Економічні та організаційні важелі регулятивної політики в АПК регіону

Дослідження потреб в державній регулятивній політиці трансформаційних процесів у сільськогосподарському виробництві при переході до ринку, виявлення цілей та пріоритетів нової аграрної політики з метою успішного завершення аграрної реформи на цій основі.

Рубрика Экономика и экономическая теория
Вид автореферат
Язык украинский
Дата добавления 27.07.2014
Размер файла 34,3 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Ужгородський національний університет

УДК 631.15/16

Економічні та організаційні важелі регулятивної політики в апк регіону

Спеціальність: 08.02.03 - Організація управління, планування і регулювання економікою

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

Хом'як Мирослав Степанович

Ужгород - 2004

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі менеджменту Львівського державного аграрного університету.

Науковий керівник: доктор економічних наук, професор, Заслужений діяч науки і техніки України Галанець Василь Григорович, Львівський аграрний університет, завідувач кафедри менеджменту

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор, член-кор. УААН Лендєл Михайло Андрійович, Ужгородський національний університет, завідувач кафедри

доктор економічних наук, професор Козоріз Марія Андріївна, Інститут регіональних досліджень НАН України, завідувач відділу

Провідна установа:Науково-дослідний економічний інститут Мінекономіки та з питань європейської інтеграції України, відділ проблем економічної стратегії, прогнозування та регулювання економіки, м. Київ

Захист дисертації відбудеться 28.02.2005 року о 1400 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 61.051.02 по захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня кандидата наук в Ужгородському національному університеті за адресою: 88000, м. Ужгород, пл. Народна, 3, аудиторія 47.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Ужгородського національного університету за адресою: 88000, м. Ужгород, вул. Капітульна, 9.

Автореферат розісланий 24.01.2005 року.

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради,

кандидат економічних наук, доцент Чубарь О.Г.

АНОТАЦІЇ

Хом'як М.С. Економічні та організаційні важелі регулятивної політики в АПК регіону”. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.02.03 - організація управління, планування і регулювання економікою. Ужгородський національний університет. Ужгород, 2004. аграрний державний реформа

В дисертації розглядаються теоретичні засади обгрунтування потреби в державній регулятивній політиці трансформаційних процесів у сільськогосподарському виробництві при переході до ринку, виявляються причини відсутності очікуваних результатів, формулюються цілі та пріоритети нової аграрної політики з метою успішного завершення аграрної реформи на новій основі.

Проведено аналіз результатів господарювання в аграрному секторі економіки Львівської області, яка є малоземельною та прикордонною, що створює сприятливі умови для міграції населення в пошуках роботи за кордон і суттєво впливає на зменшення його чисельності.

Закономірності підвищення чи зниження рівня рентабельності в розрізі окремих форм сільськогосподарських підприємств не виявлено. Зроблений висновок, що ефективність сільськогосподарського виробництва залежить не стільки від форм господарювання і внутрігосподарських чинників, скільки від невідпрацьованого належним чином економічного механізму господарювання на макрорівні.

Обгрунтовується розвиток регіонального АПК Львівської області в таких напрямах: удосконалення економічного механізму господарювання на макрорівні; формування ефективних форм господарювання;відновлення і розвиток матеріально-технічної бази сільськогосподарських підприємств; поглиблення інтегральних процесів в АПК; розвиток соціальної сфери та її фінансового і матеріального забезпечення.

Ключові слова: регулятивна політика, ринкові відносини, аграрна реформа, причини невдачі, територіальні особливості регіону, економічна оцінка ресурсного потенціалу, нова державна аграрна політика, пріоритетні напрями регулювання.

Хомяк М.С. Экономические и организационные рычаги регулятивной политики в АПК региона. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.02.03 - организация, планирование и регулирование экономики. Ужгородский национальный университет. Ужгород, 2004.

В диссертации рассматриваются теоретические основы регулятивной политики, трансформационных процессов в сельскохозяйственном производстве при переходе к ринку. Выявлены причины отсутствия ожидаемых результатов, сформулированы цели их приоритет новой аграрной политики для успешного завершения аграрной реформы на базе государственного регулирования.

Установлено, что причиной аграрного кризиса является не реформа сама по себе, а неумелое и безответственное руководство исполнительной власти, упадок социально-экономического развития сельской територии, неумение руководителей и специалистов агроформирований психологически приспособится к рыночным отношениям.

Осуществление анализа хозяйственной деятельности и экономической оценки полученных результатов на материалах малоземельной Львовской области свидетельствует об угрозе продовольственной безопасности. Уменьшение численности работающих в сельском хозяйстве не сопровождается повышением уровня механизации производственных процессов. На приобретение новой техники средств нет, предприятия стоят на пороге техногенного кризиса.

Установлено, что сельскохозяйственные, предприятия в 2003 г. произвели валовой продукции сельского хозяйства в 11,6 раза меньше, чем в 1990 г. Некоторое увеличение производства в хозяйствах населения (на 38,5%) достигнуто не интенсивным, а экстенсивным путем, так как площади их сельскохозяйственных угодий увеличились в 5,2 раза.

