Размещено на http://www.allbest.ru/

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ

ІНСТИТУТ РЕГІОНАЛЬНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

УДК 658:338.45

Організаційно-економічні механізми розвитку підприємств харчової промисловості

08.06.01 - Економіка, організація і управління підприємствами

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

Чорний Роман Степанович

Львів - 2004



Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Тернопільській академії народного господарства.

Науковий керівник: доктор економічних наук, професор Насінник Збігнєв Олександрович, Тернопільська академія народного господарства, завідувач кафедри

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор Точилін Віктор Олександрович, Інститут економічного прогнозування НАН України, завідувач відділу

кандидат економічних наук Іщук Світлана Олексіївна, Інститут регіональних досліджень НАН України, старший науковий співробітник

Провідна установа Інститут економіки промисловості НАН України, відділ економічних проблем науково-технічного прогресу в промисловості, м. Донецьк

Захист відбудеться 8 липня 2004 р. о 11 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 35.154.01 по захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня доктора наук в Інституті регіональних досліджень НАН України за адресою: 79026 м. Львів, вул. Козельницька, 4.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Інституту регіональних досліджень НАН України за адресою: 79026 м. Львів, вул. Козельницька, 4.

Автореферат розісланий 8 червня 2004 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради,

кандидат економічних наук Жовтанецький В.І.



АНОТАЦІЯ

Чорний Р.С. Організаційно-економічні механізми розвитку підприємств харчової промисловості. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.06.01 - Економіка, організація і управління підприємствами. - Інститут регіональних досліджень НАН України, Львів, 2004.

В дисертації розглянуто сучасні функції та призначення харчової промисловості. Обґрунтовано критерії й показники економічної ефективності розвитку підприємств харчової промисловості. Узагальнено існуючі та аргументовано власні підходи до формування організаційно-економічних механізмів регулювання розвитку підприємств харчової промисловості.

Розкрито місце харчової промисловості в структурі господарського комплексу регіону, сучасні тенденції її організаційно-технічного розвитку. Досліджено вплив трансформаційних процесів на розвиток підприємств, узагальнено існуючу практику управління розвитком харчової промисловості. економічний управління харчовий

З позицій системного та комплексного підходів запропоновано напрямки підвищення дієвості організаційно-економічних механізмів розвитку харчової промисловості шляхом вдосконалення формування економічної стратегії розвитку, підвищення ефективності функціонування та управління розвитком підприємств.

Ключові слова: харчова промисловість, організаційно-економічний механізм, розвиток підприємства, регулювання розвитку, ефективність розвитку, переробна промисловість, стратегія розвитку.



АННОТАЦИЯ

Чорный Р.С. Организационно-экономические механизмы развития предприятий пищевой промышленности. - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата экономических наук по специальности 08.06.01 - Экономика, организация и управление предприятиями. - Институт региональных исследований НАН Украины, Львов, 2004.

Диссертация посвящена исследованию теоретических основ и разработке методических подходов к повышению эффективности организационно-экономических механизмов регулирования развития предприятий пищевой промышленности.

В диссертации раскрыта структуроформирующая роль пищевой промышленности в развитии региональных хозяйственных комплексов, определены ее современные функции, основной среди которых является удовлетворение потребностей населения региона в основных продуктах питания. Обоснованы критерии и показатели экономической эффективности развития предприятий пищевой промышленности, которые могут использоваться в качестве методического инструментария для текущего планирования и перспективного прогнозирования, управления структурным реформированием производства.

В работе обобщены существующие и аргументированы авторские подходы к формированию организационно-экономических механизмов регулирования развития предприятий пищевой промышленности.

Раскрыто место пищевой промышленности в структуре хозяйственного комплекса региона, современные тенденции ее развития, которому свойственны низкие технико-экономические показатели хозяйствования, что отрицательно влияет на конкурентоспособность продукции.

В работе определены проблемы, которые возникают при формировании стратегий развития предприятий пищевой промышленности. Основными являются нестабильность внешней среды, низкий организационно-технический уровень производства, дефицит финансовых ресурсов для обновления и развития производственного потенциала, низкая конкурентоспособность продукции, экспансия иностранных производителей продуктов питания.

