Формування логістичних систем підприємств

-- довести відповідність логістики як методу господарської практики сучасним виробничим відносинам;

-- удосконалити концепцію логістики з метою виявлення сутності логістичного підходу;

-- обгрунтувати сутність логістичної політики в контексті вдосконалення класифікації логістичних витрат промислового підприємства та поглиблення теоретико-методологічних основ логістичного сервісу;

-- удосконалити принципи побудови логістичних систем і сформулювати критерій ефективності її функціонування;

-- визначити співввідношення логістики та мікро- і макромаркетингу, ідентифікувати і класифікувати логістичні потреби маркетингу підприємств;

-- удосконалити класифікацію логістичних і маркетингових витрат підприємства та систему їх обліку;

-- розробити основи теорії макромаркетингової підтримки функціонування логістичної системи підприємства;

-- розробити концепцію формування маркетингової системи країни як інструменту покращення зовнішнього та внутрішнього середовищ логістики;

-- обгрунтувати напрями розвитку інформаційних логістичних систем;

-- розробити концептуальні та науково-методичні положення щодо організації та підвищення ефективності використання персоналу підприємств на методологічних засадах логістичного підходу.

Найбільш вагомі наукові положення, що є теоретичною основою вирішеної в дисертації наукової проблеми.

Вперше розроблено:

-- теоретичні положення на яких базується універсальна методологія логістики;

-- наукові положення взаємовідносин логістики і маркетингу за рахунок співставлення змісту, комплексів та ідентифікації логістичних потреб маркетингу, що є фундаментом їх інтеграції в системі менеджменту підприємств;

-- теоретичні положення співвідношення мікро- та макромаркетингових систем в контексті їх впливу на функціонування логістичних систем підприємств;

-- теоретичні положення відповідності логістики та маркетингу сучасним виробничим відносинам та подвійного характеру маркетингу, який, з одного боку надає тривалості життєвому циклу товарного виробництва, а з іншого - його підриває;

-- основи теорії кадрової логістики щодо підвищення ефективності використання персоналу підприємств на методологічних засадах логістичного підходу.

Дістали подальший розвиток:

-- методологія планування логістичної діяльності підприємств за рахунок взаємопов'язаного розгляду відповідних функцій;

Практична цінність одержаних результатів підтверджується тим, що вони пройшли експертизу і отримали позитивний відгук від Головного управління економіки Одеської обласної державної адміністрації (№ 882 від 10.09.2002 р.). Отримані акти впровадження результатів дисертаційного дослідження від Головного управління зовнішніх економічних зв'язків, торгівлі та туризму Одеської обласної державної адміністрації (№ 7-6/0349 від 02.09.2002 р.), відкритого акціонерного товариства “Мікрон” (№ 474/42 від 10.09.2002 р.), закритого акціонерного товариства “Зварювальні метали” (№ 750 від 04.09.2002 р.).

Апробація результатів дисертації. Основні результати дослідження, що включені до дисертації, оприлюднено на Міжнародному науково-практичному семінарі “Міжнародна логістика і маркетинг у країнах з перехідною економікою” (Донецьк, 1996р.), Всеукраїнській науково-практичній конференції “Шляхи розбудови ринкового середовища в Україні” (Одеса, 1998 р.), ІІ Міжнародній науково-практичній конференції “Маркетинг: теорія і практика” (Київ, 1998р.), ІІІ Міжнародній науково-практичній конференції “Маркетинг: теорія і практика” (Київ, 1999р.), V Міжнародному конгресі українських економістів “Україна в ХХІ столітті: концепції та моделі економічного розвитку” (Львів, 2000р.), Міжнародній науково-практичній конференції “Підприємництво в Україні: Проблеми і шляхи розвитку” (Львів, 2000р.), ІІІ Міжнародній науково-практичній конференції “Маркетинг та логістика в системі менеджменту” (Львів, 2000р.), Міжнародній науково-практичній конференції “Сучасна концепція маркетингу та її реінтерпретація в умовах перехідного суспільства” (Харків, 2001р.), Всеукраїнській науковій конфереції “Проблеми теорії і практики соціально-економічної трансформації в Україні” (Одеса, 2001р.), Міжнародній науково-практичній конференції “Соціально-економічні аспекти глобалізації” (Донецьк, 2001р.), Міжнародній науково-практичній конференції “Стан та засоби підвищення ефективності підприємницької діяльності” (Миколаїв, 2001р.), Міжнародній науково-практичній конференції “Розвиток мікроекономічної теорії: навчально-методичні та науково-дослідні аспекти” (Київ, 2001р.), ІІ Міжнародній науково-практичній конференції “Інформація, аналіз, прогноз -- стратегічні важелі ефективного державного управління” (Київ, 2001р.), II Miedzynarodowa Konferencja naukowa “Partnerstwo Nauki i Praktyki w Turystyce: Fakty, Intencje, Potrzeby Rozwoju” (Bydgoszcz, Polska, 2001р.), Міжнародній науково-практичній конференції “Проблеми сучасного маркетингу” (Тернопіль, 2002р.), науково-практичних конференціях Одеського державного економічного університету (Одеса, 1993 - 2003рр.).

