Удосконалення організаційно-економічного механізму функціонування особистих господарств населення
Проведення економічної оцінки ефективності виробництва сільськогосподарської продукції в особистих господарствах населення. Розробка методичних підходів до створення багатофункціональних обслуговуючих кооперативів особистих господарств населення.
| Рубрика | Экономика и экономическая теория |
| Вид | автореферат |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 12.07.2014 |
| Размер файла | 62,7 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
МИКОЛАЇВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
УДК 658: 338.43
УДОСКОНАЛЕННЯ ОРГАНІЗАЦІЙНО-ЕКОНОМІЧНОГО МЕХАНІЗМУ ФУНКЦІОНУВАННЯ ОСОБИСТИХ ГОСПОДАРСТВ НАСЕЛЕННЯ
08.07.02 - економіка сільського господарства і АПК
Автореферат
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата економічних наук
Комліченко Оксана Олександрівна
Миколаїв 2003
Дисертацією є рукопис.
Робота виконана в Херсонському державному аграрному університеті Міністерства аграрної політики України.
Науковий керівник - доктор економічних наук, професор Благодатний Володимир Іванович, Херсонський державний аграрний університет завідувач кафедри організації виробництва і агробізнесу, Заслужений працівник народної освіти України.
Офіційні опоненти: - доктор економічних наук, професор Зінов'єв Фелікс Володимирович, Кримський державний агротехнологічний університет, завідувач кафедри агробізнесу і зовнішньоекономічної діяльності, Заслужений працівник народної освіти України;
- кандидат економічних наук, доцент кафедри організації виробництва і агробізнесу Євчук Людмила Анатоліївна, Миколаївський державний аграрний університет.
Провідна установа - Дніпропетровський державний аграрний університет Міністерства аграрної політики України, кафедра теоретичної та аграрної економіки.
Захист відбудеться “ 30 ” січня 2004 р. о 9.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д38.806.01 у Миколаївському державному аграрному університеті за адресою: 54010, м. Миколаїв, вул.. Паризької комуни, 9, конференцзала.
З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Миколаївського державного аграрного університету за адресою: м. Миколаїв, вул. Карпенка, 73.
Автореферат розісланий “ 24 ” грудня 2003 р.
Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради Клочан В.Ф.
Размещено на http://www.allbest.ru/
1
Загальна характеристика роботи
Останнє десятиріччя для сільського господарства стало етапом, який започаткував новий період в історії його розвитку. Саме таким є відрізок 1991 - 2002 років, якщо розцінювати його не за тривалістю часу, а за змістом соціально-економічних та організаційних перетворень в аграрному секторі економіки.
У сільськогосподарському виробництві відбулися великі структурні зрушення. В процесі реформування агропромислового комплексу зменшилася питома вага виробництва продукції в суспільному секторі та суттєво збільшилася в приватному. Згідно статистичних даних основна маса продукції приватного сектора приходиться на особисті господарства населення.
Актуальність теми дослідження. У процесі здійснення аграрної реформи, запровадження приватної власності на землю, розширення площ землекористування громадян, лібералізації господарської діяльності відбулися значні зміни в соціально-економічних умовах функціонування та розвитку особистих господарств населення, які на сьогодні є одним із найбільш стабільних секторів економіки у сільському господарстві України. Нині особисті господарства населення відіграють велику роль у забезпеченні продовольчої безпеки країни, впливають на формування рівня доходів сільських жителів.
Дослідженню економічних аспектів розвитку підсобних господарств сільського населення приділялася достатньо велика увага в працях Ю.С.Баландіна, І.Ф.Баланюка, Л.М.Гутко, В.С.Дієсперова, М.В.Додонової, Ф.В.Зінов'єва, З.І.Калугіної, П.М.Макаренко, Н.П.Макарова, М.Й.Маліка, Л.Ю.Мельника, Л.І.Михайлової, Л.В.Никифорова, Д.К.Прейгера, П.Т.Саблука, М.І.Туган-Барановського, О.В.Чаянова, Л.О.Шепотько, Г.І.Шмельова, О.М.Шпичака. Але в ринкових умовах роль, значення та функції особистих господарств населення змінюються. Виникла необхідність розробки методик оцінки ефективності використання майна та витрат праці в особистих господарствах населення, визначення впливу їх функціонування на формування рівня життя сільських жителів. Більш глибокого вивчення потребують зміни у структурі та технології виробництва, продуктивність праці в особистих господарствах населення, процеси спеціалізації та концентрації, проблеми підвищення ефективності діяльності та товарності особистих господарств населення.
Виходячи з нового кількісного та якісного значення особистих господарств населення, нині особливої актуальності набуває питання удосконалення організаційно-економічного механізму функціонування та перспектив їх розвитку, а також визначення їх місця в майбутній моделі аграрної економіки. Науково-теоретична та практична значимість невирішених проблем обумовила вибір теми, її актуальність та цільову спрямованість дисертаційного дослідження.
Зв'язок роботи з науковими планами, програмами, темами. Дисертаційна робота виконана згідно плану науково-дослідної роботи Херсонського державного аграрного університету та є складовою теми “Організаційно-економічний механізм функціонування підприємницьких структур, система ціноутворення, фінансово-кредитних відносин, страхування” (номер державної реєстрації 0102U003197).
Мета та завдання дослідження. Метою дослідження є теоретичне узагальнення і нове вирішення важливої наукової проблеми адаптації організаційно-економічного механізму функціонування особистих господарств населення до умов ринкової економіки.
Реалізація поставленої у дисертаційній роботі мети обумовила необхідність наукового вирішення наступних завдань:
визначити роль і значення особистих господарств населення та дослідити теоретичні аспекти їх функціонування з метою виявлення їх сучасного і можливого місця в аграрному секторі економіки;
уточнити сутність особистих господарств населення та їх класифікацію за різними ознаками;
провести економічну оцінку ефективності виробництва сільськогосподарської продукції в особистих господарствах населення, використавши для цього власні пропозиції щодо вдосконалення методик розрахунку окремих показників;
узагальнити історичний досвід і запропонувати нові методичні підходи до створення багатофункціональних обслуговуючих кооперативів особистих господарств населення, які б більш повно враховували економічні і соціальні інтереси селян;
визначити і обґрунтувати оптимальні параметри особистих господарств населення;
науково обґрунтувати пропозиції щодо удосконалення організаційно-економічного механізму функціонування особистих господарств населення, враховуючи специфічні умови їх діяльності.