С позиций системного и комплексного подходов в диссертации предложены пути повышения действенности организационно-экономических механизмов развития пищевой промышленности за счет совершенствования формирования экономической стратегии развития, повышения эффективности функционирования и управления развитием предприятий.

Ключевые слова: пищевая промышленность, организационно-экономический механизм, развитие предприятия, регулирование развития, эффективность развития, перерабатывающая промышленность, стратегия развития.



АNNOTATION

Chorny R.S. Organizational-economic mechanisms of development of the enterprises of the food-processing industry. - Manuscript.

The dissertation on reception of a scientific degree of the candidate of economic sciences on a speciality 08.06.01 - Economy, organization and management of the enterprises. - Institute of regional research of NAS of Ukraine, Lviv, 2004.

In the dissertation modern functions and assignment of the food-processing industry are considered. Criteria and parameters of economic efficiency of development of the enterprises of the food-processing industry are proved. Are generalized existing and own approaches to formation of organizational-economic mechanisms of regulation of development of the enterprises of the food-processing industry are argued.

The place of the food-processing industry in structure of an economic complex of region, modern lines of its organizational-technical development is opened. Influence of processes of transformation on development of the enterprises is investigated; existing practice of management by development of the food-processing industry is generalized.

From positions of system and complex approaches directions of increase of effectiveness of organizational-economic mechanisms of development of the food-processing industry are offered by improvement of formation of economic strategy of development, increase of efficiency of functioning and management of development of the enterprises.

Key words: food-processing industry, organizational-economic mechanism, development of the enterprise, regulation of development, efficiency of development, processing industry, strategy of development.



ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. Перехід до ринкових відносин, соціальна орієнтація економіки України об'єктивно визначають необхідність розробки ефективних організаційно-економічних механізмів розвитку підприємств харчової промисловості, що є передумовою забезпечення продовольчої безпеки країни, стійкого нарощування обсягів конкурентоспроможної харчової продукції.

Зниження обсягів виробництва, дефіцит фінансово-інвестиційних та матеріально-енергетичних ресурсів спонукають вітчизняних виробників продуктів харчування шукати нові шляхи розвитку і забезпечення ефективності господарювання, виходячи з реального економічного середовища, яке сформулювалося в ході трансформаційних процесів. На початкових етапах ринкових перетворень основна увага переважно приділялась процесам роздержавлення та приватизації майна державних підприємств харчової промисловості, трансформації відносин власності та деяким питанням вдосконалення форм управління галуззю. В той же час питання забезпечення комплексного розвитку та належного рівня ефективності господарювання залишилися поза увагою реформаторів харчової промисловості. А це в кінцевому підсумку привело до того, що більшість підприємств харчової промисловості, які реформували відносини власності і функціонують як підприємницькі структури, не забезпечують потреби населення в продуктах харчування, не мають обґрунтованих перспектив розвитку. Рівень ефективності виробництва багатьох з них є вкрай низьким, а в деяких ще збереглася тенденція до скорочення обсягів виробництва, чисельності працюючих, зниження прибутковості роботи.

Зарубіжний досвід свідчить, що питанням раціонального управління розвитком харчової промисловості постійно приділяється значна увага з боку менеджерів, керівників і власників фірм, компаній тощо. В останні роки в розвинутих країнах світу відбулися значні зрушення в питаннях формування стратегії розвитку, зниження витрат виробництва, підвищення конкурентоспроможності продукції, маркетингової діяльності.

У вітчизняній практиці більшість досліджень та розробок стосовно управління розвитком підприємств харчової промисловості здійснені в умовах планово-регульованої системи господарювання. Основні поточні та перспективні завдання розвитку підприємств визначалися в директивному порядку, що мала формальний, майже не пов'язаний з реальною ситуацією на підприємствах зміст.

Нові умови господарювання ставлять підвищені вимоги до вдосконалення механізмів регулювання розвитку харчової промисловості.

