Розвиток виробничого підприємництва на Івано-Франківщині

Размещено на http://www.allbest.ru/

ЗМІСТ

ВСТУП

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ВИРОБНИЧОГО ПІДПРИЄМНИЦТВА

1.1 ПОНЯТТЯ ПІДПРИЄМНИЦТВА ТА ОСНОВНІ ПРИНЦИПИ ЙОГО ЗДІЙСНЕННЯ В УКРАЇНІ

1.2 ОСНОВНІ ФУНКЦІЇ ПІДПРИЄМНИЦТВА

1.3 РОЛЬ МАЛОГО БІЗНЕСУ В ЕКОНОМІЧНОМУ РОЗВИТКУ МІСТА ІВАНО-ФРАНКІВСЬКА

РОЗДІЛ 2. ОСОБЛИВОСТІ ВИРОБНИЧОГО ПІДПРИЄМНИЦТВА НА ІВАНО-ФРАНКІВЩИНІ

2.1 ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ЕКОНОМІКИ ОБЛАСТІ

2.2 ОГЛЯД ОСНОВНИХ НАПРЯМКІВ РОЗВИТКУ ПРОМИСЛОВОСТІ ОБЛАСТІ

РОЗДІЛ 3. ОСНОВНІ НАПРЯМИ РОЗВИТКУ ВИРОБНИЧОГО БІЗНЕСУ НА ІВАНО-ФРАНКІВЩИНІ

3.1 ЗАЛУЧЕННЯ ІНВЕСТИЦІЙ У РЕАЛЬНИЙ СЕКТОР ЕКОНОМІКИ

3.2 ПРІОРИТЕТИ РОЗВИТКУ ВИРОБНИЧОГО ПІДПРИЄМНИЦТВА

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

ВСТУП

Івано-Франківська область є одним із найбільш густонаселених і давно освоєних регіонів України. У сьогоднішніх територіальних межах, Івано-Франківська область (до 1962 року -- Станіславська область) була утворена 4 грудня 1939 року. Обласний центр -- місто Івано-Франківськ (до 1962 року -- Станіслав (австрійський варіант) або Станіславів (польський варіант)). Область розташована на південному заході України і межує з Львівською, Тернопільською, Чернівецькою та Закарпатською областями.

Тема роботи «Розвиток виробничого підприємництва на Івано-Франківщині » є актуальною, адже процеси, що відбуваються в економіці підприємств мають вплив як на економіку області, так і на економіку країни в цілому.

Економіка Івано-франківської області - це могутній паливно-енергетичний комплекс, харчова і деревообробна промисловість, туризм.

На території області розташовані такі гіганти, як нафтопереробний завод «Нафтохімік Прикарпаття» (20% всієї промислової продукції області), Долинський газопереробний завод, магістральні газопроводи «Прикарпаттятрансгаз». Підприємства «Доліннефтегаз» і «Надвірнанефтегаз» в двох районах області займаються нафтовою і газовою здобиччю. Але особливе положення займає Бурштинська ТЕС, яка значною мірою визначає експортний потенціал України в електроенергетичній галузі.

Серед країн-партнерів в зовнішньоторговельних операціях ведучими залишаються Угорщина, Польща, Німеччина, Росія.

З області експортується: продукція хімічної і пов'язаних з нею областей промисловості, мінеральні продукти, деревина і вироби з неї, пластмаса. Імпортуються в область переважно мінеральні продукти, текстиль і текстильні вироби, машини, устаткування і механізми, оснащення, продукція хімічної і пов'язаних з нею областей промисловості.

Івано-Франківська область має багатий природно-ресурсний потенціал, а тому є ресурси для виготовлення різного роду продукції, а це у свою чергу сприяє розвитку підприємництва на території регіону. Саме тому дослідження розвитку виробничого потенціалу на Івано-Франківщині є актуальною темою.

В даній роботі пояснюється значення менеджменту на підприємстві, розкривається суть менеджменту як мистецтва управління.

Об'єкт дослідження - підприємництво в Івано-Франківській області.

Предмет дослідження - виробниче підприємництво на Івано-Франківщині.

Мета роботи - описати основні підприємства Івано-Франківської області, та їх роль в економіці області вцілому.

Для того щоб досягти поставленої мети, потрібно виконати такі завдання:

ь дати характеристику основним виробничим підприємствам області;

ь визначити роль підприємств у економіці області.

Структура роботи: вступ, з розділи, висновок, список використаної літератури.

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ВИРОБНИЧОГО ПІДПРИЄМНИЦТВА

1.1 ПОНЯТТЯ ПІДПРИЄМНИЦТВА ТА ОСНОВНІ ПРИНЦИПИ ЙОГО ЗДІЙСНЕННЯ В УКРАЇНІ

Конституція України закріплює право кожного на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом.

Підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку (Ст. 42 ГКУ).

Підприємцями в Україні можуть бути особи, які володіють повною цивільною дієздатністю, в тому числі фізичні особи, що досягли 16-ти річного віку, якщо їхні батьки (усиновителі) чи інші особи, що їх замінюють, надали на це письмову згоду. Закон забороняє займатися підприємницькою діяльністю:

- народним депутатам;

- посадовим і службовим особам органів державної влади та органів місцевого самоврядування;

- військовослужбовцям;

- суддям, працівникам прокуратури, правоохоронних органів;

- особам, яких суд обмежив у праві займати певні посади чи займатися певною діяльністю (протягом строку такого обмеження);

- особам, засудженим за корисливі злочини (до зняття чи погашення судимості);

- іншим особам, визначеним законом. підприємництво можуть здійснювати:

а) фізичні особи (підприємці);

б) юридичні особи, створені відповідно до законодавства України.

Суб'єкти підприємницької діяльності мають бути зареєстрованими державою відповідно до вимог Закону "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" від 15.05.2003 року.[5]

Державна реєстрація юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців - це засвідчення факту створення або припинення юридичної особи, засвідчення факту набуття або позбавлення статусу підприємця фізичною особою, а також вчинення інших реєстраційних дій, шляхом внесення відповідних записів до Єдиного державного реєстру.

Підприємницька діяльність здійснюється відповідно до загальних принципів господарювання в Україні та спеціальних принципів підприємництва. Загальними принципами господарювання є:

- забезпечення економічної багатоманітності та рівний захист державою усіх суб'єктів господарювання;

- свобода підприємницької діяльності у межах, визначених законом;

- вільний рух капіталів, товарів та послуг на території України;

- обмеження державного регулювання економічних процесів у зв'язку з необхідністю забезпечення соціальної спрямованості економіки, добросовісної конкуренції у підприємництві;

- екологічний захист населення, захист прав споживачів та безпеки суспільства і держави;

- захист національного товаровиробника;

- заборона незаконного втручання органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб у господарські відносини.