Структура производства валовой продукции существенно изменилась. В 1990 г. в сельскохозяйственных предприятиях ее производилось 54,9%, в подсобных хозяйствах населения 45,1%, в 2003 г. в сельскохозяйственных предприятиях только 9,3%, в хозяйствах населения 90,7%. Но говорить об эффективности хозяйств населения, нет оснований. Ситуация объясняется деградацией большинства предприятий.

Развитие фермерства желает лучшего. Средний размер фермерского хозяйства (46 га) не позволяет рационально использовать технику и внедрять достижения научно-технического прогресса.

Личные хозяйства населения имеют некоторые преимущества: не требуют капиталовложений, не выплачивают заработной платы, уменьшают количество безработных. Но эти преимущества не глобальные, а временные, проявляются только в условиях экономического кризиса. Зато недостатки - глобальные, так как размеры и уровень технической оснащенности хозяйств населения не позволяют им внедрять достижения научно-технического прогресса.

Исследованием установлено, что эффективность сельскохозяйственного производства зависит не столько от форм хозяйствования и внутрихозяйственных факторов, сколько от экономического механизма хозяйствования, который требует совершенствования и государственного регулирования.

К приоритетным направлениям развития регионального АПК Львовской области, их регулирования отнесены: совершенствование экономического механизма хозяйствования на макроуровне; выявление и развитие наиболее эффективных форм хозяйствования; восстановление и развитие материально-технической базы сельскохозяйственных предприятий; углубление интегральных процессов в АПК; развитие социальной сферы села.

Ключевые слова: регулятивная политика, рыночные отношения, аграрная реформа, причины отсутствия ожидаемых результатов, териториальные особенности региона, экономическая оценка результатов реформы, новая государственная аграрная политика, приоритетные пути регулирования.

Khomyak M.S. Economic and Organizational Instruments of Regulating Policy in Agro-Industrial Complex of Region. - Manuscript.

Ph. thesis in candidacy for a scientific degree of Candidate of Economic Science, specialty 08.02.03 - Organization of Management, Planning and Regulation of Economy. Uzhgorod National University. Uzhgorod, 2004.

The theoretical principles of transformational process in the agricultural industry transiting to market economy, the factors of absence of expected results are showed and revealed in the Dissertation; also the author formulates the aims and priorities of agricultural policy with the purpose to complete successfully the agrarian reforms on the new basis.

The author has analyzed results of management in agrarian sector of economy of Lviv region having insufficient land and being cross-bordered that creates favorable conditions for migration of population to search for a job abroad and has essential influence on the decrease of population.

Any regularities of increase or decrease in profitability level in the context of particular forms of agricultural enterprises have not been revealed. The author has made a conclusion that the effectiveness of agricultural industry depends rather on the improperly regulated methods of economic management than upon the forms of management and intra-economic factors.

The development of the regional Agro-Industrial Complex in Lviv region is considered in the following territorial directions: improvement of economic mechanism of management on macro-level; formation of effective forms of management; restoration and development of material and technical basis of agricultural enterprises; intensification of integral processes in the Agro-Industrial Complex; development of social environment as the factor of intellectual renaissance of the rural area.

Key words: Market Relations, Regulating Policy, Agrarian Reform, Causes of Failures, Territorial Peculiarities of Region, Economic Assessment, New State Agrarian Policy, Priority Management Directions.

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми дослідження. В умовах перехідної економіки ефективність використання ресурсного потенціалу АПК України значно знизилась. Більш того, з'явились нові проблеми, пов'язані із загостренням соціальних питань в напрямах зростання безробіття в сільських місцевостях, зниженням оплати праці та зайнятості населення. Це свідчить про те, що розроблена на державному рівні політика соціально-економічного розвитку АПК, не знаходить практичного втілення в регіонах, безпосередньо в господарських структурах. Наявність проблемних питань в агропромисловому секторі вітчизняної економіки, необхідність їх розв'язання неодноразово обговорювались на урядовому рівні, знайшли відображення в публікаціях вітчизняних вчених - економістів. Дослідженню проблем розвитку АПК України та обґрунтуванню напрямів підвищення ефективності його функціонування присвячені публікації В.Г. Андрійчука, О.А. Бугуцького, П.І. Гайдуцького, В.Г. Галанця, П.М. Герасима, М.І. Долішнього, І.І. Лукінова, І.Р. Михасюка, О.М. Онищенка, П.Т. Савлука, О.М. Шпичака, В.В. Юрчишина.

Однак ціла низка питань, пов'язаних із розробленням та впровадженням в практику господарювання нових механізмів управління процесами реформування АПК у відповідності з вимогами ринкової економіки, потребують поглиблених досліджень та обґрунтувань. Зокрема, назріла необхідність в обґрунтуванні довгострокової державної політики стосовно розвитку АПК, посилення функцій державного регулювання та їх цільової спрямованості на забезпечення ефективності господарювання з врахуванням регіональних особливостей його структурних підрозділів. Практичний досвід розвинутих країн світу переконливо доводить доцільність посилення регулювання функцій держави в забезпеченні ефективного економічного, політичного і соціального розвитку суспільства. Зокрема, заслуговує на увагу фундаментальна праця американських вчених В.Кіп Віскузі, Джона М.Вердона, Джозефа Е.Гарингтона „Економічна теорія регулювання та антимонопольна політика”. Питання, висвітлені в цій монографії представляють особливий інтерес для розроблення вітчизняної стратегії державного регулювання вітчизняної економіки і, зокрема, АПК України.

