Удосконалення планування товарного асортименту предметів споживання

Размещено на http://www.allbest.ru

Размещено на http://www.allbest.ru

Вступ

Актуальність теми. Асортиментна політика підприємства тісно пов'язана з ціновою, інноваційною політикою, політикою управління якістю та логістичними схемами, що використовуються підприємством. При цьому планування асортименту продукції підприємств усіх галузей промисловості, агробізнесу та торгівлі не спирається на уніфіковану методичну базу, а використання існуючих методик передбачає значну міру евристичності, що пов'язано, насамперед, з відсутністю несуперечливих методик розробки асортиментної політики взагалі і структури асортименту зокрема. Методи аналізу товарного ринку, що отримали поширення в практиці, не дають чітких однозначних рекомендацій щодо формування складу і структури асортименту. Більшість розробок досить проста в застосуванні, але ця простота веде до великої кількості результатів моделювання, що вимагає значного досвіду й інтуїції від розроблювача структури асортименту. Це ставить результати планування асортименту в залежність не від якості методики, а від кваліфікації та досвіду плановика. В умовах, коли кількість товарних позицій у номенклатурі інколи досягає десятків тисяч, що є дійсністю функціонування підприємств, які займаються реалізацією предметів споживання, процес обробки інформації, необхідної для планування товарного асортименту, повинен бути уніфікованим, як і сама інформація. Саме уніфікація підходу, виключення зайвої евристичності дозволить здійснювати адекватну термінам змін адаптацію товарного асортименту предметів споживання до кон'юнктури ринку, основними складовими якої є переваги споживачів і діяльність інших учасників ринку. Такі підходи відсутні в існуючій практиці планування товарного асортименту предметів споживання.

Відсутність підходів до планування товарного асортименту продукції кінцевого споживання, які базуються на уніфікованому алгоритмі, що враховує мінливість ринкової кон'юнктури, зумовила вибір теми дослідження та визначила її актуальність.

У роботі отримали подальший розвиток наукові розробки таких вчених як К. Ланкастер, Г. Марковіц, Е. Діхтль, Х. Хершген, В. Юр'єв, М. Портер, Я. Рейльян, І. Фішер, В. Веллс, М. Губар, А. Пігу.

Мета і задачі дослідження. Метою дослідження є удосконалення існуючих моделей і методів планування товарного асортименту предметів споживання та розробка уніфікованого підходу до планування структури і складу товарного асортименту предметів споживання.

Відповідно до мети дослідження були вирішені такі наукові та практичні завдання:

- показано актуальність удосконалення методів планування асортименту продукції підприємств;

- визначено ступінь впливу чинників формування товарного асортименту предметів споживання на його склад і структуру;

- систематизовано існуючі моделі та методи планування товарного асортименту та виявлені пріоритетні напрями удосконалення планування товарного асортименту предметів споживання;

- проведено дослідження методів планування асортименту відповідно до виявлених напрямів їх удосконалення;

- сформовано на основі виявлених взаємозв'язків факторів формування товарного асортименту предметів споживання алгоритм розрахунку планових економічних характеристик асортименту та розроблено рекомендації щодо порядку виконання такого розрахунку.

1. Формування асортименту продукції підприємства та моделювання споживчого попиту

Планування товарного асортименту як складової стратегічного плану підприємства залежить більшою мірою від чинників зовнішнього середовища, оскільки вони є визначальними, на відміну від чинників внутрішнього середовища. На підставі проведення паралелі між процесом прийняття рішення і плановим процесом в роботі визначено склад та розкрито зміст етапів планування товарного асортименту предметів споживання.

У сучасних умовах господарювання орієнтація на задоволення запитів ринку стала домінуючою вимогою до формування асортименту, що зумовлює необхідність розробки адекватних підходів до планування товарного асортименту предметів споживання та забезпечення відповідності між попитом та пропозицією товарів на споживчому ринку. Попит є домінуючим чинником формування товарного асортименту предметів споживання, на який значною мірою впливає застосування того або іншого комплексу прийомів цінової дискримінації, що раніше практично не розглядалося у взаємозв'язку.

