Размещено на http://allbest.ru

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Економічна оцінка та управління процесами злиття підприємств

1.ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

економічний інтеграційний управління ризик

Актуальність теми дослідження. У період формування ринкових відносин у багатьох секторах національної економіки виникає необхідність зміни форм та методів управління підприємствами. З метою підвищення ефективності діяльності підприємств впроваджуються нові організаційно-управлінські структури, використовуються нові форми та методи об'єднання діяльності компаній. Поряд із цим, поширюються процеси розукрупнення підприємств через неспроможність інвесторів забезпечити достатній обсяг інвестицій. Ієрархічна централізація при цьому замінюється горизонтальними зв'язками, окремі ланки єдиного виробничого ланцюга передаються спеціалізованим підприємствам, на які перекладається ризик, пов'язаний із профілюванням виробництва, кон'юнктурою ринку, загостренням конкуренції.

У багатьох секторах національної економіки спостерігається зростання значення факторів, які підштовхують підприємства до різних форм координування та спільної діяльності. Для українських компаній, особливо, в умовах антикризового управління, злиття стає одним із перспективних елементів розвитку та захисту від ворожих поглинань. Проте в Україні загалом відчутний вплив низки факторів, які не сприяють розвитку і ефективному перебігу процесів злиття: недостатньо розвинута інфраструктура ринку, низький рівень розвитку фондового ринку, недосконала законодавчо-нормативна база.

Злиття підприємств протягом багатьох років досліджували науковці, до когорти яких, зокрема, належать: І. Ансофф, М. Бредлі, Р. Брейлі, Ю. Брігхем, З. Боді, Д. Ван Хорн, В.М. Геєць, В.Г. Герасимчук, В.В. Гончаров, В.І. Голіков, А. Гропеллі, А. Десаї, М. Дженсен, П.В. Забєлін, Ю.В. Іванов, Е. Кім, О.П. Крайник, О.Є. Кузьмін, Л.О. Лігоненко, П.С. Маковеєв, Д.Ф. Маршалл, Е. Нікбахт, Х. Окумура, Б. Пірсон, О.С. Рєдькін, Р. Ролл, Д.Росс, Н.Б. Рудик, О.І. Уільямсон, Ж. Тіроль, О.О. Терещенко, Н. Томас, Ф.М. Шерер та інші. Ними розроблені теорії мотивів та причин злиття, досліджені процеси злиття підприємств у економічних системах різних типів, нагромаджений значний практичний і теоретичний досвід та вироблені методи забезпечення ефективності процесів злиття. Недоліками існуючих сьогодні методів є відсутність у них комплексного підходу до оцінювання ефективності та ризиків злиття, якого вимагають економічні реалії сьогодення, у них не надано належної уваги механізмам організовування процесу злиття, і стосуються вони лише окремих сфер: управління фінансами, персоналом, інвестиціями, економіко-юридичних аспектів.

У період активізації корпоративної хвилі злиття в Україні особливо актуальними стають завдання розроблення систем економічної оцінки та управління процесами злиття. Елементами цих систем є застосування комплексних методів оцінки доцільності, ефективності та ризиків злиття, формування інтеграційних механізмів підприємств. Вибір теми дисертаційного дослідження зумовлений необхідністю розроблення наукових шляхів вирішення актуальних проблем управління процесами злиття підприємств в умовах становлення та розвитку національної економіки і ринкових відносин.

Зв`язок роботи із науковими програмами, планами, темами. Результати дисертаційного дослідження використано при розробці держбюджетної теми НУ „Львівська політехніка” ДБ\ІНВЕСТ „Формування умов забезпечення інвестиційної привабливості підприємств та механізмів залучення іноземних інвестицій”, розділ 4 „Розробка рекомендацій щодо покращення інвестиційного клімату в Україні”, параграф 4.2 „Рекомендації щодо покращення інвестиційного клімату в Україні на засадах конкурентних переваг регіонів”, номер державної реєстрації №0102U001182, затвердженої рішенням НТР НУ „Львівська політехніка”, протокол №12 від 17 грудня 2001 р. Робота над темою роботи відповідає науковому напряму кафедри менеджменту і міжнародного підприємництва НУ „Львівська політехніка” “Удосконалення менеджменту на підприємствах та розвиток міжнародного підприємництва”.

Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційного дослідження є розроблення методів економічної оцінки доцільності, ефективності та ризиків злиття, а також методів формування інтеграційних механізмів для налагодження спільної діяльності підприємств. Для досягнення мети у роботі були поставлені такі завдання:

- узагальнити теоретичні засади та практичний досвід з метою удосконалення класифікації злиття та розроблення для окремих його видів методичних підходів до економічної оцінки та управління процесами інтегрування підприємств;

- дослідити особливості управління процесами злиття та розробити модель прийняття рішення про злиття з урахуванням оцінки його доцільності, запропонувати базові підходи до формування переліку потенційних підприємств-партнерів;

- розвинути методичні підходи до фазового управління процесами злиття з урахуванням необхідності оцінювання чинників ефективності інтеграційних трансформацій;

- розробити методи вибору підприємств-партнерів, спираючись на положення синергічної теорії, з урахуванням оцінки майбутньої ефективності злиття, а також запропонувати методичні підходи щодо оцінки ризиків злиття підприємств;

- запропонувати методичні підходи до формування та впровадження інтеграційних механізмів, як елементів управління підприємствами у процесі злиття.

