Управління пенсійними системами в Україні

Размещено на http://www.allbest.ru/

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ

ІНСТИТУТ ЕКОНОМІКИ ПРОМИСЛОВОСТІ

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

УПРАВЛІННЯ ПЕНСІЙНИМИ СИСТЕМАМИ В УКРАЇНІ

Ішков Володимир Миколайович

Спеціальність 08.02.03 - Організація управління, планування і регулювання економіки

Донецьк - 2003

Анотація

Ішков В.М. Управління пенсійними системами в Україні. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.02.03 - Організація управління, планування і регулювання економіки - Інститут економіки промисловості НАН України, Донецьк, 2003 р.

Дисертаційну роботу присвячено розробці теоретичних і науково-методичних питань удосконалення організаційно-економічного механізму управління пенсійними системами України.

У дисертації здійснено оцінку концептуального, нормативно-правового та науково-методичного забезпечення управління пенсійними системами. Розкрито недоліки чинної системи пенсійного забезпечення, обгрунтовано необхідність реформування пенсійної системи на підставі аналізу сучасного стану пенсійного забезпечення. Визначено мету, принципи, напрями і соціально-економічні умови здійснення реформи пенсійного забезпечення з урахуванням досвіду реформування пенсійних систем у країнах з перехідною економікою. Проаналізовано взаємозв'язок процесу розвитку продуктивних сил країни, регіону, підприємства і процесу реформування пенсійної системи. Запропоновано принципи розробки програми реформування пенсійного забезпечення та структуру програми.

Розроблено організаційно-економічний механізм взаємозалежного управління програмами економічного і соціального розвитку країни, регіону, підприємств і програмою реформування системи пенсійного забезпечення населення України. Здійснено науково-методичне забезпечення управління солідарною і обов'язковою накопичувальною системами.

Ключові слова: управління, пенсійна система, організаційно-економічний механізм, програма, солідарна пенсійна система, обов'язкова накопичувальна пенсійна система.

Аннотация

Ишков В.Н. Управление пенсионными системами в Украине. - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата экономических наук по специальности 08.02.03 - Организация управления, планирование и регулирование экономики - Институт экономики промышленности НАН Украины, Донецк, 2003 г.

Диссертационная работа посвящена разработке теоретических и научно-методических вопросов совершенствования организационно-экономического механизма управления пенсионными системами Украины.

В диссертации выполнена оценка концептуального, нормативно-правового и научно-методического обеспечения управления пенсионными системами, выявлены подходы к определению сущности, содержания и структуры пенсионной системы, усовершенствована трактовка понятия пенсионной системы на основе институционального подхода.

Проведен анализ и оценка действующей системы пенсионного обеспечения населения Украины. Показано, что недостаточное внимание к выявлению экономической сущности пенсий и слабая эффективность мероприятий по совершенствованию механизма и условий предоставления пенсий привели к снижению эффективности пенсионной системы и падению уровня жизни пенсионеров. Выявлены недостатки действующих методов управления одноуровневой солидарной системой, показана доминирующая роль административных методов, отсутствие экономической обоснованности управленческих решений, стратегического и текущего планирования.

Проанализирован зарубежный опыт функционирования и реформирования пенсионных систем, выявлена последовательность проведения реформ и особенности этапов реформирования, предложены направления использования опыта реформ в странах с переходной экономикой в социально-экономических условиях Украины.

Обоснована взаимосвязь экономического развития регионов и уровня социальной защиты населения, необходимость взаимосвязанного управления региональными социально-экономическими программами и программой реформирования пенсионной системы. Предложены направления и программа реформирования системы пенсионного обеспечения населения Украины на основе концепции взаимосвязи процесса развития производительных сил и процесса реформирования пенсионной системы. Для реализации концепции предложены принципы разработки программы реформирования пенсионной системы, разработана структура Целевой комплексной программы реформирования системы пенсионного обеспечения Украины.

Разработан организационно-экономический механизм взаимосвязанного управления программами экономического и социального развития страны, региона, предприятий и программой реформирования системы пенсионного обеспечения населения Украины.

Дальнейшее развитие получило научно-методическое обеспечение управления солидарной пенсионной системой и создания обязательной накопительной пенсионной системы. Разработана методика определения размера пенсии с учетом заработной платы и страхового стажа в солидарной системе. Для обоснования платежеспособности Пенсионного фонда предложена методика стратегического и текущего планирования поступлений и расходов пенсионных средств в солидарной системе. Для развития методического обеспечения управления обязательной накопительной системой предложена методика определения пожизненной пенсии в накопительной системе и методика управления активами пенсионного фонда в обязательной накопительной системе.

Ключевые слова: управление, пенсионная система, организационно-экономический механизм, программа, солидарная пенсионная система, обязательная накопительная пенсионная система.

Summary

Ishkov V.N. Management pension systems in Ukraine. - Manuscript.

Thesis for a Candidate's degree of Economic Sciences by specialty 08.02.03 - Organization of Management, Planning and Regulation of Economy - The Institute of Industrial Economics of National Academy of Science of Ukraine, Donetsk, 2003.

The thesis is devoted to development of theoretical and scientific - methodical questions of improvement of the organizational - economic mechanism of management by pension systems of Ukraine.

In the dissertation the estimation of conceptual, legal and scientific - methodical maintenance of management is carried out by pension systems. Lacks of working system of a provision of pensions are opened, is proved necessity of reforming of pension system on the basis of the analysis of a modern condition of a provision of pensions. The purpose, principles, directions and social and economic conditions of realization of reform of a provision of pensions is determined in view of experience of reforming of pension systems in the countries with transitive economy. The interrelation of development of productive forces of the country, region, the enterprise and process of reforming of pension system is analyzed. Principles of development of the program of reforming of a provision of pensions and structure of the program are offered.

