Діагностика стану економіки в системі стабілізаційної політики держави

Размещено на http://allbest.ru

Київський національний економічний університет

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

Спеціальність 08.02.03 - Організація управління, планування і регулювання економікою

Діагностика стану економіки в системі стабілізаційної політики держави

Виконала Горшкова Наталя Іванівна

Київ - 2004

Анотація

Горшкова Н.І. Діагностика стану економіки в системі стабілізаційної політики держави. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук зі спеціальності 08.02.03 - Організація управління, планування і регулювання економікою. - Київський національний економічний університет, Київ, 2004.

У роботі набуло нового змісту визначення сутності діагностики макроекономічних процесів, обґрунтовано авторське розуміння дестабілізації як складного процесу з притаманними йому проявами та стадіями розвитку, які відповідають фазам економічного циклу, певну послідовність формування основних наслідків дії негативних шоків та відповідні трансмісійні механізми поширення імпульсів.

Автором розроблено систему діагностики стану економіки, яка складається з випереджувального прогнозу макропоказників; моніторингової системи виявлення диспропорцій, яка ґрунтується на застосуванні економетричних методів оцінки тісноти зв'язку між індикаторами стану рівноваги та ВВП, моделюванні впливу зміни цих індикаторів з відповідним лагом на динаміку ВВП; рекомендацій щодо розробки стратегії стабілізаційної політики та визначення наслідків її реалізації.

На основі проведеного комплексного дослідження обґрунтовано систему якісних критеріїв, які призначені для оцінки наслідків реалізації заходів державної політики щодо стабілізації розвитку економіки і дозволяють прогнозувати позитивні та негативні результати запропонованих реформувань.

макроекономічний попит валовий

1. Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. В умовах започаткування економічного зростання після глибокої і тривалої кризи найважливішим завданням економічної політики є забезпечення стабільності та поступальної динаміки економічного розвитку. Вразлива до дії різних зовнішніх і внутрішніх чинників трансформаційна економіка потребує застосування упереджувальних механізмів виявлення дестабілізаційних процесів, оскільки простий прогноз-передбачення динаміки ВВП, прийнятний для розвинутих економік, для перехідної економіки є необхідним, але не достатнім. Ефективнішою може бути система діагностики розвитку економіки, в якій прогноз поєднується з оперативним виявленням та ідентифікацією дестабілізаційних процесів, розробкою заходів щодо попередження порушення рівноваги в економіці чи пом'якшення її наслідків. Застосування такої системи в практиці державного управління сприятиме поліпшенню методичного забезпечення державного менеджменту, підвищенню ефективності стабілізаційної політики.

У світовій практиці аналізу та прогнозування розвитку економіки вже з 30-х років минулого століття проводяться розробки і публікації випереджаючих індикаторів для США; у 80-ті роки в рамках ОЕСР розроблено такі показники для ряду країн Європи й Азії, окремі показники (індекс ділової активності, індекс споживчих настроїв) розроблялися в Росії та Україні. В економічній науці спроби розробки методів економічного аналізу та прогнозування, що базуються на використанні упереджуючих індикаторів, пов'язані з іменами ряду російських вчених - В. Попова, А. Давидова, А. Френкеля, А. Іванова, Г. Остапковича, С. Смирнова, а також українських - І. Крючкової, Т. Бурлай та інших. Водночас проблема розробки цілісної системи діагностики стану економіки, доведеної до рівня, необхідного для практичної реалізації, ще не знайшла остаточного вирішення. Це ускладнює процес вироблення стабілізаційної політики за умов непередбачуваності багатьох викривлень в економічних процесах при зміні парадигми економічного розвитку, зокрема при підготовці вступу України до Європейського Союзу.

Актуальність дослідження та наявність великої кількості нерозв'язаних теоретичних та практичних проблем, що стосуються діагностики стану економіки на сучасному етапі проведення стабілізаційної політики, обумовили мету, завдання і предмет дослідження, його структуру та коло питань, які розглядаються в даній дисертаційній роботі.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. У дисертаційній роботі висвітлені результати наукових і прикладних досліджень, які проводились автором під час виконання планових науково-дослідних робіт Київського національного економічного університету в межах теми «Прогнозування та регулювання соціально-економічного розвитку країни» (номер державної реєстрації 0101V007346). Особисто автором підготовлений параграф «Методологія діагностики стану економіки», в якому дослідженні проблем розробки системи випереджаючих індикаторів діагностики економічного розвитку та моделювання дестабілізаційних процесів в економіці України.

Мета і завдання дисертаційного дослідження. Метою дисертаційного дослідження є побудова системи діагностики стану економіки для виявлення потенційних дестабілізаційних явищ, що дозволить підвищити обґрунтованість заходів економічної політики та забезпечити своєчасність їх здійснення і тим самим зменшити ризик тривалого порушення стабільності розвитку економіки. Реалізація поставленої мети передбачала вирішення наступних завдань:

дослідити теоретичні засади формування рівноваги на ринку товарів і послуг, ринку праці та фінансовому ринку як об'єктивного процесу взаємодії попиту і пропозиції;

узагальнити методологічні підходи до діагностики соціально-економічного розвитку на основі врахування взаємозв'язків між економічними процесами і явищами;

проаналізувати існуючі у світовій практиці системи випереджувальних індикаторів, що характеризують стан розвинутих і перехідних економік;