Об`єкт та предмет дослідження. Об`єктом дослідження є процеси злиття підприємств. Предметом дослідження є теоретичні та прикладні засади управління процесами злиття підприємств, управління їх структурними підрозділами на етапах прийняття рішень щодо злиття, вибору партнерів та формування інтеграційних механізмів.

Теоретичні й методологічні засади дослідження. Методологічною основою дисертаційного дослідження є діалектичний метод пізнання економічних явищ та процесів, системний підхід до розробки методів економічної оцінки впливу злиття на ефективність діяльності підприємства, комплексний метод оцінки ефективності та ризиків злиття. До основних методів дослідження, які використовувалися для досягнення поставленої у роботі мети, належать: узагальнення (теорії та практики злиття підприємств), класифікації і порівняльних характеристик (удосконалення класифікації злиття, виділення факторів доцільності та ефективності злиття), економіко-статистичний (для аналізу процесів злиття та факторів, які впливають на їх розвиток), фінансово-математичний (розробка методів оцінки доцільності, ефективності, ризиків злиття), графічний (для представлення результатів дослідження), абстрактно-логічний (узагальнення, формування висновків та рекомендацій).

У процесі дослідження було використано наукові праці провідних економістів. Вихідними даними дослідження служили статистичні щорічники України, звіти та аналітичні матеріали Антимонопольного комітету України, Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Організації Економічного Співробітництва та Розвитку (OECD), Місії Світового Банку в Україні, матеріали спостережень автора на підприємствах.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в узагальненні теоретичних і прикладних засад злиття підприємств, розробці на основі цього методичних підходів та методів забезпечення позитивного економічного ефекту від злиття:

- дістала подальшого розвитку класифікація видів злиття підприємств, а саме: запропоновано дві нові класифікаційні ознаки - форми та механізми злиття, які дозволили розробити окремі методичні підходи до економічної оцінки доцільності, ефективності, ризиків злиття та інтегрування діяльності підприємств;

- вперше розроблено модель прийняття рішення на підприємстві щодо злиття і формування переліку потенційних партнерів. Запропонована модель базується на визначенні доцільності злиття шляхом: експертного оцінювання груп факторів, удосконаленого матричного методу порівняльної оцінки росту підприємства та ринку, витратного методу обґрунтування напрямку інтеграційної трансформації підприємства;

- з нових позицій запропоновано використовувати фази управління процесом злиття, до яких віднесено: підготовку вхідних даних для вибору форм злиття, оцінку законодавства, вибір форм злиття, застосування механізмів злиття, налагодження контактів між керівництвами компаній, розроблення інтеграційних механізмів, початок та застосування механізмів регулювання спільної діяльності. Фази злиття доцільно застосовувати у разі оцінки злиття як доцільного та ефективного напрямку трансформації суб`єктів господарювання. Виділення фаз злиття обґрунтовано існуванням лаговості або асинхронності впливу певних чинників у кожній фазі на процес та ефективність злиття;

- удосконалено методичні підходи щодо вибору підприємств-партнерів шляхом оцінки майбутньої ефективності злиття на основі положень теорій операційних та фінансових синергій, обґрунтовано методичні підходи до оцінки ризиків злиття, які базуються на сучасній концепції сил впливу фінансових і операційних важелів;

- обґрунтовано принципи і розроблені методичні засади формування та впровадження інтеграційних механізмів підприємств, які полягають у створенні цільових робочих груп із інтегрування підприємств, застосуванні удосконалених методів підбору персоналу у ці групи, адаптуванні організаційних структур управління відповідно до особливостей певних видів злиття.

Практичне значення отриманих результатів дослідження полягає у методах економічної оцінки доцільності, ефективності, ризиків злиття, у розроблених рекомендаціях щодо застосування інтеграційних механізмів, спрямованих на налагодження співпраці між структурними підрозділами підприємств у процесі злиття.

Отримані результати впроваджені на підприємствах: ВАТ „Львівкартонопласт” (Довідка №71/1 від 19 лютого 2003р.), ВАТ "Львівський завод залізобетонних виробів №2" (Довідка №515 від 02 лютого 2003р.) та СП ТзОВ „Вебасто-Електрон” (Довідка №030/1 від 17 лютого 2003р.), що засвідчило можливість використання отриманих результатів на підприємствах, які проходять процеси злиття.

Особистий внесок здобувача. Дисертація є результатом власних досліджень та самостійною науковою працею автора-здобувача. Усі наукові результати, викладені у дисертації, отримані автором особисто. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, у дисертаційній роботі використані та містяться лише ті напрацювання, які становлять особистий внесок здобувача.

Апробація та впровадження результатів роботи. Основні наукові результати дисертації пройшли апробацію на міжнародних та всеукраїнських науково-практичних конференціях: “Маркетинг та логістика в системі менеджменту”: ІІІ міжнародна науково-практична конференція (Львів, 2000); „Ризикологія в економіці та підприємництві”: міжнародна науково-практична конференція (Київ, 2001); „Менеджмент і міжнародне підприємництво”: міжнародна науково-прикладна конференція (Львів, 2001); „Соціально-економічні дослідження в перехідний період. Фінансові механізми активізації підприємництва в Україні”: міжнародна науково-практична конференція (Львів, 2001); “Сучасні технології ведення бізнесу в Україні”: ІІІ наукова конференція студентів і аспірантів (Київ, 2002); „Маркетинг та логістика у системі менеджменту”: IV Міжнародна науково-практична конференція (Львів, 2002); „Економічні проблеми ринкової трансформації України”: Всеукраїнська науково-практична конференція (Львів, 2002).