Спеціальними принципами підприємницької діяльності є:

- право підприємців вільно вибирати види підприємницької діяльності, які не заборонені законом (перелік видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню, а також перелік видів діяльності, підприємництво в яких забороняється, встановлюються виключно законом);

- право самостійно формувати програми діяльності, вибір постачальників і споживачів продукції, що виробляється, залучення матеріально-технічних, фінансових та інших видів ресурсів, використання яких не обмежено законом, встановлення цін на продукцію та послуги відповідно до закону;

- право вільного найму підприємцем працівників на підставі укладеного з ними трудового договору, при цьому обов'язком підприємця є забезпечення належних і безпечних умов праці, її своєчасна оплата на рівні не нижчому від мінімального розміру встановленого законом, а також забезпечення соціальних гарантій, включаючи соціальне і медичне страхування;

- право комерційного розрахунку та власного комерційного ризику - суб'єкт підприємництва самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями, пов'язаними із підприємницькою діяльністю;

- право вільного розпорядження прибутком, що залишається у підприємця після сплати податків, зборів та інших платежів, передбачених законом;

- право самостійного здійснення підприємцем зовнішньоекономічної діяльності, використання підприємцем належної йому частки валютної виручки на свій розсуд.

1.2 ОСНОВНІ ФУНКЦІЇ ПІДПРИЄМНИЦТВА

Підприємство -- це господарська та фінансова одиниця й одночасно юридична особа. Воно виконує певні економічні та соціальні функції. Основними економічними функціями підприємства є мобілізаційна, організаційна, творча і соціальна.[10]

Мобілізаційна функція полягає в тому, що підприємство мобілізує капітал, трудові та інші ресурси для їх виробничого використання, тобто купує сировину, матеріали, напівфабрикати, орендує землю, приміщення, наймає робочу силу. Прагнення підприємця одержати максимальний прибуток спонукає його до постійного пошуку додаткових ресурсів. Яскравим прикладом цього є використання запущених підвальних та напівпідвальних приміщень, підземних переходів для розміщення магазинів, кіосків та інше.

Організаційна функція. Мобілізовані ресурси можуть принести користь їх власникові і суспільству в цілому лише тоді, коли будуть раціонально використовуватися. Тому підприємець бере на себе функцію організації виробництва і збуту товарів, дослідження ринку. А великі підприємства організовують наукові дослідження і для цього створюють при підприємствах науково-дослідні структури. Підприємці знаходять талановитих, здібних людей, здатних ефективно керувати підприємством і його підрозділами, але принципові рішення приймають самі.

Творча функція полягає в тому, що підприємець завжди прагне вдосконалювати організацію і технологію виробництва, упроваджувати найновіші досягнення економічного і технічного прогресу. Прагнення одержати максимальний прибуток і конкуренція не дають можливості підприємцеві зупинятися на досягнутому, навіть на найвищому рівні організації виробництва. Він постійно прагне вдосконалювати виробництво, упроваджувати нові досягнення наукової творчості.

Соціальна функція підприємства полягає в поліпшенні умов праці та відпочинку працівників, створенні сприятливого психологічного клімату в колективі, наданні допомоги та пільг працівникам підприємства і членам їх сімей та у благодійницькій діяльності.

За часів командно-адміністративної системи, коли все було підпорядковане державі і підприємства не були власниками майна, не спрацьовували виробничий, фінансовий, інноваційний менеджмент, оскільки всі рішення директивно вказувалися через відповідні державні органи. Фактично підприємства були лише організаційною ланкою єдиного державного комплексу, а не самостійною економічною одиницею.

Докорінно інша економічна ситуація в ринковій економіці, де існують різні форми власності, різні види підприємств, форми організації господарювання. Власник чи менеджер підприємства самостійно вирішує свої проблеми. Вирішальне значення в їх розв'язанні має прагнення до одержання максимального прибутку.

У ринковій економіці підприємство не може легковажно ставитися до свого майнового і фінансового стану, до споживачів своєї продукції, постачальників сировини, напівфабрикатів, ринкового попиту, цін. Інакше воно опиниться в кризовому стані або й збанкрутує.

Налагодити ефективне функціонування підприємства в ринковій економіці, уникнути кризи та банкрутства можна лише за наявності чіткої, досконалої організації господарювання, яка вимагає:

а) всебічного знання свого конкретного ринку, споживача, конкретних цін на свою продукцію чи послуги. Це досягається маркетинговими службами підприємства;

б) чіткої взаємодії з постачальниками всіх факторів виробництва, внутрішньо-фірмової організації виробничого процесу тощо. Це досягається виробничим менеджментом підприємства;

в) постійної уваги та контролю за бюджетом підприємства, який за умов ринкової економіки відокремлений від державного бюджету. Це досягається фінансовим менеджментом підприємства;

г) безперебійного забезпечення підприємства оптимальною кількістю найманих працівників, які володіють відповідними якостями та професійною підготовкою:

д) поточного і періодичного контролю за станом ліквідності, тобто спроможності у будь-який час виконувати свої зобов'язання перед будь-яким контрагентом -- споживачем, постачальником, банком, державним бюджетом, податковою установою тощо.

Отже, за умов ринкової економіки підприємство діє не як мікрочастка єдиного народногосподарського комплексу країни, а як первинна самостійна ланка економіки

1.3 РОЛЬ МАЛОГО БІЗНЕСУ В ЕКОНОМІЧНОМУ РОЗВИТКУ МІСТА ІВАНО-ФРАНКІВСЬКА

Починаючи з 1998 року, щорічно у першу неділю вересня в Україні відзначається День підприємця. Святкують своє професійне свято і підприємці м. Івано-Франківська, на якому підводять підсумки діяльності та роль малого бізнесу в економічному розвитку міста, нагороджують кращих, організовують конкурси та спортивні змагання.

Одним з основних пріоритетів у сфері економіки м. Івано-Франківська визначено саме розвиток малого бізнесу, що є основним джерелом наповнення доходної частини міського бюджету, створення нових робочих місць, надходження інвестицій в економіку міста тощо. Впродовж останніх років спостерігається динамічний розвиток малого та середнього бізнесу в м. Івано-Франківську, розширення сфер діяльності суб'єктів підприємництва, збільшення кількості та покращення якості послуг, впровадження нових технологій тощо.

