Формування бізнесового клімату як фактору управління економікою регіону

Размещено на http://allbest.ru

УЖГОРОДСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

Спеціальність 08.02.03 - організація управління, планування та регулювання економікою

ФОРМУВАННЯ БІЗНЕСОВОГО КЛІМАТУ ЯК ФАКТОРУ УПРАВЛІННЯ ЕКОНОМІКОЮ РЕГІОНУ

Виконала Гапак Наталія Мирославівна

Ужгород - 2004



АНОТАЦІЯ

Гапак Н.М. Формування бізнесового клімату як фактору управління економікою регіону - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.02.03 - організація управління, планування та регулювання економікою. Ужгородський національний університет. - Ужгород, 2004.

В дисертації відображено результати комплексного дослідження теоретичних, методичних та практичних аспектів формування бізнесового клімату як фактору управління економікою регіону.

Визначено суть бізнесового клімату, його найбільш важливі якісні та кількісні фактори з врахуванням регіональних особливостей функціонування економіки. Здійснено оцінку ефективності діяльності СЕЗ і ТПР у Закарпатській області в контексті регіонального розвитку на основі порівняльного аналізу об'єктів чотирьох рівнів (СЕЗ «Закарпаття», ТПР, регіону їх розміщення та регіону за винятком СЕЗ і ТПР). Виявлено сучасний стан бізнесового клімату області, його проблеми і шляхи їх вирішення з точки зору підприємств і місцевої влади. Представлено методику економетричного моделювання бізнесового клімату. Розроблено моделі бізнесового клімату Закарпатської області, які охоплюють макроекономічний рівні та соціальну сферу, з метою оцінки рівня впливу вибраних ознак на результуючий параметр розвитку регіону.

бізнесовий економічний інвестування регіональний

1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Подолання економічної кризи і формування об'єктивних передумов стійкого підйому економіки та підвищення соціального рівня життя населення України та її регіонів неможливе без створення сприятливого бізнесового клімату як важливої конкурентної переваги подальшого економічного розвитку регіону.

У період ринкової трансформації економіки важливого значення у формуванні відповідного бізнесового клімату та досягненні економічного піднесення набувають чинники активізації внутрішніх інвестиційних резервів, які часто переходять у джерела зростання економік інших країн - як у формі прямих вкладень, так і у формі відтоку споживчих витрат та конкурентноздатного кваліфікованого людського потенціалу. Значний резерв економічного розвитку - іноземні інвестиції, які є джерелом модернізації, реконструкції та створення нових підприємств і виробництв, теж вимагають відповідного механізму залучення та сприятливості.

Разом з тим, бізнесовий клімат має на меті не тільки залучення в економіку інвестиційних ресурсів, але й спрямований на забезпечення їх довгостроковості та здійснення реінвестицій, на однаковий рівень сприятливості для всіх суб'єктів економічної діяльності, на стимулювання бачення перспектив бізнесу, забезпечення його успішної діяльності та розширення.

Необхідність подальших поглиблених досліджень формування бізнесового клімату як фактору управління економікою регіону і визначили тему дисертаційної роботи.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження органічно пов'язане з науковою темою кафедри економіки, менеджменту та маркетингу економічного факультету Ужгородського національного університету «Ринкова трансформація економіки регіону», складовою в розробці «Стратегії сталого розвитку Закарпаття: еколого-економічні та соціальні моделі», затвердженої сесією Закарпатської обласної Ради ІV скликання (рішення №61 від 16.10.02), з «Програмою соціально-економічного розвитку Закарпаття до 2010 року» та є частиною виконання дослідної теми «Організація і управління системою інноваційно-інвестиційного забезпечення стійкого еколого-економічного розвитку Карпатського регіону України» (наказ Міністерства освіти і науки України від 1.04.03 №197).

Мета і завдання дослідження. Мета дослідження - обґрунтування теоретичних і прикладних засад формування бізнесового клімату як фактору управління економікою регіону через моделювання впливу його складових на соціально-економічний розвиток області.

Для досягнення поставленої мети були вирішені такі завдання:

1. Проаналізовано еволюцію економічної науки з питань інвестування та інвестиційного клімату і узагальнено здобутки інвестиційних теорій;

2. Уточнено суть і зміст бізнесового клімату та обґрунтовано основні його відмінності від інвестиційного клімату;

3. Здійснено оцінку законодавчо-правового поля, що впливає на формування бізнесового клімату в Закарпатській області;

4. Визначено стан та тенденції зміни соціально-економічного розвитку Закарпатської області та чинники, що на них впливають;

5. Оцінено діяльність СЕЗ «Закарпаття» і території пріоритетного розвитку в динаміці економічних показників Закарпатської області;

6. Проаналізовано сучасний стан бізнесового клімату Закарпатської області, його проблеми та шляхи їх вирішення з точки зору підприємств та органів місцевої влади регіону;

7. Обґрунтовано методичний підхід до побудови багатофакторних регресійних моделей бізнесового клімату;

8. Побудовано багатофакторні регресійні моделі бізнесового клімату Закарпатської області як механізму управління економікою регіону, в основу яких закладено макроекономічні та соціальні результуючі і факторні показники.

Предмет і об'єкт дослідження. Об'єкт дисертаційного дослідження - соціально-економічна сфера Закарпатської області (1996-2002 рр.). Предметом дослідження є чинники та результуючі показники бізнесового клімату Закарпатської області.

Методологія та методика дослідження. Методологія дисертаційного дослідження побудована на використанні діалектичного методу пізнання, системного підходу до аналізу еволюції інвестиційних теорій, системи методів статистичного аналізу (аналіз динамічних рядів, індексний метод, порівняльний аналіз), методу експертних оцінок та економіко-математичного моделювання. Для моделювання бізнесового клімату використано багатофакторні лінійні регресійні моделі та багатофакторні показникові регресійні моделі типу виробничої функції Кобба-Дугласа, які показують вплив кожного фактора на залежну змінну, тісноту зв'язку між ними, тенденцію економічних процесів у взаємозв'язку з причинами, які їх зумовлюють.

