Размещено на http://www.allbest.ru/

ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ім. В.Н. Каразіна

УДК 37.015.6

ЕКОНОМІЧНІ ВІДНОСИНИ В СФЕРІ ОСВІТНІХ ПОСЛУГ У ПЕРІОД РИНКОВОЇ ТРАНСФОРМАЦІЇ

Спеціальність 08.01.01 - економічна теорія

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

ГОНЧАРЕНКО МАРГАРИТА ЛЕОНІДІВНА

Харків - 2004



Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Харківському гуманітарному університеті “Народна українська академія”.

Науковий керівник - доктор економічних наук, професор Яременко Олег Леонідович, Рада Національного банку України, заступник керівника експертно-аналітичного центру з питань грошово-кредитної політики - начальник відділу стратегії монетарної політики, м. Київ.

Офіційні опоненти - доктор економічних наук, професор Архієреєв Сергій Ігоревич, Харківський національний університет ім. В. Н. Каразіна Міністерства освіти і науки України, професор кафедри економічної теорії;

- кандидат економічних наук, доцент Кадеєва Ірина Володимирівна, Харківський державний педагогічний університет ім. Г. С. Сковороди Міністерства освіти і науки України, професор кафедри економічної теорії та менеджменту.

Провідна установа - Дніпропетровський державний аграрний університет Мінагрополітики України, кафедра економічної теорії та економіки сільського господарства, м. Дніпропетровськ

Захист відбудеться 9 квітня 2004 р. о 17.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64.051.01 Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна Міністерства освіти і науки України за адресою: 61077, м. Харків, пл. Свободи, 4, ауд. V-67.

З дисертацією можна ознайомитись в Центральній науковій бібліотеці Харківського національного університету ім. В. Н. Каразіна, м. Харків, пл. Свободи, 4.

Автореферат розісланий 6 березня 2004 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Соболєв В.М.



АНОТАЦІЯ

Гончаренко М. Л. Економічні відносини у сфері освітніх послуг у період ринкової трансформації. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.01.01 - економічна теорія. - Харківський національний університет ім. В. Н. Каразіна, Харків, 2003.

У роботі досліджуються економічні основи функціонування й умов розвитку сфери освітніх послуг. Систематизовано різні науково-теоретичні і теоретико-методологічні підходи до аналізу економічних відносин у сфері освіти. Показано роль освіти в умовах глобальних сучасних технологічних та інституціональних змін. освіта вуз фінансування мікроекономічний

Обґрунтовано необхідність мікроекономічного моделювання діяльності ВНЗ. Запропоновані різні варіанти фінансування вузівської діяльності, конкретні цінові методики визначення вартості послуг освіти. Доведена доцільність дослідження зовнішньої і внутрішньої ефективності роботи вузів з використанням економічних та педагогічних показників.

Підкреслено необхідність комплексного реформування сфери освітніх послуг, що може певним чином сприяти завершенню нестабільного перехідного стану соціально-економічної системи.

Ключові слова: освіта, економіка освіти, ринок освітніх послуг, вуз, моделювання діяльності вузу.



АННОТАЦИЯ

Гончаренко М. Л. Экономические отношения в сфере образовательных услуг в период рыночной трансформации. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.01.01 - экономическая теория. - Харьковский национальный университет им. В. Н. Каразина, Харьков, 2003.

В работе представлено комплексное теоретическое исследование экономических основ функционирования и условий развития сферы образовательных услуг. Дано уточнение понятия продукции высших учебных заведений - образовательных услуг. Данные услуги отвечают всем признакам, характеризующим услуги, и, в то же время, могут быть отнесены к особой категории смешанных благ. В период рыночных преобразований наблюдается трансформация ранее существующих и появление новых функций высшего образования, таких как: профессионально-экономическая, социокультурная, стабилизирующая, информационная, инновационная.

Обоснованы различные научно-теоретические и теоретико-методологические подходы к анализу экономических отношений в сфере образования и особенности становления новой области знаний - экономики образования. Определена роль образования в условиях глобальных современных технологических и институциональных изменений, сопровождающихся ростом энтропии.

В рамках всестороннего анализа сферы образовательных услуг показана целесообразность исследования потребления указанных услуг с использованием синтеза неоклассического и институционального похода.

В диссертационной работе обоснована необходимость микроэкономического моделирования деятельности вуза, выявлено его место и роль в общей системе хозяйственных взаимоотношений. Вуз является самостоятельным субъектом, участвующим в системе рыночных отношений и использующим рыночные инструменты (деньги, цены, кредит, конкуренция) для удовлетворения потребностей в образовательных услугах. Включение вузов в новые экономические отношения предполагает создание “противозатратного” механизма их деятельности, а также оптимизацию отношений с заказчиками и потребителями услуг. Рассмотрены различные варианты финансирования вузовской деятельности. Предложено использование конкретных ценовых методик определения стоимости услуг образования в зависимости от дифференциации тактических задач вузов и занимаемых ими рыночных ниш.

Показана целесообразность исследования экономических аспектов функционирования высшей школы в русле теории человеческого капитала. Подчеркнута тенденция концентрации интеллектуального и имущественного капитала, а также человеческого потенциала в образовательных структурах, и показано значение этой тенденции в качественном изменении роли образовательных структур в общей системе власти. С целью определения дальнейших приоритов в развитии сферы образования, доказана необходимость исследования внешней и внутренней эффективности деятельности вузов с использованием сочетания общепринятых экономических показателей с педагогическими, характеризующими уровень знаний студентов. Внешняя эффективность предполагает достижение целей, которые общество поставило перед высшим образованием; внутренняя - подразумевает анализ результатов с позиций реализации вузами своих собственных целей.

