Територіальна організація ринку цінних паперів: методологія і практика

Оскільки розвиток законодавства дає нові тлумачення понять та термінів, доцільним вважається групування діючого категоріального апарату інвестиційно-емісійної діяльності до скінчених множин Тб, які мають тенденцію зміні у часі та становлять основу для вирішення завдань управління на ринку цінних паперів. Дотримання кожної вимоги законодавства щодо угоди з цінними паперами супроводжується управлінськими діями учасників відносин, які мають витратний характер та відображаються у послідовності формування вартості обслуговування Вб окремої дії Dб .

У дисертації розробка організаційно-економічного механізму управління регіональними ринками цінних паперів базувалось на врахуванні вимог нормативно-правових актів, включаючи обґрунтування управлінських рішень, погодження і оцінку ефективності їх впровадження. Виділення вартісних показників виконання вимог дало можливість прогнозувати фінансовий результат операції з цінними паперами, а також передбачити заходи щодо їх економічного захисту.

У четвертому розділі "Методологія дослідження процесів управління регіональними ринками цінних паперів" здійснено аналіз правових основ управління, нормативної бази регулювання управлінням, обґрунтовано принципи та методи управління регіональними ринками цінних паперів в сучасних умовах.

В роботі обґрунтована доцільність використання таких основних принципів управлінської діяльності в регіональних ринках цінних паперів як: системність, законність, регіональність, науковість, баланс повноважень і відповідальності, компетентність, які складають єдину систему і характерні для економіки перехідного періоду. Доведено, що така система принципів разом із передумовами розвитку національної економіки обумовлює необхідність докорінної зміни підходів до управління регіональними ринками цінних паперів і переходу до активних науково-обґрунтованих механізмів впливу на ринок.

Встановлено, що особливістю угоди як об'єкта управління на ринку цінних паперів є безперервність процесу управління та необмеженість його в часі. Це забезпечується використанням наукового підходу, який дає змогу приймати управлінське рішення шляхом співставлення норм законодавства і економічних наслідків, що виникають, з вимогами інших суб'єктів відносин в процесі коригування вектора цілі управління. Доведено, що з метою досягнення подальшого прогресу на ринку, виходу українських цінних паперів на світовий фінансовий ринок варто створити єдиний орган з координації науково-дослідної, законодавчої, управлінської та освітньої діяльності на ринку цінних паперів як науково-дослідний інститут, а також сформувати окремі наукові полігони.

Правову основу функціонування регіонального ринку цінних паперів складають законодавство щодо цінних паперів і нормативно-правові акти суб'єктів відносин. Складна організаційно-економічна природа ринку цінних паперів потребує дослідження відносин щодо цінних паперів з виділенням ієрархічних зв'язків і залежностей як між нормативно-правовими актами, так і серед об'єктів та суб'єктів управління.

Вивчення систем організаційного, адміністративного, правового супроводу ринку, повноважень і обов'язків окремих груп суб'єктів відносин на ньому дозволяє виділяти стійкі зв'язки новоутворень територіального розміщення об'єктів і елементів регіональних ринків цінних паперів - пунктів, вузлів, центрів, районів інвестиційно-фінансового обслуговування. Проведений аналіз дозволяє простежити поведінку суб'єктів опосередкованого типу, що чіткіше інших виявляють властивість концентрувати навколо себе матеріально-речові елементи територіальної структури і продукцію ринку цінних паперів: органи центральної законодавчої та виконавчої влади - з питань формування та функціонування загальнонаціонального ринку, Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку - по всьому спектрі питань щодо функціонування національного та регіональних ринків; органи судової влади - по будь-яких спірних питаннях. У сучасних умовах вони можуть розглядатися як ядро будь-якого територіального утворення ринку цінних паперів, яке тяжіє до інших елементів територіальної структури продуктивних сил регіону.

П'ятий розділ "Організаційно-економічний механізм управління ринком цінних паперів та фактори ризиків інвестора" присвячено дослідженню системи вимог до обліку прав власності та обслуговування цінних паперів, розробці організаційно-економічного механізму управління професійними та іншими учасниками регіонального ринку цінних паперів.

