Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Харківський національний університет

ім. В.Н.Каразіна

УДК 338 439.5(477)

ПРОДОВОЛЬЧИЙ РИНОК У ПЕРЕХІДНІЙ ЕКОНОМІЦІ

Спеціальність 08.01.01 - економічна теорія

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

ІГНАТОВА Євгенія Михайлівна

Харків - 2003

Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано на кафедрі економічної теорії Харківського національного університету ім. В.Н.Каразіна Міністерства освіти і науки України.

Науковий керівник-кандидат економічних наук, професор Ткаченко Іван Яремович, професор кафедри економічної теорії Харківського національного університету ім. В.Н.Каразіна Міністерства освіти і науки України. продовольчий ринок ціноутворення

Офіційні опоненти:-доктор економічних наук, професор Задорожний Григорій Васильович, професор кафедри економічної теорії та економічних методів управління Харківського національного університету ім. В.Н.Каразіна Міністерства освіти і науки України

- кандидат економічних наук, доцент Артемова Тетяна Іванівна, старшийнауковий співробітник Інституту прогнозування НАН України, м.Київ.

Провідна організація -Харківський державний економічний університет Міністерства освіти і науки України, кафедра економічної теорії.

Захист відбудеться “16” травня 2003 року о 17 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64.051.01 Харківського національного університету ім. В.Н.Каразіна за адресою: 61077, м.Харків, майдан Свободи,4, ауд. V-67.

З дисертацією можна ознайомитися у Центральній науковій бібліотеці Харківського національного університету ім.В.Н.Каразіна за адресою: 61077, м.Харків, майдан Свободи,4, Центральна наукова бібліотека.

Автореферат розіслано “15” квітня 2003 р.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. Продовольча проблема є однією з головних для країн, які здійснюють перехід до нової моделі соціально-економічного розвитку із соціальною орієнтацією. Від її вирішення значною мірою залежить життєвий рівень населення, економічна безпека країни. Отже, рівень соціально-економічного розвитку визначається наявністю можливостей для задоволення потреб населення продуктами харчування, формування адекватного новим умовам обсягу структури продовольчого ринку, а також механізму його функціонування. Держава не може вважатися розвиненою і багатою, якщо населення в ній недостатньо забезпечене продуктами харчування.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність теми, сформульовані мета і основні завдання дослідження, наукова новизна роботи, а також розкрита теоретична і практична значущість одержаних результатів.

У першому розділі “Теоретичні основи формування продовольчого ринку”, який містить три параграфи, аналізуються методологічні підходи до розкриття змісту продовольчого ринку, аналізуються основні фактори стійкого розвитку ринку продовольства, визначаються значення і роль сукупного попиту, прибутків населення й обсягу ринку в процесі трансформаційних перетворень.

Продовольчий ринок визначається як галузь реалізації частини сукупного суспільного продукту, спрямованого на особисте споживання в обмін на грошові прибутки населення, у процесі якого реалізуються економічні відносини щодо виробництва, обміну і споживання продуктів харчування.

Основною складовою продовольчого ринку є агропромисловий комплекс. У запропонованій автором класифікації функціонально-галузевої структури АПК, виробнича і соціальна інфраструктури розглядаються як самостійні галузі агропромислового комплексу. Соціальна інфраструктура, впливаючи на ефективність агропромислового виробництва, у сучасних умовах стає важливим фактором ефективного хазяйнування і соціальної стабільності.

Задовольнити потреби країни продуктами харчування покликані сільськогосподарські підприємства. Досягти цього можна лише за умови максимального використання резервів, захованих у соціальній інфраструктурі, яка офіційно пов'язана з основним виробництвом. Ефективність функціонування основного виробництва і виробничої інфраструктури залежить від стану і розвитку соціальної інфраструктури. Це дає підстави розглядати соціальну інфраструктуру як окрему (п'яту) галузь у структурі народногосподарського АПК.

