Актуальність теми. Розвиток ринкових відносин ставить перед підприємствами харчової промисловості безліч проблем, ранжирування яких показує, що проблеми більш високого порядку починають виявлятися після вирішення задач попередніх рівнів. Виконавши виняткову роль у підтримці життєдіяльності населення, гарантуючи економічну безпеку країни шляхом зниження залежності від імпорту продуктів харчування, здійснюючи істотний вплив на ефективність економіки в цілому, підприємства харчової промисловості в сучасних умовах націлені на вирішення задач подальшого росту обсягів виробництва.

Першочерговою метою системи управління підприємств продовжує залишатися необхідність формування стійкого фінансово-економічного стану. Узагальнені ознаки проблеми "керованості" на багатьох підприємствах проявляються в нераціональному використанні їхнього потенціалу, збитках, скороченні обсягів виробництва, гострій нестачі власних оборотних коштів. При цьому більшість підприємств харчової промисловості не є сьогодні інвестиційно привабливими. Звідси треба визнати, що для забезпечення і підтримки стійкого фінансово-економічного стану, а також подальшого розвитку потрібно в першу чергу використовувати резерви самих підприємств.

Дослідження основних теоретичних категорій управління, питання методології, концепцій і методик удосконалення управління знайшли своє відображення в працях вітчизняних і закордонних учених: І. Ансоффа, Ф. Котлера, М. Мескона, С. Мочерного, А. Фатхутдінова та ін. Широке коло питань, зв'язаних із концептуальними основами управління фінансово-економічним станом підприємств, досліджено у працях закордонних і вітчизняних економістів: І. Бланка, Р. Брейли, К. Брігхема, Дж.К. Ван Хорна, А. Гойка, О. Заруби, В. Ковальова, О. Пилипченка, Е. Стоянової, Е. Хелферта, О. Шеремета та ін.

При всій значимості проведених наукових досліджень у тріаді "теорія-методика-практика", окремі питання підвищення ефективності управління фінансово-економічним станом підприємства вивчені недостатньо. Зокрема, спостерігаються різні підходи до ідентифікації факторів впливу на фінансово-економічний стан підприємства, маються розходження в методиках розрахунку, аналізі, основних показниках і комплексній оцінці фінансово-економічного стану підприємства. Вимагають подальшого розвитку питання розробки конкретних механізмів пошуку і реалізації внутрішніх резервів підвищення економічної стійкості підприємств харчової промисловості. Незавершеність наукових розробок в області удосконалення управління фінансово-економічним станом підприємства й істотна практична значимість даної проблеми для розвитку підприємств харчової промисловості підкреслює об'єктивний характер актуальності теми дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Наукові результати, теоретичні положення й висновки дослідження були здійснені у межах наукових тем Національного університету харчових технологій і скоординовані з тематикою Гуманітарного університету "Запорізький інститут державного та муніципального управління": "Планування, прогнозування та державне регулювання мікро - та макроекономічних процесів" (номер держ. реєстрації 0102U003195), "Організаційно-економічний механізм функціонування підприємницьких структур - системи ціноутворення, фінансово-кредитних відносин, страхування" (номер держ. реєстрації 0102U003197).

Мета й завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є розробка науково-обґрунтованих методичних і практичних рекомендацій з удосконалення управління фінансово-економічним станом підприємств харчової промисловості.

Для досягнення цієї мети в роботі були поставлені і вирішені завдання:

встановити сутність і розглянути теоретичні аспекти визначення фінансово-економічного стану підприємств та можливість управління ним;

узагальнити сучасні підходи до формування системи ефективного управління фінансово-економічним станом у рамках загальної системи управління підприємством;

обґрунтувати фактори впливу на фінансово-економічний стан підприємства та розробити критерії оцінки фінансово-економічного стану через систему фінансово-економічних показників, які формуються центрами відповідальності;

проаналізувати сучасний фінансово-економічний стан підприємств харчової промисловості Запорізької області і на цій основі розробити методичні рекомендації щодо удосконалення системи управління фінансово-економічним станом підприємств харчової промисловості;

уточнити методику розрахунку комплексного показника фінансово-економічного стану з метою проведення експрес-оцінки економічного стану підприємств харчової промисловості;

розробити модель управління фінансово-економічним станом підприємств харчової промисловості.

