Попередження та уникнення банкрутства промислових підприємств (на прикладі підприємств поліграфічної промисловості)

Размещено на http://www.allbest.ru/

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ

ІНСТИТУТ РЕГІОНАЛЬНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

УДК 338.242:655(477.84)

ПОПЕРЕДЖЕННЯ ТА УНИКНЕННЯ БАНКРУТСТВА ПРОМИСЛОВИХ ПІДПРИЄМСТВ

(на прикладі підприємств поліграфічної промисловості)

Спеціальність 08.06.01. - Економіка, організація і управління підприємствами

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

ШТАНГРЕТ АНДРІЙ МИХАЙЛОВИЧ

ЛЬВІВ - 2003



Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Українській академії друкарства Міністерства освіти і науки України

Науковий керівник: доктор економічних наук, професор, академік НАН України Долішній Мар'ян Іванович Інститут регіональних дослідженьНАН України, директор

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор Козоріз Марія Андріївна, Інститут регіональних досліджень НАН України, завідувач відділу соціально-економічних і правових проблем розвитку підприємництва;

кандидат економічних наук Никифорук Богдан Васильович ВАТ “Український науково-дослідний інститут спеціальних видів друку”, директор

Провідна установа: Ужгородський національний університет, кафедра економіки, менеджменту та маркетингу, Міністерство освіти і науки України, м. Ужгород.

Захист відбудеться 28 лютого 2003 р. о 14 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д35.154.01 в Інституті регіональних досліджень НАН України за адресою: 79026 м. Львів, вул. Козельницька, 4.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Інституту регіональних досліджень НАН України за адресою: 79026 м. Львів, вул. Козельницька, 4.

Автореферат розісланий 28 березня 2003 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради

кандидат економічних наук Жовтанецький В.І.



АНОТАЦІЯ

Штангрет А.М. Попередження та уникнення банкрутства промислових підприємств (на прикладі підприємств поліграфічної промисловості). - Рукопис. Дисертація на здобуття ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.06.01 - економіка, організація і управління підприємствами. - Інститут регіональних досліджень НАН України, Львів, 2003.

Дисертаційна робота присвячена поглибленню теоретико-методологічних основ управління кризовою ситуацією підприємств і розробленню механізмів запобігання їх банкрутству. З позицій системного підходу і теорії циклічного розвитку економічних систем обґрунтовано сутність кризових явищ, які виникають на підприємствах. Кризовий стан підприємства визначається як складова циклу його розвитку, яка може не збігатися з циклами розвитку макросистем, але завжди під їх впливом змінює траєкторію. Обґрунтовано політику антикризового управління виробничо-господарською діяльністю поліграфічних підприємств, яка передбачає завчасне виявлення можливих кризових ситуацій, розроблення заходів протидії, швидкого реагування на зміну в зовнішньому і внутрішньому середовищі. Розроблено економіко-статистичну модель визначення й оцінки ймовірності банкрутства підприємств поліграфічної промисловості. Запропоновано методичний підхід до розроблення і реалізації програми антикризового управління, який передбачає вибір найбільш доцільних економічних інструментів розв'язання проблем конкретних підприємств. Розроблено рекомендації щодо удосконалення законодавчої бази з питань банкрутства підприємств.

Ключові слова : банкрутство, антикризове управління, кризова ситуація, реструктуризація, реінжиніринг, санація, моніторинг.



АННОТАЦИЯ

Штангрет А.М. Предупреждение и избежание банкротства промышленных предприятий (на примере предприятий полиграфической промышленности). - Рукопись. Диссертация на соискание научной степени кандидата экономических наук по специальности 08.06.01 - экономика, организация и управление предприятиями. - Институт региональных исследований НАН Украины, Львов, 2003.

Диссертация посвящена углублению теоретико-методологических основ управления кризисной ситуацией предприятий и разработке механизмов избежания их банкротства. С позиций системного подхода и теории циклического развития экономических систем обоснована сущность кризисных явлений, возникающих на предприятиях. На основании обобщения теоретических исследований в сфере возникновения и развития кризисных явлений на микроуровне соискатель считает целесообразным введение в понятие “цикл развития предприятия” стадии, характеризующей этапы банкротства и ликвидации, то есть “цикл развития предприятия” должен состоять из следующих основных этапов: зарождение; становление; развитие; замедление развития; падение; банкротство; ликвидация. Жизненный цикл предприятия включает кризис как необходимый элемент, который вызывает разрушение, если структура, процессы и корпоративная культура предприятия не меняются в соответствии с рыночной ситуацией и объемами деятельности. И, наоборот, благодаря запланированным изменениям структуры, формированию рыночного поведения, адаптации к условиям хозяйствования, которые изменяются, становится реальным увеличение длительности этапа развития предприятия.

На основании изучения хозяйственной деятельности 16 полиграфических предприятий определены три фазы кризиса:

Первая - снижение объемов производства и уровня прибыли, ухудшение финансового состояния предприятия.

Вторая - убыточность производства, увеличение кредиторской и дебиторской задолженности, значительное ухудшение финансового состояния. банкрутство антикризовий управління поліграфічний

Третья - несостоятельность предприятия: недостаточно средств для выполнения обязательств перед кредиторами и для финансирования радикальных мероприятий, касающихся изменения ситуации; существует реальная угроза остановки производства и банкротства.

Обоснована политика антикризисного управления деятельностью полиграфических предприятий, которая предвидит преждевременное обнаружение возможных кризисных ситуаций, разработку мероприятий противодействия, быстрого реагирования на изменения во внутренней и наружной среде.

Предложена экономико-статистическая модель определения и оценки вероятности банкротства предприятий полиграфической отрасли, но в отличие от традиционных подходов соискатель предлагает использовать данную модель не как абсолютно самостоятельный показатель, на основании которого можно сделать заключение об угрозе банкротства, а как один из индикаторов кризисного поля, то есть дополнительный источник информации о кризисном состоянии предприятия.

