Типологізація і порівняння економічних систем суспільства (проблеми теорії і методології)

Водночас ми вважаємо, що цінності при досягненні певної „критичної маси” (це стосується глибокого усвідомлення необхідності їх врахування широким загалом) трансформуються у відповідні суспільні інституції, які зумовлюють удосконалення і визначають вектор розвитку економічних систем. Проте, на наш погляд, інституції, які не відображають базових цінностей суспільства є неприйнятними з суспільної точки зору. Навіть забезпечуючи певний економічний ефект, вони не є життєздатними. Наприклад, тоталітарні режими (фашистський, сталінський та ін.) домагалися ліквідації безробіття, відносного зростання добробуту і т.п., але у кінцевому підсумку виявилися приреченими як суспільні економічні системи.

У своєму дослідженні автор доводить, що крім панівних суспільних цінностей та відповідних суспільних інституцій, пріоритетними об'єктивними критеріями типологізації сучасних економічних систем виступають:

1) панівні форми власності на основні засоби виробництва;

2) ступінь втручання держави в економіку і методи регулювання соціально-економічних відносин;

3) ступінь відкритості економіки та економічної свободи;

4) ступінь екологічної безпеки;

5) ступінь соціалізації;

6) ознаки теоретичної парадигми соціально-економічного прогресу на порозі ХХІ ст.: а) ступінь суспільної відповідальності та б) ступінь інтелектуалізації.

Так, найбільш загальна типологізація економічних систем суспільства за панівними формами власності на основні засоби виробництва матиме, на думку дисертанта, такий вигляд:

1) традиційні (общинні) економічні системи;

2) приватні економічні системи;

3) суспільні (державні) економічні системи;

4) приватно-суспільні (суспільно-приватні) економічні системи.

За ступенем втручання держави в економіку і методами регулювання соціально-економічних відносин можна обґрунтувати такі типи економічних систем:

1) колегіальні економічні системи (їм відповідають традиційні економічні системи);

2) чисто ринкові економічні системи (так званий вільний ринок, коли практично відсутній вплив держави на перебіг економічних процесів);

3) змішані ринкові економічні системи (або лібералізована ринкова економіка, що має місце у США, Канаді, Великій Британії);

4) корпоративні ринкові економічні системи (Японія, Швеція, Австралія);

5) соціально зорієнтовані ринкові економічні системи (Німеччина, Франція, Австрія);

6) командні або авторитарні економічні системи (колишні СРСР та Ірак, сучасні Куба, Північна Корея та ін.).

На переконання дисертанта, за ступенем відкритості економіки та економічної свободи усі економічні системи поділяються на такі типи:

1) закриті (економічно не вільні) економічні системи суспільства;

2) квазівідкриті економічні системи суспільства (де економічна свобода може навіть формально декларуватися, але насправді не забезпечується державно-правовим механізмом);

3) відкриті економічні системи суспільства, у яких забезпечується економічна свобода (насамперед, найрозвинутіші країни світу, а також Гонконг, Сінгапур, Нова Зеландія, Естонія та ін.).

За ступенем екологічної безпеки усі сучасні економічні системи суспільства можна типологізувати на відповідні види:

1) екологічно небезпечні або екологічно незбалансовані економічні системи суспільства;

2) екологічно „перехідні” або квазібезпечні економічні системи суспільства;

3) екологічно безпечні або екологічно збалансовані економічні системи суспільства;

4) екогомологічні економічні системи суспільства.

Типологізація економічних систем суспільства за ступенем їхньої соціалізації матиме, на думку дисертанта, такий вигляд:

1) несоціалізовані економічні системи суспільства;

2) квазісоціалізовані економічні системи суспільства;

3) соціалізовані економічні системи суспільства (коли на суспільному рівні забезпечується пріоритет соціально-духовного і соціально-інтелектуального розвитку усіх громадян).

На переконання дисертанта, за ступенем суспільної відповідальності економічні системи поділяються на такі типи:

1) безвідповідальні економічні системи суспільства;

2) квазівідповідальні економічні системи суспільства;

3) відповідальні економічні системи суспільства;

4) гуманістичні (поствідповідальні) економічні системи суспільства.

За ступенем інтелектуалізації усі економічні системи доцільно поділяти на такі типи:

1) доінтелектуальні економічні системи суспільства;

2) інтелектуальні економічні системи суспільства;

3) постінтелектуальні економічні системи суспільства.

Водночас найважливішими, на думку дисертанта, уточнюючими об'єктивними критеріями типологізації економічних систем виступають:

1) співвідношення міського і сільського населення;

2) співвідношення джерел ВВП;

3) частка військових витрат у ВВП (ступінь мілітарності економічної системи);

4) частка власного капіталу у структурі джерел фінансування (ступінь самодостатності в економічному розвитку).

Так, типологізація економічних систем суспільства за співвідношенням міського і сільського населення матиме, на думку дисертанта, такий вигляд:

1) аграрні економічні системи суспільства;

2) квазііндустріальні економічні системи суспільства;

3) індустріальні економічні системи суспільства;

4) квазіінформаційні економічні системи суспільства;

5) інформаційні економічні системи суспільства;

6) постінформаційні економічні системи суспільства.

За співвідношенням джерел ВВП усі економічні системи суспільства можна типологізувати наступним чином:

1) економічні системи суспільства переважно сировинного спрямування;

2) економічні системи суспільства переважно аграрного спрямування;

3) економічні системи суспільства переважно промислового спрямування;

4) економічні системи суспільства переважно „обслуговуючого” спря му вання;

5) економічні системи суспільства переважно інформаційного спрямування.

На переконання дисертанта, за часткою військових витрат у ВВП (ступенем мілітарності економічної системи) усі економічні системи поділяються на такі типи:

1) нейтральні (пацифістські) економічні системи суспільства;

2) мілітаризовані у межах розумної достатності економічні системи суспіль ства;

3) мілітарні (агресивно зорієнтовані) економічні системи суспільства.

Типологізація економічних систем суспільства за часткою власного капіталу у структурі джерел фінансування (ступенем самодостатності в економічному роз вит ку) матиме наступний вигляд:

1) несамодостатні (залежні) економічні системи суспільства;

2) квазісамодостатні економічні системи суспільства, привабливі для зов ніш ніх інвесторів;

3) самодостатні економічні системи суспільства.

