Організаційно-економічний механізм стимулювання діяльності деревообробної промисловості регіону

Размещено на http://www.allbest.ru

НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ ІНСТИТУТ МІНІСТЕРСТВА ЕКОНОМІКИ ТА З ПИТАНЬ ЄВРОПЕЙСЬКОЇ ІНТЕГРАЦІЇ УКРАЇНИ

УДК 334:72:338.24

Організаційно-економічний механізм стимулювання діяльності деревообробної промисловості регіону

Спеціальність 08.10.01 - розміщення продуктивних сил і регіональна економіка

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Івонча Петро Михайлович

Київ 2004

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Науково-дослідному економічному інституті (НДЕІ) Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України.

Захист відбудеться 17.02.2005 р. о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д.26.801.01 по захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня доктора економічних наук Науково-дослідного економічного інституту Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України за адресою Київ, бул. Дружби народів, 28, 5 поверх, малий зал засідань.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці НДЕІ Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України, Київ, бул. Дружби народів, 28, перший поверх.

Автореферат розісланий 14.01. 2004 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради, д.е.н. О.Ю. Рудченко

АНОТАЦІЯ

Дисеpтація пpисвячена pозpобці теоpетичних, методичних і пpактичних основ стимулювання діяльності деpевообpобних підпpиємств. В pоботі pозкpита економічна сутність pегіону та його соціально-економічного pозвитку. Встановлені особливості та найважливіші фактоpи, що визначають можливості pозвитку деpевообpобної пpомисловості в pегіоні. Уточнено понятійний апаpат стосовно pозуміння спеціальних pежимів господаpювання та пpоведено аналіз їх застосування в pізних галузях економіки. Розpоблено спеціальний оpганізаційно-економічний pежим діяльності деpевообpобних підпpиємств. Опpацьовані методичні положення з визначення доцільності запpовадження спеціального економічного pежиму та здійснена фінансово-економічна оцінка наслідків його пpактичного запpовадження для підприємств лісопромислового комплексу Чернівецької області.

Диссертация посвящена разработке теоретических, методических и практических основ стимулирования деятельности деревообрабатывающих предприятий. Рассмотрены важнейшие особенности и факторы социально-экономического развития региона, - пространственной динамики расширенного воспроизводства, осуществляемого под воздействием свойственных определенной территории условий экономического роста и проявляющейся в повышении доходов, степени удовлетворения потребностей населения, качества жизни.

Ключевые слова: регион, факторы, специальный экономический режим хозяйствования, деревообрабатывающая промышленность.

правовий деревообробний промисловість

1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

- методичні положення щодо визначення доцільності запровадження спеціального економічного режиму діяльності, що базуються на системі принципів комплексності, системності, альтернативності, адресності та ін. оцінки результатів на мікро- та мезорівні з застосуванням системи обов`язкових показників (розмір лісосічного фонду, обсяги продукції, інвестицій, експорту, кількості створених робочих місць), що включаються у проект або бізнес-план;

- організаційно-правовий режим діяльності підприємств деревообробної промисловості, який передбачає забезпечення сприятливих умов лісокористування, здійснення прискореної амортизації основних виробничих фондів, пільгове оподаткування реінвестованої частини прибутку, пільговий режим імпорту товарів, що ввозяться для забезпечення власного виробництва;

- визначення поняття “регіон” як просторово-організаційна форма життєдіяльності населення (у вигляді області, району або іншим чином визначеної частини країни), крупна таксономічна одиниця виробничо-територіального устрою та прояву суспільного життя населення, яка характеризується цілісністю, комплексністю, спеціалізацією та наявністю системи управління;

- визначення сутності процесу соціально-економічного розвитку регіону, під яким пропонується розуміти просторову динаміку розширеного відтворення, що здійснюється під впливом властивих певній території умов економічного зростання і характеризується підвищенням доходів, ступеня задоволення потреб населення, покращанням якості його життя;

- методичні положення фінансово-економічної оцінки наслідків запровадження спеціального організаційно-економічного режиму на підприємствах, реалізація якого забезпечує стимулювання діяльності деревообробної промисловості.

Напрацювання теоретико-методологічного характеру щодо правових та організаційних засад запровадження спеціальних режимів для стимулювання розвитку окремих галузей та пріоритетних підприємств знайшли застосування при удосконаленні методики проведення аналізу результатів діяльності зональних формувань на замовлення Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України (довідка НДЕІ Мінекономіки України №17/356 від 12.10.2004).

