Размещено на http://www.allbest.ru/

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ

ІНСТИТУТ РЕГІОНАЛЬНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

УДК 332.1: 332.14

СТАБІЛІЗАЦІЙНІ МЕХАНІЗМИ РОЗВИТКУ ЕКОНОМІКИ РЕГІОНУ

Спеціальність 08.10.01 - Розміщення продуктивних сил

і регіональна економіка

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Притула Христина Мирославівна

Львів 2004

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Інституті регіональних досліджень НАН України

Науковий керівник: доктор географічних наук, професор Писаренко Світлана Марківна, Інститут регіональних досліджень НАН України, провідний науковий співробітник

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор Точилін Віктор Олександрович, Інститут економічного прогнозування НАН України, завідувач відділу

кандидат економічних наук Люткевич Ольга Михайлівна, Інститут регіональних досліджень НАН України, старший науковий співробітник

Провідна установа: Інститут проблем ринку та еколого-економічних досліджень НАН України, відділ ринкових механізмів та структур, м. Одеса

Захист відбудеться “16” квітня 2004 року о 11 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 35.154.01 по захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня доктора наук в Інституті регіональних досліджень НАН України за адресою: 79026, м.Львів, вул.Козельницька,4.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту регіональних досліджень НАН України за адресою: 79026, м.Львів, вул.Козельницька,4.

Автореферат розісланий “15” березня 2004 року.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради,

кандидат економічних наук В.І. Жовтанецький

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми дослідження. Світовий досвід свідчить, що баланс, рівновага в державі, її цілісність і стабільний розвиток можуть бути забезпечені лише за умови активізації участі регіонів у проведенні економічної політики. Тому останніми роками надзвичайно актуальним є дослідження місця економіки регіону в економіці країни, визначення рівня її розвитку, оцінка тісноти міжрегіональних зв'язків та рівня інтеграції регіону зі світовою економікою.

Розвиток економіки регіону є загальновизнаною метою проведення державної економічної політики. Він відбувається під впливом як загальноекономічних тенденцій розвитку країни, так і під впливом внутрішніх, притаманних лише їй, факторів розвитку. Комплексний і всебічний підхід до вирішення проблеми розвитку економіки регіону, визначення механізмів його регулювання у вітчизняній науковій літературі розроблені недостатньо. Така ситуація пояснюється, насамперед, відсутністю законодавчого врегулювання відносин “держава-регіон”.

Розвиток будь-якої економічної системи є процесом якісних соціально-економічних перетворень, тому в роботі поняття розвитку економіки регіону зводиться не лише до досягнення стабільних темпів економічного зростання, але охоплює також суттєве підвищення життєвого рівня населення, що включає в себе матеріальний добробут, освіту, охорону здоров'я, захист навколишнього середовища тощо.

Питаннями розвитку економіки регіону займались загальносвітові класики теорій регіонального розвитку Вебер А., Тінберген Я., Тюнен Й., Фрідман Дж. Проблемами загальноекономічної стабілізації та розвитку країни, моделюванням та прогнозуванням економіки України займаються Бакаєв О.О., Гальчинський А.С., Геєць В.М., Кваснюк Б.Є., Лукінов І.І., Точилін В.О., Філіпенко А.С. та інші. Питаннями соціально-економічного розвитку регіону займаються Бойко Є.І., Войцеховський В.Б., Данилишин Б.М., Долішній М.І., Дорогунцов С.І., Єпіфанов А.О., Михасюк І.Р., Пила В.І., Писаренко С.М., Побурко Я.О., Симоненко В.К., Чумаченко М.Г. Класиками теорій регіонального розвитку на пострадянському просторі є Некрасов М., Іларіонов А.

Зміна основних макропоказників економіки регіонів України свідчить про позитивні тенденції у їх розвитку. Проте вони будуть тимчасовими за відсутності необхідної структурної перебудови економічної системи, зміни структур експорту та імпорту, безсистемності у формуванні бюджетної та податкової політики, низького рівня соціального забезпечення населення, нестабільної цінової ситуації на ринках зерна, нафтопродуктів тощо.

Сучасна трансформація економіки країни в напрямі формування ринкової системи за існуючого рівня нестабільності економічних процесів в регіонах зумовлює необхідність визначення стабілізаційних механізмів розвитку економіки регіонів.

Дія стабілізаційних механізмів покликана вплинути на існуючу ситуацію в економіці регіонів та забезпечити стабільність та прогнозованість їх розвитку.

Визначити ефективність дії стабілізаційних механізмів розвитку економіки регіону можна лише на базі аналітичних досліджень із застосуванням економіко-математичних методів. Детальний аналіз економічних процесів дозволяє виділити основні фактори, які впливають на сучасний стан та динаміку розвитку економіки регіону, динаміку і силу впливу цих факторів та спрогнозувати ті фактори, які визначатимуть розвиток економіки регіону в майбутньому.

Актуальність окреслених проблем та їх недостатнє вивчення зумовили вибір теми дисертаційного дослідження, його мету та основні завдання.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконувалось в рамках планів науково-дослідних робіт Інституту регіональних досліджень НАН України. Матеріали дослідження використовувались при розробці науково-дослідних тем: “Механізм реалізації регіональної політики в умовах формування національної економіки” (ДР №0100V002572); “Моделі регіональної соціально-економічної політики: концептуальні підходи до формування та методи реалізації” (ДР №0102V000425); “Організаційні та економічні основи забезпечення інноваційного розвитку промисловості регіону” (ДР №0102V000428).

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є розробка теоретичних положень і практичних рекомендацій щодо визначення основних стабілізаційних механізмів, які забезпечують розвиток економіки регіону.