Проведене у дисертації дослідження дозволило обгрунтувати висновок про те, що в умовах поліфонічності сучасної світової економічної еволюції вирішення методологічної проблеми типологізації економічних систем суспільства можливе тільки на основі своєрідного синтезу пріоритетних і уточнюючих об'єктивних критеріїв. Інакше кажучи, типологізація економічних систем виключно з урахуванням одного критерію, нехай і важливого, не враховує реалії світової економічної практики. Концепції типологізації економічних систем суспільства, які побудовані на основі двох-трьох об'єктивних критеріїв, очевидно, можуть в основному бути прийнятними. Проте вони також не дають вичерпної відповіді на поставлену актуальну методологічну проблему.

Таким чином, наголошується в авторській концепції типологізації економічних систем суспільства, ключем до вирішення проблеми типологізації систем є пошук об'єктивних критеріїв, які б у поєднанні, взаємодоповненні дозволили б чіткіше розмежувати, диференціювати самі системи. Такий методологічний підхід дає можливість виявити характерні риси національних економічних систем окремих держав і на цій основі простежити співвідношення і головні тенденції економічних трансформацій у сучасному світі. Крім того, типологізація економічних систем на основі пріоритетних і уточнюючих об'єктивних критеріїв може допомогти молодим незалежним державам, країнам з перехідною економікою, зокрема, Україні, обрати оптимальну соціально-економічну модель своєї стратегічної трансформації і спрогнозувати власне місце і роль у світовій економічній еволюції третього тисячоліття.

У п'ятому розділі дисертації - „Порівняння економічних систем суспільства: теорія і методологія” - розкриваються методологічні основи порівняння економічних систем, обґрунтовані авторська концепція порівняння сучасних економічних систем, включаючи математичну модель порівняння систем з урахуванням об'єктивних показників-критеріїв, а також найбільш прийнятна для України на порозі ХХІ ст. економічна модель.

У своєму дослідженні автор виходить з того, що типові економічні системи, а також національні економічні системи окремих держав, які розглядаємо у межах типових, можна порівнювати за безліччю показників-критеріїв, кількість яких теоретично необмежена, про що свідчать, зокрема, ресурси Інтернету. Ця теза тим більше має під собою реальні підстави, якщо застосовувати так зване розширене трактування економічної системи суспільства, що власне й складає методологічну основу нашого дослідження. Водночас головне питання полягає у тому, на які справді фундаментальні й визначальні критерії необхідно спиратися, щоб, по-перше, максимально повно оцінити будь-яку економічну систему і, по-друге, якомога точніше порівняти ключові елементи різних економічних систем.

В авторській концепції порівняння сучасних економічних систем підкреслюється, що обґрунтовуючи будь-який варіант типологізації систем і пропонуючи виділяти конкретні їх типи, ми тим самим спираємося на уже проведене загальне теоретичне порівняння економічних систем суспільства. Тому можна стверджувати, що типологізація - це перший крок порівняння систем. Або, якщо виходити з обґрунтованої у дисертації авторської концепції типологізації економічних систем, доцільно для порівняльного аналізу різних економічних систем використовувати запропоновані пріоритетні та уточнюючі об'єктивні критерії типологізації систем.

Водночас для більш повного і точного порівняння економічних систем доцільно застосовувати низку показників, на основі яких можна співставити різні системи. Фактично це є показники ефективності функціонування економічних систем. Тобто існує теоретична можливість порівняння систем з урахуванням об'єктивних показників їх функціонування, які водночас у процесі порівняння виступають у ролі його критеріїв. Інакше кажучи, показники розвитку економічних систем суспільства при їх порівнянні між собою набувають властивостей об'єктивних критеріїв. Зокрема, цей методологічний підхід є конструктивним, коли йдеться не тільки про порівняння різних типів систем, а й про порівняння національних економічних систем, що належать до одного типу.

Дисертант поділяє точку зору, згідно з якою для того, щоб порівняти різні економічні системи суспільства явно недостатньо лише співставити показники економічного розвитку та ефективності. Це зумовлено багатьма об'єктивними причинами і насамперед тим, що суть людини не може бути виміряна виключно матеріальними потребами, а її поведінка у суспільстві не може бути пояснена тільки економічними інтересами. Людина, особливо на порозі ХХІ ст., є носієм цілого спектру поглядів, а тому відповісти на питання, як вона почуває себе у тій чи іншій економічній системі неможливо без залучення і вивчення неекономічних показників функціонування системи. На переконання автора, не тільки еволюція економічних систем, а й сам суспільно-економічний прогрес є наслідком дії комплексу чинників економічного, матеріального та неекономічного, духовного характеру. Причому на деяких щаблях і поворотах людської історії роль останніх може бути пріоритетною, визначальною. З цього випливає об'єктивна необхідність залучення до системи критеріїв порівняння сучасних економічних систем показників соціального, культурного і політико-правового характеру.

Крім того, нині практично у всіх регіонах світу істотно загострилася екологічна криза, що почало загрожувати самому середовищу існування людини. Причому екологічні проблеми стали настільки серйозними і масштабними, що у багатьох економічних системах фактично вийшли за доленосністю на перший план. З цього випливає, що на порозі ХХІ ст. особливо зростає значення таких важливих критеріїв порівняння економічних систем, як екологічні.

Таким чином, у роботі дістав подальший розвиток методологічний підхід до порівняння сучасних економічних систем, який виявився в обґрунтуванні авторської концепції їх порівняння. Дисертантом доведено, що методологія порівняння економічних систем повинна ґрунтуватися на урахуванні чотирьох груп об'єктивних показників-критеріїв: 1) економічних; 2) соціально-культурних; 3) політико-правових; 4) екологічних. Такий підхід відповідає об'єктивним світовим реаліям початку третього тисячоліття і дозволяє в цілісності охопити динаміку складних і суперечливих процесів як на рівні національних економічних систем, так і наднаціональних системних утворень.

