Трансформація кооперативних систем у перехідній економіці

Соціально-економічний зміст кооперації, принципи та закономірності її розвитку на перехідному етапі. Типи кооперативних систем, їх ієрархічна структура. Стратегічні напрями і пріоритети розвитку видів кооперації, форми та механізми правового забезпечення.

Рубрика Экономика и экономическая теория
Вид автореферат
Язык украинский
Дата добавления 27.07.2014
Размер файла 69,6 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Подальша перспектива розвитку кредитної кооперації пов'язана із створенням кооперативних банків. Здійснюючи фінансово-кредитне обслугову-вання переважно дрібних суб'єктів економіки, ці банки набули значного поширення в більшості країн світу. Знаходячись у власності своїх клієнтів, вони успішно забезпечують потреби широких верств сільського і міського населення в різноманітних кредитах, ощадних, розрахункових та інших фінансових послугах. До Жовтневого перевороту в Україні існувала потужна і досить розвинута мережа кооперативних банків, яка наприкінці 20-х років минулого століття була ліквідована. Зараз стоїть завдання їх відродження з метою забезпечення кредитами передусім сільських товаровиробників, сільського населення.

Автором запропонована програма відродження національної системи аграрних кооперативних банків. Остання має будуватись за принципом класичних західних кооперативних фінансово-кредитних систем. Основу пропонованої системи становлять сільські кредитні товариства (кооперативні каси), що створюються селянами одного або кількох сусідніх сіл. Другий рівень системи складають кредитні спілки, що діють у районних центрах, районні відділення обласного кооперативного банку, районні кредитні кооперативи (після прийняття відповідного законодавства). Третій рівень формують обласні аграрні кооперативні банки та кредитні спілки, що знаходяться в обласних центрах, але працюють з аграрним сектором. Четвертий, національний рівень - Центральний аграрний кооперативний банк, який логічно завершує побудову кооперативної фінансової системи аграрного сектора, об'єднуючи обласні аграрні кооперативні банки та кредитні спілки, що працюють із аграрним сектором. Зазначається, що для реалізації цієї програми необхідна державна підтримка і фінансова допомога.

У розділі 5 “Трансформація механізмів управління в кооперативних системах” розглядаються особливості функціонування її економічного механізму та основні напрями його перебудови. Нова економічна модель кооперації вимагає докорінної перебудови фінансового механізму функціонування кооперативних систем. Мета перебудови цього сегменту економічного механізму - забезпечення беззбиткової діяльності усіх кооперативів. У зв'язку з цим автор обґрунтовує необхідність переведення діяльності усіх кооперативів на кооперативні принципи господарювання, реалізація котрих закладає базиси і основи перебудови фінансового механізму кооперації.

У дисертації дається авторське обґрунтування кооперативних принципів господарювання:

- принцип економічної участі членів кооперативу своїм майном і коштами у формуванні суспільного капіталу, а також у багатьох випадках і своєю працею. Цей принцип сприяє гуманізації кооперативної економіки, породжує солідарну відповідальність за фінансові результати діяльності підприємства;

- принцип самоокупності і самофінансування. Реалізація цього принципу сприяє розширенню меж розвитку кооперації в умовах ринку, забезпечує її високу конкурентоспроможність;

- принцип матеріальної зацікавленості, який є рушійною мотивацією господарської діяльності. Він передбачає з допомогою економічних і матеріальних стимулів поєднання суспільних інтересів, інтересів колективу підприємства і його членів;

- принцип матеріальної відповідальності, який передбачає солідарну відповідальність за економічні результати діяльності в розмірі членського внеску і частки в майні кооперативу;

- принцип підзвітності і підконтрольності передбачає забезпечення внутрігосподарського, внутрісистемного і громадського (кооперативного) контролю за діяльністю кооперативних підприємств, збереженням кооперативного майна, фінансовим станом і економічною результативністю.

Далі в дисертаційному дослідженні проводиться думка, що кооперація успішно функціонує за умови організаційної єдності, синтетичним виразом якої є управлінська ієрархія. Наявність ієрархічно організованих систем дозволяє кооперації краще відстоювати свої інтереси як на регіональному рівні (перед органами місцевої влади), так і загальнонаціональному рівні (ініціювання законопроектів та інших нормативно-правових актів). Отже, ієрархію управління дисертант вважає важливим параметром організаційної структури управління і напрямом її удосконалення.

У роботі показується, що кооперативним формам самоорганізації людей властива специфічна побудова системи управління, яка складається з двох підсистем: підсистеми органів громадського самоврядування і підсистеми професійного управління соціальною та господарською діяльністю організацій і підприємств. Удосконалення системи управління кооперацією передбачає його побудову на засадах гармонізації цілей об'єднуваних пайовиків, працівників і структурних підрозділів апарату управління, з урахуванням її багатогалузевого і багатофункціонального характеру соціальної та господарської діяльності.

Запропонована автором програма удосконалення управління кооперативними системами передбачає наступні заходи. По-перше, підвищення організаційної ролі правлінь кооперативів і спілок, що повинне проявитися в переорієнтації їх діяльності з вирішення поточних господарських питань на вирішення стратегічних проблем розвитку кооперативних систем. По-друге, реалізацію у повному обсязі ролі і значення членів кооперативів у процесі управління і контролю. Вона вимагає послідовного дотримання принципів кооперативної демократії. По-третє, розмежування функцій виборних працівників і найманого персоналу. По-четверте, професіоналізацію управління виробничо-господарською діяльністю кооперативів і спілок. Пропонується запровадити посади виконавчих директорів, на яких слід покласти всі розпорядницькі функції щодо організації поточної господарської діяльності. Це підвищить статус голови правління кооперативу, який звільняється від виконання оперативних функцій управління і стає організатором роботи правління і соціальної діяльності кооперативу в цілому.

