Ефективність функціонування та стратегія розвитку оптової торгівлі споживчої кооперації

Размещено на http://www.allbest.ru

Размещено на http://www.allbest.ru

Вступ

Актуальність теми. В новій економічній системі, що формується в Україні, оптова торгівля займає особливе місце. Вона опосередковує у зростаючих масштабах обмін у товарно-грошовій формі, забезпечуючи необхідні темпи і пропорції не лише відтворювального процесу, але сукупного попиту і пропозиції та міжгалузевого обміну.

В міру поглиблення ринкових процесів суттєво розширюються організаційно-економічні, соціальні, технологічні функції оптової торгівлі. Поступово вона стає важливим інститутом ринкової інфраструктури та інструментом збалансованого розвитку внутрішнього ринку.

Однак матеріально-технічний та кадровий потенціал оптової торгівлі, її організаційна та функціональна структура серйозно відстають від темпів розвитку і вимог суміжних сфер - виробництва і роздрібної торгівлі. Особливо виражено темпи відставання спостерігаються в оптовій торгівлі споживчої кооперації.

У кооперативній оптовій торгівлі зруйнована організаційна структура, деформована функціональна діяльність, недосконалий економічний механізм функціонування і система управління. В результаті кооперативна оптова торгівля не в повній мірі забезпечує формування системи господарських зв'язків, товарних ресурсів, реалізації раціональних схем товаропросування, здійснення в широких масштабах товарно-грошового обміну. Оптовий оборот за період з 1990 по 2002 рр. скоротився із 16493 млн. крб. до 181,1 млн. грн. і складає 10,3% роздрібного товарообороту.

При цьому теоретичні дослідження розвитку оптової торгівлі, у тому числі і кооперативної, в конкурентному середовищі, підвищення рівня ефективності її функціонування із врахуванням особливостей національної економіки по-суті відсутні.

Таким чином, особливості та ефективність функціонування оптової торгівлі в ринкових умовах, шляхи подальшого розвитку, стратегічні цілі і завдання цієї важливої підсистеми споживчої кооперації в концептуальному плані не визначені, що і обумовлює актуальність досліджень.

Аналіз наукових праць і практики господарської діяльності в умовах перехідного періоду виявили невідповідність між станом оптової торгівлі споживчої кооперації і потребами підприємств її роздрібної торгової мережі. Основна проблема полягає у підвищенні ролі оптової торгівлі в процесі товаропостачання магазинів. Нові умови господарювання споживчої кооперації, зростання конкуренції на сільському споживчому ринку вимагають покладання на торгові бази функцій організаторів кооперативного обороту, визначення стратегічних напрямів їх розвитку в перспективі, використання маркетингових підходів, елементів логістики в процесі доведення товарів від сфери виробництва до сфери споживання.

Актуальність викладених вище аспектів розвитку кооперативної оптової торгівлі, недостатність їх теоретичного аналізу і практичного застосування в торговельній галузі споживчої кооперації, стихійний і безсистемний характер розвитку обумовили вибір теми дисертації, її мету, завдання, напрями досліджень.

Мета і завдання дослідження. Метою дослідження є розробка методичного інструментарію оцінки ефективності функціонування та обґрунтування стратегії розвитку оптової торгівлі споживчої кооперації. Реалізація поставленої мети обумовила необхідність вирішення наступних завдань:

? теоретично узагальнити суть оптової торгівлі як галузі економіки і виду економічної діяльності в умовах переходу економіки України до ринкових відносин;

? систематизувати і доповнити існуючу класифікацію функцій оптової торгівлі у конкурентному середовищі;

? визначити тенденції розвитку оптової торгівлі споживчої кооперації;

? розробити методику та здійснити оцінку економічної ефективності функціонування оптової торгівлі споживчої кооперації;

? дослідити стан і динаміку змін в господарській діяльності системи споживчої кооперації та їх вплив на розвиток кооперативної оптової торгівлі;

? проаналізувати кількісні і якісні зміни, що сталися в оптовій торгівлі споживчої кооперації;

? визначити стратегію розвитку оптової торгівлі споживчої кооперації в конкурентному середовищі.

1. Теоретичні аспекти і тенденції розвитку оптової торгівлі в ринковій економіці

Уточнено сутність торгівлі як економічної категорії у сфері товарного обігу, визначено місце і роль оптової торгівлі, обґрунтована та узагальнена класифікація її функцій та форм в умовах переходу до ринкових відносин.