Необхідність реформування діючих форм і методів управління розвитком як господарського комплексу в цілому, так і його окремих галузей доведена і знайшла своє відображення у працях вітчизняних вчених - економістів. Зокрема, широке відображення науково-прикладних аспектів функціонування організаційно-економічних механізмів розвитку підприємств харчової промисловості знайшло у працях Є.І. Бойка, П.П. Борщевського, О.Б. Бутніка-Сіверського, Д.В. Гака, А.Ф. Гончара, В.І. Грушка, Б.М. Данилишина, Л.В. Дейнеко, М.І. Долішнього, С.І. Дорогунцова, С.Л. Дусановського, А.О. Заїнчковського, Й.О. Ладижанського, Ю.П. Лебединського, І.І. Лукінова, Л.О. Мармуль, О.М. Онищенка, А.В. Опацького, М.М. Паламарчука, П.П. Руснака, П.Т. Саблука, В.Ф. Семенова, І.О. Сингаївського, В.М. Слюсара, Л.Г. Чернюк та ін. Однак цілий ряд важливих питань цієї проблематики таки ще не знайшли свого вирішення навіть зараз, коли створено сприятливе економічне середовище для їх розв'язань.

Необхідність поглибленого дослідження науково-прикладних питань формування та ефективного використання організаційно-економічних механізмів розвитку підприємств харчової промисловості обумовили тему дисертаційного дослідження, його мету та основні завдання.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконувалось в рамках планів науково-дослідних робіт Тернопільської академії народного господарства Міністерства освіти і науки України. Матеріали дослідження використовувались при розробці науково-дослідної теми “Організаційно-економічний механізм реформування і розвитку економіки в регіонах в умовах перехідного періоду до ринкових відносин” (ДР № 0101U000260).

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є розробка теоретичних положень і практичних рекомендацій щодо побудови організаційно-економічних механізмів розвитку підприємств харчової промисловості на прикладі підприємств Тернопільської області.

Для досягнення мети дисертантом поставлені і розв'язані такі завдання:

уточнити роль, функції, призначення, особливості та закономірності розвитку харчової промисловості;

визначити критерії та показники ефективності розвитку підприємств харчової промисловості;

обґрунтувати методологічні основи регулювання розвитку харчової промисловості;

дослідити тенденцію й закономірності розвитку підприємств харчової промисловості;

обґрунтувати методичні підходи до формування економічної стратегії розвитку підприємств харчової промисловості;

сформувати систему механізмів підвищення ефективності функціонування підприємств харчової промисловості;

визначити шляхи вдосконалення управління розвитком підприємств харчової промисловості.

Об'єктом дослідження є процеси розвитку підприємств харчової промисловості.

Предметом дослідження є теоретичні та методологічні положення щодо формування і ефективного використання організаційно-економічних механізмів розвитку підприємств харчової промисловості.

Методи дослідження. Методологічною основою роботи є класичні та сучасні теорії розвитку економічних систем (країни, регіону тощо); результати вітчизняних та зарубіжних наукових досліджень з питань регулятивних механізмів розвитку економіки регіону, галузі; чинне законодавство України.

У процесі дослідження механізмів розвитку харчової промисловості регіону використано методи системного підходу, досліджено фактори, які впливають на розвиток підприємств галузі.

При вирішенні завдань дисертаційного дослідження разом з методами аналізу і синтезу, конкретного і абстрактного використовувались економіко-статистичні методи - для характеристики тенденцій і закономірностей розвитку; економіко-математичні - при визначенні критеріїв та показників ефективності розвитку харчової промисловості.

Наукова новизна одержаних результатів дисертації полягає у наступному:

Вперше:

сформульовано сутність поняття організаційно-економічних механізмів як сукупності певних заходів, що спрямовані на забезпечення ефективного розвитку підприємств харчової промисловості регіону в умовах перехідної економіки;

з позиції системного підходу запропоновано класифікацію чинників розвитку, використання яких сприятиме вибору ефективних напрямків розвитку як харчової, так і суміжних з нею галузей агропромислового комплексу;

розроблено методичні підходи до формування ефективного ринкового механізму управління розвитком харчової промисловості в регіоні, прикладне використання яких сприятиме підвищенню рівнів ефективності та конкурентоспроможності виробництва.