здійснити аналіз макроекономічного середовища в Україні в цілому і на окремих ринках, виявити тривалі і поточні тенденції у формуванні економічної системи з метою встановлення поворотних точок у динаміці економічної кон'юнктури;

побудувати систему діагностики стану економіки на основі поєднання упереджувального прогнозу, моніторингової системи виявлення диспропорцій та рекомендацій щодо розробки стабілізаційної політики;

розробити динамічну систему поквартального моніторингу за обґрунтованими індикаторами, динаміка яких вказуватиме на можливість порушення рівноваги у певному сегменті економіки;

виявити за допомогою розробленої системи діагностики дестабілізаційні процеси в економіці України і оцінити можливі наслідки їх поширення на окремих ринках;

обґрунтувати рекомендації щодо подолання диспропорцій і забезпечення стабільних умов економічного розвитку.

Об'єкт дослідження. Об'єктом дослідження виступають макроекономічні процеси, які визначають економічні передумови та результати функціонування національної економіки.

Предмет дослідження. Предметом дослідження є механізм діагностики стану економіки в системі державного управління, який в оперативному режимі дозволяє виявити диспропорції економічного розвитку.

Методи дослідження. Методологічною основою дослідження є системний підхід до аналізу економічних явищ та процесів. Теоретичним підґрунтям дисертаційного дослідження став макроекономічний погляд на економіку, згідно з яким у ній виділяється чотири економічні суб'єкти - нефінансові і фінансові корпорації, органи державного управління і домашні господарства - та три ринки (товарів і послуг, ринок ресурсів (праці) і фінансовий), на яких відбувається їх взаємодія та відповідно досягається рівновага; теоретичні концепції досягнення рівноваги на кожному з ринків окремо та закон існування рівноваги в цілому в економіці (закон Вальраса), а також теоретичні концепції, розроблені економістами різних країн для побудови індикаторів, котрі вказують на порушення рівноваги в економіці. У процесі роботи автор використовував такі методи дослідження: макроекономічний аналіз ex post (ретроспективний огляд тенденцій розвитку економічної системи країни), метод порівняльного аналізу і синтезу (вивчення підходів різних країн до розробки інструментів діагностики стану економіки), метод графічного аналізу, методи математичної статистики та економіко-математичного моделювання. Інформаційною базою дисертаційного дослідження стали матеріали Державного комітету статистики України, Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України, Міністерства фінансів України, Національного банку України, Інституту економічного прогнозування НАН України, наукові праці вітчизняних та зарубіжних вчених-економістів.

Наукова новизна одержаних результатів. У процесі проведеного автором дисертаційного дослідження отримано наступні результати, які становлять особистий здобуток дисертанта і виносяться на захист:

набуло нового змісту визначення сутності діагностики макроекономічних процесів, яка поєднує елементи аналізу ex post та ex ante, а мета полягає, на відміну від традиційного аналізу, не лише у розкритті існуючих проблем розвитку, але й у визначенні можливостей виникнення нових проблем, їх локалізації, траєкторії руху з оцінкою наслідків дестабілізації економічної ситуації в розрізі ринків і секторів;

обґрунтовано авторське розуміння дестабілізації як складного процесу з притаманними йому проявами та стадіями розвитку, що відповідають фазам економічного циклу, з певною послідовністю формування основних наслідків дії негативних шоків та відповідними трансмісійними механізмами поширення імпульсів;

уточнено дію механізму реалізації закону Вальраса за рахунок його розгляду через призму динамічного аналізу, що дозволяє не лише оцінити рівновагу на n ринках, але й дійти висновку: якщо формування диспропорцій в економіці розвивається на двох ринках, то третій може реагувати з певним часовим лагом. Цей висновок послужив теоретичною основою розробки системи діагностики стану економіки;

вперше побудовано систему діагностики стану економіки, яка складається з випереджувального прогнозу макропоказників, моніторингу виявлення диспропорцій, рекомендацій щодо розробки стратегії стабілізаційної політики та визначення наслідків її реалізації. Застосування цієї системи сприятиме підвищенню ефективності державної макроекономічної політики;

розроблено нову моніторингову систему виявлення дестабілізаційних процесів, яка ґрунтується на застосуванні економетричних методів оцінки тісноти зв'язку між індикаторами стану рівноваги та ВВП, моделюванні впливу зміни цих індикаторів з відповідним лагом на динаміку ВВП і полягає у визначенні щоквартальних відхилень від стабільних значень динаміки випереджувальних індикаторів, дозволяє виокремити точки порушення рівноваги на основних ринках: товарів і послуг, праці, фінансовому;

обґрунтовано систему якісних критеріїв, серед яких динаміка інвестицій, грошового мультиплікатору, інфляційні процеси та дефіцит бюджету, поведінкова реакція суб'єктів господарювання та інші. Вони призначені для оцінки наслідків реалізації заходів державної політики щодо стабілізації економіки і дозволяють прогнозувати позитивні та негативні результати передбачуваних реформувань;

удосконалено методологію розробки стратегії стабілізації економіки за рахунок обґрунтування заходів щодо зміни розподілу фінансових потоків в економіці на користь підприємницького сектора та зміни акцентів щодо тіньової економіки, яку потрібно розглядати як сектор загального економічного середовища і не ліквідовувати її, а засобами економічної політики допомогти її суб'єктам перейти до офіційного сектора, створювати нові робочі місця, виробляти продукцію і сплачувати справедливу частину податків.