Подчеркнута необходимость комплексного реформирования сферы образовательных услуг, что может определенным образом содействовать завершению нестабильного переходного состояния социально-экономической системы. Реформирование должно предполагать: реорганизацию государственного сектора высшего образования в соответствии с экономическими реалиями; нормализацию взаимоотношений государственных и негосударственных вузов; внедрение в государственную систему высшей школы принципов деятельности, обеспечивающих адаптацию к рынку.

Ключевые слова: образование, экономика образования, рынок образовательных услуг, вуз, моделирование деятельности вуза.



SUMMARY

Goncharenko M. L. Economic relations in the sphere of educational services in the market transformation period.

The dissertation for a candidate's degree of economic sciences on speciality 08.01.01 - Theory of economics. - Kharkov Karazin national university, Kharkov, 2003.

Economic bases of functioning and the conditions of the educational services sphere development are researched. Various scientific-theoretical and theoretical-methodological approaches to the analysis of economic relations in the sphere of education are systematized. The role of education under the conditions of present global technological and institutional changes is shown.

The necessity of microeconomic modeling of higher educational institution activity is proved. Various variants of financing of higher educational institution activity and specific pricing methods of defining the educational services cost are proposed. The necessity of investigating the external and internal activity efficiency of higher educational institutions, using economic and pedagogical ones, is revealed.

The necessity of complex reforming of the educational services sphere, that can definitely promote the completion of the unstable transitive condition of the social-economic system is emphasized.

Key words: education, economics of education, market of educational services, modeling of higher educational institution activity.



ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. Процес ринкових перетворень, глобалізація господарських зв'язків і відносин призвели до кардинальної переоцінки ролі і значення багатьох чинників економічного розвитку і відтворювальних процесів. Разом із тим очевидно, що незалежно від співвідношення адміністративного і ринкового начал в економіці, ряд сфер і галузей мали і матимуть важливе значення у всіх формах функціонування системи соціально-економічних відносин. До числа таких галузей може бути віднесена сфера освітніх послуг, як сфера підготовки висококваліфікованої робочої сили - головної продуктивної сили суспільства.

Після розпаду СРСР система освіти України зазнала суттєвого впливу зовнішніх чинників, внаслідок якого спостерігалася негативна динаміка багатьох економічних показників (зниження ВВП, інфляція, безробіття); формувалася інша бюджетна політика з новими взаємовідносинами централізованого і регіональних бюджетів, у результаті чого знизилося фінансування системи освіти; відбулося швидке “моральне” застаріння навчальних програм і курсів, що розроблялися для підготовки фахівців, необхідних плановій економіці з централізованим управлінням, але які виявилися незатребуваними в сучасних умовах.

У функціонуванні сфери освітніх послуг з'явилися проблеми, які сьогодні вимагають осмислених і цілеспрямованих зусиль для їх розв'язання:

- невідповідність структур вищої освіти і спектру пропонованих освітніх послуг вимогам ринкової економіки;

- зниження, недостатність і нестабільність фінансування освітньої діяльності;

- зменшення доступності освіти для населення з низьким рівнем платоспроможності;

- посилення тенденції до диференціації у вищій освіті;

- відсутність дійового механізму контролю і гарантій якості освіти як наслідок нестачі необхідної інформації.

Досвід розвинених країн свідчить про те, що оволодіння знаннями, їх оптимальний розподіл та ефективне використання може стати головним джерелом розвитку матеріального і нематеріального виробництва, забезпечення стійкого економічного зростання. За умов недостатньої ефективності проведення соціально-економічних реформ в Україні виникає необхідність з'ясування чинників, що впливають на функціонування і розвиток сфери освітніх послуг у конкретному економічному середовищі.

Все це пояснює актуальність проблеми для трансформаційної економіки і обумовлює вибір теми дисертаційного дослідження.

Ступінь наукової розробки проблеми. Зміни, що відбуваються в економічній системі, відображуються у змісті освіти та характері функціонування сфери освітніх послуг. Роль освіти в соціально-економічному розвитку суспільства неможливо переоцінити. Освіта здатна впливати на зайнятість, добробут населення, національний доход, економічне зростання. Це знайшло відображення в роботах А. Сміта, В. Петті, Д. Рікардо, Т. Мальтуса, Р. Лоу, Р. Вейленда. Процес виділення економіки освіти із політичної економії та ії становлення як самостійної галузі знань досліджений у працях М. Блауга, Е. Кона, Ч. Бенсона. Комплексне обґрунтування впливу освіти на економічне зростання в певних країнах і його визнання як головного чинника економічного зростання проведено у роботах Е. Денісона, Дж. Стигліца. Споживання освітніх послуг членами суспільства аналізується Т. Вебленом, Дж. Гелбрейтом, П. Бурдьє. Через призму теорії людського капіталу освіту розглядають Г. Беккер, Т. Шульц, Г. Джонсон, Ф. Махлуп, Дж. Кендрик, Л. Туроу. Комплексне обґрунтування попиту на послуги освіти та доцільності інвестування засобів у цю галузь було здійснено Р. Еренбергом і Р. Смітом у рамках аналізу державної політики в галузі трудових відносин. Сучасні теоретики Дж. Ходжсон, Б. Мільнер, П. Скотт досліджують особливості виробництва і споживання знань, а також можливостей впливу прогресу знань на соціально-економічний розвиток суспільства.