Як вихідні дані і базу дослідження предмету дисертаційної роботи було використано інформацію Закарпатського обласного управління статистики, Державної податкової адміністрації у Закарпатській області, Закарпатської обласної державної адміністрації, а також результати опитування суб'єктів підприємницької діяльності (25 підприємств у 7 районах області) й органів місцевого самоврядування (у 10 містах, селищах, районах та області в цілому).

Наукова новизна одержаних результатів полягає у розробці нових теоретичних і методологічних підходів до формування бізнесового клімату як фактору управління економікою регіону на основі моделювання економетричних залежностей складових бізнес-клімату і соціально-економічного розвитку області.

У процесі дослідження автором отримані такі найбільш істотні наукові результати, які конкретизують новизну проблеми:

Вперше:

1. Розроблено моделі бізнесового клімату на прикладі Закарпатської області, що охоплюють макро- та мезоекономічний рівні (податкові надходження і збори, облікова ставка НБУ, надані підприємствам кредити, витрати підприємств на оплату праці, валові інвестиції, обсяг експорту та імпорту, кількість діючих підприємств), з метою оцінки рівня впливу вибраних ознак на результуючий параметр розвитку регіону;

2. Розроблено модель бізнесового клімату на прикладі Закарпатської області, яка охоплює соціальну сферу (природній приріст населення, середня зарплата, житловий фонд на одного жителя, кількість підготовлених спеціалістів, кількість підприємств ресторанного господарства, кількість обслужених туристів), з метою оцінки рівня її впливу на результуючий параметр розвитку регіону;

3. Обґрунтовано структурні залежності при виявленні впливу спеціальних економічних утворень регіону на розвиток економіки області шляхом розрахунку інтегрованої питомої ваги СЕЗ «Закарпаття» і території пріоритетного розвитку в загальнорегіональних показниках;

Уточнено:

4. Кількісні та якісні параметри бізнесового клімату Закарпаття з врахуванням регіональних особливостей функціонування економіки (географічне розташування, СЕЗ і ТПР, емпірично виявлені взаємовідносини між бізнесом і владою);

5. Методичний підхід виявлення поточного стану бізнесового клімату на основі поєднання його емпіричних оцінок господарюючими суб'єктами області та місцевою владою;

Дістало подальший розвиток:

6. Поняття «бізнесовий клімат», доцільність розмежування між поняттями інвестиційного і бізнесового клімату та обґрунтування важливості формування політики сприятливого бізнес-клімату.

Практичне значення одержаних результатів. Застосовані в дисертаційній роботі прийоми дослідження та отримані результати використані Закарпатським регіональним центром соціально-економічних і гуманітарних досліджень НАН України при проведенні комплексного дослідження «Доцільність і перспективи розвитку швейної промисловості в Закарпатській області» (листопад-грудень 2003 рік) (лист від 2.04.04 №135).

Для органу господарського розвитку СЕЗ «Закарпаття» дисертантом у співавторстві в 2003 році розроблено рекомендації для загальнообласної програми «Підвищення інвестиційного іміджу Закарпатської області» (лист від 12.04.04 №63/1).

Побудовані у дисертації економетричні моделі бізнесового клімату Закарпаття прийняті Закарпатською обласною державною адміністрацією для аналізу впливу представлених факторів на зміну бізнесового клімату області та для прогнозування на основі цих даних економічного розвитку краю (лист від 9.04.04 №10/253).

Матеріали досліджень використані в навчальних курсах «Регіональна економіка», «Економіка підприємства» та «Вільні економічні зони» за програмою підготовки бакалаврів, спеціалістів і магістрів, напрям «Економіка підприємства», в Ужгородському національному університеті (лист від 5.04.04 №5/1557).

Практичне значення дисертаційної роботи полягає у можливості варіативного використання побудованих моделей бізнесового клімату за рахунок збільшення кількості періодів та інформаційної бази дослідження. Комплексний методичний підхід дає можливість органам самоврядування здійснювати оцінку ефективності функціонування спеціальних економічних утворень (СЕЗ і ТПР).

Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійною завершеною роботою автора. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, в дисертаційній роботі використані лише ті ідеї і положення, які є результатом особистої роботи здобувача.

2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

У першому розділі «Теоретичні основи формування бізнесового клімату» розглядається категоріальне порівняння підходів економічних шкіл та течій ХV-ХІХ ст. до інвестиційного клімату, генезис інвестиційного клімату в економічній думці другої половини ХІХ-ХХ ст. та зародження теорії «бізнесового клімату» і її розвиток на сучасному етапі.

Проблеми інвестицій розглядали багато економічних шкіл та течій. Вони представлені у поглядах економістів різних напрямків і залежали не лише від належності до тієї чи іншої економічної школи, але й від історичного періоду та соціально-економічних особливостей розвитку країни. Так, меркантилісти та фізіократи єдиним джерелом багатства країни вважали відповідно гроші та сільське господарство, тому виступали за залучення іноземних інвестицій та реінвестицій у ці сектори.

Класики та неокласики, в основному, аналізували інвестиційні процеси на мікрорівні. Згідно цих концепцій рівновагу сукупного попиту і сукупної пропозиції забезпечує рівність заощаджень та інвестицій, яка досягається автоматично за допомогою ринкових регуляторів. Змінною, що впливає на інвестування, виступає норма процента. Держава ж загалом повинна мінімізувати несприятливі економічні результати діяльності і втручання в економіку.

Кейнсіанська інвестиційна теорія обстоює протекціонізм, виходячи з дестабілізуючого впливу іноземних інвестицій на саморегулювання національного економічного зростання, виступає за створення саме національного інвестиційного клімату, використання внутрішніх інвестиційних ресурсів. Тут іде мова про державне стимулювання інвестицій, виходячи з грошово-кредитної та бюджетної політики держави. При цьому умова рівності заощаджень та інвестицій не завжди повинна виконуватися.

Критичний напрямок аналізу інвестиційних процесів (ХІХ ст.) пов'язував причину виникнення економічних криз з інвестуванням. Альтернативні теорії інвестицій, базовані на особливостях перехідних економік, сформували моделі розвитку, де важлива роль належить державі та інституціональним структурам.