Важливе значення для економічного розвитку має налагодження дієвої співпраці малих і великих підприємств. На сьогоднішній день партнерство між великим і малим бізнесом є недостатньо ефективним. Взаємодіючи з малими підприємствами і підприємцями, великі підприємства можуть використовувати такі переваги малого бізнесу, як гнучкість і мобільність на ринках збуту товарів.[3]

Близькість до Карпатських гір визначає статус міста як «туристичних воріт» Прикарпаття, що обумовлює галузеву структуру малого підприємництва. Зокрема, в місті динамічно розвивається торгівельна мережа, заклади ресторанного господарства та сфери розваг, побутового обслуговування.

Близько 95% від загальної кількості підприємств міста - це малі підприємства. Всього на території Івано-Франківської міської ради зареєстровано понад 24 тисячі суб'єктів малого підприємництва. З них кількість зареєстрованих малих підприємств становить понад 6 тисяч, та фізичних осіб-підприємців близько 18 тисяч. Саме суб'єкти малого підприємництва забезпечують майже п'яту частину надходжень до бюджетів всіх рівнів.

В місті кількість діючих малих підприємств на 10 тисяч осіб наявного населення становить 148 одиниць, що є одним з найвищих показників по Україні (у 2 рази перевищує середній показник по Україні та в 2,5 рази - по Івано-Франківській області).

За підсумками 2009 року малими підприємствами міста реалізовано продукції, виконано робіт та надано послуг майже на 3 млрд. грн. (56,4% від загального обсягу реалізованої продукції малих підприємств області). Внесок малих підприємств у загальний обсяг економіки міста склав 24,2% (частка продукції, робіт, послуг малих підприємств у загальних обсягах реалізації продукції, робіт, послуг по місту).[12]

Майже 60 відсотків обсягів реалізованої продукції малих підприємств припадає на сферу торгівлі, 13% - будівництво, по 8% - промисловість та операції з нерухомим майном, оренда, інжиніринг та надання послуг підприємцям.

Малий бізнес в місті відіграє важливу роль для забезпечення зайнятості населення, створення нових робочих місць та підвищення гнучкості зайнятості. Загалом у сфері малого бізнесу з врахуванням фізичних осіб-підприємців зайнято близько 44 тисяч осіб (з врахуванням фізичних осіб-підприємців). На малих підприємствах міста працює понад 18 тисяч осіб (на одному малому підприємстві працює в середньому 5 осіб), у фізичних осіб-підприємців - близько 7 тисяч осіб.

РОЗДІЛ 2. ОСОБЛИВОСТІ ВИРОБНИЧОГО ПІДПРИЄМНИЦТВА НА ІВАНО-ФРАНКІВЩИНІ

2.1 ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ЕКОНОМІКИ ОБЛАСТІ

Економіка Івано-франківської області - це могутній паливно-енергетичний комплекс, харчова і деревообробна промисловість, туризм.

На території області розташовані такі гіганти, як нафтопереробний завод «Нафтохімік Прикарпаття» (20% всієї промислової продукції області), Долинський газопереробний завод, магістральні газопроводи «Прикарпаттятрансгаз». Підприємства «Доліннефтегаз» і «Надвірнанефтегаз» в двох районах області займаються нафтовою і газовою здобиччю. Але особливе положення займає Бурштинська ТЕС, яка значною мірою визначає експортний потенціал України в електроенергетичній галузі.

Серед країн-партнерів в зовнішньоторговельних операціях ведучими залишаються Угорщина, Польща, Німеччина, Росія.

З області експортується: продукція хімічної і пов'язаних з нею областей промисловості, мінеральні продукти, деревина і вироби з неї, пластмаса. Імпортуються в область переважно мінеральні продукти, текстиль і текстильні вироби, машини, устаткування і механізми, оснащення, продукція хімічної і пов'язаних з нею областей промисловості.[9]

Домінуючу позицію в зовнішньоторговельних операціях за обсягами займають р. Калуш, м. Івано-Франківськ, Тисменницький і Надвірнянській райони.

Провідні галузі промисловості - нафтова, газова, хімічна, машинобудівна, лісова і деревообробна. Виробництво електроенергії - Бурштинська ДРЕС (селище Бурштин). Здобич і переробка нафти ведуться в Долині, Надвірній, Битковому, газу - в Надвірній, Долині, Богородчанах. На території області бере початок газопровід «Братерство» (Долина). Хімічна промисловість представлена Калуськім хіміко-металургійним комбінатом (мінеральні добрива та інша продукція), лісохімічним (Вигода) заводом. Найважливіші підприємства машинобудування і металообробної промисловості: приладобудівний, локомотіворемонтний, авторемонтний заводи (Івано-Франківськ), завод з.-х. машин (Коломия).

Деревообробна промисловість розвинена в Коломиї, Вигоді, Брошнев-облозі, Надвірній, Верховині, Солотвині; меблева - в Івано-Франківську, Болехові, Отині, паперова - в Коломиї. Серед галузей харчової промисловості головне місце займає цукрова (Городенка, Бовшевській завод) і спиртна (Івано-Франківськ, Снятин, Підгайчики). Є тютюново-ферментаційний завод (Заболотов), пивоварні (Івано-Франківськ, Коломия, Калуш), масло-сироробні (Коломия, Галич, Городенка та ін.) заводи, м'ясокомбінати (Івано-Франківськ, Коломия) та ін. підприємства.[18]

У легкій промисловості виділяються шкіряно-взуттєвий комбінат (Івано-Франківськ), шкіряні заводи (Івано-Франківськ, Болехів), взуттєва, гардинова, ткацька, швейна, щіткова (Коломия), трикотажна, швейна, художніх виробів (Івано-Франківськ), хутряна (Тисмениця) фабрики; розвинено виробництво килимів (Косов, Кути, Коломия). Виробництво будматеріалів - залізобетонних виробів, цеглини, цементу (Івано-Франківськ, Калуш, Долина, Болехів, Коломия, Ямниця). Широко поширені художні промисли: різьблення по дереву, інкрустація, ткання, вишивка, виготовлення килимів, кераміка (Косов, Коломия, Верховина та ін.).