The organizational - economic mechanism of interdependent management is developed by programs of economic and social development of the country, region, the enterprises and the program of reforming of system of a provision of pensions of the population of Ukraine. Scientific - methodical maintenance of management solidary and obligatory memory systems is carried out.

Key words: management, pension system, organizational - economic mechanism, program, solidary pension system, obligatory memory pension system.

1. Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Економічні і соціально-демографічні умови перехідного періоду, у тому числі тривалий спад виробництва, зростання безробіття, низький рівень доходів населення, високі тарифи соціальних внесків та слабкий контроль за їх надходженням, зменшення кількості платників внесків при зростанні чисельності пенсіонерів унаслідок поширення пільг у пенсійному забезпеченні, обумовили необхідність реформування чинної пенсійної системи.

У Посланні Президента України до Верховної Ради України “Європейський вибір. Концептуальні засади стратегії економічного та соціального розвитку України на 2002-2011 роки” відзначено, що наступне десятиріччя має стати періодом запровадження повномасштабної пенсійної реформи на рівні сучасних світових стандартів.

Система пенсійного забезпечення громадян України охоплює 14,5 млн. пенсіонерів, тобто 30% населення країни. Реформування пенсійної системи торкається не тільки нинішніх пенсіонерів, а значною мірою впливатиме на пенсійне забезпечення майбутніх пенсіонерів, підвищення їх рівня життя і сприятиме економічному зростанню країни. Саме тому проблему реформування пенсійної системи, обгрунтованого вибору елементів системи та механізмів їх взаємодії віднесено до стратегічно важливих задач країни.

Реформування пенсійної системи не може здійснюватися ізольовано від реформування суспільно-політичних та соціально-економічних процесів. Це обумовлює необхідність комплексного управління реформами та розробки відповідних організаційно-економічних механізмів. Здійснення реформи пенсійної системи в умовах України потребує розробки теоретичних основ і методичного забезпечення управління пенсійними системами як у процесі реформування, так і в подальшому їх функціонуванні.

В умовах переходу до соціально орієнтованої ринкової економіки об'єктивно необхідною постає зміна підходів до управління пенсійними системами. Нові підходи повинні використовувати сучасні технології та забезпечувати гнучке поєднання ринкових та адміністративних методів управління пенсійними системами.

Наявність великої кількості нерозв'язаних теоретичних та практичних проблем управління пенсійними системами, їх недостатнє вивчення, а також теоретична та практична значущість удосконалення організаційно-економічного механізму управління пенсійними системами обумовлюють актуальність теми дисертаційної роботи.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. У роботі наведено результати досліджень, які проводились автором при виконанні планів науково-дослідних робіт бюджетних тем Донецького національного університету Міністерства освіти і науки України "Дослідження теорії і практики менеджменту у виробничій сфері", 1998-2000 рр. (номер державної реєстрації 0197U017652), "Методологічні аспекти менеджменту організацій різних типів", 2001-2005 рр. (номер державної реєстрації 0101U005706).

При проведенні дослідження автором узагальнено теоретичні положення, які висвітлені в монографіях і наукових статтях, матеріалах періодичних видань, проаналізовано статистичні матеріали, законодавчі і нормативні акти України; розроблено методичні та організаційні основи реформування солідарної пенсійної системи, створення обов'язкової накопичувальної пенсійної системи та більш досконалої системи персоніфікованого обліку і контролю за формуванням і розподілом пенсійних коштів.

Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційної роботи є розробка науково-методичних основ та практичних рекомендацій з удосконалення організаційно-економічного механізму управління пенсійними системами у трансформаційній економіці.

Для досягнення мети поставлено та вирішено такі задачі:

систематизовано і розвинено підходи до визначення сутності і змісту пенсійної системи;

на основі аналізу сучасного стану пенсійного забезпечення визначено основні риси і недоліки діючої солідарної системи пенсійного забезпечення;

виявлено економічні передумови та основні чинники для запровадження обов'язкової накопичувальної системи пенсійного забезпечення з урахуванням міжнародного досвіду реформування пенсійних систем та можливостей його адаптації до умов України;

розроблено та обгрунтовано принципи підготовки програми реформування пенсійного забезпечення;

обґрунтовано структуру Цільової комплексної програми реформування системи пенсійного забезпечення населення України і напрями використання програмно-цільових методів її розробки;

запропоновано методичні основи розробки підпрограми реформування солідарної пенсійної системи та підпрограми створення обов'язкової накопичувальної системи;

розроблено організаційно-економічний механізм взаємозалежного управління програмами економічного і соціального розвитку країни, регіону, підприємства і програмою реформування пенсійної системи;

запропоновано методичні підходи до управління активами пенсійного фонду в обов'язковій накопичувальній системі.

Об'єкт дослідження - процеси управління пенсійними системами в Україні.

Предмет дослідження - формування та удосконалення організаційно-економічного механізму взаємозалежного управління програмами економічного і соціального розвитку країни, регіону, підприємства і програмою реформування пенсійної системи.

Методи дослідження. Теоретичною і методологічною основою дисертаційної роботи є положення економічної теорії, наукові праці вітчизняних і зарубіжних вчених з питань економіки, організації та управління, соціальної політики і соціального страхування, законодавчі і нормативні документи України. Достовірність і обґрунтованість дослідження та одержаних результатів підтверджується використанням методів комплексного системного підходу (при проектуванні механізму взаємозалежного управління програмами), логічного та якісного аналізу і синтезу (визначення складових поняття пенсійної системи), трендового та структурного аналізу (дослідження динаміки та структури показників стану пенсійного забезпечення), програмно-цільових методів управління (при розробці програми реформування пенсійної системи), методів економічного аналізу (при визначенні основних показників промислового виробництва у Донецькій області).

