Регіональні аспекти охорони земель в умовах трансформації земельних відносин (на прикладі Чернівецької області)

Размещено на http://www.allbest.ru/

Державне підприємство "Головний науково-дослідний та проектний інститут землеустрою"

УДК:332.36;332.37

Регіональні аспекти охорони земель в умовах трансформації земельних відносин (на прикладі Чернівецької області)

Спеціальність 08.08.01 - економіка природокористування і охорони навколишнього середовища

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

Хапіцька Зеновія Степанівна

Київ 2004

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в ДП “Головний науково-дослідний та проектний інститут землеустрою”

Науковий керівник: доктор економічних наук, професор, член-кореспондент УААН Третяк Антон Миколайович, Українська академія аграрних наук, віце-президент

Офіційні опоненти:

доктор економічних наук, професор Сохнич Анатолій Якович, Львівський державний аграрний університет, завідувач кафедри управління земельними ресурсами

кандидат економічних наук, Пархуць Богдан Іванович, ДП “Львівський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою”, директор

Провідна установа: Рада по вивченню продуктивних сил України НАН України, відділ проблем використання і охорони земельних ресурсів, м. Київ

Захист відбудеться 14 вересня 2004 р. об ___ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 26.865.01 ДП “Головний науково-дослідний та проектний інститут землеустрою” за адресою: 03151, м. Київ, вул. Народного ополчення, 3.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці ДП “Головний науково-дослідний та проектний інститут землеустрою” за адресою: 03151, м. Київ, вул. Народного ополчення, 3.

Автореферат розісланий 10 серпня 2004 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради, кандидат економічних наук Ш.І. Ібатуллін

земельний районування деградаційний ерозійний

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Надмірні навантаження на природні ландшафти впродовж багатьох десятиріч зумовили значну технологічну ураженість екосфери Буковини. Найзагрозливіші явища мають місце в ґрунтовому покриві, де від ерозії, недосконалості агротехніки, досить часто необґрунтованого й невиправданого втручання у гідрологічний режим території осушувальною меліорацією деградовано та виведено з обороту значні площі продуктивних земель.

Головними чинниками, які дестабілізують екологічну ситуацію в регіоні, є надмірна сільськогосподарська освоєність і розораність території та нехтування екологічними вимогами під час трансформації землекористування в ході земельної реформи.

Земельні ресурси Буковинського регіону визначають пріоритетний розвиток аграрного, лісопереробного і рекреаційного секторів економіки, є могутнім фактором її структурної переорієнтації. Проте сталі тенденції екстенсивного використання основного національного надбання - землі, в умовах підпорядкованості економіки регіону інтересам єдиного народногосподарського комплексу колишнього Союзу та нехтування принципами охорони земель в період здійснення земельної реформи в незалежній Україні викликали багато складних проблем у використанні й охороні землі, знецінили принципи адаптивного землекористування, обумовили гіпертрофічне формування структури інвестицій у пріоритетні галузі.

Сформоване в ході земельної реформи приватне землекористування в аграрному секторі економіки та нові принципи земельних відносин зумовлюють необхідність розробки наукових основ, способів і методів раціональної та екологобезпечної організації території землеволодінь і землекористувань, удосконалення їх упорядкування та посилення охорони земельних ресурсів, насамперед, ґрунтового покриву.

В дослідження теоретичних і практичних екологогічно-економічних аспектів раціонального використання та охорони земель значний внесок зробили відомі вчені: І.К. Бистряков, С.Ю.Булигін, М.Д. Волощук, М.Д. Гродзинський, Б.М. Данилишин, Д.С. Добряк, М.М. Заславський, П.Г. Казьмір, О.П. Канаш, В.О. Леонець, В.В. Медвєдєв, Л.Я. Новаковський, О.С.Новоторов, С.О. Осипчук, О.Я. Панчук, І.А. Розумний, І.Л. Соколовський, О.Г. Тараріко, В.М. Трегобчук, А.М. Третяк, Г.І. Швебс, А.Д. Шикула, О.А. Чернявський, А.Д. Юрченко та інші. Однак питання організації охорони земель в умовах трансформації земельних відносин, як і формування еколого-економічного механізму стимулювання землеохоронної діяльності в різних формах сільськогосподарських підприємств залишаються ще мало дослідженими.

Все це, поряд з природно-екологічними та соціально-економічними особливостями Чернівецької області, й зумовило вибір теми дисертаційної роботи.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами і темами. Тема та зміст дослідження відповідають тематиці науково-дослідницьких робіт ДП “Інституту землеустрою”.

Робота виконувалась в межах науково-технічних програм Інституту землеустрою на 1996-2000 рр. “Земельна реформа в Україні” (номер державної реєстрації 0196U 022555), програм науково-дослідних робіт, які передбачались контрактом з УААН. В рамках вказаних програм автором визначено регіональні засади охорони земель та еколого-економічні обґрунтування ефективності природоохоронних заходів в процесі трансформації земельних ресурсів.

Мета і завдання досліджень. Метою дисертаційного дослідження є обґрунтування науково-методичних засад охорони земель в умовах трансформації земельних відносин і землекористування Чернівецької області.