До найбільш значущих розробок вітчизняних вчених радянського періоду слід віднести роботи С. Струміліна, В. Жаміна, С. Костаняна, В. Клочкова, В. Марцинкевича. Однак слід зазначити, що наукові розробки цих вчених були виконані або за матеріалом країн централізовано-планової економіки, або за матеріалом розвинених країн ринкового господарства. Активне дослідження сфери освіти знайшло відображення у сучасних авторів: В. Астахової, К. Астахової, Б. Вульфсона, Л. Герасіної, Г. Задорожного, А. Єгоршина, В. Єрошина, В. Зернова, В. Іноземцева, І. Каленюк, М. Кіма, К. Корсака, А. Ліферова, А. Субетто, І. Тарапова, Ю. Чернецького, А. Чухно, В. Шейка, Г. Щокіна, В. Щетиніна, О. Яременка та ін.

В сучасних дослідженнях увага приділяється переважно окремим економічним і соціальним аспектам розвитку освіти, і тому проблеми функціонування сфери освітніх послуг не можна вважати всебічно розробленими. Зокрема, відсутній комплексний підхід до аналізу ринку освітніх послуг у перехідній економіці.

Таким чином, актуальність теоретико-методологічного і практичного значення досліджуваного феномену, наявність великого кола невирішених проблем і незавершеність методології їх розв'язання визначили тему, мету і завдання дослідження, його структурну побудову.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота є частиною наукових досліджень, що проводяться відповідно до науково-дослідної програми ХГУ “НУА”: “Формування інтелектуального потенціалу нації на рубежі століть: економічні, політичні, соціокультурні аспекти” (номер держреєстрації 0199U004470) і складовою частиною науково-дослідного напряму, що розробляється факультетом “Бізнес-управління” вищезгаданого ВНЗ: “Проблеми економічної рівноваги господарських суб'єктів в умовах перехідних процесів в економіці” (номер держреєстрації 0101U006995).

Мета і завдання дослідження. Зважаючи на актуальність і ступінь наукової розробки проблеми, було поставлено мету дослідження - з'ясування економічної природи і особливостей функціонування сфери освітніх послуг (на прикладі послуг вищої освіти).

Мета роботи обумовила такі завдання наукового дослідження:

- дати системну характеристику вищої освіти як галузі сучасного суспільного виробництва;

- з'ясувати специфіку освітніх послуг та їх роль у системі ринкових відносин;

- здійснити порівняльний аналіз різних наукових точок зору щодо економіки освіти;

- класифікувати і систематизувати чинники, що впливають на сферу освіти в різних економічних системах;

- під час дослідження ринку освітніх послуг розглянути попит і пропозицію на дані послуги, порядок формування цін і доцільність інвестицій у цю сферу;

- проаналізувати роль і місце вищих навчальних закладів у системі суспільного відтворювання;

- виявити особливості господарського механізму функціонування ВНЗ;

- визначити можливості вимірювання соціально-економічної ефективності функціонування вищої освіти.

Об'єктом дослідження є сфера освіти у процесі інституціонально-ринкових трансформацій.

Предметом дослідження стали економічні відносини, пов'язані з освітніми послугами в умовах становлення ринку послуг вищої освіти в перехідній економічній системі.

Методи дослідження. Теоретична та методологічна основа досліджень побудована на використанні базових положень економічної теорії, макроекономіки, методичних підходів вітчизняних і зарубіжних вчених до проблем регулювання освіти, законодавчих актів та інформаційно-статистичних матеріалах із питань розвитку сфери освітніх послуг в Україні.

У процесі дослідження було використано такі загальнонаукові та спеціальні методи: діалектичний, абстрактно-логічний і системного аналізу (теоретичні і методологічні узагальнення, визначення сутності, місця і ролі вищої освіти у соціально-економічному розвитку); статистико-економічний (аналіз сучасного стану вищої освіти в Україні); системно-структурний та порівняльний (з'ясування необхідності впровадження економічних ринкових механізмів у сферу освітніх послуг). Для дослідження особливостей функціонування і трансформації діяльності вищої освіти у перехідній економіці використовувався історико-еволюційний метод.

Наукова новизна результатів дослідження, одержаних особисто здобувачем, полягає в наступному:

1. Доведено, що в інституціональному формоутворенні освітньої системи важливу роль відіграє розвиток протиріччя між загальнокультурним призначенням освіти як сфери духовного виробництва та її функціонально-економічним призначенням як сфери виробництва послуг ринкового і неринкового типу.

2. Обґрунтовано актуалізацію функцій освіти: професійно-економічної, соціокультурної, стабілізаційної, забезпечення національної безпеки, неогуманістичної, інформаційної, інноваційної з урахуванням ускладнення і збагачення структури освітньої системи в умовах інтенсивних змін глобального технологічного, економічного і соціально-інституціонального середовища.

3. Розкрито доцільність взаємопов'язаного використання неокласичного (орієнтованого на максимізацію індивідуальної корисності в умовах стабільної господарської системи) та інституціонального (що враховує статус індивіда, а також традиції і правила, які існують у суспільстві в умовах підвищеної невизначеності зовнішнього середовища) підходів до споживання освітніх послуг.

4. Уточнено особливу роль освіти в інформаційному суспільстві як іманентного засобу зменшення невизначеності і соціальної ентропії, сприяння збереженню національних і загальнолюдських пріоритетів і духовних цінностей, механізму узгодження між виробничою, культурною і соціальною сферою в умовах поглиблення кризових і перехідних явищ глобального характеру.

5. Розроблено шляхи формування власної конкурентної стратегії та ідентифікації вузу із певною ринковою нішою завдяки використанню різних цінових механізмів на ринку освітніх послуг.