Предмет і об'єкт дослідження. Об'єктом дослідження є процес управління фінансово-економічним станом підприємств харчової промисловості Запорізької області.

Предметом дослідження є сукупність організаційно-економічних відносин, що складаються в процесі удосконалення управління фінансово-економічним станом підприємств харчової промисловості в ринкових умовах.

Методи дослідження. У процесі дослідження використані такі методи проведення економічних досліджень: абстрактно-логічний (теоретичні узагальнення і формування висновків), статистико-економічний (аналіз сучасного стану та виділення факторів впливу на розвиток виробництва підприємств харчової промисловості), монографічний (розробка механізму самоорганізації на підприємствах харчової промисловості), розрахунково-конструктивний та експериментальний (комплексна оцінка фінансово-економічного стану підприємств харчової промисловості) та інші.

Матеріалами для дослідження стали: спеціальна література з проблем теорії та практики удосконалення управління фінансово-економічним станом підприємств харчової промисловості, нормативні документи, статистичні дані.

Наукова новизна отриманих результатів полягає у поглибленні існуючих і розробленні нових теоретичних положень щодо удосконалення управління фінансово-економічним станом підприємств харчової промисловості, зокрема:

вперше:

розроблено загальну модель планування економічного розвитку підприємства харчової промисловості наступального і захисного характеру, що дозволяє регулювати параметри фінансово-економічного стану з врахуванням кон'юнктури ринку;

удосконалено:

комплексна оцінка фінансово-економічного стану, що полягає у розрахунку комплексного індикатора фінансово-економічного стану підприємств харчової промисловості, який дає можливість проводити експрес-оцінку з метою своєчасного попередження несприятливого впливу зовнішніх та внутрішніх факторів на результати діяльності з урахуванням специфіки виробництва та реалізації продуктів харчування;

класифікацію факторів впливу на фінансово-економічний стан підприємств, що розглядається як основа для підвищення якості управлінських рішень в залежності від таких ознак: належність до досліджуваного об'єкта, значимість, залежність від діяльності людей, масштаб впливу, напрямки впливу, тривалість та характер впливу, сфера формування, передбачуваність, керованість, можливість обліку і кількісного виміру, ступінь деталізації, сторона досліджуваного явища;

фінансовий економічний управління харчовий

систему управління фінансово-економічним станом підприємств, що визначає пріоритетні напрями управлінського впливу для забезпечення стійкого фінансово-економічного розвитку підприємств харчової промисловості через групу показників, які дозволяють зробити експрес-оцінку фінансово-економічного стану підприємств для забезпечення реалізації поточних цілей;

знайшли подальший розвиток:

теорія ефективності діяльності підприємства. Дано визначення поняття "фінансово-економічний стан підприємства" шляхом узагальнення сучасних теоретичних підходів до побудови системи управління фінансово-економічним станом у взаємозв'язку з загальною системою управління підприємством;

розробка економіко-математичної моделі Вілсона щодо удосконалення управління фінансово-економічним станом, що полягає у визначенні оптимального обсягу поповнення оборотних коштів з урахуванням специфіки підприємств харчової промисловості.

Практичне значення отриманих результатів. Результати досліджень використані при підготовці Програми стабілізації та розвитку промисловості Запорізької області на період до 2010 року. Розроблені в ході дослідження науково-практичні рекомендації можуть бути використані в діяльності підприємств харчової промисловості, що дозволить створити ефективну систему управління фінансово-економічним станом шляхом впливу на внутрішні керовані фактори.

Основні положення, висновки й пропозиції дисертаційної роботи використані в практичній діяльності підприємств харчової промисловості Запорізької області, зокрема ТОВ "Запорізький пивзавод №1", ВАТ "Хлібокомбінат № 2", ВАТ "Запорізький хлібозавод № 3", ВАТ "Запорізький хлібозавод № 5", ТОВ "Ольф". Теоретичні розробки дисертаційної роботи використовуються у навчальному процесі Гуманітарного університету "Запорізький інститут державного та муніципального управління" при викладанні таких дисциплін: економіка підприємства, економічний аналіз, фінансовий менеджмент, планування діяльності підприємства.