Інституціональні теорії виходили з того, що на економічний розвиток впливає також і загальний стан суспільства. Тому треба враховувати не лише економічні, але й соціальні, правові, політичні, моральні й інші характеристики. Поява теорій інвестиційної діяльності, в основі яких лежить недосконалість ринку (теорія монополістичних переваг, теорія інтернаціоналізації, еклектична теорія), пов'язана з періодом утворення транснаціональних корпорацій.

Проблеми інвестування та інвестиційного клімату і сьогодні є предметом досліджень багатьох зарубіжних та вітчизняних вчених. У зв'язку з цим значна увага приділяється питанням залучення в національну економіку іноземних інвестицій і створення належного інвестиційного клімату. З огляду на зростаючу інвестиційну конкуренцію не лише між країнами, але й між окремими регіонами однієї держави, економічно доцільніше зосереджувати увагу на формуванні бізнесового клімату, який являє собою ширше поняття та спрямований не лише на залучення інвестицій, але й на їх якомога ефективнішу віддачу для регіону.

Концепція бізнес-клімату стала популярною на Заході в 70-і рр. ХХ ст. і, як правило, використовується для рангування конкурентних позицій та порівняльних переваг регіонів за критерієм привабливості середовища, в якому здійснюється бізнес. Вивчення бізнес-клімату змусило чиновників провести детальний аналіз економіки, переглянувши податкову і регулятивну політику, та розробити нові програми розвитку.

При цьому часто для оцінки бізнесового клімату використовуються чотири види індексів як ознака державного «економічного здоров`я»:

1) індекс економічних показників;

2) індекс життєздатності бізнесу (стабільності бізнесу) в державі;

3) індекс потенціалу (робоча сила, інфраструктура, система освіти в державі);

4) індекс державної політики (активність державних службовців у сфері розвитку, створення робочих місць, стимулювання зростання).

Інвестиційний клімат є частиною бізнесового клімату, і ці поняття мають відповідні ступені узагальнення. Наприклад, сприятливий бізнесовий клімат не буде існувати, якщо відсутні умови для капітальних вкладень, а короткострокові інвестиції носять спекулятивний характер. Беручи до уваги те, що будь-який інвестор працює для отримання належної віддачі від вкладення капітальних ресурсів, головною характеристикою інвестиційного клімату є саме спроможність економіко-правового середовища до забезпечення цієї віддачі. В цьому параметрі поняття інвестиційного клімату збігається з поняттям бізнесового клімату. Проте вони не є тотожними. При несприятливих економіко-правових умовах для отримання високого прибутку інвестор може розглядати інвестиції як такі, що принесуть значну віддачу у майбутньому за рахунок оволодіння ринками збуту, ресурсами, зайняття вигідного геостратегічного положення.

Навпаки, умови можуть сприяти швидкому збагаченню внаслідок спекулятивної (чи напівзаконної) діяльності, користування пільговими умовами, але при цьому інвестор не буде розглядати свої вкладення як довгострокові і прагнутиме скоріше репатріювати максимальну частку прибутку. В подібних відмінностях у причинах і наслідках поведінки бізнесу при тих чи інших умовах полягає принципова відмінність між поняттями інвестиційного та бізнесового клімату. Вони також можуть часто один одному суперечити. В такій ситуації рішення необхідно приймати не на користь якнайширшого залучення інвестицій, а на користь їх ефективності, яка досягається за рахунок бізнесу, підприємництва. Законодавчі рішення залежатимуть від того, на що орієнтуватимуться законодавці - на створення бізнесового чи інвестиційного клімату.

Таким чином, у роботі пропонується узагальнене трактування бізнесового клімату як сукупності факторів, що визначають певне середовище, де відбуваються економічні процеси.

Формування бізнесового клімату - це прерогатива, насамперед, держави. Для цього вона використовує всі притаманні їй важелі і можливості, які вважає за необхідне залучати для досягнення визначеної мети. Її роль - у створенні необхідних умов для розвитку галузей, підприємств, регіонів, збиранні податків, розвитку проблемних районів тощо, оскільки відродити економіку за рахунок виключно державних коштів неможливо.

В умовах ринкової економіки місцеві органи влади також виконують функції, пов'язані зі створенням сприятливого бізнесового клімату в регіоні. При цьому позитивні зусилля центральної влади можуть нівелюватися на місцевому рівні через невідповідну виконавчу дисципліну та громіздку бюрократію. Або навпаки, зусилля місцевих органів можуть компенсувати чи зменшити вплив недоліків загальнодержавного рівня. Від ефективності співпраці місцевих органів управління та підприємців залежить дієвість механізму залучення бізнесів у регіон.

При сприятливому бізнесовому кліматі суб'єкти економічної діяльності мають змогу реалізувати свої потенційні можливості в рамках чіткого і прозорого законодавчого простору. У роботі обґрунтовано, що найбільш важливими характеристиками бізнесового клімату є:

1. Акцент не на кількості, а на ефективності інвестицій для економіки регіону та для інвестора.

2. Спрямування на всіх учасників економічного процесу, а не на якесь його окреслене коло.

3. Заохочення до створення та розширення бізнесу незалежно від розміру та виду економічного суб'єкту, сфери його діяльності.

4. Залучення як зовнішніх, так і внутрішніх інвестиційних ресурсів.

5. Сприяння реінвестиціям та довгостроковій економічній діяльності.

6. Стимулювання бачення перспективи бізнесу.

У другому розділі «Аналіз бізнесового клімату в Закарпатській області та факторів його формування» розглянуто загальнонаціональні та регіональні аспекти політико-правових факторів формування бізнесового клімату Закарпаття, досліджено соціально-економічний стан області протягом 1996-2002 рр., проведено аналіз ефективності функціонування СЕЗ «Закарпаття» та території пріоритетного розвитку в Закарпатській області.

