Становлення та функціонування фермерських господарств на радіоактивно забруднених територіях

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство аграрної політики України

Державний агроекологічний університет

УДК 631.115:11:332.142.6

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

Становлення та функціонування фермерських господарств на радіоактивно забруднених територіях

Спеціальність 08.07.02 - економіка сільського господарства і АПК

Довженко Валентина Анатоліївна

Житомир 2004

Загальна характеристика роботи

фермерське господарство радіоактивне забрудненння

Актуальність теми дослідження. На сучасному етапі актуальною проблемою економічної політики України є створення конкурентоспроможного аграрного сектора. Затяжна криза аграрної сфери економіки вимагає швидкого розвитку нових організаційно-господарських формувань, серед яких особливого значення набуває становлення та функціонування фермерських господарств. При цьому основними концептуальними положеннями стратегії розвитку фермерства є формування приватних господарств товарного типу і широке їх кооперування.

Внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС погіршився екологічний стан, виникли значні труднощі у виробництві сільськогосподарської продукції на забруднених радіонуклідами територіях. Найскладнішими в розвитку фермерських господарств радіоактивного регіону є проблеми дотримання принципів організації виробництва, наукового обґрунтування виробничого напряму, спеціалізації та диверсифікації цих господарств, ресурсозабезпеченості, а також адаптації до умов аграрного ринку.

Теоретична і практична значимість вирішення проблеми розвитку фермерських господарств на забруднених радіонуклідами територіях обумовлює актуальність та проведення окремого дослідження.

Стан вивчення проблеми. Останнім часом в економічній літературі значна увага приділяється проблемам, пов'язаним з організацією та розвитком фермерських господарств. Розробці теоретичних і прикладних положень становлення та функціонування фермерських господарств в Україні присвятили свої дослідження відомі вітчизняні вчені-економісти П. Березівський, В. Зіновчук, І. Коновалов, О. Крисальний, В. Липчук, М. Малік, В. Месель-Веселяк, Л. Молдаван, О. Онищенко, П. Саблук, Г. Черевко, О. Шестопаль, В. Юрчишин та ін. Стосовно рекомендацій ведення сільськогосподарського виробництва в зоні радіоактивного забруднення, важливими є наукові розробки Н. Берлач, П. Бондаря, Г. Дударя, О. Дутова, П. Надточія, А. Малиновського, Л. Перепелятникова, Б. Прістера, Є. Юдинцева та ін.

Однак, комплексний підхід до вирішення проблем ефективного функціонування фермерських господарств на територіях радіоактивного забруднення, створення необхідних умов для їх становлення як перспективної форми господарювання ще недостатньо опрацьований. Тому питання взаємозв'язку економічного розвитку фермерства і екологічної безпеки виробництва є актуальними і вимагають проведення окремого дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана відповідно до плану науково-дослідних робіт Державного агроекологічного університету (м. Житомир) за темою: “Розробити і обґрунтувати стратегічні напрями та пріоритети пореформеного розвитку аграрного сектору північно-західного регіону України” (номер державної реєстрації 0104U008697).

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є обґрунтування організаційно-економічних основ і розробка практичних рекомендацій щодо стратегії розвитку фермерських господарств на радіоактивно забрудненій території внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС. Для досягнення поставленої мети в процесі дослідження вирішувались наступні завдання:

- уточнити економічну сутність, функції та переваги фермерського господарства як форми підприємницької діяльності;

- теоретично обґрунтувати передумови, чинники та загальні проблеми становлення й функціонування фермерських господарств;

- на основі вивчення сучасного стану та тенденцій розвитку фермерських господарств радіоактивно забрудненої території ідентифікувати специфічні проблеми їх діяльності;

- обґрунтувати пріоритетні напрями спеціалізації та диверсифікації фермерських господарств з урахуванням екологічних чинників;

- визначити основні напрями ринкової адаптації та інформаційно-консультаційного забезпечення фермерських господарств радіоактивно забруднених територій;

- обґрунтувати кількісні параметри прогнозу розвитку фермерських господарств в умовах посиленого екологічного навантаження.

Об'єктом дослідження є процес становлення фермерських господарств на забрудненій радіонуклідами внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС території адміністративних районів Житомирської області: Володарськ-Волинського, Народицького, Коростенського, Олевського, Овруцького, Лугинського, Малинського, Новоград-Волинського, Ємільчинського.

Предметом дисертаційного дослідження є теоретико-методологічні і практичні аспекти вирішення проблем становлення і розвитку фермерських господарств екологічно проблемного регіону.

Методи дослідження. Методологічною та теоретичною основою дисертаційної роботи є діалектичний метод пізнання, системний підхід до вивчення економічних явищ і процесів формування фермерського укладу та притаманних йому виробничих відносин. Узагальнення теоретичних засад становлення та функціонування фермерських господарств і формулювання висновків зроблено з використанням прийомів абстрактно-логічного методу, а саме: індукції і дедукції, аналогії і співставлення.

При аналізі сучасного стану та тенденцій розвитку фермерських господарств радіоактивно забруднених територій Житомирської області застосовано статистико-економічний метод, зокрема, такі його прийоми як групування, порівняння, графічний, а також методи аналізу і синтезу. При проведенні факторного аналізу ефективності використання земельних угідь у фермерських господарствах застосовано метод кореляційно-регресійного аналізу. Виявлення впливу зміни посівних площ та урожайності на валовий збір зернових культур у фермерських господарствах регіону дослідження здійснено за допомогою індексного методу. Вибіркові обстеження діяльності фермерських господарств проведено з використанням монографічного методу та методу соціометричних опитувань.