Таблиця 1. Аналіз динаміки прибутку підприємств України

Таблиця 2. Аналіз динаміки питомої ваги втрат прибутку внаслідок існування матеріальних запасів у сумі прибутку підприємств України (у фактичних цінах; млн. грн.)

Таким чином, актуальність використання логістики на підприємствах України грунтується на двох обставинах. По-перше, результати аналізу динаміки прибутку економіки України, чисельності збиткових підприємств (організацій), питомої ваги втрат прибутку внаслідок існування матеріальних запасів в господарському комплексі України, показали, що на національному ринку попит задовольняється зі все більш зростаючими логістичними витратами. Проблему оптимізації запасів підприємства покликана вирішувати логістика. По-друге, логістика, будучи ефективним інструментом господарської практики, повністю відповідає характеру виробничих відносин в Україні. Логістика є іманентно властивим атрибутом сучасних виробничих відносин. Формування логістичної системи призначено для підвищення конкурентоспроможності підприємств. Інтерес до логістики обумовлений актуалізацією проблеми підвищення конкурентоспроможності в умовах ринку покупця.

Автор вважає, що до фундаментальних питань, які залишились дискусійними або невирішеними, відносяться визначення завдань, принципу, функцій, сфери відповідальності, форми організації логістики. Потрібно виявити компоненти і описати стратегії функціональних циклів логістичної системи підприємства; запропонувати критерій та методику розрахунку інтегрального показника ефективності її функціонування; скласти алгоритм та структуру процедури планування логістики на підприємстві; визначити основні типові завдання, які можуть бути вирішені при ефективному функціонуванні логістичних систем підприємств; інтерпретувати співввідношення логістики і маркетингу підприємств; ідентифікувати логістичні потреби маркетингу підприємств, сформулювати науково-методичні засади державної підтримки функціонування логістичних систем підприємств. І, накінець, підтвердити універсальний характер концепції і методології логістики можливістю використання логістичного підходу для оптимізації різноманітних завдань економічного розвитку підприємств, оскільки будь-який процес можна розглядати як потік, що вимагає оптимізації. Головною проблемою, яка вимагає досліджень у теорії логістики, є створення фундаментальної теоретичної бази цієї науки і методології логістичного підходу. Необхідно чітко і однозначно викласти теоретичні положення, які, з одного боку, будуть знаходитися у руслі системного підходу, а з другого -- нададуть логістичному підходу свою специфічну особливість і унікальність.

Розділ 2. Логістична система підприємства та її категорії

Автор викладає свій погляд на сутність концепції та методології логістики. Виділено компоненти і принципи побудови логістичної системи підприємства, сформульовано методологію логістичного підходу. Запропоновано форму організації логістичного менеджменту.

