Організація оплати праці працівників підприємств АПК

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ

ДЕРЖАВНИЙ АГРОЕКОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

ОРГАНІЗАЦІЯ ОПЛАТИ ПРАЦІ ПРАЦІВНИКІВ ПІДПРИЄМСТВ АПК

Спеціальність: Економіка підприємства і АПК

Бондарєва Тетяна Григорівна

Житомир, 2004 рік

1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Завдання забезпечення зростаючої участі нашої країни у міжнародному поділі праці та її інтеграція у світову систему господарювання визначили напрям докорінних економічних перетворень у всіх галузях національної економіки, у тому числі в агропромисловому комплексі. Це потребує нових теоретико-методологічних та методичних підходів до впровадження в сільськогосподарських підприємствах систем морального та матеріального заохочення, які б сприяли підвищенню ефективності використання матеріально-технічних та трудових ресурсів.

Існуючі прогресивні системи оплати праці є однією з основних засад побудови таких виробничих відносин в колективі, за яких уможливлюється досягнення високого рівня ефективності праці виробничих підрозділів. Виходячи з цього такі чинники виробничої діяльності як мотивація трудового колективу, продуктивність праці та розмір оплати праці є важливою передумовою досягнення кращих показників економічного розвитку агроформувань. Така ситуація вимагає глибокого та комплексного аналізу організації прогресивних форм та систем оплати праці в сільськогосподарських підприємствах, оскільки вони знаходяться в тісній взаємозалежності з кінцевими результатами господарювання.

Теоретичні і практичні аспекти досліджуваної проблеми знайшли відображення в працях вітчизняних та зарубіжних вчених, а саме: О.А. Аврамчука, П.С. Березівського, Д.П. Богині, О.А. Бугуцького, В.В. Вітвіцького, В.С. Дієсперова, Г.А. Дмитренка, В.В. Зіновчука, А.М. Зелінської, А.М. Кандиби, А.М. Колота, Г.І. Купалової, Е.М. Лібанової, І.І. Лукінова, М.Й. Маліка, В.М. Новикова, В.В. Онікієнка, О.М. Онищенка, В.В. Павленка, М.П. Поліщука, І.В. Прокопи, П.Т. Саблука, І.Х. Степаненка, Л.П. Червінської, Г.В. Черевка, А.А. Чухна, О.В. Шкільова, Л.О. Шепотько та ін. Вони зробили значний внесок у теоретичне обґрунтування і практичне вирішення проблем організації оплати праці в агроформуваннях.

В умовах ринкової економіки та вільної конкуренції, які визначають основні засади функціонування аграрних підприємств, більшого прибутку досягнуть ті сільськогосподарські підприємства, які забезпечать нижчі витрати виробництва, найвищий рівень ефективності власного господарювання шляхом наполегливого впровадження нових, нетрадиційних, специфічних форм трудових відносин. Все вищезазначене визначило вибір теми, формування мети і конкретних завдань досліджень.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконувалася в Державному агроекологічному університеті (м. Житомир) як складова частина науково-дослідної тематики кафедри менеджменту організацій за ініціативною темою “Розробка і обґрунтування системи організаційно-економічних заходів з покращення умов праці в сільському господарстві та підвищення матеріальної заінтересованості працівників, які працюють в несприятливих умовах”, реєстраційний номер 9.9.1, згідно з тематичним планом науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт Державного агроекологічного університету на 2001-2005 рр., затвердженого Науково-методичною радою при Центрі наукових досліджень університету, протокол №3 від 06.03.2001 р.

Мета і завдання дослідження. Метою досліджень є розробка теоретичних і методичних засад, а також практичних пропозицій дієвості матеріальних стимулів праці в сільськогосподарських підприємствах, спрямованих на вирішення поточних і перспективних проблем розвитку аграрної сфери.

Відповідно до поставленої мети були визначені такі завдання:

- обґрунтувати теоретичні і методологічні положення щодо матеріальних стимулів працівників сільськогосподарських підприємств;

- вивчити досвід організації оплати праці в країнах з розвинутою ринковою економікою;

- здійснити аналіз факторів, що впливають на рівень заробітної плати та дослідити особливості їх дії в АПК;

- провести оцінку діючих систем оплати праці в сільськогосподарських підприємствах Рівненської області та обґрунтовано їх переваги та недоліки;

- дослідити основні принципи формування фонду оплати праці в підприємствах агропромислового комплексу;

- розробити пропозиції щодо впровадження системи оплати праці від валового доходу в сільськогосподарських підприємствах області;

- удосконалити принципи формування матеріальних інтересів фермерів і оплати праці найманих працівників;

- удосконалити механізм матеріального стимулювання оплати праці працівників малих переробних підприємств.