6. Доведено необхідність застосування різних варіантів оцінки зовнішньої і внутрішньої ефективності вищої освіти шляхом урахування безпосереднього внеску результатів діяльності даного інституту в національний доход країни, що забезпечується за рахунок підвищення професіонально-кваліфікаційного рівня працівників.

Результати наукового дослідження, відображені в п.п. 3, 5, 6, є новими, а в п.п. 1, 2, 4 - суттєво доповнюють наявні в літературі положення та вносять до них часткову новизну.

Практичне значення отриманих результатів. Практична цінність результатів роботи полягає в розробці теоретичних та методологічних основ нового, вдосконаленого методу дослідження сфери освітніх послуг, що може бути використано при розробці заходів, спрямованих на оптимізацію розвитку зазначеної сфери, підвищення якості освітніх послуг та інтенсифікацію діяльності ВНЗ. Пропозиції і висновки можуть бути використані відповідними зацікавленими структурами задля удосконалення політики трансформаційних змін у системі вищої освіти з урахуванням специфіки надання освітніх послуг.

Окремі теоретичні положення дисертації можуть бути використані в навчальному процесі у викладанні таких дисциплін, як “Державне регулювання економіки”, “Основи економічної безпеки”, “Економіка праці і соціально-трудових відносин”; при розробці і читанні спецкурсу “Економіка освіти”.

Апробація результатів дослідження. Основні положення і результати дисертаційного дослідження доповідалися на IV Міжнародній студентській науковій конференції “Актуальні проблеми гуманітарних наук та їх інформаційне забезпечення” (Харків, квітень 1997 р.), II Міжнародній науково-практичній конференції “Технічний прогрес та ефективність виробництва” (Харків, жовтень 2000 р.), на I, II і III Міжвузівських науково-практичних конференціях “Проблеми рівноваги економічних систем в умовах ринкової трансформації” (Харків, квітень і грудень 2001 р., лютий 2003 р.).

Публікації. За темою дисертаційного дослідження опубліковано дванадцять наукових робіт, у тому числі 4 статті у фахових наукових виданнях загальним обсягом 1,22 друк. арк.

Структура і обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, двох розділів, висновку, списку використаних джерел і додатків. Загальний обсяг дисертації становить 211 сторінок, основний зміст викладений на 186 сторінках. Робота містить 7 таблиць, 13 рисунків. Було використано 239 джерел літератури.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність теми, визначено предмет і об'єкт дослідження, методологічну і теоретичну базу, мету і завдання дисертаційної роботи, викладено наукову новизну отриманих результатів, розкрито їх практичне значення.

У першому розділі “Теоретичні основи дослідження місця і ролі освітніх послуг у системі ринкових відносин” аналізується роль сфери освітніх послуг у системі суспільного відтворювання, можливі теоретико-методологічні підходи до дослідження даної сфери і особливості її функціонування в умовах інституціональних змін, що відбуваються нині.

Класична теорія відтворювання передбачає наявність трьох взаємопов'язаних процесів: відтворювання ВВП, відповідних економічних відносин, сукупної робочої сили. Визначальним чинником економічного зростання нині є індивід як носій робочої сили. В умовах різкого посилення інноваційної динаміки середовища, наявності світової конкуренції країн за якістю інтелектуальних ресурсів, прогрес у соціально-економічному розвитку залежить від темпів зростаючого відтворювання висококваліфікованої робочої сили, що забезпечується системою освіти.

Із метою проведення економічного аналізу функціонування вищої освіти розглядається питання про віднесення освіти до виробничої, або невиробничої сфери господарства. У зв'язку з тим, що продукт освіти не матеріальний, а “ідеальний”, в економічній літературі його відносять до особливого виду виробництва - духовного. При цьому об'єктом відтворювання ідеального є наукові знання. У роботі підкреслюється, що внаслідок сучасних трансформацій освіта має ідентифікуватися зі сферою послуг, яка може розглядатися як галузь переважно духовного виробництва і споживання. Послуги освіти при цьому можуть реалізуватися як в неринковій, так і в ринковій сферах, і оплачуватися безпосередньо споживачами. Це обумовило появу різних інституційних форм освітньої діяльності, орієнтованих на певні сегменти ринку, різні категорії споживачів та працюючих у державному та приватному секторі.

Дослідження кількісних тенденцій в освіті різних країн світу свідчить про зростання чисельності споживачів послуг усіх рівнів освіти, що особливо наочно виявляється в країнах, що розвиваються. Однак кількісне зростання учнів не супроводиться відповідним збільшенням державних витрат на фінансування даної сфери. Таким чином, виявлено суперечність між виникаючими суспільними потребами і можливостями системи освіти. Підкреслюється, що ця невпинно зростаюча сфера може успішно розвиватися за умови великомасштабних інвестицій.

Логічним і доцільним, на думку автора, є дослідження функцій освіти, які можуть розглядатися в суспільному і особистісному плані. Враховуючи її всебічний вплив на суспільний розвиток, найбільш важливими є наступні функції: професійно-економічна, соціальна, культуротворча, стабілізаційна (оскільки освіта може виступати як інститут суспільної згоди), забезпечення національної безпеки (оскільки істинна безпека визначається рівнем розвитку людських ресурсів), неогуманістична, інформаційна, інноваційна. Отже, трансформації функцій освіти пов'язані не тільки зі станом того або іншого суспільного організму, але й зі змінами цілеспрямованих суспільних настанов стосовно освіти, що обумовлюються переходом суспільства на новий рівень соціально-економічного розвитку.