Практичне значення одержаних результатів. Отримані наукові результати, обґрунтовані теоретичні положення та висновки дозволяють поглибити розуміння дестабілізаційних процесів та явищ, а також розширюють методологічні основи управління ними в трансформаційних економіках. Практичне значення полягає у розробленні методики аналізу, яка дозволить комплексно підійти до проблеми виявлення диспропорцій розвитку економіки та розробки й обґрунтування рекомендацій економічної політики щодо забезпечення сталого зростання. Висновки, зроблені на основі використання цієї методики для аналізу стану економіки України, дозволять краще зрозуміти ті проблеми, які призводять до уповільнення економічного розвитку і є загрозою його стабільності. Вони також вказують на ті заходи економічної політики, які є вкрай необхідними для посилення спроможності національної економіки протистояти негативним явищам. Отримані наукові результати можуть бути використані органами державного управління в процесі розроблення економічної політики на коротко- і середньострокову перспективу. Теоретичні положення і методичні підходи, розроблені в дисертації, використовуються в Київському національному економічному університеті при викладанні дисциплін «Аналіз національної економіки» та «Макроекономічна політика» (довідка від 26.11.03).

Запропонована автором система діагностики стану економіки, зокрема моніторингова система виявлення диспропорцій розвитку за індикаторами ринку товарів та послуг, фінансового ринку та ринку праці, а також рекомендації щодо стабілізаційної політики Уряду прийняті до розгляду відповідними центральними органами виконавчої влади України - Міністерством економіки та з питань європейської інтеграції України.

2. Основний зміст дисертаційної роботи

У вступі обґрунтовано актуальність теми, сформульовано мету, завдання, предмет, об'єкт дослідження, визначено методологічну базу, наукову новизну та практичне значення одержаних результатів дослідження.

У розділі 1 «Теоретико-методологічні основи діагностики соціально-економічного розвитку країни» розкрита сутність механізму діагностики стосовно макроекономічних процесів як дослідження взаємозв'язків в економіці, охарактеризовано рівновагу на ринках - грошовому, праці, товарів та послуг - та систему індикаторів, за якими здійснюється моніторинг економічного розвитку країни. Для розкриття сутності діагностики стосовно економічного розвитку використано авторське розуміння її як механізму, в якому поєднуються елементи аналізу показників, які характеризують історичний період розвитку (аналіз ex post), прогнозного моделювання економічних явищ і процесів (аналіз ex ante), а мета полягає, на відміну від традиційного аналізу ретроспективного і прогнозного періодів, не лише у розкритті існуючих проблем соціально-економічного розвитку, але й у визначенні можливостей виникнення нових проблем, оцінці наслідків дестабілізації економіки та опрацюванні рекомендацій щодо здійснення відповідної економічної політики. Виходячи з такого розуміння діагностики, розглянуто глибинні взаємозв'язки макроекономічних процесів на грошовому ринку, ринку праці та ринку товарів і послуг, з'ясовано умови досягнення рівноваги на кожному з них і причини, які обумовлюють зміни попиту і пропозиції і спричиняють нестабільність в економіці. В процесі дослідження використано положення закону Вальраса щодо рівноваги на n-ому ринку, яка буде встановлена, якщо вона досягнута на n-1 ринках. Розгляд цього закону через призму динамічного аналізу дозволив зробити висновок, що порушення рівноваги в економіці відбувається спочатку в конкретній ситуації і диспропорції виникають на одному (на двох) ринку, а інші (третій) ринки реагують на ці збурення з певним часовим лагом.

Дослідження грошового ринку показало, що у короткостроковому періоді порушення рівноваги може відбуватися внаслідок змін у внутрішній економічній політиці (за допомогою зміни пропозиції грошей), а також внаслідок зовнішніх шоків. Ці шоки можуть бути викликані різким зростанням попиту на продукцію, яку експортує дана країна, а відповідно і на капітал (гроші) з боку внутрішніх товаровиробників та переміщенням капіталів. Рівновага може бути порушена як через зміни у пропозиції, попиті, так і внаслідок зміни самої рівноважної ціни грошового капіталу (відсоткової ставки).

На ринку праці порушити рівновагу може лише суттєвий зовнішній шок, який призведе до скорочення сукупного попиту та відповідно попиту на працю і різких змін заробітної плати. Однак дослідження показали, що у більшості випадків шок від зміни заробітної плати найчастіше є ендогенною реакцією на інші макроекономічні явища, тобто найчастіше зрушення, які відбуваються на ринку праці, є вторинними.

На ринку товарів і послуг у короткостроковому періоді взаємодія між сукупним попитом та сукупною пропозицією визначає обсяг виробництва, безробіття, ступінь використання виробничих потужностей, а також індукує імпульси для інфляції.

