Размещено на http://www.allbest.ru/

Технологічний університет Поділля

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

Стратегічні аспекти планування реальних інвестицій на промислових підприємствах

Пилипяк Олександр Валерійович

Спеціальність 08.06.01 - Економіка, організація та управління підприємствами

Хмельницький - 2003

Анотація

Пилипяк О.В. Стратегічні аспекти планування реальних інвестицій на промислових підприємствах. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.06.01. - Економіка, організація і управління підприємствами. Технологічний університет Поділля, Хмельницький, 2003.

Дисертацію присвячено обґрунтуванню теоретичних положень та розробці практичних рекомендацій щодо вдосконалення процесу розробки стратегії реального інвестування на промислових підприємствах. Проведено комплексне дослідження підходів щодо визначення суті реальних інвестицій. Сформовано класифікаційні ознаки реальних інвестицій, а також виконано аналіз стану процесу реального інвестування на промислових підприємствах та виявлено основні тенденції його розвитку. Досліджено теоретичні засади стратегічного планування реальних інвестицій. Як результат, запропоновано для розробки найбільш ефективних шляхів реалізації стратегічних цілей реального інвестування використовувати стратегічний цільовий та стратегічний деталізований план. Для попередньої оцінки стратегії реального інвестування розроблено триетапну методику.

Показана необхідність ґрунтовного дослідження пріоритетності напрямків розробки значних і масштабних реальних інвестицій та запропоновано трирівневу декомпозиційну схему, що дозволяє здійснювати розрахунок пріоритетів окремих напрямків на основі методу аналізу ієрархій. Проведене дослідження дало змогу удосконалити методику розрахунку майбутніх чистих грошових потоків на основі елементів теорії ймовірностей, а також запропонувати новий підхід у дисконтуванні цих потоків.

Ключові слова: промислове підприємство, реальні інвестиції, стратегія реального інвестування, майбутні чисті грошові потоки, дисконтування.

Summary

Pylypyak O.V. Strategic aspects of real investments planning at the industrial enterprises. - Manuscript.

The thesis is for obtaining the economic sciences scientific degree on specialty 08.06.01. - Economics, organization and management of enterprises.

Technological University of Podillya, Khmelnytsky, 2003.

This thesis is dedicated to the substantiation of theoretical statements and practical recommendations on the improvement of the elaboration process of the real investment strategy at the industrial enterprises. The complex research of the approaches to the definitions of real investments has been worked out. The classifying features of real investments are formed, also the analysis of the process stage of real investments has been made and the main tendencies of its development are discovered. The theoretical aspects of real investment strategic planning are researched. As the result, the most effective ways in the strategic goals investment are suggested in order to use the strategic objective and strategic detailed outline. For the previous evaluation of real investment strategies the three-staged methodology is worked out. The necessity of substantiated research of the leading trends of the elaboration of considerable and vast investments is presented. The three-staged decomposed scheme allowing to carry out the calculation of the separate directions priorities on the basis of the hierarchical analysis method is suggested. This research improved the methods of future net money currents on the basement of elements of the theory of probability, and also the new approach to the discount of these currents is suggested.

Key words: industrial enterprises, real investments, real investment strategy, future net money currents, discounting.

Аннотация

Пилипяк О.В. Стратегические аспекты планирования реальных инвестиций на промышленных предприятиях. - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата экономических наук по специальности 08.06.01 - Экономика, организация и управление предприятиями.

Технологический университет Подолья, Хмельницкий, 2003.

Диссертация посвящена обоснованию теоретических положений и разработке практических рекомендаций по совершенствованию формулирования стратегии реального инвестирования на промышленных предприятиях. Проведено комплексное исследование подходов по определению сущности реальных инвестиций. Показано, что отношение экономистов к понятию “реальная инвестиция” весьма двойственное. Эта двойственность состоит, с одной стороны, в отношении к оборотным активам как объекту реальных инвестиций, а с другой, в отношении к нематериальным активам как их возможной структурной составляющей.

В диссертационной работе сформированы классификационные признаки реальных инвестиций, а также дана характеристика наиболее существенным из них, в частности: инвестициям в капитальное строительство, инвестициям в расширение и реконструкцию, инвестициям в техническое перевооружение, инвестициям, направленным на поддержку существующих мощностей; отечественным и иностранным инвестициям.

Выполнен анализ состояния процесса реального инвестирования на промышленных предприятиях, который показал, что, начиная с 1997-98гг. процесс реального инвестирования существенно активизировался. Также с помощью метода взвешенных асимметричных фильтров выявлены основные тенденции развития процесса реального инвестирования, а также на основе функции параболы третьего порядка сделан прогноз инвестиций в основной капитал на 2001-2004гг.

Исследованы теоретические основы стратегического планирования реальных инвестиций и предложено для разработки наиболее эффективных путей реализации стратегических целей реального инвестирования использовать стратегический целевой и стратегический детализованный планы. Также предложено для предварительной оценки разработанной стратегии реального инвестирования методику, которая базируется на следующих критериях: вероятность проведения финансирования стратеги в полном объеме, общий уровень инвестиционного риска, общий уровень прибыльности. Результат этой оценки предложено представлять с помощью специальной восьмисекторной схемы.