Інформаційне забезпечення дослідження базувалося на нормативно-законодавчій базі України, постановах та рішеннях Верховної Ради, Президента, Кабінету Міністрів України, Донецької обласної державної адміністрації, офіційних матеріалах статистичної звітності Пенсійного фонду України в Донецькій області, статистичній звітності промислових підприємств Донецької області.

Наукова новизна одержаних результатів полягає у поглибленні та розвитку теоретичних і методичних основ організаційно-економічного механізму управління пенсійними системами у трансформаційний період.

Основним науковим результатом дисертаційної роботи є розробка пропозицій з удосконалення управління пенсійними системами в Україні на основі концепції взаємозв'язку процесу розвитку продуктивних сил країни і процесу реформування системи пенсійного забезпечення.

Наукова новизна дисертаційної роботи полягає в такому:

на основі аналізу і систематизації підходів до визначення сутності, змісту і структури пенсійної системи запропоновано нову трактовку поняття пенсійної системи як сукупності правових, економічних, організаційних інститутів, які втілюють у собі норми життя суспільства з надання матеріального забезпечення у вигляді пенсій громадянам на підставах, визначених законодавством;

розроблено методичні основи удосконалення управління пенсійними системами, які включають методику визначення розміру пенсій за віком в умовах автоматизованого персоніфікованого обліку заробітної плати і пенсій у солідарній пенсійній системі; методику визначення довічної пенсії з накопичувального фонду в обов'язковій накопичувальній пенсійній системі; методичні основи стратегічного і поточного планування надходжень та виплат у солідарній системі та управління активами в обов'язковій накопичувальній системі;

запропоновано методику планування використання коштів накопичувального фонду; методику відбору напрямків фінансування регіональних науково-технічних програм з накопичувального пенсійного фонду;

розширено принципи розробки Цільової комплексної програми реформування систем пенсійного забезпечення населення України. Основними принципами визначено: підвищення рівня соціального захисту населення; взаємозалежність економічного розвитку країни, регіону, підприємства і рівня соціального захисту громадян; забезпечення економічної обгрунтованості, збалансованості і фінансової стабільності пенсійної системи; встановлення прямої залежності рівня пенсії від розміру страхових внесків; використання системного підходу до реформування пенсійної системи;

удосконалено організаційно-економічний механізм управління пенсійними системами на регіональному рівні шляхом взаємозв'язку програм економічного і соціального розвитку регіону і формування обов'язкової накопичувальної системи пенсійного забезпечення;

дістали подальшого розвитку:

формування інформаційної бази процесу реформування і функціонування пенсійних систем шляхом впровадження системи персоніфікованого обліку;

методика планування надходжень і відрахувань Пенсійного фонду з використанням підходу взаємозалежного планування економічного і соціального розвитку галузей промисловості і підприємств Донецької області;

підходи до реалізації концепції реформування пенсійної системи на основі використання програмно-цільових методів, формування "дерева" цілей та обгрунтування структури Цільової комплексної програми реформування системи пенсійного забезпечення населення України, яка містить у собі підпрограми управління автоматизованим персоніфікованим обліком і контролем, підпрограму реформування солідарної пенсійної системи, підпрограму створення обов'язкової накопичувальної системи;

Практичне значення одержаних результатів полягає у використанні методик визначення пенсій у солідарній і обов'язковій накопичувальній пенсійних системах, які дозволяють обґрунтовано визначати розміри пенсій, підвищувати їх рівень. Використання методики планування надходжень і відрахувань Пенсійного фонду дає можливість створення ефективної системи зберігання та управління пенсійними активами, посилити дієвість системи державного регулювання і контролю у сфері пенсійного страхування, сприяти зростанню заінтересованості підприємств і найманих працівників у формуванні пенсійних фондів.

Наукові результати виконаного дослідження використовувалися при розробці програми "Донецька область - 2010" та програм економічного і соціального розвитку Донецької області на 2001 і 2002 роки (лист головного управління економіки Донецької обласної державної адміністрації №2/21 від 09.01.2003 р.).

Рекомендації щодо формування і планування використання коштів обов'язкової накопичувальної системи пенсійного забезпечення апробовані Комітетом з питань бюджету Верховної Ради України (довідка №187/9-н від 09.01.2003 р.), Пенсійним фондом України (лист Пенсійного фонду України №03/0789 від 24.01.2003 р.) та ВАТ "Донецький металургійний завод" (довідка №112/34 від 20.12.2002 р.).

Розроблено та подано до Комітету з питань соціальної політики та праці Верховної Ради України пропозиції щодо впровадження системи персоніфікованого обліку відомостей у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування (довідка №06-3/14-636 від 28.11.2002 р.).

Особистий внесок здобувача. Дисертація є особисто виконаною науковою працею, в якій викладено авторський підхід до розв'язання проблеми управління пенсійними системами. Автору належать наукові ідеї роботи, теоретичні положення, результати обробки статистичних спостережень, вибір методів дослідження, методологія розробки нового концептуального підходу до реформування солідарної пенсійної системи і створення обов'язкової накопичувальної системи, удосконалення структури організаційно-економічного механізму управління системою пенсійного забезпечення. Усі опубліковані роботи виконані без співавторів.

Апробація результатів дисертації. Основні положення, висновки і рекомендації виконаних досліджень доповідались і одержали схвалення на всеукраїнській науково-практичній конференції “Сучасні проблеми соціально-економічного розвитку регіонів України” (Донецьк-Мелекіно, 2002 р.), міжнародній науково-практичній конференції “Прикладна соціальна політика: проблеми використання і поширення” (Донецьк, 2002 р.), міжнародному науково-практичному семінарі “Проблемы развития внешнеэкономических связей и привлечения иностранных инвестиций (региональний аспект)” (Донецьк-Слов'яногірськ, 2003 р.).