У дисертаційній роботі запропоновано трактування освітніх послуг, оскільки у вітчизняній літературі цей термін не має ґрунтовного визначення. Освітні послуги відповідають усім ознакам, що характеризують послуги: невідчутність, невіддільність від джерела, непостійність якості, неможливість зберігання. Вони можуть бути віднесені до категорії змішаних благ, оскільки повною мірою не відповідають властивостям несуперництва і невиключеності. Дані послуги мають споживчу вартість і соціальну цінність, а також можуть створювати фінансові і нефінансові вигоди для індивідів у майбутньому. Надання освітніх послуг за рахунок суспільних коштів пояснюється наявністю зовнішнього позитивного ефекту.

У трансформаційній економіці спостерігається невідповідність спектра пропонованих освітніх послуг і економічних реалій, що, однак, не виключає такої можливості і в стабільних суспільствах. Це є одним з виявів глобальної кризи освіти, а також кризи соціально-суспільної системи даної країни. У зв'язку з вищезазначеним запропоновано такі основні кроки в реформуванні сфери освіти: 1) реорганізація державного сектора вищої освіти відповідно до сьогоднішніх економічних реалій; 2) нормалізація діяльності недержавних ВНЗ і координація їх відносин з державними; 3) запровадження в державну систему вищої школи принципів, що забезпечують адаптацію до ринку.

Усебічний аналіз сфери освітніх послуг передбачає дослідження споживання даного виду послуг з економічної точки зору. У роботі обґрунтовується доцільність використання при цьому синтезу неокласичного та інституціонального підходу. У межах неокласичної теорії оцінюється відносна корисність отриманого блага і масштаб витрат, необхідних для його отримання. Така оцінка можлива за умов стабільної соціально-економічної системи. Інституціональна теорія передбачає головну роль властивих суспільству традицій, інерції, звичок і правил, що є похідними від культури. Такий вибір може бути здійснений в умовах складності і мінливості інформації, нестабільності і невизначеності господарського життя.

При прямуванні країни до інформаційного суспільства доречним вбачається дослідження рушійних сил цієї формації. В індустріальному суспільстві основними чинниками виробництва є праця і капітал, а в інформаційному - інформація і знання. У такому суспільстві освіта являє собою легальне, не пов'язане із зовнішньоекономічною монополією джерело отримання інформації. Залучення до виробництва сукупності нових знань і супутнє поліпшення якісних характеристик робочої сили може призвести до зростання продуктивності праці, ВВП і НД. Однак отримання знань у вигляді інформації не завжди супроводиться відповідним збільшенням продуктивності праці. Освіта може призвести не до збільшення суспільного продукту, а до перерозподілу прибутків між окремими особами.

У межах поширення теорії людського капіталу набуті індивідами знання є однією з форм капіталу, який значною мірою являє собою продукт навмисного інвестування, здатний зростати більш швидкими темпами, ніж речовий капітал. Зростання і поліпшення якості людського капіталу можна вважати найбільш характерною особливістю сучасної економічної системи.

За умов глобалізації господарських зв'язків особливого значення набуває взаємовигідна співпраця країн і цілісний розвиток цивілізації. Однак цей процес супроводжується низкою суперечностей: імовірність техногенних і природних катастроф, збільшення “розриву” між слабшими і сильнішими країнами, можливість конфліктів в інтеграційних процесах, комунікаціях, використанні ресурсів. У трансформаційних економіках при цьому спостерігається тенденція наростання ентропії системи. У цьому випадку найбільш складним об'єктом є соціальна система, яка передбачає значну варіативність результатів.

Освіта здатна сприяти прогресивному розвитку суспільного інтелекту у вигляді певної фільтрації “успадкованих” знань, їх інтеграції з новими знаннями, розробки сучасних технологій передавання знань. У роботі підкреслюється, що освіта може бути джерелом зменшення ентропії в перехідному суспільстві. Ураховуючи складність і суперечність процесу глобалізації, вона сприяє науковому прогресу, гуманізації суспільства, відродженню і поширенню культурних цінностей.

У другому розділі “Вищий навчальний заклад у системі суб'єктів господарської діяльності в умовах ринкової трансформації” досліджуються економічні основи функціонування ВНЗ, їх місце в системі суспільного розподілу праці і особливості взаємодії з іншими суб'єктами ринку в умовах трансформаційної економіки.

Вищи навчальні заклади являють собою складні системи, які активно взаємодіють з іншими системами: політичними, економічними, культурними, соціальними. Їх взаємовідносини з національним оточенням, регіональним і міжнародним середовищем можна охарактеризувати як двосторонню взаємодію.

У роботі показано, що в економіці перехідного періоду функціонування ВНЗ має бути орієнтовано на інтенсифікацію діяльності, різноманітність джерел фінансування, підвищення віддачі шляхом удосконалення і впровадження нових методів управління, відповідну гнучкість в умовах підвищеної рухливості і нестабільності зовнішнього середовища. При цьому основними напрямами кардинальної перебудови діяльності структур вищої освіти є: 1) досягнення релевантності освіти, тобто відповідності запитам суспільства; 2) підвищення якості послуг, що надаються; 3) рентабельність роботи ВНЗ; 4) розв'язання проблем автономії і самовизначення; 5) забезпечення соціальної доступності вищої освіти.

З метою досягнення відповідності освіти новим потребам соціально-економічної системи, реалізації ідеї випереджальної освіти, змін культури трансляції знань, необхідно подолати інерційність структур вищої освіти. Автором стверджується необхідність подолання конфлікту між інноваційністю в діяльності вузів і властивим цьому інституту консерватизмом. Доцільним вбачається розвиток спеціальної галузі знань - освітньої інноватики з метою виявлення закономірних зв'язків між традиціями і новаціями, а також формування адекватних управлінських моделей системних нововведень в освітніх структурах. Здатність ВНЗ до новацій може виявлятися в пошуку нових джерел фінансування, втіленні нових педагогічних і організаційних ідей, прийнятті необхідних своєчасних рішень у межах самоврядування.