Об'єкт дослідження. Об'єктом дослідження є сукупність теоретичних, методичних і практичних питань, пов'язаних з діяльністю особистих господарств населення, їх вплив на формування рівня життя сільських жителів та соціально-економічні відносини з іншими суб'єктами ринкової економіки.
Предмет дослідження. Предметом дослідження виступає організаційно-економічний механізм функціонування особистих господарств населення. сільськогосподарський ефективність кооператив господарство
Методологія і методика дослідження. Теоретичною і методологічною основою дисертаційної роботи є діалектичний метод пізнання, інтеграційний та системний підходи до вивчення економіко-організаційних аспектів розвитку приватного сектора сільського господарства.
У процесі дослідження використовувалися наступні методи: історичний - для вивчення історії функціонування особистих господарств населення та встановлення тенденцій їх розвитку; дедуктивний, індуктивний та узагальнення - при дослідженні теоретичних аспектів розвитку та функціонування приватного сектора сільського господарства в економіці Херсонщини; анкетування, порівняння, групування, графічний - при дослідженні сучасного стану особистих господарств населення, рівня життя сільських жителів; розрахунково-конструктивний - при прогнозних розрахунках та обґрунтуванні напрямів розвитку аграрного сектора економіки; математичного програмування - при розробці моделі оптимізації виробничо-галузевої структури сільськогосподарського виробництва в особистих господарствах населення; діалектичний, абстрактно-логічний, які дозволили провести теоретичні та методологічні узагальнення, сформулювати висновки.
Інформаційною базою дослідження стали Закони України, Укази Президента України, постанови Уряду, матеріали Державного комітету статистики України та Херсонського обласного управління статистики, Херсонського обласного управління земельних ресурсів, спеціальна література та результати соціологічних досліджень (особистого анкетування), проведених автором у 1999 - 2002 рр.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в комплексному вивченні та науковому обґрунтуванні удосконалення організаційно-економічного механізму функціонування особистих господарств населення з врахуванням сучасних умов і розкривається сукупністю наступних положень:
уточнено зміст понять “господарства населення”, “особисті підсобні господарства населення”, ”особисті селянські господарства” в ринкових умовах господарювання, теоретично обґрунтовано зростання ролі особистих господарств населення в умовах перехідної економіки;
поглиблено класифікацію особистих господарств населення за різними ознаками (за метою діяльності, за розмірами, за сферами сільськогосподарського виробництва), що забезпечує науково обґрунтований підхід до їх дослідження;
дістали подальший розвиток методи оцінки ефективності ведення особистих господарств;
запропоновано напрями удосконалення інформаційно-консультативного забезпечення особистих господарств населення шляхом створення консультативних служб при районних управліннях сільського господарства і продовольства та організації демонстраційних моделей;
визначена раціональна виробничо-галузева структура особистих господарств населення, зорієнтована на спеціалізацію виробництва в залежності від наявних ресурсів і розмірів господарства;
доповнено новими положеннями механізм створення багатофункціональних обслуговуючих кооперативів для особистих господарств населення (запропоновано на підготовчому етапі організовувати “механізаторське коло” та впроваджувати моделі інтеграції дрібного господарства з великим).
Практичне значення одержаних результатів. Основні положення, пропозиції і рекомендації дисертаційної роботи доцільно використовувати у процесі прийняття управлінських рішень щодо підтримки цін та доходів сільськогосподарських виробників, при розробці місцевих програм розвитку сільського господарства Херсонської області та інших регіонів України. Вони можуть бути матеріалом для органів державної статистики районів області, спеціалістів-аналітиків науково-дослідних установ, для власників особистих господарств населення, які бажають визначити і підвищити ефективність власного виробництва. Матеріали дисертації можуть бути використані для висвітлення важливих закономірностей розвитку агропромислового комплексу та дозволять реально оцінювати стан особистих господарств населення, їх місце у забезпеченні потреб регіону основними видами продовольства.
Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є науковою працею, в якій викладено авторський підхід до вирішення економіко-організаційних і соціальних проблем функціонування особистих господарств населення в умовах перехідної економіки. Усі наукові результати та висновки, що викладені в дисертації і виносяться на захист, отримані автором самостійно.
Апробація результатів дисертації. Основні результати дослідження доповідалися та обговорювалися на щорічних наукових конференціях професорсько-викладацького складу Херсонського ДАУ (2000-2002 рр.), а також на науково-практичних конференціях: “Проблеми ефективного функціонування АПК в умовах нових форм власності та господарювання” (ХДТУСГ, м. Харків, 2001 р.); “Дослідження та оптимізація економічних процесів - Оптимум - 2001” (Національний технічний університет “Харківський політехнічний інститут”, м. Харків, 2001 р.); “Соціально-економічні умови ефективного функціонування АПК у пореформений період” (Таврійська державна агротехнічна академія, м. Мелітополь, 2002 р.); “Ринкова трансформація економіки АПК” ( ХДТУСГ, м. Харків, 2002 р.).
Публікації. Основні результати дослідження опубліковані в 6 наукових статтях у фахових виданнях загальним обсягом - 1,2 друк. арк.
Структура та обсяг дисертації. Дисертаційна робота складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел. Повний обсяг дисертації - 221 сторінка, у тому числі основного тексту - 182 сторінки. Дисертація містить 37 таблиць, 12 рисунків та 16 додатків. Список використаних літературних джерел включає 173 найменування.
Основний зміст роботи
У вступі дисертаційної роботи розкривається актуальність теми дослідження, його мета і завдання, предмет та об'єкт дослідження, сформульовано наукову новизну і практичне значення одержаних результатів, їх апробація.
У першому розділі - “Теоретико-методичні основи організації і функціонування особистих господарств населення” - досліджуються теоретичні засади та погляди науковців на організаційно-економічний механізм розвитку приватного сектору в сільському господарстві, сутність особистих господарств населення, їх роль та функції в умовах ринкової економіки, методичні підходи до оцінки ефективності діяльності малих форм господарювання.
Опрацювання здобувачем літературних джерел дало можливість визначити організаційно-економічні особливості функціонування особистих господарств населення, уточнити і доповнити зміст понять “особисті підсобні” та “особисті селянські” господарства населення, виходячи з умов перехідної економіки. Виявлено, що в економічній літературі ці два поняття часто ототожнюють, відсутнє також чітке визначення поняття “особисті господарства населення”.
Особисті господарства населення - це особливий різновид домашніх господарств, форма сільськогосподарського виробництва, в якій робітник і підприємець поєднані в одній особі. Вони мають аграрний виробничий профіль, використовують землю як виробничий ресурс, або як просторову базу для розміщення виробництва. Беззаперечним, на нашу думку, є твердження, що в їх складі доцільно виділяти дві основні групи: особисті підсобні і особисті селянські господарства.