Недостатня розробленість питань, пов'язаних із формуванням регулятивної політики розвитку АПК, актуальність та необхідність їх вирішення зумовили вибір теми дисертаційної роботи, окреслили її мету, завдання і структуру досліджень.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами.

Дисертаційне дослідження є складовою частиною бюджетної наукової теми економічного факультету Львівського державного аграрного університету „Обґрунтування аграрної політики, спрямованої на ринкову трансформацію економіки АПК” (номер державної реєстрації 0100U002332) відповідно до Плану науково-дослідних робіт університету на 2000-2005 рр. Роль автора як аспіранта кафедри менеджменту полягала в розробці теоретичних основ регулятивної політики держави, здійсненні економічної оцінки наслідків аграрних перетворень у Львівській області, обґрунтуванні основних напрямів удосконалення системи регулювання розвитку АПК регіону.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є обґрунтування теоретико-методичних засад формування регулятивної політики АПК та розроблення організаційно-економічних важелів її реалізації в регіонах.

Відповідно до поставленої мети вирішувались наступні завдання:

розкрити наукові та правові засади аграрних реформувань;

провести економічну оцінку ситуації в сільському господарстві та визначити основні організаційні та економічні чинники, які впливають на проведення аграрної реформи;

виявити тенденції розвитку сільського господарства в регіоні та провести критичний аналіз допущених помилок і прорахунків при здійсненні перетворень в економічній, науково-технологічній і соціальній сферах;

обґрунтувати рекомендації з удосконалення економічного механізму господарювання в АПК регіону з відображенням особливостей функціонування новостворених аграрних підприємств в умовах трансформації відносин власності;

розробити систему заходів щодо відродження аграрного виробництва Львівської області в контексті застосування економічних та організаційних важелів регулятивної політики в АПК регіону;

обґрунтувати напрями вдосконалення системи регулювання розвитку АПК в регіонах;

розробити методичні підходи до формування механізмів реалізації аграрної політики в регіонах.

Об'єкт та предмет дослідження. Об'єктом дослідження є система економічних відносин у сільському господарстві, їх трансформація при освоєнні ринкових відносин; предметом дослідження - обґрунтування основних економічних та організаційних важелів регулятивної політики в АПК регіону.

Методи дослідження. Регіональний агропромисловий комплекс розглядався як єдине ціле. Вирішення окремих проблем підпорядковувалось загальній проблемі - успішного завершення аграрної реформи (системний підхід).

Був взятий на озброєння комплексний аналіз як сукупність методів, нормативів і програм, що забезпечують всебічне вивчення стану виробництва, використання ресурсів, підвищення ефективності сільськогосподарського виробництва.

Для вивчення окремих аспектів розвитку аграрного виробництва у процесі дослідження використовувалися методи статистично-економічного аналізу (для вивчення об'єкта дослідження, диференціації його на окремі частини, визначення динаміки середніх та відносних величин); монографічний; експериментальний; розрахунково - конструктивний (при здійсненні прогнозних розрахунків); соціологічний; абстрактно-логічний.

Вихідною інформацією в дослідженні послужили законодавчі акти Верховної Ради, Укази Президента України та постанови Кабінету Міністрів, статистична інформація, наукова література, особисті дослідження та спостереження автора.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в наступному:

вперше:

обґрунтовано концептуальні підходи до формування соціально-економічної політики розвитку АПК регіонів на основі посилення регулятивних важелів держави та відповідальності виконавчих структур за їх реалізацію.

на основі розроблених методичних підходів виявлені фактори, що спричинили кризову ситуацію в АПК в умовах перехідної економіки України. Поряд з відомими, автором виділені фактори регіонального рівня, дія яких зумовлена низьким рівнем підготовленості управлінського персоналу до забезпечення ефективності господарювання в новій економічній ситуації; невідповідність фінансово-економічних важелів державної підтримки сільськогосподарських структур їх реальним потребам; протистояння суб'єктів старої системи новим вимогам господарювання.

удосконалено:

з позицій системного підходу обґрунтовано склад показників для оцінки ефективності використання ресурсного потенціалу АПК, що дозволяє більш глибоко дослідити процеси його реформування у відповідності до вимог ринкової економіки.

набули подальшого розвитку:

шляхи вдосконалення механізмів управління розвитком АПК в системі нових економічних відносин.

Практичне значення одержаних результатів. Рекомендації щодо удосконалення економічного механізму господарювання здатні підвищити ефективність сільськогосподарського виробництва, перетворити галузь у прибуткову.

Орієнтація на відновлення концентрації виробництва дозволить впроваджувати досягнення науково-технічного прогресу, зокрема в селекції і племінній справі, технічному обслуговуванні, що сприятиме збільшенню обсягів виробництва і підвищенню його ефективності.

Обґрунтування напрямку в стратегії трансформацій на розвиток фермерського укладу і кооперації (виробничої, переробної, обслуговуючої), збереження достатньо великих (без гігантоманії) сільськогосподарських підприємств дозволить створити належний мотиваційний механізм, поліпшити демографічну ситуацію в селі, успішніше вирішувати соціальні проблеми, забезпечити продовольчу безпеку держави.

Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійною, завершеною роботою автора, виконаною впродовж 4-х річного навчання в аспірантурі (1999-2003 рр.). Всі результати дослідження, що представлені на захист, отримані автором самостійно. З наукових робіт, опублікованих у співавторстві, в дисертації використані лише ті ідеї, положення та розрахунки, які є особистими результатами досліджень дисертанта.

Апробація результатів дослідження. Основні результати досліджень доповідались на щорічних наукових конференціях у Львівському державному аграрному університеті (1999-2003 рр.). Автор виступав з доповідями на трьох міжнародних науково-практичних конференціях: „Аграрна освіта і наука на початку третього тисячоліття” 18-21 вересня 2001 р. у Львові, „Еколого-економічні проблеми розвитку АПК”, присвяченої 10-й річниці конференції ООН з питань охорони навколишнього середовища 25-27 вересня 2002 р. у Львові, „Динаміка наукових досліджень 2003” 20-27 жовтня 2003 р. у Дніпропетровську.

Результати досліджень використовувались у роботі Головного управління сільського господарства і продовольства Львівської обласної державної адміністрації при розробці стратегії розвитку аграрного виробництва на 2004-2015 рр., що підтверджується документально (довідка № 09-05/100-9 від 16.04.04 р.).

Публікації. Основні положення дисертації викладені в монографії на 14 д.а. та у 8 наукових працях, опублікованих у фахових та інших виданнях, загальним обсягом 17,5 д.а., в т.ч. 3 праці у співавторстві і 6 - самостійних.

Структура та обсяг дисертації. Повний обсяг дисертаційного дослідження викладений на 201 сторінці комп'ютерного тексту, має 31 таблицю та 7 рисунків. Список використаних джерел включає 174 найменування. Додатки займають 5 сторінок.

Основний зміст дисертації

У першому розділі „Теоретичні засади регулятивної політики та трансформаційних процесів в АПК” обґрунтовані концептуальні підходи до формування державної регулятивної політики в АПК України та регіонах, методологічні та правові засади реформування аграрної сфери; визначені цілі і пріоритети в здійсненні нової аграрної політики в регіонах на основі посилення регуляторних функцій держави.

На основі аналітичного огляду сучасної економічної літератури, систематизації досліджень з питань розвитку ринкових відносин в розвинутих державах і в Україні, в дисертації визначена позитивна роль регуляторних функцій держави в розв'язанні соціальних суперечностей ринкових механізмів господарювання. Системи державного регулювання ринкових механізмів в напрямах забезпечення визначених суспільством соціальних стандартів використовуються в більшості країн світу, встановлюючи вимоги до організації і оплати праці, соціального захисту окремих верств населення.

В дисертації доведена відсутність науково - обґрунтованої регуляторної політики держави на етапі реформування вітчизняної економіки у відповідності до ринкових механізмів господарювання, що призвело до зниження ефективності господарювання, скорочення обсягів виробництва, зниження рівня зайнятості населення, а з багатьох позицій - втрати зовнішніх та внутрішніх ринків.

Державне управління сільськогосподарським виробництвом виявилось найслабшою ланкою аграрних реформувань, що призвело до ускладнень при здійсненні реформи. Випереджаючий ріст цін на промислову продукцію порівняно зі зміною цін на продукцію сільського господарства відносно 1990р. досяг 6-7-кратного розміру. Фінансово-економічна ситуація в сільськогосподарських підприємствах набула небаченої гостроти, зменшилися обсяги виробництва сільськогосподарської продукції, більшість її видів стали збитковими.

Назріла гостра потреба розробки нової аграрної політики, в якій економічні інтереси і потреби селянства повинні бути первинними. Інтереси держави (за всієї їх важливості) мають розглядатися похідними від них. Селяни назавжди мають бути виведені зі стану безнадії, постійного остраху за їх майбутнє та майбутнє їхніх дітей. З цих позицій в дисертації обґрунтовано концептуальні підходи до формування соціально-економічної політики розвитку АПК, виходячи із пріоритетності інтересів сільськогосподарських товаровиробників та цільової спрямованості регулятивних функцій держави на їх забезпечення. Реалізацію концептуальних положень запропоновано здійснювати на варіантній основі з тим, щоби вибрати найбільш раціональний шлях розв'язання проблем розвитку АПК та забезпечити досягнення поставлених цілей та завдань.

Серед важливих напрямів, що визначають перспективи розвитку АПК регіонів в роботі виділені:

створення умов для формування реальних власників на селі, здатних приймати ефективні управлінські рішення у використанні виробничих і, перш за все, земельних ресурсів;

поглиблення та забезпечення ефективності приватизації державної власності;

надання можливостей для ефективного розвитку приватного сектора та його продуктивної взаємодії з іншими суб'єктами АПК;

підвищення екологічної надійності та продовольчої безпеки країни;

забезпечення конкурентоспроможності аграрного сектора економіки, враховуючи посилення впливу процесів міжнародної інтеграції та глобалізації;

надання пріоритетності створенню та використанню інноваційних, високоефективних та безвідходних технологій з переробки сільськогосподарської сировини в продукти кінцевого споживання.