2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

Вирішуючи проблему розміщення продуктивних сил слід дослідити питання, пов`язані з дією основних чинників, характеристикою їх поточного стану та динаміки. Від зміни обставин або “умов” залежить розвиток продуктивних сил території. Чинниками розміщення продуктивних сил виступає сукупність передумов, необхідних для розміщення та розвитку будь-якого соціального-економічного об`єкту.

Економіка Чернівецької області є багатогалузевою та має аграрно-індустріальну спрямованість, а рівень розвитку можна охарактеризувати як нижчий від середнього по Україні. Одним з лідерів по виробництву валової доданої вартості в економіці регіону є лісопромисловий комплекс, харчова промисловість та перероблення сільськогосподарських продуктів. Через недостатній розвиток економіки області, спричинений попереднім спадом та структурною перебудовою, в поточному часі вкрай обмеженими виявляються можливості соціального захисту населення та забезпечення необхідних стандартів життя. Тому існує нагальна необхідність стимулювати, перш за все, розвиток галузей, які спираються на використання місцевих природних ресурсів, продукція яких користується попитом як на внутрішньому, так і зовнішньому ринках. Однією з них є деревообробна промисловість, яка останнім часом скоротила обсяги випуску тих видів продукції, які задовольняли внутрішньообласні потреби, а також реалізувалися іншим регіонам і за кордон.

Враховуючи базові положення теорії комплексоутворення, деревообробну промисловість можна визначити як виробничо-економічну єдність галузей, що розвиваються у відповідності з законом суспільного поділу праці на основі комплексного використання деревини. Деревообробна промисловість забезпечує продуктами переробки деревини підприємства багатьох галузей і виробництв, а населення - товарами народного споживання. Але можливості розвитку деревообробної промисловості у визначальній мірі залежать від наявності і стану лісового фонду. Порівняння обсягів затвердженої розрахункової лісосіки з розмірами здійснюваних заготівель лісу в Чернівецькій області свідчить про наявні резерви та можливість інтенсифікації лісогосподарського виробництва. Розвиток деревообробної галузі в Чернівецькій області ми пов`язуємо зі збільшенням обсягів інвестицій, запровадженням нових технологій та освоєнням інноваційних видів продукції на технічно переозброєній виробничій базі.

Практика засвідчує, що дієвим заходом стимулювання надходжень інвестицій для посилення розвитку деревообробної промисловості може бути застосування спеціальних режимів господарювання. Це означає запровадження певної сукупності митних, податкових та фінансових преференцій, які на визначений час надаються суб'єктам господарювання з метою розширення інвестиційних ресурсів, підвищення зайнятості, стимулювання розвитку виробництва.

Третій розділ “Обгрунтування організаційно-економічного механізму стимулювання розвитку деревообробної промисловості” присвячений визначенню доцільності запровадження спеціального економічного режиму деревообробної промисловості як одного з пріоритетів регіонального розвитку. Загальновідомо, що такий режим, як правило, застосовується у практиці підйому економіки депресивних регіонів.

З цих позицій доцільно розглянути стан та перспективи розвитку Путильського району Чернівецької області. В ньому виробляється 0,9% промислової, 2% - сільськогосподарської продукції та надається 0,3% послуг області. Регіон майже не бере участі у зовнішній торгівлі. Занадто напруженою залишається ситуація на ринку праці: тут має місце найвищий рівень зареєстрованого безробіття та навантаження на одне робоче місце. Проведений нами аналіз дозволяє констатувати належність Путильського району до категорії депресивних.

Одним з базових промислових підприємств району, що забезпечує використання місцевої сировини та трудових ресурсів, є Путильський лісокомбінат. Його частка у сукупному промисловому виробництві району становила у 2002 р. 49,8%, тоді як низькими залишались показники оновлення основних фондів - 0,5%, фінансових результатів - 2%, середньої заробітної плати - 87% порівняно з середніми по Путильському району показниками.

Інвестиційний клімат та економічний режим, на наше переконання, не створюють необхідних передумов для розвитку промислового виробництва. Реальним виходом з ситуації, що склалась, є внесення коректив у поточну інвестиційну, амортизаційну політику, режим здійснення зовнішньоекономічної діяльності та порядок забезпечення лісовими ресурсами.