Для досягнення мети дисертантом поставлені і розв'язані такі завдання:

· уточнити сутність понять розвитку, стабілізації та зростання економіки регіону;

· визначити поняття стабілізаційних механізмів розвитку економіки регіону;

· дослідити взаємодію макроекономічного та регіонального рівнів у проведенні економічної політики та її вплив на формування стабілізаційних механізмів розвитку економіки регіону;

· сформувати систему стабілізаційних механізмів розвитку економіки регіону;

· визначити поняття соціально-економічного потенціалу (СЕП) регіону як основи розвитку економіки регіону та розробити методологію його оцінки;

· провести аналіз показників розвитку економіки регіону;

· побудувати прогнозну динамічну модель економіки регіону (на прикладі Львівської області);

· побудувати виробничу функцію економіки регіону (на прикладі Львівської області);

· розробити методологію визначення пріоритетних напрямів розвитку економіки регіону (на прикладі Львівської області).

Об'єктом дослідження є процеси розвитку економіки регіону.

Предметом дослідження є теоретичні та методологічні положення, спрямовані на визначення, формування та забезпечення дієвості стабілізаційних механізмів розвитку економіки регіону.

Методи дослідження. Методологічною основою роботи є класичні та сучасні теорії розвитку економічної системи (країни, регіону тощо); результати вітчизняних та зарубіжних наукових досліджень з питань регулятивних механізмів розвитку економіки регіону; чинне законодавство України. економіка регіон політика стабілізаційний

У процесі вивчення стабілізаційних механізмів розвитку економіки регіону використано методи системного підходу; дослідження факторів, які впливають на розвиток економіки регіону та побудова виробничої функції регіону здійснювались на основі факторного аналізу; для побудови динамічної моделі економіки регіону використано економіко-математичне моделювання. У роботі також були використані методи статистичного, порівняльного аналізів тощо.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в наступному:

вперше:

· сформульовано сутність поняття стабілізаційних механізмів як сукупності певних заходів, які спрямовані на забезпечення розвитку економіки регіону в умовах перехідного періоду;

· запропоновано систему стабілізаційних механізмів розвитку економіки регіону, яка включає фінансовий, структурний, законодавчий та інституційний механізми та їх компоненти. Їх дія забезпечує формування ефективної економічної політики на основі реалізації СЕП регіону;

· введено поняття статичного, реалізованого та приведеного соціально-економічних потенціалів регіону. Статичний СЕП свідчить про наявність та величину соціально-економічних ресурсів, якими володіє регіон; реалізований характеризує рівень та ефективність використання цих ресурсів; приведений демонструє ту частку реалізованого потенціалу, яка припадає на душу населення;

· побудовано динамічну модель економіки регіону, в основу якої покладено граф процесів в економіці регіону як рух фінансів. Основою моделі є система балансових рівнянь, яка враховує фінансові потоки між суб'єктами економіки регіону. Модель дозволяє досліджувати вплив показників економіки регіону (якими є величини фінансових потоків) на її розвиток, який необхідно враховувати при дії стабілізаційних механізмів розвитку економіки регіону;

дістали подальшого розвитку:

· підхід до формування виробничої функції економіки регіону, який дозволяє прогнозувати основні показники економіки регіону та визначати внесок динаміки зміни кожного з них у майбутньому прирості валової доданої вартості (ВДВ) регіону;

· сформований в рамках дії стабілізаційних механізмів розвитку економіки регіону підхід, який дозволяє визначати пріоритетні напрями розвитку економіки регіону на близьку та далеку перспективу. В роботі він використаний на прикладі Львівської області.

удосконалено:

· методику оцінки трьох типів СЕП регіону, яка дозволяє визначати основні напрями розвитку економіки регіонів та здійснювати порівняльну оцінку рівнів їх розвитку.

Практичне значення одержаних результатів. Практичне значення дисертаційного дослідження полягає в розробці методичних підходів до визначення системи стабілізаційних механізмів розвитку економіки регіону та їх впливу на стабілізацію економічних процесів в регіоні. Результати дослідження можуть бути використані як при формуванні регіональних програм економічного розвитку регіональними та місцевими органами влади, так і при викладанні окремих розділів з курсів регіональної економіки, розміщення продуктивних сил тощо.

Результати дисертаційного дослідження використані при оцінці інвестиційних потреб регіону, визначенні інвестиційно привабливих галузей економіки регіону (довідка Головного управління зовнішніх зносин, зовнішньоекономічної діяльності та іноземних інвестицій Львівської обласної державної адміністрації № 34-1/4-632 від 03.07.2003 р.); оцінці сучасного стану розвитку економіки регіону, прогнозі економічної ситуації в регіоні, формуванні стратегічних напрямів розвитку економіки регіону (довідка Головного управління економіки Львівської обласної державної адміністрації № 1-1/1-1435 від 09.07.2003р.).

Особистий внесок автора. Дисертація є самостійною, завершеною роботою. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, в дисертації використано лише ті ідеї і положення, що є результатом особистої роботи автора.

Апробація результатів дисертації. Основні положення і результати дисертації пройшли апробацію на всеукраїнських і міжнародних науково-практичних конференціях. Зокрема:

· Друга міжнародна науково-практична конференція ”Дослідження і оптимізація економічних процесів”, 13-15 грудня 2000 року, м. Харків;

· Друга міжнародна науково-практична конференція “Фінансові механізми активізації підприємництва в Україні”, 1-3 листопада 2001 року, м. Львів;

· Всеукраїнська науково-практична конференція “Економічні проблеми розвитку регіонів та підприємств на початку ХХІ століття”, 22-23 листопада 2001 року, м. Полтава;

· Всеукраїнська науково-практична конференція „Економічні проблеми ринкової трансформації України”, 3-4 грудня 2002 року, м. Львів.

