Размещено на http://www.allbest.ru/

ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ім. В.В. ДОКУЧАЄВА

УДК 658:338.152

МОНІТОРИНГ ВИРОБНИЧИХ ВИТРАТ У ПЕРЕРОБЦІ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ПРОДУКТІВ

08.07.02 - економіка сільського господарства і АПК

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

БОНДАРЧУК НАТАЛІЯ ВОЛОДИМИРІВНА

Харків - 2004



Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Дніпропетровському державному аграрному університеті Міністерства аграрної політики України.

Науковий керівник - доктор економічних наук, професор Макаренко Петро Миколайович, Дніпропетровський державний аграрний університет, проректор з наукової роботи.

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор Чупіс Анатолій Віталійович, Сумський національний аграрний університет, завідувач кафедри фінансів;

кандидат економічних наук, професор Шиян Віктор Йосипович, Харківський національний аграрний університет ім. В.В. Докучаєва, завідувач кафедри економіки сільського господарства

Провідна установа - Рада по вивченню продуктивних сил України НАН України, відділ проблем розвитку і розміщення харчової та переробної промисловості, м. Київ.

Захист відбудеться 20 жовтня 2004 р. о 10 ³⁰ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 64.803.01 Харківського національного аграрного університету ім. В.В. Докучаєва за адресою: 62483, м. Харків, п/в “Комуніст-1”, учбове містечко ХНАУ, корп. 1, ауд. 213.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Харківського національного аграрного університету ім. В.В. Докучаєва за адресою: 62483, м. Харків, п/в “Комуніст-1”, учбове містечко ХНАУ.

Автореферат розісланий 18 вересня 2004 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради А.В. Македонський



АНОТАЦІЯ

Бондарчук Н.В. Моніторинг виробничих витрат у переробці сільськогосподарських продуктів. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю - 08.07.02 - економіка сільського господарства і АПК. - Харківський національний аграрний університет ім. В.В. Докучаєва, Харків, 2004. економічний моніторинг сільськогосподарський

Дисертацію присвячено розробці організаційно-економічного механізму формування і оцінки виробничих витрат у переробці сільськогосподарських продуктів. Встановлено сутність витрат виробництва, інструменти та методи їх формування в ринкових умовах. Удосконалено методику оцінювання ефективності використання ресурсів, що формують витрати виробництва. Визначено структурні компоненти автоматизованої інституціонально-аналітичної системи моніторингу витрат виробництва. Проведено аналіз сучасного стану формування виробничих витрат у переробці сільськогосподарських продуктів. Здійснено прогнозування впливу виробничих витрат на економічні процеси в галузі переробної промисловості.

Ключові слова: формування витрат, моніторинг, переробна промисловість, прогнозування.



АННОТАЦИЯ

Бондарчук Н.В. Мониторинг производственных расходов в переработке сельскохозяйственных продуктов. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности - 08.07.02 - экономика сельского хозяйства и АПК. - Харьковский национальный аграрный университет им. В.В. Докучаева, Харьков, 2004.

Диссертация посвящена разработке организационно-экономического механизма формирования производственных затрат в перерабатывающей промышленности.

Определено, что более полное и рациональное использования ресурсов и производственных мощностей перерабатывающей промышленности будет способствовать улучшению всех ее технико-экономических показателей. В настоящее время формирование затрат на предприятиях строится с учетом внешних факторов, к которым относятся: потребители, конкуренты, государственные органы, поставщики, финансовые организации и источники трудовых ресурсов. Определено, что затраты производства в экономическом понимании связанные с платежами поставщикам факторов производства, приобретением ресурсов у посторонних лиц и альтернативными затратами которые принадлежат собственникам предприятия. Размер таких затрат привлеченных для производства товаров равняется их стоимости при наилучшем из всех вариантов использования и ограждает субъекта хозяйствования от другого их использования. Сущность бухгалтерского подхода затрат производства - это фактически израсходованные факторы производства для определения количества продукции по ценам их приобретения. Они выступают как себестоимость продукции.

Формирование затрат при бухгалтерском подходе классифицируется за полнотой включения затрат в себестоимость продукции и степенью нормирования. Это предопределяет необходимость применения систем "директ-костинг" и "стандарт-кост".

Алгоритм создания и функционирования такой системы предусматривает решение таких вопросов: формирование стандартов затрат; определение затрат (базовое, фактических, расчетных); определение соотношений между затратами (фактическое, базовых, расчетных); установление способов контроля за затратами; выбор способов учета отклонений и формирование базы стандартных приемов относительно их устранения; определение порядка действий и персонификация ответственности при возникновении нестандартных отклонений от установленных стандартов затрат; определение порядка использование экономии затрат и материального поощрения; анализ и оценивание причин отклонений; оценивание экономического состояния отрасли.

Мониторинг затрат производства базируется на принципах сокращения и их снижение, выявления беспрерывного отслеживания отклонений затрат от нормативов; создание совокупности информационных подсистем; максимальная полнота информационного обеспечения; функционирование институтов управленческой деятельности; дифференцирование информации по уровням управления; выбор технических средств и программного обеспечения. Установлено, что мониторинг анализа затрат производства должен включать неощутимые активы. Последние состоят из средств, которые не имеют физической формы, но которые приносят доход предприятию. Это отношения с покупателем, структура, эффективность управления и всей экономической деятельности, местоположение и другие факторы; патенты; товарные знаки; торговые марки; авторские права; лицензии; затраты на научные исследования и опытно-конструкторские разработки; программное обеспечение ЭВМ. Предложены показатели мониторинга использование ресурсов и капитала для оценки их эффективности объединить в группы: показатели платежеспособности, показатели оборотности, показатели рентабельности. Дополнена оценка экономического состояния отрасли показателями эффективности и потенциального роста (коэффициент выработки, коэффициент потенциального роста).