Структура господарства області - індустріально-аграрна. Загалом, на території Івано-Франківської області сформувались такі природно-територіальні комплекси:

* промислово-міські (Івано-Франківський, Калуський, Бурштинський, Надвірнянський, Коломийський)

* промислово-нафтогазовидобувні (Долинський, Битківський, Рожнятівський, Пасічнянський) з наявністю понад 2000 нафтогазовидобувних свердловин, наземних і підземних трубопроводів;

* аграрно-промислові (Рогатинський, Снятинський, Галицький, Тлумацький, Городенківський), особливістю яких є переважання сільськогосподарського виробництва;

* лісогосподарські (Верховинський, Надвірнянський, Яремчанський, Осмолодський, Вигодський, Болехівський)

2.2 ОГЛЯД ОСНОВНИХ НАПРЯМКІВ РОЗВИТКУ ПРОМИСЛОВОСТІ ОБЛАСТІ

Провідна роль в економіці області належить промисловості, яка характеризується недостатнім рівнем промислового виробництва. На території, що займає 2,3 відсотка площі України та проживає майже 3 відсотки населення України виробляється лише 1,6-2 відсотка промислової продукції. У промисловості переважає недержавний сектор, частка якого у загальному обсязі виробництва більше 96 відсотка. Промисловість області входить до складу Карпатського економічного району . У загальнодержавному виробництві області належать провідні місця з випуску калійних мінеральних добрив - 58,9%, соди каустичної - 39,6%, деревностружкових плит - 30,8%, деревноволокнистих плит - 46,6%, цементу - 9,2%, шиферу - 42,1%, азбестоцементних труб і муфт - 56,3%, промислових лічильників газу - 90%.

Протягом останніх років намітилася стійка тенденція зростання обсягів виробництва промислової продукції в хімічній та нафтохімічній промисловості, що зумовлено, насамперед, оптимальним завантаженням потужностей нафтохімічного комплексу ЗАТ “Лукор”, де суттєво зросли обсяги випуску поліетилену, етилену, пропілену, бензолу та іншої продукції. На ВАТ “Оріана”, яке є одним із співзасновників ЗАТ "Лукор", завершується процес реструктуризації. У 2000-2001 рр. на базі його майна за участю інвесторів-співзасновників створено 7 господарських товариств.

Нафтогазовий та нафтопереробний комплекс також займає одне із важливих місць серед галузей господарства області. Питома вага продукції, виробленої його підприємствами, складає майже третину загальнообласного обсягу. В області склався завершений виробничий цикл: буріння свердловин, видобуток і переробка нафти та газу, їх транспортування та постачання.

Нарощування ресурсної бази є головною передумовою стабільного функціонування галузі.

Нафтогазовидобувним управлінням “Надвірнанафтогаз” відкрито Микуличинське та Південно-Пнівське нафтові родовища. Чотири нових площі для пошуково-розвідувальних робіт підготовлені в нафтогазовидобувному управлінні “Долинанафтогаз”.[21]

В галузі нафтогазовидобутку успішно зарекомендували себе нові форми господарювання. Спільне українсько-канадське підприємство “Дельта”, ТОВ “Рожнятівнафта”, ТОВ “Богородчанинафтогаз” мають чималий досвід пошуково-розвідувальних робіт на нафту і газ та промислово-дослідну експлуатацію виявлених покладів вуглеводнів.

Розв'язання існуючих проблем нафтогазового комплексу, перспективи його розвитку пов'язані з впровадженням наукових розробок Івано-Франківського Національного технічного університету нафти і газу та Центральної науково-дослідної лабораторії ВАТ “Укрнафта”.

Одним із найпотужніших підприємств області (питома вага у загальному обсязі виробництва складає 18 %) є ВАТ “Нафтохімік Прикарпаття”, яке має значний виробничий потенціал з переробки нафти та виробництва нафтопродуктів. В даний час ним виробляється біля 30 видів продукції.

Електроенергетика, як одна із важливих складових промислового комплексу області, забезпечує близько 30% обсягу реалізованої промислової продукції. На теренах Івано-Франківщини щорічно генерується близько 5% загальнодержавного обсягу електроенергії. По співвідношенню між виробленою і спожитою електроенергією область займає статус «донора» - виробництво перевищує споживання.

Електроенергетичний потенціал області утворює Бурштинська теплова електростанція (одна з найпотужніших в Україні), частка якої в промисловому виробнитві області складає майже 15 відсотків. Тут встановлено 12 енергоблоків загальною потужністю 2300 МВт. Основне технологічне паливо - вугілля вітчизняних вугільних басейнів, допоміжне - природний газ та мазут. Всі паливні котли обладнані комбінованими пило-газо-мазутними пальниками. Бурштинська ТЕС та Калуська ТЕЦ є ключовими учасниками Бурштинського енергоострова. Розвиток генеруючого потенціалу “Бурштинського острова” можливий за рахунок модернізації Бурштинської ТЕС.

Електроенергетика належить до однієї з найважливіших галузей промисловості області, а виробництво електроенергії є базою для розвитку економіки регіону. Саме завдяки цій галузі у значній мірі забезпечується стабільність економіки, формується її конкурентоспроможність на ринку.

Пріоритетною в області є деревообробна промисловість, яка займає одне з провідних місць на загальнодержавному рівні.[16]

Ця галузь однією з перших досягла стабілізації і протягом трьох останніх років нарощує обсяги товарної продукції. Характерним для неї є переорієнтація виробництва і зміна номенклатури виробів. Нарощування їх випуску відбувається переважно на підприємствах лісопилення, виробництва будівельних деталей з деревини і плит на деревній основі, фанери, паперу та картону, меблевої промисловості.

Суттєвий внесок у збільшення обсягів виробництва в галузі щорічно здійснюється СП “Інтерплит”, створеним на базі частки майна ВАТ “Надвірнянський лісокомбінат”.

У 2001 році створено лісопромислову корпорацію “Галичина-ліс”, що об'єднала 9 підприємств галузі, якими завдяки успішно реалізованим інвестиційним проектам активно розвивається лісозаготівельне та деревообробне виробництво.

Ужиті на державному та регіональному рівнях заходи забезпечили стабільну роботу машинобудівних підприємств, що визначають потенціал у цій галузі: ВАТ "Івано-Франківський арматурний завод", ВАТ "Промприлад", ВАТ "Будмаш", а також створили передумови для проведення реструктуризації та подальшої приватизації відкритих акціонерних товариств “Родон”, “Коломиясільмаш”, “Пресмаш”.

На цих підприємствах поряд із збільшенням обсягів виробництва спостерігається висока сприйнятливість до інновацій, розширюється асортимент продукції. Зокрема, ВАТ "Івано-Франківський арматурний завод" освоєно нові типорозміри клинових засувок із нержавіючої сталі для атомних електростанцій, на ВАТ "Промприлад" - нові види промислових лічильників газу середнього класу, коректорів по температурі і тиску, замірних дільниць та інших приладів. Завершується створення спільного підприємства з випуску інтегральних мікросхем, засновниками якого виступають ВАТ “Родон” та АТ “Ангстрем” (Росія) .