Об'єкт дослідження. Об'єктом дослідження є форми та системи оплати праці в сільськогосподарських підприємствах.

Предмет дослідження - теоретико-методологічні та методичні засади організації оплати праці в сільськогосподарських підприємствах.

Методи дослідження. Методологічною основою дисертаційних досліджень є результати досліджень вітчизняних та зарубіжних вчених з проблем організації оплати праці в сільськогосподарських підприємствах, нормативно-правові акти з питань оплати праці України, зокрема: Генеральна та галузева угоди, Закон України “Про оплату праці”, Закон України “Про колективні договори і угоди”, Закон України “Про фермерське господарство”, Закон України “Про фіксований сільськогосподарський податок”. Достовірність висновків та результатів дослідження ґрунтується на використанні таких методів: системний підхід (для визначення сутності і змісту соціально-економічних категорій “ціна робочої сили”, “заробітна плата”, “мінімальна заробітна плата”, “фонд оплати праці”, “тарифна система”, “система оплати праці”, “валовий дохід”, “прибуток” та ін.), історико-логічний (для виявлення історичних джерел, причин виникнення та етапів розвитку форм і систем оплати праці в агропромисловому комплексі), монографічний (для визначення передового досвіду функціонування об'єктів дослідження), соціологічного обстеження (для вивчення питань організації оплати праці в фермерських господарствах та пошуку шляхів і резервів їх вирішення, вивчення умов праці та матеріального стимулювання працівників в малих переробних підприємствах), економічного аналізу (для оцінки діючих систем оплати праці в підприємствах АПК, оцінки сучасного стану показників ефективності виробництва та рівня оплати праці після впровадження системи оплати праці від валового доходу), статистично-аналітичний (для визначення впливу рівня безробіття, стану економіки та інших основних факторів на рівень заробітної плати).

Джерелами інформації були офіційні матеріали головного управління сільського господарства та продовольства Рівненської облдержадміністрації, Рівненського обласного управління статистики, річна фінансова і статистична звітність підприємств Рівненської області, результати власних спостережень і досліджень автора.

Наукова новизна одержаних результатів. Наукова новизна одержаних результатів полягає у наступному:

- набули подальшого розвитку теоретичні і методологічні положення щодо матеріального стимулювання працівників сільськогосподарських підприємств на основі узагальнення зарубіжного досвіду організації оплати праці країн з розвинутою ринковою економікою, зокрема поглиблено теоретичне обґрунтування шляхів підвищення рівня заробітної плати працівників АПК на основі аналізу соціальних та економічних факторів, які є пріоритетними при взаємодії держави та сільськогосподарських товаровиробників;

- здійснено оцінку діючих систем оплати праці в сільськогосподарських підприємствах Рівненської області та виявлено їх переваги та недоліки, зокрема встановлено, що функціонуючі традиційні системи оплати праці не спрямовані на підвищення ефективності використання виробничих ресурсів, що є недопустимим в ринкових умовах;

- уточнено основні принципи формування фонду заробітної плати для посилення її зв'язку з ефективністю господарювання та доведено, що формування фонду повинно відбуватися в залежності від величини валового доходу як показника, що найповніше відображає ефективність виробництва;

- поглиблено розуміння сутності категорії “валовий дохід” з точки зору економічної теорії та національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку та запропоновано до впровадження у виробництво систему оплати праці від валового доходу, розрахунок якого здійснюється на підставі економічних показників діяльності сільськогосподарського підприємства, які визначаються на основі національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку, а також розроблено алгоритм нарахування заробітної плати від валового доходу;

- удосконалено принципи формування і реалізації матеріальних інтересів фермерів щодо забезпечення прибутковості їх господарювання та посилення матеріальної заінтересованості найманих працівників в досягненні як високих результатів власної праці, так і кінцевих результатів господарювання;

- обґрунтовано та рекомендовано до впровадження систему безтарифної оплати праці в переробній галузі АПК та розроблено порядок нарахування заробітної плати в малих переробних підприємствах відповідно до кінцевих результатів їх роботи, що дозволить поєднати інтереси працівників та роботодавців і забезпечити ефективне матеріальне стимулювання їх взаємодії.

