Методи управління витратами виробництва металопродукції

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національна академія наук України

Інститут економіки промисловості

УДК 658.1:669

Методи управління витратами виробництва металопродукції

Спеціальність 08.06.01 - Економіка, організація і управління підприємствами

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

Ільченко Ася Володимирівна

Донецьк 2004

Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано в Інституті економіки промисловості НАН України (м. Донецьк) у відділі фінансово-економічних проблем виробничого потенціалу.

Науковий керівник - доктор економічних наук, професор, академік НАН України Амоша Олександр Іванович, Інститут економіки промисловості НАН України (м. Донецьк), директор інституту.

Офіційні опоненти:

доктор економічних наук, професор Аптекар Савелій Семенович, Донецький державний університет економіки і торгівлі ім. М. Туган-Барановського Міністерства освіти і науки України (м. Донецьк), завідуючий кафедрою інвестиційного менеджменту;

кандидат економічних наук, доцент Панфілова Тетяна Сергіївна, Донецький національний технічний університет Міністерства освіти і науки України (м. Донецьк), доцент кафедри фінансів та банківської справи.

Провідна установа - Донбаський гірничо-металургійний інститут Міністерства освіти і науки України (м. Алчевськ), кафедра економіки і управління.

Захист відбудеться 15 квітня 2004 р. о 12 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 11.151.01 в Інституті економіки промисловості НАН України за адресою: 83048, м. Донецьк, вул. Університетська, 77.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Інституту економіки промисловості НАН України за адресою: 83048, м. Донецьк, вул. Університетська, 77.

Автореферат розісланий “13” березня 2004 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Л.М. Кузьменко

металопродукція собівартість витрата управління

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. В умовах формування ринкових відносин в Україні здійснюється безперервний пошук і використання найбільш раціональних і ефективних форм і методів управління виробництвом. Створення і освоєння на практиці нових нетрадиційних систем одержання інформації про витрати та результати виробничої діяльності, застосування нових підходів і методів планування, обліку та контролю забезпечують можливість вирішення багатьох завдань ефективного управління сучасним підприємством.

Характер виробництва має певний вплив на методи управління витратами. Беручи до уваги місце і роль чорної металургії в економіці України, а також тенденцію збільшення попиту на металопродукцію як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринку, обґрунтування і реалізація напрямів щодо вдосконалення внутрішньовиробничого механізму управління витратами, а також раціоналізація його структури на металургійних підприємствах є досить актуальними.

Одним із важливих завдань у даний час для підприємств металургійної галузі є розробка науково-методичного забезпечення і практичних рекомендацій щодо вдосконалення методів управління витратами для досягнення поставлених цілей на всіх етапах виробничого процесу. Тому дослідження і систематизація науково-практичних аспектів управління витратами є важливим питанням сучасної теорії та практики, що й підтверджує актуальність теми, визначає мету та завдання дисертаційної роботи.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертацію виконано згідно з напрямами науково-дослідних робіт Інституту економіки промисловості НАН України за темою „Проблеми оновлення і перспективи розвитку виробничого потенціалу” (номер державної реєстрації 0199U001189, 1999-2001 рр.), у рамках якої автором запропоновано вдосконалення методів щодо забезпечення конкурентоспроможності підприємств регіону, у тому числі за рахунок фактора управління витратами виробництва.

Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційної роботи є розробка теоретичних положень, методичних і практичних рекомендацій з організації управління витратами на підприємствах металургійної галузі.

Відповідно до мети дослідження було поставлено і вирішено такі задачі:

визначено сутність і особливості калькулювання собівартості виробництва металопродукції, а також напрями вдосконалення методів управління витратами;

обґрунтовано необхідність зміни організаційної структури управління витратами на металургійному підприємстві відповідно до вимог користувачів обліковою інформацією;

розглянуто можливість створення на підприємствах металургійної галузі центрів відповідальності за витрати;

розроблено методичні рекомендації з визначення нормативів умовно-постійних витрат у собівартості продукції основних металургійних цехів;

запропоновано вдосконалену методику розподілу непрямих витрат з урахуванням споживчих властивостей металопродукції та технологічних умов її виробництва;

розглянуто особливості управління витратами виробництва металопродукції на основі системи “директ-костинг” при багатостадійному процесі виробництва.

Об'єктом дослідження в роботі є процеси, що характеризують діяльність металургійних заводів України, і зокрема ВАТ „ММК ім. Ілліча”, який є одним з лідерів у металургійній галузі. Його виробнича структура і технологія збігаються із структурою і технологією інших підприємств галузі, крім того, наявність на „ММК ім. Ілліча” повного металургійного циклу дозволяє розглядати комбінат як репрезентативний об'єкт дослідження.

Предмет дослідження - методи управління витратами виробництва продукції на металургійних підприємствах України.

Методи дослідження. Методологічну і теоретичну основу дослідження склали роботи провідних вітчизняних і зарубіжних учених і фахівців у галузі управління виробництвом, організації планування, обліку і контролю за витратами.