Розробка методики обґрунтування перспективних напрямів спеціалізації фермерських господарств здійснювалася на базі економіко-математичного моделювання за допомогою персонального комп'ютера. При розробці техніко-економічного обґрунтування діяльності інформаційно-консультаційного центру застосовувався розрахунково-конструктивний метод економічних досліджень. З використанням методу екстраполяції рядів динаміки та методу експертних оцінок здійснено прогнозні розрахунки розвитку фермерських господарств радіоактивно забрудненої території Житомирської області до 2007 р.

Інформаційною базою дослідження були офіційні статистичні матеріали, нормативно-довідкова література, матеріали головних управлінь економіки, сільського господарства та продовольства Житомирської облдерж-адміністрації, Асоціації фермерів та приватних землевласників Житомирської області, звітність фермерських господарств, публікації наукових установ, праці вітчизняних і зарубіжних вчених-аграрників та фахівців з проблеми дослідження тощо.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в наступному:

Вперше:

- виявлено регіональні особливості та обґрунтовано перспективи розвитку фермерських господарств радіоактивно забруднених територій, що пов'язано з необхідністю вирішення як загальних проблем формування фермерського укладу, так і з подоланням впливу специфічних, еколого-економічних чинників, серед яких забрудненість продукції радіонуклідами, додаткові витрати на виробництво якісної продукції, ризиковані умови праці.

Уточнено:

- економічну сутність і переваги фермерського господарства як форми підприємницької діяльності, до яких віднесено: спрощену і гнучку систему управління господарством; високу особисту мотивацію фермера щодо результатів своєї діяльності; поєднання в одній особі власника, менеджера і виконавця; можливості передачі досвіду наступним поколінням; поєднання виробничої та побутової сторін життєдіяльності, що дозволяє одночасно і комплексно виконувати економічну, соціальну, морально-виховну, естетичну та екологічну функції;

- методичний підхід до оптимізації поєднання галузей фермерського господарства радіоактивно забрудненої території, а саме пропонується введення в економіко-математичну модель обмежень щодо граничних рівнів накопичення радіонуклідів сільськогосподарською продукцією та використання в якості цільової функції мінімальної кількості накопичених сільськогосподарською продукцією радіонуклідів.

Дістали подальшого розвитку:

- обґрунтування методичного підходу до визначення стратегії диверсифікації фермерського господарства радіоактивно забрудненої території, що базується на комплексному врахуванні ринкової кон'юнктури та екологічних чинників, зокрема, властивостей і щільності забруднення ґрунту, біологічних особливостей культур і тварин, при прийнятті рішення про вибір напряму диверсифікації;

- пропозиції щодо визначення місця і ролі фермерства у процесах формування інфраструктури аграрного ринку з урахуванням регіональних особливостей, зокрема, забезпечення коеволюційного розвитку фермерських обслуговуючих кооперативів та кредитних спілок з метою посилення конкурентоспроможності фермерських господарств, отримання додаткових прибутків від участі у вертикальній інтеграції, протистояння спекулятивному посередництву, приєднанню до великомасштабного агробізнесу і використання професійного управлінського персоналу, поділу ризику і відповідальності;

- обґрунтування шляхів удосконалення системи інформаційно-консультаційного забезпечення фермерських господарств шляхом створення на території радіоактивного забруднення спеціалізованої дорадчої служби з виокремленням в її складі регіонального інформаційно-консультаційного центру обслуговування фермерських та особистих селянських господарств, основним організаційним принципом якого буде врахування екологічних умов господарювання, і формуванням на цій основі відповідного кадрового складу, організацією кваліфікаційної підготовки спеціалістів-консультантів та надання специфічного набору послуг.

Практичне значення одержаних результатів. Результати наукового дослідження використовуються для забезпечення стабільного і ефективного розвитку фермерських господарств Житомирської області, зокрема, районів, що зазнали радіоактивного забруднення. Рекомендації автора стосовно удосконалення механізму формування і функціонування фермерських господарств, розвитку фермерського агробізнесу, активізації участі фермерів у діяльності сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів, посилення інформаційно-консультаційного забезпечення фермерів використані Головним управлінням сільського господарства і продовольства Житомирської облдержадміністрації та Асоціацією фермерів і приватних землевласників Житомирської області при розробці та реалізації Програми розвитку фермерських господарств Житомирської області, схваленої облрадою (довідки № 4126/1 від 26.11.2004 р., № 63 від 16.06.2004 р.).

Пропозиції, що стосуються адаптації фермерських господарств до процесів формування аграрного ринку шляхом залучення їх до діяльності існуючих сільськогосподарських кооперативів та активізації для створення нових, враховані Управлінням сільського господарства і продовольства Коростенської райдержадміністрації (довідка № 241 від 15.11.2004 р.).

Рекомендації щодо використання економіко-математичного моделювання з врахуванням екологічного чинника при визначенні виробничого напряму господарства, здійснення виробничої і маркетингової диверсифікації з метою уникнення ризиків використані при плануванні виробничо-господарської діяльності фермерського господарства “Шваб” Володарськ-Волинського району Житомирської області (довідка № 42 від 20.04.2004 р.).

Теоретичні узагальнення та практичні аспекти становлення і функціонування фермерських господарств радіоактивно забрудненого регіону використовуються у навчальному процесі у Державному агроекологічному університеті (м. Житомир) при викладанні дисциплін “Організація виробництва у сільськогосподарських і фермерських господарствах” і “Економіка підприємств” для підготовки студентів з економічних спеціальностей (довідка № 44 від 15.11.2004 р.).

Особистий внесок здобувача. Дисертація є завершеною роботою автора. Представлені у дисертаційній роботі результати наукових досліджень отримані автором особисто. Наукові статті підготовлені автором особисто і відбивають зміст дисертаційного дослідження.