Для зменшення гостроти економічних коливань у короткостроковому періоді застосовуються заходи стабілізаційної державної політики, інструментарієм якої є важелі монетарної та фіскальної політики. Під час їх застосування розробники стабілізаційної політики стикаються з проблемою тривалих лагів впливу заходів стабілізаційної політики на економіку - внутрішніх та зовнішніх. Тому для проведення успішної стабілізаційної політики необхідно передбачити майбутні економічні умови, що в практиці управління здійснюється за допомогою прогнозування. Аналіз світової практики прогнозування показав, що одним із сучасних методів їх передбачення є побудова системи раннього виявлення, яка ґрунтується на застосуванні випереджувальних показників, у яких поворотні точки в траєкторіях руху наступають раніше, ніж в економіці в цілому. Вирішальним при формуванні переліку випереджувальних показників є рівень розвитку економічних систем, зокрема фондового ринку, організаційно-правової інфраструктури, зовнішньої торгівлі тощо та ступінь ефективності функціонування ринків. На основі експертних оцінок рівня цих показників зроблено висновок, що країни з перехідними економіками мають низький рівень інституційного розвитку. Тому в них найдоцільніше використовувати індикатори функціонування ринків, за допомогою яких можна проводити діагностику стану рівноваги на кожному з ринків, визначати міру її стабільності чи нестабільності в процесі розробки заходів стабілізаційної політики.

У розділі 2 «Аналіз розвитку економіки України» досліджено механізм регулювання економіки України, визначено поворотні точки у процесі економічного розвитку та індикатори стану основних макроринків.

Дослідженням встановлено, що економіка України пройшла два етапи бізнес-циклу: обвального спаду (кризи) 1991-1994 років та стагнації (депресії) 1995-1999 років. Третій етап - стабілізації та пожвавлення виробництва - розпочався у 2000 році і триває нині.

Економіка України на першому етапі через спотворення ринкових механізмів досягнення рівноваги набула віртуального характеру. Спотворення в економіці були викликані успадкованими від командної економіки деформаціями та експансіоністською монетарною і бюджетною політикою, що призвело до накопичення боргів та блокування платежів на всіх етапах руху вартості, розширення масштабів бартерних операцій та спекулятивних видів діяльності, використання різних схем приховування прибутку. Контроль за цінами прискорив перехід економічних агентів у тіньовий сектор економіки. В результаті в офіційному секторі спотвореними виявились ціна і попит через їх регульованість. У тіньовому секторі ціни зростали до рівноважних, за рахунок чого підприємці отримували тіньові прибутки, а держава відповідно не отримувала податкових надходжень. У віртуальній економіці бракувало інституцій, що регулюють розподіл ресурсів в економіці, а м'які бюджетні обмеження викривляли попит і гальмували дію ринкових механізмів щодо встановлення рівноваги.

Внаслідок цього економічна рівновага була порушена на всіх трьох макроринках. У 1994 році порівняно з 1990 роком скоротились: ВВП - на 45,6 відсотка, рівень монетизації - на 55,4 відсотка, реальна заробітна плата - на 84,8 відсотка. Враховуючи відсутність ринкової рівноваги в економіці на першому етапі бізнес-циклу, обґрунтовано висновок, що для пошуку відповідних індикаторів стану основних макроринків доцільно використати період після 1994 року.

Аналіз розвитку економіки на другому етапі показав, що у 1995-1997 роках з'явились перші ознаки активізації виробничої діяльності, рівень інфляції знизився до 10 відсотків, забезпечувалась стабільність гривні. Однак ця ситуація не була тривалою, оскільки продовжувався контроль за цінами, зростали витрати бюджету на субсидування базових галузей економіки та обслуговування зростаючих внутрішніх і зовнішніх боргів, кредитні ресурси банківської системи спрямовувались не в реальну економіку, а на боргову «піраміду» ОВДП. Дослідження ситуації на фінансовому ринку напередодні кризи 1998 року свідчить про високу міру розбалансованості української фінансової системи: на кінець липня інфляція складала 2,1 відсотка, тоді як облікова ставка НБУ - 82 відсотка, ставка за кредитами комерційних банків - 53 відсотки. Зростала частка ОВДП в обсягах фінансування дефіциту державного бюджету: у 1998 році вона досягла 78,5_відсотка проти 39,5 відсотка у 1996 році і 5,8 відсотка у 1995 році. За цих умов у реальному секторі посилювалась криза неплатежів, збільшувався дефіцит фінансових ресурсів.

За умов нарощування державних боргових зобов'язань, дефіциту торговельного балансу та відтоку капіталів нерезидентів з ринку ОВДП посилився девальваційний тиск на гривню. Незважаючи на маніпуляції з межами валютного коридору, гривня девальвувала на 80,5 відсотка. Сукупні втрати резервів НБУ склали у 1998 році 1,6 млрд. дол. США. Отже, у 1998 році ми мали ситуацію, коли невиважена фіскальна політика призвела до зміни грошових потоків в економіці, яка, доповнена зовнішнім шоковим зростанням попиту на валюту, спричинила кризу на фінансовому ринку. Це в свою чергу викликало одночасне порушення рівноваги на ринку товарів і послуг (ВВП, який зростав протягом січня-липня 1998 року, різко скоротився, починаючи з серпня) та ринку праці (зниження реальної заробітної плати). З початку 1998 року можна вже було говорити про дестабілізацію фінансового ринку (видимість стабільності утримувалась штучно), тоді як інші два ринки знаходилися в стані відносної рівноваги. Але це було скоріше поєднання штучної стабільності на одному ринку з квазірівновагою на двох інших. Уникнути поширення кризи або зменшити її гостроту можна було б шляхом скорочення дефіциту бюджету за рахунок секвестрування, передусім за статтею «видатки на народне господарство», започаткування реформи податкової системи, пом'якшення умов кредитування економіки. Однак для цього потрібно було змінювати неефективну систему перерозподілу, котра склалася на той час.