Обоснована необходимость исследования приоритетности направлений разработки реальных инвестиций. Предложена трёхуровневая декомпозиционная схема, которая позволяет производить расчет приоритетов отдельных направлений на базе метода анализа иерархий. Бесспорное преимущество данной схемы - ее простота, возможность беспрепятственно включать новые элементы. Кроме того, преимущество предложенного подхода состоит в возможности значительно расширить анализ, включить в него практически все входы. При этом финансовые затраты на проведение исследования приоритетности отдельных направлений весьма незначительные, а результат, как правило, близок к оптимальному.

Проведенное исследование также позволило усовершенствовать методику расчета будущих чистых денежных потоков на основе теории вероятностей. Выбор данной теории для расчета будущих денежных потоков в первую очередь обоснован с позиций наиболее полного учета фактора неопределенности. Предложенная методика учитывает как экзогенные, так и эндогенные вероятностные характеристики и базируется не на прогнозных показателях, а на возможных значениях финансового результата от операционной деятельности промышленных предприятий.

Предложено для расчета таких показателей эффективности реальных инвестиций как чистая настоящая стоимость и внутренняя норма доходности проводить дисконтирование будущих чистых денежных потоков по полугодиям, путем возведения в степень знаменателя формулы сложных процентов усредненных дробных значений. Такой подход дает возможность варьировать коэффициенты дисконтирования не изменяя ставку дисконтирования, которая весьма трудно поддается прогнозированию.

Ключевые слова: промышленное предприятие, реальные инвестиции, стратегия реального инвестирования, будущие чистые денежные потоки, дисконтирование.

стратегія інвестування грошовий

1. Загальна характеристика роботи

Актуальність теми дослідження. Поступова трансформація економіки України у ринково орієнтовану державу супроводжується глибокими змінами на всіх рівнях національного господарського комплексу, і зокрема, - на рівні промислових підприємств. І це цілком зрозуміло, адже розвиток промисловості у всіх країнах уособлює конкурентоспроможність держави, її авторитет та значущість на міжнародній політитико-економічній арені.

Стала приділятися увага таким факторам розвитку, які в умовах адміністративно-командної економіки та на початкових етапах ринкових перетворень просто не могли бути задіяні належним чином. З іншого боку, такі реалії сьогодення як нестабільність платоспроможного попиту підприємств і населення, непередбачуваність ринкової кон'юнктури, незадовільні структурні зрушення у промисловості та інших галузях, красномовно свідчать, що має бути вироблений принципово новий шлях розвитку, шлях, який буде засвідчувати сталість і водночас незрушність ринкового поступу, навіть незважаючи на всі труднощі становлення нових економічних відносин.

Такий шлях розвитку, безперечно, має ґрунтуватися на чіткому розумінні своїх пріоритетів, прагнень, слабких та сильних місць і подальшому виробленні відповідної стратегії поведінки. Особливо актуальним стає розвиток нових механізмів планування у сфері реального інвестування на якісно новому підґрунті. Забезпечити такий розвиток покликане стратегічне планування реальних інвестицій.

Із зарубіжних фахівців окремими аспектами проблеми стратегічного планування реальних інвестицій займалися: Р. Акофф, И. Ансофф, Ю. Блех, В. Боултон, Е. Бригхем, М. Бромвич, С. Келісон, С. Керто, Е. Каст, Г. Минцберг, Дж. Пирс, Р. Робинсон, Л. Рю, В. Саладин, Я. Хонко, А. Чандлер та інші.

В нашій економічній літературі, особливо якщо розглядати її у ретроспективі, також значна уваги приділена дослідженню важливих питань стратегічного планування реальних інвестицій, про що свідчать праці, зокрема: І. Бланка, О. Будника, О. Вартанової, Н. Гуляєвої, А. Загороднього, Є. Зенченко, Ю. Лімонова, А. Наливайка, А. Пересади, О. Пономаренко. Але системний розгляд цього питання з урахуванням таких аспектів як розробка взаємопов'язаних етапів дослідження стратегії, джерела і механізм фінансування, оцінка ефективності тощо, не одержав належного рівня розвитку. Останнім же часом з огляду на досвід зарубіжних фірм, що показали на власному прикладі необхідність розробки стратегії, даній проблемі почали приділяти увагу і наші підприємства. Це зумовлює не лише потребу у теоретичному осмисленні змісту, а й ставить на порядок денний питання розробки науково обґрунтованої стратегії реального інвестування та поступове втілення її у життя. Таким чином, наукова і практична актуальність зазначених проблем зумовили вибір теми дисертації, визначили мету та основні завдання, об'єкт та предмет дослідження. Результати досліджень, викладені у роботі, підтверджують необхідність їх подальшого ґрунтовного продовження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Роботу виконано згідно з планом науково-дослідних робіт Технологічного університету Поділля Міністерства освіти і науки України (м. Хмельницький) в межах теми “Дослідження проблем управління макро- і мікроекономічними процесами в умовах становлення ринкових відносин” (затверджена на засіданні науково-технічної ради університету, протокол №3 від 17 червня 1996 р.).