Особисті підсобні господарства мають натурально-споживчий допоміжний характер, засновані на ручній праці, орієнтовані на самовиживання. Але розширення площі земельних ділянок, збільшення обсягів виробництва продукції і питомої ваги доходів від ведення особистого господарства в загальній сумі доходів сільського населення, підвищення рівня товарності дозволяють стверджувати, що більшості особистих господарств населення не відповідає статус “підсобних”. Вони втрачають підсобний характер, мають можливість і здатні збільшувати товарність виробництва та складають окрему групу аграрних дрібнобізнесових господарств населення як фізичної особи. Саме до таких господарств необхідно вживати поняття “особисті селянські”.
Чинниками, що обумовили стабільність особистих господарств населення в умовах аграрної кризи та втрату деякими з них підсобного характеру, є: відсутність проблеми пошуку “стартового капіталу” та необхідності утримувати виробничу інфраструктуру; уникнення податкового тиску; скорочення доходів селян у формі оплати праці в сільськогосподарських підприємствах.
За результатами дослідження нами запропонована наступна класифікація особистих господарств населення (рис. 1).
|
Групи особистих господарств населення |
|||||||||||||||||
|
За метою діяльності і спеціалізацією |
За розмірами і ресурсним потенціалом |
За рівнем товарності |
|||||||||||||||
|
Багатогалузеві, споживчі |
Товарно-споживчі |
Товарні спеціалізовані ринкові |
Розвинуті |
Великі |
Середні |
Дрібні |
Особисті підсобні |
Особисті селянські |
Рис. 1 Класифікація особистих господарств населення
Розвинуті особисті господарства населення, на нашу думку, - це такі господарства, в яких представлені всі види тваринництва, незалежно від величини поголів'я, є сад і ділянка землі під городом від 2 га та більше (за рахунок приєднання земельних паїв власників таких господарств); великі - господарства, що утримують велику рогату худобу, мають птицю та город від 1 до 2 га; середні - господарства, що не утримують великої рогатої худоби, але мають птицю, мілку худобу та город від 0,6 до 1 га; дрібні - господарства, в яких повністю відсутнє тваринництво, а сад та город представлені ділянкою до 0,6 га.
Особисті господарства населення в ринкових умовах господарювання виконують наступні функції:
- дозволяють отримувати додатковий доход;
- забезпечують продуктами харчування сільське населення;
- формують товарні ресурси країни шляхом реалізації виробленої продукції;
- поповнюють нестачу тих продуктів харчування, які неефективно виробляти у великих господарствах;
- займаються виробництвом продукції, що потребує великих витрат ручної праці;
- використовують побутові та виробничі відходи, які не можуть бути використані у великому виробництві;
- ставлять результати праці у пряму залежність від її кількості та якості.
Організація і управління діяльністю приватних господарств та визначення економічної ефективності їх діяльності здійснюється за допомогою системи взаємозв'язку та взаємодії форм і методів господарювання, тобто організаційно-економічного механізму функціонування приватного сектору сільського господарства.
Для зупинення спаду сільськогосподарського виробництва, гарантування продовольчої безпеки країни, досягнення раціональних норм споживання продуктів харчування на душу населення необхідним є удосконалення організаційно-економічного механізму функціонування особистих господарств населення шляхом регулювання ціни на продаж селянам промислових та інших товарів (паливно-мастильних матеріалів, сільськогосподарської техніки, добрив, засобів боротьби зі шкідниками, ветеринарних препаратів тощо); створення взаємовигідних економічних умов для виробників і споживачів продукції; ефективної податкової системи; налагодження фінансово-кредитного механізму; організації консультаційних пунктів. Все це дозволить особистим селянським господарствам стати повноправними суб'єктами ринку: пропонувати на ринку ресурсів сировину для переробки, отримувати доходи та використовувати їх для задоволення особистих потреб. Бо разом з сільськогосподарськими підприємствами вони виступають не лише як взаємодоповнюючі, але, деякою мірою, і як конкуруючі господарські системи у використанні матеріальних і трудових ресурсів, реалізації виробленої продукції.
У другому розділі - “Стан та умови виробництва сільськогосподарської продукції в особистих господарствах населення” - розкрито соціально-економічний стан, значення та роль особистих господарств населення у формуванні рівня життя сільських жителів; проаналізовані умови та економічна ефективність виробництва в особистих господарствах населення.
Дослідження показали, що в Херсонській області сформувався досить потужний приватний сектор аграрного виробництва. За період 1991-2002 років обсяги виробництва валової сільськогосподарської продукції господарствами всіх категорій скоротилися на 32,1%, у тому числі у сільськогосподарських підприємствах - на 63,2%. При цьому в особистих господарствах населення виробництво валової продукції сільського господарства зросло на 54,6%. Маючи в своєму розпорядженні 42,6% земельної площі сільськогосподарські підприємства в 2002 році виробили 39,8% валової продукції, а особисті господарства населення на 37,4% площі сільськогосподарських угідь отримали 60,2% валової сільськогосподарської продукції (рис. 2).
За досліджуваний період сектор особистих господарств населення розширив свій ресурсний потенціал, порівняно з суспільним сектором, в якому відбувся різкий спад виробництва. Площа сільськогосподарських угідь в особистих господарствах населення за період 1991-2002 років зросла майже у 2 рази. Значне розширення земельних угідь в особистих господарствах населення привело до помітного збільшення в них поголів'я тварин: великої рогатої худоби (в т. ч. корів) - майже в 2 рази; свиней - на 17,7%; та птиці - на 13,9%. Скоротилося лише поголів'я овець та кіз на 42,3%. В той же час в сільськогосподарських підприємствах мало місце різке скорочення поголів'я худоби. Так, на початок 2003 року порівняно з 1991 роком чисельність великої рогатої худоби в сільськогосподарських підприємствах зменшилася на 91,7%, свиней - на 88,7%, птиці - на 78,7%, а овець та кіз майже у 20 разів.
Рис. 2 Динаміка питомої ваги валової продукції сільського господарства по категоріях господарств Херсонської області у 1991 - 2002 роках
Аналіз динаміки обсягів виробництва окремих видів продукції рослинництва господарствами всіх категорій свідчить, що вирощування зернових культур залишається пріоритетом сільськогосподарських підприємств. В 2002 році ними вироблено 86,1% зернових культур. Разом з тим, виробництво картоплі майже повністю зосереджене в особистих господарствах населення. Частка цих господарств у виробництві продукції рослинництва за останні десять років зросла на 30,1% і у 2002 році складала 48,1%.