Оценка затрат производства по методу производственных запасов в перерабатывающей промышленности АПК Запорожской области показала нерентабельность в динамике и снижение финансовой независимости в части их формирования. Мониторинг затрат использования активов, рентабельность реализованной продукции, эффективность и потенциальный рост показал, что в динамике по перерабатывающей промышленности региона комплексная рейтинговая оценка улучшается. Снижение затрат на продукцию мясоперерабатывающих предприятий региона к уровню 1998 г. дополнительно может увеличить чистую прибыль на 322,9 тыс.грн.

Важным фактором увеличения производственных затрат, которые лимитируют эффективность перерабатывающей промышленности АПК региона является неудовлетворительное состояние основных производственных фондов, которые изношены на 45-60%. Производительность труда в динамике по области снизилась почти в 2 раза, уровень механизации производственных процесов составляет приблизительно 50-60%. Мировым стандартам отвечает лишь 1/16 часть активных основных производственных фондов. Обеспечение предприятий переработки сельскохозяйственной продукции институционально-аналитической системой мониторинга предусматривает полноту, достоверность и согласованность информации, определяется задачами информационно-аналитической системы экономического мониторинга затрат производства и руководством ИС "Мониторинг производственных затрат". Оптимизация затрат производства и управление планом выхода продукции мясокомбината позволяет обеспечить рациональную структуру продукции и сформировать объемы возобновления их ресурсами при минимизации отклонения нового производственного плана относительно текущего.

Предложенная автоматизированная система мониторинга может обеспечивать режимы пользования и администрирования, или соответствующего решения функциональных задач и возможность проведения работ связанных с администрированием пользователей системы и настраивание среды функционирования.

Ключевые слова: формирование затрат, моніторинг, перерабатывающая промышленность, прогнозирование.



ANNOTATION

Bondarchuk N.V. Monitoring of costs in agricultural product process. - Manuscript.

Dissertation for the Candidate's of sciences (economics) by specialty 08.07.02. - Agrarian (rural) economics and agrarian-industrial complex (AIC). - Kharkiv state agricultural university by V.V. Dokuchaev, Kharkiv, 2004.

The thesis is dedicated to the development of organizational and economical mechanism of industrial costs creation in a process industry. It is defined, that more complete and rational use of resources and industrial capacity will render to improvement of all technical and economical indicators. In the given heating-up period business costs creation takes into consideration some external factors such as customers, competitors, state institutions, suppliers, financial organizations and sources of a manpower. The development of the cost creation system is offered. The system of monitoring of industrial costs should be plotted on following principles: handle of the purposes; a monthly, quarter and annual data analysis; watching of metrics "schedule - fact" and detection of dismissals metrics from the fact sheet; adoption of administrative solutions by results of monitoring.

Keywords: creation of costs, monitoring, process industry, forecast.



ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Підприємства виробничої сфери АПК України, щоб бути конкурентноспроможними, приймають на себе відповідальність за індивідуальний відтворювальний процес, за величину витрат і їх скорочення. Їх зусилля направлені на одержання продукції з меншими коштами чи збільшення її виробництва при фіксованих, незмінних витратах ресурсів. При цьому підприємства не стають незалежними від середовища в якому функціонують. Швидше навпаки, взаємодія основних ланок виробництва одержує економічно обґрунтований, еквівалентний характер, підвищує результативність їх виробничої діяльності.

У витратах підприємств кристалізується ступінь використання трудових, матеріальних і інших ресурсів. Величина їх характеризується результатами матеріалізованих економічних відносин суб'єктів виробництва, що діють самостійно на свій розсуд у відповідності з економічними інтересами.

Виробничі витрати не можуть розглядатись тільки як техніко-економічні і облікові категорії. У розмірі, структурі, часовому просторі витрат проявляються закономірності і економічні закони. Зокрема: економії часу, підвищення продуктивності праці, розподілу за результатами уречевленої і живої праці та інші.

Виробничі витрати відносяться до предмету важливого і постійного піклування в теорії відтворення так як вони співвідносяться безпосередньо з практикою виробництва, направлені на її конкретний аналіз і розробку рекомендацій для менеджерів і колективів. Виходячи з цього, особливого значення набувають питання моніторингу виробничих витрат на мікрорівні.

Спостереження за змінами і дослідження виробничих витрат та своєчасне виявлення відносного їх рівня - один із надійних каналів аналізу конкуренції в ринковій економіці. Адже підприємництво не тільки творчість по створенню споживчих благ, але і наполегливе цілеспрямоване управління ресурсами суб'єктів виробництва.

Питання пов'язані з теорією витрат, їх моніторингом та мінімізацією в умовах ринку знайшли своє відображення в багатьох наукових працях зарубіжних і вітчизняних вчених. Серед них О. Байдик, С. Брю, К. Вілсон, С. Голова, Дж. Горріган, Б. Карлоф, К. Ларіонов, К. Макконел, С. Ніколаєв, Л. Нападовська, О. Орлов, Є. Рясних, С. Сінк, С. Стуков, Р. Хілтон, М. Чумаченко, А. Чупіс, В. Шиян і інші.

Разом з тим недостатньо дослідженими залишаються такі важливі аспекти цієї проблеми як сучасне формування витрат виробництва в переробленні сільськогосподарських продуктів. Нерідко спрощується сутність проблеми: нібито ринок відслідковує і сам може знижувати витрати, забезпечувати високий прибуток та спрощувати розподіл доходів. Управління ресурсами виступає основною метою стратегії підприємств в умовах ринку. Щоб вести бізнес як найефективніше і в бажаному напрямку потрібно оперативно відслідковувати, аналізувати і контролювати використання ресурсів через їх витрати. Моніторинг витрат задає потрібні напрями науково-технічної та інвестиційної політики для суб'єктів виробництва. Ці обставини визначили вибір теми дисертаційного дослідження, її актуальність та практичну значимість.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Наукові результати, теоретичні положення і висновки дослідження були одержані в межах держбюджетної наукової тематики Дніпропетровського державного аграрного університету “Організація, розвиток та державне регулювання аграрного підприємництва в умовах ринкових перетворень” (номер державної реєстрації 0102U005022).