ВАТ Івано-Франківськцемент - одне з провідних українських підприємств будівельної галузі. Контролює майже 45 % українського ринку шиферу і 5 % - цементу.

Більш як 140 підприємств області належать до легкої промисловості. Ця галузь володіє великими потенційними можливостями виробництва одягу із натурального хутра, шкіртоварів для взуттєвої і шкіргалантерейної промисловості, тафтингового покриття, бавовняної пряжі, верхнього та легкого одягу, спецодягу, верхнього трикотажу, гардинного полотна.

Зокрема, понад чотири століття відоме хутрове виробництво у Тисмениці, що знаходиться поруч з обласним центром. Сьогодні ВАТ “Хутрофірма “Тисмениця” - це вертикальна замкнута структура, що забезпечує вичинку та фарбування шкурок кролика, норки, нутрії, каракулю, лисиці, песця, ондатри, овчини та пошиття з них чоловічих, жіночих і дитячих головних уборів, пальт, півпальт, жакетів та виробів з хутровою підкладкою. Володіючи власними можливостями сучасного дизайну, підприємство удостоєне вагомих міжнародних призів, щорічно отримує медалі та дипломи за кращі моделі, є постійним учасником Франкфуртського міжнародного ярмарку.

У 1989 році хутрофірмою "Тисмениця" і нідерландсько-німецькою асоціацією засноване спільне українсько-нідерландське підприємство “Тикаферлюкс”, яке також займається вичинкою всіх видів шкурок та пошиттям елітних виробів із хутра. Зимовий одяг з торговою маркою "Тикаферлюкс" відповідає найсучаснішим вимогам світової моди щодо якості, різноманітності та дизайну. В колекціях підприємства - жіночі пальта і півпальта з норки, ондатри, нутрії, лисиці, каракулю і фредки, а також жіночі та чоловічі головні убори з цих та інших видів хутра.

Загалом, частка Івано-Франківщини в обсягах реалізованої продукції легкої промисловості України становить близько 5%. Серед областей Західного регіону по даному показнику область посідає одне із провідних місць.

Внесок підприємств галузі в загальний доробок промисловості області складає: 3% обсягів реалізованої продукції, 6% - зайнятих працівників, близько 1% - обсягу капітальних вкладень та вартості основних фондів.

Починаючи з 2003 року на підприємствах легкої промисловості спостерігалася позитивна динаміка виробництва, внаслідок чого випуск продукції у 2007 році проти попереднього року збільшився на 17,1%, а проти 2000 року - на 66,2%. Проте у 2008 році у порівнянні з 2007 року відбувся спад на 12,2%.

Проте для досягнення достатнього рівня конкурентоспроможності продукції за якістю та ціною необхідні оновлення та заміна основних засобів, машин та обладнання на більш високопродуктивні. Ступінь зносу у легкій промисловості становить 36 відсотків (в цілому по промисловості основні засоби спрацьовані на 61%).

Інноваційною діяльністю у 2008 році займалося 24% загальної кількості промислових підприємств галузі. В останні роки зростають обсяги інноваційних витрат, 96,5% яких спрямовувалися в придбання машин, обладнання, програмного забезпечення.[18]

Результатом впровадження інноваційних заходів стало надходження на ринок інноваційної продукції, частка якої в загальному обсязі реалізованої продукції підприємств легкої промисловості склала у 2008 році 4,4%. Серед промислових підприємств за обсягами освоєного капіталу підприємства легкої промисловості посідають третє місце, поступаючись підприємствам хімічної та нафтохімічної промисловості, а також оброблення деревини та виробів з деревини (крім меблів). В загальнообласному обсязі іноземних інвестицій частка підприємств галузі становить 6 відсотків і у порівнянні з попередніми роками має тенденцію до зниження.

Проблемою галузі є запровадження схеми роботи підприємств на давальницькій сировині, яка не сприяє зміцненню їх фінансового становища, тому що створений прибуток не залишається на підприємстві, вітчизняний ринок не наповнюється товарами легкої промисловості.

Підприємства галузі працюють нерентабельно, майже кожне п'яте підприємство - збиткове. Виробничі потужності підприємств завантажені частково, більшість з них працює в однозмінному режимі. Перевагами галузі є висока ліквідність продукції і швидкий обіг виробничого циклу, низький порівняно з іншими галузями рівень енергоємності.

Виробництво:

У області функціонують 2 цукрових заводу, 14 підприємств по переробці молока, 3 м'ясопереробні комбінату, 3 спіртзавода, 3 пивзаводи. Переробку сільськогосподарської продукції і випуск продовольчих товарів здійснюють 67 великих і середніх, а також 227 дрібних підприємств. Підприємства області здатні випускати за зміну 70 тонн м'яса, 18 тонн ковбасних виробів, 29 тонн масла вершкового, 19 тонн сирів жирних, 200 тонн молока і молочних продуктів, 300 тонн хліба і хлібобулочних виробів, переробляти щодоби до 5 тис. тонн цукрового буряка. Існуючі потужності дозволяють провести за рік 2,8 млн. декалітрів спирту-сирцю, 2 млн. декалітрів горілки і лікероводочних виробів.[16]

Основною проблемою галузі можна назвати те, що вона базується на основі старих, ще радянських підприємств або невеликих нових переробних підприємств. Останні оснащені застарілим, енергоємним обладнанням, яке експлуатується багато років або вживаним обладнанням, завезеним з Європи, яке морально застаріло (ступінь зносу основних засобів на кінець 2007 року досяг 30,9 відсотків). На таких харчових підприємствах надзвичайно важко досягти світових стандартів з якості та енергоощадності.

Великим ризиком для підприємств харчової промисловості області є вступ України до СОТ, оскільки галузь характеризується високим рівнем енергоємності і низьким рівнем доданої вартості. Це може призвести до витіснення неконкурентоспроможної вітчизняної продукції з внутрішнього ринку, спричинити скорочення виробництва та знизити можливість виробництва нових видів продукції. Найефективнішою допомогою для харчового сектора є адаптація його до вимог законодавства ЄС щодо гігієни та якості (особливо молочної і м'ясної галузі). При тому, що область має серйозні можливості по нарощуванню випуску якісної та екологічно-чистої харчової продукції, вона отримає нездоланий бар'єр по експорту цієї продукції через відсутність на підприємствах системи НАССР, як обов'язкового атрибуту західних харчових виробництв.