Інформаційною базою дослідження стали законодавчі акти Верховної Ради України, постанови Кабінету Міністрів України, закони України, нормативні документи Міністерства промислової політики України. Джерелом аналітичної інформації стали статистичні дані Державного комітету статистики України і Донецького обласного управління статистики, матеріали первинного обліку і статистичної звітності металургійних підприємств. У процесі дослідження використано загальнонаукові методи системного підходу, аналізу і синтезу з метою визначення структури, системи і механізму формування процесів управління витратами. На основі розрахунково-аналітичних та експертних методів групування і узагальнення показників, методів регресійно-кореляційного аналізу розроблено положення щодо розподілу непрямих витрат з урахуванням технологічних особливостей виробництва металопродукції, а також методичні рекомендації з обґрунтування частки умовно-постійних витрат для основних цехів металургійного комплексу.

Наукова новизна одержаних результатів полягає у вдосконаленні методів управління витратами на виробництво металопродукції суб'єктами чорної металургії на основі узагальнення теоретичних положень управління цією галуззю, врахування нових форм і методів господарювання і особливостей розвитку економічних відносин в Україні. Одержані результати дослідження у сукупності вирішують важливу економічну задачу - розвиток теоретичних і методичних положень ефективного управління собівартістю продукції металургійного виробництва. Вирішення зазначеної задачі забезпечило одержання нових положень і розробок:

уперше на підставі результатів узагальнення літературних джерел, аналізу даних вітчизняної і зарубіжної практики розроблено механізм організації обліку витрат на металургійному підприємстві, що припускає розподіл облікових функцій залежно від потреб користувачів обліковою інформацією;

удосконалено:

методику визначення нормативів умовно-постійних витрат у собівартості продукції основних металургійних цехів, що дає можливість оперативно корегувати нормативи за допомогою коефіцієнтів еластичності;

методику розподілу непрямих витрат, яку засновано на обліку споживчих властивостей якості металопродукції та організаційно-технологічних умов її виробництва;

дістали подальшого розвитку:

рекомендації з організації управлінського обліку по центрах відповідальності за рівень собівартості на підприємствах металургійної галузі, що дозволяє підвищити ефективність управління витратами в місцях безпосереднього споживання ресурсів;

методичні рекомендації з визначення собівартості та формування внутрішніх цін на напівфабрикати власного виробництва при багатостадійному характері виробництва для забезпечення заданого рівня рентабельності і прибутку.

Практичне значення одержаних результатів. Запропоновані в роботі науково-методичні положення з питань удосконалення планування, калькулювання і обліку витрат виробництва металопродукції надають можливість їхнього впровадження на металургійних підприємствах України, що підтверджено відповідним документом (Розпорядження по ВАТ „ММК ім. Ілліча” № 03/4 від 22.12.2000 р.). Результати дослідження використовуються також у навчальному процесі при підготовці спеціалістів за спеціальністю „Економіка промисловості” у Приазовському державному технічному університеті Міністерства освіти і науки України (м. Маріуполь) при викладанні курсів „Внутрішній економічний механізм підприємства” і „Статистика промисловості” (довідка № 67-34-1609 від 11.07.2002 р.).

Особистий внесок здобувача. Дисертаційне дослідження є самостійно виконаною науковою роботою, в якій викладено авторський підхід до вирішення наукової задачі щодо вдосконалення методів управління собівартістю і формування рівня витрат на виробництво металопродукції, реалізація якого забезпечить постійний управлінський облік сьогоднішнього становища та контроль за основними критеріями витрат сучасного металургійного підприємства. Внесок автора у колективно опубліковані роботи конкретизовано у списку публікацій.

Апробація результатів дослідження. Основні положення, висновки, рекомендації і результати дисертації доповідалися і одержали схвалення на XІ регіональній науково-технічній конференції (22 квітня 2002 р., м. Маріуполь); ІX міжнародному науково-практичному семінарі „Проблемы развития внешнеэкономических связей и привлечения иностранных инвестиций: региональный аспект” (29 січня-2 лютого 2003 р., м. Слов'яногірськ).

Публікації. За результатами дисертаційного дослідження опубліковано 12 наукових праць, у тому числі 11 статей у наукових журналах і збірниках наукових праць, 1 - матеріли конференцій, загальним обсягом 5,68 д.а., з яких автору належить 4,36 д.а.

Структура й обсяг роботи. Дисертаційна робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків. Повний обсяг дисертації - 182 сторінки комп'ютерного тексту. Вона містить 15 рисунків, 15 таблиць, 9 додатків на 10 сторінках, список використаних джерел зі 164 найменувань на 14 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У дисертаційній роботі розвинуто теоретичні положення, розроблено методичні підходи і практичні рекомендації щодо вдосконалення методів управління витратами виробництва металопродукції, що направлені на економічне зростання і подальший розвиток металургійних підприємств.

Розділ 1. Теоретичні основи управління витратами. Основними напрямами зниження собівартості металопродукції є зростання продуктивності праці й економія ресурсів, які споживаються, на основі досягнень науково-технічного прогресу. Велике значення має також управління процесом формування собівартості продукції і насамперед точний облік усіх виробничих витрат і оперативний контроль над ощадливим та раціональним використанням матеріальних, трудових і фінансових ресурсів.

Проблема розробки і використання в практиці обліку нових підходів до ефективного управління витратами підприємства широко обговорюється у вітчизняній і зарубіжній економічній літературі. При цьому під методами управління розуміють способи і прийоми впливу на об'єкт управління, що здійснюються у процесі управлінської діяльності і забезпечують досягнення поставленої мети з максимальним результатом та мінімальними витратами. У випадку, коли об'єктом управління є витрати, методи управління витратами представляють собою систему економічних взаємовідносин між структурними підрозділами підприємства. Ці методи реалізуються в процесі виробничої діяльності і базуються на використанні проявів економічних законів. Елементами цих методів є аналіз, планування, внутрішньогосподарський облік і контроль над ресурсами в місцях їх безпосереднього споживання.