Мета й завдання дослідження. Мета дослідження полягає в тому, щоб сформувати та розвинути положення теорії, методики і організації моніторингу витрат виробництва та забезпечити їх раціоналізацію через оперативне управління виробничими ресурсами для розробки практичних рекомендацій підвищення ефективності і кокурентноспроможності підприємств з перероблення сільськогосподарської продукції.

Для реалізації поставленої мети в дисертаційній роботі вирішувалися такі завдання:

- визначити сутність витрат виробництва в умовах ринкового розвитку підприємства;

- розкрити теоретичні засади побудови системи моніторингу витрат виробництва в сфері АПК;

- дослідити показники моніторингу ефективності використання виробничих ресурсів і капіталу на підприємствах;

- оцінити рівень розвитку виробництва підприємств галузі переробки сільськогосподарських продуктів;

- визначити розміри і структуру витрат та їх вплив на ефективність виробництва;

- оцінити ефективність використання ресурсів, що формують витрати виробництва;

- обґрунтувати структурні компоненти автоматизованої інституціонально-аналітичної системи моніторингу витрат виробництва;

- розробити модель оптимізації витрат виробництва з переробки сільськогосподарських продуктів;

- запропонувати шляхи вдосконалення інформаційного забезпечення моніторингу витрат виробництва;

- розробити методику економетричного прогнозування витрат виробництва на підприємствах.

Об'єкт і предмет дослідження. Об'єктом дослідження є процеси формування і раціоналізації використання витрат виробництва на переробних підприємствах АПК України і Запорізької області.

Предметом дослідження є теоретичні, методологічні, організаційні та прикладні питання моніторингу витрат для удосконалення системи їх економічного аналізу та управління виробничими ресурсами у переробці сільськогосподарських продуктів.

Методи дослідження. У процесі дослідження використані методи: абстрактно-логічний (теоретичні узагальнення витрат виробництва і їх моніторингу та формування висновків), статистико-економічний (аналіз виробництва і його витрат та впливу витрат на прибутковість переробки сільськогосподарських продуктів); монографічний (детальне вивчення та описання стану інформаційного забезпечення моніторингу витрат); порівняльного аналізу (зіставлення фактичних даних звітного та попередніх років, при вивченні показників розвитку виробництва продовольчих товарів); метод рядів динаміки (при аналізі багаторічних даних витрат виробництва для виявлення зміни в часі показників об'єкта дослідження); математичної статистики (при розрахунках прогнозних значень витрат виробництва); економіко-математичний (при оптимізації витрат виробництва м'ясокомбінату) та інші.

Інформаційною базою дослідження є дані Державного комітету статистики України, Запорізького обласного управління статистики щодо розвитку галузі і підприємств з перероблення сільськогосподарських продуктів, річних звітів і даних первинного бухгалтерського обліку ВАТ “Запорізький м'ясокомбінат”, нормативні документи та літературні джерела.

Наукова новизна отриманих результатів полягає в обґрунтуванні теоретичних засад , методологічних підходів та проектних рекомендацій формування і моніторингу використання витрат виробництва у реформованих підприємствах з перероблення сільськогосподарських продуктів.

Сутність наукової новизни результатів дослідження полягає в наступному.

Вперше:

- для моніторингу витрат виробництва підприємств і калькуляції собівартості їх продукції запропоновано використовувати поряд з іншими статтями і величину невідчутних активів (ділова репутація підприємства, патенти, товарні знаки, товарні марки, авторські права, ліцензії, затрати на науково-дослідні і дослідницько-конструкторські роботи, програмне забезпечення ЕОМ). Для цього вони повинні бути визначені та мати обґрунтовану оцінку;

- для моніторингового управління розроблена багатокритеріальна оптимізаційна модель витрат виробництва на м'ясопереробному підприємстві. Сутність її полягає в знаходженні оптимального плану виробництва ковбасної продукції та обсягів поновлення виробничих ресурсів за умов обмеження виробничих витрат.

Доповнено:

- показники оперативного моніторингу щодо оцінки використання витрат виробничих ресурсів і капіталу коефіцієнтами виробітку і потенційного зростання.

Удосконалена:

- методика розрахунку прогнозних значень витрат виробництва через застосування економетричних моделей на базі інституціонально-аналітичної системи їх моніторингу.

Дістали подальшого розвитку:

- теоретичні і методичні підходи щодо сутності витрат виробництва, їх класифікації, особливості застосування інструментів формування і контролю витрат “директ-костинг” і “стандарт-кост” відповідно до стандартів вітчизняного бухгалтерського обліку та розробленого алгоритму створення і функціонування такої системи;

- принципи побудови оцінки моніторингу виробничих витрат і програмного забезпечення. Встановлено, що принципи мають базуватися на безперервному контролі змін у відхиленнях витрат від нормативів, створення сукупності взаємозалежних інформаційних підсистем; максимальної повноти інформаційного забезпечення; диференціюванні і агрегуванні інформації за рівнем управління; виборів технічних засобів і програмного забезпечення;

- обґрунтування концепції і складових автоматизованої інституціонально-аналітичної системи моніторингу витрат виробництва. Що передбачає формування: бази даних на сировину і матеріали, інформації про виробничі витрати та результати діяльності підприємств з переробки сільськогосподарських продуктів;

Практичне значення отриманих результатів. Результати досліджень використані в процесі підготовки Програми стабілізації та розвитку промисловості Запорізької області на період до 2010 року (дов. № 439/01-16 від 18.08.2004 р.). Розроблені в ході дослідження науково-практичні рекомендації можуть бути використані при прогнозуванні показників розвитку переробної промисловості, що дасть змогу створити ефективну систему формування витрат виробництва.