На основі попереднього аналізу робіт дослідників та узагальнення основних еволюційних поглядів вчених-економістів зроблено висновок, що оптова торгівля як елемент інфраструктури економіки ринкового типу, є важливою опосередкованою ланкою між сферами виробництва і споживання, яка виступає координатором і організатором в системі економічних зв'язків між галузями економіки та регіонами країни, сприяє їх матеріально-технічному і сировинному забезпеченню, економічній інтеграції територій, активізує і розширює міжрегіональний обмін, зміцнює територіальний розподіл праці і спеціалізацію виробництва та сфери обслуговування. В ринкових умовах вона повинна стати центром зосередження і передачі інформації з питань дослідження ринку.

Визначення сутності, особливостей та характерних рис оптової торгівлі, її місця і ролі в сучасній ринковій економіці в роботі розглянуто з позицій дослідження функцій, в яких вона знаходить свій практичний вираз. Критичний аналіз різних ознак класифікації функцій оптової торгівлі, що поданий в роботах вітчизняних і зарубіжних авторів, їх систематизація та узагальнення дозволили запропонувати класифікацію функцій оптової торгівлі на макро- та мікрорівнях, що відповідає сучасним умовам діяльності її підприємств і організацій.

Встановлено, що скорочення обсягів оптових операцій на товарному ринку в період побудови в Україні ринково орієнтованої моделі господарювання, суттєво понизило роль оптової торгівлі споживчої кооперації в організації товаропостачання роздрібних торговельних підприємств. А тому довготерміновими завданнями політики споживчої кооперації у сфері розвитку оптової торгівлі повинні стати її структурна перебудова, припинення спаду та стабілізація обсягів діяльності, максимальне використання наявного потенціалу оптової ланки для стимулювання і підтримки регіональних і міжрегіональних інтеграційних процесів на сільському споживчому ринку, відродження та посилення конкурентних позицій роздрібної торгівлі системи.

Відзначається, що в процесі розвитку і поглиблення ринкових реформ в Україні загострилися негативні тенденції, пов'язані з руйнуванням господарських зв'язків між галузями економіки, роздробленістю товаровиробників і споживачів, що призвело до руйнування системи оптової торгівлі. В результаті порушився процес товароруху між суб'єктами господарювання, збільшилася його ланковість, оптова і оптово-посередницька діяльність стали фактично безсистемними. В таких умовах значне скорочення обсягів роздрібного товарообороту споживчої кооперації, мережі підприємств роздрібної торгівлі та її частки в товарообороті України призвело до відповідного скорочення обсягів діяльності та чисельності матеріально-технічної бази кооперативної оптової торгівлі. Втрата системою монопольного становища на сільському споживчому ринку в результаті інтенсивного розвитку конкуренції, вплив об'єктивних і суб'єктивних факторів на розвиток оптової торгівлі призвели до погіршення її фінансового стану, що змусило розвивати власну роздрібну торгівлю, змінити структуру оптового обороту, сконцентрувавши основну увагу на торгівлі продовольчими товарами, перетворитися із внутрішньосистемних в комерційні підприємства, які недостатньо враховують інтереси роздрібної кооперативної торгівлі. Структура оптових підприємств, що склалася в дореформений період, виявилася слабо пристосованою до сучасних умов господарювання.

До тенденцій розвитку кооперативної оптової торгівлі в роботі також віднесені різке зростання витрат обігу при недостатньому розмірі торговельної надбавки, дефіцит або повна відсутність власних обігових коштів, неефективне використання матеріально-технічної бази, втрата статусу основного постачальника товарів в роздрібну торговельну мережу системи та згортання централізованого завезення товарів в магазини.

За результатами дослідження проведено групування несприятливих для розвитку оптової торгівлі споживчої кооперації чинників на внутрішні та зовнішні (таблиця 1).

Таблиця 1. Внутрішні та зовнішні несприятливі чинники для розвитку оптової торгівлі споживчої кооперації в конкурентному середовищі

2. Аналіз ефективності функціонування оптової торгівлі споживчої кооперації в умовах ринкових трансформацій

Проаналізовано стан та ефективність господарської діяльності основних галузей кооперативного господарства, визначено та обґрунтовано систему показників оцінки економічної ефективності функціонування оптової торгівлі споживчої кооперації, проведено економіко-статистичний аналіз її розвитку в умовах конкуренції.