В результате изучения международного опыта избежания банкротства, анализа реального состояния типичных отечественных полиграфических предприятий диссертантом обоснован методической подход к разработке и реализации программы антикризисного управления, который предвидит выбор наиболее эффективных экономических инструментов решения проблем конкретных предприятий.

Разработаны рекомендации по усовершенствованию законодательной базы по вопросам банкротства предприятий, которые предвидят: уточнение положений о санации предприятий на основании анализа финансово-хозяйственной деятельности; определение критериев и положений о списании или замораживании оплаты платежей в бюджет, включая ликвидацию возможного двойного налогообложения кредиторов и должников при изменении сроков оплаты задолженности.

Ключевые слова: банкротство, антикризисное управление, кризисная ситуация, реструктуризация, реинжиниринг, санация, мониторинг.



ANNOTATION

A.M. Shtangret. The warning and avoiding bankruptcy at the industrial enterprises (on example of enterprises of polygraphic industry). - Manuscript. Thesis for maintaining the candidate of economic sciences degree - in speciality 08.06.01 - economics, enterprise organization and management. - The Institute of regional researches of NAS of Ukraine, Lviv, 2003.

The thesis paper is dedicated to the extending theoretical and methodological statements of crisis situation enterprises management. The mechanisms of their avoiding have been worked out. The paper substantiates the essence of crisis phenomena that may take place at the enterprises from the position of system approach and the theory of cyclic development of economic systems.

Crisis situation at the enterprise is determined as a component part of its development that may not coincide with macrosystem development cycles, but it is usually changes the

trajectory under their influence. The policy of anticrisis management carried out by production economic activities of printing and publishing enterprises has

been substantivated. This policy foresees the possible crisis situations in advance develops the measures of counter action and reacts quickly at the changes in exteinal and interior surroundings.

The model of economic and statistic definition and evaluation of printing and publishing enterprises bankruptcy probability has been worked out.

The methodical approach to the elaboration and realization of anticrisis management programme has been suggested. This approach foresees the choice of the most expedient economic measures capable of solving the problems of concrete enterprises.

Key words: bankruptcy, anticrisis, management, crisis situation, restructucturisation, reengineering, sanation, monitoring.



ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. У процесі трансформації економіки в будь-якій державі відбуваються докорінні зміни як у зовнішньому, так і внутрішньому середовищі функціонування господарюючих суб'єктів. Для цього періоду характерні спад обсягів виробництва, зниження фінансової стійкості більшості підприємств, зростання кількості банкрутств.

Внаслідок ринкових перетворень банкрутство в Україні стало реальністю. 1 липня 1992 року Верховна Рада України ввела в дію Закон “Про банкрутство”. З часу прийняття його кількість порушених справ про банкрутство невпинно зростає: так, згідно зі статистичним щорічником “Економіка України”, у 1992 році арбітражний суд порушив 20 справ про банкрутство; у 1993 - 144; у 1994 - 400; у 1995 - 3000; у 1996 - 6552; у 1997 - 9645; у 1998 - 15125; у 1999 - 18569; у 2000 році - 22653.

Загальновизнаними основними цілями інституту банкрутства в країнах з ринковою економікою є: стимулювання розвитку підприємницької діяльності і зростання ефективності економіки; контролювання господарських відносин між окремими суб'єктами ринку, забезпечення рівності прав, обов'язків і відповідальності; очищення ринків від недієздатних учасників; справедливий розподіл майна банкрута між його кредиторами; створення умов для відтворення підприємницької діяльності у випадку доцільності і бажання власників.

Становлення інститут банкрутства в Україні відбувається у надзвичайно складних умовах: він використовується, як зазначалося вище, не для ефективного і швидкого процесу реформування економіки, а й як засіб для зумисного банкрутства життєздатних підприємств з метою придбання їх за мінімальною ціною, що, у свою чергу, призводить до економічної нестабільності в країні.

Зазначена проблема торкнулася і поліграфічної промисловості. Поліграфічна продукція не вважається товаром першої необхідності, але відіграє досить важливу роль у становленні як вітчизняної економіки, так і національної ідеї. На жаль, видавничо-поліграфічна галузь України сьогодні перебуває в критичному стані. Значно скоротилися обсяги виробництва. За підсумками 2000 року половина державних підприємств видавничо-поліграфічного комплексу стала збитковою. Непродуктивні витрати робочого часу в середньому склали 21% до відпрацьованого, увесь комплекс працює у більшості випадків чотири дні на тиждень, підприємства використовують свої потужності тільки на 30-40%. У 2000 році в Україні було реалізовано три книги на одного жителя і це тоді, коли було випущено менш як 0,4 книги на одного громадянина, тобто придбані книги були виготовлено, головно, за кордоном.

Вище викладене достатньо актуалізує необхідність розроблення і впровадження антикризового управління для адаптації поліграфічних підприємств до ринкових умов господарювання, для підвищення ефективності їхньої господарської діяльності, для попередження та уникнення банкрутства і недопущення підприємств до функціонування в сфері тіньової економіки.

В українській економічній літературі лише окремі аспекти досліджуваної теми розглядали деякі автори, зокрема, М. Білик, І. Бланк , Н. Ушакова, М. Білуха, О. Терещенко, М. Козоріз, Є. Мних, П. Бєлєнький, Е. Уткін, А. Чернявский, З. Холод, В. Загорський та інші.

Актуальність і необхідність розв'язання проблем з розроблення заходів попередження та уникнення банкрутства і будь-яких кризових ситуацій на поліграфічних підприємствах визначили й обумовили вибір теми дисертаційної роботи, завдання та структуру наукових досліджень.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Обраний напрям дисертаційного дослідження пов'язаний з тематикою робіт Української академії друкарства відповідно до “Державної програми розвитку національного книговидання і преси до 2000 року”, затвердженої Указом Президента України № 158/95 від 28 лютого 1995 року (номер державної реєстрації 0195V020942), та держбюджетною темою “Організаційно-економічний механізм адаптації структур видавничо-поліграфічного комплексу України в умовах ринку” (номер державної реєстрації 0195V020634).