У ході аналізу теоретичних робіт і практики планування товарного асортименту предметів споживання були розглянуті існуючи моделі та методи планування товарного асортименту, що дозволило виявити їх дублювання під різними назвами, невідповідність деяких моделей та методів поняттю інструмента планування товарного асортименту предметів споживання. На основі проведеного аналізу моделі і методи планування товарного асортименту були розподілені на дві групи: дескриптивні і прескриптивні.

Аналіз процесу планування товарного асортименту предметів споживання, чинників формування товарного асортименту предметів споживання та моделей і методів його планування дозволив окреслити коло задач дослідження моделей і методів планування товарного асортименту предметів споживання. Основними задачами дослідження є такі:

- аналіз груп дескриптивних і прескриптивних моделей і методів планування товарного асортименту, що спрямований на виявлення пріоритетного напряму вдосконалення методичної бази планування товарного асортименту предметів споживання;

- аналіз поняття цінової дискримінації і впливу прийомів цінової дискримінації на формування товарного асортименту предметів споживання.

2. Дослідження моделей і методів формування товарного асортименту предметів споживання

В ході аналізу групи дескриптивних моделей і методів планування товарного асортименту було визначено пріоритетний напрям удосконалення планування товарного асортименту предметів споживання - аналіз окремих товарів і всієї товарної маси як сукупності характеристик, що відповідають сукупності споживчих запитів.

За результатами аналізу дескриптивних моделей та методів планування товарного асортименту сформульовані такі висновки та зауваження.

Х-образна модель попиту та пропозиції використовує один ендогенний чинник, не розглядає підприємство як суб'єкт, спрямована на спрощення поняття ринкової рівноваги, що веде до неадекватної характеристики об'єкта планування і не може використовуватися як метод планування товарного асортименту предметів споживання.

Моделі на основі підходу К. Ланкастера характеризуються високою аналiтичнiстю, але складні в забезпеченні вхідною інформацією, що, проте, дозволяє визнати їх як найбільш перспективний дескриптивний підхід до планування товарного асортименту предметів споживання.

Модель відповідності базовому профілю якості споріднена з моделями, що базуються на підході К. Ланкастера, спрощуючи частину аналізу споживчих переваг. Така модель може розглядатися як складовий елемент загальної концепції планування товарного асортименту на основі використання підходу К. Ланкастера щодо аналізу якісних характеристик товарів.

Прийоми позиціонування на ринку споріднені з моделями, що базуються на підході К. Ланкастера, спрощуючи частину аналізу якісних характеристик асортиментної групи товарів. Вони можуть розглядатися як складовий елемент загальної концепції планування товарного асортименту на основі використання підходу К. Ланкастера щодо аналізу якісних характеристик товарів.

Модель життєвого циклу базується на залежності типової структури споживання від вікової і статевої приналежності та родинного стану. Це дозволяє на основі інтеґрації інформації про типовий життєвий цикл індивіда та його родини з прогнозом демографічного стану цільового ринку здійснити прогноз збуту тієї чи іншої групи товарів. Модель життєвого циклу товару подібно до моделі життєвого циклу проекту, моделі життєвого циклу підприємства тощо призначена для прогнозування ефективності товарних інновацій, що не реалізовано в чіткому алгоритмі. Виходячи з цього, таку модель варто визнати як таку, що виконує лише частину завдання з формування планового товарного асортименту предметів споживання за складом і структурою - прогноз попиту на потенційні складові товарного асортименту.

Методи експертних оцінок є відомим способом планування товарного асортименту, хоча специфіку їх застосування до кінця не виявлено. Тому вони залишаються способом обробки інтуїтивних даних, що може використовуватися лише в окремих випадках планування товарного асортименту, тому що їх застосування розраховано на тривалий проміжок часу.

У ході аналізу групи прескриптивних моделей і методів планування товарного асортименту було визначено пріоритетний напрям удосконалення планування товарного асортименту предметів споживання - портфельний аналіз товарної маси, що базується на аналізі альтернатив пропозиції окремих товарів на ринку, оцінки як окремих альтернатив, так і альтернативних товарних портфелів у межах двокритеріального підходу.