Одержані дисертантом результати наукових досліджень дозволяють більш повно і ефективно використати матеріальні інтереси працівників при вирішенні завдань нарощування обсягів виробництва сільськогосподарської продукції, поліпшення її якості і підвищення ефективності виробництва.

Практичне значення одержаних результатів. Практичне значення одержаних результатів полягає у тому, що розроблені в дисертації методологічні засади організації оплати праці в підприємствах агропромислового комплексу доведені до конкретних рекомендацій і мають науково-прикладне значення. На основі пропозицій по запровадженню системи оплати праці від валового доходу можна збільшити виробництво сільськогосподарської продукції, підвищити ефективність використання трудових ресурсів, знизити собівартість виробленої продукції.

Результати дослідження використовуються регіональними органами виконавчої влади, а саме: Рівненським головним управлінням сільського господарства і продовольства (довідка №10/318 від 19.02.2004 р.), Здолбунівським районним управлінням сільського господарства і продовольства (довідка №01/6-258 від 14.02.2004 р.), Рівненською обласною асоціацією фермерів та землевласників (довідка №84 від 03.02.2004 р.), ПСП “Україна” Здолбунівського району Рівненської області (довідка №79 від 12.02.2004 р.).

Дані наукового дослідження автора впроваджені в навчальний процес, зокрема при вивченні дисциплін “Економіка сільського господарства”, “Організація і планування діяльності підприємств”, “Бухгалтерський облік” студентами економічних спеціальностей в Рівненському державному аграрному технікумі (довідка №89 від 27.02.2004 р.).

Особистий внесок здобувача. Сформульовані в дисертації наукові результати, висновки і пропозиції щодо організації оплати праці в сільськогосподарських підприємствах належать особисто автору і є його науковим доробком. Автором особисто обґрунтовано принципи формування фонду оплати праці від валового доходу в підприємствах агропромислового комплексу, зв'язок оплати праці найманих працівників фермерських господарств з кінцевими результатами їх праці, запроваджено в 2002 році в ПСП “Україна” Здолбунівського району Рівненської області систему оплати праці від валового доходу, що в сучасних умовах є найбільш прогресивною, дані пропозиції щодо впровадження системи безтарифної оплати праці на основі кінцевих результатів роботи малого переробного підприємства.

Досвід запровадження системи оплати праці від валового доходу буде розповсюджено в інших сільськогосподарських підприємствах Рівненської області.

Апробація результатів досліджень. Результати досліджень апробовані на міжнародних науково-практичних конференціях з питань проблем економіки та ефективного функціонування АПК в умовах нових форм власності, господарювання та формування його кадрового потенціалу в Харківському державному технічному університеті сільського господарства (2000-2001 рр.), міжнародній науково-практичній конференції “Аграрна освіта і наука на початку третього тисячоліття” у Львівському державному аграрному університеті (вересень 2001 р.), всеукраїнській конференції молодих учених економістів-аграрників “Організаційно-економічні проблеми розвитку АПК” в Інституті аграрної економіки, м. Київ (22-23 листопада 2001 р.), всеукраїнській науково-практичній конференції “Ринкова трансформація економіки: стан, проблеми, перспективи”, м. Київ (19-20 лютого 2003 р.).

Публікації. Основні результати дисертаційного дослідження опубліковані в 7 наукових працях загальним обсягом 1,6 др. арк., з них у наукових фахових виданнях - 5 праць.

Структура та обсяг дисертації. Дисертаційна робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних літературних джерел і додатків. Повний обсяг роботи становить 165 сторінок комп'ютерного тексту, у тому числі 17 рисунків, 27 таблиць, списку використаних літературних джерел із 140 найменувань та 10 додатків.

2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність теми, визначено мету і завдання дослідження, наукову новизну і практичну значимість отриманих результатів.

У першому розділі - “Теоретичні основи матеріального стимулювання праці в сільськогосподарському виробництві” - розглянуто теоретичні основи організації оплати праці, узагальнено міжнародний досвід матеріального стимулювання в країнах з розвинутою ринковою економікою та визначено можливості його застосування на підприємствах України, розглянуто та проаналізовано фактори, які впливають на рівень заробітної плати та особливості їх дії в АПК.