Функціонально-галузева структура агропромислового комплексу вважається прогресивною, якщо частка галузей, що виробляють засоби виробництва, переробляють сільськогосподарську продукцію і обслуговують сільськогосподарське виробництво, підвищується. На сьогодні частка сільського господарства у вартості чистої сільськогосподарської продукції в Україні складає 47% (для порівняння - у США цей показник складає 10%).За останні роки становище в Україні ускладнилось тим, що обсяги капіталовкладень в АПК в цілому скоротилися в 10,5 рази, у сільське господарство - більше, ніж у 21 раз, у соціальну сферу села - майже у 8 разів. Унаслідок цього в агропродовольчому секторі суттєво уповільнились процеси відтворення й обновлення матеріально-технічної бази, що веде до збільшення питомої ваги ручної праці, скорочення посівних площ і зниження урожайності сільськогосподарських культур, зменшення поголів'я і продуктивності худоби. Отже, затяжна загальноекономічна трансформаційна криза зумовила критичний стан АПК і продовольчого ринку України.

У науковий обіг дисертації вводиться поняття “стійкий розвиток продовольчого ринку”. На нашу думку, стійкий розвиток продовольчого ринку - це стратегія, спрямована на задоволення найважливіших потреб людини у продуктах харчування, що ґрунтується на раціональному природовикористанні й забезпечує збалансоване вирішення соціально-економічних завдань і проблем збереження та відтворення цілісності природного середовища.

Концепція стійкого розвитку об'єднує три основні компоненти - економічний, соціальний та екологічний. Саме такий підхід, на наш погляд, найкраще відображає необхідний стратегічний напрямок розвитку продовольчого ринку як частини економічної системи суспільства.

З економічної точки зору автором обґрунтовується доцільність дворівневого підходу в дослідженні продовольчого ринку. На основі використання наукового методу загального й особливого продовольчий ринок розглядається як невід'ємна складова частина соціально-економічної системи суспільства, що, з одного боку, функціонує за загальноринковими законами, а з другого, - як самостійний економічний організм, який має специфічні особливості й закономірності розвитку, які відрізняють його від інших ринків. Рівень національного виробництва й обсяги споживання, що залежать від прибутків, визначають головне - місткість ринку, тобто ту частину товарних пропозицій, яка може бути реалізована з таким рівнем і співвідношенням цін. Місткість національного продовольчого ринку - не що інше як сукупний попит на продовольчу продукцію. Визначальною рисою продовольчого ринку, зокрема, є те, що зростання фізичної потреби у продуктах харчування має визначені межі. У певний момент зростання загального обсягу споживання продуктів харчування повинне зупинитися, витрати ж на харчування можуть зростати за умови збільшення додаткової вартості у харчовій промисловості, під час пакування продукції тощо.

Використання дворівневого підходу до аналізу дозволило нам уточнити значення і роль еластичності попиту на продукти харчування як інструменту державного регулювання продовольчого ринку. Низька цінова еластичність, яка продовжує зменшуватися, є однією із особливостей попиту на продовольчу продукцію.

Згідно з законом Енгеля, збільшення прибутків на душу населення веде до майже пропорційного зростання доходів на харчування: чим більший прибуток сім'ї, тим меншу частку прибутку вона витрачає на продовольство. Ця закономірність справджується як для кожної окремо взятої сім'ї, так і для суспільства в цілому. У найрозвиненіших країнах на продукти харчування витрачається не більше, ніж 20% спільних прибутків сім'ї, в Англії та Німеччині - близько 12%, в Україні ця частка сьогодні перевищує 65%.

Ураховуючи дані статистичних бюджетних обстежень сімей України, автором вирахувана еластичність попиту населення відповідно до доходів. Для групи населення з мінімальними доходами коефіцієнт еластичності більший за одиницю, що свідчить про недостатнє задоволення попиту на основні продукти харчування Навіть групи населення з найвищими сукупними доходами коефіцієнт еластичності більший за 0,4.

Отже, у сучасних умовах господарювання українському виробникові продовольчої продукції є сенс нарощувати обсяги виробництва і реалізації продукції, оскільки він має справу з високоеластичним попитом, збільшення обсягів виробництва і продажу продовольства (за рівних умов) буде збільшувати прибуток товаровиробника.