Виходячи із мети дослідження, в роботі поставлені такі основні завдання:

- визначити вплив соціально-історичних та природних умов на формування земельної політики в сфері охорони земель;

- розробити наукові основи охорони земельних ресурсів і формування екологічних обмежень щодо використання земель на регіональному рівні;

- провести аналіз практики регіонального планування заходів щодо захисту земель від деградаційних процесів;

- удосконалити ерозійне районування території як бази створення нормативів з охорони земель та розробити пропозиції щодо їх формування в регіоні;

- обґрунтувати напрями та методи посилення охорони земель в нових умовах господарювання;

- здійснити оцінку соціально-економічної та екологічної ефективності окремих заходів з охорони земель регіону.

Об'єктом дослідження є земельно-ерозійні процеси, система заходів щодо їх локалізації і охорони земель в умовах трансформації земельних відносин і землекористування в Чернівецькій області.

Предметом досліджень є сукупність теоретичних і методичних засад удосконалення охорони земельних ресурсів в ринкових умовах.

Методи дослідження. Дисертаційне дослідження здійснено на основі діалектичного методу пізнання екологічних та соціально-економічних явищ системного підходу до аналізу процесу організації охорони земель, впливу на нього ринкової трансформації земельних відносин. При здійсненні дослідження дисертант використовував класичні та сучасні теоретичні положення землеустрою та функціонуючого землекористування.

У роботі використані відомі методи досліджень: монографічний (при опрацюванні наукових публікацій з питань охорони земель, екології та економіки землекористування, землеустрою, нормативних документів, статистичних збірників, енциклопедій); історичний (при вивченні тенденцій розвитку регіонального землекористування); абстрактно-логічний (при розробці наукових основ охорони земель та протиерозійної організації території, методики соціально-економічної та екологічної оцінки ефективності заходів з охорони земель); статистичний, економічного аналізу, експериментальних досліджень, проектування (при дослідженні тенденцій розвитку землекористування та охорони земель в умовах трансформації земельних відносин, формування еколого-економічних нормативів охорони земель та їх виробничої перевірки, оптимізації структури земельних угідь) та інші.

Наукова новизна одержаних результатів. В результаті проведеного дослідження одержано такі наукові та прикладні результати, які характеризуються новизною і мають важливе народногосподарське й екологічне значення:

- поглиблено теоретико-методичні засади та сформульовано еколого-економічні принципи охорони земельних ресурсів на регіональному рівні в умовах реформування земельних відносин, сутність яких полягає в розумінні їх як системи правових, соціально-економічних, екологічних, організаційно-управлінських і технологічних заходів, спрямованих на забезпечення раціонального і екологобезпечного землекористування усіх категорій земель;

- вперше розроблено структурну модель підсистеми протиерозійної організації території, яка є складовою в системі землеустрою і включає: прогнозну, передпроектну, проектну розробки і робочі проекти;

- уточнено напрями і способи посилення державного регулювання охорони земель в ринкових умовах шляхом встановлення прав землевласників і землекористувачів щодо використання земель та застосування економічного механізму стимулювання дотримання нормативів з охорони земель;

- запропоновано ландшафтно-екологічний підхід до ерозійного районування території регіону як бази створення нормативів з охорони земель та розробки землеохоронних і землемеліоративних заходів;

- вперше обґрунтовано необхідність виробничої перевірки нормативів контурно-меліоративної організації території для співставлення їх і адаптації до регіональних умов;

- запропоновано методичний підхід комплексної оцінки ефективності землеохоронних заходів, який базується на системі показників, які включають екологічні, виробничо-економічні і соціальні норми, які полягають в установленні науково обґрунтованих параметрах структури земельних угідь, розораності, норм ерозії, забруднення тощо;

- вперше обґрунтовано доцільність формування нормативів екологічної стабільності землекористування, структури сільськогосподарських та інших угідь у регіоні в межах ерозійних районів;

- розроблені землевпорядно-правові методи і способи організації раціонального використання та охорони земель шляхом обмеження прав власників землі та землекористувачів.

Практичне значення одержаних результатів. Результати досліджень використані: Чернівецьким філіалом інституту землеустрою УААН при розробці регіональної програми захисту земель від ерозії та інших деградаційних процесів(довідка ДП “Чернівецький інститут землеустрою” від 06.05.2004 р. № 167), Інститутом землеустрою при розробці проекту закону України “Про охорону земель” (довідка УААН від 02.06.2004 р. №17-7/346). Можуть бути використані науково-дослідними, проектними організаціями та землевпорядними органами, Міністерствами аграрної політики та охорони навколишнього природного середовища при розробці програм, схем та проектів зі сталого екологічно збалансованого використання земель, з охорони земель та відновлення родючості ґрунтів.

Результати досліджень використані при складанні обласних комплексних програм охорони довкілля, раціонального використання природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки “Екологія” на 1995-2000 рр., 2000-2005 рр., в частині охорони земельних ресурсів (довідка Чернівецького обласного головного управління земельних ресурсів від 07.06.2004 р. №01/423). Здобувач брав безпосередню участь у створенні стаціонару для спостережень у базовому господарстві ім. Шевченка Заставнівського району, а також у розробці 88 проектів з контурно-меліоративної організації території (КМОТ) господарств Чернівецької області, в тому числі в СВК ім. Суворова (довідка від 09.07.2004 р. № 924).

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійно виконаною працею, в якій викладено автором підхід до розробки наукових засад і практичних методів охорони земель в умовах трансформації земельних відносин на регіональному рівні. Наукові положення, висновки, рекомендації, які виносяться на захист, одержані автором самостійно. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, в дисертаційній роботі використані лише ті ідеї та положення, які запропоновані автором особисто.