На основі вивчення наукових здобутків представників класичної, кейнсіанської та сучасної економічних шкіл з'ясовано суть винагороди за працю, її джерел, а також функції, які вона виконує за умов різних економічних систем.

Вивчення міжнародного досвіду дозволило автору виділити три основні етапи організації заробітної плати в країнах з розвинутою ринковою економікою: розробка, функціонування, регулювання (рис. 1).

Рис. 1. - Основні етапи організації заробітної плати в країнах з розвинутою ринковою економікою:

Кожному етапу організації заробітної плати характерні свої принципи і умови, які включають в себе як договірно-правову основу, так і цілий арсенал технічних засобів. За принципами і методами здійснення вказаних етапів організації заробітної плати країни з розвинутою ринковою економікою можна умовно розділити на три групи: США, Японія і країни Західної Європи. Найбільший інтерес, на нашу думку, представляє організація оплати праці японського типу, а саме практика довічного найму. Специфічним елементом організації заробітної плати в Японії і, можна сказати, унікальним явищем в світовій практиці матеріального стимулювання є вихідна допомога, яка розраховується, як правило, множенням останнього місячного заробітку (а він в умовах японської тарифної системи з врахуванням в ній статевовікових факторів найвищий) на певний коефіцієнт.

Таким чином, в момент звільнення працівник може одержати як вихідну допомогу від десятої частини до декількох десятків місячних заробітків. Працівнику, який пропрацював на підприємстві чи фірмі все своє трудове життя, одноразово виплачується вихідна допомога розміром 50 і більше місячних заробітків. Вважаємо, що така практика може бути використана в Україні, зокрема, на підприємствах АПК. Проте це стане можливим лише при умові покращення стану економіки в країні і підвищення ефективності виробництва, оскільки джерелом виплати вихідної допомоги є прибуток.

В дисертаційній роботі розглянуто та проаналізовано ряд об'єктивних і суб'єктивних факторів, що впливають на рівень заробітної плати: коливання попиту і пропозиції на ринку праці, рівень безробіття, стан економіки, продуктивність праці, рівень споживання продовольства, зміна рівня цін на предмети споживання та послуги, державне регулювання, складність і умови праці, кваліфікація тощо.

Вважаємо, що одним із головних факторів, який впливає на рівень заробітної плати, є стан економіки в Україні, що характеризується величиною валового внутрішнього продукту (ВВП). В результаті проведеного аналізу встановлено, що з другої половини 90-х років минулого століття ВВП в Україні постійно зростав. З 1999 р. по 2003 р. його розмір збільшився у 1,8 рази. Проте, в порівнянні з Європейськими мірками, рівень ВВП на душу населення в Україні є досить низьким - близько 950 доларів США, тоді як середньосвітовий показник - $4000. Відповідно і рівень заробітної плати в Україні значно нижчий ніж у країнах з розвинутою економікою. У сільському господарстві виробництво ВВП має тенденцію до збільшення і у 2002 р. досягло 29632 млн. грн., в тому числі оплата праці найманих працівників складала 6827 млн. грн. Питома вага ВВП у сільському господарстві складає 13,4%, тоді як питома вага оплати праці сільськогосподарських працівників становить лише 7,7%. Дисертант вказує на невідповідність на макроекономічному рівні прямого взаємозв'язку між показниками ВВП і середньої заробітної плати працівників, що є однією з причин суперечностей між реальною вартістю робочої сили та рівнем оплати праці в сільському господарстві. Таке становище зумовлює найнижчий рівень заробітної плати в сільському господарстві порівняно з іншими галузями економіки (178 грн. в 2003 р.).

У другому розділі - “Сучасний стан оплати праці в підприємствах АПК” - досліджено еволюцію форм і систем оплати праці в агропромисловому комплексі, дано критичний аналіз оцінки діючих систем оплати праці, розглянуто принципи формування фонду оплати праці в сільськогосподарських підприємствах Рівненської області.

Еволюція форм і систем оплати праці в агропромисловому комплексі здійснювалася поступово - нові її системи виникали в надрах старих, апробованих на практиці.

В роки економічного спаду сільськогосподарського виробництва використання ефективних систем оплати праці стало неможливим. В нинішніх умовах господарювання необхідною умовою організації оплати праці є встановлення взаємозв'язку заробітної плати з системою особистих інтересів працівників та інтересів підприємства. Із підвищенням ефективності сільськогосподарського виробництва стало можливим застосування систем оплати праці, при яких заробітки працівників пов'язуються з кінцевими результатами їх праці, а саме: акордно-преміальна та оплата праці від валового доходу.