Апробація результатів дослідження. Основні положення результатів дослідження апробовані у доповідях та виступах на всеукраїнській конференції молодих учених-аграрників “Організаційно-економічні проблеми розвитку АПК” (м. Київ, 2001 р.); міжнародній науково-практичній конференції “Економічні проблеми виробництва та споживання екологічно чистої агропромислової продукції” (м. Суми, 2003 р.); всеукраїнській науковій конференції студентів, магістрів та аспірантів “Ринкова трансформація економіки: стан, проблеми, перспективи” (м. Харків, 2003 р.).

Публікації. Результати дисертаційного дослідження опубліковані у 11 наукових працях, з яких - 7 статей у наукових фахових виданнях. Загальний обсяг публікацій - 3,6 д.а., в т. ч. у наукових фахових виданнях - 2,3 д.а.

Обсяг і структура дисертаційної роботи. Дисертація складається з вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел (184 найменування) і 17 додатків. Робота викладена на 189 сторінках комп'ютерного тексту, містить 45 таблиць і 31 рисунок, 17 додатків.

Основний зміст дисертації

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертаційної роботи, ступінь розробки наукової проблеми, визначено об'єкт, предмет, мету і завдання дослідження, відображено наукову новизну, практичне значення, апробацію та публікації отриманих наукових результатів.

У першому розділі “Теоретичні основи становлення фермерства в Україні” розкриваються теоретичні засади економічної природи фермерського господарства, його функції, переваги та сучасні проблеми. Визначено особливості процесу становлення фермерського укладу, проаналізовано вплив аграрних перетворень на його формування.

Встановлено, що фермерське господарство - це особлива форма підприємницької діяльності в сфері виробництва товарної сільськогосподарської продукції на власній чи орендованій землі з метою отримання прибутку. При цьому фермер є підприємцем у сфері сільськогосподарського виробництва, власником або членом фермерського господарства.

Найважливішими для фермерів є проблеми забезпеченості їх господарств земельними, фінансовими і матеріально-технічними ресурсами. Якщо питання землекористування фермерів в процесі реформування аграрного сектора певною мірою вирішені, то забезпечення фермерів фінансовими ресурсами, від якого залежить формування матеріально-технічної бази їх господарств, залишається проблемним. Такий стан обумовлюється недосконалістю системи кредитування та обмеженими можливостями держави у наданні допомоги фермерським господарствам.

У своїй діяльності фермери також стикаються з проблемами визначення оптимальних розмірів, вибору виробничого напряму, спеціалізації та диверсифікації фермерського господарства. Конкурентоспроможність фермерських господарств, крім зазначеного, визначається екологічними чинниками та якістю продукції. Тому фермер в процесі вирішення економічних, організаційних та управлінських проблем повинен постійно враховувати екологічні умови.

З метою вирішення вище викладених проблем і, особливо, для забезпечення концентрації капіталу та координації зусиль фермери вдаються до групових дій і створюють кооперативні товариства та асоціації. Створення кооперативних фермерських товариств, у свою чергу, сприятиме виникненню нових фермерських господарств, які поповнять ці товариства або створять нові. Тобто ці процеси дуже тісно пов'язані і сприяють один одному (рис. 1).

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 1. Логіка розвитку фермерського руху

На сучасному етапі можна виділити такі групи фермерських господарств: дійсні фермери (господарства, очолювані спеціалістами сільського господарства і зареєстровані як фермерські), потенційні фермери (особисті селянські господарства, що розширюють обсяги виробництва і фінансово зміцнюються), неформальні фермери (господарства, які за ознаками своєї діяльності схожі або наближаються до фермерських, але не зареєстровані як такі) та псевдофермери (суб'єкти господарювання, що, маючи статус фермерського господарства, фактично не здійснюють сільськогосподарського виробництва). Тому важливим вектором аграрної політики щодо розвитку фермерства має стати створення сприятливих умов для перетворення господарств перехідного періоду у високотоварні фермерські господарства, які діятимуть на основі і з врахуванням законів ринкової економіки, що сприятиме формуванню потужного фермерського укладу.

Отже, на нинішньому етапі розвитку фермерських господарств відбувається їх організаційно-економічне зміцнення шляхом оптимізації площ землекористування, підвищення кваліфікаційного рівня фермерів, налагодження сталих партнерських зв'язків, становлення обслуговуючої кооперації. Однак, процес формування фермерського укладу має відбуватися з врахуванням екологічних чинників, особливо в регіонах посиленого екологічного навантаження.

У другому розділі “Сучасний рівень розвитку фермерських господарств на територіях, забруднених радіонуклідами” проаналізовано тенденції та сучасний рівень розвитку фермерських господарств, досліджено їх розміри та спеціалізацію, здійснено аналіз впливу екологічних чинників на виробничу діяльність фермерських господарств.

Дослідженням виявлено, що в Житомирській області, як і в Україні в цілому, створені загальні передумови, необхідні для розвитку фермерства. Однак, радіоактивне забруднення частини земель Житомирщини внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС зумовило внесення суттєвих змін у соціально-економічні процеси цього регіону. Зокрема, реформування аграрних відносин і становлення ринково орієнтованих форм господарювання в районах, що зазнали радіоактивного забруднення, відбувається із значними труднощами. Це вносить свої корективи і у процес становлення та розвитку фермерства на цих територіях. Особливості ведення сільськогосподарського виробництва на радіоактивно забруднених землях створюють нерівні умови діяльності фермерів відносно розміщених на умовно чистій території.

Незважаючи на складні екологічні умови, загальні тенденції розвитку фермерських господарств є характерними і для радіоактивно забрудненої території області (табл. 1). Хоча спостерігається нерівномірність розподілу фермерів у розрізі окремих адміністративних районів, що пояснюється не лише соціально-економічними, але і екологічними умовами.