РОЗДІЛ 3.ОСНОВНІ НАПРЯМИ РОЗВИТКУ ВИРОБНИЧОГО БІЗНЕСУ НА ІВАНО-ФРАНКІВЩИНІ

3.1 ЗАЛУЧЕННЯ ІНВЕСТИЦІЙ У РЕАЛЬНИЙ СЕКТОР ЕКОНОМІКИ

У сучасному житті інвестиції набувають надзвичайної ваги для розвитку місцевих економік. Особливо важливими є зовнішні інвестиції. Вони не лише забезпечують приплив необхідних фінансових ресурсів до місцевих економік, але й приносять з собою нові навички менеджменту, інновації та технології, нові ринки, нові можливості для бізнесу місцевих малих і середніх підприємств. У той же час ця сфера характеризується високим рівнем конкуренції між країнами, регіонами, містами, які пропонують усі можливі пільги для приваблення інвесторів, причому гроші, вкладені в конкурентну боротьбу за інвестора, можуть окупитися не раніше, ніж через п'ять - десять років.

Спроможність будь-якого міста залучати зовнішні інвестиції визначається багатьма чинниками, серед яких стан технічної інфраструктури, доступність будівель і добре підготовлених ділянок для нової забудови, наявність кваліфікованої робочої сили, бізнес-клімат у місті та його імідж, обсяг та якість послуг, що надаються містом. Безпосередній вплив на здатність влити новий капітал в місцеву економіку має також те, наскільки успішною є поточна стратегія маркетингу та промоції. Важливу роль у залученні іноземних інвестицій відіграє підтримка, що надається на національному рівні, та інвестиційна політика держави.

Івано-Франківськ з добре розвиненим промисловим сектором має певний потенціал для підготовки привабливих пропозицій для інвесторів. Місто може розвивати традиційні для себе галузі харчової, машинобудівної, деревообробної промисловості, де вже залучені значні обсяги іноземних інвестицій.

Важливу роль у залученні іноземних інвестицій відіграє створена в місті Хриплинська інвестиційно-промислова зона, де працюють два найбільш потужних іноземних інвестори ТзОВ «Тайко Eлекторнікс Юкрейн Лімітед» та ТОВ «Електролюкс Україна». Однією з переваг у конкурентній боротьбі за інвестиції, які створюють нові робочі місця, є існування переліку земельних ділянок - не надто дорогих та обладнаних комунікаціями. Тому подальший розвиток і насичення сучасною інфраструктурою цієї зони з точки зору залучення нових іноземних інвесторів, є надзвичайно важливими питаннями подальшого зростання економіки міста.[10]

Оперативна ціль.Провести інвентаризацію землі з подальшим впровадженням електронно-кадастрової системи технологічного обліку та геоінформаційної системи міста.

Структурні підрозділи виконавчого комітету міської ради забезпечують проведення повної інвентаризації та впровадження електронно-кадастрової системи технологічного обліку землі (ЕКАСТО) з метою виявлення вільних земельних ділянок для пропозиції їх потенційним інвесторам, ефективного використання земель міста, запобігання недоотримання в міський бюджет плати за землю Одночасно матеріали ЕКАСТО використовуються, як основа для розробки геоінформаційної системи міста (ГІС).

Завдання:

- Провести інвентаризацію земель міста та створити електронну базу даних.

- Впровадити електронно-кадастрову систему технологічного обліку землі.

- Створити муніципальну геоінформаційну систему.

- Розміщувати інформацію на офіційному сайті міста та в міру завершення етапів розробки ЕКАСТО та ГІС постійно її оновлювати.

Відповідальні: управління земельних відносин, управління архітектури і містобудування, структурні підрозділи виконавчого комітету міської ради

Терміни: 2011-2015 р.р.

Оперативна ціль. Забезпечити підтримку розвитку супутніх виробництв для існуючих та потенційних інвесторів.

Структурні підрозділи виконавчого комітету міської ради спільно з підприємствами, зацікавленими в налагодженні взаємовигідних контактів, визначають проблемні питання розвитку галузевих кластерів, окреслюють напрямки подальших дій щодо створення сприятливих умов для взаємовигідної співпраці підприємств і організацій та розвитку супутніх виробництв для існуючих та потенційних інвесторів.

Завдання:

- Провести аналіз проблемних питань, які унеможливлюють налагодження взаємовигідних ділових контактів та розвитку галузевих кластерів.

- Розробити спільні заходи щодо подальшої взаємодії та кооперації основних і супутніх галузей (підприємств).

- Обговорювати на засіданнях Дорадчої ради питання створення системи співпраці та коопераційних зв'язків між підприємствами міста.

Відповідальні: управління економічного та інтеграційного розвитку

Терміни: постійно

Стратегічна ціль. Підтримка та покращення позитивного інвестиційного іміджу міста.

Оперативна ціль. Створити систему підготовки, моніторингу та реалізації інвестиційних проектів.

Структурні підрозділи виконавчого комітету міської ради спільно з промисловими підприємствами міста створюють систему підготовки, моніторингу інвестиційних проектів та сприяють їхньому впровадженню в реальному секторі економіки та в бюджетних установах міста. Також підприємства і організації міста, які мають напрацьовані інвестиційні проекти, надають їх для презентації потенційним інвесторам за пріоритетними напрямками, залучаються до участі в Міжнародних інвестиційних форумах, конференціях.[10]

Завдання:

- Створити систему надання консультативних послуг щодо підготовки інвестиційних проектів.

- Постійно висвітлювати та оновлювати інвестиційні проекти на офіційному веб-сайті міста, у виставковому залі обласної державної адміністрації, компакт-диску «Економіка. Інвестиції. Туризм».

- Інформувати підприємства та організації через веб-сайт міста про проведення інвестиційних форумів, конференцій, круглих столів.

Відповідальні: управління економічного та інтеграційного розвитку

Терміни: постійно

Оперативна ціль. Підготувати та розповсюдити інформаційно-рекламні матеріали про інвестиційний потенціал міста.

Структурні підрозділи виконавчого комітету міської ради спільно з промисловими підприємствами, підприємцями і науковцями розробляють інформаційні матеріали про інвестиційні можливості, умови і проекти міста та забезпечують випуск інформаційно-рекламних матеріалів про його інвестиційний потенціал для різних цільових груп інвесторів.

Завдання:

- Провести аналіз наявних інформаційних матеріалів та розробити єдиний формат (інвестиційний бренд) представлення інформації про інвестиційний потенціал міста.

- Здійснювати випуск щорічного буклету «Діловий Івано-Франківськ» та забезпечити його розповсюдження в торгово-промислових палатах, торгово-економічних місіях за кордоном та в обласних центрах України.