Публікації. Основні положення дисертації опубліковано в чотирнадцятьох наукових працях, десять з яких надруковано у фахових виданнях, загальним обсягом 4,97 друкованого аркуша, у тому числі 4,54 друкованого аркуша належить особисто авторові.

Структура та обсяг роботи. Дисертація викладена на 188 сторінках, включає 35 рисунків і 29 таблиць. Складається із вступу, трьох розділів та висновків. Список використаних джерел включає 207 позицій на 18 сторінках. Додатки викладені на 14 сторінках.

Основний зміст дисертації

У першому розділі “Методологічні основи формування стабілізаційних механізмів розвитку економіки регіону” дисертаційної роботи викладено основні поняття, взаємозв'язок економіки регіону з економікою країни, напрями їх взаємовпливу та основні результати дослідження з проблеми формування стабілізаційних механізмів розвитку економіки регіону.

Розвиток світової економіки є циклічним і відбувається за усталеними ринковими законами. Україна разом із іншими пострадянськими країнами та країнами Центральної і Східної Європи тривалий період знаходилась поза загальносвітовими тенденціями розвитку. Тому, здобувши самостійність та ставши на шлях формування ринкової економіки, вона зіткнулась з багатьма проблемами. Першочерговим її завданням стало стабілізувати економічні процеси в регіонах та вийти на висхідну криву циклічного розвитку економіки. Зважаючи на різний рівень розвитку економіки регіонів, особливості їх соціально-економічних потенціалів, відмінності у факторах впливу на їх розвиток, забезпечення стабільного розвитку кожного з них є передумовою зростання економіки країни в цілому. У роботі під поняттям “регіон” розуміємо таку адміністративно-територіальну одиницю як область.

Останніми роками в економіці України та її регіонах подолано тенденції спаду та рецесії та створено умови для довгострокової позитивної динаміки їх розвитку. Тому в роботі досліджуються такі складові процесу розвитку економіки регіону як стабілізація та зростання.

Процес розвитку економіки регіону передбачає якісне економічне зростання з глибокими структурними змінами у відносинах власності, в системі суспільного поділу праці і зайнятості, в політиці доходів та соціальній сфері тощо. Визначальною рисою цього процесу є його соціальна спрямованість.

Проведений аналіз існуючих підходів до розуміння поняття стабілізації дозволяє констатувати, що стабілізація будь-якої економіки проходить нерозривно з процесом її розвитку. В умовах економічного спаду вона покликана усунути ті чинники, які призвели до спаду, і створити передумови усередині економічної системи для позитивної наступної динаміки; а за умов досягнення довготермінового економічного зростання - попередити виникнення кризових явищ чи згладити їх перебіг. Основними ознаками процесу стабілізації як невід'ємної складової процесу розвитку є структурна трансформація, запобігання росту безробіття, стримування інфляційних процесів, стимулювання розвитку промислового виробництва та сфери послуг. Створення сприятливих умов для дієвості факторів попиту та максимального використання факторів пропозиції дозволить забезпечити зростання економіки регіону.

Розвиток економіки регіону залежить від ефективності проведення економічної політики як на макроекономічному, так і на регіональному рівнях. Під економічною політикою розуміємо сукупність заходів, спрямованих на те, щоб впорядкувати хід економічних процесів, справити на них вплив чи безпосередньо зумовити їх перебіг.

Економічна політика впливає на розвиток економіки регіону через систему механізмів. В роботі досліджуються стабілізаційні механізми розвитку економіки регіону (далі стабілізаційні механізми). Стабілізаційні механізми - це сукупність певних заходів, які спрямовані на забезпечення розвитку економіки регіону в умовах перехідного періоду. Їх дія спрямована на економіку регіону в цілому, а також на такі важливі її суб'єкти як домашні господарства, виробничий сектор, бюджет, комерційні банки тощо.

Основним завданням дії стабілізаційних механізмів є максимальне використання СЕП регіону для зміни поточного стану економіки, насамперед, виробництва та зайнятості. Тому в роботі значна увага приділена дослідженню СЕП регіону. Він є основою функціонування та розвитку економіки регіону. Розробка методики оцінки СЕП регіону та, відповідно, його розрахунки дають можливість визначити сучасний стан розвитку економіки регіону, спрогнозувати економічну ситуацію в регіоні та внести обґрунтовані зміни для її покращення. В роботі пропонується структура СЕП регіону, елементами якої є потенціали: виробничий; соціально-трудовий; ресурсний, який складається з природно-ресурсного і фінансово-ресурсного; науковий, який включає науково-технічний й інформаційний; інфраструктурний, який диференційовано на соціальний та виробничий.

Аналіз впливу економічної політики на розвиток економіки регіону, дослідження сутності розвитку економіки регіону та його СЕП дозволили визначити стабілізаційні механізми: фінансовий (його складовими є бюджетний, податковий, ціновий та монетарний), структурний, законодавчий та інституційний. При цьому основна увага приділена економічній спрямованості їх дії. Вони, як і економічна політика, формуються на макро- та регіональному рівнях (рис.1).

Фінансовий механізм регулює процеси формування бюджетів на засадах збалансованості та розв'язання першочергових соціальних проблем, акумулювання та розподіл грошових потоків фінансовими структурами, визначає рівні оподаткування економіки відповідно до її можливостей та потреб бюджету, грошову пропозицію та цінову ситуацію в регіоні тощо.