Аналіз третього етапу бізнес-циклу (2000-й - 2002 роки) показав, що і досі невирішеною залишається проблема неефективного розподілу фінансових ресурсів, яка може створювати загрозу нестійкості і порушення динаміки економічного зростання. На перший погляд, розвиток економіки України у цей період є позитивним: на ринку товарів і послуг у 2000-2001 роках пожвавлення ділової активності відбувалося завдяки зростанню нагромадження основного капіталу, збільшенню внутрішнього попиту, підвищенню конкурентоспроможності вітчизняної продукції. Уповільнення динаміки зростання у 2002-му році було пов'язане, головним чином, зі зменшенням темпів розвитку світової економіки та заходами країн - торговельних партнерів щодо захисту власних внутрішніх ринків. Однак сформована у 2002 році дефляція на рівні 0,6 відсотка за рік на внутрішньому ринку свідчила про недостатність попиту, в тому числі інвестиційного, що, в свою чергу, обмежувало зростання пропозиції.

В процесі аналізу фінансового ринку виявлено, що за умов укріплення національної грошової одиниці на цьому ринку суттєво розширилась пропозиція грошей, яка, однак, не вплинула на адекватне зростання попиту та відповідно - на розвиток інфляційних процесів. Надлишкова грошова маса накопичилась у банківській системі і не була використана на кредитування економіки через високі ризики неповернення кредитів підприємствами та недостатній рівень капіталізації банків. Але зростання експорту у ІІ півріччі 2002 року супроводжувалось прискоренням приросту кредитів, що свідчить про викривлення потоків капіталу через їх перелив у менш ефективні базові галузі економіки, які є основними експортерами. Водночас ситуація на фінансовому ринку ускладнювалась через незбалансованість бюджету, пов'язану з неефективним розподілом фінансових ресурсів в економіці (великою кількістю податкових пільг та зростанням недоїмки з платежів).

Аналіз ринку праці дозволяє оцінити його як стабільний, оскільки при зростанні попиту на кваліфіковану робочу силу і сталій пропозиції зростала й реальна заробітна плата найманих працівників. Цьому сприяло, з одного боку, активне втручання держави у встановлення рівня мінімальної заробітної плати, а з іншого - спрямування на зростання оплати праці частини прибутку підприємств, який частково заміщувався позичковими коштами, залученими для фінансування інвестицій. Однак рівновага на цьому ринку може бути порушена, якщо зменшиться доступ підприємств до дешевих кредитних ресурсів.

Здійснене в дисертації дослідження стану макроекономічних ринків товарів і послуг, фінансового і ринку праці протягом 1995-2002 років дозволило охарактеризувати траєкторію дестабілізаційного процесу, початком якого є негативний шок, який може виникнути на одному з ринків, і через відповідні трансмісійні механізми передачі імпульсів порушити рівновагу на інших ринках. Цей процес має притаманні йому стадії розвитку, певну послідовність формування основних наслідків дії негативних шоків на макроринках, яка обумовлюється характером шоку і особливостями передаточних механізмів. Враховуючи складність процесу дестабілізації, його властивість поширюватись майже на всі сфери економічного життя - виробництво і формування національного доходу, інфляцію, розподіл доходів, потоки капіталу, діяльність банків та державні фінанси, зайнятість і рівень доходів населення - особливої ваги набуває необхідність розробки системи діагностики стану економіки, яка забезпечила б можливість виявлення існуючих диспропорцій, визначення механізму розвитку шоків і передачі імпульсів та оцінювання наслідків реалізації заходів економічної політики щодо вирішення виявлених проблем.

У розділі 3 «Формування та практична реалізація системи діагностики стану економіки» подається характеристика розрахунків за моделлю упереджувального макроекономічного прогнозу, розробленою фахівцями Інституту економічного прогнозування НАН України (ІЕП), розкриваються принципи і методи побудови моніторингової системи виявлення диспропорцій, кластер проблем, виявлених в економіці України на основі використання останньої, та рекомендації щодо заходів стабілізаційної політики.

Компоненти розробленої в дисертаційній роботі системи діагностики стану економіки, зв'язки між ними та етапи виявлення диспропорцій і формування політики представлені на рис. 1.

Рис. 1. Головні компоненти системи діагностики стану економіки

Прогнозування динаміки ВВП на основі упереджувальних індикаторів є необхідним, але не достатнім для перехідних економік, у яких негативні результати розрахунків для короткострокового періоду можуть вказувати на можливість отримання позитивних довготермінових результатів. Також прогнозна модель дає відповідь лише на одне запитання: якою у найближчий час буде динаміка ВВП, і не дає відповіді на питання: чи є це і чому загрозливим для стабільного розвитку. Так, отримані фахівцями ІЕП на базі випереджаючих індикаторів розрахункові показники динаміки ВВП за 2001-2002 роки вказували на значно вищі потенційні можливості його зростання, ніж ті, що були досягнуті фактично.