- Здійснювати випуск каталогів продукції промислових підприємств міста та інвестиційних проектів.

- Забезпечити постійне оновлення рейтингу кредитоспроможності міста, як одного із елементів позитивного іміджу міста, через співпрацю з національним та міжнародним рейтинговими агентствами.

Відповідальні: управління економічного та інтеграційного розвитку

Терміни: 2011-2015 рр.

Оперативна ціль. Налагодити і поглибити міжнародне співробітництво.

Міська рада започатковує ділові стосунки та створює систему співпраці з усіма установами і організаціями, які представляють інтереси інвесторів чи допомагають українським містам залучати інвестиції для економічного розвитку. Усі дії міської влади будуть прозорими і відкритими та враховуватимуть думки і пріоритети мешканців міста та місцевого бізнесу.

Завдання:

- Продовжити співпрацю виконавчого комітету міської ради з Центром науково-технічної інформації міста та інших обласних центрів України, містами-побратимами.

- Налагодити співпрацю виконавчого комітету міської ради з торговельними місіями та посольствами іноземних країн, шляхом розповсюдження інформаційно-презентаційних матеріалів про місто, в тому числі інвестиційних проектів.

- Проводити цілеспрямовану роботу з метою отримання Почесного Знаку Ради Європи.

- Вдосконалювати співпрацю міської ради, підприємств і організацій міста з програмами міжнародної технічної допомоги.

- Щорічно організовувати проведення Міжнародного інвестиційного форуму в місті Івано-Франківську із залученням бізнес-структур, потенційних інвесторів, банків.

Відповідальні: міська рада, управління економічного та інтеграційного розвитку, галузеві управління виконавчого комітету міської ради

Терміни: 2011-2015 рр.

3.2 ПРІОРИТЕТИ РОЗВИТКУ ВИРОБНИЧОГО ПІДПРИЄМНИЦТВА

З метою забезпечення виконання завдань Програми економічного і соціального розвитку міста Івано-Франківська на 2013 рік та основні напрями розвитку на 2014-2015 роки, пріоритетних напрямів діяльності виконавчого комітету міської ради на 2013р. відділами та управліннями виконавчого комітету міської ради, підприємствами та організаціями міста, суб'єктами підприємницької діяльності вживались заходи щодо збільшення обсягів реалізації продукції та надання послуг, підвищення ефективності роботи підприємств, наповнення доходної частини бюджету, покращення інвестиційної привабливості міста та добробуту його населення.

Слід відзначити, що впродовж семи останніх років, згідно з рейтингом журналу "Фокус", Івано-Франківськ не покидає п'ятірку лідерів рейтингу. Вже традиційно Івано-Франківськ показує високу ділову активність, культурний та освітній рівень, а також порівняно непоганий розвиток інфраструктури.

Стратегічна ціль. Розвиток інфраструктури підтримки бізнесу.

Оперативна ціль . Провести оптимізацію системи надання бізнес-послуг.

Структурні підрозділи виконавчого комітету міської ради проводять дослідження серед представників місцевого бізнесу необхідності і переліку бізнес-послуг, що мають надаватися у місті, аналізують діяльність організацій, які надають бізнес-послуги для суб'єктів господарювання (навчальні, консультаційні, інформаційні, фінансові), зокрема неприбуткових організацій, що здійснюють діяльність у сфері надання бізнес-послуг, сприяють розширенню їх переліку, створюють і оприлюднюють реєстр таких організацій і послуг.

Завдання:

- Провести дослідження необхідності і переліку бізнес-послуг, що мають надаватися у місті (навчальні, консультаційні, інформаційні, фінансові).

- Провести аналіз діяльність організацій, які надають бізнес-послуги для суб'єктів господарювання та перелік цих послуг.

- Впровадити заходи з покращення інформаційного обслуговування бізнесу.

- Покращити матеріально-технічні умови функціонування бізнес-центру.

- Налагодити співпрацю з громадськими організаціями, що представляють інтереси бізнесу та розширити перелік послуг для бізнесу.

- Розробити механізм підтримки неприбуткових організацій шляхом виділення нежитлових приміщень комунальної власності на пільгових умовах.

Відповідальні: управління економічного та інтеграційного розвитку, відділ дозвільно-погоджувальних процедур, МБЕРІФ-Бізнес-Центр, громадські організації

Терміни: постійно

Оперативна ціль 1.2. Забезпечити спрощення і зменшення кількості дозвільно-погоджувальних процедур.

Структурні підрозділи виконавчого комітету міської ради здійснюють моніторинг дозвільно-погоджувальних процедур, аналізують порядок надання дозвільно-погоджувальних документів та забезпечують вдосконалення роботи Центру надання адміністративних послуг. За результатами аналізу вивчається питання законності та доцільності видачі документів дозвільного характеру та, у разі можливості, вирішення на місцевому рівні питання щодо спрощення дозвільно-погоджувальних процедур.

Завдання:

- Вдосконалювати роботу Центру надання адміністративних послуг.

- Переглядати кількість дозвільно-погоджувальних процедур з метою їх оптимізації не рідше 1-го разу на рік на засіданнях профільних депутатських комісій.

- Підготувати пропозиції щодо внесення змін до нормативно-правових актів на державному рівні.

Відповідальні: міська рада, структурні підрозділи виконавчого комітету міської ради, Центр надання адміністративних послуг

Терміни: постійно

Оперативна ціль 1.3. Покращити роботу та розширити повноваження Ради підприємців при міському голові.

Структурні підрозділи виконавчого комітету міської ради спільно з громадськими організаціями, що представляють інтереси бізнесу, постійними депутатськими комісіями опрацьовують питання формування оновленого складу Ради підприємців при міському голові, розширення її повноважень; окреслюють напрямки подальших дій щодо створення сприятливих умов для здійснення підприємницької діяльності.

Завдання:

- Розробити план заходів щодо покращення бізнес-середовища в місті і співпраці з громадськими організаціями, що представляють інтереси бізнесу.

- Забезпечити гласність при підготовці проектів нормативно-правових актів, які впливають на бізнес-середовище.

- Переглянути повноваження Ради підприємців при міському голові.

- Підготувати та затвердити нове Положення про Раду підприємців при міському голові.

- Розробити механізми підтримки розвитку малого бізнесу за участю Ради підприємців.

Відповідальні: управління економічного та інтеграційного розвитку, Рада підприємців при міському голові, громадські організації

Стратегічна ціль. Підтримка ділової активності у місті через системні дії влади.[9]

Оперативна ціль. Запровадити систему проведення «днів відкритих дверей», «консультаційних днів», «круглих столів» для суб'єктів малого підприємництва.