Особистий внесок здобувача у співавторських роботах такий. У статті "Информационные системы в альтернативном налогообложении малого предпринимательства". У статті "Управление рисками на уровне предприятия" виділено напрямки ефективного оподаткування підприємств. У статті "Роль фінансової інформації у зниженні економічного ризику" встановлено сучасний фінансово-економічний стан підприємств та вплив на нього ризиків; визначено види фінансової інформації.

Апробація результатів дослідження. Наукові положення основних результатів дослідження та їх практичне застосування обговорювалися на науково-практичних конференціях: "Наука і освіта 2000", м. Дніпропетровськ (2000 p.), "Ризикологія в економіці та підприємстві", м. Київ (2001 р.), "Реформування агропромислового комплексу України: проблеми теорії та практики", м. Київ (2001 р.), "Інвестиційна та зовнішньоекономічна діяльність підприємств", м. Дніпропетровськ (2003 p.), "Фінансово-кредитна система України: шляхи розвитку", м. Дніпропетровськ (2003 p.), "Економіка підприємств", м. Дніпропетровськ (2003 p.), "Державне регулювання економіки та місцеве самоврядування", м. Дніпропетровськ (2003 p.).

Публікації. Основні положення дисертаційної роботи опубліковано в 13 статтях у наукових журналах, збірниках наукових праць та матеріалах науково-практичних конференцій, загальним обсягом 5,1 обл. вид. арк., з них 5 - у наукових фахових виданнях.

Обсяг і структура дисертації. Робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків. Повний обсяг роботи - 223 сторінок, з яких: 18 рисунків займають 13 сторінок, 39 таблиць - 29, список використаних джерел (146 найменувань) - 14,19 додатків - 53 сторінок.

Основний зміст роботи

У першому розділі "Теоретико-методологічні основи управління фінансово-економічним станом підприємств" визначено, що фінансово-економічна стійкість як результат виробничо-господарської діяльності підприємства, визначає його здатність до фінансового виживання, залучення джерел фінансування, ефективного їх використання і забезпечується позитивним фінансово-економічним станом у часі. На нашу думку, термін "фінансово-економічний стан" повинний розглядатися в більш широкому змісті - як результат виробничо-господарської діяльності підприємства, що характеризується системою показників, що відбивають наявність, розміщення, використання фінансових ресурсів підприємства і ефективність господарської діяльності. При цьому управління фінансово-економічним станом являє собою процес вироблення і прийняття управлінських рішень по всіх основних складових його формування, що забезпечують досягнення стратегічних та тактичних цілей підприємства. У складних умовах українського ринку необхідна побудова системи моніторингу показників, що включаються в контролінг фінансово-економічного стану. В залежності від мети дослідження фінансово-економічного стану підприємства фактори впливу на фінансово-економічний стан підприємства нами розділені на групи (табл. 1).

Таблиця 1

Класифікація факторів впливу на фінансово-економічний стан підприємства

Нами уточнені основні внутрішні фактори в системі управління фінансово-економічним станом (рис. 1).

Рис.1. Внутрішні (ендогенні) фактори впливу на фінансово-економічний стан підприємств харчової промисловості

Представлена класифікація факторів має наступне теоретичне і практичне значення: дає комплексне уявлення про вплив різноманітних факторів на фінансово-економічний стан підприємства; є основою для факторного моделювання фінансово-економічного стану; є базою для активного підходу до виявлення складових фінансово-економічного стану і підвищення якості управлінських рішень.

У другому розділі "Формування стійкого фінансово-економічного стану підприємств харчової промисловості в Запорізькій області" визначено, що мобілізація могутнього економічного потенціалу Запорізької області в умовах розвитку ринкових відносин вимагає створення умов для підтримки життєдіяльності населення. Такі умови визначають специфіку діяльності підприємств харчової промисловості.