Основні положення дисертаційної роботи використовуються у навчальному процесі НУ „Львівська політехніка” для проведення лабораторних занять із дисципліни “Економетрія”, практичних та лабораторних занять із курсу „Основи менеджменту” для студентів базового напряму 6.0502 „Менеджмент”, дисципліни „Менеджмент” для студентів базового напряму 6.0501 „Економіка і підприємництво”, а також у курсовому проектуванні (Довідка №68-14-471 від 04березня 2003р.).

Публікації. За темою дисертаційного дослідження здійснено 17 наукових публікацій, із них 8 у фахових наукових виданнях, загальним обсягом 4,0 др.ар., з яких особисто автору належать 2,6 др.ар.

Структура і обсяг дисертаційної роботи. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаної літератури та додатків. Робота викладена на 224 сторінках друкованого тексту, містить 33 таблиці обсягом 20 стор., 12 рисунків обсягом 9 стор., та 11 додатків обсягом 32 стор. Список використаних джерел містить 156 найменувань і розміщений на 14 стор.

2.ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертаційного дослідження, проаналізовано стан та ступінь опрацювання проблематики у сучасній науці управління підприємствами, сформульовано мету та завдання, визначено та конкретизовано предмет і об`єкт, розкрито наукову новизну та практичну значущість результатів дисертаційного дослідження.

У першому розділі - „Теоретичні та прикладні засади злиття підприємств” - досліджено злиття як напрямок трансформації підприємств, удосконалено класифікацію видів злиття, узагальнено основні характеристики економічних ефектів від злиття.

Злиття є одним із напрямків трансформації підприємств з метою підвищення ефективності їх діяльності та конкурентоспроможності на ринку. Проаналізований практичний досвід свідчить, що злиття можуть призвести як до підвищення ефективності діяльності підприємств, так і до її зниження. Одним із зовнішніх напрямків трансформації є реорганізація (злиття, роз`єднання, подрібнення тощо), яка застосовується, як правило, з метою подолання труднощів ресурсного забезпечення виробництва в умовах нестабільності цін та партнерів, при значних ринкових коливаннях, кризових явищах в умовах циклічності економіки.

Основними завданнями управління процесами злиття визначено: оцінку середовища, планування розвитку підприємства, застосування методів економічної оцінки доцільності, ефективності, ризиків, розробку заходів із організації процесу злиття, налагодження взаємодії, організування та мотивування персоналу, контроль і регулювання спільної діяльності підприємств.

На основі аналізу теорії та практики у дисертаційній роботі узагальнено систему критеріїв оцінки ефективності злиття, їх значення для діяльності підприємства та способи досягнення позитивного економічного ефекту (табл.1).

Вивчений досвід, узагальнення нормативно-правової бази та теоретичних засад злиття дозволили доповнити класифікацію злиття двома новими ознаками: формами та механізмами злиття. Форма злиття - це певний вид взаємовідносин та зв`язків між підприємствами і трансформацію їх юридичного статусу. Виходячи із аналізу практики, було виділено такі форми злиття: інтеграцію, яка передбачає ліквідацію підприємств-учасників і створення нового підприємства; поглинання, що передбачає ліквідацію усіх учасників, крім одного; підпорядкування, яке передбачає втрату одним із підприємств частини повноважень в управлінні; консолідацію, яка відбувається на засадах взаємної участі у капіталі компаній, причому, нові підприємства не створюються, а існуючі не втрачають правового статусу; створення головного або материнського підприємства, учасники при цьому втрачають частину повноважень в управлінні.

В основу класифікації злиття за ознакою „механізми злиття” покладено способи об'єднання та координації діяльності окремих підприємств на основі акціонерної власності (субординації) та договірних відносин (координації). До основних механізмів злиття віднесено: створення нового підприємства або ліквідація одного із учасників злиття; створення об`єднання підприємств на координаційно-субординаційних засадах; злиття без створення юридичної особи на субординаційних або на координаційно-субординаційних засадах.

Таблиця 1. Основні характеристики економічного ефекту від злиття підприємств

З метою розробки методів економічної оцінки доцільності та ефективності злиття у роботі проаналізовано сучасні теорії, які обґрунтовують причини та мотиви цих економічних процесів: „Синергічну теорію”, „Теорію агентських витрат”, „Теорію гордині”. Вивчення процесів злиття в Україні дозволило зробити висновок про доцільність та актуальність використання на сучасному етапі економічних відносин положень синергічної теорії для економічної оцінки доцільності і ефективності злиття підприємств.

У другому розділі - „Економічна оцінка та аналіз процесів злиття підприємств” - представлено методи економічної оцінки доцільності злиття та вибору потенційних партерів, проаналізовано процеси злиття в Україні та їх галузеві особливості, зроблено висновки щодо доцільності злиття проаналізованих у роботі підприємств.

У процесі управління підприємствами на основі узагальнення практичного досвіду запропоновано використовувати розроблену модель прийняття рішення про злиття (рис.1).

Під доцільністю злиття розуміємо можливість його здійснення у порівнянні з іншими альтернативними формами трансформації підприємств, такими як: внутрішні зміни та розвиток, зміна структури внутрішнього обміну ресурсами, міжорганізаційні стратегічні альянси, дезінтеграційні трансформації тощо, та за умови досягнення кінцевої мети - підвищення ефективності діяльності підприємств.

Збір та аналіз інформації за пропонованими напрямками дає змогу зробити висновки та проаналізувати, зокрема, причини успіхів або невдач існуючих прикладів злиття, дозволяє обґрунтувати доцільність реалізації певної ринкової стратегії підприємства, оцінити успішність об`єднання діяльності підприємств у фінансовій, виробничій, маркетинговій сферах, оцінити доцільність вертикального або горизонтального злиття підприємств.