На основі аналізу вимог різних суб'єктів відносин регіонального ринку цінних паперів, в порівнянні з вартістю обслуговування цих вимог, проведено класифікацію складових вартості обслуговування, яка попередньо визначає регіональні фактори ризику інвестора. Підставою для економічної оцінки фактора ризику інвестора є облік вартості обслуговування Ввп(t, S, Е, h) щодо подолання небажаної ситуації у фінансовому результаті операції з цінними паперами.

Показано, що розвиток ринкової економіки і ринку цінних паперів в Україні, крім динаміки законодавства, супроводжується створенням його інфраструктури і появою додаткових вимог у зв'язку з випуском та обігом цінних паперів. Розглядаючи найпростішу модель формування системи реєстру в умовах однакової вартості обслуговування кожного з інформаційних параметрів rij, сукупна вартість обслуговування системи реєстру набуває лінійної залежності від числа її інформаційних параметрів R.

Виходячи з пропорцій покриття величини вартості обслуговування цінних паперів, які формуються між різними суб'єктами відносин регіонального ринку, повноважень цих суб'єктів щодо впливу на складові вартості обслуговування, цінової, конкурентної, податкової політики, виділені регіональні особливості формування економічних відносин з погляду переносу акценту управлінських дій останнім часом на облік прав власності. Цей об'єктивний фактор зумовлює здатність до формування інвестиційно-фінансових утворень як складових територіальної структури та організації ринку цінних паперів.

Бюджетна система України не передбачає будь-яких дотацій чи інших виплат учасникам ринку цінних паперів, витрати компенсуються, як правило, за рахунок недержавних інвесторів. Таким чином, конкурентна боротьба інвестиційно-фінансових утворень проявляється в збільшенні додаткових витрат окремих учасників ринку, які не можна компенсувати в режимі звичайного функціонування. Зміни законодавства, що стосуються роботи учасників ринку, обумовлюють зрушення в тарифах і розцінках, собівартості продукції. Доцільним у цьому випадку вважається облік пропорції покриття витрат емітентом та інвестором.

Вивчення прийомів управління, їх систематизація за вартісними параметрами і очікуваними значеннями фінансового ризику дозволила виділити елементи територіальної структури, які концентрують навколо себе складові ринку і здатні до формування інвестиційно-фінансових утворень. У якості ядроутворюючих елементів з властивостями економічного тяжіння до інших матеріально-речових елементів розглядаються емітент цінних паперів та реєстроутримувач.

У шостому розділі "Науково-методичне обґрунтування ефективності управління, прогнозування та стимулювання регіональних ринків цінних паперів" досліджуються проблеми оцінки ефективності управління та активізації діяльності регіонального ринку цінних паперів, створення його прогнозної моделі та розробка Концепції управління.

Для суб'єктів відносин прямого типу розрахунки економічних показників управління проводяться окремо у емітента, інвестора та професійного учасника. Доведено, що у всіх випадках деформації елементарної моделі угоди при управлінських впливах /N/ суб'єктів управління відбувається збільшення інтегральних коефіцієнтів управління /КЕ / у емітента (інвестора або професійного учасника) відносно базового коефіцієнта КЕ 0 :

КЕ = КЕ 0 + КЕj; (3)

Групування N емітентів у межах регіонального ринку цінних паперів дозволяє визначити середньозважений показник ефективності управління ЕфЕ (t) відносно емітентів регіонального ринку:

ЕфЕ (t) = ЕфЕ(t) i : N . (4)

Для виділення тенденції розвитку та прогнозування регіонального ринку цінних паперів була розроблена система показників оцінки ефективності управління. Аналіз вартісних параметрів управління і поточної потреби у використанні активних механізмів впливу дав змогу запропонувати методику активізації діяльності регіонального ринку. Вибір певних управлінських дій за даною методикою має індивідуальний характер, спрямований на узгодження цілей різних суб'єктів відносин.

Розрахунок прогнозних показників кожної дії на ринку цінних паперів, їх вибір, що підвищує ефективність управління, визначення послідовності виконання і узгодження пропонованих дій з іншими суб'єктами відносин складають алгоритм формування методики активізації інвестиційної діяльності емітента (рис. 6).

Вибір зазначених дій, їх черговість та активізація інвестиційної діяльності емітента відбувається з урахуванням специфіки емітента на регіональному ринку цінних паперів методом прогнозування величини ефективності управління у емітента. Розрахунок підвищення ефективності управління у емітента проводиться на основі прогнозних даних кожної дії, прогнозних величин доходу та вартості обслуговування цінних паперів у емітента.