На основі даних Держкомстату України, Укоопспілки, статистичної та оперативної інформації обласних районних споживспілок досліджено динаміку змін та основні тенденції розвитку основних галузей господарської діяльності споживчої кооперації України в цілому та окремих її споживспілок: роздрібної торгівлі, виробництва, заготівельної діяльності. У процесі дослідження встановлено, що на розвиток оптової торгівлі визначальний вплив мало скорочення роздрібного товарообороту та погіршення його структури (частка продовольчих товарів в обороті збільшилася із 46,4% у 1990 р. до 89,7% у 2002 р. при відносному зменшенні частки непродовольчих товарів із 53,6% до 11,3%). У порівнянні з 1990 роком на 60,5 тис. одиниць скоротилася чисельність діючих роздрібних торговельних підприємств, знизилась ефективність їх функціонування, що безпосередньо вплинуло на стан та розвиток оптової ланки торговельної діяльності системи.

Проведене дослідження показало, що ефективність функціонування оптової торгівлі визначалася розвитком всіх галузей господарської діяльності системи, які входили до єдиного кооперативного господарського комплексу, були і залишаються взаємозалежними складовими єдиної системи.

Це зумовлено тим, що значна частка товарів, які надходять для реалізації в оптову і роздрібну торгівлю, поступає від власного виробництва та заготівель, які є важливим джерелом товарних ресурсів, фактором фінансової стабілізації системи. Як доводить аналіз, скорочення обсягів діяльності всіх галузей споживчої кооперації, втрата системою своїх позицій на сільському споживчому ринку були основними причинами погіршення фінансового стану підприємств і організацій системи Укоопспілки. Основні галузі діяльності, починаючи з 1997 по 2001 рр. працювали збитково, чисельність збиткових підприємств зросла з 0,06% у 1990 р. до 52,9% у 1999 р., 28,8% у 2001 р. та 16,0% у 2003 році.

Позитивні тенденції, які характерні для розвитку кооперативного господарства у 2001 - 2003 рр. свідчать про вихід з кризи основних галузей системи, в тому числі і оптової торгівлі. Подальший розвиток кооперативної оптової торгівлі можливий лише за умови зміцнення позицій споживчої кооперації на ринку шляхом збереження і підвищення ефективності господарювання всіх основних галузей її діяльності.

Оцінку економічної ефективності функціонування підприємств і організацій оптової торгівлі автором пропонується здійснювати не тільки шляхом розрахунку специфічних, узагальнюючих та інтегральних показників, але і за допомогою аналізу рівня економічної сталості оптової організації, яка виступає як основна мета діяльності суб'єкта на ринку. З урахуванням сучасних підходів до визначення рівня економічної сталості, який базується на визначенні частки господарюючого суб'єкту на ринку, в роботі використано (як перший етап аналізу рівня економічної сталості) методику, що базується на розрахунку рангів окремих підприємств і організацій оптової торгівлі, побудові динамічної персоніфікованої матриці та динамічної матриці позиціювання, які адаптовані автором до умов діяльності підприємств і організацій споживчої кооперації.

Використання методу ранжування дозволило визначити зміни у рейтингу та надати узагальнену характеристику роботи підприємств і організацій оптової торгівлі обласних споживспілок. Розрахунки за цією методикою, проведені за матеріалами 22 обласних споживспілок, показали, що за період з 1990 по 2002 рр. відбулися значні зміни в обсягах оптово-складського товарообороту споживспілок та їх частці на ринку оптової торгівлі областей, що характеризує стабільність здійснення ними торговельної діяльності.

В залежності від місць, які займали споживспілки в 1990 і 2002 рр., вся їх сукупність поділена на 4 квадранти, в кожному із яких знаходиться по 5 (6) споживспілок. Стабільно працювали: у першому квадранті - 1 облспоживспілка, у другому - 2, у третьому - 4, і у четвертому квадранті - 4 облспоживспілки. При цьому ряд споживспілок прагнули кардинально покращити свої позиції: 2 облспоживспілки другого квадранту, 1 облспоживспілка - третього та одна - четвертого квадранту. Однак 6 облспоживспілок погіршили свій рейтинг. Таким чином, за 1990 - 2002 рр. відбулися суттєві зміни в рейтингах за оптово-складським товарооборотом у 21 із 22 облспоживспілок. Відносно стабільно з них працювало 11 споживспілок.