Найбільш узагальнено фактори бізнесового клімату можна згрупувати у три блоки: законодавчо-правові і політичні, економічні, соціальні. Згідно міжнародної практики, правове забезпечення держави повинно залишатися стабільним принаймні 10 років. Аналіз українського законодавства у сфері формування бізнесового клімату показує, що нормативно-правові акти змінювались майже щороку, відміняючи дію попередніх законів та постанов, змінюючи умови залучення інвестиційних ресурсів та ведення бізнесу, а також не забезпечуючи гарантій правової стабільності для раніше створених підприємств. Законодавча суперечливість і неузгодженість нормативних документів щодо одного й того самого питання, наявність великої кількості підзаконних актів, часта їх зміна та відміна призводять до ділової дезорієнтації та високого рівня законодавчого ризику. Тому прозорість і стабільність правових положень вважаються важливішими за спеціальні стимули. Політична складова бізнесового клімату України, з одного боку, характеризується наступністю державної влади, а з іншого - частою зміною урядів і, як наслідок, відсутністю сталих підходів до реформування економіки та логічного доведення розпочатих заходів. Важливість та проблемність політичних факторів бізнесового клімату підтверджується й результатами емпіричних досліджень, отриманих в ході проведення опитування підприємств Закарпатської області.

Аналіз соціально-економічного стану Закарпатської області протягом 1996-2002 років свідчить про намічену тенденцію зростання основних макроекономічних показників, починаючи з 1999 року (рис.1). Але рівень 1990 року по цих позиціях ще не досягнутий. На початок 2003 року він складає для продукції промисловості лише 87%, для товарів народного споживання - 72,1%, для продукції сільського господарства - 87,7%.

Зовнішньоекономічна діяльність області характеризується позитивним сальдо експорту-імпорту товарів і послуг з 1998 року із темпами зростання більше 100%, в тому числі - експорт товарів перевищував їх імпорт з 1999 року, а сальдо зовнішньоторговельного обороту послуг було додатнім протягом всього досліджуваного періоду. Середньорічні темпи приросту зовнішньої торгівлі Закарпатської області за 7 років склали 15,9%. Частка області у зовнішньоторговельному обороті України збільшилася від 0,6% у 1996 до 1,4% у 2002 році.

Темп зростання інвестицій в основний капітал перевищив 100% у 1998 році, але протягом 2002 року досяг лише 28,1% від рівня 1990 р. Частка інвестицій області в загальноукраїнському обсязі складає 1,6%, займаючи 16 місце по країні. Щодо прямих іноземних інвестицій (ПІІ), то питома вага Закарпаття складає 2,4% і 5 місце серед регіонів України, а частка ПІІ на душу населення в Закарпатській області по відношенню до загальноукраїнського значення на початок 2003 року дорівнює 91,8%. Річні темпи зростання ПІІ перевищували 110% протягом всього аналізованого періоду. Таким чином, можна стверджувати про позитивні тенденції інвестиційного процесу в регіоні.



Рис. 1. Вибрані показники соціально-економічного стану Закарпатської області

В економіці Закарпатської області існує диспропорція між високими темпами економічного зростання і низьким рівнем доходів громадян. По області заробітна плата сягає 75-76% від середнього її рівня по Україні. Реально тенденції до зростання заробітної плати в регіоні намітилися лише у 2000 році (див. рис. 1). Рівень безробіття склав на початок 2003 року 5,5% (за оцінками МОП - 12,0%).

Питома вага малих підприємств у загальній кількості суб'єктів підприємництва протягом аналізованого періоду зросла з 58,9 до 85,1%. Частка суб`єктів малого бізнесу в загальному обсязі виробництва за 1997-2002 рр. збільшилася з 15,3 до 20%, а частка прибуткових малих підприємств зросла на 11,8%.

Важливість врахування соціально-економічного стану регіону при аналізі бізнесового клімату обґрунтовується тим, що перший є як наслідком, так і причиною другого.

Кількість пропозицій по створенню тієї чи іншої форми спеціального режиму господарювання в різних країнах щорічно зростає, хоча спеціальні економічні зони (як форма реалізації спеціального режиму господарювання) в світовій практиці не є провідною формою залучення іноземних інвестицій в національну економіку (до 1% загального обсягу міжнародного руху капіталу). Загалом, темпи приросту інвестицій у СЕЗ і ТПР України у 1998-2000 рр. становили близько 250%. Станом на 1.04.2003 на території СЕЗ і ТПР фактично залучено інвестицій на загальну суму 979,4 млн. дол. США, з них у 2002 році - 250,2 млн. дол. (або 25,5%)., іноземних інвестицій за весь період діяльності - відповідно на суму 371 млн. дол. (37,9%), в тому числі у 2002 році - 72,5 млн. дол. (19,5% від загальної суми іноземних інвестицій). У 2002 році питома вага СЕЗ у загальноукраїнському обсязі реалізації продукції збільшилася порівняно з початком впровадження спеціального режиму інвестування з 0,2 до 4,1%, а ТПР - до 7,7% (для Закарпаття цей показник сягнув близько 50%).

Частка експорту в загальному обсязі виробленої продукції за 1999-2002 рр. становила 31,6%. Динаміка узагальнюючих показників впливу СЕЗ та ТПР на розвиток Закарпатської області протягом чотирьох років дозволяє характеризувати діяльність цих господарських утворень як позитивну (табл.1). Якщо частка СЕЗ «Закарпаття» в сукупних результатах розвитку області на початок свого функціонування складала лише 0,45%, то за результатами діяльності 2002 року - 20,11%, або на 19,66 процентних пункти більше.

Таблиця 1. Оцінка ефективності діяльності СЕЗ «Закарпаття» та ТПР в Закарпатській області в контексті регіонального розвитку за 1999-2002 рр.