З боку попиту приріст ВВП повинен був скласти у 2002 році 8 відсотків, з боку пропозиції - 10,2 відсотка. Враховуючи значно нижчі темпи зростання ВВП вже з початку 2002 року (4 відсотки), можна було зробити висновок, що на шляху реалізації потенціалу зростання, який мала економіка як з боку попиту, так і з боку пропозиції, стоять певні проблеми (диспропорції).

Однак у рамках прогнозу визначити, які саме диспропорції стоять на заваді, неможливо. Для цього призначена розроблена в дисертації моніторингова система виявлення диспропорцій, сутність якої полягає у забезпеченні можливостей здійснення поквартального спостереження змін основних економічних процесів за відповідними параметрами, у порівнянні їх із середніми значеннями за певний період стабільності та середніми значеннями за весь час спостереження з урахуванням фаз економічного циклу.

Відхилення цих параметрів від середнього стабільного значення та рух у бік однієї з меж конкретної фази вказують на загострення диспропорції чи її пом'якшення і вирішення.

Моніторингова система виявлення диспропорцій розроблена з використанням економетричних методів оцінки тісноти зв'язку між визначеними за теоретичними моделями індикаторами стану рівноваги на макроринках та ВВП, методів моделювання лагового впливу зміни індикаторів на динаміку показника ділової активності.

Ця система спрямована на виявлення в оперативному режимі проблем (диспропорцій), які можуть порушити рівновагу, і тим самим виконує роль сигнальної системи. Особливістю моніторингової системи є ринково-секторний поділ на відміну від традиційного секторного, оскільки параметри рівноваги притаманні ринкам, а не секторам.

Моніторингова система складається з блоку індикаторів динамічного моніторингу параметрів розвитку ситуації на макроринках та блоку основних диспропорцій (рис. 2).

Рис. 2. Блок індикаторів моніторингу економічного розвитку

Найважливішим показником блоку індикаторів є ВВП, всі інші індикатори фінансового ринку і ринку праці підпорядковані і спрямовані на виявлення проблем, які негативно впливатимуть на динаміку ВВП і його складових. Індикатори фінансового ринку відображають стан рівноваги і характеристику державної політики, спрямованої на досягнення фінансової стабілізації економіки. Індикатори ринку праці дозволяють характеризувати вплив економічної рівноваги та її порушень на рівень життя населення, а за їх динамікою можна визначати міру ефективності соціальної політики уряду.

Практичне застосування моніторингової системи для визначення динаміки індикаторів та виявлення диспропорцій на головних макроринках в Україні у 2002 році вказує на незадовільний стан рівноваги на ринку товарів і послуг і фінансовому (параметри затемнені) (табл.1).

Таблиця 1. Динаміка індикаторів рівноваги на макроринках у 2002 році

На ринку товарів і послуг уповільнюється темп приросту інвестицій в основний капітал, що визначатиме потенціал виробництва в наступні 2-3 роки. На фінансовому ринку динаміка коефіцієнтів готівки до депозитів, грошової маси і грошового мультиплікатора свідчить, що економічні суб'єкти знову почали віддавати перевагу грошовим заощадженням у готівці, а не банківським вкладам, що за умов тривалого збереження такої тенденції спричинить скорочення ліквідності банків і масштабів кредитування економіки. Аналіз таких тенденції на ринку товарів і послуг та фінансовому ринку дозволяє зробити висновки про неефективний розподіл фінансових ресурсів між економічними суб'єктами, пов'язаний з втратою частини прибутку підприємств через підвищення заробітної плати (її мінімальний рівень зростав двічі за рік) в умовах недостатності кредитів, а також про несприятливий інвестиційний клімат, слабкість банківської системи. Можливий подальший механізм дестабілізації економіки загрожує зростанням тіньового сектору, зменшенням бази оподаткування і втратою частини доходів, що перерозподіляються через бюджет. Порушення рівноваги на ринках - товарів і послуг та фінансовому - через трансмісійні зв'язки, якими є намагання підприємницького сектора повернути втрачений прибуток при слабкості банківської системи, сприятиме поширенню дестабілізаційних процесів на ринок праці.

Використання розробленої системи діагностики стану економіки дає можливість в оперативному режимі виявити проблеми, що можуть призвести до порушення рівноваги. Якщо вчасно не звернути на них уваги і не вивчити глибинні причини, то через певний проміжок часу в економіці знову буде порушена рівновага і дестабілізація виявиться тривалішою, а повернення у початковий рівноважний стан - неможливим.

На основі виявлення проблемних точок в економіці України у 2002 році в дисертації обґрунтовано рекомендації щодо напрямів економічної політики. Вони охоплюють формулювання проблеми, визначення головної мети та оперативних цілей, а також ряд заходів, спрямованих на вирішення проблеми. Стрижнем запропонованої стратегії є рекомендації щодо формування нової системи перерозподілу доходів в економіці та запобігання її подальшій тінізації, зміцнення підприємницького сектора, в тому числі банківського, реформування економічної політики у сфері державних фінансів через зміну системи оподаткування та скорочення неефективних видатків, а також сприяння економічним агентам, які працюють у тіньовій економіці, у переході до офіційного сектора і створювати нові робочі місця, випускати продукцію, сплачуючи справедливу частку податків. У дисертаційному дослідженні обґрунтовано дві групи заходів, спрямованих на запобігання поширенню дестабілізаційних процесів та зменшення їх негативних проявів. Для оцінки наслідків реалізації запропонованих заходів автором розроблені якісні критерії відповідно до індикаторів моніторингової системи виявлення диспропорцій.