Повний перелік напрямів вдосконалення управління розвитком АПК автор розглядає як нову аграрну політику, механізми реалізації якої пропонується здійснювати на принципах системності та ефективності, охоплюючи весь ієрархічний поділ АПК.

У другому розділі „Соціально-економічна оцінка наслідків аграрних перетворень в АПК регіону” на основі розроблених методичних підходів здійснено аналіз динамічних змін, які відбулись в процесі реформування агропромислового комплексу, визначені тенденції його розвитку, причини виникнення кризового стану в умовах перехідної економіки.

Поглиблений аналіз результатів виробничо-господарської діяльності суб'єктів АПК зроблено на прикладі Львівської області за 1991-2003 рр.

Дослідження показали, що за роки реформування АПК у Львівській області відбулись процеси, які негативно вплинули на результати господарювання агропромислового комплексу регіону. Зокрема, дослідження показали:

зменшення чисельності працюючих в сільському господарстві, яке не компенсується підвищенням рівня механізації виробничих процесів;

старіння основних засобів виробництва та високий рівень руйнації виробничих приміщень і споруд (особливо тваринницьких), машин, обладнання, транспортних засобів, скорочення поголів'я тварин та площі багаторічних насаджень;

зростання кількості нових організаційних форм господарювання, які за принципами побудови належать до підприємницьких структур.

Автор відзначає, що більшість новостворених виробничих структур в сільському господарстві є дрібними. Теоретично маючи переваги перед колгоспами та радгоспами, що функціонували в старій системі господарювання, в умовах економічної кризи в державі, не насиченості фінансових ринків, вони практично не мають доступу до кредитних ресурсів і не можуть в повній мірі реалізувати свої можливості.

Розвиток фермерства гальмується відсутністю чіткої державної програми і його підтримки з боку держави, невідповідністю системи матеріально-технічного, фінансово-кредитного обслуговування та системи оподаткування, потребами і можливостями фермерських господарств, відсутністю фермерської кооперації, виробничої і соціальної інфраструктури аграрного ринку.

Непродумана трансформація форм господарювання, їх подрібнення, руйнування матеріально-технічної бази, економічна криза призвели до різкого зменшення виробництва сільськогосподарської продукції в сільськогосподарських підприємствах Львівщини. У 2003 році вони виробили валової продукції сільського господарства в 11,6 разу менше, ніж в 1990 році. Господарства населення хоч і збільшили виробництво продукції на 38,5%, але не компенсували втрат, допущених сільськогосподарськими підприємствами. При цьому це підвищення досягнуте не інтенсивним шляхом, оскільки їх площа збільшилась у 5,2 разу. Говорити про ефективність цієї форми сільськогосподарського виробництва немає підстав.

Виробничі сільськогосподарські кооперативи, які в постсоціалістичних європейських країнах стали основною формою господарювання і виправдовують себе, у Львівській області не прижилися, оскільки нібито нагадують колгоспи. З 65 у 1995 р. їх чисельність зменшилась до 11 у 2003 р.

Дослідження показали докорінні зміни в структурі суб'єктів господарювання АПК області та їх ролі у виробленні валової продукції.

З наведених даних видно різкий спад обсягів валової продукції у сільськогосподарських підприємств і зростання їх у суб'єктів господарювання, які відносяться до домашніх господарств.

Автор відзначає, що домашні господарства в сільськогосподарській сфері на теперішній час забезпечують вищі показники урожайності сільськогосподарських культур і продуктивності тварин в господарствах населення порівняно з підприємствами, але при цьому їхні досягнення базуються на великих затратах праці в розрахунку на одиницю площі по поголів'я, на само експлуатацію селянства, а не на ефективному використанні всіх видів ресурсів.

Висока собівартість одиниці продукції складається в основному під впливом нестачі техніки і примітивізації технологій, що призводить до невиконання частини робіт, передбачених технологіями, або їх несвоєчасного виконання, що негативно впливає на врожайність культур і продуктивність худоби. Вимушена економія матеріальних ресурсів примушує підприємства економити на заробітній платі (в сільському господарстві вона найнижча). Це призводить до зниження рівня життя працюючих.

Аналіз рентабельності продукції, яку виробляють сільськогосподарські підприємства Львівської області за 1990 - 2003 рр. дозволив зробити наступні узагальнення.

Наростання збитковості виробництва продукції сільськогосподарськими підприємствами зумовлене непродуманою політикою управління процесами реформування АПК у Львівській області і в державі в цілому. Лише починаючи з 2000 р. вдалось подолати негативні тенденції і забезпечити прибутковість по основних видах сільськогосподарської продукції, що виробляється в області. Але в цілому проблема залишається гострою. Збитковим є вирощування цукрових буряків, виробництво яловичини та свинини.

Розв'язання проблеми потребує вдосконалення державної політики щодо розвитку АПК, розширення повноважень і відповідальності регіональних структур за її реалізацію.