Основні положення, висновки й пропозиції дисертаційної роботи використані в практичній діяльності підприємств переробної промисловості досліджуваного регіону (дов. № 11 від 15.02.2004 р.).

Методику організації автоматизованої системи моніторингу витрат виробництва застосовано на ВАТ “Запорізький м'ясокомбінат” (довідка № 177 від 21.06.04 р.).

Теоретичні розробки дисертаційної роботи використовуються у навчальному процесі Дніпропетровського державного аграрного університету при викладанні навчальних курсів: економіка сільського господарства і АПК, менеджмент організацій (дов. № 16-11-355 від 27.04.2004 р.).

Особистий внесок здобувача. Наукові результати, які наводяться в дисертаційній роботі, одержані автором особисто і викладені в опублікованих працях.

Апробація результатів дослідження. Наукові положення основних результатів дослідження та їх практичне застосування обговорювалися на наукових конференціях економічного факультету викладачів Дніпропетровського державного аграрного університету (2002 - 2004 рр.) та на науково-практичних конференціях: „Соціально-економічні проблеми сучасного суспільства та шляхи їх подолання”, м. Запоріжжя (2003 р.), “Сучасні проблеми економіки сільського господарства та АПК”, м. Суми (2003р.).

Публікації. Основні положення дисертаційної роботи опубліковано в 7 статтях у наукових журналах, збірниках наукових праць та матеріалах науково-практичних конференцій, загальним обсягом 3,3 обл. вид. арк., з них 5 - у наукових фахових виданнях.

Обсяг і структура дисертації. Робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків. Повний обсяг роботи - 196 сторінок, з яких: 20 рисунків займають 11 сторінок, 16 таблиць - 15 сторінок, список використаних джерел (176 найменувань) - на 16 сторінках, 7 додатків - на 9 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У першому розділі “Наукові засади формування і оцінки виробничих витрат” визначено сутність витрат виробництва, інструменти та методи їх формування в ринкових умовах, розкрито зміст і побудову моніторингу витрат виробництва, встановлено показники моніторингу використання виробничих ресурсів.

Витрати виробництва окремого виробника - це виплати власником ресурсів, які робить суб'єкт господарювання для того щоб залучити їх для свого виробництва і тим самим відгородити від інших варіантів використання. Витрати це затрати ресурсів, що на конкретному ринку прийняли вартісну форму. Встановлено, що економічні витрати будь якого ресурсу, який обраний для виробництва продукції дорівнюють його вартості при найкращому із альтернативних варіантів використання. Існує багато концепцій витрат виробництва: абсолютні витрати А. Сміта, порівняльних переваг Д. Рікардо, граничної корисності К. Менгера і Ф. Візера, вартості товару капіталіста за К. Марксом, інституціональних витрат Д. К. Кларка, трансакційних витрат Р. Коуза, витрати використання, факторні витрати і додаткові витрати Дж.М. Кейнса та інші. Всі названі автори так чи інакше зупиняються на формуванні витрат виробництва. Посліднє може носити як інтенсивний так і екстенсивний характер. Екстенсивне формування витрат орієнтується на залучення додаткових ресурсів, а інтенсифікація передбачає, що результати виробництва зростають швидше ніж витрати. Крім економічного розуміння витрат в роботі простежується і, так званий, бухгалтерський підхід до їх формування. Сутність посліднього - це фактично витрачені ресурси виробництва для виготовлення визначеної кількості продукції за цінами їх придбання. Такі витрати виступають як собівартість продукції.

На сьогодні формування витрат на підприємствах проводиться з урахуванням зовнішніх факторів, до яких належать споживачі, конкуренти, урядові заклади, постачальники, фінансові організації і трудові ресурси. Перед формуванням витрат передбачається аналіз складу робіт, виконуваних підприємствами. За його результатами виявляються зайві роботи, не пов'язані з реалізацією тієї чи іншої загальної функції, визначається й уточнюється перелік необхідних робіт. Це потребує контролю за рівнем витрат, персоніфікацію відповідальності керівників за його дотриманням.

Принципи формування витрат дали змогу визначити в роботі засади щодо функціонування відповідної системи, яка передбачає вирішення таких питань: формування стандартів витрат; визначення витрат (базових, фактичних, розрахункових); визначення співвідношень між витратами (фактичними, базовими, розрахунковими); установлення способів контролю за витратами; вибір способів обліку відхилень і формування бази стандартних прийомів щодо їх усунення; визначення порядку дій і персоніфікацію відповідальності при виникненні нестандартних відхилень від установлених стандартів витрат; визначення порядку використання економії витрат і матеріального заохочення; аналіз і оцінку причин відхилень; оцінювання економічного стану галузі.

Схема формування витрат при бухгалтерському підході може класифікуватись за ознаками: повноти включення витрат у собівартість продукції та за ступенем нормування витрат (рис.1).

Економічний контроль при включенні відхилень витрат може здійснюватися на підприємствах через моніторинг. Послідній спрямований на одержання і використання об'єктивних і незалежних даних про об'єкт дослідження, фактори, що на нього впливають, та складання прогнозу зміни ситуації в майбутньому. Розроблені напрями побудови моніторингу виробничих витрат включають: систему безупинного спостереження за трансформацією виробничих витрат з метою забезпечення їх економії, створення сукупності інформаційних підсистем, об'єднаних загальною цільовою функцією і за напрямами, що охоплюють вивчення виробничих витрат, проектування максимальної повноти інформаційного забезпечення виробників, функціонування інститутів управлінської діяльності з властивостями адаптованими до стилю конкретних керівників, диференціювання й агрегування інформації з різних рівнів управління, вибір технічних засобів і програмного забезпечення завдань для одержання економічної інформації.

За результатами узагальнення комп'ютерного програмного забезпечення моніторингу витрат виробництва виділені функції Turbo Project, найбільш важливі риси Turbo Project Professional 2,0, встановлено особливості Project Scheduler 7,5, розглянута нова версія Microsoft Project, запропонована для нормування програма майстер створення проекту Project KickStart Wizard з можливістю HTML - публікацій матеріали в Internet.