Мета і завдання дослідження. Метою дослідження є розробка теоретико-методологічних положень і практичних рекомендацій щодо вдосконалення стратегічного планування реальних інвестицій на промислових підприємствах на етапі формування ринкових відносин.

Досягнення поставленої мети зумовило необхідність вирішення наступних наукових завдань:

· провести комплексне дослідження підходів щодо визначення поняття та суті реальних інвестицій;

· сформувати основні класифікаційні ознаки реальних інвестицій;

· виявити особливості та основні тенденції практики реалізації інвестиційних можливостей в умовах ринкового поступу;

· дослідити фактори, що впливають на процес формування стратегії реального інвестування;

· створити загальну схему стратегічного планування реальних інвестицій;

· визначити найбільш ефективні шляхи реалізації стратегічних цілей реального інвестування;

· дослідити критерії оцінки стратегії реального інвестування;

· удосконалити процес прийняття преферентивних рішень щодо здійснення значних та масштабних реальних інвестицій;

· удосконалити методику визначення майбутніх чистих грошових потоків на основі теорії ймовірностей;

· розробити рекомендації щодо удосконалення методів фінансової оцінки реальних інвестицій.

Об'єкт та предмет дослідження. Об'єктом дослідження є процеси використання реальних інвестицій для визначення альтернатив стратегічного інвестиційного розвитку промислових підприємств. Предметом дослідження є сукупність форм, методів та важелів економічного характеру для розробки стратегії реального інвестування.

Методи дослідження. Методологічну та теоретичну основи дисертації становлять фундаментальні положення теорії ринкової економіки, інвестиційної теорії та стратегічного управління промисловим підприємством, наукові положення і розробки провідних вітчизняних і зарубіжних фахівців у галузі теорії та практики стратегічного планування.

У роботі використано такі методи дослідження: діалектичним методом досліджувалась економічна природа категорій “інвестиція” та “реальна інвестиція”; методами узагальнення і порівняння здійснювався аналіз джерел фінансування реальних інвестицій; методами статистичного аналізу визначалися основні тенденції динаміки досліджуваних показників; історичним методом досліджувався генезис системи “планування - стратегічне планування” реальних інвестицій у світовій та вітчизняній науці та практиці; методами системного, цільового підходів, опитування було здійснено розробку основних етапів стратегії реального інвестування; економіко-математичними методами було досліджено пріоритетність окремих напрямків розробки реальних інвестицій, а також удосконалено методику визначення майбутніх чистих грошових потоків.

Інформаційна база дослідження ґрунтується на законодавчих та нормативних актах Верховної Ради України та Кабінету Міністрів України, матеріалах Державного комітету статистики України, статистичних даних і матеріалах промислових підприємств, періодичній літературі.

Визначення таких показників як: взаємна кореляційна функція, нормовані вектори пріоритетів матриць попарних порівнянь, було здійснено за допомогою MS Excel 2000 for Windows, статистичного пакету STATGRAPHICS та програмного середовища Mathcad 2000 for Professional.

Наукова новизна одержаних результатів. Основними науковими результатами дисертаційної роботи є теоретико-методологічні положення і практичні рекомендації щодо удосконалення стратегічного планування реальних інвестицій для динамічного та адекватного зовнішнім умовам розвитку промислових підприємств. При цьому автором було отримано наступні наукові результати:

· уточнено визначення інвестицій, що наведено у Законі України “Про інвестиційну діяльність” від 18 вересні 1991 р.;

· запропоновано визначення реальних інвестицій, що трактує їх не тільки з відтворювальної точки зору, а й з фінансової, а також з точки зору забезпечення конкурентоспроможності підприємства;

· систематизовано та розкрито основні класифікаційні ознаки реальних інвестицій, які всебічно відображають їх можливі прояви в економічній діяльності промислових підприємств;

· розроблено загальну схему стратегічного управління реальними інвестиціями з позицій системного підходу;

· вперше запропоновано для розробки найбільш ефективних шляхів реалізації стратегічних цілей реального інвестування використовувати стратегічний цільовий та стратегічний деталізований плани, у яких знаходять своє відображення найважливіші характеристики стратегічного планування реальних інвестицій;

· розроблено методику попередньої оцінки стратегії реального інвестування, яка базується на критеріях: імовірність здійснення фінансування стратегії у повному обсязі, загальний рівень інвестиційного ризику та загальний рівень прибутковості;

· запропоновано для визначення пріоритетності напрямків розробки реальних інвестицій використовувати трирівневу декомпозиційну схему та здійснювати розрахунок пріоритетів на основі методу аналізу ієрархій;

· удосконалено методику розрахунку майбутніх чистих грошових потоків на основі елементів теорії ймовірностей, яка враховує екзогенні та ендогенні імовірнісні характеристики і базується на можливих значеннях фінансового результату від операційної діяльності;

· запропоновано при визначенні показників ефективності реальних інвестицій, дисконтувати майбутні чисті грошові потоки за півріччями, підводячи знаменник формули складного відмотку до усереднених дробових величин.

Практичне значення отриманих результатів. Практичне значення отриманих результатів полягає у розробці науково-методичних положень щодо вдосконалення стратегічного планування реальних інвестицій в умовах ринкового поступу. Запропоновані результати дозволяють істотно активізувати стратегічний процес реального інвестування на промислових підприємствах.