2. Основний зміст дисертації

Розділ 1. Теоретичні основи управління пенсійними системами в Україні. Управління пенсійним забезпеченням є складною і багатоаспектною проблемою. Дослідження причин та чинників, які призвели до фінансової кризи чинної пенсійної системи та невідповідності вимогам трансформаційного періоду сучасного пенсійного забезпечення громадян України, дозволили обгрунтувати необхідність реформування чинної пенсійної системи.

Проблема реформування пенсійної системи не може бути зведена до формування одного з можливих фінансових механізмів, заснованих на розподільчому або накопичувальному принципах. Потребує переосмислення концепція формування базового інституту пенсійної системи у формі загальнообов'язкового соціального страхування та створення умов для впровадження накопичувальних пенсійних систем.

Теоретичний аналіз і узагальнення наукових праць з проблем реформування економіки, державного і регіонального управління, соціальної політики і соціального забезпечення свідчить, що за умов достатньо активних досліджень у цих сферах головним чином розкриваються лише окремі елементи управління пенсійним забезпеченням або загальні підходи до реформування пенсійної системи.

Виходячи з аналізу наведених у науковій літературі тлумачень змісту, сутності і структури пенсійного забезпечення, розроблено визначення пенсійної системи як сукупності правових, економічних, соціальних інститутів, які втілюють у собі норми життя суспільства з надання матеріального забезпечення у вигляді пенсій громадянам на підставах, визначених законодавством.

Розробка теоретичних основ управління пенсійними системами здійснювалася з використанням світового досвіду функціонування та реформування пенсійних систем. Досвід розвинених країн та країн з транзитивною економікою переконливо свідчить, що при реформуванні пенсійних систем країни уникають консервативного підходу, використання якого стосується лише солідарної системи і вимагає підвищення пенсійного віку, стимулювання більш пізнього виходу на пенсію, підвищення тарифів та скасування пільг. Методологічні засади реформування пенсійних систем багатьох країн базуються на революційному підході як на такому, що дозволяє поєднати солідарну і накопичувальну системи зі збереженням їх переваг і уникненням недоліків. Основною тенденцією реформування є перехід до багаторівневих пенсійних систем.

На підставі ретельного аналізу чинної системи пенсійного забезпечення населення України визначено основні риси і недоліки солідарної пенсійної системи та виявлено соціально-економічні передумови запровадження накопичувальних систем. Чинній системі пенсійного забезпечення притаманні риси, які характерні для соціальної допомоги, а не для страхової моделі, що обумовлює низький рівень виплат, не пов'язаний з обсягом внесків, і не стимулює до активної участі у системі.

Проведене дослідження показало необхідність формування певних соціально-економічних передумов для впровадження накопичувальної системи, зокрема: збільшення реального ВВП; зростання реальної заробітної плати; запровадження персоніфікованого обліку страхових внесків; перевищення доходів над видатками у солідарній системі; наявність фінансової і банківської інфраструктури.

В умовах переходу економіки України до ринкових відносин необхідно використовувати нові підходи до управління пенсійними системами. Теоретичною основою розробки таких підходів стає визнання тісного зв'язку процесів розвитку виробництва і процесів удосконалення пенсійного забезпечення. На цій підставі розроблено і запропоновано концепцію реформування пенсійної системи в Україні, яка ґрунтується на урахуванні взаємозв'язку процесів розвитку продуктивних сил країни і реформування системи пенсійного забезпечення.

За результатами аналізу наведених у літературі різних поглядів на питання формування пенсійних систем у дисертації запропоновано такі принципи розробки програми реформування пенсійного забезпечення.

Перший принцип - підвищення рівня соціального захисту населення України. Пенсія повинна заміщувати доход, який втрачається з виходом на пенсію, не менш ніж на 50%. Дотримання цього на практиці потребує підвищення розміру пенсій шляхом удосконалення методики нарахування пенсій у солідарній системі; залежності розміру пенсій від трудового стажу і заробітної плати, з якої сплачувалися пенсійні внески; перерахування частини страхових внесків на накопичувальні рахунки і визначення розміру довічної пенсії в залежності від величини нагромаджень та інвестиційного доходу.

Другий принцип - взаємозалежність економічного розвитку країни, регіону, підприємства і рівня соціального захисту громадян. Економічна теорія трактує, що рівень розвитку продуктивних сил визначає зміну виробничих відносин і рівень розвитку економіки є базою розвитку соціальних процесів.

Тому концепція реформування системи пенсійного забезпечення ґрунтується на взаємозв'язку процесу розвитку продуктивних сил країни і процесу реформування системи пенсійного забезпечення. Практична реалізація взаємозв'язку рівня розвитку продуктивних сил і рівня соціального захисту населення вимагає розробки програми реформування пенсійної системи й організаційно-економічного механізму реалізації цієї програми.

Третій принцип - встановлення прямої залежності пенсії від розміру пенсійних внесків, що потребує забезпечення точного обліку періодів зайнятості, заробітної плати і здійснених внесків. Для цього запропоновано впровадження автоматизованого персоніфікованого обліку заробітної плати, страхових внесків до солідарної та накопичувальної пенсійних систем, розміру нагромаджень та інвестиційних доходів за накопичувальними персоніфікованими рахунками.

Четвертий принцип - забезпечення економічної обґрунтованості, збалансованості та фінансової стабільності пенсійної системи. Для реалізації цього принципу запропоновано розробляти в солідарній системі пенсійного забезпечення стратегічні і поточні плани надходжень і відрахувань Пенсійного фонду, а також стратегічні і поточні плани використання накопичувального пенсійного фонду.

П'ятий принцип - використання системного підходу до реформування пенсійної системи.