У виробництві продукції тваринництва домінуюче становище теж займають особисті господарства населення. В 2002 році ними вироблено 87,1% - м'яса, 83,9% - молока, 57,4% яєць. І лише у виробництві вовни особисті господарства населення поступаються сільськогосподарським підприємствам. Частка особистих господарств населення у виробництві продукції тваринництва за досліджуваний період зросла на 49,1% та в 2002 році складала 82,3%.
З метою виявлення чинників, що формують витрати та ефективність виробництва в особистих господарствах населення проводилося дослідження цієї проблеми шляхом анкетного опитування. Аналіз діяльності цих господарств показав, що економічно ефективним є вирощування ними картоплі та овочів, особливо ранніх сортів; баштанних культур; молока; м'яса та хутра нутрій. Нерентабельним є вирощування ними зернових культур, м'яса великої рогатої худоби та свиней. За даними дослідження встановлено, що вирощуванням продукції рослинництва займаються переважно особисті господарства населення Білозерського і Скадовського районів; а продукції тваринництва - Великоолександрівського району Херсонської області. Рівень товарності особистих господарств населення коливається в межах 32-78% в залежності від умов господарювання та розташування цих господарств. В цілому діяльність особистих господарств населення Херсонської області виявилася рентабельною.
На ефективність функціонування особистих господарств населення впливають умови господарювання, а саме: ринкова кон'юнктура; виробничо-організаційний тип господарства; трудовий потенціал родини; тип населеного пункту, його наближеність до ринків збуту продукції; рівень ресурсозабезпеченості - землею, робочою силою, матеріально-технічними засобами.
Дослідженнями встановлено, що найбільш поширеним засобом пересування і перевезень є двоколісний транспорт - 61% особистих господарств населення мають велосипеди; 24% - автотранспорт; 22% - мотоцикли; 2% - трактор. Не переобтяжені дані господарства і засобами малої механізації (лише у 15% господарств є корморізка, плуг або борона; 2% - мають переробні установки; 1% - косарку). Нова малогабаритна техніка майже не використовується через недоступність цін. Більшість необхідних для господарювання матеріальних ресурсів надходять із власного виробництва (насіння картоплі, овочів; молодняк великої рогатої худоби і птиці). Особисті господарства населення самостійно вирішують всі виробничі і маркетингові питання.
Аналізуючи доходи сільського населення, необхідно відмітити, що найбільшу питому вагу в них в останній час становлять надходження від ведення особистих господарств населення (43,6%). При цьому спостерігається значне коливання цього показника. На його зміни впливають наступні фактори: кількість членів родини, наявність працездатних членів господарства, розміри землекористування, соціальний стан, напрям виробничої діяльності. Зі збільшенням сукупних грошових доходів росте частка доходів від ведення особистих господарств населення. Найбільшу питому вагу доходи від ведення особистого господарства складають в сімейному бюджеті населення з середнім рівнем доходів і витрат. Але в групах з високими середньодушовими грошовими доходами (більше 300 грн.) у місяць частка доходів від ведення особистого господарства не перевищує 30% (рис. 3).
Рис. 3 Питома вага доходів від ведення особистих господарств населення Херсонської області, 2002 р
У третьому розділі - “Шляхи удосконалення діяльності особистих господарств населення” - визначені напрями кооперування та інтеграції особистих господарств населення з іншими товаровиробниками; запропоновані шляхи удосконалення фінансово-кредитного та інформаційно-консультаційного забезпечення діяльності цих господарств; обґрунтовані напрями подальшого розвитку особистих господарств населення, що передбачають вибір раціональної виробничої структури та створення багатофункціональних обслуговуючих кооперативів.
За результатами дослідження встановлено, що можливості подальшого розвитку виробництва для більшості особистих господарств населення обмежені. Це спричинено відсутністю малогабаритної сільськогосподарської техніки та системи постачання матеріально-технічних ресурсів; недосяжністю ринків збуту вирощеної продукції; проблемами забезпечення фінансування виробництва.
Враховуючи сформовану ситуацію в приватному секторі аграрної економіки та чинники, що обмежують його розвиток, вважаємо доцільним створювати обслуговуючі багатофункціональні кооперативи особистих господарств населення, які поєднуватимуть маркетинговий та сервісний напрями діяльності (табл. 1).
Таблиця 1
Основні види діяльності обслуговуючого багатофункціонального кооперативу
|
Напрями діяльності |
Види діяльності |
|
|
Маркетинговий |
Закупівля та постачання засобів виробництва, матеріально-технічних ресурсів |
|
|
Заготівля, зберігання, передпродажна обробка, реалізація продукції |
||
|
Пошук вигідних каналів збуту овочевої і баштанної продукції, укладання угод |
||
|
Сервісний |
Експлуатація сільськогосподарської техніки, її ремонт |
|
|
Обробіток ґрунту, збір врожаю |
||
|
Транспортування продукції до місця реалізації |
||
|
Ветеринарне обслуговування тварин та селекційна робота |
||
|
Надання інформаційно-консультаційних послуг |
Саме через кооперативи дрібні сільськогосподарські товаровиробники можуть покращити своє становище на ринку: отримати прямий доступ до споживачів та переробників, знайти прибуткові канали збуту продукції; отримати необхідні матеріально-технічні ресурси за прийнятними цінами. Через спільну діяльність дрібні сільськогосподарські товаровиробники - члени кооперативу - можуть збільшувати доходи від ведення особистого господарства, що приведе до зміцнення їх фінансового стану, підвищення продуктивності праці та ефективності сільськогосподарського виробництва. Створення такого кооперативу було розглянуто на прикладі особистих господарств населення Скадовського району. Підготовчими заходами до їх об'єднання були: впровадження моделей інтеграції дрібного господарства (особистих господарств населення) з великим (СТОВ “Заповіт Ілліча”) у відгодівлі великої рогатої худоби та свиней; участь в аукціонних торгах (Асканія-Нова, 2001р.); організація “механізаторського кола”, або обміну механізаторськими послугами. “Механізаторське коло” є системою взаємодопомоги, формою співпраці, при якій сільськогосподарські товаровиробники будуть спільно використовувати сільськогосподарську техніку, не передаючи її у власність кооперативу. Ця форма співпраці має як переваги (не треба створювати юридичну особу і робити пайові внески; відсутні витрати на управління діяльністю), так і недоліки (відсутність гарантії на вчасне отримання послуг; неврегульованість питань обслуговування і ремонту техніки). Але така організація праці необхідна тоді, коли члени особистих господарств населення не готові створити справжній обслуговуючий кооператив.