Результати дисертаційної роботи використовуються в практичній діяльності ВАТ “Термопластавтомат” (м. Хмельницький) (акт впровадження від 12.09.2002р.) та ВАТ “Темп” (м. Хмельницький) (акт впровадження від 19.09.2002р.). Окремі теоретичні положення та практичні рекомендації проведеного дослідження використовуються автором в навчальному процесі при викладанні таких дисциплін як “Планування діяльності підприємства”, “Проектний аналіз”, а також в курсовому та дипломному проектуванні студентів.

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійно виконаною науковою працею, в якій викладено авторський підхід до обґрунтування теоретичних і методичних положень та практичних рекомендацій щодо здійснення стратегічного планування реальних інвестицій на промислових підприємствах.

Апробація результатів досліджень. Основні положення дисертації доповідалися на: Міжнародній науково-практичній конференції “Проблеми інвестиційного менеджменту в Україні” (м. Київ, 2000р.); Міжнародній науково-практичній конференції “Проблеми планування промислового виробництва в умовах ринкової економіки” (м. Алушта, 2000р.); Міжнародній науково-практичній конференції “Інноваційний менеджмент: проблеми формування в умовах перехідної економіки” (м. Київ, 2001р.).

2. Основний зміст дисертаційної роботи

У вступі обґрунтовано актуальність теми, зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Сформульовано мету і завдання дослідження у відповідності з обраною темою. Визначені об'єкт та предмет дослідження, а також наведено методи та інформаційну базу дослідження. Висвітлено наукову новизну отриманих результатів, їх практичне значення. Відзначено ступінь апробації та впровадження в економічну практику основних результатів дослідження. Розкрито особистий внесок здобувача та наведені дані про структуру і обсяг дисертаційної роботи.

У першому розділі “Реальні інвестиції як основна структурна частина інвестицій промислових підприємств” досліджено підходи щодо поняття “інвестиція” та “реальна інвестиція”. Показано, що на сьогоднішній день серед вітчизняних та зарубіжних фахівці існує значна кількість дефініцій трактування їх суті. Розмаїття визначень даних понять, у першу чергу, пояснюється тим, що інвестиції є складним синтетичним поняттям, що надає їх економічній природі багатогранність прояву у самих різних напрямах діяльності промислових підприємств. Зокрема, інвестиції можна розглядати з ресурсної та витратної точок зору, причому їх економічна суть є діалектично сталою.

Одне з найкращих визначень інвестицій наведено у Законі України “Про інвестиційну діяльність” від 18 вересня 1991р., оскільки враховує динамічний характер інвестицій і дає вже певну їх класифікацію. Але у той же час воно не позбавлене деяких істотних недоліків, враховуючи які інвестиції можна визначити як систему економічних та інших відносин з приводу кругообігу вартості, що авансована у вигляді грошових, майнових та інтелектуальних цінностей в об'єкти підприємницької діяльності з метою отримання позитивних результатів.

Вельми суперечливим є ставлення науковців до суті реальних інвестицій. Один із центральних моментів цієї суперечливості полягає у відношенні до оборотних і нематеріальних активів як об'єкту реальних інвестицій. Запропоновано визначення, яке трактує реальні інвестиції не тільки з точки зору відтворювальної функції, а й з фінансової, а також з точки зору забезпечення конкурентоспроможності: реальні інвестиції - це стратегічна відповідь підприємства на фактор зовнішніх можливостей за допомогою акумуляції грошових, майнових та інтелектуальних цінностей з наступним їх спрямуванням на оновлення і розширення основних фондів, що підлягають амортизації.

Реальні інвестиції можна розглядати з трьох підходів: 1) капітальні вкладення; 2) капітальні інвестиції; 3) інвестиції в основний капітал. Характерно, що з погляду усіх наведених підходів реальні інвестиції є сталою категорією, оскільки передбачають вкладення в основні фонди. І у цьому відношенні вони тотожні інвестиціям в основний капітал - показнику, що був введений Державним комітетом статистики України у 1996р.

Оскільки реальні інвестиції на промислових підприємствах характеризуються всебічним проявом, що пов'язано, про це вже зазначалося вище, із складною економічною природою цього поняття, то постає важливе питання здійснення їх класифікації. Виділено 15 класифікаційних ознак реальних інвестицій.

У дисертації підкреслюється стратегічна націленість реальних інвестицій, їх властивість здійснювати свій вплив на фінансово-господарські показники суб'єктів господарювання тривалий час. У цьому аспекті не можна не погодитися з тими, хто вважає інвестиційні рішення - одними із найскладніших і найбільш відповідальних у господарській практиці. Але як показав проведений аналіз, наші керівники не до кінця розуміють всю значущість реальних інвестицій. В результаті на сьогоднішній день в Україні триває період складних, а часом навіть таких, що важко пояснити з економічної точки зору, структурних зрушень у сфері реального інвестування. Так, якщо у 1990р. квадратичний коефіцієнт варіації реальних інвестицій - у даному випадку - діапазон коливання обсягів реальних інвестицій на душу населення по регіонах, складав 23,2%, то у 1996р. - вже 36,8%. У 2000р. він зріс до 44,0%.