На думку дисертанта, основними економічними показниками-критеріями порівняння сучасних економічних систем є:

1) кількість населення та його структура (статева, вікова, освітня, професійна, національна, релігійна, регіональна і т.д.);

2) величина інтелектуального капіталу (зокрема, частка високо кваліфі ко ва них працівників у загальній чисельності працюючих і т.п.);

3) природні ресурси (розвідані та залучені до суспільного відтворення);

4) географічне і геополітичне положення (клімат, вихід до морів, транспортні комунікації, історичні економічні традиції та зв'язки, відстань до ринків збуту і т.п.);

5) обсяг валового національного продукту країни (системи);

6) результативність економічної системи суспільства (величина валового національного продукту у розрахунку на душу населення);

7) щорічний приріст валового національного продукту на душу населення;

8) співвідношення капіталу і виробленого продукту;

9) участь держави в економіці (ступінь державного втручання в економіку та особливості державного регулювання економічних відносин);

10) співвідношення між сумою державних видатків та ВНП;

11) інвестиційний клімат (частка інвестицій у ВНП);

12) „know-how”;

13) ступінь (індекс) економічної свободи;

14) структура економіки;

15) ступінь участі у міжнародному та регіональному поділах праці;

16) показники зовнішньої торгівлі;

17) баланс платежів і зумовлені ним валютні резерви.

Як обґрунтовано у роботі, до основних соціально-культурних показників-критеріїв порівняння сучасних економічних систем суспільства належать:

1) суспільні (національні) цінності та ментальність;

2) ставлення суспільства до жінок, дітей і людей похилого віку;

3) величина середнього класу суспільства;

4) рівень безробіття населення;

5) шанс одержати роботу;

6) показники здоров'я і тривалості життя;

7) показники харчування (у т.ч. величина споживчого кошика);

8) показники забезпеченості житлом;

9) показники середньої, спеціальної та вищої освіти;

10) показники загального культурного рівня населення;

11) показники дозвілля і відпочинку;

12) показники соціального забезпечення та ступінь соціальної захищеності громадян.

На наш погляд, основними політико-правовими показниками-критеріями порівняння сучасних економічних систем суспільства є:

1) ступінь повноти свободи людини (ступінь забезпечення системою прав і свобод її громадян: свободи вірувань, національних поглядів, слова, громадських об'єднань, пересування, можливість брати участь у політичній діяльності і т.д.);

2) загальний рівень політичної культури суспільства;

3) забезпечення соціальної справедливості, законності, правосуддя;

4) ступінь сформованості громадянського суспільства;

5) ефективність виборчої системи, її відповідність волевиявленню народу;

6) розмежування і взаємодія законодавчої, виконавчої і судової влади;

7) відповідність правового поля країни (системи) потребам економічного розвитку (ступінь стимулювання прогресивних економічних змін правовою базою);

8) відповідність правових законів держави (суспільної економічної системи) нормам міжнародного права;

9) імідж країни (суспільної економічної системи);

10) участь країни (суспільної економічної системи) у розв'язанні глобальних проблем;

11) вартість правління (частка ВНП, що поглинається усіма рівнями урядової структури і характеризується кількістю державних чиновників);

12) стратегічна спрямованість внутрішньої та зовнішньої політики.

На переконання автора, визначальними екологічними показниками-критеріями порівняння сучасних економічних систем виступають:

1) ступінь екологічної безпеки (загальний рівень);

2) частка природоохоронних витрат у ВНП;

3) ступінь чистоти повітряного і водного басейнів;

4) величина радіоактивного фону;

5) кількість речовин хімічного походження, внесених на 1 га культивованих земель;

6) ступінь екологічності продуктів харчування;

7) відсоток лісонасаджень до загальної площі;

8) частка електроенергії, яка виробляється за допомогою екологічно чистих технологій (за допомогою енергії сонця, вітру, води);

9) відсоток відходів основного виробництва, які йдуть у повторну переробку;

10) ступінь утилізації екологічно шкідливих відходів.

У розвиток обґрунтованої концепції порівняння сучасних економічних систем запропонована математична модель їх порівняння, що спирається на 51 об'єктивний показник-критерій. З метою здійснення математичної формалізації порівняння економічних систем розглянемо випадок складної функції багатьох змінних. Відповідно до нашої концепції порівняння систем введемо функцію ES таким чином:

(1.1)

Тут F - функція, яка описує результуючий вплив усіх 51 показників-критеріїв на стан економічної системи; та - це функції, які визначають відповідно частку впливу економічних, соціально-культурних, політико-правових та екологічних показників на функцію F, тобто на параметр ES; - аргументи функції ц, які, по суті, є основними економічними показниками, що визначають стан системи; - аргументи функції , що відповідають соціально-культурним показникам; - аргументи функції, що визначають частку політико-правових критеріїв у загальному показнику ES; - аргументи функції , що описують вплив екологічних показників на стан системи.

У зв'язку з тим, що стан економічної системи є змінним у часі, усі показники , , , логічно вважати функціями часу t.

Порівнюючи різні економічні системи, ми порівнюємо значення ES, обчислені за формулою (1.1), при різних значеннях аргументів

Використавши поняття частинних похідних функції багатьох змінних, можна характеризувати змінюваність системи залежно від економічних, соціально-культурних, політико-правових чи екологічних критеріїв відповідно. Математично це описуватиметься такими функціями:

;

; (1.2)

;

;

відповідно для економічних, соціально-культурних, політико-правових чи екологічних критеріїв.

Використовуючи поняття функції багатьох змінних, можна на основі формули (1.1) оцінити ступінь змінюваності системи (величину ES) залежно від кожного з показників-критеріїв . За аналогією з формулами (1.2) це можна зробити з допомогою частинних похідних:

,,...,;,,...;,,...;,,.. (1.3)

Можна, маючи повний вираз для функції F, оцінити швидкість зміни системи з плином часу t. Для цього доцільно використати формулу:

де

(1.4)

Нарешті, якщо відомий часовий інтервал , де - початковий, а - кінцевий вимір часу, то можна для функції ES поставити задачу управління. Вона полягає у наступному: встановити керуючих змінних як функцій часу t в інтервалі , які б мінімізували заданий критерій-функціонал

І (1.5)

і задовольняли певні нерівності:

(1.6)

що визначають сферу допустимих управлінь U.

Тут F - функція, задана рівнянням (1.1), а функціонал (1.5) можна трактувати як сумарні витрати по створенню економічної системи із заздалегідь визначеними економічними, соціально-культурними, політико-правовими чи екологічними характеристиками, якими можна задовільно описати систему. Керуючі змінні згідно з постановкою задачі управління є швидкостями зміни у часі декотрих з введених нами показників-критеріїв.