Запорізька область є одним із промислових лідерів країни, посідаючи 4 місце серед регіонів за загальними обсягами промислового виробництва та 3 - в розрахунку на душу населення. Частка обсягу промислової продукції у загальному обсязі по Україні хоча й знизилася у 2001 році, однак є досить високою - 7,5%. Найбільшу частку в виробництві основних видів продукції підприємств харчової промисловості Запорізької області в Україні в 2001 році складало виробництво: маргаринової продукції, олії та пива (табл.2).

Таблиця 2

Запорізька область в Україні по виробництву основних видів продукції підприємств харчової промисловості, відсотків*

* Джерело: Промисловість Запорізької області в 2001 році - Запоріжжя: Запорізьке обласне управління статистики, 2002. - С.8.

Структура промислового виробництва характеризується переважанням частки енергоємних та сировинних видів діяльності. Значну частку у загальній кількості промислових підприємств займає частка підприємств харчової промисловості - 14,7% (табл. 3).

Таблиця 3

Кількість промислових підприємств та обсяги виробництва промислової продукції в Запорізькій області у 2001 році*

*Джерело: Промисловість Запорізької області в 2001 році - Запоріжжя: Запорізьке обласне управління статистики, 2002. - С.9.

Незважаючи на це, обсяг продукції харчової промисловості в загальному обсязі виробництва промислової продукції Запорізької області складає незначну частку.

Визначено зміну питомої ваги окремих підприємств у сукупній виручці: збільшилася частка таких підприємств як ТОВ "Моліс", ПП "Молокозавод-Олком", ТОВ "Сладко", знизилася частка ВАТ "Запорізький хлібозавод № 5".

Майно досліджуваних підприємств за п'ять років збільшилося в 1,8 разів. Майнова маса збільшувалася за рахунок зростання мобільної частини активів.

Збільшилася частка "хворих" статей у структурі балансу: непокритих збитків, дебіторської заборгованості.

У структурі пасивів переважає питома вага власного капіталу, хоча спостерігається тенденція до його зниження за рахунок зростання кредиторської заборгованості.

90 % досліджуваних підприємств зазнали труднощів у забезпеченні формування запасів власними оборотними коштами.

Ключовою проблемою, що обумовила зниження поточної фінансової стійкості підприємств, був дефіцит грошових оборотних засобів, необхідних для забезпечення поточного виробництва.

70% підприємств до кінця 2002 року мали показники поточної ліквідності нижчі за офіційно рекомендований норматив. Найбільш низькі показники ліквідності спостерігались в 2000 і 2001 роках, а до кінця 2002 року ступінь ліквідності трохи зріс.

Спостерігається тенденція зростання основних показників рентабельності і прискорення оборотності активів. Разом з тим виникає необхідність додаткового інформаційного розкриття даних публічної звітності підприємств для забезпечення об'єктивності при об'єктивно-орієнтованому аналізі.

Підприємства для вирішення завдань підвищення якості управління фінансово-економічним станом використовували наступні механізми адаптації:

- розширення товарного асортименту і ринків збуту;

- застосування політики підвищення цін, а виробництво пристосовувалося до зниження попиту не за рахунок зниження цін, а шляхом його обмеження і регулювання обсягу реалізованої продукції;

- залучення короткострокових кредитів і позик для поповнення оборотних коштів;

- використання давальницьких контрактів, що знижували прибуток переробних підприємств, однак це не супроводжувалось зниженням ризику коливань ринкового попиту;

- застосування бартерних угод як одного з типів грошових сурогатів, що дозволяють підприємствам частково перебороти проблему дефіциту оборотних коштів, і розширити ринок збуту своєї продукції;

- уповільнення розрахунків по погашенню кредиторської заборгованості для забезпечення фінансування формування запасів.