Проведені дослідження з питань оцінки діючих систем оплати праці в підприємствах АПК Рівненської області дають підставу констатувати, що на сьогоднішній день функціонують традиційні системи оплати праці (табл. 1).

Таблиця 1. - Системи оплати праці, що застосовуються в сільськогосподарських підприємствах Рівненської області:

З даних табл. 1 видно, що в сільськогосподарських підприємствах області найширше застосовується пряма відрядна система оплати праці (76%). Пряма погодинна система використовується у 64% сільськогосподарських підприємств області. У зв'язку з важким фінансовим становищем лише 28% досліджуваних сільськогосподарських підприємств області можуть дозволити собі застосовувати відрядно-преміальну систему оплати праці, 16% - акордно-преміальну і 8% - погодинно-преміальну систему оплати праці. Характеризуючи діючі системи оплати праці в сільськогосподарських підприємствах області дисертант аналізує їх переваги та недоліки (табл. 2).

Проведений аналіз дає підставу стверджувати, що будь-яка система оплати праці, яка поєднує в собі основну оплату праці з доплатами і преміями має свої плюси та мінуси.

Проте, вважаємо, що з усіх існуючих систем оплати праці, які застосовуються в сільськогосподарських підприємствах Рівненської області, найбільш ефективною, на сьогоднішній день, є акордно-преміальна, оскільки при високому рівні організації виробництва та правильному її застосуванні забезпечує необхідну матеріальну заінтересованість працівників у ефективному веденні виробництва.

Розглянувши порядок формування фонду оплати праці на сільськогосподарських підприємствах Рівненської області, дисертант робить висновок, що вони при розрахунку розміру коштів на оплату праці беруть до уваги лише фізичний обсяг продукції без урахування її якості та витрат на виробництво. Проте, на думку автора, із збільшенням кількості прибуткових підприємств і застосуванням прогресивних систем оплати праці, як, наприклад, системи оплати праці від валового доходу, сільськогосподарські підприємства при формуванні фонду оплати праці будуть враховувати такі показники, які найбільш повною мірою характеризують результати господарювання, ефективність виробництва.

І таким показником в сільськогосподарському виробництві, перш за все, є валовий дохід.

У третьому розділі - “Сучасний стан оплати праці в підприємствах АПК” - обґрунтовано та запропоновано до впровадження систему оплати праці від валового доходу, яка найповніше пов'язує інтереси працівників з кінцевими результатами їх праці та ефективністю виробництва, удосконалено принципи формування матеріальних інтересів фермерів і оплати праці найманих працівників, обґрунтовано матеріальне стимулювання праці працівників в малих переробних підприємствах.

Згідно статистичних даних з 2000 р. в цілому в Україні та в Рівненській області, зокрема, намітилася тенденція до збільшення кількості прибуткових сільськогосподарських підприємств.

За таких умов виникає можливість впровадження прогресивних систем оплати праці.

На думку автора, в сучасних умовах однією з них є система оплати праці від валового доходу. З цією метою в 2002 р. дана система була впроваджена в приватному сільськогосподарському підприємстві “Україна” Здолбунівського району Рівненської області.

Нарахування оплати праці від валового доходу в ПСП “Україна” здійснювалося на основі алгоритму, розробленого дисертантом (рис. 2).

Таблиця 2. - Переваги та недоліки діючих систем оплати праці на досліджуваних сільськогосподарських підприємствах Рівненської області:

З впровадженням системи оплати праці від валового доходу основні показники економічної ефективності сільськогосподарського виробництва в підприємстві значно покращились. Порівняно з 2001 р., тобто до впровадження системи оплати праці від валового доходу:

- вартість валової продукції та валовий дохід на 100 га сільськогосподарських угідь зросли відповідно на 30,9% та 55,3%;

- валовий прибуток - на 25,8%, рівень рентабельності збільшився на 2,2%;

- продуктивність праці - на 13,2%;

- валовий дохід - на 4,1%.

Підтвердженням ефективності впровадженої системи оплати праці від валового доходу є:

- порівняльний аналіз середньомісячної оплати праці на досліджуваних сільськогосподарських підприємствах (табл. 3);

- порівняльний аналіз середньорічної оплати праці на досліджуваних сільськогосподарських підприємствах.