На думку автора, підвищення ефективності функціонування АПК і, зокрема, сільськогосподарських суб'єктів може бути досягнуто на базі вдосконалення земельних відносин не тільки шляхом приватизації земельних ресурсів, а й формування сприятливих умов для їх оренди. Малі сільськогосподарські підприємства, які набули розвитку в умовах реформування АПК, можуть у перспективі забезпечити високі результати господарювання при створенні на їх базі сучасних інтегрованих структур, що дозволить забезпечити концентрацію зусиль на реалізації інноваційних технологій в галузі сільського господарства та переробки сировинних ресурсів в кінцеві продукти споживання. Саме інтеграційні процеси в сфері дрібного сільськогосподарського підприємництва повинні стати в найближчій перспективі основним напрямом реструктуризації АПК області і України в цілому. Реалізація цього напряму потребує вдосконалення системи державного регулювання діяльності суб'єктів АПК у відповідності із поставленими стратегічними завданнями.

У третьому розділі „Основні напрями вдосконалення системи регулювання розвитку АПК регіону” обґрунтовані перспективи розвитку регіонального АПК, визначені наступні пріоритетні напрями: удосконалення економічного механізму господарювання; знаходження і розвиток ефективних організаційно-правових форм господарювання; формування матеріально-технічної бази на ринкових засадах; поглиблення інтегральних процесів в АПК; розвиток соціальної сфери та її фінансове і матеріально-технічне забезпечення.

Дослідження показали, що діючий економічний механізм управління розвитком сільськогосподарських галузей є невдосконаленим як на макрорівні, так і на рівні АПК, а тому більшість його суб'єктів функціонують з низькою ефективністю.

З метою підвищення ефективності АПК України та регіонів в дисертації обґрунтована необхідність вдосконалення економічного механізму АПК, виходячи із реалізації наступних принципів:

системного підходу, що дозволяє розглядати АПК України та його регіональні підрозділи як невід'ємну складову національної економіки; забезпечувати взаємозв'язок і односпрямованість стратегічних цілей їх розвитку; формувати раціональну структуру економічних взаємовідносин на всіх ієрархічних рівнях управління;

комплексності в напрямах забезпечення максимального використання ресурсного потенціалу АПК та його структурних підрозділів, формування партнерських відносин між виробниками, постачальниками та споживачами сільськогосподарської продукції;

інтегрованості в напрямах об'єднання дрібних сільськогосподарських товаровиробників в сучасні інтегровані структури з метою забезпечення інноваційного розвитку АПК, створення рівних умов для доступу до ресурсів фінансових ринків, забезпечення ефективності і конкурентоспроможності вітчизняної продукції на внутрішніх і зовнішніх ринках.

В процесі створення інтегрованих угрупувань в АПК забезпечується досягнення синергетичного ефекту від взаємодії спільних економічних інтересів всіх суб'єктів господарювання. В роботі виділено такі його складові:

ефект від зростання масштабів виробництва;

ефект від зменшення економічних ризиків, які притаманні дрібним формам господарювання;

ефект від зменшення трансакційних витрат за рахунок забезпечення раціональної структури просування продукції до кінцевих споживачів.

Значна увага в роботі приділена обґрунтуванню методичних підходів до реалізації прогресивних форм розвитку фермерства та посиленню кооперативних взаємозв'язків між ними. Такий напрям розвитку суб'єктів господарювання в межах АПК є, на думку автора, актуальним для малоземельних регіонів, до яких належить і Львівська область.

В дисертації обґрунтовані перспективи розвитку фермерських господарств та форми спеціалізації їх діяльності в таких трудомістких галузях як овочівництво, картоплярство, буряківництво, які на теперішній час залишаються низькорентабельними, але при забезпеченні каналів збуту продукції можуть значно підвищити ефективність виробничо-збутових процесів. В роботі запропоновані форми фермерської кооперації з кредитними спілками, постачальниками техніки, технології, збутовими організаціями.

Зміна виробничо-господарських відносин між суб'єктами АПК в напрямах посилення ринкових важелів зумовлює розвиток відповідних напрямів у формуванні соціальної сфери села та фінансовому і матеріально-технічному забезпеченні. В дисертації обґрунтована доцільність посилення ролі і функцій сільських громад і територій в забезпеченні соціальних потреб сільського населення, висвітлені їхні функції та завдання в забезпеченні соціальних потреб населення, запропоновані нові форми взаємодії з органами виконавчої влади місцевого та державного рівнів.

Висновки і пропозиції

1. Аграрні реформування в Україні, які почали здійснюватися відразу після проголошення нею політичної незалежності, не мали належної підтримки на найвищому рівні, законодавчі акти, що приймались на рівні держави стосовно реформування АПК були відірвані від реальних процесів, що відбувались на селі, не відповідали інтересам населення, а тому і не були реалізованими. Часті зміни в державній політиці щодо забезпечення розвитку суб'єктів АПК та неузгодженість їх з реальною ситуацією в сільській місцевості негативно вплинули на результати господарювання.

2. Дослідження показали, що у Львівській області за період реформування АПК відбулись негативні процеси, що призвели до зниження обсягів виробництва в усіх сферах господарювання. Зокрема, з розрахунку на 100 га сільськогосподарських угідь у 2003 р. її вироблено в сільськогосподарських підприємствах, включаючи фермерські господарства, в 3 рази, а в господарствах населення - в 3,5 разу менше, ніж у 1990 р. Основними товаровиробниками сільськогосподарської продукції в області стали дрібні домашні господарства населення. Ними у 2003р. було вироблено 907% обсягів валової продукції, в той час, як сільськогосподарськими підприємствами разом з фермерськими господарствами - лише 9,3%.