Технологія управління фінансово-економічним станом на досліджуваних підприємствах не відповідає сучасним ринковим умовам за наступними параметрами:

- за повнотою і своєчасністю одержання інформації про фактичний фінансово-економічний стан (облік не оперативний, аналіз проводиться за великі інтервали часу і не завжди коректний);

- за оперативністю прийняття управлінських рішень (запізнювання в часі), оскільки вони приймаються за результатами фінансової звітності;

- порядок, форми, зміст, черговість і показники інформаційного обліку й обміну різних видів діяльності, необхідних для управління, не типізовані, не відповідають динаміці ринкових відносин, що ускладнює автоматизацію цього процесу.

Таким чином, обстеження десяти виробничих підприємств харчової промисловості Запорізької області за 1998-2002 роки показало, що першочерговою проблемою була і продовжує залишатися проблема удосконалення управління фінансово-економічним станом в умовах ринкових перетворень. Тому потрібно створення механізму по мобілізації і використанню внутрішніх резервів в забезпеченні стійкого фінансово-економічного стану в поточному і перспективному періоді.

З метою позиціонування підприємств у системі харчових підприємств регіону комплексна оцінка фінансово-економічного стану виробляється способом ранжирування.

Для визначення рейтингу підприємств використовувалися показники, що найбільш повно характеризують фінансово-економічний стан підприємства: коефіцієнт забезпеченості власними засобами, коефіцієнт поточної ліквідності (покриття); коефіцієнт автономії; коефіцієнт інтенсивності обороту активів; коефіцієнт оборотності оборотних коштів; коефіцієнт поточної рентабельності продажу; коефіцієнт економічної рентабельності.

Виявлено, що найбільш стійко функціонували протягом аналізованого періоду три підприємства, що були ранжировані в порядку вибуття рейтингової оцінки: ПП "Молокозавод-Олком", ТОВ "Сладко" і ВАТ "Хлібокомбінат № 2".

У третьому розділі "Основні напрямки забезпечення стійкого фінансово-економічного стану підприємств харчової промисловості" запропонована система управління фінансово-економічним станом підприємства (рис. 2).

Центральне місце в ній займає ефективне інформаційне забезпечення, координатором якого є центр прогнозування і обліку. З цією метою на підприємствах харчової промисловості діють центри відповідальності з відповідною структурою (табл. 4). Окремі блоки в системі займають цілеспрямована економічна політика управління і контролінг фінансово-економічного стану. Проведення аналізу фінансово-економічного стану дозволяє здійснити поточне планування і визначити пріоритетні напрями управлінського впливу для забезпечення стійкого фінансово-економічного розвитку підприємств харчової промисловості.

Система контролінгу фінансово-економічного стану повинна відповідати наступним найважливішим вимогам: спрямованість на стратегічні цілі; пов'язування з обліковою політикою, методами аналізу і планування; оперативність, простота, гнучкість, економічність. Створення системи моніторингу фінансово-економічного стану підприємства вирішує наступні основні задачі: дає чітке і ясне уявлення про сформовану ситуацію за основними аспектами формування фінансово-економічного стану на визначений момент; дозволяє упровадити систему алгоритмів дій по усуненню негативних відхилень; служить основою для оперативного прийняття рішень з поліпшення фінансово-економічного стану.

З метою своєчасного виявлення сигналів кризових явищ у процесі контролінгу фінансово-економічного стану виникає необхідність проводити комплексну експрес-оцінку результатів управління.

Рис. 2. Зміст і послідовність побудови системи управління фінансово-економічним станом підприємства

Тому нами запропоновано проводити розрахунок комплексного індикатора фінансово-економічного стану за формулою:

, (1)

де К_пл - коефіцієнт поточної ліквідності;

К_А - коефіцієнт автономії;

К_оз - коефіцієнт оберненості оборотних засобів;

К_м - коефіцієнт поточної рентабельності продажів;

Кр - коефіцієнт рентабельності сукупних активів;

0, 20; 0,10; 0,35; 0, 20; 0,15 - питома вага впливу кожного фактора на рівень фінансово-економічного стану підприємства на підставі експертної оцінки;

К¹ - коефіцієнт на кінець періоду за звітними даними;

К⁰ - коефіцієнт за планом.