Запровадження методик активізації і виконання дій на регіональному ринку цінних паперів дасть можливість забезпечити досягнення умов розширеного відтворення та стале функціонування суб'єктів його господарської діяльності. Дослідження показало, що розвиток національного ринку цінних паперів стримується низькими темпами зростання регіональних ринків і відсутністю науково-обґрунтованих методів управління, у тому числі з боку держави. Для включення активних механізмів управління регіональними ринками цінних паперів, залучення інвестиційних коштів у регіони і поліпшення їх інвестиційного клімату необхідно розробити і ухвалити нові нормативні акти, зокрема, Концепцію управління регіональними ринками цінних паперів України, а також стратегію розвитку регіонального ринку у кожному регіоні.

Основними складовими Концепції управління регіональними ринками цінних паперів є: вивчення передумов розвитку регіональних ринків, визначення головної мети підвищення їх ефективності, розробка принципів державної політики та засобів її удосконалення у цієї сфері, короткострокових та довгострокових завдань, визначення пріоритетних шляхів реалізації завдань, співвідношення заходів державного впливу та участі органів місцевого самоврядування, визначення етапів її реалізації. Реалізація основних положень Концепції забезпечить активізацію регіональних ринків цінних паперів, залучення інвестиційних ресурсів в їх господарську діяльність.

Висновки

У дисертації розроблено теоретико-методологічні основи та практичні рекомендації територіальної організації ринку цінних паперів України в умовах соціально-економічних трансформацій. Це дозволило отримати наступні науково-практичні результати:

1. Регіональний ринок цінних паперів це - взаємопов'язана сукупність інвестиційно-фінансових утворень різного територіального рівня та система відносин щодо цінних паперів і осіб, що беруть участь у цих відносинах (суб'єктів відносин), зосереджених в межах певного регіону. Визначено, що створені в процесі корпоратизації і приватизації підприємств і економічних реформ регіональні ринки цінних паперів є важливим структурним елементом продуктивних сил держави.

Доведено, що практика функціонування національного ринку цінних паперів і висока конфліктність виробничих відносин на ньому останнім часом створили об'єктивні передумови для зміни методів управління, форм побудови і розвитку матеріально-речових елементів його територіальної структури та організації. Існуючі методи пасивно-статистичного аналізу і управління не відповідають сучасним вимогам економічного реформування, не відображають суті процесів та явищ на регіональних ринках, гальмують їх розвиток, перешкоджають залученню інвестиційних коштів широкого кола громадян та юридичних осіб до розвитку економіки.

2. Встановлено, що територіальна організація ринку цінних паперів - це цілісна система забезпечення організаційно-управлінських взаємозв'язків, спрямованих на досягнення оптимальної регіональної структури цієї сфери суспільного виробництва, раціональне використання інвестиційних ресурсів, найповніше задоволення потреб суб'єктів господарської діяльності в надійних інструментах залучення інвестиційно-фінансових активів, яка включає просторове розміщення матеріально-речових елементів ціннопаперового виробництва, систему управління цією сферою суспільних відносин, поєднання речових елементів з учасниками відносин щодо цінних паперів у єдиному процесі.

3. У дослідженні висвітлено особливу роль ринку цінних паперів у формуванні виробничих відносин територіально-виробничого комплексу регіону. Визначено, що результатом діяльності ринку цінних паперів є надходження інвестиційних коштів, зростання кількості розміщених у інвесторів цінних паперів, а також зміна сформованих відносин щодо цінних паперів та генерація нових відносин. Зміна виробничих відносин є кінцевим продуктом ціннопаперового технологічного ланцюжка і зумовлює подальші зміни усієй системи економічних відносин досліджуваного об'єкта господарської діяльності. Результатом роботи регіонального ринку цінних паперів є також інформаційний продукт - масиви даних про цінні папери, їх власників, належні їм права та особливості реалізації відносин щодо цінних паперів.

Визначено закономірності розміщення ціннопаперового виробництва, що ґрунтуються на тенденції зміни стихійних механізмів управління на свідомі. Серед специфічних закономірностей виділено випереджуючі темпи розвитку суб'єктивних елементів продуктивних сил ринку цінних паперів відносно матеріально-речових, поглиблення диспропорцій розвитку суб'єктивних і матеріально-речових елементів між однотипними учасниками відносин у межах одного і того регіону, а також гіпертрофований вплив випадкових факторів в умовах недосконалості нормативно-правової бази і відсутності регіональних традицій поведінки у відносинах щодо цінних паперів.