На продовольчому ринку України склалась ситуація, за якої місткість ринку занадто звужена, існують великі потенційні можливості для її розвитку і водночас практично відсутній товарний дефіцит. За умови відсутності товарних дефіцитів сукупний попит на продовольчу продукцію визначається співвідношенням доходів і цін, або, інакше кажучи, величиною реальних доходів. Аналіз відповідних фактичних даних дав змогу авторові зробити висновок про те, що в сучасних умовах в Україні через низькі сукупні реальні доходи населення створюється обманлива видимість переважання пропозиції продовольства над попитом. Тобто до цього часу не склалися належні умови для нормального функціонування продовольчого ринку, і головною причиною цього, на думку автора, є низька ринкова кон'юнктура, коли попит нижчий від рівня пропозиції.

Отже, проблема урегулювання споживання продуктів харчування виходить за межі суто сукупної прибутковості населення і зумовлює необхідність проведення суттєвих змін в агропромисловому комплексі шляхом адаптації агропродовольчого виробництва до сучасного ринкового і природного середовища.

У другому розділі “Трансформація продовольчого ринку в перехідній економіці України”, який містить три параграфи, розглянуті практичні питання трансформування продовольчого ринку в Україні. Здійснено аналіз структурної динаміки ринку продовольства, а також визначені напрямки гармонізації агропродовольчих стосунків.

Продовольчий ринок характеризується автором як динамічна економічна модель. Співвідношення структурних елементів цієї моделі визначає напрямок розвитку продовольчого ринку. За вихідний критерій дослідження динамічної структури продовольчого ринку обрано соціально-економічний, оскільки він характеризує найбільш глибинну сутність продовольчого ринку і в багатьох випадках визначає інші його складові.

Досягнуті зміни форм власності і господарювання з урахуванням розвитку земельних відносин, зафіксовані у даних статистичної звітності, дозволяють зробити такі висновки щодо тенденцій і напрямків структурної динаміки продовольчого ринку України:

– процеси, які відбуваються в Україні, спрямовані на скорочення питомої ваги державної форми власності й розширення приватного сектора на ринку продовольства;

– приватний сектор (переважно власні підсобні господарства) має високу питому вагу у виробництві основних видів продовольства;

– розвиток приватного аграрного сектора економіки правомірно розглядати як основу зміцнення економічної бази середнього класу на селі і формування потужного фермерського сектора;

– перспективним видається створення комплексних агропромислових підприємств, що сприяють посиленню територіального принципу управління, властивого сучасному етапу трансформації організаційно-управлінської структури продовольчого ринку;

- вищезазначене свідчить про те, що із здійсненням трансформаційних реформ в українській економіці створюються умови для освоєння підприємницького варіанта соціально-економічного розвитку, тобто для формування оптимальної структури продовольчого ринку. Однак це складний і тривалий процес, який вимагає пильної уваги і регулювання з боку держави, а також створення адекватної інфраструктурної системи;

- із здійсненням ринкових перетворень на українському продовольчому ринку спостерігається поступова трансформація традиційної соціалістичної інфраструктури у ринкову інфраструктуру;

- серед провідних елементів інфраструктури продовольчого ринку автор особливо виділяє інформаційні системи як компонент РИС у зв'язку з тим, що вони:

- найбільш інтенсивно впливають на процеси удосконалення продовольчого ринку і всіх інституційних форм суспільства;

- мають інноваційний характер, що в сучасних умовах є найважливішим ресурсом ефективного економічного розвитку;

- є найменш розвиненими в перехідній економіці з точки зору її відповідності ринковим умовам господарювання.

Інформаційна система продовольчого ринку є одим із соціальних інститутів стратегічного значення, який виконує ряд інтеграційних функцій: управлінську, наукову, відображувально-інформаційну, перетворювальну. Запропонована автором модель інформаційно-консультаційної системи продовольчого ринку містить новий концептуальний підхід, що полягає у можливості створення інформаційно-консультативних служб на базі управлінських сільськогосподарських структур. Ця схема роботи інформаційної системи продовольчого ринку дозволяє гармонійно поєднувати можливості державних і недержавних інформаційно-консультативних служб. При цьому головне завдання держави полягає у створенні надійно функціонуючих зустрічних вертикальних інформаційних потоків і в контролі за їх наповнюваністю і достеменністю. Зберігаючи свої пріоритети у галузі стратегічного розвитку, держава передає ряд функцій вільному ринку, який забезпечує ефективне розміщення ресурсів у галузі виробництва і розподілу продовольчих товарів.