Для реалізації концепції реформування пенсійного забезпечення на основі викладених принципів пропонується використовувати програмно-цільовий метод, який припускає розробку “дерева” цілей реформування системи пенсійного забезпечення (рис.1).

Рис. 1. “Дерево” цілей реформування системи пенсійного забезпечення

Головною метою розробки програми реформування системи пенсійного забезпечення є підвищення рівня соціального захисту населення України. Для реалізації цієї мети необхідно реалізувати три підцілі: реформування солідарної системи; забезпечення взаємозв'язку економічного і соціального розвитку країни, регіону, підприємства і реформування пенсійного забезпечення; створення обов'язкової накопичувальної системи.

Їх досягнення здійснюється при виконанні таких підпрограм (рис.2):

управління автоматизованим персоніфікованим обліком і контролем. Її задача - персоніфікований облік відомостей у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування; реєстрація внесків платників; здійснення контролю за надходженням внесків у Пенсійний фонд;

реформування солідарної пенсійної системи. На основі даних програми управління автоматизованим персоніфікованим обліком і контролем приймаються управлінські рішення з удосконалення солідарної системи пенсійного забезпечення, що спрямовані на збільшення розмірів базових пенсій малозабезпечених громадян, і здійснюється розробка короткострокових і довгострокових прогнозів надходжень і відрахувань Пенсійного фонду, обґрунтування розміру пенсій;

створення обов'язкової накопичувальної пенсійної системи.

Рис. 2. Структура Цільової комплексної програми реформування системи пенсійного забезпечення населення України

На цьому етапі здійснюється обґрунтування ставки відрахувань від заробітної плати в обов'язкову накопичувальну систему, підвищення рівня пенсій за рахунок одержання інвестиційного доходу, формування на основі пенсійних внесків інвестиційного капіталу й вибору оптимальних варіантів вкладення інвестицій, а також передача недержавним компаніям функцій управління активами накопичувального пенсійного фонду, створення механізмів захисту майнових прав та інтересів застрахованих громадян.

Розробка організаційно-економічного механізму управління системою пенсійного забезпечення населення України має специфічні особливості для різних рівнів управління і спрямована на взаємозалежне управління програмами економічного і соціального розвитку країни, регіону, підприємства і програмою пенсійного реформування.

На державному рівні цей механізм забезпечує взаємозв'язок програми економічного і соціального розвитку країни і Цільової комплексної програми реформування системи пенсійного забезпечення населення України. Це дозволяє підвищити обґрунтованість управління пенсійним забезпеченням населення України, забезпечити взаємозв'язок між середньою заробітною платою працівників і середньою величиною пенсії в солідарній системі пенсійного забезпечення, величиною пенсійних виплат у накопичувальну систему, збалансувати величину надходжень і відрахувань Пенсійного фонду.

Розділ 2. Методичні основи управління пенсійними системами в Україні (на прикладі Донецької області). Результати аналізу стану системи пенсійного забезпечення населення Донецької області свідчать про його погіршення, яке пов'язане зі спадом виробництва, зменшенням чисельності зайнятого населення, зростанням чисельності пенсіонерів (див. таблицю).

Наведені в таблиці дані свідчать про зменшення питомої ваги пенсіонерів за віком у загальній чисельності пенсіонерів. Водночас збільшується кількість та питома вага соціальних пенсій, пенсій за вислугу років та пенсій у разі втрати годувальника. Така динаміка зміни показників переконливо доводить, що в чинній солідарній пенсійній системі простежується подальший відрив від страхового принципу та відсутність зв'язку між пенсійними внесками та пенсіями. Неминучим наслідком таких процесів є низький рівень пенсій переважної більшості пенсіонерів. Середній розмір пенсії за віком у 2002 р. склав усього 146,02 грн., що становить 36,6% середньої заробітної плати у Донецькій області.

Зменшення чисельності працюючих при незначних коливаннях чисельності пенсіонерів відображається у показнику демографічного навантаження, який вже досяг критичної позначки.

Порівняння надходжень у Пенсійний фонд у Донецькій області і виплат із Пенсійного фонду України показало, що при розробці діючого законодавства з пенсійного забезпечення не проведене економічне обґрунтування можливостей Пенсійного фонду, що призвело до виникнення заборгованості з виплати пенсій і грошової допомоги у 1997-2000 рр., недоїмки по збору на обов'язкове державне пенсійне страхування у 1992-2001 рр.

Таблиця Чисельність пенсіонерів Донецької області, які отримують пенсію у відповідності із Законом України “Про пенсійне забезпечення”

№ п/п	Вид пенсій	Чисельність пенсіонерів, чол.	Питома вага у загальній кількості кожного року, %
		1998 р.	1999 р.	2000 р.	2001 р.	1998 р.	1999 р.	2000 р.	2001 р.
1	Пенсії за віком	1161042	1156846	1139159	1135114	76,5	76,7	76,2	75,5
2	Пенсії по інвалідності, З них:
	по інвалідності від загального захворювання;	148540	153343	157010	145010	9,8	10,2	10,5	9,64
	по інвалідності від трудового каліцтва та професійного захворювання	20433	20148	18953	18419	1,3	1,3	1,3	1,22
3	Пенсії в разі втрати годувальника	110300	111600	111474	113404	7,3	7,4	7,5	7,54
4	Пенсії за вислугу років	12402	13185	15846	15418	0,8	0,9	1,1	1,03
5	Соціальні пенсії	39075	39459	39325	39464	2,6	2,6	2,6	2,62
	Усього отримують пенсії у відповідності із Законом України “Про пенсійне забезпечення”	1471359	1474433	1462814	1466829	97,0	97,8	97,9	97,5
6	Загальна чисельність пенсіонерів	1517175	1607839	1494835	1504238	-	-	-	-
7	Чисельність працюючих	1619500	1552666	1477273	1410300	-	-	-	-
8	Коефіцієнт демографічного навантаження на працюючих	0,93	0,97	1,01	1,07	-	-	-	-

Джерело даних: Пенсійний фонд у Донецькій області.