Діяльність ВНЗ набуває значущості, якщо отримані ними результати впроваджуються в практичну діяльність, позитивно інтегруючись у динаміку економічного розвитку країни і даного регіону. Отже, заклади освіти являють собою повноправний суб'єкт ринкових відносин. Залучення ВНЗ до нових економічних відносин можливо в умовах проведення робіт на двох рівнях: 1) створення “противитратного” механізму діяльності; 2) оптимізація відносин з підприємствами, організаціями, домогосподарствами, що є замовниками і споживачами освітніх послуг.

На основі вищезазначеного показано, що одним з головних інструментів процесу функціонування освітніх закладів є ціна освітніх послуг. У межах формування цінової політики можлива орієнтація ВНЗ на певний метод ціноутворення, а саме: метод витрат, метод порівняння, метод наближення. Важливим моментом є точна ідентифікація ВНЗ з певною ринковою нішею. При цьому складність у встановленні цін пояснюється: 1) неможливістю точного підрахунку витрат на навчання у зв'язку з різноманітністю форм і методів надання освітніх послуг; 2) недостатністю інформації про ціни і повний перелік послуг у сфері освіти. В умовах обмеженого платоспроможного попиту, високого підприємницького ризику ціна відіграє роль стратегічного обмеження при виборі можливостей стратегічного маневру вузів. Поступове розширення можливостей гнучкості ціноутворення - передумова раціональної конкурентної стратегії ВНЗ.

Якісна підготовка фахівців, інтеграція фундаментальних і прикладних наукових досліджень можуть забезпечити трансферт технологічних інновацій у всі галузі професійної діяльності. Таким чином вузівська діяльність може сприяти комерціалізації результатів наукових досліджень, створенню високотехнологічної продукції і залученню зарубіжних інвестицій через науково-виробничі та освітні центри. Концентрація об'єднаного потенціалу вчених, аспірантів, студентів у ВНЗ відкриває унікальні можливості для розв'язання науково-технічних і економічних проблем даної структури, регіону, країни.

У роботі детально розкрито поняття зовнішньої і внутрішньої ефективності освіти. Зовнішня ефективність передбачає досягнення цілей, які суспільство поставило перед вищою освітою. Вона оцінюється на підставі того, наскільки продуктивними в економічному і соціальному значенні виявилися фахівці, що отримали вищу освіту. Визначення зовнішньої ефективності інвестицій у вищу освіту здійснено на базі дослідження додаткових заробітків фахівців з використанням моделі “витрати-вигоди”, яка спирається на уявлення про те, що освіта по своїй суті - це інвестиції в людський капітал. Цінність даного аналізу полягає в тому, що він забезпечує інвестиційний вибір цілісним механізмом зіставлення величин витрат і вигід освіти з урахуванням їх розподілу у часі. Однак зазначене дослідження необхідно доповнювати оцінкою міри відповідності кількісних і якісних характеристик фахівців потребам економіки.

Внутрішня ефективність має на увазі аналіз результатів з позицій реалізації освітніми установами своїх власних цілей. Як показник ступеня результату діяльності ВНЗ можуть використовуватися такі валові характеристики, як: кількість випускників за освітніми рівнями; кількість років, витрачених на підготовку фахівців з певних напрямів, педагогічні показники успішності тощо.

У висновках дисертації узагальнено основні результати дослідження, а також підведені основні підсумки.



ВИСНОВКИ

Проведене дослідження економічних відносин сфери освітніх послуг у період ринкової трансформації дозволяє зробити такі висновки:

1. Освіту необхідно віднести до невиробничої сфери, яка нині трансформується в сучасний сектор послуг. При цьому освіту дозволено розглядати як перетин і “накладення” двох процесів: духовного виробництва і споживання, які є основою відтворювання людського потенціалу і нарощування продуктивних сил суспільства. Будучи сферою формування людського капіталу, освіта впливає на суспільну продуктивність праці, якість життя членів суспільства, національний дохід, економічне зростання у вигляді: 1) формування більш ефективної робочої сили, що володіє знаннями і орієнтована на потреби ринку праці; 2) розширення зайнятості і зростання прибутків.

У період ринкових трансформацій можна констатувати актуалізацію функцій освіти: професійно-економічної, соціальної, політичної, культурної, наукової, інноваційної, економічної безпеки. Відображуючи соціально-економічний устрій суспільства, освіта сприяє його стійкості, зміцненню і відтворюванню усталених структур.

2. Перетворення знань на основний суспільний капітал, зростання вигід, пов'язаних з їх отриманням, сприяють ствердженню освіти як товару (послуги). Особливостями, властивими освітнім послугам, є: невідчутність, невіддільність від особистості, непостійність якості, відносна тривалість виконання, відстроченість виявлення результативності надання послуг, посилення потреби в освітніх послугах за ступенем задоволення цієї потреби. Додаткові вигоди від споживання даного виду послуг можуть отримувати як окремі індивіди, так і суспільство в цілому. Через те що послуги освіти не володіють повною мірою властивостями несуперництва і невиключеності зі споживання, їх потрібно віднести до категорії змішаних благ. Це дозволяє зробити припущення, що сфера освіти має розвиватися шляхом розділення функцій між приватним і державним секторами.