Основним елементом системи управління витратами є контроль за ходом виробництва, а також облік прибутків і витрат, що виникають на кожному етапі діяльності. Необхідно відзначити, що на відповідному етапі економічного розвитку традиційний бухгалтерський облік перестає задовольняти потреби управління підприємством, що обумовлено насамперед відмінністю інтересів зовнішніх і внутрішніх користувачів інформацією.

Істотні можливості щодо вдосконалення обліку й аналізу витрат відкриває система управлінського обліку, що досить поширена на Заході. Цей вид обліку є одним з найбільш ефективних засобів при прогнозуванні і плануванні діяльності підприємства. Він створює можливість визначати оптимальні пропорції між постійними та перемінними витратами, ціною і обсягом реалізації, мінімізувати підприємницький ризик. Однак механізм, інструментарій, принципи, методи та підходи, які розроблені в західній практиці управлінського обліку, необхідно адаптувати до умов функціонування українських підприємств.

Залежно від виду продукції, технологічної складності її виготовлення, організаційних особливостей виробництва на підприємствах застосовують різні прийоми і способи збору і документального оформлення інформації про витрати з метою розрахунку собівартості продукції, що випускається, для забезпечення ефективного контролю і управління виробничими процесами.

Галузь чорної металургії відіграє надзвичайно важливу роль в економіці України. На її частку відводиться більш чверті усього промислового виробництва країни. У цьому секторі діє ряд найбільш прибуткових заводів України. Виручка від експорту чорних металів і виробів з них є одним з головних джерел надходження твердої валюти в країну.

Найбільшим виробником та експортером сталевого прокату за період з 1998 по 2002 р. визнано Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча, на частку якого припадає 45% обсягів виробництва прокату, виробленого в Україні за даний період (рис.1). Обсяг виробництва даного виду продукції на ВАТ „ММК ім. Ілліча” у 2003 р. збільшився на 4,9% у порівнянні з 2002 р.

Рис. 1 Структура середньорічних обсягів виробництва листового прокату в Україні за 1998 - 2002 рр.

Разом з тим необхідно відзначити складну ситуацію з оновленням основних фондів у вітчизняній металургії. Для виробництва металопродукції використовуються застарілі технології, у результаті технологічної відсталості має місце перевитрата сировини й енергоресурсів, яка у кілька разів перевищує рівень витрат на підприємствах металургійної галузі розвинених країн.

За відсутності коштів на відновлення технічної бази підприємств чорної металургії одним із джерел зниження рівня витрат є вдосконалення методів управління витратами у напрямі формування науково обґрунтованого обліку виробничих витрат і калькулювання собівартості продукції.

Питання організації управлінського обліку на металургійному підприємстві тісно пов'язані з питаннями управління витратами на всіх рівнях його виробничої діяльності. Рівень витрат є критерієм використання ефективних або неефективних форм і методів господарювання і обумовлений сформованими виробничими відносинами. Цей показник виражає інтереси акціонерів, керівників і менеджерів на всіх етапах виробничого процесу в найбільш раціональному й ефективному використанні виробничого потенціалу, а саме в одержанні високих результатів при мінімальних витратах.

Виробництво чорної металургії має особливості, що обумовлюють не тільки можливість, але й об'єктивну необхідність використання принципів управлінського обліку на підприємствах металургійної галузі. До них відносяться:

крупнотоннажність виробництва, що навіть при невеликих відхиленнях від норм витрат призводить до помітних змін абсолютних величин;

відносна стабільність номенклатури продукції, що випускається, регламентованість і стабільність виробничого процесу;

організаційна складність у поєднанні з тісним взаємозв'язком між окремими цехами і переділами металургійного виробництва.

При цьому необхідне вдосконалення системи управління витратами на металургійному підприємстві в напрямі:

уточнення методики визначення нормативів умовно-постійних витрат у собівартості продукції основних металургійних цехів;

удосконалення методу розподілу непрямих витрат на виробництво металопродукції відповідно до принципів управлінського обліку;

визначення собівартості і формування внутрішніх цін на напівфабрикати власного виробництва з використанням обліку й аналізу витрат на основі маржинального прибутку;

організація обліку витрат по центрах відповідальності з подальшим аналізом місць виникнення витрат і причин відхилень.

При вирішенні цих завдань будуть створені передумови для підвищення ефективності виробничої діяльності, посилення контролю, аналітичності та вірогідності обчислюваних показників і більш повного виявлення та використання резервів зниження собівартості продукції.

Розділ 2. Напрями підвищення якості планування собівартості металопродукції. Сучасні форми і методи господарювання визначають необхідність систематизації вже накопичених знань у сфері організації аналізу, планування і обліку витрат виробництва у вітчизняній теорії та практиці.

Основним недоліком існуючого механізму організації обліку витрат на виробництво в чорній металургії є неможливість використання даних бухгалтерського обліку в системі контролю і попередження непродуктивних витрат, збитків і небажаних наслідків необґрунтованих управлінських рішень.