Експертами, які оцінюють представлені фактори, виступають учасники цільової робочої групи із розробки інтеграційних механізмів підприємств. За результатами аналізу оцінюються альтернативні форми трансформації, формується перелік потенційних партнерів для злиття та приймаються такі рішення: слід відмовитися від подальшого розгляду злиття як альтернативи трансформації підприємства або ж розглянути можливість застосування злиття за умови пошуку партнерів, оцінки ефективності, ризиків, переваг, недоліків тощо.

Інтеграційні трансформації підприємств характерні, здебільшого, для періодів росту економіки, галузей, підприємств. Із урахуванням цього рішення про злиття та вибір потенційних партнерів пропонується приймати на основі матричного методу оцінки росту підприємства на ринку. У роботі запропоновано оцінювати інтенсивність росту підприємства (N) з урахуванням потенціалу його розвитку:

, (1)

де - темп приросту валового доходу підприємства (за певний період до злиття), %; К - корегувальний коефіцієнт потенціалу підприємства, який визначається на основі методу експертних оцінок.

Економічний потенціал розглядається як сукупність невикористаних або використаних неповністю ресурсів, які необхідні для забезпечення розвитку суб`єктів господарювання. Економічний потенціал розвитку підприємства розглядається як інтегрований, залежний від багатьох чинників та складний показник. Корегувальний коефіцієнт пропонується визначати на основі методу експертних оцінок із урахуванням можливостей залучення підприємством додаткових інвестицій, нарощення виробничої потужності, використання резервів зменшення витрат, здійснення інноваційної діяльності, а також стадії життєвого циклу продукцій та кадрового потенціалу підприємства. В основу пропонованої нами моделі покладена матриця для порівняльної оцінки інтенсивності росту ринку та підприємства, межі квадрантів якої визначені за допомогою аналізу статистики існуючих прикладів злиття підприємств в Україні.

У роботі здійснено оцінку інтенсивності розвитку низки підприємств та відповідних їм ринків на основі визначення росту обсягів промислового виробництва у відповідних галузях економіки. Результати такої оцінки згідно із запропонованим підходом дозволили зробити висновок про доцільність застосування злиття у різних його формах на відповідних ринках для проаналізованих у дисертаційному дослідженні підприємств.

З урахуванням розвитку синергічної теорії (теорії операційних та фінансових синергій), у роботі розроблений метод відбору потенційних партнерів зі злиття на основі оцінки структури витрат підприємств. Узагальнення сучасних досліджень у галузі синергії показало, що операційні синергії виникають в умовах злиття внаслідок ефекту масштабу, економії витрат на наукові дослідження та розробки, ефекту комбінування ресурсів, збільшення розмірів ринкової ніші. Практика свідчить, що високий рівень витрат не дозволяє підприємству брати активну участь у ціновій конкуренції на ринку. Пошук партнерів для злиття у розробленому методі ґрунтується на досягненні позитивного ефекту, вираженого у зниженні собівартості продукції. При горизонтальному злитті необхідною умовою виникнення позитивного ефекту є можливість зниження постійних витрат, при вертикальному - змінних, за відсутності впливу інших факторів.

Виникнення позитивного ефекту можливе за умови відповідності структури витрат підприємств-партнерів зі злиття, тобто частки змінних і постійних витрат у структурі собівартості повинні бути наближеними за значенням. На підставі вивчення діяльності низки підприємств запропоновано оцінювати структуру витрат на основі розроблених коефіцієнтів змінних (К_з) та постійних (K_п) витрат. Як засвідчив аналіз цих підприємств, структура продукції більшості із них характеризується широкою номенклатурою. З метою врахування цього фактора у розробленій формулі введено відповідний коефіцієнт, який враховує ту частину продукції, навколо якої об`єднують свою діяльність компанії у процесі злиття. Це, у свою чергу, є передумовою отримання позитивного економічного ефекту від злиття. Пропонується така формула для розрахунку коефіцієнтів витрат:

, (2)

де В_з, В_п - відповідно змінні і постійні витрати підприємства, гр.од.; С_з - загальна собівартість продукції підприємства, гр.од.; О_в - обсяг групи асортименту продукції, навколо якої підприємства об`єднуються при вертикальному злитті, гр.од.; О<sub>г</sub> - обсяг групи асортименту продукції, навколо якої підприємства об`єднуються при горизонтальному злитті, гр.од.; О_з - загальний обсяг виробленої підприємством продукції, гр.од.

Співвідношення Кз<Kп згідно із властивостями коефіцієнтів вказує на доцільність горизонтального злиття, а Кз>Kп - вертикального. Розрахунки свідчать, що горизонтальне злиття у відповідних галузях є доцільним для ВАТ "ДЗАК", ВАТ "Львівська пивоварня", ВАТ "Коломийський завод КРП", ВАТ "Алмазінструмент" (табл. 2). Проведені апробації розроблених підходів та методів засвідчили доцільність злиття, з огляду на можливість досягнення позитивного ефекту від спільної діяльності підприємств - зниженні витрат.

Таблиця 2. Результати розрахунку коефіцієнтів витрат підприємств станом на 1 січня 2001 р.