Враховуючи вищевикладене доцільно до Путильського та інших комплексних лісопереробних підприємств застосувати спеціальний економічний режим діяльності. Вказані вище підприємства повинні опрацювати та на практиці реалізувати проекти (бізнес-плани) свого розвитку, спрямовані на збільшення обсягів виробництва, його модернізацію чи реконструкцію, нарощування експортних поставок, створення нових робочих місць, підвищення рівня заробітної плати. Зі свого боку, місцева влада в особі обласної державної адміністрації бере на себе зобов'язання своєчасно та у повному обсязі виділяти підприємству лісосічний фонд. Разом з тим, пропонується запровадити норму, згідно з якою частина прибутку підприємства (але не більше 50% загального розміру), що спрямовується на розвиток власного виробництва, звільняється від сплати податку на прибуток. Для сприяння розвитку виробництва на новій технічній основі слід також звільняти на період реалізації інвестиційного проекту (але не більше, ніж на 5 років) від обкладення ввізним митом і ПДВ ввезення в Україну устаткування для потреб власного виробництва. Для прискорення процесів відновлення основних фондів має сенс збільшити з 10 до 20% граничний рівень віднесення до валових витрат коштів, спрямованих на поліпшення основних фондів, і запровадити на термін 5-7 років 12% норму прискореної амортизації основних фондів.

Для забезпечення ефективного використання норм спеціального режиму нами розроблена організаційна схема визначення підприємства певної галузі “пріоритетним” та встановлення взаємних зобов`язань учасників експерименту (рис. 1).

Практика застосування в Україні спеціальних економічних режимів засвідчує необхідність розробки індивідуальних методик оптимізації економіко-організаційних механізмів здійснення підприємництва. Виходячи з досвіду здійснення експерименту на підприємствах ГМК, аерокосмічної галузі, в СЕЗ і ТПР, нами були опрацьовані спеціальні методичні підходи до оцінки перспектив запровадження спеціального економічного режиму для підприємств лісопромислового комплексу. При цьому передбачається обов`язкове врахування цілей як мікроекономічного, так і регіонального розвитку.

На першому етапі при прийнятті рішення щодо запровадження режиму основний акцент робиться на регіональному рівні. На другому - пропонується здійснювати комплекс техніко-економічних обгрунтувань для кожного конкретного підприємства. На третьому ми вважаємо за необхідне проводити моніторинг виконання зобов`язань, взятих підприємствами у контрактах з обласною державною адміністрацією, масштабно визначати та своєчасно коригувати показники ефективності, проводити порівняння прогнозних і фактичних показників.

Виходячи з того, що у загальних обсягах інвестицій в основний капітал майже 60% припадає сьогодні на власні кошти підприємств і організацій, розраховувати на отримання державних інвестицій при здійсненні заходів щодо інноваційного розвитку економіки Чернівецької області в цілому та, в тому числі - лісопромислового комплексу неможливо. Надзвичайно актуальним стає питання залучення інвестицій вітчизняних та іноземних інвесторів на основі використання спеціального режиму.

Прикладом таких дій можуть слугувати опрацьовані нами матеріали стосовно перспектив розвитку Путильського лісокомбінату. Розрахунки здійснювались по двох варіантах. Один з них передбачає, що підприємство буде забезпечено розрахунковою щорічною лісосікою на рівні 25 тис.куб.м протягом п`яти років. Залучення зовнішніх інвестицій складе 2,3 млн.грн., які будуть витрачені на поточні потреби виробництва та часткове оновлення основних фондів. Суттєвим є те, що зараз підприємство об`єктивно непривабливе для зовнішніх інвесторів, а застарілий асортимент продукції не дозволяє претендувати на суттєве розширення ринків збуту в разі збільшення обсягів виробництва.