Структурний механізм діє в напрямі визначення пріоритетних галузей економіки регіону та розробки і реалізації програм по їх цільовій підтримці. Таке зосередження на конкретних галузях економіки дає можливість мобілізувати необхідні для їх розвитку фінансові ресурси,

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

забезпечити випуск конкурентоспроможної продукції, створити сприятливе податкове середовище, сформувати на їх основі ту базу, яка буде в стані сплачувати податки, забезпечувати розвиток пов'язаних з нею галузей і помітно впливати на підвищення життєвого рівня населення.

Не менш важливим стабілізаційним механізмом є інституційний. Економіка регіонів, яка лише недавно стала на шлях ринкових перетворень, потребує створення базових ринкових інституцій, які забезпечать та пришвидшать розвиток багатьох економічних процесів. Тому цьому механізму відводиться роль своєрідного фундатора ринкової інфраструктури (її створення на законодавчому рівні та функціонування на практиці).

Основним завданням законодавчого механізму є швидка та адекватна реакція (тобто створення необхідної законодавчої бази) на зміну існуючих економічних процесів. Вчасність прийняття багатьох нормативних документів (загальнодержавними та місцевими органами влади) здатне попередити виникнення дисбалансів в економіці регіону та забезпечити її розвиток.

У другому розділі “Оцінка стану та прогноз розвитку економіки регіону” проведено економічний аналіз розвитку економіки регіону на прикладі Львівської області. При цьому були використані класичні і сучасні теорії ринкової економіки, економіко-математичне моделювання, статистичні методи тощо.

Стан розвитку економіки регіону характеризується певними показниками (назвемо їх показниками розвитку економіки регіону), які формуються під дією стабілізаційних механізмів. Основними такими показниками є: величина валової доданої вартості (ВДВ), рівень інфляції, рівень безробіття та курс національної валюти. Зміна цих показників призводить до зміни фінансових потоків в економіці регіону, а в кінцевому випадку впливає на регіональні ринки праці, послуг та товарів.

Проведений аналіз дозволив виявити фактори, які впливають на розвиток економіки регіону. У дослідженні було також визначено, що основними факторами, які необхідно врахувати при формуванні виробничої функції регіону, є інвестиції в основні фонди, експорт, грошова маса, грошові доходи домогосподарств та податкові надходження.

Ефективність проведення економічної політики у довгостроковому періоді залежить від ступеня реалізації СЕП регіону. З цією метою запропонована параметрична оцінка СЕП регіону, яка використана при дії стабілізаційних механізмів.

Для проведення оцінки СЕП регіону виділено три його типи: статичний, який свідчить про наявність та величину соціально-економічних ресурсів, якими володіє регіон; реалізований, який характеризує рівень та ефективність використання цих ресурсів; та приведений, який демонструє ту частку реалізованого потенціалу, яка припадає на душу населення.

СЕП буде такий вектор СЕП(х) = СЕП (х₁, х₂, …, х_n),

де х_i - компоненти СЕП (i= 1,…, n).

Кожна компонента x_i є сумою декількох зважених величин x_i =а_ij x_ij (j =1,…, m), де розрахована вага а_ij вказує або на важливість складової (підсилює чи послаблює), або служить в якійсь мірі нормуючою величиною. Розрахувавши значення компонентів вектора СЕП для декількох регіонів, можна порівняти попарно ці вектори на виявлення сумісності у структурі економіки цих регіонів. Результати обчислень по Львівській, Київській, Дніпропетровській та Миколаївській областях показують, що компоненти векторів СЕП є пропорційними. Це говорить про те, що показник виробничого потенціалу кожного з регіонів є визначальним при формуванні решти компонент потенціалу і впливає на них майже пропорційно. Також це свідчить про тісноту економічного зв'язку між відповідними компонентами вектора СЕП кожного з регіонів.

У роботі запропоновано динамічну модель економіки регіону, побудовану на основі теорії імпульсних процесів. Вона передбачає побудову графа процесів в економіці регіону як руху фінансів між основними її суб'єктами (рис.2).

Динамічна модель економіки регіону, яка представлена системою балансових рівнянь, дозволяє дослідити вплив стабілізаційних механізмів та їх складових на розвиток економіки регіону. При побудові такої моделі були враховані основні показники, які в достатній мірі характеризують стан розвитку економіки регіону.

Кожній з дуг на рис.2 відповідає певна величина фінансового потоку. Для побудови балансових рівнянь економіки Львівської області було розраховано вагу кожної з дуг через частку відповідного фінансового потоку, який виходить з даної вершини до загального об'єму фінансових потоків, що виходять з даної вершини у всіх напрямах. У таких вершинах як домогосподарства та місцевий бюджет досягається баланс витрат та доходів.

Система балансових рівнянь, яка побудована на даних Львівської області за 2000 рік, в початковий момент часу є такою:

де - величина реалізованої продукції.

Для реалізації даної моделі побудовано виробничу функцію відповідно до сучасних тенденцій розвитку економіки Львівської області.

Аналіз факторів зростання економіки регіону на базі виробничої функції Кобба -Дугласа та односекторної моделі зростання Р.Солоу дозволив визначити, що зростання валового випуску відбувається не за рахунок інтенсивного збільшення використання і до того зношених основних фондів (їх зношеність у 2002 році по регіону становила 47,9%), а за рахунок зростаючого внеску праці і ще більш вагомого внеску технологій. Дослідивши основні тенденції та фактори розвитку економіки регіону, виходячи із його сучасного стану побудована виробнича функція, яка дозволяє не лише точніше давати аналіз основних економічних процесів в регіоні, але й прогнозувати подальший його розвиток.