У практиці якість оцінки запропонованих коефіцієнтів залежить від чіткого розмежування постійних та змінних витрат підприємств, яке часто утруднюється галузевими особливостями. Це вимагає поєднання комплексного аналізу фінансової звітності, здійснення спеціальних спостережень на підприємстві і застосування підходів управлінського обліку. Граничні значення показників пропонується встановлювати у залежності від пріоритетів та сфери діяльності підприємств, номенклатури їх продукції тощо.

Опрацьовані статистичні та аналітичні дані дозволили виділити три хвилі злиття підприємств в Україні: приватизаційна (1991-1995 рр. в середньому 351 злиття великих підприємств у рік), постприватизаційна (1995-1997 рр. - 1039) та корпоративна (з 1998 р. - 475). Наведені дані свідчать про зменшення абсолютної кількості прикладів злиття великий підприємств. Проте, нова хвиля злиття характеризується новими причинами та мотивами застосування інтеграційних трансформацій, на перший план виходять завдання забезпечення ефективності діяльності інтегрованих підприємницьких структур.

У третьому розділі - „Формування методів управління процесами злиття підприємств” - отримали подальшого розвитку методичні підходи щодо управління процесами злиття на основі фаз, розроблено методи вибору підприємств-партнерів на засадах оцінки ефективності та ризиків злиття, вдосконалено методи формування інтеграційних механізмів підприємств.

На основі вивчення досвіду інтеграційних трансформацій запропоновано застосовувати вісім фаз процесу злиття. На відміну від існуючих сьогодні підходів до фазового управління процесом злиття переходити до реалізації виділених фаз пропонується у випадку прийняття позитивного рішення щодо злиття згідно із запропонованою моделлю (табл.3).

Таблиця 3. Фази процесу злиття підприємств

При оцінці ефективності злиття першочерговим завданням є визначення вартості злиття як сукупності витрат на отримання контролю над чистими активами партнерів зі злиття. Оцінювати вартість злиття підприємств з врахуванням інтересів інвесторів і власників, пропонується на основі визначення балансової вартості або прогнозних чистих грошових потоків підприємства та їх приросту на величину економічного прибутку та гудвілу. В умовах кризового стану більшості українських підприємств такий підхід зменшує ризик переоцінки вартості злиття. Вартість корегується на величину гудвілу та економічного прибутку, які, як показав аналіз групи підприємств, можуть становити від`ємну величину.

Процес аналізу ефективності злиття пропонується структурувати у п`ять основних етапів: визначення критеріїв для оцінки, моделювання бази аналізу та збір інформації, вибір та нормування показників, оцінка ефективності, формування висновків та рекомендацій щодо прийняття рішення про вибір партнерів. Передумовою для проведення аналізу ефективності злиття є визначення бази шляхом моделювання фінансової звітності, а саме - консолідації балансів та звітів про фінансові результати. З урахуванням швидкоплинності економічних процесів та асиметричності економічної інформації, кожен із етапів даного процесу пропонується розпочинати за наявності необхідних даних і продовжувати до моменту закінчення процесу злиття, що дозволить оперативно реагувати на зміни ринкової ситуації, пріоритетів керівництва компаній, партнерів зі злиття тощо.

На основі вивчення практики горизонтального злиття підприємств з метою вирішення питання пошуку партнерів пропонується застосовувати серед підприємств-конкурентів та потенційних партнерів порівняльний аналіз показника прибутковості частини ринку (П_чр):

, (3)

де ВП - валовий прибуток підприємства, гр.од.; О - дохід (виручка) від реалізації продукції (обсяг частини ринку), гр.од.; В_к - вартість злиття (купівлі, придбання підприємства).

У результаті оцінки показника прибутковості частини ринку підприємства (П_чр) для групи підприємств, які є потенційними партнерами зі злиття, обирається те, у якого П_чр>max.

При розгляді альтернативних варіантів злиття із конкурентами на ринку аналогічної, однорідної або однієї і тієї ж продукції, цей показник є критерієм для вибору найбільш прибуткового підприємства або найбільш інвестиційно-привабливого сегменту ринку, який займає відповідне підприємство (табл. 4). Серед потенційних партнерів для злиття перевага надається тому, показник П_чр якого є найвищим у вибірці.

Таблиця 4. Результати розрахунку коефіцієнта прибутковості частини ринку підприємств

Теорія та практика управління процесами злиття підприємств свідчить, що ефективність вертикального злиття пов'язана із рівнем вертикальної інтеграції, яка може оцінюватися за показником доданої вартості. Тому, для оцінки ефективності вертикального злиття пропонується коефіцієнт доданої вартості (К_ДВ):

, (4)

де Р - витрати на оплату праці, гр.од.; Н - виробничі накладні витрати, гр.од.; А - адміністративні витрати, гр.од.; З - витрати на збут, гр.од.

Серед потенційних партнерів зі злиття вибирається підприємство з найбільшим К_ДВ у вибірці (табл. 5). Необхідність управління собівартістю продукції і, відповідно, кінцевою ціною, виникає в умовах мінливості ринкової кон'юнктури та цінової конкуренції на ринку.

Таблиця 5. Результати розрахунку коефіцієнта доданої вартості підприємств

Комплексний аналіз ефективності злиття пропонується доповнювати показниками оцінки ефективності фінансового злиття. У сучасній теорії та практиці такими показниками є ріст вартості об`єднаних підприємств та коефіцієнти конвертації акцій підприємств-учасників злиття.