Таблиця 1. Динаміка розвитку фермерських господарств радіоактивно забруднених районів Житомирської області

Показник	Рік
	1992	1996	1997	1998	1999	2000	2001	2002	2003	2004
Кількість господарств	36	54	56	59	53	61	88	107	121	122
Площа сільськогоспо-дарських угідь, га	611	776	839	898	795	1006	9796	11518	17155	18824
в т.ч. ріллі	549	685	761	811	698	840	7281	8584	12296	12978
Припадає на одне господарство, га сільгоспугідь	17,9	14.4	14,9	15,2	15,0	16,5	111,3	107,6	141,8	154,3
в т.ч. ріллі	16,1	12.7	13,6	13,7	13,2	13,8	82,7	80,2	101,6	106,4

Поряд із зростанням кількості фермерських господарств збільшуються площі їх землекористування. В результаті цього зростають і наближаються до оптимальних розміри господарств за площею сільськогосподарських угідь. Так, середній розмір фермерського господарства у 2004 р. становить 154,3 га, що у 8,6 разів більше, ніж на початковому етапі становлення цієї форми господарювання, та на 58 га більше, ніж в середньому по області. Такий стан пояснюється в основному специфікою сільських поселень, соціальними аспектами та тим, що в регіоні дослідження більшість фермерських господарств створені на базі реформованих КСП.

Для досягнення оптимальних розмірів фермерські господарства радіоактивно забрудненої території області орендують 15144 га землі, що складає 79,8 % їх землекористування, при цьому на одне господарство припадає 124,1 га орендованих земельних угідь. Однак, незважаючи на тенденції збільшення середніх розмірів землекористування фермерських господарств радіоактивно забрудненого регіону, розміри більшості з них не відповідають оптимальним і не забезпечують високих результатів виробничої діяльності.

Характерною для регіону дослідження є тенденція зменшення кількості працюючих власників господарств та членів їх сімей (в розрахунку на одне господарство) при зростанні чисельності найманих працівників. За 2000-2003 рр. загальна чисельність працівників у фермерських господарствах зони радіоактивного забруднення збільшилась у 2,2 рази. Це свідчить про незаперечну роль фермерських господарств у створенні нових робочих місць.

Останнім часом також спостерігається зростання кількості технічних засобів у фермерських господарствах радіоактивно забрудненої території. Однак, темпи зростання чисельності фермерських господарств перевищують темпи зростання кількості технічних засобів у їх власності, тому відчувається гостра нестача техніки, низька її якість та невідповідність новим формам господарювання, що характеризуються незначними розмірами земельних ділянок, високим рівнем концентрації виробництва, незначними можливостями залучення фінансових інвестицій. В середньому на одне фермерське господарство радіоактивно забруднених районів Житомирської області припадає 1,7 трактора, 0,5 автомобіля та 0,9 комбайна. Разом з тим, трактори мають тільки 23 % фермерських господарств, автомобілі - 15 %, комбайни - 13 %, сівалки - 12 %.

Фермери регіону дослідження, головним чином, займаються виробництвом продукції рослинництва, що є характерним і для фермерських господарств всієї країни. Структура посівних площ фермерських господарств радіоактивно забруднених районів майже не відрізняється від структури господарств інших організаційно-правових форм. Дещо вищою у них є частка зернових культур і відповідно менший відсоток займають картопля і овочі. Зовсім мало фермерів займається вирощуванням технічних культур, площа яких складає 0,5 % загальної посівної площі.

В умовах формування ринкових відносин фермери радіоактивно забруднених районів в основному орієнтуються на виробництво зернової продукції, що дає можливість отримувати прибутки. Під зернові і зернобобові культури фермерськими господарствами відведено більше половини посівних площ. При цьому найбільшу питому вагу у посівах займають озимі зернові культури - 71 %, зокрема, озиме жито, що дає найвищі врожаї в умовах зони Полісся. Ярі зернові займають 24 %, а зернобобові лише 5 % посівних площ під зерновими культурами.

У фермерських господарствах радіоактивно забрудненої зони досягнуто вищу урожайність картоплі (на 10,7 ц/га) та овочів (на 21,3 ц/га) порівняно з сільськогосподарськими підприємствами інших організаційно-правових форм. Досягнутий рівень урожайності сільськогосподарських культур у фермерських господарствах регіону дослідження є нижчим, ніж у фермерських господарствах області. Зокрема, урожайність зернових у 2002 р. була нижчою на 4,1 ц (у 2003 р. на 0,1 ц); картоплі - на 7,7 ц (19,6 ц); овочів - на 19 ц (14,9 ц). Поряд з цим, невисокими є також показники розвитку галузі тваринництва у досліджуваних фермерських господарствах.

Вплив екологічних чинників проявляється у значно нижчих фінансових результатах діяльності фермерських господарств радіоактивно забрудненої території порівняно із господарствами не забруднених радіонуклідами територій Лісостепової зони, які мають кращі умови господарювання та порівняно із тими, які знаходяться в зоні Полісся (табл. 2).

Таблиця 2 Основні економічні показники діяльності фермерських господарств, 2003 рік

Показник	Жито-мирська область	в т. ч.
		Лісостеп	Полісся
			радіоактивно незабруднені райони	радіоактивно забруднені райони
				всього	у % до області
Доход (виручка) від реалізації продукції - всього, тис. грн.	13053,3	8497,4	2914,7	1641,2	12,6
- на 1 га сільгоспугідь, грн.	209,8	256,1	286,2	87,2	41,6
В т. ч. сільськогосподарської продукції власного виробництва - всього, тис. грн.	9742,2	6464,3	1887,6	1390,3	14,3
- на 1 га сільгоспугідь, грн.	156,6	194,8	185,3	73,9	47,2
Чистий прибуток (- збиток) - всього, тис. грн.	726,8	313,4	432,4	- 19,2	Х
- на 1 га сільгоспугідь, грн.	11,7	9,4	42,5	- 1,0	Х
Рівень рентабельності (- збитковості), %	5,6	3,7	14,8	- 1,2	- 6,8

Частка фермерських господарств у обсягах виробництва продукції господарствами усіх категорій радіоактивно забруднених районів є незначною. Зокрема, виробництво зерна складає 4,5 %, картоплі - 0,8 %, овочів - 0,6 %, м'яса - 5,3 %, молока - 2,1 %. Водночас, фермерські господарства радіоактивно забруднених територій виробили майже третину картоплі, 78 % м'яса та половину молока від загальних обсягів виробництва фермерськими господарствами області.