Апробація результатів дисертації. Основні положення результатів досліджень доповідалися та обговорювалися на регіональній науково-виробничій конференції “Проблеми приватизації та охорони земель в Карпатському регіоні України в умовах здійснення земельної реформи” (лютий, 1996 р., м. Чернівці), Міжнародній науково-практичній конференції “Проблеми сучасного стану та розвитку земельних відносин в Україні” (травень, 1997 р., м. Київ), на польському науковому симпозіумі: “Охорона ерозійно небезпечних агроекосистем” (вересень, 1996 р., м. Пулава); ІІІ Симпозіумі Україна-Австрія “Сільське господарство: наука і практика” (вересень, 2000 р., м. Чернівці), Міжнародній науково-виробничій конференції “Землевпорядна наука, освіта і виробництво ХХІ століття” (квітень, 2001 р., м. Київ).

Публікації. Результати досліджень опубліковано у 15 наукових працях загальним обсягом 12,17 друкованого аркуша, з яких безпосередньо автору належить 3,55. У спеціалізованих фахових виданнях, затверджених ВАК України, опубліковано 7 статей загальним обсягом 2,5 друкованого аркуша, 4 індивідуальних - обсягом 2 друкованих аркуша.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація має вступ, три розділи, висновки, список використаних джерел і додатки. Обсяг основної частини дисертації становить 177 сторінок комп'ютерного тексту, містить 40 таблиць, 9 рисунків. Повний обсяг дисертації - 244 сторінки, до нього входить 9 додатків на 46 сторінках, які містять розрахунково-аналітичні матеріали.

Список використаних джерел охоплює 176 найменувань на 16 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У першому розділі „Теоретико-методологічні засади охорони земель” розкривається сутність охорони земель. Обґрунтовується, що охорона земель охоплює більш широкий спектр питань, ніж “необґрунтоване вилучення земель сільськогосподарського призначення” чи “захист від шкідливого антропогенного впливу” як це визначено в статті 162 Земельного кодексу України. В даний час діє процес безпрецедентного швидкого створення інституту приватної власності на землю шляхом передачі прав на земельні ділянки власникам і залучення в оборот практично всіх категорій земель. Особливу тривогу викликає той факт, що відмінною рисою процесу, який почався, є відсутність врахування екологічної складової (зокрема землеохоронної) в нормативних документах, які регламентують даний процес. Тому, у зв'язку з цим, удосконалено поняття охорони земель.

Зокрема, дається визначення, що охорона земель - це система правових, соціально-економічних, екологічних, організаційно-управлінських і технологічних заходів, спрямованих на забезпечення раціонального землекористування, запобігання необґрунтованого вилучення сільськогосподарських та лісогосподарських угідь для інших потреб, захист земель від ерозії, селів, підтоплення, заболочування, вторинного засолення, ущільнення, засмічення побутовими відходами та відходами виробництва, хімічними та радіоактивними речовинами і від інших несприятливих природних і техногенних процесів, відтворення і підвищення продуктивності земель, забезпечення особливого режиму використання земель природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення.

Існуючі законодавчі акти дають правову основу для розробки механізму створення екологічного каркасу території тільки у вигляді абстрактних пропозицій і побажань, але не у вигляді встановлення конкретних землеохоронних вимог до конкретних землекористувачів про дотримання достатньо визначених правил земле- і природокористування, зареєстрованих належним чином у відповідних правоустановчих документах.

В силу недостатньої опрацьованості даного питання в законодавчому і процедурному плані, відомчої неузгодженості діяльності земельних і природоохоронних органів дане питання залишається не вирішеним. Складності проявляються практично на всіх етапах роботи, починаючи з процедури зонування територій з метою встановлення екологічних і землеохоронних обмежень у використанні земель, закінчуючи процедурою реєстрації конкретного переліку обмежень в правовому режимі використання території і обмежень земельних ділянок по землеохоронних параметрах. Вирішення цього питання пропонується шляхом розробки порайонних карт (планів) обмежень та проектів землеустрою територій сільських (селищних) рад та сільськогосподарських землеволодінь і землекористувань.

В проектах землевпорядкування сільськогосподарських землеволодінь і землекористувань обов'язковим елементом проектування є виділення ступеню інтенсивності використання орних земель. У зв'язку з цим орні землі поділяються на:

1) інтенсивного сільськогосподарського використання - це рілля, яка використовується в інтенсивних просапних сівозмінах;

2) мало інтенсивного сільськогосподарського використання - це рілля, яка використовується в зернових, зернотрав'яних та ґрунтозахисних сівозмінах;

3) консервативного сільськогосподарського використання - це рілля, яка переводиться (переведена) в оздоровчий, відновлювальний стан на 5-7 років і більше (під залуження).

Законами України “Про охорону земель” та “Про землеустрій” передбачається розробка і реалізація державних і регіональних програм, стандартів, норм, нормативів, правил, регламентів у галузі охорони земель; забезпечення їх родючості; проведення обліку показників родючості земель; формування правових обмежень у використанні земель; складання планів здійснення агротехнічних, меліоративних, протиерозійних та ін. заходів. Забезпечення охорони і відтворення родючості земель у вказаних Законами напрямах неможливе без вирішення питань протиерозійної організації території і створення необхідних умов для здійснення комплексу ґрунтозахисних заходів у процесі розробки проектів землеустрою.