Удосконалено:

методи оцінки впливу інвестиційної складової на процеси розвитку підприємств харчової промисловості шляхом уточнення її основних елементів, якими є: суб'єкти інвестиційної діяльності, їх функції та взаємозв'язок між ними.

Практичне значення отриманих результатів. Практичне значення дисертаційного дослідження полягає в розробці методичних підходів до формування організаційно-економічних механізмів розвитку підприємств харчової промисловості. Результати дослідження можуть бути використані при визначенні конкретних напрямків вдосконалення управління розвитком підприємств харчової промисловості, підвищення рівнів ефективності та конкурентоспроможності виробництва.

Окремі положення дисертації, зокрема підходи до формування економічної стратегії розвитку, можуть бути використані при розробці державної програми ринкової трансформації харчової промисловості.

Особистий внесок автора. Дисертаційна робота є самостійною, завершеною роботою. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, в дисертації використано лише ті ідеї і положення, що є результатом особистої роботи автора.

Апробація результатів дисертації. Основні положення і результати дисертації пройшли апробацію на міжнародних наукових конференціях. Зокрема:

Другій міжнародній науковій конференції “Світова глобалізація економіки та її вплив на розвиток бухгалтерського обліку”, 29_30 травня 2003 року, м. Житомир;

Міжнародній науковій конференції “Проблеми розвитку бухгалтерського обліку в XXI столітті”, 13-14 травня 2003 року, м. Саратов (Росія).

Публікації. Основні положення дисертації опубліковано в дев'ятьох наукових працях загальним обсягом 3,8 друкованих аркушів, з них 9 в наукових фахових виданнях, з яких 2,5 друкованих аркушів належить особисто авторові.

Структура та обсяг роботи. Дисертація викладена на 178 сторінках, включає 18 таблиць та 6 рисунків, складається із вступу, трьох розділів та висновків. Список використаних джерел включає 242 позиції на 14 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У першому розділі “Теоретико-методичні основи розвитку підприємств харчової промисловості” дисертаційної роботи розглянуто роль, функції і призначення харчової промисловості, узагальнено критерії та показники, обґрунтовано методологічні основи регулювання розвитку підприємств харчової промисловості.

В сучасних умовах посилюється роль промислового виробництва в розвитку локальних господарських комплексів і тому особливого значення зараз набуває проблема формування принципово нових підходів до стратегічного управління цими процесами.

Концептуальні положення автора полягають в тому, що розвиток промислового виробництва виступає каталізатором системних та структурних зрушень в економічній системі регіону на всіх стадіях відтворення, а розвиток харчової промисловості в непромислових регіонах (до яких відноситься і Тернопільщина) має стати засобом більш раціонального і комплексного використання наявного природно-ресурсного потенціалу, основою зміцнення міжрегіональних зв'язків, базовою підоймою ефективного використання трудових ресурсів.

В дисертації розкрито структуроформуючу роль харчової промисловості в розвитку регіональних господарських комплексів, визначено її сучасні функції, найбільш важливими серед яких є такі:

сприяння раціональному використанню, відтворенню і збереженню природно-ресурсного потенціалу, значна частина якого має агропромислове призначення (земельні угіддя, природно-кліматичні умови, водні та лісові ресурси, повітряний басейн);

забезпечення потреб населення регіону в основних продуктах харчування, задоволення яких є однією з основних умов його відтворення та ефективного використання з метою розвитку господарського комплексу;

сприяння розвитку інших галузей господарського комплексу регіону, виступаючи не лише споживачем їх продукції, але й постачальником сировинних і матеріальних ресурсів для них.

На нашу думку, для оцінки рівня розвитку харчової промисловості в регіоні може бути використана обґрунтована в роботі система показників, до якої, перш за все, належать: питома вага галузі в господарському комплексі регіону за чисельністю працюючих, вартістю основних виробничих фондів, обсягом виробленої продукції; питома вага регіону в загальному обсязі виробництва продукції галузі в країні; співвідношення середньодушового виробництва продукції галузі в регіоні і в країні; питома вага вивозу продукції в загальному обсязі виробництва її в регіоні; питома вага вивозу з регіону в загальному обсязі виробництва відповідної продукції всіма регіонами країни; індекси локалізації (за кількістю зайнятих та за обсягом продукції).