У результаті аналізу даних вітчизняної і зарубіжної теорії та практики управління витратами удосконалено механізм організації обліку витрат на металургійному підприємстві (рис. 2).

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 2 Механізм організації обліку витрат на металургійному підприємстві

Розподіл облікових функцій на дві самостійні інформаційно-облікові системи: фінансовий і управлінський (внутрішньогосподарський) облік не суперечить законодавству, тому що згідно зі ст. 8 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” „...підприємство самостійно розробляє систему і форми внутрішньогосподарського (управлінського) обліку, звітності і контролю господарських операцій...”.

Таким чином, залежно від потреб бухгалтерська інформація повинна формуватися двома підсистемами обліку - фінансовою і управлінською. Тобто процес створення ефективної системи контролю над витратами і управління собівартістю на підприємствах металургійної галузі неминуче веде до розподілу бухгалтерського обліку на фінансовий і управлінський.

Застосування принципів управлінського обліку на металургійних підприємствах України потребує врахування особливостей обліку витрат у чорній металургії. Однією з основних особливостей обліку в металургійній галузі є класифікація витрат залежно від рівня властивостей якості і споживчого призначення металопродукції.

Різний рівень якості продукції обумовлює зміну як прямих, так і непрямих витрат. Прямі витрати на продукцію відповідного рівня якості визначаються на основі встановлених методами технічного нормування витрат відповідних видів ресурсів. Більш складним є розподіл непрямих витрат на собівартість продукції відповідного рівня якості.

Особливості виробництва конкретних видів металопродукції відображаються як продукція, тобто в сукупності властивостей, що виявляються у процесі споживання. Цей факт є підставою розподіляти непрямі витрати пропорційно обсягу виробництва продукції в споживчих одиницях, що у свою чергу може бути визначено шляхом поетапного синтезування одиничних, узагальнюючих, а потім комплексних оцінок властивостей якості металопродукції.

Приведена вага готової продукції в споживчих одиницях визначається як добуток фізичного обсягу на комплексну оцінку якості відповідного виду металопродукції і виступає в значеннях перевідних коефіцієнтів, що відображають вплив різних виробничо-технічних факторів на диференціацію витрат по переділу.

Облік і аналіз усіх споживчих властивостей дозволяє одержати більш точні значення перевідних коефіцієнтів, що забезпечує економічно обґрунтований розподіл витрат між окремими видами металопродукції.

Теоретичні і практичні розробки зарубіжних фахівців з використання різних методів обліку витрат на виробництво продукції, які були мало затребувані в минулому, в даний час в умовах реорганізації вітчизняної системи управління витратами привертають до себе особливу увагу.

Одним з таких методів є система „директ-костинг”, відома як широко використовуваний метод обліку і контролю, в основу організації якого покладено поділ витрат на перемінні і постійні. Однак застосування прогресивних форм господарювання на підприємствах металургійної галузі вимагає підвищення оперативності та вірогідності нормативної бази.

Діючі галузеві нормативи і методи визначення частки умовно-постійних витрат (УПВ) залишаються незмінними протягом багатьох років і не відображають факторів впливу ринкових відносин на процес виробництва. На основі стандартних програм регресійного аналізу і сучасних ПЕОМ є можливість суттєво підвищити обґрунтованість визначення частки УПВ у витратах по переділу.

Установлені нормативи умовно-постійних витрат відповідають середньому фактичному завантаженню основного обладнання. При зниженні завантаження обладнання збільшуються поточні простої (холоста робота станів, тихий хід нагрівальних пристроїв), що призводить до додаткових витрат паливно-енергетичних ресурсів.

Тому при зміні завантаження основного обладнання відносно сформованого рівня нормативи УПВ підлягають корегуванню, яке здійснюється із застосуванням коефіцієнтів еластичності (К_е)



, (1)

де - умовно-постійні витрати при максимальному та мінімальному обсягах виробництва, %;

Х_max, X_mіn, X_пр - відповідно максимальний, мінімальний і проектний обсяг виробництва, тис. т.

Уточнені значення нормативів умовно-постійних витрат можуть бути використані з метою вдосконалення методу розподілу непрямих витрат.

Відповідно до діючого на підприємствах положення вся сума витрат по переділу (ВПП) розподіляється пропорційно кількості виробленої продукції в приведеній масі. Однак до складу ВПП включаються витрати, які залежать від номенклатури продукції, що випускається, і виробничо-технічних умов її виробництва, так і незалежні від них. Перші є перемінними витратами, тобто залежними від обсягу виробленої продукції в приведеній масі, інші - постійними. Тому доцільно розподіляти пропорційно приведеній масі тільки перемінну частину витрат по переділу, а постійну частину - пропорційно фізичній масі виробленої продукції

(2)

де ВПП_i - витрати по переділу, відносяться на собівартість і-го виду продукції, тис. грн.;

C_V, C_F - відповідно перемінна і постійна частка витрат у загальних витратах по переділу (S);

- середнє значення перевідного коефіцієнта;

k_i - значення перевідного коефіцієнта і-го виду продукції;

- витрати по переділу на 1 приведену тонну, грн.

При багатостадійному процесі виробництва витрати виробництва товарної продукції представляють собою процес послідовної акумуляції всіх попередніх стадій виробництва продукції. При цьому постійні витрати попередніх структурних підрозділів трансформуються в перемінні витрати підрозділу, який іде за ним у виробничому процесі.