Система моніторингу виробничих витрат має будуватися на таких принципах: управління цілями; щомісячний, квартальний та річний аналіз даних; відстеження показників “план-факт” та виявлення відхилень прогнозних показників від фактичних даних; прийняття управлінських рішень за результатами моніторингу.

В роботі запропоновано в моніторинг витрат виробництва включати невідчутні активи, що складають імідж підприємства, патенти, товарні знаки, торгові марки, ліцензії, авторські права, затрати на наукові дослідження і дослідницько-конструкторські розробки, програмне забезпечення ЕОМ.

В процесі дослідження розроблено підхід щодо визначення показників моніторингу використання виробничих ресурсів і капіталу. Сутність якого включає аналіз: ліквідності, фінансової стійкості, незалежності, імовірності банкрутства, капіталовіддачі, оборотності власного і інвестованого капіталу, ділової активності, рентабельності виробничої діяльності, основного і перманентного капіталу.

З метою більш чіткої характеристики політики підприємства щодо управління персоналом запропоновано вищезазначену систему показників доповнити розробленими показниками виробітку і потенційного зростання. Коефіцієнт виробітку розраховується відношенням доданої вартості до трудових витрат, а потенційного зростання - відношенням капітальних витрат до доданої вартості.

В ефективно працюючому підприємстві додана вартість порівняно з трудовими витратами є високою. При ДВ < ТВ керівництво має вжити заходів щодо зниження трудових витрат через оптимізацію штатного персоналу чи підвищення ефективності використання трудових ресурсів.

Низьке значення коефіцієнта потенційного росту аналізуємого підприємства порівняно з іншими коефіцієнтами на інших споріднених підприємствах чи його зниження за останні роки показує, що підприємство зазнає труднощів у своєму розвитку. Керівництву потрібно вжити заходів щодо підвищення ефективності інвестування.

Високе значення коефіцієнта порівняно з коефіцієнтом потенційного зростання на інших підприємствах чи за ряд років свідчить про те, що підприємство має добрі перспективи зростання. Безупинний функціональний аналіз комплексної системи оцінювання потребує створення інформаційних технологій реалізації запропонованої системи автоматизованого моніторингу.

У другому розділі “Моніторинг і оцінка стану виробництва та його витрат по переробці сільськогосподарських продуктів” проаналізовано: рівень розвитку виробництва основних продовольчих товарів, ефективність використання ресурсів і капіталу, що включають витрати виробництва по переробних підприємствах АПК регіону. Визначені динаміка і структура витрат виробництва та їх вплив на прибутковість переробки сільськогосподарської продукції. Необхідно зазначити, що питома вага продукції харчової промисловості та перероблення сільськогосподарських продуктів у загальному випуску продукції обробної промисловості України (при зростанні за останні роки) все таки залишається на низькому рівні і в 2002 р. склала 19,5%. Витрати галузі як по країні так і в регіоні на одиницю виробленої продукції із року в рік змінюються і не мають вираженої тенденції.

На підприємствах переробної промисловості регіону зростання випуску продукції спостерігалось у двох періодах: 1995 - 1996 рр. і 2000 - 2002 рр. Це відбувалось за рахунок скорочення виробничих витрат на гривню продукції і пов'язано з тим, що на сьогодні для розвитку галузі необхідно вирішувати не тактичні питання одержання короткострокового прибутку, а стратегічні завдання підвищення ефективності виробництва. Необхідно зайнятися управлінням ресурсами, поліпшенням стану та використанням потужностей, вибором ринків, проведенням обґрунтованої цінової стратегії з метою максимізації прибутку в довгостроковому періоді. В структурі витрат найбільшу питому вагу займають матеріальні. Що пояснюється високою вартістю сировини, або продукції сільського господарства, які потребують подальшої переробки. При цьому позитивним є збільшення частки витрат на оплату праці (зарплата і відрахування на соціальні заходи), тобто тієї частини витрат, які одночасно є частиною валової доданої вартості.

Моніторинг, який надавав би в галузі можливість оцінювати витрати виробництва необхідно проводити на основі звітних міжгалузевих балансів за назвою таблиць "витрати - випуск".

Проте ця інформація має занадто великий рівень агрегованості і публікується зазвичай через півтора року після закінчення звітного періоду. Більш оперативними і такими, що існують на всіх рівнях управління, є звітність та інформація про структуру витрат (від підприємства до галузей і економіки в цілому). Але спостерігається зниження якості цієї інформації. Зокрема, припинено виділення витрат на пальне, енергію, допоміжні матеріали, комплектуючі вироби і напівфабрикати.

З урахуванням особливостей перехідного періоду економіки до ринку, трансформації змісту і специфіки господарювання автор запропонувала свій підхід до процесу моніторингу фактичних показників оцінки економічного стану виробництва як результату формування витрат виробництва на підприємстві. Відмінністю цієї методики моніторингу є те, що всі показники, використовувані під час аналізу, мають однаковий вектор спрямованості, тобто чим вище показник, тим позитивніше оцінюється економічний стан аналізованого підприємства.

Переваги розглянутої методики полягають у використанні принципу комплексності та багатомірності підходів до аналізу економічного стану підприємства. Методика моніторингу економічного стану ґрунтується на статистичній і бухгалтерській звітності підприємства та базується на принципі порівнянності, тобто враховуються реальні дані по конкурентах, а також можуть враховуватися дані самого аналізованого підприємства в динаміці. Інформаційна база для пошуку резервів щодо прийняття управлінських рішень, забезпечує гнучкість алгоритму обчислень, та аналіз математичної моделі порівняльної оцінки виробничо-господарської діяльності підприємства із виключенням чинників на прогнозний період, які справляють негативні тенденції на фінансово-господарську діяльність.