Таблиця 3. - Середньомісячна оплата праці на досліджуваних підприємствах:

Як свідчать дані табл. 3 в 2002 р. середньомісячний заробіток працівників ПСП “Україна” становив 234 грн. і збільшився порівняно з 2000 р. майже на 24%. У ФГ ім. Шевченка середньомісячна оплата становить 218 грн., в ПСП “Хлібороб” - 190 грн., що значно нижча ніж у ПСП “Україна”, де впроваджена система оплати праці від валового доходу.

Система оплати праці від валового доходу забезпечує найтісніший зв'язок між заробітками працівників і ефективністю господарювання, і в сучасних умовах має важливе значення.

При оплаті праці від валового доходу раціональне витрачання виробничих ресурсів дозволяє знизити собівартість виробленої продукції, підвищити заробітки працівників і збільшити чистий дохід.

Її широке впровадження в сільськогосподарських підприємствах поряд з іншими підходами сприятиме успішному вирішенню завдань по збільшенню виробництва сільськогосподарської продукції з раціональним використанням матеріальних ресурсів.

Рис. 2. - Алгоритм нарахування оплати праці від валового доходу:

В структурі агроформувань ринкового типу значна питома вага належить фермерським господарствам. На початок 2004 року у Рівненській області зареєстровано більше 500 господарств, на їх долю припадає близько 8% земельних угідь області. Фермерські господарства поступово нарощують виробництво основних видів сільськогосподарської продукції, проте, частка фермерських господарств у валовій продукції всіх категорій господарств ще низька, а рівень урожайності більшості сільськогосподарських культур у них нижчий порівняно з іншими категоріями господарств.

Такий стан пояснюється рядом причин: низькою якістю виділених земель, обмеженістю фінансових можливостей у придбанні добрив, засобів захисту рослин, сортового насіння, нестачею технічних засобів для своєчасного збирання врожаю. Крім того, частина фермерів не показує у звітах весь валовий збір, побоюючись підвищення податкового тиску і обмежень у вільному розпорядженні вирощеною продукцією. Діяльність фермерських господарств базується, переважно, на праці членів даного господарства, але, також, залучаються до роботи наймані працівники - особливо у напружені періоди посівних (посадкових) і збиральних робіт, а також на інші спеціалізовані роботи, які члени господарства виконати не в змозі. Ці умови об'єктивно вимагають двох підходів і запровадження різних систем при оплаті праці членів господарства і найманих працівників.

Проведене дослідження у 37% фермерських господарств Рівненщини, за допомогою методу соціологічного обстеження, дає підстави засвідчувати використання різноманітних систем оплати праці та їх поєднань. І все ж за всіх умов господарство покриває свої витрати власними доходами від виручки за вироблену продукцію та надані послуги. Оплата праці складається з двох частин - поточної впродовж року та кінцевої - за результатами господарювання.

У більшості господарств поточна оплата праці членів узгоджується з кількістю затраченої праці кожним з них. Наприкінці року одержаний за результатами господарювання прибуток розподіляється на зборах членів господарства. Вирішується питання придбання засобів виробництва, будівництва об'єктів, оборотних засобів для виробництва (насіння, добрива, пальне, засоби захисту рослин і т. ін.). Решту прибутку розподіляють між членами господарства залежно від взаємин батьків і дітей за різноманітними варіантами (табл. 4).

Таблиця 4. - Розподіл решти прибутку фермерських господарств Рівненської області за варіантами:

Оплата праці найманих працівників здійснюється, в основному, за виконані роботи згідно з договором (контрактом). Для визначення розміру оплати їх праці голова господарства як орієнтири використовує тарифні сітки, тарифні ставки і тарифні коефіцієнти, що діють у місцевому сільськогосподарському підприємстві. Оплата праці найманих працівників за договором, як правило, не залежить від кінцевих результатів діяльності фермерського господарства. Проте, на нашу думку, заробітна плата найманих працівників фермерських господарств повинна ув'язуватись із ефективністю виробництва, для чого пропонується застосовувати такі системи оплати праці як: акордно-преміальна, від валового доходу, за розрахунковими цінами. З метою підвищення заінтересованості найманих працівників працювати у фермера, фермерські господарства області пропонують різні заохочувальні заходи. Анкетні дані свідчать про те, що більше половини фермерських господарств (57%) застосовують додаткову натуральну оплату, безкоштовне харчування - 41%, підвезення до місця роботи та з роботи - 45%.