В свою чергу, показники ефективності розвитку підприємств харчової промисловості повинні визначатися на всіх стадіях відтворення, без чого неможливе поточне планування, управління структурним реформуванням виробництва.

До системи показників ефективності розвитку харчової промисловості входять як узагальнюючі показники ефективності виробництва, так і спеціальні показники ефективності. До узагальнюючих показників економічної ефективності виробництва в харчовій промисловості належать: зростання виробництва продукції у вартісному вираженні; виробництво продукції на одну гривню витрат; відносна економія основних виробничих фондів, нормованих обігових коштів, матеріальних витрат, фонду оплати праці; витрати на одну гривню товарної продукції. Спеціальні показники характеризують економічну ефективність використання живої праці, основних виробничих фондів на підприємствах харчової промисловості, ефективність використання обігових коштів та капітальних вкладень, матеріальних ресурсів; ефективність науково-технічного прогресу та якість продукції.

В дисертації обґрунтовано узагальнюючі та спеціальні показники економічної ефективності розвитку підприємств харчової промисловості, методи їх визначення.

Важливим напрямком подальшого розвитку харчової промисловості в умовах формування соціально-орієнтованої ринкової економіки є максимальне використання територіальних факторів і резервів підвищення ефективності функціонування харчової промисловості, які можна об'єднати в три основні групи: природно-географічні, соціально-економічні та фактори науково-технічного прогресу.

У другому розділі “Тенденції і закономірності розвитку підприємств харчової промисловості” проведено економічний аналіз розвитку підприємств харчової промисловості на прикладі Тернопільської області, при якому були використані класичні і сучасні теорії ринкової економіки, економічно-математичне моделювання, статистичні методи тощо.

Вирішення проблеми забезпечення потреб населення продуктами харчування на основі науково-обґрунтованих норм споживання визначається передусім технічним і організаційно-економічним рівнем розвитку харчової промисловості. Програмою “Стратегія розвитку Тернопільської області”, прийнятою Тернопільською обласною радою 11 січня 2002 року, розвиток харчової промисловості визнано стратегічним для області.

В дисертації досліджено місце харчової промисловості в господарському комплексі Тернопільської області, питома вага якої у виробництві продукції промисловості області.

Щодо Тернопільської області, то у загальному випуску промислової продукції в області позиція харчової промисловості ще вагоміша, ніж по Україні - продукція галузі у 2002 році зайняла 57,8%.

В Тернопільській області у 2002 році харчову промисловість представляли 125 підприємств, з них: м'ясну - 24; промислове перероблення овочів і фруктів - 10; молочну - 25; переробка зерна, виробництво крохмалю - 11; виробництво готових кормів для тварин - 2; виробництво хліба і хлібобулочних виробів - 9; виробництво сухарів, печива, борошняних виробів з тривалим терміном зберігання - 1; виробництво цукру - 9; виробництво макаронних виробів - 2; виробництво напоїв - 30. Тютюнову промисловість представляли 3 підприємства.

Ринкові трансформаційні зміни, що супроводжувалися процесами роздержавлення, приватизації, виникненням нових організаційно-правових форм функціонування підприємств зумовили значні інституційні перетворення в харчовій галузі.

У харчовій промисловості Тернопільської області питома вага державних підприємств дещо зменшилася, але вона значно вища, ніж по Україні. У 2001 році вона становила 18,3% (проти 2,6% по Україні), а у 2002 році - 14,8%. Підприємства державної форми власності у 2002 році забезпечили 25,1% випуску продукції галузі в області.

Важливою характеристикою техніко-технологічного рівня розвитку харчової промисловості є показники відтворення основного капіталу її підприємствами. В процесі дослідження на підставі даних обласного статистичного управління Тернопільської області нами було розраховано показники відтворення основного капіталу підприємств харчової та переробної промисловості.