Щодо основної тенденції у сфері реального інвестування, то нами було складено прогноз на основі скорегованих, за допомогою методу зважених асиметричних фільтрів, значень темпів зростання інвестицій в основний капітал і він є вельми показовим.

Однією із найбільших і водночас складних проблем, що на сьогодення стоїть перед промисловими підприємствами є проблема пошуку ефективних джерел фінансування. Проаналізувавши такі джерела як фонд амортизаційних відрахувань, чистий прибуток, довгострокові банківські кредити та відносно новітню, як для вітчизняної практики господарювання, форму фінансування - лізинг, ми прийшли до висновку, що в Україні в цілому та у промисловості зокрема, основним джерелом фінансування реальних інвестицій є амортизаційний фонд. Також з 1999р. істотно зросла значущість довгострокового банківського кредитування. Загалом, здійснюючи аналіз джерел та особливостей інвестиційної діяльності промислових підприємств, ми прийшли до висновку, що довгострокові та середньострокові кредити, як джерело фінансування реальних інвестицій, будуть привабливими лише у тому разі, якщо будуть належним чином співвідноситись із динамікою прибутку. Має виконуватись нерівність: , де - темпи зростання прибутку підприємств, %; - темпи зростання позикового відсотку за довгостроковими і середньостроковими кредитами, %. В іншому разі, можна сказати, що фінансова система держави відіграє антистимулююче або просто індиферентне значення у відношенні до реальних, і не тільки реальних, інвестицій. Згідно наших підрахунків дане співвідношення у 1995-2000рр. в середньому склало 1,2. Що стосується такого джерела реальних інвестицій як чистий прибуток, то у відповідності з побудованими кореляційними полями, фактична значущість даного джерела важко піддається визначенню, хоча, безперечно, вона є істотною, про що зокрема свідчить динаміка середньої частки прибутку в інвестиціях в основний капітал.

Дослідження, проведене у першому розділі, показало: реальні інвестиції є невід'ємною і важливою структурною частиною інвестицій промислових підприємств, що у свою чергу зумовлює необхідність їх включення у загальнофірмовий стратегічний план. Для чого необхідно розробити ґрунтовну та адекватну зовнішнім та внутрішнім умовам стратегію реального інвестування.

У другому розділі “Теоретико-методологічні засади стратегічного планування реальних інвестицій” розглянуто місце стратегії реального інвестування в організаційно-ієрархічному просторі стратегій промислового підприємства. Показано, що стратегія реального інвестування розробляється на функціональному рівні ієрархії.

Вельми важливим є розуміння стратегії реального інвестування в концептуальному та методологічному базисах. Так, в концептуальному базисі під стратегією реального інвестування підприємства слід розуміти процес формування системи довгострокових цілей капіталовкладення в основні виробничі та невиробничі активи довгострокового користування, а також вибір найбільш ефективних шляхів досягнення цих цілей. У методологічному базисі стратегія реального інвестування являє собою з'ясування можливостей виробничого й частково соціального розвитку підприємства на базі всебічного аналізу зовнішнього та внутрішнього середовища; здійснення комплексу розрахунків відносного рівня капіталовкладень; визначення прерогативних напрямків розподілу інвестицій. Отже, можна сказати, що стратегія реального інвестування, головним чином, націлена на підтримку на необхідному рівні капіталомісткості. Саме цей критерій має бути одним із “формальних центрів пріоритетності” стратегічного планування реальних інвестицій.

Процес стратегічного планування реальних інвестицій знаходиться під безпосереднім впливом цілої низки факторів як ендогенного, так і екзогенного характерів. Обґрунтовано, що базовими факторами впливу на формування стратегії реального інвестування є: стадія життєвого циклу підприємства; відношення інвестора до величини інвестиційного ризику; інвестиційна привабливість підприємства; кон'юнктура інвестиційного ринку.

У другому розділі дисертації на засадах стратегічного управління і низці особливостей формування стратегії реального інвестування в межах стратегічного управління, розроблено загальну схему стратегічного управління реальними інвестиціями, яка складається із взаємопов'язаних етапів.

За окремими етапами загальної схеми стратегічного управління реальними інвестиціями запропоновано низку пропозицій. Зокрема, для удосконалення формування системи стратегічних цілей реального інвестування автор вважає за доцільне розробляти стратегічний цільовий та стратегічний деталізований плани. Так, стратегічний цільовий план розробляється вищим керівництвом підприємства терміном на 5-10 років за:

· агрегованим рівнем;

· диференційованим рівнем;

· адресним рівнем;

· деталізованим рівнем.

Даний план відображає такі основні характеристики як: основна та допоміжні стратегічні цілі реального інвестування, коефіцієнт значущості основної цілі, орієнтовний рік початку здійснення заходів спрямованих на досягнення основної цілі, шляхи досягнення основної цілі, орієнтовна загальна величина інвестицій для досягнення основної цілі.

Даний план відображає такі основні характеристики як: основна та допоміжні стратегічні цілі реального інвестування, коефіцієнт значущості основної цілі, орієнтовний рік початку здійснення заходів спрямованих на досягнення основної цілі, шляхи досягнення основної цілі, орієнтовна загальна величина інвестицій для досягнення основної цілі.