Розв'язок задачі (1.5) являє собою оптимальний шлях, яким мала б розвиватися система, щоб досягти свого найбільшого розвитку за деякий часовий відтинок .

Підсумовуючи вищесказане, хочемо наголосити, що різні математичні моделі вимагають явного вигляду складної функції F, що входить до рівняння (1.1). Побудова аналітичного виразу для функції F - це складна математична задача, яка може бути розв'язана шляхом апроксимацій (наприклад, методом найменших квадратів) конкретних числових показників (у нашому випадку - конкретних значень обґрунтованих показників-критеріїв порівняння економічних систем) для конкретних економічних систем та з врахуванням певних економічних прогнозів, що можуть служити граничними умовами при вирішенні математичних задач.

Таким чином, обґрунтована нами математична модель має на меті формалізувати і згрупувати всі необхідні для аналізу сучасних економічних систем показники та запропонувати концептуальний алгоритм порівняння суспільних систем з конкретними підходами до його практичної реалізації.

Проведене у дисертації дослідження дозволило обгрунтувати висновок про те, що найбільш прийнятною для України економічною моделлю доцільно вважати економічну систему Європейського Союзу. Доведено, що такий вибір підготовлений і об'єктивно зумовлений усім ходом її тривалого суспільно-історичного та економічного поступу і, без сумніву, відкриває якісно нові обрії подальшого розвитку й розквіту українського народу.

Виходячи з авторського розуміння визначальної ролі панівних суспільних цінностей в еволюції економічних систем, у дисертації наголошено, що більш оптимістичну економічну перспективу у ХХІ ст. матимуть ті нації, домінуючі цінності яких повніше відповідатимуть реаліям і вимогам нинішнього часу і будуть здатні зумовити й підтримати системні суспільні трансформації на основі безперервного оновлення і змін ключових парадигм розвитку.

висновки

У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення важливої наукової проблеми - типологізації та порівняння економічних систем суспільства, що виявилося в обґрунтуванні авторських концепції типологізації сучасних економічних систем на основі запропонованих пріоритетних і уточнюючих об'єктивних критеріїв та концепції порівняння економічних систем, що грунтується на урахуванні чотирьох груп об'єктивних критеріїв-показників. Проведене дослідження дало підстави зробити такі висновки:

1. Теоретичний аналіз економічних систем має своїм фундаментом вивчення проблеми людини, її природи, внутрішнього світу, переконань і цінностей, економічної діяльності й економічної культури у контексті еволюції системи потреб, що прямо чи опосередковано у кінцевому підсумку зумовлюють параметри економічного і соціального середовища існування суспільства.

2. Сучасне дослідження економічних систем - це комплексний методологічний аналіз економічної системи суспільства у широкому сенсі, тобто дослідження суспільства як органічної єдності панівних цінностей, політичної організації та власне економічного механізму. Філософія економічних систем передбачає розгляд економічного, соціального, політичного, етнічного, екологічного і т.д. у системній єдності, виділяючи людину як найактивніший чинник еволюції економічних систем та системних суспільних трансформацій.

3. Дослідження економічних систем включає з'ясування змісту та особливостей економічної культури, яка „працює” в економічній сфері суспільного буття, виконуючи свої специфічні функції. Економічна культура обіймає ті норми й цінності, які виникають з потреб самого господарства. Економічна культура впливає на економічну систему через поведінку суб'єктів господарювання, що мають власну економічну свідомість та економічний спосіб мислення.

4. Взаємозв'язок матеріальних і духовних потреб та економічної діяльності, економічної культури, що органічно синтезується у творчості і остаточно виявляється у становленні і функціонуванні певного типу суспільної економічної системи, можна висловити такою умовною логічною схемою: потреба людини - її задоволення шляхом економічної діяльності як творчого процесу на базі певної економічної культури - існування відповідного типу економічної системи суспільства.

5. Аналіз еволюції соціальних концепцій економіки видатних мислителів кінця ХІХ - ХХ ст. засвідчує, що у них економіка вивчається як частина більш широкої соціальної системи, економічна поведінка розглядається у взаємозв'язку з іншими видами діяльності, значна увага приділяється неекономічним чинникам економічного поступу. Тобто спостерігаємо спробу „вкласти” економіку у більш широкий соціальний контекст, простежити її взаємодію з іншими підсистемами суспільства і на цій основі збагнути суть і чинники розвитку економічної системи суспільства. Саме на такий методологічний підхід повинна, на нашу думку, спиратися й сучасна методологія дослідження, типологізації і порівняння економічних систем.

6. Передумовою комплексного дослідження економічних систем суспільства є аналіз методологічних проблем економічного і соціального прогресу, який виступає своєрідним тлом розгортання економічних систем і у певному розумінні відображає висхідну еволюцію систем, включаючи періоди їх активної й глибокої трансформації.

7. Теоретична парадигма економічного і соціального прогресу на порозі ХХІ ст. виступає методологічною основою типологізації і порівняння сучасних економічних систем суспільства. Ознаки парадигми прогресу охоплюють цілий спектр параметрів, починаючи від переважно матеріальних і завершуючи соціально-духовними, гуманітарними. На переконання автора, принаймні дві з характерних ознак парадигми прогресу на порозі ХХІ ст. можна розглядати як об'єктивні критерії типологізації сучасних економічних систем: ступінь суспільної відповідальності та ступінь інтелектуалізації економічної системи.

8. Досвід функціонування економічних систем різних країн світу наприкінці ХХ - на початку ХХІ ст. підводить до висновку, що має місце не просто процес глибоких перетворень в економіці як одній із складових архітектури суспільного ладу, а тотальні радикальні зрушення у суспільстві як органічній системі. У сучасній теорії економічних систем утверджується поняття „системної трансформації суспільства”. Системній трансформації підлягають усі сфери суспільного буття: політична, духовна, власне економічна. Водночас системна трансформація суспільства передбачає зміни й перетворення суспільних структур, у межах яких можуть паралельно протягом якогось часу співіснувати як нові, так і старі елементи. Цю обставину необхідно враховувати при розробці методології типологізації і порівняння сучасних економічних систем.