Поряд з кількісними параметрами виробництва важливу роль відіграє якість продукції, що набуває особливого значення в умовах радіоактивного забруднення. Дослідженням встановлено, що постійний контроль за якістю продукції фермерських господарств з боку радіологічних служб не проводиться. Самі ж фермери перевіряють вміст радіонуклідів у продукції тільки у випадках, коли цього вимагає організація, якій вони її реалізують. Так, за результатами соціометричного опитування встановлено, що 23 % фермерів регулярно перевіряють забрудненість радіонуклідами продукції власного виробництва; 30 % - іноді; 20 % - перевіряли один раз; 27 % - ніколи не перевіряли. При цьому фермери не завжди відповідали на питання про результати останніх перевірок продукції. Тому можна стверджувати, що фермери регіону дослідження ще недостатньо уваги приділяють впливу екологічного чинника на конкурентоспроможність виробленої ними продукції.

У третьому розділі “Перспективи розвитку фермерських господарств на радіоактивно забруднених територіях” визначено і обґрунтовано основні напрями формування конкурентоспроможного фермерського укладу в умовах посиленого радіологічного навантаження.

Перспективним для фермерських господарств радіоактивно забрудненої території є виважений вибір спеціалізації з використанням економіко-математичного моделювання. В таких умовах мета моделювання полягає у визначенні співвідношення галузей, що забезпечить економічну ефективність з врахуванням екологічних умов господарства. Для цього пропонується ввести до традиційної моделі додаткові обмеження щодо граничних рівнів накопичення радіонуклідів у кормах і кінцевій продукції, а критерієм оптимальності визначити мінімальний рівень накопичення радіонуклідів сільськогосподарською продукцією.

Цільову функцію, що представляє собою мінімальний об'єм радіонуклідів, накопичених сільськогосподарською продукцією, можна представити у вигляді:

,

де - щільність забруднення ґрунту (кБк/м²); - коефіцієнти пропорційності накопичення радіонуклідів з ґрунту в j-ту культуру (Бк/кг:кБк/м²); - урожайність культур (ц/га), продуктивність тварин (ц); - посівна площа під культурами (га), поголів'я тварин (гол.); - активність радіонуклідів раціону, Бк; - коефіцієнт концентрації радіонуклідів у продукції тваринництва, %.

Для апробації запропонованої моделі на практиці проведено розрахунки на основі типового фермерського господарства радіоактивно забрудненої території області, відібраного за критеріями розмірів, виробничого напряму, забезпеченості виробничими ресурсами, застосування технології виробництва в умовах забруднення. Фермерське господарство з площею ріллі 150 га займається виробництвом зерна, картоплі та овочів. У результаті вирішення задачі оптимізації отримано структуру посівних площ та показники діяльності фермерського господарства, які наведені в табл. 3.

Обмежуючий характер дії екологічного чинника проявляється в тому, що фермери зони радіоактивного забруднення при виборі напряму спеціалізації чи диверсифікації повинні враховувати властивості і щільність забруднення ґрунту, а також біологічні особливості культур, від чого залежить рівень накопичення радіоактивних елементів. При виборі напряму спеціалізації в тваринництві фермери обмежені вимогами до кормової бази, яка повинна забезпечувати отримання екологічно чистої продукції. Поряд з цим екологічні умови можуть виступати і мотивом до здійснення процесу диверсифікації виробництва фермерського господарства або зміни його виробничого напряму.

Таблиця 3. Результати оптимізації сільськогосподарського виробництва у фермерському господарстві радіоактивно забрудненого регіону

Показник	Варіант розрахунків
	за традиційною моделлю	за запропонованою моделлю
	значення показника	структура, %	значення показника	структура, %
Посівна площа, га:
жито озиме	0	0	25	16,7
пшениця озима	45	30,0	20	13,3
ячмінь	1	0,7	45	30,0
овес	44	29,3	0	0
картопля	7	4,7	8	5,3
буряки столові	10	6,7	0	0
морква	0	0	7	4,7
капуста	0	0	0	0
багаторічні трави	44	29,3	45	30,0
Рілля, га	150	100,0	150	100,0
Виробничі затрати, тис. грн.	132,5	х	150,0	х
Виручка від реалізації продукції, тис. грн.	169,7	х	179,9	х
Прибуток, тис. грн.	34,5	х	29,9	х
Накопичення валовою продукцією 137Cs, кБк	37286	х	17906	х

Примітка: кількість накопичених радіонуклідів продукцією у традиційній моделі розраховано тільки для порівняння із запропонованою моделлю.

Враховуючи вищезазначене, для прийняття рішення про проведення диверсифікації виробництва фермерського господарства необхідно на кожному етапі підготовки рішення враховувати вплив екологічного чинника.

Одним з дієвих заходів адаптації фермерських господарств до ринкових умов є сільськогосподарська обслуговуюча кооперація. Становлення та стабільне функціонування розгалуженої системи сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів та їх об'єднань дозволить фермерам разом з іншими товаровиробниками отримати найвищу вигоду від участі в ринковій діяльності, забезпечуючи при цьому можливість максимально зосередити свою увагу на ефективнішому використанні виробничого потенціалу та вирішенні проблем, пов'язаних з впливом екологічних чинників.