Концепція логістики підприємства -- це образ мислення, філософія діяльності, згідно з якою слід уникати часткової оптимізації зведених разом логістичних функцій через виявлення реальних можливостей для їх балансу і забезпечення поставки товарів “точно вчасно”. Зусилля повинні бути спрямовані на оптимізацію логістики як інтегрованої функції управління матеріальним потоком підприємства. Концепція вимагає координації всіх систем руху та зберігання матеріалів і товарів. У результаті створюється логістична система підприємства -- єдино можлива форма існування логістики як інтегрованої функції управління матеріальним потоком. Виявлено, що сутність і призначення концепції логістики полягає у впровадженні на підприємствах логістичних систем, потрібних для того, щоб матеріали і товари могли долати простір і час.

Метою логістики є сервіс -- поставка товарів “точно вчасно”. Для досягнення вказаної мети слід забезпечити вирішення п'яти завдань: мінімум протиріч, мінімум запасів, максимум транспортної консолідації, контроль якості поступаючих ресурсів, підтримку життєвого циклу товару.

На думку здобувача, концепція логістики грунтується на принципі комплексності і синхронності, який проявляється в трьох теоретичних положеннях:

1. Розгляд руху і зберігання матеріалів, товарів, інформації від первинного джерела до кінцевого споживача як єдиного матеріального й інформаційного потоків підприємства.

Матеріальний потік представляє собою рух та зберігання матеріалів і товарів, які починаються з транспортування від постачальників сировини, матеріалів, напівфабрикатів, комплектуючих виробів і закінчуються післяпродажним сервісом споживачів. Він є інтеграцією трьох логістичних функцій: постачання, підтримки виробництва, фізичного розподілу. Інформаційний потік являє собою рух та зберігання інформації. Він передує матеріальному потоку і є необхідним для координації логістичних функцій за рахунок виконання чотирьох функцій: продуктово-ринкового прогнозування; аналізу поточного стану; оперативно-календарного планування матеріального потоку; планування потреби в матеріалах. Логістичні функції складаються з логістичних операцій.

2. Упровадження логістичної системи підприємства -- організаційно-управлінського механізму координації дій фахівців різних служб, що управляють матеріальним потоком.

Запропоновано критерій ефективності функціонування логістичної системи підприємства, який полягає у максимізації прибутку на одиницю логістичних витрат при умові забезпечення потрібної якості сервісу, тобто 100% виконання договірних зобов'язань. Такий критерій обрано, виходячи з того, що логістична система є однією з підсистем системи управління підприємством. Ефективність діяльності підсистеми потрібно визначати залежно від вкладу в діяльність системи: чим менші витрати підсистеми за умов результативної роботи системи, тим більш ефективною слід вважати її роботу. На основі рекомендованого критерію запропонована методика розрахунку агрегованого показника ефективності функціонування логістичної системи (), який по суті є рентабельністю логістичних витрат. Загалом вона має такий вигляд:

, (1)

при =,

де П -- прибуток від реалізації готової продукції;

В -- логістичні витрати;

a -- обсяг поставок готової продукції l виду z споживачеві, (l=), (z=);

b -- попит на готову продукцію l виду z споживача, (l=), (z=).

В=В+В+В, (2)

де В -- витрати руху матеріалів;

В -- витрати на зберігання матеріалів;

В -- втрати прибутку внаслідок невикористаних (втрачених) можливостей, обумовлених існуванням матеріальних запасів.

Головне в теорії логістики стимулювати філософію, що спонукає структури управління мислити і діяти системно у межах інтеграції логістичних можливостей і раціональної економії. Теорія логістики передбачає оптимізацію роботи системи, а не її складових частин і доводить, що ефективність логістичних функцій, які оцінюються автономно від взаємопов'язаних видів діяльності, істотно відрізняється від ефективності тих же функцій, що розглядаються як невід'ємна частина єдиного процесу. Отже, три процеси є проявом комплексності і синхронності в логістиці -- виділення матеріального потоку як цілісного об'єкту управління; врахування інтегральних, а не локальних витрат, що супроводжують матеріальний потік; і побудова логістичної системи підприємства за чотирма принципами: узгодженість дій; націлення на інтегральну ефективність; функціональність взаємодії; досягнення синергічного ефекту.