3. Аналіз результатів господарювання суб'єктів АПК з різними формами власності та управління нею показали низький рівень рентабельності виробництва, високі витрати праці, наявність зношених виробничих фондів, низьку інноваційність технологічних процесів і продуктів. Вихід із кризової ситуації, в якій опинилась більшість сільськогосподарських товаровиробників потребує розроблення та реалізації нової аграрної політики в АПК та його регіональних підрозділах.

4. В основу нової аграрної політики має бути закладена система фінансово-економічної підтримки сільськогосподарського виробництва державою з метою його фінансового та матеріально-технічного ресурсного забезпечення. У соціальному відношенні це має проявлятися у прискоренні процесів соціального відродження села, суттєвого підвищення соціальної захищеності селян, створення умов, за яких у них почала б проявлятися надія на їх та майбутніх поколінь краще майбутнє.

5. Важливим напрямом забезпечення ефективності функціонування господарських суб'єктів АПК є прискорення процесів інтеграції дрібних сільськогосподарських підприємств в сучасні інтегровані угрупування, що дає можливість більш широкого доступу до інвестиційних і інноваційних ринків, використання кращих досягнень в менеджменті, впровадженні інноваційних технологій та виробництва конкурентноздатної продукції. Одночасно з'являється реальна можливість формування партнерських відносин з іншими суб'єктами господарювання, між інтегрованими структурами та державою.

6. Реалізація вдосконалення державної політики стосовно розвитку суб'єктів АПК повинна формуватись на принципах системності, комплексності, інтегрованості інтересів всіх учасників виробничо-господарських сільськогосподарських процесів при наданні пріоритетності забезпеченню соціальних потреб сільського населення.

7. В перспективі розв'язанню соціально-економічних проблем розвитку села активна роль має належати сільським громадам, громадським організаціям, які у взаємодії з виконавчими органами місцевої влади повинні розробляти програми розвитку села, розв'язувати ті завдання, які вимагають державного фінансування. Удосконалення механізму фінансування об'єктів соціальної структури є одним із головним чинників подолання економічної кризи на селі.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ

Хом'як М.С. Формування податкової системи як чинник стабілізації сільськогосподарського виробництва. // Вісник ЛДАУ. Економіка АПК. - 2001 - №8. - С. 581-586.

Хом'як М.С. Збереження великих сільськогосподарських підприємств - об'єктивна необхідність // Економіка: проблеми теорії та практики: Збірн. наук. пр. Дніпропетровського національного університету. - 2001. Вип. 117. - С. 170-174.

Хом'як М.С. Пріоритетні напрями розвитку регіонального АПК // Вісник ЛДАУ. Економіка АПК. - Львів: ЛДАУ, 2002. - №9. - С. 486-491.

Галанець В.Г., Хом'як М.С. Ефективність сільськогосподарського виробництва в різних формах господарювання // Економіка: проблеми теорії та практики: Збірн. наук. пр. Дніпропетровського національного університету. - 2001. - Вип. 135. - С. 199-203.

Галанець В.Г., Хом'як М.С. Етапи аграрних реформувань // Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції “Аграрна освіта і наука на початку третього тисячоліття” 18-21 вересня 2001 р. - Львів: ЛДАУ, 2001. - Том ІІ. - С. 12-15.

Хом'як М.С. Пріоритетні напрями соціально-економічного розвитку АПК Львівської області // Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції, присвяченої 10-й річниці Конференції ООН з питань охорони навколишнього середовища та розвитку: “Еколого-економічні проблеми розвитку АПК” 25-27 вересня 2002 р. - Львів: ЛДАУ, 2002. - С. 214-221.

Хом'як М.С. Економічна ефективність виробництва в сільськогосподарських підприємствах Львівської області // Вісник ЛДАУ. Економіка АПК. - Львів, 2003. - №10/2. - С. 308-316.

Хом'як М.С. Інтеграція виробництва і реалізації сільськогосподарської продукції // Матеріали ІІ Міжнародної науково-практичної конференції “Динаміка наукових досліджень, 2003” 20-27 жовтня 2003 р. Дніпропетровськ-Київ-Кривий Ріг. - Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2003. - Том 28. Економіка підприємства. - С. 49-51.

Галанець В.Г., Хом'як М.С. Територіальні особливості розвитку регіонального АПК: Монографія. - Львів: Українські технології, 2004. - 224 с.

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

  • Науково-теоретичні засади використання тендерної політики, історія виникнення тендерів як економічної категорії. Види і обґрунтованість проведення тендерів в державній економічній політиці. Аналіз застосування тендерів в Україні на сучасному етапі.

    курсовая работа [387,7 K], добавлен 20.03.2013

  • Дослідження проблеми освоєння методів та інструментів стратегічного управління інвестиційною діяльністю в підприємствах аграрної сфери. Ознайомлення із особливостями питання розробки стратегії розвитку на рівні держави, галузі, господарюючого суб’єкта.

    статья [71,6 K], добавлен 07.08.2017

  • Механізм використання економічних відносин в аграрному секторі. Фактори, які визначають та забезпечують функціонування даних відносин. Особливості та проблеми реформування аграрних відносин та аграрної політики в Україні в сучасних ринкових умовах.