3. Наукові підходи до сфери освіти потрібно розглядати з точки зору двох основних науково-теоретичних моделей:

- концепції економіки освіти як галузевої науки (усвідомлення й аналіз економічних процесів і закономірностей розвитку у сфері підготовки кваліфікованих працівників);

– теорії людського капіталу (дослідження доцільності витрат на освіту, вплив освіти на індивідуальні прибутки і загальне зростання валового національного продукту).

Нині не існує єдиної цілісної науково-теоретичної концепції дослідження економіки освіти, що пояснюється станом предмета дослідження, який перебуває в стадії інтенсивного розвитку і переходу до дещо нової якості.

4. Однією з основних тенденцій, що впливають на всі сфери суспільного виробництва, є глобалізація господарських зв'язків. Унаслідок цього спостерігається прагнення до стандартизації й уніфікації освіти, що дозволяє формувати змістовну і методичну єдність освітніх процесів, але, водночас, скорочує варіантне поле національних освітніх систем.

Відмінною рисою постіндустріальних суспільств є ефективне використання інформації, передусім, у вигляді наукових знань. Наукові знання виступають у вигляді поширених предметів і результатів праці, стратегічних ресурсів і чинників розвитку суспільства. Однак є наявність дестабілізуючого впливу інформаційних технологій на освітні системи. У сучасних розвинених суспільствах спостерігається інформаційне перевиробництво, оскільки зростання обсягів інформації випереджає здатність системи освіти і соціально-економічної системи загалом її ефективно використовувати.

Заслуговує на увагу процес зростаючої фундаменталізації знань, яку потрібно трактувати як категорію якості освіти і показник освіченості особистості. Внаслідок значних темпів приросту наукових знань і поглибленої диференціації наук освітня система не здатна використати як фундамент усі принципово важливі новітні наукові досягнення. Необхідно витримувати певну рівновагу і прагнути до згладжування розриву між фундаментальними і прикладними науковими дослідженнями, оскільки і ті, і інші орієнтовані на економічне відтворювання і оновлення суспільства.

У трансформаційній економіці України освіта знаходиться під впливом підвищеної рухливості і нестабільності зовнішнього середовища, комерціалізації невиробничої сфери, посилення значення ринку і збільшення впливу транснаціональних процесів.

5. Для ВНЗ, як і для інших економічних суб'єктів, що прагнуть досягнення рівноваги на ринку, є важливими: відповідність ціни і обсягів виробництва послуг до попиту і пропозиції; приділення пильної уваги товарам-замінникам; присутність рівноваги на ринках ресурсів. Крім того, для навчальних закладів існують інші чинники: уподобання споживачів, виробничі й управлінські технології, обмеження на пропозиції ресурсів, національні пріоритети.

На особливо пильну увагу заслуговує оцінка вартості освітніх послуг. ВНЗ залежно від місії, що виконується, стратегічних цілей і тактичних завдань, повинні орієнтуватися на власну ринкову позицію і методику ціноутворення. Наявність високих цін може пояснюватися граничною користю, унікальністю послуги або монопольним станом ВНЗ, а також необхідністю придбання ресурсів за ринковими цінами.

6. Вищі навчальні заклади потрібно ідентифікувати як некомерційні структури суспільного сектора. Їх діяльність передбачає задоволення суспільних потреб на основі бюджетного фінансування. Надаючи платні послуги в межах виконуваної місії, вузи не орієнтуються на максимізацію прибутку. Проте освітній комплекс нерозривно вбудований в систему ринкових економічних відносин країни через фінансово-господарський механізм взаємовідносин із самостійними господарюючими суб'єктами на ринках ресурсів і товарів. Отже, необхідно розмежовувати, що може (не може) бути об'єктом ринкових відносин в освітніх структурах.

У народногосподарському комплексі ВНЗ: 1) здійснюють розширене відтворювання знань; 2) сприяють фундаментальним дослідженням; 3) виступають основою прикладних досліджень і створення нових технологій; 4) служать поєднувальною ланкою в інтеграційному ланцюгу “наука - технологія - виробництво - ринок”; 5) потенційно є центром інновацій в соціально-економічних системах; 6) сприяють збільшенню сукупного суспільного інтелекту і людського капіталу країни; 7) виступають засобом передавання і трансляції культурних і етичних цінностей; 8) служать неодмінним засобом соціалізації особистості.

7. Принципово важливі моменти в господарській діяльності ВНЗ стосуються питання трансформації і вдосконалення форм власності, технологій, що використовуються, систем зв'язку і методів управління в ході ринкових перетворень. Основна мета діяльності при цьому - можливість адаптації до динамічного зовнішнього середовища разом зі збереженням і вдосконаленням якості послуг, що надаються. Щодо фінансування діяльності ВНЗ можуть розглядатися як організації, що обслуговують інтереси суспільства і одержують державні інвестиції. З іншого боку, вищі навчальні заклади - комерційні підприємства, що пропонують послуги окремим особам, які використовують освіту з особистою метою і наміром отримання додаткових прибутків в перспективі. За умов трансформаційної економіки другий варіант набуває більшого поширення, оскільки має деякі переваги: орієнтація на задоволення запитів споживачів, участь у ринковій конкуренції, прагнення до ефективного використання ресурсів.

Особливу актуальність являє собою проблема оптимальної міри і форм участі держави у виробництві освітніх послуг. Оцінивши, якою мірою послуги вищої освіти можуть формуватися на основі підприємництва, можна здійснити розподіл витрат на виробництво таких послуг між приватним і державним секторами і досягнути задоволення потреб при мінімальних витратах бюджету.