Власні ресурси підприємства обмежуються прибутком та амортизаційними відрахуваннями, що в сумі не перевищують 180 тис.грн. і майже у 13 разів є меншими від заявленої потреби проекту розвитку підприємства. При його здійсненні, як показують розрахунки, матимуть місце збитки у розмірі 134 тис.грн., а рентабельність виробництва за 5 років знизиться з 8,2 до 1,3%. На нашу думку, прийнятним варіантом розвитку підприємства може бути лише такий, що суттєво покращить асортиментний ряд продукції та фінансово-економічні показники Путильського лісокомбінату. Виходячи з характеру виробництва більшості підприємств лісопромислового комплексу, галузевого ринку готової продукції та можливостей імпортозаміщення, пропонується організувати виробництво високоякісних столярних виробів для потреб внутрішнього і зовнішнього ринків на основі застосування новітніх ресурсозберігаючих технологій деревообробки (табл. 2).

Розроблений нами бізнес-план та проведені розрахунки засвідчують, що в разі реалізації іншого, альтернативного варіанту розвитку, який передбачає використання спеціального режиму, протягом перших 5 років виконання проекту буде забезпечено отримання прибутку у розмірі 11 млн.грн., сплачено до бюджету додатково 38,4 млн.грн. податків, матиме місце стабільний розвиток виробництва, буде створено 110 нових робочих місць, а середньомісячна заробітна плата працівників зросте у 1,7 рази.

Застосування стимулюючого податкового та амортизаційного режиму дозволить не лише реалізувати запропонований напрямок розвитку підприємства, а накопичити необхідні ресурси для подальшого його розширення. Порівняння оподатковуваного прибутку, прибутку, що залишається у розпорядженні підприємства та обсягу реінвестицій за умов запровадження спецрежиму та збереження загальних умов підтверджує можливості накопичення майже 3,3 млн.грн., які можуть бути спрямовані у матеріально-технічний розвиток підприємства.

Таким чином, проведені нами розрахунки свідчать про об`єктивне зміцнення позицій базового підприємства регіону - Путильського лісокомбінату, що стане основою для залучення у подальшому необхідних фінансових ресурсів розвитку у формі власних, прямих інвестицій (внутрішніх, зовнішніх), кредитів, коштів громадян і дозволить упевнено розвивати виробничу сферу.

ВИСНОВКИ

Дисеpтаційна pобота спpямована на виpішення надзвичайно важливої пpоблеми pозвитку продуктивних сил регіону на основі стимулювання діяльності деревообробної промисловості. Це визначило необхідність, вивчення пеpедумов та фактоpів діяльності галузей деpевообpобної галузі, дослідження теоpетичних і методичних засад фоpмування організаційно-економічного механізму функціонування, а також розробити шляхи запровадження його на підприємствах. Пpоведене дослідження дає можливості зpобити наступні висновки і пpопозиції.

3. Виходячи з pозуміння змісту “умови” як обставини, “пеpедумова” уособлює в собі можливість виникнення або pозвитку певного явища. Вpаховуючи, що поняття “пеpедумови” більш шиpоке за змістом, “чинниками” pозміщення пpодуктивних сил слід вважати сукупність “пеpедумов”, необхідних для pозміщення та pозвитку будь-якого соціально-економічного об'єкту. Чинники, а отже і “пеpедумови” (загальноекономічні та галузеві), сприяють запуску механізму розвитку та pозміщення, що pегулює їх кількісні та якісні хаpактеpистики.

5. Суттєві зрушення у розвитку галузей деревообробки у найкоротші строки можливі лише за умови активного залучення додаткових інвестицій. Практика засвідчує, що реальним шляхом для цього є застосування спеціальних режимів господарювання, тобто запровадження певної сукупності податкових, митних, фінансових та інших переваг, що регулюються особливими нормативно-правовими актами. Хоча в даний час існує концептуальна і організаційна ідентичність вимог щодо характеру формування пільг, стимулів та умов, але відсутня загальноприйнятна методологія визначення можливості та доцільності їх застосування. У сучасній практиці для сприяння розвитку продуктивних сил використовуються різноманітні економічні моделі, пристосовані до специфіки поточної ситуації, мотиваційних важелів, завдань тощо. Їх застосування дозволяє здійснювати суттєвий вплив та відповідним чином спрямовувати розвиток окремих галузей та регіонів, які виявились “відстаючими” або мають ознаки депресії.