Таблиця 4

Види центрів відповідальності підприємств харчової промисловості Запорізької області

З позиції синтезу вибору варіантів пошуку резервів поліпшення фінансово-економічного стану, можна побудувати загальну модель планування фінансово-економічного розвитку підприємства в часі. В основу цієї моделі покладені темпи зростання об'ємних показників (Т) до кінця планованого періоду.

Розподіляючи темпи зростання показників від максимального до мінімального значення, можна сформувати загальну модель економічного розвитку підприємства: Тчп>Tп > Tрп >Тпа > Твд > Твд > Тзз, де Т - темпи росту відповідно: чп - чистого прибутку; п - валового прибутку; рп - виручки від реалізації продукції; па - поточних активів; вд - власних джерел фінансування; а - сукупних активів; зз - залученого капіталу. Така модель економічного розвитку носить наступальний характер. Це означає, що таке співвідношення темпів зростання абсолютних показників, що визначають рівень фінансово-економічного стану повинен забезпечуватися при сприятливій кон'юнктурі ринку, коли підприємство нарощує фізичний обсяг виробництва. Модель фінансово-економічного розвитку захищеного характеру має наступний вигляд: Тчп > Тп > Трп > Твд > Та > Тпа >Тзз.

При упровадженні внутрішнього механізму управління фінансово-економічним станом на ВАТ "Хлібокомбінат № 2" в 1 кварталі 2003р. були виявлені несприятливі тенденції розвитку кон'юнктури ринку хлібобулочних виробів. Для закріплення досягнутого в 2002 році рівня фінансово-економічного стану в умовах зниження випуску продукції в натуральному вираженні в 1-2 кварталі 2003 році добиралися варіанти управлінських рішень на основі використання моделі економічного розвитку захисного характеру, у результаті чого були сформовані відповідні заплановані об'ємні економічні показники (табл.5).

Таблиця 5

Фінансово-економічні результати діяльності підприємств, тис. грн.

Для порівняння в таблиці приведені показники діяльності ТОВ "Моліс", де також у 1 кварталі 2003 року спостерігалося падіння фізичного обсягу виробництва. Однак, підприємство не використовувало модель економічного розвитку захисного характеру при прийнятті управлінських рішень, що призвело до погіршення запланованих результатів фінансово-економічної діяльності на 2003 р.

Коефіцієнт кореляції рангів для ВАТ "Хлібокомбінат № 2" складе:

Така величина коефіцієнта кореляції рангів свідчить, що в цілому діяльність ВАТ "Хлібокомбінат № 2" можна вважати відповідною плану, що дало можливість поліпшити комплексний показник фінансово-економічного стану, незважаючи на несприятливу кон'юнктуру ринку.

Інша ситуація склалася в 2003 році в ТОВ "Моліс". Коефіцієнт рангової кореляції склав:

Така величина рангової кореляції свідчить про повну невідповідність фактичної зміни показників плановим, що привело до значного погіршення фінансово-економічного стану підприємства і комплексний індикатор склав 0,539.

Удосконалено модель Вілсона щодо оптимального обсягу поповнення оборотних коштів підприємств харчової промисловості з урахуванням специфіки підприємств харчової промисловості - обмеженого терміну придатності сировини.

Висновки

1. Фінансово-економічний стан підприємства повинний розглядається як результат виробничо-господарської діяльності підприємства, що характеризується системою показників, які відбивають наявність, розміщення, використання фінансових ресурсів підприємства і ефективність господарської діяльності. При цьому управління фінансово-економічним станом підприємства являє собою процес вироблення і прийняття управлінських рішень по всіх основних складових його формування, що забезпечують досягнення стратегічних та тактичних цілей підприємства.

2. Представлена класифікація факторів впливу на фінансово-економічний стан підприємства поділяється на класифікаційні групи факторів в залежності від таких класифікаційних ознак, в основу яких покладено мету підвищення якості управлінських рішень: належність до досліджуваного об'єкта, значимість, залежність від діяльності людей, масштаб впливу, напрямки впливу, тривалість та характер впливу, сфера формування, передбачуваність, керованість, можливість обліку і кількісного виміру, ступінь деталізації, сторона досліджуваного явища.