9. Системна трансформація суспільства породжує нові концептуальні підходи до оцінки реальності, що завжди включає питання про ієрархію проблем, які вимагають свого вирішення. Виділення з соціокультурної сфери системи цінностей як особливо важливого чинника системної трансформації суспільства зумовлено тим, що цінності є особливою формою загальносуспільних відносин, яка визначає спрямованість життєдіяльності індивідів, груп та спільнот.

10. Обґрунтований у роботі авторський підхід до визначення категорії „економічна система суспільства” включає два трактування: 1) економічна система суспільства - це система механізмів та інституцій, що забезпечують організацію виробництва й розподілу створених у суспільстві матеріальних і духовних благ, спосіб, яким вирішується проблема нестачі ресурсів і досягаються відповідні економічні цілі; 2) економічна система суспільства - це складне системне утворення, що пронизує усі сфери життєдіяльності суспільства та, поєднуючи чинники виробництва з урахуванням панівних цінностей і, відповідно, інституцій, форм власності, забезпечує створення матеріальних та духовних благ і на цій основі - самовідтворення суспільства. Доведено, що важливими характеристиками економічних систем на порозі ХХІ ст. є їх „тестування” категорією „відповідальності” і належний ступінь відкритості.

11. Елементна структура сучасних економічних систем має, на наш погляд, такі складові: а) панівні цінності; б) політичний лад; в) правова система; г) екологічна складова; д) суспільний механізм управління; е) власне економічний механізм.

12. Ринкова організація господарської діяльності суспільства є основою сучасних економічних систем. Ринкові економічні системи виконують функцію своєрідної „осі”, навколо якої розгортаються всі існуючі економічні системи, включаючи квазіринкові. Інакше кажучи, ступінь повноти ринку, його функціональна роль у життєдіяльності соціуму головним чином визначають суть, механізми розвитку і, відповідно, назву будь-якої економічної системи суспільства.

13. В обґрунтованій у роботі авторській концепції типологізації сучасних економічних систем запропоновано застосовувати цілий спектр а) пріоритетних і б) уточнюючих об'єктивних критеріїв, що забезпечує значну варіативність конкретних підходів до типологізації систем. При цьому дисертант виходить з того, що, по-перше, людина, будучи головним чинником еволюції економічних систем, насамперед є носієм певної свідомості, духовності та економічної культури; по-друге, у сучасному світі існує безліч перехідних, симбіозних форм, які відрізняються між собою насамперед ступенем присутності і роллю держави у ринковій економіці; по-третє, з принципу системності випливає, що економіка в історичному розрізі може бути типологізована (поділена на етапи розвитку, типи свого існування) з різних позицій, кількість яких теоретично необмежена; по-четверте, нині існуючі у світі економічні системи необхідно розглядати як перехідні, оскільки вони завжди перебувають у стані переходу від однієї своєї історичної форми до іншої.

14. У дисертації доведено, що головним, фундаментальним об'єктивним критерієм типологізації сучасних економічних систем, що визначає стратегічний вектор їх трансформації на порозі ХХІ ст. є панівні суспільні цінності та відповідні суспільні інституції. Під цінностями пропонується розуміти ставлення до природи, людської, економічної діяльності та її результатів, форм власності, способів організації виробництва і розподілу, майнової нерівності, тлумачення ідей соціальної справедливості, соціальної ієрархії, демократії і т.д., що фіксується на рівні суспільної, зокрема, економічної, політичної, екологічної та ін. свідомості та у цій формі визначає загальну й економічну культуру тривалих історично-економічних епох. При цьому, на переконання автора, йдеться про цінності у найширшому розумінні, а не тільки про власне економічні, адже національні, релігійні переконання, буденна свідомість поряд з ринковими, політичними, екологічними та ін. цінностями сукупно впливають на стосунки всередині суспільства та його економічної системи.

15. У дисертації обґрунтовано висновок, що на рівні суспільства у кожний конкретний момент його економічного розвитку існує якийсь середній, домінуючий „зріз” цінностей, який у кінцевому підсумку активно впливає на функціонування та еволюцію економічної системи. Таким чином, парадигма цінностей з історичної перспективи є виявом ментальності, сукупністю звичаєвих ознак суспільного ладу, а у широкому розумінні - це база для прояву певного типу економічної ідеології.

16. У дисертації вперше запропоновано віртуальне уявлення суспільної „аури” людини у будь-якій економічній системі, яке ілюструє зумовленість конкретного типу економічної системи суспільства панівними суспільними цінностями. Саме панівні цінності у кінцевому підсумку визначають конкретний тип економічної системи суспільства, є рушійною силою її подальшої еволюції чи трансформації, докорінної зміни.

17. У роботі обгрунтовано, що цінності при досягненні певної „критичної маси” (це стосується глибокого усвідомлення необхідності їх врахування широким загалом) трансформуються у відповідні суспільні інституції, які зумовлюють удосконалення і визначають вектор розвитку економічних систем. Проте інституції, які не відображають базових цінностей суспільства є неприйнятними з суспільної точки зору. Навіть забезпечуючи певний економічний ефект, вони не є життєздатними.

18. У дисертації доведено, що крім панівних суспільних цінностей та відповідних суспільних інституцій, пріоритетними об'єктивними критеріями типологізації сучасних економічних систем виступають: 1) панівні форми власності на основні засоби виробництва; 2) ступінь втручання держави в економіку і методи регулювання соціально-економічних відносин; 3) ступінь відкритості економіки та економічної свободи; 4) ступінь екологічної безпеки; 5) ступінь соціалізації; 6) ознаки теоретичної парадигми соціально-економічного прогресу на порозі ХХІ ст.: а) ступінь суспільної відповідальності та б) ступінь інтелектуалізації.

Водночас найважливішими уточнюючими об'єктивними критеріями типологізації сучасних економічних систем виступають: 1) співвідношення міського і сільського населення; 2) співвідношення джерел ВВП; 3) частка військових витрат у ВВП (ступінь мілітарності економічної системи); 4) частка власного капіталу у структурі джерел фінансування (ступінь самодостатності в економічному розвитку).