Обрахування показників ефективності та потенційного зростання на підприємствах в порівнянні з еталонним (рис.2), показало тенденцію до зниження коефіцієнта виробітку. Він за аналізований період упав на 0,5267 пункти. Цей спад відбувся у зв'язку з тим, що додана вартість, яка характеризує трудові витрати має стійку тенденцію до зростання. Так, додана вартість збільшилася за аналізований період на 41,29 % і становила в 2003р. 8760,6 тис. грн., тоді як трудові витрати зросли на 61,74 % і дорівнювали в 2003 р. 2412, тис. грн. Слід зазначити також зниження за 2002-2003 р. коефіцієнта потенційного зростання на 0,0677 пункти. Таке зниження коефіцієнта відбулося через незначне зростання капітальних вкладень - на 12,61 %.

Моніторинг витрат за використанням активів, рентабельністю реалізованої продукції, ефективністю та потенційним зростанням показав, що в динаміці по переробній промисловості регіону комплексна рейтингова оцінка покращується. Так, рейтингова оцінка проміжного коефіцієнта ліквідності витрат у 2000 р. становила 0,83, у 2001 р. - 0,86, у 2002 р. - 0,96. Але вказані значення показника є далекими від оптимального і для його досягнення потрібно інвестувати в поточні активи галузі 3,4 млн.грн. Коливання в рейтинговій оцінці рентабельності викликані, насамперед структурними зрушеннями собівартості у виторзі від реалізації. Якщо в 2002 р. частка собівартості у виторзі від реалізації склала 78%, то в 2003 її доля підвищилася до 84 %, що зменшило на 6 % валовий прибуток. Зниження витрат на продукцію м'ясопереробних підприємств регіону до рівня 1998 р. додатково може збільшити чисті прибутки на 322,9 тис.грн.

У третьому розділі “Розвиток та вдосконалення системи моніторингу витрат виробництва з переробки сільськогосподарських продуктів” обґрунтовано складові автоматизованої інституціонально-аналітичної системи моніторингу витрат виробництва та поліпшення її інформаційного забезпечення. Запропонована методика оптимізації витрат виробництва та розроблені економетричні моделі їх прогнозування на підприємствах.

За результатами моніторингу витрат виробництва розроблено концепцію інформатизації та створення автоматизованої інституціонально-аналітичної системи (ІАС) на базі програмного комплексу “Експрес аналіз виробничих витрат“.

Передумовою для створення автоматизованого моніторингу виробничих витрат став принципово інший рівень програмно-технічних засобів, що з'явилися на світовому ринку інформаційних технологій: систем управління базами даних, сучасних потоків обміну, аналітичних систем тощо. Розробка нової системи базується на таких основних принципах: удосконалення нормативно-правової бази; введення інформації в ЕОМ у момент оформлення документа, формування й обробка документів у реальному режимі часу; використання стандартних інтерфейсів; максимально можливе безпаперове переміщення документів; створення централізованої бази даних з інформацією про виробничі витрати; перехід на кодування інформації; централізоване введення нормативно-довідкової інформації; уніфіковане програмне забезпечення на всіх рівнях управління виробничими витратами.

Згідно запропонованої методики ІАС моніторингу передбачено забезпечити управлінський персонал необхідною інформацією, скоротити час її одержання, агрегувати згідно документу, що містить матеріал, який можна поділити на взаємозалежні частини, створити послідовність і логічність викладу матеріалу. З погляду вирішення аналітичних завдань ІАС поділена на три рівні інформації моніторингу виробничих витрат (рис.3).

Розробка економічного забезпечення автоматизованої системи заснована на вивченні й аналізі потоків інформації. Для цього виявлено необхідний і достатній для цілей управління склад економічної інформації без дублювання і надмірності показників, визначено взаємозв'язки показників на логічному рівні відповідно до їх економічної сутності й особливостей інституціональної структури управління, визначено математичні залежності й алгоритм розрахунку виробничих показників.

В ЕОМ доцільно в першу чергу зберігати базові техніко-економічні показники умовно-постійного типу. Згідно з цим вхідну інформацію становить єдина нормативно-довідкова інформація, що відповідає реальним умовам функціонування підприємства. Розробка нормативно-довідкових баз даних здійснюється на етапі первинного формування інформаційного забезпечення автоматизованої системи. Припустимі коректування значень нормативно-довідкових даних здійснюються в міру необхідності для удосконалення системи управління виробничими витратами.

Встановлено, що основними вихідними показниками ІАС моніторингу виступає інформація: про виробничі витрати - фактичні і планові, очікувані і уточнені за декаду, місяць, рік; аналіз матеріальних витрат; про рух грошових коштів, про показники роботи підприємства за декаду, місяць ріку.

За черговістю виконання всі технологічні процеси моніторингу розділені на три групи: перед машинна обробка, машинна обробка і інформація після обробки. Кожна група характеризується певними вхідними і вихідними формами подання інформації. Отже інформація зароджується на рівні підприємств на автоматизованих робочих місцях (АРМ) різних рівнів управління ресурсами і дає змогу: здійснювати вибірку її одночасно по декількох параметрах, гнучко керувати настроюванням економічних показників, створювати таблиці вихідних документів.

З метою диференціації завдань та функцій ІАС в роботі запропоновано методику та економіко-математичну модель моніторингового управління поповнення ресурсів і планом виробництва ковбасної продукції на м'ясокомбінаті, що має вигляд багатокритеріальної оптимізаційної задачі.

Вихідні умови: , , , та , , ,

Критерії оптимізації:



(або ),

,

при обмеженнях

, ,

, ,

, ,

, ,

, , цілі числа.

Тут змінна характеризує обсяг виробництва ковбасної продукції j найменування і-го виду. До видів ковбасних виробів віднесено фаршировані, варені ковбаси, сосиски, сардельки, ліверні, паштети, сальтисони, холодці, напівкопчені, варено-копчені, сирокопчені ковбаси. Змінна визначає обсяг поповнення ресурсу g-го найменування k-го типу. Ресурси, необхідні для виготовлення м'ясної продукції, класифікуємо за типами: сировинні, технічні, енергетичні, трудові, фінансові.