Успіх трансформаційних перетворень у кооперативній системі в значній, а то і вирішальній мірі залежить від кадрового забезпечення. Його роль у ринковій економіці є надзвичайно важливою. Це обумовлено появою нової моделі кооперативу як ефективного власника, наявністю економічної зацікавленості. Людський фактор, його якість та раціональність використання стають домінантою суспільного розвитку. Сучасна теорія поділяє продуктивний капітал на фізичний та людський. Останній представлений людиною-працівником і знаходить свій вираз у знаннях, кваліфікації, навичках та вмінні працювати. Успіх підприємств сьогодні визначається якістю робочої сили, наявністю висококваліфікованих працівників.

Кадрову ситуацію у вітчизняній кооперації не можна назвати задовільною. Відчувається гостра нестача кваліфікованих працівників, які володіють знаннями та вмінням господарювання в ринкових умовах. Враховуючи розширення кооперативного сектора економіки, потреба в таких кадрах зростатиме. У дисертації обґрунтовуються основні складові концепції кадрового забезпечення кооперативної системи. Вона має включати, по-перше, заходи щодо формування якісного складу керівників кооперативних підрозділів і, по-друге, підвищення кваліфікації працівників низових ланок. Спеціального вирішення вимагає проблема активізації людського фактора на виробництві. Його розв'язання вимагає передусім застосування матеріального і морального стимулювання діяльності, а також переважне використання праці самих кооператорів, в яких проявляється комплекс власник-працівник. Лише вузькі спеціалісти можуть запрошуватися з поза меж систем кооперації.

У дисертації докладно проаналізовано вплив на трансформаційні процеси правового забезпечення. Розвиток кооперації відбувається в правовому полі держави, яке може як стимулювати, так і гальмувати цей розвиток. Кооперація претендує на те, щоб стати рівноправною або навіть привілейованою (з огляду на значний соціальний потенціал) формою господарювання з погляду правового забезпечення та державної підтримки. Існуюче законодавство про кооперацію в основному створило правові передумови її розвитку. Проте нині формально повне законодавче забезпечення мають лише три види кооперації - споживча, сільськогосподарська і кредитна. Разом з тим деякі положення чинного законодавства вносять певну суперечність у правове регулювання діяльності кооперативів. Тому існує потреба удосконалення кооперативного законодавства. Воно, з одного боку, передбачає розробку та прийняття нових законів стосовно окремих видів кооперації, а з іншого - усунення існуючої суперечності в трактуванні певних положень різними законами.

У дисертації показуються основні напрями удосконалення вітчизняного законодавства стосовно кооперативного сектора економіки. При цьому автор доводить, що удосконалення кооперативного законодавства необхідно здійснювати в напрямі закріплення та подальшої деталізації в ньому принципів Міжнародного кооперативного руху з урахуванням національної специфіки, забезпечення єдності та збалансованості усіх складових кооперативної політики, органічного поєднання державного і внутрісистемного регулювання кооперативної діяльності.

Висновки

У дисертаційній роботі здійснено теоретичне узагальнення та запропоно-ване нове розв'язання наукової і практичної проблеми - визначення найбільш сутнісних характеристик та напрямів трансформації кооперативних систем у перехідній економіці. Це дозволило зробити висновки концептуального, теоретичного і науково-практичного спрямування, кінцевою метою яких є прискорений розвиток кооперації в Україні:

1. Унікальність кооперації полягає у тому, що в її основі лежать як економічні, так і соціальні імперативи. Вона є соціально-економічним явищем, зміст якого визначають і економічна діяльність, і соціальні функції. В ній успішно поєднуються природна для неї соціальна функція із вимогами ефективного функціонування підприємництва. Створений додатковий продукт слугує задоволенню соціальних потреб кооператорів. Можна стверджувати, що економічна діяльність ведеться задля реалізації соціальних функцій. Останні є визначальними для розуміння сутності кооперації.

2. Кооперацію слід розглядати і аналізувати як соціально-економічну систему, що є складовим елементом (підсистемою) національної економічної системи. В широкому трактуванні вона виступає формою організації господарської, соціально-духовної та політичної діяльності членів (пайовиків) з метою всебічного задоволення їх економічних, соціально-духовних і політичних інтересів.

3. Сутність кооперативних систем додатково розкривається за допомогою їх типологізації. Такою є типологізація на основі наростання складності господарського механізму, появи нових елементів розвитку. Аналіз переходу від простих до складних кооперативних систем, еволюція останніх започаткована у другій половині ХІХ століття, дозволили виявити наявність двох важливих споріднених процесів - капіталізації та декооператизації. Їх вивчення дозволяє визначити і спрогнозувати виникнення системних загроз для кооперації.

4. Міжнародний досвід новітнього реформування кооперативних систем дозволяє зробити висновки щодо передумов їх успішної трансформації. З'ясовано, що результативність кооперативних перетворень в Україні залежить передусім від вмілого використання адаптивних можливостей кооперації при переході на ринкові умови господарювання, вдалого вибору моделі розвитку, активізації співпраці з іноземними кооперативними союзами, а також від дійової державної підтримки кооперації та кооперативних перетворень.