Для оцінки приросту ВДВ регіону сформовано систему рівнянь такого виду:

тобто приріст ВДВ дорівнює сумі добутку приростів інвестицій в основні фонди (), експорту (), грошової маси () та грошових доходів домогосподарств () на відповідні ваги.

Розв'язок рівнянь дозволяє знайти ваги відповідних показників та розрахувати прогнозне значення ВДВ. У роботі розв'язана система рівнянь, яка дозволила визначити, що збільшення інвестицій в основні фонди на 1% забезпечило 0,388 - 0,535% зростання ВДВ у 1996-2002 рр., а зростання грошових доходів домогосподарств на 1% забезпечило 0,134 - 0,273% зростання ВДВ за ці ж роки. При побудові рівнянь враховано фактор запізнення впливу деяких показників.

Зроблений аналіз розвитку економіки Львівської області за 1998-2002 роки дозволив дослідити збалансованість суб'єктів економіки регіону (рівність їх дохідної та витратної частин). При цьому основна увага приділена вивченню виробничого сектора (розуміємо ВДВ) регіону.

Досліджено, що зростання реальних інвестицій у 2002 році забезпечило збільшення нагромадження основного капіталу практично на 40%. Незважаючи на досягнуте зростання, інвестиційний попит, як і раніше, залишається незадоволеним внаслідок високої ціни й обмеженості кредитних ресурсів. За даними 1996-2001 років середня частка валового нагромадження основного капіталу у структурі ВДВ дорівнює 17,5%. Такий показник є недостатньо високим у порівнянні з розвинутими країнами, де він становить 22-25%. Потік прямих іноземних інвестицій станом на кінець 2002 року становив 84,4 долари США на одного мешканця Львівської області (в Україні в середньому по 111,5 доларів США на одного мешканця країни). Такий рівень є досить незначним для підтримки стабільного економічного зростання.

Незважаючи на не цілком позитивні тенденції у інвестиційному забезпеченні регіону, приріст інвестицій в основний капітал суттєво перевищив темпи зростання ВДВ Львівської області: у 2001 р. він становив 12,8%, а в 2002 році - 26,8%, що за умови низьких темпів інфляції дозволяє констатувати про формування інвестиційної моделі зростання.

Частка експорту у ВДВ за 1995-1998 роки мала тенденцію до постійного зменшення, проте з 1999 року вона почала зростати і у 2001 році досягла 29%, у той час як по Україні цей показник становив 62,4%. Незначна частка експорту у виробництві регіону та значна залежність від імпорту енергетичних ресурсів вплинула на торговий баланс області, який був в більшості років від'ємним.

Зважаючи на досить велику частку продукції електроенергетики, паливної промисловості (у 2000-2003 роках, зокрема, вона коливалась в межах 25-28 %) в загальному обсязі виробленої промислової продукції та високу енергоємність галузей промисловості, частка проміжного споживання залишається високою. Її зменшення можливе лише за рахунок збільшення питомої ваги галузей, що виробляють продукцію інвестиційного та споживчого призначення.

Співвідношення між місцевими податковими надходженнями і дотаціями з державного бюджету характеризує ступінь фінансової автономії місцевих органів влади від вищих органів влади. У Львівській області зменшується частка податків, яка надходить до місцевого бюджету, у загальному об'ємі сплачуваних податків і, відповідно, збільшується залежність від величини міжбюджетних трансферт.

Основними причинами незбалансованості суб'єктів економіки регіону є недостатній рівень нагромадження основного капіталу у структурі ВДВ, низька частка експорту, невідповідність між високим податковим навантаженням на виробництво та низьким рівнем його підтримки за рахунок бюджетів, зниження частки сплачуваних податків до місцевого бюджету до загального об'єму податків тощо.

У третьому розділі “Основні напрями вдосконалення стабілізаційних механізмів розвитку економіки регіону” подані пропозиції щодо підвищення ефективності дії стабілізаційних механізмів розвитку економіки регіону на прикладі Львівської області.

Ефективна дія стабілізаційних механізмів є необхідною передумовою розвитку економіки регіону. Одним із важливих стабілізаційних механізмів є бюджетний механізм. Його ефективність залежить, насамперед, від зменшення залежності виконання місцевих бюджетів від міжбюджетних трансферт; цільової спрямованості бюджетних видатків; зміни податкової бази формування місцевих бюджетів в напрямі зниження податкового навантаження на доходи громадян і його основне зосередження на оподаткуванні власності (нерухомості, транспортних засобів тощо).

Отримані результати на основі динамічної моделі економіки регіону в рамках дії бюджетного механізму засвідчили про позитивний вплив на розвиток економіки регіону перерозподілу частини податкових надходжень з державного до місцевого бюджету. При цьому дослідження виявили, що чим вищою є частка такого перерозподілу, тим швидшими темпами зростає виробництво. За цих умов також зростають доходи домогосподарств і доходи місцевого бюджету, та після тимчасового падіння доходи державного бюджету теж починають збільшуватись.

У період стабілізації економіки регіону, коли ще більшість галузей та сфер економіки перебувають в стані становлення, дія податкового механізму спрямована на поступове зниження податкового навантаження, особливо це стосується фонду заробітної плати. Необхідно також спростити систему оподаткування, зменшивши кількість численних видів податків; заохотити підприємства збільшувати фонди заробітної плати шляхом оподаткування за нижчими ставками. Важливою складовою податкового механізму є його дія в напрямі формування такої системи оподаткування, яка б стимулювала виробництво високотехнологічної продукції.