Блоки показників	Інвестиції в основний капітал	Створено та збережено роб. місць	Сер.-міс. ЗП	Надходження податків і зборів у зведений бюджет	Обсяги виробництва	Зовнішньоторговельний обіг
Об`єкт дослідження	Роки	тис. дол.	бали, мах =5	чол.	бали, мах=5	грн.	Тис. грн.	бали, мах =5	тис. грн.	бали, мах =10	млн. дол.	бали, мах=10
Регіон (без СЕЗ і ТПР)	1999	46867	2,11	-6900	-2,15	-	344514	4,21	1253895	5,97	341,49	6,03
	2000	55054	2,48	-10567	-3,29	-	367950	4,50	1474210	7,01	378,92	6,69
	2001	79745	3,59	-16064	-5,00	-	351538	4,30	1722954	8,20	462,27	8,16
	2002	103662	4,66	-11506	-3,58	-	364034	4,46	1709087	8,13	262,96	4,64
СЕЗ	1999	1384	0,07	0	0	0	-	0	0	0	0	0
	2000	534	0,03	190	0,06	204	742	0,01	7191,9	0,04	6,99	0,12
	2001	1133	0,05	298	0,09	430	868	0,01	6998,0	0,04	6,83	0,12
	2002	147	0,01	353	0,11	585	10133	0,12	16306	0,78	261,73	4,62
ТПР	1999	7202	0,32	0	0	-	1250	0,02	13458	0,06	0,26	0,01
	2000	5427	0,24	2077	0,65	270	11275	0,14	73394	0,35	29,73	0,53
	2001	15813	0,71	7119	2,22	349	26090	0,32	158066	0,75	42,51	0,75
	2002	7300	0,33	2653	0,83	396	34305	0,42	229500	1,09	41,51	0,74
Регіон (із СЕЗ і ТПР)	1999	55453	2,50	-6900	-2,15	130	345764	4,23	1267353	6,03	341,75	6,04
	2000	61015	2,75	-8300	-2,58	172	379967	4,65	1554796	7,40	415,64	7,34
	2001	96691	4,35	-8647	-2,69	238	378496	4,63	1888018	8,98	511,61	9,03
	2002	111109	5,00	-8500	-2,64	282	408472	5,00	2101654	10,0	566,2	10,0

Опрацьовані автором дані констатують, що ігнорувати результати діяльності спеціальної економічної зони та території пріоритетного розвитку в Закарпатській області навіть за результатами діяльності початкових чотирьох років недоцільно. Це підтверджує те, що СЕЗ і ТПР у даному регіоні є одними з найважливіших факторів створення сприятливого бізнесового клімату.

У третьому розділі «Моделювання економетричних залежностей складових бізнесового клімату як фактору управління економікою регіону» визначено і обґрунтовано якісні характеристики чинників бізнес-клімату Закарпаття, побудовано багатофакторні лінійні та виробничі регресійні моделі бізнесового клімату області, які не тільки кількісно відображають вплив факторів на залежну змінну, а й дають змогу виявити ступінь значимості відібраних показників та математично визначити закономірності їх розвитку.

Проведене автором опитування суб'єктів підприємницької діяльності та органів самоврядування у Закарпатській області показало, що при відкритті справи найчастішими проблемами для підприємств були: нестача власних коштів, відсутність потрібних працівників, низька купівельна спроможність населення, недосконала законодавча база та система оподаткування, бюрократизм, відсутність матеріальних ресурсів, нестача досвіду. На сучасному етапі проблеми у веденні бізнесу для опитаних суб'єктів господарювання суттєвим чином не змінилися, а деякі з них стали гострішими та актуальнішими.

Наукові дослідження підтвердили, що перепонами для більшості підприємств у їх розширенні є податковий клімат, рівень знань та навичок робочої сили, нестача робочої сили та фінансового капіталу, конкуренція інших підприємств та складнощі збуту, низька купівельна спроможність населення. Складнощі у надходженні інвестицій вони вбачають, в основному, в нестабільній податковій політиці та високих податках, складній бюрократичній процедурі реєстрації інвестицій, соціальному стані населення та несприятливій політичній ситуації.

У цілому, найбільш проблемними факторами бізнес-клімату Закарпатської області визнано групу законодавчо-правових чинників (76% відповідей від усієї вибірки), потім політичних і соціальних (по 28%) та макроекономічних (24%) чинників. Мікроекономічні та екологічні фактори вважають важливими менше 15% респондентів. Демографічні та соціокультурні чинники не сприймаються підприємствами як такі, що можуть впливати на результативність їх господарської діяльності чи на приваблення інвестицій.

Проведене опитування свідчить, що погляди місцевих органів влади та підприємців на найбільш проблемні фактори бізнесового клімату регіону, на існуючі бар'єри для бізнесу, для надходження інвестицій на підприємства співпадають. Позитивним є те, що органи місцевого самоврядування 100%-но висловились за необхідність приділення їх уваги проблемам бізнесової привабливості місцевості і роботи над її покращенням. До пропозицій, які при цьому були відмічені, належать: зменшення адміністративного тиску на суб'єкти господарювання; забезпечення стимулюючої функції місцевих податків і зборів; співпраця і взаємопорозуміння з підприємцями; підвищення самостійності місцевої влади; проведення моніторингу підприємницької діяльності для пошуку нових пропозицій; зменшення процентних ставок по кредитам.

Дослідження показали, що бізнесовий клімат місцевості змінюється під впливом багатьох чинників, тому для моделювання бізнесового клімату області було обрано багатофакторні лінійні та виробничі регресії. Комплексним показником бізнес-клімату вибрано валову додану вартість (Y), яка є узагальнюючою величиною економічного і соціального розвитку регіону.

Блоки даних для побудови моделі були згруповані таким чином, що до перших двох ввійшли економічні показники, а до третього - соціальні. Перший блок даних містить: величину податкових надходжень і зборів у Зведений бюджет на 1 грн. виробленої продукції, грн.; облікову ставку Національного банку України, %; величину наданих кредитів на 1 грн. випущеної продукції, грн.; величину витрат на оплату праці на 1 грн. випущеної продукції, грн.

Оцінювання впливу обраних параметрів відбувалося на основі наступної аналітичної моделі:

(1)

де х_1, х_2, х_3, х₄ - вищеназвані фактори;

А₀,…,А₄ - оцінки відповідних параметрів моделі.

Реалізація моделі передбачала підтвердження чи спростування гіпотези про позитивний вплив на бізнесовий клімат обсягу кредитування та негативний - податкового навантаження, облікової ставки та витрат на оплату праці.