5. На основі використання зарубіжного досвіду, врахування національних чинників розвитку, традицій українського господарювання створена перспективна модель кооперативної системи. Це ринково орієнтована модель кооперації, адекватна типу національної економіки. Вона передбачає, що українська кооперація має розвиватися як соціально-економічна і громадська система, яка включає різні форми і види кооперації, всі типи кооперативів та кооперативних організацій, гармонійно поєднує соціальні і економічні засади, і є переважно орієнтованою на сільську місцевість. Її головна мета полягає у реалізації невичерпних можливостей кооперації, ефективному використанні її потенціалу для економічного зростання і соціальної орієнтації багатоукладної економіки України.

6. Перспектива існування та розвитку кооперативних систем безпосередньо залежать від ефективності їх функціонування, здатності конкурувати з іншими (некооперативними системами). Здійснений аналіз показав їх цілковиту співставність, підтвердив, що вони нічим не поступаються приватним системам, а в деяких аспектах перевершують їх. Для отримання таких результатів слід використовувати не лише показник економічної ефективності, як це здебільшого робиться. Кооперативна система має оцінюватися за інтегральним показником, який, окрім економічної, включає й соціально-духовну ефективність. Кооперація явно випереджає некооперативні системи в соціально-духовному плані і завдяки цьому „виживає” навіть у гострій конкурентній боротьбі і відвойовує право на існування як повноцінний і незамінний сегмент економіки.

7. Дослідження розвитку процесів концентрації показало, що підприємства в більшості галузей кооперативного сектора економіки мають досить низьку масштабну еластичність діяльності, що не дозволяє їм скористатися позитивними ефектами масштабу. Натомість результативність процесів централізації для кооперативних систем є достатньо вираженою. Аналіз засвідчив їх високу економічну централізаційну еластичність, позитивний вплив на ефективність функціонування системи. Це дозволяє зробити висновок про доцільність, вигідність економічної централізації кооперативних систем.

8. Кооперативна система складається з чотирьох основних підсистем: сільськогосподарської, споживчої, кооперації у сфері послуг та кредитної кооперації. Вони взаємозв'язані і взаємообумовлюють свій розвиток. Розвиток кооперативної системи відбувається саме зростанням її підсистем. Пріоритетна роль у цьому процесі належить сільськогосподарській кооперації. Аграрну сферу слід розглядати як перспективну сферу розвитку кооперації. Автором розроблена та запропонована стратегія розвитку кооперації в аграрній сфері України, реалізація якої здатна забезпечити швидкий поступ сільськогосподарських кооперативів, а отже всієї аграрної сфери.

9. Ядром кооперативної системи в Україні виступає споживча кооперація як найбільш структурована, соціалізована та організаційно оформлена підсистема. Нині вона знаходиться в стані активного реформування, основу якого складають структурні перетворення. Відбувається пошук оптимальної її структури, яка відповідала б вимогам ринкової економіки. Дисертантом розроблена науково обґрунтована, спланована по етапах концепція розвитку споживчої кооперації, яка дає можливість створити якісно нову її модель, поновити її позиції в економіці.

10. Широке поле діяльності для розвитку кооперативної системи відкривається у сфері послуг та в кредитно-фінансовій сфері. В Україні спостерігається позитивна тенденція відродження цих видів кооперативної діяльності. Уже існує мережа кредитних спілок, більшість з яких входить до Національної асоціації кредитних спілок України. Подальша перспектива розвитку кредитної кооперації пов'язана із створенням системи кооперативних банків. У дисертації запропонована програма відродження кредитних та аграрних кооперативних банків.

11. Успіх розвитку кооперативної системи залежить від ефективного функціонування її економічного механізму. Провідне місце в ньому належить фінансовим інструментам. Нині стоїть завдання докорінної перебудови кооперативного фінансового механізму, його адаптування до умов ринкового середовища. Автор докладно обґрунтовує основні положення такої перебудови, основними серед них є: якнайповніше використання кооперативного принципу “економічної участі”; прискорена капіталізація і перехід на траєкторію інвестиційно-інноваційного розвитку; активне використання принципу матеріальної зацікавленості; тісна співпраця та взаємодопомога різних кооперативів; широке застосування членського контролю.

12. Запропонована програма удосконалення управління кооперативними системами передбачає підвищення організаційної ролі правлінь кооперативів і спілок, їх переорієнтацію на вирішення стратегічних проблем розвитку, реалізацію у повному обсязі ролі і значення членів кооперативів у процесі управління та контролю, послідовного дотримання принципів кооперативної демократії, підвищення професіоналізації управління. Доводиться, що успіх трансформаційних перетворень у кооперативній системі у вирішальній мірі залежить від кадрового забезпечення. Кваліфіковані кадри забезпечують не лише професіоналізацію управління, а й зростання продуктивності праці на всіх ділянках кооперативного господарства. Людський фактор, його якість та раціональне використання стають важливою передумовою відродження та подальшого розвитку кооперації. Усвідомлення цього передбачає необхідність розробки концепції кадрового забезпечення кооперативних підрозділів. Основні положення такої програми викладені в монографії.

13. Велику роль у трансформації кооперативних систем у перехідній економіці відіграє правове забезпечення її здійснення. Законодавчі норми повинні передусім виходити з того, що кооператив є найближчим уособленням соціальної або народної форми господарювання, оскільки передбачає обов'язкову трудову чи пайову участь своїх членів. Удосконалення законодавства щодо кооперації, як показано в дисертації, має відбуватися в напрямі закріплення в ньому принципів міжнародного кооперативного руху, органічного поєднання державного та внутрісистемного регулювання кооперативної діяльності.