Для удосконалення управління пенсійними системами шляхом використання програмно-цільового методу управління запропоновано методику розробки підпрограми управління автоматизованим персоніфікованим обліком і контролем.

Основними цілями розробки цієї методики є: створення інформаційного забезпечення розробки і реалізації Цільової комплексної програми реформування системи пенсійного забезпечення населення України; підвищення розміру пенсій; створення умов для використання нових комп'ютерних технологій розрахунків надходжень і відрахувань Пенсійного фонду, економічних обґрунтувань управлінських рішень у солідарній пенсійній системі, автоматизованого персоніфікованого обліку страхових внесків на накопичувальних рахунках, розрахунку величини накопичувального фонду і розподілу інвестиційного доходу.

Методика визначення розмірів пенсій у реформованій солідарній системі базується на обрахуванні розміру щомісячної пенсії за віком у солідарній системі ( ), яка визначається за формулою

, (1)

де - коефіцієнт страхового стажу l-го працівника i-го підприємства в t-му році, який розраховується за формулою

, (2)

де - кількість місяців страхового стажу l-го працівника i-го підприєм- ства в t-му році;

- заробітна плата l-го працівника i-го підприємства, з якої в t-му році розраховується пенсія, визначається за формулою

, (3)

де - коефіцієнти заробітної плати l-го працівника i-го підприємства в t-му році за кожен місяць страхового стажу, що враховується при нарахуванні пенсії. Коефіцієнти заробітної плати розраховуються не менш ніж за 60 місяців підряд;

- число місяців страхового стажу, впродовж яких розраховано коефіцієнт заробітної плати l-го працівника i-го підприємства в t-му році;

- середня номінальна заробітна плата в Україні, визначена за даними Державного комітету статистики України за календарний рік на день призначення пенсії.

Коефіцієнт заробітної плати l-го працівника i-го підприємства в t-му році () визначається за формулою

, (4)

де - заробітна плата l-го працівника i-го підприємства в t-му році протягом m-го місяця, за який розраховується коефіцієнт;

СЗ_mt- номінальна середня заробітна плата в Україні, визначена за даними Державного комітету статистики України за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати.

На основі даних блоків 1.1 і 2.1 у блоці 2.2 “Планування надходжень і відрахувань Пенсійного фонду” (рис.2) виконуються розрахунки надходжень і відрахувань Пенсійного фонду в солідарній системі.

Щорічно у Цільовій комплексній програмі реформування системи пенсійного забезпечення населення України визначається планова величина надходжень у Пенсійний фонд Донецької області за формулою

, (5)

де - загальні надходження Пенсійного фонду в t-му році;

- заробітна плата n-го працівника i-го підприємства в t-му році;

- ставка відрахувань у Пенсійний фонд від заробітної плати;

1...i - число підприємств, організацій і установ Донецької області в t-му році;

- фіксований податок, що сплачують як єдиний платіж сільськогосподарські підприємства в t-му році;

- ставка відрахувань у Пенсійний фонд від фіксованого податку сіль- ськогосподарських підприємств у t-му році;

- внески в Пенсійний фонд фізичних осіб у t-му році.

Планова величина надходжень у Пенсійний фонд у поточному році корегується відповідно до реальних обставин наступного року.

Величина загальних відрахувань Пенсійного фонду в стратегічному плані визначається за формулою

, (6)

де - планова величина загальних відрахувань Пенсійного фонду в t-му році;

- чисельність нових пенсіонерів по і-му підприємству в t-му році;

- розмір пенсії за віком працівника і-го підприємства в t-му році в солідарній системі;

- розмір пенсії, призначений у попередньому році t-1;

-чисельність пенсіонерів, яким пенсія встановлена у попередньому році.

Для кожного року Цільової комплексної програми реформування системи пенсійного забезпечення населення України складається баланс загальних надходжень і загальних відрахувань Пенсійного фонду. Складання такого балансу дозволяє визначити для кожного року перевищення загальних надходжень над загальними відрахуваннями

, (7)

де - перевищення надходжень над відрахуваннями в році t.

У роботі запропоновано організаційно - економічний механізм взаємозв'язку регіональної програми “Донецька область - 2010” і Цільової комплексної програми реформування системи пенсійного забезпечення населення України (рис.3), який охоплює відносини органів регіонального управління підприємствами з головним управлінням Пенсійного фонду в Донецькій області і управлінь Пенсійного фонду України в містах і районах області.

Рис. 3. Взаємозв'язок програми “Донецька область - 2010 ” і Цільової комплексної програми реформування системи пенсійного забезпечення населення України

Методика визначення розміру довічної пенсії з накопичувального фонду в обов'язковій накопичувальній системі передбачає, що розмір пенсії -го працівника і-го підприємства в t-му році з накопичувального фонду () визначається за формулою

, (8)

де - відсоток відрахувань із заробітної плати в накопичувальний фонд у t-му році;

n - термін сплати внесків на накопичувальний рахунок;

- інвестиційний доход l-гопрацівника і-го підприємства в t-му році.

, (9)

де - сукупний інвестиційний доход у році t, що утворюється за рахунок прибутку від інвестування пенсійних активів накопичувального фонду в інвестиційні проекти і процентів, що нараховуються на пенсійні активи, які розміщено на банківських рахунках;

- питома вага заробітної плати l-го працівника і-го підприємства в t-му році у фонді оплати праці цього підприємства у відповідному році.