Мета і завдання дослідження. Мета дисертаційної роботи полягала в поглибленні теоретико-методичних положень щодо визначення банкрутства суб'єктів вітчизняної економіки, у розробленні заходів з його попередження (уникнення) на поліграфічних підприємствах.

У відповідності з поставленою метою вирішувалися такі завдання:

дослідження природи виникнення кризових ситуацій як причини банкрутства підприємств;

аналіз поведінки поліграфічних підприємств у процесі виходу з кризи в системі антикризового управління;

визначення фінансово-економічної сутності антикризового управління та його складових (реструктуризація, реінжиніринг, санація) як ефективного засобу попередження та уникнення банкрутства;

аналіз виробничо-господарської діяльності поліграфічних підприємств з метою виявлення кризових явищ і визначення фази кризового стану;

удосконалення методики аналізу кризових явищ у діяльності поліграфічних підприємств;

дослідження законодавчої бази з питань банкрутства;

вироблення концепції формування антикризового управління поліграфічним підприємством;

розроблення програми реструктуризації та реінжинірингу поліграфічних підприємств;

апробація результатів дослідження на поліграфічних підприємствах.

Предметом дослідження є кризові явища в господарській діяльності поліграфічних підприємств, механізми їх діагностики та ліквідації.

Об'єктом дослідження є поліграфічні підприємства України.

Методологічну і методичну основи досліджень становлять сучасні теорії антикризового менеджменту, публікації вітчизняних і зарубіжних учених з проблем попередження та уникнення банкрутства.

Інформаційною базою дисертаційної роботи є законодавчі та нормативні документи, закони України з питань підприємництва, звітні дані поліграфічних підприємств і статистичних органів, матеріали періодичних видань.

Наукова новизна дослідження полягає в поглибленні теоретико-методологічних положень управління кризовою ситуацією підприємств і розробленні механізмів запобігання їх банкрутству.

На захист виносяться такі положення, висновки і рекомендації:

з позицій системного підходу і теорії циклічного розвитку економічних систем обґрунтовано сутність кризових явищ, які виникають на підприємствах. Кризовий стан підприємства визначається як складова циклу його розвитку, яка може не збігатися з циклами розвитку макросистем, але під їх впливом завжди змінює траєкторію;

обґрунтування політики антикризового управління виробничо-господарською діяльністю поліграфічних підприємств, яка передбачає завчасне виявлення можливих кризових ситуацій, розроблення заходів протидії, швидкого реагування на зміну в зовнішньому і внутрішньому середовищі;

економіко-статистична модель визначення й оцінки ймовірності банкрутства підприємств поліграфічної промисловості, яка на відміну від існуючих загальних підходів враховує специфіку галузі;

методичний підхід до розроблення і реалізації програми антикризового управління, що передбачає вибір найдоцільніших економічних інструментів розв'язання проблем конкретних підприємств;

рекомендації щодо удосконалення законодавчої бази з питань банкрутства підприємств, які передбачають: уточнення положення про санацію підприємств на основі поглибленого аналізу фінансово-господарської діяльності; визначення критеріїв і положень зі списання або відтермінування оплати платежів до бюджету, включаючи ліквідацію можливого подвійного оподаткування кредитодавців і кредиторів при зміні строків виплати заборгованості.

Практичне значення отриманих результатів. Одержані при дослідженні результати вносять певний вклад у розв'язання проблем адаптації поліграфічних підприємств до ринкових умов господарювання, поліпшення їх фінансово-господарського стану, у впровадження ефективних методів попередження та уникнення банкрутства. Розроблена методика аналізу кризових явищ у діяльності поліграфічних підприємств дасть змогу об'єктивно визначити фазу кризового стану та недоліки у функціонуванні поліграфічних підприємств, сприятиме формуванню підходів до створення антикризового управління.

Розроблені принципи організації антикризового управління на поліграфічних підприємствах, зокрема стосовно подальшого здійснення реінжинірингу, методика аналізу кризових явищ і визначення фази кризового стану прийняті та застосовуються в практичній діяльності ТзОВ “Пустомитівська друкарня” (Львівська обл.) (довідка № 125 від 1.10.2002 р.).

Матеріали дисертації використано в навчальному процесі Української академії друкарства при викладанні курсів “Фінанси підприємства”, “Фінансова санація”, “Фінансово-економічний аналіз” і “Наукові дослідження в бухгалтерському обліку” при підготовці спеціалістів і магістрів спеціальностей “Облік і аудит” та “Економіка підприємства” (акт про використання результатів дисертації здобувача від 1.10.2002 р.).

Особистий внесок здобувача. Наукові результати дослідження, які виносяться на захист, отримані автором особисто. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, у роботі використано лише ті ідеї та положення, що є результатом особистої роботи здобувача. Конкретний внесок здобувача в цій праці вказаний у авторефераті і переліку основних публікацій на тему дисертації.

Апробація результатів дисертації. Основні теоретичні положення та практичні результати роботи доповідалися й обґрунтовувалися на звітних науково-практичних конференціях професорсько-викладацького складу, наукових працівників і аспірантів Української академії друкарства (Львів, 1999-2001) та науково-технічній конференції студентів і аспірантів “Друкарство молоде” (Київ, 2002).

Ряд рекомендацій і висновків, зроблених у дисертації, оприлюднено в доповідях на міжнародних конференціях Інституту регіональних досліджень НАН України ”Становлення фінансової системи України та проблеми її стабілізаці" (Львів, 2000) та Української академії друкарства “Соціально-економічні проблеми видавничо-поліграфічного комплексу та його інфраструктур” (Львів, 2001), Білоруського державного технологічного університету “Видавничо-поліграфічний комплекс на порозі третього тисячоліття” (Мінськ, 2001), Гуманітарного університету “Запорізький інститут державного та комунального управління” “Актуальні проблеми державного управління місцевого самоврядування” (Запоріжжя, 2001), Львівського національного університету імені Івана Франка “Фінансово-кредитне регулювання ділової активності господарюючих суб'єктів” (Львів, 2002).