Особисті господарства населення мають бути економічно зацікавлені в створенні обслуговуючого кооперативу, при цьому важливе значення матиме встановлений рівень цін на послуги кооперативу. Як показують розрахунки (табл. 2), членам кооперативу економічно вигідно користуватися його послугами.
Таблиця 2
Економічна ефективність одноосібного та кооперативного виробництва і реалізації молока (в розрахунку на 1 голову худоби)
|
Показники |
Одноосібно |
Через обслуговуючий кооператив |
|
|
Вступні та пайові внески, грн. |
- |
105,00 |
|
|
Витрати кормів, грн. |
1396,12 |
1200 |
|
|
Вартість використаних ветпрепаратів та ветеринарного обслуговування, грн. |
20,02 |
17,67 |
|
|
Інші витрати, грн. |
293,90 |
220,00 |
|
|
Витрати на супутню продукцію, грн. |
147,78 |
144,78 |
|
|
Витрати по реалізації, грн. |
254,35 |
134,68 |
|
|
Всього витрат, грн. |
1819,61 |
1532,57 |
|
|
Продуктивність, л |
3336 |
3336 |
|
|
Реалізовано, л |
1924 |
1924 |
|
|
Реалізаційна ціна 1 л, грн. |
0,70 |
0,90 |
|
|
Умовний доход, грн. |
2123,40 |
2324,64 |
|
|
Прибуток, грн. |
303,79 |
792,07 |
|
|
Рівень рентабельності, % |
16,7 |
51,7 |
Витрати на виробництво молока, наприклад, в особистих господарств населення - членів кооперативу - на 16% нижчі, ніж при одноосібному виробництві. Кооператив має можливість реалізувати продукцію своїх членів по ціні 0,90 грн. за 1 л молока. Все це дозволить особистим господарствам населення - членам кооперативу - одержати значно більшу суму прибутку.
З метою вирішення проблем фінансування виробництва в особистих господарствах населення запропоновано створювати кредитні спілки, головною метою яких є фінансовий та соціальний захист своїх членів. При цьому використаний досвід роботи кредитних спілок в США, Канаді, Німеччині; проаналізована діяльність Другої кредитної спілки та кредитної спілки “Громада”, що функціонують в Херсонській області.
Питання кредитування аграрного сектора економіки може вирішуватися не лише шляхом створення системи кредитних спілок, а і за рахунок удосконалення механізму системи кредитування фінансовими установами. З метою підтримки кредитування дрібних товаровиробників може бути запроваджений механізм державної компенсації процентної ставки, який би передбачав, що 50% процентної ставки за товаровиробників буде компенсовано державою, за ставкою рефінансування на дату підписання кредитної угоди. Для цього в державному бюджеті повинні бути виділені певні суми коштів.
Для забезпечення особистих господарств населення інформацією про сучасні прогресивні технології аграрного виробництва, ринки збуту продукції нами були розроблені Методичні рекомендації по організації консультаційної служби при Управлінні сільського господарства та продовольства Білозерського району. В штат селищної ради запропоновано ввести посаду консультанта-організатора з аграрних питань, в службові обов'язки якого входить не лише надання консультаційних послуг з питань сільськогосподарського виробництва, а й організація освітніх заходів із залученням вузько профільних експертів-консультантів. Одним з важливих напрямів діяльності консультаційної служби є організація демонстраційних моделей по застосуванню нових технологій у відгодівлі худоби, у вирощуванні продукції рослинництва на базі окремих особистих господарств населення. Це дасть можливість випробувати нові технології, не ризикуючи завдати шкоди (у разі невдачі) всім суб'єктам господарській діяльності. Крім того, позитивні результати будуть прикладами ефективності практичного впровадження нових технологій, що є вагомим доказом на користь їх застосування. Фінансування діяльності консультаційного центру може здійснюватися такими шляхами: а) фінансування державою, або місцевими органами самоврядування; б) створення інформаційно-консультативного кооперативу; в) фінансування частково за рахунок бюджетних коштів, а частково - на основі госпрозрахунку. Вважаємо, що останній варіант є найбільш перспективним.
Аналіз структури виробництва в особистих господарствах населення дає можливість стверджувати, що вона далека від раціональної. В дисертації запропонована модель оптимізації виробничої структури особистих господарств населення. На її основі визначено три варіанта раціонального співвідношення галузей сільськогосподарського виробництва, тобто окремих культур, груп худоби та птиці для господарств, які відрізняються одне від одного площею сільськогосподарських угідь та наявністю трудових ресурсів. У всіх варіантах в господарстві виробляються основні продукти харчування, достатні для споживання в межах фізіологічних норм. Максимальну величину чистого доходу на 1 га (2735,54 грн.) можна отримати при сполученні галузей за першим варіантом. В структурі посівних площ лише половину площі посіву займають зернові культури і кормові коренеплоди. Біля чверті площі займають картопля і овочі. Потреба тваринництва у кормах буде забезпечуватися частково за рахунок придбання кормів на стороні. Основною товарною галуззю за цим варіантом є рослинництво, раціональною буде спеціалізація на вирощуванні ранньої картоплі і овочів. Виробництво продукції тваринництва буде в межах, що задовольняють лише потреби членів особистих господарств населення в основних продуктах харчування: молоці, м'ясі, яйцях. Недоліками цього варіанту є сезонний характер виробництва, залежність від погодних умов, висока трудомісткість продукції.
Другий варіант ґрунтується на вирощуванні продукції тваринництва. Зі збільшенням площ земельних угідь з'являється можливість відмовитися від придбання кормів на стороні та задовольнити потреби тваринництва за рахунок власного кормовиробництва. Отже, зернові і кормові культури вирощуються на 80% посівних площ. У другому варіанті виражена спеціалізація на виробництві товарного молока, м'яса і яєць. Це обумовлює рівномірний розподіл трудових витрат, регулярність отримання доходів. Але при цьому величина чистого доходу знижується на 33% у порівнянні з першим варіантом.