6. У відповідності з набутим у попередні роки вітчизняним досвідом була започаткована ідея та законодавчо визначені умови проведення економічного експерименту у деревообробній промисловості Чернівецької області, який базувався на широкому застосуванні пільгового податкового режиму для діючих суб'єктів господарювання з метою стабілізації, технічного переоснащення, активного відродження виробництва і розвитку галузі. Результати діяльності підприємств, не можна охарактеризувати однозначно: поряд із зростанням товарної продукції, обсягів продажу, експорту і прибутку, відбулось скорочення розмірів податкових надходжень і зборів на тлі стабілізації єдиного податку. При здійсненні економічного експерименту у деревообробній промисловості Чернівецької області не знайшла практичного втілення найважливіша ціль - стимулювання виробництва шляхом встановлення пільгового режиму виробничої діяльності.

7. Активний розвиток господарства України в останні роки характеризуються не лише позитивними наслідками (підвищення середньої заробітної плати, рівня життя населення тощо), але і збільшенням кількості депресивних міст та селищ. Особливо важке положення склалось у невеликих містах, які у більшості випадків є монопрофільними. Призупинення діяльності одного-двох об'єктів на їх території залишає без роботи більшість населення, що ускладнює соціально-економічну ситуацію. Характерним прикладом у цьому відношенні можна вважати ситуацію, що склалася у Путильському районі Чернівецької області. Путильський лісокомбінат є одним із містоутворюючих промислових підприємств району, але не має реальних стимулів для розвитку, хоча деревообробна галузь, до якої належить це підприємство, входить до числа пріоритетних.

8. Оскільки діючий інвестиційний клімат та економічний режим на території Путильського району не створюють необхідних передумов для розвитку лісокомбінату і деревообробної галузі в цілому, було обгрунтовано необхідність удосконалення організаційно-правового режиму діяльності підприємств деревообробної промисловості, який передбачає забезпечення сприятливих умов лісокористування, прискорену амортизацію основних виробничих фондів, пільгове оподаткування реінвестованої частини прибутку, пільговий режим імпорту товарів, що ввозяться для забезпечення власного виробництва. Зважене коригування названих елементів режиму призведе до активізації підприємницької діяльності, розширення виробництва і сфери зайнятості та у підсумку дозволить замістити фіскальні орієнтири на соціально-економічні.

9.Практика застосування різного роду спеціальних економічних режимів довела необхідність розробки індивідуальних методик оптимізації економіко-організаційних механізмів діяльності суб'єктів підприємництва, систем статистичної звітності та моніторингу. Розроблені методичні положення щодо визначення доцільності запровадження спеціального режиму діяльності, які передбачають використання базових принципів оцінки результатів на мікро- та мезорівні з застосуванням системи обов'зкових показників, що включаються у проект або бізнес-план, у т.ч. цільової спрямованості, комплексності, альтернативності, обгрунтованості, економічної ефективності та ін. На цих засадах у дисертації опрацьовано альтернативні варіанти розвитку лісопромислового виробництва та розраховано комплекс показників ефективності, які підтверджують наявність необхідних передумов та соціально-економічну доцільність стимулювання регіонального розвитку за допомогою спеціальних режимів.

10. Суть опрацьованого для Путильського лісокомбінату режиму полягає в цілеспрямованому застосуванні економічного, податкового та організаційного важелів для забезпечення інвестиційного, виробничого розвитку та збільшення бюджетної віддачі базового регіоноутворюючого підприємства. При цьому передбачено, що для отримання визначеного набору пільг підприємство має увійти до складу “пріоритетних”. Для цього йому необхідно розробити, узгодити та здійснювати реалізацію проекту (або бізнес-плану), спрямованого на нарощування обсягів виробництва, технічне переоснащення та реконструкцію підприємства, підвищення зайнятості і доходів населення, забезпечення комплексності переробки сировини.

13. Обгрунтовані нами наукові підходи дозволили опрацювати оригінальну методику оцінки наслідків запровадження організаційно-економічного режиму діяльності підприємств деревообробної промисловості. Застосування методики щодо оцінки варіантів розвитку Путильського лісокомбінату дозволило встановити наступне. У разі діяльності підприємства по другому варіанту з організацією виробництва за безвідходною технологією буде забезпечено за п'ятирічний період 11 млн.грн. прибутку, 38,4 млн.грн. податкових надходжень, створено 110 нових робочих місць та перманентне зростання середньомісячної заробітної плати працівників. Сформуються надійні підстави для повного матеріально-технічного оновлення виробництва, збільшення випуску продукції та розширення асортименту.

Размещено на Allbest.ru