В процесі дослідження встановлено, що за період з 1997 по 2002 рр. активні інвестиції здійснювались в плодоовочеву, лікеро-горілчану, пивоварну підгалузі. У м'ясній і молочній промисловості до 1999 року спостерігалося зниження інвестицій в основний капітал (в порівняльних цінах), а з 2000 року - зростання. В 2002 році інвестиції в основний капітал м'ясної промисловості суттєво знизилися: з 1859 тис. грн. у 2001 році до 326 тис. грн. у 2002 році. В рибній промисловості в 2002 році порівняно з 2001 роком інвестиції в основний капітал зросли у 5 разів.

Темпи оновлення основного капіталу галузі суттєво перевищують загальнопромислові, проте їх масштаб недостатній для забезпечення нормальних темпів відтворення. За оцінками вітчизняних фахівців коефіцієнт оновлення повинен становити 12-15% щорічно для формування сучасної матеріально-технічної бази харчової і переробної промисловості.

Дослідження сучасних тенденцій розвитку харчової промисловості показали, що відіграючи основну роль в задоволенні потреб населення в продуктах харчування, галузь має низькі техніко-економічні показники господарювання, що негативно впливає на конкурентоспроможність продукції. Відсутність державного регулювання і управління процесами розвитку харчової промисловості привела до того, що до 70% підприємств харчової промисловості стали неконкурентоспроможними і практично нерентабельними.

У третьому розділі “Організаційно-економічні механізми розвитку підприємств харчової промисловості” подані пропозиції щодо підвищення ефективності дії організаційно-економічних механізмів розвитку підприємств харчової промисловості на прикладі Тернопільської області.

Проблеми, які виникають перед харчовими підприємствами при виборі і обґрунтуванні шляхів стратегічного розвитку, мають системний характер. Основними з них, на нашу думку, є нестабільність зовнішнього середовищ, низький організаційно-технічний рівень виробництва, дефіцит фінансових ресурсів для оновлення та розвитку виробничого потенціалу, дефіцит платоспроможного попиту на внутрішньому ринку, низька конкурентоспроможність продукції, експансія іноземних виробників харчових продуктів.

В дисертації аргументовано, що об'єктивною передумовою формування економічної стратегії фінансово-господарської діяльності підприємств має бути необхідність врахування системних і галузевих особливостей харчової промисловості України. До числа системних особливостей діяльності підприємств харчової промисловості України ми відносимо:

переважно моногалузева спрямованість їх господарської діяльності;

виробничий апарат більшості підприємств складається з єдиного цілісного майнового комплексу, який забезпечує випуск відповідної продукції;

наявність в харчовій промисловості України рудиментів командно-адміністративної системи управління економікою у вигляді галузевих структур типу ЗАТ “Укркондитер”, ЗАТ “Укрпиво” тощо, яка створює певні обмеження у господарській діяльності підприємств.

Галузеві особливості формування економічної стратегії і фінансово-господарської діяльності підприємств харчової промисловості в основному обумовлені відмінностями її підгалузей, в основу класифікації яких, як обґрунтовано в дисертації, має бути покладено рівень переробки сільськогосподарської сировини.

В процесі дослідження нами узагальнено функціональні субстратегії для підприємств первинної та вторинної переробки сільськогосподарської сировини, визначено перелік критичних параметрів для підгалузей харчової промисловості та базові функціональні стратегії, які d сукупності мають забезпечити мінімізацію негативних впливів зовнішнього середовища.

В дисертації обґрунтовано механізми підвищення ефективності функціонування підприємств харчової промисловості, серед яких головними визначено її системну трансформацію. До числа стратегічних напрямків системної трансформації харчової промисловості належить прискорений розвиток інтеграційних та диверсифікаційних процесів. Напрямки здійснення цих процесів для підприємств основних підгалузей харчової промисловості.

В підгалузях первинної переробки сільськогосподарської сировини основними формами співробітництва підприємств харчової промисловості з сільськогосподарськими товаровиробниками в умовах ринкової економіки, на нашу думку, повинні стати регулярні, прямі закупівлі сировини та авансування виробників під майбутній врожай грошима, пальним або мінеральними добривами. Для підприємств плодоовочевої промисловості доцільною є оренда багаторічних насаджень плодових дерев. Особлива увага при встановленні інтеграційних зв'язків даного типу має приділятися участі переробних підприємств (насамперед фінансовій) у селекційній роботі.