Публікації. За результатами дослідження опубліковано 12 наукових праць загальним обсягом 4,26 друк. арк., з них особисто автору належить 3,29 друк. арк.

Структура і обсяг роботи. Дисертація складається з вступу, трьох розділів і висновків загальним обсягом 202 стор., містить 7 таблиць, 40 рисунків, додатків обсягом 56 стор. та список використаних джерел із 198 найменувань.



ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертації, визначено сутність стану наукової проблеми та її значущість, сформульовано мету й завдання дослідження, його предмет і об'єкт, висвітлено наукову новизну та практичне значення одержаних результатів, вказано форми апробації й оприлюднення їх, наведено кількість публікацій за темою дисертації.

У першому розділі дисертації - “Соціально-економічні передумови, шляхи попередження та уникнення банкрутства” - здійснено аналіз проблеми банкрутства та методів застосування антикризового управління в розвинутих державах світу і на теренах колишнього СРСР, тенденцій розвитку інституту банкрутства в Україні; досліджено природу кризових явищ як джерела банкрутства поліграфічних підприємств, теоретично обґрунтовано необхідність використання антикризового управління, розкрито суть реструктуризації, реінжинірингу та санації.

Виходячи з проведених досліджень виникнення та розвитку кризи на мікрорівні, нами встановлено, що найпростішою (елементарною) її складовою є кризове явище. Прояв кризового явища - один з найперших і важливих симптомів розвитку кризи підприємства. В розумінні здобувача кризове явище - це перехід від стабільності до погіршення будь-якого з параметрів, що характеризують стан підприємства як системи.

За своєю суттю окремі кризові явища не викликають відчутного впливу на результати фінансово-господарської діяльності підприємства, а відображають лише зміни в роботі його окремих ділянок. Якщо підприємство не реагує на виникнення кризових явищ (а так буває практично завжди), то їх кількість зростає, і процеси набувають негативного відтінку - відбувається перехід до кризової ситуації. Доцільно зауважити, що на початковому етапі виникнення та розвитку кризових явищ підприємство, як система, функціонує за принципом самозбереження, що забезпечує повернення його до попереднього стану рівноваги або до нового рівноважного стану. Кризова ситуація в розумінні здобувача - це зростання кількості взаємопов'язаних кризових явищ, яке призводить до незначного погіршення окремих показників діяльності підприємства, але не спричиняє руйнації системи самозбереження. Коли кількість кризових явищ невпинно збільшується та зростає їх обсяг і система саморегулювання є недосконалою, то відхилення від стану рівноваги посилюється, суперечності накопичуються, внутрішній механізм і сили саморегуляції слабшають, і в результаті система втрачає можливість самостійного повернення до стану рівноваги. Саме на етапі руйнації системи самозбереження доцільно говорити про перехід від кризової ситуації до кризового стану. В розумінні дисертанта кризовим станом слід вважати накопичення розбіжності між структурою, обсягами діяльності, процесами підприємства та ринковою ситуацією, що призводить до подальшого нарощування кількості кризових явищ та погіршення фінансового стану.

Дослідженням проблем циклів і криз в економіці займалося багато всесвітньовідомих учених. Серед них доцільно виділити вітчизняних науковців - М. Кондратьєва, який розробив теорію економічних циклів, та М. Туган-Барановського, котрий у роботі “Промислові кризи у сучасній Англії, їх причини і вплив на народне життя” дав визначення кризи як точки перелому підвищувальної та понижувальної хвилі суспільного господарювання.

Спираючись на доробок М. Кондратьєва, М. Туган-Барановського та інших науковців, а також на ідеї Л. Грінера і Л. Лігоненко про розвиток кризи на мікрорівні, здобувач вважає доцільним включення до переліку стадій “циклу розвитку підприємства” і тих, що стосуються банкрутства та ліквідації підприємства. Тому поняття “цикл розвитку підприємства”, на нашу думку, повинен включати такі стадії: зародження; становлення; розвиток (підйом); призупинення темпів росту; спад; банкрутство; ліквідація.

Таким чином, “цикл розвитку підприємства” містить у собі кризу як необхідний елемент, що веде до руйнування організації, якщо її структура та процеси не змінюються відповідно до ринкової ситуації й обсягів діяльності.

На підставі проведених досліджень господарської діяльності поліграфічних підприємств, серед яких - відкриті акціонерні товариства: “Львівська книжкова фабрика “Атлас”, “Бібльос”, “Поліграфкнига”, “Видавництво “Київська правда”, “Видавництво “Закарпаття”, “Видавничий Дім “Високий Замок”, “Видавництво “Вільна Україна”, Тернопільський видавничо-поліграфічний комплекс “Збруч”; комунальні підприємства: “Львівська обласна книжкова фабрика”, “Стрийська міська друкарня”, “Червоноградська міська друкарня”, “Кам'янсько-Бузька районна друкарня”, “Золочівська районна друкарня”; товариства з обмеженою відповідальністю: “Пустомитівська друкарня”, “ГрафоПак” і “Центр друку” - доцільно виділити такі фази кризи :

Перша - зниження обсягів виробництва й величини прибутку, погіршення фінансового стану підприємства.

Друга - збитковість виробництва, зростання кредиторської і дебіторської заборгованості, значне погіршення фінансового стану.

Третя - неспроможність. Підприємство має недостатньо коштів для виконання зобов'язань перед кредиторами для фінансування радикальних заходів для зміни становища; існує реальна загроза зупинки виробництва і банкрутства.

У процесі вивчення і систематизації основних факторів, що зумовлюють кризовий фінансовий розвиток вітчизняних поліграфічних підприємств, ці фактори були поділені на дві основні групи : незалежні від діяльності підприємства (зовнішні); залежні від діяльності підприємства (внутрішні).

До зовнішніх факторів, що обумовлюють кризовий фінансовий розвиток підприємства належать : нестабільність законодавчої бази та податкової системи; значний рівень інфляції; зростання безробіття та зниження рівня реальних доходів населення; зменшення місткості внутрішнього ринку; суттєве зниження попиту; нестабільність валютного ринку; політична нестабільність; міжнародна конкуренція.