Зауваження щодо перспективності використання як методичної основи планування товарного асортименту прескриптивних моделей та методів зводяться до такого.

АВС-аналіз дозволяє лише виявити ранг елементів витрат за пріоритетністю, але він не містить рекомендацій щодо розробки планових альтернатив і не враховує товарні зв'язки різних груп товарних позицій. Структура АВС-аналізу ще не затвердилася, помітним є його розвиток до поєднання з функціонально-вартісним аналізом. Однак функціональність товарних позицій обмежується економічною доцільністю вибору альтернативних сфер діяльності. Тому існуючий апарат функціонально-вартісного аналізу виявляється зайвим у разі співставлення доцільності включення тієї чи іншої товарної позиції в товарний асортимент і рівня витрат на забезпечення реалізації за цією товарною позицією.

Аналіз покриття витрат є логічним доповненням АВС-аналізу. Область його застосування обмежується управлінським обліком, тому не може бути поширена на весь цикл планування товарного асортименту.

Задачі лінійного програмування орієнтуються на витрати, а не на попит, вимагаючи задавання однозначної цільової функції, що не відповідає маркетинговому підходу. Це робить недоцільним самостійне використання задач лінійного програмування як методу планування товарного асортименту предметів споживання, хоча й не заперечує можливості використання методів оптимізації з використанням лінійної цільової функції та лінійних обмежень у процесі планування товарного асортименту предметів споживання.

Задачі динамічного програмування вимагають достовірності майбутніх умов реалізації альтернативних управлінських рішень, що є неможливим у прогнозуванні реалізації предметів споживання. Це робить недоцільним самостійне використання задач динамічного програмування як методу планування товарного асортименту предметів споживання, проте не виключає використання методу динамічного програмування у плануванні товарного асортименту предметів споживання.

Портфоліо-аналіз передбачає формування товарного портфеля підприємства, що ставить собою цілеспрямовано сформовану сукупність товарів, яка за складом та структурою відповідає маркетинговій стратегії підприємства. Портфоліо-аналіз товарного портфеля підприємства виконується по аналогії з аналізом його інвестиційного портфеля. Сучасна концепція фінансової портфельної теорії базується на двокритеріальному підході та використанні методів квадратичного програмування, що не адаптовані до умов планування товарного портфеля. Адаптацію сучасної концепції портфоліо-аналізу було визнано перспективним напрямом удосконалення прескрептивних моделей планування товарного асортименту предметів споживання.

Використання моделі міжгалузевого балансу у плануванні товарного асортименту підприємств неможливо забезпечити інформацією на даному етапі розвитку інформаційних технологій.

Аналіз існуючих методик планування асортименту продукції, які базуються на моделях та методах двох розглянутих груп моделей та методів, показав, що вони передбачають значну міру евристичності, внаслідок чого результати такого планування залежать від кваліфікації та досвіду спеціалістів з планування, ніж від якості методики. Тому перенесення досвіду фінансової портфельної теорії в область формування асортименту має велике значення, бо моделі портфельної теорії формальні і пред'являють вимоги тільки до якості вхідної інформації.

За результатами проведеного аналізу впливу прийомів цінової дискримінації на формування товарного асортименту предметів споживання показано, що не можна визнати достатнім ствердження, що глибину товарного асортименту визначає структура споживчих переваг, тобто що диференціація товарної маси відповідає диференціації споживчих переваг. Ланкою між ними є цінова дискримінація та її окремі прийоми. Тільки можливість використовувати прийоми цінової дискримінації та доцільність їх застосування дозволяє формувати глибину асортименту, яка спрямована на задоволення різноманітних споживчих переваг. Удосконалена класифікація прийомів цінової дискримінації представлена на рис. 2, на якому подвійною рамкою виділені види прийомів цінової дискримінації, що найбільше впливають на формування товарного асортименту предметів споживання.