3. Стратегія розвитку оптової торгівлі споживчої кооперації в конкурентному середовищі

За допомогою обраної методики визначення позиції оптових підприємств на ринку обґрунтовано стратегічні підходи до розвитку оптової торгівлі споживчої кооперації, визначено основні напрями організаційно-структурної перебудови і оптимізації організаційних форм управління оптовою торгівлею в системі обласних споживспілок, сформульовано перспективи розвитку оптової торгівлі на основі концепції логістики.

В основу стратегії розвитку оптової торгівлі покладена методика оцінки її ринкової сталості, яка використовує такі інструменти стратегічного аналізу як матриця БКГ, модель Портера, крива навчання та крива досвіду, що адаптовані до умов діяльності оптової торгівлі споживчої кооперації.

Для побудови матриці БКГ в роботі використані частка обласних споживспілок в загальному товарообороті регіонів, яка характеризує сегмент ринку оптової торгівлі облспоживспілок та темпи росту товарообороту.

Поділ всього ринку на 4 квадранти, до яких ввійшли споживспілки у відповідності з часткою ринку та темпами росту товарообороту дозволив згрупувати їх у залежності від перспективності оптової торгівлі споживчої кооперації в окремих регіонах та визначити стратегію її розвитку. Як межу по осі ординат прийнято середні темпи росту обороту Укоопспілки в 2002 р. в порівнянні з 2001 р. (101,1%), по осі абсцис - питому вагу споживчої кооперації у роздрібному товарообороті країни (4,5%). За розрахунками, здійсненими в дослідженні, до першого квадранту віднесені споживспілки з часткою ринку від 6,5 до 15,6% та темпами росту товарообороту у 2002 р. від 104,9% до 142,5%. Торгівля для цих організацій є перспективною, вони успішно конкурують на ринку.

До другого квадранту ввійшли облспоживспілки з часткою в товарообороті областей на рівні 4,6 - 15,7% і темпами росту товарообороту від 96,3% до 100,9%. Вони повинні дотримуватися стратегії утримання завойованих позицій та здійснювати пошук нових сегментів ринку.

Третій квадрант представлений споживспілками з часткою в товарообороті 1,9 - 4,5%, що свідчить про втрату ними своїх конкурентних позицій. Деяке зростання обсягів товарообороту у порівнянні з 2001 роком характеризує бажання цих споживспілок повернути втрачені позиції. Однак провідне місце в стратегічних зонах їх діяльності належить конкурентам. Для збільшення частки на ринку цим споживспілкам потрібні значні обсяги інвестицій, що вимагає детальних прорахунків їх фінансових можливостей для прийняття рішення про стратегію конкурентної боротьби.

До четвертого квадранту віднесено споживспілки з низькою часткою на ринку та низькими темпами росту товарообороту. Стратегія їх подальшого розвитку повинна включати комплекс завдань по стабілізації діяльності та виходу з кризи.

Для поглиблення аналізу при визначенні стратегій розвитку оптової торгівлі в роботі використана матриця М.Портера, яка дозволила виявити вплив фінансових показників на збільшення частки організацій на ринку (витратовіддачі та прибутку на 1 грн. витрат). Економічний аналіз показав, що максимальні показники витратовіддачі та прибутковості характерні для споживспілок з найбільшою часткою ринку. Для визначення залежності між обсягом продаж і витратами обігу в роботі використано такі інструменти як “крива навчання” та “крива досвіду”, які пов'язують стратегію розвитку з досягненням переваг у витратах.

Практика господарювання та проведені дослідження показали, що можливими варіантами стабілізації діяльності та збільшення частки ринку підприємств і організацій оптової торгівлі споживчої кооперації повинні бути:

збільшення обсягів діяльності і частки на ринку, обслуговування всієї наявності кооперативної роздрібної торговельної мережі та приватних підприємців, організації централізованого завезення товарів, надання широкого спектру послуг;

зниження розміру оптових надбавок на товари у порівнянні з конкурентами і завоювання більшого сегменту ринку;

підвищення якості обслуговування та орієнтація на різні соціальні групи покупців при формуванні асортименту товарів.

На основі проведеного дослідження встановлено, що кризовий стан оптової торгівлі визвали як загальнодержавні процеси трансформації економіки України, так і невідповідність діючих організаційних форм і структур управління споживчою кооперацією в цілому, її оптовою та роздрібною ланками.

Удосконалення організаційної структури управління, перехід до нових ринкових методів діяльності, проведення структурних змін в організації торговельної діяльності системи споживчої кооперації в умовах жорстокої конкуренції вимагає виключення дублювання різними управлінськими структурами однакових функцій, скорочення числа рівнів управління до об'єктивно необхідного, підвищення відповідальності за результати господарської діяльності. Цим вимогам відповідає запропоноване в роботі створення міжрайонних комплексів (міжрайспоживспілок).