Для підприємств вторинної переробки сировини пряму інтеграцію доцільно здійснювати шляхом організації мережі фірмової торгівлі та закладів громадського харчування.

Ринковий економічний механізм управління міжгалузевими інтеграційними процесами в розвитку харчової промисловості має передбачати:

державне регулювання ринку стратегічних продовольчих товарів, зокрема таких з них, як цукор, олія, спирт, лікеро-горілчані вироби, сіль;

створення розвинутої мережі підприємств оптової та роздрібної торгівлі продовольчими товарами;

поступове витіснення вертикальних зв'язків і заміна їх на горизонтальні економічні відносини між партнерами.

Використання такого механізму забезпечить досягнення максимальної ефективності виробництва продовольчих товарів за рахунок:

значного скорочення втрат при транспортуванні і зберіганні сільськогосподарської сировини;

раціонального використання вторинної сировини та відходів;

формування і використання ефективних наскрізних технологічних процесів від виробника до споживача;

створення передумов для становлення єдиної агропромислової системи господарювання;

створення єдиної економічної зацікавленості у високих кінцевих результатах у всіх учасників інтегрованого агропромислового виробництва на основі поглиблення його спеціалізації, кооперування і комбінування.



ВИСНОВКИ

1. Харчова промисловість є однією з провідних структуроформуючих ланок всієї економіки, промислового та агропромислового комплексів, ефективне функціонування якої є основоположним чинником економічного і соціального зростання. Найбільш важливими функціями харчової промисловості є такі:

сприяння раціональному використанню, відтворенню і збереженню природно-ресурсного потенціалу;

забезпечення потреб населення регіону в основних продуктах харчування, задоволення яких є однією з основних умов його відтворення та ефективного використання;

створення сприятливих умов для розвитку інших галузей господарського комплексу регіону.

2. Для непромислових регіонів розвиток харчової промисловості є засобом більш раціонального та комплексного використання наявного природно-ресурсного потенціалу, основою зміцнення міжрегіональних зв'язків в інтеграційних процесах, базовою підоймою ефективного використання трудових ресурсів.

3. До показників оцінки рівня розвитку підприємств харчової промисловості регіону належать: питома вага галузі в господарському комплексі регіону за чисельністю працюючих, вартістю основних виробничих фондів, обсягом виробленої продукції; питома вага регіону в загальному обсязі виробництва продукції галузі в країні; співвідношення середньодушового виробництва продукції галузі в регіоні і в країні; питома вага вивозу продукції в загальному обсязі виробництва її в регіоні; питома вага вивозу з регіону у загальному обсязі виробництва відповідної продукції всіма регіонами країни; індекси локалізації (за кількістю зайнятих та за обсягом продукції).

4. До узагальнюючих показників оцінки економічної ефективності розвитку підприємств харчової промисловості відносяться: зростання виробництва продукції у вартісному вираженні, виробництво продукції на одну гривню витрат; відносна економія основних виробничих фондів, нормативних обігових коштів, матеріальних витрат, фонду оплати праці; витрати на одну гривню товарної продукції; виробництво основних видів продукції в натуральному вираженні в розрахунку на один гектар посівних площ відповідних видів сільськогосподарських культур.

5. Прискорення процесів розвитку харчової промисловості гальмують недосконалість і незавершеність сучасної податкової системи та її фіскальний характер; відсутність об'єктивних умов для техніко-технологічного оновлення виробництва за рахунок власних доходів; низька забезпеченість кредитними ресурсами (відсутність пільгових і довгострокових кредитів); диспропорції в розвитку сировинної бази; відсутність на ряді підприємств ініціативного керівництва, низька якість інвестиційного менеджменту. Більшість підприємств мають ряд проблем з відтворенням основного капіталу.