Визнаючи великі потенційні можливості ринкових структур, автор схиляється до того, що створення в Україні збалансованого продовольчого ринку можливе лише за умови державного регулювання АПК. Виважене державне регулювання особливо актуальне в період трансформації економіки і становлення ринкових відносин. Обґрунтовано, що на сучасному етапі розвитку продовольчого ринку України постала необхідність перемістити акценти державного регулювання ринку продовольства з трансформації організаційної структури реформування земельно-майнових відносин на проблеми загального (ціноутворення) і галузевого характеру.

Проведений аналіз показав, що в Україні спостерігається деяке посилення адміністративного контролю за цінами. У той же час, на думку автора, державі, можливо, доцільніше в умовах, що склалися на сьогодні, регулювати не самі ціни, а макроекономічні умови їх формування за допомогою політики доходів (прибутків), інвестицій, кредитно-грошової, податкової тощо (тобто із застосуванням методів опосередкованої форми регулювання ціноутворюючих факторів). Результатом такої стратегії має стати поступовий перехід до нової моделі ціноутворення: від ціни виробництва до ціни ринкової рівноваги попиту і пропозиції.

Зміна цінової доктрини переміщує пріоритети з проблеми цінової еквівалентності на проблему цінової доступності. Основне завдання державної політики ціноутворення на продовольчому ринку, таким чином, буде полягати у сприянні зростанню цінової доступності як процесу поліпшення кількісних і якісних характеристик народного харчування при одночасному скороченні питомої ваги продовольчих затрат в сімейному бюджеті. Крім того, в умовах затяжної кризи та обмеженості бюджетних коштів необхідно сконцентрувати увагу державного регулювання, фінансові і матеріальні ресурси на розвиткові стратегічних галузевих пріоритетів національного продовольчого ринку, до яких, на думку автора, слід віднести зернове, бурякоцукрове та олійно-соняшникове господарства.

За умови впровадження пропонованого механізму державного регулювання продовольчого ринку видається можливим створення раціональної структури виробництва і здійснення соціально-економічної політики, що забезпечує продовольчу безпеку країни.

ВИСНОВКИ

1. У перехідних економічних системах (у тому числі в Україні) продовольчий ринок є однією з найважливіших складових, що зумовлює теоретичну і практичну значущість дослідження його сутності і напрямків оптимізації.

2. Як методологічна основа дослідження продовольчого ринку в перехідній економіці обґрунтована доцільність застосування дворівневого підходу. З цих позицій вихідною базою трансформації продовольчого ринку виступає процес зміни всієї системи соціально-економічних відносин. Розв'язання задачі збалансованого функціонування продовольчого ринку можливе лише в комплексі - в межах кардинального реформування АПК і при створенні умов для стійкого розвитку економіки країни в цілому.

3. Концепція стійкого розвитку в сучасних умовах є найбільш прийнятною, ефективною, такою, що відповідає загальнолюдським потребам і світовим тенденціям у розвиткові ринку продовольства. Аналізуючи вплив ряду факторів на продовольчий ринок, можна стверджувати, що Україна має необхідний природний, ресурсний і кадрово-освітній потенціал для забезпечення продовольчих, соціальних та економічних умов стійкого розвитку національного продовольчого ринку.

4. Фактором, що стримує розвиток продовольчого ринку в сучасних умовах, виступає нерозвиненість його законодавчої та інституційної бази. Реальною рушійною силою інституційних змін можуть стати трансформація відносин власності та оптимальне поєднання її різноманітних форм. Значну роль відіграють ціноутворення, податкова і кредитна системи, підтримка наукової сфери, відродження соціальної інфраструктури села. Створення адекватних сучасності інституційних умов дасть змогу глибше розкрити і повніше використати наявні в країні внутрішні ресурси і перейти до стійкого розвитку продовольчого ринку.

5. Створення необхідних умов стійкого розвитку буде сприяти зростанню реальних прибутків (доходів) населення, відродженню купівельної спроможності, що, зрештою, забезпечить розвиток продовольства і збільшить місткість продовольчого ринку.