4. Здійснено класифікацію матеріально-речових елементів ринку цінних паперів в сучасних умовах господарювання шляхом використання категоріального апарату продуктивних сил: засобів і предметів праці, об'єктів інтелектуальної та промислової власності, суб'єктивних елементів у процесі виконання певних функцій щодо забезпечення випуску і обігу цінних паперів. Доведено, що учасниками технологічного процесу виробництва і накопичення інвестиційної та емісійної мас виступають емітенти, інвестори та професійні учасники регіонального ринку цінних паперів, органи реєстрації випусків цінних паперів і контролю за їх обігом, центральна та регіональна влада.

Проведено аналіз різноманітних виробничих відносин, що виникають у зв'язку з укладанням, виконанням, підтримкою угод та у разі здійснення господарської чи професійної діяльності на ринку цінних паперів. Показано, що участь людини в реалізації виробничих відносин на ринку цінних паперів проявляється в суб'єктивному підході до оцінки, аналізу явищ у процесі ціннопаперового виробництва, вироблення управлінських дій, виходячи з прийнятих суб'єктивних оцінок. Недосконалість виробничих відносин на регіональному ринку цінних паперів відображає слабку ефективність сучасних методів адміністративного, правового, судового, регіонального впливу. Подальший розвиток ринку неможливий без поступової зміни сформованих виробничих відносин, у першу чергу, правових відносин щодо цінних паперів, що вимагає ухвалення ряду законодавчих актів, розробки Концепції управління регіональними ринками цінних паперів.

5. Виділено деякі особливості ринку цінних паперів як галузі регіонального господарського комплексу: спрямованість на поліпшення економічних показників функціонування об'єктів управління; високий рівень комплексності і наукомісткості; різноманітність форм підпорядкованості в територіально-адміністративному, галузевому і фінансовому розрізі; багатоланковість структури управління; специфічність критеріїв оцінки ефективності управління; залежність територіальної виробничої структури і параметрів управління від географічного положення території та інших елементів територіальної організації продуктивних сил; наявність стохастичної компоненти в характері та процесах управління цією сферою суспільного виробництва. Встановлення диференціації учасників відносин щодо цінних паперів за технологічною формою основних підгалузей і підприємств дає можливість обґрунтувати економічно доцільну складову структуру, прогнозувати й планувати розвиток територіальної структури ринку цінних паперів.

Визначено, що територіальний розвиток ринку цінних паперів України та удосконалення його структури є складним наукомістким завданням, для вирішення якого потрібні нові підходи, всебічний аналіз накопиченого досвіду функціонування в умовах перехідної економіки, у першу чергу засобів праці, які створені за рахунок бюджетного фінансування - нормативної бази, судової та контрольно-ревізійної практики тощо. Нагальною потребою розвитку економіки та ринку цінних паперів є створення єдиного органу з координації науково-дослідної, законодавчої, управлінської та освітньої діяльності на ринку цінних паперів у форми науково-дослідного інституту, а також окремих наукових полігонів.

6. Обґрунтовано доцільність формування та визначено структуру основних форм територіальної організації ринку цінних паперів - інвестиційно-фінансових пункти, центри, вузли, райони, а також регіональний ринок цінних паперів. Це дозволило здійснити детальне порівняння управлінських впливів на предмети праці різних учасників відносин - суб'єктів управління, виділити головну роль деяких з них за рівнем їхнього впливу (економічного, адміністративного, правового, корпоративного, інформаційного тощо). Таких учасників відносин можна розглядати в якості ядра територіального утворення ринку, що концентрує навколо себе інші матеріально-речові елементи територіальної структури, а також вироблену продукцію. Інші суб'єкти цього територіального утворення, знаходячись у відносинах щодо цінних паперів з ядром, виявляють властивості тяжіння до нього. Критеріями кількісної оцінки тяжіння до ядра виступають економічні показники взаємодії на регіональному ринку цінних паперів.