При розробці проектів землеустрою з протиерозійною організацією території намітився перехід до застосування інженерних розрахунків стоку, змиву і дефляції ґрунтів, що обумовило необхідність зміни методики проектування, підвищення обґрунтованості землевпорядних рішень із захисту ґрунтів від ерозії. Поряд з поліпшенням якості проектів протиерозійної організації території сільськогосподарських підприємств триває процес удосконалювання методів землевпорядного проектування.

Аналіз землевпорядної документації свідчить про те, що у 90-х роках в досліджуваному регіоні склалася інтегрована система прогнозування, планування, проектування і здійснення протиерозійних заходів, що включає розробки, які виконуються:

1) на рівні прогнозів і програм, схем протиерозійних заходів, для великих територій;

2) на передпроектному локальному рівні;

3) у процесі протиерозійної організації території сільськогосподарських підприємств;

4) при складанні робочих проектів на окремі протиерозійні заходи і масиви земель із складними ерозійно небезпечними схилами.

В таблиці 1 відображена структурна модель підсистеми протиерозійної організації території в системі землеустрою.



Таблиця 1

Складові моделі підсистеми протиерозійної організації території в системі землеустрою

Стадія землевпорядкування	Документи системи землевпорядкування	Документи підсистеми протиерозійної організації території
Прогнозна	Загальнодержавна програма використання та охорони земель	Основні напрямки протиерозійних заходів
	Генеральна схема використання та охорони земельних ресурсів країни	Генеральна схема протиерозійних заходів країни
	Державна програма використання та охорони земель країни	Комплексна програма захисту земель від ерозії і відновлення їх родючості
	Регіональні програми використання та охорони земель	Регіональна комплексна програма захисту земель від ерозії і відновлення їх родючості
	Схема використання та охорони земельних ресурсів області	Генеральна схема протиерозійних заходів області
Передпроектна	Схема землевпорядкування адміністративного району	Схема протиерозійних заходів адміністративного району
	Регіональна схема (ТЕО, ТЕР) використання й охорони земель	Схема протиерозійних заходів на басейн, водозбір яруго-балкової системи, район вітрової ерозії
Проектна	Проект впорядкування території адміністративно-територіальних одиниць або групи господарів	Проект комплексу протиерозійних заходів для групи господарств або території аміністративно-територіальної одиниці
	Проект впорядкування території землеволодінь або землекористувань	Проект протиерозійної організації території господарства
Робоче проектування	Робочий проект, пов'язаний з використанням і охороною земель	Робочий проект протиерозійної організації території масиву (ділянки) або сівозміни на окремі протиерозійні заходи

Ця система динамічна, її елементи постійно удосконалюються, мають наступність, але на більш високому чи детальному рівні виконання. Вона виникла, розвивається і реалізується в складі землевпорядкування, вирішує своїми специфічними способами і прийомами виробничі завдання розширеного відтворення родючості ґрунтів, захисту земель від ерозії. Її об'єктами виступають: територія країни в цілому, суб'єкти регіонів, категорії земельного фонду, території адміністративних районів, землеволодіння і землекористування сільськогосподарських підприємств, угіддя, сівозміни, поля сівозмін, робочі ділянки. Розглянуту систему дій пропонується визначати як “протиерозійна організація території” поля сівозміни, робочої ділянки.

У другому розділі „Характеристика земельного фонду Чернівецької області та тенденції його охорони в умовах трансформації земельних відносин” виявлено, що за час здійснення земельної реформи відбулися суттєві зміни в структурі земель. Біля третини земельного фонду (27,0%) використовують сільськогосподарські товаровиробники та ще третину (31,8%) громадяни, а 22,5% лісогосподарські підприємства. Площа сільськогосподарських угідь зменшилась більше як на 20 тис. гектарів, а ріллі більш як на 8 тис. гектарів.

Корінні зміни земельних відносин, реформування сільськогосподарських підприємств суттєвим чином знизили об'єми виконання робіт з охорони земель та поліпшення продуктивності малопродуктивних угідь (табл. 2). Так тільки в 2000 році, коли було заплановано найбільшу суму коштів на здійснення заходів з охорони земель, вони склали 0,23% від потреби. Таким чином, держава в ході земельної

реформи основну увагу приділила питанням реформування власності (приватизації земель) та грошовій оцінці сільськогосподарських угідь, а не охороні основного національного багатства - землі.

При проведенні досліджень щодо планування заходів з охорони земель встановлено слабкий взаємозв'язок між ними, кількісними і якісними характеристиками, наміченими видами і об'ємами протиерозійних робіт, їх

ефективністю. Це обумовлює посилення взаємозв'язку конкретних земле-охоронних заходів з державними програмами по вирішенню соціально-економічних завдань, схемами використання земельних ресурсів, цільових сільськогосподарських програм, а планування протиерозійних заходів повинно бути скоректовано з економічними методами управління в галузі використання і охорони земель.