Структурні підрозділи виконавчого комітету міської ради спільно з Радою підприємців при міському голові проводять аналіз проблемних питань розвитку місцевого бізнесу, які потребують додаткового роз'яснення і вивчення для суб'єктів господарювання та розробляють систему проведення «днів відкритих дверей», «консультаційних днів», «круглих столів».

Завдання:

- Провести аналіз проблемних питань розвитку місцевого бізнесу, які потребують додаткового роз'яснення і вивчення для суб'єктів господарювання.

- Провести обговорення проблем, з якими найчастіше стикаються підприємці при започаткуванні власної справи.

- Провести аналіз вільних сегментів для ведення бізнесу.

- Розробити систему (план - графік) проведення «днів відкритих дверей», «консультаційних днів», «круглих столів» для суб'єктів малого підприємництва.

Відповідальні: управління економічного та інтеграційного розвитку, відділ дозвільно-погоджувальних процедур, Державна податкова інспекція в м. Івано-Франківську, Рада підприємців, МБЕРІФ "Бізнес-Центр"

Терміни: постійно

Оперативна ціль. Створити систему надання інформаційної допомоги підприємцям з питань змін у законодавстві.

Структурні підрозділи виконавчого комітету міської ради спільно з Державною податковою інспекцією в м. Івано-Франківську, Міським центром зайнятості опрацьовують питання, які потребують додаткового роз'яснення для суб'єктів підприємницької діяльності, та створюють систему інформаційної підтримки бізнесу.

Завдання:

- Розробити план-графік надання інформаційної підтримки (консультацій) із застосування норм Податкового кодексу.

- Підготувати програму проведення тренінгів та навчань з актуальних питань підтримки розвитку бізнесу (у тому числі можливого кредитування бізнесу на пільгових умовах).

- Створити систему інформаційної підтримки бізнесу з використанням сучасних Інтернет засобів.

Відповідальні: управління економічного та інтеграційного розвитку, Державна податкова інспекція в м. Івано-Франківську, відділ дозвільно-погоджувальних процедур

Терміни: постійно

Оперативна ціль. Оптимізувати систему проведення аукціонів і конкурсів з надання в оренду або у власність приміщень та земельних ділянок.

Міська рада, її виконавчі органи впроваджують заходи з оптимізації системи проведення аукціонів і конкурсів з надання в оренду або у власність СПД приміщень та земельних ділянок комунальної власності територіальної громади міста. Головні розпорядники коштів виконавчого комітету міської ради в рамках роботи тендерних комітетів розглядають процедурні питання, які потребують вдосконалення, вносять їх на розгляд депутатських комісій, готують відповідні проекти рішень сесії міської ради.

Завдання:

- Постійно проводити аналіз проблемних питань, які виникають під час проведення тендерних процедур, аукціонів і конкурсів.

- Розробити план заходів з оптимізації системи проведення аукціонів і конкурсів з надання в оренду або у власність СПД приміщень та земельних ділянок комунальної власності територіальної громади міста.

- Підготувати зміни в нормативні акти з питань оренди майна щодо можливості проведення конкурсів за участі навіть одного претендента.

- Підготувати у вищі законодавчі органи пропозиції щодо внесення змін при встановленні стартової ціни продажу земельної ділянки (замість встановлення на рівні нормативної грошової оцінки, встановити стартову ціну на підставі експертної оцінки).

Відповідальні: фонд комунальної власності територіальної громади міста, управління земельних відносин, управління економічного та інтеграційного розвитку

Стратегічна ціль. Покращення кадрового забезпечення бізнесу.

Оперативна ціль. Вдосконалити систему підвищення кваліфікації та перекваліфікації працівників у відповідності до потреб роботодавців.

Міський центр зайнятості у співпраці структурними підрозділами виконавчого комітету міської ради та роботодавцями, враховуючи їх вимоги до якості підготовки кваліфікованих фахівців, сприяє формуванню оптимальної системи професійного навчання та забезпечує перекваліфікацію працівників (у тому числі безробітних) відповідно до потреб ринку праці та замовлень роботодавців.

Завдання:

- Проводити аналіз ринку праці з метою визначення потреб в кадрах, у професійній кваліфікації працівників.

- Проводити інформаційно-роз'яснювальну роботу з керівниками кадрових та економічних служб підприємств щодо обов'язкового надання ними в центр зайнятості інформації про вакансії.

- Забезпечити направлення працівників (у тому числі безробітних) на навчання з професійної підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації, а також професійного перенавчання тих, хто підлягає вивільненню з виробництва.

Відповідальні: міський центр зайнятості

Терміни: постійно

Оперативна ціль. Розробити систему застосування роботодавцями методів мотивації та закріплення кваліфікованих кадрів.

Виконавчий комітет міської ради, міський центр зайнятості спільно з бізнес-асоціаціями, навчальними закладами (професійно-технічними та вищими), роботодавцями розробляють та впроваджують систему застосування роботодавцями методів мотивації та закріплення кваліфікованих кадрів.

Завдання:

- Провести ряд «круглих столів» за участю фінансових консультантів і роботодавців з метою сприяння розробці для кожного підприємства програми закріплення висококваліфікованих спеціалістів на основі забезпечення їх соціальним пакетом, доступом до підвищення кваліфікації.

- Сприяти у проведенні щорічних конкурсів з визначення кращих спеціалістів різних професій.

- Забезпечити відкриття на базі навчальних закладів курсів підвищення кваліфікації і перепідготовки кадрів з врахуванням потреб міста.

Відповідальні: міський центр зайнятості, управління економічного та інтеграційного розвитку, навчальні заклади (професійно-технічні та вищі).

Терміни: постійно

ВИСНОВКИ

Зазначено, що виробниче підприємництво Івано-Франківської області - це могутній паливно-енергетичний комплекс, харчова і деревообробна промисловість. Ці галузі економіки розвиваються завдяки сприятливим природним умовам та ресурсам.

Разом із закордонними партнерами в області реалізуються великі інвестиційні проекти. Завдяки інвестиціям технологічно оновлені виробництва декількох підприємств деревопереробної, легкої, хімічної, харчової промисловості.

Провідна роль в економіці області належить промисловості, яка характеризується недостатнім рівнем промислового виробництва.У промисловості переважає недержавний сектор, частка якого у загальному обсязі виробництва більше як 96 відсотків. Промисловість області входить до складу Карпатського економічного району. Серед областей західного регіону країни Івано-Франківщина за обсягами виробництва посідає друге місце, поступаючись тільки Львівській.

...