Доведено, що сучасна практика функціонування регіональних ринків цінних паперів не передбачає обліку та оподаткування опосередкованої форми доходу від операцій із цінними паперами у вигляді користування правами щодо цінних паперів. Це знижує доходну частину бюджету, надає тіньового відтінку за таких операцій та загострює відносини щодо цінних паперів. Бюджетна система України не передбачає будь-яких дотацій чи інших компенсацій учасникам ринку, тобто витрати компенсуються виключно за рахунок недержавних ресурсів, а конкурентна боротьба проявляється в збільшенні розміру додаткових витрат в окремих учасників ринку, які не можна компенсувати в режимі звичайного функціонування.

7. У ході дослідження визначено, що елементарним об'єктом управління регіонального ринку цінних паперів є одинична угода з цінними паперами і відносини щодо цінних паперів, які випливають з неї. Встановлено структуру відносин як теоретичну базу вирішення існуючих проблем і протиріч, виділено економічні, правові, соціальні, моральні, інформаційні та інші відносини і відносини власності з погляду економічних показників, які перебувають у тісному взаємозв'язку між собою і є системною організацією взаємних прав і зобов'язань осіб, що беруть участь в угоді та відносинах щодо цінних паперів. Інші об'єкти управління виділені шляхом групування одиничних угод і відносин щодо цінних паперів за певними ознаками залежно від завдання управління.

Дослідження моделі угоди дозволяє зробить висновок, що використання для цілей управління окремої групи відносин щодо цінних паперів при ігноруванні або заниженні ролі інших відносин призводить до дисбалансу прав і обов'язків учасників регіонального ринку цінних паперів та викликає зустрічні дії для балансування системи відносин.

8. Встановлено, що структуру потенційних учасників відносин - суб'єктів управління передумовлюють вимоги чинного законодавства та об'єктивні умови функціонування регіонального ринку цінних паперів. Результат впливу на окремо взятий об'єкт управління являє собою зміну характеристик відносин щодо цінних паперів або навіть істотних умов угоди. При цьому, як правило, вектори цілей управління різних учасників відносин мають незбіжний чи навіть зустрічний характер. Це обумовлює протиріччя в управлінні, для вирішення яких розроблено організаційно-економічний механізм управління, реалізація якого дає змогу зменшити негативні наслідки від взаємного впливу для більшості регіональних учасників відносин шляхом адаптації вихідних параметрів управління.

Здійснено аналіз методів впливу різних категорій учасників відносин щодо цінних паперів регіонального ринку, що дозволило класифікувати регіональні фактори ризику інвесторів та інших учасників відносин. Доведено, що наявність цих факторів у функціонуванні регіонального ринку цінних паперів свідчить про пригнічений стан досліджуваної економічної підсистеми - окремого емітента цінних паперів, інвестора, професійного учасника або взагалі регіонального ринку цінних паперів, відображає депресивний характер його розвитку в сформованих умовах господарювання та вимагає додаткових управлінських дій щодо його активізації.

9. Дослідження динаміки макроекономічних показників національного ринку цінних паперів свідчить про стійку тенденцію зростання обсягів випусків цінних паперів за весь період економічних реформ. Разом з тим темпи розвитку інфраструктури ринку в регіональному аспекті значно відстають від темпу приросту емісійної маси. Внаслідок цього зростає перевантаженість регіональної інфраструктури, погіршуються параметри управління, знижується інвестиційна привабливість регіонів. Для поліпшення інвестиційного клімату та стану національного ринку цінних паперів потрібне вирівнювання показників розвитку регіональних ринків у співвідношенні не нижче від середнього показника інвестиційної привабливості кожного регіону, у тому числі за рахунок дотацій у регіональну інфраструктуру.

10. Проведений аналіз дав змогу сформулювати систему показників для оцінки ефективності функціонування регіонального ринку цінних паперів, що характеризують сучасний його стан, рівень розвитку інфраструктури, інвестиційну привабливість, інформаційно-технологічну озброєність, у тому числі на тривалу перспективу. Доведено, що з економічної точки зору ефективність управління ринком оцінюється через вартісні параметри об'єкта управління - фінансовий результат операцій з цінними паперами, інтегральний доход, вартість обслуговування цінних паперів.

Аналіз вартісних параметрів управління регіональними ринками цінних паперів дозволяє розробити методики їх активізації, досягти їх спрямованості на поліпшення взаємодії різних груп учасників відносин, зменшення рівня конфліктності та імовірності непрогнозованих дій, підвищення інвестиційної привабливості регіонального ринку.