Перелік опублікованих праць за темою дисертації

Монографії:

Бабенко С.Г., Апопій В.В. та інші. Споживча кооперація України: Проблеми сучасного розвитку // Кн.І. Ринкова орієнтація споживчої кооперації України: Монографія. - Львів: Коопосвіта, 1999. - 365с.; 23 д.а. (особисто автором 4,4 д.а. - розділи: ІІ. Соціально-економічна природа і роль кооперації в ринковій економіці; V. Концептуальні підходи до розвитку споживчої кооперації в ринковому середовищі; ХІ. Природа власності споживчої кооперації та необхідність її розмежування і персоніфікації).

Бабенко С.Г. Трансформація кооперативних систем у перехідній економіці: Монографія. - К.: Наукова думка, 2003. - 332с.; 20,8 д.а.

Підручники та навчально-методичні посібники:

Бабенко С.Г., Семчик В.І. та інші. Кооперативне право: Підручник / За редакцією В.І.Семчика. - К.: Ін. Юре, 1998. - 336с.; 22 д.а. (особисто автором 1,8 д.а. - розділ І, § 3. Функції та завдання кооперативного права; розділ ІІ § 4. Розвиток кооперації після проголошення незалежності України; розділ VIII, § 2-4. Організаційно-правові форми кооперативної діяльності).

Бабенко С.Г., Гончарук Я.А. та інші. Комерційна діяльність на ринку товарів і послуг: Підручник. - Львів: Вид. ЛКА, 2001. - 450с.; 37,2 д.а. (особисто автором 7,9 д.а. - розділи: 1.3.Торгівля як сфера комерційної діяльності; 2.2. Система зв'язків на оптовому ринку та їх правове регулювання; 2.4. Закупівлі товарів на основі прямих зв'язків; 2.9.Основи ведення комерційних переговорів; 2.13. Система товаропостачання роздрібної мережі; 3.3. Магазинні форми продажу товарів; 3.4. Позамагазинні форми продажу товарів; 3.8. Система послуг у роздрібній торгівлі).

Бабенко С.Г. Державна політика у кооперативній сфері; Еволюція кооперативної системи / Перехідна економіка: Підручник / За редакцією В.М. Гейця. - К.: Вища школа, 2003. - 592с.; 48.1 д.а. (особисто автором 0,6 д.а. - розділ 14. Кооперативний сектор економіки у перехідній економіці: § 14.2, § 14.3).

Бабенко С.Г., Гелей С.Д. та інші. Основи кооперації: Навчальний посібник. - К.: КООТ “Знання” України, - 2004. - 470с.; 24.3 д.а. (особисто автором 4.1 д.а. - розділ ІІ, §§13-15. Кооперативний сектор командно-планової та перехідної економіки; §§16-17. Світовий кооперативний рух у ХХ ст.; розділ ІV, §§21-22. Кооперація споживачів. Споживчі кооперативи).

У наукових фахових виданнях:

Бабенко С.Г. Оглядаючись на пройдене … // Споживча кооперація України. Історичні та соціально-економічні аспекти: Збірник наукових статей. - К.: Видавництво редакції газети “Вісті Центральної спілки споживчих товариств України”, 1996. - С.4-13; 0,6 д.а.

Бабенко С.Г., Апопій В.В., Гончарук Я.А. Сільський ринок і роль споживчої кооперації в його становленні // Вісник Львівської комерційної академії. - Львів, 1997. - Т.1. - С.6-15; 0,8 д.а. (особисто автором 0,4 д.а. - Суть, роль, чинники, умови формування сільського ринку.).

Бабенко С.Г. Взаємодія споживчої кооперації та підприємництва в умовах перехідної економіки // Політика і час. - 1998. - №8. - С.44-51; 0,5 д.а.

Бабенко С.Г. Функції споживчої кооперації і проблеми її реалізації в умовах трансформації економіки // Вісник Львівської комерційної академії. - Львів: Коопосвіта, 1998. - Т.2. - С.3-10; 0,4 д.а.

Бабенко С.Г. Від трансформації кооперативних систем до ринкового реформування національної економіки // Вчені записки. - К.: КНЕУ, 1998. - Вип.1. - С.80-83; 0,3 д.а.

Бабенко С.Г. Підприємництво і споживча кооперація в перехідній економіці // Віче. - 1998. - №7. - С.107-120; 0,8 д.а.

Бабенко С.Г. Споживча кооперація зміцнює економіку // Економіст. - 1998. - №11. - С.56-57; 0,3 д.а.

Бабенко С.Г. Розвиток споживчої кооперації України в перехідних умовах // Регіональна економіка. - 1999. - №1. - С.74-80; 0,4 д.а.

Бабенко С.Г., Гелей С.Д. Споживча кооперація України: історія та сучасний стан // Фінанси України. - 1999. - №10. - С.26-39; 0,45 д.а. (особисто автором 0,3 д.а. - Сучасний зміст кооперації. Нові функції кооперації. Напрямки реформування споживчої кооперації.).

Бабенко С.Г. Споживча кооперація: проблеми економічної стабілізації // Економіка та підприємництво: Збірник наукових праць молодих вчених та аспірантів. - К.: КНЕУ, 1999. - Вип.3. - С.39-43; 0,3 д.а.