Автор вважає, що для досягнення мети логістики у межах логістичної системи підприємства потрібна інтеграція у трьох напрямках. По-перше, у функціональних ланках логістики (фізичний розподіл, підтримка виробництва, постачання) компоненти логістичної системи, -- місцезнаходження і розпланування, комунікація, транспорт, запаси, склади та упаковка, -- повинні бути інтегровані на основі загальних витрат. По-друге, фізичний розподіл, підтримка виробництва, постачання повинні бути скоординовані в єдиний матеріальний потік. По-третє, логістична політика повинна бути взаємопов'язана з іншими частинами економічної політики підприємства. У відповідності до галузевої та відомчої належності підприємства логістика класифікується на промислову, сільськогосподарську, транспортну, будівельну, банківську, туристичну та ін.

Логістика є альтернативою прийомам адміністративно-командної економіки. У дисертації запропоновано схему типової організаційної структури відділу логістики промислового підприємства. В рамках запропонованої організації логістичного менеджменту підприємства інтегральна оптимізація досягається за рахунок координації заходів з раціоналізації тари, уніфікації вантажних одиниць, вибору оптимальних маршрутів переміщення, удосконаленні розташування і розпланування виробничих та складських комплексів, розрахунку оптимальної величини й інтервалу партії постачання, оптимізації рівня запасів, впровадження ефективних навантажувально-розвантажувальних та транспортно-складських технологій, формування раціональних господарських зв'язків тощо. За допомогою впровадження відділу логістики для підприємств з'являється можливість вишукувати резерви, що компенсують додаткові витрати на задоволення зростаючих запитів споживачів і підвищення якості їх обслуговування. Визначальним для прийняття рішення про створення відділу логістики є можливості, по-перше, ліквідації як дефіциту, так і надлишків товарно-матеріальних ресурсів і, по-друге, економії витрат на складські приміщення. В результаті, позитивний вплив від широкомасштабного поширення логістики в економічній системі держави полягатиме в тому, що питома вага сукупних запасів у валовому внутрішньому продукті буде скорочуватися.

Запропонована методологія логістики, таким чином полягає у слідуючому:

взаємопов'язані функції процесу розглядаються як єдиний потік;

Мета логістичної політики -- збалансувати рівень сервісу і величину логістичних витрат для підвищення конкурентоспроможності підприємств. Виходячи з цього, автор дійшов висновку, що планування логістики грунтується на двох складових -- логістичному сервісі та логістичних витратах. Запропоновано три тлумачення категорії “логістичний сервіс”: як функції; як рівня реалізації дій; як філософії менеджменту. Його стан характеризується трьома групами індикаторів: корисність; оперативність; якість. Проведено дослідження щодо визначення відносної важливості показників стану сервісу для підприємств. Запропонована концептуальна модель логістичного сервісу складається з чотирьох елементів: аудит; стандартизація; менеджмент; ревізія. Логістичними слід вважати витрати, повязані з рухом та зберіганням товарно-матеріальних цінностей від первинного джерела до кінцевого споживача. В основі класифікації логістичних витрат повинні знаходитись дві групи витрат: перша пов'язана з рухом, друга -- із зберіганням.

Запропоновано три тлумачення категорії “логістичний цикл”: як концепції; як інтервалу часу; як конструкції, що складається з вузлів та ланок. Логістичний цикл складається з таких функціональних циклів: постачання; підтримки виробництва; фізичного розподілу. У рамках логістичної системи підприємства існує набір стратегій функціональних циклів. Універсальна модель планування логістичного циклу складається з чотирьох процедур: планування поставок готової продукції; планування виробництва; планування потреби в матеріалах; техніко-економічне обгрунтування проектів. План логістики є складовою бізнес-плану, який узгоджує функціональні цілі інших основних аспектів діяльності підприємства з метою логістики. Його призначення полягає у сприянні виконанню бізнес-плану в частині, що стосується логістичних функцій -- фізичного розподілу, підтримки виробництва, постачання.

Виділено передумови, об'єктивні та суб'єктивні причини актуальності використання стандартних інтегрованих програмних інформаційних систем підприємствами України. Крім того, визначено актуальність, цілі та переваги впровадження інформаційних систем в логістиці.