Одним з перспективних напрямів дослідження економічних аспектів діяльності вищої школи вбачається розвиток теорії людського капіталу. Підхід, орієнтований на інвестиції в людський капітал у період становлення ринкових відносин, коли прибутки від власності отримує незначна частина громадян, актуальний для трансформаційного суспільства. Такий підхід може розглядатися як засіб збільшення індивідуальних прибутків, що, водночас, не суперечить гуманістичним ідеалам соціуму.

8. Ефективність діяльності ВНЗ і якість освітніх послуг неможливо об'єктивно оцінити з високою мірою точності. Доцільно орієнтуватися на поєднання загальноприйнятих економічних показників з педагогічними, що характеризують рівень знань студентів. Однак при порівнянні ефективності діяльності ВНЗ першочергове значення мають економічні показники, оскільки вони менше піддаються впливу різних суб'єктивних чинників.

Функціонування системи вищої освіти можна оцінювати з позицій її ефективності і продуктивності, що являють собою два різних аспекти одного критерію. Система може вважатися ефективною, якщо вона досягає запланованих цілей, тобто готує відповідну кількість фахівців необхідної кваліфікації. Продуктивність являє собою співвідношення між наявними в системі ресурсами і отриманими результатами. Вища освіта може відповідати поставленій меті і бути дійсно ефективною, однак не створювати при цьому високу продуктивність.

У зв'язку з цим можна запропонувати декілька підходів до вимірювання ефективності освіти і виявлення взаємозв'язку між освітою та економічним розвитком: 1) дослідження залежності між рівнем освіти і показниками економічного зростання (НД на душу населення і витрати на освіту, які здійснюються на одну людину); 2) метод порівняння Т. Шульца і Е. Денісона, що показує залежність темпів зростання національного доходу від інвестицій в речовий і людський капітал.

Загалом проблеми визначення зовнішньої ефективності освіти мають співвідноситися з поняттям внутрішньої ефективності. Вона показує, якою мірою і наскільки інтенсивно працюють співробітники ВНЗ; наскільки економно і раціонально використовуються матеріальні і грошові ресурси; чи продуктивно функціонують окремі ланки системи.



СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ НАУКОВИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Статті у фахових наукових виданнях

Гончаренко М. Л. Образовательные услуги: специфика и роль в системе рыночных отношений // Вісн. Харк. нац. ун-ту ім. В. Н. Каразіна. Економічна серія. - Х., 2001. - № 530: Проблеми прискорення розвитку економіки. - С. 21-24 (0,3 д.а.).

Гончаренко М. Л. Ценовые стратегии вузов на рынке образовательных услуг // Технічний прогрес та ефективність виробництва: Вісн. Харк. держ. політехн. ун-ту. Вип. 131. - Х., 2001. -- С. 54-58 (0,3 д.а.).

Гончаренко М. Л. Влияние современных институциональных преобразований на сферу образования // Економіка: проблеми теорії та практики: Зб. наук. пр. Дніпропетр. нац. ун-ту. Вип. 86. - Дніпропетровськ, 2001. - С. 60-65 (0,3 д.а.).

Гончаренко М. Л. Концептуальные подходы к трактовке потребления услуг образования // Економіка: проблеми теорії та практики: Зб. наук. пр. Дніпропетр. нац. ун-ту. Вип. 184. - Дніпропетровськ, 2003. - С. 37-44 (0,32 д.а.).

Інші праці

Гончаренко М. Л. Внебюджетная деятельность государственного вуза // Вчені зап. Харк. гуманіт. ін-ту “Нар. укр. акад.”. - Х.: Око, 2000. - Т. 6. - С. 384-391 (0,4 д.а.).

Гончаренко М. Л. Экономический анализ инвестиций в образование // Бизнес Информ. - 2000. - № 7-8. - С. 34-37 (0,5 д.а.).

Гончаренко М. Л. Образование как фактор экономической безопасности общества // Вестн. Херсон. гос. техн. ун-та. - Херсон, 2002. - № 3. - С. 376-378 (0,3 д.а.).

Гончаренко М. Л. Современный подход к построению организационных структур управления вузом / IV Междунар. студен. науч. конф. “Актуал. проблемы гуманитар. наук и их информ. обеспечение”, Харьков, 26 апр. 1997 г. / Харьк. гуманитар ин-т “Нар. укр. акад.”. - Харьков, 1997. - С.14 - 15 (0,06 д.а.).

Гончаренко М. Л. Современные тенденции и проблемы подготовки специалистов по экономическим исследованиям // Технічний прогрес та ефективність виробництва: Вісн. Харк. держ. політехн. ун-ту. Вип. 122:, ч. 4. - Х., 2000. - С. 54-56 (0,18 д.а.).

Гончаренко М. Л. Интеграция высшего образования, науки и производства // Проблемы равновесия экономических систем в условиях рыночной трансформации: Материалы межвуз. науч.-практ. конф., Харьков, 27 апр. 2001 г. / Нар. укр. акад. - Х., 2001. - С. 37-39 (0,08 д.а.).

Гончаренко М. Л. К вопросу о формировании системы оценивания высшего образования // Проблемы равновесия экономических систем в условиях рыночной трансформации: Материалы межвуз. науч.-практ. конф., Харьков, 14 дек. 2001 г. / Нар. укр. акад. - Х., 2001. - С. 89-91 (0,09 д.а.).

Гончаренко М. Л. Реформы высшего образования в процессе трансформации социально-экономических систем // Проблемы равновесия экономических систем в условиях рыночной трансформации: Материалы межвуз. науч.-практ. конф., Харьков, 6 февр. 2003 г. / Нар. укр. акад. - Х., 2003. - С. 20-22 (0,09 д.а.).

Размещено на Allbest.ru

...