Таблиця 2

Динаміка фінансування заходів з охорони земель та поліпшення продуктивності малопродуктивних угідь в Чернівецькій області

Роки	В діючих цінах	Всього	в тому числі державний бюджет	+, - до потреби у %
		план	фактично профінансовано	план	фактично профінансовано
			кошти	%до плану		кошти	% до плану
1990	млн. крб.	8,8	0,7	7,9	6,5	0,2	3,0	-
1995	млн. крб.	19,4	6,5	33,5	19,4	6,5	33,5	-
1996	тис. грн.	332,0	37,5	11,3	-	-	-	-
1998	тис. грн.	100,0	65,4	65,4	-	-	-	-
1999	тис. грн.	300,0	225,0	75,0	-	-	-	-
2000	тис. грн.	900,0	134,1	14,9	70,0	50,0	71,4	0,23
2001	тис. грн.	550,0	394,8	71,8	50,0	10,0	20,0	-
2002	тис. грн.	647,0	462,2	71,4	97,0	0	-	-

У третьому розділі „Основні напрями та методи посилення охорони земель у нових умовах господарювання” обґрунтовано ландшафтно-екологічний підхід до ерозійного районування території досліджуваного регіону, як бази створення нормативів з охорони земель. Ерозійне районування здійснюється в поєднанні з фізико-географічним та природно-сільськогосподарським районуванням, які базуються на поділі території від більшої до меншої, та ландшафтним районуванням, яке базується на узагальненні і впорядкуванні менших територій в більші і разом утворюють необхідний територіальний комплекс. Ерозійне районування є комплексним, багатоступеневим, яке враховує всі основні фактори змиву ґрунту (ерозійний індекс опадів, шар талого та дощового стоку, рельєф, протиерозійну стійкість грунтів, тощо).

Розроблено нормативи оптимальних розмірів орних земель в розрізі ерозійних районів (табл. 3). В цілому по області пропонується в 4 ерозійних районах оптимізувати площу угідь в сторону зменшення площі ріллі на 54,9 тис.га або на 16,3%.

Таблиця 3

Нормативи оптимальних розмірів орних земель в розрізі ерозійних районів Чернівецької області

Назва ерозійних районів	Нормативи ріллі	Фактична площа ріллі, тис. га	Площа ріллі, яка підлягає трансформації, тис. га
	тис. га	%
Заставнівський карстовий	17,8	2,5	38,6	20,8
Припрутський терасовий	21,7	3,1	18,9
Хотинський горбистий	71,3	10,2	23,3
Новоселицька терасова улоговина	25,1	3,6	37,5	12,4
Долиняно-Балковецький яружно-балковий	20,4	2,9	31,3	10,9
Кельменецький товтровий	29,0	4,2	39,8	10,8
Сокирянський вододільний	58,2	8,3	40,0
Брусницький грядово-улоговинний лісолучний	42,3	6,0	18,7
Чернівецько-Тарашанський грядово-горбистий	64,6	9,2	21,4
Герцаївський терасовий лісостеповий	31,7	4,5	18,8
Багнянсько-міжсеретський	72,4	10,4	30,6
Красноїльський грядово-хвилястий лісовий	38,5	5,5	14,5
Берегометсько-Шурдинське середньогір'я	85,3	12,2	1,0
Путильське низькогір'я	74,7	10,7	1,6
Максимецько-Чорнодільське середньогір'я	46,6	6,7	0,2
По області	699,6	100	336,2	54,9

З метою забезпечення розробки регіональних нормативів з охорони земель (норми ерозії тощо) в кожному ерозійному районі рекомендується визначити 1-2 типові (базові) території (крупні сільськогосподарські підприємства, сільські ради). Для типових (базових) територій повинні бути розроблені відповідні проекти землеустрою із землеохоронними заходами, системи ведення державного земельного кадастру, моніторингу земель та управління землекористуванням.

Пропонується земельні ділянки, господарське використання яких обмежене, за своїм функціональним призначенням поділити на три групи:

1) на яких розміщені об'єкти, віднесені за діючим земельним законодавством до природно-заповідного і природоохоронного призначення, оздоровчого і рекреаційного та до історико-культурного призначення, і які знаходяться в складі земель інших категорій, але не вилучені у землевласників і землекористувачів;

зайняті охоронними і санітарно-захисними смугами (зонами) інженерних, транспортних та інших споруд і об'єктів; обмежені в користуванні внаслідок консервації деградованих сільськогосподарських угідь і земель, забруднених радіоактивними речовинами або токсичними промисловими відходами.

Для формування режимних обмежень щодо використання земель та встановлення охоронних зон і земельних сервітутів пропонується на адміністративно-територіальні утворення (район, сільська рада) виготовити карти (плани) обмежень і обтяжень. Запропонований склад і зміст землевпорядної документації зі складання таких карт (планів).

Для оцінки землеохоронних заходів при організації території рекомендується проводити розрахунок системи екологічних показників до освоєння і після освоєння. До них відносяться: показники комплексної оцінки впливу землеохоронних, землевпорядних і інших заходів на якісний стан землі; показники зниження процесів ерозії (кінцевий змив ґрунту, залуження, заліснення еродованих земель, об'єми регульованого стоку і ін.); показники, які характеризують природоохоронне облаштування і використання земель з особливим режимом використання (водоохоронних зон і прибережних смуг, земельних ділянок, які знаходяться в стадії консервації, санітарно-захисних зон і ін.); коефіцієнт екологічної стабільності території; індекс екологічного різноманіття території; індекс продуктивності агроландшафтів; коефіцієнт антропогенного навантаження; площа захищених земель лісосмугами і ін.