Бабенко С.Г. Методологічні проблеми становлення і розвитку економічної теорії кооперативних систем: сучасні (посттрадиційні) підходи до аналізу кооперативних систем // Вісник Львівської комерційної академії. Серія економічна. - Львів: Коопосвіта, 1999. - Вип.6.- С.3-14; 0,7 д.а.

Бабенко С.Г. Споживча кооперація в Україні: виникнення та шляхи розвитку // Сільськогосподарська кооперація: суть та проблеми розвитку в Україні: Наукове видання. - К.: ІАЕ УААН, 1999. - С.76-91; 0,7 д.а.

Бабенко С.Г. Сучасні напрями дослідження кооперативних систем: ринковий аналіз // Вчені записки. - К.: КНЕУ, 1999. - Вип.2. - С.27-36; 0,6 д.а.

Бабенко С.Г. Сучасні напрями дослідження кооперативних систем: ресурсно-продуктивний аналіз // Вісник Львівської комерційної академії. Серія економічна. - Львів: Коопосвіта, 2000. - Вип.7. - С.3-12; 0,6 д.а.

Бабенко С.Г. Споживча кооперація: стратегічні напрями розвитку // Стратегія економічного розвитку України: Науковий збірник. - К.: КНЕУ, 2001. - Вип.4. - С.76-79; 0,2 д.а.

Бабенко С.Г. Власність споживчої кооперації: соціально-економічна природа та особливості реформування // Економіка України. - 2001. - №12. - С.4-10; 0,4 д.а.

Бабенко С.Г. Споживча кооперація України у ХХІ столітті: стратегія трансформації і розвитку // Вчені записки. - К.: КНЕУ, 2001. - Вип.3. - С.79-87; 0,5 д.а.

Бабенко С.Г. До питання про природу кооперативних систем: вузьке, широке і гіпершироке трактування // Вісник Львівської комерційної академії. Серія економічна. - Львів: Коопосвіта, 2002. - Вип.12. - С.57-62; 0,4 д.а.

Бабенко С.Г. Еволюція кооперативної ідеї та основні напрями розвитку кооперативного руху в Україні // Стратегія економічного розвитку України: Науковий збірник. - К.: КНЕУ, 2002. - Вип.1(8). - С.113-117; 0,3 д.а.

Бабенко С.Г. Пріоритетні напрями розвитку споживчої кооперації України // Наукове видання. Вісник Львівської комерційної академії. Серія економічна. - Львів: ЛКА, 2002. - Вип.13. - С.3-9; 0,4 д.а.

Бабенко С.Г. Стратегія розвитку кооперативного сектору економіки України // Економіка і прогнозування. Науково-аналітичний журнал. - 2003. - №4. - С.38-51; 0,85 д.а.

Бабенко С.Г. Розвиток кооперативного сектору економіки у книзі: Стратегія економічного і соціального розвитку України (2004-2015 роки) / Шляхом європейської інтеграції. Підготовлена у відповідності до розпоряджень Президента України №372/2001-рп від 21.12.2001 р. та №385/2002-рп від 08.11.2002 р. - К.: ІВЦ Держкомстату України, 2004. - 416 с., 25,8 д.а. (особисто автором 0.15 д.а. - розділ 12.6.).

В інших виданнях:

Бабенко С.Г. Про діяльність споживчої кооперації у 2000 році та завдання з виконання Указу Президента України щодо розвитку національного кооперативного руху і рішень XVIII (позачергового) з'їзду споживчої кооперації України // Українська кооперація: Історичні та соціально-економічні аспекти. - Львів, 2001. - Т.2. - С.5-11; 0,4 д.а.

Бабенко С.Г., Гончарук Я.А., Гелей С.Д. Подвижники кооперативної ідеї // Українські кооператори: історичні нариси. - Львів: Коопосвіта, 1999. - Кн.1. - С.5-19; 37,9 д.а. (особисто автором 0,5 д.а. - Роль споживчої кооперації у відродженні національного кооперативного руху. Соціальна місія кооперації).

Бабенко С.Г., Гончарук Я.А., Гелей С.Д. Будівничі української кооперації // Українські кооператори: історичні нариси. - Львів: ЛКА, 2001. - Кн.2. - С.3-14; 27,1д.а. (особисто автором 0,4 д.а. - Кооперативна ідея. Розвиток кооперативного руху.).

Бабенко С.Г. Методологічні проблеми становлення і розвитку економічної теорії кооперативних систем: традиційні підходи до аналізу кооперативних систем // Вісник Львівської комерційної академії. Серія економічна. - Львів: Коопосвіта, 1999. - Вип.5. - С.3-14; 0,7 д.а.

Бабенко С.Г. Відродження // Персонал. - 2001. - №1. - С.42-43; 0,2 д.а.

Бабенко С.Г. Споживча кооперація України: Теоретичні проблеми сучасного розвитку // Конференція: Проблеми розвитку споживчої кооперації України в ринковому середовищі. // Збірник праць міжнародної науково-практичної конференції. - Львів: Коопосвіта, 1998. - Част.1. - С.9-15; 0,4 д.а.

Бабенко С.Г., Апопій В.В., Гончарук Я.А. Проблеми становлення споживчого ринку України // Соціально-економічні дослідження в перехідний період / Щорічник наукових праць. Випуск ХХІІІ “Україна у ХХІ столітті: концепції та моделі економічного розвитку” / Матеріали доповідей V Міжнародного конгресу українських економістів, м. Львів, 22-26.05.2000 р. / НАН України. Інститут регіональних досліджень. Редкол.: відп. ред. Академік НАН України М.І. Долішній. - Львів, 2001. - С 245-254; 0,5 д.а. (особисто автором 0,2 д.а.).