Маркетинг, менеджмент, інжиніринг, облік і аудит, інвестиції, інновації, фінанси та інші фактори складають внутрішнє середовище логістичної системи підприємства. Автор розглядає співвідношення логістики і маркетингу, оскільки саме ці дві підсистеми орієнтовані на споживача. На думку здобувача, доцільно вважати логістику і маркетинг самостійними концепціями, інтегрованими видами діяльності, науковими теоріями.

Логістика і маркетинг мають багато спільного. По-перше, концепції і логістики, і маркетингу -- це образ мислення, філософія. По-друге, концепції і логістики, і маркетингу грунтуються на принципі комплексності і синхронності. По-третє, і логістика, і маркетинг -- це образ дії, інтегровані функції економічних систем. По-четверте, і логістика, і маркетинг мають агреговані показники ефективності. По-п'яте, і логістика, і маркетинг існують тільки у формі систем, тобто мають системний характер. По-шосте, і логістика, і маркетинг -- це міждисциплінарні науки. По-сьоме, концепції та методології і логістики, і маркетингу носять універсальний характер. По-восьме, і логістика, і маркетинг відповідають характеру існуючих виробничих відносин. По-дев'яте, логістика, як і маркетинг -- це інструменти гармонізації відносин з узгодження інтересів держави, діячів ринку та населення.

На підприємстві логістична та маркетингова системи мають спільну зону -- функцію фізичного розподілу. З цієї точки зору канал фізичного розподілу може бути розділений на дві головні складові: маркетинговий канал і логістичний канал.

Авторське бачення взаємодії логістики та маркетингу на підприємстві представлене у вигляді схеми співвідношення маркетингового і логістичного комплексів. Комплекс логістики є складовою частиною комплексу маркетингу.

Під науковим керівництвом здобувача проведено дослідження відносної важливості логістики в рамках комплексу маркетингу. Ефективність логістики обумовлює ефективність маркетингу. Тому конкурентоспроможність підприємств безпосередньо пов'язана з питаннями удосконалення логістичної та маркетингової діяльності. У роботі запропоновано перелік питань ситуаційного аналізу стану логістики на підприємстві.

На основі проведених досліджень виявлені логістичні потреби маркетингу, які класифіковані на два види: специфічні та універсальні. Названі логістичні потреби забезпечують активну підтримку маркетингу для підвищення конкурентоспроможності підприємств. Для більш точного розрахунку ефективності логістичної та маркетингової діяльності автором запропоновано форми статистичної звітності логістичних та маркетингових витрат підприємства.

Здобувач констатує, що на логістику впливають вісім основних факторів зовнішнього середовища: ступінь конкурентності ринку; гео-ринковий; техніко-технологічний; паливно-енергетичний; соціально-економічний; структура логістичного ланцюга; тенденції розвитку сервісу; ступінь державного регулювання. З урахуванням цього необхідні моніторинг стану і оцінка їх впливу на ефективність функціонування логістичної системи підприємства. На протязі останнього десятиріччя найбільш помітні зміни серед факторів зовнішнього середовища логістики відбулися в структурі державного управління. При вивченні співвідношення логістики та маркетингу з поля зору фахівців звичайно випадає, що окрім мікромаркетингу є макромаркетинг, який істотно впливає на функціонування логістичної системи підприємства.

Автор розглянув вплив державної підтримки на функціонування логістичної системи підприємства за рахунок макромаркетингу. Під категорією “маркетингова діяльність органів державного управління та органів місцевого самоврядування” (макро- і мезомаркетинг) слід розуміти використання концепції, методології, технології маркетингу органами державної влади центрального та місцевого рівнів і органами місцевого самоврядування. Макромаркетингова діяльність має багатопланове значення: з економічної точки зору -- це механізм економічної зацікавленості у згортанні виробництва одних і нарощуванні виробництва інших товарів. В результаті аналізу взаємодії мікро- та макромаркетингу з логістичним менеджментом підприємств запропонована класифікація співвідношення мікро- та макромаркетингу (табл. 3).