Комплексом запропонованих землеохоронних заходів передбачено більше 35 тис. гектарів малопродуктивних і сильно еродованих земель перевести під консервацію, 485 га порушених земель - рекультивувати, на 8,6 тис. га малопродуктивних земель провести поліпшення шляхом землювання, а на площі біля 48 тис. га провести докорінне і поверхневе поліпшення травостою і водного режиму. Ефективність землеохоронних заходів характеризується зменшенням змиву ґрунту з 18,6 т/га в середньому по області до 2,5 т/га; збільшенням площ земель під лісами, водними об'єктами і т. п. на 3,6 тис. га; стабільністю урожайності сільськогосподарських культур (в базовому господарстві ім. Суворова у 1994-2002 роках врожайність зернових становила в межах 60,5-75,0 ц/га, цукрових буряків - 440-615 ц/га).

Проведені розрахунки показують, що диференціація сівозмін щодо придатності орних земель та протиерозійної організації території з комплексом землеохоронних заходів дають економічний ефект у розмірі 363,4 млн. грн. по області в цілому, або на 1 га 4 ц зернових та екологічний ефект в розмірі 16,1 т ґрунту на 1 га, який запобігається щорічно від змиву.

ВИСНОВКИ

Виходячи із проведеного дослідження зроблені наступні висновки та пропозиції:

1. Малоземелля регіону, складність рельєфу, дрібні контури земельних ділянок, бажання мати свою землю, відсутність чіткої державної політики у сфері охорони земель, відповідної інформації про стан земель, освітньої програми з проблем охорони земельних ресурсів диктують особливості в формуванні земельної політики в галузі охорони земель. Широкомасштабне освоєння території в минулі роки та парцелювання земель в ході земельної реформи призвело до залучення в інтенсивне сільськогосподарське виробництво низькопродуктивних схилових сільськогосподарських угідь, площі яких в Чернівецькій області становлять 24,6% від загальної. Тому на сьогодні майже 4% ріллі регіону представлено деградованими ґрунтами, які необхідно вилучити з інтенсивного обороту, а більш як 14% використовувати в ґрунтозахисному режимі. Сільськогосподарська освоєність земельного фонду складає 58,8 відсотка до загальної площі земель та 71,6 відсотка розораність площ сільськогосподарських угідь. Частка природно-заповідного фонду складає тільки 2,6 відсотків. Існуюча структура угідь, посівних площ та сівозмін не забезпечують необхідний рівень захисту земель від ерозії. Так, змив ґрунту складає від 11 до 21 т/га проти норми 1-3 т/га. Щорічні збитки, які наносяться ерозією, складають біля 55 млн. грн.

2. Проблеми, пов'язані із погіршенням стану земельних ресурсів як компонента довкілля, зумовлюють необхідність подальшого поглиблення теоретико-методологічних засад використання та охорони земель на регіональному рівні в умовах реформування земельних відносин. Перш за все потребують удосконалення правові та соціально-економічні та екологічні нормативно-методичні документи щодо регламентації екологобезпечного землекористування, до яких відноситься розробка Концепції сталого екологічно збалансованого використання земель, удосконалення редакції Земельного кодексу України, Законів України "Про охорону земель", "Про землеустрій”, “Про оцінку земель” та інші.

3. Виходячи із суттєвих регіональних особливостей, регіональна система охорони земель повинна базуватися на таких основних принципах:

- врахування об'єктивних законів природокористування (внутрішню динамічну рівновагу, різноманіття, незамінність і рівнозначність факторів життя, мінімуму, оптимуму, максимуму, обмеженості земельних ресурсів і інше);

- пріоритету екологічної безпеки і забезпечення екологічної рівноваги;

- ландшафтного підходу до організації охорони земель;

- максимального врахування потенційних можливостей земель і їх екологічного стану;

- збереження грунтів і їх корисних можливостей, максимального запобігання втрат ґрунту;

- своєчасного запобігання і усунення деградації, забруднення, порушення і знищення;

- комплексне здійснення організації територій із заповідним та особливим охоронним режимом і землеохоронних заходів.

4. З метою вдосконалення системи прогнозування, планування, проектування і здійснення землеохоронних заходів запропонована структурна модель підсистеми протиерозійної організації території в системі землеустрою. Вона включає такі складові: стадії землевпорядкування, документи землевпорядкування у відповідності до землевпорядної стадійності, документи підсистеми протиерозійної організації території по кожній стадії.

5. Одним з основних способів державного регулювання раціонального використання і охорони земель в ринкових умовах є використання економічних механізмів стимулювання дотримання нормативів з охорони земель та здійснення землеохоронних заходів. До основних показників економічного стимулювання по відношенню до землевласників і землекористувачів, які займаються сільськогосподарським виробництвом, пропонуємо віднести: зниження втрат родючого шару, підвищення вмісту гумусу для малопродуктивних грунтів, відтворення родючості ґрунту та інших корисних властивостей землі; площі законсервованих деградованих сільськогосподарських угідь; площі сільськогосподарських угідь, очищені від чагарників, дрібнолісся, каміння та інших проявів погіршення культурно-технічного стану земель; площі захищені від водної і вітрової ерозії, підтоплення, заболочення, вторинного засолення, від висушення, ущільнення, забруднення відходами виробництва, хімічними і радіоактивними речовинами та від інших процесів руйнування.