19. Проведене дослідження дозволило обгрунтувати висновок, що в умовах поліфонічності сучасної світової економічної еволюції вирішення методологічної проблеми типологізації економічних систем можливе тільки на основі своєрідного синтезу пріоритетних і уточнюючих об'єктивних критеріїв. Такий методологічний підхід дає можливість з'ясувати характерні риси національних економічних систем і на цій основі виявити головні тенденції економічних трансформацій у сучасному світі. Типологізація економічних систем з урахуванням пріоритетних і уточнюючих об'єктивних критеріїв може допомогти молодим незалежним державам, країнам з перехідною економікою, у т.ч. Україні обрати оптимальну економічну модель своєї стратегічної трансформації і спрогнозувати власне місце і роль у світовій економічній еволюції третього тисячоліття.

20. У своєму дослідженні автор виходить з того, що суть людини не може бути виміряна виключно матеріальними потребами, а її поведінка у суспільстві не може бути пояснена тільки економічними інтересами. Людина, особливо на порозі ХХІ ст., є носієм цілого спектру поглядів, а тому відповісти на питання, як вона почуває себе у тій чи іншій економічній системі неможливо без залучення і вивчення неекономічних показників функціонування системи. На переконання автора, не тільки еволюція економічних систем, а й сам суспільно-економічний прогрес є наслідком дії комплексу чинників економічного, матеріального та неекономічного, духовного характеру. З цього випливає об'єктивна необхідність залучення до системи критеріїв порівняння економічних систем не лише економічних, але й показників соціального, культурного і політико-правового характеру. Водночас, враховуючи особливу важливість стану довкілля для функціонування економічних систем суспільства, автор вважає за доцільне врахування екологічних показників при порівнянні сучасних економічних систем.

21. В обґрунтованій у дисертації авторській концепції порівняння сучасних економічних систем доведено, що методологія порівняння систем повинна ґрунтуватися на урахуванні чотирьох груп об'єктивних показників-критеріїв: 1) економічних; 2) соціально-культурних; 3) політико-правових; 4) екологічних. При цьому до кожної групи можна, з нашої точки зору, віднести відповідно 17, 12, 12 і 10 показників, які перелічені вище. Такий підхід відповідає об'єктивним світовим реаліям початку третього тисячоліття і дозволяє в цілісності охопити динаміку складних й суперечливих процесів як на рівні національних економічних систем, так і наднаціональних системних утворень. Обґрунтована концепція порівняння сучасних економічних систем описана за допомогою відповідної математичної моделі, яка має на меті формалізувати і згрупувати всі необхідні для аналізу економічних систем показники та запропонувати концептуальний алгоритм порівняння суспільних систем з конкретними підходами до його практичної реалізації.

22. У дисертації обґрунтовано найбільш прийнятну для України економічну модель, якою є економічна система Європейського Союзу. Доведено, що такий вибір підготовлений і об'єктивно зумовлений усім ходом її тривалого суспільно-історичного та економічного поступу і, без сумніву, відкриває якісно нові обрії подальшого розвитку й розквіту українського народу. Водночас наголошено, що більш оптимістичну економічну перспективу у ХХІ ст. матимуть ті нації, домінуючі цінності яких повніше відповідатимуть реаліям і вимогам нинішнього часу і будуть здатні зумовити й підтримати системні суспільні трансформації на основі безперервного оновлення і змін ключових парадигм розвитку.

Список опублікованих праць за темою дисертації

Монографії, посібники

1. Кульчицький Б.В. Економічні системи суспільства: теорія, методологія, типологізація. Монографія. - Львів: Видавничий центр Львівського національного університету імені Івана Франка, 2003. - 352 с.

(Рецензія на монографію: Бойко Є.І. Фундаментальне дослідження сучасних економічних систем // Регіональна економіка. - 2003. - № 2. - С. 244-246).

2. Кульчицький Б.В. Сучасні економічні системи. Навчальний посібник. - Львів: Афіша, 2004. - 279 с. (Рекомендований Міністерством освіти і науки України як навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів (лист Міністра від 14.07.2003 р. за № 1/11-2948)).

Розділи у колективних монографіях

3. Кульчицький Б.В. Об'єктивні передумови формування економічної системи України // Макроекономічні проблеми розвитку економічної системи України: Колективна монографія / За заг. ред. Л.В.Рібуна. - Львів: Камула, 2004. - С. 5-23.

Статті у наукових фахових виданнях

4. Кульчицький Б.В., Кошелюк Л.Ф., Злупко Т.С. Становлення національної економіки України // Економіка України. - 1996. - № 4. - С. 95. Особистий внесок здобувача: проаналізовано об'єктивні передумови формування економічної системи України.

5. Кульчицький Б.В., Лисий В.П. Концепція діяльної природи людини в українській філософській думці // Духовний світ людини та розвиток національної свідомості в Україні: Вісник Львів. ун-ту. Серія сусп. наук. - Вип. 33. - Львів: ЛДУ, 1996. - С. 40-45. Особистий внесок здобувача: розкрито ідею діяльної природи людини як чинника еволюції економічних систем суспільства.

6. Кульчицький Б.В., Кульчицький Я.В. Культурна зумовленість становлення підприємництва в Україні // Теорія і практика підприємництва: проблеми вивчення та економічної просвіти в Україні. Матеріали міжнар. літнього екон. семестру „Інтереко”, Трускавець, 29.07.- 21.08.1996 р. - Львів: Інтереко, 1997. - С. 76-77. Особистий внесок здобувача: обґрунтовано активну роль неекономічних чинників становлення підприємництва у контексті формування економічної системи України.

7. Кульчицький Б.В., Кульчицький Я.В. Філософія підприємництва в Україні // Економіка України: минуле, сучасне, майбутнє. Зб. доп. і повідомл. Восьмої наук. сесії Екон. комісії НТШ. Березень, 1997. - Львів: НТШ, 1997. - С. 47-49. Особистий внесок здобувача: розкрито генезис підприємництва у контексті моделювання економічної системи України.

8. Кульчицький Б.В. До вершин економічної україніки // Економіка України: минуле, сучасне, майбутнє. Зб. доп. і повідомл. Восьмої наук. сесії Екон. комісії НТШ. Березень, 1997. - Львів: НТШ, 1997. - С. 85-87.