Що стосується стратегічного деталізованого плану реального інвестування, то його слід розробляти на відносно недалеку перспективу - 2-3 роки. Він має передбачати зміни у потужності підприємства і може складатися у розрізі зовнішніх і внутрішніх інвестицій; інвестицій виробничого та невиробничого призначення, а також у розрізі технологічної структури реальних інвестицій. Важливою особливістю даного плану є його здатність включати в себе як характеристики запланованого інвестиційного процесу, так і фінансово-економічні та організаційні характеристики окремих об'єктів реального інвестування.

Доцільність та необхідність розробки стратегічного цільового та стратегічного деталізованого планів підтверджується результатами всебічного та ґрунтовного дослідження особливостей практики планування на таких промислових об'єднаннях як ВАТ “Термопластавтомат” і ВАТ “Темп”.

Також з метою удосконалення стратегічного планування реальних інвестицій автором запропоновано методику попередньої оцінки стратегії реального інвестування. Розроблена методика базується на таких критеріях: імовірність здійснення фінансування стратегії у повному обсязі; загальний рівень ризику та загальний рівень прибутковості. Отримані результати попередньої оцінки стратегії пропонується представляти за допомогою восьмисекторної схеми, наприклад, у вигляді кулі розташованої у відповідному секторі.

Слід взяти до уваги, що для схильних до ризику інвесторів більш бажаними секторами будуть I та II, оскільки схиляючись до ризикових рішень, вони вимагатимуть додаткової компенсації; для інвесторів, що не схильні ризикувати - III та IV сектори даної схеми. І нарешті, будь-який інвестор розглядатиме можливість попадання результату у V, VI, VII та VIII сектори як негативну, оскільки у такому разі стратегія реального інвестування, швидше за все, так і залишиться проектом “на папері” і не буде реалізованою у повному чи-то навіть можливо мінімально допустимому обсязі.

У третьому розділі “Практичні рекомендації щодо удосконалення стратегічного планування реальних інвестицій в умовах невизначеності” показано, що в сучасних умовах господарювання будь-які ситуації, що потребують прийняття обґрунтованого управлінського рішення, містять істотну, а іноді і вельми значну кількість різноманітних невизначеностей. Таким чином, має місце об'єктивна необхідність врахування фактору невизначеності і при здійсненні стратегічного планування реальних інвестицій. З цією метою запропоновано розділити всю наявну статистико-аналітичну інформацію між чотирма нечіткими множинами невизначеностей, а саме: множина невизначеностей природи Н₁, множина невизначеностей акторів Н₂, множина невизначеностей, що пов'язані із внутріфірмовим середовищем Н₃ та множина невизначеностей цілей Н₄. Подальше врахування невизначеностей полягає в обґрунтуванні функції належності кожної із них. Очевидно, що швидше за все буде виконуватися така нерівність:

(1)

де - множина усіх подій, що так чи інакше можуть вплинути на результативність діяльності підприємства і які носять як випадковий, так і закономірний характер.

Вплив фактору невизначеності для підприємств також проявляється в ускладненні вибору альтернатив реальних інвестицій через труднощі обґрунтування скринінгових і особливо преферентивних рішень. В дисертаційні роботі запропонований підхід щодо удосконалення прийняття преферентивних інвестиційних рішень. Він полягає у тому, що ґрунтовна розробка реальних інвестицій, а саме результати такої розробки є безпосередньою інформаційною основою преферентивних рішень, здійснюється на основі розробленої трирівневої декомпозиційної схеми (рис. 5) за допомогою методу аналізу ієрархій. Запропонований підхід передбачає структурування задачі оптимізації у вигляді ієрархії, що складається з таких трьох рівнів: 1) загальна мета; 2) критерії, які забезпечують досягнення мети; 3) перелік напрямків розробки реальних інвестицій.

Щодо виділення окремих напрямків процесу всебічної розробки реальних інвестицій, то у цьому питанні немає одностайності поглядів, і це закономірно, адже навіть у найпростішому випадку об'єкт аналізу - складний технічний пристрій, що вже казати про значні й масштабні інвестиційні проекти. На нашу думку, як для переважної більшості реальних інвестицій, основні напрямки процесу всебічної розробки інвестиційних альтернатив обов'язково мають включати: фінансову, економічну, технічну, комерційну, соціальну та в деяких випадках екологічну розробки.

Однією із найбільших проблем при розробці реальних інвестицій є визначення майбутніх чистих грошових потоків. За запропонованою методикою розрахунок майбутніх чистих грошових потоків для фінансової оцінки базується на елементах теорії ймовірностей. Вибір даної теорії для розрахунку майбутніх чистих грошових потоків у першу чергу обґрунтований з міркувань врахування фактору невизначеності. Особливістю даної методики є те, що вона враховує як екзогенні, так і ендогенні імовірнісні характеристики та базується на бажаних значеннях фінансового результату від операційної діяльності. Розрахунок майбутніх чистих грошових потоків згідно даної методиці ведеться у декілька етапів:

1. Здійснення розподілу імовірностей настання можливих значень кон'юнктури споживчого та інших ринків , де значення кон'юнктури ринків. При цьому завжди має виконуватися рівність: .