Внутрішні фактори, що спричиняють кризовий фінансовий розвиток підприємства, включають : низький рівень управління підприємством; неефективний менеджмент і маркетинг; низький рівень використання основних засобів; недостатньо диференційований асортимент продукції; неефективна структура активів (низька їх ліквідність); надмірна частка позичкового капіталу; ріст дебіторської заборгованості; перевищення допустимих рівнів фінансових ризиків.

Ринкова економіка створила широку сферу фінансових методів завчасної діагностики і можливого захисту від банкрутства, яка отримала назву “Система антикризового управління”. Суть цієї системи управління полягає в тому, що загроза банкрутства діагностується ще на ранніх етапах її виникнення, є можливість своєчасного приведення в дію спеціальних фінансових механізмів або обґрунтування потреби певних реорганізаційних процедур. Антикризове управління в розумінні автора - це система управління підприємством, спрямована на завчасне виявлення можливих кризових ситуацій, розроблення заходів протидії, швидке реагування на будь-які зміни в зовнішньому і внутрішньому середовищі, що становлять загрозу для функціонування підприємства.

Головною метою антикризового управління є забезпечення стійкого становища на ринку і стабільно стійких фінансів підприємства при будь-яких економічних, політичних і соціальних катаклізмах у країні. В його рамках використовуються, як правило, такі управлінські інструменти, які в специфічних вітчизняних умовах виявилися найефективнішими для подолання тимчасових фінансових труднощів.

У дисертаційній роботі виділено основні принципи, на яких повинна базуватися система антикризового управління, адаптована до вітчизняних умов господарювання :

рання діагностика кризових явищ у діяльності підприємства та класифікація їх за ступенем небезпеки, дослідження основних факторів, що зумовлюють їх розвиток;

своєчасність реагування на окремі кризові явища у фінансовому розвитку підприємства;

повна реалізація внутрішніх механізмів для ліквідації кризового стану (реструктуризація, реінжиніринг);

використання санації підприємства для уникнення банкрутства;

забезпечення контролю за результатами розроблених заходів з виведення підприємства із фінансової кризи.

На основі вищерозглянутих принципів здійснення антикризового управління дисертантом запропонована загальна схема управлінських інструментів, які повинні бути спрямовані на попередження й уникнення банкрутства та підвищення ефективності господарської діяльності вітчизняних підприємств.

Поняття реструктуризації у вітчизняній науці і практиці розглядається передусім як окремий інструмент, за допомогою якого можна адаптувати підприємство до ринкових умов господарювання. У дисертаційній роботі зроблено спробу розглянути цей засіб і як інструмент внутрішнього антикризового управління згідно із світовим досвідом господарювання. Така постановка завдання пов'язана з реаліями господарювання вітчизняних підприємств і тенденціями розвитку світової наукової думки.

Під реструктуризацією підприємства розуміють здійснення організаційно-економічних, правових і технічних заходів, спрямованих на зміну структури підприємства, його управління, форм власності й організаційно-правових форм, здатність привести підприємство до фінансового оздоровлення, на збільшення обсягу випуску конкурентоспроможної продукції і підвищення ефективності виробництва.

У контексті антикризового управління реструктуризація розглядається насамперед як внутрішній управлінський інструмент попередження та уникнення банкрутства, коли виявлено ознаки кризового стану (перша фаза), з метою призупинення його розвитку та повної ліквідації причин і наслідків. Коли ж криза перейшла у другу фазу, інструменти реструктуризації стають малоефективними, а тому доцільно використати потенціал реінжинірингу. В умовах ринкової трансформації економіки реінжиніринг використовується як механізм фундаментальних змін і радикального перепроектування підприємства та його найважливіших процесів.

Якщо ж підприємство перебуває в третій фазі кризи, то єдиним шансом залишається санація. Доцільно зауважити, що в процесі санації, на відміну від реструктуризації та реінжинірингу, крім мобілізації внутрішніх фінансових ресурсів, відбувається залучення зовнішньої фінансової допомоги для запобігання оголошення підприємства-боржника банкрутом і його ліквідації.

У другому розділі дисертаційного дослідження - “Управлінські інструменти уникнення кризи в діяльності поліграфічних підприємств” - розроблено методику і здійснено антикризовий моніторинг поліграфічних підприємств з метою виявлення кризових явищ у господарській діяльності протягом 1996-2000 років.

У процесі розроблення методів дослідження розвитку кризових явищ у господарській діяльності підприємств нами було сформовано основи створення антикризового моніторингу на поліграфічних підприємствах. Серед основних положень варто виділити думку здобувача, що при діагностиці кризових явищ і загрози банкрутства недоцільно обмежуватися тільки дослідженням фактичного фінансового стану підприємства (за допомогою моніторингу системи показників). На особливу увагу заслуговує вивчення динаміки розвитку підприємства через виявлення негативних змін у його діяльності, природи їх виникнення, темпів зростання, наслідків і механізмів, які застосовуються для їх знаходження та усунення.

Під антикризовим моніторингом стану підприємства слід розуміти регулярні (що виконуються за заданою програмою) спостереження оточуючого ринкового середовища, матеріальних, трудових і фінансових ресурсів, а також виробничих, інформаційних та управлінських процесів, які спрямовані на виявлення і контроль за розповсюдженням кризових процесів. Даний моніторинг дозволяє визначити стан ресурсів, динаміку внутрішніх процесів, які відбуваються під впливом підприємницької інституційної діяльності.

У процесі створення системи антикризового управління доцільно провести базовий антикризовий моніторинг за кілька останніх років з метою побудови “кривого поля” - визначення контрольованих показників і процесів, що можуть сигналізувати про виникнення та розвиток кризового явища.