Чотирьохфакторна регресійна модель бізнесового клімату з вищезазначеними незалежними змінними набуде вигляду:



(2)

З надійністю Р=0,95 можна вважати, що побудована економетрична модель є адекватною експериментальним даним та її можна застосовувати для аналізу бізнесового клімату. Розраховані коефіцієнти для Х₁, Х₂ та Х₄ є від'ємними та вказують на обернену залежність між відповідними факторами та залежною змінною. Це положення підтверджується і економічною теорією. Так, зростання податкового навантаження, облікової ставки та ціни трудових ресурсів негативно відбивається на сприятливості бізнесового клімату. Але для регіону зростання вартості такого ресурсу, як праця, є позитивним моментом і сприяє покращенню соціального стану населення. Це породжує суперечливість між місцевими інтересами та інтересами інвестора. Оцінка параметру А₃ має додатне значення і свідчить про зміну в одному напрямку величини кредитування суб'єктів господарювання та бізнес-клімату території.

Параметри А₁, А_2,, А₃ і А₄ є також частинними коефіцієнтами еластичності і показують, на скільки процентів змінюється інтегральний показник при зміні відповідного фактора на 1%. Тобто, зміна величини податків на 1 грн. виробленої продукції (фактора Х₁) на 1% при незмінних факторах Х₂ - Х₄ викликає зміну обсягу валової доданої вартості на -1,71%. Зміна величини облікової ставки НБУ (фактор Х₂) на 1% при незмінних інших факторах викликає зміну обсягу ВДВ на -0,18%. Аналогічно зміна обсягу наданих кредитів на 1 грн. виробленої продукції (фактор Х₃) на 1% при інших сталих факторах призведе до зміни величини ВДВ на +0,66%, а збільшення величини витрат на оплату праці на 1 грн. виробленої продукції на 1% (фактор Х₄) при незмінності інших факторів матиме своїм наслідком зменшення ВДВ на 1,72%. Темпи приросту валової доданої вартості виражаються лінійно через темпи приросту факторів наступною рівністю:



(3)

де - темпи приросту показника і факторів відповідно.

Отже, протягом розглянутого періоду для Закарпатської області серед виділених факторів найбільший вплив на зміну бізнесового клімату мають відповідно в порядку зменшення величина витрат на оплату праці, податкове навантаження, обсяги кредитування суб'єктів підприємницької діяльності та облікова ставка, про що свідчать розраховані значення частинних коефіцієнтів еластичності.

Другий блок відібраних показників складають такі змінні:

1) валові інвестиції (ПІІ та інвестиції в основний капітал), тис. дол.;

2) обсяг експорту товарів та послуг, тис. дол.;

3) обсяг імпорту товарів та послуг, тис. дол.;

4) кількість діючих підприємств, од.

Вплив обраних параметрів оцінювався на основі наступної аналітичної моделі:

Y=A₀+A₁X₁+A₂X₂+A₃X₃ (4)

Адекватна побудована модель набуде вигляду:

Y=-2929687,37+12,83Х₁+6,15Х₂ -3,38Х₃+645,37Х₄ (5)

де х_1, х_2, х_3, х₄ - вищеназвані фактори; А₀,…,А₄ - оцінки параметрів моделі. Адекватність даної моделі експериментальним даним складає 99%.

При побудові багатофакторної лінійної регресії значимість знайдених параметрів розраховують за допомогою t -статистики Ст'юдента. t -статистика для параметрів лінійної регресії має вигляд:



, (6)

де а_і - оцінка і-го параметра;

² - середньоквадратичне відхилення оцінки і-го параметра.

Якщо t -значення перевищує критичне значення, яке знаходиться за таблицею t -критерію, то вважається, що відповідний параметр статистично значимий і має суттєвий вплив на узагальнюючий показник. Розраховані показники t -статистики мають такі значення: ta1=8,62; ta2=8,06; ta3=-3,17; ta4=8,28.

Для побудованої моделі параметри А₁, А₂ та А₄ є статистично значимими з імовірністю 99% (ta_кр=6,965 для Р=99% і ступенів вільності k=2), параметр А₃ - з імовірністю 95% (ta_кр=2,920 для Р=95% і k=2).

Оскільки на основі коефіцієнтів лінійної регресії не можна робити висновків про суттєвість залежностей факторів, то з метою виявлення порівняльної сили впливу окремих чинників розраховуються часткові коефіцієнти еластичності, значення яких у розрізі здійсненого дослідження таке:

Таблиця 2. Порівняльна оцінка впливу факторних ознак лінійної регресійної моделі (5) на бізнесовий клімат Закарпатської області

Факторна ознака	Коефіцієнт еластичності, %	Рангова оцінка впливу ознак на результат
Обсяг імпорту	4,93	4
Обсяг експорту	9,49	3
Валові інвестиції	12,10	2
К-сть діючих підприємств	20,51	1

Аналіз коефіцієнтів еластичності доводить, що за абсолютним приростом найбільший вплив на валову додану вартість області (що прийнята як інтегральний показник бізнесового клімату) має кількість діючих підприємств, зі збільшенням яких на 1% валова додана вартість збільшиться на 20,51%. Високий ступінь впливу на результуючий показник і валових інвестицій - 12,10% при 1%-ній зміні відповідної факторної ознаки. Найменше значення впливу на результативну ознаку розглянутих факторів мають обсяги імпортування. Їх зміна на 1% приводить до зміни ВДВ на 4,93%. Це положення підтверджує і рівень статистичної значимості даного фактору у моделі (-3,17), яка є меншою порівняно з іншими розглядуваними чинниками.

Остання модель з врахуванням впливу такого якісного чинника, як дія спеціального законодавства про пільгові режими оподаткування в Закарпатській області, набуде вигляду:

Y=-2335575,23+14,19Х₁+2,33Х2+0,75Х₃+434,64Х₄+165633,64D₁ (7)

де D₁ - (dummy-змінна), дія спеціального законодавства щодо пільгового режиму оподаткування: «0» для 1996-1998 рр. і «1» для 1999-2002 рр.