Вирішувати проблеми недостатнього інформаційного забезпечення фермерів радіоактивно забруднених територій необхідно одночасно у двох напрямах: по-перше, поглибити співпрацю фермерів з існуючими організаціями, що надають інформаційні та консультаційні послуги; по-друге, створити спеціальну дорадчу службу, яка стане певним координаційним центром спрямування роботи наукових, інформаційних, сервісних, постачальницьких структур для підвищення рівня інформаційно-консультаційного обслуговування фермерів (рис. 2).

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 2. Схема інформаційно-консультаційного забезпечення АПК регіону

Запропоновано структуру дорадчої служби будувати з врахуванням природних та екологічних умов. Таким чином, виділити інформаційно-консультаційний центр обслуговування фермерів радіоактивно забруднених територій із залученням до його діяльності необхідних спеціалістів та організації співпраці з установами і організаціями, які займаються екологічними питаннями.

Прогнозування перспектив розвитку фермерських господарств в умовах посиленого екологічного навантаження ускладнюється відсутністю достовірної статистичної інформації про окремі аспекти діяльності фермерів, динамічними змінами в економіці країни та невизначеністю впливу екологічних чинників в майбутньому. З врахуванням цих чинників для здійснення прогнозу розвитку фермерських господарств поряд із статистичними методами використано метод експертних оцінок.

В результаті проведених статистичних розрахунків та аналізу отриманих результатів експертних оцінок становлення фермерства в зоні радіоактивного забруднення на найближчу перспективу, можна окреслити наступні прогнозні показники розвитку фермерських господарств (табл. 4).

Таблиця 4. Перспективи розвитку фермерських господарств радіоактивно забрудненої території

Показник	2003 р.	2007 р. (прогноз)
Кількість фермерських господарств, од.	122	134
Площа сільськогосподарських угідь у користуванні, га	18861,2	21011,2
в т.ч. в розрахунку на 1 господарство, га	154,6	156,8
Поголів'я великої рогатої худоби, гол.	7822	9386
	в т.ч. корів	3028	3331
Свиней, гол.	217	240
Виробництво основних видів продукції, тонн
	зерно	9062,6	10421,9
	картопля	1790,3	2058,8
	овочі	426,2	490
	молоко	6734	7744
	м'ясо	1290	1484

Отже, можна передбачити стабілізацію процесу розвитку фермерських господарств у найближчій перспективі, зокрема не варто очікувати різкого збільшення їх кількості, а лише покращення показників їх діяльності. Підвищення показників, головним чином буде відбуватись за рахунок покращання якісних параметрів його розвитку, зокрема, підвищення урожайності культур та продуктивності тварин. З огляду на невизначеність змін в економіці країни та впливу екологічного чинника необґрунтовано здійснювати прогноз на більш віддалену перспективу.

Висновки

1. Фермерське господарство - це особлива форма підприємницької діяльності у сфері виробництва товарної сільськогосподарської продукції на власній чи орендованій землі з метою отримання прибутку. Становлення та розвиток фермерського укладу є закономірним проявом аграрної реформи, що характеризує перехід вітчизняної економіки до ринкових відносин. Доцільність створення фермерського господарства обумовлена його перевагами, зокрема, незалежністю фермера в прийнятті управлінських рішень; поєднанням в його особі власника, менеджера, виконавця; відносно невеликою капіталомісткістю; кращими можливостями передачі досвіду. При цьому фермерське господарство крім економічної місії виконує соціальну, естетичну, морально-виховну та екологічну функції, що мають незаперечне значення у відродженні сільських територій та збереженні навколишнього природного середовища.

2. Формування фермерського укладу відбувається за наявності реальних передумов: відповідної спрямованості державної політики, виникнення інституту приватної власності, створення законодавчого поля, активізації підприємницької діяльності, наявності приватновласницького інтересу у селян. Основними стримуючими чинниками процесу формування потужного фермерського укладу є загальні проблеми становлення і функціонування фермерських господарств, основними серед яких виділено: відсутність належної системи забезпечення виробничими ресурсами, формування оптимальних розмірів і вибір перспективних напрямів спеціалізації, недостатній рівень ринкової орієнтації, незадовільне інформаційно-консультаційне та наукове забезпечення. Разом з тим функціонування фермерських господарств регіону дослідження пов'язано із впливом специфічних чинників, таких як забрудненість продукції радіонуклідами, додаткові витрати на виробництво продукції, ризиковані умови праці.

3. Незважаючи на складні екологічні умови, розвитку фермерських господарств радіоактивно забруднених територій притаманні тенденції стійкого зростання їх кількості, середніх розмірів землекористування, збільшення обсягів виробництва продукції. Однак, при виборі виробничого напряму фермери не завжди враховують екологічний чинник, зокрема, не здійснюють радіологічний контроль виробленої продукції, не застосовують екотехнології, не прогнозують рівень накопичення радіонуклідів продукцією, що збільшує ризик отримання продукції, яка не відповідає стандартам якості і знижує їх конкурентоспроможність на ринку.

4. Виважений вибір спеціалізації фермерського господарства є однією з важливих умов виробництва рентабельної, високоякісної продукції. Дослідженням встановлено, що для досягнення конкурентних переваг в процесі планування перспективної структури виробництва фермерського господарства повинна забезпечуватись умова - мінімальний рівень накопичення радіонуклідів кінцевою продукцією. З цією метою запропоновано адаптувати оптимізаційну економіко-математичну модель визначення спеціалізації сільськогосподарського підприємства до умов радіоактивного забруднення, що базується на введенні в економіко-математичну модель обмежень щодо граничних рівнів накопичення радіонуклідів сільськогосподарською продукцією та використанні в якості цільової функції мінімальної кількості накопичених сільськогосподарською продукцією радіонуклідів.