Внесок структурного підрозділу в перемінні витрати виробництва товарної продукції визначається за допомогою коефіцієнта внеску (Кv_j)

, (3)

де Сv_n - перемінні витрати товарного підрозділу;

ДСv_j - приріст перемінних витрат виробництва в j- му структурному підрозділі;

m₀ - витрати на сировину та матеріали.

Встановлені значення коефіцієнтів внеску можуть бути використані для визначення внутрішньозаводських розрахункових цін. При цьому доцільно прибуток від реалізації продукції розподіляти між структурними підрозділами пропорційно їхньому внескові в перемінні витрати підприємства. Запропоновані методичні рекомендації з визначення витрат дозволяють, сформувавши вимоги за цінами і собівартістю готової продукції для забезпечення заданого рівня рентабельності і прибутку, визначити собівартість напівфабрикатів у попередніх структурних підрозділах металургійного підприємства.

Застосування принципів управлінського обліку на металургійних підприємствах дозволяє спростити процес нормування, обліку і контролю за витратами і надає можливість використовувати інформацію про витрати для прийняття управлінських рішень при плануванні собівартості металопродукції.

Розділ 3. Методичні рекомендації з управління витратами виробництва металопродукції. В умовах адаптації управлінського обліку на вітчизняних підприємствах за відсутності державної регламентації виникає безліч варіантів його організації, що відповідає потребам різних за організаційними і техніко-економічними особливостями діяльності підприємств.

На підприємствах металургійної галузі встановлюється контроль за статтями витрат тільки в розрізі структурних підрозділів (укрупнених центрів відповідальності), що знижує ефективність управління витратами в місцях безпосереднього споживання ресурсів. Формування центрів відповідальності на підприємствах металургійної галузі є найперспективнішим підходом до управління витратами. На рис. 3 представлено схему організації обліку витрат по центрах відповідальності на прикладі цеху холодної прокатки ВАТ „ММК ім. Ілліча”.

Центри відповідальності надають інформацію про використання ресурсів, а також про відхилення, що виникають у процесі виробничої діяльності. У сукупності всі види показників формують різну по кожному центру внутрішню звітність, що створює в повному обсязі організаційну структуру управління витратами, яка забезпечує інформацією систему управління підприємством за внутрішніми потребами.

Результати аналізу діючої методики розподілу непрямих витрат між різними видами металопродукції дозволили зробити висновок, що існуючий методичний підхід придатний для планування і обліку обсягів виробництва в умовних одиницях, організації заробітної плати, але малоефективний для використання з метою розподілу витрат по переділу.

Рис. 3 Місця виникнення витрат і центри відповідальності (ЦВ) у цеху холодної прокатки ВАТ „ММК ім. Ілліча” (АГБЦ - агрегат безперервного цинкування; АПР - агрегат поперечного різання)

Удосконалення методики розподілу непрямих витрат між видами прокату здійснювалося в напрямі уточнення перевідних коефіцієнтів з урахуванням впливу на них різноманітних споживчих властивостей продукції і організаційно-технологічних умов її виробництва.

Уточнені значення перевідних коефіцієнтів і нормативів УПВ дозволяють поліпшити планування і аналіз собівартості продукції, підвищити обґрунтованість господарських рішень, а також використовувати отримані результати з метою удосконалення методики розподілу непрямих витрат (табл. 1).



Таблиця 1

Розподіл витрат по переділу за діючою та запропонованою методиками

№ замовлення	Фізична вага, т	Перевідний коефіцієнт	Перевідна вага, т	ВПП за діючою методикою, грн./т	ВПП за запропонованою методикою
					ВППv *, грн./т	ВППF **, грн./т	ВПП, грн./т
1	100	1,331	133,10	159,20	54,13	100,23	154,36
2	10	1,270	12,70	151,93	51,66	100,23	151,89
3	350	1,317	461,09	157,58	53,58	100,23	153,81
4	350	1,279	447,58	152,96	52,01	100,23	152,24
5	100	1,218	121,80	145,69	49,53	100,23	149,77

^* ВПП_v - перемінна частка витрат у витратах по переділу;

^** ВПП_F - постійна частка витрат у витратах по переділу;

Запропонована методика забезпечує рівномірніший розподіл витрат по переділу (ВПП). Так, якщо за діючою методикою розмах варіювання ВПП на металургійному комбінаті ВАТ „ММК ім. Ілліча” становить 122,47-165,8 грн./т, то за запропонованою методикою - від 141,87 до 156,6 грн./т, що забезпечує більш рівновигідні умови виробництва продукції.

У дисертаційній роботі висвітлено основні положення використання концепції системи „директ-костинг” при багатостадійному попередільному характері виробництва, яким є металургійне виробництво. У 2001 р. на ВАТ „ММК ім. Ілліча” було проведено апробацію запропонованих принципів і методів управлінського обліку, заснованих на розподілі виробничої собівартості металопродукції на постійні і перемінні витрати.

Застосування принципів системи „директ-костинг” дозволяє одержати розрахункові значення критичних обсягів виробництва не тільки для товарного підрозділу, але і для всіх попередніх цехів, що беруть участь у багатостадійному виробничому процесі. Установлені значення коефіцієнта внеску кожного структурного підрозділу в перемінні витрати товарного цеху дають можливість визначити внутрішньозаводські розрахункові ціни за допомогою розподілу прибутку від реалізації продукції між структурними підрозділами пропорційно їх внеску в перемінні витрати підприємства (табл. 2).