Ризик злиття, як важливий елемент управління сучасними підприємствами, пропонується оцінювати за двома напрямками: комерційний (підприємницький) та фінансовий. На основі вивчення практики злиття пропонується підхід до оцінки ризиків злиття за допомогою коефіцієнтів сил впливу фінансового та операційного важелів. Порівняння цих показників до і після злиття дозволяє оцінювати ризик злиття. Концепція сил впливу фінансових та операційних важелів є предметом дослідження багатьох економістів та застосовується у практиці, що дозволило вибрати формули для розрахунку сил впливу важелів, які найбільш відповідають умовам злиття. Запропонований підхід дозволяє оцінити злиття з точки зору рівня ризику для акціонерів (акціонерний підхід), інвесторів, кредиторів (фінансовий підхід).

У більшості випадків у практиці спостерігають змішані горизонтально-фінансові або вертикально-фінансові за характером інтеграційні трансформації. Представлені показники для оцінки ефективності злиття підприємств можуть становити єдиний метод обґрунтування вибору підприємства-партнера при злитті будь-якого виду.

Узагальнення практичного досвіду показало, що у процесі злиття виникає необхідність реструктуризації шляхом організування та упорядкування структурних підрозділів, особливо гостро постають питання побудови організаційних структур управління підприємств (ОСУ). Формування ОСУ як один із механізмів інтегрування підприємств впливає не лише на якість, але й на швидкість досягнення позитивного ефекту від злиття. Різні форми злиття вимагають різних ступенів реструктуризації підприємства: коректування та зміна ОСУ, створення філій, представництв, дочірніх або материнських компаній. На формування ОСУ підприємства впливає, зокрема, система корпоративного управління компанії, що засвідчив аналіз структури акціонерного капіталу та типів ОСУ на низці підприємств.

Вивчені приклади злиття підприємств дали можливість визначити основні фактори формування ОСУ та виробити рекомендації щодо їх побудови в умовах різних видів злиття. При горизонтальному злитті доцільно враховувати такі фактори, як географічні віддалі між підприємствами (доцільним є формування дивізійної територіальної ОСУ), орієнтацію продукції підприємств на різних споживачів (дивізійної споживчої), відмінності у виробничих технологіях (дивізійної продуктової), існування різних типів ОСУ (рекомендується перебудовувати існуючі ОСУ або формувати ОСУ матричного типу). При вертикальному злитті - рівень інтеграції виробничих технологій (у випадку повної інтегрованості доцільно формувати лінійно-функціональну ОСУ), часткової інтегрованості (лінійно-штабну)), географічну віддаленість підприємств (матричну ОСУ), рівень охоплення етапів виробництва кінцевої продукції (охоплені усі етапи (доцільною є лінійно-функціональна ОСУ), охоплено частину етапів (лінійно-штабна)), існування різних типів ОСУ (слід перебудовувати існуючі ОСУ або формувати ОСУ матричного типу). У випадку здійснення конгломеративного або конгенеретивного злиття підприємств найважливішими чинниками формування ОСУ є необхідність координації окремих дій у фінансовій сфері (відповідною є ОСУ холдингового типу), маркетинговій або виробничій сферах (конгломератного типу), необхідність координації виробничо-господарської діяльності в цілому (координаційного типу), орієнтація на розробку та виконання складних проектів (проектного або програмно-цільового типу).

Розроблені методичні підходи до формування інтеграційних механізмів, які використовуються для налагодження спільної діяльності підприємств, передбачають використання низки методів управління персоналом, роль якого полягає у формуванні цільових робочих груп працівників. Від підбору учасників у ці групи залежить ефективність їх роботи, а саме - якість розробки та впровадження інтеграційних механізмів у процесі злиття. Підбір працівників у робочу цільову групу пропонується здійснювати згідно із розробленим у роботі методом, який дозволяє відібрати у групу компетентних та ініціативних спеціалістів, експертів. Підбір персоналу пропонується здійснювати згідно із такими рекомендаціями:

- вибір пріоритетних характеристик персоналу для дослідження не повинен мати негативного впливу на достовірність аналізу;

- дослідження мають сконцентровуватись на певних визначальних аспектах, які дозволять передбачити та виявити певні якості працівників;

- оцінка дій працівників у процесі дослідження повинна відбуватися згідно з вимогами до конкретної посади у робочій групі.

Кожний аспект вимог до кандидатів аналізується за допомогою певного набору методів, які, у свою чергу, мають встановлені ваги для оцінювання вимог. Це забезпечує, у значній мірі, достовірність оцінки, оскільки, у запропонованому методичному підході відбувається поєднання заходів із діагностики і коректування її результатів у процесі підбору персоналу. Як свідчать спостереження на підприємствах, цей підхід може забезпечити високий рівень достовірність оцінки.

Аналіз практичної діяльності свідчить про наявність широкого спектру сфер застосування злиття: при антикризовому управлінні, у конкуренції на ринку, у стратегічному розвитку, у рамках реалізації ринкових, корпоративних, інноваційних, маркетингових, виробничих та інших стратегії компаній. Підсумовуючи результати дисертаційного дослідження, вивчення практичного досвіду у галузі аналізу економічної доцільності, ефективності, ризиків злиття, формування інтеграційних механізмів підприємств, можна зробити висновок, що ці складові управління формують основу ефективної системи управління процесами злиття підприємств.

ВИСНОВКИ

У роботі розроблені теоретичні і прикладні засади економічної оцінки доцільності та ефективності злиття як основи прийняття управлінських рішень і застосування інтеграційних механізмів у процесі злиття підприємств.