11. Досліджено, що умовою розширеного відтворення в найпростішій моделі двосторонніх відносин на регіональному ринку цінних паперів є досягнення позитивних фінансових результатів сторін угоди за умови розімкнення системи відносин, коли коло потенційних інвесторів є заздалегідь необмеженим, забезпечуючи безупинне залучення інвестиційних коштів політичними, податковими, правовими та іншими методами. Результатом розширеного відтворення відносин економічної власності емітента цінних паперів, інформаційних баз даних, інвестиційної та емісійної маси, об'єктів інтелектуальної та промислової власності щодо обслуговування цінних паперів є забезпечення умов сталого функціонування суб'єкта господарської діяльності.

Запропоновано методика та теоретико-методологічна основа розробки Концепції управління регіональними ринками цінних паперів України, які дають можливість розробити регіональні програми у відповідності з вимогами соціально-економічного розвитку території як складові частині Державної програми розбудови національного ринку цінних паперів.

Обґрунтовані у дисертації програмно-цільові підходи дають можливість реалізувати Концепцію в сучасних умовах господарювання та дозволяють спрогнозувати подальший розвиток ринку цінних паперів, створити необхідні економічні, соціальні, правові та організаційні умови для активізації регіональних ринків і сталого розвитку територій.

Список опублікованих праць за темою дисертації

1. Кондрашихін А.Б. Організаційно-економічний механізм управління регіональними ринками цінних паперів. - Севастополь: СТ "Просвіта" ім. Т.Г. Шевченка, 2003. - 248 с. (Рецензія: Лозова Т.І. Розвиток національного ринку цінних паперів і корпоративного управління // Фінанси України. - 2003. - №9. - С. 143).

2. Кондрашихин А.Б. Оценка рисков инвестирования на рынке ценных бумаг. - Севастополь: РИБЭСТ, 2002. - 324 с.

3. Кондрашихин А.Б. Решение задач управления на рынке ценных бумаг. - Севастополь: Просвіта, 1998. - 40 с.

4. Кондрашихин А.Б., Горенко Т.И. Механизмы фондового рынка и приватизация в современных условиях. - Севастополь: Просвіта, 1995. - 28с. (особистий внесок - аналіз існуючих механізмів та розробка рекомендацій щодо їх удосконалення).

5. Государственное регулирование экономики переходного периода / Горенко Т.И., Карпов В.А., Кондрашихин А.Б., Кучеренко В.Р., Лозовая Т.И., Олейник Г.Ю., Рожманов В.Г. / Под ред. В.Р. Кучеренко, Т.И. Лозовой. - Севастополь: Просвіта, 2000. - 184 с. (особистий внесок - дослідження умов інвестування на ринку цінних паперів).

6. Кондрашихін А.Б. Особливості формування регіональних ринків цінних паперів в умовах економічної активності // Регіональні аспекти розвитку і розміщення продуктивних сил України: Зб.наук.пр. - Тернопіль: Економічна думка. - 2002. - Вип.7. - С. 185-189.

7. Кондрашихін А., Горенко Т., Лиско Ю. Облік витрат на обслуговування цінних паперів у процесі приватизації // Ринок цінних паперів України. - 2002. - №11-12. - С. 17-20. (особистий внесок - розробка методології обліку).

8. Кондрашихин А.Б. Економічні аспекти обігу цінних паперів на підприємствах АПК // АгроІнКом. - 2002. - №1-2. - С. 49-51.

9. А.Б. Кондрашихін. До питання удосконалення відносин по цінних паперах // Зб.наук.пр. Черкаського державного технологічного університету. Сер. Економічні науки. - Черкаси: ЧДТУ. - 2002. - №3. - С. 204-207.

10. А.Б. Кондрашихін. Особливості становлення інфраструктури ринку цінних паперів // Економіка промисловості України: Зб. Наук. пр. - К.: РВПС України НАН України. - 2002. - С. 218- 223.

11. Кондрашихин А.Б. Формирование корпоративной культуры в переходной экономике // Культура народов Причерноморья. - 2002. - №36. - С. 31-37.

12. А.Б. Кондрашихін. Розрахунок ефективності управління угодами з цінними паперами // Економіст. - 2003. - №1. - С. 61-63.