Необхідність створення міжрайспоживспілок аргументується значним скороченням обсягів діяльності оптових баз та райспоживспілок (чисельності магазинів, підприємств ресторанного господарства, заготівельної галузі тощо). Наявність великої кількості райспоживспілок при незначних обсягах їх діяльності та утримання значного за чисельністю апарату управління призводять до додаткових витрат. Так, при чисельності райспоживспілок і райСТ у 1990 р. - 476 од. і 462 од. у 2002 році чисельність магазинів у розрахунку райспоживспілку (райСТ) скоротилася з 154,6 од. до 46,7 од., або більше, ніж у 3,3 рази. Укрупнення і реструктуризація частини збиткових райспоживспілок (райСТ) та створення міжрайонних комплексів, які об'єднують оптові бази запропоновано в роботі як один із реальних варіантів вдосконалення управління підприємствами і організаціями споживчої кооперації.

Створення міжрайспоживспілок не суперечить і інтересам подальшого розвитку кооперативного руху. Організаційна модель створення міжрайспоживспілок, розроблена автором, включає усі структури і органи управління, що характерні для кооперативних організацій.

Висновки

оптовий господарський кооперативний споживчий

За результатами наукових досліджень теоретичних аспектів, практики функціонування та стратегії розвитку оптової торгівлі споживчої кооперації в ринково орієнтованій економіці України сформульовані наступні узагальнюючі висновки:

Подальшого розвитку набуло визначення оптової торгівлі як елементу інфраструктури економіки ринкового типу, різновиду торговельної діяльності, який в процесі відтворення виступає посередником між сферами виробництва і споживання.

Визначено місце оптової торгівлі в системі господарських зв'язків і комерційних відносин, економічну природу, сутність та роль в економіці перехідного періоду, досліджено її функції. Узагальнення існуючих поглядів, ознак та підходів до класифікації функцій в історичному аспекті дозволило розробити класифікацію на макро- та мікрорівнях, яка орієнтована на сучасні умови діяльності оптових торговельних підприємств.

Аналіз основних тенденцій розвитку оптової торгівлі споживчої кооперації в пострадянський період засвідчив, що ринкові трансформації в економіці України призвели до значного скорочення обсягів діяльності та чисельності оптових баз, зниження їх ролі в організації товаропостачання відомчої роздрібної торговельної мережі, порушення взаємозв'язків із товаровиробниками, в тому числі і внутрішньосистемними, змін в організаційній структурі оптової ланки. Обґрунтовано, що ці тенденції були обумовлені цілим рядом внутрішніх і зовнішніх причин. Поряд з цим у 2000 - 2003 рр. виявлена чітка тенденція стабілізації та зростання обсягів діяльності оптових підприємств і організацій системи.

Автором визначено, що сучасний стан оптової торгівлі споживчої кооперації оцінюється як критичний. Поряд із зовнішніми чинниками цьому сприяли негативні тенденції в розвитку всіх галузей діяльності споживчої кооперації: роздрібної торгівлі, ресторанного господарства, заготівельно-виробничого комплексу, скорочення обсягів товарообороту та чисельності підприємств роздрібної торгівлі, частки споживчої кооперації в загальному роздрібному товарообороті України.

Досліджено основні причини збиткової діяльності підприємств і організацій кооперативної оптової торгівлі: жорстка конкуренція; закупка товарів підприємствами роздрібної торгівлі безпосередньо у виробників та втрата оптовою торгівлею статусу основного постачальника товарів; недостатній розмір торговельної надбавки при значному зростанні витрат обігу; дефіцит власних оборотних коштів; неефективне використання матеріально-технічної бази; кардинальні зміни в структурі роздрібного товарообороту та інші.

Обґрунтовано, що наявна матеріально-технічна база оптової торгівлі споживчої кооперації достатня для забезпечення кооперативної роздрібної торговельної мережі товарами, однак використовується неефективно.

В роботі запропонована класифікація показників ефективності діяльності за основними критеріями (якість, надійність, ліквідність, сталість) та результативністю діяльності (техніко-економічні та результативні). Доведено, що в ринково-орієнтованій економіці максимізація прибутку вже не є кінцевою метою діяльності. У якості такої виступає рівень економічної сталості підприємства, який визначається його часткою (сегментом) на ринку.