    курсовая работа [49,4 K], добавлен 02.01.2014

  • Методика дослідження механізмів функціонування економіки, моделі для аналізу і реформування реальної економіки. Дослідження бізнес-циклів, проблем монетарної і фіскальної політики, економіки праці. Інструментарій для аналізу непослідовності політики.

    реферат [27,1 K], добавлен 20.07.2010

  • Поняття, суб’єкти та функції ринку праці. Попит і пропозиція на робочу силу як складові ринку праці. Організаційні, економічні та правові важелі регулювання зайнятості. Основні складові механізмів державного регулювання зайнятості населення в Україні.

    курсовая работа [3,1 M], добавлен 10.01.2016

  • Аграрна політика як складова частина економічної політики, її структура та елементи, призначення, предмет та методи, визначення основних об'єктів та суб'єктів. Групи інтересів в аграрній політиці, їх взаємовідношення та значення в державній економіці.

    реферат [22,5 K], добавлен 22.04.2011

  • Поняття "модернізація" в сучасній економічній, політичній, соціологічній літературі. Дослідження сутності економічних процесів в Україні та їх модернізації. Пріоритетні напрямки державної політики у сфері економічного розвитку на основі інновацій і знань.

    реферат [22,4 K], добавлен 14.07.2016

  • Економічна сутність фіскальної політики та її вплив на господарське життя. Механізм реалізації дискреційної та недискреційної політики, податки і видатки. Аналіз фіскальної політики України: формування державного бюджету, ведення відтворювальної політики.

    реферат [71,7 K], добавлен 12.01.2015

  • Особливості структурних трансформацій в економіці України та обґрунтування необхідності реалізації структурної політики на основі поєднання ринкових механізмів та інструментів державної політики. Дослідження основних умов економічного зростання.

    статья [63,7 K], добавлен 18.08.2017

  • Поняття економічної політики держави. Аспекти загальноекономічної рівноваги в економічній політиці. Економічна політика як основа національних економічних інтересів. Особливості сучасної економічної політики в Україні.

    курсовая работа [40,6 K], добавлен 04.09.2007

  • Механізм державного регулювання підприємництва, його необхідність. Інституціональні засади державної підтримки підприємництва. Фінансові важелі державної підприємницької політики. Економічні функції податків. Державна підтримка розвитку бізнесу в Україні.

    реферат [56,4 K], добавлен 18.03.2011

  • Суть та основні умови виникнення ринку. Види ринку. Функції ринку. Інфраструктура ринку. Моделі ринку. Форми реалізації функцій ринку. Однією з важливих функцій держави є проведення антимонопольної політики.

    курсовая работа [39,2 K], добавлен 26.05.2006

  • Сутність та структура основних фондів як основа формування амортизаційної політики, методи нарахування. Аналіз результатів реалізації амортизаційної політики на основі діяльності ТОВ з ІІ "Трансінвестсервіс", розробка заходів та механізму вдосконалення.

    курсовая работа [148,5 K], добавлен 25.01.2011

  • Характеристика випадкових процесів. Математичне очікування, дисперсія, середньоквадратичне відхилення, коефіцієнт асиметрії. Числові статистичні характеристики закону розподілу. Перетворення випадкових процесів. Дослідження алгоритмів виявлення сигналів.

    курсовая работа [2,5 M], добавлен 01.10.2015

  • Сутність інфляції і індекс споживчих цін. Соціально-економічні наслідки та особливості інфляційних процесів в Україні. Особливості зв’язку інфляції та безробіття. Причини інфляції та її види. Подолання інфляції шляхом грошово-кредитної політики.

    курсовая работа [288,0 K], добавлен 10.11.2010

  • Основні риси соціальної політики сучасної України. Місце соціального захисту населення в соціальній політиці. Соціальні амортизатори. Системотворчий характер соціальної політики. Соціальний захист населення в Україні, програми та методи його здійснення.

    реферат [30,0 K], добавлен 10.12.2008

  • Аналіз головних факторів, які впливають на використання робочої сили та робочого часу методом аналітичного групування. Продуктивність праці робітників, зайнятих у сільськогосподарському виробництві. Прогнозування тенденції розвитку трудозабезпеченості.

    курсовая работа [958,2 K], добавлен 16.07.2013

  • Держава як інститут політичної влади. Участь держави в керуванні ринковим господарством. Обставини, що впливають на її економічні функції. Від політики "соціальної держави" до політики "ефективної держави". Глобалізація та формування балансу інтересів.

    контрольная работа [34,4 K], добавлен 03.12.2010

  • Економічне районування США: історія і сучасний стан. Основні напрями регіональної політики США: податкова, бюджетна, цінова, кредитна, інвестиційна, структурна, соціальна. Інституційні механізми регіонального розвитку країни, перспективи розвитку.

    курсовая работа [4,5 M], добавлен 30.11.2014

  • Сутність, функції, форми і види зайнятості. Аналіз державної політики щодо регулювання зайнятості населення і подолання безробіття в Харківському регіоні; створення ефективного механізму управління зайнятістю, удосконалення нормативно-правової бази.

    дипломная работа [342,7 K], добавлен 05.03.2013

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.