У третьому варіанті площа сільськогосподарських угідь становить 5 га. Таке розширення земельної ділянки можливе за рахунок приєднання земельних паїв членів особистих господарств населення та при наявності малогабаритної техніки. Це знизить витрати на 1 га площі земельних угідь та збільшить рентабельність виробництва. За даним варіантом майже в 10 разів розширяться площі під картоплею і зерновими, в 4 рази - під багаторічними насадженнями, в 2 рази - під овочами. Отже, розширення землекористування в особистих господарствах населення дасть змогу їм спеціалізуватися на вирощуванні товарної картоплі, овочів, фруктів, що, за даними проведеного дослідження, є найбільш вигідним. Виробництво продукції тваринництва буде обмежуватися виключно фізіологічними нормами споживання основних продуктів харчування. Потреби тваринництва в кормах будуть задовольнятися за рахунок власного кормовиробництва.
Дослідженням організаційно-економічного механізму функціонування особистих господарств населення в умовах трансформації економіки встановлено, що ці господарства поряд з позитивними рисами мають і певні недоліки (малокваліфікована трудомістка діяльність, важка ручна праця). Тому їх не можна вважати альтернативою великим та середнім сільськогосподарським підприємствам, а необхідно сприймати як тимчасовий вихід із складного економічного становища для забезпечення зайнятості та виживання більшості сільського населення.
Але, виходячи із сучасної економічної та соціальної сутності особистих господарств населення, доцільно їх підтримувати. На макроекономічному рівні це позбавить державу необхідності надання робочих місць, поглине надлишок робочої сили на ринку праці, закріпить людей на селі. На мікроекономічному рівні - забезпечить населення продуктами харчування; стане джерелом додаткового доходу для сільських родин.
Висновки
Дослідження теорії та практики організаційно-економічного механізму функціонування особистих господарств населення в умовах ринкових перетворень агропромислового комплексу дає підстави зробити такі основні висновки та наукові рекомендації:
1. Особисті господарства населення - це господарства, які мають сільськогосподарський виробничий профіль і використовують для цього землю як виробничий ресурс або просторову базу для розміщення виробництва, в яких робітник і підприємець поєднані в одній особі. В їх складі доцільно виділяти особисті підсобні та особисті селянські господарства.
2. Особисті підсобні господарства населення - це господарства споживчого характеру, метою діяльності яких є забезпечення продуктами харчування сільської родини та подолання наслідків безробіття шляхом самозайнятості. Саме з цієї точки зору вони були і залишаються підсобними, заснованими на ручній праці та орієнтованими на самовиживання, а не на одержання максимального прибутку. Особисті селянські господарства втрачають підсобний характер, бо мають можливість збільшувати валове виробництво сільськогосподарської продукції і підвищувати товарність за рахунок розширення земельних наділів. Від фермерських особисті селянські господарства відрізняються лише розмірами і тим, що не мають статусу юридичної особи.
3. В умовах значного спаду сільськогосподарського виробництва у суспільному секторі особисті господарства населення не тільки зберегли свій потенціал і обсяги виробництва, а й забезпечили економічне зростання виробництва деяких видів сільськогосподарської продукції. Нині роль особистих господарств населення у вирішенні продовольчої проблеми Херсонської області надзвичайно велика. Вони є основним виробником валової сільськогосподарської продукції. У 2002 році ними було вироблено картоплі - 98,5 %; овочів - 66,4 %; плодів та ягід - 65,4 %; м'яса - 87,1 %; молока - 83,9 %; яєць - 57,4 %.
4. Для вивчення економічної ефективності виробництва в особистих господарствах населення використані такі показники: вихід валової продукції (у натуральному і вартісному виразі) та витрати на її виробництво в розрахунку на 1 ц продукції, 1 га земельної площі та умовну голову худоби. Дані показники дозволили визначити рівень рентабельності виробленої продукції: картоплі та овочів (переважно ранніх сортів) - 72,4 % та 67,0 % відповідно; баштанних культур - 131,4 %; молока - 36,3 %; яєць - 54,5 %; нутрій - 76,8 %.
5. Велику питому вагу доходів від ведення особистого господарства в бюджеті сільської родини мають власники особистих господарств населення, які спрямовані на товарне виробництво (43,6 %).
6. У більшості особисті господарства населення - це різновид дрібного, переважно натурального виробництва, значні масштаби якого характеризують відсталість аграрного сектора. Тут відсутній суспільний поділ праці, переважає універсальна ручна праця, низька рентабельність виробництва, тому що все це потребує обробітку значних земельних площ та великих витрат часу на догляд за поголів'ям худоби. Нині назріла нагальна потреба у створенні в сільській місцевості кооперативів для забезпечення засобами виробництва особистих господарств населення; закупівлі, зберігання, переробки та реалізації вирощеної в них продукції. Удосконалена методика створення багатофункціональних обслуговуючих кооперативів власників особистих господарств населення дасть змогу спеціалізувати виробництво, підвищити його концентрацію, знизити витрати і в результаті забезпечити підвищення економічної ефективності виробництва сільськогосподарської продукції.
7. Нарощування обсягів виробництва, розвиток підприємницької ініціативи в особистих господарствах населення значною мірою залежить від доступності кредитних ресурсів. Питання кредитування аграрного сектора економіки може вирішуватися двома шляхами: по-перше, це створення системи кредитних спілок; по-друге - удосконалення механізму системи кредитування за рахунок створення інституту захисту прав власників об'єктів застави; зменшення співвідношення суми застави і кредиту; спрощення процедури отримання банківського кредиту.
8. Для підвищення ефективності функціонування особистих господарств населення, впровадження нових технологій сільськогосподарського виробництва, необхідно створювати і розвивати консультаційні служби, діяльність яких пропонуємо фінансувати частково за рахунок коштів місцевих бюджетів, а частково - на основі комерційного розрахунку.
9. На основі оптимізації виробничо-галузевої структури особистих господарств населення визначено оптимальну структуру посівних площ і поголів'я худоби, що дозволять підвищити фактичну рентабельність виробництва на 33,5 %.
10. Для подальшого розвитку особистих господарств населення слід вжити необхідних заходів: на законодавчому рівні визначити гарантії соціального та пенсійного забезпечення працюючих в особистих господарствах населення; розвивати кооперацію та інтеграцію даних господарств; вдосконалити механізм функціонування елементів ринкової інфраструктури (бірж, ярмарок, аукціонів тощо); вдосконалити технічне і технологічне забезпечення особистих господарств населення шляхом розробки і виробництва малогабаритної техніки з метою скорочення витрат ручної праці; розвивати консультаційне забезпечення з питань функціонування даних господарств (передових технологій, маркетингу, менеджменту).
11. Науково обґрунтовані перспективи розвитку особистих господарств населення: подальший поступальний розвиток особистих господарств населення (зумовлений можливістю розширеного використання земельних паїв, відсутністю потреби створення юридичної особи з фіскальними наслідками); трансформування особистих селянських господарств у малі підприємницькі структури або високотоварні фермерські господарства; поступове зменшення кількості, розмірів та ролі особистих підсобних господарств населення.