Здобувачем подана орієнтовна методика здійснення антикризового моніторингу на поліграфічних підприємствах. Так, у результаті проведеного антикризового моніторингу та застосування методу експертної оцінки виявлено, що Львівська державна книжкова фабрика “Атлас”, державне підприємство “Видавництво “Вільна Україна”, орендне підприємство “Тернопільський видавничо-поліграфічний комплекс “Збруч” через свою пасивну поведінку стосовно адаптації до ринкових умов господарювання на кінець 2000 року за ознаками кризового стану, за оцінкою дисертанта, можуть бути класифіковані як підприємства, що перебувають у першій фазі, але мають тенденцію до погіршення у найближчому майбутньому результатів діяльності та переходу в другу фазу кризи, що, безперечно, збільшує ймовірність їх банкрутства.

У роботі відкритого акціонерного товариства “Бібльос” у 1997-1999 роках прослідковувалися ознаки кризового стану, пов'язані в основному з фінансуванням технічного оновлення. На кінець досліджуваного періоду загрозливих тенденцій і ознак можливого кризового становища не виявлено (див. таблицю).

За основними показниками діяльності ТзОВ “Пустомитівська друкарня” знаходиться в небезпечній зоні ймовірності банкрутства через низьку платоспроможність і незадовільну фінансову стійкість, хоча водночас поліпшуються інші показники господарської діяльності. Проведені дослідження і перш за все узагальнена експертна оцінка дозволили класифікувати становище цього підприємства як другу фазу кризи з помітними позитивними змінами спрямування до виходу з небезпечної зони.

Важливим напрямком проведення антикризового моніторингу повинен стати аналіз ефективності використання управлінських механізмів попередження та уникнення банкрутств. На основі проведених досліджень можна зробити наступні висновки: за період 1996-2000 років ЛДКФ “Атлас”, ДП “Видавництво “Вільна Україна”, ТВПК “Збруч” використовували в своїй роботі головним чином заходи захисної реструктуризації, а ВАТ “Бібльос” і ТзОВ “Пустомитівська друкарня” разом із ресурсозберігаючими заходами - засоби наступальної реструктуризації та реінжинірингу.

Завдяки реалізації вищезгаданих заходів у ВАТ “Бібльос” і ТзОВ “Пустомитівська друкарня” показники фінансово-господарського діяльності на кінець зазначеного періоду поступово покращилися, зокрема, збільшилися обсяг випущеної продукції, прибуток від реалізації, середньоспискова чисельність працівників і фонд оплати праці, значно розширилася географія замовників і споживачів, зросла частка ринку, яку контролює кожне із цих підприємств. Щодо результатів роботи ЛДКФ “Атлас”, ДП “Видавництво “Вільна Україна”, ОП ТВПК “Збруч”, які, як уже зазначалося, використовують в основному заходи захисної реструктуризації, то на них спостерігаються зменшення обсягів виробництва, втрата замовників і “людського” капіталу, збитковість основної діяльності, моральне і фізичне старіння обладнання, погіршення основних фінансових показників. Ці зміни мають в основному прихований характер (їх можна виявити тільки шляхом поглибленого аналізу зовнішнього і внутрішнього середовища підприємства), і з кожним роком їх негативні наслідки зростають, посилюючи кризовий стан.

На думку дисертанта, засоби захисної реструктуризації доцільно використовувати протягом короткого часу, у противному разі це призведе до погіршення фінансового стану, втрати позицій на ринку і конкурентних переваг. Оптимальним є одночасне використання інструментів реструктуризації та реінжинірингу відповідно до фінансово-економічного стану підприємства, як це роблять ВАТ “Бібльос” і ТзОВ “Пустомитівська друкарня”.

Повноцінним доповненням до методики проведення антикризового моніторингу поліграфічних підприємств нами розроблена і пропонується для впровадження дискримінантна факторна “RР-модель”:

,

де Кпл - коефіцієнт поточної ліквідності;

Км - коефіцієнт мобільності;

Крвк - рентабельність власного капіталу;

Коа - коефіцієнт оборотності активів;

Ков - рентабельність операційних витрат;

Імовірність банкрутства підприємства відповідно до значень RP-моделі визначається за шкалою:

Апробацію RР-моделі здобувач провів, використовуючи результати фінансово-господарської діяльності 11 поліграфічних підприємств за 1999-2001 роки. Дану модель, як і будь-яку іншу, побудовану на основі дискримінантного аналізу в умовах перехідної економіки, доцільно використовувати не як окремий показник імовірності банкрутства, а як один з індикаторів кризового стану.

У третьому розділі - “Механізми попередження і уникнення банкрутства та покращення фінансово-господарського стану поліграфічного підприємства” - розроблено програми антикризового управління, реструктуризації, реінжинірингу, рекомендовано зміни у законодавстві.

Як відомо, кризові ситуації можуть виникати на всіх стадіях життєвого циклу підприємства. Залежно від глибини кризи і характеру застосовуваних заходів процес антикризового управління може відбуватися або активно, або пасивно. Якщо в процесі систематичного моніторингу зовнішнього і внутрішнього середовища підприємства не виявлено негативних явищ і їх зростання, антикризове управління має характер “пасивного”, тобто увага зосереджується на завчасному розробленні антикризових заходів, удосконаленні системи управління, формуванні кадрового потенціалу для роботи в кризових ситуаціях, завчасному нагромадженні ресурсів тощо, тобто підприємство готується до можливих труднощів у майбутньому.

Основою “активного” антикризового управління є швидка реакція на зміни зовнішнього і внутрішнього середовища за вчасно розробленою схемою оздоровчих заходів, якщо вони придатні в даній ситуації, або розроблення нових - адекватних до кризи, що виникла.

У дисертаційній роботі на основі проведених досліджень запропоновано програму реструктуризації поліграфічного підприємства, яка включає такі етапи:

визначення цілей і завдань реструктуризації;

створення групи виконавців;

діагностика зовнішнього і внутрішнього середовища підприємства;

розроблення програми реструктуризації;

реструктуризація (маркетингу, фінансів, кадрової політики, структури підприємства, механізму керівництва, виробничо-технічних процесів);

контроль за реалізацією програми реструктуризації;

створення системи антикризового управління.

На основі досліджень реструктуризаційних процесів на поліграфічних підприємствах виділено дві форми реструктуризації: оперативну і стратегічну.