Таблиця 2

Розрахункові значення критичних обсягів виробництва

Структурний підрозділ	Коефіцієнт внеску (Kvj)	Розрахункова ціна, грн./т	Рентабель-ність, %	Критичний обсяг, тис. т
Аглофабрика	0,0128	114,5	1,12	460,3
Доменний цех	0,2309	293,89	8,49	122,27
Киснево-конверторний цех	0,4750	392,75	13,7	56,63
Товстолистовий цех - 3000	0,2810	526,23	5,62	96,86

Викладені підходи дозволяють вирішувати й інші задачі управління витратами. Так, якщо передбачається збільшити рентабельність товарної продукції, то можна визначити, на скільки слід знизити перемінні витрати в цілому й у кожному структурному підрозділі при незмінних значеннях обсягів виробництва, постійних витратах і ціні.

Задачі, які розв'язуються на основі принципів управлінського обліку цехових витрат, можуть застосовуватися у випадку багатономенклатурного виробництва для визначення граничних перемінних витрат структурних підрозділів, що забезпечують беззбиткову роботу підприємства.

ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі розроблено методичні і практичні рекомендації з організації управління витратами на підприємствах металургійної галузі.

Проведене дослідження дозволило зробити ряд нових висновків, підтвердити деякі з існуючих і запропонувати практичні заходи щодо удосконалення планування, калькулювання і обліку витрат виробництва металопродукції у напрямі підвищення ефективності механізму управління витратами.

Відповідно до поставленої мети і конкретних задач основні результати роботи такі.

1. Визначено сутність і особливості калькулювання собівартості виробництва металопродукції, а також напрями вдосконалення методів управління витратами.

Необхідність удосконалення механізму обліку витрат на основі принципів управлінського обліку на підприємствах металургійної галузі обумовлюється такими особливостями: масовістю виробництва металопродукції, високим рівнем спеціалізації, твердим технологічним і організаційним взаємозв'язком між виробничими структурними підрозділами, безперервністю процесу основного виробництва.

Рівень витрат виробництва продукції складається під впливом безлічі факторів, що мають різну природу, і є об'єктивною необхідністю управління витратами. Будучи синтетичним показником, собівартість продукції характеризує рівень використання всіх елементів виробничого процесу. Ефективне управління витратами забезпечується реалізацією взаємозалежних функцій, найважливішими з яких є планування, облік і оперативний контроль.

2. Аналіз діючого механізму організації обліку витрат на виробництво металопродукції дозволяє зробити такий висновок: облікову функцію виробничої діяльності металургійного підприємства здійснює єдина система бухгалтерського обліку. Інформація, яка надана системою бухгалтерського обліку, відображається у вигляді фінансової і статистичної звітності. Забезпечення керівників підприємства своєчасною інформацією для прийняття ефективних управлінських рішень виходить за рамки існуючого обліку і вимагає поділу облікової функції на дві самостійні підсистеми: фінансову і виробничу (управлінську). Такий розподіл обумовлено розходженням цілей і задач зовнішньої і внутрішньої системи обліку.

3. Запропоновано методичні рекомендації з організації управлінського обліку по центрах відповідальності.

Системоутворюючим фактором управління витратами є їхнє групування за місцями виникнення і центрами відповідальності (ЦВ). Формування ЦВ на підприємствах металургійної галузі є найбільш перспективним підходом до управління витратами.

Запропоновані методичні підходи до декомпозиції цехових центрів відповідальності передбачають створення локальних центрів, границі яких можуть відповідати виробничій структурі цехів, а можуть проходити поза ними. Створення локальних ЦВ дозволяє оцінити результати їхньої діяльності, визначити внесок у загальні результати роботи ЦВ більш високого рівня (цеху, підприємства), а також забезпечити відповідальність конкретних осіб (бригадирів, майстрів, начальників дільниць) за ефективне використання ресурсів у місцях їхнього виникнення.

4. Розроблено рекомендації з удосконалення методики визначення
нормативів умовно-постійних витрат у собівартості продукції основних металургійних цехів.

Методикою передбачається зміна частки УПВ у паливно-енергетичних витратах залежно від ступеня завантаження основного обладнання. На основі регресійного аналізу розраховано коефіцієнти еластичності, які характеризують зміну нормативів УПВ при однопроцентній зміні коефіцієнта використання проектних потужностей.

Уточнені значення нормативів УПВ дозволяють поліпшити планування і аналіз собівартості продукції, підвищити обґрунтованість господарських рішень, а також використовувати отримані результати з метою удосконалення методики розподілу непрямих витрат.

5. Запропоновано методику розподілу непрямих витрат на виробництво конкретних видів продукції, що враховує споживчі властивості металопродукції і організаційно-технологічні умови її виробництва.

Розглянуто особливості застосування запропонованих методичних рекомендацій при плануванні і калькулюванні собівартості продукції в прокатних і сталеплавильних цехах.

Запропоновані рекомендації з удосконалення методики розподілу непрямих витрат забезпечують економічно обґрунтоване визначення рівня витрат виробництва конкретних видів металопродукції, за якими складаються сортові калькуляції.

6. Розглянуто особливості управління витратами виробництва металопродукції на основі системи „директ-костинг” при багатостадійному процесі виробництва.