Список опублікованих праць
Комліченко О.О. Роль особистих господарств населення в економіці Херсонщини. Проблеми ефективного функціонування АПК в умовах нових форм власності та господарювання. К.: ІАЕ, 2001. С. 752 755.
Комліченко О.О. Методика аналізу платоспроможності та фінансової стійкості особистих господарств населення. Вісник Національного технічного університету: Зб. наук. праць. Вип. 24. Харків, 2001. С. 224 227.
Комліченко О.О. Економічна ефективність вирощування баштанних культур в особистих господарствах населення Скадовського району Херсонської області. Таврійський науковий вісник: Зб. наук. праць. Вип. 20. Херсон, 2001. С. 161-165.
Комліченко О.О. Селянські господарства Херсонщини в період проведення аграрної реформи П.А.Столипіна. Вісник Полтавського державного СГІ. Вип. 5-6. Полтава, 2001. С. 125.
Комліченко О.О. Принципи діяльності та перспективи розвитку сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів власників особистих селянських господарств. Ринкова трансформація економіки АПК: кол. монографія у чотирьох частинах. / За ред. П.Т. Саблука, В.Я. Амбросова, Г.Є. Мазнєва. Ч. 4 Стабілізація доходів сільських товаровиробників. К.: ІАЕ, 2002. С. 203 205.
Комліченко О.О. Економічна ефективність вирощування нутрій в особистих господарствах населення Херсонської області. Науковий вісник національного аграрного університету. Вип. 51. К., 2002. С. 157 160.
Анотація
Комліченко О.О. Удосконалення організаційно-економічного механізму функціонування особистих господарств населення. - Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.07.02 - економіка сільського господарства і АПК - Миколаївський державний аграрний університет, м. Миколаїв - 2003.
У дисертації розкрито результати теоретичних і практичних досліджень організаційно-економічних особливостей функціонування особистих господарств населення; уточнено зміст понять “господарства населення”, “особисті підсобні господарства населення”, ”особисті селянські господарства” в ринкових умовах господарювання; поглиблено класифікацію особистих господарств населення за різними ознаками: за метою діяльності, за розмірами, за сферами сільськогосподарського виробництва.
Проведено багатоаспектне дослідження стану розвитку особистих господарств населення Херсонської області, визначені їх роль, значення і функції в ринковій економіці.
Визначена раціональна виробничо-галузева структура особистих господарств населення; удосконалено механізм створення багатофункціональних обслуговуючих кооперативів для особистих господарств населення. Запропоновано форми організації інформаційно-консультативного забезпечення особистих господарств населення та обґрунтовані напрями подальшого розвитку особистих господарств населення.
Ключові слова: організаційно-економічний механізм, особисті господарства населення, економічна ефективність, товарна продукція, рівень товарності, обслуговуючий багатофункціональний кооператив, інтеграція, інформаційно-консультативний центр.
Аннотация
Комличенко О.А. Совершенствование организационно-экономического механизма функционирования личных хозяйств населения. - Рукопись.
Диссертация на получение научной степени кандидата экономических наук по специальности 08.07.02. - экономика сельского хозяйства и АПК - Николаевский государственный аграрный университет, г. Николаев - 2003.
В диссертации раскрыты результаты теоретических и практических исследований организационно-экономического механизма функционирования личных хозяйств населения, уточнено содержание понятий “хозяйства населения”, “личные подсобные хозяйства населения”, ”личные крестьянские хозяйства” в рыночных условиях хозяйствования; углублена классификация личных хозяйств населения по разным признакам: по цели деятельности, по размерам, по сферам сельскохозяйственного производства; по уровню товарности.
Личные хозяйства населения в современных условиях являются необходимой формой организации сельскохозяйственного производства, так как дают возможность выжить большой части сельского населения. Считаем, что личные хозяйства населения - это особая разновидность домашних хозяйств, форма сельскохозяйственного производства, в которой работник и предприниматель объединены в одном лице. Они имеют аграрный производственный профиль, используют землю как производственный ресурс, или как пространственную базу для размещения производства.
Личные хозяйства населения сегодня занимают доминирующую позицию в аграрном секторе экономики, производя около 60% валовой продукции сельского хозяйства. И хотя значительные масштабы мелкого натурального хозяйства характеризуют отсталость аграрного сектора, учитывая сегодняшние условия и уровень жизни в Украине, многочисленные проблемы развития фермерства и больших товарных сельскохозяйственных предприятий, безработицу, данные хозяйства будут функционировать некоторое время, особенно в сельской местности. Поэтому считаем необходимой поддержку их со стороны государства, которая будет проводиться по следующим направлениям: организация сервисного обслуживания населения, расширение выпуска малогабаритной техники и инвентаря с целью сокращения затрат ручного труда. На макроэкономическом уровне это избавит государство от предоставления рабочих мест, поглотит излишек рабочей силы на рынке труда, закрепит людей в сельской местности. На микроэкономическом уровне - обеспечит население продуктами питания, станет источником дополнительного дохода для сельских семей.
По результатам исследования установлено, что возможности дальнейшего развития производства для большинства личных хозяйств населения ограничены. Это обусловлено отсутствием малогабаритной сельскохозяйственной техники и системы снабжения материально-техническими ресурсами; недоступностью рынков сбыта выращенной продукции; проблемами обеспечения финансирования производства. Учитывая сформировавшуюся ситуацию в частном секторе аграрной экономики и факторы, ограничивающие его развитие, считаем целесообразным создание обслуживающих многофункциональных кооперативов личных хозяйств населения, которые будут объединять маркетинговый и сервисный направления деятельности. Это позволит осуществлять эффективное хозяйствование, существенно сократить финансовые риски.
Изучение деятельности личных хозяйств населения показало, что во многих случаях структура производства в них не соответствует научно обоснованной, ощущается дефицит информационного обеспечения и экономического опыта членов личных хозяйств населения. В диссертации разработана модель оптимизации производственной структуры личных хозяйств населения, которая может быть использована как базовая. В соответствии с полученной моделью определено три варианта рационального соотношения видов сельскохозяйственных культур и групп животных для хозяйств, которые отличаются одно от другого площадью сельскохозяйственных угодий и наличием трудовых ресурсов.
Ключевые слова: организационно-экономический механизм, личные хозяйства населения, экономическая эффективность, товарная продукция, уровень товарности, обслуживающий многофункциональный кооператив, интеграция, информационно-консультативный центр.