5. Особливе значення для підвищення ефективності діяльності фермерських господарств радіоактивно забрудненого регіону належить диверсифікації. Прийняття рішення про диверсифікацію фермерського господарства повинно базуватись на комплексному врахуванні ринкової кон'юнктури та екологічних умов. Кон'юнктурні коливання ринку та локальний характер забруднення території радіонуклідами вимагають індивідуального підходу кожного фермера до вибору і поєднання основних галузей та розвитку допоміжних. При цьому увагу слід концентрувати на фінансуванні виробництва екологічно чистої продукції, переробці та реалізації продукції, наданні послуг, розширенні та диференціації каналів збуту продукції залежно від рівня забрудненості.

6. Фермерські господарства досягають конкурентної переваги, об'єднуючи свої зусилля, що дозволяє їм брати активну участь у процесах становлення аграрного ринку та його інфраструктури. Створення обслуговуючих кооперативів забезпечить фермерам отримання найвищої вигоди від участі в ринковій діяльності, можливість зосередити увагу на ефективнішому використанні виробничого потенціалу. Завдяки участі у кооперації фермери можуть здійснювати контроль якості і сертифікацію виробленої продукції, спільно реалізовувати умовно чисту продукцію, залучати технологічні інновації екологічного спрямування тощо.

7. Дослідженням встановлено, що самодостатній розвиток фермерського сектора радіоактивно забруднених територій неможливий без формування системи надійного та якісного інформаційно-консультаційного забезпечення. Вирішити дану проблему пропонується шляхом становлення спеціалізованої дорадчої служби з виокремленням в її складі інформаційно-консультаційного центру з надання послуг фермерським господарствам радіоактивно забруднених територій, що дозволить максимально наблизитись до місця здійснення виробничого процесу і врахувати особливості кожного товаровиробника.

8. В результаті дослідження встановлено, що фермерство в зоні радіоактивного забруднення - порівняно новий сільський уклад, який має перспективи подальшого розвитку. Аналітичні розрахунки у поєднанні з експертними оцінками дали змогу визначити стабілізацію процесу розвитку фермерських господарств та поступове покращання якісних параметрів їх діяльності у наступні роки. Згідно прогнозу, кількість фермерських господарств на території радіоактивного забруднення до 2007 р. збільшиться на 9,8 %; середній розмір землекористування - на 1,2 %; обсяги виробництва продукції зростуть в середньому на 10-15 %.

Список опублікованих праць за темою дослідження

1. Довженко В.А. Проблеми та перспективи розвитку селянських (фермерських) господарств радіоактивно забрудненої зони // Вісник ДАУ. - 2002. - №1. - С. 8-12.

2. Довженко В.А. Місце і роль фермерства у відродженні сільського господарства на радіоактивно забруднених територіях // Вісник ДАУ. - 2003. - №2. - С. 160-167.

3. Довженко В.А. Диверсифікація виробництва як фактор зниження ризику фермерських господарств // Таврійський науковий вісник, 2004. - Вип. 32. - C. 297-301.

4. Довженко В.А. Про розвиток фермерської обслуговуючої кооперації // Вісник ХНАУ. - 2004. - №3. - С. 78-82.

5. Довженко В.А. Формування землезабезпеченості фермерських господарств радіоактивно забрудненої зони // Вісник ДАУ. - 2004. - №1. - С. 134-137.

6. Довженко В.А. Визначення спеціалізації фермерського господарства в умовах посиленого радіологічного навантаження // Агроінком. - 2004. - № 9-10. - С. 73-77.

7. Довженко В.А. Ефективність діяльності фермерських господарств зони радіоактивного забруднення // Вісник Львівського державного аграрного університету: Економіка АПК. - 2004. - №11(2). - С. 335-345.

8. Довженко В.А. Проблемы становления фермерства в Житомирской области // Региональные аспекты аграрных преобразований: политика, реструктуризация, рыночная адаптация / Под ред. П.Тиллака и В.Зиновчука. - Studies on the Agricultural and Food sector in Central and Eastern Europe. Vol.17. - Halle: IAMO, 2003.. - С. 117-130.

9. Довженко В.А. Проблеми розвитку фермерства в складних екологічних умовах // Матеріали Всеукраїнської наукової конференції студентів, магістрів та аспірантів “Економічні проблеми виробництва та споживання екологічно чистої агропромислової продукції”. - Т. 1. - К: ІАЕ УААН, 2003. - С. 216-218.

10. Довженко В.А. Особливості розвитку фермерства в радіаційно забруднених регіонах // Організаційно-економічні проблеми розвитку АПК: Матеріали всеукраїнської конференції молодих учених економістів-аграрників. Ч. 2. - К.: ІАЕ УААН, 2001. - С. 28-32.

11. Довженко В.А. Проблема виробництва екологічно чистої продукції в фермерських господарствах радіоактивно забрудненого регіону // Матеріали третьої міжнародної науково-практичної конференції “Економічні проблеми виробництва та споживання екологічно чистої агропромислової продукції”. - Суми: ВАТ “СОД”, видавництво “Козацький вал”, 2003. - С. 129-130.

Анотація

Довженко В.А. Становлення та функціонування фермерських господарств на радіоактивно забруднених територіях. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.07.02 - економіка сільського господарства і АПК. - Державний агроекологічний університет Міністерства аграрної політики України, Житомир, 2004.

Дисертація присвячена дослідженню теоретичних, методичних та практичних питань функціонування фермерських господарств на радіоактивно забруднених територіях. На основі вивчення і узагальнення вітчизняного досвіду визначено сутність, функції, переваги фермерського господарства, уточнено і доповнено їх класифікацію, ідентифіковано чинники та проблеми формування. Окрему увагу приділено визначенню впливу аграрних перетворень на становлення потужного фермерського укладу.