Основними цілями оперативної реструктуризації є, по-перше, поліпшення результатів діяльності (скорочення витрат на персонал, матеріальних витрат та інших витрат; підвищення обороту в стислі терміни), по-друге, забезпечення ліквідності (зменшення інвестицій, дебіторської заборгованості і запасів; продаж непотрібного майна підприємства).

Коли процес змін після оперативної реструктуризації (навіть якщо вона пройшла досить успішно і за короткі терміни) буде призупинено, то підприємство через певний період знову опиниться в стані кризи. Для досягнення стійкої конкурентоздатності потрібно визначити стратегічні цілі підприємства, розробити майбутні концепції його розвитку, напрямки та інструменти реалізації. Усе це здійснюється в рамках стратегічної реструктуризації.

Початок стратегічної реструктуризації є одночасно продовженням і поглибленням аналізу ринку, оцінкою конкурентної позиції підприємства в різноманітних сферах його діяльності, випуску продукції. Проведений аналіз кожної сфери функціонування є підставою для формування самостійної ринкової стратегії. При виробленні її максимально враховуються слабкі і сильні сторони підприємства, а також дія всіх важливих для конкурентоспроможності факторів. На основі визначеної ринкової стратегії розробляється перспективний план збуту й обороту для основних сфер діяльності і продуктів підприємства.

Другий етап стратегічної реструктуризації повинен забезпечити спрямованість усіх структур і процесів підприємства (техніка і технологія, організація і персонал, економіка і фінанси та ін.) для досягнення певної мети. Тому для кожної структури і кожного процесу розробляється самостійна концепція розвитку, формується комплекс заходів для адаптації старих структур і процесів до вимог конкуренції; при цьому особлива увага звертається на тісну взаємодію змін у процесах і структурах. При розробленні концепцій стратегічної реструктуризації велику увагу приділяють організаційним структурам управління підприємства, зниженню кількості рівнів управління, широкому використанню інформаційних технологій.

У дисертаційній роботі на підставі вивчення процесів у ТзОВ “Пустомитівська друкарня” запропоновано програму реінжинірингу поліграфічного підприємства, яка включає:

1. Аналіз фінансово-господарського стану підприємства, усіх сфер діяльності, структури, основних і допоміжних процесів для побудови його “фактичної” моделі.

2. Створення відділу маркетингу, перебудова роботи існуючого підрозділу відповідно до завдань програми реінжинірингу, залучення сторонніх спеціалістів.

3. Створення (налагодження) інформаційних каналів, інформаційної системи для керівників.

4. Формування команди виконавців проекту.

5. Перегляд цілей і принципів діяльності, визначення ключових ринків і груп споживачів.

6. Створення моделі майбутнього підприємства.

7. Приватизація державного (комунального) підприємства.

8. Планування виробничих процесів.

9. Вибір технології та основного устаткування.

10. Визначення структури організації та кадрової політики.

11. Визначення фізичної інфраструктури.

12. Мобілізація ресурсів для реалізації проекту, складання кінцевого бюджету, розрахунок економічної ефективності.

13. Розроблення механізму приведення існуючого підприємства до створеної моделі.

14. Впровадження (пробний “пілотний” проект).

У дисертаційній роботі для підвищення ефективності процедури санації запропоновано низку змін до Закону України “Про внесення змін до Закону України “Про банкрутство” від 30 червня 1999 року №784-14” :

для уникнення непорозумінь з інститутом санації рішення кредиторів щодо санації повинне прийматися на підставі висновку розпорядника майном про санаційну спроможність боржника, підтвердженого висновками санаційного аудиту, та плану санації. Основою санаційного аудиту повинен бути поглиблений аналіз фінансово-господарської діяльності підприємства;

для попередження непорозумінь при проваджені справи про банкрутство доцільно відмінити статтю 39 п.6. закону, в якій передбачено, що розрив мирової угоди стосовно окремих кредиторів не є причиною її розриву з іншими кредиторами, тобто, залишається можливим задоволення вимог одних кредиторів за рахунок інших;

мирова угода про відтермінування оплати платежів у бюджет і цільові позабюджетні фонди повинні складатися згідно з вимогами податкового законодавства, доцільно розробити чіткі критерії прийняття рішень податковими органами про списання або відтермінування оплати платежів у бюджет (можливе розроблення механізму про поступову сплату боргу, протягом двох років);

необхідне внесення змін у податкове законодавство про неоподаткування коштів, які підлягають оплаті кредиторам, якщо вони затвердили умови санації боржника і підписали мирову угоду.



ВИСНОВКИ

Проведене дослідження дало змогу зробити такі узагальнення та висновки :

1. Перехід до ринкової системи господарювання пов'язаний із започаткуванням функціонування в Україні інституту банкрутства. Це, з одного боку, дозволяє через банкрутство окремих підприємств вивести їх зі стану очікування, передати майно до рук “нових” господарів і тим самим спонукати до розвитку, а з другого, спричиняє ліквідацію тимчасово неспроможних, але потенційно життєздатних підприємств, які в складних економічних умовах господарювання зазнають фінансових труднощів. За статистичними даними, основну частку справ про банкрутство складає саме група “тимчасово” неплатоспроможних підприємств, тому особливо важливим є розроблення ефективних засобів попередження та уникнення банкрутства.

2. У процесі вивчення природи кризового стану підприємства встановлено, що найпростішою (елементарною) складовою кризи є кризове явище. У розумінні здобувача кризове явище - це перехід від стабільності до погіршення будь-якого з параметрів, що характеризують стан підприємства як системи. Якщо підприємство не реагує на виникнення кризових явищ, то їх кількість зростає, і процеси набувають негативного відтінку - відбувається перехід до кризової ситуації. Кризова ситуація в розумінні дисертанта - це зростання кількості взаємопов'язаних кризових явищ, яке призводить до незначного погіршення окремих показників діяльності підприємства, але не спричиняє руйнації системи самозбереження. При неконтрольованому зростанні кризових явищ і руйнації внутрішнього механізму самозбереження відбувається перехід від кризової ситуації до кризового стану. В розумінні дисертанта кризовим станом слід вважати накопичення розбіжності між структурою, обсягами діяльності, процесами підприємства та ринковою ситуацією, що призводить до подальшого нарощування кількості кризових явищ і погіршення фінансового стану.