9. Кульчицький Б.В., Кульчицький Я.В. Проблема соціальної дії та суспільного прогресу у контексті формування ринкової економіки в Україні // Формування ринкової економіки в Україні. Наук. зб. - Вип. 1. - Львів: Інтереко, 1997. - С. 62-64. Особистий внесок здобувача: здійснено теоретико-методологічний аналіз передумов становлення ринкової економічної системи в Україні.

10. Кульчицький Б.В., Кульчицький Я.В. Соціальна діяльність як синтез теорії і практики становлення ринкової економіки в Україні // Формування ринкової економіки в Україні. Наук. зб. - Вип. 2. - Львів: Інтереко, 1997. - С. 24-26. Особистий внесок здобувача: проаналізовано соціальну діяльність та її складові у контексті формування ринкової економіки в Україні.

11. Кульчицький Б.В., Кульчицький Я.В. Інтелектуалізація соціальної діяльності і суспільно-економічний прогрес // Формування ринкової економіки в Україні. Наук. зб. - Вип. 3. - Львів: Інтереко, 1998. - С. 27-29. Особистий внесок здобувача: розкрито зміст інтелектуалізації соціальної діяльності у контексті трансформації сучасних економічних систем.

12. Кульчицький Б.В., Кульчицький Я.В. Проблеми суспільно-економічного прогресу в системі наук про суспільство // Наук. вісник: Зб. наук.-техн. праць. - Вип. 9.4. - Львів: УкрДЛТУ, 1998. - С. 202-207. Особистий внесок здобувача: обґрунтовано методологічні підходи до пізнання прогресивного розвитку сучасних економічних систем у контексті інтеграції наукового знання.

13. Кульчицький Б.В. Філософія економічної історії України і становлення національної економіки // Вісник Львів. ун-ту. Серія економічна. - Вип. 28. - Львів: Світ, 1998. - С. 29-32.

14. Кульчицький Б.В., Кульчицький Я.В. Методологія аналізу проблеми прогресу: соціально-філософський та політико-економічний аспекти // Актуальні проблеми економіки перехідного періоду. Наук. зб. / За ред. З.Г.Ватаманюка. - Львів: Інтереко, 1999. - С. 9-14. Особистий внесок здобувача: здійснено теоретико-методологічний аналіз ідеї економічного і соціального прогресу у контексті еволюції економічних систем.

15. Кульчицький Б.В., Кульчицький Я.В. Комплексне використання вторинних ресурсів у контексті вирішення екологічних проблем довкілля // Наук. вісник: Сучасна екологія і проблеми сталого розвитку суспільства / Зб. наук.-техн. праць. - Вип. 9.7. - Львів: УкрДЛТУ, 1999. - С. 294-295. Особистий внесок здобувача: досліджено екологічну компоненту сучасних економічних систем.

16. Кульчицький Б.В., Кульчицький Я.В. Діяльність в умовах пошуку політико-економічної моделі України: соціально-філософський аспект // Перехідна економіка: Проблеми теорії і практики. Наук. зб. / За ред. З.Г.Ватаманюка. - Львів: Інтереко, 1999. - С. 16-22. Особистий внесок здобувача: розкрито зміст і структуру економічної діяльності як основи становлення національної економіки України.

17. Кульчицький Б.В., Кульчицький Я.В., Кулініч І.О. Еколого-економічна діяльність у контексті формування соціально-екологічних суспільних відносин // Вісник Львів. ун-ту. Серія економічна. - Вип. 29. - Львів: ЛНУ імені Івана Франка, 1999. - С. 78-82. Особистий внесок здобувача: досліджено формування соціально-екологічних суспільних відносин в умовах трансформації сучасних економічних систем.

18. Кульчицький Б.В., Кульчицький Я.В. Проблеми довкілля у контексті сучасної науково-технічної революції // Наук. вісник: Зб. наук.-техн. праць. - Вип. 9.13. - Львів: УкрДЛТУ, 1999. - С. 209-212. Особистий внесок здобувача: обґрунтовано об'єктивність процесу екологізації економічних систем суспільства.

19. Кульчицький Б.В., Лисий В.П. Діяльність в умовах багатоваріантності моделей економічного розвитку: соціально-філософський аспект // Наукові записки: Наук.-техн. зб. - Вип. 3. - Львів: Укр. академія друкарства, 2001. - С. 118-122. Особистий внесок здобувача: проаналізовано еволюцію діяльності в умовах поліфонічності сучасних економічних систем.

20. Кульчицький Б.В., Кульчицький Я.В. Теоретична парадигма соціального та економічного прогресу на порозі ХХІ століття // Вісник Львів. комерційної академії. Серія економічна. - Вип. 8. - Львів: Вид-во ЛКА, 2001. - С. 33-37. Особистий внесок здобувача: розкрито контури теоретичної парадигми економічного і соціального прогресу як методологічної основи сучасної типологізації економічних систем суспільства.

21. Кульчицький Б.В. Еволюція економічних систем розвинутих країн світу: уроки для України // Трансформація економічної системи в Україні. Наук. зб. / За ред. З.Г.Ватаманюка. - Львів: Інтереко, 2000. - С. 18-23.

22. Кульчицький Б.В. Відкрита економіка та економічна свобода у контексті цивілізаційного вектора сучасних економічних систем // Формування нової парадигми економічної теорії в Україні. Наук. зб. / За ред. З.Г.Ватаманюка. - Львів: Інтереко, 2001. - С. 20-24.

23. Кульчицький Б.В. Гуманізація сучасних економічних систем як чинник еволюції парадигми теорії діяльності // Наук. вісник: Еколого-економічні проблеми розвитку лісового комплексу / Зб. наук.-техн. праць. - Вип. 11.3. - Львів: УкрДЛТУ, 2001. - С. 160-163.

24. Кульчицький Б.В., Холод Н.М. Трансформація парадигми теорії діяльності у контексті цивілізаційного вектору сучасних економічних систем (проблеми методології) // Вісник Львів. ун-ту. Серія економічна. - Вип. 30. - Львів: ЛНУ імені Івана Франка, 2001. - С. 21-25. Особистий внесок здобувача: розкрито особливості трансформації парадигми теорії діяльності внаслідок посилення цивілізаційної спрямованості економічних систем суспільства на порозі ХХІ ст.

25. Кульчицький Б.В. Методологія дослідження економічних систем суспільства: контекст типологізації // Наук. вісник: Зб. наук.-техн. праць. - Вип. 12.3. - Львів: УкрДЛТУ, 2002. - С. 152-155.