Методика управління активами пенсійного фонду в обов'язковій накопичувальній системі дає можливість визначити рівень окупності коштів і обґрунтувати процентну ставку надання інвестицій з накопичувального пенсійного фонду у певний інвестиційний проект.

Розділ 3. Удосконалення управління пенсійними системами в Україні (на прикладі Донецької області). Основи удосконалення управління пенсійними системами в Україні закладено у концепції реформування системи пенсійного забезпечення, якою передбачається збереження і розвиток солідарної пенсійної системи та запровадження обов'язкової і добровільної накопичувальних систем.

На стан пенсійного забезпечення в солідарній системі впливає зміна вікової структури населення. Прогноз зміни вікової структури населення Донецької області показує, що питома вага працездатного населення в 2005 р. у порівнянні з 2000 р. зростає незначно (на 0,6%), а чисельність населення старше працездатного віку зростає швидше (на 2,7%). У 2010 р. в порівнянні з 2000 р. питома вага працездатного населення збільшиться на 0,7%, а чисельність населення старше працездатного віку за цей період зросте на 3,6%. З метою зменшення демографічного навантаження на працездатне населення запропоновано практичну реалізацію розробленої Цільової комплексної програми реформування пенсійного забезпечення населення України розпочати з 2003 р., оскільки за прогнозами надходжень і видатків Пенсійного фонду, розрахованими за авторською методикою, однорівнева солідарна система вже у 2005 р. не буде спроможна забезпечити соціальний захист населення.

Запропонована методика обчислення пенсій у солідарній системі була використана для розрахунків пенсії за віком для працівників ВАТ “Донецький металургійний завод” (ВАТ "ДМЗ"), яким пенсія призначена в 2002 р. Розрахунки свідчать про тісний зв'язок розміру пенсій із рівнем заробітної плати і страховим стажем, що за відсутності обмежень на максимальний розмір пенсії підвищує зацікавленість працівників у збільшенні страхового стажу і заробітної плати, з якої сплачуються внески.

Розрахунки, виконані з використанням методики стратегічного і поточного планування надходжень і видатків пенсійного фонду у солідарній системі, свідчать про збільшення надходжень у порівнянні з величиною надходжень, розрахованих існуючими методами.

Запровадження запропонованих методик визначення розміру пенсій у солідарній пенсійній системі та розміру довічної пенсії у накопичувальній системі за рахунок інвестиційного доходу підвищує рівень соціального захисту населення. На прикладі розрахунків для працівників ВАТ "ДМЗ" обгрунтовано, що найбільш раціональним є варіант, за яким відрахування в накопичувальний пенсійний фонд дорівнюють 8%.

Розрахунки по управлінню активами накопичувального пенсійного фонду виконано за умов, коли відкритий конкурс (тендер) виграло підприємство, що використовує пенсійний актив на накопичувальних рахунках працівників даного підприємства.

Методичні положення щодо управління активами накопичувального пенсійного фонду апробовані на ВАТ "ДМЗ”. На цьому підприємстві впроваджується інвестиційний проект “Модернізація металургійного комплексу ЗАТ “Істіл (Україна)”, який передбачає модернізацію електро-сталеплавильного цеху. Сума інвестицій складає 53642244 дол. Кредит наданий під 5% річних. Інвестиції вкладаються рівними частками з 2001 по 2007 р.

Використання методики управління активами Пенсійного фонду дозволяє впровадити таку організацію управління активами, яка забезпечує найбільш ефективне використання коштів накопичувального пенсійного фонду, підвищення технічного рівня виробництва підприємств області шляхом вкладення інвестицій в інвестиційні проекти підприємств і збільшити рівень пенсій за рахунок надходження інвестиційного доходу.

Запропоновані методичні основи взаємозв'язку програми “Донецька область - 2010” і Цільової комплексної програми реформування системи пенсійного забезпечення населення України дають можливість розробити стратегію реформування системи пенсійного забезпечення і оцінити вплив накопичувального пенсійного фонду на підвищення технічного рівня виробництва підприємств Донецької області.

пенсійний управління облік накопичувальний

Висновки

У дисертації наведено теоретичне узагальнення та запропоновано нові підходи до вирішення наукової задачі щодо формування і розвитку організаційно-економічного механізму управління пенсійними системами на основі удосконалення концептуального та науково-методичного забезпечення.

1. У період переходу до ринкової економіки підвищується актуальність вирішення проблеми управління пенсійними системами. Недоліками діючих методів управління однорівневою солідарною системою є те, що не враховані особливості перехідного періоду і солідарна система знаходиться в значній залежності від демографічних ризиків. Основними недоліками діючої системи пенсійного забезпечення є відсутність взаємозв'язку між рівнем заробітної плати, тривалістю страхового стажу і розміром пенсії. Велика кількість пенсіонерів мають привілеї в одержанні пенсій.

2. Сучасний стан пенсійного забезпечення населення характеризується низьким рівнем пенсій (у Донецькій області у 2002 р. середній розмір пенсій за віком становив 146,02 грн., а з урахуванням інших видів пенсій їх середній розмір склав 112 грн.) і відсутністю можливості їх підвищення у чинній солідарній системі.

У структурі надходжень коштів до Пенсійного фонду найбільшу питому вагу складають обов'язкові внески підприємств, установ і організацій, кошти фіксованого сільськогосподарського податку, обов'язкові внески громадян, що робить таку структуру залежною від обсягів виробництва, платіжної дисципліни, рівня доходів населення, тіньового сектора економіки. Порівняння надходжень у Пенсійний фонд України в Донецькій області і відрахувань із Пенсійного фонду показало, що при розробці діючого законодавства по пенсійному забезпеченню не проведене економічне обґрунтування можливостей Пенсійного фонду.