Адекватність експериментальним даним поданої моделі складає 95%. Найбільший вплив на результативну змінну моделі (7) має кількість діючих підприємств - 13,72% при її зміні на 1%. Частковий коефіцієнт еластичності валових інвестицій склав 13,39%. Розрахунок впливу якісного фактору (спеціальне законодавство про пільгове оподаткування в Закарпатській області) показав величину його впливу на бізнесовий клімат у 0,7%. Значення обчисленого результату можна, насамперед, пояснити тим, що 43% розглядуваного розрахункового періоду дана якісна ознака була відсутня.

Складовими третього блоку чинників моделі бізнесового клімату Закарпатської області, які були розглянуті, є показники, що характеризують соціальний стан населення області (тоді як перші дві групи факторів відображають економічну ситуацію в регіоні). Сюди входять наступні змінні:

1) природній приріст населення, тис. чол. (Х₁);

2) середня заробітна плата, грн. (Х₂);

3) житловий фонд в середньому на одного жителя, кв. м (Х₃);

4) кількість підготовлених вузами спеціалістів, тис. чол. (Х₄);

5) кількість підприємств ресторанного господарства, од. (Х₅);

6) кількість обслужених туристів, тис. чол. (Х₆).

Перші три показники безпосередньо відображають якісну зміну рівня життя населення, а три останніх - мають опосередкований вплив на нього і є одними з показників, які беруться до уваги при визначенні якості життя людини. Оскільки дана модель характеризує соціальний стан населення в області, то залежною змінною було обрано не загальний показник валової доданої вартості, а валову додану вартість на одну особу (Y).

Модель бізнесового клімату Закарпатської області, враховуючи блок соціальних факторів, являє собою:

Y=29,65Х₁+2,91Х₂+31,55Х₃+340,48Х₄ -0,71Х₅ -2,89Х_6, (8)

З надійністю 95% побудовану економетричну модель можна вважати адекватною експериментальним даним та на її основі робити економічні висновки. Значимість розглядуваних факторів складає від 0,8 до 0,95.

Від'ємне значення параметрів А₅ і А₆ пояснюється, насамперед, тенденцією спаду відповідних факторів протягом розглядуваного періоду, що і викликає обернену залежність між цими факторами та залежною змінною моделі. При врахуванні більшого часового періоду чи застосуванні інших майбутніх часових проміжків (протягом яких дані показники мали б темпи зростання більші за 100%, враховуючи зростаючу тенденцію 2002 року), відповідні значення параметрів багатофакторної регресії показували б прямий зв'язок з узагальнюючим регресійним показником. Тобто, утворена математична залежність повністю відповідала б теоретичним положенням та досвіду практичної діяльності розвинених країн.



ВИСНОВКИ

У дисертації досліджено теоретичні та прикладні засади бізнесового клімату як фактору управління економікою регіону, розширено оцінку ефективності спеціальних економічних утворень у контексті регіонального розвитку, розроблено багатофакторні економетричні моделі бізнесового клімату.

1. В умовах переходу до ринкових механізмів господарювання пожвавлення економічної діяльності в Україні, її стійке зростання, позитивні економічні і соціальні зрушення безпосередньо пов'язані зі сприятливим бізнесовим кліматом. Сучасний стан окресленої проблеми характеризується тим, що термін бізнес-клімату, як в теорії, так і на практиці, часто ототожнюється з інвестиційним кліматом, але, в дійсності, є ширшим поняттям. Багато зарубіжних досліджень свідчать про корисність спеціальних зусиль по формуванню привабливого бізнес-клімату. В той же час питання формування бізнесового клімату в Україні розглядається недостатньо комплексно.

2. Автором підсумовано здобутки інвестиційних теорій різних економічних шкіл та течій і розкрито передумови появи теорії бізнесового клімату, які на Заході обумовлювалися необхідністю проводити рангування конкурентних позицій та порівняльних переваг регіонів щодо їх сприятливості для ведення бізнесу. За допомогою формування привабливого бізнесового клімату, насамперед, ставилося за мету сприяти покращенню соціально-економічного становища більш відсталих регіонів. Особливої актуальності набуває формування бізнесового клімату території в умовах перехідної економіки.

3. У роботі обґрунтовано основні відмінності бізнесового клімату від інвестиційного, які полягають у тому, що бізнес-клімат: акцентує увагу не стільки на кількості, скільки на якості інвестицій; спрямований на всіх учасників економічного процесу; заохочує до створення та розширення бізнесу незалежно від розміру та виду економічного суб'єкту, сфери його діяльності; покликаний сприяти реінвестиціям та довгостроковій економічній діяльності; розрахований на зовнішні і внутрішні інвестиційні ресурси; стимулює бачення перспективи власного бізнесу. Бізнесовий та інвестиційний клімат можуть мати як однаковий рівень сприятливості та змінюватися в одному напрямку, так і мати різновекторну спрямованість.

4. В дисертаційному дослідженні проаналізовано законодавче забезпечення інвестиційної діяльності щодо формування бізнесового клімату держави та регіону протягом останніх тринадцяти років. Аналіз дає підстави стверджувати про негативне сприйняття цього фактору підприємствами у зв'язку з частою зміною відповідних нормативно-правових актів, їхньою неузгодженістю і суперечливістю, нагромадженістю їх кількості. Це створює високий рівень законодавчого ризику та ділової дезорієнтації, часом приводить до того, що інвестиційні проекти, які вже пройшли початкові стадії запровадження, не відбуваються. Зацікавленість місцевої влади у реалізації інвестиційних проектів на своїй території є важливим чинником формування бізнесового клімату регіону.

5. Результати аналізу основних економічних показників розвитку Закарпатської області у період 1996-2002 років свідчать, що з кінця 90-х років намітилася тенденція до економічного зростання. У той же час інвестиції в основний капітал не досягли і третини їх обсягів від рівня 1990 року. Частка ПІІ області в їх загальноукраїнській величині складає 2,4%, а частка ПІІ на душу населення менша за середньоукраїнське значення, хоча область за цим показником займає 5 місце серед регіонів України. У дисертаційній роботі досліджено, що рівень безробіття залишається порівняно високим, середня зарплата в області менша за аналогічний показник по Україні принаймні на чверть, природній приріст населення зменшується. Водночас спостерігається розвиток та розширення малого бізнесу. Частка суб'єктів малого бізнесу у загальній кількості діючих підприємств за аналізований період зросла більш, як на чверть. Важливість аналізу соціально-економічного стану області зумовлюється тим, що він є не лише результуючим показником зміни бізнесового клімату регіону, а й фактором його формування.