Бабенко С.Г. Концептуальні підходи до розвитку національного кооперативного руху у ХХІ столітті. // Міжнародна науково-практична конференція “Національний кооперативний рух та структурні зміни в економіці України ХХІ століття” // Збірник наукових праць учасників конференції. - К.: Укоопосвіта, 2001. - С.28-33; 0,4 д.а.

Бабенко С.Г. Про типові деформації кооперативних систем в перехідних економіках // Вісник Львівської комерційної академії. Серія економічна. / Збірник наукових праць (за матеріалами другої Міжнародної економетричної конференції “Економічні методи і моделі в економіці: теорія і практика”). - Львів, Коопосвіта, 2001. - Вип.11. - С.226-235; 0,6 д.а.

Бабенко С.Г., Гончарук Я.А. Сільський ринок споживчих товарів: пріоритети розвитку // Наукове видання. Вісник Львівської комерційної академії. Серія економічна (за матеріалами Всеукраїнської науково-практичної конференції “Внутрішній ринок споживчих товарів України: стан і перспективи розвитку”). - Львів: ЛКА, 2003. - Вип.14. - С.10-18; 0,6 д.а. (особисто автором 0,4 д.а.).

Бабенко С.Г., Гелей С.Д. Українська кооперативна ідея в загально-європейському контексті. - К.: Редакція газети “Вісті Центральної спілки споживчих товариств України”, 2003. - 160 с.; 8,9 д.а. (особисто автором 3,3 д.а. - розділи: Кооперативна ідея в умовах радянської влади; Пропаганда кооперативних ідей; Міжнародний кооперативний рух та проблеми сучасного розвитку національної кооперативної ідеї).

Бабенко С.Г. (у складі робочої групи). Формування та розвиток аграрного ринку України // Послання Президента України до Верховної Ради України про внутрішнє та зовнішнє становище України у 2003 році. - К.: ІВЦ Держкомстату України, 2004. - 470с.; 44.3 д.а. (автору належить розробка проблем розвитку інфраструктури сільськогосподарського ринку і розвитку Укоопспілки, визначення її ролі та місця в АПК - 0.2 д.а.).

Бабенко С.Г., Гончарук Я.А., Апопій В.В. та інші. Стратегія розвитку споживчої кооперації України (2004-2015 рр.) / Матеріали ХІХ з'їзду споживчої кооперації України. - Київ, 23.03.04. (особисто автором 0,8 д.а. - розділи: 2.2. Кооперативний сектор національної економіки в умовах трансформації українського суспільства; 3.1. Загальний стан сучасного розвитку споживчої кооперації України; 3.2. Основні завдання перспективного розвитку споживчої кооперації України; 3.3. Створення перспективної соціально орієнтованої моделі споживчої кооперації; 6. Стратегічна модель організації та управління споживчою кооперацією).

Анотація

Бабенко С.Г. Трансформація кооперативних систем у перехідній економіці. - Монографія.

Дисертація у вигляді монографії на здобуття наукового ступеня доктора економічних наук зі спеціальності 08.01.01 - “Економічна теорія”. - Київський національний економічний університет, м. Київ, 2004 р.

Дисертація присвячена дослідженню теоретичних, методологічних та практичних аспектів трансформації кооперативних систем у перехідній економіці постсоціалістичних країн.

Розглянуто сутність, сучасний зміст кооперації, особливості її організації як системи, поглиблено теоретико-методологічні засади еволюції принципів кооперації, розвинуті окремі положення теорії концентрації та централізації стосовно кооперативних систем. Розроблена перспективна модель системи кооперації в перехідній економіці, яка включає такі складові: типи кооперативів і їх форми, соціальні функції, принципи діяльності, соціально орієнтовану економічну спрямованість, демократичну систему управління, а також економічні механізми.

Ключові слова: кооперація, кооперативні принципи та цінності, кооперативні системи, кооперативний рух, модель кооперації, кооперативний сектор економіки, кооператив, госпрозрахунок, Міжнародний кооперативний альянс, Національний кооперативний альянс України, Укоопспілка.

Бабенко С.Г. Трансформация кооперативных систем в переходной экономике. - Монография.

Диссертация в виде монографии на соискание ученой степени доктора экономических наук по специальности 08.01.01 - “Экономическая теория”. - Киевский национальный экономический университет, г. Киев, 2004 г.

Диссертация посвящена исследованию теоретических, методологических и практических аспектов трансформации кооперативных систем в переходной экономике постсоциалистических стран.

Определена новая роль и усовершенствовано сущностную характеристику кооперации в условиях перехода постсоциалистических стран к рыночной социально ориентированной экономике. Показано, что уникальность кооперации состоит в том, что в её основе лежат как экономические, так и социальные ценности. В связи с этим она выступает как особенная социально-экономическая подсистема национальной многоукладной экономической системы. Автор обосновывает научную стратегию трансформации кооперативной системы на базисе обновления международных и национальных принципов кооперации и форм их реализации, соединение трансформации отечественной кооперации с уточнением социальных, экономических, организационных, региональных и международных приоритетов. В теоретическом плане сделана попытка обосновать соотношение экономических и социальных начал в кооперации.