Проведено аналіз сучасного стану розвитку фермерських господарств радіоактивно забрудненого регіону Житомирської області. Виявлено для наступної локалізації і нейтралізації основні чинники, які стримують ефективне функціонування фермерства в складних екологічних умовах.

Визначено напрями та перспективи розвитку фермерського укладу в умовах посиленого екологічного навантаження. Обґрунтовано необхідність застосування економіко-математичного моделювання з урахуванням екологічного чинника для визначення виробничого напряму та диверсифікації фермерського господарства радіоактивно забрудненої території. Обґрунтовано основні напрями ринкової адаптації та інформаційно-консультаційного забезпечення фермерських господарств.

Ключові слова: фермерське господарство, фермерський уклад, радіоактивне забруднення, конкурентоспроможність.

Аннотация

Довженко В.А. Становление и функционирование фермерских хозяйств на радиоактивно загрязнённой территории. - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата экономических наук по специальности 08.07.02 - экономика сельского хозяйства и АПК. - Государственный агроэкологический университет Министерства аграрной политики Украины, Житомир, 2004.

Диссертация посвящена исследованию теоретических, методических та практических вопросов функционирования фермерских хозяйств на радиоактивно загрязнённых территориях. На основе изучения работ отечественных учёных, определена сущность, функции, преимущества фермерского хозяйства, дополнена их классификация, идентифицированы факторы и проблемы формирования. Отдельное внимание уделено изучению влияния аграрных преобразований на становление сильного фермерского уклада.

Наиболее важными предпосылками становления фермерства выделены общественная зрелость общества, направленность государственной политики, возникновение института частной собственности, создание законодательной сферы, активизация предпринимательской деятельности, наличие частнопредпринимательского интереса у крестьян. При этом формирование фермерских хозяйств сопряжено с рядом общих проблем. Наиболее острой является обеспечение фермеров земельными, финансовыми и материально-техническими ресурсами. Проблемным для фермерских хозяйств остается определение оптимальных размеров, перспективной специализации и сочетания отраслей, а также получение на выгодных условиях и в нужные сроки кредитов. Вместе с этим, проблемы информационного обеспечения, получения качественных, научно обоснованных консультаций, повышения уровня квалификации и знаний также в значительной степени определяют эффективность функционирования фермерских хозяйств.

Значительное внимание в работе уделено углубленному организационно-экономическому анализу и выявлению тенденций и проблем развития фермерских хозяйств, в частности на территории радиоактивного загрязнения. Определены количественные и качественные изменения в развитии фермерских хозяйств, проанализирована зависимость экономической эффективности их деятельности от влияния экологического фактора.

На примере фермерских хозяйств радиоактивно загрязнённой территории Житомирской области в работе изучена зависимость между производством товарной продукции на 1 га сельскохозяйственных угодий и такими факторами, как фондообеспеченность, трудообеспеченность, внесение минеральных удобрений на 1 га сельхозугодий и уровень затрат в расчете на 1 га сельхозугодий.

В результате исследования установлено, что перспективные направления специализации и диверсификации фермерского хозяйства должны определяться с учётом экологического фактора. При этом предлагается использовать экономико-математическую модель сочетания отраслей, структуру которой необходимо дополнить ограничениями по накоплению радиоактивных веществ сельскохозяйственной продукцией и кормами, а в качестве целевой функции использовать минимальное количество радионуклидов, накоплённых сельскохозяйственной продукцией.

Самодостаточное развитие фермерского уклада на территории радиоактивного загрязнения требует своевременного и качественного информационно-консультационного обеспечения. Решение этой проблемы представляется возможным с помощью становления и развития в регионе исследования специальной совещательной службы, главным принципом работы которой будет учет экологических факторов в процессе фермерской деятельности.

Особое внимание в работе уделено определению места и роли фермерских хозяйств в процессе формирования инфраструктуры аграрного рынка с учетом региональных особенностей, при этом ставится цель - повышение конкурентоспособности фермерских хозяйств, получение ими дополнительной прибыли.

Осуществлено внедрение основных результатов диссертационного исследования в практику, что способствует решению проблем и улучшению конечных результатов деятельности фермерских хозяйств радиоактивно загрязнённых территорий.

Ключевые слова: фермерское хозяйство, фермерский уклад, радиоактивное загрязнение, конкурентоспособность.

Summary

Dovzhenko V.А. Formation and Functioning of Private Farms at the Radioactively Contaminated Areas. - Manuscript.

The thesis is for scientific degree Candidate of Sciences (Economics), speciality 08.07.02 - Economics of agriculture and agro-industrial complex. - The State University of Agriculture and Ecology of the Ministry of Agricultural Policy of Ukraine, Zhytomyr, 2004.

The thesis is devoted to the study of theoretical, methodological and practical problems of private farms functioning at the radioactively contaminated areas. The essence, functions and advantages of private farms have been determined on the basis of the national experience study and its summarizing, their classification has been specified and added, the factors and problems of their formation have been identified. The special attention has been paid to the estimation of agrarian market transformation influence to the formation of powerful private farming structure.

The contemporary state of private farms development at the radioactively contaminated region of Zhytomyr oblast has been analyzed. The main limiting factors for efficient private farms functioning at the complicated ecological conditions have been identified for their further localization and neutralization.

The directions and perspectives of private farms structure development at the conditions of the increased ecological loading have been defined. The necessity to use economic-mathematic modeling with consideration the ecological factor for determination of production specialization and diversification of private farms at the radioactively contaminated have been grounded. The main directions of market adaptation and extension service development for private farms have also been grounded.

Key words: private farm, private farming structure, radioactive contamination, competitiveness.

Размещено на Allbest.ru

...