6. Здійснена автором оцінка ефективності діяльності СЕЗ і ТПР у Закарпатській області в контексті регіонального розвитку дозволяє характеризувати тенденції їх діяльності як позитивні. Питома вага СЕЗ «Закарпаття» в сукупних результатах розвитку області на початок свого функціонування складала лише 0,45%, а за результатами діяльності 2002 року - 20,11%. По ТПР результати відповідно складають 5,81% і 27,3%. Таким чином, здійснене дослідження підтвердило, що спеціальні економічні зони і території пріоритетного розвитку - один з важливих факторів створення сприятливого бізнесового клімату регіону.

7. Аналіз результатів соціологічного обстеження підприємств семи районів Закарпатської області дозволяє стверджувати, що як при відкритті справи, так і на етапі функціонування, їх найбільшими проблемами є: нестача власних коштів, відсутність потрібних працівників, низька купівельна спроможність населення, недосконала законодавча база та система оподаткування, бюрократизм, відсутність матеріальних ресурсів, нестача досвіду. Опрацьовані дані свідчать, що складнощі у надходженні інвестицій на свої підприємства підприємці вбачають, в основному, у нестабільній податковій політиці та високих податках, складній бюрократичній процедурі реєстрації інвестицій, соціальному стані населення та несприятливій політичній ситуації.

8. Дослідження підтвердило, що багато опитаних суб'єктів господарювання пов'язують формування бізнесового клімату з такими першочерговими чинниками, як ефективна та стабільна податкова та законодавча системи, параметри робочої сили (ціна та кваліфікація), стабільність грошей та відсутність інфляції, простота реєстрації бізнесу, наявність перспективного ринку збуту. У цілому, на сучасному етапі найпроблемнішими факторами бізнесового клімату визнано групу законодавчо-правових, політичних, соціальних та макроекономічних чинників.

9. Для визначення впливу відібраних факторів на бізнесовий клімат Закарпатської області і їх кількісної оцінки побудовано регресійні економіко-математичні моделі. Моделювання бізнесового клімату регіону підтвердило гіпотези про:

а) негативний вплив податкового навантаження, облікової ставки і витрат підприємств на оплату праці та позитивний вплив обсягу кредитування на бізнесовий клімат;

б) більш значну силу впливу на бізнесовий клімат області кількості діючих підприємств, валових інвестицій та обсягу експорту порівняно з обсягами імпорту;

в) високий рівень значимості соціальних параметрів у формуванні бізнесового клімату регіону.

10. Аналіз побудованих економетричних залежностей показав, що: збільшення підприємствами витрат на оплату праці на 1% приводить до зменшення валової доданої вартості регіону на 1,72%; аналогічне зменшення величини податкових надходжень сприятиме зростанню ВДВ на 1,71%, а відповідне збільшення обсягу кредитування на 1 грн. виробленої продукції - збільшенню ВДВ на 0,66%. Серед факторних ознак другого блоку найбільший вплив на результуючий показник мають кількість діючих підприємств і валові інвестиції (коефіцієнти еластичності відповідно 20,51% і 12,10%). Серед показників третього блоку, відібраних для моделювання, найбільша довірча імовірність значимості таких соціальних факторів, як кількість підготовлених вузами спеціалістів (95%), найменша - природного приросту населення і середнього житлового фонду (80%). Представлені моделі дають можливість здійснювати прогнозування тенденцій зміни бізнесового клімату, визначати найвпливовіші його фактори та соціально-економічні параметри регіонального розвитку.



СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Гапак Н.М. Формування ділового клімату як фактор управління економікою // Науковий вісник Ужгородського університету. Серія «Економіка». - 2002. - №11. - С.81-84, (0,41 др. арк.).

2. Гапак Н.М. Бізнесовий клімат: суть, значення та підходи до його розуміння // Науковий вісник Ужгородського університету. Серія «Економіка». -2002.- №12. - С.115-120, (0,87 др. арк.).

3. Гапак Н.М. Спеціальні економічні зони і території пріоритетного розвитку як фактори бізнесового клімату та регіонального розвитку // Науковий вісник Ужгородського університету. Серія «Економіка». - 2003. - №13. - С.16-26, (0,98 др. арк.).

4. Гапак Н.М. Моделювання факторів бізнесового клімату Закарпатської області // Науковий вісник Ужгородського університету. Серія «Економіка». - 2003. - №14. - С.66-73, (0,81 др. арк.).

5. Гапак Н.М. Соціально-економічний стан як параметр бізнесового клімату регіону // Науковий вісник Ужгородського університету. - 2004. - №15. - С. 49-57, (0,93 др. арк.).

6. Гапак Н.М. Законодавчі чинники формування інвестиційної політики як складової бізнесового клімату // Регіональна економіка. - 2003. - №3. - С.71-81, (0,91 др. арк.).

7. Гапак Н.М., Слава С.С. Формування інвестиційної привабливості та інвестиційної програми регіону // Науковий вісник Ужгородського університету. Серія «Економіка». - 2001. - №8. - С.20-25, (0,48 др. арк.)

8. Лендєл З.З., Гапак Н.М., Слава С.С. Досвід сприяння органів самоврядування формуванню інвестиційної привабливості на прикладі м. Мукачева // Зб. Матеріалів Міжнародної науково-практичної конференції «Кращий досвід місцевого самоврядування і розвитку». Спеціальний випуск журналу Науковий вісник Ужгородського університету. Серія «Економіка». - 2001. - №9. - С.23-28, (0,24 др. арк.)

9. Слава С.С., Гапак Н.М. Бізнес-клімат та економічний розвиток: емпіричні та економетричні моделі на прикладі Закарпатської області // Економіст. - 2004. - №9. - С.58-62, (0,88 др. арк.)

Размещено на Allbest.ru

...