Величина С_ij собівартість одиниці ваги ковбасних виробів і-го виду j-го найменування. Тому критерій (1) пов'язується з мінімізацією загальних витрат на виготовлення ковбасної продукції м'ясокомбінату. Величина b_ij - це поточна ринкова ціна реалізації одиниці ваги ковбасних виробів і-го виду j-го найменування. Тому критерій (2) призначений для розшуку максимального прибутку від реалізації ковбасних виробів. Коефіцієнт відомий поточний обсяг виготовлення продукції і-го виду j-го найменування, а задані грошові витрати м'ясокомбінату для зміни на одиницю ваги поточного плану виготовлення ковбасних виробів і-го виду j-го найменування. Тоді цільова функція (3) пов'язується з мінімізацією відхилення нового виробничого плану м'ясокомбінату від попереднього. Відхилення d_kg - це поточна вартість поповнення ресурсу k-го типу g-го найменування на одиницю обсягу. Тому цільова функція (4) встановлює мінімальні витрати на ресурсне забезпечення виробництва ковбасної продукції даного м'ясокомбінату. Параметр s_ij характеризує сортово-якісні ознаки ковбасних виробів. Тому критерій (5) пов'язується з максимізацією доходу від реалізації якісної ковбасної продукції вищих сортів.

В обмеженнях (6), (7) величина Y_kg - задає наявні обсяги ресурсів k-го типу g-го найменування, a_ij^kg - витрати ресурсів k-го виду g-го найменування для вироблення одиниці ваги ковбасних виробів і-го виду j-го найменування, Z_ij - обсяги замовлення на і-ий вид j-го найменування.

Прикладні розрахунки за моделлю (1)-(10) можуть бути реалізовані в середовищі електронної таблиці MicroSoft Excel.

Ця методика враховує максимальне використання існуючих ресурсів і і можливість сучасних ЕОМ та дозволяє одержати планові показники виробничих витрат в ІАС.

Одним із напрямків подальшого вдосконалення оцінки виробничих витрат є створення прогнозних економетричних моделей основних нормативних показників. Запропонована методика розрахунку прогнозних значень для підвищення ефективності виробництва підприємств з перероблення сільськогосподарських продуктів включає: можливий обсяг випуску, що обмежується споживчим попитом; визначаються обсяги умовно-змінних витрат по регресійній моделі; можливий рівень зміни устаткування, залежний від ринку обсягу продукції при використанні основних виробничих фондів; використання трансакційних витрат, спрямоване на максимально можливе зниження їх вартості; прогноз витрат на оплату праці визначається у взаємозв'язку з обсягом виробництва. В результаті побудовано рівняння регресії у вигляді:

Кзл=-839,513+23,446*Е^(t-2)-83,03*П^(t-1)+51,687*Пв^(t-2)+39,7*Сп^(t-2)-2,5673*А^(t-1)

де, Кзл - коефіцієнт загальної ліквідності;

Е - витрати на електроенергію;

П - витрати на пальне;

Пв - витрати на пальне для виробничих потреб;

Сп - витрати на соціальні послуги;

А - амортизація;

(t-1) - період використання витрат.

Пропонується в організаційно-аналітичній роботі з впровадження моніторингу виробничих витрат переходити до практичного використання створеної системи у формі: щомісячного аналізу зміни виробничих витрат, що дає змогу оцінювати поточні тенденції зміни витратних показників; щоквартального аналізу виробничих витрат і фінансового становища, що складає основу створеної системи моніторингу і дає змогу одержувати незалежні оцінки результатів господарської діяльності по рівнях управління; щорічного аналізу діяльності, що формується під впливом фінансових результатів економічних процесів.



ВИСНОВКИ

1. Встановлено, що витрати виробництва в економічному розумінні пов'язані з платежами постачальникам факторів виробництва, придбанням ресурсів у сторонніх осіб та альтернативними витратами які належать власникам підприємства і які не були одержані за явні платежі. Розмір таких витрат залучених для виробництва товарів дорівнює їх вартості при найкращому з усіх варіантів використання і відгороджує суб'єкта господарювання від іншого їх використання.

Сутність бухгалтерського підходу витрат виробництва - це фактично витрачені фактори виробництва для визначення кількості продукції за цінами їх придбання. Вони виступають як собівартість продукції.

2. Формування витрат при бухгалтерському підході класифікується за повнотою включення витрат у собівартість продукції і ступенем нормування. Це зумовлює необхідність застосування систем “директ-костинг” і “стандарт-кост”.

Алгоритм створення і наступне функціонування такої системи передбачає вирішення таких питань: формування стандартів витрат; визначення витрат (базових, фактичних, розрахункових); визначення співвідношень між витратами (фактичних, базових, розрахункових); установлення способів контролю за витратами; вибір способів обліку відхилень і формування бази стандартних прийомів щодо їх усунення; визначення порядку дій і персоніфікація відповідальності при виникненні нестандартних відхилень від установлених стандартів витрат; визначення порядку використання економії витрат і матеріального заохочення; аналіз та оцінювання причин відхилень; оцінювання економічного стану галузі.

3. Моніторинг витрат виробництва базується на принципах скорочення і їх зниження, виявлення безперервного слідкування за відхиленням витрат від нормативів; створення сукупності інформаційних підсистем; максимальна повнота інформаційного забезпечення; функціонування інститутів управлінської діяльності; диференціювання та агрегування інформації за рівнями управління; вибір технічних засобів і програмного забезпечення.

4. Встановлено, що моніторинг витрат виробництва повинен включати невідчутні активи. Останні складаються із засобів, що не мають фізичної відчутності на дотик форми, але які приносять доход підприємству. Це відносини з покупцем, структура, ефективність управління і всієї економічної діяльності, місцеположення і інші фактори; патенти; товарні знаки; торгові марки; авторські права; ліцензії; затрати на наукові дослідження і дослідно-конструкторські розробки; програмне забезпечення ЕОМ.