3. Досвід розвинених країн та країн з перехідною економікою підтверджує життєздатність трирівневої моделі пенсійної системи, функцією якої є соціальний захист застрахованих та накопичення потужних фінансових ресурсів, що відіграють помітну роль у фінансових системах країн та використовуються як інвестиційні ресурси. Водночас виявлено, що на перших етапах проведення пенсійних реформ виникали труднощі і прорахунки, у тому числі такі: висока швидкість реформування обумовила виникнення ряду технічних помилок із запровадженням персоніфікованого обліку внесків у накопичувальні системи; загальна складність концепцій реформування ускладнює її розуміння громадянами та проблему вибору накопичувальних фондів; утворюється можливість призначення неоднакових пенсій чоловікам і жінкам унаслідок різниці страхового стажу та очікуваної тривалості життя; встановлення мінімальної гарантованої ставки інвестиційного доходу призводить до консервативної політики інвестиційної діяльності накопичувальних фондів.

4. Основні пріоритети та напрями управління пенсійними системами визначають поєднання реформування господарського механізму із процесами реформування системи пенсійного забезпечення.

Для реалізації запропонованої концепції реформування пенсійного забезпечення, яка заснована на взаємозв'язку процесу розвитку продуктивних сил країни і процесу реформування системи пенсійного забезпечення, виявлено принципи розробки програми реформування пенсійної системи, підготовлено структуру організаційно-економічного механізму управління пенсійними системами в Україні, запропоновано структуру Цільової комплексної програми реформування системи пенсійного забезпечення України.

5. Оцінка сучасного методичного забезпечення управління солідарною пенсійною системою визначила, що чинна система потребує удосконалення методики визначення пенсії за віком з урахуванням розміру заробітної плати та тривалості страхового стажу. Апробація запропонованої методики на прикладі працівників ВАТ "ДМЗ", які вийшли на пенсію у 2002 р., довела, що розмір пенсії, розрахований за новою методикою, значно вищий, ніж обчислений у відповідності з чинним порядком розрахунків.

З метою визначення платоспроможності Пенсійного фонду розроблено методику стратегічного і поточного планування надходжень і відрахувань пенсійного фонду в солідарній системі. Використання методики для визначення платоспроможності Пенсійного фонду в Донецької області у 2002 р. свідчить про можливість збільшення величини загальних надходжень на 169899 тис. грн. у порівнянні з величиною надходжень, розрахованих діючими методами.

6. Дослідження проблем пенсійного забезпечення дозволило дійти висновку, що найбільш повно сучасним вимогам відповідає організаційно-економічний механізм управління змішаними пенсійними системами, які поєднують у собі солідарну і обов'язкову накопичувальну системи.

Накопичувальні системи грунтуються на принципах персоніфікації внесків на персональних накопичувальних рахунках, що забезпечує тісний зв'язок розміру пенсії з доходами, з яких протягом всього страхового стажу сплачувалися внески, та інвестуванні пенсійних коштів, що дає можливість одержати додаткову пенсію за рахунок інвестиційного доходу.

7. Для зменшення рівня демографічного навантаження на працездатне населення Донецької області і підвищення рівня соціального захисту населення запропоновано практичну реалізацію Цільової комплексної програми реформування системи пенсійного забезпечення населення України починаючи з 2003 р. Підвищення ефективності реалізації програми вбачається шляхом запровадження організаційно-економічного механізму її взаємозв'язку з програмою “Донецька область - 2010”. Таке надасть можливість для пожвавлення інвестиційної діяльності в Донецькій області за рахунок використання коштів накопичувальної системи в інвестиційні проекти підприємств, що сприятиме прискоренню реалізації регіональних програм економічного і соціального розвитку і підвищенню рівня життя населення.

8. Методичні основи реформування солідарної пенсійної системи і створення обов'язкової накопичувальної системи, які розроблено на основі концепції взаємозв'язку процесу розвитку продуктивних сил країни, регіону, підприємства і процесу реформування пенсійної системи, дозволяють підвищити обґрунтованість рішень по управлінню пенсійними системами.

Список опублікованих праць за темою дисертації

Ішков В. Система персоніфікованого обліку відомостей // Схід. - 2001. - №6 (43). - С.39-43.

Ішков В. Чому в Україні необхідна реформа системи пенсійного забезпеченя // Схід. - 2002. - №1 (44). - С.14-17.

Ишков В.Н. Организационно-економический механизм управления солидарной системой пенсионного обеспечения в Донецкой области // Економіка промисловості. - 2002. - №1(15). - С.141-143.

Ишков В.Н. Организационно-экономический механизм управления обязательной накопительной системой пенсионного обеспечения // Економіка: проблеми теорії та практики. - Дніпропетровськ: ДНУ. - 2002.- Вип. 130. - С.118-142.

Ішков В. Методика призначення пенсій за віком в солідарній системі пенсійного забезпечення // Схід.- 2002. - №2 (45). - С.18-19.

Ишков В.Н. Сведения персонифицированного учета о налогоплательщиках - база для учета и аудита в системе социального страхования // Вісник ДонДУЕТ. - 2002. - №4/2 (12). - С.55-59.

Ишков В.Н. К вопросу о совершенствовании пенсионного обеспечения в Украине // Вісник ДонНУ. - 2002. - №2-2/2002. - С.16-21.

Ишков В.Н. Использование накопительного пенсионного фонда для финансирования инвестиционных проектов // Управление экономикой переходного периода. - Донецк: ИЭП НАН Украины. - 2002. - С.207-214.

Ишков В.Н. Предпосылки кризиса пенсионной системы в Украине // Матеріали міжнар. наук.-практ. конф. "Прикладна соціальна політика: проблеми використання та розповсюдження" (Донецьк, 29-30 жовтня 2002 р.) - Донецьк:ДонДУЕТ. - 2002. - Т. 2. - С. 30-36.

Размещено на Allbest.ru

...