6. Оптимізація агропродовольчих відносин передбачає цілеспрямовану роботу держави щодо організації цивілізованого продовольчого ринку. Така організація включає:

- структуризацію ринку;

- формування ринкової інфраструктури;

- оптимізацію механізму ціноутворення;

- державне регулювання ринку.

СПИСОК ДРУКОВАНИХ ПРАЦЬ З ТЕМИ ДИСЕРТАЦІЇ

Статті в спеціальних наукових виданнях

1. Игнатова Е.М. Трансформация рынка продовольствия в переходной экономике Украины // Вестник ХГУ: Проблемы экономической теории и практики в условиях рыночной трансформации.-№ 398.-Харьков: ХГУ, 1997.-С.181-188.

2. Ігнатова Є.М. Захист вітчизняного товаровиробника - умова стабільності продовольчого ринку // Зб. наук. праць. Харк. держ. академії технол. та орг. харчування.-Харків.-1998.- Ч.2.-С.45.46.

3. Игнатова Е.М. Защита и поддержка отечественного производителя - условие устойчивости продовольственного рынка Украины //Вісник Харківського університету. Серія економічна.-№ 436.-Харків.-1999.- С.19-24.

4. Игнатова Е.М. Вопросы ценообразования на продовольствие в трансформационной экономике // Вісник Харківського університету. Серія економічна.- № 446.- Харків.-1999.-С.122-127.

5. Игнатова Е.М. Доходы населения - фактор увеличения спроса и производства продовольствия // Вісник ХНУ ім. В.Н.Каразіна. Серія економічна.-№ 535.- Харків.-2001.-С.333-336.

Тези доповідей

6. Игнатова Е.М. Проблемы государственного регулирования продовольственного рынка в Украине // Россия и Украина на пороге XXI века. Пути сочетания нац. интересов и братского взаимодействия: Междунар. науч. конф.-Воронеж: ЦЧКИ, 1997.- 0,2 п.л.

7. Игнатова Е.М. Совокупный спрос и предложение на рынке продовольствия Украины //Электроника и молодежь в XXI веке. 1-й Международный молодежный форум.-Х.:ХТУРЭ,1997.- 0,1 п.л.

АНОТАЦІЯ

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.01.01 - Економічна теорія. Харківський національний університет імені В.Н.Каразіна, Харків, 2003.

Дисертація присвячена комплексному аналізу економічної сутності принципів та умов формування й функціонування продовольчого ринку в трансформаційній економіці. Обґрунтована доцільність дворівневого підходу в дослідженні продовольчого ринку, що розглядається як невід'ємна складова соціально-економічної системи суспільства, яка функціонує за загально ринковими законами та як самостійний економічний організм, що має специфічні особливості розвитку. На підставі теоретичного аналізу доведено, що основою формування продовольчого ринку виступає агропромисловий комплекс. У науковий обіг уведено поняття “стійкий розвиток продовольчого ринку”.

Доведено, що Україна має значний виробничо-економічний потенціал для стійкого розвитку продовольчого ринку. Виявлено, що одним з основних стримуючих чинників є недосконалість інституційної бази ринкових реформ. Визначені основні напрямки гармонізації продовольчого ринку в умовах трансформаційного процесу як комплексу взаємопов'язаних заходів.

Основні положення і результати дисертації можуть бути використані при розробці програм соціально-економічного розвитку України, підготовці проектів законодавчих і нормативних актів із питань регулювання агро продовольчих відношень.

Ключові слова: продовольчий ринок, стійкий розвиток, перехідна економіка, продовольча проблема, агропромисловий комплекс, соціальна інфраструктура, еластичність попиту, інститути, інфраструктура, цінова доступність, галузеві пріоритети, продовольча безпека.

АННОТАЦИЯ

Игнатова Е.М. Продовольственный рынок в переходной экономике.- Рукопись

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.01.01 - Экономическая теория.-Харьковский национальный университет имени В.Н.Каразина, Харьков, 2002.