6. З метою створення модельних (базових) територій для розробки стандартів і норм використання та охорони земель необхідно здійснити ерозійне районування території на основі ландшафтно-економічного підходу. В межах ерозійних районів повинні бути затверджені науково обґрунтовані параметри структури угідь, розораності, норми ерозії, забруднення ґрунтів, підтоплення тощо. З метою виробничої перевірки і їх апробації нормативів з охорони земель в кожному ерозійному районі рекомендується визначати 1-2 модельні (базові) території по розробленому методичному підході. Оптимізацію структури земельного фонду регіону пропонується здійснити головним чином за рахунок скорочення орних земель на 16,3% та збільшення на цій основі напівприродних (пасовищ, сінокосів) територій на 24,6%, а також природних на 0,2%.

7. Ефективність землеохоронних заходів повинна оцінюватися, виходячи із системи оцінюючих показників, яка включає екологічну, виробничо-економічну і соціальну оцінку. Зокрема, оцінка екологічної ефективності повинна включати оцінку екологічної стабільності агроландшафтів і землекористувань, відповідність змиву ґрунту нормативам тощо, оцінка виробничо-економічної ефективності - приріст прибутку або доходу на одиницю площі ріллі або сільськогосподарських угідь, приріст валової доданої вартості на одиницю площі всіх угідь, які приймають участь в її виробництві, рівень окупності капіталовкладень (інвестицій) тощо і оцінка соціальної ефективності - стабільністю земельних відносин в галузі охорони земель та прав землевласників і землекористувачів.

8. Основним напрямом реалізації землеохоронної політики на найближчий період повинні бути землевпорядно-правові методи і способи організації раціонального використання та охорони земель шляхом встановлення прав землевласників і землекористувачів щодо використання земель. Реалізація ідеології збалансованого сільськогосподарського розвитку на основі принципів заощадливого ставлення до землі, визначення землезбереження як одного з критеріїв ефективності галузі повинна здійснюватись вдосконаленням організації території сільськогосподарських землекористувань на ландшафтно-екологічних підходах та застосування комплексу землеохоронних заходів. До складу основних землеохоронних заходів в досліджуваному регіоні віднесені: а) запровадження системи обмежень щодо використання землі; б) зменшення розораності угідь за рахунок виведення деградованих та малопродуктивних земель; в) збільшення площ протиерозійних лісових насаджень; г) збільшення площ напівприродних територій - пасовищ та сіножатей шляхом природного та штучного залуження земель, що виводяться з обробітку (29,1 тис. га); д) включення елементів національної екологічної мережі до складу сільськогосподарських земель з визначеним режимом використання; ж) регламентування використання територій, що виконують важливі екосистемні і землеохоронні функції (під сінокосами, пасовищами, ґрунтозахисними сівозмінами, осушені землі тощо).

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1.Третяк А.М., Хапіцька З.С. Проблеми оптимізації використання і охорони земель Карпатського регіону України // Міжвід. темат. збірн. Чернівці: Прут, 1995. - С. 51-58.

2. Хапіцька З.С. Проблеми охорони земель на Буковині в умовах здійснення земельної реформи // Матеріали регіональної науково-виробничої конференції, лютий 1996. - Чернівці, 1996. - С. 60-61.

3.Третяк А.М., Хапіцька З.С. Економічні методи державного регулювання земельних відносин // Матеріали регіональної науково-виробничої конфе-ренції, лютий, 1996. - Чернівці, 1996. - С. 80-86.

4.Третяк А.М., Хапіцька З.С. Оптимізація землекористування в умовах реформування земельних відносин на регіональному рівні (на прикладі Карпатського регіону України). - Чернівці, 1996. - 104 с.

5. Tretiak A.N., Ghapickaja Z.C. Zagadnienia ekologiczhych i prawnycho-granicztn w uzytkjwaniu gruntow w regione Karpat na Ukrainie. Ogolnopolskie sympozjum naukowe. Pulawy, 11-13 wrcesie. - 1996. - Р. 59-65.

6.Трегяк А.М., Хапіцька З.С. Наукові основи раціоналізації землекорис-тування.- Чернівці, 1997.- 38 с.

7. Хапіцька З.С. Основні напрями охорони земель на Буковині в процесі реформування земельних відносин // Тези міжнародної науково-практичної конференції, травень 1997. - Київ, 1997. - С. 39.

8. Хапіцька З.С. Особливості захисту земель від деградаційних процесів у Чернівецькій області // Землевпорядний вісник. - 1997. - №1. - С. 35-37.

9. Хапіцька З.С. Охорона земель у системі управління земельними ресурсами // Землевпорядний вісник. - 1998. - №3. - С. 11-12.

10. Хапіцька З.С. Деякі аспекти організації охорони земель в умовах реформування земельних відносин // Землевпорядний вісник. - 1998. - №3. -С. 32-34.

11.Третяк А., Хапіцька 3., Третяк Р. Класифікація земель щодо придатності для рекреаційних цілей // Міжнародний збірник наукових праць.- Львів-Дубляни, 2000. - С. 291-293.

12.Хапіцька З.С. Методичні основи формування землеохоронних обмежень щодо використання земель // Землевпорядкування. - 2001. - №1. -С. 52-55.

13.Хапіцька З.С., Галавін В.І. Протиерозійна організація території в сучасному землеустрої // Землевпорядкування. -2001. - №3. - С. 36-40.

14. Хапіцька З.С., Чернявський О.А. Напрями використання низькопродуктивних орних земель в агроландшафтах Буковини // Землевпорядкування. - 2002. - №2. - С. 47-49.