26. Кульчицький Б.В. Економічна система суспільства як наукова категорія: особливості дискурсу у зарубіжній економічній теорії // Наук. вісник: Сучасна економічна теорія та проблеми її застосування / Зб. наук.-техн. праць. - Вип. 12.6. - Львів: УкрДЛТУ, 2002. - С. 38-43.

27. Кульчицький Б.В. Методологічні проблеми типологізації економічних систем суспільства // Лісове господарство, лісова, паперова і деревообробна промисловість. Міжвідомч. наук.-техн. зб. - Вип. 27. - Львів: УкрДЛТУ, 2002. - С. 135-139.

28. Кульчицький Б.В. Типологізація економічних систем суспільства: пріоритетні методологічні підходи // Доходи та заощадження в умовах трансформації економіки України. Наук. зб. / За ред. З.Г.Ватаманюка. - Львів: Інтереко, 2002. - С. 158-164.

29. Кульчицький Б.В., Кульчицький Я.В. Еволюція соціальних концепцій економіки як методологічна передумова становлення теорії економічних систем суспільства // Актуальні проблеми економічної теорії. Наук. зб. / За ред. З.Г.Ватаманюка. - Львів: Інтереко, 2002. - С. 11-20. Особистий внесок здобувача: розкрито пріоритетні ідеї, що об'єднують соціальні концепції економіки ХІХ-ХХ ст. крізь призму формування теорії економічних систем.

30. Кульчицький Б.В. Цивілізаційна стратегія типологізації суспільних економічних систем у контексті пріоритетних концепцій економічної еволюції // Наук. вісник: Зб. наук.-техн. праць. - Вип. 12.8. - Львів: УкрДЛТУ, 2002. - С. 236-240.

31. Кульчицький Б.В. Екологічна безпека у контексті критеріїв сучасної типологізації економічних систем // Наук. вісник: Концепція Екологічної Конституції Землі - правова основа стратегії сталого розвитку / Зб. наук.-техн. праць. - Вип. 12.7. - Львів: УкрДЛТУ, 2002. - С. 120-123.

32. Кульчицький Б.В. Типологізація суспільних економічних систем на порозі ХХІ ст. // Вісник Нац. ун-ту „Львівська політехніка” / Менеджмент та підприємництво в Україні: етапи становлення і проблеми розвитку. - № 466. - Львів: Вид-во НУ „Львівська політехніка”, 2002. - С. 332-337.

33. Кульчицький Б.В. Економічна система суспільства як наукова категорія: особливості дискурсу в українській економічній теорії // Вісник Львів. ун-ту. Серія економічна. - Вип. 31. - Львів: ЛНУ імені Івана Франка, 2002. - С. 15-23.

34. Кульчицький Б.В. Конфігурація сучасної економіки України у контексті порівняння економічних систем // Наук. вісник: Зб. наук.-техн. праць. - Вип. 13.1. - Львів: УкрДЛТУ, 2003. - С. 176-181.

35. Кульчицький Б.В. Методологічні проблеми порівняння сучасних економічних систем // Вісник Нац. ун-ту „Львівська політехніка” / Логістика. - № 469. - Львів: Вид-во НУ „Львівська політехніка”, 2003. - С. 243-247.

36. Кульчицький Б.В. Типологізація економічних систем у контексті гносеології суспільних трансформацій // Регіональна економіка. - 2003. - № 2. - С. 36-43.

37. Кульчицький Б.В. Типологізація економічних систем на основі уточнюючих об'єктивних критеріїв // Наук. вісник: Зб. наук.-техн. праць. - Вип. 13.2. - Львів: УкрДЛТУ, 2003. - С. 198-202.

38. Кульчицький Б.В. Теоретична парадигма соціально-економічного прогресу як методологічна основа сучасної типологізації економічних систем суспільства // Розвиток трансформаційної економіки України / За ред. З.Г.Ватаманюка. - Львів: Інтереко, 2003. - С. 17-25.

39. Кульчицький Б.В. Порівняння економічних систем у контексті утвердження гуманістичної парадигми світової еволюції // Наук. вісник: Зб. наук.-техн. праць. - Вип. 13.4. - Львів: УкрДЛТУ, 2003. - С. 201-205.

40. Кульчицький Б.В. Порівняння економічних систем у контексті сучасного методологічного дискурсу: уроки для України // Регіональна економіка. - 2004. - № 1. - С. 16-21.

41. Кульчицький Б.В. Порівняння економічних систем: український контекст // Наук. вісник: Зб. наук.-техн. праць. - Вип. 14.1. - Львів: УкрДЛТУ, 2004. - С. 109-113.

АНОТАЦІЯ

Кульчицький Б.В. Типологізація і порівняння економічних систем суспільства (проблеми теорії і методології). - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора економічних наук за спеціальністю 08.01.01 - економічна теорія. - Львівський національний університет імені Івана Франка, Львів, 2004.

У дисертації на основі широкого залучення й аналізу праць видатних західноєвропейських та українських економістів розкрито теоретико-методологічні передумови комплексного дослідження економічних систем суспільства. Обґрунтовано висновок, що теоретична парадигма соціально-економічного прогресу на порозі ХХІ ст. виступає методологічною основою типологізації і порівняння сучасних економічних систем.

Всебічно розглянуто концепційні засади і методологію дослідження економічних систем. Запропоновано два авторські трактування категорії „економічна система суспільства” та обґрунтовано елементну структуру економічної системи. Розкрито особливості ринкової організації господарської діяльності суспільства як основи сучасних економічних систем.

Вперше запропоновано авторську концепцію типологізації сучасних економічних систем на основі виявлених об'єктивних критеріїв.

Обґрунтована авторська концепція порівняння сучасних економічних систем з урахуванням об'єктивних показників-критеріїв, включаючи математичну модель порівняння систем.

Основні результати дослідження знайшли відображення в обґрунтуванні найбільш прийнятної для України економічної моделі, якою запропоновано вважати економічну систему Європейського Союзу.

Ключові слова: теорія економічних систем, соціальні концепції економіки, парадигма соціально-економічного прогресу, економічні системи суспільства, методологія дослідження, об'єктивні критерії, типологізація економічних систем суспільства, порівняння економічних систем.

...