Розроблена в дисертації система діагностики стану економіки сприятиме оперативному виявленню точок біфуркації в економіці, підвищенню обґрунтованості управлінських рішень щодо попередження виникнення дестабілізаційних процесів чи пом'якшення їх наслідків.

Висновки

У дисертації наведене теоретичне узагальнення та новий підхід до вирішення наукового завдання, яке полягає у синтезі теоретико-методологічних, методичних та практичних положень аналізу, прогнозування та регулювання дестабілізаційних процесів на макроринках, збалансування інтересів суб'єктів господарювання з метою забезпечення умов для довгострокового та стабільного зростання. В результаті проведеного дослідження були отримані наступні висновки:

На макроринках попит та пропозиція завжди врівноважені, але це не означає, що всі суб'єкти господарювання задоволені своїм становищем. Якщо параметри рівноваги не задовольняють будь-кого з учасників ринку, то при зміні умов через реалізацію своїх планів вони прагнутимуть досягти нового стану рівноваги. Тому поряд з виявленням умов встановлення загальної рівноваги в процесі аналізу важливо з'ясувати міру її стабільності, виходячи зі ступеня задоволення суб'єктів господарювання своїм становищем на ринку.

Відповідно до економічної теорії, дестабілізаційні процеси не виникають раптово. Протягом певного періоду часу можна спостерігати їх прояви за відповідними ознаками. Складність процесу дестабілізації полягає в тому, що його не можна розглядати як єдине ціле. Він має певні стадії розвитку, послідовність виникнення основних наслідків. Ця послідовність може бути ланцюговою чи паралельною в залежності від першопричини дестабілізації та передавальних механізмів, які виявляються порушеними. Тобто, дестабілізація - це процес, і існують певні механізми передачі імпульсів від початкового збурення.

Проведені дослідження на основі узагальнення теоретичних аспектів аналізу рівноваги та дії факторів її порушення на кожному з трьох макроринків (ринок товарів та послуг, фінансовий ринок, ринок праці) у короткостроковій і довгостроковій перспективі та аналізу фактичного розвитку цих ринків й економіки України в цілому показали, що у короткостроковому періоді:

на фінансовому ринку порушення рівноваги може бути наслідком змін у внутрішній політиці та зовнішніх збурень. Рівновага може бути порушена як і у зв'язку із змінами у пропозиції, попиті, так і внаслідок зміни самої рівноважної ціни фінансового капіталу. Аналіз причин фінансової кризи 1998 року показав, що вони були закладені внутрішніми умовами розвитку економіки, а зовнішні стали лише каталізатором її розвитку; порушення рівноваги відбулось через суттєве зростання попиту на фінансові активи з боку держави;

на ринку праці порушення рівноваги може бути наслідком як суттєвого зовнішнього збурення, яке призводить до скорочення сукупного попиту та відповідно попиту на працю, так і скорочення реальної заробітної плати. Дослідження показує, що у більшості випадків останнє найчастіше є ендогенною реакцією на інші макроекономічні явища, тобто найчастіше зрушення на ринку праці є вторинними. Під час розвитку кризи 1998 року ринок праці зреагував лише після каталізації дестабілізаційних процесів зовнішнім збуренням, яке й призвело до скорочення попиту на працю;

на ринку товарів і послуг пропозиція залежить від попиту. Коло факторів, яке впливає на попит, охоплює монетарні потоки доходів та видатків, широкий набір внутрішньо політичних та зовнішніх сил. У 1998 році першопричиною дестабілізації на ринку товарів та послуг була зміна фінансових потоків (доходів) в економіці, їх перерозподіл від нефінансового сектора до секторів загального державного управління та фінансового.

Відповідно до висновку про тривалість та складність розвитку дестабілізаційних процесів автор запропонував новий підхід до аналізу рівноваги в економіці та проведення стабілізаційної політики в перехідних економіках. Він полягає у тому, що прогнозування, виходячи зі сформованих у минулому залежностей, не дозволяє виявити всю повноту дестабілізаційних процесів і тому не може виступати достатнім інструментом стабілізаційної політики. Формування і реалізація цієї політики повинні відповідати етапам розвитку процесу дестабілізації, яким притаманні специфічні інструменти діагностики стану економіки. Автором запропоновано розглядати процес дестабілізації відповідно до теорії циклічності розвитку економіки, тобто поділити його на етапи, за якими будується алгоритм діагностики: загострення проблеми (криза) механізм її розвитку (депресія) етап її вирішення (пожвавлення) стабільний розвиток (зростання). На кожному з етапів у межах проведення стабілізаційної політики повинні використовуватись відповідні інструменти діагностики та розроблятись відповідні заходи. На етапі стабільного розвитку доцільно використати випереджувальне прогнозування як інструмент стабілізаційної політики, за допомогою якого можна визначити, чи очікується в майбутньому і з якого боку (попиту чи пропозиції) загострення проблем. Відповідно до цього Уряд та НБУ можуть внести корективи у фіскальну та монетарну політики, і період першого етапу - загострення проблеми (кризи) - буде не настільки тривалим, а падіння - не таким глибоким. На першому та другому етапах необхідним стане проведення моніторингу диспропорцій, який допоможе локалізувати проблеми на досліджуваних ринках, встановити можливі подальші шляхи їх поглиблення та групи суб'єктів (сектори), незадоволених своїм становищем. Це дасть можливість чіткіше сформулювати цілі стабілізаційної політики, визначити альтернативні шляхи вирішення проблеми та розробити обґрунтовані рекомендації, щоб зупинити поширення дестабілізаційних процесів. На третьому етапі передбачається реалізація заходів економічної політики, спрямованих на усунення негативних наслідків процесів дестабілізації, що дозволить пожвавити економічний розвиток.