15.Хапіцька З.С. Соціально-економічна та екологічна ефективність заходів з охорони земель на Буковині // Землевпорядкування. - 2003. - №2. - С. 34-40.

АНОТАЦІЇ

Хапіцька З.С. Регіональні аспекти охорони земель в умовах трансформації земельних відносин (на прикладі Чернівецької області). - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.08.01 -- економіка природокористування і охорони навколишнього середовища. - Державне підприємство "Головний науково-дослідний та проектний інститут землеустрою", м. Київ, 2004.

Дисертація присвячена розробленню науково-методичних засад охорони земель в умовах трансформації земельних відносин і землекористування Чернівецької області. Обґрунтовано необхідність виділення в системі землеустрою підсистеми протиерозійної організації території. Запропоновано ландшафтно-екологічний підхід до ерозійного районування території регіону як бази створення нормативів з охорони земель, порядок виділення модельних (базових) територій в ерозійне небезпечні райони з метою апробації нормативів, та розробки охоронних і землемеліоративних заходів.

Обґрунтовано напрями та методи посилення охорони земель в нових умовах господарювання. Зокрема, в умовах Чернівецької області пропонується зменшити площу орних земель на 16,3%, оптимізувати структуру посівів у відповідності із придатністю ріллі. Основним методом реалізації земельної політики пропонується земелевпорядно-правовий.

Ефективність запропонованих землевпорядних заходів характеризується зменшенням змиву ґрунту з 18,6 т/га в середньому по області до 2,5 т/га, економічний їх ефект складає 363,4 млн. грн.

Ключові слова: охорона земель, ерозійне районування, протиерозійна організація території, землеустрій, землеохоронні заходи, екологічна стабільність, екологічна ефективність, оптимізація.



Хапицкая З.С. Региональные аспекты охраны земель в условиях трансформации земельных отношений (на примере Черновицкой области). - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата экономических
наук по специальности 08.08.01 - экономика природопользования и охраны окружающей среды. - Государственное предприятие "Главный научно-исследовательский и проектный институт землеустройства", г. Киев, 2004.

Диссертация посвящена разработке научно-методических основ охраны земель в условиях трансформации земельных отношений и землепользования Черновицкой области. Углублены теоретико-методологические основы использования и охраны земель на региональном уровне в условиях реформирования земельных отношений путем усовершенствования правовых, социально-экономических и экологических нормативно-методических документов, которые регламентируют экологобезопасное землепользование. Обоснована необходимость выделения в системе землеустройства подсистемы противоэрозионной организации территории. Предложен ландшафтно-экологический подход к эрозионному районированию территории региона как базы создания нормативов из охраны земель, порядок выделения модельных (базовых) территорий в ерозионно-опасных районах с целью апробации нормативов, и разработки землеохранных и землемелиоративных мероприятий.

Учитывая региональные особенности предложена соответствующая система охраны земель, которая базуется на следующих принципах: учет законов природопользования, приоритета экологической безопасности, обеспечения экологического равновесия, своевременное предупреждение деградационных процессов, осуществление комплексной организации территории.

Обоснованы направления и методы усиления охраны земель в новых условиях хозяйствования. В частности, в условиях Черновицкой области предлагается уменьшить площадь пахотных земель на 16,3%, оптимизировать структуру посевов в соответствия с пригодностью пашни. Основным методом реализации земельной политики предлагается землеустроительно-правовой.

Эффективность предложенных землеустроительных мероприятий характеризуется уменьшением смыва почвы с 18,6 т/га в среднем по области до 2,5 т/га, экономический их эффект составляет 363,4 млн. грн.

Ключевые слова: охрана земель, эрозионное районирование, противоэрозионная организация территории, землеустройство, земле охранные мероприятия, экологическая стабильность, экологическая эффективность, оптимизация.

Khapitska Z.S. Regional aspects of protection of grounds in conditions of transformation of the ground relations (on an example of Chernovtsy area). -Manuscript.

The dissertation on reception of a scientific degree of the candidate of economic sciences behind a speciality 08.08.01 - еconomy naturyusing and protection of an environment. - The state enterprise " The main research and design institute landmanagement", Kiev, 2004.

The dissertation is devoted to development of scientific - methodical bases of protection of grounds in conditions of transformation of the ground relations and land tenure of Chernovtsy area. The necessity of allocation for system landusing of a subsystem antierosions of organization of territory is proved. The safeground-ecological approach to erosive regioning of territory of region as bases of creation of the specifications from protection of grounds, order of allocation of modelling (base) territories in erosion dangerous areas is offered with the purpose of approbation of the specifications, both development safeland and ground meliorations of measures.

The directions and methods of arnplification(strengthening) of protection of grounds in new conditions of managing are proved. In particular, in conditions of Chernovtsy area it is offered to reduce the area arable of grounds by 16,3%, to optimize structure of crops in conformity with suitability arable. The basic method of realization of ground politics offers landmanagements-lawe /

The efficiency offered landusing of measures is characterized by reduction having of a ground with 18,6 t/ga on the average on area up to 2,5 t/ga, their economic effect makes 363,4 mm. hrn.

Key words: protection of grounds, erosive regioning, antierosions organization of territory, landmanagement, safeground of a measure, ecological stability, ecological efficiency, optimization.

Размещено на Allbest.ru

...