The summary
Komlichenko O.O. Perfection of the organizing and economic mechanism of individual farm performance. - Manuscript.
Thesis for a candidate's degree in economics on speciality 08.07.02. - economics of agriculture and Agro-Industrial Complex. - Mykolayiv State Agrarian University, Mykolayiv, 2003.
The thesis present results of theoretical and practical research on organizing and economic peculiarities of individual farm performance; the essence of the concept “individual farm”, “personal subsidiary plots”, “individual peasant farm” under market conditions has been elaborated; the classification of individual farm according to different characteristics: activity goal, size, agricultural production sphere was deepened.
A thorough investigation into the state of individual farm development in the Kherson oblast was made; their role, significance and function in market economy were specified.
...Подобные документы
Статистичне спостереження показників економічної ефективності сільськогосподарського виробництва. Досягнутий рівень виходу валової продукції на 100 га угідь. Групування господарств за продуктивністю землі, вплив основних факторів на її продуктивність.
дипломная работа [89,1 K], добавлен 15.01.2009Вивчення теоретико-методичних концептів оцінки економічної активності населення (рівня безробіття, зайнятості чоловіків та жінок) та їх динаміки у соціально-економічній стратифікації країн в процесі розширення ЄС на підставі статистичного аналізу.
статья [21,6 K], добавлен 31.08.2017Населення - це сукупність людей, що проживають на визначеній території. Природний приріст населення як основний фактор, що зумовлює зміни трудового потенціалу. Характеристика відтворення населення. Економічно-активне населення та його роль в економіці.
контрольная работа [25,0 K], добавлен 29.10.2010Особливості соціально-економічного становища населення України в 90-х роках ХХ ст. Процеси демографічного дефолта, тотального зубожіння і неплатоспроможності пересічного населення нашої країни. Неспроможність держави в сфері соціального реформування.
презентация [204,3 K], добавлен 12.03.2012Доходи населення як політико-економічна категорія. Крива Лоренца і коефіцієнт Джині. Джерела, функції та структура доходів населення. Основні показники рівня життя населення в Україні. Основні зміни структури доходів населення України, їх причини.
курсовая работа [1000,5 K], добавлен 05.06.2009Соціально-економічна сутність зайнятості. Правові та економічні фактори формування зайнятості населення. Попит та пропозиція робочої сили. Управління зайнятістю на державному та регіональному рівнях. Методологія аналізу та оцінки зайнятості населення.
курсовая работа [124,2 K], добавлен 24.09.2011Сутність і типи доходів населення, їх структура та джерела формування, принципи державного регулювання та нормативно-правове обґрунтування. Регулювання оподаткування доходів населення як найважливіший напрям соціально-економічної політики в Україні.
курсовая работа [567,6 K], добавлен 26.11.2014Теоретичні основи економічної ефективності виробництва. Організаційно-економічна характеристика КСП ім. Карла Маркса, аналіз його стану розвитку виробництва продукції. Основні напрямки підвищення економічної ефективності виробництва продукції (молока).
курсовая работа [969,8 K], добавлен 12.07.2010Економічна сутність, види та джерела формування доходів населення. Доходи та рівень життя населення в системі економічних категорій. Вдосконалення державної політики регулювання рівня життя та доходів населення: світовий досвід та вітчизняна практика.
курсовая работа [59,2 K], добавлен 22.09.2013Застосування статистичних методів у вивченні чисельності та руху населення. Система показників статистики населення. Методи статистичних досліджень демографічної ситуації. Аналіз природного та механічного руху населення за допомогою рядів динаміки.
курсовая работа [75,4 K], добавлен 06.02.2016Динаміка зростання чи зменшення доходів населення в областях України та механізми їх формування. Особливості формування різного виду доходів населення. Темп росту доходів населення на одну особу. Ріст купівельної спроможності і споживчого попиту.
реферат [89,4 K], добавлен 11.01.2011Сутність поняття зайнятості населення. Джерела правових норм про працю та зайнятість населення в Україні. Методичні підходи до визначення показників в сфері зайнятості. Тенденції в сфері трудової міграції. Антикризове законодавство, досвід інших країн.
курсовая работа [50,9 K], добавлен 17.03.2011Забезпечення стабільного розвитку України на основі використання економічного потенціалу регіонів. Підвищення зайнятості населення, виробництва промислової та сільськогосподарської продукції. Зменшення викидів шкідливих речовин, охорона довкілля.
курсовая работа [407,8 K], добавлен 05.06.2019Сутність економічно активного населення. Динаміка змін зайнятого і безробітного населення. Здійснення політики зайнятості державними органами управління на основі системного підходу. Пропозиції щодо удосконалення структури державної політики України.
реферат [20,0 K], добавлен 22.10.2015Визначення зайнятості населення як складової економічного розвитку. Поняття та сутність безробіття, його форми і види. Головні причини та динаміка безробіття в Україні. Основні напрямки удосконалення зайнятості населення в Україні та країнах ринку.
курсовая работа [763,8 K], добавлен 07.10.2014Визначення поняття, суті і функцій домогосподарств. Характеристика еволюційного розвитку домогосподарств з утвердженням товарних відносин, ринкової системи господарювання. Визначення перспектив поширення особистих підсобних господарств в Україні.
курсовая работа [458,6 K], добавлен 21.10.2015Основні напрями державної соціальної політики в Україні. Показники, які застосовуються для виміру рівня життя населення України. Моніторинг доходів та рівня життя населення. Підвищення рівня життя людей. Створення умов для гармонійного розвитку людини.
реферат [112,7 K], добавлен 23.11.2010Сутність, форми та складові соціального захисту населення. Аналіз стану зайнятості інвалідів, молоді та жінок, міського та сільського населення. Перспективні напрями державної соціальної політики щодо зайнятості соціально незахищених верств населення.
курсовая работа [509,2 K], добавлен 16.03.2011Поняття та показники рівня життя. Показники, які застосовуються для виміру рівня життя населення. Рівень і якість життя населення України та проблеми їх оцінки. Підходи до оцінки рівня життя в Україні. Шляхи підвищення рівня життя в Україні.
курсовая работа [192,4 K], добавлен 30.03.2007- Ринок праці, зростання і зайнятість населення. Механізми державного регулювання зайнятості населення
Поняття ринку праці та його особливості. Причини виникнення та основні види безробіття. Механізм державного регулювання зайнятості населення. Розробка і реалізація економічної політики, спрямованої на розвиток нових та збереження ефективних робочих місць.
курсовая работа [144,3 K], добавлен 07.12.2015