В дисертаційній роботі приділена увага питанням матеріального стимулювання праці працівників в переробних підприємствах. Аналіз діяльності суб'єктів малого бізнесу в сфері переробки сільськогосподарської продукції підтверджує, що через незначні обсяги господарської діяльності деякі малі підприємства не в змозі залучати кваліфікованих фахівців, наймати здібних робітників і забезпечувати їм високий рівень оплати праці, дійове матеріальне стимулювання.

Проте переробні підприємства, в тому числі й малі, у більшості випадків застосовують для нарахування заробітної плати працівникам традиційні системи оплати. При цьому встановлюється той рівень заробітної плати, що потрібний роботодавцю, а не працівнику. Оскільки практика підтвердила ефективність застосування так званих безтарифних систем оплати праці, дисертантом рекомендовано запровадження системи безтарифної оплати праці, що певним чином дозволить поєднати інтереси працівників та роботодавців, пов'язати розмір оплати праці з кінцевими результатами роботи підприємства. Автором розроблено порядок формування заробітної плати на основі кінцевих результатів роботи малого переробного підприємства.

Заробітна плата в цій системі складається з основної заробітної плати, яка формується за рахунок загального розміру виручки від реалізації продукції, виконаних робіт або наданих послуг, проданих товарів та додаткової (преміальної) виплати, яка формується за рахунок чистого прибутку (доходу). Запропонована система оплати праці може застосовуватися на будь-якому малому переробному підприємстві.

Її позитивною характеристикою є те, що вона побудована на кінцевих підсумках роботи колективу і тому спонукає кожного працівника докладати максимум зусиль для поліпшення цих результатів. Разом з тим, така система оплати праці також дозволяє керівництву підприємства, враховуючи негативне ставлення до праці окремих працівників, застосовувати до них заходи матеріального покарання - знижувати тарифний коефіцієнт під час нарахування основної заробітної плати або премій, а також позбавляти преміальних виплат частково або повністю.

ВИСНОВКИ

1. За умов ринкової економіки ціну робочої сили визначають за теорією попиту і пропозиції. Організація оплати праці в умовах ринку повинна базуватись на системі взаємопов'язаних чинників, головними з яких повинні бути: система найму робочої сили, розмір мінімальної заробітної плати, її природа, склад і порядок регулювання, суть заробітної плати і принципи її організації з врахуванням дії всіх елементів тарифної системи, взаємозв'язок і взаємозалежність між роботодавцями і робочою силою;

2. Актуальним є вивчення досвіду зарубіжних країн з організації заробітної плати з метою його впровадження на підприємствах України. Найбільший інтерес в цьому аспекті представляє організація оплати праці японського типу, а саме практика довічного найму. Специфічним елементом організації заробітної плати в Японії і, можна сказати, унікальним явищем в світовій практиці матеріального стимулювання є вихідна допомога. Вважаємо, що така практика може бути використана в Україні, зокрема, на підприємствах АПК. Проте, це стане можливим лише при умові покращення стану економіки в країні і підвищення ефективності виробництва, оскільки джерелом виплати вихідної допомоги є прибуток;

3. На рівень заробітної плати впливає ряд об'єктивних і суб'єктивних факторів: коливання попиту і пропозиції на ринку праці, рівень безробіття, стан економіки, продуктивність праці, рівень споживання продовольства, зміна рівня цін на предмети споживання та послуги, державне регулювання, складність і умови праці, кваліфікація тощо. Одним із головних факторів, який впливає на рівень заробітної плати, є стан економіки в Україні, що характеризується величиною валового внутрішнього продукту (ВВП). В результаті проведеного аналізу встановлено, що питома вага ВВП у сільському господарстві складає 13,4%, тоді як питома вага оплати праці сільськогосподарських працівників становить лише 7,7%. Отже, існує невідповідність на макроекономічному рівні прямого взаємозв'язку між показниками ВВП і середньої заробітної плати працівників, що є однією з причин суперечностей між реальною вартістю робочої сили та рівнем оплати праці в сільському господарстві. Таке становище зумовлює найнижчий рівень заробітної плати в сільському господарстві порівняно з іншими галузями економіки (178 грн. в 2003 р.);