Запропонована динамічна модель економіки регіону дозволила виявити, що дія податкового механізму в напрямі зменшення податкового навантаження і відповідного збільшення витрат на виплату заробітної плати стимулює зростання виробництва, пришвидшене зростання реалізації товарів та послуг через суттєве збільшення грошових доходів домогосподарств. За цих умов зменшення доходів місцевого бюджету не має тенденції до постійного падіння. З певного моменту вони починають зростати, у той час як доходи державного бюджету мають тенденцію до швидшого зростання за умови більших витрат на виплату заробітної плати.

Дія цінового механізму скерована на створення умов для стабільності та прогнозованості цін на сільськогосподарську продукцію, енергоносії та стимулювання зростання грошових доходів домогосподарств. Це, насамперед, орієнтація на підвищення енергозбереження, зменшення енергоємності продукції, поступовий розвиток та використання поновлюваних нетрадиційних джерел енергій.

Результатом ефективної дії монетарного механізму є структурні зміни в реальному секторі, зростання та зміна структури експорту в напрямі збільшення частки конкурентної готової продукції, покращення торгового балансу тощо.

Дія інституційного та законодавчого механізмів передбачає стимулювання вкладень в основний капітал шляхом введення податкових пільг підприємствам, які спрямовують 30% і більше на інвестиції в основні фонди; регулювання рівня заощаджень через вдосконалення системи соціального забезпечення (така практика стимулюватиме зростання рівня заощаджень та забезпечить стабільні пенсійні виплати в майбутньому); введення широкої практики котування акцій підприємств та муніципальних облігацій; створення умов для діяльності як банківських, так і небанківських фінансових інституцій тощо.

Загалом, застосування динамічної моделі економіки регіону для аналізу економіки Львівської області дала такі результати. Дія бюджетного механізму, яка скерована на досягнення зростання ВДВ регіону на 8-10%, доходів домогосподарств на 24,3%, повинна забезпечити перерозподіл 32% надходжень до державного бюджету між місцевим бюджетом (збільшення податкових надходжень практично в два рази) та витратами на виплату заробітної плати домогосподарствам. Дія податкового механізму в напрямі зниження податкового навантаження виробничого сектору забезпечить збільшення заробітної плати домогосподарств на 22,7%. Ці зміни дозволяють зменшити залежність місцевого бюджету від міжбюджетних трансферт на 27,3%, зменшити витрати домогосподарств на купівлю товарів та послуг на 13% і, відповідно, збільшити заощадження в 2,5 рази, а також знизити на 20% неофіційні доходи домогосподарств. При цьому необхідно забезпечити щомісячне зростання інвестицій на 1,012% та експорту на 1,005%. Зміну основних показників, що характеризують розвиток економіки регіону, при дії зазначених вище стабілізаційних механізмів демонструє рис.3.

Рис. 3 Значення основних показників, що характеризують розвиток економіки регіону

У роботі при визначенні дії структурного механізму основна увага зосереджена на визначенні пріоритетних напрямів розвитку економіки регіону, що дозволяє ефективно використати обмежені інвестиційні ресурси. З цією метою в роботі розроблено соціальний підхід до формування пріоритетних напрямів розвитку економіки регіону на близьку і далеку перспективи. Такий підхід полягає у врахуванні СЕП регіону, мінімального споживчого бюджету (МСБ) та світових тенденцій економічного розвитку.

При визначенні пріоритетних напрямів розвитку економіки регіону на близьку перспективу в роботі проаналізовано та співставлено структури МСБ з існуючою структурою витрат домогосподарств. При цьому враховано, що структуру витрат диктує структура і рівень доходів, структура виробництва, яка, в свою чергу, в деякій мірі визначається структурою ресурсів.

Визначення потенційних можливостей регіону (його СЕП), мінімальних потреб споживачів та структури попиту та пропозиції світової економіки, дозволило визначити пріоритетні напрями розвитку економіки Львівської області на більш дальшу перспективу.

Висновки

У дисертаційному дослідженні розроблено теоретико-методологічні основи розвитку економіки регіону та наведено практичні рекомендації для його забезпечення.

1. В умовах стабілізації економіки України, формування її основних економічних показників істотне місце посідають регіони. Саме на рівні регіону вирішуються основні проблеми соціального, економічного та науково-технічного розвитку. Це зумовлює необхідність перенесення значної частини управлінських рішень на регіональний рівень. Створення умов для забезпечення розвитку економіки регіону як складової національної економіки є першочерговим завданням державної економічної політики. Реформації потребують всі сфери економіки регіону: бюджетна, податкова, соціальна тощо.

2. Розвиток економіки регіону відбувається під впливом дії стабілізаційних механізмів, які формуються на регіональному і, в більшій мірі, на макроекономічному рівнях. Це впливає як на ефективність управління розвитком економіки регіону, так і на його спроможність адекватно реагувати на зміни, що диктує національна та світова економіки.

3. Важливим чинником формування стабілізаційних механізмів є соціально-економічний потенціал (СЕП) регіону, який є основою його розвитку. В роботі пропонується методика оцінки трьох типів СЕП регіону: статичного, реального та приведеного. Вона дозволяє визначати сучасний стан розвитку економіки регіонів, здійснювати порівняльну оцінку рівнів їх розвитку, прогнозувати економічну ситуацію в регіоні та вносити обґрунтовані зміни для її покращення.

4. Аналіз впливу економічної політики на розвиток економіки регіону, дослідження сутності розвитку економіки регіону та його СЕП дозволяє сформувати систему стабілізаційних механізмів та вивчити їх вплив на економіку регіону. Такими механізмами є фінансовий, структурний, законодавчий та інституційний.