1. Злиття підприємств є сьогодні одним із найпоширеніших шляхів розвитку і формою трансформації підприємницьких структур як в Україні, так і у світовому масштабі. За допомогою злиття підприємства вирішують проблеми виходу на нові ринки збуту, покращання діяльності підрозділів, диверсифікації, виходу із неперспективних ринків тощо. Сьогодні існують тенденції до поширення процесів злиття у світовому масштабі, що вимагає застосування особливих методів та підходів щодо економічної оцінки та управління процесами інтеграційних трансформацій. За таких обставин економістам та менеджерам підприємств доцільно більше уваги надавати питанням застосування злиття у практиці управління та захисту від ворожих поглинань.

2. Вивчені приклади злиття свідчать про існування випадків як погіршення результатів діяльності підприємств, обмеження конкуренції та виникнення негативних наслідків для діяльності суб`єктів ринку, так і підвищення ефективності їх діяльності за умови застосування відповідних методичних підходів до управління процесом злиття. З метою уникнення негативних наслідків злиття для діяльності підприємств запропоновані методичні підходи до оцінки економічної доцільності злиття з урахуванням галузевих особливостей, методи вибору партнерів на основі оцінки ефективності і ризиків злиття та методичні підходи до застосування інтеграційних механізмів підприємств. Ці підходи рекомендуються керівникам підприємств та їх підрозділів, які перебувають у процесі злиття, для забезпечення позитивного отримання економічного ефекту.

3. Виділення форм та механізмів злиття, як двох нових класифікаційних ознак видів злиття, дозволяє застосовувати спеціально адаптовані методичні підходи до економічної оцінки доцільності, ефективності та ризиків злиття, підходи до налагодження спільної діяльності підприємств. Запропоновані нові класифікаційні ознаки можуть використовуватися менеджерами підприємств з метою вивчення можливостей координації діяльності суб`єктів господарювання при виконанні спільних виробничих програм. Нові класифікаційні ознаки, обґрунтовані відмінності між поняттями злиття і об`єднання підприємств можуть бути рекомендовані органу державного контролю й регулювання процесів економічної концентрації і захисту економічної конкуренції - Антимонопольному Комітету України.

4. У результаті дослідження стану і тенденцій розвитку процесів злиття підприємств в Україні були виявлені та охарактеризовані фактори їх розвитку, які враховані у запропонованих методах оцінки доцільності злиття. Активізація процесів злиття українських компаній із урахуванням національних інтересів може сприяти формуванню конкурентноспроможних вітчизняних корпорацій, створенню сприятливого інвестиційного клімату в Україні. Ці фактори доцільно враховувати органам державного регулювання і контролю за процесами економічної концентрації та захисту економічної конкуренції при наданні відповідних дозволів на злиття суб`єктів господарювання.

5. При оцінці доцільності злиття слід враховувати вплив низки факторів зовнішнього та внутрішнього середовища, інтенсивність розвитку ринку та конкретного підприємства, структуру витрат підприємств, які розглядаються як потенційні партнери зі злиття. Запропоновані методи оцінки доцільності та ефективності злиття, методичні підходи до оцінки їх ризиків дають змогу відповідним робочим групам на підприємствах комплексно підійти до вирішення проблем вибору компаній-партнерів серед промислових підприємств.

6. Серед найважливіших інтеграційних механізмів злиття підприємств виділено: формування відповідних типів організаційних структур управління, створення цільових робочих груп із розробки інноваційних змін у новоутвореній підприємницькій структурі та налагодження роботи між її службами, підрозділами тощо. Особливе значення у таких умовах запропоновано надавати удосконаленим методам підбору персоналу у робочі групи з метою виявлення необхідних для роботи у групі характеристик працівників.

7. Розроблені у дисертаційній роботі методи та методичні підходи пройшли апробації та впроваджені на ряді підприємств Львівщини, за результатами яких розраховані основні показники ефективності можливого злиття цих підприємств у відповідних галузях промисловості. Результати апробацій дозволяють рекомендувати планово-економічним відділам компаній запропонований комплексний підхід до вирішення проблем економічної оцінки та управління процесами злиття промислових підприємств у таких галузях як машинобудування, целюлозно-паперова та харчова.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

У фахових наукових виданнях

1. Шуляр Р.В. Особливості механізмів злиттів та поглинань підприємств// Менеджмент та підприємництво в Україні: етапи становлення і проблеми розвитку. Вісник НУ “ЛП”. - Львів: НУ “ЛП”, 2002. - №466.- С.233-238.

2. Шуляр Р.В. Витратний метод оцінки ефективності злиття підприємств// Менеджмент та підприємництво в Україні: етапи становлення і проблеми розвитку. Вісник НУ “ЛП”. - Львів: НУ “ЛП”, 2002. -№457. - С.209-213.

3. Кузьмін О.Є., Шуляр Р.В. Методичні положення щодо аналізу прибутковості та ризиків злиття підприємств// Соціально-економічні дослідження в перехідний період. Фінансові механізми активізації підприємництва в Україні (Збірник наукових праць) / ІРД НАН України. Частина 1. - Львів, 2002. - Випуск 2(XXXIII). - С.18-22. [Особистий внесок здобувача: обґрунтовано доцільність використання коефіцієнтів сил впливу фінансових важелів].

4. Кузьмін О.Є., Шуляр Р.В. Показники аналізу ефективності злиття підприємств// Вісник Львівського державного аграрного університету: Економіка АПК. - Львів, 2002. - №9. - C.21-28. [Особистий внесок здобувача: запропоновані коефіцієнти для оцінки ефективності операційного та вертикального злиття].