На основі аналізу світового досвіду побудови моделей упереджувального прогнозування майбутніх економічних умов визначено, що найпоширенішим способом є побудова системи раннього виявлення, яка ґрунтується на застосуванні випереджувальних показників, у яких поворотні точки наступають раніше, ніж в економіці в цілому. Порівняльний аналіз систем раннього виявлення, які застосовуються в різних країнах, показав, що вирішальним при формуванні переліку випереджувальних показників є рівень розвитку економічних систем (індикатори інституціонального характеру) та ступінь ефективності функціонування окремих ринків. Враховуючи, що в країнах з перехідними економіками рівень інституційного розвитку низький, найбільш доцільним та прийнятним під час розроблення заходів стабілізаційної політики є використання індикаторів функціонування ринків, за допомогою яких можна проводити діагностику стану рівноваги.

На основі узагальнення теоретичних рівнянь рівноваги на макроринках, застосування економетричних методів, методів моделювання лагового впливу зміни певних індикаторів на динаміку ВВП розроблено моніторингову систему виявлення диспропорцій. Вона має ринково-секторну побудову і включає блок індикаторів, динаміка яких надає інформацію про стан рівноваги на кожному з трьох ринків (ринок товарів та послуг, фінансовий ринок та ринок праці), та блок основних диспропорцій. Використовуючи цю систему можна встановити можливі механізми поширення диспропорцій.

Апробація моніторингової системи виявлення диспропорцій на прикладі показників розвитку економіки України у 2002 році показала, що рівновага, яка склалась у цьому році, як і тенденція зростання, не є стабільними. В рамках цієї системи автором з використанням методів аналізу та синтезу доведено, що основною перешкодою на шляху реалізації потенціалу економічного зростання є неефективний розподіл доходів, відповідно до якого незадоволений станом економічної рівноваги виявився підприємницький сектор.

З метою запобігання дестабілізації економіки України через прагнення підприємницького сектора змінити параметри рівноваги розроблено останній компонент системи діагностики - рекомендації Уряду та НБУ за двома групами заходів (відповідно до двох етапів дестабілізації: «депресії» та «пожвавлення»): заходи, спрямовані на запобігання поширенню дестабілізаційних явищ, та заходи, спрямовані на зменшення їх негативних ефектів.

Використовуючи систему якісних критеріїв, розроблену автором відповідно до індикаторів моніторингової системи виявлення диспропорцій, обґрунтовано необхідність реформування економічної політики в сфері державних фінансів через прийняття податкових змін та скорочення неефективних видатків, що дозволить змінити систему перерозподілу доходів в економці, доведено важливість активнішого провадження інституційних змін, оздоровлення банківського сектора та підвищення його платоспроможності, що дозволить закріпити досягнуту стабільність та зберегти високі темпи зростання у довгостроковій перспективі.

Перелік опублікованих праць за темою дисертації

Горшкова Н. Сукупний попит як фактор економічного зростання // Формування ринкових відносин в Україні: Збірник наукових праць. Вип. 13 / Наук. ред. І.К. Бондар. - К.: НДЕІ, 2001. - С. 72-75. - 0,2 д.а.

Горшкова Н. Оцінка фінансової стійкості української економіки // Стратегія економічного розвитку України: Наук. зб. - Вип. 2(9) / Голов. ред. О.П. Степанов. - К.: КНЕУ, 2002. - С.266-274. - 0,3 д.а.

Горшкова Н. Розвиток економіки України у 2002 році: досягнення та проблеми // Формування ринкових відносин в Україні: Збірник наукових праць. - Вип. 12(31) / Наук. ред. І.К. Бондар. - К.: НДЕІ, 2003. - С. 66-69. - 0,3 д.а.

Горшкова Н. Прогнозування за системою випереджаючих індикаторів як елемент стабілізаційної політики // Теорія і практика перебудови економіки: Матеріали ІІІ міжнародної науково-практичної конференції 25-27 листопада 2002 року. - Черкаси: ЧДТУ, 2002. - С.56-57. - 0,1 д.а.

Горшкова Н. Система діагностики стану економіки України та оцінки ризиків // Экономика и маркетинг в ХХI веке: Материалы 4-й международной научной конференции студентов и молодых ученых 17-19 мая 2003 года. - Донецьк: ДонНТУ, 2003. - С. 50-52. - 0,1 д.а.

Горшкова Н. Аналіз та прогноз інвестицій в українську економіку у 2000 р. // Моніторинг інвестиційної діяльності в Україні. - 1999. - №4. - С. 24-29. - 0,3 д.а.

Горшкова Н. Система індикаторів аналізу стану економіки України // Науково-технічна інформація. - 2003. - №2. - С. 9-13. - 0,25 д.а.

Размещено на Allbest.ru