На основі розглянутих особливостей попередільного виробництва
запропоновано методичні рекомендації з удосконалення внутрішнього економічного механізму господарювання підприємства, з напряму визначення внеску структурного підрозділу в перемінні витрати товарного виробництва, формування внутрішніх (трансфертних) цін, забезпечення беззбиткової роботи структурного підрозділу.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ АВТОРОМ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Ильченко А.В., Хотомлянский А.Л., Катаев А.А. Определение нормативов условно-постоянных расходов в себестоимости продукции основных металлургических цехов // Экономические проблемы и перспективы стабилизации экономики Украины. - Донецк: ИЭП НАН Украины. - 2000. - Т. 2. - С. 288-295.

Особистий внесок автора: розробка коефіцієнтів еластичності для корегування частки умовно-постійних витрат у витратах по переділу.

2. Хотомлянский А.Л., Катаев А.А., Ильченко А.В. Применение методов регрессионного анализа для определения доли условно-постоянных расходов // Вісник Приазовського державного технічного університету. - Маріуполь: ПДТУ. - 2000. - Вип. 9. - С. 264-266.

Особистий внесок автора: оцінка впливу обсягів виробництва на рівень собівартості прокату.

3. Ильченко А.В. Система управленческого учета на предприятиях металлургической отрасли // Экономические проблемы и перспективы стабилизации экономики Украины. - Донецк: ИЭП НАН Украины. - 2001. - Т. 1. - С. 317-324.

4. Ильченко А.В. Методика распределения косвенных расходов с учетом потребительских свойств металлопродукции прокатного производства // Социально-экономические аспекты промышленной политики. - Донецк: ИЭП НАН Украины. - 2001. - С. 326-335.

5. Ильченко А.В. Методические подходы к распределению косвенных расходов продукции сталеплавильного производства с учетом ее качества // Экономика промышленности. Экономика Украины в трансформационный период. - Донецк: ИЭП НАН Украины. - 2001. - С. 174-182.

6. Хотомлянский А.Л., Дубинский Б.Е., Ильченко А.В., Кашков Г.А., Жуковец Е.А. Совершенствование калькулирования себестоимости производства металлопродукции // Сталь. - 2001. - № 7. - С. 76-80.

Особистий внесок автора: уточнення нормативів умовно-постійних витрат у собівартості продукції основних і допоміжних цехів.

7. Ильченко А.В. Особенности и направление совершенствования методов управления затратами на металлургических предприятиях Украины // Экономические проблемы и перспективы стабилизации экономики Украины. - Донецк: ИЭП НАН Украины. - 2002. - Т. 2. - С. 16-26.

8. Ильченко А.В. Система управленческого учета и ее использование на металлургических предприятиях Украины // Економіка: проблеми теорії та практики. - Дніпропетровськ: ДНУ. - 2003. - Вип. 174. - Т.1. - С. 54-61.

9. Ильченко А.В., Хотомлянский А.Л. Повышение конкурентоспособности металлопродукции на основе системы управления затратами “директ-костинг” // Проблемы развития внешнеэкономических связей и привлечения иностранных инвестиций: региональный аспект. - Донецк: ДонНУ. - 2003. - С. 334 - 336.

Особистий внесок автора: визначення внутрішньозаводських розра-
хункових цін на підприємствах металургійної галузі.

10. Хотомлянский А.Л., Ильченко А.В. Особенности управления затратами производства на основе системы “директ-костинг” при многостадийном процессе производства продукции // Сталь. - 2003. - № 6. - С. 84-86.

Особистий внесок автора: застосування системи „директ-костинг” для вирішення задач з удосконалення внутрішнього економічного механізму господарювання металургійного підприємства.

11. Хотомлянский А.Л., Ильченко А.В. Методика определения переводных коэффициентов на продукцию прокатных и сталеплавильных цехов // Известия высших учебных заведений. Сер. Чёрная металлургия. - 2003. - № 8. - С. 49-52.

Особистий внесок автора: визначення локальних, наскрізних і інтегральних перевідних коефіцієнтів на продукцію основних цехів металургійного виробництва.

12. Хотомлянский А.Л., Ильченко А.В. Особенности применения системы “директ-костинг” при последовательных стадиях организации производственного процесса // Тезисы докладов IX региональной научно-технической конференции. - Мариуполь: Приазовский гос. техн. ун-т. - 2002. - С. 195.

Особистий внесок автора: визначення критичного обсягу виробництва та розрахункових цін на продукцію основних цехів.

АНОТАЦІЇ

Ільченко А.В. Методи управління витратами виробництва металопродукції. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.06.01 - Економіка, організація і управління підприємствами. Інститут економіки промисловості НАН України, Донецьк, 2004.

Дисертацію присвячено розробці теоретичних положень, методичних і практичних рекомендацій з управління витратами виробництва металопродукції. Сформульовано пропозиції щодо реорганізації механізму управління витратами на металургійному підприємстві із застосуванням принципів управлінського обліку.

Запропоновано методичні рекомендації з організації управлінського обліку по центрах відповідальності за рівень собівартості на підприємствах металургійної галузі. Удосконалено методику визначення нормативів умовно-постійних витрат у собівартості продукції основних металургійних цехів. На основі використання запропонованого коефіцієнта еластичності виникає можливість оперативно корегувати частку умовно-постійних витрат у паливно-енергетичних витратах залежно від ступеня завантаження основного обладнання металургійного підприємства.