Відповідно до проведеного дослідження моделей і методів планування товарного асортименту було окреслено коло задач удосконалення методичної бази планування товарного асортименту предметів споживання, основними з яких є:

- розробка єдиного методу аналізу товарного ринку на основі опису властивостей товару та споживчих переваг, що дозволить підприємствам формувати товарну номенклатуру предметів споживання;

- розробка методу аналізу статистики продажу і виявлення ефективної структури виробництва або замовлення товарів;

- аналіз напрямів подальшого вдосконалення методичної бази планування товарного асортименту предметів споживання.

3. Планування складу і структури товарного портфеля предметів споживання

Склад товарного асортименту предметів споживання запропоновано формувати на основі розробленого методу ортогональних шкал якості, що доповнює та розвиває підхід К. Ланкастера шляхом введення етапу виявлення ефективної множини споживчих кошиків. Використання ефективної множини споживчих кошиків дозволяє проводити оцінку потенційної конкурентоспроможності товарів у випадку невизначеності споживчих переваг.

Розуміння поняття конкурентоспроможності товарів як здатності бути проданими при наявній кон'юнктурі ринку дозволило сформувати цілі застосування методу ортогональних шкал якості:

- виявлення конкурентноспроможних товарів як товарів, що входять у конкурентноспроможні кошики;

- визначення пріоритетів покращання якості товарів, які спрямовані на підвищення конкурентоспроможності товарів;

- визначення пріоритетів вдосконалення цінової політики підприємства, які спрямовані на підвищення конкурентоспроможності товарів;

- виокремлення економічних ніш, заповнення яких дозволить підвищити конкурентоспроможність підприємства.

Виявлення конкурентноспроможних товарів базується на визначенні структури конкурентноспроможних кошиків товарів. Відсутність можливості виявляти такі кошики робить недосяжним сформульовані цілі застосування методу ортогональних шкал якості.

Використання потенційної конкурентоспроможності товарів дозволяє сформувати тільки склад товарного асортименту предметів споживання. Метод ортогональних шкал якості потребує розвиненої уніфікованої системи ортогональних шкал якості, розробка якої в уніфікованому виді є великим самостійним дослідницьким напрямом, а розробка систем ортогональних шкал якості для окремих асортиментних груп виходить за рамки даного дослідження. Але у плануванні товарного асортименту підприємства важливе значення має визначення оптимальної структури товарного портфеля.

Структуру товарного портфеля може бути оптимізовано на основі сучасної фінансової портфельної теорії, положення якої мають бути адаптовані до умов формування товарного асортименту предметів споживання. Найбільшу популярність з моделей сучасної портфельної теорії набула модель Г. Марковіца, яка дозволяє виявити ефективну по Парето множину альтернативних структур портфелів фінансових активів у двокритеріальному полі альтернатив. Розробка аналогічної моделі, що формує товарний портфель, показала, що склад і порядок проведення розрахунків структури товарного асортименту повинен бути змінений порівняно з тим, що прийнятий у стандартній моделі Г. Марковіца.

Метою вирішення задачі оптимізації товарного портфеля є досягнення найбільшого ефекту від здійснення основної діяльності за допомогою управління структурою асортименту продукції підприємства. Враховуючи, що параметри інвестиційних портфелів визначаються аналітично, а параметри товарних портфелів - комбінаторно, було виконано дві постановки задачі формування товарного портфеля підприємства. Одна задача орієнтована на повноту подання ефективної множини рішень з формування товарного портфеля, а друга - на доступний спосіб розв'язання комбінаторних задач.

Проведені дослідження дозволяють стверджувати, що існують певні особливості методичного апарату сучасної портфельної теорії в сфері формування товарного асортименту підприємства, що зводяться до такого:

- випадковими є не ціни реалізації, а обсяги реалізації, що зумовлює асиметричність розподілу ймовірностей ефективності альтернативного обсягу запасів готової продукції;

- прибутковість окремої товарної позиції не може бути визнана константою, яка не залежить від структури товарного портфеля і загальної його величини, що характерно для моделі Г. Марковіца;

- критерії оптимальної структури товарного портфеля потрібно подавати у виді не відносних, а абсолютних величин;

- величина портфеля може бути також об'єктом оптимізації.