6. В сучасних умовах важливим напрямом подальшого розвитку харчової промисловості є максимальне використання територіальних факторів і резервів підвищення ефективності функціонування харчової промисловості, які можна об'єднати в три основні групи: природно-географічні, соціально-економічні та фактори науково-технічного прогресу.

7. Основними проблемами, які виникають перед підприємствами харчової промисловості при формуванні стратегії розвитку і мають системний характер, є наступні: нестабільність зовнішнього середовища; низький організаційно-технічний рівень виробництва; дефіцит фінансово-кредитних ресурсів для вирішення завдань оновлення і розвитку виробничого потенціалу; дефіцит платоспроможного попиту на внутрішньому ринку; низька конкурентоспроможність продукції; експансія іноземних виробників продуктів харчування.

8. В процесі формування стратегії розвитку підприємств необхідно конкретизувати функціональні субстратегії для підприємств первинної та вторинної переробки сільськогосподарської сировини, визначити перелік критичних параметрів для підгалузей харчової промисловості та базові функціональні стратегії, що в цілому має забезпечувати мінімізацію негативних впливів зовнішнього середовища.

9. В теперішніх умовах одним з визначальних напрямків підвищення економічної ефективності розвитку підприємств харчової промисловості є системна трансформація галузі та вдосконалення ринкового економічного механізму управління міжгалузевими інтеграційними процесами.

10. Процес посилення міжгалузевих інтеграційних зв'язків об'єктивно потребує господарського механізму, який забезпечив би економічно вигідну інтеграцію між основними виробниками сільськогосподарської сировини, переробними, обслуговуючими підприємствами та залучення до інтеграційних формувань банківського капіталу.



СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Чорний Р.С. Аналіз сучасних методів оцінки діяльності підприємств. // Наукові записки. Збірник наукових праць кафедри економічного аналізу. Випуск 11. - Тернопіль: Економічна думка, 2002. - С. 119-120.

Чорний Р.С., Матійчук Л.П., Бонюкевич В.М. Сільськогосподарська політика в Україні з моменту проголошення незалежності // Регіональні аспекти розвитку і розміщення продуктивних сил України. Збірник наукових праць кафедри УТР і РПС ТАНГ. Випуск 7. - Тернопіль: Економічна думка, 2000. - С. 73-76.

Чорний Р.С. Розвиток харчової промисловості України в умовах ринкових перетворень // Наукові записки ТДПУ ім. Володимира Гнатюка. Серія: економіка. - 2003. - №15. - С. 183-186.

Чорний Р.С., Підлужна Н.М. Особливості аналізу ціноутворення на ринку досконалої конкуренції (на матеріалах Тернопільської області) // Регіональні аспекти розвитку і розміщення продуктивних сил України. Збірник наукових праць кафедри УТР і РПС ТАНГ. Випуск 7. - Тернопіль: Економічна думка, 2002. - С. 76-79.

Чорний Р.С. Теоретико-методологічні основи визначення розвитку підприємств харчової промисловості // Наукові записки ТДПУ ім. Володимира Гнатюка. Серія: економіка. - 2003. - №14. - С. 179-180.

Чорний Р.С. Ринкове орієнтовне визначення реформи в сільському господарстві // Наукові записки ТДПУ ім. Володимира Гнатюка. Серія: економіка. - 2002. - №13. - С. 119-120.

Чорний Р.С. Ринково-економічна сільськогосподарська реформа // Наукові записки. Збірник наукових праць кафедри економічного аналізу. Вип. 12. Част. 1. - Тернопіль: Економічна думка, 2003. - С. 64-65.

Чорний Р.С. Критерії та показники оцінки регіональної ефективності розвитку харчової промисловості // Регіональні аспекти розвитку і розміщення продуктивних сил України. Збірник наукових праць кафедри УТР і РПС ТАНГ. Вип. 8. - Тернопіль: Економічна думка, 2003. - С. 84_89.

Чорний Р.С. Вплив трансформаційних процесів на розвиток підприємств харчової промисловості // Наукові записки. Збірник наукових праць кафедри економічного аналізу. Вип. 13. Част. 2. - Тернопіль: Економічна думка, 2004. - С. 102-107.

Размещено на Allbest.ru

...