13. А.Б. Кондрашихін. Інноваційний розвиток регіональної інфраструктури ринку цінних паперів // Вісник Сумського державного університету. Сер. Економіка. - 2003. - №5. - С. 154-158.

14. Кондрашихин А.Б. Региональные рынки ценных бумаг: инструмент социально-экономического развития региона // Регіональні перспективи. - 2003. - №1. - С. 46-50.

15. Кондрашихин А.Б. Оценка управляемости эмитента регионального рынка ценных бумаг // Экономика и управление. - 2003. - №1. - С. 19-21.

16. Кондрашихин А.Б. Параметры управления профессионального участника регионального рынка ценных бумаг // Механізм регулювання економіки, економіка природокористування, економіка підприємства та організація виробництва: Зб.наук.пр. - Суми: СумДУ. - 2003. - №1-2. - С. 293-297.

17. А.Б. Кондрашихін. Інвестиційні ризики українського ринку цінних паперів // Банківська справа. - 2003. - №2. - С. 62-70.

18. Кондрашихін А.Б. Економічні аспекти управління ринком цінних паперів // Фінанси України. - 2003. - №7. - С. 122-129.

19. Кондрашихін А.Б. Регіональні особливості функціонування ринку цінних паперів // Актуальні проблеми економіки. - 2003. - №3. - С.34-38.

20. Кондрашихін А.Б. Організаційно-економічний механізм управління ринком цінних паперів і фактори ризику інвестора // Вісник Української Академії державного управління при Президентові України. - 2003. - №2. - С. 193-198.

21. Кондрашихін А.Б. Створення умов розширеного відтворення на ринку цінних паперів // Продуктивність. - 2003. - №1. - С. 2-4.

22. Кондрашихин А.Б. Показники стану і прогнозування емісійної активності ринку цінних паперів // Економіка: проблеми теорії та практики: Міжвуз.зб.наук.пр. - Дніпропетровськ: Наука і освіта. - 2003. - Вип.175. - С. 35-44.

23. Кондрашихин А.Б. Моделирование задач корпоративного управления на промышленных предприятиях // Економіка промисловості. - 2003. - № 1. - С. 96-101.

24. Кондрашихин А.Б. Финансовые аспекты управления многосторонними отношениями по ценным бумагам // Экономика Крыма. - 2003. - № 6. - С. 35-38.

25. Кондрашихин А.Б. Совершенствование налогового управления региональным рынком ценных бумаг // Экономика и управление. - 2003. - №2. - С. 34-37.

26. Кондрашихін А.Б. Показники стану регіональної емісійної активності ринку цінних паперів // Економіст. - 2003. - №4. - С. 70-71.

27. Кондрашихин А.Б. Оптимизация налоговых отношений на рынке ценных бумаг // Теорії мікро-макроекономіки: Зб.наук.пр. - К.: Знання України. - 2003. - Вип. 13. - С. 168-173.

28. Кондрашихін А.Б. Обслуговування угод з цінними паперами в процесі приватизації // Держ.інформ.бюл. о приват. - 2003. - №4. - С.17-19.

29. Кондрашихін А.Б. Особливості регіонального розвитку ринку цінних паперів // Регіональна економіка. - 2003. - №2. - С. 80-88.

30. Кондрашихин А.Б. Особенности информационной деятельности регионального регистратора ценных бумаг // Економіка: проблеми теорії та практики: Міжвуз.зб.наук.пр. - Дніпропетровськ: Наука і освіта. - 2003. - №178. - С. 291-296.

31. Кондрашихин А.Б. Территориальная организация рынка ценных бумаг: закономерности размещения и развития // Экономика и управление. - 2003. - № 7. - С. 6-9.

32. А.Б. Кондрашихин. Об определении места рынка ценных бумаг в структуре производительных сил // Економіка: проблеми теорії та практики: Міжвуз.зб.наук.пр. - Дніпропетровськ: Наука і освіта. - 2003. - №180. - С. 144-150.

33. Веселова Т.И., Кондрашихин А.Б., Вожжова Е.Ф. К вопросу ценообразования акций в договорных отношениях мены // Вестник СевДТУ. Сер. Економіка і фінанси: Зб.наук.пр. - Севастополь: Вид-во СевНТУ. - 2003. - Вип. 44. - С. 115-120. (особистий внесок - порівняний аналіз об'єкту управління в цінних паперах)

34. Кондрашихин А.Б. Методологические основы исследования организации рынка ценных бумаг и пути ее совершенствования // Региональные перспективы. - 2003. - № 6. - С. 10-12.

