регулирования инновацион-ной деятельности в промышленности Украины. В частности, предложено создать специально уполномоченный центральный орган исполнительной власти в сфере инновационной деятельности и его подразделений в министерствах и органах регионального управления с целью обеспечения организационного механизма регулирования инновационной деятельности.

Предложены пути формирования инновационной политики и определены приоритеты инновационной деятельности, к которым отнесены ресурсосохраняющее оборудование и технологические процессы для базовых отраслей экономики; авиационная, ракетно-космическая техника и технологии специального назначения; техника и технологии для агропромышленного комплекса; судно- и автомобилестроение и др.

В исследовании изложены направления совершенствования экономического стимулирования и финансовой поддержки инновационной деятельности путем создания специализированных государственных инновационных финансово-кредитных организаций, которые предложено подчинить специально уполномоченному центральному органу исполнительной власти по вопросам инновационной деятельности. Также предложено осуществить финансовую поддержку региональных инновационных программ путем создания коммунальных специализированных небанковских инновационных финансово-кредитных организаций и подчинить их региональным исполнительным органам. Финансирование этих организаций производить за счет соответствующих региональных бюджетов.

В диссертации изложена система налогообложения субъектов, которые осуществляют инновационную деятельность путем введения 50% налоговой ставки к налогам на прибыль, добавленную стоимость и землю. Денежные средства, полученные от применения таких льгот, следует оставлять в распоряжении плательщика налогов и зачислять на его специальный счет с целью использования их исключительно на финансирование инновационной деятельности. Кроме того предложено льготное таможенное регулирование для субъектов предпринимательства, которые осуществляют инновационную деятельность, а конкретнее освобождение от уплаты ввозной таможенной пошлины и налога на добавленную стоимость продукцию и товары которые назначены для инновационной деятельности.

Ключевые слова: промышленность, научно-технический прогресс, инновации, эффективность, приоритеты, финансирование, затраты, внедрение.

Kondrashov O.M. Organizational and economic mechanism of innovational activity regulation in economy of Ukraine. - Manuscript.

Thesis for a candidate's degree in economics by specialty 08.07.01 - industrial economy. Institute for economic research under the Ministry of Economy and European integration issues of Ukraine, Kiev, 2002.

Theory and principles of innovational activity regulation are discovered and its role as an accelerated economic growth factor is considered in the thesis. Situation with legislative and justice support of Ukraine's industry transition to innovational model of development is analyzed and scientific and technical potential as a base of innovational activity extension is estimated. Personnel, material and technical base of scientific and technical potential, financing volumes and expenditures on innovational activity, conditions and innovations implementations into Ukraine's industrial production are also analyzed.

The ways of improvement of innovational activity in Ukraine's economy regulation are substantiated. Especially, innovational activity directions and priorities, ways of economic incentives and financial support improvement in industry are determined. Fiscal regulation, as innovational activity extension factor is also considered.

Key words: industry, scientific and technical progress, innovations, efficiency, priorities, financing, expenditures, implementation.

Размещено на Allbest.ru