Доведено, что результативность кооперативных преобразований в Украине зависит от умелого использования адаптивных возможностей кооперации при переходе на рыночные условия хозяйствования, удачного выбора модели развития. В диссертации предложено научно обоснованную перспективную модель кооперативной системы. Она представляет собой рыночно ориентиро-ванною модель, адекватной типу национальной многоукладной экономике. Эта модель предполагает развитие кооперации как социально-экономической и общественной системы, которая включает разные формы и виды кооперации, все типы кооперативов и кооперативных организаций, гармонично соединяет социальные и экономические начала. Главная цель новой модели кооперации состоит в реализации неисчерпаемых возможностей кооперативной системы, эффективном использовании её потенциала для экономического роста и социальной ориентации многоукладной экономики Украины.

Предложенная автором кооперативная система состоит из четырёх подсистем: сельскохозяйственной, потребительской, кооперации в сфере услуг и кредитной кооперации. Развитие кооперативной системы осуществляется путём роста её подсистем. По мнению автора, приоритетная роль в этом процессе принадлежит сельскохозяйственной кооперации. В диссертации разработана и предложена стратегия развития кооперации в аграрной сфере Украины.

Авторские исследования показали, что ядром кооперативной системы в Украине является потребительская кооперация как более структуризованная, социализированная и организационно оформленная подсистема. Сейчас она находится в состоянии активного реформирования. Диссертантом разработана научно обоснованная, спланированная по этапам концепция развития потребительской кооперации, что в конечном счёте даст возможность создать качественно новую её модель, восстановит её позиции в экономике. В частности, предлагаются три направления структурной перестройки хозяйственной организации потребительской кооперации: 1) преобразование основной части хозяйственных единиц в самостоятельные хозяйственные субъекты; 2) объединение предприятий и образование хозяйственных комплексов на основе интеграции технологически и функционально взаимосвязанных отраслей, это могут быть торгово-сервисные, заготовительно-производственные комплексы и т.д.; 3) усовершенствование и расширение хозяйственной организации - образование с участием потребительской кооперации сложных организационно-правовых форм хозяйствования.

В диссертации особо подчеркивается, что успех развития кооперативной системы зависит от эффективности её экономического механизма. Ведущее место в нем принадлежит финансовым инструментам. Сейчас актуальной является задача основательной перестройки кооперативного финансового механизма, его адаптации к условиям рыночной системы. Автор детально обосновывает основные положения перестройки экономического механизма, ведущие среди которых: наиболее полное использование кооперативного принципа “экономического участия”; ускоренная капитализация и переход на траекторию инвестиционно-инновационного развития; активное использование принципа материальной заинтересованности; тесное сотрудничество и взаимопомощь кооперативов; широкое использование членского контроля.

Важной составляющей диссертационного исследования является обоснование необходимости экономической деятельности кооперативов на хозрасчетных отношениях. Определены и систематезированы такие принципы хозрасчета в кооперативных предприятиях: самоокупаемость и самофинанси-рование; материальная заинтересованность; материальная ответственность членов кооператива в размерах паевого взноса и части имущества в кооперативе; усиление материальной ответственности работающих на кооперативном предприятии, вплоть до полного возмещения ущерба; взаимопомощь и взаимоподдержка кооперативов во взаимосвязях с малым и средним бизнесом; подотчетность и подконтрольность, внутренний аудит.

Получила дальнейшее развитие программа совершенствования управления кооперативными системами, в которой обосновываются пути повышения роли правлений кооперативов и союзов, их переориентация на решение стратеги-ческих проблем развития, реализации в полном объеме роли и значения членов кооперативов в процессе управления и контроля, последовательного соблюдения принципов кооперативной демократии, повышения профессионализации управления, решительного повышения роли человеческого фактора.

Ключевые слова: кооперация, кооперативные принципы и ценности, кооперативные системы, кооперативное движение, модель кооперации, кооперативный сектор экономики, кооператив, хозрасчет, Международный кооперативный альянс, Национальный кооперативный альянс Украины, Укоопсоюз.

Babenko S.G. Transformation of co-operative systems under the transitional economy. - Monograph.

Monograph for sciential degree of Doctor of Economic Sciences - speciality 08.01.01 - Economic theory. - Kyiv National Economic University, Kyiv, 2004.

Scientifically-theoretical, methodological and practical aspects of transformation processes of co-operative systems in the multi-structural Ukrainian economy within the transitional period were studied.

Essence, modern contents of co-operation, the peculiarities of its structure as a system were investigated; theoretically-methodological fundamentals of the co-operative evolution principles were extended; some concepts of concentration and centralization theory as to co-operative systems were developed. Scientifically grounded strategy of co-operative system development and project model of co-operative system in Ukraine was suggested.

Key words: co-operation, co-operative principles and values, co-operative systems, co-operative movement, co-operative model, co-operative sector of economy, co-operative, International Co-operative Alliance (ICA), Ukrainian National Co-operative Alliance, Ukoopspilka.

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

  • Роль і місце економічної психології в системі психологічних дисциплін. Економічна психологія на теренах України. Методологічні принципи на сучасному етапі розвитку. Соціально-психологічний аналіз економічних явищ. Закономірності розвитку суспільства.

    реферат [27,5 K], добавлен 19.04.2015

  • Розвиток інфраструктури на селі та торговельного обслуговування. Організаційно-економічна характеристика діяльності Черкаського районного товариства. Сучасний стан матеріально-технічної бази споживчої кооперації, ознайомлення з тенденціями її розвитку.