2. Розподіл - того значення фінансового результату від операційної діяльності на кожен рік життєвого циклу інвестиції , де , n - життєвий цикл інвестиції, років.

3. Визначення величини сумарного фінансового результату від операційної діяльності для - того значення фінансового результату.

4. Розподіл імовірностей настання внутріфірмових умов , необхідних для отримання - того значення сумарного фінансового результату при певному значенні кон'юнктури ринків .

5. Розрахунок сполученої імовірності настання внутріфірмових умов , необхідних для отримання - того значення сумарного фінансового результату при к- тому значенні кон'юнктури ринків .

6. Розрахунок математичного сподівання фінансового результату від операційної діяльності для кожного року життєвого циклу інвестиції.

7. Розрахунок майбутнього чистого грошового потоку на кожен рік життєвого циклу інвестиції.

Найбільш складним і відповідальним моментом у розрахунку майбутнього чистого грошового потоку є перших п'ять етапів даної методики (табл. 1).

Таблиця 1 Розподіл значень фінансового результату від операційної діяльності та імовірностей його отримання

Можливі значення кон'юнктури споживчого та інших ринків	Імовірність настання певного значення кон'юнктури ринків	Можливі значення фінансового результату і на кожен рік життєвого циклу проекту , що відповідають значенням кон'юнктури ринків к, тис. грн.	Імовірність настання внутрі фірмових умов, необхідних для отримання і-того значення фінансового результату при к-тому значенні кон'юнктури	Сполучена імовірність
		1-й рік	2-й рік	… n-й рік	сума
				…
Висока				…
				…
Середня				…
				…
Низька				…
				…

Розглянемо більш детально усі значення фінансового результату від операційної діяльності, що представлені у табл. 1: - максимальний фінансовий результат від операційної діяльності у році ; - оптимальний фінансовий результат у році ; - відповідно, нормальний фінансовий результат у році ; - мінімальний фінансовий результат у році .

Визначення імовірнісних характеристик та можливих значень фінансового результату на кожен рік життєвого циклу інвестиції має низку особливостей.

1. В якості можливих значень фінансового результату необхідно підбирати ті значення, які є прийнятними для інвестора в межах конкретного капіталовкладення.

Наприклад, оптимальний фінансовий результат - це не прогнозний рівень фінансового результату у році , а значення яке інвестор вважає оптимальним в результаті реалізації реальної інвестиції; - фінансовий результат, який у перспективі дозволить інвестору покрити усі затрати і залишитися на рівні беззбитковості. Для спрощення розрахунків можна виходити із припущення, що для різних значень кон'юнктури: , а також будуть рівнозначні.

2. Імовірність настання внутріфірмових умов визначається виходячи з таких факторів як: рівень організації виробничого процесу; рівень озброєності передовими технологіями; стан парку основного виробничого обладнання; кваліфікаційні характеристики персоналу тощо. Наприклад, оптимальний фінансовий результат є характерним як для високого значення кон'юнктури, так і для середнього значення, але імовірність настання внутріфірмових умов буде різною, оскільки отримати оптимальний фінансовий результат у разі високого значення кон'юнктури, безумовно, більш імовірно, ніж у разі середнього її значення.

3. Імовірність настання внутріфірмових умов, необхідних для отримання фінансового результату, визначається для кожного значення кон'юнктури окремо. Так, у випадку якщо , то і це значить, що при високому значенні кон'юнктури інвестор оцінює імовірність отримання сумарного максимального фінансового результату більш низько, ніж імовірність отримання сумарного оптимального фінансового результату.

4. Сполучена імовірність визначається після отримання всіх ключових параметрів: ,,,. В результаті розрахунків має виконуватися рівність: .

Виходячи з табл. 1, розраховуємо математичне сподівання майбутнього фінансового результату від операційної діяльності на кожен рік :

. (2)

На останньому етапі запропонованої методики розраховуємо майбутні чисті грошові потоки:

, (3)

де - ставка оподаткування прибутку, %; - величина амортизаційних відрахувань у році , тис. грн.

У третьому розділі дисертаційної роботи також запропоновано здійснювати дисконтування майбутніх чистих грошових потоків за півріччями, підводячи знаменник формули складного відсотку не до цілих чисел: , а до усереднених дробових значень, причому з міркувань економічної коректності, сума цих значень за півріччями має дорівнювати одиниці. Розроблений підхід більш відповідає концепції грошей у часі, оскільки дає можливість варіювати коефіцієнт дисконтування не змінюючи ставки дисконтування, яка в сучасних умовах невизначеності важко піддається прогнозуванню. Так, наприклад, з нашої точки зору, доцільно, а також вельми зручно для здійснення різноманітних інвестиційних розрахунків, якщо усереднені дробові значення за першим та другим півріччями року будуть такі: .

Висновки

У дисертації наведене теоретичне узагальнення і нове розв'язання наукового завдання, що виявляється у розробці теоретико-методологічних положень і практичних рекомендацій щодо вдосконалення стратегічного планування реальних інвестицій на промислових підприємствах.