Процес втілення маркетингу в діяльність органів державного управління та органів місцевого самоврядування вже почався. Автором запропоновано типову організаційну структуру, зміст роботи та функціональні обов'язки співробітників підрозділів маркетингу органів виконавчої влади, алгоритм технології макромаркетингу. Макромаркетинг створює сприятливі умови для формування і розвитку мезомаркетингу, а той, в свою чергу, -- для мікромаркетингу. Такою є авторська концепція формування маркетингової системи країни, яка становить органічну єдність макро-, мезо- та мікромаркетингу.

Таблиця 3. Співвідношення мікромаркетингу та макромаркетингу

Державна маркетингова підтримка функціонування логістичних систем підприємств, на думку здобувача, повинна здійснюватися відповідними секторами відділу маркетингу органу виконавчої влади. Селективна підтримка надається у першу чергу підприємствам, що зайняті матеріально-технічним забезпеченням соціальної сфери, постачають продукцію для державних потреб, приймають участь у ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, працюють у пріоритетних господарських комплексах. Для визначення підприємств, логістичні системи яких потребують макромаркетингової підтримки пропонуюється використовувати багатофакторну модель конкурентоспроможності кластерів.

Здобувач вважає, що пріоритети макромаркетингу -- це найбільш конкурентоспроможні групи підприємств, для яких у першу чергу слід створювати сприятливі зовнішні умови розвитку. Пропонується визначати пріоритети за допомогою графічної багатовекторної моделі. При її побудові на радіусах-векторах відображаються певні значення показників, що характеризують стан конкурентоспроможності кожного оцінюваного кластера. Запропоновано перелік показників оцінки пріоритетності кластерів. Сполучивши між собою кінці відрізків, як це показано на рис.1, отримаємо “багатокутник конкурентоспроможності”.

Рис. 1. “Багатокутник конкурентоспроможності” підприємств машинобудівного та агропромислового комплексів Одеської області

Оцінка потенційних можливостей кожного кластера здійснюється в залежності від відповідної площі багатокутника. Чим більшою є ця площа, тим вищий рейтинг конкурентоспроможності кластера. Площа “багатокутника конкурентоспроможності” може бути визначена за формулою:

Чsіn бЧ(ХЧХ+ХЧХ+ХЧХ+…+ХЧХ), (3)

де -- площа багатокутника конкурентоспроможності j кластера,

Х -- значення показників оцінки пріоритетності кластерів;

m-- кількість показників оцінки пріоритетності кластерів.

Критерієм ефективності функціонування підрозділів маркетингу органів виконавчої влади пропонується вважати стан певних результативних індикаторів у порівнянні з нормативними чи середніми по території. На основі цього критерію пропонується відповідний інтегральний показник, за допомогою якого можна контролювати, як задовольняються потреби: формування довготермінових конкурентних переваг юридичних осіб і підвищення якості життя населення; збільшення надходжень до бюджету; нейтралізації негативних наслідків господарської діяльності.

Розділ 5. Універсальний характер концепції та методології логістики для розвитку підприємств

Здобувач продемонстрував практичне значення дослідження за рахунок розробки низки моделей та методик використання логістичної ідеології в різних сферах діяльності підприємств. Запропоновано моделі впливу логістичної системи на результати господарської діяльності підприємства, макромаркетингової підтримки функціонування логістичних систем підприємств, застосування механізмів логістики в управлінні кадрами на підприємстві.

За рахунок створення логістичної системи оптимізуються матеріальні запаси. Отже, логістична система регулює обсяги запасів. Витрати на їх утворення та збереження впливають на собівартість. Механізм цього впливу безпосередній. Він відбувається при скороченні транспортних і/чи складських витрат. Крім того, наявність виробничих запасів зумовлює виникнення втрат прибутку внаслідок втрачених можливостей, що викликані їх існуванням. Чим менші матеріальні запаси, тим менші витрати та втрати прибутку і меншою є собівартість, і більшим прибуток. Знижувати витрати за рахунок створення логістичної системи і таким чином збільшувати прибуток нерідко буває простіше, ніж збільшувати прибуток за рахунок зростання обсягу продаж. Таким є механізм впливу логістичної системи на ефективність господарської діяльності підприємства.