3. На основі узагальнення теоретичних досліджень у сфері виникнення та розвитку кризових явищ на мікрорівні здобувач вважає, що до переліку стадій “життєвого циклу” доцільно включити і ті, які стосуються банкрутства та ліквідації підприємства. Поняття “цикл розвитку підприємства”, на нашу думку, повинне включати такі стадії: зародження; становлення; розвиток (підйом); призупинення темпів росту; спад; банкрутство; ліквідація.

4. У результаті вивчення господарської діяльності 16 поліграфічних підприємств визначено такі фази кризи :

Перша - зниження обсягів виробництва і рівня прибутку, погіршення фінансового стану підприємства.

Друга - збитковість виробництва, зростання кредиторської і дебіторської заборгованості, значне погіршення фінансового стану.

Третя - неспроможність підприємства: недостатньо коштів для виконання зобов'язань перед кредиторами і для фінансування радикальних заходів стосовно зміни становища, реальна загроза зупинки виробництва і банкрутства.

5. У процесі вивчення і систематизації основних факторів, що спричиняють кризовий стан вітчизняних поліграфічних підприємств, вони були поділені на дві основні групи : незалежні від діяльності підприємства (зовнішні); залежні від діяльності підприємства (внутрішні). Зовнішні - це нестабільність законодавчої бази та податкової системи; значний рівень інфляції; зростання безробіття та зниження рівня реальних доходів населення; зменшення місткості внутрішнього ринку; суттєве зниження попиту; нестабільність валютного ринку; політична нестабільність; міжнародна конкуренція. Внутрішні фактори включають : невисокий рівень управління підприємством ; неефективний менеджмент і маркетинг; низький рівень використання основних засобів; недостатньо диференційований асортимент продукції; неефективну структуру активів (низька ліквідність); надмірну частку позичкового капіталу; ріст дебіторської заборгованості; перевищення можливих рівнів фінансових ризиків.

6. У світовій практиці відомо доволі багато моделей, програм і рецептів для уникнення банкрутства, але з врахуванням особливостей національної економіки та її трансформаційного стану найдоцільнішим є застосування антикризового управління з його складовими (реструктуризацією, реінжинірингом, санацією), що використовуються залежно від фінансового стану підприємства, фази кризового стану та раціональності дальшого функціонування. Антикризове управління в розумінні дисертанта - це система управління підприємством, спрямована на завчасне виявлення можливих кризових ситуацій, розроблення заходів протидії, швидкого реагування на будь-які зміни у зовнішньому і внутрішньому середовищі, що становлять загрозу для існування підприємства.

7. У процесі розроблення антикризового моніторингу на поліграфічних підприємствах, на наш погляд, для діагностики кризових явищ і загрози банкрутства недоцільно обмежуватися тільки дослідженням фактичного фінансового стану підприємства (за допомогою моніторингу системи показників). На особливу увагу заслуговує вивчення динаміки розвитку підприємства через виявлення негативних змін у його діяльності, природи їх виникнення, темпів зростання, наслідків і механізмів, які застосовуються для їх знаходження та усунення.

8. У процесі антикризового моніторингу вітчизняних поліграфічних підприємств виявлено, що протягом 1996-2000 років з метою уникнення банкрутства вони використовували заходи оперативної і стратегічної реструктуризації та реінжинірингу. З проведених досліджень випливає, що засоби захисної реструктуризації доцільно використовувати упродовж короткого часу, бо тривале застосування призведе до погіршення фінансового стану, втрати позицій на ринку і конкурентних переваг. Оптимальним є одночасне використання всіх інструментів реструктуризації та реінжинірингу відповідно до фінансово-економічного стану й перспектив розвитку підприємства, як це роблять ВАТ “Бібльос” і ТзОВ “Пустомитівська друкарня”;

9. Проведено перші випробування доцільності використання на поліграфічних підприємствах розробленої дискримінантної факторної “RP-моделі”. Але на відміну від традиційного підходу здобувачем пропонується використовувати цю модель не як абсолютно самостійний показник, на основі якого можна зробити висновок про загрозу банкрутства, а як однин з індикаторів кризового поля, тобто як додаткове джерело інформації про кризовий стан підприємства.

10. Для активнішого проведення санації підприємств життєво необхідне дальше удосконалення законодавчої бази з питань банкрутства у напрямку: уточнення положення про санацію на основі поглибленого аналізу фінансово-господарської діяльності; визначення критеріїв і положень щодо списання або відтермінування оплати платежів до бюджету, включаючи ліквідацію можливого подвійного оподаткування кредитодавців і кредиторів при зміні строків виплати заборгованості.



СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Штангрет А.М. Реструктуризація як засіб виходу з кризового становища // Соціально-економічні дослідження в перехідний період. Становлення фінансової системи України та проблеми її стабілізації. Вип. 12. Ч.2. - Львів: ІРД НАН України. - 2000. - С. 28-31.

2. Штангрет А.М. Антикризове управління як засіб попередження банкрутства // Регіональна економіка. - 2001. - №2. - С. 151-153.

3. Штангрет А.М. Особливості реструктуризації трудових ресурсів // Соціально-економічні дослідження в перехідний період. Інвестиції і реструктуризація економіки регіонів. Вип 11. - Львів: ІРД НАН України. - 2000. - С. 502-503.

4. Штангрет А.М., Холод З.М. Поняття банкрутства і шляхи запобігання йому на поліграфічних підприємствах// Наукові записки. Вип. 2. - Львів : УАД. - 2000. - С.121-124. (Особистий внесок здобувача: визначено основні фактори, що спричиняють нестабільність підприємницької діяльності, проаналізовано досвід реструктуризації ТзОВ “Пустомитівська друкарня”).

...