1. Як показав аналіз джерел існує значна кількість дефініцій трактування суті інвестицій. Одне з найкращих визначень інвестицій, на наш погляд, приведено у Законі України “Про інвестиційну діяльність” від 18 вересня 1991р. Але в той же час, воно не позбавлене низки недоліків, які істотно знижують цінність цього важливого поняття. Пропонується трактувати інвестиції як систему економічних та інших відносин з приводу кругообігу вартості, що авансована у вигляді грошових, майнових та інтелектуальних цінностей в об'єкти підприємницької та інших видів діяльності з метою отримання позитивних результатів.

2. Вельми суперечливим є ставлення науковців до поняття “реальна інвестиція”. Запропоновано визначення, яке трактує реальні інвестиції не тільки з точки зору відтворювальної функції, а й з фінансової, а також з позицій забезпечення конкурентоспроможності підприємства: реальні інвестиції - це стратегічна відповідь, яку дає підприємство на фактор зовнішніх можливостей за допомогою акумуляції грошових та майнових засобів з наступним їх спрямуванням на оновлення й розширення основних фондів, що підлягають амортизації.

3. Реальні інвестиції характеризуються різноманіттям прояву у самих різних напрямках виробничої, фінансової та інших видів діяльності. Оскільки ознак за якими можна класифікувати реальні інвестиції є дуже багато, з певним ступенем деталізації сформовано 15 ознак, а також здійснено їх характеристику.

4. Виходячи з основних засад стратегічного планування, і зокрема, - деяких особливостей формування стратегії реального інвестування в межах стратегічного управління реальними інвестиціями, розроблено загальну схему стратегічного управління реальними інвестиціями.

5. В дисертації вперше запропоновано для промислових підприємств розробляти стратегічний цільовий та стратегічний деталізований плани. Такий підхід дасть змогу істотно підвищити ефективність стратегічного планування реальних інвестицій на промислових підприємствах.

6. Проведений аналіз щодо вибору критерію оцінки стратегії реального інвестування показав, що існує розбіжність поглядів на вагомість того чи іншого критерію оцінки. Запропоновано здійснювати оцінку стратегії реального інвестування на основі таких критеріїв як: імовірність здійснення фінансування стратегії у повному обсязі; загальний рівень ризику; загальний рівень прибутковості.

7. Значна мінливість зовнішнього середовища та невисока передбачуваність характеристик внутрішнього, створили об'єктивну необхідність врахування фактору невизначеності при здійсненні стратегічного планування реальних інвестицій.

8. В економічній літературі існує багато підходів щодо виділення окремих напрямків розробки, а також методів ґрунтовного дослідження інвестиційних альтернатив. Для визначення пріоритетності здійснення окремих напрямків розробки можна скористатися методом аналізу ієрархій, який є продуктом системного підходу до розв'язання складних питань. Запропоновано трирівневу декомпозиційну схему, що дозволяє визначати пріоритетність окремих напрямків розробки інвестиційних альтернатив. Перевагою такої схеми є її структурна простота, а отже, можливість включення будь-якого критерію, що в сьогоднішніх умовах інвестиційної скрути, а також невизначеності, переважній більшості промислових підприємств забезпечує оптимізацію преферентивних рішень за витратною складовою.

9. Однією з найбільших проблем при розробці значних та масштабних реальних інвестицій є визначення майбутніх чистих грошових потоків. Згідно запропонованої методики, розрахунок майбутніх грошових потоків для подальшої фінансової оцінки базується на елементах теорії ймовірностей. Методика враховує як екзогенні, так і ендогенні імовірнісні характеристики.

10. Вельми складним і актуальним є питання фінансової оцінки реальних інвестицій. Найбільш адекватну оцінку забезпечує підхід, при якому враховується концепція грошей у часі. Пропонується визначати показники ефективності реальних інвестицій шляхом дисконтування майбутніх чистих грошових потоків за півріччями варіюючи степінь чисельника формули складного відсотку певними усередненими дробовими величинами.

Список опублікованих праць за темою дисертації

1. Пилипяк О.В. Дисконтирование чистых денежных потоков как предварительный этап оценки эффективности инвестиций // Вісник ТУП: економічні науки.- Ч.2.- 2000.- № 4.- С.122-127.

2. Пилипяк О.В. Инвестиционная привлекательность предприятий как существенный критерий экономического развития // Проблемы инвестиционного менеджмента в Украине: Сб. науч. тр. Приложение № 2 (7) к научному журналу “Персонал”, К.: МАУП, 2000.- № 1 (55).- С.84-86.

3. Пилипяк О.В. Загальноекономічні засади попередньої оцінки стратегії реального інвестування // Вісник ТУП: економічні науки.- Ч.2.- 2002.-№ 4.- С.144-147.

4. Пилипяк О.В. Регіональні та галузеві тенденції інвестицій в основний капітал в Україні // Сіверянський літопис.- 2001- № 3.- С.130-132.

5. Пилипяк О.В. Деякі економічні аспекти структурних зрушень інвестицій в основний капітал // Фінанси України.- 2002- №11.- С.90-94.

6. Пилипяк О.В. Фінансові аспекти аналізу ефективності інноваційних проектів // Інноваційний менеджмент: проблеми формування в умовах перехідної економіки: Зб. наук. пр. Вип. 3.- К.: МАУП, 2002.- С.229-231.

Размещено на Allbest.ru

...