Ефективність фінансового механізму (його складовими є бюджетний, податковий, ціновий та монетарний) залежить від рівня фінансової забезпеченості місцевих бюджетів, структури податкових надходжень, цінової прогнозованості регіонального ринку товарів та послуг, формування конкурентної структури експорту, базованої на максимальній реалізації СЕП регіону. Ефективна дія структурного механізму покликана забезпечити зміни у секторальному розрізі нагромадження основного капіталу та у структурі внутрішнього попиту; дія ж законодавчого та інституційного механізмів спрямована на формування законодавчої бази для забезпечення розвитку економіки регіону та її ринкової інфраструктури.

5. Для аналізу особливостей розвитку економіки регіону як складної динамічної системи з метою короткострокового та довгострокового прогнозування її поведінки використано економіко-математичне моделювання. Побудована в роботі динамічна модель економіки регіону дозволила отримати прогнозні результати розвитку економіки регіону при зміні її основних показників та дослідити, що:

- дія бюджетного механізму в напрямі формування збалансованих бюджетів на всіх рівнях та перерозподіл частини податкових надходжень з державного до місцевого бюджетів позитивно впливає на розвиток економіки регіону. При цьому в процесі дослідження доведено, що чим вищою є частка такого перерозподілу, тим швидшими темпами зростає виробництво. Також зростають доходи домогосподарств і доходи місцевого бюджету, та після тимчасового падіння доходи державного бюджету теж починають збільшуватись;

- дія податкового механізму в напрямі зменшення податкового навантаження і відповідного збільшення витрат на виплату заробітної плати стимулює зростання виробництва, пришвидшене зростання реалізації товарів та послуг через суттєве збільшення грошових доходів домогосподарств.

6. Запропоновано підхід до побудови виробничої функції економіки регіону, який дозволяє не лише точніше дати аналіз основних економічних процесів в регіоні, але й спрогнозувати подальший його розвиток.

7. Основною причиною, яка перешкоджає розвитку економіки регіону, є успадкована структура економіки регіону. Для проведення структурної перебудови необхідно максимально використати регіональні ресурсні можливості, які, як і іноземні інвестиції, є обмеженими. В рамках дії структурного механізму в роботі запропонований підхід до визначення пріоритетних напрямів розвитку економіки регіону, який враховує СЕП регіону, мінімальний споживчий бюджет та світові тенденції економічного розвитку. На прикладі Львівської області визначено пріоритетні напрями розвитку в близькій та на більш далеку перспективу.

Список опублікованих праць за темою дисертації

У наукових фахових виданнях:

1. Притула Х.М. Економіко-математична модель дослідження впливу податкової системи і витрат держави на економіку України // Вісник Харківського державного політехнічного університету. Серія: технічний прогрес і ефективність виробництва. Збірник наукових праць. Випуск 122, частина 2. Харків: ХДПУ, 2000. С. 148-150.

2. Притула М.Г., Притула Х.М. Динамічна економіко-математична модель сучасної економіки // Регіональна економіка. 2001. № 3. С. 47-56.

Особистий внесок автора: побудова системи балансових рівнянь.

3. Притула Х.М. Проблеми моделювання економіки регіону // Регіональні перспективи. 2001. № 5-6 (18 - 19). С. 282-284.

4. Притула Х.М. Подолання кризових явищ у паливно-енергетичному комплексі як важливий чинник реалізації стабілізаційної політики економіки регіону (на прикладі Львівської області) // Соціально-економічні дослідження в перехідний період. Економічні проблеми розвитку виробництва регіону (Щорічник наукових праць). Випуск ХХХІ. Львів, 2001. - С. 318 326.

5. Притула Х.М. Визначення і критеріальна оцінка соціально-економічного потенціалу регіону // Вісник Львівського національного університету. Серія: міжнародні відносини. Випуск 3. Львів, 2001. С. 177-187.

6. Притула Х.М. Механізми реалізації політики сприяння розвиткові підприємництва в регіоні // Соціально-економічні дослідження в перехідний період. Проблеми формування і реалізації політики сприяння розвиткові підприємництва в регіоні (Збірник наукових праць). НАН України, Інститут регіональних досліджень Випуск І (ХХХІІ). Львів, 2002. С. 69-76.

7. Притула Х.М. Вплив грошово-кредитної політики на доступність кредитних ресурсів для розвитку підприємництва в регіоні // Соціально-економічні дослідження в перехідний період. Фінансові механізми активізації підприємництва в Україні (Збірник наукових праць). НАН України, Інститут регіональних досліджень Випуск ІІ (ХХХІІІ), частина 2. Львів, 2002. С. 213-216.

8. Притула Х.М. Пріоритетні напрями розвитку економіки Львівського регіону // Регіональна економіка. 2002. № 2. С. 173 - 179.

9. Притула Х.М. Закономірності та фактори економічного зростання регіону // Теорії мікро- макроекономіки. Збірник наукових праць. Випуск 11. Київ: Академія муніципального управління. 2002. С. 40-43.

10. Притула Х.М. Інноваційна діяльність в Україні: дієвість правового поля та регіональні особливості / Соціально-економічні дослідження в перехідний період. Інноваційний розвиток економіки (Збірник наукових праць). Випуск 6 (XLIV). В 4-х ч. / НАН України. Інститут регіональних досліджень. Редкол.: відп. ред. академік НАН України М.І.Долішній. Ч.2. Львів, 2003. С. 71-79.

В інших виданнях:

11. Притула Х.М. Макроекономічні методи впливу на розвиток економіки регіону // Дослідження соціально-економічних проблем перехідного періоду. Науковий вісник. Випуск ІІІ. Чернівці, 2001. С. 26-29.