Вона дає комплексне представлення про вплив різноманітних факторів на фінансово-економічний стан підприємства; є основою для факторного моделювання фінансово-економічного стану; є базою для активного підходу до виявлення складових фінансово-економічного стану і підвищення якості управлінських рішень.

3. У даний час на фінансово-економічний стан підприємств харчової промисловості найбільш впливають внутрішні (ендогенні) фактори. В процесі управління такі фактори здійснюють несприятливий (або сприятливий) вплив в залежності від факторів-показників об'єкту дослідження: обсягу і структури виробництва і реалізації, витрат виробництва, цінової політики, складу і структури активів, дебіторської і кредиторської заборгованості, фінансових ресурсів.

4. Вивчення тенденцій економічного розвитку харчових підприємств Запорізької області за 1998-2002 роки свідчить про те, що для більшості підприємств першочерговою проблемою залишається проблема формування стійкого фінансово-економічного стану. Збільшилося число збитково працюючих підприємств із 10% у 1998 році до 30% у 2002 році. Спостерігається ріст числа підприємств із 10% (на кінець 1998 року) до 70% (на кінець 2002 року), у складі активів балансу яких малися непокриті збитки, причому частка даної "хворої" статті до кінця 2002 року склала 8,9%, тоді як у 1998 році тільки 0,1%. За аналізований період 90% підприємств мали нестачу власних оборотних коштів для формування своїх запасів і витрат. При наявній тенденції росту поточної ліквідності в середньому, по сукупності підприємств 70% досліджуваних мали показник поточної ліквідності нижче нормативу.

5. Аналізуючи фінансово-економічний стан десяти підприємств харчової промисловості Запорізької області слід зазначити, що найбільш ефективно функціонували протягом аналізованого періоду три підприємства, що були ранжировані в порядку вибуття рейтингової оцінки: ПП "Молокозавод-Олком", ТОВ "Сладко" і ВАТ "Хлібокомбінат № 2", де якість управління фінансово-економічним станом краща.

6. Запропонована система управління фінансово-економічним станом підприємства. Центральне місце в ній займає ефективне інформаційне забезпечення, координатором якого є центр прогнозування і обліку. З цією метою на підприємствах харчової промисловості діють центри відповідальності з відповідною структурою. Окремі блоки в системі займають цілеспрямована економічна політика управління і контролінг фінансово-економічного стану. Проведення аналізу фінансово-економічного стану дозволяє здійснити поточне планування і визначити пріоритетні напрями управлінського впливу для забезпечення стійкого фінансово-економічного розвитку підприємств харчової промисловості.

7. Використання в практичній діяльності харчових підприємств комплексного індикатора фінансово-економічного стану дозволить у процесі контролінга виявляти сигнали кризових явищ і в реальному режимі часу, на основі широких можливостей у виборі варіантів пошуку резервів економічного росту підприємства регулювати основні параметри фінансово-економічного стану відповідно до загальної моделі планування економічного розвитку підприємства в залежності від сформованої комбінації зовнішніх і внутрішніх факторів. Уточнена методика розрахунку комплексного індикатора, адаптована до діяльності харчових підприємств, спрямована на проведення експрес-оцінки фінансово-економічного стану підприємства і підвищення ефективності управління внутрішніми формалізованими факторами шляхом максимізації одних параметрів при задовільних значеннях інших параметрів.

8. Варіабельність управлінських рішень в області формування фінансово-економічного стану залежить від сформованої комбінації зовнішніх і внутрішніх факторів. Рекомендовані загальні моделі планування економічного розвитку підприємства наступального і захисного характеру можуть бути використані в регулюванні параметрів фінансово-економічного стану підприємства на конкретних стадіях кон'юнктури ринку.

9. Удосконалено економіко-математичну модель Вілсона щодо оптимального обсягу поповнення оборотних коштів підприємств харчової промисловості з урахуванням специфіки підприємств харчової промисловості - обмеженого терміну придатності сировини.

Список опублікованих праць