Диссертация посвящена комплексному анализу экономической сути, принципов и условий формирования и функционирования продовольственного рынка в переходных экономических системах. Обоснована целесообразность двухуровневого подхода в исследовании продовольственного рынка, рассматриваемого как неотъемлемая составная часть социально-экономической системы общества, функционирующая по общерыночным законам и в то же время как самостоятельный экономический организм, имеющий специфические особенности развития, отличающие его от других рынков. На основании теоретического анализа доказано, что основой формирования продовольственного рынка выступает агропромышленный комплекс. В предложенной автором классификации функционально-отраслевой структуры АПК производственная и социальная инфраструктуры рассматриваются как самостоятельные сферы агропромышленного комплекса. Введено в научный оборот понятие “устойчивое развитие продовольственного рынка”, которое определяется как стратегия, направленная на удовлетворение важнейшей потребности человека в продуктах питания, основанная на рациональном природопользовании, обеспечивающая сбалансированное решение социально-экономических задач и проблем сбережения и воспроизводства целостности природной среды.

Обосновано, что концепция устойчивого развития в современных условиях является наиболее приемлемой, эффективной, соответствующей общечеловеческим потребностям и мировым тенденциям в развитии рынка продовольствия. Доказано, что Украина обладает значительным производственно-экономическим потенциалом для устойчивого развития продовольственного рынка. Выявлено, что одним из основных факторов, сдерживающих развитие рынка продовольствия в современных условиях, является несовершенство институциональной базы рыночных реформ. Установлено, что реальной движущей силой институциональных преобразований могут стать трансформация отношений собственности и оптимальное сочетание ее различных форм. Значительную роль играют ценообразование, налоговая и кредитная системы, поддержание научной сферы, возрождение социальной инфраструктуры села. Создание адекватных современности институциональных условий дает возможность глубже раскрыть и полнее использовать имеющиеся в стране внутренние ресурсы и перейти к устойчивому развитию продовольственного рынка.

Доказано благоприятное влияние создания необходимых условий устойчивого развития на изменение реальных доходов населения, возрождение покупательной способности, что обеспечит развитие производства и расширит емкость продовольственного рынка. Определены основные направления гармонизации продовольственного рынка в условиях трансформационного процесса как комплекс взаимосвязанных мер по решению проблем:

- социально-экономической структуры продовольственного рынка;

- формирования рациональной инфраструктурной системы;

- перехода к экономическим методам регулирования рынка продовольственной продукции;

- формирования рациональной системы государственного протекционизма;

- государственного содействия базовым структурно-институциональным преобразованиям;

- организационно-управленческой системы.

Основные положения и результаты диссертации могут быть использованы при разработке программ социально-экономического развития Украины, подготовке проектов законодательных и нормативных актов по вопросам регулирования агропродовольственных отношений.

Ключевые слова: продовольственный рынок, устойчивое развитие, переходная экономика, продовольственная проблема, агропромышленный комплекс, социальная инфраструктура, эластичность спроса, институты, инфраструктура, ценовая доступность, отраслевые приоритеты, продовольственная безопасность.

Annotation

Ignatova E.M. Food Market in Transition Economy. - Manuscript

Thesis for Candidate's degree in Economics: specialty 08.01.01 - Economic Theory. - V.N.Karazin Kharkiv National University, Kharkiv, 2002.

The thesis provides complex analysis of economic principles and conditions of food market formation and functioning in transition economic systems. The author substantiates a two-level approach to the study of food market, viewed as an integral part of the socio-economic system, an agro-industrial complex being the basis of the food market. Ukraine's potential for its food market stable development is deterred by the imperfection of the institutional base for market reforms. The work defines a complex of interrelated measures for food market harmonization, such as: socio-economic structure of food market; rational infrastructure formation; formation of the rational system of the state protectionism and others.

The main results of the thesis provide for working out programs of socio-economic development of Ukraine, preparing drafts for legislative and normative acts concerning agricultural and food related regulations.

Key words: food market, stable development, transition economy, food problem, agro-industrial complex, social infrastructure, elasticity of demand, institutions, infrastructure, price moderateness, sectoral priorities, food security.

Відповідальний за випуск

к.е.н., проф.Ткаченко І.Я.

Підписано до друку 14.02.2003 Формат 60х84/16

Папір друкарський №1. Друк офсетний. Обсяг 1 ум.-друк.арк..

Тираж 100 прим. Зам. № 437/2003 Безкоштовно

Надруковано на РІЗО Харківського національного університету ім.В.Н.Каразіна,

61077, м.Харків, пл.Свободи,4

Размещено на Allbest.ru