5. Рудницька О.М., Шуляр Н.В., Шуляр Р.В. Основні підходи щодо оцінки вартості підприємств// Проблеми економіки та управління. Вісник НУ “ЛП”. - Львів: НУ“ЛП”, 2002. - №448. - С.58-61. [Особистий внесок здобувача: запропоновано консенсусні моделі оцінки вартості підприємств в умовах злиття].

6. Кузьмін О.Є., Шуляр Р.В. Вертикальна інтеграція підприємств як фактор підвищення ефективності їх діяльності// Менеджмент та підприємництво в Україні: етапи становлення і проблеми розвитку. Вісник НУ “ЛП”. - Львів: НУ “ЛП”, 2001. -№386. - С.120-123. [Особистий внесок здобувача: розроблені підходи щодо оцінки впливу ефективності вертикального злиття на діяльність підприємств].

7. Кузьмін О.Є., Шуляр Р.В. Підходи щодо державного регулювання економіки в умовах глобалізації світових економічних відносин// Регіональна економіка (ІРД НАН України), - 2001.- №3 (21). - С.207-212. [Особистий внесок здобувача: висновки щодо факторів глобалізації та розвитку процесів злиття, важливості державного контролю за економічною концентрацією].

8. Шуляр Р.В. Підбір кадрів за методикою “Assessment-Center”// Менеджмент та підприємництво в Україні: етапи становлення і проблеми розвитку. Вісник ДУ “ЛП”.- Львів: ДУ “ЛП”, 2000. - №384. - С.228-234.

У інших виданнях

9. Кузьмін О.Є., Шуляр Н.В., Шуляр Р.В. Об`єднання підприємств у автомобілебудівній промисловості: проблеми та перспективи створення// Проектування, виробництво та експлуатація автотранспортних засобів, поїздів та нафто-газопроводів. Щорічний науково-виробничий журнал. НТУУ, Транспортна академія. - 2002. - №9. - С.105-109. [Особистий внесок здобувача: визначено причини та наслідки об`єднання підприємств у автомобілебудівній промисловості].

10. Кузьмін О.Є., Шуляр Р.В. Злиття (поглинання) підприємств як фактор активізації інвестиційної діяльності// Зовнішньоекономічний кур'єр, - 1999.- №7-8. - С.28-29. [Особистий внесок здобувача: визначено значення злиття у процесах інвестування, запропоновано фази процесу злиття].

11. Шуляр Р.В., Шуляр Н.В. Формування систем менеджменту в умовах злиття підприємств// Економічні проблеми ринкової трансформації України: Тези доповідей Всеукраїнської науково-практичної конференції. - Львів: ЛБІ НБУ, 2002. - С.275-276. [Особистий внесок здобувача: підходи щодо управління підприємствами в умовах злиття].

12. Шуляр Р.В. Проблеми та перспективи злиття як стратегії розвитку підприємств// Сучасні технології ведення бізнесу в Україні: Матеріали 1 Всеукраїнської конференції студентів і аспірантів /Уклад. А.П. Білошапко, О.П. Корнута, О.В.Білоусов. - К.: Вид-во „Економіка і право”, 2002. - С.234-235.

13. Шуляр Р.В., Рудницька О.В. Методичні положення щодо дослідження факторів ефективності злиття підприємств// Тези доповідей IV Міжнародної науково-практичної конференції „Маркетинг та логістика в системі менеджменту”. - Львів: НУ „ЛП”, 2002. - С.395-396. [Особистий внесок здобувача: розроблено напрямки дослідження факторів ефективності злиття підприємств].

14. Шуляр Н.В., Шуляр Р.В. Методика та джерела інформації для аналізу ефективності злиття підприємств// Збірник матеріалів міжнародної науково-прикладної конференції „Менеджмент і міжнародне підприємництво”. - Львів: НУ „ЛП”, 2001. - С.125. [Особистий внесок здобувача: запропоновано принципи моделювання фінансової звітності підприємств для аналізу ефективності злиття].

15. Кузьмін О.Є., Шуляр Р.В. Суть та особливості ризику при здійсненні вертикальної інтеграції виробництва// Збірник наукових праць за матеріалами міжнародної науково-практичної конференції „Ризикологія в економіці та підприємництві”. - К.: КНЕУ, АДПС України, 2001. - С.217-218. [Особистий внесок здобувача: визначено основні напрямки виникнення, оцінки та зниження ризиків при здійсненні вертикальної інтеграції підприємств].

16. Кузьмін О.Є., Шуляр Р.В. Роль холдингових компаній у реформуванні економіки та стимулюванні іноземних інвестицій// Тези доповідей ІІІ міжнародної науково-практичної конференції “Маркетинг та логістика в системі менеджменту”, НУ “ЛП”, - Львів: НУ “ЛП”, 2000. - С.160-162. [Особистий внесок здобувача: обґрунтовано існування зв`язків між формуванням холдингових компаній та процесами злиття].

17. Коркуна І.І., Кузьмін О.Є., Рудницька Н.В., Шуляр Р.В. Злиття підприємств в автомобілебудівній промисловості України як фактор активізації інвестиційної діяльності (рекомендації для виробників вантажних автомобілів та автобусів)// Sakon'00: Metody obliczeniowei badawcze w rozwoju pojasdтw samochodowych i maszyn roboczych samojezdnych. Zarz№dzanie i marketing w motoryzacji. Materialy XI konferencji miкdzynarodowej. Politechnika Rzeszтwska im.Ignacego Јukasiewicza. - RZESZУW, 2000. - С.181-186. [Особистий внесок здобувача: узагальнено механізми об`єднання підприємств у автомобілебудівній промисловості].

Размещено на Allbest.ru