Первинний склад товарного асортименту предметів споживання, який було визначено на підставі використання методу ортогональних шкал якості, має бути уточнено, бо нульова питома вага у розрахунковій структурі асортименту означає відсутність товарної позиції. Тому у роботі розроблено алгоритм оцінки альтернатив формування плану виробництва або закупівлі за складом і структурою товарного асортименту предметів споживання, який складається з декілька етапів.

Дані, що використовуються в алгоритмі оцінки альтернатив формування плану виробництва або закупівлі за складом і структурою товарного асортименту предметів споживання, формуються у три масиви: прибутки і видатки, прибутковість та нормативи втрат по кожному найменуванню продукції.

На першому, підготовчому, етапі потрібно привести величини витрат до величин попиту в закупівельних цінах через зменшення обсягу реалізації на величину націнки і збільшення обсягу реалізації пропорційно дням дефіциту. Це необхідно для більш коректного подання обсягів попиту, а також для співставлення величин альтернатив замовлення або виробництва та величин умов реалізації.

На другому етапі проводиться вибір прогнозного тренду за критерієм мінімального середньоквадратичного відхилення обсягів попиту на продукцію.

На третьому етапі оцінюють очікуваний обсяг реалізації продукції, середньоквадратичне відхилення обсягів попиту на продукцію від очікуваного та коефіцієнт кореляції очікувань.

Четвертий етап принципово відрізняється від схеми розрахунків, що передбачаються моделлю Г. Марковіца. На цьому етапі формуються матриці оцінки альтернатив поповнення запасу продукції для кожної товарної позиції з урахуванням залишків на складі і втрат від зберігання. Сформована матриця ставить собою поле результатів реалізації продукції для певної альтернативи поповнення запасу продукції для кожної товарної позиції та певного обсягу попиту. Оцінка альтернатив неможлива без визначення ймовірностей реалізації кожної з альтернатив обсягів поповнення запасу продукції для кожної товарної позиції. Такі ймовірності можуть бути отримані згідно з нормальним законом розподілу ймовірності при очікуваному обсягу реалізації та середньоквадратичним відхиленням від нього, які визначені на другому етапі розрахунку.

На п'ятому етапі проводиться розрахунок параметрів множини альтернатив товарного асортименту як за структурою так і за загальною величиною і ефективної множини таких альтернатив по Парето.

На шостому етапі проводиться оцінка елементів ефективної множини товарних портфелів і вибір програми закупівлі або виробництва продукції з числа цих альтернативних товарних портфелів. На цьому етапі визначається також загальна величина фінансування формування асортименту, що не розглядається у стандартній моделі Г. Марковіца, оскільки вона не має залежності контуру ефективної множини портфелів від величини капіталу, що спрямована на формування портфеля.

Подана модель базується на використанні внутрішньої інформації підприємства, її етапи можуть бути автоматизовані. Однак результати розрахунків не можуть бути визнані апріорі достовірними, а рішення, що приймається на шостому етапі, залежить від схильності до ризику особи, яка приймає рішення. При досить малому кроці формування альтернатив виробництва або закупівлі по кожній товарній позиції задача стає чисельно складною, бо алгоритм визначення ефективної множини лежить в області комбінаторних задач, що не є характерним для стандартної моделі Г. Марковіца.

Структура проведення розрахунку планових економічних характеристик асортименту може зазнавати змін в залежності від технології виробництва, що використовується на підприємстві, виявлених товарних зв'язок і альтернатив цінової політики. Все це пов'язано не стільки з власною структурою моделі, скільки з необхідністю інтеґрації моделей планування часткових господарських питань.

Як напрям подальшого вдосконалення методичної бази планування товарного асортименту предметів споживання розглянуто динамічний план оновлення товарного асортименту. Запропоновано принциповий підхід до формування динамічного підходу, що базується на використанні попередніх розробок.