    курсовая работа [34,1 K], добавлен 26.10.2014

  • Власність як основа економічного ладу суспільства. Сутність економічної системи, її структура та класифікація. Типи та форми власності, їх еволюція. Закон відповідності економічних відносин характеру і рівню розвитку продуктивних сил. Способи виробництва.

    презентация [102,5 K], добавлен 24.09.2015

  • Дослідження теоретичних аспектів стратегічного формування програм соціально-економічного розвитку. Аналіз виконання програми соціально-економічного розвитку на прикладі Львівської області. Пропозиції напрямків забезпечення цільового програмування.

    дипломная работа [1,9 M], добавлен 08.07.2015

  • Основні аспекти застосування кластерного підходу в регіональній політиці держави. Використання методики кластерів до розвитку кооперативних підприємств України в умовах глобалізації з метою підвищення ефективності господарювання кооперативного сектору.

    статья [111,2 K], добавлен 20.04.2015

  • Еволюція і суть концепції сталого розвитку: цілі, завдання, критерії, механізми та інструменти фінансування. Економічний розвиток України: структура, тенденції, екологічний, соціальний і гуманітарний стан. Напрями стимулювання сталого розвитку України.

    реферат [433,8 K], добавлен 19.04.2012

  • Основні напрями інноваційного розвитку у світі. Інноваційні ознаки сучасної економіки. Сутність економіки інновацій, їх класифікація та інноваційні пріоритети українських підприємств. Проблеми створення передумов для інноваційного розвитку в Україні.

    реферат [706,2 K], добавлен 13.05.2012

  • Європейський соціально-економічний реформізм і національні економічні інтереси держави. Політика національної безпеки і стратегічні орієнтири розвитку національної економіки. Неофіційний сектор національної економіки України та його негативні риси.

    реферат [22,2 K], добавлен 17.03.2009

  • Власність як економічна категорія, теорія прав власності. Форми, місце та роль власності в економіці України, особливості становлення та основні тенденції розвитку відносин власності. Економічні, юридичні, політичні та інші суспільні відносини власності.

    курсовая работа [49,7 K], добавлен 13.11.2010

  • Поняття політики кооперативу, її структура та основні елементи. Ієрархічна організація влади в кооперативі та її законодавча база, статус і функції його рядових членів. Проблема влади та розподіл владних повноважень у сучасних кооперативних утвореннях.

    курсовая работа [29,0 K], добавлен 23.08.2009

  • Особливості розвитку ринку товарів і послуг. Аналіз структури споживання товарів. Аналіз сучасних торговельних систем та мереж. Організаційно-економічні засади розвитку культури споживання. Стратегічні орієнтири в діяльності підприємств торгівлі.

    научная работа [369,5 K], добавлен 18.01.2014

  • Соціально-економічна сутність, основні функції та структура закладів освіти в Україні. Основні особливості розвитку та розміщення освітніх закладів в Україні. Актуальні проблеми та напрями удосконалення, розвитку розміщення закладів освіти.

    курсовая работа [92,8 K], добавлен 11.11.2013

  • Відображення зміни вартості фіксованого споживчого набору товарів та послуг за допомогою індексу споживчих цін. Дослідження інфляції як економічної категорії. Економічний зміст, причини і механізми розвитку інфляції. Шляхи регулювання інфляції в Україні.

    реферат [43,6 K], добавлен 27.05.2013

  • Перехід від адміністративної системи регулювання економіки до ринкової системи. Формування перехідної економіки, аналіз її розвитку в Україні. Тенденції розвитку перехідної економіки в Україні, пріоритети її трансформації та проблеми функціонування.

    курсовая работа [598,1 K], добавлен 24.09.2016

  • Визначення позицій сталого розвитку. Основні принципи, на яких базується державна політика України щодо сталого розвитку. Економічні, соціальні, екологічні індикатори сталого розвитку. Особливості інтегрування України в світовий економічний простір.

    реферат [22,5 K], добавлен 06.12.2010

  • Створення сприятливого інвестиційного клімату в Україні як провідне завдання у забезпеченні розвитку національної економіки. Основні елементи регіональної інвестиційної політики, її мета та цілі. Напрямки розвитку інвестиційної інфраструктури в Україні.

    статья [19,4 K], добавлен 03.02.2014

  • Суть та складові елементи економічної системи. Класифікація економічних систем за типом власності. Характеристики економічних систем та їх функцій. Особливості становлення економічної системи в Україні. Економічна політика України на сучасному етапі.

    курсовая работа [78,9 K], добавлен 17.03.2012

  • Історичні етапи розвитку економічної думки. Економічні закони, принципи та категорії. Економічні потреби і виробничі можливості суспільства. Сутність та типи економічних систем. Форми організації суспільного виробництва. Грошовий обіг та його закони.

    курс лекций [197,0 K], добавлен 10.11.2010

  • Визначення місця соціально-економічної політики в управлінні розвитком фармацевтичного підприємства, дослідження структури його соціально-економічного потенціалу. Діагностика існуючого рівня соціально-економічного потенціалу і розвитку ЗАТ "Біолік".

    дипломная работа [1,8 M], добавлен 07.07.2011

  • Економічна структура світу. Міжнародні науково-технічні відносини. Міжнародний ринок, світова торгівля. Валютно-фінансова система. Ресурсний потенціал сучасної цивілізації. Формування економічної моделі. Криза індустріального розвитку.

    курсовая работа [42,1 K], добавлен 17.09.2007

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.