5. Запропоновано показники моніторингу використання ресурсів і капіталу для оцінки їх ефективності об'єднати в групи: показники платоспроможності, показники оборотності, показники рентабельності. Оцінка економічного стану галузі повинна включати поряд з іншими і показники ефективності та потенційного зростання (коефіцієнт виробітку, коефіцієнт потенційного зростання).

6. Встановлено, що у переробній промисловості АПК відбувається зменшення структурних деформацій, зниження рівня монополізації та спостерігається за наступні роки нарощування індексів приросту продукції. Але рівень виробництва по переважній більшості продуктів харчування залишається на низькому рівні порівняно з початком 90-х років ХХ століття. Виробництво і споживання харчів на одну особу не відповідає нормам і досягнутому рівню попереднього десятиріччя.

7. Оцінка витрат виробництва за методом використання виробничих запасів в переробній промисловості АПК Запорізької області показала нерентабельність в динаміці і зниження фінансової незалежності в частині їх формування. Незважаючи що коефіцієнт оборотності запасів з 2001 р. по 2003 р. збільшився і склав 20,2 дні, все ж таки коефіцієнт забезпечення власними джерелами фінансування підприємств має тенденцію до зменшення і залишається на досить низькому рівні.

8. Моніторинг витрат за використанням активів, рентабельністю реалізованої продукції, ефективністю та потенційним зростанням показав, що в динаміці по переробній промисловості регіону комплексна рейтингова оцінка покращується. Зниження витрат на продукцію м'ясопереробних підприємств регіону до рівня 1998 р. додатково може збільшити чисті прибутки на 322,9 тис.грн.

9. Виявлено, що в елементах витрат переробної промисловості АПК не виділяються витрати на пальне і енергію, що обумовлює основні причини зниження ефективності виробництва, так як в більшості випадків таке виробництво енергозатратне.

10. Ріст випуску продукції переробної промисловості АПК регіону в 1995 і 2000 рр. обумовив підвищення коефіцієнта еластичності пропозиції (більше одиниці), що потребувало нарощувати витрати. У дійсності відбувся спад витрат виробництва, а це повернуло його в стадію зменшення прибутковості.

11. Істотним фактором збільшення виробничих витрат, які лімітують ефективність переробної промисловості АПК регіону є незадовільний стан основних виробничих фондів, які зношені на 45-60%. Продуктивність праці в динаміці по галузі знизилась майже у 2 рази, рівень механізації виробничих процесів становить близько 50-60%. Світовим стандартам відповідає лише 1/16 частина активних основних виробничих фондів.

12. Забезпечення підприємств переробки сільськогосподарської продукції інституціонально-аналітичною системою моніторингу передбачає повноту, вірогідність і погодженість інформації, та визначається її завданнями.

13. Розроблена технологія обробки інформації в процесі автоматизованого моніторингу виробничих витрат полягає в тому, що інформація зароджується на рівні підприємств в АРМ різних систем управління ресурсами і через комплекси збору інформаційних потоків надходить до сховищ, призначених для нагромадження, кодування обробки, контролю і обчислення даних.

14. Оптимізація витрат виробництва та управління планом виходу продукції м'ясокомбінату дозволяє забезпечити раціональну структуру м'ясовиробів і сформувати обсяги поновлення їх ресурсами при мінімізації відхилення нового виробничого плану відносно поточного.

15. Запропонована автоматизована система моніторингу має забезпечувати режими користування і адміністрування, або відповідного вирішення функціональних завдань та можливості проведення робіт пов'язаних з адмініструванням користувачів системи і настроювання середовища функціонування.

16. Запропонована методика розрахунку прогнозних значень виробничих витрат на основі економетричних моделей моніторингу задає обсяг випуску продукції на основі споживчого попиту, визначає обсяги умовно-змінних витрат, можливий рівень зміни устаткування в залежності від обсягів продукції і одержання прибутку, спрямоване на максимально можливе зниження трансакційних витрат, передбачає зниження зайвої кількості персоналу з метою зростання ефективності використання робочого часу.



СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ

1. Бондарчук Н.В. Зниження виробничих витрат як чинник підвищення ефективності переробки // Матеріали науково-практичної конференції “Сучасні проблеми економіки сільського господарства та АПК”. -Суми: СНАУ, 2003. - Ч. 1. - С. 239 - 243.

2. Бондарчук Н.В. Концепція системи функціонального формування витрат // Держава та регіони. Серія: Економіка і підприємництво. - 2004. -№ 3. - С. 11 - 14.

3. Бондарчук Н. В. Теоретичні основи системи моніторингу виробничих витрат // Вісник Сумського національного аграрного університету: Науково-методичний журнал. Серія: Фінанси і кредит. - 2004. - № 1. - С. 228 - 233.

4. Бондарчук Н.В. Специфіка обертання пально-мастильних матеріалів у системі товарно-грошових відносин // Вісник Дніпропетровського державного аграрного університету. - 2003. - № 1. - С. 163 - 167.

5. Бондарчук Н.В. Оцінка виробничих витрат у переробці сільськогосподарських продуктів // Матеріали науково-практичної конференції “Соціально-економічні проблеми сучасного суспільства та шляхи їх подолання”. - Т. 2. - Ч. 5. - Запоріжжя: ГУ “ЗІДМУ”, 2003. - С. 29 - 30.

6. Бондарчук Н.В. Формування виробничих витрат // Держава та регіони. Серія: Економіка і підприємництво. - 2004. -№ 2. - С. 20 - 23.

7. Бондарчук Н. В. Формування та планування системи моніторингу виробничих витрат // Вісник Сумського національного аграрного університету: Науково-методичний журнал. Серія: Фінанси і кредит. - 2004. - № 2. - С. 177 - 183.

Размещено на Allbest.ru

...