товарний асортиментний плановий управлінський

Висновки

У дисертаційній роботі здійснено теоретичне обґрунтування й вирішення актуального науково-практичного завдання з удосконалення моделей і методів планування товарного асортименту предметів споживання. Вирішення завдання полягає у розробці послідовності визначення складу і структури товарного асортименту на підставі подальшого розвитку аналізу якісних характеристик товарів та застосування положень сучасної фінансової портфельної теорії до умов планування товарного асортименту предметів споживання. Основні висновки і результати, які одержано в ході проведених досліджень, зводяться до такого.

1. Обґрунтовано, що існуючі моделі і методи планування товарного асортименту не задовольняють потреби процесу планування товарного асортименту предметів споживання, якому властиві широта і мінливість.

2. Найбільш важливими факторами формування товарного асортименту предметів споживання є платоспроможність споживачів і споживчі переваги, що в сукупності ставлять собою споживчий попит. Крім того, глибину товарного асортименту предметів споживання формує комплекс прийомів цінової дискримінації, використовуваних як у цілому на ринку, так і окремо узятим підприємством, що формує товарний асортимент.

3. Різноманіття моделей і методів планування товарного асортименту класифіковано по двох групах: дескриптивні та прескриптивні. Перша група моделей і методів присвячена виявленню об'єктивних взаємозв'язків факторів і пропорцій формування товарного асортименту, тобто позитивному аналізу. За допомогою другої групи моделей і методів планування товарного асортименту виявляється сполучення керованих факторів, що відповідає цілям планування, тобто виконується нормативний аналіз. Проведені дослідження дозволяють стверджувати, що з числа дескриптивних моделей найбільш перспективною для удосконалення планування товарного асортименту предметів споживання є модель аналізу якісних характеристик К. Ланкастера, а з числа прескриптивних - модель портфельного аналізу Г. Марковица.

4. Аналіз класифікаційних ознак цінової дискримінації дозволяє стверджувати, що не ступінь диференціації споживчих переваг, яка не обмежена, визначає диференціацію асортиментної групи, а можливість і доцільність використання тієї чи іншої комбінації прийомів цінової дискримінації.

5. Сформований в розвиток моделі аналізу якісних характеристик К. Ланкастера метод ортогональних шкал якості дозволяє здійснити оцінку продаваємості товару, що представлений сукупністю споживчих характеристик, у відсутності інформації про споживчі переваги.

6. Сформований на підставі застосування положень сучасної фінансової портфельної теорії до умов планування товарного асортименту метод портфельного аналізу і планування структури товарного асортименту дозволяє оптимізувати розподіл коштів, які є у підприємства, що реалізує предмети споживання, на формування його запасів готової продукції.

Література

1. Кривуля П.В. Моделирование микроэкономических условий ценообразования // Вісник Східноукраїнського державного університету. - 1997. - №3(7). - С. 124-126.

2. Кривуля П.В. Анализ взаимозависимости и приоритетности показателей экономической эффективности // Вісник Східноукраїнського державного університету. - 1999. - №5(20). - С. 158-164.

3. Кривуля П.В. Отсроченное рыночное предложение: стратегические аспекты планирования // Економіка. Менеджмент. Підприємництво. Зб. наук. праць Східноукраїнського національного університету. Вип. 3. - Луганськ: СНУ, 2000. - С. 40-56.

4. Кривуля П.В. Основы моделирования спроса и ценовой дискриминации (Часть 1) // Економіка. Менеджмент. Підприємництво. Зб. наук. праць Східноукраїнського національного університету. Вип. 5. - Луганськ: СНУ, 2001. - С. 91-106.

5. Кривуля П.В. Основы моделирования спроса и ценовой дискриминации (Часть 2) // Економіка. Менеджмент. Підприємництво. Зб. наук. праць Східноукраїнського національного університету. Вип. 6. - Луганськ: СНУ, 2001, - С. 131-143.

6. Кривуля П.В. Анализ Х-образных моделей рыночного равновесия // Економіка. Менеджмент. Підприємництво. Зб. наук. праць Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля. Вип. 9. Ч. II. - Луганськ: СНУ ім. В. Даля, 2002, - С. 8-19.

Размещено на Allbest.ru