Обґрунтовано необхідність проведення стратегічного аналізу ринкової ситуації, на основі якого розробляється стратегія розвитку оптової торгівлі на перспективу. Визначення стратегії в роботі здійснено за допомогою елементів ситуаційного аналізу, які дозволяють визначити стратегічно вигідні зони (сегменти) діяльності оптових підприємств і організацій на ринку.

Вдосконалено методику визначення стратегії розвитку оптової торгівлі споживчої кооперації, на основі використання матриці БКГ, адаптованої до умов діяльності оптової торгівлі, яка дає можливість визначити взаємозв'язок між стратегічними зонами діяльності, силу та ефективність їх взаємодії, визначити стратегію поведінки оптових підприємств і організацій в умовах конкуренції на різних сегментах ринку. Основою побудови матриці БКГ є поділ ринку на 4 квадранти по сукупності частки ринку і темпів росту товарообороту.

Розроблено методичний інструментарій поглибленого аналізу стратегії розвитку оптової торгівлі обласних споживспілок в стратегічних зонах господарювання за допомогою моделі М. Портера, яка дозволяє виявити вплив фінансових показників діяльності на збільшення частки ринку і посилення конкурентних позицій організації. В роботі побудовано моделі Портера, які визначають залежність від частки на ринку витратовіддачі та прибутку в розрахунку на 1 грн. витрат. Розрахунки показали, що максимальна величина витратовіддачі та рівня прибутковості були у споживспілок з найбільшою часткою ринку.

Досліджено можливість використання для обґрунтування стратегії розвитку оптової торгівлі та пошуку резервів підвищення ефективності діяльності її підприємств таких інструментів економічного аналізу як “крива навчання” та “крива досвіду”, які характеризують залежність між часткою підприємств на ринку і рівнем витрат та залежність рівня витрат від товарообороту.

Визначено стратегічні напрями розвитку оптової торгівлі: на макроекономічному рівні - впровадження методів підприємництва, збільшення власних оборотних коштів, залучення інвесторів, жорстке планування і контроль за витратами, створення служб маркетингу; на мікроекономічному рівні - відновлення господарських зв'язків з виробниками товарів, завершення процесу розмежування і закріплення власності, інтеграція галузей діяльності споживчої кооперації на основі кластерного підходу в межах міжрайспоживспілок, вдосконалення комерційної роботи, перепідготовка фахівців керівної ланки для роботи в умовах конкуренції тощо.

Аргументовано необхідність трансформації організаційних форм управління споживчою кооперацією на рівні районної ланки шляхом створення на базі оптових підприємств та райспоживспілок (райСТ) міжрайонних багатогалузевих комплексів (міжрайспоживспілок), наводяться економічні і соціальні переваги нових організаційних структур.

Внесено пропозиції щодо створення на оптових базах та в обласних споживспілках маркетингових служб, розроблено модель організаційної структури управління міжрайспоживспілкою зі службою маркетингу.

Реалізація у практичній діяльності підприємств і організацій оптової торгівлі споживчої кооперації висновків та рекомендацій, наведених у дисертаційній роботі, дозволить підвищити ефективність господарювання, забезпечити конкурентоспроможність оптової ланки системи в стратегічних зонах господарювання, визначити стратегію розвитку в ринковому середовищі.

Література

Балабан М.П. Трансформаційні процеси в торговельній діяльності споживчої кооперації і розвиток сільського споживчого ринку в перехідному періоді // Регіональні перспективи. - 2003. - №1. - с. 22-25. (0,56 друк. арк.).

Балабан М.П. Оптові бази споживчої кооперації в інфраструктурі аграрного ринку // Регіональні перспективи. - 2003. - № 4-5. - с. 70-74. (0,7 друк. арк.).

Балабан М.П. Використання методів оцінки ринкової стійкості підприємств оптової торгівлі у конкурентному середовищі для розробки стратегії їх розвитку в перспективі // Регіональні перспективи. - 2004. - № 9-10. - с. 78-83 (0,78 друк. арк.).

Балабан М.П. Демографічні процеси в Україні як фактор розвитку торговельної діяльності споживчої кооперації // Економіка: проблеми теорії і практики. Збірник наукових праць. Випуск 177: В 2 т. - Дніпропетровськ: ДНУ, 2003. Том ІІ. - 328 с. - с.382-391. ( 0,84 друк. арк.).

Размещено на Allbest.ru