35. А.Б. Кондрашихин. Особливості професійної підготовки кадрів регіонального учасника ринку цінних паперів // Вісник Академії праці і соціальних відносин: Зб.наук.пр. - К.: АПСВ. - 2003. - №3. - С. 88-92.

36. Кондрашихін А.Б. Удосконалення територіальної організації регіонального ринку цінних паперів // Держава та регіони. Сер. Економіка та підприємництво. - 2003. - №1. - С. 145-149.

37. Кондрашихін А.Б. Фінансові аспекти відносин учасників ринку цінних паперів // Фінанси України. - 2003. - №12. - С. 113-117.

38. Кондрашихин А.Б. Безопасность должностного лица в процессе управления корпоративными правами // Матер. 4-ї Всеукраїнської наук.-практ. конфер. "Телекомунікації України: економіка, менеджмент, право". - Ч.1. - Одеса: ОНАЗ ім. О.С. Попова. - 2002. - С. 23-27.

39. Кондрашихин А.Б.. Методологические аспекты формирования внутриакционерных отношений // Матер. першої міжнар. наук.-практ. конфер. "Теорія і практика формування і розвитку корпоративного сектора економіки". - К.: НДЕІ. - 2003. - С. 52-54.

40. Кондрашихін А.Б. Удосконалення відносин по цінних паперах у контексти регіонального розвитку // Зб. пр. Всеукраїнської наук. конфер. "Проблеми управління регіональним економічним і соціальним розвитком" // Вісник Українського державного університету водного господарства природокорист. Сер. Економіка: Зб.наук.пр. - Рівне: УДУВГП. - 2003. - Вип. 1. - С. 62-66.

41. Кондрашихин А.Б., Федорова В.А. Методология выделения и оценки инвестиционных рисков на стадии банкротства эмитента ценных бумаг // Матер. Міжнарод. наук.-практ. конфер. "Економічні та правові проблеми санації і банкрутства підприємств в Україні: теорія і практика" // Актуальные проблемы экономики. - 2003. - №4. - С. 9-10. (особистий внесок - розробка методології оцінки інвестиційних ризиків)

42. Кондрашихін А.Б. Методологічні підходи до оцінки інвестиційних ризиків українського ринку цінних паперів // Матер. Всеукраїнської наук.-практ. конфер. "Банківська система в умовах трансформації фінансового ринку України". - К.: Київ.нац.торг.-екон.ун-т. - 2002. - С. 40-42.

43. Кондрашихин А.Б. Об определении места рынка ценных бумаг в структуре производительных сил // Матер. наук.-практ. конфер. "Україна наукова". - Економіка. - Дніпропетровськ: Наука і освіта. - 2003. - Т. 19. - С. 27-29.

44. Кондрашихин А.Б. Повышение эффективности корпоративного управления предприятий связи // Матер. Всеукраїнського наук.-практ. семінару "Проблеми економічного розвитку й ефективного управління в галузі зв'язку". - Одеса: ОНАЗ ім. О.С. Попова. - 2003. - С. 49.

45. Кондрашихін А.Б. Впровадження нових інформаційних технологій на ринку цінних паперів // Матер. Міжнар.наук.-практ.конфер. "Проблеми фінансово-економічного розвитку підприємництва та малого бізнесу в України (регіональний аспект)" // Наук.вісник Буковин.держ.фін.-екон.ін-ту. Сер. Економічні науки. - 2003. - Вип.4. - С. 346-348.

46. Кондрашихін А.Б. Моделювання фінансових відносин при багатосторонньому впливі на ринку цінних паперів // Матер. IV Всеукр.наук.-практ.конф. "Фінансово-економічні проблеми розвитку регіонів України". - Дніпропетровськ: Наука і освіта. - 2003. - Том 2. - С. 38.

47. Кондрашихін А.Б. "Про передумови виділення ціннопаперового виробництва в особливу галузь" // Матер. ІІ Міжнар.наук.-практ.конф. "Динаміка наукових досліджень ?2003". - Економіка. Інвестиційна діяльність. - Дніпропетровськ: Наука і освіта. - 2003. - Том 22. - С. 31-32.

Размещено на Allbest.ru