У ході досліджень розглянуто особливості застосування методики розподілу непрямих витрат на виробництво конкретних видів продукції в прокатних і сталеплавильних цехах, яка враховує організаційно-технологічні умови виробництва металопродукції та її споживчі властивості.

Розроблено методичні рекомендації з визначення внутрішніх цін на напівфабрикати власного виробництва при багатостадійному характері виробництва на основі використання принципів системи “директ-костинг”.

Основні результати дисертації використано в цілях удосконалення планування собівартості продукції на металургійних підприємствах.

Ключові слова: металопродукція, управлінський облік, планування собівартості, умовно-постійні витрати, непрямі витрати, багатостадійний характер виробництва.

Ильченко А.В. Методы управления затратами производства металлопродукции. - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата экономических наук по специальности 08.06.01 - Экономика, организация и управление предприятиями. Институт экономики промышленности НАН Украины, Донецк, 2004.

Диссертация посвящена разработке теоретических положений, методических и практических рекомендаций по управлению затратами производства продукции на предприятиях металлургической отрасли.

В диссертационной работе исследованы существующие методы и модели калькулирования себестоимости продукции, а также рассмотрены принципы действующей системы учета производственных затрат. Выявлены направления совершенствования методов управления затратами с учетом особенностей планирования и калькулирования себестоимости продукции на металлургических предприятиях.

Одним из недостатков существующего механизма организации учета затрат на производство в черной металлургии является невозможность использования данных бухгалтерского учета в системе контроля и предупреждения непроизводительных затрат, потерь и нежелательных последствий необоснованных управленческих решений. На основе результатов обобщения литературных источников, анализа данных отечественной и зарубежной практики разработан механизм организации учета затрат на производство продукции на металлургическом предприятии с применением принципов и методов управленческого учета, который предполагает разделение учетных функций в зависимости от потребностей пользователей учетной информации. Применение принципов управленческого учета на металлургических предприятиях позволяет упростить процесс нормирования, учета и контроля за затратами и дает возможность использовать информацию о затратах для принятия управленческих решений при планировании себестоимости металлопродукции.

Рассмотрена возможность организации управленческого учета по центрам ответственности за уровень себестоимости на предприятиях металлургической отрасли. Формирование центров ответственности на предприятиях металлургической отрасли представляет собой наиболее перспективный подход к управлению затратами. Группировка затрат по местам их возникновения и центрам ответственности позволяет повысить эффективность управления затратами в местах их непосредственного потребления, обеспечить принятие обоснованных управленческих решений.

Предложены методические рекомендации по определению нормативов условно-постоянных расходов (УПР) в себестоимости продукции основных металлургических цехов. Применение коэффициента эластичности позволяет оперативно корректировать нормативы УПР по статьям затрат топливно-энергетических ресурсов при изменении загрузки основного оборудования.

Разработана методика распределения косвенных расходов с учетом потребительских свойств продукции основных металлургических цехов и организационно-технологических условий ее производства, целью которых является обеспечение экономически обоснованного распределения расходов между отдельными видами продукции.

Разработаны методические рекомендации по определению себестоимости и формированию внутренних цен на полуфабрикаты собственного производства при многостадийном характере производства с применением принципов системы “директ-костинг”. На основе рассмотренных особенностей попередельного производства предложены методические рекомендации по совершенствованию внутреннего экономического механизма хозяйствования предприятия, по направлению определения вклада структурного подразделения в переменные затраты товарного производства, формирования трансфертных цен, обеспечение безубыточной работы структурного подразделения.

Основные результаты диссертации используются на металлургических предприятиях в целях улучшения планирования себестоимости продукции.

Ключевые слова: металлопродукция, управленческий учет, планирование себестоимости, условно-постоянные расходы, косвенные расходы, многостадийный характер производства.

Ilchenko A.V. Methods of Management of Metal Products Production Costs. - Manuscript.

Thesis for Candidate's degree in economic sciences in speciality 08.06.01 - Economics, Organization and Management of Enterprises. Institute of Industrial Economics of National Academy of Sciences of Ukraine, Donetsk, 2004.

The thesis deals with elaboration of theoretical provisions, methodical and practical recommendations on management of metal products production cost. The proposals are formulated to reorganize the mechanism for management of costs at the metallurgical works using the principles of managerial accounting.

The methodical recommendations are proposed to organize the managerial accounting in centres of responsibility for level of prime cost at the metallurgical works. The technique of determining the standards of conventionally-fixed costs in the prime cost of products produced in basic metallurgical shops. Based on the use of a proposed elasticity coefficient it is possible to correct the part of conventionally-fixed costs in fuel-and-energy costs depending on the degree of loading the basic metallurgical works equipment.

In the process research the specific features of using the technique of distribution of indirect costs of production of certain products in rolling-mill shops and steel-making plants are considered. It takes into account organizational and technological conditions for production of metal products and their specific attributes.

The methodical recommendations are also worked out to set the internal prices on own semifinished items produced in the process of multistage production on the basis of using the principles of “direct-costing” system.

Main results of the research are used to improve the planning of prime cost of products produced by the metallurgical works.

Key words: metal products, managerial accounting, planning of prime cost, conventionally-fixed costs, indirect costs, multistage production.

Размещено на Allbest.ru

...