12. Притула Х.М. Правове поле інноваційної діяльності в Україні / Організаційно-економічне забезпечення інноваційного розвитку промисловості регіону / НАН України. Інститут регіональних досліджень. Ред. кол.: науковий редактор д.е.н., проф. Бойко Є.І. Львів, 2003. С. 70-79.

13. Притула Х.М. Оцінка податкового потенціалу регіону // Економічні проблеми ринкової трансформації України. Тези доповідей Всеукраїнської науково-практичної конференції, 3-4 грудня 2002 р. Львів: ЛБІ НБУ. 2002. С. 197-198.

14. Притула М., Притула Х. Математична модель для прогнозу розвитку економіки регіону // Вісник Національного університету “Львівська політехніка” “Комп'ютерна інженерія”. Львів, 2003. №481. С. 36-41.

Особистий внесок автора: здійснено розрахунки впливу основних показників економіки регіону на динаміку її розвитку.

Анотація

Притула Х.М. Стабілізаційні механізми розвитку економіки регіону. -Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.10.01 - Розміщення продуктивних сил і регіональна економіка. - Інститут регіональних досліджень НАН України, Львів, 2003.

В дисертації визначено основні стабілізаційні механізми розвитку економіки регіону, дія яких покликана вплинути на існуючу ситуацію в економіці регіонів та забезпечити стабільність та прогнозованість у їх розвитку. Узагальнено підходи до визначення понять розвитку, стабілізації та зростання економіки регіону. Пропонується власне визначення соціально-економічного потенціалу (СЕП) регіону та методика розрахунку трьох типів СЕП. Побудована динамічна модель економіки регіону, яка дозволяє дослідити вплив стабілізаційних механізмів та їх складових на розвиток економіки регіону. В рамках моделі побудована виробнича функція, яка дозволяє не лише точніше дати аналіз основних економічних процесів в регіоні, але й спрогнозувати подальший його розвиток. Розроблено підхід до визначення пріоритетних напрямів розвитку економіки регіону в близькій та на більш далеку перспективу.

Ключові слова: стабілізаційний механізм, розвиток економіки регіону, соціально-економічний потенціал, динамічна модель економіки регіону, виробнича функція, пріоритетні напрями розвитку.

Аннотация

Притула К.М. Стабилизационные механизмы развития экономики региона. -Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.10.01 - Размещение продуктивных сил и региональная экономика. -Институт региональных исследований НАН Украины, Львов, 2003.

В диссертации определены стабилизационные механизмы развития экономики региона: финансовый (в него включены бюджетный, налоговый, ценовой и монетарный), структурный, законодательный, институциональный. В каждом механизме выделены его составные, исследовано их действие в реальных условиях экономики региона. Обобщены подходы к определению понятий развития, стабилизации и роста экономики региона. Развитие экономики региона зависит от эффективности проведения экономической политики, как на макроэкономическом, так и на региональном уровнях.

Основой функционирования и развития экономики региона есть его социально-экономический потенциал (СЭП). В работе предлагается параметричная оценка трех типов СЭП: статичного, реализированного и приведенного.

Установлены экономические процессы и дана им оценка посредством показателей, которые отображают процес развития экономики региона. Проведенный анализ позволил определить основные факторы, которые влияют на развитие экономики региона.

Предлагается динамическая модель экономики региона, которая построена на основании теории импульсных процессов. Модель включает основные субъекты экономики региона. Установлены основные связи и отношения между этими субъектами; сформированы балансовые уравнения для каждого из субъектов; определены основные внутренние и внешние источники поддержания динамики финансового движения. Построенная динамическая модель позволяет исследовать влияние стабилизационных механизмов и их составных на развитие экономики региона. При построении такой модели были учтены основные показатели, которые в достаточной мере характеризируют стан развития экономики региона. Исследование основных тенденций и факторов экономического развития региона позволило построить производственную функцию, которая позволяет не только точнее дать анализ основных экономических процессов в регионе, но и спрогнозировать последующее его развитие.

В работе представлены результаты расчетов, сделанных с помощью динамической модели экономики региона. Предлагаются значения показателей, которые свойственны процесу развития экономики региона.

Разработан социальный подход к формированию направлений развития экономики региона на близкую и более далекую перспективу, который предполагает использование минимального потребительского бюджета как основного социального норматива при прогнозировании изменений жизненного уровня населения, определении минимальных размеров заработной платы, пенсий, стипендий и других социальных выплат; СЭП региона и мировых тенденций развития.

Ключевые слова: стабилизационный механизм, развитие экономики региона, социально-экономический потенциал, динамическая модель экономики региона, производственная функция, приоритетные направления развития.

Summary

Prytula Kh.M. Stabilization mechanisms of development of regional economy. -Manuscript.

Thesis for obtaining scientific degree of candidate of economic sciences in speciality 08.10.01 - Distribution of productive forces and regional economy. -Institute of Regional Researches of NAS of Ukraine, Lvіv, 2003.

Stabilization mechanisms of development of regional economy are determined in thesis. Their action has to influence on existing situation in regional economy and to provide stability and possibility to forecast regional economy' development. The approaches of concepts' definition of development, stabilization and increase of regional economy are generalized. Own definition of social and economic potential (SEP) of region and methods of calculation of three types of SEP are proposed. Dynamic model of regional economy that enables to research the influence of stabilization mechanisms and their components on development of regional economy is built. Production function that enables not only to analyze main economic processes in the region more precisely but to predict the region development in future is built in the model. Approach to definition of priority directions of regional economy' development at a short and farther perspective is elaborated.

Key words: stabilization mechanism, development of regional economy, social and economic potential of region, dynamic model of regional economy, production function, priority directions of development.

Размещено на Allbest.ru

...