4. На сьогоднішній день в сільськогосподарських підприємствах АПК Рівненської області функціонують традиційні системи оплати праці. Найбільш широко застосовується пряма відрядна система оплати праці (76%). Проста погодинна система застосовується у 64% сільськогосподарських підприємств області. У зв'язку з важким фінансовим становищем лише 28% досліджуваних сільськогосподарських підприємств області можуть дозволити собі застосовувати відрядно-преміальну систему оплати праці, 16% - акордно-преміальну, 8% - погодинно-преміальну. Оцінка діючих систем оплати праці дозволила виявити їх переваги та недоліки. Встановлено, що оплата праці в сільськогосподарських підприємствах спрямована, перш за все, на стимулювання збільшення виробництва сільськогосподарської продукції. В той же час підвищення ефективності використання виробничих ресурсів даними системами оплати праці стимулюється недостатньо, що в ринкових умовах є недопустимим;

5. Доведено, що фонд оплати праці повинен формуватись в залежності від величини валового доходу, як показника, що найповніше відображає ефективність виробництва. Бажано, щоб він становив не більше 70% валового доходу, якщо більше 70% - підприємство працює неефективно. Використання показника валового доходу в формуванні фонду оплати праці забезпечує матеріальну заінтересованість трудових колективів не тільки в збільшенні виробництва і реалізації продукції, а й у всебічній економії матеріальних ресурсів, усуненні непродуктивних витрат і збитків;

6. Впровадження системи оплати праці від валового доходу в приватному сільськогосподарському підприємстві “Україна” Здолбунівського району Рівненської області дозволило підвищити ефективність виробництва та збільшити рівень заробітної плати працівників на 24%. Тому є доцільним поширити запровадження системи оплати праці від валового доходу в інших агроформуваннях області, що буде сприяти раціональному витрачанню виробничих ресурсів, дозволить знизити собівартість виробленої продукції, підвищити заробітки працівників і збільшити чистий дохід; господарство економіка зарплатня

7. Матеріальні інтереси найманих сільськогосподарських працівників повинні бути поставлені в залежність від результатів їх роботи і кінцевих результатів господарювання - обсягу виробництва валової продукції та одержання валового доходу. Заробітна плата найманих працівників фермерських господарств повинна ув'язуватись із ефективністю виробництва, для чого пропонується застосовувати такі системи оплати праці як: акордно-преміальна, від валового доходу, за розрахунковими цінами;

8. Впровадження системи безтарифної оплати праці на малих переробних підприємствах, запропоноване в дисертаційній роботі, дозволить, певним чином, поєднати інтереси працівників та роботодавців, пов'язати розмір оплати праці з кінцевими результатами роботи підприємства. Розроблений порядок формування заробітної плати на основі кінцевих результатів роботи малого переробного підприємства, спонукатиме кожного працівника докладати максимум зусиль для поліпшення цих результатів.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Бондарєва Т.Г. Аналіз вивчення питань організації умов і оплати праці сільськогосподарських працівників в Рівненській області методом соціологічного обстеження // Економіка: проблеми теорії та практики: Зб. наук. пр., Випуск 3., Дніпропетровськ: Наука і освіта, 1999. - С. 22-27.

2. Бондарєва Т.Г. Сучасний стан оплати праці в підприємствах АПК Рівненської області. Економіка: проблеми теорії та практики. Зб. наук. пр., Випуск 55., - Дніпропетровськ: ДНУ, 2000. - С. 55-63.

3. Бондарєва Т.Г. Чорнобиль віддаляється, проблеми запишаються // Вісник аграрної науки Причорномор'я. У двох томах. Спеціальний випуск 3 (12). Соціально-економічні проблеми природокористування та екології. - Миколаїв.: Миколаївська державна аграрна академія, 2001. - Т. 1. - С. 143-146.

4. Бондарєва Т.Г. Оцінка діючих систем оплати праці в підприємствах АПК Рівненської області // Проблеми ефективного функціонування АПК в умовах нових форм власності та господарювання: Кол. монографія у двох томах. / За ред. П.Т. Саблука, В.Я. Амбросова, Г.Є. Мазнєва. - К.: ІАЕ, 2001. - Т. 2. - С. 707-709.

5. Бондарєва Т.Г. Особливості сплати селянськими (фермерськими) господарствами зборів та внесків до страхових фондів // Ринкова трансформація економіки: стан, проблеми, перспективи // Матеріали Всеукраїнської наукової конференції студентів, магістрів та аспірантів: У двох томах. - Т. 2 - К.: ІАЕ УААН, 2003. - С. 179-181.

Размещено на Allbest.ru